УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ДІДКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 632.082.31-32: 636.2

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО МОЛОЧНОГО СТАДА

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Чубинське – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Пелехатий Микола Сергійович,

Державний агроекологічний університет,

завідувач кафедри розведення, генетики тварин

та біотехнології

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор, Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН;

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Костенко Олександр Іванович, в.о. академіка-секретаря відділення зоотехнії Української академії аграрних наук

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення та селекції тварин.

Захист відбудеться “ 14 ” березня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН

Автореферат розісланий “ 9 ” лютого 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення проблеми забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною тваринного походження неможливе без створення високопродуктивних конкурентоспроможних порід. В останні 10-15 років на теренах України із залученням світового генофонду виведені українські молочні породи великої рогатої худоби інтенсивного типу, в тому числі червоно-ряба і чорно-ряба (Буркат В.П. та ін., 1996; Єфіменко М.Я., 1996; Зубець М.В., та ін., 1997, 2005; Мельник Ю.Ф. та ін., 2002, 2005; Пелехатий М.С. та ін., 1994; Сірацький Й.З. та ін., 2005).

Поліпшення порід і зональних типів здійснюється в першу чергу у високопродуктивних племінних стадах, укомплектованих тваринами бажаного типу, цінні якості яких через опрацювання і впровадження програм великомасштабної селекції стають надбанням всієї породної чи регіональної популяції худоби.

На думку Ейснера Ф.Ф. (1969), Рубана Ю.Д. (1987), Вінничука Д.Т. та ін. (1994), поняття “бажаний тип”, крім екстер‘єру, включає також продуктивність, біолого-адаптаційні та технологічні параметри. У країнах з розвиненим молочним скотарством основною селекційною ознакою є продукція молочного жиру і білка (Ейснер Ф.Ф., Власов В.І., 1974) при одночасному коригуючому відборі за екстер‘єрно-конституційним типом та іншими ознаками.

Опрацювання і впровадження селекційно-генетичних та організаційних прийомів створення високопродуктивних стад тварин бажаного типу є актуальною проблемою сьогодення.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною науково-дослідних робіт по темі “Удосконалити племінні та продуктивні якості великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи в господарствах різних форм власності поліської зони України” (№ державної реєстрації 0101U007102)(2001-2005 рр.) державної НТП “Розведення і генетика тварин”, підпрограми “Селекція молочної худоби”. Тема дисертації затверджена вченою радою Державного агроекологічного університету 15 липня 2002 року, протокол № 8.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є опрацювання науково-обґрунтованих селекційно-генетичних прийомів створння високопродуктивних конкурентоспроможних племінних стад молочної худоби за оптимальних умов годівлі, утримання і використання тварин.

Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

· опрацювати методичні підходи виділення бажаного типу тварин та провести деференціацію корів української чорно-рябої та української червоно-рябої молочних порід на три групи за призначенням;

· здійснити комплексну оцінку господарсько-корисних і біологічних ознак корів бажаного типу;

· обчислити коефіцієнти кореляцій між молочною продуктивністю та іншими ознаками для визначення напрямку селекційно-племінної роботи в стадах;

· провести порівняльну оцінку двох новостворених українських молочних порід - чорно-рябої і червоно-рябої, в однакових господарсько-кліматичних умовах;

· дослідити ефективність використання при створенні високопродуктивних молочних стад тварин бажаного типу генофонду українських новостворених молочних порід, прямої селекції корів за молочною продуктивністю, в тому числі за результатами перших 30-90 днів лактації, оптимального варіанту відтворення ствада, генофонду голштинської породи, відбору корів за конституційними та екстер‘єрно-конституційними типами, ліній і бугаїв-плідників за результатами оцінки їх племінної цінності;

· визначити економічну ефективність розведення українських новостворених молочних порід.

Об‘єкт досліджень – корови різного призначення (селекційне ядро – бажаний тип, виробнича група, селекційний брак) племінного заводу української чорно-рябої і племрепродуктора української червоно-рябої молочноих порід приватної агрофірми (ПАФ) “Єрчики” Житомирської області.

Предмет досліджень - бажаний тип, екстер‘єр і конституція, жива маса, молочна продуктивність, характеристика лактації, морфо-функціональні властивості вим‘я, відтворні здатності, забійні і м‘ясні якості, адаптаційні властивості, біохімічний і морфологічний склад крові, генотипи, екстер‘єрно-конституційні і конституційні типи, економічна ефективність використання корів новостворених українських молочних порід, племінна цінність ліній і бугаїв, відповідність показників корів та потомства бугаїв параметрам тварин бажаного типу.

Методи досліджень: зоотехнічні – вивчення екстер‘єру і конституції, молочної продуктивності, морфо-функціональних властивостей вим‘я, відтворних здатностей, забійних якостей корів-первісток, племінної цінності ліній і бугаїв; біохімічні – дослідження показників крові та хімічного складу м‘яса; фізіологічні – визначення клінічних показників; радіологічні – дослідження радіаційної забрудненості тканин тварин; біометричні – обчислення основних статистичних параметрів; економічні – розрахунок економічної ефективності розведення корів різного призначення.

Наукова новизна отриманих результатів. Теоретично обґрунтовані та опрацьовані методичні підходи до виділення бажаного типу корів. Вперше в перехідній зоні від Полісся до Лісостепу в господарсько-кліматичних умовах одного господарства проведена порівняльна комплексна оцінка господарсько-корисних і біологічних ознак корів новостворених українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід. Вперше в умовах України здійснена оцінка м‘ясних якостей тварин зазначених порід. Встановлені параметри тварин бажаного типу та довірчі межі їх відбору. Опрацьовані науково-обґрунтовані селекційні прийоми створення високопродуктивних племінних стад молочної худоби. Враховуючи високу частку спрадковості голштинів в генотипі тварин новостворених порід та їх вибагливість до умов середовища, проведені дослідження відтворних здатностей та адаптаційних властивостей корів зазначених селекційних досягнень.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані висновки за результатами досліджень були використані при опрацюванні програм селекції великої рогатої худоби в ПАФ “Єрчики” Житомирської області, що підтверджується актом впровадженя від 15.03.06 р. Завдяки впровадженню системи селекційних прийомів надій молока від 600 корів дійного стада склав у 2005 році 6175 кг. На 100 га сільгоспугідь вироблено 922 ц молока. Від його реалізації отримано 3,1 млн чистого прибутку при рівні рентабельності 116%.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній організації і проведенні всього об‘єму досліджень, в біометричній обробці матеріалів, аналізі та узагальненні одержаних даних, у підготовці статей до друку. Автором особисто зроблено ретроспективний аналіз господарсько-корисних ознак тварин молочного стада за 2001-2005 рр., проведена диференціація корів на групи за призначенням, генотипами, екстер‘єрно-конституційними та конституційними типами. Здійснено контрольний забій тварин, вивчено їх клінічні параметри. Проведена оцінка племінної цінності ліній і плідників, морфологічних і гематологічних показників крові первісток, економічної ефективності розведення тварин різних порід і груп.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень дисертації оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції Сумського Національного аграрного університету “Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті” (м.Суми, 2-5 жовтня 2001 р.); Міжнародній науковій конференції Національного аграрного університету “Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин”, присвяченій 100-річчю від дня народження члена-кореспондента Української академії с.-г. наук, доктора біологічних наук, професора М.М. Колесника (м.Київ, 20-21 грудня 2004 року); науково-практичній конференції Вінницького Державного аграрного університету “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м.Вінниця, 23-25 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Львівської Національної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Ґжицького “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З. Ґжицького (м. Львів, 9-10 червня 2005 р.), на засіданнях вченої ради Інституту сільського господарства Полісся УААН (2001-2005 рр.).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 9 наукових працях, опублікованих в фахових виданнях. Загальний об‘єм публікацій 64 сторінки.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Повний об‘єм дисертаційної роботи – 198 сторінок, текст дисертації викладений на 146 сторінках, крім того наявні 56 таблиць, 1 рисунок, 13 додатків. Список використаної літератури включає 287 джерел, з них 27 – іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по темі дисертації проведені протягом 2002-2005 років на 520 коровах-первістках племзаводу української чорно-рябої та 118 головах племрепродуктора української червоно-рябої молочних порід приватної агрофірми (ПАФ) “Єрчики” Житомирської області. Щорічний надій на корову протягом останніх 3-4 років тут складає 5-6 тис. кг молока, в тому числі селекційного ядра – 7 тис. кг. На середньорічну корову заготовляють 55-60 ц кормових одиниць при протеїновому забезпеченні 95-100 г.

Молочне стадо ПАФ “Єрчики” формувалось шляхом завозу ремонтного молодняку з кращих племзаводів і племрепродукторів держави упродовж останніх 5-6 років. Тут використовується сперма чистопородних бугаїв-плідників голштинської породи. Частка спадковості голштинів у тварин чорно-рябої породи складає 72%, червоно-рябої – 64%. Контроль і планування селекційних і технологічних процесів здійснюється через впроваджену автоматизовану інформаційну систему “ОРСЕК” з використанням комп‘ютера.

Дослідження по темі дисертації здійснено за схемою, яка наведена на малюнку 1.

Групування корів за генотипом здійснювали за часткою спадковості голштинської породи: І група – до 50%; ІІ – 50,1 – 75%; ІІІ – 75,1 – 100%.

Розподіл корів за конституційними та екстер‘єрно-конституційними типами проводили за відхиленням 0,43? від середнього значення відповідно масо-метричного коефіцієнта (ММК), який визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1991), та індекса ейрисомії-лептосомії (ІЕЛ)(за Зам‘ятіним М.М., 1946). Моделювання відбору корів за молочною продуктивністю здійснювали за методикою Білобокої О.М. (2001). Оптимізацію відтворення основного стада проводили за математичними моделями Басовського М.З. та ін. (1982, 1983).

Племінну цінність ліній і бугаїв визначали за Басовським М.З. та ін. (1992). Категорію плідників встановлювали за відповідною Інструкцією (М.,1980).

Особливості екстер‘єру і конституції тварин вивчали за загальновизнаними методиками (Борисенко Ю.Я., 1967) шляхом взяття лінійних промірів, зважування тварин на 2-3 місяці лактації та обчислення індексів будови тіла. Габаритні розміри тіла визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1994), екстер‘єрно-конституційний індекс – за Шалімовим М.О. (1996).

Рис.1. Схема проведення досліджень

Надій корів враховували за результатами щодекадного контролю упродовж перших трьох місясів і щомісячного до закінчення лактації з одночасним визначенням у добових зразках вмісту жиру і білка на приладі “Екомілк КАМ-98.2А”. Показник повноцінності лактації (ППЛ) розраховували за Веселовським В.Б. (1930), коефіцієнт постійності лактації (КПЛ) – за Иоганссоном И. І Ханссоном А.

Забійні і м‘ясні якості корів в межах порід і генотипів вивчали за модифікованою методикою ВІТ‘а (2002). Радіаційну забрудненість м‘язевої і кісткової тканин вивчали за допомогою гаммарадіометра РУГ-91”Адані” за відповідною інструкцією (1992).

Морфо-функціональні властивості вим‘я досліджували за методикою Латвійської сільськогосподарської академії (1970).

Відтворні здатності корів вивчали за віком 1-го отелення, тривалістю сервіс-періоду (СП), міжотельного періоду (МОП), періоду запуску (ПЗ) та за коефіцієнтом відтворної здатності (КВЗ) за Дохі Й. (1961).

Клінічний стан корів вивчали шляхом дослідження частоти дихання і пульсу та температури тіла в липні місяці о 6 та 12 годині. Біохімічний і морфологічний склад крові корів досліджували на другому, п‘ятому та восьмому місяцях лактації за загальновизнаними методиками.

Відповідність показників корів-первісток різних груп, типів, генотипів, ліній, потомства бугаїв параметрам тварин бажаного типу визначали за середнім значенням критерія достовірності різниці (td) за кожною ознакою, групами (блоками) ознак та за всіма врахованими ознаками. Цифровий матеріал опрацьовано методами варіаційної статистики за Плохінським М.О. (1964) та Меркур‘євою Є.К. (1970). Результати вважали достовірними при Р?0,05(*); Р?0,01 (**); Р?0,001 (***).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методика визначення бажаного типу та характеристика корів різного призначення. За сумарною продукцією молочного жиру і білка за 305 днів або укорочену лактацію (тривалістю не менше 240 днів) корови-первістки обох порід розділені на 3 групи за призначенням: селекційне ядро (бажаний тип), виробнича група та селекційний брак (Дідківський В.О. та ін., 2005). До бажаного типу відносили тварин, які переважали середнє значення зазначеної сумарної ознаки більше ніж на 0,43?, до селекційного браку - поступалися на 0,43? і більше, до виробничої групи – знаходилися в межах М±0,43? (табл.1). Довірчі межі ознак корів бажаного типу визначали з вірогідністю В?0,95 (Меркур‘єва Є.К., 1970).

Диференціація корів на три однакові за чисельністю групи (33,3–33,4) дає можливість раціонально використовувати генетичний потенціал стада, проводити його відтворення в найоптимальнішому режимі, відбираючи в якості матерів племінних бугайців і ремонтних теличок 2/3 кращих за молочною продуктивністю корів стада.

1. Диференціація за продукцією молочного жиру і білка, межі відбору, параметри та числьність корів різного призначення

Гру-пи | Призначення

корів | Шифр | Межі відбору | Параметри відбору, кг | Чисельність

гол. | %

Українська чорно-ряба молочна порода (М=315,7 кг, ?=77,7)

І | Селекційне ядро (бажаний тип) | СЯ | >М+0,43? | >350 | 173 | 33,3

ІІ | Виробнича група | ВГ | М±0,43? | 280-350 | 174 | 33,4

ІІІ | Селекційний брак | СБ | <М-0,43? | <280 | 173 | 33,3

В с ь о г о | 520 | 100

Українська червоно-ряба молочна порода (М=309,3 кг, ?=63,1)

І | Селекційне ядро (бажаний тип) | СЯ | >М+0,43? | >340 | 39 | 33,3

ІІ | Виробнича група | ВГ | М±0,43? | 290-340 | 40 | 33,4

ІІІ | Селекційний брак | СБ | <М-0,43? | <290 | 39 | 33,3

В с ь о г о | 118 | 100

Характеристика і селекційні параметри господарсько-корсиних ознак корів бажаного типу. Корови бажаного типу обох порід характеризуються найвищою молочною продуктивністю (табл.2). Так, надій корів бажаного типу української чорно-рябої молочної породи склав 5787 кг молока з вмістом жиру 4,00%, білка – 3,09%, продукція молочного жиру і білка – 403,1 кг, відносна молочність – 1041 кг; корів червоно-рябої породи – відповідно 5169 кг, 4,25%, 3,09%, 376,4 кг, 1091 кг. За всіма ознаками молочної продуктивності тварини бажаного типу достовірно (Р<0,001) переважали своїх ровесниць, віднесених до селекційного браку. Їх параметри відносної молочності знаходяться на рівні світових стандартів. Корови бажаного типу добре поєднують високі надої молока з підвищеним вмістом в ньому жиру і білка.

2. Господарсько-корисні ознаки корів-первісток українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід різного призначення

Показники, одиниці виміру | Групи корів за призначенням | В цілому по стаду

І – селекційне ядро

(бажаний тип) | ІІ – вироб-нича група | ІІІ – селек-ційний брак

Українська чорно-ряба молочна порода | Чисельність, гол. | 173 | 174 | 173 | 520

Жива маса, кг | 513,6±3,1 | 510-520 | 483,0±2,8 | 472,8±3,0 | 489,8±1,8

Висота в холці, см | 129,6±0,4 | 129-130 | 125,2±0,4 | 124,6±0,4 | 126,4±0,2

Коса довжина тулубу, см | 150,2±0,5 | 148-151 | 147,3±0,5 | 145,7±0,6 | 147,8±0,3

ММК, % | 106,7±0,4 | 106-108 | 103,5±0,4 | 102,4±0,5 | 104,4±0,3

ІЕЛ,% | 285,5±1,1 | 283-288 | 287,4±1,2 | 289,9±1,2 | 287,8±0,7

Надій за 305 днів, кг | 5787±56 | 5700-6000 | 4463±31 | 3414±36 | 4555±43

Жирномолочність, % | 4,00±0,03 | 3,95-4,05 | 3,94±0,03 | 3,85±0,03 | 3,92±0,02

Білковомолочність, % | 3,09±0,01 | 3,05-3,10 | 3,04±0,01 | 3,04±0,01 | 3,06±0,00

Молочний жир і білок, кг | 403,1±3,4 | 400-410 | 310,2±1,7 | 233,4±2,5 | 315,7±3,0

Умовний об‘єм вим‘я, л | 17,7±0,4 | 17-19 | 14,8±0,3 | 12,4±0,3 | 15,2±0,2

Молоковіддача, кг/хв | 1,55±0,03 | 1,50-1,60 | 1,44±0,04 | 1,36±0,03 | 1,45±0,02

Тривалість СП, днів | 138,7±5,4 | 130-150 | 135,5±5,4 | 111,6±5,9 | 128,6±3,3

КВЗ | 0,90±0,01 | 0,85-0,90 | 0,92±0,01 | 0,95±0,01 | 0,93±0,01

Українська червоно-ряба молочна порода

Чисельність, гол. | 3940 | 39 | 118

Жива маса, кг | 514,0±5,2 | 505-515 | 494,0±6,1 | 476,0±7,3 | 495,13,9

Висота в холці, см | 127,3±0,7 | 128-129 | 126,6±0,7 | 124,5±1,0 | 126,10,5

Коса довжина тулубу, см | 149,0±0,9 | 147-150 | 148,5±1,1 | 145,5±1,6 | 147,80,7

ММК, % | 106,8±0,8 | 105-108 | 104,6±0,8 | 103,0±0,9 | 104,8±0,6

ІЕЛ,% | 289,0±2,1 | 285-293 | 293,0±2,0 | 298,0±2,2 | 293,1±1,2

Надій за 305 днів, кг | 5169±68 | 5000-5300 | 4445±68 | 3513±72 | 435976

Жирномолочність, % | 4,25±0,06 | 4,10-4,20 | 3,99±0,06 | 3,84±0,05 | 4,030,04

Білковомолочність, % | 3,09±0,01 | 3,10-3,15 | 3,10±0,01 | 3,04±0,02 | 3,070,01

Молочний жир і білок, кг | 376,4±4,1 | 370-390 | 313,2±3,2 | 241,0±4,0 | 309,35,8

Умовний об‘єм вим‘я, л | 17,4±0,5 | 16-18 | 14,2±0,5 | 13,3±0,6 | 15,0±0,4

Молоковіддача, кг/хв | 1,55±0,03 | 1,55-1,70 | 1,44±0,04 | 1,36±0,03 | 1,490,03

Тривалість СП, днів | 130,6±9,9 | 120-140 | 109,8±8,9 | 102,2±8,3 | 114,2±5,5

КВЗ | 0,89±0,02 | 0,90-0,95 | 0,94±0,02 | 0,96±0,02 | 0,93±0,01

Орієнтація в селекційно-племінній роботі на “власний” бажаний тип є надійнішою у порівнянні з використанням загальнопородних цільових стандартів, які встановлюються апріорно за результатами аналізуючих схрещувань. Створення високого селекційного диференціалу за рахунок відбору кращих корів в селекційне ядро сприяє підвищенню ефекту селекції, прискореному “підтягуванню” показників стада до параметрів бажаного типу, зростанню генетичного потенціалу молочної продуктивності.

Прямий відбір корів за продукцією молочного жиру і білка супроводжується докорінною перебудовою екстер‘єрно-конституційного типу, зміною морфо-функціонаьних властивостей вим‘я та відтворних здатностей (там же). Корови бажаного типу суттєво переважали тварин інших груп за живою масою та лінійними промірами.

За індексами будови тіла та спеціальними індексами (ММК, ІЕЛ) вони відносяться скоріш до широкотілого щільного типу. Переважна більшість (93,5%) корів бажаного типу має вим‘я ванно- і чашоподібної форми, яке найкраще пристосоване до машинного доїння. У корів обох порід воно характекризується великими габаритними розмірами, рівномірно розвиненими чвертками, значним об‘ємом (понад 17 кг) і високими добовими надоями (22-24 кг) при швидкості молоковіддачі 1,55 кг/хв. За основними габаритами вим‘я і властивостями молоковіддачі корови бажаного типу чорно-рябої породи достовірно переважають ровесниць іншого призначення. У червоно-рябих тварин міжгрупові відмінності виражені гірше. По обох породах дещо погіршуються відтворні здатності тварин.

Для 40 селекційних ознак корів-первісток бажаного типу нами обчислені довірчі межі відбору при рівні ймовірності більше 95%. Зокрема, по чорно-рябій породі вони за висотою в холці складають 129-130 см, живою масою – 510-520 кг, надоєм за 305 днів лактації - 5700-6000 кг, жирномолочністю – 3,95-4,05%, білковомолочністю – 3,05-3,10%, швидкістю молоковіддачі – 1,30-1,35 кг/хв; по червоно-рябій – відповідно 128-129 см, 505-515 кг, 5000-5300 кг, 4,10-4,20%, 3,10-3,15%, 1,55-1,70 кг/хв.

Порівняльна характеристика українських новостворених молочних порід. Обидві породи, які використовуються в ПАФ “Єрчики”, створені за участю голштинської породи, яка характеризується високим генетичним потенціалом молочної продуктивності та надзвичайною вибагливістю до умов зовнішнього середовища. Тому дослідження їх господарсько-корисних ознак в умовах одного господарства є актуальною проблемою для остаточного вирішення їх подальшого розведення як в зазначеній агрофірмі, так і в інших аналогічних господарствах.

За масовими і лінійними габаритами корови-первістки обох порід майже не відрізняються (там же). Тварини чорно-рябої породи достовірно переважають червоно-рябих ровесниць за надоєм (Р<0,001) при несуттєвій різниці за продукцією молочного жиру і білка, оскільки тварини останньої породи є набагато жирномолочнішими (+0,11%, Р<0,01). Корови обох порід в оптимальних умовах приватної агрофірми добре реалізують свій генетичний потенціал і на 85 кг молочного жиру і білка переважають породні стандарти, визначені Інструкцією з бонітування (2004).

Завдяки препотентному впливу поліпшуючої голштинської породи корови обох національних порід характеризуються добре розвиненим вим‘ям, чудово пристосовані до машинного доїння. В результаті ретельної “шліфовки” голштинами не виявлено також суттєвих міжпородних відмінностей за функціональними властивостями вим‘я.

Ефективність відбору тварин за основною ознакою – продукцією молочного жиру і білка. Ефективність одночасного відбору за декількома ознаками залежить від напрямку і характеру зв‘язку між ними. Як показали наші дослідження, коефіцієнти фенотипової кореляції між сумарною продукцією молочного жиру і білка за 305 днів лактації та іншими господарсько корисними ознаками у корів обох порід були аналогічними і коливались в межах від -0,24 до +0,97. У 35 випадках із 40 вони виявилися додатніми. Тобто, відбір корів за зазначеною комплексною ознакою автоматично призводить до підвищення лінійних і масових габаритів, формування у них оптимального екстер‘єрно-конституційного типу, покращення морфо-функціональних властивостей вим‘я при деякому погіршенні відтворних здатностей у тварин селекційного ядра через триваліший сервіс-період.

М‘ясні якості тварин новостворених молочних порід. Переважну більшість яловичини в сільгосппідприємствах України отримують від худоби молочних і молочно-м‘ясних порід. Тому дослідження забійних і м‘ясних якостей таких порід, виведених за участю голштинів, є питанням особливої ваги. Як показали наші дослідження (табл.3), обидві обстежені породи за цими ознаками мають певні переваги.

Якщо тварини чорно-рябої породи характеризуються вищою інтенсивністю росту, більшою передзабійною і забійною масою, забійним виходом, то червоно-рябої – мають краще співвідношення тканин у туші, зокрема за часткою м‘яса (59,7% проти 53,7% у чорно-рябих ровесниць). З підвищенням “кровності” за голштином м‘ясні якості погіршуються за рахунок зменшення в тушах м‘язевої тканини.

Рівень радіаційного забруднення тканин обстежених корів цезієм-137 і калієм-40 знаходиться в межах допустимих норм і не залежить від породної належності тварин.

3. Забійні та м‘ясні якості корів-первісток українських новостворених молочних порід

Показники,

одиниці виміру | Породи | Різниця

(?=17)

чорно-ряба

(n=9) | червоно-ряба (n=9)

M±m | M±m | d±md | td

Забійні якості корів

Передзабійна маса, кг | 535,7±20,2 | 496,3±20,5 | +39,4±28,8 | 1,4

Маса туші, кг | 290,3±11,6 | 271,9±10,5 | +18,4±15,6 | 1,2

Маса внутрішнього жиру, кг | 34,9±3,2 | 26,8±3,3 | +8,1±4,6 | 1,8

Забійна маса, кг | 325,3±14,6 | 298,7±12,7 | +27,3±20,0 | 1,4

Забійний вихід, % | 60,7±0,8 | 60,3±1,1 | +0,4±1,4 | 0,3

Маса шкури, кг | 28,8±0,7 | 30,3±1,2 | -1,2±1,4 | 0,9

Морфологічний склад трьохреберного відрубу

Маса відрубу, кг | 10,8±0,5 | 9,6±0,6 | +1,2±0,8 | 1,6

Частка, %: м‘язів | 53,7±1,2 | 59,7±2,0 | -6,0±2,3 | 2,6

Кісток | 13,0±0,8 | 14,7±1,0 | -1,7±1,3 | 1,3

Хрящів | 7,5±0,6 | 8,1±0,7 | -0,6±0,9 | 0,7

Жиру | 25,8±1,9 | 17,4±3,3 | +8,4±3,8 | 2,2

Хімічний склад м‘ясного фаршу

Суха речовина, %: | 43,9±1,6 | 41,4±2,9 | +2,5±3,3 | 0,7

В тому числі протеїн | 20,7±0,5 | 20,7±0,8 | +0,0±0,9 | 0,0

Жир | 22,3±1,4 | 19,9±2,2 | +2,4±2,6 | 0,9

Зола | 0,93±0,05 | 0,89±0,08 | +0,04±0,94 | 0,0

Адаптаційні властивості порід. Сучасні програми селекції молочної худоби велику увагу надають адаптації тварин новостворених порід до конкретних господарсько-корисних умов. Нами доведено (табл.4), що за результатами клінічних і геметологічних досліджень вищою інтенсивністю окислювально-відновних процесів характеризуються тварини української чорно-рябої молочної породи, які дещо переважають червоно-рябих ровесниць за рівнем молочної продуктивності.

4. Адаптаційні властивості корів-первісток українських новостворених молочних порід

Показники, одиниці виміру | Породи | Різниця

чорно-ряба (n=15) | червоно-ряба (n=15) | (?=29)

M±m | M±m | d±md | td

Клінічні параметри

Температура тіла, t?С | 38,8±0,09 | 38,7±0,04 | +0,1±0,10 | 1,0

Частота пульсу, за хв. | 74,8±1,99 | 74,4±1,35 | +0,4±2,40 | 0,2

Частота дихання, за хв. | 33,0±2,01 | 25,9±1,25 | +7,1±2,32 | 3,1

Біохімічний і морфологічний склад крові

Лейкоцити, тис/мм3 | 7,91±1,10 | 8,05±1,10 | -0,14±1,56 | 0,1

Еритроцити, млн/мм3 | 5,69±0,19 | 5,43±0,12 | +0,26±0,22 | 1,2

Гемоглобін, мг% | 103,3±2,8 | 99,4±2,7 | +3,9±3,9 | 1,0

Каротин, мг% | 0,274±0,007 | 0,260±0,006 | +0,014±0,009 | 1,6

Кальцій, мг% | 10,19±0,21 | 9,99±0,12 | +0,20±0,24 | 0,8

Фосфор, мг% | 4,15±0,40 | 3,99±0,14 | +0,16±0,42 | 0,4

Резервна лужність, мг% | 409,0±10,0 | 408,6±6,7 | +0,4±12,0 | 0,0

Загальний білок,% | 9,44±0,93 | 9,09±0,30 | +0,35±0,98 | 0,4

Коефіцієнт А/Г* | 0,485±0,045 | 0,571±0,040 | -0,086±0,060 | 1,4

*А - альбумін, Г - глобулін

Ефективність селекції корів за ознаками молочної продуктивності при створенні високопродуктивного стада вивчена на тваринах української чорно-рябої молочної породи. Доведено, що підвищення тиску добору корів-первісток з 75 до 25% за певною ознакою молочної продуктивності по-різному вплинула на динаміку інших ознак, залежно від кореляційних зв‘язків між ними. Найбільш доцільним є добір корів за сумарною продукцією молочного жиру і білка. Між цим показником та його складовими одержані суттєві коефіцієнти кореляцій (+0,158-+0,980; Р<0,001) (табл.5). Тому добір тварин за значеним комплексним показником не погіршить жодної ознаки їх молочної продуктитвності.

Коефіцієнти кореляції між надоєм за 30, 60 і 90 днів та за 305 днів лактації виявилися високими (відповідно +0,634, +0,765, +0,890) та статистично достовірними (Р<0,001). Тому оцінка і добір корів-первісток за перші 60, 90 днів лактації є надійним прийомом формування високопродуктивного молочного стада.

5. Кореляція між ознаками молочної продуктивності корів-первісток української чорно-рябої молочної породи

Ознаки, одиниці виміру | Коефіцієнти кореляції між ознаками (r)

вміст жиру

в молоці, % | вміст білка

в молоці, % | вихід жиру, кг | вихід білка, кг | вихід жиру і білка, кг

Надій за 305 днів лактації, кг | -0,068 | +0,065 | +0,927*** | +0,984*** | +0,964***

Вміст жиру

в молоці, % | - | +0,221*** | +0,299*** | -0,029 | +0,158***

Вміст білка

в молоці, % | - | - | +0,139*** | +0,223*** | +0,180***

Вихід жиру, кг | - | - | - | +0,927*** | +0,980***

Вихід білка, кг | - | - | - | - | +0,971***

Оптимізація відтворення стада. Проведена нами оптимізація відтворення маточного поголів‘я (табл.6) свідчить про те, що реально високий ефект селекції за надоєм та оптимальну вікову структуру молочного стада можна отримати при введенні на 100 наявних в стаді корів 24-25 первісток, оцінених за власними показниками в контрольно-селекційному корівнику.

6. Ефект селекції за надоєм при різному рівні оновлення основного стада (М=4544 кг, ?=1112 кг, h2=0,25)

Показники, одиниці виміру | Введення первісток на 100 корів основного стада, %

5 | 10 | 15 | 20 | 25 | 30 | 35 | 40

Частка відбору матерів корів (Р) | 0,14 | 0,25 | 0,39 | 0,50 | 0,60 | 0,71 | 0,79 | 0,89

Інтенсивність їх селекції (і) | 1,59 | 1,23 | 0,98 | 0,80 | 0,64 | 0,48 | 0,36 | 0,21

Селекційний диференціал (SD), кг | 1768 | 1368 | 1090 | 890 | 712 | 534 | 400 | 234

Генераційний інтервал матерів корів (l), роки | 21,5 | 11,5 | 7,8 | 6,5 | 5,5 | 4,8 | 4,4 | 4,0

Ефект селекції за покоління (R), кг | 442 | 342 | 272 | 222 | 179 | 134 | 100 | 58

Ефект селекції за 1 рік (Rl), кг | 20,6 | 29,7 | 38,9 | 34,2 | 32,5 | 27,9 | 22,7 | 14,5

Очікуваний генетичний тренд, % | 0,45 | 0,65 | 0,77 | 0,75 | 0,72 | 0,61 | 0,50 | 0,32

Ефективність використання генофонду голштинської породи наведена в таблиці 7. Підвищення частки голштинської спадковості у корів обох порід до 75% і більше супроводжується зростанням масових і лінійних габаритів, зміною їх екстер‘єрно-конституційного типу в напрямку збільшення широкотілості і щільності, підвищенням показників молочної продуктивності, покращенням морфо-функціональних властивостей вим‘я при високодостовірній у більшості випадків різниці між тваринами крайніх генотипів, при одночасному погіршенні відтворних здатностей.

За всіма показниками найбільше відповідають параметрам тварин бажаного типу корови третьої групи з часткою голштинської “крові” понад 75%.

7. Господарсько-корисні ознаки корів-первісток українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід різних генотипів та їх відповідність бажаному типу

Показники, одиниці виміру | Частка спадковості голштинської породи, %

І група

до 50 | ІІ група

50,1 – 75 | ІІІ група

75,1 – 100

М | d* | М | d* | М | d*

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Українська чорно-ряба молочна порода

Чисельність, гол | n=168?=340 | N=212 | ?=384 | n=140 | ?=312

Жива маса, кг | 480,1 | -33,7*** | 489,2 | -24,4*** | 506,1 | -7,5

Висота в холці, см | 124,8 | -4,8** | 125,9 | -3,7*** | 129,1 | -0,5

Коса довжина тулубу, см | 146,7 | -3,5*** | 147,8 | -2,4*** | 149,1 | -1,1

ММК, % | 103,4 | -3,3*** | 104,4 | -2,3*** | 105,7 | -1,0

ІЕЛ, % | 289,0 | +3,5* | 287,0 | +1,5 | 287,6 | +2,1

Надій за 305 днів лактації | 3902 | -1885*** | 4666 | -1121*** | 5131 | -656***

Жирномолочність, % | 3,87 | -0,13** | 3,98 | -0,02 | 3,88 | -0,12**

Білковомолочність, % | 3,05 | -0,04** | 3,06 | -0,03 | 3,06 | -0,03

Молочний жир і білок, кг | 269,9 | -133,2*** | 329,5 | -73,6*** | 354,1 | -49,0***

Умовний об‘єм вим‘я, л | 13,2 | -4,5*** | 15,2 | -2,5*** | 17,1 | -0,6

Молоковіддача, кг/хв | 1,39 | -0,16** | 1,49 | -0,06 | 1,49 | -0,06

Тривалість СП, днів | 116,7 | -22,0** | 130,6 | -8,1 | 130,6 | -8,1

КВЗ | 0,96 | +0,06 | 0,92 | +0,02 | 0,91 | +0,01

Продовження табл. 7

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Українська червоно-ряба молочна порода

Чисельність, гол | n=66 | ?=104 | n=31 | ?=69 | n=21 | ?=59

Жива маса, кг | 479,9 | -34,1*** | 503,8 | -10,2 | 519,8 | -18,9

Висота в холці, см | 124,8 | -2,5** | 128,0 | +0,7 | 128,1 | +0,8

Коса довжина тулубу, см | 145,6 | -3,6** | 151,0 | +1,8 | 150,0 | +0,8

ММК, % | 103,8 | -3,0** | 105,4 | -1,4 | 108,9 | +2,1

ІЕЛ, % | 295,0 | +6,0* | 292,0 | +3,0 | 292,6 | +3,6

Надій за 305 днів лактації | 4100 | -1069*** | 4461 | -708*** | 5058 | -111

Жирномолочність, % | 3,94 | -0,13*** | 4,14 | -0,11 | 4,13 | -0,12

Білковомолочність, % | 3,06 | -0,03* | 3,08 | -0,01 | 3,07 | -0,02

Молочний жир і білок, кг | 287,5 | -88,9*** | 322,3 | -54,1*** | 363,8 | -12,6

Умовний об‘єм вим‘я, л | 13,6 | -3,7*** | 15,3 | -2,1* | 16,1 | -1,3

Молоковіддача, кг/хв | 1,44 | -0,16* | 1,59 | -0,01 | 1,60 | 0,0

Тривалість СП, днів | 113,3 | -17,3 | 115,4 | -15,2 | 131,4 | +0,8

КВЗ | 0,95 | +0,06* | 0,94 | +0,05 | 0,89 | 0,0

*d – різниця між середніми по генотипу і бажаному типу

Результати відбору корів за типами конституції. Подальше удосконалення новостворених національних молочних порід базується на використанні багатьох селекційних прийомів, в тому числі на відборі за конституційними та екстер‘єрно-конституційними типами (Вінничук Д.Т. та ін., 1994; Зубець М.В., Полупан Ю.П., 1996; Пелехатий М.С., Ковальчук В.І., 2002). Нами доведено, що найкращими за масовими і лінійними габаритами тулубу, молочною продуктивністю, морфо-функціональними властивостями вим‘я є корови української чорно-рябої молочної породи щільного типу конституції, української червоно-рябої молочної – щільного і проміжного, найгіршими – рихлої конституції. Так, жива маса корів-первісток української чорно-рябої молочної породи щільного типу (n=161) склала 533,8 кг, висота в холці – 128,6 см, коса довжина тулубу – 150 см, обхват грудей – 202,4 см, надій за 305 днів лактації – 4988 кг, продукція молочного жиру і білка – 343,9 кг, обхват вим‘я – 127,3 см, умовний об‘єм вим‘я – 16 л, швидкість молоковіддачі – 1,48 кг/хв проти відповідно 451,9 кг, 124,1 см, 144,2 см, 187,7 см, 4229 кг, 297,8 кг, 116,7 см, 13,3 л, 1,39 кг/хв при високодостовірній різниці на користь корів 1 групи (Р<0,001). У корів-первісток української червоно-рябої молочної породи щільного і рихлого типів ці показники відповідно становили 537 кг, 128,6 см, 151,2 см, 200,3 см, 4489 кг, 319,7 кг, 119 см, 14,6 л, 1,48 кг/хв і 452,2 кг, 124,2 см, 144,2 см, 187,2 см, 4132 кг, 286,4 см, 118,9 см, 15,1 л, 1,5 кг/хв при достовірній у більшості випадків різниці. Найповніше відповідають параметрам бажаного типу показники корів щільного конституційного типу.

Ефективність відбору корів за екстер‘єрно-конституційними типами. Особливості формування молочного стада ПАФ “Єрчики” призвели до використання тут корів-первісток обох обстежених порід різних екстер‘єрно-конституційних типів.

За результатами наших досліджень, найбільш бажаним для корів обох порід є ейрисомний тип за Зам‘ятіним М.М. (1964), анатомо-функціональні особливості якого найкраще пов‘язані з їх молочною продуктивністю. Так, різниця за надоєм корів чорно-рябої породи склала на користь цього типу у порівнянні з протилежним лептосомним за надоєм 133 кг, жирномолочністю – 0,15%, білковомолочністю – 0,03%, сумарною кількість молочного жиру і білка – 19,9 кг, відносною молочністю – 30 кг, чнрвоно-рябої породи відповідно 508 кг, 0,26%, 0,01%, 40,2 кг, 154 кг (Р<0,05-0,001). Корови проміжного типу обох порід посіли середнє місце між крайніми типами. За морфо-функціональними властивостями вим‘я та відтворними здатностями відмінності між тваринами обох порід різних екстер‘єрно-конституційних типів виражені слабо.

В цілому по 21 господарсько-корисній ознаці 4-х “блоків” (тілобудова, молочна продуктивність, вим‘я, відтворення) найкраще відповідають параметрам бажаного типу показники корів обох порід ейрисомного типу, що свідчить про доцільність їх пріоритетного відбору при формуванні високопродуктивного молочного стада ПАФ “Єрчики”.

Ефективність використання різних ліній і бугаїв-плідників. В умовах великомасштабної селекції створення високопродуктивних стад і порід молочної худоби здійснюється головним чином шляхом використання бугаїв-поліпшувачів (Басовський М.З., 1983; Пелехатий М.С., 1984, 1898; Басовський М.З. та ін., 1992). Ефективність використання різних ліній і бугаїв-плідників при створенні високопродуктивного молочного стада української чорно-рябої молочної породи нами вивчена на 508 первістках, які належать до 4 голштинських ліній і до потомства 8 бугаїв-плідників.

Тварини різних ліній відрізняються за племінними якостями (табл.8).

Різниця за надоєм між “лінійними” коровами та їх ровесницями коливалась по лініях від –574 до +811 кг, за жирномолочністю – від –0,17 до +0,14%; їх генечна перевага (В) – відповідно від –503 до +699 кг та від –0,15 до +0,13%. У більшості випадків вона є дростовірною. Кращими за господарсько-корисними і біологічними ознаками є корови лінії Віс Бурке Айдіала, гіршими – Сейлінг Трайджун Рокіта.

8. Результати оцінки корів чорно-рябої породи різних ліній за молочною продуктивністю

Назва ліній | Кількість тварин, гол. | Продуктивність корів ліній | +, - до ровесниць | Генетична перевага (В)

фізич-них | ефектив-них | надій, кг | % жиру | по надою | по % жиру | по надою, кг | по % жиру

Віс Бурке Айдіала | 125 | 94 | 5125 | 3,86 | +811 | -0,06 | +699 | -0,06

Рефлекшн Соверінга | 146 | 104 | 4507 | 4,01 | -9 | +0,14 | -8 | +0,13

Монтвік Чіфтейна | 81 | 68 | 4347 | 3,76 | -198 | -0,17 | -162 | -0,15

Сейлінг Трайджун Рокіта | 156 | 108 | 4116 | 3,92 | -547 | +0,04 | -503 | +0,04

Індекси племінної цінності бугаїв-плідників коливались за їх впливом на надій дочок від –397 до +770 кг, на жирномолочність – від –0,17 до +0,14% (табл.9).

Таблиця 9 - Результати оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків

Кличка та номер бугая | Кількість дочок, гол. | Продуктивність дочок | +, - до ровесниць | Індекс плем.цінності (Ах) | Категорія плідника

фізич-них | ефектив-них | Надій,

кг | % жиру | по надою, кг | по % жиру | по надою, кг | по % жиру | по надою, кг | по % жиру

Вірний 4975 | 156 | 103 | 4116 | 3,92 | -420 | +0,01 | -367 | +0,01 | П | Н

Клен 5212 | 129 | 93 | 4321 | 4,02 | -102 | +0,15 | -88 | +0,14