ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕЛЬ ГУЕССАБ КАРІМ

УДК: 141.7: [111.82(=111.21):297]

АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКИЙ СВІТОГЛЯД У ВИМІРІ ПОВСЯКДЕННОГО БУТТЯ ОСОБИСТОСТІ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Запоріжжя – 2007Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України, на кафедрі філософії.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор
Кривега Людмила Дмитрівна,
Запорізький національний університет,
завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор
Цюрупа Михайло Володимирович,
Національна академія оборони України,
професор кафедри військової соціології та політології;

доктор філософських наук, професор
Таран Володимир Олександрович
Запорізький юридичний інститут
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України,
перший заступник начальника з навчальної та методичної роботи, начальник кафедри філософії та політології.

Провідна установа: Центр гуманітарної освіти НАН
України (м. Київ).

Захист відбудеться “21” червня 2007 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .051.05 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. VI, ауд. 114.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького націо-нального університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. ІІ.

Автореферат розісланий “18” травня 2007 р.

Учений секретар
спеціалізованої вченої ради О.С. Александрова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема світоглядних орієн-тацій людини завжди була в центрі уваги дослідників з соціальної філософії. Модернізація арабського ареалу, поширення впливу культурного і духовного потенціалу світу ісламу загалом і арабського зокрема, “зіткнення цивілізацій”, що має місце в сучасному глобальному світі, зумовлює необхідність дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду. Важливою причиною актуалізації досліджуваної проблеми є посилення впливу близькосхідного регіону на характер і спрямованість глобалізаційних процесів сучасності, на життєдіяльність сучасної людини. В країнах арабського Сходу знаходиться понад 70% світових запасів нафти і понад 15% світових запасів газу, що суттєво впливає на світові ціни та соціально-економічний добробут інших країн. Ізраїльсько-палестинське протистояння, проблема щодо подальшого соціального реформування іракського суспільства зокрема і актуалізація змісту, характеру і форм діалогу “Захід-Схід” взагалі – зумовлюють необхідність соціально-філософського аналізу світоглядних орієнтацій особистості мусульманина арабського світу у вимірі його повсякденного буття. Це дозволить дати пояснення багатьом аспектам поведінки та повсякденної життєдіяльності мусульманина, незрозумілих особливо з точки зору представника християнської цивілізації. Досліджувана тема має практичне значення у зв'язку з реалізацією інтересів України в країнах Близького Сходу, обумовлених, зокрема, знаходженням там українських фахівців і розгортанням в подальшому соціально-економічного та культурного співробітництва України з арабським світом.

Феномен мусульманського світогляду особистості в аспекті повсяк-денного буття людини в теоретичному плані є мало досліджуваним і тому слушною є спроба здійснити соціально-філософський аналіз цього феномена.

Мета і завдання дослідження. Метою наукової роботи є аналіз змісту, життєвих цінностей та спрямованості світоглядних орієнтацій мусульманина, концепцій сенсу його життя в сучасних умовах, з'ясування детермінант формування світогляду мусульманина та критеріїв світоглядної свободи особистості в арабо-мусульманському світі.

Реалізація цієї мети передбачає виконання таких завдань:–

визначити методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості;–

зробити огляд наукових досліджень феномену арабо-мусульманського світогляду особистості в суспільствознавчій думці;–

з’ясувати основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генезису;–

проаналізувати зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумову реалізації ним особистісного проекту життя;–

з’ясувати об'єктивні та суб'єктивні складові формування світогляду особистості мусульманина в сучасному арабському світі;–

розглянути світоглядну свободу мусульманина у повсякденному вимірі його буття;–

виявити тенденції розвитку світоглядної парадигми мусульманина в контексті соціально-культурних змін в сучасному арабському світі.

Об'єкт дослідження є арабо-мусульманський світогляд особистості.

Предметом дослідження є ціннісні орієнтації світогляду мусульманина арабського світу у вимірі його повсякденного буття.

Методи дослідження ґрунтуються на вивченні та аналізі сукупності соціогуманітарних, філософських, релігієзнавчих, теологічних, соціально-психологічних, політологічних, економічних, соціологічних, правових та художніх текстів, що дає можливість різнобічно дослідити феномен арабо-мусульманського світогляду. Значний масив джерельної бази дисертаційного дослідження становлять арабські ЗМІ, представлені газетами та медіа-концернами низки арабських країн, і зокрема Аljazeera, Alarabia.

Основна проблема дисертації досліджувалася за допомогою відомих методів науково-теоретичного пізнання. Це, насамперед, аналіз і синтез, засобами яких вивчалася джерельна філософська та релігієзнавча література, а також історико-ретроспективний принцип її впорядкування.

У роботі використовуються елементи таких підходів:–

системний (світогляд розглядається як складна цілісна система, що, в кінцевому рахунку, складається із простих елементів та обумовлена як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами);–

феноменологічний (повсякденне буття людини, її життєдіяльність, що відбиваються в типових фактах та статистичних даних, являють собою джерело аналітичних міркувань щодо досліджуваної проблеми; цей підхід дає можливість розглядати потік свідомості в аспекті смислоутворюючих конструктів світоглядної свідомості арабського етносу);–

компаративістський (порівняння видів світоглядних орієнтацій людини в різних соціокультурних системах як принцип досягнення об'єктивного знання, виокремлення особливостей арабо-мусульманського світогляду).

У дисертаційному дослідженні автор використовує також принципи взаємного зв'язку, розвитку, об'єктивності, єдності логічного та історичного, соціальної теорії і практики.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вибором предмета дослідження, змістом цілей і завдань дисертації та спрямованістю дослідження на комплексний аналіз феномена арабо-мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості:–

вперше засобами соціальної філософії здійснено дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду та виявлено його онтологічне, аксіологічне, гносеологічне підґрунтя;–

розширено уявлення про зміст та спрямованість арабо-мусульманського світогляду та продовжено аналіз теологічних тлумачень настанов ісламської парадигми світорозуміння. На цій підставі поглиблено уявлення про феномен арабо-мусульманського світосприймання як світоглядний компонент, що має широке культурно-географічне розповсюдження та багатоваріантний зміст інтерпретацій;–

розширено уявлення про світоглядні орієнтаціі арабо-мусульман у повсякденному житті у форматі дозволеного (халял) і забороненого (харам), про функції ісламу (світоглядну, комунікативно-інтегративну, ілюзійно-компенсаційну, емоційно-психологічну, регулятивно-контролюючу, педагогічну, морально-етичну, художньо-естетичну, екзистенційну, політичну) як ідейне підґрунтя арабо-мусульманського світогляду;–

висвітлено основні цінності арабо-мусульманського світогляду в повсякденному вимірі буття людини (Бог, Коран, набожність, умма (спільнота), сім’я, повага з боку оточуючих, здоров'я, володіння технологією прибуткової справи, системою значущих соціальних зв'язків, чесність, справедливість, екзистенційно значимий порядок у сус-пільстві, арабо-мусульманська солідарність тощо), визначено межі світоглядної свободи особистості в арабському світі;–

розширено уявлення про чинники формування арабо-мусульманського світогляду в сучасних умовах – глобалізацію, модернізацію арабського суспільства, ісламізацію повсякденного життя людини арабського світу;–

виявлено основні тенденції розвитку арабо-мусульманського світогляду: збільшення ступеня толерантності, відкритості до пізнання інших світоглядних картин світу при незмінності ідейного підґрунтя – ісламу; посилення кроскультурного пастишу в осмисленні і будівництві повсякденної життєдіяльності і соціальної активності людини арабського світу; акцентування на символічному тлумаченні положень Корана і Сунни, приглушення сегреруючої спрямованості деяких догматів ісламу тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Значення роботи полягає в тому, що в ній вперше запропоновано систематизоване осмислення арабо-мусульманського світогляду у вимірі повсякденного буття особистості; поглиблена методологія його соціально-філософського пізнання. Результати дослідження мають цінність для розуміння і теоретичного аналізу явищ та процесів духовного життя сучасного арабського світу. Теоретичні висновки роботи можуть слугувати методологічною основою для розробки соціологічних і соціально-психологічних прикладних досліджень процесів духовної життєдіяльності, використовуватися філософами, соціологами, політологами. Результати дослідження можуть бути використані в процесі читання курсів філософії, соціальної філософії, соціології, політології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі філософії Запорізького національного університету. Принципові ідеї, теоретичні положення, висновки автора були викладені на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (Запоріжжя, 2003); Республіканська наукова конференція “Гуманістичний менеджмент як чинник оптимізації суспільної трансформації” (Запоріжжя, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція “Основні тенденції розвитку сучасного світу як виклик глобалізації” (Запоріжжя, 2003); Міжнародний Конгрес “Національна перлина Запоріжжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Хортиця” (Запоріжжя, 2004); Міжнародна науково-практична конференція “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 2004); Міжнародний семінар “Суспільство і влада: можливості діалогу” (Сімферополь, 2004); Міжнародна науково-практична конференція “Методологія соціального пізнання: здобутки та проблеми” (Запоріжжя, 2005); Міжнародна науково-практична конференція “Влада і суспільство: проблема діалогу” (Запоріжжя, 2005); Міжнародний семінар “Суспільство і релігія” (Сімферополь, 2005). Міжнародний семінар “Етнічність і влада” (Ялта, 2007); Філософсько-антропологічні читання “Філософська антропологія та сучасність” (Київ, 2007); наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2003-2007). Науково-практичні дослідження автора дисертації використовувались у підготовці і читанні лекцій з означеної тематики у Запорізькому національному університеті.

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 15 наукових публікаціях, серед яких 5 – у фахових виданнях. Усі роботи написані без співавторів.

Структура i обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та головними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел. Дисертація містить 156 сторінок основного тексту і 20 сторінок списку використаних джерел (267 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ розглядається актуальність дисертаційного дослідження, обґрунтовуються мета і завдання, а також способи їх вирішення, конкретизуються об’єкт, предмет і методологія роботи, визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їх наукова новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи і публікації по темі, що досліджується.

Розділ перший – “МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА АРАБО-МУСУЛЬМАНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧІЙ ДУМЦІ” – складається з двох підрозділів. В підрозділі 1.1. – “Огляд наукових та теологічних досліджень арабо-мусульманського світогляду” – аналізується стан наукової розробки досліджуваної теми. Значний внесок у розробку проблеми світогляду зробила Київська філософська школа, до якої належать В. Шинкарук, В. Андрущенко, В. Бех, Є. Бистрицький, С. Кримський, В. Крисаченко, М. Попович, В. Рижко, Н. Хамітов та інші. Різноманітні аспекти дослідження проблеми світогляду і шляхів його формування висвітлені в працях таких українських філософів, як В. Воловика, В. Воронкової, Р. Додонова, П. Гнатенка, В. Жадька, Л. Kривеги, В. Ларцева, М. Лепського, В. Тарана, М. Цюрупи та інших.

У світській науковій традиції дослідження арабо-мусульманського світогляду зосереджено в основному на аналізі арабської філософії і ісламу (О.Ігнатенко, Е. Фролова, А. Смирнова, М. Степанянц, Ю. Петраш та інші). Близькими до досліджуваної проблеми є наукові розвідки Д. Єремеєва, Н. Кірабаєва, Г. Керімова, А. Кримського, М. Машанова, Т. Саібаєва, Ч. Баракат (H. Barakat), М. Нидел (M.). Осмислення соціокультурної специфіки арабського світу дається в роботах Б. Льюіса, який вважає, що Близький Схід не може бути реформованим і в своїх дослідженнях арабського світу намагається з’ясувати причини цього; Г. Грюнебаума, предметом вивчення якого є основні риси арабо-мусульманської культури; Т. Ірмияєвої, наукова розвідка якої торкається історії мусульманського світу; А. Родригеса, який дослідив логіку новітньої історії арабського світу; М. Альфакі, предметом аналізу якого виступають соціокультурні процеси в сучасному арабському світі, а саме зміна основних парадигм розвитку.

В арабо-мусульманській думці проблема світогляду завжди була в центрі теоретичних роздумів. Сама систематизація арабо-мусульманського світогляду вперше здійснена в таких книгах, як Коран, Сунна і Шаріат. Джерелом для осмислення феномена арабо-мусуль-манського світогляду є філософська спадщина арабських мислителів (Аль-Кінді, Аль Фарабі, Iбн Сiна, Аль-Газалі, Iбн Рушд, Аверроес, Ібн Халдун та інші). Значний вплив на формування і осмислення арабо-мусуль-манського світогляду мають праці і діяльність політичних лідерів таких арабських країн, як Єгипет, Марокко, ОАЕ, Лівія, Саудівська Аравія, Сирія, Оман. Так, в дисертації чинного короля Марокко Мухамеда VI аналіз проблеми кооперації між ЄС і Магрибом торкається ідейних підвалин арабо-мусульманського світогляду.

Деякі аспекти проблеми арабо-мусульманського світогляду розгля-даються в працях відомого марокканського філософа М.А. Аль Жабрі, єгипетського філософа Т. Рамадана. Дозволене і заборонне в повсяк-денному житті арабів відповідно до норм ісламу розглядається видатним ісламським проповідником і вченим Юсефом Кардаві, який виступає проти крайнощів та фанатизму в цьому питанні, і прагне до гармонії незмінності ісламу і соціальних змін в своїх настановах. Значний внесок в осмислення та втілення в художню форму цінностей, звичаїв та традицій людини арабського світу зробив випускник філософського факультету Каїрського університету Нагіб Махфуз, який в 1988 році отримав Нобелівську премію в галузі літератури. Його “каїрська трилогія” (романи “Бейн ал-касрейн” (“Легенди нашої вулиці”), “Каср аш-шоук” (“Палац суму”) “Ас-суккарийа” (“П'яниця”) описує життя трьох поколінь каїрської родини і всебічно та талановито відображає повсякденне життя людини арабського світу.

Дотичною до досліджуваної теми є наукова розвідка українських вчених (А. Богомолов, С. Данілов і інші), які розглянули широке коло питань, пов'язаних із соціально-політичними аспектами функціонування ісламської ідентичності в Україні, починаючи із соціально-географічних параметрів, опису характеристик ісламських інститутів, що діють сьогодні в Україні, і закінчуючи аналізом специфіки ісламської ідеології й дослідженням рецепції ісламу й мусульман в українських дискурсивних практиках.

У підрозділі 1.2. – “Принципи соціально-філософського аналізу арабо-мусульманського світогляду” – зазначається, що соціально-філософський аналіз арабо-мусульманського світогляду передбачає визначення понять, що характеризують арабо-мусульманський світогляд та процес його ґенези і функціонування; дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду як одного із видів світоглядної орієнтації, що обумовлює соціокультурні процеси в арабському світі і спрямовує повсякденну життєдіяльність арабів-мусульман; вивчення впливу ісламу, арабської матеріальної та духовної культури на формування світоглядних орієнтацій особистості; вивчення факторів формування арабо-мусульманського світогляду; дослідження сутнісних характеристик повсякденного буття людини та її специфіки в арабо-мусульманському світі; дослідження змісту, цінностей, особливостей світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя; з'ясування чинників формування світогляду особистості мусульманина в сучасному арабському світі; висвітлення проблеми світоглядної свободи мусульманина у повсякденному вимірі його буття; виявлення тенденцій розвитку світоглядної парадигми мусульманина в контексті соціально-культурних змін в сучасному арабському світі.

У підрозділі 1.3. – “Семантичне поле поняття “світогляд” підкреслюється, що світогляд людини виступає чинником її соціальної активності та поведінки в повсякденному житті. Дисертант зазначає, що вивчення світогляду, осмислення його сутності й типів, ролі в суспільстві здійснюється в соціально-філософській думці через аналіз таких феноменів, як міф, релігія, мудрість, філософія, свідомість, наукова картина світу. Світогляд визначає спосіб участі, включення людини в оточуючийїї світ. Він є способом освоєння людиною світу і містить певне знання світу, його розуміння і програму життєвого проекту. Дисертант наголошує на тому, що світогляд є способом духовно-практичного освоєння навколишньої дійсності, що означає створення образів не тільки наявного буття, але й світу належного, світу вільної реалізації життєвих сил людини, цілей, надій, а також способів і засобів досягнення цього “стану”. Духовно-практичне освоєння світу “продовжує”, доповнює, а іноді й компенсує його матеріально-практичне освоєння відповідно до інтересів особистості, соціальних спільнот, суспільства в цілому. Виступаючи способом самовизначення людини у світі, світогляд дозволяє їй осмислити свою родову сутність, усвідомити себе представником людського роду, визначити своє місце у світі, співвіднести себе, свої можливості з реальними процесами в оточуючому його соціумі. Форми співвіднесеності людини зі світом – це її “первинні узи”, обумовлені її походженням – узи по крові, за територією (землєю), за родом; у більш складних соціальних системах – це зв'язок людини зі своїм етносом, народом, класом (спільнотою), культурою.

Дається аналіз проблеми типології світогляду і специфіки релігійного світосприймання.

Другий розділ – “СУТНІСНІ РИСИ АРАБО-МУСУЛЬ-МАНСЬ-КОГО СВІТОГЛЯДУ У ВИМІРІ ПОВСЯКДЕННОГО БУТТЯ ОСО-БИСТОСТІ” містить два підрозділи. У підрозділі 2.1. “Зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина арабського світу як передумови реалізації ним особистісного проекту життя” розглядається онтологічне, гносеологічне і аксіологічне підґрунтя арабо-мусульманського світогляду. Дисертантом розглядається становлення арабського етносу як носія арабо-мусульманського світогляду, визначаються чинники його формування, зокрема, іслам. Аналізується феномен повсякденності і його прояви в арабському суспільстві. Підкреслюється, що кожна соціокультурна система пропонує людині певну систему світоглядних орієнтацій, що дає змогу особистості уявити логіку функціонування оточуючого природного та соціального світу. Визначаються цінності, на які спрямована життєдіяльність людини арабського соціуму, аналі-зується повсякденне життя араба крізь призму дозволеного (халял) і забороненного (харам). Автор зазначає, що в сфері повсякденного життя араби здобувають те, що згодом, у процесі подальшої соціалізації, виступає підставою їх персональних соціальних, комунікативних, когнітивних, творчих й емоційних можливостей. Присвоєння цієї сфери реальності дозволяє індивідові навчитися використовувати життєвий досвід в контексті “знати-що” і “як”. Дисертант підкреслює, що ідеальним взірцем арабо-мусульманського світогляду є погляди, думки та норми поведінки, що були зафіксовані в Сунні – опису життєдіяльності пророка, який виявив унікальний зразок мусульманина, що живе гідним і чистим життям, що дотримується справедливості, смиренності й милосердя.

Автором визначаються сутнісні риси арабо-мусульманського світогляду і дається їх аналіз. Підкреслюється вплив на арабо-мусульманський світогляд діалогу культур, змін парадигм розвитку арабського світу.

Підрозділ 2.2. – “Світоглядна свобода мусульманина у повсякденному вимірі його буття” – присвячений аналізу проблеми визначення меж і специфіки світоглядної свободи араба-мусульманина. Наголошується на обмеженості світоглядної свободи існуючими нормами і процедурами соціалізації людини арабського світу, недостатнім рівнем забезпечення свободи совісті в ньому.

В умовах домінування ісламської ідеології і визнання її як державної в ряді арабських країн світоглядна свобода людини обмежена неможливістю соціалізації на іншому світоглядному підґрунті. Автор акцентує увагу на тому, що право на збереження соціокультурної самобутності арабів зіштовхується з іншим баченням світового порядку з боку владноможних представників західної цивілізації.

Важливим теоретичним питанням, на думку автора, є з’ясування проблеми взаємозв’язку світоглядної свободи араба-мусульманина і індивідуалізму.

Розділ третій – “СОЦІОКУЛЬТУРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ФОРМУ-ВАННЯ СВІТОГЛЯДУ МУСУЛЬМАНИНА В СУЧАСНОМУ АРАБСЬКОМУ СВІТІ” – складається з двох підрозділів. Підрозділ 3.1. – “Чинники формування повсякденних світоглядних орієнтацій особистості в сучасному арабському суспільстві” – присвячений дослідженню впливу глобалізації, культурного діалогу, модернізації арабського соціуму та ісламізації повсякденного життя на світоглядні орієнтації арабів. Дисертантом дана цілісна характеристика сучасного арабського соціуму, визначені його досягнення та “больові точки” функціонування, параметри його соціокультурного капіталу. Аналізується тенденція до зростання потужності арабського світу і його єдності на основі усвідомлення спільності інтересів і проблем (при цьому – світоглядна єдність виступає основою інтеграції арабських країн). Автор наголошує на тому, що арабське суспільство відноситься до традиційних і традиція для нього продовжує залишатися універсальним стабілізуючим механізмом, який дозволяє досягти стабільності соціального організму, зберегти, відтворити етнічну культуру і буття. Традиція є стрижнем процесу культурної самоорганізації арабського соціуму і повсякденного життя людини.

В підрозділі 3.2. – “Тенденції розвитку світоглядних орієнтацій особистості в сучасному арабському просторі” – дисертант зазначає, що в сучасних умовах в арабо-мусульманському світогляді відбуваються певні зміни. Ідейне підґрунтя цього типу світогляду – іслам – адаптується до плинності соціальних процесів і корелює норми повсякденного буття людини, реагуючи на суспільні інновації і виклики. Розглядається проблема взаємозв’язку ісламу і тероризму, відношення до смерті в рамках мусульманського світогляду. Автором розглядаються функції ісламу, і, зокрема світоглядна. Підкреслюється, що завдяки мусульманському модернізму іслам упевнено тримається на плаву сучасності за рахунок інтелектульно витонченої підгонки до “духу часу”.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності арабо-мусульманського світогляду як рушійної сили активності особистості в повсякденному вимірі її буття.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином:

1. Проаналізовано стан дослідження арабо-мусульманського світогляду в сучасній суспільствознавчій та теологічній думці. Визначено, що проблема арабо-мусульманського світогляду в суспільствознавчій літературі є малодосліджуваною, тематично розпорошеною в окремих галузях гуманітарного знання. Дослідження феномена арабо-мусульманського світогляду особистості в рамках ісламських наук торкаються в основному таких питань, як його зв’язок з ісламом, традиційність його складових, специфіка культового оздоблення тощо. В світській арабській науковій традиції дослідження арабо-мусульманського світогляду зосереджено в основному на аналізі особистості мусульманина, його ціннісних орієнтацій, на з’ясуванні специфіки арабської (ісламської) філософії як теоретичному рівні арабо-мусульманського світогляду. В українській і російській філософській традиції більше уваги зверталось на аналіз впливу ісламу на функціонування мусульманського світу, на специфіку арабської класичної філософії, на особливості ісламських інститутів та філософські принципи ісламської ідеології.

2. Використання в дослідженні системного, феноменологічного та порівняльного підходів дозволило розглянути арабо-мусульманський світогляд як самобутнє соціально-культурне явище.

3. Сутнісними характеристиками арабо-мусульманського світогляду є: об’єктивно–ідеалістичний, релігійний характер, фаталізм і, в певній мірі, догматизм, символізм в тлумаченні основних положень, спрямованість на соціально-конструктивну для арабського світу соціалізацію особистості і реалізацію нею стратегії життя відповідно до настанов ісламу і вимог суспільства, детальна регламентація повсякденного життя людини в арабо-мусульманських світоглядних настановах.

4. Світоглядні орієнтації арабо-мусульман проявляються в формах соціально-побутового життя, а також в національних звичаях, традиціях, обрядах, народній творчості, тощо, і включають такі цінності як Бог, Коран, набожність, умма (спільнота), сім’я, повага з боку оточуючих, ініціативність, здоров'я, професійна й творча самореалізація, соціальний успіх та визнання суспільством, підвищення особистістю соціального статусу, володіння технологією прибуткової справи, системою значущих соціальних зв'язків, чесність, справедливість, екзистенційно значимий порядок у суспільстві, стабільність і громадянський мир, арабо-мусульманська солідарність тощо.

5. В умовах посилення взаємозалежності арабо-мусульманський світогляд є відкритою системою з непорушним стрижнем – ісламським світобаченням, яке обумовлює певний формат життєвих цінностей та моральних настанов. Міжнародна політична, економічна, культурна інтеграція сприяє: підвищенню рівня обізнаності людини арабського світу з досягненнями світової спільноти; використанню передового досвіду людства в різних сферах життєдіяльності арабського соціуму і особистості; посиленню кроскультурного пастишу в публічній сфері і повсякденному житті арабів.

6. Іслам як ідейне підґрунтя арабо-мусульманського світогляду виконує такі функції в сучасному арабському соціумі як формування картини світу і місця в ньому араба, ілюзійно-компенсаційну, емоційно-психологічну, комунікативно-інтегративну, регулятивно-контролюючу, педагогічну, морально-етичну, художньо-естетичну, екзистенційну, політичну.

7. Чинниками формування арабо-мусульманського світогляду в сучасних умовах виступають: глобалізація як становлення єдиного економічного, політичного, правового та культурного простору (“універ-салізація світу”) на основі нових технологій; модернізація арабського суспільства на основі запозичення світового досвіду облаштування соціуму і збереження самобутності етнокультурного буття арабів; ісламізація повсякденного життя людини арабського світу, визначення дозволеного і забороненого, добра і зла згідно з настановами Корана, Сунни та Шаріату.

8. Тенденціями розвитку арабо-мусульманського світогляду є:–

збільшення ступеня відкритості до пізнання інших світоглядних картин світу при незмінності ідейного підґрунтя – ісламу;–

акцентування на символічному тлумаченні положень Корана і Сунни, приглушення сегреруючої спрямованості деяких догматів ісламу;–

посилення кроскультурного пастишу в осмисленні і будівництві повсякденної життєдіяльності і соціальної активності людини арабського світу;–

пошук таких відповідей на “больові точки” людського існування, які б, з одного боку, відповідали традиційно-догматичним положенням, а з іншого – задовольняли б невпинно зростаючий освітній рівень поглядів та потреб мусульман арабського світу;–

посилення довіри до наукової та індивідуалістичної моделі уяв-лень про людину, ії призначення та сенс життя, і в зв’язку з цим послаблення (незважаючи на модернізацію) впливу ісламських канонів в цьому аспекті;–

посилення толерантності та наукового обґрунтування світогляд-них настанов внаслідок подальшої урбанізації арабського світу та розгортання глобалізаційних процесів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Ель Гуессаб К. Арабо-мусульманський світогляд сучасної осо-бистості: проблема віри і прав людини // Гуманітарний вісник За-порізької державної інженерної академії. Випуск 16. – Запоріжжя, 2004. – С. .

2. Эль Гуэссаб К. Особенности формирования и функционирования гражданского общества в арабских странах // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 37. – Київ, 2004. – С. .

3. Эль Гуэссаб К. Арабская философия как идейный источник арабо-мусульманского мировоззрения // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Випуск 21. – Запоріжжя, 2005. – С. .

4. Эль Гуэссаб К. Арабская философия в системе мусульманской культуры // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 43. – Київ, 2005. – С. .

5. Ель Гуессаб К. Принципи-соціально-філософського аналізу мусуль-манського світогляду // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Випуск 16. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. .

Публікації в інших виданнях:

6. Эль Гуессаб К. Ислам: права и свободы человека // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини”, 11-12 грудня 2003 р., м. Запоріжжя. У 2 ч. – Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС України, 2003. – Ч. . – С. .

7. Эль Гуэссаб К. Любовь к знаниям // Збірник матеріалів регіональної науко-практичної конференції “Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи” 2004 р. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. .

8. Эль Гуэссаб К. Особенности формирования и функционирования гражданского общества в арабских странах // Збірник матеріалів наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених ЗДУ 2004. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. .

9. Эль Гуэссаб К. Теоретико-методологические основы изучения фено-мена арабо-мусульманского мировоззрения // Методологія соціального пізнання: здобутки і проблеми. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (25 травня 2005 року). – Київ-Запоріжжя: Просвіта, 2005. – С. .

10. Эль Гуэссаб К Арабо-мусульманское мировоззрение и глобализация // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Со-ціально-економічні трансформації в епоху глобалізації”. Т. . – Пол-тава: Скайтек, 2005. – С. .

11. Эль Гуэссаб К. Арабо-мусульманское мировоззрение личности: отношение к правовому регулированию повседневной жизни // Віс-ник Запорізького державного університету. – Юридичні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – С. .

12. Эль Гуэссаб К. Развитие науки в исламском мире // Другі Харківські студентські філософські Читання, Харківський національний університет імені В. Каразіна. – Харків. – 2005. – С. .

13. Ель Гуессаб К. Особливості взаємовідносин влади і суспільства в Марокко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конферен-ції “Влада і суспільство: проблеми взаємодії”, 18-19 листопада 2005 р., м. Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВС Ук-раїни, 2005. – С. .

14. Эль Гуессаб К. Нормативное регулирование жизни современного марокканца // Тези доповідей щорічної міжнародної науково-практичної конференції (18-19 травня 2006 року). – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – С. .

15. Ель Гуессаб К. Чи є синергетика новим світобаченням та методологічним комплексом? (матеріали “Круглого столу”, що відбувся на кафедрі філософії Запорізького національного університету 17 листопада 2006 року // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. Випуск 18. – Запоріжжя: Просвіта, 2006. – С. .

АНОТАЦІЯ

Ель Гуессаб К. Арабо-мусульманський світогляд у вимірі повсякденного буття особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2007.

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження арабо-мусульманського світогляду.

Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Зроблено огляд наукових досліджень феномену арабо-мусульманського світогляду особистості в суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його ґенези. Проаналізовано зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлені межі світоглядної свободи мусульманина.

З'ясовані чинники формування світогляду особистості мусульманина в сучасному арабському світі. Виявлені тенденції розвитку світоглядної парадигми мусульманина в контексті соціально-культурних змін в сучасному арабському світі.

Ключові слова: світогляд, арабо-мусульманський світогляд, особистість, повсякденність, арабський соціум, іслам, глобалізація.

АННОТАЦИЯ

Эль Гуессаб К. Арабо-мусульманское мировоззрение в измерении повседневного бытия личности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Запорожский национальный университет, Запорожье, 2007.

Диссертация представляет собой социально-философское исследование арабо-мусульманского мировоззрения.

Определены методологические основы социально-философского анализа мусульманского мировоззрения в аспекте повседневного бытия личности. Сделан обзор научных исследований проблемы арабо-мусульманского мировоззрения личности в обществоведческой и теологической мысли. Определено, что проблема арабо-мусульманского мировоззрения в обществоведческой литературе является малоисследованной, тематически разбросанной в отдельных областях гуманитарного знания. Исследование феномена арабо-мусульманского мировоззрения личности в рамках исламских наук затрагивает в основном такие вопросы, как его связь с исламом, традиционность его элементов, специфика культового обрамления и т.п. В светской арабской научной традиции исследования арабо-мусульманского мировоззрения сосредоточенно в основном на анализе личности мусульманина, его ценностных ориентаций, на выяснении специфики арабской (исламской) философии как теоретическом уровне арабо-мусульманского мировоззрения. В украинской и русской философской традиции внимание обращалось на анализ влияния ислама на функционирование мусульманского мира, на специфику арабской классической философии, на особенности исламских институтов и философские принципы исламской идеологии.

Диссертант считает, что сущностными характеристиками арабо-мусульманского мировоззрения является: объективно-идеалистический, религиозный характер, фатализм, догматизм, символизм в толковании основных положений, направленность на социально-конструктивную для арабского мира социализацию личности и реализацию ею стратегии жизни соответственно установкам ислама и требований общества, детальная регламентация повседневной жизни человека в арабо-мусульманских мировоззренческих установках.

Диссертант подчеркивает, что мировоззренческие ориентации арабо-мусульман проявляются в формах социально-бытовой жизни, а также в национальных обычаях, традициях, обрядах, народном творчестве и т.п.) и включают такие ценности как Бог, Коран, набожность, умма (община), семья, уважение со стороны окружающих, инициативность, здоровье, профессиональная и творческая самореализация, социальный успех и признание обществом, высокий социальный статус, владение технологией прибыльного дела, системой значащих социальных связей, честность, справедливость, экзистенциально значимый порядок в обществе, стабильность и гражданский мир, арабо-мусульманская солидарность.

Автор подчеркивает, что в современных условиях арабо-мусульманское мировоззрение является открытой системой с незыблемым стержнем – исламом, который обуславливает определенный формат жизненных ценностей и моральных установок. Международная политическая, экономическая, культурная интеграция способствует: повышению уровня осведомленности человека арабского мира с достижениями мирового сообщества; использованию передового опыта человечества в разных сферах жизнедеятельности арабского социума и личности; усилению кроскультурного пастиша в публичной сфере и повседневной жизни арабов.

Факторами формирования арабо-мусульманского мировоззрения в современных условиях выступают: глобализация как становление единого экономического, политического, правового и культурного пространства (“универсализация мира”) на основе новых технологий; модернизация арабского общества на основе заимствования мирового опыта обустройства социума и сохранение самобытности этнокультурного бытия арабов; исламизация повседневной жизни человека арабского мира, определение дозволенного и запрещенного, добра и зла согласно установкам Корана, Сунны и Шариата.

Диссертантом проанализированы тенденции развития арабо-мусульманского мировоззрения в современных условиях.

Ключевые слова: мировоззрение, арабо-мусульманское мировоззрение, личность, повседневность, арабский социум, ислам, глобализация.

SUMMARY

Еl Guessab K. Arab-Moslem world outlook in the aspect of everyday life of personality. – Manuscript.

Dissertation for a degree of Candidate of Philosophic Science on speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2007.

The dissertation represents social-philosophical research of the Arab-Moslem world outlook in the aspect of every life of personality.

Methodological bases of social-philosophic analysis of the Arab-Moslem world outlook in the aspect of everyday life of personality are defined. A review of scientific researches of the problem of Arab-Moslem world outlook of personality in social sciences is suggested. Basic concepts which characterize the Moslem world outlook of personality in the Arabic society and the process of its formation are found out. The content, values, essential features of the world outlook of a Moslem as pre-conditions of his realizing the personal life project is analysed; the problem of the Moslem’s world outlook freedom is examined.

Factors of forming the outlook of Moslem’s personality in the modern Arabic world are considered. Trends of the world outlook paradigm of a Moslem in the context of social and cultural changes in the modern Arabic society are defined.

Keywords: outlook, Arab-Moslem world outlook, personality, daily occurence, Arabic society, islam, globalization.

Відповідальний за випуск Кудінов І.О.

Підписано до друку 18.05.07. Формат 60х90/16. Папір офсетний.

Друк різографічний. Умовн. друк. арк. 0,90. Тираж 100 прим. Зам. № 18/05.

КСК-Альянс, ТОВ

пр. Леніна, 91/77, м. Запоріжжя