НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФЕДОСІЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 631.5:635.343 (292.485.477)

ОБГРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06 – овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Жук Ольга Яківна, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Лихацький Віталій Іванович, Уманський

державний аграрний університет, завідувач

кафедри овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник Чернишенко Тетяна Володимирівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідувач лабораторії селекції дворічних овочевих рослин

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет,

кафедра плодівництва, овочівництва, технології

зберігання та переробки сільськогосподарської

продукції, Міністерство аграрної політики України,

м. Вінниця

Захист відбудеться „8” червня 2007 р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий „7” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Присташ І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна потребує розширення ринку овочевої продукції. Капуста савойська – цінна овочева рослина, яка є важливим резервом збагачення асортименту овочів. Вона багатша порівняно з білоголовою на легкозасвоювані білки, вітамін С, корисна в салатах. Вона містить речовини, які перешкоджають накопиченню в організмі холестерину. Проте капуста савойська не набула широкого розповсюдження в країні, оскільки недостатньо вивчена, не підібрано відповідний сортимент, адаптований до конкретних ґрунтово-кліматичних умов, не розроблено технологічні елементи її вирощування, які б сприяли реалізації генетичного потенціалу сортів і гібридів. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (2004 р.), не занесено жодного вітчизняного сорту.

Виходячи з цього, проведення господарсько-біологічної оцінки та підбору сортименту капусти савойської, що прискорить впровадження її у виробництво, вдосконалення окремих елементів технології її вирощування, зокрема встановлення оптимальних строків сівби, раціональних схем розміщення, способів зберігання, є важливим і актуальним завданням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідну роботу за темою дисертації проводили у відповідності до завдання тематичного плану кафедри овочівництва Національного аграрного університету „Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому ґрунті” (номер державної реєстрації 0103U008113).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вдосконалення та обґрунтування окремих елементів технології вирощування капусти савойської в Лісостепу України на основі підбору сортів і гібридів, строків сівби, схем розміщення рослин та способів зберігання.

Для її досягнення були поставлені такі завдання:

– дослідити особливості росту і розвитку рослин, формування врожаю та якості головок залежно від сортименту;

– обґрунтувати кореляційні зв’язки між ознаками та їх мінливість залежно від сортових особливостей;

– визначити біохімічний склад різних частин головок на початку і в кінці зберігання, вміст амінокислот, макро- і мікроелементів;

– оцінити здатність головок капусти савойської до зберігання залежно від сортименту та способу зберігання;

– встановити вплив строків сівби на надходження продукції та врожайність капусти савойської;

– підібрати раціональні схеми розміщення рослин;

– провести економічну та енергетичну оцінку вирощування капусти савойської залежно від сортименту, строків сівби та схеми розміщення рослин.

Об’єкт досліджень – процеси росту і розвитку та формування продуктивності рослин капусти савойської залежно від сортименту, строків сівби та схеми розміщення.

Предмет досліджень – фенологічні зміни, біометричні параметри та продуктивність рослин капусти савойської залежно від біологічних особливостей у процесі їх вирощування, біохімічна та господарська оцінка продукції, способи зберігання.

Методи досліджень. Польовий метод – для вивчення сортименту капусти савойської, строків сівби і схеми розміщення рослин; лабораторний метод – для визначення біохімічного складу головок капусти савойської, вмісту амінокислот та макро- мікроелементів; статистичний метод – для оцінки достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах України:

– виділені кращі сорти і гібриди капусти савойської для конкретних ґрунтово-кліматичних умов зони, визначено оптимальні строки сівби насіння та схеми розміщення рослин;

– досліджені морфологічні, біологічні особливості формування продуктивності сортименту капусти савойської;

– встановлені закономірності росту і розвитку рослин;

– підібрані строки і способи зберігання різних сортів капусти савойської;

– виявлено особливості впливу досліджуваних елементів вирощування на рівень продуктивності рослин, біохімічні показники, вміст амінокислот, макро- мікроелементів, економічну та енергетичну ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів експериментальних досліджень та їх виробничої перевірки розроблено науково-обґрунтовані елементи технології вирощування капусти савойської. Доведено їх економічну та енергетичну доцільність. Результати наукової роботи впроваджено в державному підприємстві дослідному господарстві Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН Фастівського району Київської області на площі 0,2 га. Умовно чистий дохід від вирощування сортів та гібридів зростав на 4,4 - 6,1 тис.грн/га. Залежно від строку сівби 20 квітня і схеми розміщення 0,7Ч0,5 м у сорту Вертю 1340 він збільшувався на 4,2 - 6,5 тис.грн/га, у сорту Вертус за сівби 20 квітня і схеми 0,7Ч0,4 м – 3,9 - 5,1 тис.грн/га.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведено огляд джерел літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів і впровадження їх у виробництво, виконано статистичну обробку даних і економічні розрахунки, підготовку до опублікування наукових статей. Особистий внесок здобувача у підготовці дисертаційної роботи становить 90 %.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи обговорені на засіданнях кафедри овочівництва (2004-2006 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (2004-2006 рр.), всеукраїнській науково-практичній конференції третіх Симиренківських читаннях в Національному аграрному університеті „Роль сорту в сучасних технологіях” (2005р.), науково-виробничій конференції молодих вчених „Сучасні методи досліджень в овочівництві закритого і відкритого грунту” м. Київ (2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який нараховує 253 назви, в тому числі – 19 латиницею. Робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту, включає 48 таблиць, 4 рисунки, 43 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

(Огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів наукових робіт вітчизняних та зарубіжних вчених про сучасний стан та перспективи виробництва капусти савойської. Показано невирішені питання із зазначеної проблеми та обґрунтовано актуальність теми. У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу сортименту, оптимальних строків сівби, схем розміщення рослин та способів зберігання (Т.В. Лизгунова, 1965, 1971, 1984; Г.В. Боос, 1983; Т.И. Джохадзе, 1983; О.Я. Жук, 1990). Виходячи з цього, постало питання дослідити основні технологічні елементи вирощування капусти савойської в Лісостепу України.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проведено протягом 2004-2006 рр. на кафедрі овочівництва Національного аграрного університету та в Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Згідно з матеріалами ґрунтового обстеження грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний слабовилугуваний. Має профіль глибиною 80-90 см, у гранулометричному складі переважає грубий пил. Вміст гумусу в орному шарі низький (2,25 %). Забезпеченість рухомими сполуками фосфору середня (15,6 мг/100 г), вміст рухомого калію в орному шарі грунту середній (4,0 мг/100 г), реакція сольової витяжки (рН) досягає 5,8 - 6,2, сума увібраних основ – 20,19 мг-екв/100 г ґрунту. Вміст Са – 2,3 мг/100 г, Mn – 53, Мg – 2,3 мг/100 г.

Дослідження проводили відповідно до „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001), статистичну обробку і кореляційний аналіз – за „Методикой полевого опыта” (Доспехов Б. А., 1985). Сортовивчення виконували згідно з „Методикою державного сортовипробування” (2001).

Для проведення господарсько-біологічної оцінки капусти савойської було відібрано сорти та гібриди іноземної селекції різних груп стиглості: Золота рання, Аркта, Тереза з Чехії; Форботе, Вертус з Німеччини; Dafni F1, Otello F1, з Франції; DЧasti S Glovanni з Італії; Чіфтейн савой, Аубервіль, Абервілерс, Saga F1 RS з Нідерландів; Вертю 1340 з Росії.

Вивчення впливу строків сівби на формування продуктових органів та врожайність капусти савойської проводили з середньопізніми сортами Вертю 1340 та Вертус. Строки сівби насіння: 20, 25, 30 квітня (контроль) та 5 травня.

У досліді з вивчення впливу схеми розміщення на ріст і розвиток рослин та врожайність капусти савойської варіантами досліду були схеми 0,7Ч0,6 (контроль), 0,7Ч0,5, 0,7Ч0,4 та 0,7Ч0,3 м. Дослідження здійснювали з сортами Вертю 1340 та Вертус.

Для вивчення впливу різних способів зберігання на лежкість капусти савойської використовували сорт Вертю 1340 та гібриди Saga F1 RS і Otello F1. Варіанти досліду: у ящиках (контроль), на стелажах в один ярус, у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря, у відкритих поліетиленових мішках, у поліетиленових мішках без доступу повітря, в ящиках із загортанням папір. Зберігання цілих рослин: у підвішеному стані, з укладанням на решітчасті настили у штабелі.

У дослідах виконували такі обліки, спостереження і аналізи: фенологічні спостереження, біометричні вимірювання щодекадно, облік урожаю проводили з кожної ділянки у період технічної стиглості головок. Лабораторні дослідження включали визначення у частинах головки (верхні листки, черешки та внутрішній качан): сухої речовини – методом висушування, ГОСТ 28562–90, вмісту цукрів – за Бертраном, ГОСТ 875613–87, вітаміну С за Муррі, ГОСТ 24536–89 [СТ СЭВ 6245–88], білка – методом Кьєльдаля, ГОСТ 26889–86 [СТ СЭВ 5214–85]; амінокислотного складу за методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки ААА-339М; вмісту макроелементів – калію, натрію, кальцію, магнію, заліза і мікроелементів – марганцю, нікелю, міді, цинку, свинцю – згідно з ГОСТ 30178-96. Для вимірювання концентрацій металів використовували атомно-абсорбційний спектрофотометр AAS-30, аналізи проводили в лабораторії радіоекологічного моніторингу Інституту агроекології УААН атомно-абсорбційним методом.

Статистичну обробку отриманих даних виконували методом дисперсійного аналізу, кореляційного зв’язку та варіаційної статистики (Доспехов Б.А., 1985) з використанням комп’ютерної програми „Agrostat”.

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОРТИМЕНТУ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

Одним з важливих елементів технології вирощування капусти савойської є підбір високоврожайних сортів та гібридів, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов. У роки проведення досліджень насіння сортів капусти савойської висівали у відкриті розсадники в першій п’ятиденці третьої декади квітня, коли температура ґрунту досягає 12-15 ?С, розсаду висаджували у першій декаді червня. Масові сходи у сортів і гібридів з’являлись через 7-9 діб. За темпами наростання справжніх листків, які утворювались у розсадному віці, у сортів капусти савойської значних відмінностей не виявлено.

Спостереженнями за строками настання основних фенологічних фаз встановлено, що досліджені сорти і гібриди відносяться до 4 груп стиглості. До ранньостиглих (103-111 діб) – Золота рання, Аркта, Форботе, Dafni F1; середньостиглих (136-139 діб) – Dґasti S Glovanni, Чіфтейн савой, Аубервіль; середньопізніх (149-152 доби) – Вертю 1340, Вертус, Абервілерс і пізньостиглих (162-167 діб) – Saga F1 RS, Otello F1, Тереза.

Найбільшу площу листків формували гібриди Otello F1 і Saga F1 RS – 1,79, 1,73 м2 з однієї рослини та сорти Dґasti S Glovanni і Вертю 1340 – 1,64 та 1,60 м2, відповідно з одиниці площі 51142, 49428, 46856 та 45714 м2/га. У процесі вивчення сортименту капусти савойської було досліджено динаміку наростання листків шляхом їх щодекадного підрахунку. Найбільша кількість листків утворювалась у сортів Абервілерс, Вертус та гібрида Otello F1 – по 23 і 22 шт. Найбільший діаметр головки відмічено у сортів Вертю 1340, Чіфтейн савой, Аубервіль, Вертус та гібрид Saga F1 RS – 18,4; 18,1; 17,6; 17,3 і 17,2 см відповідно. Найбільшу масу головки мали сорти Чіфтейн савой та Аубервіль – 1,68 і 1,63 кг.

Враховуючи ліміти досліджених морфологічних ознак, слід зазначити, що їх мінливість виражалась невисокими значеннями коефіцієнта варіації незалежно від сорту, гібрида та їх скоростиглості. Встановлено, що існує середній і сильний кореляційний зв’язок між складовими врожайності та середній – між біометричними параметрами залежно від сортименту.

Величина та товарність урожаю капусти савойської залежить від біологічних особливостей сортів і гібридів та їх географічного походження (табл. 1).

Таблиця 1 – Урожайність ранньостиглих та середньостиглих

сортів та гібрида капусти савойської

Сорт, гібрид | Урожайність, т/га | Товарність, %

2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середнє

Золота рання | 18,3 | 20,3 | 19,7 | 19,4 | 89,6

Аркта | 16,6 | 18,8 | 17,4 | 17,6 | 84,5

Форботе | 21,1 | 27,4 | 25,7 | 24,7 | 93,5

Dafni F1 | 24,6 | 29,1 | 27,7 | 27,1 | 98,6

НІР05, т/га 1,1 2,2 1,9

Dґasti S Glovanni | 27,9 | 35,4 | 32,3 | 31,9 | 90,1

Чіфтейн савой | 38,6 | 53,4 | 51,7 | 47,9 | 95,2

Аубервіль | 36,6 | 51,9 | 50,9 | 46,5 | 97,1

НІР05, т/га 2,8 2,4 3,1

У ранньостиглій групі врожайність капусти савойської в середньому за три роки досліджень знаходилась у межах 17,6-27,1 т/га. Найбільша вона формувалась у гібрида Dafni F1 – 27,1 та сорту Форботе – 24,7 т/га, відповідно з найвищою товарністю головок.

Отримані результати свідчать про те, що сорти середньостиглої групи мали врожайність на рівні 31,9-47,9 т/га. Найвищі показники забезпечили сорти Чіфтейн савой і Аубервіль – 47,9 і 46,5 т/га, де товарність головок становила 97,1 і 95,2 %, найнижчі – у сорту Dґasti S Glovanni – 31,9 т/га з товарністю головок 90,1 %.

Найвищу врожайність у групі середньопізніх відмічено у сортів Вертю 1340 та Вертус – 41,8 і 41,3 т/га. Проте товарність головок була на високому рівні у сорту Вертус – 98,8 %. Найменшу врожайність забезпечив сорт Абервілерс – 30,0 т/га з найнижчою товарністю головок – 83,1 % (табл. 2).

Таблиця 2 – Урожайність середньопізніх та пізньостиглих сортів та гібридів капусти савойської

Сорт, гібрид | Урожайність, т/га | Товарність, %

2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середнє

Вертю 1340 – контроль | 33,7 | 48,6 | 45,4 | 41,8 | 93,2

Вертус | 33,4 | 46,8 | 43,4 | 41,3 | 98,8

Абервілерс | 27,4 | 32,3 | 30,3 | 30,0 | 83,1

НІР05, т/га 3,4 4,1 3,9

Saga F1 RS | 35,1 | 49,4 | 38,3 | 40,9 | 99,8

Otello F1 | 33,9 | 44,6 | 37,4 | 38,6 | 99,5

Тереза | 29,9 | 39,7 | 33,7 | 34,4 | 93,4

НІР05, т/га 3,4 3,0 2,8

У середньому за три роки досліджень у групі пізньостиглих найбільшою врожайністю характеризувались гібриди Saga F1 RS і Otello F1 – 40,9 і 38,6 т/га проти 34,4 т/га у сорту Тереза. Найвищим виходом товарних головок відзначались також виділені гібриди – 99,8 і 99,5 %, у сорту Тереза – 93,4 %.

Отримані результати підтверджують, що найвищу врожайність забезпечили середньостиглі сорти капусти савойської Чіфтейн савой – 47,9 т/га з товарністю головок 95,2 % і Аубервіль – 46,5 т/га (товарність 97,1 %). Проте пізньостиглі гібриди Saga F1 RS, Otello F1 і ранньостиглий Dafni F1 значно перевищували всі інші зразки за виходом товарних головок.

На основі проведених біохімічних аналізів сортів і гібридів капусти савойської встановлені значні відмінності за вмістом і розподілом в частинах головки сухої речовини, цукрів, вітаміну С і білка, які зумовлені проявом адаптивних властивостей рослин у процесі росту і розвитку в конкретних умовах навколишнього середовища (табл. 3).

Так, отримані дані свідчать про те, що вміст сухої речовини у капусті савойській сортів та гібридів коливався від 6,34 до 10,9 %. Найбільша кількість її виявлена у гібридів Saga F1 RS і Otello F1 – 10,9 і 10,6 % та сортів Вертю 1340, Вертус, Чіфтейн савой та Абервілерс – 10,43; 9,19; 9,09 і 9,05 % відповідно. Найменше її містилося у сортів Форботе, Золота рання, Аркта та гібрида Dafni F1 – на рівні 6,34-7,32 %.

Серед дослідженого сортименту капусти савойської за вмістом цукру (сума) виділялися гібриди Saga F1 RS і Otello F1 та сорти Вертю 1340, Абервілерс і Чіфтейн савой, які мали кількість на рівні 3,62 і 3,42 %. Найменшу величину цього показника мав сорт Форботе – 2,88 %.

Вміст вітаміну С у головках капусти савойської змінювався у значних межах. Найвищий він був у гібридів Saga F1 RS і Otello F1 – 63,2 і 59,4 мг/100 г та сортів Вертю 1340 і Вертус – 61,9 і 55,2 мг/100 г. Дещо менше його накопичували сорти Тереза – 48,3, D'asti S Glоvanni – 46,0, Чіфтейн савой – 42,1 і Аубервіль – 41,6 мг/100 г, найменше – сорт Форботе – 23,5 мг/100 г.

Таблиця 3 – Біохімічний склад головок сортів і гібридів капусти савойської

(середнє за 2004-2006 рр.)

Сорт, гібрид | Вміст у головках

суха речовина, % | цукри (сума), % | вітамін С, мг/100 г | білок, %

Золота рання | 7,16±0,2 | 3,23±0,3 | 39,8±4,2 | 2,75±0,2

Аркта | 7,18±0,2 | 3,29±0,2 | 35,0±3,6 | 2,92±0,2

Форботе | 6,34±0,1 | 2,88±0,3 | 23,5±3,3 | 3,16±0,3

Dafni F1 | 7,32±0,1 | 3,14±0,2 | 36,6±3,4 | 3,05±0,2

D'asti S Glоvanni | 8,61±0,3 | 3,23±0,2 | 46,0±5,0 | 2,75±0,1

Чіфтейн савой | 9,09±0,3 | 3,42±0,3 | 42,1±4,7 | 2,75±0,2

Аубервіль | 8,04±0,2 | 3,23±0,1 | 41,6±4,1 | 2,68±0,3

Вертю 1340 – контроль | 10,4±0,4 | 3,56±0,3 | 61,9±5,9 | 2,52±0,2

Вертус | 9,19±0,3 | 3,39±0,4 | 55,2±5,3 | 2,74±0,2

Абервілерс | 9,05±0,2 | 3,49±0,2 | 39,5±5,1 | 2,86±0,2

Saga F1 RS | 10,9±0,3 | 3,62±0,3 | 63,2±4,8 | 2,97±0,3

Otello F1 | 10,6±0,4 | 3,59±0,2 | 59,4±4,4 | 2,81±0,2

Тереза | 8,96±0,3 | 3,26±0,2 | 48,3±3,8 | 2,62±0,1

У капусті савойській міститься багато азотистих речовин, основною частиною яких є білок. Дослідженнями встановлено, що найвищий вміст білка мали сорт Форботе і гібрид Dafni F1 – 3,16 і 3,05 %. Високою його кількістю відзначалися сорти Аркта – 2,92 %, Абервілерс – 2,86 та гібрид Saga F1 RS – 2,97 %. Нижчим показником характеризувались сорти Вертю 1340, Аубервіль, Чіфтейн савой, D'asti S Glоvanni і Золота рання, у яких цей показник був на рівні 2,68 - 2,75

Отриманими біохімічними показниками встановлено нерівномірний розподіл органічних речовин між різними органами рослин капусти савойської. Найбільша кількість сухої речовини накопичувалася у верхніх листках – 12,9 %, відповідно у головці – 11,2 %. Найменше її мали черешки – 9,20 %. Внутрішній качан відзначався середнім вмістом на рівні 10,6 %.

Суттєва різниця спостерігались за вмістом вітаміну С. Найбільше його містилось у верхніх листках – 95,7 мг/100 г, найменше у черешках – 44,5 мг/100 г проти контролю (61,6 мг/100 г). Значна кількість вітаміну С накопичувалась у внутрішньому качані – 82,4 мг/100 г.

Найбільшу кількість цукру (сума) відмічено у внутрішньому качані – 4,92 %. На рівні контролю (3,59 %) цей показник був у черешках – 3,45 %, найменше у верхніх листках – 2,56 %.

Найвищий вміст моноцукрів на відміну від цукру (сума) спостерігався у черешках – 3,23 % , в той час як головка і верхні листки містили їх на рівні 2,49 – 2,53 %. Найменшою кількістю накопичених моноцукрів характеризувався внутрішній качан – 1,82 %.

Найвищою здатністю до накопичення сахарози у частинах головки відзначався внутрішній качан – 2,94 % порівняно з контролем – 1,04 %. Найменше її мали верхні листки та черешки – 0,03 і 0,22 % відповідно.

Дослідження підтверджують, що вищий вміст білка порівняно з контролем визначено лише у внутрішньому качані – 3,16 % проти 2,54 %. У черешках накопичувалась така кількість, як у контролі – 2,49 %. Найменше білка містилось у верхніх листках головки – 2,12 %.

Аналізом показників амінокислотного складу виявлено найвищу здатність у капусти савойської, незалежно від сортименту, до накопичення глютамінової та аспарагінової кислот, проліну, аргініну. Як видно з наведених даних, за найбільшим вмістом глутамінової кислоти в головках капусти савойської виділився сорт Вертю 1340 – 1021 мг/100 г сирої речовини. Високу здатність до накопичення цієї замінної амінокислоти було відмічено у гібрида Saga F1 RS – 819 мг/100 г (табл. 4).

Таблиця 4 – Вміст замінних амінокислот у капусті савойській залежно від сортименту (середнє за 2004-2006 рр.), мг/100 г

Амінокислота | Сорт, гібрид

Вертю 1340 – контроль | Аубервіль | Вертус | Saga F1 RS

Глутамінова | 1020±27,2 | 484±14,0 | 610±15,6 | 819±24,5

Аспарагінова | 239±14,0 | 308±19,2 | 343±14,3 | 355±16,1

Пролін | 392±15,8 | 213±8,5 | 232±14,3 | 289±19,3

Аргінін | 354±13,1 | 157±7,0 | 205±5,1 | 255±20,3

Аланін | 156±9,2 | 166±10,6 | 165±4,1 | 143±12,2

Гліцин | 127±5,0 | 128±4,7 | 130±6,0 | 115±16,9

Серин | 125±5,5 | 128±7,0 | 92±7,1 | 91±6,9

Гістидин | 154±5,9 | 52±3,4 | 61±3,7 | 101±8,3

Тирозін | 129±5,8 | 104±4,0 | 89±3,1 | 105±9,9

За вмістом аспарагінової кислоти в капусті савойській вирізнялися гібрид Saga F1 RS і сорт Вертус – 355 і 343 мг/100 г сирої речовини. Дещо нижчий показник був у сорту Аубервіль – 308 мг/100 г.

Найвищий вміст проліну зафіксовано у сорту Вертю 1340 – 392 мг/100 г. Сорти Аубервіль, Вертус та гібрид Saga F1 RS мали його на рівні – 213 - 289 мг/100 г відповідно.

За накопиченням аргініну перевага була на боці сорту Вертю 1340, який мав його 354 мг/100 г сирої речовини. Меншу його кількість виявлено у гібрида Saga F1 RS – 255 мг/100, сортів Вертус і Аубервіль – 205 і 157 мг/100 г.

Найбільшу кількість аланіну накопичували сорти Аубервіль і Вертус – 166 і 165 мг/100 г проти 156 мг/100 г у контролі. За здатністю до накопичення гліцину виділились сорти Вертус – 130 мг/100, Аубервіль – 128 та Вертю 1340 – 127 мг/100 г. Найменше його спостерігалось у гібрида Saga F1 RS – 115 мг/100 г.

Найбільшим вмістом серину відзначалися сорти Аубервіль та Вертю 1340 (контроль), де він був на рівні 129 і 125 мг/100 г сирої речовини. Менша кількість його накопичувалась у гібрида Saga F1 RS та сорту Вертус – 91 - 92 мг/100 г сирої речовини.

На основі проведеного аналізу головок капусти савойської встановлено, що серед сортименту за накопиченням тирозину виділився сорт Вертю 1340 (контроль) – 129 мг/100 г. Найменше його було у сорту Вертус – 89 мг/100 г. Проміжне місце за цим показником займали сорт Аубервіль та гібрид Saga F1 RS – 104 і 106 мг/100 г відповідно.

Важливим показником амінокислотного складу сортименту капусти савойської є вміст незамінних амінокислот, які не синтезуються в організмі людини, а надходять з їжею. З отриманих даних видно, що найбільше їх відмічено у сорту Вертю 1340 та гібрида Saga F1 RS (табл. 5).

Таблиця 5 – Вміст незамінних амінокислот у капусті савойській залежно від сортименту (середнє за 2004-2006 рр.), мг/100 г

Амінокислота | Сорт, гібрид

Вертю 1340 – контроль | Аубервіль | Вертус | Saga F1 RS

Лейцин | 190±9,9 | 155±22,4 | 145±20,7 | 179±21,4

Лізин | 169±17,6 | 118±15,5 | 137±19,8 | 160±20,5

Ізолейцин | 163±20,0 | 118±13,9 | 96±10,0 | 145±16,9

Валін | 141±17,7 | 105±11,1 | 111±11,7 | 129±14,6

Фенілаланін | 127±8,2 | 94±8,6 | 52±8,9 | 100±12,0

Треонін | 123±21,9 | 92±12,3 | 92±12,8 | 97±12,5

Інші сорти дещо поступалися за цим показниками. Різну здатність до накопичення замінних і незамінних амінокислот можна пояснити біологічними особливостями сортів і гібрида.

При вивченні окремих показників мінерального складу капусти савойської були встановлені відмінності між сортами та гібридами за кількістю макро- і мікроелементів. Найвищий вміст калію мали сорти капусти савойської Вертус, D’asti S Glоvanni, Тереза і Аубервіль та гібрид Otello F1 – на рівні 3902 і 3355 мг/кг. У сорту Вертю 1340 він був у межах 2912 мг/кг. Менша кількість його спостерігалась у сортів Форботе, Золота рання, Абервілерс та гібрида Dafni F1 – 2235 - 2369 мг/кг.

За найбільшим вмістом натрію виділялися сорти Тереза – 265 мг/кг, Вертус – 231, Абервілерс – 210 та гібрид Saga F1 RS – 223 мг/кг. Найменшу кількість натрію зафіксовано у сортів Аркта і Золота рання – 45 і 89 мг/кг.

За кількістю кальцію у капусті савойській вирізнялися сорти D’asti S Glоvanni, Аубервіль, Вертус та гібрид Otello F1, які мали відповідно 721, 670, 658 і 689 мг/кг. Найнижчий вміст цього елементу був у гібрида Dafni F1 та сортів Форботе, Абервілерс і Чіфтейн савой – 470, 484, 503 і 504 мг/кг відповідно.

Найвищим вмістом магнію відзначались сорти D’asti S Glоvanni і Вертус – 224 і 201 мг/кг. На високому рівні він знаходився у сортів Аубервіль, Тереза та гібридів Otello F1 та Saga F1 RS – відповідно 185, 171,174 і 167 мг/кг. Найменше магнію накопичувалось у сортів Золота рання, Форботе та гібрида Dafni F1 – 122 - 141 мг/кг.

У групі мікроелементів за накопиченням марганцю виділились гібриди Otello F1 – 1,36 мг/кг, Saga F1 RS – 1,19 та сорт Абервілерс – 1,25 мг/кг. Найнижчим його вмістом характеризувались гібрид Dafni F1 та сорт Форботе – 0,56 і 0,72 мг/кг.

Найбільший вміст заліза виявлено у гібрида Otello F1 та сортів Вертус, D’asti S Glоvanni і Аркта – на рівні 5,9 і 5,2 мг/кг. Найменшу кількість цього елементу мали гібрид Dafni F1 – 3,1 мг/кг та сорти Чіфтейн савой – 3,3 і Абервілерс – 3,4 мг/кг.

Найбільше нікелю виявлено у сорту Золота рання – 0,31 мг/кг порівняно з контролем Вертю 1340 – 0,21 мг/кг. Найменший вміст цього елементу спостерігався в сортів Абервілерс, Чіфтейн савой, Тереза, Форботе та гібрида Saga F1 RS – 0,14 - 0,17 мг/кг.

Найвищий вміст міді серед інших зразків виявлено у сортів Аубервіль і D’asti S Glоvanni та гібрида Saga F1 RS – відповідно 0,31, 0,30 і 0,29 мг/кг. Найнижчий він був у сортів Тереза, Золота рання та гібрида Dafni F1 – 0,17 - 0,18 мг/кг.

За накопиченням цинку виділився сорт Аубервіль – 3,1 мг/кг. У сортів D’asti S Glоvanni, Вертус та Аркта його вміст становив 2,26 - 2,43 мг/кг. Найнижчим вмістом його характеризувались сорти Золота рання, Форботе і Тереза – 1,37 - 1,64 мг/кг. За даними аналізу, вміст свинцю не перевищував ГДК.

За результатами оцінки лежкості головок капусти савойської встановлено, що найбільший вихід товарної продукції (73,4 і 70,3 %) після 4 місяців зберігання забезпечили гібриди Otello F1 і Saga F1 RS. Природні втрати і відходи від зачисток у них відповідно становили – 26,6 - 29,3 %. У сорту Вертус відмічено дещо більші втрати – 30,9 % проти 34,0 % у контролі. Найнижчий вихід товарної продукції отримано у сортів Абервілерс і Тереза.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА НАДХОДЖЕННЯ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

У середньопізніх сортів Вертю 1340 і Вертус за роки проведення досліджень масові сходи за сівби насіння 20 та 25 квітня з’являлися через 8 діб, за сівби 30 квітня – 7 діб, 5 травня – 6 діб, тобто на один день раніше, ніж у контрольному варіанті.

Найкоротший вегетаційний період у сорту Вертю 1340 був за сівби насіння 20 квітня – 145 діб. Триваліший період до настання технічної стиглості відмічено за пізніх строків сівби: 25 квітня – 148 діб, 5 травня – 153 доби, у контролі (30 квітня – 151 доба). Аналіз даних фенологічних спостережень показав, що у сорту Вертус тривалість основних періодів росту і розвитку рослин був аналогічний сорту Вертю 1340. Проте міжфазні періоди проходили дещо швидше.

У процесі вивчення строків сівби досліджено динаміку наростання листків. Інтенсивне формування листків у всіх варіантах відбувалося протягом другої і третьої декад серпня. Найбільша їх кількість спостерігалась за сівби насіння 20 квітня – 21 шт, найменша за четвертого строку сівби – 18 шт. У другій половині вегетації у всіх варіантах відмічено опадання листків. За сівби насіння 20 квітня їх кількість становила 19 шт. на рослині, за сівби 25 та 30 квітня по – 18 шт. Найменше листків було за сівби насіння 5 травня – 17 шт.

Як свідчать отримані дані, строки сівби також впливали на кількість утворених листків і в сорту Вертус. Протягом першої половини серпня рослини формували за першого та другого строків сівби по 20 листків проти контролю (19 шт.). Найменшу їх кількість мав четвертий строк – 18 шт.

На кінець вересня кількість листків у всіх варіантах збільшувалась до 24, 23 та 22 шт. відповідно. Зменшення листків відмічено в другій половині вересня. За сівби насіння 20 і 25 квітня їх кількість становила по 23 шт. на рослині, 30 квітня та 5 травня – 21 і 20 шт. відповідно.

На основі проведених біометричних вимірювань капусти савойської встановлено значні відмінності за діаметром головки. Найбільший діаметр головок у сорту Вертю 1340 був за сівби насіння 20 - 25 квітня – 18,6 і 17,8 см проти 15,9 см у контролі, найменший – за строку 5 травня – 14,6 см. У сорту Вертус спостерігалась аналогічна закономірність. Найбільший діаметр формувався за першого та другого строків сівби – 18,1 і 17,2 см відповідно, у контролі – 15,3 см, найменший – за сівби 5 травня – 14,1 см.

Відповідно до динаміки наростання змінювалась маса головок. У сорту Вертю 1340 найбільша маса була за сівби насіння 20 - 25 квітня – 1,71 і 1,62 кг, що значно вище, ніж у контролі (30 квітня) – 1,38 кг. Найбільша маса головок у сорту Вертус також була за сівби насіння 20-25 квітня – 1,51 і 1,45 кг, що перевищувало контроль на 0,22 та 0,16 г.

Відповідно до маси головок змінювалась і врожайність капусти савойської (табл. 6).

Таблиця 6 – Урожайність головок капусти савойської залежно

від строків сівби

Строк сівби | Урожайність, т/га | Різниця в урожаї, т/га | Товарність, %

2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середнє

Сорт Вертю 1340

20 квітня | 40,8 | 54,8 | 51,1 | 48,9 | 9,6 | 95,2

25 квітня | 38,6 | 52,3 | 47,7 | 46,2 | 6,9 | 94,3

30 квітня - контроль | 33,1 | 44,6 | 40,3 | 39,3– | 92,7

5 травня | 30,3 | 36,3 | 33,7 | 33,4– | 5,9 | 90,1

НІР05, т/га 2,6 2,9 3,0

Сорт Вертус

20 квітня | 36,6 | 48,3 | 44,8 | 43,2 | 6,4 | 96,3

25 квітня | 34,6 | 46,3 | 43,1 | 41,3 | 4,5 | 94,5

30 квітня - контроль | 32,3 | 39,4 | 38,8 | 36,8– | 91,8

5 травня | 29,9 | 33,1 | 33,9 | 32,3– | 4,5 | 89,6

НІР05, т/га 2,3 2,5 3,3

На основі проведених досліджень встановлено, що строки сівби суттєво впливали на цей показник. Найвищу врожайність у сорту Вертю 1340 у середньому за три роки одержано за сівби насіння 20 - 25 квітня – 48,9 і 46,2 т/га, що на 9,6 і 6,9 т/га більше, ніж у контролі (30 квітня). За строку сівби 5 травня вона була відповідно на 5,9 т/га нижча, ніж у контрольному варіанті (39,3 т/га). Слід зазначити, що врожайність більше залежала від середньої маси головки, ніж від її діаметра. Проте останній безпосередньо впливав на врожайність головок за різних строків сівби.

Найвищу врожайність головок сорту Вертус забезпечили рослини у варіанті, де насіння було висіяне 20-25 квітня – 43,2 і 41,3 т/га, яка перевищила контрольний варіант (30 квітня) на 6,4 і 4,5 т/га з найвищою товарністю головок – 96,3 і 94,5 %. За найпізніших строків сівби вихід товарного врожаю зменшувався за рахунок утворення більшої кількості дрібних і нещільних головок.

ВПЛИВ СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ НА РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ

Важливим фактором, що визначає врожайність та якість капусти савойської, є правильний вибір схеми розміщення рослин. Залежно від густоти рослин формування головок капусти савойської у середньопізніх сортів Вертю 1340 і Вертус відмічено в другій декаді липня. Технічна стиглість наступала відповідно в кінці вересня - на початку жовтня.

Дослідженнями встановлено, що незважаючи на те, що площа листків однієї рослини у обох сортів була найбільшою за схеми розміщення 0,7Ч0,6 м, сумарна площа листків на 1 га була найменша. Схема 0,7Ч0,3 м забезпечила іншу тенденцію, тобто площа листків однієї рослини була найменша, а сумарна - найбільша за рахунок більшої кількості рослин на гектарі.

Отримані результати досліджень свідчать про те, що схеми розміщення рослин, які зумовлюють різну їх густоту, істотно впливали на кількість листків у сортів Вертю 1340 і Вертус. Найбільше їх формувалось у сорту Вертю 1340 за схеми розміщення 0,7Ч0,6 м – 20 шт., найменше – 17 шт за схеми 0,7Ч0,3 м. У сорту Вертус спостерігалась аналогічна закономірність.

Відповідно до схеми розміщення і густоти рослин змінювалась динаміка наростання головок капусти савойської сортів Вертю 1340 і Вертус. Найбільший діаметр їх у середньопізнього сорту Вертю 1340 був за схеми розміщення рослин 0,7Ч0,6 та 0,7Ч0,5 м – 18,9 і 17,8 см, найменший – за більш загущеного розміщення 0,7Ч0,3 м – 14,8 см. Аналогічно відбувалось наростання головок у сорту Вертус.

У сорту Вертю 1340 найвищу врожайність забезпечувала схема розміщення рослин 0,7Ч0,5 м – 49,0 т/га проти 44,6 т/га у контролі. Найменша вона формувалася за схеми 0,7Ч0,3 м – 38,2 т/га. Товарність головок у кращому варіанті знаходилась на рівні 90,8 % (табл. 7).

Таблиця 7 – Урожайність та товарність головок капусти савойської

залежно від схеми розміщення

Схема розміщення рослин, см | Урожайність, т/га | Різниця в урожаї, т/га | Товарність, %

2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | середнє

Сорт Вертю 1340

0,7Ч0,3 | 34,7 | 41,4 | 38,6 | 38,2– | 6,4 | 83,4

0,7Ч0,4 | 36,4 | 46,7 | 39,9 | 41,0– | 3,6 | 88,2

0,7Ч0,5 | 46,8 | 51,7 | 48,5 | 49,0 | 4,4 | 90,8

0,7Ч0,6 –

контроль | 42,8 | 46,9 | 44,2 | 44,6– | 92,1

НІР 05, т/га 3,4 3,2 2,4

Сорт Вертус

0,7Ч0,3 | 32,8 | 38,1 | 37,1 | 36,0– | 3,3 | 81,6

0,7Ч0,4 | 42,0 | 43,8 | 42,7 | 42,8 | 3,5 | 89,1

0,7Ч0,5 | 34,0 | 39,2 | 36,9 | 36,7– | 2,6 | 90,2

0,7Ч0,6 –

контроль | 37,1 | 41,4 | 39,5 | 39,3– | 94,2

НІР 05, т/га 2,4 2,3 1,8

У зв’язку з меншим розміром рослин у сорту Вертус в середньому за три роки найвищу врожайність (42,8 т/га) одержано за схеми садіння 0,7Ч0,4 м з приростом 3,5 т/га проти контролю (39,3 т/га). Товарність головок становила 89,1 %. Найнижчою врожайністю характеризувались рослини за схем 0,7Ч0,5 і 0,7Ч0,3 м – 36,7 і 36,0 т/га. Товарність головок за схеми розміщення 0,7Ч0,6 м складала – 94,2 %. Найменший вихід товарних головок отримано за загущеного розміщення рослин 0,7Ч0,3 м – 81,6 %.

ЗДАТНІСТЬ КАПУСТИ САВОЙСЬКОЇ ДО ЗБЕРІГАННЯ

Засвоєння біологічних особливостей капусти савойської щодо здатності до зберігання сприятиме покращанню лежкості і більшому виходу товарної продукції, повнішому забезпеченню потреб населення в осінньо-зимовий період і подовженню терміну споживання.

Результатами досліджень встановлено, що порівняно з природними втратами за стандартом найтриваліше зберігались головки капусти савойської сорту Вертю 1340 у поліетиленових пакетах по одній головці без доступу повітря та поліетиленових мішках без доступу повітря – 113 і 120 діб. Це можна пояснити тим, що починаючи з часу збирання врожаю і протягом періоду зберігання