НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. Богдана Хмельницького

КАРМАЛІТА Тетяна Юріївна

УДК 355.35:159.9

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВІЙСЬКОВОМУ

НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Спеціальність 20.02.02

Військова педагогіка та психологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Здобувач Кармаліта Т. Ю

Хмельницький – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького Державного комітету у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

САВЧИН Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний

університтет ім. І. Франка, кафедра психології,

завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України ЯЦЕНКО Тамара Семенівна, Черкаський державний педагогічний університет, кафедра психології, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент ДУТКЕВИЧ Тетяна Вікторівна, Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, кафедра психології, завідувач кафедри.

Провідна установа

Військовий інститут при державному університеті “Львівська полі-техніка”, кафедра технічних засобів інформації та культурно-просвітницької діяльності у військах, Міносвіти України, м. Львів.

Захист відбудеться «30» березня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (Україна, м. Хмель-ницький, вул Шевченка, 46).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (Україна, м. Хмель-ницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий «28» лютого 2000 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент А. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. У процесі реформування Збройних сил та Прикор-донних військ України перед вищою військовою школою з'яв-ляється від-повідальне завдання - формування особистості май-бутнього офіцера, становлення його творчої професійної індиві-дуальності. Одним із важливих напрям-ів реформування системи вищої військової освіти є підвищення ефективності процесу навчання.

Актуальність теми. Перед професорсько-викладацьким складом ввузу постає завдання пошуку нових форм організації навчального процесу, розширення арсеналу використовування методич-них засобів і прийомів, які забезпечують інтенсив-ність, ефективність та професійну спрямованість навчання. Це, у свою чергу, вимагає розробки нових методичних моделей навчання, в яких реалізуються нові психолого-педагогічні ідеї, що сто-суються проблеми забезпечення розвитку і реалізації резервних потенційних можливостей усіх суб'єктів навчальної діяльності.

Одними з основних умов підвищення ефективності навчального процесу є його інтенсифікація та поглиблення соціально-пси-хологічної підготовки викладача. Психологічно обгрунтована діяль-ність викладача потребує володіння вміннями конструювати доціль-ні форми взаємодії зі слухачем, ураховувати його психологічні особ-ливості у процесі формування й розвитку особистості.

Проблема підвищення ефективності навчального процесу не є поза увагою дослідників, про що свідчить значна кількість науко-вих публі-ка-цій та праць з цієї проблематики: психології діяльності ви-кладача (Л. С. Ви-готський, Н. В. Кузь-міна, І. Д. Бех, І. М. Га-лян, К. В. Макогон); проблеми вза-є-мо-дії викла-дача та слухача як суб'єктів навчальної діяль-но-сті (Б. Ф. Ло---мов, Д. Б. Ель--конін, Є. І. Пассов, Н. В. Чепе-лєва, В. М. Га----по----но-ва та ін.); активізації резервних можливостей осо-бис-то-сті (Г. Ло--занов, Дж. Ке-рол, Г. А. Китай-го-родська, І. А. Зим-ня, Т. С. Яцен--ко, та ін.); акмеологіч-ного підходу до проблеми становлення особистості-профессіонала (І. А. Зязюн, А. О. Деркач, С. Д. Максименко, Л. Е. Ор--бан, М. В. Савчин, О. Д. Са--фін, О. Ф. Волобуєва, В. Д. Ло-патка та ін.).

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що: а) кому-нікативна взаємодія викладача зі слухачем у процесі навчання іноземної мови у вузі висвітлена недостатньо повно; б) від-сутні експериментальні дослідження, які б дозволяли сформулювати психологічні рекомендації щодо активізації зовнішніх та внутрішніх резервів навчального процесу; в) психологічний аспект діяльності викладача іноземної мови з метою інтенсифікації процесу навчання висвітлений недостатньо повно; г) не вироблений методичний інструментарій забезпечення ефектив-ності навчального процесу у ввузі.

Таким чином, психологічні умови, що сприяють підви-щенню ефективності навчання іноземної мови не були предметом спе-ціального дослідження і тому вимагають свого наукового об-грун--тування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до плану наукової роботи в Прикордонних військах України (НДР №297-1453 І, №299-2002 І).

Об'єктом дослідження є комунікативна взаємодія викладача зі слуха-чем у процесі навчання іноземної мови у ввузі.

Предметом дослідження є психоло-гічні умови, що спричиняють підвищення ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Наукове завдання полягає в з'ясуванні особливостей організації та управління про-цесом навчання іноземної мови як продуктивною психологічною взаємодією викладача зі слухачем, яка реалізує зовнішні та внутрішні резерви навчаль-ного процесу.

Мета дослідження полягає у психологічному обгрунтуванні та формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення форм і засобів діяль-ності про-фе-сорсько-викладацького складу, які сприяють підви-щенню ефективності вивчення іноземної мови.

Гіпотеза дослідження. Якщо оптимально поєднати форми і засоби комуніка-тив-ного плану у психологічній взаємодії викладача і слухача з активізацією механізмів само-регулю-вання діяльності слухачів, то це приведе до підвищення ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Для цього необхідно:

1. Обгрунтувати психологічні умови подальшого вдосконалення процесу навчання іноземної мови на основі його інтенси-фі-кації.

2. Розробити рекомендації щодо вдосконалення форм та засобів нав--чання, які активізують механізми само-регулю-вання діяль-ності слухачів.

3. Виділити алгоритми діяльності викладача і слухача, що спрямовані на інтенсифікацію навчання іноземної мови.

4.

Методолого-теоретичні основи дослідження:

· психологічна теорія єдності психики і діяльності (Л. С. Ви-гот-сь-кий, О. М. Леонтьєв, Г. С. Костюк, С. Л. Рубінштейн та ін.).

· теорія навчальної діяльності (В. В. Давидов, Б. Ф. Ломов, Є. І. Пас--сов, Д. Б. Ельконін та ін.).

· теорія поетапного формування розумової діяльності (П. Я. Галь-перін, Г. Лозанов, Г. М. Бурденюк та ін.).

· теорія активізації резервних можливостей особистості (Г. А. Ки--тай--го-родська, Дж. Керол, П. Пимслер, Т. С. Яценко та ін.).

· теорія мовленнєвого спілкування (О. О. Леонтьєв, Л. В. Щерба, І. А. Зим-ня, С. Муаран, Н. Грайс, М. Кенел, М. Свен та ін.).

Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використо-ву-вався комплекс методів: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури; опитування (анкетування, бесіда) слу-ха-чів і викладачів Національ-ної академії ПВУ; включене й невключене спо-стереження за навчаль-ною діяльністю слухачів НАПВУ, вивчення продуктів їх діяльності; конста-туючий і формуючий експеримент; порівняльний аналіз.

Дослідження проведено в 1997 - 1999 роках на базі НАПВУ і охоплювало 36 викладачів іноземних мов та 216 слухачів цього вищого військового закладу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

· удосконалено форми і засоби психолого-педагогічної взаємо-дії викладача і слухача за умови інтенсифікації навчального про-цесу;

· виявлено психологічні умови підвищення ефективності навчання за допомогою управління навчальною діяльністю слуха-чів;

· визначено алгоритми діяльності викладача і слухача щодо підви-щення ефективності навчання іноземної мови у ввузі;

· розроблено критерії та методику оцінки ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що матеріали дослідження використані у розробці рекомендацій щодо вдосконалення технології навчання іноземної мови, які забезпе-чують продуктивну інтелек-туальну діяльність слухачів через формування у них за достатньо короткий період нав-чального часу оптимального ін--ди--ві-дуаль-ного когнітивного стилю. Рекомендації можуть бути використані викладачем та психологом у практичній роботі, при підготовці майбутніх викладачів під час вивчення вікової та педагогічної психології, а також при розробці програми інтенсивного навчання іноземної мови військових спеціалістів. Застосу-вання викладачем розроблених рекомендацій сприятиме розвитку їх комунікативної компетенції, компонентів їх психо-логічної культури та допоможе у виборі відповідної стратегії і тактики досягнення взаємопорозуміння, установлення конструктивних стосунків.

Розроблені методичні рекомендації щодо інтенсифікації навчання іно-земної мови використані при складанні тематичних планів курсу вив-чення іноземних мов у Національній академії Прикордонних військ України (акт реалізації від 14.10.99). Модель взаємодії викладача зі студентом у навчальному процесі на рівні психолого-педагогічного співробітництва впроваджена у Технологічному університеті Поділля (акт реалізації від 17.10.99). Психологічні рекомендації щодо розробки структурно-логічної моделі курсу педагогіки та алгоритм діяльності викладача при інтенсифікації навчального процесу впроваджені у Вінницькому державному педагогічному університеті (акт реалізації від 10.10.99), де вони дозволили більш ефективно керувати пізнавальною діяльністю студентів.

Апробація та впровадження результатів. Результати дисер-таційного дослідження обговорювались на науково-практичній кон-ференції Національної академії ПВУ ім. Богдана Хмель-ницького «Психолого-педагогічні основи формування готовності май-бутніх офіцерів-прикордонників до професіональної діяльності у військах згідно з вимогами колегії Держкомкордону» (м. Хмель-ницький, 1998).

Публікації. Положення, висновки й результати дисертації відображено у 6 наукових статтях та матеріалах конференції.

Стуктура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Зміст роботи викладено на 164 сторінках, доповнюється 11 додатками на 33 сторінках. Основний текст проілюстровано 12 таблицями та 4 рисунками. Список використаних джерел містить 180 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визна-чено мету, об'єкт, предмет та методологічну основу дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, предсталено гіпотезу та наукове завдання роботи, наведено дані про апро-бацію результатів та впровадження їх у практику.

У першому розділі - "Взаємодія суб'єктів навчального процесу як чинник інтенсифікації вивчення іноземної мови" - здійснено теоретичний аналіз проблеми, яка визначає нау-кове завдання дисер-таційного дослід-ження. Розглянуто й проаналізовано стан її розробки у філо-софській, психолого-педагогічній літературі, визначено специфічні особливості навчального предмету "іноземна мова" та виявлено психологічну мету викладача іноземної мови у взаємодії зі слухачем в особис-тісно-діяльнісній комунікації.

Аналіз наукової літератури свідчить, що питання організації на інтен-сифікації нав-чального процесу, оптимізації його форм знайшли своє відображення у наукових працях вітчиз-няних та зарубіжних психологів і педагогів (Л. С. Виготський, П. П. Блонський, С. Л. Ру-бінштейн, О. М. Леон-тьєв, В. В. Да-видов, А. Р. Лурія, П. Я. Галь-перін та ін.). За літературними даними, загальна ситуація навчання у вузі не задовільняє вимог сучасної науки, що ставить перед викладачем завдання моделю-вання навчальної діяльності, пошуку нових ефектив-них форм та методів навчання, у тому числі й інтенсифікації самого нав-чального процесу з метою підвищення професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

У плані вивчення проблем психології навчання іноземної мови дослідниками досить глибоко розглянуто: особливості пізнавальних пси-хічних про-цесів (О. Г. Ас-молов, Б. В. Беляєв, Дж. Брунер, Ж. Год-фруа, В. М. Га-по-но-ва, В. Д. Ло--патка та ін.); фактор мотивації в аспекті успішного за-своєння іно-земної мови (А. А. Артемов, І. В. Карпов, В. А. Бе-не--диктов, Г. С. Гре-бенюк, А. Ф. Єсаулов, Т. Б. Тихонова та ін.); комунікативний підхід до навчання іноземної мови, що грун-тується на теорії мовленнєвого спіл-кування, що сформульо-вана О. О. Леон-тьє-вим (В. Н. Пан-фьоров, І. А. Зимня, Г. А. Китайгород-ська, Г. В. Кол--шан-ський, М. О. Коць, О. Ф. Во-ло-буєва, Г. Лас-велл, Дж. Міллер та ін.).

Проблема взаємодії викладача та слухача як суб'єктів нав-чального співробітництва розглядається останнім часом психоло--гами на матеріалі навчання іноземної мови (Т. К. Цвет-кова, Л. А. Карпенко, Я. В. Гольдштейн та ін.). Дослідники приходять до висновку, що найбільш успішно це завдання вирішується тоді, коли враховуються психологічні законо-мірності процесу спілкування, навчання організо-вується на рівні співробітництва викладача і слухача. Однак, особливості та характер цього співробітництва не ви-вчаються.

Основним принципом оптимальної технології навчання іно--земної мови може бути комунікативний підхід за умови включення його в систему особистісно-діяльнісної комунікації. Автором проаналізовано шляхи реорганізації системи взаємодії "викладач - слухач" у навчальному процесі в особистісно-діяль-нісну комунікацію природнім чином. Даний тип взаємодії позитивно впливає на мотивацію навчання, розвиває творчий потенціал слухача у процесі пізнавальної діяльності. Комуніка-тив-ний стиль спілкування між викладачем і слухачем на рівні психолого-педагогічного співробітництва оптимізує, інтенси-фікує навчальний процес.

Комунікативний підхід грунтується на подвійній суб'єкт-суб'єкт-ній сфері спільної діяльності викладача і слухача, ефектом якої є взаємне спілкування іноземною мовою. Комунікативний підхід визна-чається коефіцієнтом комунікативної компетенції, який поєднує в собі коефіцієнт мотивації та коефіціент тезауруса, а також показник професійної орієнтації.

Коефіцієнт комунікативної компетенції (Ккк) трактується як числова величина, що виражає здат-ність виконувати мовленнєву діяльність, реалі-зовувати мовленнєву поведінку, яка адекватна меті, засобам і прийомам, завданням і ситуаціям спілкування. Він набуває значення від цілеспрямованого та послідовного впровадження ко-му-нікативного підходу в подвійну суб'єкт-суб'єктну мотива-ційно-сенсорну сферу навчальної діяльності.

Коефіцієнт мотивації (Кмот) трактується як числова величина, що виражає ефект від впливу сукупності факторів, які спонукають до інте-лектуальних дій.

Рівень інтелектуального розвитку як здатність адаптуватися до середовища завдяки мисленню та комунікативним діям визначається коефіцієнтом тезауруса (Ктез). Він набуває значення від актуалізації інтелектуального потенціалу слухачів у процесі навчання.

Показник профе-сій-ної орієнтації (ППО) особистості психічно відбиває можливості максимальної актуалізації творчого потенціалу осо-бистості у процесі професійно зорієнтованого вивчення іноземної мови. Фізично це є кут, який показує величину відхилення вектора тезауруса від направлення вектора мотивації суб'єкта (рис. 1). Від його величини залежить успішність досягнення події як комуні-кації.

Рис. 1. Визначення комунікативного підходу

в його психологічному аспекті

Абсолютне значення визначається за формулою:

. (1)

Автор роз-глядає комунікативний підхід як важливий чинник підвищення інтересу до вивчення іноземної мови за допомогою розширення мовної здібності як компетентності.

У другому розділі - "Експериментальні дослідження ефективності навчального процесу при вивченні іноземної мови" - дана загальна характеристика інтенсифікації навчального процесу, виз-на-чені її психологічні особливості щодо навчання іноземної мови у ввузі, а також розроблена методика оцінки ефективності цього навчання.

У психологічному плані інтенсифікація навчальної діяльності розгля-дається як активізація навчального процесу, що забезпечує високий рівень засвоєння слухачем знань, вироблення в них умінь та навичок. Вона досягається за рахунок якісних змін у навчанні коли забезпечується відпо-відність між результатом, що планується з урахуванням конкретних умов, вимог про-грами та реально отриманими результатами. Головною суттю інтенсифіка-ції навчання є активізація можливостей навчальної групи через активізацію можливостей особистості ви-кла-дача й слухача. Активізація навчальної діяльності досягається спеціальною організацією навчального матеріалу, його концентрацією та розподілом, мобілізацією та більш продуктивним використанням потенційних можливостей викла-дача й слухача в їх взаємодії в навчальному процесі. У процесі інтенсифікації мотивація навчання іноземної мови є водночас передумовою, метою, засобом та резуль-татом навчання.

Механізм функціонування психолого-педагогічної взаємодії викла-дача зі слухачем був закладений в основу експеримента, проведеного на базі Національної академії ПВУ у 1997 - 1999 рр. Його метою була апробація використання комунікативного підходу на різних курсах у поєднанні з традиційним підходом до навчання іно-земної мови у ввузі. Передбачалося, що цілеспрямоване й послідовне вико-ристовування комунікативного підходу як засобу підвищення мотивації на заняттях з іноземної мови в рамках традиційного навчання активізує формування та розвиток розу-мової діяльності слухачів. Продуктивна взаємодія в умовах співробітництва, співтворчості забезпечує підвищення рівня моти-вації слухача, належного оволодіння спеціальністю та ранню профе-сійну орієнтацію, що призводить до зростання рівня комуніка-тивної компетенції. У результаті підвищилась ефективність навчання.

В експериментальних гру-пах передбачалася динаміка тезаурусного рівня слуха-чів, позитивні зміни міжособистісних стосунків. Участь в експе-рименті груп з відносно однаковим рівнем знань з іноземної мови дозволило виявити та відокремити основні тенденції у формуванні та роз-витку тезауруса на різних етапах навчання, а порівняння резуль-татів залежно від курсу надало можливість простежити динаміку показ-ника професійної орієнтації та зробити висновки стосовно ефек-тивності експериментальної системи взагалі.

Заняття у всіх експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) групах, проводив один викладач, що забезпечило єдність вимог до учасників експерименту. На наступних етапах до участі в експе-ри-менті у ролі компе-тентних суддів залучалися викладачі кафедр англійської мови і німецької та другої іноземної мов (з педагогічним ста-жем роботи від 5 до 15 років), що забезпечило об'єктивність оцінки знань, умінь та навичок слу-хачів. На початку експерименту в усіх групах були проведені тестування та перед-екс-пе-риментальний зріз, в якому виявлялися психологічні характеристики слухачів, їх творчий потенціал. Кількісним вираженням інтенсифікації процесу нав-чання іноземної мови був коефіцієнт ефективності навчання, який визна-чався за формулою

, (2)

де Ефн – коефіцієнт ефективності навчання - показник ус-пішності;

Wі – імовірність здійснення і-ої події як умови успішного

навчання;

pi - ваговий коефіціент і-ої події;

Ккк – коефіцієнт комунікативної компетенції слухача, який

є векторною сумою коефіцієнтів мотивації та тезауруса

(рис. 1, формула (1).

На основі порівняння даних поточного зрізу та зрізу, прове-деного на початку експерименту було виявлено факт удосконалення знань, умінь та навичок слухача щодо вивчення іноземної мови. У ході експерименту з метою забезпечення комунікативної спрямованості нав-чання в ЕГ пізнавальна діяльність слухачів була мотивована добором текстів за спеціальністю.

Після першого курсу навчання іноземної мови проводилось контрольне заняття (читання та переклад професійно спрямованого тексту обсягом 600 знаків за контрольний час 15 хвилин) і були отримані результати, які свідчили про позитивну динаміку тезаурус-ного рівня слухачів ЕГ при особистісно-діяльнісній комунікації в процесі навчання.

Оскільки на початку експерименту групи мали відносно однакові темпо-ральні характеристики: середній час обробки тексту складав 32,6 хвилини, середнє значення коефіцієнта ефективності навчання (Ефн=0,46), то на другому курсі навчання іноземної мови можна говорити про формування комуніка-тивної компетенції більш високого рівня в ЕГ, ніж у КГ, що підтверджується порівнянням темпоральних характеристик:

середній час обробки тексту - 9,8 хв в ЕГ; - 11,8 хв у КГ;

ефективність навчання - 1,53 в ЕГ; - 1,27 у КГ.

На основі експериментальних досліджень можна зробити такі висновки:

1) Цілеспрямоване та послідовне використання комунікатив-ного підходу як засобу мотивації навіть у межах традиційного навчання активізує процес формування і розвитку розумової діяль-ності слухачів. Продуктивна навчальна взаємодія в умовах спів-творчості забезпечує підвищення рівня мотивації діяльності слухача, а рання професійна орієнтація призводить до збіль-шення коефі-цієнта комунікативної компетенції. Як наслідок цього підви-щується коефіцієнт ефективності навчального процесу.

2) У процесі дослідження автором було виявлено основні фак-тори підвищення мотивації навчання іноземної мови у ввузі. Так у слухачів, які досягають високої успішності, домінують орієн-тації як на процес, так і на результат навчальної діяльності. Тому в процесі навчання необхідно вико-ристовувати внутрішні мотива-ційні резерви, формувати позитивне ставлення слухача до предмету "іноземна мова". У своїй діяльності викладач іноземної мови повинен уміти переконувати слухачів, ство-рювати необхідний емоційний настрій, бути цікавим співроз-мовником, носієм інформації. Він повинен виступати в ролі організатора соціально-психологічного клімату в навчальній групі та керівником міжособистісних стосунків. Діяльність викладача має бути спрямована на співробітництво у комунікації, що виступає важливим мотивом діяльності в плані засвоєння іноземної мови.

3) Основним напрямом діяльності викладача в системі взаємодії "викладач - слухач" є добір таких методів та засобів впливу, які на першому етапі сприяють розвитку тезаурус-них характеристик та підвищенню рівня мотиваційної орієнтації навчальної діяльності, а також рівня професійної орієнтації на другому етапі навчання.

4) Використання викладачем спеціальних методів впливу на активну розумову діяльність слухача (системи взаємодії, партнерства, спів-творчості, театралізації навчальних занять, використання ігор як засобу створення позитивного настрою, підбору актуальних текстів, створення комунікативних ситу-а--цій спілкування, ранньої професій-ної орієнтації та ін.) при-зводить до підвищення величини коефі-цієнта комуні-кативної компетенції, а також міри задоволеності слухача власною інтелектуальною діяльністю.

5) Результати експерименту свідчать про сформованість на завершальному етапі навчання інтелектуальних та комуніка-тив-них умінь і, як наслідок, про розвиток комунікативної компетенції на рівні спеціальності.

У третьому розділі - "Основні напрями підвищення ефективності процесу навчання іноземній мові" - розкриваються процес оптимізації структури навчальної діяльності системи "викладач - слухач" та шляхи вдосконалення алгоритмів взаємодії в даній системі при керуванні навчальним процесом.

Оптимізація навчального процесу - це обгрун-туваний вибір та реалізація системи заходів, які дозволяють викладачеві отримати найкращі за даних конкретних умов результати. Це передбачає всебічне врахування психологічних особливостей та стану слухачів і реалізацію новітніх ідей психології та педагогіки. При оптимізації навчальної діяльності у ввузі зміст навчання визначається метою вдосконалення рівня підготовки військових спеціалістів та гармонійним роз-витком їх особистості з метою повної самореалізації як в процесі навчання, так і в майбутній професійній діяль-ності. Щоб інтен-сифікувати пізнавальну діяльність слухачів, розкрити її творчий характер, викладач повинен знати закономірності розумової діяльності.

Одним із шляхів оптимізації навчання є його індивідуалізація та диференціація. Індивідуалізація навчання повинна розглядатися викладачем як можливість диференційованої допомоги слухачам з різним рівнем підготовки. Диференціація навчального процесу забез-печує кореляцію різних рівнів знань, активізує розумову діяльність, удосконалює за-своєння знань, інтенсифікуючи, тим самим, навчальний процес.

Для оптимізації навчального процесу необхідно застосувати нові технології навчання, які б створювали умови для розвитку творчого потенціалу тих, хто навчається. Технологія навчання - це комплекс спе-ціальних психолого-педагогічних прийомів, спрямованих на досягнення оптимальної ефективності навчального процесу за міні-мально необхідний час, організація зусиль суб'єктів навчального про-цесу, що спрямовані на добір особистісно-ціннісних орієнтирів та варіантів розумових дій. Вона визначає тип керування, а також осо-бис-тісні настанови суб'єктів навчання. У ній реалізується модель взаємо-дії "викладач - слухач", яка на основі особистісно-діяльнісної комунікації визначає зміст та форму навчального процесу, місце слухача та викладача в ньому, їх взаємодію в міжособистісному психолого-педагогічному спілкуванні. Дана модель зумовлює позитивну мотива-цію в процесі навчання та ефективне формування пізнавальних дій слухачів. Вона забезпечує цілеспря-моване керування процесом нав-чання на всіх рівнях програм. Модель задає алгоритм діяльності, пов'язаний з формуванням у слухачів умінь саморегулювання нав-чаль-ними діями. Сам алгоритм чіткості та послідовності виконання дій задає собі суб'єкт діяльності, інтенсифікуючи тим самим процес формування вмінь та навичок, створюючи перспективу подальшого пошуку в межах комуні-кативної компетенції.

У результаті проведення констатуючого та формуючого експериментів запропоновано оптимальні алгоритми діяльності викла-дача і слухача що-до підвищення ефективності процесу навчання іноземної мови у ввузі (рис. 2, 3).

Алгоритм взаємодії "викладач - слухач" задає стратегію самореалізації особистості в навчальному процесі загалом та про-дук-тивну пізнаваль-ну діяльність зокрема. Метою слу-хача, що реалізує алгоритм, є свідоме оперу-вання знаннями та вміннями згідно моделі з наступ-ною трансфор-мацією та творчим пере-творенням їх у власну інди-відуально-особистісну сферу діяльності (рис. 3).

Рис. 2. Алгоритм діяльності викладача щодо підвищення

ефективності навчального процесу

Рис. 3. Алгоритм діяльності слухача при інтенсифікації навчального процесу

ВИСНОВКИ

Досягнення якісно нового рівня підготовки спеціалістів ввузу можливе при оптимальному поєднанні форм і засобів комунікативного плану в психологічній взаємодії викладача зі слухачем з активізацією механізмів саморегулювання діяльності слухачів.

1. На основі експериментальних досліджень установлено, що ціле-спрямоване й послідовне вико-ристовування комунікативного підходу як засобу підвищення мотивації на заняттях з іноземної мови в рамках традиційного навчання активізує формування та розвиток розу-мової діяльності слухачів. Продуктивна взаємодія в умовах співробітництва, співтворчості забезпечує підвищення рівня моти-вації слухача, належного оволодіння спеціальністю та ранню профе-сійну орієнтацію, що призводить до зростання рівня комуніка-тивної компетенції.

2. Психо-логічні реко-мендації щодо підвищення ефективності процесу навчання іноземної мови у ввузі полягають у наступному:

- необхідно виявити суть ціннісної орієнтації суб'єкта нав-чан---ня, яка пов'язана з розкриттям усіх особистісно-персо-ні-фі-ко-ваних і соціально-психологічних механізмів навчаль-ної діяльно-сті, для виявлення мож-ливостей слухача щодо засвоєння навчаль-ного матеріалу;

- у процесі навчання взаємодія викладача зі слухачем повинна бути організована на рівні співробіт-ництва, що створює позитивну мо-ти-вацію самореалізації творчих здібностей слухачів;

- необхідною формою організації, яка забезпечує ефективне засво-єння знань та активізує можливості навчальної групи через активізацію можливостей викладача і слухача є його інтенси-фікація;

- зміст та обсяг навчальної програми необхідно адаптувати до психо-логічних особли-востей слухача;

- викладачу необхідно управляти процесом засвоєння слуха-чем алгорит-му взаємодії в системі "викладач - слухач" та вироблення власного когнітивного стилю діяльності.

3. Психологічними умовами подальшого вдосконалення про-цесу навчання іноземної мови на основі його інтенсифікації є: розширення функцій викладача; організація викладачем відповід-ного соціально-психологічного клімату в навчальній групі; наяв-ність високого рівня мотивації діяльності викладача і слухача; насиченість спілкування ви-кладача зі слухачами; активізація психологічних резервів особистості як викладача, так і слухача у навчальному процесі.

4. Засобами активізації механізмів саморегулювання діяль-но-сті слухачів є засвоєння алгоритмів взаємодії в системі "викла-дач - слухач" та організація власної когнітивної діяльності. Метою слухача, що реалізує алгоритм, є свідоме оперування знаннями та вміннями згідно моделі з наступною трансформацією та творчим перетворенням у власну когні-тивну діяльність. Викладачу необ-хідно забезпечити управління нав-чальною діяльністю слухачів, вико-ристовуючи методику оцінки ефективності навчання інозем-ної мови.

5. Методика оцінки ефективності навчання іноземної мови, яка розроблена у ході дослідження, надає можливість:

- за даних умов визначити ефективність навчання в системі "викладач - слухач";

- за допомогою тестів оцінити, а також атестувати освітній рівень програми, ступінь підготовки слухача, адаптувати зміст та обсяг нав-чальної програми до психологічних особливостей слухача.

Експериментальна перевірка запропонованої автором методики оцін-ки ефективності навчання, проведена у вигляді констатуючого та фор-муючого екпериментів, достаньо впевнено доводить її ефективність.

Оцінка економічної ефективності запропонованої схеми нав-чання іноземної мови дає можливість створити основи но-вого способу про-фесійно орієнтованого мислення, розвиває індиві-дуальний творчий потенціал слухача, скорочує час оволо-діння необ-хідним об’ємом нав-чальної інформації за допомогою алгоритму ак-тивного навчання як моделі проектування навчального процесу.

Достовірність наукових результатів дослідження та обгрун-тованість висновків забезпечувалися системним теоретичним ана-лізом питання, відповідністю методів дослідження його меті та завданню; використанням стандартизованих методик психодіаг-ностики, валідність і надійність яких доведені; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних з використанням математико-статистичних методів обробки.

Перспективи дослідження в межах системного підходу до проблеми професійної діяльності викладача іноземної мови ввузу поля-гають у пошуку шляхів до: підвищення методичного потенціалу викла-дача в моделюванні курсу навчальної дисципліни; розкриття внутрішніх психологічних резервів особистості слухача на рівні самоорганізації; психолого-педагогічного обгрунтування та ство-рення і предметно-орієнтованих персоні-фі-кованих навчальних програм, реалізація яких передбачає використання комп'ютерної техніки, аудіо-візуальних засобів; обгрунтування якісно нових критеріїв та пара-метрів атестації слухача ввузу.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кармаліта Т. Ю. Професійно-педагогічна діяльність та її пси-хологічний аспект//Збірник наукових праць № 7, ч. 2. - Хмель-ницький: Вид-во Академії ПВУ, 1998. – С. 154-156.

2. Кармаліта Т. Ю. Психологічні основи підготовки та проведення заняття //Збірник наукових праць № 8, ч. 2. - Хмельниць-кий: Вид-во Академії ПВУ, 1999. – С. 166-168.

3. Кармаліта Т. Ю. Внутрішні психологічні фактори спів-робіт-ництва викладача і слухача у навчальному процесі //Збірник нау-кових праць № 9, ч. 2. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1999. – С. 185-189.

4. Кармаліта Т. Ю. Вплив психолого-педагогічних умов розвитку професійної мотивації майбутнього спеціаліста на інтен-си-фікацію навчального процесу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. - № 4, ч. 2. – С. 148-150.

5. Кармаліта Т. Ю. Активізація розумової діяльності слухачів при індивідуально-диференційованому підході до нав-чан-ня іно--зем--ній мові//Збірник наукових праць Прикарпатського уні-вер--си-тету ім. В. С. Стефаника. – 1999. - № 4. – С. 119-125.

6. Кармаліта Т. Ю. Організація та управління колективними фор-мами діяльності як фактор підвищення ефективності навчання іно-земної мови //Психологія: Збірник наукових праць Національного педаго-гіч-ного уні-верси-тету ім. М. П. Дра-гоманова. - 2000. - № 1. - С. 117-121.

7.

АНОТАЦІЇ

Кармаліта Т. Ю. Психологічні умови підвищення ефективності навчання іноземній мові у військовому навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психоло-гічних наук за спеціальністю 20.02.02 - військова педаго-гіка та психологія. - Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 1999.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних умов, що спряють підвищенню ефек-тивності навчання іноземної мови у військовому навчальному закладі. У дослідженні розглядається комунікативна взаємодія викладача зі слухачем на рівні психолого-педагогічного співробітництва, яка створює позитивну мотивацію та стимулює інтелектуальну активність слухачів. У дослідженні обгрунтовані концептуальні основи вдосконалення процесу навчання на базі його інтенсифікації, розроблені рекомендації, реалізація яких підвищує ефективність навчального процесу, а також запропоновано критерії та методику оцінки ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Ключові слова: комунікативна взаємодія, співробітництво, моти-вація, інтелектуальна активність, інтенсифікація, ефектив-ність

Karmalita T. Y. Psychological conditions of rise in effectiveness of foreign language teaching at the higher military educational establishment. - Manuscript.

This thesis is for taking a scientific degree of the Candidate of Psychological Sciences on the speciality 20.02.02 - Military Pedagogics and Psychology. The National Academy of the Borderguard Troops of Ukraine named by Bohdan Khmelnitsky, Khmelnitsky, 2000.

The thesis is dedicated to the investigation of psychological conditions influenced the rise in effectiveness of foreign language teaching at the higher military educational establishment. Communicative interaction between teacher and student on the psychological and pedagogical cooperation level is analysed. This commu-nicative interaction creates positive motivation and stimulates students' intellectual activity. Conceptual principles of teaching process improvement on the basis of its intensification are substantiated. Recommendations on the effectiveness of teaching process, criteria and estimation methodology of teaching foreign language effectiveness at the higher military educational establishment are worked out.

Key words: communicative interaction, cooperation, motivation, intellectual activity, intensification, effectiveness.

Кармалита Т. Ю. Психологические условия повышения эффективности обучения иностранному языку в военном учебном заведении. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата психоло-гических наук по специальности 20.02.02 - военная педагогика и психология. - Национальная академия Пограничных войск Украи-ны им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 1999.

Диссертация посвящена исследованию психологических условий повышения эффективности обучения иностранному языку в ввузе. В исследовании рассматривается личностно-деятельностная коммуникация преподавателя и слушателя на уровне психолого-педагогического сотрудничества.

Данный тип взаимодействия обладает высоким стимулирую-щим смыслом, с точки зрения мотивации обучения иностранному языку, развивает и направляет интелектуальную активность обучаемого на собственную продуктивную познава-тельную дея-тель-ность. Процесс творческой самонаправлен-ности личности обучаемого должен формироваться на основе специально разрабо-танных технологий обучения иностранному языку, опреде-ляющих психологические факторы оптимизации учебного сотрудничества, важнейшими из которых являются уровень мотивации, уровень тезауруса и показатель психолого-профессио-нальной ориентации личности.

Суть оптимальной технологии учебного процесса коммуника-тивной направленности состоит в ориентации обучаемого в приемах и способах выполнения умственных действий, для чего и предназначен алгоритм деятельности. Он становится эффектив-ным средством самоорганизации обучаемого, необходимым компонентом его продуктивной деятельности. Модель психо-логического взаимодействия "преподаватель - слушатель" представляет собой вид продуктивного сочетания двух типов организаци процесса обучения: усвоения алгоритма, задающего приемы и способы организации умственных действий и нахож-дения собственного когнитивного стиля деятельности.

Осуществление качественно нового уровня подготовки специа-листов ввуза возможна при интенсификации процесса обучения, где мотивация является одновременно и целью, и способом и результатом обучения. Разумное сочетание алгоритмических и эвристических действий, организация продуктивного взаимо-действия модели "преподаватель - слушатель" и управление процессом обучения являются целеполагающими факторами повышения эффективности обучения иностранному языку, что подтверждается результатами исследования на основе методики оценки эффективности учебного процесса, что касается обучения иностранному языку.

Экспериментальная проверка разработанных психологичес-ких и методических положений свидетельствует об их достаточно высокой эффективности при соблюдении составляющих пара-метров: расширение функций преподавателя; организация преподава-телем соответствующего социально-психологического климата в учебной группе; наличие высокого уровня мотивации деятельности препо-давателя и слушателя; насы-щенность общения преподава-теля со слушателями; активизация психо-логических резервов личности как преподавателя, так и слушателя.

Реализация данных положений определяет эффективность процесса обучения, его интенсификацию.

Ключевые слова: комуникативное взаимодействие, сотруд-ничество, моти-вация, интеллектуальная активность, интенсифи-кация, эффектив-ность.