ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ДУБЕЦЬКА ІРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 616.314.9-002-084

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

КАРІЄСУ МОЛОЧНИХ ЗУБІВ

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Смоляр Ніна Іванівна – завідувач кафедри стоматології дитячого віку з курсом ФПДО Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України

Офіційні опоненти:

· доктор медичних наук, професор Заболотний Тарас Дмитрович – завідувач кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України;

· доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович – професор кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академія МОЗ України.

Провідна установа

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань.

Захист відбудеться 13квітня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному медичному університеті ім.Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 12 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розповсюдженість карієсу серед дитячого населення України була і залишається високою. Зокрема, поширеність карієсу молочних зубів становить 54,6-92,1% при інтенсивності ураження від 2,2 до 4,65 зуба (Смоляр Н.І. і співавт., 1995; Сайфуллина Х.М., 2000; Хоменко Л.О., Остапко О.І., 2001; Лучинський М.А., 2001; Якубова І.І., 2002; Каськова Л.Ф. і співавт., 2002; Дичко Є.Н. і співавт., 2002; Чижевский И.В., 2004).

Сучасні діти живуть в нових соціально-економічних умовах. На цьому тлі зростає захворюваність дітей, організм яких є надзвичайно чутливий до впливу різноманітних шкідливих чинників (Мощич П.С., 1999; Подолянська В.В., 2000; Маторова Н.И., 2003; Удод В.М. і співавт., 2003; Гойда Н.Г. і співавт., 2006; Климчук М.А., 2006). На думку Траверсе Г.М. (2001); Перевощиковой Н.К. и соавт. (2002); Жураевой З.Е. (2004); Нетребенко О.К. (2005); Кашина А.В. і співавт. (2006); Няньковського С.Л. (2006) збільшується поширеність і різноманітність аліментарно-залежної патології у ранньому віці (алергічні захворювання, захворювання ШКТ, серцево-судинної та сечовидільної системи, порушення обміну речовин), знижується поширеність і тривалість грудного вигодовування. Результати досліджень свідчать про те, що діти споживають менше продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, молоко) і більше – рослинного, при відносно стабільно високому рівні споживання хлібних продуктів, картоплі. У 1,5 раза діти споживають більше норми макаронних виробів, у 5-6 разів - солодощів. Водночас, сучасні діти отримують на третину менше молочних продуктів (Козярин И.П., 2004; Орішко Я.А. і співавт., 2004; Михалюк Н.С., 2005; Швецов А.Г., 2006).

Дія різних несприятливих чинників спричиняє зниження захисних сил організму, призводить до появи імунодефіцитного стану, порушення мінерального обміну, змін у різних органах та системах дитячого організму, серед них, й у ротовій порожнині, обумовлюючи розвиток карієсу.

На перший план серед можливих чинників ризику виникнення карієсу виступають: гігієна ротової порожнини, токсикози вагітності, соматичні захворювання матері та дитини, споживання у значній кількості вуглеводів, продуктів з різними харчовими додатками, неконтрольована екологічна ситуація (Солонько Г.М., 1990; Чижевский И.В., 2001; Данилова М.А., 2002; Колесніченко О.В., 2002; Скульська С.В., 2002; Курякина Н.В., 2003; Чухрай Н.Л., 2004). Окремі дослідження свідчать про вплив недостатнього вигодовування грудних дітей та подальшого їх харчування на виникнення раннього карієсу (Сюзяева Л.В., 1999; Хамадеева А.М. и соавт., 2002; Левицький А.П., 2005).

У теперішній час напрацьовано численні засоби ендогенної та екзогенної профілактики карієсу зубів. Серед них важливе місце займають фторвмісні препарати, яких використовують як для загального впливу на дитячий організм, так і безпосередньо на тверді тканини зубів (Horowitz H.S., 1999; Сатыго Е.А., 2000; Кнаппвост А., 2001). В останні роки для підвищення резистентності організму і тканин порожнини рота застосовують препарати ,,Біотрит-Дента”, ,,Біотрит-С”, які розпрацьовані в Одеському НДІ стоматології під керівництвом проф. Левицького А.П. (Смоляр Н.І., Крупник Н.М., 1998; Деньга О.В., 2001; Безвушко Е.В., 2002; Стадник У.О., Чухрай Н.Л., 2004). Поряд з ендогенними засобами для профілактики карієсу використовують арсенал препаратів екзогенного впливу безпосередньо на тканини зубів – лаки, гелі, зубні пасти, ополіскувачі (Терешина Т.П., 1999; Zimmer S., 2002; Полякова С.В. і соавт., 2004; Авраамова О.Г., 2005; Свердлова М.Г., 2006). В організмі дитини слід створити оптимальні умови, що забезпечать рівновагу процесів де- і ремінералізації у твердих тканинах зубів. Тому, на думку низки авторів, кращого профілактичного ефекту можна досягнути шляхом комплексного застосування специфічних засобів, та засобів, які сприяють покращанню адаптаційно-компенсаційних реакцій в організмі (Хоменко Л.О., 2001; Лучинський М.А., 2001; Дичко Є.Н. і співавт., 2002; Каськова Л.Ф. і співавт., 2002). Водночас, наявні засоби ендогенної та екзогенної профілактики апробовані тільки для постійних зубів.

Зважаючи на високу поширеність карієсу молочних зубів, особливо, раннього, та його значення у формуванні повноцінної зубощелепної системи, розвитку соматично здорової дитини, актуальним є пошук нових, ефективних засобів профілактики. Тому, викладені положення стали основою для вибору теми цього дослідження, його мети та завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Оцінка рівня та факторів ризику стоматологічної захворюваності дітей Львівської області з впровадженням лікувально-профілактичних комплексів”, державна реєстрація № 0100U002265.

Мета і задачі дослідження. На основі вивчення стоматологічного статусу, фізичних, імунологічних, морфологічних досліджень ротової рідини розпрацювати комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей дошкільного віку.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Вивчити розповсюдженість, інтенсивність, структуру ураження твердих тканин молочних зубів у дітей дошкільного віку.

2. Проаналізувати зв’язок показників карієсу молочних зубів з перебігом антенатального періоду розвитку дитини, масою дитини при народженні, характером вигодовування.

3. Оцінити рівень санітарно-гігієнічних знань у дітей дошкільного віку, їх батьків, вихователів і вивчити гігієнічний стан порожнини рота в обстежуваних дітей.

4. Дослідити фізико-хімічні, морфологічні та імунологічні властивості ротової рідини у дітей дошкільного віку.

5. Розпрацювати та впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей дошкільного віку, оцінити його ефективність на підставі клінічних досліджень, вивчення фізико-хімічних, морфологічних, імунологічних властивостей ротової рідини.

Об’єкт дослідження. Молочні зуби, ротова рідина.

Предмет дослідження. Вплив комплексу лікувально-профілактичних заходів на тверді тканини молочних зубів, фізичні, морфологічні та імунологічні показники ротової рідини дітей дошкільного віку.

Методи дослідження. При клінічному обстеженні дітей стан твердих тканин молочних зубів оцінювали з використанням показників розповсюдженості (%) та інтенсивності карієсу зубів (кп, КПВ+кп), активності карієсу за Виноградовою Т.Ф. (1981), редукції карієсу зубів, гігієнічного індексу Федорова Ю.А.–Володкіної В.В. (1971). Для характеристики фізичного розвитку дітей визначали основні антропометричні показники: довжину тіла вимірювали ростоміром (в см) і масу тіла – з допомогою ваги (в кг). Для точнішої оцінки фізичного розвитку дітей і визначення гармонійності антропометричних показників використовували центильні таблиці (Капітан Т.В., 2003). У ротовій рідині вивчали рН, в’язкість, рівень sIgA, типи мікрокристалізації та мінералізувальний потенціал.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено оцінку стану твердих тканин молочних зубів у дітей дошкільного віку. Вперше досліджено вплив антенатального періоду розвитку дитини, віку матері, порядкового номера за народженням дитини, пори року та ваги дитини при народженні на стан твердих тканин молочних зубів. Встановлено, що у дітей, які знаходилися на грудному вигодовуванні більше року або споживали низькоадаптовані суміші, показники карієсу є значно вищими, ніж у дітей, які були на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців та споживали високоадаптовані суміші. Вперше вивчено зміни фізичних (рН, в’язкості), морфологічних (мікрокристалізації, мінералізувального потенціалу), імунологічних (sIgA) властивостей ротової рідини дітей у залежності від віку, ступеня активності карієсу та виду вигодовування. Проведено оцінку рівня санітарно-гігієнічних знань дітей дошкільного віку, їх батьків, вихователів, гігієнічного стану ротової порожнини дітей та їх зв’язок з ураженістю карієсом зубів. Розпрацьовано диференційований лікувально-профілактичний комплекс для дітей дошкільного віку, спрямований на підвищення резистентності твердих тканин молочних зубів, зважаючи на вік та чинники ризику розвитку карієсу.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено високу поширеність карієсу молочних зубів, особливо, у дітей раннього віку, та необхідність проведення профілактичних заходів з огляду на вік дитини. Досліджені чинники ризику виникнення карієсу молочних зубів у дітей слід застосовувати як дитячими стоматологами, так і педіатрами для проведення профілактичних заходів. Програму гігієнічного виховання дітей можна впровадити у виховний процес дитячих дошкільних закладів. Розпрацьований лікувально-профілактичний комплекс поєднує заходи, спрямовані на санітарно-гігієнічне виховання дітей, батьків, вихователів (уроки здоров’я), раціональний догляд за порожниною рота та корекцію харчування, підтримання рівня фтору і кальцію у твердих тканинах зубів (глибоке фторування, аплікації 10% р-ну глюконату кальцію), підвищення загальної реактивності організму та посилення процесів ремінералізації (Біотрит-Дента).

Основні наукові та практичні положення дисертаційної роботи залучені у навчальний процес кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедри стоматології дитячого віку Донецького державного медичного університету ім.М.Горького, кафедри стоматології дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань Вищого державного навчального закладу України ,,Українська медична стоматологічна академія” м.Полтави, кафедри стоматології дитячого віку Кримського державного медичного університету. Обґрунтований лікувально-профілактичний комплекс впроваджено у практичну діяльність дитячого відділення стоматологічної поліклініки Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького, стоматологічної поліклініки м.Червонограда, у виховний процес дитячих дошкільних закладів № 181 м.Львова, №5 м.Соснівка.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснила патентно-інформаційний пошук, опрацювала наукову літературу, визначила мету, завдання та методи дослідження. Особисто проводила клінічні обстеження дітей, дослідження в’язкості, водневого показника, мінералізувального потенціалу та мікрокристалізації ротової рідини. Визначення вмісту sIgA у ротовій рідині проводила на базі клініко-діагностичної центральної лабораторії Львівської обласної клінічної лікарні. Особисто автор розпрацювала та апробувала лікувально-профілактичний комплекс. Автор власноручно провела аналіз клінічно-лабораторних досліджень, статистичне обчислення, обґрунтувала результати і написала дисертаційну роботу. Обговорення отриманих результатів, формулювання висновків, приготування наукових праць до друку здійснювала за постійною консультаційною участю наукового керівника.

У друкованих матеріалах разом зі співавторами участь здобувача є визначальною, матеріали та висновки належать здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертації викладено на 63-й загальноуніверситетській студентській науковій конференції (Львів, 2002); І Международной славянской научно-практической конференции молодых ученых-стоматологов (Одеса, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції ,,Сучасні технології діагностики та лікування у практичній стоматології” (Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції ,,Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Української медичної стоматологічної академії ,,Сучасні клінічні аспекти в стоматології” (Полтава, 2006).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, семи розділів, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки комп’ютерного тексту. Робота ілюстрована 61 рисунком та 32 таблицями. Список літератури містить 267 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і завдань протягом 2002-2006 років проведено обстеження 938 дітей віком від 2 до 7 років 12 дошкільних закладів м.Львова. Для впровадження та оцінки ефективності лікувально-профілактичного комплексу спостереженням охоплено 138 дітей шестимісячного віку та 128 дітей у віці трьох років.

Із метою оцінки стоматологічного статусу дітей дошкільного віку визначали ураженість зубів карієсом, гігієнічний стан ротової порожнини. Для характеристики ураження зубів карієсом визначали розповсюдженість (у %), інтенсивність (кп, КПВ+кп). Активність карієсу з’ясовували за Виноградовою Т.Ф. (1981). Ефективність карієспрофілактики обчислювали за формулою редукції карієсу.

Для вивчення впливу перебігу вагітності матері на стан твердих тканин молочних зубів обстежено 726 дітей, народжених від фізіологічної вагітності та 87 дітей, матері яких перенесли токсикоз вагітних. Для визначення впливу віку матері при народженні дитини на ураженість карієсом молочних зубів дітей обстежено 51 дитину народжену матір’ю, віком менше 20 років, 66 дітей, матері яких мали при народженні дитини вік 20-25 років, 51 дитину народжену матір’ю у віці 25-30 років та 66 дітей, народжених матір’ю після 30 років. Обстежено 105 дітей, народжених першими, 57 - другими, 33 - третіми. Для аналізу впливу пори року при народженні дитини на стан твердих тканин молочних зубів обстежено 180 дітей, народжених зимою, 178 - весною, 196 - літом, 159 - восени. Для характеристики фізичного розвитку дітей визначали основні антропометричні показники: довжину і масу тіла. Для точнішої оцінки фізичного розвитку дітей і визначення гармонійності антропометричних показників використовували центильні таблиці (Капітан Т.В., 2003). Для аналізу ураженості карієсом зубів серед дітей із різною масою тіла при народженні, обстежено 219 дітей із масою при народженні менше 2,7кг, 549 дітей - із масою 2,7-4 кг та 220 дітей - із масою більше 4 кг. У залежності від характеру вигодовування на першому році життя дітей поділено на групи. Першу групу становило 349 дітей, які знаходилися на грудному вигодовуванні. Відтак, цих дітей поділено на підгрупи: у першу підгрупу ввійшла 201 дитина, яких годували грудним молоком не менше 6 місяців, у другу - 148 дітей, яких годували грудним молоком більше одного року. У другу групу ввійшло 589 дітей , які у першому місяці життя були переведені на молочні суміші з різним ступенем адаптації. Цих дітей також поділено на підгрупи. У першу підгрупу ввійшло 500 дітей, які споживали низькоадаптовані суміші Малютка, Малиш (Хорол, Україна), Детолакт (Балта, Україна), у другу - 89 дітей, яких вигодовували високоадаптованими сумішами Nan (Nestle, Швейцарія), Nutrilon (Нутриція, Нідерланди), Воna, Tutteli (Nestle, Фінляндія).

Гігієнічний стан ротової порожнини у 814 дітей дошкільного віку визначали з допомогою гігієнічного індексу Федорова-Володкіної (Федоров Ю.А., Володкина В.В., 1971) за п’ятибальною системою і виражали в балах.

У 176 дітей рН ротової рідини визначали стрічкою універсального індикаторного паперу рН 0-12 (виробництво ЛАХЕМА). В’язкість ротової рідини у 174 дітей визначали віскозиметром Освальда.

Мінералізувальні властивості ротової рідини оцінювали за показниками мікрокристалізації (Леус П.А.,1977; Дычко Е.Н., Шпилевская Е.В., 1988; Дубовина Л.А., 1989) та мінералізувального потенціалу (Сайфулина Х.М. и соавт., 1992) у 276 дітей віком від 3 місяців до шести років, яких поділено на групи, залежно від віку та ураження зубів карієсом.

Для дослідження стану місцевого імунітету стосували реакцію простої імунодифузії в гелі за методом Манчіні. Рівень sIgА визначали із застосуванням сухої діагностичної моноспецифічної сироватки проти імуноглобуліну А людини виробництва НДІ епідеміології та мікробіології ім.І.М.Мечнікова (Росія) у ротовій рідині 210 дітей віком від 6 місяців до 6 років.

Варіаційно-статистичне обчислення результатів досліджень здійснювали з допомогою пакетів прикладних програм для статистичного аналізу вислідів медично-біологічних досліджень “Statgraphics” (Manugistics, Inc., 1992) та “Instat” (Graph pad Software Inc.,1993). Вірогідність отриманих результатів оцінювали, ґрунтуючись на розрахунках критерію Стьюдента, визначенні закономірностей кореляції вислідів (Смоляр Н.І. і співавт., 1995)

Результати досліджень. У результаті клінічного обстеження карієс молочних зубів виявлено, в середньому, у 60,71,7% обстежених дітей з інтенсивністю кп=3,020,12. Поширеність карієсу за період росту дітей від двох до семи років зростає від 13,2 1,31% до 86,45,17 %, а його інтенсивність збільшується у 10 разів (,,кп” – від 0,470,06 до 4,860,47), р0,001. У дітей віком від двох до п’яти років приріст поширеності карієсу становить 59,6%, а інтенсивності - 3,42, що значно більше, ніж у дітей віком від п’яти до семи років (відповідно 13,6% і 0,97).

Для детальнішої клінічної оцінки карієсу зубів ми проаналізували розподіл дітей дошкільного віку в залежності від ступеня активності каріозного процесу. Отож, у більшості дітей, уражених карієсом, виявлено ІІ ступінь активності карієсу – у 43,22±2,20% обстежених. Дітей із І та ІІІ ступенем активності карієсу виявляли майже з однаковою частотою (28,09±1,99% та 28,68±2,00%). Кількість дітей з множинним карієсом переважає у п’яти-та шестирічному віці, і становить, відповідно, 37,97±3,86% і 38,84±4,43%, тобто майже кожна третя дитина у цих вікових групах має ІІІ ступінь активності карієсу.

При аналізі індексу ,,кп” виявлено низький показник ,,кп” – 9,50,6%, тобто запломбовано лише 242 зуби із 2536 уражених.

У всіх вікових групах встановлено високі показники карієсу та його ускладнень: у середньому, 37,30,96% уражених молочних зубів були з ускладненим карієсом; найбільшу кількість зубів з ускладненим карієсом виявлено у дітей семирічного віку – 44,39±3,4%.

При аналізі локалізації ураження зубів карієсом виявлено, що 53,281,7% обстежених дітей всіх вікових груп мали уражені моляри; у 35,043,7% - уражені були зуби фронтальної ділянки. Найчастіше були уражені моляри нижньої щелепи – у 50,31,73% дітей, при ураженні фронтальних зубів нижньої щелепи лише у 3,340,62% дітей. На верхній щелепі не виявлено суттєвої різниці у частоті ураження зубів фронтальної ділянки та молярів.

У дітей віком двох і трьох років частота ураження всіх груп зубів майже однакова. В цей період закінчується формування молочного прикусу, й у дітей внаслідок незавершеної мінералізації зуби уражаються відразу після прорізування зі швидким прогресуванням каріозного процесу.

У віці чотири-п’ять років кількість дітей з ураженими молярами дещо перевищує кількість дітей з ураженими зубами фронтальної ділянки (у чотирирічному віці моляри уражені у 48,53,5% дітей, зуби фронтальної ділянки у 34,001,2%; у п’ять років, відповідно, 67,283,2% і 44,242,2%). Можливо, це пов’язано з їх будовою (наявність фісур, як ретенційних пунктів), структурою, характером харчування дитини в момент їх формування. Відомо, що дозрівання емалі молярів триває до 3-4-річного віку дитини, а в цей період вже відсутнє грудне вигодовування, у добовому раціоні, звичайно, переважають каші, мучні, солодкі вироби, терті овочі, недостатня гігієна порожнини рота, що і створює карієсогенну ситуацію. Різці знаходяться в кращій ситуації, тому, що до моменту їх прорізування дитина знаходиться ще на грудному вигодовуванні, тому, в період їх внутріщелепного розвитку, на момент прорізування, і в процесі дозрівання в організм дитини надходить достатня кількість кальцію та інших важливих мікроелементів.

У шести-семирічному віці різко збільшується кількість дітей з ураженими молярами і зменшується - з ураженням різців внаслідок їх заміни на постійні.

При аналізі зв’язку показників карієсу молочних зубів з перебігом антенатального періоду розвитку дитини виявлено, що поширеність карієсу серед дітей з антенатальною патологією вагітних дещо більша (57,15±5,31% при кп=3,21±0,45), ніж серед дітей, народжених від матерів із фізіологічним перебігом вагітності (53,05±1,85% при кп=2,65±0,15). Особливо суттєву відмінність в ураженні карієсом виявлено у групі трирічних дітей, у якій поширеність карієсу серед дітей з антенатальною патологією становить 54,55±7,51%, а серед дітей від фізіологічного перебігу вагітності 39,71±4,12%.

Найбільшу поширеність карієсу (68,18±5,73% при інтенсивності 4,82±0,28) виявлено серед дітей, матері яких при народженні дитини були віком старше 30 років та молодше 20 років (64,71±6,69% при інтенсивності 3,35±0,33). Водночас, у народжених третіми поширеність карієсу є істотно більшою (81,82±6,71%), ніж у дітей народжених першими (37,14±4,72%), р<0,001 та другими (47,37±6,61%), р<0,001. Показник інтенсивності карієсу у дітей, народжених третіми, також переважає цей показник у дітей, народжених першими та другими, і становить 5,09±0,34 у порівнянні з 1,54±0,37, (р<0,001) та 4,11±0,47, (р>0,05).

При аналізі впливу пори року на народження дитини та на стан твердих тканин молочних зубів виявлено найменшу поширеність та інтенсивність карієсу у дітей, народжених восени (54,09±3,95% при кп=2,15±0,19). У порівнянні з цією групою дітей значно частіше карієс траплявся у дітей народжених весною (у 64,04±3,6% обстежених (р>0,05), при інтенсивності ураження кп=3,5±0,16 (р<0,001)). Враховуючи, що закладка молочних зубів починається на 6-8 тижні, а їх мінералізація - на 4-5 місяці антенатального періоду розвитку дитини, можна припустити, що у дітей, народжених восени, цей період припадає на літо-осінь, тобто час високої загальної реактивності організму. Водночас, у дітей народжених весною, період антенатальної внутріщелепної мінералізації зубів припадає на зиму-весну, тобто час низької загальної реактивності організму.

При аналізі показників карієсу серед дітей з різною масою тіла при народженні виявлено, що найчастіше карієс трапляється у групі дітей з великою (4 кг і більше) та малою (менше 2,7 кг) масою тіла при народженні - відповідно у 65,41±3,21% та 53,9±3,37% обстежених дітей. Значно меншою є поширеність карієсу у дітей з масою 2,7-4 кг при народженні – 45,7±2,13% (р<0,05). Подібну закономірність ми спостерігали і при аналізі показників інтенсивності карієсу у обстежених дітей. Отож, найменшу інтенсивність карієсу виявлено у дітей, з масою тіла 2,7-4 кг при народженні, що становить 2,24±0,11 зуба. Водночас, найбільшу інтенсивність карієсу молочних зубів встановлено у дітей, з масою тіла при народженні більше 4 кг - 4,37±0,19, що дещо більше, ніж у дітей, народжених з масою тіла менше 2,7 кг (3,91±0,14, р<0,05).

При вивченні розповсюдженості та інтенсивності карієсу молочних зубів у залежності від вигодовування дітей на першому році життя встановлено, що діти, які споживали грудне молоко оптимальний термін (6 місяців) мали нижчу поширеність карієсу зубів (40,74±3,46% при інтенсивності кп=1,71±0,36) порівняно з дітьми, які були на тривалому грудному вигодовуванні, тобто більше одного року (52,79±4,10% при кп=2,52±0,42). Серед дітей, які були на штучному вигодовуванні показники карієсу були вищими у тих, які споживали низькоадаптовані суміші (поширеність карієсу 55,57±2,22% при інтенсивності 2,79±0,40) у порівнянні з дітьми, які споживали високоадаптовані суміші (40,68±5,21%, р<0,01) при кп 1,49±0,33 (р<0,01). При порівнянні ураження молочних зубів карієсом у дітей, які 6 місяців були на грудному вигодовуванні та споживали високоадаптовані суміші виявлено, що карієс траплявся майже з однаковою частотою (відповідно у 40,74±3,46% при інтенсивності 1,71±0,36 та 40,68±5,21% (р>0,05) при інтенсивності 1,49±0,33 (р>0,05)). Водночас, виявлено суттєву різницю у показниках поширеності та інтенсивності карієсу серед дітей, які були на грудному вигодовуванні 6 місяців у порівнянні з дітьми, які споживали низькоадаптовані суміші (відповідно 40,74±3,46% при інтенсивності кп=1,71±0,36 і 55,57±2,22% (р<0,001)) при інтенсивності кп=2,79±0,41 (р<0,05). Таким чином, отримані результати свідчать, що оптимальним для розвитку твердих тканин молочних зубів є грудне вигодовування до 6 місяців. У групі дітей, які були на грудному вигодовуванні до вказаного терміну, карієс і його ускладнення траплялися значно рідше у порівнянні з дітьми, які були на тривалому грудному вигодовуванні. Серед дітей, які були на штучному вигодовуванні, поширеність та інтенсивність карієсу була значно нижчою у тих, які споживали високоадаптовані суміші у порівнянні з низькоадаптованими. У дітей, які були на грудному вигодовуванні до 6-ти місяців та споживали високоадаптовані суміші, ми спостерігали стабілізацію каріозного процесу з віком, та рідший перехід його в ускладнені форми.

Опрацювання результатів анкетування показало, що у переважної кількості дітей, їх батьків та вихователів є низький рівень санітарно-гігієнічних знань. Оцінюючи гігієнічний стан ротової порожнини у обстежених дітей ми з’ясували, що середнє значення індексу гігієни у них становить 1,8+0,06 бала, що свідчить про її задовільний рівень. Найкраще доглядають за ротовою порожниною діти п’яти- та шестирічного віку, гігієнічний індекс у яких становить 1,70±0,06 бала, а найгірше - діти трьох та чотирьох років – 1,9±0,08 бала (р<0,05).

Із метою детального аналізу стану порожнини рота ми порівняли гігієнічний індекс дітей з інтактними зубами та дітей з карієсом зубів. Встановлено, що діти з інтактними зубами краще доглядають за порожниною рота та підтримують її гігієнічний стан на доброму рівні (ГІ=1,5±0,09 бала). Водночас, у дітей при наявності карієсу гігієна ротової порожнини є незадовільною, гігієнічний індекс становить в середньому 2,1±0,1 бала (р<0,001). Враховуючи, що за вислідами наших досліджень регулярно доглядає за ротовою порожниною однакова кількість дітей як з інтактними зубами, так і з карієсом зубів та задовільний стан гігієни ротової порожнини у дітей, що чистять зуби і не роблять цього, можна припустити, що діти чистять зуби, не дотримуючись правил гігієни з використанням невідповідних засобів та предметів її здійснення, що рівноцінне повній її відсутності. Зважаючи на викладене, слід підкреслити, що стан гігієни ротової порожнини у дворічних дітей з карієсом зубів значно гірший у порівнянні із дітьми з інтактними зубами, тобто коли в обох порівнювальних групах гігієнічні навички ще не є сформовані і неповноцінні, можна припустити значний вплив на процес очищення ротової порожнини інших факторів, одним з яких є харчування. Окрім цього, ми виявили покращання з віком гігієнічного стану ротової порожнини у дітей з карієсом зубів, натомість, у дітей з інтактними зубами цей показник незначно погіршується з віком. Отож, у населення мотивацією до запровадження здорового способу життя є захворювання, і діти з карієсом зубів починають приділяти більше уваги догляду за ротовою порожниною.

При аналізі виду зубних відкладень з’ясовано, що у 35,16% обстежених дітей траплявся пігментований зубний наліт. Цей вид відкладень частіше виявлено у дітей, уражених карієсом (44,69±2,2%) у порівнянні із дітьми з інтактними зубами (29,76±2,62%) (р<0,001). Найбільшу відмінність у розповсюдженості пігментованого нальоту при порівнянні груп дітей з інтактними зубами, та уражених карієсом, виявлено у віці 2 років: пігментований наліт виявлено у 62,5% дворічних дітей з карієсом зубів у порівнянні з 26,79% у дітей з інтактними зубами. Зважаючи на висліди наших досліджень, згідно з якими, у дворічних дітей з карієсом зубів виявлено незадовільну гігієну ротової порожнини , а у дітей з інтактними зубами цього віку – добрий стан гігієни порожнини рота, можна припустити, що ротова рідина дітей дошкільного віку містить багато невідновленого заліза, яке зв’язуючись у порожнині рота з сіркою білкових речовин продуктів харчування, обумовлює забарвлювання білого нальоту у темний колір. Тому, згідно з вислідами нашого дослідження, можна припустити, що у розвитку карієсу молочних зубів суттєва роль належить як білому, так і пігментованому зубному нальоту. Водночас, можливо, після 4 років кількість невідновленого заліза у ротовій рідині дітей дошкільного віку зменшується, про що свідчить зменшення поширеності пігментованого нальоту як у групі здорових дітей, так й у дітей, уражених карієсом зубів.

Із метою оцінки карієсогенних факторів ротової рідини у дітей дошкільного віку ми вивчали її фізико-хімічні, морфологічні та імунологічні властивості. Вивчаючи фізико-хімічні властивості ротової рідини, ми провели дослідження її рН та в’язкості. Аналіз отриманих вислідів свідчить, що значення водневого показника ротової рідини є значно нижчим у дітей, уражених карієсом зубів, у порівнянні із дітьми з інтактними зубами, і ця різниця є істотна (р<0,01). Отож, у дітей, уражених карієсом зубів, в середньому, рН ротової рідини є слабокислою і становить 6,38±0,15, а у дітей з інтактними зубами – 6,93±0,14, і є близькою до нейтральної (р<0,01). В’язкість ротової рідини є вищою у дітей, уражених карієсом зубів, і, в середньому, становить 1,49±0,02 відн.од. до 1,24±0,01 відн.од. у дітей з інтактними зубами (р<0,001).

Окрім цього, вивчаючи морфологічні властивості ротової рідини, ми оцінювали особливості її мікрокристалізації та мінералізувальний потенціал. При аналізі результатів дослідження встановлено, що у дітей з інтактними зубами найчастіше трапляються кристали ІІ (51,52±5%) та І типів (38,38±4,9%); ІІІ тип кристалів виявлено у 10,10±0,96% дітей. Водночас, у групі дітей, зуби яких уражені карієсом, виявлено переважно кристали ІІ (54,63±4,5%) та ІІІ (39,81±4,7%) типів; кристали І типу виявлено лише у 5,56±0,7% дітей. Середній показник мінералізувального потенціалу у групі дітей, уражених карієсом становить 1,69±0,25 бала, що відповідає низькому мінералізувальному потенціалу ротової рідини і є суттєво нижчий, ніж у дітей з інтактними зубами (2,65± 0,39).

У процесі дослідження виявлено, що вміст sIgA у ротовій рідині дітей, уражених карієсом зубів, нижчий, ніж у дітей з інтактними зубами і, в середньому, становить 2,07±0,04 г/л у порівнянні з 2,2±0,03 г/л (р< 0,01).

Тому, на основі отриманої картини стоматологічної захворюваності та вислідів клінічно-лабораторних досліджень ротової рідини у дітей дошкільного віку, висвітлених у попередніх розділах, можна стверджувати, що починаючи з антенатального періоду розвитку дитини є наявною сукупність карієсогенних факторів, які здатні вплинути на процеси формування, первинної та вторинної мінералізації емалі молочних зубів та провокувати виникнення деструкційних процесів у твердих тканинах зубів дітей дошкільного віку.

На підставі отриманих результатів дослідження ми розпрацювали та апробували комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей дошкільного віку. Він поєднує заходи, спрямовані на санітарно-гігієнічне виховання дітей, батьків, вихователів та підвищення резистентності тканин порожнини рота.

Лікувально-профілактичний комплекс був призначений дітям індивідуально, в залежності від віку, ступеня активності карієсу та наявності чинників ризику його виникнення і містив: навчання навичкам гігієни батьків, вихователів 1 раз на рік; гігієнічне виховання дітей 2 рази на рік (квітень-жовтень); індивідуальну гігієну ротової порожнини щіткою Oral-B відповідно до віку, та зубною пастою Lacalut, Elmex enfant для дітей до 4 років і Elmex Кinderzahnpaste для дітей старше 4 років 2 рази на день під контролем батьків; полоскання ротової порожнини содовим розчином, водою; корекцію дієти з допомогою ведення дієтичного щоденника батьками протягом 1 тижня, обмеженням вживання вуглеводів та збагачення раціону солями кальцію, фосфору, фтору (сир, молоко, риба, бобові); обмеження вживання солодощів вдома та дошкільних закладах одним “солодким” днем на тиждень; глибоке фторування емалі молочних зубів тричі з інтервалом один тиждень кожні півроку; Біотрит-Дента по 1 таблетці 1 раз на день після їжі 1 місяць, у подальшому 1 раз на півроку дітям від 3-річного віку; санацію ротової порожнини з використанням склоіономерного цементу з попереднім лікуванням каріозних порожнин дентин-герметизуючим розчином; контрольний огляд кожні 3 місяці.

Для клінічної перевірки ефективності запропонованої схеми ми вивчали стан ротової порожнини у всіх обстежених дітей на початку проведення профілактичних заходів, а також при кожному наступному огляді через 6, 12, 24, 36 місяців.

На спостереженні знаходилося 126 дітей, серед них 64 дитини, яким проводили профілактичні заходи від 6 місяців та 62 дитини, профілактичні заходи яким проводили від 3 років, і які становили основну групу. Контрольну групу утворило 140 дітей, серед них 74 дитини 6-місячного віку та 66 дітей трьох років, яким проводили лише санацію ротової порожнини та давали загальноприйняті рекомендації з догляду за ротовою порожниною.

У групі дітей, первинний огляд яких проводили у віці 6 місяців, ми виявили незначне збільшення поширеності карієсу в основній групі від 21,88±2,33% через 12 місяців спостереження до 28,13±5,62% через 24 місяці, й до 31,25±5,79% - через 36 місяців (р>0,05). Значно частіше траплялися діти з карієсом у контрольній групі: через 12 місяців карієс виявлено у 35,14±5,55% дітей, через 24 місяці - у 45,95±5,79% дітей, через 36 місяців у 54,05±5,79% дітей (р<0,01). При визначенні інтенсивності карієсу через 36 місяців спостереження ми виявили, що кількість молочних уражених карієсом зубів на одну дитину в основній групі становить 1,28±0,18 зуба, а в контрольній групі кп=3,22±0,39 (р<0,001). В основній групі настало незначне збільшення інтенсивності карієсу: від 1,09±0,22 через 12 місяців до 1,16±0,17 через 24 місяці до 1,28±0,18 через 36 місяців (р>0,05). Натомість, у контрольній групі інтенсивність карієсу збільшилася до: 1,32±0,29 за 12 місяців вивчення, 2,32±0,35 через 24 місяці, 3,22±0,39 через 36 місяців (р<0,05). Редукція карієсу молочних зубів у дітей, профілактичні заходи яким проводили від 6 місяців становила 60,25%.

Ми проаналізували також вплив комплексу лікувально-профілактичних заходів на стан твердих тканин молочних зубів у дітей, первинний огляд яких проводили у віці 3 років.

При первинному огляді трирічних дітей виявлено високу поширеність карієсу як в основній (54,84±6,32%), так і в контрольній (60,61±6,01%) групах (р>0,05). Водночас, через 36 місяців виявлено зростання поширеності карієсу в основній групі до 74,19±5,56%, що менше, ніж у дітей контрольної групи (87,88±4,02%), р<0,05. Водночас, у дітей основної групи інтенсивність карієсу через 36 місяців вивчення становила кп=4,55±0,61, у дітей контрольної групи - кп=6,61±0,79 (р<0,05). У дітей основної групи незначно збільшилася інтенсивність карієсу: від 3,19±0,12 при первинному огляді до 3,51±0,33 через 12 місяців, до 4,35±034 - через 24 місяці та до 4,55±0,61 - через 36 місяців (р<0,05). Водночас, у контрольній групі значно збільшилася інтенсивність карієсу: від 2,82±0,27 до 3,64±0,22 через 12 місяців, до 5,36±0,21 - через 24 місяці та до 6,61±0,79 - через 36 місяців (р<0,001). Таким чином, приріст інтенсивності карієсу молочних зубів за 36 місяців у дітей, яким проводили профілактичні заходи, становив 1,36 зуба, а у дітей контрольної групи - 3,79. Редукція карієсу молочних зубів у дітей основної групи дорівнювала 64,12%.

Аналіз впливу лікувально-профілактичних заходів на резистентність молочних зубів до карієсу показав, що приріст інтенсивності карієсу зубів є значно вищий у дітей, яким проводили лише планову санацію. Водночас, серед дітей, яким проводили лікувально-профілактичні заходи, приріст інтенсивності карієсу є вищий у тих, кому профілактичні заходи проводили від трьох років у порівнянні з дітьми, первинний огляд яких проводили у 6 місяців.

Для оцінки впливу лікувально-профілактичних заходів на стан гігієни порожнини рота ми визначали гігієнічний індекс Федорова-Володкіної.

Після проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей шестимісячного віку в основній групі індекс гігієни незначно збільшився: до 1,13±0,06 через 12 місяців, до 1,22±0,07 - через 24 місяці та до 1,28±0,08 - через 36 місяців (р>0,05), що відповідає її доброму рівню. Натомість, у контрольній групі ці показники становили відповідно 1,57±0,08, 1,59±0,11 та 1,89±0,14 (р<0,05), що відповідає задовільному гігієнічному станові ротової порожнини. Водночас, встановлено збільшення гігієнічного індексу в контрольній групі дітей, первинний огляд яких проводили у 3 роки: від 1,79±0,16 до 1,82±0,15 через 12 місяців, до 1,97±0,14 - через 24 місяці та до 2,03±0,16 - через 36 місяців (р>0,05), що відповідає задовільному рівню гігієни ротової порожнини. В основній групі дітей, лікувально-профілактичні заходи яким проводили від 3 років, спостерігали зменшення гігієнічного індексу: від 1,87±0,14 до 1,52±0,12 через 12 місяців, до 1,32±0,11 - через 24 місяці, до 1,26±0,08 - через 36 місяців (р<0,001), що свідчить про добрий стан гігієни ротової порожнини.

Під впливом лікувально-профілактичного комплексу відзначено тенденцію до підвищення водневого показника як у групі дітей, первинний огляд яких проводили у віці 6 місяців, так й у групі дітей, первинний огляд яких проводили у віці 3 років. Кислотність ротової рідини у дітей, які приймали лікувально-профілактичний комплекс від 6 місяців зросла за 36 місяців вивчення від 6,70±0,09 до 6,98±0,11 (р<0,05), натомість, у контрольній групі суттєво зменшилася від 6,75±0,09 до 6,51±0,08 (р<0,05). Аналогічна ситуація відбулася й у групі дітей, яким впроваджували лікувально–профілактичний комплекс від 3-річного віку: у них показник рН збільшився за 36 місяців вивчення від 6,58±0,08 до 6,94±0,14 (р<0,05), натомість, у контрольній групі зменшився від 6,62±0,10 до 6,37±0,08 (р<0,05).

Вивчення зміни в’язкості ротової рідини під впливом лікувально-профілактичного комплексу показало, що у дітей, які стосували цей комплекс від 6 місяців, за 36 місяців вивчення цей показник незначно збільшився від 1,18±0,01 відн.од. до 1,23±0,01 відн.од. (р<0,001), у відношенні до такого ж у контрольній групі, у якій в’язкість ротової рідини значно зросла - від 1,19±0,01 відн.од. до 1,59±0,02 відн.од. (р<0,001). Водночас, у дітей, які стосували лікувально-профілактичний комплекс від 3 років, за 36 місяців вивчення в’язкість ротової рідини зменшилася від 1,34±0,03 відн.од. до 1,24±0,02 відн.од. (р<0,001), натомість, у контрольній групі настало підвищення цього показника - від 1,36±0,02 відн.од. до 1,64±0,03 відн.од. (р<0,001).

Ми встановили також, що у дітей, які приймали лікувально-профілактичний комплекс від 6 місяців, за 36 місяців вивчення відбулося незначне зменшення поширеності кристалів І типу - від 82,81±4,72% до 73,44±5,52% (р>0,05) та збільшення кількості дітей із кристалами ІІ типу - від 17,19±4,72% до 26,56±5,52% (р>0,05). У цій групі не було виявлено дітей із кристалами ІІІ типу. Водночас, за такий же термін вивчення у контрольній групі з’явилося 25,68±5,08% дітей з кристалами ІІІ типу, при зменшенні частки дітей з кристалами І типу -