ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О. М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ”

ДОБРЯНСЬКА ОКСАНА ВІКТОРІВНА

УДК 613.955:681.3:371.69

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИМОГ ДО ВЛАШТУВАННЯ, ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГРОВИХ ЗАКЛАДІВ ТА ПРОВЕДЕННЯ В НИХ ДОЗВІЛЛЯ ДІТЕЙ

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис:

Робота виконана в Державній установі „Інститут гігієни та медичної екології

ім. О. М. Марзєєва АМН України”

Науковий керівник:

доктор медичних наук Полька Надія Степанівна, Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України”, завідуюча відділом гігієни дитинства

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків

доктор медичних наук, чл.–кор. АПН України, професор Берзінь Валерій Іванович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідувач кафедри гігієни дітей та підлітків

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет, кафедра загальної гігієни та екології № 1, МОЗ України, м. Харків

Захист відбудеться 13 квітня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи „Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України” за адресою: 02660, м. Київ – 94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи „Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України”: м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий 12 березня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б. Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх років персональні комп’ютери широко використовуються не тільки в навчальному процесі, а і під час позашкільного дозвілля дітей в різноманітних комп’ютерних ігрових закладах (КІЗ). У ряди користувачів комп’ютерної техніки залучаються діти незалежно від віку, рівня досягнутого нейропсихічного розвитку і стану здоров’я.

Сьогодні комп’ютерні ігрові заклади за своєю популярністю серед дітей випереджають традиційні позашкільні установи (будинки дитячої творчості, дитячі спортивні школи, станції юних техніків тощо). Над проектуванням, влаштуванням, обладнанням, організацією навчально-виховного та оздоровчого процесів в цих традиційних закладах в свій час комплексно працювали лікарі, психологи, освітяни. Вимоги, викладені в нормативно-методичних документах стосовно їх роботи, були науково обґрунтовані, в тому числі і з гігієнічних позицій, апробовані і впроваджені в практику. Все це разом забезпечувало профілактику негативного впливу тих чи інших чинників, пов’язаних з проведенням дозвілля в цих закладах, і сприяло збереженню та зміцненню здоров’я дітей. Стосовно проведення дозвілля в комп’ютерних ігрових закладах таке обґрунтування відсутнє: приміщення, умови внутрішнього середовища в них; обладнання, його якість; тривалість роботи (гри) за комп’ютерами; медико-психологічна безпека ігрових програм на сьогодні не мають гігієнічної оцінки.

На дитину, яка працює чи грає за комп’ютером, мають вплив фактори внутрішнього середовища приміщення (освітленість, температура, вологість, хімічне і бактеріологічне забруднення повітря тощо); фактори, що створюються комп’ютерним обладнанням (електромагнітне, електростатичне, ультрафіолетове випромінювання, іонізація, шум тощо); фактори, пов’язані з навчальним чи ігровим процесом (якість програмного продукту, тип, сюжет та темп роботи тощо); деякі соціальні фактори
(В.Я. Акименко, 1991 р., Н.С. Полька, 1998 р. тощо).

Іще в 1985 р. експерти ВООЗ дійшли висновку, що організм людини в цілому не індиферентний до роботи на персональних комп’ютерах – особливо чутливими є орган зору, центральна нервова та кістково-м’язова системи. При роботі з екраном відеомонітору персональних комп’ютерів у дітей-користувачів значно підвищуються зорове навантаження, концентрація уваги та нервово-емоційна напруга на фоні зниженої загальної м’язової активності і вимушеного статичного положення дитини в позі сидячи (Полька Н.С., 2001 р.).

За даними багатьох вчених, комп’ютерні ігри, особливо з нав’язаним ритмом, потребують високої концентрації уваги та швидкої реакції ока гравця, що пред’являє підвищені вимоги до функціонального стану центральної нервової системи (Є.К. Глушкова, З.І. Сазанюк, 1992 р., Горвіц Ю.М., 1991 р., Ізотова Т.А., 2001 р.).

Крім того, в багатьох дітей візуально агресивна до органів зору дія комп’ютеру є регулярною, а доволі часто щоденною і виснажливою (Кочина М.П., Подригало Л.В., Синашко В.М., 2001 р.).

Таким чином, питання наукового обґрунтування гігієнічних вимог до влаштування, обладнання комп’ютерних ігрових закладів та режиму проведення в них дозвілля дітей і досі не вирішені.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна роботавиконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт Державної установи „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України” і є фрагментом НДР „Розробка науково обгрунтованих критеріїв гігієнічної оцінки і регламентів організації позашкільної діяльності підлітків в комп’ютерних клубах – основа збереження їх фізичного і психічного здоров’я” - № держреєстрації – 0104 ИОО 2527, що проведена в рамках державної програми „Здоров’я нації” (2002 – 2006 рр.). Авторка була виконавцем цієї НДР, її внесок вимірюється гігієнічною оцінкою організації, розміщення, влаштування і обладнання існуючих комп’ютерних ігрових закладів; дослідженням вмісту хімічних речовин в повітрі комп’ютерних ігрових закладів; оцінкою рівня забруднення повітря комп’ютерних ігрових закладів бактеріальною та грибковою мікрофлорою; дослідженням змивів з поверхонь клавіатур комп’ютерів; проведенням вимірів напруженості електромагнітних, рівнів електричних та магнітних полів, інтенсивності ультрафіолетового випромінювання і кількості аероіонів та рівнів шуму; здійсненням психофізіологічних досліджень дітей, що відвідували комп’ютерні ігрові заклади; встановленням залежностей між негативними функціональними зрушеннями, що відбуваються в організмі дітей-відвідувачів та вираженістю чинників внутрішнього середовища КІЗ; обґрунтуванням величини питомої площі та об’єму повітря на одне робоче (ігрове) місце при оптимальних показниках мікроклімату та рівнях шуму; розробкою проекту Державних санітарних норм і правил по влаштуванню, обладнанню та організації роботи комп’ютерних ігрових закладів.

Мета дослідження: вивчення закономірностей функціональних змін, що відбуваються в організмі дитини під час проведення дозвілля в комп’ютерних ігрових закладах, та обґрунтування гігієнічних вимог до організації, обладнання і режиму діяльності цих закладів.

Задачі дослідження:

- провести санітарно-гігієнічне обстеження існуючих комп’ютерних ігрових закладів різних типів та оцінити організацію, режим роботи, обладнання та умови ігрової діяльності дітей в них;

- вивчити ступінь навантаження комп’ютерною ігровою діяльністю дітей протягом доби, тижня;

- дослідити функціональні зрушення в організмі дітей різного віку при різних санітарно-гігієнічних умовах в приміщеннях комп’ютерних ігрових закладів; а також при різних режимах та тривалості ігрового навантаження;

- розробити профілактичні заходи, спрямовані на попередження негативного впливу комплексу чинників внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів на стан здоров’я їх відвідувачів.

Об’єкт дослідження – комп’ютерні ігрові заклади та діти шкільного віку.

Предмет дослідження – внутрішнє середовище приміщень комп’ютерних ігрових закладів та функціональний стан організму дітей.

Методи дослідження – в роботі використані гігієнічні методи санітарно-гігієнічного обстеження (для оцінки рівнів електромагнітного, електростатичного випромінювання, інтенсивності ультрафіолетового випромінювання, іонізації, рівнів освітлення, рівнів шуму); хімічні (для дослідження якості повітря на наявність хімічних забруднювачів); бактеріологічні та мікологічні (для дослідження якості повітря і поверхонь клавіатур); психофізіологічні дослідження (для оцінки впливу факторів внутрішнього середовища КІЗ на функціональний стан організму дітей); соціологічні (анкетування та хронометражного спостереження); медико-статистичні (для визначення вірогідності розбіжностей досліджуваних показників).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначені закономірності формування внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів та встановлені залежності і закономірності фізіологічних реакцій організму дітей, які спричиняються впливом комплексу чинників внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що внесено доповнення в теорію профілактичної медицини і охорони здоров’я підростаючого покоління стосовно нормування факторів середовища, що оточує дитину протягом її життєдіяльності, з врахуванням особливостей чутливості дитячого організму у кожному віковому періоді.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше на підставі проведених досліджень впливу комплексу чинників внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів на організм дітей сформульовані основні гігієнічні вимоги до влаштування, обладнання та утримання і режиму роботи цих закладів, які викладені у проекті відповідного нормативного документу „Державні санітарні правила і норми по влаштуванню, обладнанню та організації роботи комп’ютерних ігрових закладів”.

Особистий внесок здобувача. Авторкою особисто виконано планування досліджень, окреслено мету, завдання та сформульовано наукові положення роботи, здійснено літературний та інформаційний пошук, зібрано, проаналізовано та інтерпретовано результати роботи. Авторкою не були використані наукові результати та ідеї, котрі належать співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я підлітків” (Вінниця, 2003); міжнародному конгресі “Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в ХХІ веке” (Москва, 2004); науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні” (Київ, 2004); науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей” (Тернопіль, 2005); міжнародній науково-практичній конференції “Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи” (Москва, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків, 2006).

Публікації. Результати дисертації відображені у 14 наукових працях, у тому числі 4 наукових статтях у виданнях, рекомендованих ВАК України (з них - 1 самостійна), 5 матеріалах науково-практичних конференцій, 5 тезах доповідей.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, підсумків, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 174 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 28 таблицями і 11 рисунками. Бібліографія містить 220 вітчизняних та іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти та методи дослідження. Дані про основні об’єкти й обсяг проведених досліджень представлено в табл. 1. Усі дослідження проводились у два етапи. На І-му етапі проводилось вивчення організації комп’ютерних ігрових закладів, умов та режиму їх роботи (оцінка архітектурно-планувальних рішень, рівнів освітлення, дослідження показників мікроклімату, дослідження фізичних факторів (рівнів електромагнітних випромінювань та напруженість електростатичного випромінювання, інтенсивність ультрафіолетового випромінювання, рівнів іонізації, рівнів шуму); оцінка режиму діяльності комп’ютерних ігрових закладів та ступеню навантаження комп’ютерними іграми дітей протягом доби і тижня методами анкетування та хронометражного спостереження.

На ІІ етапі проводилось вивчення функціонального стану організму дітей, які відвідують комп’ютерні ігрові заклади. Для таких поглиблених досліджень були відібрані п’ять найбільш типових КІЗ м. Києва, які характеризуються різними умовами організації, обладнання та режиму роботи.

В обраних КІЗ були проведені виміри рівнів напруженості електростатичного поля, рівнів електричного та магнітного полів, інтенсивність ультрафіолетового випромінювання від відеомоніторів, кількості аероіонів та рівнів шуму, рівнів освітленості, досліджені показники мікроклімату; досліджений вміст хімічних речовин в повітрі; бактеріологічне та мікологічне дослідження повітря і поверхонь клавіатур комп’ютерів.

Обстежувались діти, які протягом однієї години грали в одну і ту ж саму гру в комп’ютерних ігрових закладах з різними гігієнічними умовами.

Функціональні зрушення, що відбувались в організмі дітей під впливом роботи на комп’ютері, визначались за фізіологічними показниками тих функціональних систем, на які припадало найбільше навантаження під час гри на персональних комп’ютерах – центральної нервової, зору, а також працездатності, як інтегрального показника функціонального стану і дієздатності всього організму в цілому. В натурних умовах комп’ютерних ігрових закладів обстежено 178 дітей віком від 11 до 18 років.

Динаміку функціонального стану центральної нервової системи та вегетативної нервової системи вивчали за показниками швидкості зорово-моторної реакції, електричного опору шкіри.

Динаміку розумової працездатності вивчали за допомогою методу коректурних проб з використанням таблиць Анфімова.

Суб’єктивну оцінку функціонального стану дітей до та після ігрового навантаження вивчали за допомогою стандартизованого тесту САН.

Вивчались наступні показники діяльності серцево-судинної системи: систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, вегетативний індекс Кердо та індекс Мизнікова.

Динамічні зміни функції органу зору вивчали шляхом визначення критичної частоти злиття світлових мерехтінь (КЧЗСМ).

Оцінку суб’єктивного самопочуття дітей здійснено шляхом усного анкетування (проаналізовано 577 анкет) та методом хронометражного спостереження.

Таблиця 1

Об’єм та методи досліджень

І етап | ІІ етап

Усього обстежено 112 комп’ютерних ігрових закладів | Дослідження в комп’ютерних ігрових закладах, відібраних для фізіолого-гігієнічних експериментальних досліджень - 5

Дослідження | Кількість | Дослідження | Кількість

1. Оцінка архітектурно-планувальних рішень | 112 | 1. Дослідження фізичних факторів | 1417

2. Рівнів освітлення | 510

2. Рівнів освітлення | 560 | 3. Дослідження показників мікроклімату | 520

3. Дослідження показників мікроклімату | 898 | 4. Дослідження якості повітря на наявність:

4. Дослідження фізичних факторів | 828 | - хімічних забруднювачів | 280

- бактеріологічних та мікологічних забруднень повітря і клавіатур | 256

5. Оцінка режиму діяльності КІЗ | 112 | 5. Психофізіологічні дослідження дітей | 2808

6. Соціально-гігієнічні дослідження | 923

В роботі використані методи санітарно-гігієнічного обстеження, фізичні, хімічні, бактеріологічні, мікологічні, психологічні, соціологічні та математичні.

Статистична обробка даних була виконана в електронній таблиці Excel та за допомогою пакета статистичної обробки „STATISTICA”.

Результати досліджень та їх обговорення.

З обстежених 112 комп’ютерних ігрових закладів більшість розташовані на першому поверсі переважно житлових будівель (82,8%), а 8,6% розташовані на підвальних та цокольних поверхах будівель. Лише 68% комп’ютерних ігрових закладів мали централізоване водопостачання, каналізування та опалення; лише в половині з них (53,27%) функціонувала припливно-витяжна вентиляція та були встановлені кондиціонери, а в 31,28% - іонізатори. В 72,6% КІЗ питома площа на одне робоче (ігрове) місце була менше 4м2, а в 44,5% об’єм повітря менше 10м3, що не відповідає фізіологічним потребам дитини.

Третина клубів орієнтована на несприятливі сторони горизонту, в теплі періоди року температура повітря в них в кінці дня підвищувалась до +25+300С. Відносна вологість повітря становила лише 40 – 45%, що погіршувало якість повітря як за хімічними, так і за бактеріологічними показниками. В третині комп’ютерних ігрових закладів було відсутнє природне освітлення, а наявне штучне в 39,0% не відповідало гігієнічним вимогам до освітлення при зоровій роботі дітей. А до того ж в КІЗ порушувались оптимальні умови зорової роботи відвідувачів, а саме: в 68% робочі (ігрові) місця були обладнані так, що відстань між очима гравця і екраном відеомонітора була недостатньою, в 40,0% паралельне, а не периметральне розташування робочих столів та гра по 2 – 3 дітей за одним комп’ютером. До того ж умови зорової роботи погіршувались і по причині використання меблів, невідповідних до зросту дітей у 68,0% КІЗ (кут розглядання зображення на екрані становив менше або більше 300).

Аналіз даних анкетування школярів показав, що комп’ютерні ігрові заклади відвідували діти усіх вікових груп, але найбільшою популярністю вони користувались у дітей від 11 (76,0%) до 14 років (80,0%). Частота відвідувань КІЗ з кратністю 1 раз на тиждень становила 62,0% - для 11-річних гравців та 46% - для 14-річних, тобто була найбільш характерною. Майже третина дітей 14 – 15 років відвідувала комп’ютерні ігрові заклади щоденно. 38,0% дітей 11-річного віку проводили за екраном відеомонітору від 2 до 5 годин на добу. В кожній віковій групі виявлені діти, які можуть грати протягом 8 – 10 годин: 4% - 11-річних, 8% - 13-річних, 5,5% - 14-річних, 14% - 15-річних, тобто за рахунок годин, відведених для активного відпочинку та сну.

Після гри юні гравці усіх вікових груп скаржились на важкість в голові, головний біль, зміни настрою. Причому серед хлопців більш виражені зміни в психоемоційному стані, що свідчить про підвищену лабільність центральної нервової системи у них порівняно з дівчатами під впливом комп’ютерних ігор (рис. 1).

Рис. 1. Частота виникнення симптомів втоми у дітей-відвідувачів комп’ютерних ігрових закладів

Велику частку займали скарги на біль в очах, стомлення очей, що є суб’єктивними ознаками зорової втоми, що було виявлено у половини з обстежених хлопців і дівчат, але серед дівчат ці скарги зустрічаються вірогідно частіше (рис. 2).

Так як умови в шкільному клубі (№ 1) були наближені до умов учбового кабінету комп’ютерної техніки, до яких вже є гігієнічні вимоги, і вони тут дотримані, ми обрали зазначений клуб в якості контрольного. Решта чотири обрані клуби відрізнялись між собою питомою площею та об’ємом повітря на одне робоче (ігрове) місце.

Рівні напруженості електростатичного поля, рівні електричного та магнітного полів, інтенсивність ультрафіолетового випромінювання від відеомоніторів були майже однакові в усіх КІЗ і не перевищували гранично допустимі рівні для навчальних приміщень. Кількість легких аероіонів повітря в комп’ютерних ігрових закладах з питомою площею менше 4,5м2 була у 2 рази нижче нормативних величин, що пояснюється відсутністю достатнього обміну повітря в приміщеннях цих клубів.

Рис 2. Частота виникнення симптомів зорової втоми дітей-відвідувачів комп’ютерних ігрових закладів

На другому етапі досліджень відбувалось вивчення впливу різних умов комп’ютерних ігрових закладів на функціональний стан організму дітей. Для таких поглиблених досліджень були відібрані п’ять найбільш типових клубів м. Києва, які характеризувались різними умовами організації, обладнання та режиму роботи (табл. 2).

При зменшенні питомої площі та об’єму повітря на одне робоче (ігрове) місце погіршувались показники мікроклімату в досліджених клубах. Так, якщо в пришкільному клубі № 1 до кінця дня температура повітря підвищувалась до 200С, то в клубі з питомою площею 1,5м2 температура в той же час сягала 290С. В усіх комп’ютерних ігрових закладах, окрім пришкільного, підвищувались рівні шуму (до 60 – 70 ДБА) при одночасній роботі комп’ютера, кондиціонера, ламп денного світла, звукового супроводу ігор та розмови гравців.

Встановлено перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій хімічних речовин (формальдегіду та аміаку) в повітрі приміщень клубів до кінця робочого дня: аміаку коливалась від 1,08 до 30,25 разів, формальдегіду – від 6,0 до 22,3 разів). Встановлена залежність збільшення концентрації цих речовин в повітрі при зменшенні питомої площі, об’єму повітря на одне робоче (ігрове) місце та підвищенні температури повітря в приміщеннях КІЗ.

Дослідження проведені у різні сезону року (зима, літо) показали, що в обстежених КІЗ з питомою площею менше 4,5м2 на одне робоче (ігрове) місце в кінці робочого дня в умовах підвищеної температури повітря та заниженої вологості спостерігалось більше забруднення повітря у порівнянні з ранковими показниками (р<0,05) (рис. 3). В КІЗ з цілодобовим режимом роботи (№ 3) вже зранку показники мікробного обсіменіння значно перевищували вечірні показники, що є небезпечним для тих гравців, які відвідують клуби у ранкові години (згідно даних хронометражних досліджень 30% дітей відвідують КІЗ саме у ранкові години – до початку шкільних занять, а іноді і замість них). Мікробний пейзаж не відрізнявся видовим складом вранці та ввечері. Сезонних особливостей у видовому складі мікрофлори не відмічено.

Таблиця 2

Характеристика обстежених компютерних ігрових закладів м. Києва

КІЗ | Характеристика КІЗ | Параметри, за якими відрізняються КІЗ

№ 1 | Розташований на першому поверсі школи, має ізольований відокремлений від центрального входу школи вхід, займає одне приміщення загальною площею 84м2, висотою 2,7м, питома площа на одне робоче (ігрове) місце 6м2, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце 16,2м3, наявний кондиціонер, ЕПТ-монітори, денний режим роботи | Питома площа на одне робоче (ігрове) місце, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце, режим роботи

№ 2 | Розташований на третьому поверсі торгівельно-розважального комплексу у поєднанні з баром та дискотекою. Має 4 зали: загальний, для курців, командну залу та VIP-залу, загальна площа клубу 380м2, питома площа на одне робоче (ігрове) місце 4,5м2, висота 2,7м, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце 12,15м3, наявні кондиціонери, ЕПТ-монітори, цілодобовий режим роботи | Питома площа на одне робоче (ігрове) місце, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце, режим роботи

№ 3 | Розташований в житловому будинку на цокольному поверсі, займає одне приміщення загальною площею 25м2, висотою 2,7м, питомою площею на одне робоче (ігрове) місце 3,5м2, з об’ємом повітря на одне робоче (ігрове) місце 9,45м3, наявні кондиціонери, ЕПТ-монітори, цілодобовий режим роботи | Питома площа на одне робоче (ігрове) місце, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце, режим роботи

№ 4 | Окрема будівля з двох приміщень, розташована на першому поверсі та у підвалі, загальною площею 45м2, висотою 2,5м, питома площа на одне робоче (ігрове) місце 2,5м2, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце 6,75м3, наявні кондиціонери, ЕПТ-моніторів, цілодобовий режим роботи | Питома площа на одне робоче (ігрове) місце, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце, режим роботи

№ 5 | Розташований на першому поверсі житлового будинку, займає одне приміщення загальною площею 55м2, висотою 2,3 м, питома площа на одне робоче (ігрове) місце 1,5м2, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце 4,05м3, наявний кондиціонер, ЕПТ-монітори, цілодобовий режим роботи | Питома площа на одне робоче (ігрове) місце, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце, режим роботи

Виявлена динаміка зростання загального мікробного обсіменіння клавіатур комп’ютерів протягом дня особливо в КІЗ з питомою площею 4,5м2 та нижче. В змивах з поверхонь клавіатур виділені умовно патогенні мікроорганізми, такі як лецитиназопозитивні стафілококи, грамнегативні палички, в т. ч. кишкова паличка та дріжджеподібні гриби роду Candida, що вказує на епідеміологічну небезпеку виникнення та передачі інфекційних захворювань. Зважаючи на значне бактеріальне та мікотичне забруднення, є підстави заборонити відвідування дітьми КІЗ під час офіційного оголошення епідемій грипу та карантину в навчально-виховних закладах.

Проведений дисперсійний аналіз зв’язків між факторами внутрішнього середовища клубів та функціональними показниками організму дітей показав наявність впливу факторів внутрішнього середовища КІЗ на функціональні показники їх організму.

Риc. 3 Динаміка показників мікробного обсіменіння повітря обстежених комп’ютерних клубів м. Києва (КУО/м3)

В зв’язку з тим, що питома площа і об’єм повітря визначають ряд інших характеристик внутрішнього середовища (температуру і відносну вологість повітря, хімічне, бактеріологічне, мікологічне забруднення тощо), ми провели оцінку зрушень у функціональному стані організму дітей, які знаходились в різних умовах. Як видно з табл. 3 у 4,17 – 9,51% дітей в КІЗ з питомою площею менше 4,5м2 виявлені ознаки вираженої втоми, в КІЗ з питомою площею 4,5 та 6,0м2 ознаки вираженої втоми були відсутні, а у 58,33% дітей були виявлені перші ознаки втоми, у 30 – 53,33% спостерігався процес впрацьовування. В клубах з питомою площею менше 4,5м2 також спостерігалось збільшення латентного періоду зорово-моторної реакції (з 3,25±1,9 мс до 6,33±4,09 мс); тенденція зниження активності дітей по показнику дивергенції – на фоні покращення настрою (показник дивергенції “активність-настрій” знизився з 1,68 до 1,63, “самопочуття-активність” зріс з 0,46 до 0,74).

Таблиця 3

Розподіл дітей за показниками розумової працездатності в залежності від питомої площі та об’єму повітря, %

Комп’ютерні ігрові заклади | Без змін | Впрацьову-вання | Перші прояви втоми | Виражена втома

№ 1 (питома площа 6,0м2, об’єм повітря 16,0м3) | - | 70 | 30 | -

№ 2 (питома площа 4,5м2, об’єм повітря 12,0м3) | 6,67 | 53,33 | 40 | -

№ 3 (питома площа 3,5м2, об’єм повітря 9,45м3) | - | 61,92 | 28,57 | 9,51

№ 4 (питома площа 2,5м2, об’єм повітря 6,75м3) | - | 43,75 | 50 | 6,25

№ 5 (питома площа 1,5м2, об’єм повітря 4,05м3) | - | 37,5 | 58,33 | 4,17

Функціональні зрушення діяльності серцево-судинної системи спостерігались у дітей обох вікових груп в КІЗ з питомою площею менше 4,5м2 на одне робоче (ігрове) місце на фоні підвищеної температури повітря та заниженої вологості: на 10 – 15 мм рт. ст. знижувався артеріальний тиск (як максимальний, так і мінімальний) (р<0,01), на 5 – 7 уд./хв. сповільнювалась частота серцевих скорочень (р<0,05), у 4 рази зростав вегетативний індекс Кердо (р<0,01); а також знижувалась критична частота злиття світлових мерехтінь (з 24,2 Гц до 21,2 Гц, р<0,01).

Також виявлено, що при оптимальній питомій площі (не менше 4,5м2) та об’ємі повітря (не менше 12м3), але високих рівнях шуму (від 50 до 60 дБА) виникали негативні зміни в функціональних показниках діяльності центральної нервової системи (знижувалась працездатність (r = -0,219, р<0,05) та зростав тонус вегетативної нервової системи дітей (r = 0,429, р<0,001).

Досліджено вплив ігрової діяльності різної тривалості на фізіологічні показники дітей 11 – 14 років в оптимальних гігієнічних умовах внутрішнього середовища КІЗ.

Зростання тривалості гри понад 30 хвилин призвело до зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску. Так, зі зниженим діастолічним тиском у 3 рази у порівнянні з 30-хвилинним навантаженням. Після 45 хвилин гри до функціональних зрушень, які спостерігались у дітей після 30 хвилин приєднались зниження активності за тестом САН (р<0,05), вірогідне зниження критичної частоти злиття світлових мерехтінь з 24,2 Гц до 21,2 Гц (р<0,01), у 3 рази збільшився відсоток перших ознак втоми, що є об’єктивним підтвердженням пригнічення діяльності коркового відділу зорового аналізатору та свідчить про розвиток втоми. І хоча не було виявлено впливу тривалості гри на суб’єктивні показники психоемоційного стану дітей, проте, динаміка об’єктивних показників (за результатами інтегральної оцінки динаміки розумової працездатності) свідчить про негативний вплив гри тривалістю більше 30 хвилин.

ВИСНОВКИ

1. На підставі проведених комплексних фізіолого-гігієнічних досліджень та виявлених закономірностей функціональних зрушень в організмі дітей під впливом проведення дозвілля в комп’ютерних ігрових закладах вперше здійснене гігієнічне обґрунтування вимог до влаштування, обладнання і організації роботи цих закладів.

2. Встановлено, що в багатьох комп’ютерних ігрових закладах гігієнічні умови не відповідають фізіологічним особливостям дитячого організму: в 42% обстежених комп’ютерних ігрових закладах занижені питома площа та об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце; в 76% клубів порушується вентиляційний режим; 30% клубів орієнтовані на несприятливі (південні) румби горизонту; в кінці дня в комп’ютерних ігрових закладах еквівалентні рівні шуму перевищують величини, нормативні для учбових кабінетів комп’ютерної техніки; в 68% комп’ютерних ігрових закладів використовуються меблі, які не відповідають зросту дітей; в 30% клубів порушуються оптимальні умови зорової роботи відвідувачів.

3. Встановлені закономірності формування якості внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів: при питомій площі менше 4,5м2 та об’ємі повітря менше 12,15м3 на одне робоче (ігрове) місце в умовах незадовільної вентиляції погіршуються показники мікроклімату (зростає температура повітря до 290С, зменшується відносна вологість повітря до 32%), знижується кількість легких аероіонів, зростають концентрації токсичних хімічних речовин (зокрема, перевищення ГДКсд аміаку коливається від 1,08 до 30,25 разів, формальдегіду – від 6,0 до 22,3 разів); зростає забруднення повітря та поверхонь клавіатур комп’ютерів умовно патогенними мікроорганізмами та грибами.

4. Встановлені закономірності психофункціональних зрушень у дітей залежно від умов внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів, їх обладнання та режиму роботи:

- працездатність дітей знижується при підвищенні температури повітря понад 200С (r = -0,341, р<0,05), зниженні відносної вологості менше 50% (r = 0,204, р<0,05); підвищенні рівнів шуму понад 45 дБА (r = -0,219, р<0,05), зниженні питомої площі менше 4,5м2 на одне робоче (ігрове) місце (r = -0,326, р<0,001);

- знижується систолічний (r= -0,395, р<0,05) та діастолічний (r=0,493, р<0,001) артеріальний тиск у дітей при зниженні питомої площі менше 4,5м2 в КІЗ ;

- сповільнюється частота серцевих скорочень у дітей при підвищенні температури повітря понад 200С (r = 0,428, р<0,001);

- зростає тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи дітей при зниженні відносної вологості повітря (r = -0,523, р<0,001) та підвищенні рівнів шуму понад 45 дБА (r=0,429, р<0,001).

5. Встановлено, що при зростанні тривалості гри понад 5 годин, а також ігровій діяльності у нічні години відбувається порушення фізіологічних ритмів життєдіяльності, що негативно впливає на самопочуття і працездатність дітей (порушення сну - 5% дітей, важкість в голові – 14%, головний біль – 5%, біль в очах – 29%, зміни настрою – 97%, агресивність – 8%).

6. Науково обґрунтовані гігієнічні вимоги до влаштування і режиму роботи комп’ютерних ігрових закладів:

- щодо планування приміщення: питома площа на одне робоче (ігрове) місце – не менше 4,5м2, об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце не менше 12,15м3; заборона розташування у підвальних та цокольних приміщеннях;

- фактори внутрішнього середовища приміщень - фізичні фактори: еквівалентні рівні шуму не вище 45 дБА; мікрокліматичні фактори: температура повітря – не вище +200С, відносна вологість повітря 60±5%;

- ергономічні: мінімальна відстань між робочими (ігровими) місцями 0,6м; наявність спеціальних регульованих меблів для персональних комп’ютерів;

- організаційно-режимні: режим роботи з 14.00 до 20.00 годин на протязі учбового року та з 8.30 до 20.00 годин під час канікул та у вихідні дні; тривалість гри для дітей середнього шкільного віку не більше 30 хвилин;

- протиепідемічні: дезінфекція робочих поверхонь меблів та комп’ютерного обладнання.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Полька Н. С., Добрянська О. В., Лахно В. А., Дудківська Л. В. Особливості влаштування, організації, режиму роботи в позашкільних ігрових комп’ютерних закладах // Гігієна населених місць. – вип. 41. – 2003. – С. 348 – 353. Автором проведено гігієнічне обстеження існуючих КІЗ та здійснено аналіз отриманих результатів.

2. Н. С. Полька, А. К. Вдовенко, О. В. Добрянська, М. С. Червона Гігієнічна оцінка організації дозвілля підлітків в позашкільних комп’ютерних закладах // Довкілля та здоров’я. – 2003. - № 3 (26). – С. 56 – 58. Автором проведено вивчення режиму роботи дітей в умовах КІЗ та проведені психофізіологічні дослідження.

3. О.В. Добрянська Залежність функціонального стану підлітків від гігієнічного забезпечення умов комп’ютерних ігрових закладів // Гігієна населених місць. – 2004. -вип. 44. – С. 497 – 500.

4. Полька Н. С., Яцковська Н. Я., Яригін А. В., Добрянська О. В., Солдатенко С. С., Дмитренко Г. А. Гігієнічна оцінка внутрішнього середовища приміщень комп’ютерних клубів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. - № 4. – С. 39 – 43. Автором здійснені аналіз та узагальнення результатів дослідження фізичних та хімічних факторів внутрішнього середовища КІЗ.

5. О. В. Добрянська Гігієнічна оцінка режимів роботи позашкільних комп’ютерних закладів та проведення в них дозвілля підлітків // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.ІІ. – С. 235 – 236.

6. Полька Н. С., Яцковська Н. Я., Єременко Г. М., Добрянська О. В., Гакал Р. К. Вдовенко А. К. До питання забезпечення оптимального середовища для дітей в ігрових комп’ютерних закладах // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матеріали наук.-прак. конф. – Київ, 2005. – С. 209 – 211. Автором проведена оцінка факторів внутрішнього середовища КІЗ та відібрані КІЗ для поглиблених гігієнічних досліджень.

7. С. М. Алексеев, Р. М. Гуревич, О. В. Добрянська, О. В. Благодарова Про умови експлуатації комп’ютерних клубів та їх вплив на стан здоров’я дітей // Профілактична медицина: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-прак. конф. – Київ, 2005. – С. 198 – 200. Автором проаналізовано вплив проведення дозвілля в КІЗ дітьми на їх здоров’я.

8. Н. А. Міхура, Р. М. Гуревич, О. В. Добрянська, О. В. Благодарова Питання оптимізації умов роботи учнів з комп’ютерною технікою: Матеріали наук.-прак. конф. – Київ, 2005. – С. 275 – 277. Автором оцінена якість комп’ютерної техніки, що використовується в КІЗ, умови розташування робочих (ігрових) місць.

9. Добрянська О. В., Полька Н. С., Сурмашева О. В. Характеристика бактеріального забруднення повітря комп’ютерних клубів в різні періоди року // Сучасні технології збереження і зміцнення здоров’я здорових: Матеріали наук.-прак. конф. – Київ, 2005. – С. 84 – 86. Автором проведені відбори проб повітря в приміщеннях КІЗ та змивів з робочих поверхонь для визначення ступеню бактеріологічного та мікологічного забруднення, проведено аналіз досліджень.

10. Н. С. Полька, А. К. Вдовенко, О. В. Добрянська, М. С. Червона Проблеми збереження здоров’я підлітків та гігієнічна оцінка організації їх дозвілля в позашкільних ігрових комп’ютерних закладах // Сучасні технології збереження та зміцнення здоров’я підлітків: Матеріали наук.-прак. конф. – Вінниця, 2003. – С. 918 – 919. Автором проведена гігієнічна оцінка КІЗ та проведені хронометражні спостереження за тривалістю перебування в КІЗ дітей.

11. Полька Н. С., Ерёменко Г. Н., Вдовенко А. К., Добрянская О. В., Червонная М. С. Гигиенические аспекты организации игрового досуга детей в компьютерных клубах // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодёжи в ХХІ веке: Материалы межд. конгресса – Москва, 2004. – ч. ІІ. – С. 389 – 391. Автором проведені психофізіологічні дослідження серцево-судинної, центральної нервової та вегетативної нервової систем, органу зору у дітей, що відвідують КІЗ.

12. Добрянська О. В., Яцковська Н. Я. Питання забезпечення якості повітряного середовища комп’ютерних ігрових закладів // Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей: Матеріали наук.-прак. конф. – Тернопіль, 2005. – С. 44 – 45. Автором визначені фізичні, бактеріологічні, мікологічні, хімічні фактори внутрішнього середовища КІЗ та проведений аналіз отриманих даних.

13. Яцковская Н. Я., Добрянская О. В., Ерёменко Г. Н., Полька Н. С. Проведение досуга школьников в компьютерных клубах как негативный фактор формирования здорового образа жизни // Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодёжи: Материалы науч.-прак. конф. – Москва, 2006. – С. 90. Автором проведено анкетування школярів, проведено узагальнення отриманих даних та інтерпретація результатів.

14. Полька Н. С., Яцковська Н. Я., Єременко Г. М., Добрянська О. В. Гігієнічні критерії організації оптимальних умов і регламентів позашкільної діяльності дітей в комп’ютерних клубах – основа збереження їх фізичного і психічного здоров’я // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матеріали наук.-прак. конф. – Харків, 2006. – С. 140 – 142. Автором визначені питома площа та об’єм повітря на одне робоче (ігрове) місце в умовах КІЗ та визначена оптимальна тривалість ігрового навантаження для дітей.

АНОТАЦІЯ

Добрянська О. В. Гігієнічне обґрунтування вимог до влаштування, обладнання і організації роботи комп’ютерних ігрових закладів та проведення в них дозвілля дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Державна установа „Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України”, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей функціональних змін, що відбуваються в організмі дитини під час проведення дозвілля в комп’ютерних ігрових закладах та обґрунтуванню гігієнічних вимог до організації, обладнання і режиму діяльності цих закладів.

Вивчена організація, обладнання та режим роботи існуючих комп’ютерних ігрових закладів, досліджений комплекс факторів їх внутрішнього середовища; визначені закономірності формування внутрішнього середовища клубів. В натурних умовах клубів вивчені функціональні зрушення, що відбуваються в організмі дітей різного віку (11 – 14 та 15 – 18 років) та встановлені закономірності фізіологічних реакцій організму дітей, які спричинюються впливом комплексу чинників внутрішнього середовища комп’ютерних ігрових закладів. Встановлені закономірності формування якості повітряного середовища комп’ютерних ігрових закладів: в 2 рази знижується кількість легких аероіонів у приміщенні; збільшується концентрація токсичних хімічних речовин (зокрема, перевищення ГДКсд аміаку коливалось від 1,08 до 30,25 раза, формальдегіду – від 6,0 до 22,3 раза). Дослідження, проведені у різні сезони року показали, що в КІЗ з питомою площею менше 4,5 м2 на одно робоче (ігрове) місце погіршуються показники мікроклімату та зростає бактеріологічне та мікологічне забруднення повітря. Вивчено вплив ігрової діяльності різної тривалості на функціональний стан організму юних гравців. Підготовлений проект Державних санітарних норм і правил по влаштуванню, обладнанню та організації роботи комп’ютерних ігрових закладів.

Ключові слова: комп’ютерний ігровий заклад, фактори внутрішнього середовища, вплив, діти, функціональний стан.

АНОТАЦИЯ

Добрянская О. В. Гигиеническое обоснование требований к содержанию, оборудованию и организации работы компьютерных игровых заведений и проведения в них досуга детьми. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Государственное учреждение „Институт гигиены и медицинской экологии им. А. Н. Марзеева АМН Украины”, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению закономерностей функциональных изменений, которые происходят в организме ребёнка во время проведения досуга в компьютерных игровых заведениях и обоснованию гигиенических требований к организации, оборудованию и режиму работы этих заведений.

В диссертации изучена организация, оборудование и режим работы существующих в Украине компьютерных игровых заведений, исследован комплекс факторов их внутренней среды; изучены закономерности формирования внутренней среды клубов. В натурных условиях клубов изучены