ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ДІДОВИК Микола Володимирович

УДК 378.14:096

НАСТУПНІСТЬ ФІЗИКО – МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

В ЛІЦЕЯХ І ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

III – IV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

13.00.04—теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВІННИЦЯ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, м.Вінниця.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович,

директор Інституту перспективних технологій,

економіки і фундаментальних наук Вінницького

державного педагогічного університету імені

Михайла Коцюбинського, м.Вінниця

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Воловик Павло Микитович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

АПН України, відділ педагогічних технологій

неперервної професійної освіти, головний науковий

співробітник, м.Київ;

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співрорбітник

Литвин Андрій Вікторович,

учений секретар Львівського науково-практичного

центру професійно-технічної освіти АПН України,

м.Львів.

Провідна установа: Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України,

м. Тернопіль.

Захист відбудеться 17 квітня 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21000, м.Вінниця, вул.Острозького, 32, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21000, м.Вінниця, вул.Острозького, 32).

Автореферат розіслано “15” березня 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М.Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни стратегія реформування професійної освіти в контексті євроінтеграції орієнтує середні і вищі навчальні заклади (ВНЗ) на створення умов для розвитку і самореалізації особистості, пошук ефективних шляхів підвищення якості підготовки фахівців.

Особливо актуальною проблемою, зокрема, є підготовка вчителів фізико-математичних дисциплін. Від якості одержаної ними освіти, у свою чергу, залежатиме якість фізико-математичної підготовки учнів середніх загальноосвітніх шкіл (СЗШ), ліцеїв – майбутніх техніків, технологів, інженерів, конструкторів, науковців.

Відповідно до державної політики в галузі освіти і Національної доктрини розвитку освіти в Україні з урахуванням світових тенденцій розвитку неперервної освіти її реалізація повинна здійснюватися через забезпечення наступності змісту й координації освітньо-виховної діяльності на різних її ступенях, котрі функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб для можливого переходу до наступних ступенів. Звідси випливає необхідність розробки науково-методичних основ наступності профільної та професійної підготовки в дидактичній системі неперервної освіти „ліцей – ВНЗ”, що дасть змогу цілеспрямовано розвивати творчі інтереси та здібності як учнів ліцеїв, так і студентів вищих навчальних закладів, вчасно виявляти та розвивати яскраві індивідуальності.

Відомо, що науково обґрунтоване дотримання принципу наступності забезпечує цілісність базової та професійної освіти, а отже, її якість, посилює взаємозв’язки між усіма компонентами навчання на послідовних ступенях професійної підготовки, забезпечує гнучкість (варіативність) і адаптивність до зміни змісту й умов навчання, відповідно до змін на ринку праці, сприяє необхідності й можливості постійного поповнення й поглиблення знань в допрофесійній і професійній підготовці.

Становлення в Україні профільної та ступеневої системи освіти і впровадження державних стандартів підготовки фахівців різних кваліфікаційних рівнів (у зв’язку з інтеграцією національної системи вищої освіти в європейський та світовий освітній простір) підсилює актуальність створення нового покоління навчально-методичної літератури для вищих навчальних закладів з психолого-педагогічних і методичних навчальних дисциплін та навчально-методичних комплексів для вчителів, покликаних забезпечити наступність і зв’язок між середньою загальноосвітньою, професійно-технічною, вищою школою та закладами післядипломної освіти.

Наступність, враховуючи її багатоаспектність, завжди була предметом філософських, психолого-педагогічних, науково-методологічних і соціальних досліджень і є фундаментальною категорією. Грунтовні результати дослідження проблеми реалізації наступності знаходимо в працях Ю.К.Бабанського, В.Ф.Башаріна, В.П.Безпалька, А.П.Бєляєвої, П.М.Воловика, Б. С. Гершунського, С. М. Годніка, С. У. Гончаренка, Р. С. Гуревича, А.А.Киве-рялга, О.І.Коломок, Ю.А.Кустова, А.В.Литвина, М.І.Махмутова, В.К.Сидоренка, Д.О.Тхоржевського, Д.С.Ягфарова та ін. Водночас аналіз науково-педагогічної та методичної літератури дозволяє констатувати, що проблема наступності в контексті ідеї неперервної ступеневої освіти є недостатньо вивченою. Потребує розв’язання проблема наступності в навчанні фундаментальних і фахових дисциплін в освітніх системах „школа – ВНЗ” і „ліцей – ВНЗ”. Небагато ґрунтовних досліджень наступності вивчення окремих дисциплін: математики і, особливо, фізики. Відсутні дослідження наступності фізико-математичної підготовки як цілісної системи в середніх і вищих педагогічних навчальних закладах освіти.

Вивчення стану досліджуваної проблеми дозволило виділити низку суперечностей методологічного, дидактичного і конструктивного характеру між:

- необхідністю забезпечення неперервного цілісного процесу фізико-математичної підготовки в освітній системі „ліцей–ВНЗ” і дискретністю ступеневої системи освіти;

- стихійними ціннісними орієнтаціями учнів та студентів стосовно нових соціально-економічних умов і традиційними (консервативними) цінностями навчально-виховного процесу в СЗШ;

- актуальністю забезпечення наступності фізико-математичної підготовки на довузівському та вузівському етапах навчання і невизначеністю організаційно-педагогічних умов її здійснення;

- об’єктивною необхідністю формування в майбутнього фахівця цілісної системи фізико-математичних знань і відсутністю взаємодії учасників освітнього процесу в системі „ліцей – ВНЗ” в цільовому, мотиваційному, змістовому, процесуальному й результативно-прогностичному аспектах;

- необхідністю впровадження в процес фізико-математичної підготовки прогресивних особистісно орієнтованих технологій, що сприяють цілісності, неперервності, креативності розвитку особистості і традиційно авторитарними педагогічними технологіями, поширеними в школах;

- необхідністю і важливістю впровадження нових підходів до реалізації принципу наступності й неперервності формування в учнів і студентів стійких внутрішніх мотивів навчальної діяльності та професійного самовизначення і функціональним підходом в традиційній системі „поелементної” підготовки фахівців.

Необхідність розв’язання зазначених вище суперечностей дозволяє констатувати актуальність дослідження проблеми наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі „ліцей – ВНЗ”, потребує як теоретико-методологічного її вивчення, так і практичної реалізації у сфері професійної підготовки, що і визначило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за планом науково-дослідної роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з проблеми “Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів педвузів ІІІ–ІV рівнів акредитації” (номер держреєстрації 0102U000734) в межах теми “Удосконалення методики викладання навчальних дисциплін у педагогічному ВНЗ та середній загальноосвітній школі” кафедри методики викладання фізики та інформатики.

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол №2 від 31.10.2001 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 14.06.2005 р.).

Об’єктом дослідження є фізико-математична підготовка в ліцеях і ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Предмет дослідження – наступність фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ III – IV рівнів акредитації.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови і дидактичну ефективність реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що якість фізико-математичної підготовки учнів ліцею та студентів ВНЗ істотно поліпшиться, якщо будуть виконані науково обгрунтовані педагогічні умови (с.9 автореферату) й застосована методика реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях та вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації (с.10 автореферату).

Відповідно до предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези нами сформульовано такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми наступності у філософській, психолого-педагогічній, методичній літературі та практиці навчання.

2. Розробити модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

3. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей-ВНЗ”.

4. Експериментально перевірити ефективність запропонованої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ та розробити методичні рекомендації для вчителів і викладачів з цієї проблеми.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про цілісність і взаємозалежність соціальних явищ та процесів навколишнього світу; суперечність як рушійну силу розвитку; провідну роль діяльності у формуванні суспільних відносин та розвитку особистості; вплив середовища на процес формування особистості; процеси пізнання і цілісний розвиток особистості; системний та діяльнісний підхід до вивчення педагогічних явищ (філософський аспект); діалектичну єдність теорії і практики. Концептуальними ідеями дослідження є положення про неперервність професійної освіти, забезпечення наступності в змісті, формах і засобах навчання на різних ступенях навчального процесу, врахування принципів індивідуалізації і диференціації.

Нормативною базою дослідження є теоретичні засади розвитку освіти в Україні, викладені в Законах України “Про освіту” (1996 р.), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), “Про вищу освіту” (2002 р.), “Про професійно-технічну освіту” (1998 р.), у Державній програмі “Вчитель” (2002), у Національній доктрині розвитку освіти в Україні (2002 р.), Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001р.) та в інших нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження становлять:

- фундаментальні положення теорії особистості (О.Г.Асмолов, О.М.Лєонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Л.Рубінштейн, Д.І.Фельдштейн та ін.);

- теоретико-методологічні основи неперервної професійної підготовки (Ю.К.Бабанський, С.Я.Батишев, А.П.Бєляєва, Б.С.Гершунський, І.А.Зязюн, І.М.Козловська, І.Я.Лернер, Н.Є.Мойсеюк, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва, М.І.Сметанський, Н.Т.Тверезовська та ін.);

- психолого-педагогічні аспекти наступності (Б.Г.Ананьєв, Ш.І.Ганелін, С.М.Годнік, К.Г.Делікатний, А.А.Киверялг, М.І.Махмутов, А.М.Лушніков, Ю.А.Кустов, О.Г.Мороз, А.І.Соколов, Н.Ф.Тализіна, Г.С.Тарасенко та ін.);

- теоретико-методичні аспекти наступності (П.Р.Атутов, А.В.Батаршев, В.С.Безрукова, С.У.Гончаренко, Р.С.Гуревич, А.А.Киверялг, Ю.А.Кустов, А.В.Литвин, М.І.Махмутов, П.М.Олійник, Д.С.Ягфарова та ін.);

- теоретико-методичні аспекти наступності в системах “школа – ВНЗ”, “ліцей–ВНЗ” (В.А.Гусєв, Л.Ю.Макаренко, О.І.Коломок, Л.Н.Мазаєва, Є.С.Клос, Л.Ю.Нестерова, О.М.Пишкало, О.Є.Симдянкіна та ін.).

Методи досліджень визначені метою, предметом, завданнями і логікою дисертаційних досліджень. Для вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів:

- теоретичні: аналіз проблеми дослідження на основі вивчення філософської, соціологічної, навчально-методичної літератури фізико-математичного профілю, психологічної та педагогічної літератури, аналіз і синтез емпіричних даних, ретроспективний аналіз вивчення проблеми наступності в теорії і практиці навчання;

- емпіричні: вивчення документації, анкетування, інтерв’ювання, спостереження, бесіди, тестування, педагогічний експеримент, вивчення досвіду роботи учителів;

- методи математичної статистики: обробка результатів експерименту, узагальнення статистичних даних.

Експериментальна база дослідження: Вінницький обласний ліцей – інтернат, Вінницький технічний ліцей та Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Всього в дослідженні брало участь 410 учнів ліцеїв та 268 студентів, 16 учителів та викладачів ВДПУ.

Організація дослідження. Дослідження й їх результати, що покладені в основу дисертаційної роботи, є підсумком багаторічних спостережень і науково-педагогічних пошуків автора. Педагогічний експеримент проводився паралельно у Вінницькому обласному ліцеї-інтернаті та Вінницькому технічному ліцеї в 10-х – 11-х класах (час навчання учнів у ліцеях). Експеримент тривалістю 2 навчальних роки щорічно повторювався впродовж 2000 – 2006 років (п’ять наборів і випусків). Здійснювався моніторинг навчання випускників ліцеїв у ВНЗ.

На початковому етапі (2000-2001 рр.) вивчено стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці навчання. Проаналізовано різні підходи, обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”. На цій основі сформульовано гіпотезу, мету й завдання дослідження, розроблено програму дослідження.

На експериментальному етапі (2001-2005 рр.) розроблено методичні матеріали та проведено констатуючий, формуючий і контрольні експерименти, вивчено вплив прогнозованих чинників на ефективність формування фізико-математичних знань в учнів ліцеїв.

На заключному етапі (2005–2006 рр.) проведено аналіз і систематизацію даних, одержаних під час дослідно-експериментальної роботи, здійснено систематизацію і математичну обробку одержаних результатів, сформульовано висновки й рекомендації, визначено перспективи подальших досліджень, завершено оформлення кандидатської дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

· вперше визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях та ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації;

· розроблено й теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації;

· уточнено зміст і запропоновано методику реалізації наступності фізико-математичної підготовки у змісті, формах, методах і засобах навчання в ліцеях і ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації;

· дістали подальшого розвитку шляхи формування навчальної та професійно спрямованої мотивації фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено й впроваджено в навчальний процес:

· методику реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації;

· дидактичне забезпечення реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ, зокрема, інтегровані заняття з фізико-математичних дисциплін, методичні рекомендації до лабораторних робіт, фізичних практикумів у ліцеї, завдання до педагогічної практики з фізики у ВНЗ, що зорієнтовані на реалізацію наступності;

· задачник-практикум для ліцеїв і ВНЗ, який за змістом і формою організації матеріалу відповідає принципу наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ та рівневій диференціації задач;

· програма навчальної дисципліни “Методика навчання фізики”, що вміщує питання реалізації наступності під час викладання фізики в ліцеях і СЗШ .

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджено у навчальний процес Вінницького обласного ліцею–інтернату при ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (2001 – 2005рр.) (Довідка №49 від 15 червня 2005 р.), Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (2004 – 2006рр.) (Довідка №04/753 від 8 червня 2006 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 2003 – 2006 рр. (Довідка № 10/38 від 26 червня 2006 р.), Кам’янець-Подільського державного університету (2004 – 2006рр.) (Довідка №135/6 від 14 червня 2006 р.), Вінницького технічного ліцею (2003 – 2006 рр.) (Довідка №209 від 22.06.2006р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (2001-2002, 2004-2005 рр.) (Довідка №393 від 23.06.2006 р.).

Вірогідність результатів досліджень забезпечена тим, що вони проводилися згідно з вихідними теоретичними і методологічними ідеями, використанням взаємодоповнюючих методів досліджень, адекватних предмету, меті і завданням дослідження, тривалістю експерименту, особистою участю автора в експериментальних дослідженнях та репрезентативністю вибірки, використанням сучасних статистичних методів обробки даних експерименту.

На захист виносяться:

1. Теоретично обґрунтовані й експериментально перевірені педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ III–IV рівнів акредитації.

2. Модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ III–IV рівнів акредитації.

3. Науково обґрунтована й експериментально перевірена методика реалізації наступності в змісті, формах, методах і засобах навчання в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

Апробація результатів дослідження.

Основні теоретичні, практичні та методичні результати експериментальних досліджень обговорювались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародних – м. Кам’янець-Подільський, 2005р. – “Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу”, м.Вінниця, 7-а Міжнародна науково-практична конференція, 2006р. – “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми”, м.Ніжин, ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, 2005р. – “Інновації у вищій освіті”; всеукраїнських – м. Кіровоград, IV Всеукраїнська науково-практична конференція, 2000р. – “Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі”, м.Київ, V Всеукраїнська науково-практична конференція, 2000р. – “Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики”, м.Чернігів, Всеукраїнська науково-практична конференція, 2005р. – “Чернігівські методичні читання з фізики”; регіональних – м. Вінниця (2003 – 2006рр.).

Узагальнені результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедр педагогіки, методики викладання фізики та інформатики, методологічного семінару Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Автором опубліковано 14 наукових праць. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 8 наукових статтях, 6 з яких опубліковано у провідних фахових виданнях з переліку ВАК, із них 6 одноосібних, 3 – брошури з методичними рекомендаціями, 1 – задачник-практикум, 2 – навчальні програми. У працях, котрі написані зі співавторами, дисертанту належать теоретичні положення та практичні результати, що стосуються реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ. Загальний обсяг особистого внеску дисертанта становить 18,2 авт.арк.

Структура дисертації відображає зміст і результати досліджень. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг дисертації – 242 сторінки, основний текст 174 сторінки, на 3 сторінках розміщено рисунки. Додатки охоплюють 50 сторінок. Список літератури налічує 208 найменувань, з яких 5 – іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та доцільність наукового пошуку, визначено мету, об’єкт, предмет, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість дослідження, висунуто гіпотезу, визначено завдання, розкрито методологію, теоретичні основи й методи дослідження, подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів досліджень, охарактеризовано особистий внесок автора в наукову розробку проблеми, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі дисертації – “Проблема наступності змісту і методики навчання в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах як педагогічна проблема” – проведено аналіз філософської, історико-педагогічної, психологічної, методичної літератури, дисертаційних досліджень з окремих аспектів наступності в освіті. Зроблено висновок щодо важливості реалізації наступності для забезпечення цілісності і неперервності ступеневої освіти. У дисертації проблема наступності розглянута ретроспективно, зокрема проаналізовано різноманітні підходи до трактування поняття наступності як загальнодидактичного принципу педагогіки загальноосвітньої і професійної школи, базою функціонування якого є дискретність, ступеневість освіти, а результатами її реалізації є цілісність і неперервність. Показано, що наявні різночитання в трактуванні і використанні окресленого поняття пов’язані з конкретними аспектами наступності, котрі розглядаються авторами відповідних дефініцій наступності. Порівняльний теоретичний аналіз та узагальнення його результатів дали змогу дійти висновку, що, незважаючи на певні розходження в трактуванні наступності, є багато спільних ознак, котрі дозволяють розглядати принцип наступності як загальнодидактичний принцип, який у контексті нашого дослідження відображає закономірності варіативності й узгодженості взаємозв’язаних структурних і функціональних компонентів процесу фізико-математичної підготовки та діяльності його учасників на всіх ступенях та етапах і спрямований на подолання суперечностей лінійно-дискретного характеру ступеневої системи освіти “ліцей–ВНЗ”.

Теоретично обґрунтовано засади наступності фізико-математичної підготовки в умовах ступеневої системи освіти, зокрема, в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

Проаналізовано стан проблеми наступності в освітній системі “ліцей–ВНЗ”, умови та правила реалізації наступності фізико-математичної підготовки. Її впровадження в навчальний процес розглянуто з позицій взаємодії з іншими специфічними для професійних навчальних закладів принципами: професійної спрямованості, гуманізації, гуманітаризації, ступеневості, єдності навчання і виховання.

З’ясовано специфіку і стан реалізації наступності в масовій педагогічній практиці, що дозволило виявити позитивні сторони й недоліки у змісті, формах, методах, засобах та організаційно-методичних умовах вивчення фізико-математичних дисциплін, встановити перелік проблем, котрі виникають у процесі реалізації наступності фізико-математичної підготовки учнів і студентів освітньої системи “ліцей–ВНЗ”.

Узагальнення результатів теоретичного аналізу й педагогічної практики з проблеми наступності дозволило зробити висновок, що подолання виявлених труднощів та суперечностей із зазначеної проблеми потребує науково обгрунтованого підходу до узгодження основних компонентів та організаційно-методичних умов реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

У другому розділі дисертації – “Педагогічні умови та методика реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ” –розроблено й теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”, яка є відкритою, цілісною динамічною системою, що відображає наступнісні взаємозв’язки між структурними й функціональними компонентами.

Модель відображає також зворотні зв’язки кінцевого результату фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ” із соціальним замовленням, структурними і функціональними компонентами, іншими напрямами реалізації наступності, завдяки яким система наступності є стійкою, саморегульованою.

На основі моделі наступності як відкритої цілісної динамічної системи й з урахуванням специфіки об’єкта і предмета дослідження сформульовано та обгрунтовано педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки учнів і студентів в системі ступеневої освіти “ліцей–ВНЗ”:

- узгодженість змісту навчального матеріалу з фізики і математики на різних ступенях навчання;

- раціональний вибір та узгодженість форм, методів, дидактичних прийомів і засобів фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”;

- координація педагогічної діяльності вчителів і викладачів фізико-математичних дисциплін в освітній системі “ліцей–ВНЗ”;

- формування мотивів навчальної і професійно спрямованої діяльності учнів та студентів на всіх етапах навчання в системі “ліцей–ВНЗ”.

На підставі аналізу змісту навчального матеріалу з фізики і математики на різних ступенях навчання зроблено висновки щодо необхідності реалізації принципу наступності як всередині інституцій “ліцей” та “ВНЗ”, так і в системі “ліцей–ВНЗ” у формах, методах, засобах і прийомах навчання. Сформульовано сучасні підходи та рекомендації щодо координації професійно-педагогічної роботи вчителів ліцею та викладачів ВНЗ.

Показано, що в освітній системі “ліцей–ВНЗ” поєднання змістових і процесуальних чинників (навчальна діяльність учнів ліцею в умовах студентських аудиторій і лабораторій, тісна взаємодія учнів і студентів у процесі навчально-виховної діяльності, проведення педагогічної практики студентів у ліцеї, семінарські заняття з методики навчання фізики на базі ліцею тощо) сприяє підвищенню професійно-педагогічної спрямованості та якості навчання як учнів ліцею, так і студентів ВНЗ.

Обґрунтовано, що ефективними засобами реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ” є дидактичні засоби: посібники, задачники тощо, зміст і форма організації навчального матеріалу в яких відповідає принципам наступності, рівневій диференціації, доступності, наочності, науковості, систематичності і послідовності, вимогам ергономіки.

Створено й запропоновано для використання в шкільному курсі фізики задачник–практикум з фізики, у якому зреалізовано принцип наступності в доборі задач, їхній рівневій диференціації. Посібник слугує засобом реалізації наступності фізико-математичної підготовки в профільних ліцеях, школах з поглибленим вивченням фізики та вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації (дисципліна – “Шкільний курс фізики та методика його викладання”).

Належна увага приділена питанню наступності формування мотивів навчальної та професійної діяльності учнів і студентів як необхідного компонента в умовах ступеневої освітньої системи “ліцей–ВНЗ”.

Відповідно до розробленої моделі та визначених педагогічних умов реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ запропоновано методику реалізації наступності, котра за своїм змістом представляє узагальнені результати вивчення наступності як загальнодидактичного принципу стосовно ступеневої системи професійної підготовки: враховані характерні риси наступності (багатоаспектність, багатокомпонентність, різнохарактерність та багатофакторність), специфічні функції наступності (методологічні та регулятивні), специфіка напрямів реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”. Що ж до структури, то використана методика передбачає:

- визначення мети реалізації принципу наступності в освітній системі “ліцей–ВНЗ”;

- перебудову діяльності вчителів і викладачів щодо забезпечення координованого викладання фізико-математичних дисциплін у ліцеї і на 1-2 курсах ВНЗ;

- оптимізацію і узгодження змісту навчальних програм, форм, методів і прийомів навчання в ліцеї умовами навчання у ВНЗ;

- підготовку та впровадження дидактичних засобів реалізації наступності вивчення фізико-математичних дисциплін (посібники, задачники (з рівневою диференціацією завдань), поглиблення й удосконалення самостійної роботи в ліцеї, впровадження інтегрованих занять, розробка професійно орієнтованих завдань до лабораторних практикумів і практичних завдань для студентів – практикантів);

- впровадження та реалізацію дидактико–методичних аспектів наступності в курсах методики викладання фізики і методики викладання математики у ВНЗ у змісті, формах, методах і засобах навчання;

- єдині підходи до контролю й оцінювання знань, умінь і навичок в ліцеї і ВНЗ (на 1 – 2-х курсах);

- формування навчальних і професійно орієнтованих мотивів учнів і студентів на всіх ступенях навчання в освітній системі “ліцей–ВНЗ”.

У третьому розділі дисертації - “Експериментальна перевірка ефективності реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ” – розглянуто організацію і методику педагогічного експерименту, мета якого – перевірка комплексу педагогічних умов, що забезпечують реалізацію наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”. Як доповнюючі, незалежні методи використано аналіз документів, анкетування (відкритого та закритого типу), тестування, спостереження, опитування.

Для оцінки ефективності розробленої методики досліджень визначено кількісні критерії сформованості знань з фізики і математики; коефіцієнт якості навчання та ефективності методики реалізації наступності; зміни мотивації навчально-пізнавальної та професійно спрямованої діяльності; показники інтелекту IQ (за Г.Й.Айзенком). Достовірність одержаних результатів оцінювалася методами математичної статистики на основі непараметричного критерію згоди на рівні значущості 0,05.

Для перевірки однорідності контрольної та експериментальної груп, а також визначення правильності вибірки, ми використовували непараметричний критерій згоди , пристосований для тих ситуацій, коли експериментальні дані записані у формі таблиці . Значення статичного критерію обчислюється за формулою

.

Експериментальне обґрунтування ефективності реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ проводилось у чотири етапи:

- дослідження навчальних досягнень учнів на етапі вступу до ліцею (констатуючий експеримент);

- дослідження навчальних досягнень учнів у процесі навчання в ліцеї (формуючий експеримент);

- підсумкові результати навчання учнів на етапі закінчення ліцею;

- моніторинг навчання випускників ліцею на 1–4-х курсах ВНЗ (результати екзаменаційних сесій).

Для забезпечення точності і чистоти педагогічного експерименту нами вжито спеціальних заходів для зняття інтерферуючого впливу методик навчання особистісних якостей учителів, інших чинників, що можуть вплинути на прикінцеві результати:

- педагогічний експеримент тривав шість навчальних років (за цей час у ліцеях проведено п’ять конкурсних наборів і п’ять випусків ліцейних груп);

- навчальну роботу в ліцеях проводив стабільний склад учителів;

- впровадження експериментальної методики не супроводжувалось відведенням додаткового часу на певні види занять;

- учителі, які проводили заняття в експериментальних і контрольних групах, були ознайомлені з навчально-методичною літературою з питань реалізації наступності в навчальних системах, методичними рекомендаціями з впровадження нової методики;

- з учителями узгоджено форми, методи, прийоми і засоби реалізації наступності фізико-математичної підготовки;

- для поетапного контролю й оцінювання рівня навчальних досягнень учнів ліцею використовувалась єдина система тестів та аналізу підсумкового оцінювання знань з фізико-математичних дисциплін;

- у проведенні всіх етапів експерименту безпосередню участь брав дисертант.

Одним із основних завдань педагогічного експерименту було визначення рівнів сформованості знань з фізики і математики, котрі визначались за такими критеріями:

І – репродуктивно-адитивний рівень (характеризується тим, що учень засвоює навчальний матеріал на рівні механічного запам’ятовування; не може самостійно оперувати знаннями; здатний до розв’язування простих завдань);

ІІ – асоціативно-оціночний рівень (характеризується тим, що учень може самостійно працювати з джерелами інформації, здатний розв’язувати задачі, що вимагають перетворення формул, за допомогою вчителя);

ІІІ – креативно-трансформуючий рівень (характеризується тим, що учень може самостійно ставити мету, вибирати раціональний шлях її досягнення, вміє виділяти головне, самостійно розв’язувати складні задачі, оцінювати правильність розв’язку, робити висновки).

Статистична оцінка одержаних результатів за допомогою непараметрич-ного критерію згоди (для ) дає підстави стверджувати достовірність змін, що відбулися в результаті проведення формуючого експерименту, і підтвердити ефективність розробленої методики реалізації наступності. Узагальнені результати тестування учнів ліцеїв із виявлення рівня сформованості фізико-математичних знань показані в таблицях 1 та 2 та на діаграмі (Рис.1).

Таблиця 1.

Розподіл рівнів сформованості знань з фізики учнів 11-х класів

Навчальні групи | Число учнів | Рівні

ІІІ | ІІ | І

Контрольна група | 200 | 55 | 125 | 20

Експериментальна група | 210 | 81 | 120 | 9

Таблиця 2.

Розподіл сформованості знань з алгебри і початків аналізу учнів 11-х класів

Навчальні групи | Число учнів | Рівні

ІІІ | ІІ | І

Контрольна група | 200 | 80 | 105 | 15

Експериментальна група | 210 | 108 | 99 | 3

Рис.1. Розподіл учнів 11-х класів за рівнями сформованості знань з фізики

та алгебри і початків аналізу

У процесі дослідження проведено анкетування учнів ліцею та студентів 1 – 4-х курсів ВНЗ з питань мотивації навчальної й професійно спрямованої діяльності та оцінку успішності навчання ліцеїстів після вступу до ВНЗ. Дослідження формування мотивів проводилося за модифікованими методиками Дж.Холланда та А.Йовайші.

Проведений моніторинг успішності навчання студентів спеціальностей “математика та основи інформатики” i “фізика та основи інформатики” Інституту перспективних технологій, економіки й фундаментальних наук (ІПТЕФН) Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського з фізико-математичних дисциплін впродовж шести навчальних років засвідчує, що студенти, які навчались у ліцеї, крім вмотивованості до навчальної та професійно спрямованої діяльності, відзначаються також вищою активністю в громадському житті університету, є авторитетними лідерами і старостами груп. Серед відмінників навчання випускники ліцею становлять близько 30%, тоді як загальна чисельність їх серед студентів ІПТЕФН становить лише близько 16%.

Процес адаптації студентів, які навчались у ліцеї, відбувається швидше й ефективніше, середній показник їхньої успішності навчання значно вищий в 1-му і 2-му семестрах. На рисунку наведено результати успішності студентів спеціальності “математика та основи інформатики” (Рис.2-3).

Рис.2. Середній бал успішності студентів спеціальності “математика та

основи інформатики” з математичних дисциплін за період з 2002 по

2006 роки навчання

Отже, результати педагогічного експерименту засвідчили ефективність розробленої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ III-IV рівнів акредитації; завдання дослідження виконано.

Аналіз результатів експериментальних досліджень (педагогічний експеримент, опитування, анкетування, тестування, контрольні роботи, екзамени) підтверджує гіпотезу нашого дослідження, що стосується підвищення рівня фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ.

Рис.3. Якісний показник навчання студентів з математичних дисциплін за

період з 2002 по 2006 роки навчання

У загальних висновках викладено основні результати дослідження щодо реалізації проблеми наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури узагальнено зміст поняття наступності, встановлено, що проблема наступності є важливим й актуальним напрямом у теорії та практиці ступеневої системи професійної освіти і може виступати фактором, який має великі потенційні можливості для забезпечення цілісності й неперервності навчального процесу в умовах освітньої системи “ліцей–ВНЗ”, здатний сприяти підвищенню якості та професійної спрямованості фізико-математичної підготовки.

Однак, в даний час проблема наступності фізико-математичної підготовки в освітніх системах “школа–ВНЗ”, “ліцей–ВНЗ” не знайшла належного теоретико-методологічного та експериментального обґрунтування, та відображення в підручниках і методичних посібниках, що негативно відбивається на результатах навчання.

2. На основі аналізу літературних джерел і вивчення стану реалізації наступності в масовій педагогічній практиці окреслено низку проблем, що потребують наукового обґрунтування та практичного вирішення, зокрема, визначення педагогічних умов реалізації наступності, які враховують дидактичні, психологічні та організаційні фактори і відображають наступність навчального процесу в концептуальному, змістовому і процесуальному аспектах. За таких умов наступність фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ ІІІ – ІV рівнів акредитації, в контексті нашого дослідження, ми розглядаємо як загальнодидактичний принцип, що відображає закономірності варіативності й узгодженості взаємозв’язаних структурних і функціональних компонентів процесу фізико-математичної підготовки та діяльності його учасників на всіх ступенях та етапах і спрямований на подолання суперечностей лінійно-дискретного характеру ступеневої системи освіти “ліцей–ВНЗ”.

3. Розроблено й теоретично обґрунтовано модель реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ступеневій освітній системі “ліцей–ВНЗ”, яка є відкритою цілісною динамічною системою, що відображає наступнісні взаємозв’язки між структурними і функціональними компонентами.

Модель дозволяє забезпечити узгодженість між послідовними ступенями і етапами навчального процесу в освітній системі “ліцей–ВНЗ” (вертикальний аспект наступності) та взаємодію і координацію дій учасників навчального процесу (горизонтальний аспект наступності) на кожному етапі і ступені навчання.

4. Визначено, сформульовано та теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”:

- узгодженість змісту навчального матеріалу з фізики і математики на різних ступенях навчання;

- раціональний вибір та узгодженість форм, методів, дидактичних прийомів і засобів фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей-ВНЗ”;

- координація педагогічної діяльності учителів і викладачів фізико-математичних дисциплін у системі “ліцей–ВНЗ”;

- формування мотивації навчальної та професійно спрямованої діяльності учнів та студентів на всіх етапах навчання в системі “ліцей–ВНЗ”.

5. Запропоновано методику реалізації наступності фізико-математичної підготовки в освітній системі “ліцей–ВНЗ”, яка полягає у використанні форм, методів та прийомів навчання в ліцеї, максимально узгоджених з вузівськими, поєднанні традиційних форм і методів навчання з інноваційними, застосування у ліцеї елементів вузівських методів контролю та оцінювання знань, умінь і навичок (заліки, письмовий експрес-контроль, тестування тощо), у широкому впровадженні засобів та методів самостійної роботи в ліцеї та ВНЗ, формування мотивів навчальної та професійної діяльності учнів ліцею та студентів ВНЗ.

6. Експериментально підтверджено ефективність розробленої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації. Аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів засвідчив істотне підвищення рівня сформованості фізико-математичних знань ліцеїстів, що є необхідною умовою їхньої швидкої адаптації до подальшого успішного навчання у ВНЗ. Результати моніторингу успішності студентів, які навчались у ВНЗ упродовж шести років, свідчать про значно вищий рівень фізико-математичних знань студентів, які навчалися в ліцеї, порівняно зі студентами, які закінчили звичайні ЗСШ.

7. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ, впровадження методики в інших навчальних системах показала дієвість і результативність усієї сукупності концептуальних положень пропонованої методики і технології її реалізації щодо забезпечення якісної, цілісної фізико-математичної підготовки високого рівня та сформованості навчальної та професійно спрямованої мотиваційної сфери учнів ліцею і студентів ВНЗ.

Узагальнені результати проведених досліджень переконують у ефективності запропонованої методики реалізації наступності, підтверджують правильність висунутої гіпотези, засвідчують, що завдання, поставлені в дисертаційній роботі, повністю виконано, мети дослідження досягнуто, а наукові результати і висновки мають важливе значення для теорії і практичної діяльності вчителів і викладачів, які здійснюють фізико-математичну підготовку в ліцеях і вищих навчальних закладах III – IV рівнів акредитації.

Результати даного дослідження, звісно, не вичерпують усіх можливостей запропонованої моделі і методики реалізації наступності фізико-математичної підготовки. Внесення певних коректив у педагогічні умови і методику реалізації наступності, на нашу думку, дозволить успішно використовувати запропоновану методику в інших освітніх системах.

У проведеному дослідженні окреслено можливі шляхи розв’язання проблеми наступності фізико-математичної підготовки в ліцеях і ВНЗ. Подальші дослідження автор вбачає у розширенні теоретичних і експериментальних досліджень наступності фізико-математичної підготовки фахівців у педагогічних ВНЗ: теоретико-методологічне і методичне обґрунтування та створення наскрізних навчальних програм, дидактичних засобів (посібники, задачники, підручники); дослідження психолого-педагогічних умов реалізації наступності у підготовці фахівців різного профілю; теоретичне обґрунтування дидактичних та психологічних аспектів наступності у дистанційних формах навчання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Дідовик М.В. Наступність змісту сучасних навчальних програм з фізики та математики на різних ступенях навчання //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. Випуск 7. – Київ-Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. – С.268-273.

2. Дідовик М.В. Педагогічні умови реалізації наступності фізико-математичної підготовки в профільних ліцеях і вищих навчальних закладах. //Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Випуск 30. Серія: Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Чернігів: ЧДПУ, 2005. – № 30. – С.79-84.

3. Дідовик М.В. Наступність методів і дидактичних прийомів навчання в ліцеях і ВНЗ ІІІ—ІV рівнів акредитації //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. праць. Випуск 8. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. – С.273-279.

4. Дідовик М.В. Наступність як фактор формування мотивів навчальної і професійної діяльності //Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету. Вип.11. Серія педагогічна. Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу. Наукове видання. Інформаційно-видавничий відділ КПДУ. – м.Кам’янець-Подільський, 2005. – С.129-132.

5. Дідовик М.В., Коношевський О.Л. Наступність нових інформаційних технологій в самостійній роботі з фізико-математичних дисциплін в системі “ліцей–ВНЗ” //Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя Вип.4. Серія: Педагогічні науки: Зб.наук.праць. – Ніжин: НДПУ, 2006. –С.61-67.

6. Ковтонюк М.М., Скавронська М.В., Дідовик М.В. Формування мотивації навчальної діяльності студентів-першокурсників //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб.наук.праць. Випуск 11. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2006. – С.281-288.

Методичні матеріали:

7. Заболотний В.Ф, Сільвейстр А.М., Рибак С.М., Дідовик М.В. Методичні рекомендації до педагогічної практики з фізики для студентів ІV та V курсів спеціальностей “Фізика та основи інформатики”, “Математика та фізика.” – Вінниця, 2005. – 143 с.

8. Дідовик М.В., Войтович О.О Лабораторні роботи фізичного практикуму. Частина І (методичні поради). – Вінниця, 2006. – 44с.

9. Дідовик М.В., Войтович О.О Лабораторні роботи фізичного практикуму. Частина ІІ (методичні поради). – Вінниця, 2006. – 48с.

Інші матеріали:

10. Дідовик М.В. Можливості підвищення ефективності уроків розв’язування задач з фізики //Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі. Зб.статей. – Кіровоград: РВЦ, КДПУ, 2000. – С.77-79.

11. Дідовик М.В. До питання про гуманітарний потенціал фізики //Актуальні проблеми трудової і професійної підготовки молоді: Зб. наукових праць. – Вип.9. – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – С.37-38.

12. Дідовик М.В. Задачник–практикум з фізики для учнів та учителів ліцеїв, гімназій та шкіл з поглибленим вивченням фізики. – Вінниця, ВДПУ, 2005. – 280с.

13. Дідовик М.В., Сільвейстр А.М., Рибак С.М. Програма з курсу “Методика навчання фізики” для студентів 4-го курсу спеціальності “Фізика та основи інформатики”. – Вінниця, ВДПУ, 2006. – 24с.

14. Заболотний В.Ф., Дідовик М.В., Рибак С.М., Сільвейстр А.М. Програма та методичні вказівки з курсу “Основи педагогічної майстерності”. – Вінниця, ВДПУ, 2006. – 56с.

Анотації

Дідовик М.В. Наступність фізико-математичної підготовки в ліцеях і вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі реалізації наступності фізико-математичної підготовки в умовах