КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГіЧнИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЄСЬКОВ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК (631.582/631.842 : 633.11)

ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ

ПОСІВІВ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ

ПШЕНИЦІ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ

У ПЕРЕДГІРНОМУ КРИМУ

06.01.09 – рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Сімферополь – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південному філіалі “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор

Ніколаєв Євген Володимирович

Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету

завідувач кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН

Адамень Федір Федорович

головний науковий співробітник Кримського інституту

агропромислового виробництва УААН

кандидат сільськогосподарських наук,

Покрищенко Володимир Миколайович

старший науковий співробітник

Інституту ефіроолійних і лікарських рослин УААН

м. Сімферополь

Захист дисертації відбудеться 03.07. 2007 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.805.02 у Південному філіалі“

Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету за адресою: Україна, 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне.

З дисертацією можна ознайомиться в бібліотеці Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету,

м. Сімферополь, смт. Аграрне

Автореферат розісланий 02.06. 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент Ю. М. Дементьєв 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Озима тверда пшениця є відносно новою для Криму зерновою культурою, що з'явилася на його полях у середині двадцятого століття завдяки роботам вітчизняних селекціонерів. В Україні створені високопродуктивні сорти озимої твердої пшениці, що за якістю зерна не поступаються ярій твердій пшениці, а за врожайністю – озимій м’якій пшениці.

Дослідженнями Ф.Г. Кириченка (1965), І.К. Лифенка (1978), В.Н. Гармашова (1984), Є.В. Ніколаєва (1991) та А.І. Паламарчука (1989) встановлено, що озима тверда пшениця за своїми біологічними особливостями помітно відрізняється від озимої м'якої пшениці. Зокрема, вона більш вимоглива до тепла, вологи, попередників, умов мінерального живлення, поступається м’якій пшениці за морозо- і зимостійкійстю. Тому при її вирощуванні не доцільно використовувати технологію, розроблену для озимої м’якої пшениці.

Грунтово-кліматичні умови Кримського півострова досить сприятливі для вирощування озимої твердої пшениці, однак розширення її посівів стримується відсутністю зональної технології її вирощування, в якій питання вибору попередника і формування на ньому високопродуктивного посіву цієї культури є одними з найбільш важливих її елементів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася автором у період з 1999 по 2005 рр. і є складовою частиною науково-дослідної тематики з виконання плану Кримського державного агротехнологічного університету, який у даний час входить до складу Національного аграрного університету як Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” (номер державної реєстрації 0102U000128).

Мета і завдання дослідженя. Метою даної роботи є визначення умов і факторів, що впливають на формування високопродуктивних посівів озимої твердої пшениці, виявлення для неї кращих для умов передгірного Криму попередників, що дозволяють при найменших витратах вирощувати стабільні за величиною й якістю врожаї цієї культури.

Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

1. Вивчити комплексний вплив умов зволоження і температури ґрунту на схожість і життєздатність насіння озимої твердої пшениці.

2. Установити вплив глибини загортання і ступеню травмованості насіння на польову схожість.

3. Оцінити вплив різних попередників на польову схожість насіння, виживання, ріст і розвиток рослин озимої твердої пшениці.

4. Виявити вплив попередників і умов вегетації на формування елементів структури і величини врожаю, технологічні якостей зерна озимої твердої пшениці на різних фонах азотного живлення.

5. Визначити оптимальну структуру посіву озимої твердої пшениці, що забезпечує одержання максимально можливої в умовах предгірного Криму вирощування врожайності зерна високої якості в залежності від попередників і різного рівня азотного живлення.

6. Дати економічну оцінку результатів вирощування озимої твердої пшениці після різних попередників у передгірному Криму.

Об'єкт дослідження – формування високопродуктивних посівів озимої твердої пшениці після різних попередників у передгірному Криму.

Предмет дослідження – озима тверда пшениця.

Методи досліджень –у роботі використовувалися як загальнонаукові методи (гіпотез, спостереження, порівняльний аналіз і синтез, експеримент), так і спеціальні (польові, лабораторні, лабораторно-польові, хімічні, обліково-вагові, розрахунково-порівняльні, методи математичної статистики).

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах передгірного Криму отримані дані, що свідчать про ступінь впливу різних чинників зовнішнього середовища та агротехнічних заходів на процеси формування посіву озимої твердої пшениці протягом вегетації (польову схожість, виживання рослин по періодах, конкурентноспроможність рослин до бур’янів), про характер і ступінь залежності врожайності і показників якості зерна від структури сформованих посівів озимої твердої пшениці.

Уперше охарактеризовано вплив погодних умов і основних агротехнологічних заходів, комплексів факторів, що ними обумовлюються, на формування врожаю і технологічні показники якості зерна.

Показано, що вплив агроприйомів на величину і якість врожаю виявляється через комплекс факторів, що обумовлюються попередником, – водний, поживний, мікробіологічний режими ґрунту, структура посіву і ступінь розвитку рослин.

Для умов передгірного Криму визначена оптимальна структура посіву озимої твердої пшениці, що забезпечує одержання максимально можливої в конкретних природних умовах вегетації, економічно доцільної врожайності зерна високої якості.

Отримано нові відомості про особливості біології озимої твердої пшениці сортів інтенсивного типу, що впливають на формування структури і якості врожаю в грунтово-кліматичних умовах передгірного Криму.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вперше в передгірному Криму дано наукове обґрунтування параметрів високопродуктивного посіву озимої твердої пшениці, що забезпечує формування конкурентноспроможного економічно доцільного врожаю, показані природні фактори й агротехнологічних прийоми, що впливають на його формування, виявлені умови, необхідні для одержання високого врожаю зерна гарної якості, дана економічна оцінка різних попередників.

Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і завдань дослідження, розробці програми і методик польових експериментів, проведенні обліків, спостережень, в організації і безпосередньому виконанні лабораторних і польових дослідів, у статистичній обробці, узагальненні результатів, у вивченні наукових даних літератури, у написанні дисертації, у формулюванні висновків і практичних рекомендацій, що впроваджені в сільськогосподарське виробництво.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися й обговорювалися на науково-практичній конференції викладачів і наукових співробітників агрономічного факультету, присвяченій 80-річчю Кримського ДАТУ і Міжнародному дню науки (Сімферополь, 2002 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Перспективні напрямки розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні” (Сімферополь, 2003 р.); науково-практичній конференції “Адаптивне рослинництво – досягнення, проблеми, перспективи” (Сімферополь, 2004 р.); науково-практичній конференції “Основні напрямки розвитку АПК Криму” (Сімферополь, 2005 р.); науковій конференції “Наукове забезпечення агропромислового комплексу Криму” (Сімферополь, 2007 р.); засіданнях кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва ПФ “КАТУ” НАУ (2000-2006 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 праць у наукових виданнях, занесених до реєстру ВАК.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 157 сторінках тексту, набраного на комп'ютері, включає 48 таблиць, 23 рисунки і 5 додатків (23 сторінок). Робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Список літератури включає 267 джерел, у тому числі 16 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

У цьому розділі проаналізовані результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування продуктивності посівів озимої твердої пшениці. Обгрунтована необхідність вивчення впливу факторів зовнішнього середовища та агротехнологічних прийомів на формування оптимальної структури, елементів продуктивності посіву і якості зерна озимої твердої пшениці в конкретних умовах тієї або іншої грунтово-кліматичної зони вирощування цієї культури.

Умови і методика дослідження

Експериментальна частина роботи виконувалася протягом 1999-2005 рр. у лабораторіях і на дослідному полі Південного філіалу “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, розташованому в передгірній зоні Криму. Ґрунт дослідного поля – чорнозем звичайний міцелярно-карбонатний передгірний.

Клімат району помірно-континентальний, теплий з м'якою зимою. Він характеризується недостатнім зволоженням (ГТК = 0,89). Середня багаторічна сума опадів за рік складає 509 мм. Із шести років досліджень найбільш забеспеченними вологою виявилися вегетаційні періоди 1999-2000, 2002-2003 і 2004-2005 рр., коли опадів випало в 1,25 і 1,35 рази більше кліматичної норми. Посушливими були вегетаційні періоди 2000-2001 і 2001-2002 рр., коли опадів випало на 125 і 95 мм менше. Вегетаційний період 2003-2004 рр. у цілому був близьким за зволоженням до средньобагаторічної норми.

Для досягнення поставленої мети нами з 1999 по 2005 рік були проведені лабораторні і польові досліди. У лабораторному досліді, що був проведений у 4-х кратній повторності, моделювалися польові умови проростання, при яких насіння пшениці висівалось в ґрунт при вологості 9, 10, 11, 12,5, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 29 і 36і чотирьох діапазоноах температури + , + , + і +  ос. Ступінь травмованості насіння озимої твердої (сорт Парус) і м’якої (сорт Обрій) пшениці визначали за методом фарбування в 1розчині анілінового барвника. Визначення лабораторної і польової схожості насіння з різним ступенем їхнього травмування проводили за стандартними методиками. Вплив глибини загортання насіння на схожість насіння озимої пшениці визначали в чотириразовій повторності при оптимальній вологості (24 %) і температурі ґрунту +20ос.

У польовому досліді озима тверда пшениця сорту Парус висівалася по п'ятьох попередниках: пар чорний, пар зайнятий (озима вико-пшенична сумішка на зелений корм), кукурудза на силос, соняшник і парова озима пшениця. У зв'язку з тим, що попередник впливає на забезпеченість посівів азотом, у схему досліду поряд із природним (Ne) був включений безлімітний (Nу) азотний фон. Азотні добрива вносили у два строка – до посіву й у ранньовесняне підживлення. Дози добрив розраховували за даними ґрунтової діагностики азоту нітратів, в шарах ґрунту 0-40 та 0-80 см . за рахунок застосування добрив сумарний рівень азоту в цих шарах доводили до 70 кг/га восені і до 200 кг/га навесні.

Дослід закладався методом розщеплених ділянок у чотириразовій повторності. Облікова площа елементарної ділянки складала 56 м2. Вологість ґрунту визначали термо-ваговим методом, вміст азоту нітратів у ґрунті – за методом Грандваль-Ляжу). Забур’яненість посіву пшениці характеризували величиною надземної біомаси бур'янів на вісьмох площадках ділянки по 0,25 м2. У період вегетації проводилися спостереження за ростом і розвитком рослин пшениці за методикою Н.О.Майсуряна (1983): визначалася польова схожість насіння, динаміка густоти рослин і стебел. Якість зерна оцінювалася за методиками стандартів групи С-19. Агротехніка в дослідах була загальноприйнятою для зони, крім досліджуваних прийомів. Урожай збирали комбайном “SАМPО – ”. Отримані дані врожайності зерна приводилися до вологості 14% і 100% чистоти. Матеріали дослідження аналізували за допомогою дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.О., 1985; Літтл Т., Хіллз Ф. 1981).

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й АГРОТЕХНІЧНИХ заходів НА ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ

Формування посіву озимої твердої пшениці починається з моменту сівби. Одим з важливих явищ, що визначає долю врожаю є польова схожість насіння, яка залежить як від природних, так і антропогенних факторів. Вивчення цього питання показало, що найвища схожість спостерігалася при вологості ґрунту 22-26рис.1), що для насіння озимої твердої пшениці можна вважати оптимальним. На фоні температур 10ос і вище сходи були отримані за 10 днів після сівби, а при температурі 5ос – за двадцять.

При вологості ґрунту нижче 20схожість насіння знменшувалась. При вмісті вологи в ґрунті на рівні вологості в'янення (14і нижче насіння пшениці взагалі не сходило. Після зволоження ґрунту до оптимального рівня лише 27-46насіння зберегло свою здатність до проростання. Найбільша схожість (39,0-45,9була на варіантах з вологістю ґрунту 9-10а найменша (27,4-34,1%) при вологісті 11-14Загибель насіння в грунті з недостатньою вологістю відбувалася внаслідок діяльності мікроорганізмів. У результаті 20-и денного перебування в такому ґрунті при температурі вище 10 ос загинуло від 54,1 до ,6насіння. У більш сухому ґрунті (менш 10число насіння, що зберегло схожість, навіть при підвищеній температурі виявилося в 1,4 рази більше, проте недостатнім для одержання оптимальної густоти сходів.

Рис.1. Схожість насіння твердої озимої пшениці в залежності від

вологості ґрунту

При температурі нижче 15ос насіння пшениці, знаходячись у ґрунті зі зниженою вологістю, хоча і не сходило, але ушкоджувалося цвіллю значно менше, а його схожість, після появи вологи в ґрунті, була досить високою. Отримані нами дані дають підставу зробити висновок про те, що в умовах передгірного Криму фактором, що лімітує визначальну можливість проростання насіння озимої твердої пшениці, є вологість ґрунту, а фактором, що обмежує діяльність мікроорганізмів, є температура. У Криму, в умовах сухої осені (при відсутності вологи в ґрунті) саме температурний режим є головним критерієм для визначення строку сівби твердої пшениці. У випадку відсутності необхідної кількості вологи для проростання насіння (менш 20 мм в орному шарі) сіяти тверду пшеницю можна тільки при зниженні температури ґрунту нижче 15ос.

Негативним фактором формування продуктивного посіву озимої твердої пшениці є травмування насіння, особливо в зоні зародка (табл.1). Установлено, що насіння озимої твердої пшениці, у силу своїх біологічних особливостей і структури, при збиранні й очищенні травмується сильніше, ніж насіння м’якої пшениці. Ця обставина призводить до значного зниження польової схожості насіння, особливо при сівбі в недостатньо зволожений ґрунт.

Таблиця 1

Ступінь травмованості і схожість насіння озимої пшениці, %

Ступінь

травмованості | Частка травмованого

насіння за фракціями | Лабораторна

схожість | Польова

схожість

тверда | м’яка | тверда | м’яка | тверда | м’яка

Цілі зернівки | - | - | 95,3 | 94,3 | 78,8 | 77,5

Мікротравми

ендосперму | 42,7 | 13,4 | 95,5 | 95,6 | 72,8 | 73,3

Макротравми

ендосперму | 22,8 | 8,7 | 94,8 | 95,3 | 67,8 | 70,3

Мікротравми

зародка | 14,3 | 6,7 | 87,5 | 87,0 | 58,8 | 62,8

НІР05 | 2,2 | 2,1 | 3,6

Важливим фактором, що визначає формування агрофітоценозу озимої пшениці, є глибина загортання насіння. Наші дослідження показали, що оптимальною глибиною загортання насіння озимої твердої пшениці є 2-6 см. Виявилося, що при сівбі глибше 6 см значно знижується польова схожість та подовжується тривалість періоду від сівби до появи сходів, що негативно позначається на розвитку рослин восени. При дефіциті вологи у верхньому шарі ґрунту вимушену сівбу на глибину більше 6 см можна допустити за умови збільшення норми висіву.

Дані польового досліду показали, що під час сівби озимої твердої пшениці вологість ґрунту після парових попередників була вищою, ніж після просапних і стерні (табл. 2). Це зумовило зниження польової схожісті по непарових попередниках на 3-10 %, у порівнянні з парами. Азотне добриво не впливало на польову схожість.

Таблиця 2

Польова схожість насіння озимої твердої пшениці та коефіцієнт кущіння

в залежності від попередника і рівня азотного живленя (1999-2001 рр.)

Попередник | Вологість

орного шару ґрунту, % | Польова схожість насіння, % | Коефіцієнт кущіння

Nе | Nу | Nе | Nу

Чорний пар | 18,7 | 73,2 | 72,7 | 2,08 | 2,20

Зайнятий пар | 17,8 | 70,9 | 70,5 | 1,92 | 2,14

Кукурудза на силос | 16,2 | 66,4 | 67,5 | 1,39 | 1,70

Соняшник | 16,6 | 65,3 | 64,2 | 1,18 | 1,34

Озима пшениця | 16,9 | 62,9 | 63,8 | 1,14 | 1,26

НІР05 | 1,3 | 2,7 | 0,08

Коефіцієнт кущення залежав як від попередника, так і від рівня азотного живлення. По парам кущіння рослин було більш інтенсивним (2,08-1,92) ніж по іншим попередникам (1,39-1,14). В усіх випадках азотне добриво підвищувало коефіцієнт кущення, але різниця між різними попередниками при цьому не нівелювалась.

Перед поновленням весняної вегетації різниці за кількістю доступної вологи в ґрунті після різних попередників не була усунута осінньо-зимовими опадами. Найбільше вологі (124-136 мм) накопичилося під посівом по чорному пару, а найменше (81-95 мм) – по непарових попередниках. Ще більш виражені розходження між різними попередниками були за вмістом азоту нітратів у ґрунті. Найбільша кількість азоту (104 кг/га) виявилася в 80-см шарі ґрунту в посівах по чорному пару. По непарових попередниках кількість нітратів у ґрунті не перевищувала 40 кг/га, тобто була в 2-2,5 рази нижче, ніж по парових попередниках.

Розходження у водному і поживному режимах ґрунту на природному азотному фоні призвело до того, що рослини озимої твердої пшениці після парових попередників більш інтенсивно накопичували надземну вегетативну масу, у порівнянні з рослинами після непарових попередників (табл.. 3). Внесення азотних добрив значно підвищувало надземну масу рослин після всіх попередників. При цьому, у посівах після непарових попередників, де природний рівень азоту був низьким, збільшення біомаси рослин від внесення азоту було значнішим, у порівнянні з посівами після парових попередників.

Таблиця 3

Надземна вегетативна маса агрофитоценозу озимої твердої пшениці

в фазу кущіння в залежності від попередника і рівня азотного живлення

(2000-2002 рр.)

Попередник | Надземна вегетативна маса г/м2

пшениці | бур’янів

Nе | Nу | Nе | Nу

Чорний пар | 503 | 524 | 46,5 | 73,5

Зайнятий пар | 435 | 500 | 71,1 | 102,4

Кукурудза на силос | 326 | 423 | 129,5 | 192,4

Соняшник | 322 | 407 | 94,0 | 192,9

Озима пшениця | 148 | 207 | 141,5 | 217,4

НІР05 | 16,8 | 27,9

Найменш забур’янені були посіви після чорного пару, а найбільш – після непарових попередників, особливо після стерні парової озимини. Азот добрив підвищував не тільки надземну масу рослин пшениці, але й бур’янів.

Різниці польової схожості насіння пшениці після різних попередників обумовили формування посівів з неоднаковою густотою рослин (табл. 4). Найвища густота рослин пшениці була в посівах по парах, а найнижча – по стерні і соняшнику. Незважаючи на те, що по усіх непарових попередниках у період вегетації відзначався гострий дефіцит азоту, внесення азотних добрив на густоту посіву пшениці істотного впливу не виявило.

Таблиця 4

Густота рослин озимої твердої пшениці в різні фази розвитку і періоди вегетації в залежності від попередників і рівня азотного живлення (1999-2002 рр.), шт/м2

Попередник | Сходи | Перед входом у зимку | На початку весняної вегетації | Колосіння

Nе | Nу | Nе | Nу | Nе | Nу | Nе | Nу

Чорний пар | 403 | 400 | 386 | 385 | 371 | 371 | 355 | 355

Зайнятий пар | 390 | 388 | 374 | 372 | 360 | 359 | 342 | 340

Кукурудза

на силос | 365 | 371 | 348 | 354 | 333 | 339 | 312 | 318

Соняшник | 359 | 353 | 340 | 334 | 324 | 319 | 312 | 306

Озима пшениця | 346 | 351 | 324 | 329 | 310 | 315 | 287 | 291

НІР05 | 13,5 | 12,6 | 12,1 | 11,5

ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Й АГРОТЕХНІЧНИХ заходів НА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ, ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ

Під впливом позначених вище факторів і умов вирощування до часу збирання врожаю на досліджуваних нами попередниках були сформовані різні за своєю структурою агрофітоценози озимої твердої пшениці (табл. 5). Посіви з найбільшою густотою рослин були після чорного пару, трохи нижче – після зайнятого пару. На непарових попередниках кількість рослин пшениці на одиниці площі була значно (на 15-20менше. Застосування азотних добрив помітного впливу на зміну кількості рослин пшениці до часу її збирання не мало.

Досліджувані фактори вплинули на продуктивну кущистість. Рослини пшениці на парових попередниках, незважаючи на більшу їхню кількість у посіві, мали більше продуктивних пагонів, ніж на непарових. Внесення азотних добрив позитивно вплинуло на цей показник, особливо в рослин на непарових попередниках, однак цілком усунути їхній вплив на формування продуктивної кущистості в рослин пшениці не вдалося.

Досліджувані в дослідах агроприйоми мали досить значний вплив на показники, що характеризують продуктивність колосу озимої твердої пшениці. На природному фоні азотного живлення, у міру погіршення якості попередника – від чорного пару до парової озимини, кількість зерен у колосі знижувалася. Внесення азотних добрив підвищувало число зерен у колосі на всіх попередниках на 17-53але не ліквідувало різницю у величині цього показника в рослин по різних попередниках.

Аналогічним був вплив попередника і азотного добриві також на масу 1000 зерен, і, у кінцевому результаті, на масу зерна з одного колоса. На природному фоні азотного живлення маса 1000 зерен знижувалася від чорного пару до стерні парової озимини. При внесенні азотного добрива маса 1000 зерен підвищувалась на 5-9у посівах після всіх попередників. При цьому, підвищення маси зерна з одніеї рослини було найбільшим у варіантах з соняшником і кукурудзою, а найменньшим після попередників чорний і зайнятий пар. Однак і тут застосуванням добрив не вдалося цілком ліквідувати вплив попередника на ці елементи структури врожаю.

Найбільш високі врожаї були сформовані по чорному і зайнятому пару. По непарових попередниках врожайність зерна була на 40-58нижче. Рівень азотного живлення в усі роки досліджень впливав на врожайність зерна озимої твердої пшениці, особливо на непарових попередниках. Проте, внесенням добрив не вдалося цілком усунути вплив попередника. На удобреному фоні врожайність пшениці по чорному пару була на 20-43вище, ніж по непарових попередниках.

Таблиця 5

Структура врожаю і врожайність озимої твердої пшениці

Попередник | 2000-2002 рр. | Врожайність,

т/га

2000-2005

рр.

кількість рослин, шт/м2 | продуктивна

кущистість | кількість зерен у

колосі, шт | маса 1000

зерен, г | маса зерна одного

колоса, г | біологічна врожайність, г/м2

природний рівень азотного живлення

Чорний пар | 351 | 1,06 | 19,8 | 43,1 | 0,85 | 318 | 3,07

Зайнятий пар | 337 | 1,05 | 18,6 | 42,0 | 0,78 | 275 | 2,49

Кукурудза на силос | 307 | 1,02 | 16,2 | 41,0 | 0,66 | 207 | 1,76

Соняшник | 307 | 1,01 | 14,3 | 40,4 | 0,58 | 178 | 1,56

Озима пшениця | 277 | 1,00 | 14,3 | 39,1 | 0,56 | 154 | 1,20

безлімітний рівень азотного живлення

Чорний пар | 350 | 1,16 | 23,2 | 45,2 | 1,05 | 426 | 3,85

Зайнятий пар | 336 | 1,14 | 22,4 | 44,6 | 1,00 | 383 | 3,51

Кукурудза на силос | 312 | 1,11 | 22,0 | 44,1 | 0,97 | 336 | 2,96

Соняшник | 302 | 1,11 | 22,0 | 44,0 | 0,97 | 323 | 2,58

Озима пшениця | 281 | 1,12 | 19,8 | 41,8 | 0,83 | 260 | 2,02

НІР05 | 11,2 | 0,02 | 0,7 | 0,7 | 0,03 | 18,9 | 0,12

У середньому за три роки на 1% рівні значимості на врожайність зерна озимої твердої пшениці істотний вплив мали як досліджувані фактори, так і їхні парні взаємодії (рис.2). Найбільший вплив на врожайність озимої твердої пшениці мав рівень азотного живлення – 66що було майже в два рази вище впливу попередника (22,9

Річні розходження умов вегетації за ступенєм впливу на даний показник були третіми і склали 6,1від загального варіювання. Таким чином, пряма дія рівня азотного живлення і попередника забезпечили 89варіабельності врожайності зерна озимої твердої пшениці.

Сформовані на різних попередниках посіви озимої твердої пшениці істотно розрізнялися не тільки за врожайністю зерна, але і за його якістю – головним чином за вмістом білка (табл.6). Вплив досліджуваних факторів на скловидність зерна твердої озимої пшениці узгоджувалося з їхнім впливом на його білковість. У період досліджень на усіх варіантах досвіду у твердої озимої пшениці формувалося високонатурне зерно, що відповідає нормі 1-го товарного класу.

Таблиця 6

Технологічні показники якості зерна озимої твердої пшениці (2000-2002 рр.)

Попередник | Натура зерна, г/л | Скловидність, % | Масова частка білка, %

Nе | Nу | Nе | Nу | Nе | Nу

Чорний пар | 805 | 807 | 79,7 | 88,0 | 14,1 | 15,8

Зайнятий пар | 806 | 807 | 76,8 | 86,6 | 12,6 | 15,2

Кукурудза

на силос | 790 | 800 | 70,7 | 82,4 | 10,9 | 14,1

Соняшник | 778 | 801 | 55,6 | 69,3 | 10,5 | 13,3

Озима пшениця | 778 | 786 | 52,1 | 65,3 | 10,8 | 12,8

НІР05 | 2,5 | 1,5 | 0,4

На природному фоні азотного живлення вирощене на парах зерно відповідало вимогам 2 і 3-го товарних класів, а на непарових попередниках – 5-го класу. При внесенні добрив якість зерна парових попередниках підвищилася до рівня вимог 1-го класу, а на непарових – тільки до 3-го класу.

При цьому найбільший внесок у варіацію вмісту білка в зерні озимої твердої пшениці мав рівень азотного живлення – 67(рис. 3), що майже в 3,7 рази вище дії попередників (17,2і в 5 разів вище річних відмінностей погодних умов (11,9

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ заходів ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ ПШЕНИЦІ в ПЕРЕДГІРНОМУ КРИМУ

При вирощуванні озимої твердої пшениці в умовах передгірного Криму без внесення добрив прибуток у 345-767 грн/га був отриманий тільки по зайнятому і чорному пару, що відповідало 20,4 і 38,4рівневі рентабельності (табл.7). При внесенні азотних добрив умовний прибуток з 1 га її посіву по чорному пару збільшився в 1,8 рази, а по зайнятому пару – в 3,5 рази. По удобреному попереднику кукурудза на силос він склав 492 грн/га, що було в 2,5-2,8 рази нижче, ніж по парах. Таким чином, у даній зоні озиму тверду пшеницю економічно доцільно вирощувати по парових попередниках із застосуванням добрив. По кукурудзі на силос, у разі потреби, варто вирощувати насінні посіви озимої твердої пшениці. Вирощування озимої твердої пшениці по соняшнику і стерні є збитковим.

Таблиця 7

Економічна ефективність вирощування озимої твердої пшениці

(2000-2005 рр.)

Попередник | Врожайність, т/га | Товар-

ний клас | Вартість

продукції, грн/га | Виробничі

витрати, грн/га | Прибуток,

грн/га | Собівартість

продукції,

грн/т | Рівень

рентабель

ності, %

природний рівень азотного живлення

Чорний пар | 3,07 | 2 | 2763 | 1996 | 767 | 650 | 38,4

Зайнятий пар | 2,49 | 3 | 2032 | 1687 | 345 | 678 | 20,4

Кукурудза

на силос | 1,76 | 5 | 1014 | 1531 | -517 | 870 | -33,8

Соняшник | 1,56 | 5 | 899 | 1494 | -595 | 958 | -39,9

Озима пшениця | 1,20 | 5 | 691 | 1550 | -859 | 1292 | -55,4

безлімітний рівень азотного живлення

Чорний пар | 3,85 | 1 | 3696 | 2331 | 1365 | 605 | 58,5

Зайнятий пар | 3,51 | 1 | 3370 | 2156 | 1213 | 614 | 56,3

Кукурудза

на силос | 2,96 | 2 | 2664 | 2172 | 492 | 734 | 22,7

Соняшник | 2,58 | 3 | 2105 | 2169 | -64 | 841 | -2,9

Озима пшениця | 2,02 | 3 | 1648 | 2203 | -554 | 1090 | -25,2

Висновки

1. Для проростання насіння і дружної появи сходів озимої твердої пшениці необхідною є вологість посівного шару ґрунту не нижче 22

2. Особливо несприятливі для одержання сходів озимої твердої пшениці умови складаються при вологості посівного шару ґрунту в інтервалі від 11 до 14і температурі вище 10ос, що призводить до загибелі 40-60насіння внаслідок ураження його мікроорганізмами.

3. В умовах сухої осені передгірного Криму при нестачі вологи в орному шарі (менш  мм) температурний режим ґрунту є головним критерієм для визначення строку сівби озимої твердої пшениці. За таких умов пшеницю можна сіяти тільки при зниженні температури ґрунту нижче 15ос.

4. Озима тверда пшениця, в силу своїх біологічних особливостей, негативно реагує зниженням схожості на збільшення глибини загортання насіння понад 6 см, а послаблені сходи з'являються на кілька днів пізніше. При необхідності більш глибокого загортання насіння майбутнє зниження польової схожості корегується нормою висіву.

5. Зернівки у озимої твердої пшениці внаслідок їх більшої крупності і опуклості зародка сильніше, ніж у озимої м'якої пшениці, травмуються під час збирання й очищення, що при несприятливих умовах періоду сівби приводить до значного зниження польової схожості.

6. В умовах передгірного Криму в період сівби попередники озимої твердої пшениці значно розрізняються між собою за запасами вологи в ґрунті, що впливає на польову схожість насіння. Найбільш висока вона по парових попередниках, а найнижча – по стерні озимої пшениці і соняшнику.

7. В умовах передгірного Криму перед поновленням весняної вегетації твердої озимої пшениці під її посівами після різних попередників міститься неоднакова кількість доступної вологи й азоту нітратів, що впливає на ріст і розвиток її рослин у весняно-літній період.

8. Формування продуктивності посіву озимої твердої пшениці відбувається протягом усієї вегетації: у період сходів – через вологість ґрунту і його токсичність на польову схожість; у період осінньої вегетації – через температурні умови, водний, мікробіологічний і поживний режими ґрунту на кущистість рослин; у зимовий період – через погодні умови на виживаність рослин; у весняний період – через час поновлення вегетації, водний, мікробіологічний і поживний режими ґрунту на кущистість, наростання біомаси і забур’яненість посіву; у літній період – через вологозабезпеченість і поживний режим на формування продуктивного стеблостою, продуктивності колоса і якості зерна.

9. Критичним періодом для формування потенціалу продуктивності посіву озимої твердої пшениці в умовах передгірного Криму є осінній період, умови зволоження якого визначають густоту сходів і ступінь їхнього розвитку перед входом у зиму.

10. Найбільш високопродуктивні агрофітоценози, з погляду величини і якості врожаю, озима тверда пшениця в передгір'ї Криму формує після чорного і зайнятого парів, що характеризуються наступними показниками: густота рослин 336-350 шт/м2; продуктивна кущистість 1,14-1,16; число зерен у колосі 22,4-23,2 шт., маса зерна колоса 1,0-1,05 г.

11. Найбільший вплив на продуктивність посівів і на вміст білка в зерні озимої твердої пшениці в умовах передгірного Криму має рівень їхнього азотного живлення – 65,0і 66,0попередник – 22,9і 17,9менше – умови року 6,1і 12,8відповідно.

12. У передгірному Криму для одержання високопродуктивного посіву озимої твердої пшениці, здатного забезпечити одержання високого врожаю якісного зерна з високими показниками економічної ефективності найбільш доцільно розміщати посіви по чорному і зайнятому пару, менш ефективно – по кукурудзі на силос. По попередниках озима пшениця і соняшник розміщати посіви озимої твердої пшениці збитково.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Посіви озимої твердої пшениці в передгірному Криму доцільно розміщувати по чорних і зайнятих парах.

2. При необхідності сівби озимої твердої пшениці на глибину понад 6 сантиметрів враховувати майбутнє зниження польової схожості насіння і збільшувати норму висіву.

3. При недостатній кількості вологи в орному шарі ґрунту в осінній період (менш 20 мм) сівбу озимої твердої пшениці проводити при зниженні температури ґрунту нижче 15ос.

4. Для підвищення економічної ефективності вирощування озимої твердої пшениці в умовах передгірного Криму обов’язково застосовувати мінеральні азотні добрива. Дози внесення азотних добрив варто розраховувати на підставі даних ґрунтової діагностики азоту нітратів.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ

1. Изотов А.М., Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Влияние предшественника и уровня азотного питания на урожайность твёрдой и мягкой озимой пшеницы // Сб. науч. тр. Крымского ГАТУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2002. – Вып. 78. – С. 39-43.

2. Изотов А.М. Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Структура урожая озимых мягкой и твёрдой пшениц по основным предшественникам и удобрений азотом // Сб. науч. тр. Крымского ГАТУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2003. – Вып. 80. – С. 21-26.

3. Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Всхожесть и плесневение семян твёрдой озимой пшеницы в зависимости от влажности почвы // Сб. науч. тр. Крымского ГАТУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2004. – Вып. 86. – С. 237-242.

4. Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Урожайность и качество зерна твёрдой озимой пшеницы в зависимости от предшественника и азотного питания // Сб. науч. тр. Крымского ГАТУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2006. – Вып. 94. – С. 59-62.

5. Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Условия осеннего развития твёрдой озимой пшеницы по различным предшественникам в предгорном Крыму // Сб. науч. тр. Крымского ГАУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2006. – Вып. 96. – С.   .

6. Николаев Е.В., Тарасенко Б.А., Еськов С.В. Продуктивность и структура агрофитоценоза озимой твёрдой пшеницы в зависимости от предшественника и уровня азотного питания // Сб. науч. тр. Крымского ГАТУ. Сельскохозяйственные науки. – Симферополь, 2007. – Вып. 100. – С. 41-47.

Анотація

Єськов С.В. Формування високопродуктивних посівів озимої твердої пшениці після різних попередників у передгірному Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету. Сімферополь – 2007 р.

У дисертації наведені результати досліджень, проведених у передгірній зоні Криму, вивчення впливу факторів зовнішнього середовища й агротехнічних прийомів на основні показники продуктивності посіву озимої твердої пшениці: польову схожість, густоту і коефіцієнт кущіння рослин, наростання біомаси, забур’яненість посіву, на елементи структури врожаю і його якість, економічну ефективність.

Більш продуктивні посіви озимої твердої пшениці формуються на парових попередниках, на яких умови росту і розвитку в більшій мірі відповідають біології даної культури. При погіршенні комплексу цих умов на непарових попередниках формуються посіви з невисокою (по кукурудзі на силос) і низькою продуктивністю (по соняшнику і паровій озимині).

Оптимізація рівня азотного живлення не впливає на зміну польової схожості і густоти рослин, але підвищує їхню продуктивність. При внесенні мінеральних добрив збільшувалися показники, що характеризують структуру посіву і його продуктивність. Значний вплив цей фактор мав і на поліпшення показників якості зерна, що визначають його товарний клас і вартість.

Найбільш раціонально при сформованій на сьогоднішній день кон'юнктурі ринку на суходолі в передгірній зоні Криму розміщувати озиму тверду пшеницю по парових попередниках (чорному та зайнятому парам).

Ключові слова: озима тверда пшениця, попередники, добрива, якість зерна, продуктивність посіву.

АННОТАЦИЯ

Еськов С.В. Формирование высокопродуктивных посевов озимой твёрдой пшеницы после различных предшественников в предгорном Крыму. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Южный филиал “Крымский агротехнологический университет” Национального аграрного университета. Симферополь – 2007 г.

В диссертации приведены результаты исследований, проведенных в предгорной зоне Крыма, по изучению влияния факторов внешней среды и агротехнических приёмов на основные показатели продуктивности посева озимой твёрдой пшеницы: полевую всхожесть, густоту и коэффициент кущения растений; нарастание биомассы, засоренность посева; на элементы структуры урожая и его качество, экономическую эффективность.

Формирование продуктивности посева озимой твердой пшеницы происходит на протяжении всего периода вегетации: в период всходов – через влажность почвы и ее токсичность на полевую всхожесть. В период осенней вегетации – через температурные условия, водный, микробиологический (ее токсичность) и пищевой режимы почвы на кустистость растений. В зимний период – через погодные условия на сохранность растений. В весенний период – через время возобновления вегетации, водный, микробиологический и пищевой режимы почвы на кустистость, нарастание биомассы и засоренность посева. В летний период – через влагообеспеченность и пищевой режим на формирование продуктивного стеблестоя, продуктивности колоса и качества зерна. Наиболее важным и критическим для формирования продуктивности посева озимой твердой пшеницы в условиях предгорного Крыма является осенний период, где условия увлажнения определяют густоту всходов и степень их развития перед уходом в зиму.

Более продуктивные посевы озимой твёрдой пшеницы формируются на паровых предшественниках, на которых условия роста и развития в большей степени соответствуют биологии данной культуры. При ухудшении комплекса этих условий на непаровых предшественниках формируются посевы с невысокой (по кукурузе на силос) и низкой продуктивностью (по подсолнечнику и паровой озими).

Оптимизация уровня питания не влияет на изменение полевой всхожести и густоты растений, но повышает их продуктивность. При внесении минеральных удобрений увеличивались показатели, которые характеризуют структуру посева и его продуктивность: величина надземной на 48,6коэффициент продуктивного кущения на 10количество зерен в колосе на 31,1масса 1000 зерен на 6,9и вследствие этого повысилась продуктивность растения на 53,5а урожайность зерна на 48,6Значительное влияние этот фактор оказал и на улучшение показателей качества зерна, определяющих его товарный класс и стоимость.

Наиболее рационально при сложившейся на сегодняшний день конъюнктуре рынка на суходоле в предгорной зоне Крыма размещать озимую твердую пшеницу по паровым предшественникам (черному и занятому пару).

Ключевые слова: озимая твердая пшеница, предшественники, удобрения, качество зерна, продуктивность посева.

Summary

S.V.Yes’kov. Formation of highly productive crops of the winter durum wheat after different predecessors in Crimean foothill. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.09 – plant growing. Southern