УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ДАНИЛЕНКО ВАЛЕНТИНА ПЕТРІВНА

УДК 636.2 034/.8.003

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО

СТАДА МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

с.Чубинське Київської області – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Бащенко Михайло Іванович, директор Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН ;

- кандидат сільськогосподарських наук,

Найденко Катерина Андріївна, доцент кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин ім. М.А. Кравченка Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться „ 16 ” жовтня 2007 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погрібняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погрібняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

Автореферат розісланий „ 12 ” вересня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Селекціонери завжди прагнули втілити індивідуальні якості видатних тварин у групові (Гаркави О.В., 1927; Басовський М.З., Рудик І.А., Буркат В.П., 1992). Особливої важливості ця проблема набула за умов ринкової економіки, тому розроблення методів формування високопродуктивних конкурентоспроможних стад молочної худоби є актуальним завданням науковців і практиків.

На сучасному етапі розвитку молочного скотарства в Україні формування стад здійснюється за рахунок вітчизняних племінних ресурсів, а також імпорту молочної худоби зарубіжної селекції.

Досвід країн з розвинутим молочним скотарством (США, Канада, Данія, Німеччина та ін.) свідчить, що найбільших темпів у підвищенні продуктивності стад і порід загалом досягали за рахунок методів великомасштабної селекції, зокрема, інтенсивного використання бугаїв-поліпшувачів, так званих лідерів породи, частка яких становить 90-95% генетичного поліпшення популяцій молочної худоби (Басовский Н.З., Кузнецов В.М., 1977, 1982; Пелехатий М.С., 1986; Рудик І.А., 1997; Бащенко М.І., 1999). Завдяки впровадженню в практику оптимізованих програм селекції молочної худоби досягали середньорічного генетичного прогресу до 80 кг молока на корову в рік. В умовах ринкової економіки надзвичайно важливим є не лише отримання максимального росту продуктивності стада, але й отримання відповідного економічного прибутку. З цих позицій актуальним є питання підвищення ступеню реалізації генетичного потенціалу тварин різних порід в конкретних умовах, вивчення генотипових і паратипових факторів формування високопродуктивних і рентабельних стад молочної худоби.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету за темою: “Розробка методів підвищення ефективності селекції молочної худоби” в 2003-2005 роках, № держреєстрації 0103U006320.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення генотипових та паратипових факторів, що впливають на формування високопродуктивного стада молочної худоби і обґрунтування методів для підвищення темпів його поліпшення.

Для реалізації визначеної мети були поставлені наступні завдання:

- визначити генетичний потенціал тварин стада і ступінь його реалізації;

- вивчити вплив взаємодії генетичних і середовищних факторів на молочну продуктивність корів;

- вивчити вплив породної належності на молочну продуктивність, відтворну і адаптаційну здатність, екстер’єр корів;

- проаналізувати ефективність існуючої системи вирощування ремонтного молодняку;

- визначити ефективність, впровадженої в господарстві, технології автоматизованого випоювання ремонтних теличок молоком;

- визначити величину щорічного генетичного прогресу в стаді за надоєм та вплив на нього 4-х категорій племінних тварин;

- вивчити вплив технологічного добору корів на формування стада;

- визначити частоту захворюваності корів на мастит;

- визначити форми успадкування племінної цінності корів за надоєм;

- визначити ефективність форм підбору;

- визначити залежність тривалості використання корів від рівня продуктивності, генеалогічної та породної належності;

- проаналізувати економічну ефективність використання корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід.

Об’єкт досліджень. Корови і ремонтні телички української чорно-рябої молочної та голштинської порід.

Предмет досліджень. Молочна продуктивність, відтворна здатність, жива маса, тривалість продуктивного використання корів.

Методи досліджень. У роботі використані зоотехнічні, генетико-математичні та біометричні методи досліджень із застосуванням програм комп’ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Всебічно вивчені генотипові та паратипові фактори, що впливають на молочну продуктивність, відтворну та адаптаційну здатність, технологічні та екстер’єрні особливості тварин української чорно-рябої молочної та голштинської порід при формуванні високопродуктивного і рентабельного стада.

Вперше вивчена ефективність вирощування ремонтного молодняку за умов використання автоматизованого випоювання телят молоком.

Отримані нові дані про особливості формування високопродуктивного стада у зв’язку з впровадженням новітньої технології виробництва молока.

Вперше вивчена частота форм успадкування племінної цінності за надоєм корів досліджуваних порід.

На основі комплексного вивчення змін господарськи корисних ознак у тварин досліджуваних порід під впливом селекції і факторів зовнішнього середовища, доведена конкурентоспроможність української чорно-рябої молочної породи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні результати можуть бути використані для створення високопродуктивних конкурентоспроможних стад в умовах інтенсивної технології крупнотоварного виробництва молока та застосовані при розробці перспективних планів племінної роботи зі стадами молочної худоби.

Встановлено, що тварини української чорно-рябої молочної породи за умов повноцінної годівлі практично не поступаються за надоями базисної жирності голштинським ровесницям, до того ж мають кращу адаптаційну здатність, більшу тривалість продуктивного використання та меншу собівартість вирощування і утримання, що дає підстави зробити висновок про можливості її ефективного використання в господарствах Лісостепу України.

Результати наукових досліджень та практичний досвід формування високопродуктивного стада можуть використовуватися для розвитку молочного скотарства країни.

Особистий внесок здобувача. Автором впроваджено автоматизовану інформаційну систему селекції “Орсек”, на основі якої сформовано базу даних для дисертаційної роботи, зібрані первинні дані зоотехнічного і племінного обліку дослідних корів, проведені експериментальні дослідження, проведено аналіз ефективності селекції в стаді, системи вирощування ремонтного молодняку і ефективності автоматизованого випоювання телят, молочної продуктивності, відтворної та адаптаційної здатності, екстер’єрних особливостей тварин, частоти захворюваності маститом, тривалості продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної і голштинської порід.

На основі досліджень автором сформульовані висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і обговорювалися на конференціях молодих вчених і спеціалістів у Білоцерківському державному аграрному університеті у 2004-2006 рр., на міжнародній науково-практичній конференції “Теоретичні і практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (Дніпропетровськ, 2006), на ІV конференції молодих вчених і аспірантів (Чубинське, 2006).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 7 наукових статтях, в тому числі 6 у фахових виданнях, з них 2 статті одноосібних, а також в 3 тезах.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків.

Обсяг дисертації становить 177 сторінок, у тому числі 53 таблиці, 6 рисунків, 1 додаток. Список літератури включає 342 першоджерела, у тому числі 49 іноземних.

матеріали і методика досліджень

Дослідження проведені у 2003-2005 роках. Експериментальна частина роботи проводилась у господарстві СТОВ “Агросвіт” Миронівського району Київської області на тваринах української чорно-рябої молочної породи (УЧРМ, n = 556) та голштинської породи (n=235) великої рогатої худоби, на основі бази даних, сформованої згідно комп’ютерної програми СУМС ОРСЕК .

Утримання корів в господарстві безприв’язне в боксах без вигулів на майданчики. Доїння корів проводиться у спеціальному залі на установці “Паралель” фірми “De Laval” з використанням доїльного обладнання “Дуовак-300”.

Годівля тварин проводиться за розробленими у господарстві раціонами, згідно норм. На одну середньорічну корову заготовляють 57,8-69,7 ц кормових одиниць при протеїновому забезпеченні 95-105 г на одну кормову одиницю. Згодовування кормів відбувається кормосумішами із кормових столів у приміщеннях, корми приготовляються кормороздавачами типу „Євромікс” згідно комп’ютерної програми.

У роботі застосовані генеалогічний, популяційний, генетико-математичний, біометричний методи досліджень. Дисертаційна робота виконана на основі науково-господарських дослідів, а також обробки та аналізу матеріалів племінного і зоотехнічного обліку, звітів про бонітування тварин стада, статистичної та бухгалтерської інформації (рис.1). Для проведення аналітичних досліджень складали групи за принципом аналогів з урахуванням породи, походження, віку, генотипу.

Рис.1 Схема досліджень

Генетичний потенціал тварин української чорно-рябої молочної породи визначали за формулою М.З. Басовського (1991):

Ві = В + Fі (А – В), де (1)

Ві – генетичний потенціал тварин стада; В – генетичний потенціал поліпшуваної породи; Fі – частка спадковості голштинської породи; А – генетичний потенціал поліпшувальної (голштинської) породи.

За часткою спадковості голштинської породи тварини були розділені на дві групи: 51-75% (9/16, 5/8, 11/16, 3/4); 76% і більше (25/32, 27/32, 7/8, 15/16).

Величину генетичного прогресу в стаді визначали за формулою I.Rendel, A.Robertson (1950):

?G = Іі / Lі, де (2)

Іі – генетична перевага чотирьох категорій племінних тварин (батьків бугаїв, матерів бугаїв, батьків корів, матерів корів); Lі – генераційний інтервал для кожної категорії племінних тварин.

Оцінку бугаїв-плідників за потомством проводили за методикою М.З. Басовського і І.А. Рудика (1990).

Коефіцієнт постійності лактації визначали як відношення (у %) надою за наступних 100 днів до надою за попередніх 100 днів лактації.

Коефіцієнт відтворної здатності розрахований за формулою ( М.З.Басовський, В.П.Буркат, М.В.Зубець та ін., 1995):

КВЗ =365/ МОП, де (3)

КВЗ – коефіцієнт відтворної здатності; 365 – кількість днів у році; МОП – міжотельний період, днів.

Ефективність господарського використання корів визначали на основі показників: тривалості утримання тварин в господарстві; тривалості продуктивного використання (лактацій); пожиттєвого надою (кг); надою на 1 день життя в господарстві (кг); коефіцієнта господарського використання, який визначали за формулою, запропонованою М.С. Пелехатим і співав.( 1990):

КГВ = (Ж – К )/ Ж, де (4)

КГВ – коефіцієнт господарського використання; Ж – тривалість життя корови в господарстві, днів; К – вік корови при першому отеленні, днів.

Частоту захворюваності корів стада маститом визначали на основі щомісячного тестування з використанням тесту “De Laval mastitis test”. До досліду було залучено 479 корів української чорно-рябої молочної породи і 171 корова голштинської породи.

На початку 2004 року у господарстві була змінена технологія виробництва молока шляхом переходу від прив’язного утримання і доїння корів в молокопровід на безприв’язне утримання корів у боксах і доїння їх в доїльному залі. В зв’язку з цим нами вивчені причини вибуття корів із стада за 2003 рік (за умов прив’язного утримання та доїння корів у молокопровід) і за 2005 рік (за умов безприв’язного утримання та доїння корів у доїльному залі типу “Паралель” фірми “De Laval.

Індекс адаптації корів визначали за методикою Й.З. Сірацького та ін. ( 1994):

І =(365 – МОП)/ МЖ х 27,40, де (5)

І – індекс адаптації; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у році; МЖ – молочна продуктивність корови за закінчену, укорочену лактацію, або 305 днів лактації, виражена у кілограмах молочного жиру; 27,40 – коефіцієнт.

Втрати молока за кожну лактацію через подовжену тривалість сервіс-періоду, а отже і міжотельного періоду, розраховували за формулою Е.И. Эскелевой и А.С. Митюкова (цит. за Д.Т. Вінничуком і співав.) (1991) :

Пм = Ім (МОП – 365) / МОП, де (6)

Пм – втрати молока за лактацію, кг; Ім – величина надою за оцінену лактацію, кг; МОП – міжотельний період, днів; 365 – кількість днів у році.

Індекси будови тіла визначали за формулами И.А.Чижика (1979), а індекс щільності будови тіла визначали за формулою (Басовський М.З.і співавт., 2006).

Форми успадкування племінної цінності за надоєм корів визначали за методикою Н.С. Колышкиной и соавт. (1976) в модифікації І. А. Рудика (1997).

Племінну цінність корів визначали за методикою М.З.Басовського (1983).

Для визначення ефективності застосування в господарстві автоматизованого випоювання телят молоком був проведений науково-господарський дослід, який проводили на двох аналогічних групах телят української чорно-рябої молочної породи, підібраних з урахуванням віку, стану здоров’я, походження та живої маси за схемою (табл.1).

1.Схема досліду

Група |

n | Режим годівлі

Період до 7-ми днів після народження | Період від 8 до 75 днів | Період від 76 днів до 180 днів

І-контрольна |

32 | Триразове ручне випоювання молозивом | Триразове ручне випоювання молоком + вільний доступ до концкормів, сіна й силосу | Комбікорм власного виробництва, сіно і силос за нормами

ІІ - дослідна |

32 | Триразове ручне випоювання молозивом | Чотириразове автома-тизоване випоювання молоком + вільний доступ до комбікорму “Малюк”, сіна і силосу | Комбікорм “Бузівок”, сіно й силос за нормами

Упродовж досліду всіх дослідних тварин утримували однаково за прийнятою технологією.

Біометрична обробка матеріалів досліджень проведена за методами Н.А. Плохинского (1969) і Е.К. Меркурьевой ( 1970) з використанням комп’ютерної програми Microsoft Excel. Результати вважали статистично вірогідними якщо Р? 0,95 (*); Р? 0,99 (**); Р? 0,999 (***).

результати досліджень.

Оцінка генетичного потенціалу стада та ступеню його реалізації. Сучасне стадо молочної худоби формується за рахунок вітчизняних племінних ресурсів, а також імпорту молочної худоби зарубіжної селекції. Подальше удосконалення стада йде за принципом відкритої популяції. Генетичний потенціал (ГП) стада збільшується за рахунок поліпшувальної породи ( табл. 2).

2.Генетичний потенціал корів стада та ступінь його реалізації

Порода | Частка спадковості за голштинською породою, % |

n | Середній генетичний потенціал за надоєм, кг | Надій за 305 дн. І лакт., кг | Ступінь реалізації ГП, %

УЧРМ | 51-75 | 123 | 8500 | 5817 98,9 | 68,4

УЧРМ | 76 і 433 | 9500 | 6031 89,3 | 63,4

Голштинська | 100 | 235 | 10000 | 6350 145,5 | 63,5

Разом | 88 | 791 | 9583 | 6138 99,8 | 64,0

Корови-первістки української чорно-рябої молочної породи з часткою спадковості голштинів 76% і більше переважають за надоєм ровесниць з часткою спадковості голштинів 51-75% на 214 кг (Р 0,95), а чистопородні голштини переважають за надоєм висококровних корів на 319 кг (Р 0,95).

Ступінь реалізації генетичного потенціалу тварин трьох груп становить на рівні 63,4-68,4% і має тенденцію до зниження при підвищенні рівня генетичного потенціалу, що свідчить про значні резерви для підвищення продуктивності корів стада та про значний вплив умов зовнішнього середовища на цей показник.

Вплив взаємодії генотипових та паратипових факторів на молочну продуктивність корів стада. Продуктивні якості тварин є результатом взаємодії генотипу і середовища. Збільшення надоїв корів стада з 4580 до 7050 кг молока обумовлено зростанням генетичного потенціалу стада за рахунок використання бугаїв-поліпшувачів, переважно голштинської породи, з племінною цінністю за надоєм 311-687 кг молока, підвищення жорсткості добору серед маточного поголів’я за умов адекватного поліпшення рівня годівлі тварин з 57,8 до 69,7ц к. од. на одну корову в рік (табл. 3).

3.Зміни продуктивності корів під впливом спадковості бугаїв-плідників і рівня годівлі тварин стада

Роки |

n | Племінна цінність батьків корів | Надій за 305 днів лакт., кг | Вміст жиру, % | Молоч-ного жиру, кг | Витрати кормів,

ц к.од.

n | за надоєм, кг | за вмістом жиру, % | за молочним жиром, кг

2001 | 650 | 11 | +311 | +0,19 | +50,9 | 4580 | 3,60 | 167,6 | 57,8

2002 | 650 | 7 | +371 | +0,004 | +14,8 | 5825 | 3,65 | 212,6 | 58,5

2003 | 650 | 9 | +484 | +0,08 | +38,7 | 6229 | 3,61 | 224,8 | 59,8

2004 | 650 | 13 | +660 | +0,03 | +19,8 | 7050 | 3,55 | 250,2 | 69,7

2005 | 650 | 14 | +687 | +0,03 | +20,6 | 6917 | 3,59 | 248,3 | 60,9

Вплив породної належності на господарськи корисні ознаки корів стада. Господарська цінність тварин в конкретних умовах середовища визначається рівнем молочної продуктивності, показниками відтворної здатності, тривалістю продуктивного використання та стійкістю тварин до хвороб (табл.4).

Імпортні голштинські корови мають невірогідну перевагу за надоєм (+234 кг) та кількістю молочного жиру (+4,7кг), гірші показники сервіс-періоду на 22 дні ( Р >0,95), міжотельного періоду на 23 дні ( Р >0,95) та коефіцієнту відтворної здатності на 0,04 ( Р >0,95), індексу адаптації на 2,6 ( Р <0,95) і в зв’язку з цим, більшими на 333 кг ( Р >0,95) втратами молока порівняно з коровами УЧРМ породи. Це свідчить про достатню конкурентоспроможність УЧРМ породи і доцільність її використання для створення високопродуктивних стад молочної худоби.

4. Господарськи корисні ознаки у корів стада голштинської і УЧРМ порід

Показники | УЧРМ | Голштинська

± mх | ± mх

Корів, гол | 556 | 235

Надій за 305 днів І лактації, кг | 6116±102,1 | 6350±145,5

Вміст жиру в молоці, % | 3,61±0,014 | 3,55±0,011

Молочного жиру, кг | 220,7±3,0 | 225,4±4,4

Кількість лактацій | 1265 | 352

Сервіс-період, днів | 186 6,6 | 208 3,8*

Міжотельний період, днів | 471 6,5 | 493 9,9*

Коефіцієнт відтворної здатності | 0,83 0,009* | 0,79 0,014

Втрати молока за І лактацію, кг | 1096 73,3 | 1429 116,1*

Індекс адаптації | -14,2 1,14 | -16,8 2,05

Екстер’єр корів. Голштинські корови переважають за промірами ровесниць УЧРМ породи, однак достовірна різниця є лише за шириною і обхватом грудей. Відхилення від стандартів порід за промірами коливається від +1 до 19%. Навкісна довжина тулуба корів голштинської породи на 2 % менше стандарту. Тварини голштинської породи більш сухуваті і крупніші за розмірами, проте щільність будови тіла у них дещо нижча, ніж у ровесниць української чорно-рябої молочної породи і становить відповідно 71,9 г/см3 і 73,4 г/см3 . За індексами довгоногості та збитості тварини обох порід переважають стандарти порід на +1 і +8 % та 18,1 і 10,7 %. За тазогрудним та грудним індексами корови голштинської породи переважають стандарт породи на 5,4 та 4,8%, а корови УЧРМ породи поступаються на 13,5 та 5,7 %.

Система вирощування ремонтного молодняку та її вплив на молочну продуктивність. Чим більші середньодобові прирости ремонтних теличок, тим швидше формувався організм тварин, тим швидше їх осіменяли і молодшими були первістки (табл.5 ). Коефіцієнт кореляції між живою масою і надоєм корів УЧРМ і голштинської порід становить відповідно 0,44 і 0,47 (Р > 0,99), що підтверджує важливість направленого вирощування ремонтних телиць.

5. Вплив інтенсивності вирощування корів на їх молочну продуктивність

Роки |

n | Вік першого отелення, днів | Жива маса корів-первісток, кг | Середньодобо-вий приріст, г | Надій за 305 днів І лакт., кг

± mх | ± mх | ± mх | ± mх

Українська чорно-ряба молочна порода

2002 | 123 | 870 ± 6,0 | 478 ± 16,5 | 549 ± 18,4 | 5605 ± 106,6

2003 | 136 | 836 ± 5,8 | 497 ± 17,3 | 594 ± 17,5 | 6176±107,9***

2004 | 180 | 815 ± 4,9 | 519 ± 15,4** | 636 ± 16,1 *** | 6388 ± 91,1***

2005 | 117 | 839 ± 6,1 | 501 ± 13,5 | 597 ± 17,4 | 6172 ± 147,5

Разом | 556 | 840 ± 5,7 | 499 ± 15,3 | 594 ± 16,3 | 6116 ± 120,1

Голштинська порода

2002 | 19 | 780 ± 8,1 | 537 ± 20,1 | 688 ± 22,1 | 7172±242,1***

2003 | 39 | 801 ± 6,4 | 508 ± 17,9 | 634 ± 18,5 | 6456 ± 208,5

2004 | 90 | 825 ± 5,9 | 503 ± 15,4 | 609 ± 16,4 | 5974 ± 135,0

2005 | 87 | 814 ± 6.8 | 515 ± 21,2 | 638 ± 17,8 | 6513 ± 121,1

Разом | 235 | 802 ± 6,7 | 516 ± 19,6 | 643 ± 18,2 | 6350 ± 175,5

Ефективність новітньої технології вирощування ремонтних теличок до 6-місячного віку. У господарстві існує проблема з невідповідністю живої маси теличок, вимогам стандарту породи у вікові періоди і особливо до 6-ти місячного віку, що стримує темпи поліпшення стада і знижує ступінь реалізації генетичного потенціалу корів. Однією з причин є порушення технології індивідуального випоювання телят молоком. В зв’язку з цим, було впроваджено в господарстві автоматичну станцію випоювання телят молоком. Враховуючи те, що в Україні немає досвіду використання таких станцій ми організували науково-практичний дослід щодо її ефективності (табл.6).

Жива маса теличок при народженні дослідної і контрольної груп була майже однаковою. Різниця на користь тварин дослідної групи становила 1,1 кг і є невірогідною (Р < 0,95). За період вирощування теличок до 3-місячного віку різниця за живою масою між теличками контрольної і дослідної груп становила 19,4 кг на користь теличок, що випоювалися на автоматичній станції ( Р > 0,999). Середньодобові прирости у контрольній групі становили 661 г, тоді як в дослідній – 864 г.

Пояснюється цей факт, насамперед, стовідсотковим споживанням запрограмованої кількості молока теличками за період випоювання та кращим засвоюванням молока при 4-кратній годівлі.

Сприяє підвищенню середньодобових приростів даванка телятам вволю стартового комбікорму “Малюк-60”. Така годівля та безприв’язне утримання теличок у молочний період онтогенезу забезпечує їх добрий розвиток та стан здоров’я, що є бажаним для вирощування майбутніх корів.

6. Результати вирощування ремонтних телиць за різних технологій

Групи |

n | Жива маса теличок, кг

при народженні | 3 міс. | ± до стан-дарту | 6 міс.

| ± до стан-дарту

± mх | ± mх | ± mх

Контрольна | 32 | 28,5 ± 0,37 | 88,0 ± 1,72 | -15 | 147,1 ± 3,22 | -22,9

Дослідна | 32 | 29,6 ± 0,35 | 107,4 ±2,86*** | +4,4 | 179,4 ±4,24*** | +9,4

У період із 3- до 6-місячного віку телички дослідної групи переважали ровесниць контрольної групи за живою масою на 32,3 кг при високовірогідній різниці (Р > 0,999). Середньодобові прирости у дослідній групі за цей період становили 800 г, тоді як у аналогів контрольної групи вони були на рівні 655 г. Слід зазначити, що традиційне ручне випоювання молоком та використання комбікормів власного виробництва для годівлі теличок контрольної групи не забезпечило їх інтенсивності росту згідно з вимогами стандарту за породою. Так, у 3-місячному віці вони відстали від стандарту на 15 кг, а в 6-місячному – на 22,9 кг. Водночас, телички дослідної групи переважають стандартні вимоги у 3-місячному віці на 4,4 кг, а в 6-місячному – на 9,4 кг.

У період від 3 до 6 місяців підтримується висока інтенсивність росту за рахунок повноцінності раціонів, в якому велике значення має високоякісне сіно та комбікорм „Бузівок”.

Використання прогресивної технології вирощування ремонтних теличок дає змогу зменшити витрати кормів на 1 ц приросту з 3,61 к. од. до 2,77 к. од. (0 - 3 міс.) та з 5,7 к. од. до 4,69 к. од.(3-6 міс), що важливо в умовах ринкової економіки.

Оцінка ефективності селекції у стаді молочної худоби. Різний рівень племінної цінності 4-х категорій племінних тварин зарубіжної і вітчизняної селекції зумовив різну величину генетичного прогресу в стаді та різний вклад цих категорій в генетичне поліпшення стада (табл.7).

7. Вклад різних категорій племінних тварин в генетичний прогрес за надоєм

Порода | Генетичний прогрес за надоєм | Вклад в генетичний прогрес, %

кг | % | батьків бугаїв | батьків корів | матерів бугаїв | матерів корів

Голштинська | 85,54 | 1,2 | 37,8 | 37,6 | 19,7 | 4,9

УЧРМ | 14,03 | 0,2 | -8,2 | 57,1 | 39,8 | 11,3

Середньорічний генетичний прогрес за рахунок селекції чотирьох категорій племінних тварин у стаді голштинської породи становить 85,54 кг молока на корову в рік, або 1,2%; у стаді української чорно-рябої молочної породи 14,03 кг молока, а темпи генетичного поліпшення стада – 0,20%. Вклад 4-х категорій племінних тварин в генетичний прогрес стада голштинської породи близький до теоретично очікуваного, зокрема, за рахунок добору батьків бугаїв, матерів бугаїв і батьків корів він становить 95,1%, а за рахунок матерів корів 4,9%. В стаді корів української чорно-рябої молочної породи вклад батьків бугаїв виявився негативним (-8,2%), а внесок матерів бугаїв і батьків корів 96,9% і матерів корів 11,3%. Основною причиною негативного впливу батьків бугаїв української чорно-рябої молочної породи є невдалий добір бугаїв до цієї категорії тварин.

Вплив технологічного добору корів на формування стада. Впровадження у СТОВ “Агросвіт” новітньої технології виробництва молока, годівля збалансованими кормосумішами позитивно вплинуло на підвищення продуктивності стада, але водночас збільшило частку вибувших корів із стада з 29% (при попередній технології) до 41,5-35,8% (при новій технології) (табл.8).

8.Порівняльний аналіз причин вибуття корів із стада за різних технологій виробництва молока

Причини вибуття | Кількість корів, які вибули із стада

2003 рік | 2005 рік

гол. | % | гол. | %

Низька продуктивність | 74 | 39,2 | 36 | 15,4

Низька відтворна здатність | 20 | 10,5 | 66 | 28,4

Хвороби органів розмноження | 18 | 9,6 | 29 | 12,4

Хвороби вимені | 25 | 13,2 | 14 | 6,1

Хвороби кінцівок | 12 | 6,4 | 32 | 13,7

Хвороби органів травлення | 11 | 5,8 | 20 | 8,5

Інші причини | 29 | 15,3 | 36 | 15,5

Всього | 189 | 100 | 233 | 100

Частка вибувших корів від середньорічного поголів’я– | 29,0– | 35,8

Використання новітньої технології виробництва молока змінило структуру вибувших корів із стада. Так, якщо у 2003 році за умов прив’язного утримання корів з вигулами на майданчиках і доїнням у молокопровід, найбільшу кількість корів вибраковували із-за низької продуктивності (39,2 %), хвороб вимені (13,2 %) та низької відтворної здатності (10,5 %), то уже в 2005 році найбільшу частку корів вибракували із-за низької відтворної здатності (28,4 %), яка збільшилась на 17,9 % та із-за хвороб кінцівок (13,7 %), частка яких збільшилась у 2,1 рази, із-за хвороб органів розмноження, які збільшились на 2,8 %.

Однією з причин зниження відтворної здатності корів при новій технології, є відсутність індивідуального догляду, обмежений рух дійних корів у приміщеннях та відсутність вигулів на майданчики на протязі лактації, відсутність важливого для фізіологічних процесів сонячного опромінення, проблеми виявлення корів в охоті та ін.

Добір за стійкістю до маститу. Частка корів, у яких виявлено клінічну форму маститу становить 18,7%, а субклінічну – 3,7%. Всього у стаді хворіло 22,4% корів. Диференціація корів за породою показала, що частіше хворіють корови української чорно-рябої молочної породи, частка яких становить 24,1%, у т.ч. 20,5% корів хворіли клінічною формою маститу (табл. 9).

Серед тварин голштинської породи частка корів, що хворіли маститом менша порівняно з коровами вітчизняної селекції і становить 16,0-18,0%, у т.ч. клінічною формою маститу 13,7-14,4%.

9. Частота захворюваності корів стада на мастит

Порода | Тестова-них корів, гол. | Хворих корів

субклінічна форма | клінічна форма | всього

n | % | n | % | n | %

УЧРМ | 479 | 19 | 4 | 96 | 20,5 | 115 | 24,1

Голштинська (Данія) | 87 | 2 | 2,3 | 12 | 13,7 | 14 | 16,0

Голштинська (Угорщина) | 84 | 3 | 3,6 | 12 | 14,4 | 15 | 18,0

Разом | 650 | 24 | 3,7 | 120 | 18,7 | 144 | 22,4

Голштинські корови, завезені з Данії виявилися найбільш стійкими до маститу. Клінічною формою маститу захворіло 13,7% корів, а всього хворіло маститом 16,0% корів. Це свідчить про те, що корови завезені з Данії краще відселекціоновані за стійкістю до маститу.

Стійкість корів до маститу є ознакою генетично детермінованою. Ми встановили, що частота захворюваності на мастит дочок різних бугаїв коливається від 7,1 до 57%, різних ліній – 15,7-53,8%.

Тому технологічний добір серед маточного поголів’я стада та підбір бугаїв-плідників, оцінених за формою, розвитком вим’я та стійкістю до маститу дочок буде сприяти формуванню високопродуктивного і стійкого до цієї хвороби стада.

Форми успадкування племінної цінності корів за надоєм та форми підбору в стаді. Особливе значення при формуванні високопродуктивних стад молочної худоби має визначення закономірностей успадкування селекційних ознак. У стаді корів УЧРМ і голштинської порід встановлена така частота форм успадкування племінної цінності за надоєм: проміжна -23,6-35,7%; домінування батька – 9,3-13,9%; домінування матері – 23,2 – 27,1%; понаддомінування – 4,3-7,2% і регресія – 23,6-32,1%. Для вивчення якісних змін стада, за різних форм успадкування, було проведено порівняльний аналіз племінної цінності (ПЦ) батьків з величиною племінної цінності їх потомства (табл.10).

Кращі генотипи у корів УЧРМ породи отримані при понаддомінуванні (+1355 кг), домінуванні батька (+689 кг) та при проміжному успадкуванні (+300 кг). Аналогічна закономірність спостерігається у корів голштинської породи .

10. Форми успадкування ПЦ за надоєм дочок залежно від ПЦ батьківських особин

Показники | Проміжна | Домінування матері | Домінування батька | Понад-домінування | Регресія

n | ПЦ | n | ПЦ | n | ПЦ | n | ПЦ | n | ПЦ

Українська чорно-ряба молочна порода

Матерів | 56 | +93 | 55 | -154 | 33 | -39 | 17 | +44 | 76 | +146

Батьків | 15 | +843 | 14 | +879 | 14 | +711 | 7 | +409 | 16 | +979

Дочок | 56 | +300 | 55 | 38 | 33 | +689 | 17 | +1355 | 76 | -503

Голштинська порода

Матерів | 50 | -54 | 38 | -56 | 13 | -165 | 6 | -304 | 33 | +380

Батьків | 21 | +697 | 22 | +1046 | 12 | +898 | 3 | +236 | 17 | +1049

Дочок | 50 | +264 | 38 | 78 | 13 | +662 | 6 | +658 | 33 | -408

Високі показники племінної цінності були у дочок за умов явної переваги племінної цінності батьків над матерями. Це ще раз підтверджує надзвичайну важливість правильної оцінки, добору і використання бугаїв-плідників. Домінування батька частіше проявляється при внутрілінійному підборі, а понаддомінування - при кросах ліній.

Тривалість продуктивного використання корів стада. Успіх формування високопродуктивного і рентабельного стада залежить від інтенсивності добору в стаді і тривалості продуктивного використання корів. Тварини голштинської породи в господарстві мають меншу тривалість продуктивного використання (табл.11).

Нами також встановлено, що більш продуктивні корови мають меншу тривалість використання. Так, продуктивність корів голштинської породи за першу лактацію становить 6444 кг молока, що на 657 кг більше (Р > 0,99) порівняно з тваринами української чорно-рябої молочної породи. Прижиттєвий надій та надій на 1 день життя є також вищим у голштинів, відповідно, на 1050 кг (Р > 0,95) та на 1,09 (Р > 0,95) кг молока, а тривалість продуктивного використання на 0,24 лактацій менша порівняно із коровами УЧРМ породи. Причиною цих наслідків є навантаження на організм за високої продуктивності, відсутність систематичного контролю процесів обміну речовин в організмі, відсутність пасовищ та інших оздоровчих заходів для тварин.

11.Вплив величини продуктивності на тривалість використання корів

Порода |

n | Надій за 1 лактацію, кг | Прижиттєвий надій, кг | Надій на 1 день життя, кг | Тривалість продуктивного використ., лакт.

± mх | Cv, % | ± mх | Cv, % | ± mх | Cv, % | ± mх | Cv, %

Г | 63 | 6444 ± 166,9** |

21,6 | 10072 ± 594,3 |

51,1 | 6,19 ± 0,234 |

35,0 | 1,59 ± 0,11 |

18,6

УЧРМ | 124 | 5787 ± 120,9 |

23,3 | 9022 ± 342,9 |

42,3 | 5,10 ± 0,383 |

38,3 | 1,83 ± 0,15 |

17,4

Встановлена генетична зумовленість тривалості продуктивного використання при аналізі корів за лінійною належністю. Так, корови лінії Чіфа 1427381.62 мають найбільшу тривалість продуктивного використання, яка становить 2,41 лактації, тоді як корови лінії Елевейшна 1491007.65 характеризуються найменшою величиною цієї ознаки, що становить 1,05 лактації.

Економічна ефективність використання корів. Вартість закупівлі голштинських нетелів у 2,3 рази перевищує вартість вирощування нетелів української чорно-рябої молочної породи в господарстві. Величина прибутку з урахуванням тривалості використання та продуктивності корів УЧРМ породи становить 9203,8 грн., а корів голштинської породи 3094,9 грн., тобто, за період продуктивного використання корови української чорно-рябої молочної породи дають прибутків у 2,97 разів більше, ніж голштинські корови.

Відтак, економічно доцільним є розведення в господарстві вітчизняної української чорно-рябої молочної породи, вирощування телиць у господарстві, проведення селекції на підвищення рівня молочної продуктивності, тривалості продуктивного використання та генетичної стійкості до захворювань.

В и с н о в к и

1. У результаті проведених досліджень нами встановлені фактори як позитивного так і негативного впливу на формування високопродуктивного і рентабельного стада молочної худоби, оптимізація яких дасть змогу підвищити темпи поліпшення стада за господарськи корисними ознаками.

2. Використання бугаїв голштинської породи для осіменіння маточного поголів’я за типом вбирного схрещування зумовлює збільшення генетичного потенціалу до 9500 кг молока та фактичного надою корів-первісток на 214 кг (Р < 0,95). Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм корів становить лише 63,5%, що свідчить про значні резерви для підвищення молочної продуктивності стада та про значний вплив на неї умов зовнішнього середовища.

3. Випробування у господарстві впродовж чотирьох років української чорно-рябої молочної та голштинської порід показало, що голштинські корови мали невірогідну перевагу над ровесницями української чорно-рябої молочної породи за надоєм на 234 кг молока та кількістю молочного жиру на 4,7 кг, але водночас поступаються за жирністю молока на 0,06% (Р <0,95), мають гірші показники сервіс-періоду на 22 дні (Р >0,95), міжотельного періоду на 23 дні (Р >0,95), коефіцієнтів відтворної здатності на 0,04 (Р >0,95) та індексів адаптації на 0,1-6,1(Р <0,95).

4. Встановлена залежність рівня молочної продуктивності корів-первісток від інтенсивності їх вирощування. Коефіцієнт кореляції між живою масою і надоєм корів-первісток становить 0,44-0,47 (Р > 0,99). Середній рівень середньодобових приростів живої маси від народження до першого отелення у корів-первісток голштинської породи на 49 г (Р > 0,95) більший порівняно з ровесницями української чорно-рябої молочної породи, а надій відповідно більший на 234 кг (Р < 0,95), що підтверджує важливість цілеспрямованого інтенсивного вирощування ремонтних телиць.

5. Впровадження автоматичної станції програмованого випоювання молоком ремонтного молодняку з 7 до 75-денного віку та підгодівлі вволю спеціалізованим комбікормом “Малюк” і високоякісними сіном і силосом, а в період з 76 до 180-денного віку при нормованій годівлі з використанням комбікорму “Бузівок” дає змогу вирощувати теличок, які за живою масою переважають вимоги стандарту в 3- та 6-місячному віці на 4,4-9,4 кг, відповідно (Р > 0,999), мають добрий розвиток і стан здоров’я.

6. Оцінка ефективності селекції у стаді показала, що збільшення надоїв корів стада до 7050 кг молока на корову в рік досягнуто за рахунок селекції чотирьох категорій племінних тварин при адекватному поліпшенні рівня годівлі, які забезпечили середньорічний генетичний прогрес за надоєм 85,54 кг молока (голштинська порода) та 14,03 кг (українська чорно-ряба молочна порода). Із чотирьох категорій племінних тварин найбільший вклад в генетичний прогрес за надоєм стада голштинської породи внесли батьки бугаїв (37,8%) та батьки корів (37,6%) з високою племінною цінністю, визначеною на основі високовірогідної оцінки за потомством, а корів стада української чорно-рябої молочної породи батьки корів (57,1%) та матері бугаїв (39,8%).

7. Інтенсифікація виробництва молока в господарстві у зв’язку з впровадженням нової технології (безприв’язно-боксове утримання, доїння в залі з використанням доїльної установки “Паралель” фірми