МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОЛГОШЕЯ Наталя Олександрівна

УДК 338.246:631.1

Удосконалення механізму страхового захисту підприємств

аграрного сектора АПК

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МИКОЛАЇВ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Криленко Володимир Ігоревич,

Управління СБУ в Одеській області.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Лайко Петро Афанасійович,

Національний аграрний університет,

директор навчально-наукового інституту

післядипломної освіти;

кандидат економічних наук, доцент

Кушнір Іван Васильович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри фінансів.

Захист відбудеться 6 липня 2007 року о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9, конференцзала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 6 червня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

Вступ

Актуальність теми. Сільське господарство – одна з ключових, життєво важливих і водночас найбільш ризикових галузей суспільного виробництва, оскільки відтворювальний процес повязаний з природно-кліматичними та біологічними чинниками. Тому одним з найгостріших питань в АПК захист врожаю сільськогосподарських культур, за допомогою якого з певною мірою можна стабілізувати розвиток підприємств агропромислового комплексу, економіки держави в цілому. Ступінь участі держави у стабілізації економічного стану агроформувань та методичні підходи до вирішення цієї проблеми мають свою специфіку у кожній з розвинених країн.

Результативність та перспективність страхової діяльності завжди цікавила як фахівців зі страхування, так і науковців, і знайшла належне відображення у наукових працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених економістів, а саме Базилевича В.Д., Борисової В.А., Василика О.Д., Грушка В.І., Лайка П.А., Лутака М.Д., Осадця С.С., Рейтмана Л.І., Шахова В.В., Яковенка І.В. та інших. Водночас не всі аспекти страхування в аграрному секторі економіки всебічно досліджені у відповідності з ринковими відносинами.

Теоретична і практична значимість вказаних проблем зумовила вибір теми дослідження і її цільове спрямування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з проблеми „Стратегія розвитку ринку продукції і удосконалення економічних відносин в АПК”, яка є складовою підпрограми „Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму страхового захисту аграрних підприємств АПК.

Поставлена мета обумовила наступні завдання:

- уточнити економічну сутність терміну „страхування”;

- визначити особливості страхового захисту аграрного сектору

економіки;

- узагальнити методичні підходи до оптимізації страхового захисту

сільськогосподарського виробництва;

- дослідити сучасну організацію страхового захисту

сільськогосподарських підприємств;

- оцінити ринок страхування сільськогосподарських культур

Миколаївської області;

- обґрунтувати модель страхового захисту в АПК та запропонувати

шляхи удосконалення відносин між страховиками та страхувальниками;

- обґрунтувати напрями оптимізації страхового захисту

сільськогосподарських підприємств.

Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є сукупність економічних відносин між страховиками та сільськогосподарськими підприємствами та страховиками з приводу забезпечення страхового захисту майнових інтересів страхувальників.

Предметом дослідження є удосконалення механізму страхового захисту підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження. У ході дисертаційного дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (оцінка сучасного стану страхового захисту сільськогосподарських товаровиробників), монографічний (аналіз ефективності механізму страхового захисту в АПК), розрахунково-конструктивний та експериментальний (визначення розміру потенційно можливого ринку страхування), економіко-математичного моделювання (при розробці моделі страхової діяльності) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному.

Вперше:

- запропоновано та обґрунтовано методику визначення потенційно можливого ринку обов’язкового страхування в АПК, яка полягає у визначенні на регіональному рівні розмірів страхових сум та премій при здійсненні сільськогосподарськими підприємствами обов’язкового страхування у відповідності до чинного законодавства;

- запропоновано та обґрунтовано за допомогою математичної теорії ігор методику з оптимального розміщення полісів страхування у розрізі культур та регіонів, що дозволяє застосовувати науково-обгрунтований підхід при здійсненні страхового захисту сільськогосподарських підприємств.

Дістало подальший розвиток:

- обґрунтування застосування інституту страхового омбудсману в АПК, що є елементом удосконалення відносин між агротоваровиробниками та страховиками, насамперед, на етапі забезпечення страхових виплат;

- уточнення економічної сутності механізму страхового захисту підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки, його складових, а також узагальнено розподіл основних видів ризиків аграрного підприємства за можливістю їх контролювати та за природою їх виникнення, що дає змогу кожному аграрному підприємству виробити власну комплексну стратегію із забезпечення страхового захисту своєї діяльності;

- узагальнення концептуальних напрямів становлення страхової системи АПК, обґрунтовано необхідність функціонування Національного агентства з регулювання страхового захисту АПК.

Удосконалено:

- напрями моделювання страхової системи АПК, наведено шляхи пристосування математичної теорії імовірності до моделювання страхової системи АПК. Зроблено інтерпретацію залежності еквівалентних відносин між страховиком та страхувальником в системі агропромислового комплексу, обґрунтовано необхідність функціонування Єдиної бази даних страхувальників АПК;

- підходи до складання договірних умов зі страхового захисту в аграрному секторі, що є елементом удосконалення відносин між агротоваровиробниками та страховиками та полягає у прийнятті єдиних методичних підходів організації страхового захисту.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використано: Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації для оцінки потенційно можливих ринків обов’язкового страхування в АПК і для визначення рівня ефективності страхування для сільськогосподарських товаровиробників (дов. № 1-1680 від 20.09.06); Головним управлінням агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації для визначення рівня ефективності страхування та оцінки потенційно можливих ринків обов’язкового страхування в АПК і окремих сільськогосподарських товаровиробників (дов. № 16-2-04-907 від 21.09.06).

Страховими компаніями („Інспол”, „VAB-страхування”) використовуються розроблена за допомогою математичної теорії ігор методика визначення оптимальної структури розміщення страхових полісів у розрізі основних товарних культур та регіонів, а також пропозиції з удосконалення відносин між страхувальниками та страховиками.

Теоретичні та практичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні навчальних дисциплін „ Основи агробізнесу”, „Страхування”, „Фінанси підприємства”.

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Наукові і практичні положення основних результатів дослідження апробовано на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Регіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами” (м. Івано-Франківськ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених „Фінансовий механізм АПК: проблеми і перспективи ефективного функціонування” (м. Миколаїв, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м. Харків, 2006); регіональних конференціях Миколаївського державного аграрного університету (м. Миколаїв, 2003-2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 8 статтях загальним обсягом 2,1 др. аркушів, в т.ч. 5 у наукових фахових виданнях, обсягом 1,8 др. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків, викладена на 176 сторінках, містить 23 таблиці, 5 рисунків, 30 додатків. Список використаних джерел нараховує 136 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі „Теоретичні аспекти страхового захисту в системі економічної безпеки аграрного підприємства” розглядаються економічна сутність та правове забезпечення страхового захисту, особливості страхового захисту аграрного сектору економіки, методичні підходи до оптимізації страхового захисту сільськогосподарських підприємств.

Страховий захист є одним з найважливіших елементів ринкової економіки, складовою виробничо-фінансових відносин, що дозволяє відшкодовувати матеріальні втрати в разі настання несприятливих умов.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин між страхувальником i страховиком, за якими страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату (подати допомогу, виконати послугу тощо) страхувальнику або бенефiцiару, а страхувальник зобов'язується сплачувати cтpaxовi платежі у визначені строки.

Під механізмом страхового захисту аграрного сектору економіки слід розуміти сукупність форм, видів, інструментів та економічних відносин між страховиками та сільськогосподарськими підприємствами з приводу формування страхових фондів і здійснення страхових відшкодувань майнової шкоди у разі настання страхових ризиків. До форм страхування відносяться добровільна та обов’язкова форми страхування у відповідності до регламентування чинним законодавством. Наприклад, страхування посівів зернових та цукрових буряків у сільськогосподарських підприємствах не залежно від форми їх власності, а також страхування будь-яких посівів у державних підприємствах належать до обов’язкової форми страхування. До груп основних видів страхування належать страхування майна, життя та відповідальності, що також закріплено Законом України „Про страхування”. Основними рушійними інструментами при забезпеченні страхового захисту виступають страховий тариф, ставка франшизи, бонус-малус тощо.

Для будь якого підприємства, в тому числі і аграрного, принципове, на наш погляд, значення має поділ ризиків за можливостями управління ними на мікрорівні. Такий підхід до класифікації ризиків поки-що залишається малодослідженим. Водночас керівникам і спеціалістам підприємств важливо знати, якими ризиками вони можуть повністю управляти, якими частково, а які не піддаються з боку суб’єкта господарювання контролю взагалі. Враховуючи сказане, вважаємо за доцільне використати викладений підхід до класифікації ризиків за ступенем їх контрольованості на рівні суб’єктів господарювання з наступним розподілом ризиків за цим критерієм з одночасним врахуванням їх джерел виникнення. Такий підхід дозволяє поєднати найбільш просту і широко використовувану класифікацію ризиків за джерелами їх виникнення з цінною для менеджменту класифікацією за ступенем контрольованості ризиків.

Методичні засади страхування ґрунтуються на тeopiї iмовipностi та тeopiї iгop. Володіння базовими знаннями актуарних розрахунків дозволяє самостійно визначити iмовiрнiсть настання ризику та його цiнy з метою порівняння зi страховими тарифами страховиків та визначення суми eкономiї при оргaнiзaцiї страхування шляхом оптимальної стрaтeгiї сільськогосподарського виробника при гpi з природою. Математична теорія iгop дозволяє: визначити, яку обрати стратегію з наперед прогнозованих; мінімізувати негативний природний вплив, оскільки ця методика розрахована на внyтpiшнє страхування та страхування найгірших можливих умов.

У другому розділі „Розвиток та організація страхового захисту сільського господарства” висвітлено стан та перспективи розвитку страхування сільськогосподарських ризиків в Україні, зроблено оцінку ринку страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області, досліджено організацію страхового захисту виробництва сільськогосподарської продукції.

Страхування сільського господарства ще не одержало в Україні значного розвитку, чому є дві головні причини. Перш за все, це недовіра в питаннях, зв'язаних зі страхуванням сільського господарства, яка в державі є загальним явищем. Подібні упередження підсилюються численними прикладами, що виникають в трансформаційних умовах, коли фермери намагалися обдурити страхові компанії, або коли страховики ухилялися від претензій по виплаті компенсацій, хоча вони були законні. По-друге, в середовищі ринку, що розвивається, подібного українському, страхування в сільському господарстві, хоч і вкрай необхідне для підтримки інвестування в сільське господарство - перебуває лише на ранньому етапі свого розвитку. За цієї ситуації розвиток страхування в сільському господарстві часто збільшується недоліком надійних, актуарно обґрунтованих даних про можливі ризики. Поширення страхування в сільському господарстві в умовах ринку, що розвивається, часто виявляється в ситуації, коли без інформації в сільському господарстві не будуть використовуватися нові страхові продукти, а без них у сільське господарство буде направлятися все менше інвестицій, що у свою чергу, буде стримувати збільшення його продуктивності, а, отже, і заважати добробуту цього сектора економіки.

Серед чинників, що стримують нарощування темпів сільськогосподарського страхування, чи не на першому місці - брак належного правового врегулювання відносин страховиків і страхувальників.

Дослідженнями установлено, що за 2005 р. із сільгоспвиробників, у яких трапилися страхові випадки, належне відшкодування збитків отримали лише 29,6 % страхувальників. Для 43,0 % господарств, що одержали виплати, обсяг відшкодування становив менше 20 % заявлених збитків. Половина господарств, що претендували на страхові відшкодування, чекали на них від 3 до 6 місяців з моменту подачі заяви, з них 32,4 % - до трьох місяців, 17,6 % - понад півроку. Також до негативних моментів слід віднести й високі страхові тарифи.

На підставі фактичних даних по посівних площах визначено потенційно можливий ринок страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області. Перш за все, потенційно можливий ринок поділено на дві складові, які визначаються двома формами страхування: обов’язковим та добровільним. Ринок обов’язкового страхування сільськогосподарських культур представлено страхуванням посівів озимих культур, цукрового буряку та інших культур державних сільськогосподарських підприємств.

Нами розраховано потенційно можливі премії при обов’язковому страхуванні посівів озимої пшениці у розрізі районів Миколаївської області. При цьому страховий тариф взято у розмірі 8,5% від страхової суми, як максимально можливий по області при страхуванні озимих зернових відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1000. В середньому за 2001-2005 рр. потенційно можливі страхові премії по даному сектору страхового захисту становлять 35,7 млн. грн. при середньорічній страховій сумі 427,5 млн. грн. Страхові премії розподілені у розрізі районів майже однорідно: коефіцієнт їх варіації протягом періоду дослідження становив від 4,5% до 6,3%.

При страхуванні озимої пшениці, як і інших озимих зернових, особливу увагу необхідно звертати на ризик вимерзання та загибелі внаслідок морозів. Так, узимку 2003 р. вимерзання було катастрофічним ризиком для цієї культури, проте переважна більшість озимих загинула не безпосередньо від вимерзання як такого, тобто живі рослини не буквально замерзли, а були вкриті крижаною кіркою, внаслідок чого втратили доступ до кисню та загинули. Отже, фактично посіви озимих загинули не від вимерзання, а від удушення під крижаною кіркою. Саме ця юридично-агрономічна колізія була причиною численних відмов страхових компаній у страхових відшкодуваннях по загиблих озимих посівах: посіви загинули, але не від вимерзання. Тому при страхуванні озимих культур необхідно детальне розшифровування ризику, наприклад: загибель внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов при від’ємній температурі. Проте у п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 1000 прописано, що до страхових ризиків при страхуванні сільськогосподарських культур належить саме вимерзання, відповідно, страхові компанії розроблюють власні правила агрострахування на підставі чинної нормативно-правової бази. На підставі цієї бази та власних правил страхування складають договори зі страхувальниками. Не всі страхувальники – сільськогосподарські підприємства мають юридичні служби та досвід страхування, тому не всі обґрунтовано вимагають розшифрувати ризик вимерзання. На нашу думку, первинним у двозначності та плутанині термінів та визначень є недосконалість п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 1000, який фактично потурає страховим компаніям та, як свідчать факти, знімає з них відповідальність сплачувати страхові відшкодування у наслідок несприятливої дії морозів, а не вимерзання. Тому чинна нормативно-правова база повинна відстоювати інтереси в першу чергу сільськогосподарських підприємств, як страхувальників, та містити вичерпні реальні формулювання ризиків, які б унеможливили словесну гру та ухилення страховиків від належних страхових виплат.

На підставі фактичних даних по посівних площах нами визначено потенційно можливий ринок страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області. В цілому ж, страхування зернових в досліджуваній області потенційно може дати понад 62 млн. грн. на рік страхових премій при страховій сумі близько 0,9 млрд. грн. Найбільше страхових премій було б зібрано у 2003 році - понад 84 млн. грн.

Таблиця 1

Потенційно можливі страхові премії і страхові виплати при обов'язковому страхуванні озимої пшениці сільськогосподарськими підприємствами Миколаївської області, тис. грн.

Райони | В середньому за 2001-2005рр. | в т.ч. за 2005 р.

премії | виплати | премії | виплати

Арбузинський | 1924,1 | 5824,5 | 1920,4 | 758,7

Баштанський | 2652,3 | 9425,9 | 2281,7 | 501,0

Березанський | 2341,2 | 7334,0 | 2486,6 | 1845,8

Березнегуватський | 1827,1 | 6722,4 | 1701,0 | 495,0

Братський | 2001,7 | 7017,1 | 1785,4 | 129,0

Веселинівський | 2086,9 | 6327,0 | 2233,5 | 882,0

Вознесенський | 1908,6 | 6908,8 | 1678,0 | 231,0

Врадіївський | 979,3 | 3115,5 | 799,7 | 0,0

Доманівський | 2316,2 | 7059,6 | 2100,5 | 814,5

Єланецький | 1574,5 | 6258,8 | 1194,9 | 288,0

Жовтневий | 1916,8 | 6251,1 | 1593,5 | 485,3

Казанківський | 1586,3 | 5993,5 | 1238,7 | 1726,5

Кривоозерський | 1269,9 | 3418,6 | 1309,1 | 472,2

Миколаївський | 2013,7 | 6508,3 | 2355,3 | 768,8

Новобузький | 1406,7 | 5514,3 | 982,9 | 939,2

Новоодеський | 2007,0 | 7220,9 | 1991,7 | 1057,5

Очаківський | 1432,1 | 5169,6 | 1177,9 | 2465,2

Первомайський | 2311,8 | 7409,3 | 2257,4 | 891,0

Снігурівський | 2203,9 | 8460,3 | 2349,3 | 2310,0

Разом по області | 35760,1 | 121939,2 | 33437,5 | 17060,5

Страхування є вигідним для сільськогосподарських підприємств. При порівнянні потенційно-можливих премій з потенційно можливими страховими відшкодуваннями по озимій пшениці можна зробити висновок, що у 2001, 2002, 2004 та 2005 роках сальдо у страхових розрахунках було б на користь страховиків, відповідно 16, 8, 24 та 16 млн. грн., а у 2003 році - на користь страхувальників — 495 млн. грн. В цілому, за період дослідження, страхові виплати перевищили б страхові премії на 86 млн. грн., або в 3,4 рази, що свідчить про користь та вигідність страхування культур для сільськогосподарських товаровиробників (табл.1).

Коли порівняти дані страхових премій по зернових культурах у цілому з страховими виплатами за вимерзання, то варто зазначити, що, хоча страхові премії у 2001, 2002, 2004 та 2005 роках перевищили б розміри виплат відповідно на 27, 3, 51, і на 25 млн. грн., проте це перекрилося б переважанням страхових виплат над страховими внесками у 2003 р. на 570 млн. грн., тобто в цілому за 2001-2005 рр. мало б місце переважання страхових виплат по вимерзлих зернових над страховими преміями із їх захисту взагалі на 95 млн. грн., або у 2,5 раза на користь сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 2

Потенційно можливі страхові премії при обов'язковому страхуванні сільськогосподарських культур Миколаївської області

Культури | В середньому за 2001-2005рр. | в т.ч. за 2005 р.

тис. грн. | % | тис. грн. | %

Озима пшениця | 35760,1 | 52,7 | 33437,5 | 47,8

Жито | 1137,1 | 1,7 | 238,8 | 0,3

Озимий ячмінь | 6975,1 | 10,3 | 8100,7 | 11,6

Яра пшениця | 281,2 | 0,4 | 884,1 | 1,3

Ярий ячмінь | 12602,5 | 18,6 | 17389,2 | 24,9

Овес | 473,0 | 0,7 | 168,4 | 0,2

Кукурудза | 3512,0 | 5,2 | 3347,7 | 4,8

Просо | 521,6 | 0,8 | 301,5 | 0,4

Гречка | 535,9 | 0,8 | 371,9 | 0,5

Сорго | 140,4 | 0,2 | 101,7 | 0,1

Цукровий буряк | 4480,8 | 6,6 | 3643,0 | 5,2

Інші | 1485,5 | 2,2 | 1962,9 | 2,8

Разом | 67905,0 | 100,0 | 69947,4 | 100,0

У табл. 2 зведено загальну інформацію по потенційно можливих страхових преміях при обов’язковому страхуванню сільськогосподарських культур. В середньому за 2001-2005 рр. страхові платежі становили б 67,9 млн. грн. Якщо порівняти дані цієї таблиці з даними по потенційних відшкодуваннях, то, хоча у 2001, 2002, 2004, 2005 роках баланс страхових розрахунків не на користь аграрних підприємств, але в цілому за п’ятирічний період потенційні відшкодування удвічі перевищили потенційні страхові премії. Це доводить вигідність страхування для аграрних підприємств у середньостроковій перспективі.

Третій розділ „Удосконалення страхового захисту підприємств аграрного сектору економіки” присвячено моделюванню страхової системи аграрного сектору АПК, розробці концептуальних напрямів становлення страхової системи аграрного сектору АПК, удосконаленню відносин між агротоваровиробниками та страховими компаніями, оптимiзацiї страхового захисту сiльськогосподарського виробництва.

Рис.1. Схема формування єдиної бази даних сільськогосподарських страхувальників

Створення адекватної нормативно-правової бази є основним чинником сприяння розвитку вітчизняної страхової системи і має забезпечити: гарантії страхувальникам сільського господарства у наданні страхових послуг та сплати, згідно з угодами страхування, страхового відшкодування у разі настання страхового випадку; створення товариств взаємного страхування на добровільних засадах з метою оптимального використання внутрішнього страхового ринку агропромислових підприємств та забезпечення їм ефективного страхового захисту; організації технології страхування шляхом створення загальноукраїнського сільськогосподарського страхового пулу та оперативного інформаційного середовища, яке сприятиме укладанню договорів на страхування не з окремою страховою компанією, а із спілкою страховиків під гарантії усіх учасників.

Аналіз сучасного стану економіки і розвитку страхової справи в країні дає змогу визначити такі альтернативні програми по страхуванню:

1) страхування майна господарств АПК, які виконують державне замовлення на сільгосппродукцію, в Національному агропромисловому товаристві взаємного страхування (НАТВС);

2) страхування урожаю, але з правом вибору страхувальником страховика. Якщо альтернативи НАТВС не знайдено, то страховиком є останній.

Функціонування страхової системи АПК неможливе без створення єдиної бази даних страхувальників АПК (ЄБДС АПК) (рис. 1).

Враховуючи світовий досвід та з метою підвищення мотивації страхування доцільно створити при Міністерстві аграрної політики України державну установу — Національне агентство з регулювання страхового захисту АПК (далі Агентство) (рис.2).

Рис. 2. Організаційна структура Національного агентства з регулювання страхового захисту сільськогосподарських підприємств

Агентство має бути державним агентом з регулювання і державної підтримки страхування у сфері агропромислового виробництва.

Управління Агентством має здійснюватися керівником, що призначається на цю посаду і звільнюється з неї рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства аграрної політики України.

Основними завданнями Агентства мають бути:

- сприяння розвитку забезпеченого державною підтримкою страхування врожаю сільськогосподарських культур, створенню агропромислових страхових організацій і товариств взаємного страхування;

- розробка пропозицій про порядок і умови організації та проведення страхування врожаю сільськогосподарських культур.

Витрати на утримання апарату Агентства та інші витрати, пов'язані з його діяльністю, провадяться за рахунок сільськогосподарського страхового резерву та інших надходжень, передбачених законодавством України.

Кошти сільськогосподарського страхового резерву, що виділяються на утримання апарату Агентства та відшкодування супровідних витрат, пов'язаних з його діяльністю, визначаються відповідно до кошторису, затвердженого Міністерством аграрної політики України, і не повинні перевищувати 0,5 % загальної суми страхових внесків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур.

Для покращення взаємовідносин між страховиком та страхувальником ми пропонуємо впровадити інститут страхового омбудсману в АПК. На нього буде покладено завдання виступати посередником у суперечках між застрахованими юридичними особами та страховими компаніями і вирішувати їх гнучко, об'єктивно та без зайвих витрат.

Ефективно функціонуючий інститут омбудсману буде вигідний усім учасникам ринку: права споживачів будуть краще захищені, стандарти послуг будуть вищими. Це може суттєво покращити імідж страхової галузі та стати рушійною силою зростання ринку. Зміцнення довіри до страхових компаній, що є учасниками інституту омбудсману, дозволить їм залучити нових клієнтів. Зрештою, у виграші буде і держава: омбудсмани дозволять зменшити навантаження на суди та наглядові органи.

Оптимальне розміщення страхових полісів, горизонтальна диверсифiкaцiя страхування дозволить, перш за все, провести мiнiмiзaцiю втрат вiд страхових відшкодувань по неврожаю в тому чи iншoмy peгioнi, тобто за допомогою перерозподiлy ризику мiж регiонами відбудеться ефект валового страхування урожаю. Наприклад, якщо стихія пошкодила посіви Миколаївської області, то незастраховані підприємства Миколаївщини терплять великі збитки, а застраховані, розташовані у зоні стихійного лиха, також мають великий клопіт, але страховик мaє не таку значну втрату.

Під час оптимiзaцiї страхування варто враховувати рiзнi piвнi врожайності, які склалися протягом ocтaннix pокiв. Згiдно методики Нацiональної aкцioнepнoї страхової компанiї "Оранта" для цього достатньо даних трьох рокiв поспiль у недалекому минулому. Проте, звичайно, чим бiльше iнформaцiї, тим краще. За допомогою теорiї irop вiдбувається розiгpування карти мiж погодою та господарством.

При горизонталънiй оптимiзацiї страхування слiд враховувати комплекс природно - клiматичних умов зон, адже кожен регiон сприятливий для вирощування одних культур i несприятливий для культивації інших. До того ж, комплекс погодних умов у межах однієї зони у різні роки по-різному сприятливий для різних сільськогосподарських культур. Вплив деяких природних факторів мaє перiодичний характер.

Виходячи з вказаного нами була поставлена задача знайти оптималъну стратегiю сiльськогосподарського виробника щодо визначення структури страхування посiвних площ основних культур, якi вирощуються у розрізі областей України, з урахуванням впливу комплексу погодних умов попереднiх рокiв (табл.3).

Таблиця 3

Оптимальна структура розміщення страхових полісів за статистичними спостереженнями 1990-2006 років (з використанням теорії ігор)

Області | Cтруктура,%

пшениця | кукурудза | соняшник | всього

Миколаївська | 1,16 | 1,19 | 1,26 | 3,61

Одеська | 1,21 | 1,19 | 1,38 | 3,78

Херсонська | 1,23 | 1,25 | 1,26 | 3,73

Україна | 31,0 | 32,0 | 37,0 | 100,0

Відповідно, в тих областях, де менша частка земельних yгiдь, там природно – кліматичні умови для сільськогосподарського виробництва відносно гiршi у порiвняннi з тими регіонами, де більша частка ріллі. На оптимальний розв'язок вплинуло не тільки врахування природно-клiматичних умов, а й виробничих функцій досліджуваного підприємства. Провівши оптимізацію на матеріалах виробничих функцій провідного в кількох регіонах України сільськогосподарського підприємства „Нібулон”, встановлено, що застраховані страховою компанією підприємства гарантовано отримають середній прибуток у розмірі 555 грн. на га. А при дещо кращих погодних умовах – ще більший, оскільки отримане під час оптимізації рішення відображає найнижчий результат, який буде одержано з урахуванням найгірших років за умови збереження технологій виробництва незмінними.

Аналогічні розрахунки можна проводити і по областях у розрізі районів за наведеною методикою. Дана методика дозволить страховим компаніям застосовувати при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур науково обґрунтований підхід при оптимізації розміщення страхових продуктів.

Висновки

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки та обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних елементів страхового захисту сільськогосподарських підприємств. Основні висновки та результати одержані в ході проведеного дослідження є такими:

1. У результаті досліджень ми прийшли до висновку, що страхування - це вид цивільно-правових відносин між страхувальником i страховиком, за якими страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату (подати допомогу) вигодонабувачу або бенефiцiару, а страхувальник зобов’язується сплачувати стpaxові платежі у визначені строки

2. Під механізмом страхового захисту варто розуміти сукупність форм, видів, інструментів та економічних відносин між страховиками та сільськогосподарськими підприємствами з приводу формування страхових фондів та здійснення страхових відшкодувань майнової шкоди у разі настання страхових ризиків.

3. Обґрунтовано напрямки застосування математичної теорії імовірності до моделювання страхової системи АПК. Зроблено інтерпретацію залежності еквівалентних відносин між страховиком та страхувальником у системі агропромислового комплексу. За допомогою математичної теорії ігор розроблено методику оптимального розміщення полісів сільськогосподарського страхування у розрізі культур та регіонів. Оптимальне розмiщення страхових полiсiв, горизонтальна диверсифiкaцiя страхування дозволить, перш за все, провести мiнiмiзaцiю втрат вiд неврожаю в тому чи iншoмy peгioнi, тобто за допомогою перерозподiлy ризику мiж регiонами досягається ефект валового страхування урожаю.

4. На підставі фактичних даних по посівних площах х визначено потенційно можливий ринок страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області.

5. Доведено, що страхування є вигідним для сільськогосподарських товаровиробників. При порівнянні потенційно-можливих премій з потенційно можливими страховими відшкодуваннями по озимій пшениці можна зробити висновок, що сальдо у страхових розрахунках на корисність страхувальників, що свідчить про користь та вигідність страхування культур для сільськогосподарських товаровиробників.

6. Запропоновані шляхи удосконалення механізму страхового захисту системи аграрного сектору АПК, які полягають в удосконаленні державного регулювання страхового захисту АПК (впровадження Єдиної бази даних страхувальників АПК, створення при Міністерстві аграрної політики України національного агентства з метою державного регулювання страхового захисту АПК та контролю виплат страхових субсидій), удосконалення відносин між агротоваровиробниками та страховими компаніями, а також методичних підходів по оптимізації страхового захисту.

7. Запропоновано створення єдиної бази даних страхувальників АПК (ЄБДС АПК), що дасть змогу організувати страховий захист підприємств АПК за новою технологією, використовуючи систему електронної телекомунікації у загальноукраїнському сільськогосподарському страховому пулі. ЄБДС АПК, як складова механізму захисту страхової системи АПК, сприятиме формуванню нових відносин, що ґрунтуються на принципах: довіри між учасниками страхування, на сумлінній конкуренції страхових посередників, сприянні у підготовці кваліфікованих кадрів та розвитку науково-дослідної роботи щодо поліпшення сільськогосподарського страхування та розвитку страхової системи.

8. Для покращення взаємовідносин між страховиком та страхувальником запропоновано запровадити інститут страхового омбудсману в АПК. На нього буде покладено завдання виступати посередником у суперечках між застрахованими особами та страховими компаніями і вирішувати їх гнучко, об'єктивно та без зайвих витрат.

9. Важливим шляхом удосконалення взаємовідносин між страхувальниками та страховиками в АПК має стати уніфікація та законодавче урегулювання взаємин у найскладнішій ланці страхування АПК – отриманні страхових відшкодувань. Нами з урахуванням існуючої практики страхування в АПК розроблено та запропоновано уніфікований порядок визначення розміру збитку і відшкодування по страхуванню сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Долгошея Н.О. Методика оцінки ринку та ефективності страхування зернових в регіоні // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. - № 2(34). – С. 124-129.

2. Долгошея Н.О. Обґрунтування ефективності страхування зернових в Миколаївській області // Вісник ХНАУ. – 2006. - № 4. -

3. Долгошея Н.О. Перспективи сільськогосподарського страхування // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2006. – №2. – С. 121-123.

4. Долгошея Н.О. Тенденції розвитку страхування в АПК // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. - № 2(30). – С. 160-164.

5. Долгошея Н.О. Удосконалення відносин зі страхування в АПК // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2005. - № 3(31). – С. 119-123.

В інших виданнях:

6. Долгошея Н.О. Тенденції розвитку страхування в Україні // Тези доповідей Причорноморської регіональної конференції професорсько-викладацького складу (20-22 квітня 2005 р., МДАУ). – С.46-48.

7. Долгошея Н.О. Оцінка ринку страхування сільськогосподарських культур Миколаївської області // Збірка тез Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених „Фінансовий механізм АПК: проблеми і перспективи ефективного функціонування”. Миколаїв. 25-26 квітня 2006 р. Частина 1. – С. 23-24.

8. Долгошея Н.О. Необхідність створення національного агентства з регулювання страхового захисту АПК // Тези доповідей Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу (11-13 квітня 2007 року). - С. 22-23.

Анотація

Долгошея Н.О. Удосконалення механізму страхового захисту підприємств аграрного сектора АПК. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2007.

Дисертація присвячена питанням удосконалення механізму страхового захисту аграрного сектора АПК, як невід’ємної складової системи економічної безпеки аграрних підприємств. Викладено сутність страхового захисту, розкрито його складові. Проведено аналіз сучасного стану страхового захисту аграрних підприємств, здійснено оцінку потенційно можливого страхового ринку в АПК. Визначені основні напрямки розвитку страхового ринку, враховано роль та місце держави при цьому. Запропоновано та апробовано модель оптимізації страхового захисту аграрних товаровиробників.

Ключові слова: економічна безпека, страховий захист, оптимізація, регулювання, управління.

Аннотация

Долгошея Н.О. Усовершенствование механизма страховой защиты предприятий аграрного сектора АПК. – рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования механизма страховой защиты аграрного сектора АПК, как неотъемлемой составной системы экономической безопасности аграрных предприятий. Изложена сущность страховой защиты, раскрыты составляющие. Проведен анализ современного состояния страховой защиты аграрных предприятий, осуществлена оценка потенциально возможного страхового рынка в АПК. Определены основные направления развития страхового рынка, учтена роль и место государства при этом. Предложена и апробирована модель оптимизации страховой защиты аграрных товаропроизводителей.

Под механизмом страховой защиты стоит понимать совокупность форм, видов, инструментов и экономических отношений между страховщиками и сельскохозяйственными предприятиями по поводу формирования страховых фондов и осуществления страховых возмещений имущественного вреда в случае наступления страховых рисков.

Нами приведены направления приспособления математической теории вероятности к моделированию страховой системы АПК. Сделана интерпретация зависимости эквивалентных отношений между страховщиком и страхователем в системе агропромышленного комплекса. С помощью математической теории игр нами разработана методика из оптимального размещения полисов сельскохозяйственного страхования в разрезе культур и регионов. Оптимальное размещение страховых полисов, горизонтальная диверсификация страхования позволит, прежде всего, провести минимизацию потерь от неурожая в том или другом регионе, то есть с помощью перераспределения риска между регионами достигается эффект валового страхования урожая.

Для улучшения взаимоотношений между страховщиком и страхователем мы предлагаем внедрить институт страхового омбудсмана в АПК. На него будет положено задание выступать посредником в спорах между застрахованными лицами и страховыми компаниями и решать их гибко, обективно и без лишних расходов.

Важным путем усовершенствования взаимоотношений между страхователями и страховщиками в АПК должна стать унификация и законодательная регуляция взаимоотношений в самом сложном звене страхования АПК – получении страховых возмещений. Нами с учетом существующей практики страхования в АПК разработан и предложен унифицированный порядок определения размера убытка и возмещения по страхованию сельскохозяйственных культур и многолетних насаждений.

Ключевые слова: экономическая безопасность, страховая защита, оптимизация, регулювание, управление.

Аnnotation

Dolgosheya N.O. Improvement of mechanism of insurance defence of enterprises of agrarian sector of APK. - a manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is an economy and management enterprises (agrarian economics and APK). Mikoliyv state agrarian university, Mikoliyv, 2007.

Dissertation is devoted the questions of improvement of mechanism of insurance defence of agrarian sector of APK, as an inalienable component system of economic security of agrarian enterprises. Essence of insurance defence is expounded, constituents are exposed. The analysis of the modern state of insurance defence of agrarian enterprises is conducted, an estimation is carried out potentially possible insurance market in APK. Basic directions of insurance market development are certain, a role and place of the state is taken into account here. Offered and approved model of optimization of insurance defence of agrarian producers.

Keywords: economic security, insurance defence, optimization, management.

Підписано до друку 05.06.2007 р. Формат 60х901/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Тираж 100. Замовлення № 1131. Віддруковано на різографі.

_______________________________________________________________________

Видавництво та друк – Миколаївська обласна типографія

м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 3.

Тел.: 8 (0512) 67-05-09