Національна академія Державної прикордонної служи України

імені Богдана Хмельницького

Євсюков Олександр Петрович

УДК 159.9: 159.94

психологічне прогнозування

ПРОФЕСІЙНОЇ НАДійності фахівців

аварійно-рятувальних підрозділів МНС України

Спеціальність 19.00.09“

Психологія діяльності в особливих умовах”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Університеті цивільного захисту України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Тімченко Олександр Володимирович,

Університет цивільного захисту України,

науково-дослідна лабораторія екстремальної

та кризової психології, начальник лабораторії.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор САФІН Олександр Джамільович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра педагогіки та психології, професор кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент ЛЕФТЕРОВ Василь Олександрович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, науково-дослідний центр психотренінгових технологій, начальник центру.

Захист відбудеться “ 14 ” грудня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка,46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано “ 05 ” листопада 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент В.М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом 2006 року в Україні виникло 364 надзвичайні ситуації (НС), найбільш резонансними з яких були: аварії в системах тепло- та водопостачання у м. Алчевську Луганської області; авіаційна катастрофа літака ТУ-154 поблизу с. Суха Балка Донецької області у серпні 2006 року, внаслідок якої загинуло 170 громадян Російської Федерації; вибух зарядів, що стався поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району на артилерійських складах військової частини А-2985 (Міноборони), де після пожежі 6 травня 2004 року зберігалися залишки порохових зарядів до артилерійських боєприпасів. Внаслідок цієї НС було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 100 тис. осіб; загибель 13 гірників на шахті ім. О.Ф. Засядька в м. Донецьку у вересні 2006 року та ін.

Малоймовірно, що у майбутньому кількість аварій та катастроф значно зменшиться. Крім того, при великомасштабних НС кількість постраждалих (особливо дітей) може бути дуже значною. Сумна статистика НС, що трапилися в Україні протягом 2006 року, лише підтверджує цю тезу: внаслідок надзвичайних ситуацій у минулому році загинуло 463 особи (з них 47 дітей) та 1046 – постраждало (з них 371 дитина).

У багатьох випадках життя та здоровя постраждалого населення залежить від ефективних та надійних дій рятувальників. Лише у 2006 році до аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт було залучено близько 28000 працівників МНС України.

Одним з ефективних шляхів підвищення якості професійної діяльності фахівців ризиконебезпечних професій і, зокрема, працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, може стати прогноз їх професійної та функціональної надійності за психологічними показниками.

Розробка науково-практичних основ і принципів психодіагностичних процедур психологічного прогнозування надійності діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України є однією з актуальних і невирішених науково-практичних задач психології діяльності в особливих умовах. Це обумовлює актуальність обраної теми, її теоретичну та практичну значущість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Університету цивільного захисту України та пов’язане з реалізацією Концепції реформування системи підготовки кадрів МНС України на 2003-2008 рр., що схвалена рішенням колегії МНС України від 22.05.2003 р. № , а також Програми розвитку системи освіти та наукової діяльності навчальних закладів і навчально-методичних установ МНС України на 2003–2008 рр., затвердженої наказом МНС України від 11.09.2003 р. № 338.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Академії цивільного захисту України (Протокол № 12 від 23.12.2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (Протокол № 6 від 19.06.2007 р.).

Об’єкт дослідження – психологічне забезпечення професійної діяльності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Предмет дослідження – психологічне прогнозування надійності професійної діяльності рятувальника.

Мета дослідження – комплексна оцінка психологічних особливостей особистості рятувальника та розробка на цій підставі алгоритму (вирішального правила) психологічного прогнозу надійності професійної діяльності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

За основну робочу гіпотезу висунуто припущення про те, що психологічний прогноз надійності професійної діяльності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України буде достовірним лише за умов його реалізації на основі стандартизованих різнорівневих психодіагностичних тестів, які ефективно забезпечують оцінку професійної придатності та поточного психічного стану рятувальника за допомогою багатомірних критеріїв і діагностичного алгоритму їхнього застосування.

Для досягнення висунутої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Шляхом критичного аналізу відповідних літературних джерел розкрити сучасні підходи до вивчення проблеми надійності діяльності працівників різноманітних професій, у тому числі й екстремального профілю.

2. На основі результатів психодіагностичного обстеження обґрунтувати вимоги до професійно важливих психологічних якостей працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, що обумовлюють успішність виконання ними службових задач як у повсякденних умовах, так і в умовах надзвичайної ситуації.

3. Оцінити рівні сформованості основних груп професійно важливих якостей, як провідних компонентів професійної надійності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України в їх загальній вибірці та в осіб з високою, середньою та низькою успішністю діяльності.

4. На основі інформативних показників психологічних методик розробити діагностичний алгоритм оцінки професійної надійності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України та здійснити його перевірку.

Методологічну основу дослідження склали: положення, що пов’язані з розробленою у вітчизняній психології теорією єдності психіки і діяльності (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов та ін.); теоретичні положення загальної та генетичної психології, що розкривають закономірності розвитку особистості як суб’єкта власної життєдіяльності (С.Л. Рубінштейн, С.Д. Максименко та ін.); системно-структурний підхід до вивчення психологічної готовності до діяльності (О.Д. Ганушкін, М.І. Дяченко, Л.С. Нерсесян, В.М. Пушкін, О.Д. Сафін, М.І. Томчук та ін.); положення, пов’язані з концепцією психологічного стресу (В.О. Бодров, Л.О. Китаєв-Смик, R.А.Б. Леонова, Н.І. Наєнко, Г. Сельє, C.D.В.В. Суворова та ін.).

Суттєве значення для дослідження мали дані про особливі психічні стани та реакції, що спостерігаються в ризиконебезпечних ситуаціях (Г.О. Балл, М.Д. Левітов, О.В. Тімченко та ін.); праці сучасних вітчизняних психологів з теорії та практики психологічної допомоги (О.Ф. Бондаренко, В.П. Москалець, Н.В. Чепелєва, С.І. Яковенко, Т.С. Яценко та ін.); нормативно-правові документи, що стосуються удосконалення діяльності органів та підрозділів МНС України, зниження рівня психічних втрат та психічної недієздатності серед особового складу.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи: 1) теоретичні: аналіз наукової літератури та керівних документів стосовно організації діяльності аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, узагальнення отриманої інформації, системний аналіз та інтерпретація даних; 2) емпіричні: діагностичні методи (анкетування (використовувалася “Професіографічна анкета”); психодіагностичні методики: а) Стандартизований метод дослідження особистості (СМДО) – для виявлення характерологічних особливостей особистості та висунення гіпотез про рівень психічного здоров’я рятувальника; б) Методика “Тріада особистісної спрямованості” – для виявлення головного типу спрямованості особистості (спрямованість на себе, на завдання, на взаємодію); в) Методика “Короткий відбірковий тест” (КВТ) – для визначення інтелектуального інтегрального показника, а також виявлення здатності до узагальнення та аналізу інформації, емоційної деструкції, розподілу та концентрації уваги; г) ти факторний особистісний опитувальник Кеттелла (16-ФОО) – для оцінки характерологічних особливостей, що обумовлюють поведінку рятувальника у різноманітних ситуаціях. 16-ФОО дав змогу докладно описати особистісну структуру досліджуваних, розкрити взаємозв’язок окремих характеристик особистості рятувальника, виявити приховані особистісні проблеми, знайти компенсаторні механізми підтримки психічного здоров’я та ін.); обсерваційні методи; прогностичні методи (узагальнення незалежних характеристик, моделювання, шкалування).

З метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків використовувалися методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

уперше: обґрунтовано науково-практичні основи, принципи і методичні особливості психологічного прогнозування надійності професійної діяльності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України; визначено комплекс інформативних діагностичних процедур для проведення даного прогнозу, показано доцільність його використання для оцінки поточного психічного стану рятувальника.

уточнено та конкретизовано: структуру професійно важливих психологічних якостей працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України; значущість та внесок основних груп індивідуально-психологічних якостей у надійність діяльності рятувальника; визначено рівні сформованості зазначених якостей у фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України з різною успішністю діяльності в екстремальних умовах.

дістали подальшого розвитку: система наукових поглядів щодо закономірності впливу на розвиток особистості чинників професійної діяльності; сучасні підходи щодо психологічного забезпечення діяльності аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Практична значущість дослідження полягає в:

обґрунтуванні вимог до основних професійно важливих якостей працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України, що обумовлюють успішність їх діяльності в умовах ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

виділенні типологічних особливостей, що заважають професійному становленню та розвитку фахівця;

розробці діагностичного алгоритму складання психологічного прогнозу надійності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України.

Особистий внесок здобувача. У монографії “Психологічне прогнозування надійності діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України”, написаній у співавторстві з О.В. Тімченком, здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми дослідження, підібрані методи вивчення поставленої проблеми, виконано всі емпіричні дослідження, проведені порівняльний кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

У підручнику “Екстремальна психологія”, написаному у співавторстві з А.С. Куфлієвським, Д.В. Лєбєдєвим, С.М. Миронцем, О.О. Назаровим, Л.А. Перелигіною, В.П. Садковим, О.І. Склень, О.В. Тімченком, В.Є. Христенком та І.О. Шевченком, особистим внеском здобувача є частина ІІІ: “Прогнозування та оцінка успішності виконання персоналом МНС України задач в умовах екстремальної ситуації”.

У статті “Дезадаптивні нервово-психічні стани, що виникають у працівників МНС України після виконання задач з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації”, написаній у співавторстві з О.О. Назаровим, здобувачеві належать узагальнення та розробка діагностичного алгоритму виявлення дезадаптивних нервово-психічних станів серед рятувальників.

У тезах виступу на науково-практичній конференції “Международное сотрудничество как важный фактор в подготовке научно-педагогических кадров Украины и Беларуси”, написаних у співавторстві з О.С. Алексєєвою, здобувачем визначені зміст та головні напрямки оптимізації міжнародного співробітництва навчальних закладів МНС України та Бєларусі.

Апробація та реалізація роботи. Основні результати роботи та її окремі фрагменти апробовані на 5 міжнародних, міжвузівських і регіональних науково-практичних конференціях та наукових семінарах, зокрема на: міжнародній науково-практичній конференції “Защита от чрезвычайных ситуаций: инновации и перспективы дополнительного образования” (Беларусь, 2006), IV міжнародній науково-практичній конференції “Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация” (Беларусь, 2007), міжвузівській науково-практичній конференції “Психологія діяльності в особливих умовах” (Харків, 2006), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми наглядово-профілактичної діяльності МНС України” (Харків, 2006), регіональному семінарі Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (Київ-Херсон, 2006).

Висновки, рекомендації та узагальнення з актуальних проблем прогнозування надійності професійної діяльності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України впроваджені в практику роботи служби психологічного забезпечення діяльності органів та підрозділів МНС України (акт впровадження № 7-21 від 02.03.2007 р.), Мобільного рятувального центру МНС України (акт впровадження № 03/156 від 06.02.2007 р.) та Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (акт впровадження № 216 від 14.03.2007 р.).

Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Університету цивільного захисту України при підготовці фахівців-психологів за спеціалізацією “Екстремальна та кризова психологія”, а також в процесі моніторингу психічного стану працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані у 12 наукових працях, з них 1 підручник, 1 монографія, 3 статті – у наукових фахових виданнях з психологічних наук, 2 статті – у спеціалізованому журналі служби психологічного забезпечення МНС України “Проблеми екстремальної та кризової психології”.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, чотирьох додатків і списку використаних джерел. Рукопис дисертації містить 190 сторінок тексту. Ілюстративний матеріал подано в 9 таблицях та 19 рисунках. Список використаних літературних джерел налічує 226 найменувань, з них 6 – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт та предмет, головну мету, гіпотезу та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну та практичну значущість роботи. Наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності МНС України.

Перший розділ – “Психологічні складові надійності діяльності фахівця та роль психологічного прогнозу в їх забезпеченні” містить стислий огляд науково-історичних та методологічних основ вчення про професійну надійність людини в загальносвітовій психологічній науці; розгляд специфіки діяльності персоналу МНС та визначення соціально-психологічних детермінант, що обумовлюють потребу практики в підвищенні психологічного прогнозу професійної та функціональної надійності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України.

З’ясовано, що поняття “надійність професійної діяльності” з моменту своєї появи зазнало значних змін, пов’язаних як із розширенням сфери його застосування, так, головним чином, і з фундаментальним вивченням різноманітних аспектів цієї категорії – причинності, регуляції, детермінації, прояву (вперше психологічний зміст проблеми надійності був викладений у працях В.Д. Небиліцина та Б.Ф. Ломова. Досить детально різні аспекти становлення проблеми надійності діяльності розглянуті у працях В.О. Бодрова, В.П. Зінченка, Г.М. Зараковського, М.О. Котика, Є.О. Климова, С.Ю. Лєбєдєвої, В.Л. Марищука, В.М. Машкова, О.О. Назарова, К.К. Платонова, Є.М. Потапчука, О.Д. Сафіна, О.В. Тімченка та ін.).

Відзначено, що, у загальному вигляді, в сучасній психологічній науці під надійністю професійної діяльності заведено розуміти безпомилкове виконання людиною покладених на неї професійних обов’язків (функцій) протягом необхідного часу та за визначених умов діяльності.

На основі критичного аналізу відповідних літературних джерел в межах вивчення проблеми надійності діяльності працівників різноманітних професій, у тому числі й екстремального профілю, сформульовано низку принципових висновків: а) на сьогодні у психологічній науці в цілому або в якій-небудь із її дисциплін не існує єдиного, загального визначення поняття “надійність”, – одні дослідники розглядають надійність як процесуальну характеристику, інші – як результативну; б) найбільшу увагу дослідники приділяють, як правило, кількісній характеристиці надійності – безвідмовності (імовірно, це пов’язано з прикладним характером більшості досліджень з цієї проблеми); в) майже всі дослідники пов’язують прояв надійності з напруженими та екстремальними ситуаціями діяльності суб’єкта; г) абсолютна більшість дослідників відзначає комплексність, складність, опосередкованість надійності як психологічного явища.

Доведено, що структура та зміст форм детермінації професійної надійності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України містить усі основні аспекти впливу характеристик людини на ефективність і якість діяльності, як у плані прояву індивідуальних особливостей суб’єкта діяльності, так і у формі віддзеркалення в кінцевому результаті діяльності властивостей та якостей особистості, поданих у засобах, змісті, умовах та організації діяльності.

У другому розділі – “Організація роботи та методи емпіричного дослідження” наводиться схема побудови дослідження, загальна характеристика груп досліджуваних і методів дослідження.

Вирішення завдань дисертаційної роботи здійснювалося в ході комплексного дослідження, яке включало психологічне обстеження 110 фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України різних професійних груп, а також аналіз особливостей їхньої поведінки та ефективності діяльності в різноманітних ситуаціях.

Середній вік обстежених рятувальників складає 26-30 років (46%), 73% обстежених мають середню освіту, 53% особового складу мають стаж служби в МНС 6-9 років, стаж служби в аварійно-рятувальному підрозділі у 73% обстежених складає від 2 до 7 років.

Емпіричне дослідження виконувалася у 5 етапів.

На першому етапі, відповідно цілей і завдань дослідження, проведено вибір основних напрямів аналізу й узагальнення літературних даних щодо сучасного стану розглянутої проблеми й, на підставі цього, сформульовано напрями власного дослідження.

На другому етапі проведено дослідження, що включало: обґрунтування сучасних вимог до професійної підготовленості та особистості рятувальника; визначення особистісних особливостей кандидатів на службу в аварійно-рятувальні підрозділи МНС України, що не сприяють ефективності та надійності їх професійної діяльності; проведення психологічного аналізу діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України з використанням методу експертних оцінок, спостереження, інтерв’ю, бесід, а також комплексне психологічне тестування з використанням батареї психологічних тестів.

На третьому етапі визначено професійно важливі психологічні якості, необхідні для успішної професійної діяльності за зазначеною спеціальністю. Методом експертних оцінок здійснено розподіл рятувальників на три групи досліджуваних за рівнем їх професійної успішності, що включає рівень суб’єктивного професійного досвіду фахівця, розвиток його професійно важливих якостей, стаж роботи за спеціальністю та особливості його особистості.

До першої групи – високий рівень професійної успішності – увійшли 29 осіб, віком від 26 до 37 років. Стаж служби в МНС складає від 4 до 10 років. Стаж роботи в підрозділі від 3 до 9 років. При виконанні службових завдань в умовах фактичної небезпеки для життя діють впевнено, самостійно, рішуче. У складних, екстремальних ситуаціях добре контролюють свої емоції й поведінку. Діють планомірно й упорядковано.

До другої групи – середній рівень професійної успішності – увійшли 43 фахівця віком від 25 до 41 року. Стаж служби в МНС складає від 5 до 12 років. Стаж роботи в підрозділі від 2 до 10 років. При виконанні службових завдань, пов’язаних з небезпекою для життя, виявляють стриманість, обережність, нерішучість. Характерна відповідальність, обов’язковість, орієнтація на думку групи. Поведінка спокійна, урівноважена.

До третьої групи – низький рівень професійної успішності – увійшли 38 рятувальників віком від 25 до 34 років. Стаж служби в МНС складає від 2 до 9 років. Стаж роботи в підрозділі від 1 до 6 років. Професійна діяльність характеризується низькою якістю виконання службових завдань. Мають низький рівень здатності контролювати свою діяльність в екстремальних умовах. Знижена витривалість до стресу. Поведінка з елементами тривожності, напруженості, занепокоєння.

На четвертому етапі, використовуючи методи математичної статистики, здійснено перевірку прогностичної валідності психодіагностичних методик, шляхом порівняння успішності професійної діяльності рятувальників з результатами оцінки їхніх психологічних якостей за кожною методикою.

На п’ятому етапі розроблено діагностичний алгоритм оцінки професійної надійності працівника аварійно-рятувального підрозділу МНС України з використанням множинного регресійного аналізу.

У третьому розділі – “Розробка та обґрунтування процедури психологічного прогнозу надійності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України” наведені результати 2, 3, 4 та 5 етапів дослідження.

Відзначено, що на сьогодні в МНС України склалася парадоксальна ситуація: професійно-психологічний та психофізіологічний відбір кандидатів на службу проводиться, а еталону сучасного професіонала немає. Такий стан справ зажадав проведення психологічного обґрунтування кваліфікаційних вимог, які повинні висуватися до фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України. Без цього говорити про психологічний прогноз надійності та ефективності професійної діяльності рятувальника не доводиться. Для вирішення цього питання була використана “Професіографічна анкета”. На основі аналізу відповідей за цією анкетою 478 рятувальників зі стажем роботи від 5 до 15 років були обґрунтовані кваліфікаційні вимоги, що висуваються до фахівця-рятувальника.

Визначено особистісні особливості фахівців аварійно-рятувальних підрозділів, що не сприяють ефективності та надійності їх професійної діяльності. З цією метою проаналізовано плинність кадрів у МНС України за 2004–2006 рр. З 2017 колишніх працівників, звільнених за різними мотивами, було відібрано лише тих, хто звільнився з МНС України за власним бажанням, та проаналізовано результати їх психологічного обстеження, що проводилося під час прийому на службу.

Психологічне дослідження 530 осіб – колишніх працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України – за допомогою стандартизованого методу дослідження особистості (СМДО) дало змогу виділити та описати 3 групи осіб (32,7% (або, практично, кожен третій) від загальної кількості звільнених працівників за власним бажанням), які, у достатній мірі, мають спільні психологічні особливості особистості. Спільність особистісних особливостей визначалась на основі аналізу 10 основних шкал профілю MMPI. Класифікація проводилася на основі виділення двох найвищих точок профілю. Подібні профілі усереднювалися та підраховувалися їхні статистичні характеристики. Кожній групі профілів привласнювався код за однією або двома найбільш високими шкалами. На основі інтерпретації отриманих даних доведено, якщо особистісні особливості кандидата на службу відповідають описаному у ході дослідження тривожному, фемінному або аутично-соціопатичному психологічному типу особистості, сподіватись на ефективність у професійній діяльності від такого рятувальника не доводиться.

Відзначено, що однією з головних відмінностей діяльності рятувальника є її соціальна спрямованість, а саме – допомога людям, які постраждали внаслідок НС. Саме тому оцінка мотиваційного компоненту особистості працівника МНС України є дуже важливою. Це дає можливість визначити, наскільки фахівець “бачить” себе в професії, наскільки його особистісні устремління співпадають з професійними, та чи прагне він до професійного вдосконалення.

Аналіз отриманих результатів (табл. ) дав змогу виявити достовірні розбіжності за виразністю типу спрямованості на взаємодію між 1 та 3 групами, а також між 2 та 3 групами обстежуваних (статистична обробка здійснювалася за допомогою t-критерію Ст’юдента). Відзначено, що цей показник не випадково відображає розбіжності між групами, тому що саме такий тип спрямованості багато в чому визначає рівень успішності виконання фахівцем своїх професійних обов’язків.

Таблиця 1

Особливості особистісної спрямованості рятувальників

Тип

спрямованості | 1 група

(M ±m) | 2 група

(M± m) | 3 група

(M± m) | t

(1, 2) | t

(1, 3) | t

(2, 3) | Спрямованість на взаємодію | 21,43±0,12 | 18,14±0,34 | 7,49±0,23 | 0,91 | 2,94* | 2,61* | Спрямованість на себе | 8,79±0,44 | 11,72±0,27 | 22,63±0,41 | 1,16 | 2,75* | 1,85 | Спрямованість на діяльність | 24,16±0,49 | 25,32±0,36 | 18,38±0,35 | 0,43 | 1,74 | 2,03* |

Примітка: *р?0,05

Подібна тенденція відзначається також у виразності професійної спрямованості. Так, у групи рятувальників з низьким рівнем успішності, виразність даного типу спрямованості є вірогідно нижчою, ніж у фахівців із середнім рівнем успішності (t=2,03, р?0,05). Проте індивідуальна спрямованість або спрямованість на свою особистість за ступенем виразності в 3 групі досліджуваних посідає провідну позицію. Так, порівняно з 1 групою, індивідуальний тип спрямованості є найбільш виразним (t=2,75, р?0,05). Переважання такого типу спрямованості свідчить про значущість мотивів власного благополуччя, прагнення престижу, лідерських позицій.

Вивчення виразності індивідуально-психологічних якостей фахівців МНС з різними рівнями професійної успішності (табл. 2) дало змогу виділити певні розбіжності у ступені прояву окремих індивідуально-психологічних характеристик рятувальників трьох груп: у рівні виразності інтелектуальних процесів між рятувальниками 1 (“В”=6,71) та 3 (“В”=5,98) груп (t=2,09, р?0,05) та у виразності фактора “С”, що характеризує рівень емоційної стійкості особистості (t=1,98, р?0,05).

Наступну розбіжність було виявлено стосовно виразності фактора “Е”: його рівень вірогідно вищий у фахівців 1 групи порівняно з рятувальниками з середнім рівнем професійної успішності (t=2,06, р?0,05). Отже, можна сказати, що досліджувані 1 групи, на відміну від 2 групи, є більш незалежними, домінантними, деякою мірою агресивними. Професійно успішні рятувальники є більш енергійними, активними, іноді імпульсивними – фактор “F” – на відміну від своїх колег із середнім та низьким рівнями професійної успішності (t=3,38, р?0,01 та t=2,44, р?0,05 відповідно). Аналогічну тенденцію виявлено щодо фактору “G”, який визначає соціальну домінантність (t=3,11, р?0,05; t=2,95, р?0,05).

Таблиця 2

Показники виразності індивідуально-психологічних якостей рятувальників

з різними рівнями професійної успішності

Фактор | 1 група

(M±m) | 2 група

(M±m) | 3 група

(M±m) | t (1, 2) | t (1, 3) | t (2, 3) | A – Товариськість | 6,85±0,32 | 5,54±0,31 | 5,38±0,41 | 1,22 | 1,44 | 0,81 | B – Інтелект | 6,71±0,47 | 6,34±0,29 | 5,98±0,35 | 0,69 | 2,09* | 1,94 | C – Емоційна стійкість | 6,18±0,44 | 5,31±0,41 | 5,15±0,21 | 1,81 | 1,98* | 0,75 | E – Домінантність | 6,41±0,29 | 5,82±0,34 | 5,95±0,30 | 2,06* | 1,16 | 0,84 | F – Розважливість | 6,65±0,38 | 4,91±0,49 | 5,16±0,34 | 3,38** | 2,44 | 1,52 | G – Моральні якості | 7,43±0,40 | 5,81±0,24 | 5,66±0,44 | 3,11* | 2,95** | 0,86 | H – Сміливість | 5,48±0,26 | 5,10±0,22 | 5,98±0,28 | 1,39 | 0,87 | 1,53 | I – Твердість | 4,99±0,36 | 4,91±0,36 | 6,70±0,42 | 0,49 | 3,18** | 3,09* | L – Довірливість | 4,64±0,21 | 5,2 3±0,40 | 5,92±0,35 | 1,33 | 1,12 | 0,89 | M – Практичність | 4,11±0,33 | 5,91±0,51 | 5,87±0,42 | 2,87* | 1,97* | 0,38 | N – Наївність | 4,81±0,27 | 6,38±0,39 | 5,11±0,37 | 3,16** | 2,01* | 1,93 | O – Тривожність | 4,17±0,39 | 6,14±0,18 | 6,85±0,25 | 2,18* | 3,28** | 1,55 | Q1 – Консерватизм | 6,14±0,53 | 5,81±0,26 | 4,57±0,26 | 0,39 | 3,04* | 1,99* | Q2 – Залежність | 5,82±0,44 | 5,51±0,51 | 5,49±0,23 | 0,58 | 0,78 | 0,76 | Q3 – Самоконтроль | 6,48±0,30 | 6,15±0,41 | 4,16±0,49 | 2,94* | 2,88* | 1,12 | Q4 – Напруженість | 4,08±0,45 | 4,51±0,45 | 4,01±0,39 | 0,52 | 1,88 | 1,35 |

Примітка: * р?0,05; ** р?0,01

Зазначено, що у працівників з низьким рівнем професійної успішності вірогідно нижчий, у порівнянні з 1 та 2 групами випробуваних, рівень виразності фактора “І”, який характеризує жорстокість – м’якість особистості (t=3,18, р?0,05 t=3,09, р?0,05).

Таким чином, рятувальники 3 групи більш мрійливі, воліють до заступництва з боку авторитарних особистостей, потребують уваги та допомоги ззовні.

Наступна розбіжність виявлена у виразності особистісного фактора “М”, що є відображенням практичності особистості. Вірогідно нижчим, у порівнянні з 2 та 3 групами фахівців, цей фактор є в групі успішних фахівців (t=2,87, р?0,05 та t=1,97, р?0,05 відповідно). Таким чином, успішні працівники аварійно-рятувальних підрозділів відрізняються прямолінійністю, природністю поведінки, щирістю.

Дещо інша картина спостерігається щодо виразності фактора “N”. Так, найбільш успішних фахівців відрізняють прямолінійність, схильність до простоти та природність поводження. Цей фактор є достовірно нижчим у досліджуваних 1 групи, порівняно з 2 та 3 групами рятувальників (t=3,16, р?0,05 та t=2,01, р?0,05 відповідно).

Успішні фахівці вірогідно частіше, ніж фахівці інших двох груп відрізняються критичністю мислення, схильні до аналізу отриманої інформації, не бояться експериментувати з новими засобами та шляхами вирішення отриманих завдань. Упевнено використовують новітні технології у професійній діяльності, прагнуть до професійного самовдосконалення.

Виразність фактора “Q3” достовірно нижча у досліджуваних 3 групи порівняно з показниками цього фактора в 1 та 2 групах (t=2,94, р?0,05; t=2,88, р?0,05). Отже, для рятувальників 3 групи характерним є низький рівень самоконтролю, схильність до виникнення внутрішніх конфліктів, відсутність прагнення дотримуватись соціальних вимог та встановлених правил.

Проведений за допомогою r-критерію Пірсона кореляційний аналіз між показниками виразності професійно-важливих якостей рятувальників та рівнем їх професійної успішності (рис. 1) встановив:

а) тісний позитивний зв’язок між рівнем професійної успішності та стажем роботи фахівця в аварійно-рятувальному підрозділі (r=0,92, p?0,01);

Рис. 1. Кореляційний зв’язок індивідуально-психологічних якостей

особистості фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України

б) середній за силою позитивний зв’язок з показником стажу роботи фахівця в МНС (r=0,63, p?0,05); в) помірний за силою зворотний кореляційний зв’язок між рівнем успішності рятувальника та індивідуальною спрямованістю або спрямованістю на себе, на власні інтереси та потреби (r=-0,40, p?0,05); г) помірний позитивний зв’язок показника професійної успішності та спрямованості особистості на взаємодію (r=0,43, p?0,05).

Крім того, за допомогою складових когнітивного компонента в структурі особистості встановлено, що рівень професійної успішності можуть обумовлювати розумові операції (узагальнення та аналіз інформації) – (r=0,57, p?0,05), гнучкість мислення – (r=0,33, p?0,05) і рівень концентрації та розподілу уваги рятувальника (r=0,68, p?0,05). Зазначено, що професійна успішність тісно пов’язана з рівнем сформованості професійних умінь та навичок при виконанні службових завдань (r=0,78, p?0,05).

При подальшому аналізі існуючих взаємозв’язків відзначено сильний позитивний кореляційний зв’язок між показниками стажу роботи фахівця в МНС та рівнем розвитку його професійних умінь і навичок (r=0,81, p?0,05), а також помірний зв’язок з показником професійної спрямованості особистості (r=0,46, p?0,05).

З’ясовано, що рівень професійної успішності може визначатись рівнем інтелектуального розвитку особистості – фактор “В” (r=0,39, p?0,05), а також виразністю фактора “G” – (соціальна домінантність) (r=0,54, p?0,05). Таким чином, рівень згаданих якостей прямо пропорційний рівню професійної успішності рятувальника. Отже, якщо фахівець відрізняється високим рівнем інтелекту, помірною незалежністю, високим рівнем усвідомлення власних вчинків, вимогливістю до себе та оточуючих і діловою спрямованістю, то можна з упевненістю говорити про високу імовірність надійності його професійної діяльності.

Виявлений зворотний кореляційний зв’язок між виразністю показника професійної успішності рятувальника та виразністю наступних особистісних факторів: “М” (практичність – мрійливість) – (r=-0,61, p?0,05) та “І” (жорсткість – м’якість) – (r=-0,44, p?0,05), дає змогу стверджувати, що високий рівень професійної успішності фахівця забезпечується практичністю, уважністю до дрібниць, стресостійкістю, а також реалістичністю, раціоналізмом та самовпевненістю.

З метою визначення місця, ролі та ваги кожного компонента, що може поставати детермінантою професійної успішності рятувальників, був проведений факторний аналіз методом головних компонентів з Varimax raw обертанням та виділені три фактори.

До першого фактора було зараховано: “В” – рівень інтелекту фахівця (0,781), розуміння професійного завдання (0,652), рівень розумових операцій (0,622), рівень концентрації та розподілу уваги (0,474). Цей фактор можна позначити як когнітивний компонент.

Другий фактор склали ділова спрямованість або спрямованість особистості на вирішення професійного завдання (0,578), прагнення досягти успіху (0,822) та свідомий вибір професії рятувальника (0,971). Перераховані структурні одиниці можна зарахувати до мотиваційного компонента.

Третій фактор було утворено за допомогою особистісних факторів: “С”, що характеризує емоційну врівноваженість особистості (0,676), “Q4”, що свідчить про рівень напруженості (0,707), “Q3” – самоконтроль особистості (0,809), “Pt” – тривожність особистості (-0,542). Таким чином, розглянуті елементи можна об’єднати за принципом наявності в них емоційно-вольового компонента.

Проведений факторний аналіз дав можливість виділити найважливіші структурні компоненти, які обумовлюють рівень професійної успішності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС, і визначити їх вагу та роль у підвищенні професійної успішності.

Проведена процедура факторного аналізу надала можливість використати отримані результати, а саме – утворені фактори, для розробки психологічного прогнозу надійності професійної діяльності рятувальника.

Для розробки діагностичного алгоритму прогнозування надійності діяльності рятувальників було використано множинний регресійний аналіз, який дав змогу не лише вивчити можливості прогнозування певного результату за особливостями попередньо вивчених характеристик, а й визначити, які показники є найбільш суттєвими, важливими для прогнозу, а які – змінними, які можна вилучити з аналізу. Проведення регресійного аналізу дало можливість отримати своєрідний алгоритм складання або розробки психологічного прогнозу надійності фахівця, рівня його професійної успішності та рівня ефективності виконання ним своїх професійних обов’язків в умовах екстремальної ситуації (формула 1).

Y= Constant+0,54В+0,98КРУ+0,49СЗ+0,88С+0,65Q3–0,35А+0,65ГПМ+е, (1)

де Y – рівень надійності професійної діяльності рятувальника; Constant ,64; е – помилка прогнозування; КРУ – концентрація та розвиток уваги; СЗ – спрямованість на завдання; ГПМ – гнучкість процесів мислення.

Спираючись на одержані у ході дослідження результати, формула (1) набула такого вигляду:

54,41=22,64+0,54В+0,98КРУ+0,49СЗ+0,88С+0,65Q3–0,35А+0,65ГПМ+0,14.

Імовірність помилки при складанні прогнозу за цією формулою складає 0,14%, отже, психологічне прогнозування професійної надійності за виведеною формулою є достовірним.

Результати регресійного аналізу дали можливість зробити висновок, що серед безлічі отриманих структурних компонентів, які можуть обумовлювати надійність професійної діяльності рятувальника, найбільш вагомими є: фактор “В”, який свідчить про рівень інтелектуального розвитку особистості; рівень концентрації та розподілу уваги фахівця; гнучкість розумових процесів; професійна спрямованість особистості або спрямованість на завдання; фактор “С”, який характеризує силу Я-особистості; особистісний фактор “А”, що є показником екстраверсії чи інтроверсії людини, та фактор “Q3”, що складається з таких характеристик особистості, як цілеспрямованість, вміння контролювати свої емоції та поведінку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розкритті можливості організації та проведення довгострокового та оперативного психологічного прогнозу надійності профе-сійної діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

1. Аналіз результатів наукових досліджень стосовно питання діяльності особистості в складних умовах дає можливість стверджувати, що зацікавленість цією проблемою є досить великою. Проте на сьогодні існують лише поодинокі дослідження, предметом яких є пошук оптимальних методів прогнозування, оцінки й психологічної підтримки професійної та функціональної надійності працівників ризиконебезпечних професій. Незважаючи на актуальність цієї проблеми, особливо для силових міністерств і відомств держави, вона залишається ще недостатньо теоретично й методично розробленою.

2. На основі аналізу науково-психологічної літератури виявлено, що в загальному розумінні поняття “професійна надійність” відображає безпомил-ковість виконання особистістю професійних обов’язків (функцій) протягом необхідного терміну та при заданих умовах діяльності. Досягнення безпомил-кового й своєчасного виконання дій та діяльності в цілому є результатом нормального, здорового функціонування різних підсистем організму й психіки людини. Джерела психічної ненадійності можуть бути пов’язані з помилками у перебігу окремих психічних процесів, порушеннями в саморегуляції психічних станів, недостатнім вираженням певних рис особистості.

Поняття “функціональна надійність” у сучасній психологічній науці визначається як властивість функціональних систем людини забезпечувати її динамічну стійкість при виконанні професійного завдання протягом певного часу й із заданою якістю. Ця властивість виявляється в адекватному вимогам діяльності рівневі розвитку професійно значущих психічних і фізіологічних функцій та механізмів їх регуляції в нормальних й екстремальних умовах.

Проблема функціональної надійності конкретного фахівця ґрунтується на вивченні таких її аспектів, як стійкість професійно значущих психологічних і фізіологічних якостей і функцій людини, її працездатності, впливу змінених функціональних станів та організації діяльності (режимів, навантажень тощо) на її робочі показники, значення індивідуально-психологічних характеристик особистості для формування й збереження професійної надійності тощо.

3. Професійна надійність характеризує фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України за кінцевим результатом його службової діяльності, а поняття “функціональна надійність” відбиває функціональну забезпеченість цієї діяльності й визначає ступінь усталеності й адекватність реактивності організму в конкретних умовах професійної діяльності.

Складність аналізованої проблеми виявляється в тому, що в реальних ситуаціях стан рятувальника визначається одночасним впливом цілої низки як пов’язаних між собою, так і незалежних стрес-чинників службової діяльності.

4. Найбільш значущими в плані забезпечення надійності фахівців аварійно-рятувальних підрозділів МНС України є індивідуально-психологічні якості особистості, що характеризують емоційну та нервово-психічну стійкість, ситуаційну й особистісну тривожність, особливості характеру й темпераменту.

Однією з універсальних детермінант надійності діяльності рятувальників є мотивація й стан здоров’я, нервово-психічний статус і функціональні резерви ЦНС.

Вагомий внесок у забезпечення надійності професійної діяльності людини, особливо в екстремальних ситуаціях, здійснюють потенційні резерви її психіки. Їхнє включення допомагає фахівцеві підтримувати свій робочий стан в екстремальних ситуаціях, продовжувати виконання доручених йому функцій в утруднених умовах діяльності, наприклад, під впливом перешкод або несприятливих чинників.

5. Щоб надійно (успішно, ефективно) виконувати різноманітні задачі в умовах надзвичайної ситуації, рятувальник повинен мати високий рівень мотивації, службово-професійну спрямованість, упевненість у собі, розвинене почуття обов’язку, соціальну відповідальність, чуйність, практичність, домінантність в міжособистісних відносинах, рішучість, мужність, високий самоконтроль, соціальну активність, емоційну зрілість, сумлінність і відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків, здатність до високої мобілізації в екстремальних ситуаціях, комунікабельність, високий самоконтроль поведінки, емоційну стійкість, здатність застосувати інтелектуальний потенціал, знання, вміння та навички в екстремальних ситуаціях. Перелік цих провідних психологічних якостей, по суті, є “ядром” психограми працівника аварійно-рятувального підрозділу МНС України.

6. Існують загальні психологічні особливості особистості, які не сприяють надійності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України. Кандидати на службу, особистісні особливості яких відповідають виділеному у ході дослідження тривожному, фемінному або аутично-соціопатичному психологічному типу особистості, непридатні до служби в аварійно-рятувальних підрозділах МНС України.

7. Проведене дослідження дало змогу виділити основні особистісні риси рятувальників за рівнем їх професійної успішності. Встановлено, що в профілі високоуспішних фахівців переважають показники високого рівня контролю та активності. В групі низько успішних рятувальників відзначена першість шкал “Тривожність” та “Імпульсивність”. Зазначені профілі низькоуспішних фахівців мають спільні риси з профілями колишніх працівників аварійно-рятувальних підрозділів, які відрізнялись низьким рівнем ефективності професійної діяльності.

8. Одним із провідних факторів, що обумовлюють психологічну надійність професійної діяльності працівників аварійно-рятувальних підрозділів, є мотивація взагалі та спрямованість особистості зокрема. Важливим показником для прогнозування надійності професійної діяльності фахівця є тип його особистісної спрямованості, а саме – спрямованість на взаємодію та професійна спрямованість.

9. Розробка прогнозу надійності професійної діяльності працівника аварійно-рятувального підрозділу МНС України потребує розгляду ще однієї важливої складової – категорії придатності рятувальника до діяльності в екстремальних умовах. Встановлено, що найвищу категорію придатності отримали більшість рятувальників, які відрізняються високим рівнем професійної успішності.

10. Структуру індивідуально-психологічних особливостей високоуспішного фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України складають три основні компоненти: когнітивний, мотиваційний та емоційно-вольовий. Зазначені компоненти слід сприймати як визначальні при розробці психологічного прогнозу надійності професійної діяльності рятувальника.

11. За допомогою множинного регресійного аналізу розроблено алгоритм побудови психологічного прогнозу надійності професійної діяльності фахівця аварійно-рятувального підрозділу МНС України. Отримане підсумкове значення регресійної функції щодо кожного працівника аварійно-рятувального підрозділу дає можливість визначити також найбільш оптимальний склад підрозділу для виконання складних службових завдань в умовах ліквідації наслідків великомасштабної надзвичайної ситуації.

Перспектива роботи вбачається у продовженні проведення прикладних психологічних досліджень, пов’язаних з прогнозуванням, контролем та оптимізацією надійності професійної діяльності особового складу органів і підрозділів МНС України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Євсюков О.П., Куфлієвський А.С., Лєбєдєв Д.В., Миронець С.М., Назаров О.О.Перелигіна Л.А., Садковий В.П., Склень О.І., Тімченко О.В., Христенко В.Є.Шевченко І.О. Екстремальна психологія: Підручник / За заг. ред. проф. О.В. Тімченка. – К.: ТОВ “Август Трейд”, 2007. – 502