ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК 316.34:159.922.8:504.75

ЄВДОКИМОВА ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА

РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

ПІДЛІТКІВ - УЧАСНИКІВ СКАУТСЬКОГО РУХУ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Науковий керівник

- дійсний член АПН України,

заслужений діяч науки і техніки України,

доктор психологічних наук,

професор Максименко Сергій Дмитрович,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

директор

Офіційні опоненти

- доктор психологічних наук, професор

Клименко Віктор Васильович,

провідний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

- кандидат психологічних наук, доцент

Хоружий Сергій Миколайович,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка , доцент кафедри соціальної роботи факультету соціології та психології

Провідна установа - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України (м.Київ), кафедра психології

Захист відбудеться “ 25 ” квітня 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім.Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розіслано “ 23 ” березня 2007 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В.Андрієвська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Нові світоглядні орієнтири та соціальні завдання, які стоять нині перед Україною, актуалізують проблему гармонійних відносин між людиною і природою, необхідність формування суспільної та індивідуальної екологічної свідомості, відчуття відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, а також розвитку у структурі свідомості особистості гуманних принципів природокористування.

Ідеї формування нової, природоцентричної екологічної свідомості розвиваються у працях філософів (Е.Гірусов, М.Коган, М.Кисельов, В.Крисаченко, Е.Маркарян, Е.Ніканорова, А.Погорєлова), психологів (М.Дробноход, Н.Жук, С.Кравченко, О.Мамешина, В.Скребець, Ю.Швалб, В.Ясвін), педагогів (А.Захлєбний, І.Звєрєв, І.Зязюн, С.Лебідь, Л.Потапюк, Г.Пустовіт, І.Суравєгіна). Проте залишається майже не розробленою низка аспектів, що стосуються структури екологічної свідомості, засобів та особливостей її розвитку.

Як відомо, важливим віковим періодом для формування свідомості, у тому числі й екологічної, є підлітковий період (І.Кон, Г.Костюк, С.Максименко, Ж.П’яже, Д.Фельдштейн).

Здійснений нами аналіз і узагальнення наявних підходів до досліджуваної проблеми (Н.Жук, С.Кравченко, О.Мамешина, В.Маршицька, М.Роганова, Д.Струнніков, Л.Ярова) дозволив констатувати, що дослідженню психологічних умов і засобів формування екологічної свідомості у підлітковому віці у психолого-педагогічній літературі не приділялося достатньої уваги.

Натомість, як свідчать роботи численних авторів (М.Богуславський, Л.Бондарь, Г.Іващенко, Н.Міхайловська, П.Паламарчук, Б.Пауел, В.Черних) вагомим чинником розвитку екологічної свідомості підлітків може слугувати їх участь у скаутському русі, мета якого полягає у служінні суспільству через особистісне зростання, гармонійні взаємини з природою, соціально значиму діяльність. Тим часом вплив скаутського руху на розвиток екологічної свідомості підлітків залишається поза увагою дослідників.

Актуальність, соціальна значимість проблеми, недостатнє її розроблення у сучасній психології зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Розвиток екологічної свідомості підлітків - учасників скаутського руху”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України “Психологічне забезпечення розвитку особистості в системі безперервної освіти”. Номер держреєстрації 0100U00660.

Тема затверджена 14.11.2005 р. Вченою радою Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол №10) та погоджена з координаційною Радою АПН України 25.04.2006 р. (протокол №4).

Об’єктом дослідження є екологічна свідомість підлітків.

Предмет дослідження - психологічні особливості впливу участі в скаутському русі на розвиток екологічної свідомості у підлітковому віці.

Метою дослідження є встановлення психологічних механізмів впливу скаутського руху на розвиток екологічної свідомості підлітків.

Відповідно до мети та предмета дослідження гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що участь підлітків у скаутському русі суттєво сприятиме розвитку їх екологічної свідомості.

Для дослідження мети та перевірки гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати та узагальнити основні теоретичні підходи до дослідження проблеми екологічної свідомості.

2. Побудувати теоретичну модель екологічної свідомості особистості.

3. Виявити психолого-педагогічні умови розвитку екологічної свідомості учасників скаутського руху.

4. Розробити критерії оцінки сформованості екологічної свідомості у підлітковому віці та визначити рівні її розвитку.

5. Розробити та апробувати програму розвитку у підлітків екологічної свідомості засобами екорозвивального середовища скаутського руху.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань та перевірки гіпотези дослідження використано теоретичні та емпіричні методи: аналіз наукових джерел, спостереження, анкетування, тестування, опитування, проективні методи, констатуючий та формуючий експерименти, а також прийоми статистичного опрацювання експериментальних даних.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є положення про механізми розвитку екологічної свідомості (С.Дерябо, О.Мамешина, В.Скребець, В.Ясвін), про розвиток особистості у підлітковому віці (Л.Божович, М.Боришевський, Т.Драгунова, Ж.П’яже, В.Сухомлинський, П.Чамата), про особистість як суб'єкта природоохоронної діяльності (Н.Жук, О.Лебідь, О.Мамешина, В.Маршицька, Г.Пустовіт, В.Ясвін, А.Ясинська).

Надійність і валідність отриманих результатів забезпечувалися використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, єдністю кількісного та якісного аналізу даних. Обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми. Розробка програмної частини виконувалась у операційній системі LINUX.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у поглибленні змісту поняття “екологічна свідомость”, визначенні її структурних компонентів та їх функцій у структурі самосвідомості особистості; виявленні показників, критеріїв оцінки та рівнів розвитку екологічної свідомості підлітків; визначенні особливостей впливу екорозвивального середовища скаутського руху на процес розвитку екологічної свідомості особистості; теоретичному обґрунтуванні і практичній апробації системи засобів розвитку екологічної свідомості підлітків; визначенні психологічних умов та чинників розвитку природоцентричної свідомості у підлітковому віці.

Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування розробленого комплексу розвивальних вправ, спрямованих на розвиток екологічної свідомості у підлітковому віці в системі загальноосвітніх навчальних та позашкільних закладів, що сприятиме удосконаленню змісту та форм екологічної освіти і виховання.

Апробація та впровадження. Основні положення та результати наукового дослідження були опубліковані у наукових збірках, доповідалися і обговорювалися на Четвертій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Ялта, 2003); Сьомій міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Сімеїз, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості” (Київ, 2006); а також на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Миколаївського районного Будинку творчості учнів (довідка №15 від 26.09.2006р.), Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №23 м. Миколаєва (довідка №8 від 12.09.2006р.), Приватної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів “Гіпаніс-ЕОС” м. Миколаєва (довідка №5 від 25.09.2006р.).

Публікації. Зміст роботи відбито у 6 публікаціях, 4 з них - у виданнях ВАК.

Обсяг і структура дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (258 найменувань) і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 193 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 23 діаграми і 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми розвитку екологічної свідомості особистості" - викладено матеріали аналізу наукових джерел та окреслено основні теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми екологічної свідомості.

У розділі зазначається недостатня теоретична розробленість низки аспектів проблеми екологічної свідомості, зокрема, тих, що стосуються її змісту й структури.

На основі здійсненого у розділі теоретичного аналізу “екологічна свідомість” виступає як сукупність емоційних та умоглядних динамічних образів, уявлень про екологічні явища, які складають індивідуальний або суспільний екологічний досвід індивіда в системах “природа – природа” і “людина – природа”.

Аналіз відповідних джерел показав, що основними складовими розвиненої екологічної свідомості вважаються: усвідомлення індивідом єдності людини і природи (В.А.Ясвін, О.С.Мамешина); наявність екологічного світогляду (А.Ясинська) та екологічного мислення (О.Г.Артемчук); система екологічних ціннісних орієнтацій (О.В.Король); екологічний зміст та екологічна спрямованість ставлень людини до довкілля (О.В.Король, І.Т.Суравєгіна); здатність діяти в природі відповідно до її законів (О.С.Мамешина, І.Т.Суравєгіна); відчуття власної відповідальності за природу як за національне суспільне надбання (А.Ясинська); саморефлексія та саморегуляція “Я-самості” у навколишньому середовищі (О.В.Король, А.Ясинська).

У роботі екологічна свідомість розглядається як особливе цілісне утворення, складові якого перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємодії й репрезентують різні рівні становлення та розвитку свідомості особистості. Вказані вище складові екологічної свідомості були доповнені нами такими, як: обсяг наявних екологічних знань; усвідомлення особистістю національних традицій екологічної культури та природокористування; наявність екологічних переконань, екологічної позиції; усвідомлення особистісних екологічних сенсів; усвідомлення екологічних уявлень свого народу; моральна оцінка соціальних аспектів екологічної дійсності; вміння підпорядковувати особисті інтереси інтересам нації; готовність діяти на основі екологічних імперативів.

Наведене вище уявлення про структуру екологічної свідомості ми узагальнили (з уточненнями і доповненнями) у відповідній теоретичній моделі (див.рис.1).

Наведена модель екологічної свідомості складається з трьох структурних компонентів (когнітивного, афективного, конативного), кожен з яких має певні складові, функціонування цих компонентів характеризується варіативністю поєднання на рівні кожної складової.

Когнітивний компонент включає природничонаукові та екологічні знання, що впливають на формування і розвиток екологічної свідомості й екологічної позиції особистості. Екологічні та природничонаукові знання змушують замислитись над проблемами, що вивчаються, переосмислити власні світоглядні позиції й мотиви діяльності. Вони складають основу для формування екологічних імперативів та “прогнозованого аспекту свідомості”, тобто здатності передбачати майбутнє за існуючими тенденціями. Набуті знання спонукають особистість до самовдосконалення, сприяють розвитку її психічних функцій і хоча самі по собі не призводять до екологічно доцільної поведінки, проте є необхідним елементом і передумовою практичної діяльності. До того ж, щоб компоненти екологічної свідомості увійшли до системи домінуючих потреб особистості, настановлень, ціннісних орієнтацій, вони мають бути пов’язані з переживаннями, зачіпати сферу почуттів особистості. Формування та розвиток екологічних складових свідомості передбачає розвиток і перебудову поглядів та уявлень людини, коли засвоєні знання і екологічні норми стають власними переконаннями, внутрішніми регуляторами природоохоронної поведінки.

Рис. 1. Структурна модель екологічної свідомості (ЕС) особистості

Привласнення особистістю екологічних норм відбувається на основі позитивних зв’язків між знаннями і почуттями та емоціями, при цьому екологічні норми переживаються як особистісно значимі. Ціннісним ядром екологічної свідомості особистості є її суб’єктивні ставлення до природи та довкілля.

Афективний компонент ставлення до природи характеризує рівні естетичного та етичного освоєння об’єктів природи, рівень чутливості до їх вітальних проявів. Розвиток афективного компонента у ставленні до природи вимагає певного рівня сформованості як пізнавальної, так і емоційної сфер особистості.

Конативний компонент екологічної свідомості характеризує прагнення до практичної взаємодії з об’єктами природи, володіння необхідними для цього технологіями (уміннями, навичками). Він характеризує рівень активності особистості, спрямований на внесення змін у довкілля відповідно до свого суб’єктивного ставлення до природи (характер цих змін визначається типом модальності ставлення: вони можуть бути як сприятливі для природи, так і несприятливі).

Екологічна свідомість реалізується у структурі відносин людини з оточуючим середовищем, що складаються та обумовлюють і детермінують поведінку й діяльність на основі саморефлексії, управління і корекції. Реалізується вона критичністю в контролі за реалізацією програм взаємодії людини з природою, штучним і соціальним середовищем.

У розділі констатується, що підлітковий вік є відповідальним періодом у розвитку екологічної свідомості, чому, зокрема, сприяють такі новоутворення цього віку, як: почуття дорослості, міжособистісне спілкування з ровесниками, самоусвідомлення, самоствердження, прагнення до самореалізації, саморефлексія, саморегуляція.

В роботі припускається, що оволодіння підлітком знаннями, оптимальними стратегіями й технологіями взаємодії з природними об’єктами сприяє корекції споживацького ставлення до природи, дотриманню екологічних норм і правил поведінки у довкіллі, гармонійному поєднанню особистих і суспільних інтересів в екологічній сфері, готовності до природоохоронної діяльності, до конкретних конструктивних дій щодо охорони і розвитку природного середовища. Висунуто гіпотезу, згідно з якою умовою розвитку екологічної свідомості підлітків є їх участь у скаутському русі.

У розділі наголошується, що вплив участі в скаутському русі на розвиток екологічної свідомості може бути ефективним лише за певних умов, серед яких: навчання через справу, життя у гармонії з природою, особистісний прогрес, підтримка дорослих, командна система, ігри. Обґрунтовується теза про те, що участь у скаутському русі, як умова розвитку екологічної свідомості, сприяє активізації екологічної активності особистості, її самореалізації, відповідальному ставленню до власного та суспільного розвитку, творчому розв’язанню екологічних проблем.

Відзначимо, як саме скаутський рух впливає на розвиток екологічної свідомості.

Скаутський рух базується на трьох основних принципах:

- обов’язок перед Богом - наслідування духовних цінностей;

- обов’язок перед батьківщиною та іншими людьми - внесок у розвиток конструктивних відносин із суспільством на місцевому, національному і міжнародному рівнях, бережливе ставлення до природи;

- обов’язок перед самим собою – відповідальність за власний розвиток.

Вказані принципи безпосередньо впливають на розвиток екологічної свідомості. Це – діяльність просто неба, спілкування з природою, що допомагає відчути себе невід’ємною частинкою цього світу, зрозуміти мудрість довкілля [обов’язок перед Богом], зміцнення почуття відповідальності, прагнення зрозуміти інших, усвідомити свою причетність до способу життя інших людей, прийняття інших (прийняття екологічного світогляду інших людей, їхніх думок, оцінок у ставленні до природи), долученя до загальнолюдських екологічних справ, участь у дискусіях та обміні думками про нове спілкування [обов’язок перед батьківщиною та іншими людьми], інтерес до проблем екологічного розвитку, що визначає ставлення особистості та рівень її моральності, особистісна зрілість у взаємодії з природою, що виявляється у таких ознаках: прийняття і розуміння себе; відповідальна свобода та відповідальність перед власним “Я” за її реалізацію; цілісність; динамічність; соціалізованість; творча адаптивність [обов’язок перед самим собою].

Отже, особистісне зростання у сфері взаємодії з природою відбувається через самооцінку, розвиток толерантності та формування внутрішнього механізму відповідальності, вияв природних обіцянок і їх виконання в групі і відносно членів групи, різноманітна адаптація в різновікових групах, усвідомлення себе і своїх можливостей у середовищі однолітків і дорослих.

Схематично вплив участі у скаутському русі на розвиток екологічної свідомісті підлітків подано на рис.2.

У другому розділі - "Організація та засоби емпіричного дослідження" - обґрунтовано програму і методичні прийоми дослідження, висвітлюються результати, отримані в ході констатуючого експерименту.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано такі емпіричні методи дослідження, як: спостереження, психодіагностичні методи (анкети, тести, опитувальники, бесіди), констатуючий та формуючий експерименти.

Мета даного етапу дослідження полягала у вивченні чинників впливу участі в скаутському русі на розвиток екологічної cвідомості підлітків.

Основне завдання констатуючого та формуючого експериментів полягало у доборі надійних і валідних показників стану екологічної свідомості, а також у виявленні факторів та механізмів, що детермінують процес її розвитку. Вирішення цього завдання досягалося шляхом експертного оцінювання та аналізу якісних та кількісних характеристик усіх отриманих даних. Завдання дослідження обумовили зміст експертної моделі, інструментальну частину якої склав комплекс методик з визначення рівня екологічної свідомості підлітка, її мотивації, самооцінки, ставлення підлітків до екологічних цінностей та певних норм поведінки у суспільстві.

Дослідження екологічної свідомості передбачило пошук інтегральної цілісності, представленої ієрархічною сукупністю не належних одна до одної, окремо існуючих на різних рівнях, підсистем, що підпорядковуються різним закономірностям і мають своєрідні взаємні зв’язки.

В основу було покладено побудовану робочу модель екологічної свідомості особистості з її компонентами: когнітивним, афективним, конативним.

Такий підхід дав можливість побудувати програму дослідження екологічної свідомості, охопивши достатній спектр характеристик її сформованості у підлітковому віці.

В експерименті взяли участь дві групи учасників скаутського руху міста Миколаєва загальною кількістю 240_осіб. Кожна група складалась із 120 підлітків віком від 12 до 14_років. До складу першої групи ввійшли підлітки, що робили перші кроки у скаутському русі, до другої – підлітки, що мали вже певний досвід участі у скаутському русі. Дослідження проводилось впродовж 2003-2006 років.

На початку експерименту були з’ясовані уявлення підлітків про зміст екологічних понять; про особистісні якості, що характеризують екологічну особистість; виявлено оцінку власних якостей підлітками, що сприяють гармонії людини з навколишнім світом. Вивчено їх емоційні переживання щодо усвідомлення себе частиною природи, Всесвіту. Здійснено самоаналіз поведінки підлітків, визначено типи стратегій їх поведінки у природі. Використовувався комплекс методів дослідження: анкетування, ситуативне тестування підлітків, спостереження за їхньою поведінкою під час екскурсій на природу та екологічних акцій.

Спостереження за діяльністю підлітків у ході констатуючого експерименту допомогло визначити основні зовнішні прояви їхньої поведінки стосовно довкілля під час екскурсій у природне середовище та проведення екологічних акцій.

Як допоміжний метод було застосовано бесіду, що дозволило розкрити ціннісне ставлення досліджуваних до себе, з’ясувати рівень сформованості їх особистісних якостей.

На етапі оброблення даних здійснено кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних шляхом визначення середніх величин та їх презентації у вигляді таблиць, схем, діаграм, рисунків, а також систематизація та узагальнення отриманих результатів.

Опрацювання даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми (розробка програмної частини виконувалась у операційній системі LINUX).

Співставлення результатів анкетування, тестування, виконання ситуаційних завдань з даними, що були отримані за допомогою бесід та спостережень за діяльністю та поведінкою підлітків, дало підставу для визначення рівня розвитку їх екологічної свідомості (під рівнем сформованості екологічної свідомості ми розуміємо ступінь прояву показників, якими вона визначається).

В результаті було виділено три рівні сформованості екологічної свідомості підлітків: високий, середній та низький, які оцінювались на основі таких критеріїв: екологічна поінформованість, естетичний інтерес до природи, емоційна чутливість, наявність уявлень про ідеальний образ природи та екологічної особистості, естетичне сприймання рідної природи, морально-естетичне ставлення до об’єктів і явищ природи, практична готовність до діяльності, спрямованої на творчу реалізацію проблем взаємодії зі світом природи, самооцінка та самокорекція своїх дій у сфері взаємодії з природою, розвиток толерантності та формування внутрішнього механізму відповідальності.

Показниками високого рівня екологічної свідомості підлітків слугували: поінформованість у сфері екології, наявність інтересу до природних явищ, розуміння їх важливості і необхідності, вміння милуватися красою природи, бачити взаємозв’язок живої і неживої природи, суб’єктивне ставлення до світу природи, віра в свої можливості у взаємодії зі світом природи, ставлення до себе, як до її органічної складової; адекватна самооцінка власного ставлення до об’єктів природи; відповідальність за вибір цінностей та оцінок у взаємодії з природою; наявність чіткої системи екологічних цінностей особистості, що сприяють збереженню світу природи; конструктивна зміна характеру своєї взаємодії з природою та ставлення до неї, гнучкість, здатність до змін та розвитку через вирішення протиріч у взаємодії зі світом природи; прийняття екологічного світогляду інших людей, їхніх думок, оцінок у ставленні до природи; включеність у конструктивні соціальні стосунки, види діяльності, що запобігають порушенню рівноваги у природному середовищі; готовність сміливо й відкрито зустрічати проблеми взаємодії зі світом природи, вміння вирішувати їх та попереджати умови виникнення нових екологічних проблем.

Середній рівень характеризується фрагментарністю уявлень про екологію; недостатнім інтересом до більшості явищ природи, вмінням пояснити лише деякі з них; здатністю бачити красу окремих природних об’єктів; переважним суб’єктно-об’єктним ставленням до світу природи; невиразністю природоохоронного спрямування настановлень і цінностей; емоційним реагуванням на зміни, що відбуваються у природі рідного краю; усвідомленням необхідності раціонального використання природних багатств, важливості природоохоронної діяльності; критичною оцінкою дій ровесників, але не завжди власної поведінки; участю у природоохоронній діяльності, що носить ситуативний характер.

Низький рівень властивий підліткам, які частково володіють основами екологічних знань і уявленнями про основні закони; об’єктивно ставляться до світу природи; в них відсутня естетична оцінка об’єктів і явищ природи, характер мотивації прагматичний чи особистісно-руйнівний; нейтрально ставляться до природонебезпечної поведінки інших та підтримують таку поведінку ровесників; не розуміють і не вміють передбачати результати своєї поведінки і діяльності; не усвідомлюють необхідності природоохоронної поведінки, здійснюють відповідні заходи тільки під контролем старших.

Високий рівень екологічної свідомості визначено у 46 досвідчених скаутів, що становить 38,3% і 28 скаутів-початківців - 23,3%, середній – 58 досвідчених скаутів (48,3%) та 43 скаутів-початківців (35,8%), низький – 16 досвідчених скаутів (13,4%) і 49 скаутів-початківців (40,9%).

Характер розподілу отриманих рівнів екологічної свідомості підлітків обох груп подається на гістограмі 1.

Гістограма 1. Рівень екологічної свідомості підлітків

Таким чином, результати дослідження показали, що всі показники екологічної свідомості у групі досвідчених скаутів є вищими, ніж у скаутів-початківців, що підтверджує обґрунтованість висунутої гіпотези про те, що участь у скаутському русі істотно сприяє розвитку екологічної свідомості підлітків.

У третьому розділі - "Психолого-педагогічні засоби розвитку екологічної свідомості підлітків – учасників скаутського руху" - подається загальна процедура і зміст програми розвитку екологічної свідомості, аналізуються отримані дані, здійснюється порівняльний аналіз ефективності розробленої програми, накреслюються перспективи її впровадження у психолого-педагогічну практику.

У формуючому експерименті взяли участь 60 підлітків трьох експериментальних груп та 40 підлітків еталонної групи. Експериментальні групи утворювалися із скаутів-початківців з середнім та низьким рівнем розвитку екологічної свідомості. Еталонну групу склали ровери (скаутські лідери) з високим рівнем екологічної свідомості. Експеримент відбувався у три етапи. Завдання першого етапу полягало в оптимізації екологічної свідомості підлітків шляхом впровадження експериментальної програми "Світ екології", яка передбачала організацію спеціально організованої процедури впливу і складалася з чотирьох модулів, кожен з яких був розрахований на десять годин занять. Заняття відбувалися щотижнево протягом п'яти місяців. Загальна тривалість сесії становила сорок годин (двадцять занять по дві години кожне). Важливою метою сесії вважаємо активізацію процесу усвідомлення підлітками особистісного змісту та мети основних розвивальних завдань, переживання і усвідомлення своїх дій як прояву власного “Я”.

Тематичні блоки експериментальної програми наведені на рис.3.

Перший модуль – “Скаутинг – стиль життя” - був спрямований на стимулювання творчої та соціальної активності підлітків, створення умов для їх самореалізації як учасників скаутського руху, формування досвіду спілкування підлітків з довкіллям на основі системи отриманих знань про скаутський рух. Другий – “Моя земля – земля моїх батьків” - слугував формуванню здатності підлітків до вирішення проблеми екологічного вибору і відповідального ставлення до життя, формування інтересу до екологічних акцій, усвідомлення підлітками актуальності екологічних проблем у світі, в Україні, в Миколаївській області, заохочення їх до екологічної діяльності. Третій модуль – “Жити у гармонії з природою” - мав на меті формування у підлітків нового типу ставлення до природи, виникнення бажання брати активну участь у природоохоронній роботі, усвідомлення збалансованості світу природи. Четвертий модуль – “Скаути за здоровий спосіб життя” - передбачав розвиток у підлітків відповідальної й активної життєвої позиції, усвідомлення шляхів збереження здоров’я, формування мотивації здорового способу життя, переживання за долю довкілля, країни, відчуття себе частиною світу природи.

Вправи, що включалися до програми, були побудовані за методикою партисипаторного навчання, яка передбачає збагачення знаннями та формування навичок за рахунок використання власного досвіду. Такий підхід сприяв усвідомленню змісту проблеми, що обговорювалася, зростанню здатності до поділу процесу розв’язання проблеми на певні етапи. Особлива увага зверталася на самостійність вирішення підлітками тієї чи іншої екологічної проблеми.

На другому етапі використовувалися вправи на створення власних екологічних проектів, програм, створення інформаційної мережі, волонтерських загонів. Наприклад, підлітки брали участь в екологічних акціях по очищенню парків та лісосмуг, берегів річок від сміття, створенню паркових зон, саджанні дерев, виготовляли листівки зі зверненням до населення не забруднювати оточуюче середовище, готували виступи агітбригад екологічної тематики тощо.

Впровадження експериментальної програми позитивно вплинуло на розвиток екологічної свідомості підлітків експериментальних груп, сприяло активному їх переходу до груп більш високого рівня розвитку, що свідчить про підвищення рівня їх екологічної свідомості в цілому. Отримані результати порівнювалися з даними констатуючого експерименту.

Одержані дані засвідчили значне зростання кількості досліджуваних, які досягли високого та середнього рівнів екологічної свідомості: високого рівня досягли 20 підлітків експериментальних груп, що склало 36,7%, середнього - 30 (50,0%) (див. табл. 1).

Таблиця 1 | Рівні розвитку екологічної свідомості підлітків | № з.п. | Рівні екологічної свідомості | Еталонна група | Експериментальна група | Констатуючий етап експерименту | Формуючий етап експерименту | 1 | Високий | 100,00% | 36,70% | 2 | Середній | 65,00% | 50,00% | 3 | Низький | 35,00% | 13,30% |

Зазначені у табл.1 дані підтвердили ефективність і перспективність експериментальної програми розвитку екологічної свідомості підлітків, доцільність її застосування у системі навчально-виховної роботи, спрямованої на удосконалення екологічної свідомості підлітків.

У результаті дослідження встановлено, що в умовах спеціально організованих занять покращилися показники здатності підлітків до самовираження. Досліджувані експериментальних груп виявили значне підвищення показників за усіма компонентами структури екологічної свідомості.

Отримані за експериментальною програмою показники ідентичні показникам екологічної свідомості підлітків-учасників скаутського руху, отриманим у ході констатуючого експерименту (див. табл.2), що підтверджує наше припущення про позитивний вплив участі у скаутському русі на розвиток екологічної свідомості у підлітковому віці. |

Таблиця 2 | Порівняльний аналіз рівнів екологічної

свідомості підлітків після експерименту

№ з.п. | Рівні екологічної свідомості | Досвідчені скаути |

Експериментальні групи |

1 | Високий | 38,30% | 36,70% | 2 | Середній | 48,30% | 50,00% | 3 | Низький | 13,40% | 13,30% |

В результаті експериментального дослідження визначено такі провідні напрями у розвитку екологічної свідомості підлітків:

- розвиток уявлень про екологічні цінності й норми, що є визначальними для становлення екологічної свідомості;

- виокремлення підлітками знань і вмінь організовувати та планувати власне життя на основі самостійного вибору, який найбільше відповідає їх прагненням у сфері екологічних цінностей;

- розвиток уявлення про себе як про частину природи, усвідомлення її цілісності та внутрішньої єдності;

- зміна характеру взаємодії з природою та ставлення до неї;

- виховання у себе любові до рідної землі, природи, культури, відповідальності за збереження та розвиток екологічних багатств, прагнення примножити їх своєю працею;

- становлення активної життєвої позиції та позитивної “Я-концепції”;

- зростання творчої, екологічної активності та ініціативи;

- формування у себе здатності підпорядковувати особисті інтереси загальному добру, уміння вирішувати екологічні проблеми та попереджати умови їх виникнення, готовності свідомо реалізувати особисті цілі у взаємодії із зовнішнім світом.

У висновках підведено підсумки здійсненого теоретико-експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, накреслено перспективи подальшого розроблення проблеми. Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Проведене дослідження поглиблює розуміння сутності екологічної свідомості, її структури, психолого-педагогічних чинників та передумов формування. Показано доцільність розгляду екологічної свідомості як особливого цілісного утворення, складові компоненти якого перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємодії й репрезентують різні рівні становлення та розвитку досліджуваного психічного феномена.

2. Виокремлено сукупність основних складових розвиненої екологічної свідомості. До них належать: накопичені екологічні знання; сформованість екологічного світогляду; усвідомлення єдності людини і природи; зріле екологічне мислення; система екологічних ціннісних орієнтацій; екологічний зміст та екологічна спрямованість домінуючих ставлень до довкілля; усвідомлення національних традицій екологічної культури та природокористування; сталі екологічні переконання; проридоцентрична екологічна позиція; усвідомлення особистісних екологічних сенсів та екологічних інтересів свого народу; моральна оцінка соціальних аспектів екологічної дійсності; вміння підпорядковувати особисті інтереси інтересам нації; здатність діяти в природі відповідно до її законів; відчуття власної відповідальності за природу як національне суспільне надбання; саморефлексія та саморегуляція “Я-самості” у навколишньому середовищі; готовність діяти на основі екологічних імперативів свідомості.

3. Аналіз структурних компонентів екологічної свідомості дозволив нам визначити критерії оцінки її сформованості: рівень екологічної поінформованісті, естетичний інтерес до природи, емоційна чутливість, наявність уявлень про ідеальний образ природи та екологічної особистості, естетичне сприймання образу рідної природи, морально-естетичне ставлення до об’єктів і явищ природи, практична готовність до діяльності, спрямованої на творчу реалізацію проблем взаємодії зі світом природи, оцінка та корекція власних дій у сфері взаємодії з природою, розвиток толерантності до всіх без винятку природних об’єктів та формування внутрішнього механізму відповідальності. Відповідно до визначених критеріїв виділено три рівні сформованості екологічної свідомості підлітків: високий, середній, низький. Різні рівні екологічної свідомості підлітків висувають різні вимоги щодо активізації та інтенсифікації процесу її розвитку.

4. Оволодіння знаннями та оптимальними стратегіями й технологіями взаємодії з природними об’єктами веде до відповідної корекції ставлення до природи, дотримання екологічних норм і правил поведінки у довкіллі, гармонійного поєднання особистих і суспільних інтересів в екологічній сфері, готовності до конкретних конструктивних дій щодо охорони і розвитку природного середовища. Але для того щоб усього цього досягти, необхідно кардинально змінити систему екологічної освіти та виховання. Участь у скаутському русі сприяє становленню екологічної активності особистості, розвитку у неї цілісного екологічного самоусвідомлення і відповідального ставлення до власного розвитку у гармонії зі світом природи. Вплив скаутських принципів на розвиток екологічної свідомості є ефективним лише за умови взаємодії всіх спеціальних механізмів скаутського руху: навчання через справу, життя у гармонії з природою, особистісного прогресу, підтримки дорослих, командної системи, гри.

5. Виявлено, що ефективному розвитку екологічної свідомості підлітків сприяло дотримання таких психолого-педагогічних умов: створення екорозвивального середовища; чітка цільова настанова; акцентування уваги на значимості проблеми; актуалізація екологічних цінностей; обґрунтований добір змісту інформаційно-освітнього матеріалу відповідно до їх пізнавальної та практичної потреб; пошуковий характер занять; проектування і застосування особистісно значимих стратегій взаємодії “Я” зі світом природи; забезпечення доброзичливості, довіри підлітків один до одного; дотримання встановлених правил. З метою розвитку екологічної свідомості підлітків-учасників скаутського руху нами розроблено та апробовано програму “Світ екології”, яка сприяє розвитку підростаючої особистості, навчає самостійності у взаємодії з іншими, допомагає пізнати і сприйняти істинні екологічні цінності, сприяє корекції цілей взаємодії особистості з природними об’єктами, розширенню індивідуального екологічного простору й зони персональної відповідальності за природу, Всесвіт. Встановлено, що застосування експериментальної програми “Світ екології” наповнює свідомість підлітків додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, настановами, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення підростаючої особистості, стаючи високоефективними спонуками її навчання, виховання, розвитку.

6. Порівняльний аналіз сформованості екологічної свідомості підлітків до і після проведення формуючого експерименту свідчить про позитивну динаміку її розвитку. У процесі дослідно-експериментального впровадження програми “Світ екології” в експериментальних групах значно зросла кількість підлітків, які мають високий та середній рівні сформованості екологічної свідомості, що привело до якісної зміни ціннісної парадигми особистості і, безумовно, є доказом ефективності цілеспрямованої розвивальної діяльності та правильності гіпотези дослідження.

Викладені вище висновки не претендують на вичерпне вирішення багатогранної проблеми розвитку екологічної свідомості. Перспектива досліджень убачається у розробці методик та моделей психологічного впливу на процес подальшого розвитку екологічної свідомості особистості на різних етапах її онтогенезу, розробці показників, критеріїв і якостей сформованості екологічної свідомості особистості та суспільства в цілому, пошуку нових форм і методів екологічної освіти, що забезпечать ефективність процесу розвитку цього психічного феномену у структурі особистості.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Євдокимова Т.О. Вплив скаутського руху на розвиток екологічної свідомості підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: Логос, 2006, т.VIII, вип.6. - С.111-116.

2. Євдокимова Т.О. Психологічні цінності розвитку екологічної свідомості особистості // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: Логос, 2006, т.7, вип.7. - С.99-104.

3. Євдокимова Т.О. Розвиток екологічної свідомості підлітків // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 7-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 25 червня – 2 липня 2006 р., м. Сімеїз / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2006. - С.219.

4. Євдокимова Т.О. Структура екологічної свідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: Логос, 2006, т.VIII, вип.4. - С.118-124.

5. Євдокимова Т.О. Соціально-екологічний тренінг як форма розвитку екологічної свідомості підлітків // Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: Логос, 2006, т.7, вип.8. - С.250-256.

6. Євдокимова Т.О. Шляхи зменшення шкідливого впливу фумігантів // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 4-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-10 травня 2003 р.,

м. Ялта / Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2003. - С.126.

АНОТАЦІЇ

Євдокимова Т.О. Розвиток екологічної свідомості підлітків – учасників скаутського руху. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню структури екологічної свідомості та визначенню психолого-педагогічних засобів ефективності її розвитку у підлітків – учасників скаутського руху.

Виокремлено й узагальнено у відповідній моделі структурні компоненти екологічної свідомості особистості. Виявлено критерії та рівні розвитку екологічної свідомості підлітків. Вказано на необхідність розвитку зазначеного феномена засобами екорозвивального середовища скаутського руху, що сприяє активізації екологічної активності особистості, її самореалізації, відповідальному ставленню до власного та суспільного розвитку, творчому розв’язанню екологічних проблем.

Представлено авторську технологію розвитку екологічної свідомості у підлітковому віці.

Встановлені у процесі дослідження факти і сформульовані на їхній основі висновки і рекомендації можуть бути використані для удосконалення змісту і форм екологічної освіти, розвитку екологічної свідомості підлітків у процесі їх залучення до участі у скаутському русі.

Ключові слова: скаутський рух, екологічна свідомість, екорозвивальне середовище, природоцентричне самоусвідомлення, відповідальність, самореалізація.

Евдокимова Т.А. Развитие экологического сознания подростков – участников скаутского движения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию структуры экологического сознания, а также разработке психолого-педагогических методов развития экологического сознания подростков – участников скаутского движения.

Экологическое сознание рассматривается как особое целостное образование, компоненты которого пребывают в тесной взаимосвязи и взаимодействии и репрезентуют разные уровни его становления и развития. Определены и представлены в обобщенной модели структурные компоненты экологического сознания личности. Экспериментально выявлены критерии и уровни развития экологического сознания подростков. Установлена необходимость развития экологического сознания средствами экоразвивающей среды.

Анализ структурных компонентов экологического сознания позволил определить критерии его сформированности: экологическая информированность, эстетический интерес к природе, эмоциональная чувствительность, наличие представлений об идеальном образе природы и экологической личности, эстетическое восприятие образа родной природы, практическая готовность к деятельности, направленной на творческую реализацию проблем взаимодействия с миром природы, развитие толерантности и формирование внутреннего механизма ответственности.

Разработана технология развития экологического сознания подростков, в которой используются несколько взаимосвязанных личностно ориентированных технологий. Каждая из них ставит перед собой задачу развития определенных новообразований личности, а все вместе обеспечивают позитивное влияние, необходимое для личностного развития подростков, раскрытия их потенциальных способностей.

Показано, что развитие экологического сознания подростков наиболее эффективно происходит при наличии таких психолого-педагогических условий: наличие экоразвивающей среды; четкая целевая установка; акцентирование внимания на значимости проблемы; актуализация экологических ценностей; обоснованный отбор содержания информационно-образовательного материала соответственно их познавательной и практической потребности; поисковый характер занятий; проектирование и применение личностно значимых стратегий взаимодействия “Я” с миром природы; поощрение открытого, доверительного отношения подростков друг к другу; стимулирование выполнения ими установленных правил.

Установлено, что влияние скаутского движения на развитие экологического сознания может быть эффективным только при условии взаимодействия специальных механизмов: обучение делом, жизнь в гармонии с природой, личностный прогресс, поддержка взрослых, командная система, игра. Скаутское движение, как условие развития экологического сознания, помогает активизации экологической активности личности, ее самореализации, ответственному отношению к личному и общественному развитию, творческому решению экологических проблем.

В процессе внедрения программы “Мир экологии” в экспериментальных группах значительно возросло количество подростков, которые имеют высокий и средний уровни сформированности экологического сознания, что привело к качественному изменению ценностной парадигмы их личности и, безусловно, является доказательством эффективности целенаправленной развивающей деятельности, что подтверждает гипотезу исследования.

Установленные в процессе исследования факты и сформулированные на их основе выводы могут быть использованы для усовершенствования содержания и форм экологического образования, развития экологического сознания подростков в процессе их приобщения к участию в скаутском движении.

Ключевые слова: скаутское движение, экологическое сознание, экоразвивающая среда, природоцентрическое самоосознание, ответственность, самореализация.

Yevdokymova T.O. Еcological consciousness development of teenagers - participants of scout motion. - Manuscript.

This thesis for a candidate of psychological sciences degree competition.

Speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – Hrygoriy Kostyuk Institute of Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.

This thesis focuses