ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

ФАЙЧАК РОМАН ІВАНОВИЧ

УДК:796.011.1

КОРЕКЦІЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ У ЛІЦЕЇСТІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ЛЬВІВ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор

МИЦКАН Богдан Михайлович,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ПОТАШНЮК Раїса Захарівна,

Рівненський міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, завідувач кафедри фізичної реабілітації;

кандидат педагогічних наук, професор

АРЕФ’ЄВ Валерій Георгійович,

Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту.

Провідна установа – Тернопільский національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теоретичних основ та методики фізичного виховання, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться 27 квітня 2007 року о 13 годині під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000 м. Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000 м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 26 березня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М.Вацеба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У період інтенсивного статевого дозрівання в організмі під-літків відбуваються значні функціональні й гормональні зміни, які не сприяють їх адаптації до впливу найрізноманітніших чинників довкілля (Виру А.А., 1997; Глазирін І.Д., 2000) та резистентності до патогенних чинників (Даценко І.І., 2000).

На стан здоров’я в цей період украй негативно впливає низка чинників: нераціональне харчування (Смоляр В.И., 1991), тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків і токсичних речовин (Плахтій П.Д., Славіна Н.С., 2004; Білявський Г.О., 2005), дефіцит рухової активності (Апанасенко Г.Л., По-пова Л.А., 1998), часті й надмірні психоемоційні стреси, зокрема екзамена-ційний стрес (Никифоров Г.С., 2003).

Існує велика кількість засобів профілактики та послаблення впливу психоемоційного стресу на організм людини. Чільне місце серед них посідають заняття фізичними вправами (Далиева Д., 1998; Зав’язкін О.В., 1999; Му-хін В.М., 2000; Россудіхіна Т., 2002; Ареф’єв В.Г., 2003). Відомо, що від раціо-нальної рухової активності значною мірою залежать гармонійний фізичний розвиток, психоемоційний стан, рівень соматичного здоров’я та імунобіологічні властивості організму (Мицкан Б.М., 1997; Шиян Б.М., 2001; Поташнюк Р.З., 2004; Круцевич Т.Ю., 2005; Іващенко В.П., Бескопильний О.П., 2006 та інші).

Перспективним напрямом у профілактиці негативного впливу стресо-ген-них чинників на організм людини є комплексне використання засобів фізичного виховання і дихальної гімнастики (Цзен Н.В., 1988; Кузнєцова Т.Д., 1989; Ткаченко Л.М., 2000; Розов В.І., 2005), яке не вимагає обладнання й інвентарю, доступне для учнів різного віку та може виконуватися в будь-яких умовах і у різних формах занять фізичними вправами (ранкова гімнастика, уроки фізичної культури, руханкові хвилинки, секційні та самостійні заняття тощо).

Необхідність корекції психоемоційних стресів зумовила вибір теми дослідження, актуальність якої підтверджується потребою збереження здоров’я дітей і підлітків в умовах сучасних технологій навчання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація є складовою частиною планової науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Прикарпатського національного уні-верситету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) за темою “Ме-ханізми адаптації організму людини до впливу факторів довкілля”, а також скла-довою Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.11 “Особливості фізичного розвитку і соматичного здо-ров’я дітей і підлітків Гуцульщини” (номер державної реєстрації 0101U004940).

Роль автора у виконанні цих тем полягала у теоретичному аналізі та нагромадженні експериментального матеріалу щодо фізичного розвитку і соматичного здоров’я учнів ліцею, а саме впливу екзаменаційного стресу на неспецифічну резистентність організму; розробці програми профілактики психоемоційних стресів, які виникають під час навчання. Тему дисертаційної роботи затвердила вчена рада Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 4 від 15 грудня 2005 р.).

Об’єкт дослідження – фізичне виховання учнів ліцею.

Предмет дослідження – засоби фізичного виховання, спрямовані на ко-рек-цію та профілактику психоемоційних стресів учнів ліцею під час екза-менаційної сесії.

Мета роботи – з’ясувати вплив екзаменаційного стресу на психо-соматичний стан і неспецифічну резистентність ліцеїстів та виявити можли-вість його корекції та профілактики за допомогою засобів фізичного виховання.

Відповідно до предмета і мети дослідження було визначено такі завдання:

1. Вивчити проблему корекції психоемоційного стану ліцеїстів засобами фізичного виховання.

2. Охарактеризувати особливості психофізичного розвитку ліцеїстів 14-16 років та їхню мотивацію до занять фізичною культурою.

3. Виявити вплив екзаменаційного стресу на психосоматичний стан та неспецифічну резистентність організму ліцеїстів.

4. Встановити характер взаємозв’язків між індивідуально-психо-логіч-ними властивостями і соматичним здоров’ям ліцеїстів.

5. Розробити програму профілактики психоемоційних стресів в учнів ліцею та перевірити її ефективність.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань викорис-то-вували такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, психологічне тестування, тестування фізичної підго-товленості, метод статистичного аналізу захворюваності, експрес-оцінка соматичного здоров’я, визначення фізичної працездатності, спірографії й електрокар-діографії за допомогою комп’ютерних програм CARDIOLAB і SPIROCOM+, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Анкетування проводили з метою вивчення ставлення ліцеїстів до уроку фізичної культури та до занять фізичними вправами; мотивів, що спонукають до рухової діяльності; місця фізичної культури і спорту в суспільному житті підлітків; стилю життя сучасної молоді; виявлення самооцінки фізичного розвитку та соматичного здоров’я.

Для встановлення рівня неспецифічної резистентності ми досліджували відбитки слизової оболонки порожнини рота, вимірювали площу клітин букального епітелію та їхніх ядер, ядерно-цитоплазматичне співвідношення, коефіцієнт форми епітеліоцитів.

Наукова новизна дослідження. Уперше одержано експериментальні дані про депресивну дію психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність (за морфофункціональними показниками букаль-ного епітелію) організму ліцеїстів 14-16 років та його диференційований вплив відповідно до типологічних властивостей і психофізичних якостей підлітків. Виявлено, що найбільш оптимальним засобом корекції величини психоемо-ційного (екзаменаційного) стресу й імунобіологічних властивостей організму (неспецифічної резистентності) є індивідуально дозовані анаеробно-аеробні фізичні навантаження (за показниками соматичного здоров’я й рівня розвитку фізичних якостей) у поєднанні з дихальною гімнастикою.

За допомогою комп’ютерної електрокардіографії розширено уявлення про реакцію серцево-судинної системи підлітків на психоемоційні стреси в умовах зменшення рухової активності; набули подальшого розвитку знання про взаємозв’язок між індивідуально-типологічними властивостями учнів ліцею і їхнім фізичним (соматичним) здоров’ям.

Доповнено уявлення про структуру мотивів, які визначають потребу лі-цеїс-тів 14-16 років у систематичних заняттях фізичними і спортивними вправами.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблено науково обґрунтовану програму корекції фізіологічних функцій підлітків, яка сприяє зменшенню впливу психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність організму учнів ліцею.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані під час розробки програми диференційованого фізичного виховання дітей і підлітків з урахуванням їхньої мотивації, типологічних особливостей, стану соматичного здоров’я й рівня фізичної підготовленості; у процесі викладання теорії і методики фізичного виховання у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту, в інститутах післядипломної освіти.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес із фізичного виховання учнів Івано-Франківського фізико-технічного ліцею, що засвідчує акт упровадження від 28.08.2003.

Особистий внесок автора полягає у постановці проблеми, в організації і проведенні дослідження, науковому обґрунтуванні та впровадженні у практику програми профілактики психоемоційного стресу в ліцеїстів під час екзаме-наційної сесії, в опрацюванні експериментального матеріалу, аналізі й описі отриманих даних та написанні дисертаційної роботи.

У спільних публікаціях авторові належить обґрунтування актуальності обраної проблеми, організація й проведення досліджень, обробка отриманих даних, формулювання висновків.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, експери-мен-тальні дані та висновки дисертації були предметом обговорень на між-народ-них наукових конференціях: “Молода спортивна наука України” (Львів, 2004-2006), ”Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк-Свитязь, 2005), “Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні” (Рівне, 2003, 2006); на всеукраїнських науково-практичних конференціях “Удосконалення фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки курсантів ВНЗ МВС України” (Івано-Франківськ, 2005), “Морфо-ло-гічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патоло-гіч-них проце-сів” (Тернопіль, 2006); на регіональній науковій конфе-ренції “Роль фі-зичної культури і спорту у гармонійному вихованні студентської і учнівської молоді” (Івано-Франківськ, 2003, 2006); на методичних семінарах для вчителів фізичної культури в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної ос-віти (2005-2006); на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів При-кар-патського національного університету імені Василя Стефаника (2004-2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 14 наукових працях (12 одноосібних), серед яких 8 статей, надрукованих у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 12 додатків. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок, основний зміст роботи висвітлено на 158 сторінках друкованого тексту. Роботу ілюст-ровано 27 таблицями та 35 рисунками. Перелік використаних джерел налічує 271 найменування, серед яких 25 праць зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача; описано сферу апробації результатів дослідження, подано інформацію про публікації, струк-туру та обсяг дисертації.

У першому розділі “Роль засобів фізичної культури в корекції стресових станів” проаналізовано науково-методичну літературу з викорис-тання різноманітних засобів для корекції стресових станів. На підставі прове-деного теоретичного аналізу виявлено, що до цього часу мало дослідженим є превентивний вплив фізичних і дихальних вправ щодо негативних наслідків психоемоційного стресу з урахуванням психологічних характеристик особис-тості, стану соматичного здоров’я та неспецифічної резистентності організму. Залишається майже не вивченим питання про використання цих даних як важливих контрольних показників для визначення ступеня позитивного впливу різних засобів фізичного виховання під час екзаменаційного психоемоційного стресу.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” розкрито сутність і доцільність використаних методів дослідження, наведено загальні відомості про контингент досліджуваних ліцеїстів, подано програму педаго-гічного спостереження, описано організацію етапів дослідження.

Перший етап (вересень 2002 – травень 2003 р.) було присвячено теоре-тичному дослідженню проблеми, вивченню та узагальненню наукової літера-тури і документів.

За допомогою анкетування визначали ставлення учнів до фізичної куль-тури, їхню мотивацію до занять фізичними вправами, рухову активність та стиль життя підлітків. До анкетування було залучено 140 ліцеїстів (80 юнаків і 60 дівчат).

Обстеження ліцеїстів дало можливість охарактеризувати соматичне здоров’я та фізичний розвиток підлітків 14-16 років.

На другому етапі (червень 2003 – серпень 2003 р.) було розроблено експериментальну програму спортивно-оздоровчих занять із пріоритетним використанням дихальних вправ, підібрано адекватні методичні прийоми й засоби фізичного виховання.

Третій етап (вересень 2003 – травень 2004 р.) передбачав проведення педагогічного експерименту з метою оцінки ефективності експериментальної програми. На початку та в кінці експерименту проводили тестування рівня соматичного здоров’я та фізичної підготовленості, визначали індивідуально-психологічні якості ліцеїстів і рівень неспецифічної резистентності за цито-логічними показниками букального епітелію. Заняття в контрольній групі проводили за державною програмою “Уроки фізичної культури в 10 класі”.

На четвертому етапі (червень 2004 р.) визначали вплив психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність ліцеїстів та функціональні показники кардіореспіраторної системи ліцеїстів.

Цитологічні проби брали в лабораторії функціональних досліджень При-карпатського національного університету імені Василя Стефаника з 9 до 12 го-дини ранку в день екзаменів. Іспит з математики розпочинався о 14 годині.

П’ятий етап (липень 2004 – квітень 2006 р.) був присвячений опрацю-ванню та аналізу отриманих результатів тестування учнів експериментальної та контрольної груп, впровадженню результатів роботи в навчальний процес ліцею, оформленню роботи.

У третьому розділі “Характеристика соматичного здоров’я та неспецифічної резистентності організму підлітків” наведено дані про фізичний розвиток 14–16-річних підлітків та вплив психоемоційного стресу на соматичне здоров’я й неспецифічну резистентність організму.

Встановлено, що показники довжини і маси тіла ліцеїстів одного віку є вірогідно (P<0,05) більшими за вікову норму. Проте окружність грудної клітки є меншою за віковий стандарт. Загальна характеристика фізичного розвитку ліцеїстів подана на рис. 1. Як видно з рисунка, у всіх вікових групах пере-важають підлітки із середнім рівнем фізичного розвитку.

Рис. 1. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за рівнями фізичного розвитку: 1 – низький у юнаків; 2 – низький у дівчат; 3 – середній у юнаків; 4 – середній у дівчат; 5 – високий у юнаків; 6 – високий у дівчат.

У констатуючому експерименті виявлено, що рівень сома-тич-ного здоров’я юнаків і дівчат переважно низький (відповідно 20 і 24%) та нижчий від середнього (56 і 48%). Ці показники мало змінюються в період від 14 до 16 років, на що вказують дослідження інших авторів (Панчишина М.В., 1993; Апанасенко Г.Л., 2002; Платонов В.М., Була-това М.М., 2005; Малімон О.О., 1999; Пильненький В.В., 2005; Мазурчук О., 2005).

Моніторинг структури захворюваності ліцеїстів виявив значну поши-ре-ність гострих респіраторних вірусних захворювань (28% юнаків і 25% дівчат).

Аналіз показників соматичного здоров’я свідчить, що серед юнаків і дівчат переважають учні із середнім і низьким рівнем соматичного здоров’я. Високий рівень зафіксований у незначної кількості ліцеїстів (рис. 2). Такі низькі показники соматичного здоров’я посилюють негативний вплив екзаменаційного (психоемоційного) стресу на організм підлітка, що вимагає підвищення резистентності до стресогенних впливів шляхом цілеспрямованого застосування засобів фізичного виховання.

Рис. 2. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за рівнями соматичного здоров’я: 1 – низький у юнаків; 2 – низький у дівчат; 3 – середній у юнаків; 4 – середній у дівчат; 5 – високий у юнаків; 6 – високий у дівчат.

Для визначення впливу психоемоційного стресу на функціональні показ-ники ліцеїстів під час екзаменаційної сесії ми використали дані комп’ютерної спірографії й електрокардіографії. Дослідження рівня артеріального тиску в контрольних групах вірогідних змін діастолічного тиску не виявило. Щодо систолічного тиску, то він під дією психоемоційного стресу вірогідно зростав на 10,9% у юнаків і на 20,3% у дівчат (P<0,05). Водночас збільшувалися індекс напруження (на 22,4% у юнаків і на 22,8% у дівчат), індекс вегетативної регуляції (відповідно на 10,6 і 12,6%). Показник співвідношення вегетативної нервової регуляції (LF/HF) знизився у юнаків на 18,3%, а у дівчат на 19,6%, що свідчить про домінування симпатотонічних впливів на серце (табл. 1).

Дослідження функції зовнішнього дихання виявило зниження індексу Тіффно, форсованої ЖЄЛ та максимального форсованого вдиху й видиху у пред-ставників контрольної групи. Ці дані вказують на домінування поверх-невого типу дихання під час екзаменів (табл. 2). Ліцеїсти експериментальної групи демонстрували вірогідно більші функціональні резерви зовнішнього дихання (P<0,05).

Дослідження рівня неспецифічної резистентності показало, що до іспитів показник лейкоцитарно-епітеліального індексу (ЛЕІ) знаходився в межах від 0,07 ум.од. до 0,12 ум.од. При цьому значення фагоцитарного числа складало 85,22,3 ум.од. у юнаків і 85,51,9 ум.од. – у дівчат. Значення фагоцитарного індексу незалежно від статі становило в середньому 5,80,8 ум.од.

Таблиця 1

Функціональні показники роботи серця15-річних ліцеїстів під час іспитів

Таблиця 2

Показники зовнішнього дихання 15-річних ліцеїстів (n=12) під час іспитів

Цитологічне дослідження відбитків букального епітелію під час екзаменів виявило збільшення кількості мікроорганізмів та лейкоцитів. Вірогідне змен-шення (P<0,05) було зафіксовано в показниках ядерно-цитоплазматичного співвідно-шення (5,5%), коефіцієнті форми епітеліоцитів (19,1%), коефіцієнті форми ядра (15,3%). Щодо площі ядра й епітеліоцитів, то вони зростали відповідно на 20 і 15% (P<0,05). Зазначені зміни вказують на послаблення неспецифічної резистентності організму до впливу патогенних чинників.

Упродовж екзаменів величина лейкоцитарно-епітеліального індексу в контрольній групі зростала і становила 0,18 ум.од. у юнаків і 0,16 ум.од. у дівчат (в експериментальній групі становила відповідно 0,10 і 0,09 ум.од.). Величина фагоцитарного числа знижувалася на 5,1% у юнаків і на 4,0% у дівчат (P<0,05), а фагоцитарного індексу – на 28,6% як у юнаків, так і у дівчат. Такі зміни свідчать про напруженість імунобіологічної системи організму (Суздальский Р.С., 1986-2004; Гаркави Л.Х., 1990; Lange D.E., 1993; Аронов Г.Є., 2002; Колосов А., 2005).

Комплексна спортивно-оздоровча програма, реалізована у нашому дослі-дженні, дозволила зменшити негативний вплив психоемоційного стресу. Так, під час екзаменаційної сесії в експериментальній групі зріс рівень неспе-цифічної резистентності, про що свідчить збільшення площі епітеліоцитів на 9,5% (P<0,05), їхніх ядер – на 8,1% (P<0,05), а також зменшення ядерно-цито-плазматичного співвідношення на 4,3% (P<0,05), коефіцієнта форми епіте-ліоцитів – на 12,4% (P<0,05) й коефіцієнт форми ядра – на 10,7% (P<0,05). Ці показники є наближеними до показників передекзаменаційного періоду і де-монструють належну стійкість організму ліцеїстів до психоемоційного стресу.

Порівняно з контрольною групою лейкоцитарно-епітеліальний індекс зменшився на 80%, фагоцитарне число зросло на 26,2% і становило 84,91,5 ум.од. у юнаків і 85,04,6 ум.од. у дівчат, фагоцитарний індекс теж підвищився на 28,9% і незалежно від статі становив 5,50,4 ум.од. (P<0,05). Такі зміни свідчать про зменшення імунної напруги ліцеїстів експеримен-тальної групи під час стресогенного впливу, що є результатом посилення рефлекторних впливів на імунобіологічні властивості організму через посередництво дихальної системи в умовах систематичного виконання дихальних вправ.

Четвертий розділ “Характеристика та ефективність програми корекції та профілактики психоемоційних стресів в учнів ліцею” присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню експериментальної програми, аналізу взаємозв’язків різних психологічних якостей із показниками сома-тичного здоров’я, фізичної підготовленості та впливу на них психоемоційного на-вантаження.

Встановлено, що головними мотивами до занять фізичними вправами є прагнення бути здоровим (65% дівчат і 78% юнаків), мати гарну статуру (35% дівчат і 22% юнаків). Ці дані необхідно враховувати для раціонального і якісного планування роботи з фізичного виховання ліцеїстів. Показники популярності різних видів рухової активності серед підлітків-ліцеїстів подані на рис. 3.

Рис. 3. Розподіл ліцеїстів 14-16 років за пріоритетним вибором фізичних вправ: 1 – ранкова гімнастика; 2 – спортивна ходьба; 3 – оздоровчий біг; 4 – атлетична гімнастика; 5 – спортивні ігри; 6 – туризм; 7 – плавання; 8 – зимові види спорту; 9 – інші види рухової діяльності.

Враховуючи мотивацію та зацікавленість учнів різними фізичними вправами, ми розробили спортивно-оздоровчу програму для підлітків (табл. 3). Важливою частиною програми є оволодіння правильним, розвивальним диханням. Застосування спеціальних дихальних вправ складається з п’яти етапів. Кожному етапу відповідають окремі комплекси дихальних вправ. Складність цих комплексів поступово зростає. Кінцевим етапом є оволодіння так званим “повним диханням” у спокої і під час виконання фізичних вправ, що дозволяє контролювати свій психоемоційний стан та раціонально поєднувати рухові дії й дихання.

Таблиця 3

Програма спортивно-оздоровчих занять для підлітків

14 - 16 років

Примітки: p – пульсовий режим (уд/хв); t – тривалість занять (хв); L – довжина дистанції (км).

У ході дослідження ми також зробили спробу встановити значення фізичної культури і спорту в повсякденному житті ліцеїстів. Відомості про різновиди інтересів учнів подано в табл. 4.

Таблиця 4

Різновиди інтересів ліцеїстів 14-16 років, %

З таблиці видно, що більшість підлітків найбільше цікавить відвідування дискотек та комп’ютерні ігри, для дівчат важливе значення має стильний одяг. Заняття фізичними вправами і спортом за своєю значущістю посідають 6-те місце, поступаючись потребам уживання алкоголю та паління цигарок.

Дослідження індивідуально-психологічних якостей дозволило нам встановити такі типологічні особливості ліцей-ного соціуму: серед юнаків сангвініки становлять 31%, флегматики – 15%, холерики – 15%, меланхоліки – 8%, невстановленого типу –31%; серед дівчат відповідно 42, 14, 19, 6, 19%. Щодо реактивної тривожності, то серед юнаків її низький рівень виявлено у 6%, середній мали 55%, високий – 39%. Серед дівчат 6% мали низький рівень реактивної тривожності, 47% – середній і високий. Визначення рівня особистісної тривожності у юнаків дало такі результати: низький рівень мали 6% ліцеїстів, середній – 57%, високий – 37%. Серед дівчат низький рівень особистісної тривожності мали 3%, середній – 46%, високий – 51%.

Результати проведених досліджень свідчать про наявність тісних взає-мозв’язків між індивідуально-психологічними якостями ліцеїстів, рівнем роз-витку фізичних якостей та соматичного здоров’я. Так, виявлено, що найбіль-ший загальний рівень розвитку фізичних якостей притаманний сангвінікам та флегма-тикам. Водночас зафіксовано, що учні із середньою особистісною і реактивною тривожністю мають в основному середню величину розвитку фізичних якостей.

Аналіз результатів, які характеризують взаємозв’язки індивідуально-типологічних якостей та соматичного здоров’я юнаків, дозволив встановити, що життєвий та силовий індекси є вищими у холериків та меланхоліків. Це пов’язано з меншою масою тіла ліцеїстів цих типів темпераменту. Що стосується роботи серця (індекс Робінсона) та серцево-судинної системи (індекс Руф'є), то тут кращі показники у флегматиків та сангвініків.

Аналіз характеру таких взаємозв’язків у дівчат показав, що життєвий та силовий індекси є найвищими у холериків, що зумовлено меншою масою тіла. У показниках роботи серця та серцево-судинної системи перевагу щодо функціональних резервів мають дівчата – флегматики та сангвініки.

Результати формуючого експерименту засвідчили вірогідне покращення за більшістю досліджуваних параметрів соматичного здоров’я ліцеїстів. Так, у юнаків життєвий індекс зріс на 22,4%, силовий – на 16,4%, індекс Робінсона – на 6,8%, індекс Руф’є – на 25%. У дівчат ці показники збільшилися відповідно на 19,7, 14,2, 3,6 та 18,1%, що свідчить про позитивний вплив авторської програми на функціональні можливості організму учнів ліцею.

У п’ятому розділі “Аналіз та узагальнення результатів дослідження” наведено три групи даних, отриманих шляхом експериментального дослі-дження та зіставлення їх з даними науково-методичної літератури.

Підтверджено наявність вірогідних взаємозв’язків між показниками стану соматичного здоров’я і фізичної працездатності підлітків, виявлених у ряді досліджень (Куц О.С., 1995; Ареф’єв В.Г., 1999; Шиян Б.М., 2001; Миц- кан Б.М., 2003; Вільчковський Е. С., 2004).

Результати дисертаційного дослідження істотно доповнюють відомості про типологічну залежність рівня розвитку фізичних якостей та фізичної працездатності. Виокремлено провідні психологічні компоненти особистості, які можуть впливати на рівень фізичної працездатності й показники діяльності кардіореспіраторної системи (Clauss G., 1989; Уейберг Р.С., 2001; Щер-ба-тих Ю.В., 2004; Воронова В.І., 2005).

На основі показників лейкоцитарно-епітеліального індексу виявлено нові відомості щодо змін рівня неспецифічної резистентності залежно від рівня фізичної працездатності ліцеїстів віком 13-14 років протягом навчального року.

У процесі формуючого експерименту доведено, що цілеспря-мована фізична активність на етапі попередньої підготовки до іспитів вірогідно під-вищує рівень соматичного здоров’я та фізичної підготовленості, збільшує резис-тентність слизової оболонки порожнини рота під час екзаменів. Вста-новлено, що комплексне застосування аеробно-анаеробних і дихальних вправ забезпечує протекторну дію щодо негативного впливу психоемоційного стресу.

Подальші дослідження означеної проблеми ми вбачаємо у розробці спортивно-оздоровчих програм для профілактики психоемоційних стресів у людей різних статево-вікових груп, представників різних професій з ураху-ванням індивідуальних психологічних якостей.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у з’ясуванні впливу психоемоційного стресу під час екзаменів на неспецифічну резистентність організму і рівень соматичного здоров’я ліцеїстів 14-16 років. Водночас у роботі наведено експериментальні дані щодо ефективності застосування фізичних і дихальних вправ для зменшення негативного впливу екзамена-ційного стресу на психофізичний стан підлітків.

1. Аналіз науково-методичної літератури дозволив установити, що під час підготовки та екзаменаційної сесії значно знижується рухова активність, яка призводить до пригнічення фізіологічних і психічних реакцій організму підлітка. Тому виникає необхідність у створенні спортивно-оздоровчої програми, яка б підвищила рухову активність, активізувала сомато-вісцеральні рефлекторні зв’язки, що лежать в основі формування функціональних резервів фізіологічних систем, посилення імунобіологічних властивостей і стреслімі-туючої системи організму, які є своєрідними протекторами до негативного впливу стресогенних чинників на організм ліцеїста.

2. Психоемоційні стреси пригнічують фізіологічні та психічні реакції організму. На тлі гіпокінезії, яка зростає в умовах сучасного навчання як у загальних, так і у спеціалізованих освітніх закладах, хронічні стресогенні чинники є причиною виникнення патологічних станів вісцеральних систем організму (серцево-судинної, травної), погіршення регуляторних впливів нейрогуморальної системи й послаблення імунобіологічних властивостей організму. Найбільш оптимальними чинниками корекції психоемоційного стресу є тренувальні ефекти (структурно-функціональний слід адаптації організму до фізичних навантажень та економізація його функцій).

3. Вивчення психофізичних констант підлітків 14-16 років дозволяє стверджувати, що серед ліцеїстів (юнаків і дівчат) різних вікових груп переважають учні із середнім рівнем фізичного розвитку (51% юнаків і 48% дівчат); у 55% юнаків і 48% дівчат показники соматичного здоров’я знаходяться на нижчому від середнього рівні, у 20 і 24% відповідно – на низькому. Показник нейротизму у юнаків з високим рівнем соматичного здоров’я становить 46%, з низьким – 23%; у дівчат відповідно 56 і 25%. За показниками реактивної та особистісної тривожності у юнаків переважають середній (відповідно 55 і 57% хлопців) і високий (39 і 37%) рівні. У 47% дівчат виявлено середній рівень реактивної, у 46% – особистісної тривожності. Високий рівень тривожності характерний відповідно для 47 і 51% обстежених.

4. Найпопулярнішим видом діяльності під час дозвілля серед ліцеїстів є відвідування дискотек та комп’ютерні розваги, а заняття фізичними вправами за своєю значущістю посідають шосте місце. При цьому найулюбленішими популярними видами рухової активності є спортивні ігри, плавання та оздоровчо-спортивний туризм. Головними мотивами до занять фізичними вправами є прагнення бути здоровим (65% дівчат і 78% хлопців) та мати гарну статуру (35% дівчат і 22% юнаків).

5. Під час екзаменаційної сесії знижується рівень неспецифічної резис-тентності організму ліцеїстів, що проявляється у змінах структури мікробіо-ценозу ротової порожнини, зменшенні вмісту властивих цьому біотону мікро-ор-ганізмів на тлі збільшення умовно-патогенних варіантів та засівання мікрофлорою, нехарактерною для ротової порожнини в нормі (за типом дисбактеріозу). Лейкоцитарно-епітеліальний індекс зростає у 2 рази як у юнаків, так і в дівчат. Фагоцитарне число зменшується відповідно на 5 і 4%, а фагоцитарний індекс – на 19 і 16%, що свідчить про напруженість імуно-біологічної системи.

6. Зміни серцево-судинної системи, виявлені методом комп’ютерної електрокардіографії, свідчать про суттєву перевагу симпатико-адреналової системи в умовах екзаменаційної сесії, що підтверджується зростанням ЧСС, хвильовими коливаннями дуже низької (VLF) й високої (LF) частот, співвідношенням частот нервової регуляції (LF/HF) міокарду, збільшенням тонусу центрів надсегмен-тарної нервової регуляції серця і судин. При цьому показник активності парасимпатичного відділу автономної нервової системи (HF) знижується. Значна активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи та зменшення парасимпатичної активності можуть бути патогенною основою розвитку дезадаптаційного синдрому. Характер реакції з боку варіабельності серцевого ритму свідчить про недостатню тренованість підлітків, малі адаптаційні можливості як серцево-судинної системи, так і організму в цілому й вказують на доцільність проведення регулярних щоденних занять оздоровчою фізичною культурою.

7. Розроблена комплексна програма фізичного виховання ліцеїстів спрямована на вирішення оздоровчих завдань і враховує індивідуальні фізичні морфофункціональні особливості та психоемоційний стан ліцеїстів під час екзаменів. У зміст програми (поряд з аеробними та анаеробними компо-нентами) входять дихальні вправи, під час виконання яких очищується слизова оболонка верхніх дихальних шляхів та лімфоїдного кільця від патогенної мікрофлори, забезпечується повноцінний дренаж бронхів. Отже, створюються умови для підвищення неспецифічної резистентності слизової оболонки порожнини рота як морфофункціонального субстрату профілактики розвитку гострих респіраторних захворювань.

8. Вивчення характеру взаємозв’язків між індивідуально-типологічними властивостями і соматичним здоров’ям показало, що серед юнаків найбільший життєвий і силовий індекси мають холерики та меланхоліки, що зумовлено меншою масою тіла. Найкращі показники індексів Робінсона й Руф’є виявлено у флегматиків та сангвініків, що свідчить про тісний взаємозв’язок між рухливістю нервових процесів і функцією серцево-судинної системи. У дівчат найбільший життєвий та силовий індекси мають холерики. У функціональних показниках серцево-судинної системи перевагу мають дівчата-флегматики та сангвініки. На підставі цих результатів було розроблено психологічні реко-мендації для занять фізичними вправами підліткам 14-16 років, які мають різні типи темпераменту.

9. Під час іспитів фактори психоемоційного стресу диференційовано впливають на ліцеїстів, а це залежить від їхніх типологічних властивостей, психофізіологічного стану, рівня тривожності та нейротизму. Характерною особливістю психологічного стану під час екзаменаційного (психоемо-ційного стресу) є емоційно-вольова нестійкість. Це проявляється через високий рівень фрустрації і тривожності особистості, нестабільність нервових процесів.

10. Реалізація експериментальної програми фізичного виховання для корекції та профілактики психоемоційного стану ліцеїстів під час екзаменів сприяла підвищенню їхньої стійкості до психоемоційного стресу під час іспитів, рівня фізичної підготовленості і працездатності, а також неспецифічної резистентності організму (лейкоцитарно-епітеліальний рівень у контрольній групі збільшився у 2 рази: з 0,09 ум.од. до 0,18 ум.од. у юнаків та з 0,09 ум.од. до 0,16 ум.од. у дівчат, а в експериментальній групі залишився незмінним). При цьому під час екзаменів і після них ліцеїсти зберігали належний рівень соматичного здоров’я.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Файчак Р.І. Зміна стану соматичного здоров’я ліцеїстів 14-15 років протягом навчального року // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С.С.Єрмакова. – Л.; Х., 2003. – №17. – С. 22-24.

2. Файчак Р.І. Основні концепції адаптативної фізичної культури підлітків // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. пр. – Рівне, 2003. – Вип. 3. – Ч. 2. – С. 188-192.

3. Файчак Р.І. Зацікавленість та мотивація до занять фізичними вправами у ліцеїстів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2004. – Вип. 8. – Т. 3. – С. 366-369.

4. Файчак Р.І. Особливості прояву фізичних якостей ліцеїстів з різними типами темпераменту // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2005. – Вип. 9. – Т. 4. – С. 108-110.

5. Файчак Р.І. Особливості фізичної підготовленості ліцеїстів на різних етапах навчання // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучас-ному суспільстві: Зб. наук. пр. – Луцьк: Свитязь, 2005. – С. 376-379.

6. Файчак Р.І., Файчак І.І. Вплив рухової активності на соматичне здоров’я ліцеїстів з різними типами темпераменту // Молода спортивна наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. . – Т.4. – Кн. 1. – С. 214-218. (Здобувач проаналізував соматичне здо-ров’я та типи темпераменту ліцеїстів, статистично опрацював отримані результати, сформулював висновки).

7. Файчак Р.І. Взаємозв’язок індивідуально-психологічних якостей з фізич-ною підготовленістю та соматичним здоров’ям ліцеїстів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. /За ред. С.С.Єрмакова. – Л.; Х., 2006. – №2. – С. 110-113.

8. Файчак Р.І. Вплив екзаменаційного стресу на імунобіологічні властивості організму підлітків та їх корекція засобами фізичного виховання // Концепції розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. пр. – Рівне, 2006. – Вип. 4. – С. 423-427.

9. Файчак Р.І. Концепції адаптативної фізичної культури підлітків // Роль фізичної культури і спорту у гармонійному розвитку студентської та учнівської молоді: Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 56-59.

10. Файчак Р.І. Вплив екзаменаційного стресу на функціонування кардіо-респіраторної системи ліцеїстів // Оздоровча і спортивна робота з неповносправними. Моногр.: з проблем фіз. виховання і спорту непов-носправних. – Л., 2004. – С. 119-123.

11. Файчак Р.І. Особливості оздоровчо-спортивної діяльності та мотивація до занять фізичними вправами у ліцеїстів // Удосконалення фізичного виховання та спеціальної фізичної підготовки курсантів ВНЗ МВС України: Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 247-251.

12. Файчак Р.І. Вплив особистісної та реактивної тривожності на рівень фізичної підготовки ліцеїстів // Вісник Прикарпатського університету. Сер.: Фізичне виховання. – Івано-Франківськ, 2006. – Вип. 2. – С. 157-161.

13. Файчак Р.І. Характеристика соматичного здоров’я ліцеїстів під час екзаменів // Роль фізичної культури і спорту у гармонійному розвитку студентської та учнівської молоді: Зб. наук. пр. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 42-48.

14. Мицкан Б.М., Попель С.Л., Файчак Р.І. Вплив психоемоційного стресу на морфологічні властивості букального епітелію // Вісник наукових досліджень. – 2006. – №3. – С.10-12. (Здобувач статистично опрацював отримані результати, сформулював висновки).

АНОТАЦІЇ

Файчак Р.І. Корекція екзаменаційного стресу у ліцеїстів засобами фізичної культури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – фізична культура, фізичне вихо-вання різних груп населення. – Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007 рік.

Дослідження присвячене проблемі адаптації підлітків віком 14-16 років до психоемоційного стресу. У роботі проаналізовано показники сома-тичного здоров’я, фізичної працездатності та неспецифічної резистентності організму ліцеїста перед та під час екзаменаційної сесії. Отримані показники проекту-валися на особливості індивідуально-психологічних якостей юнаків і дівчат. Запропоновано авторську програму спортивно-оздоровчих занять для підлітків 14-16 років.

Об’єкт дослідження – фізичне виховання учнів ліцею. Предмет дослі-дження – засоби фізичного виховання, спрямовані на корекцію та профілактику психоемоційних стресів в учнів ліцею під час екзаменаційної сесії. Мета роботи – з’ясувати вплив екзаменаційного стресу на психосо-матичний стан і неспецифічну резистентність організму ліцеїстів та виявити можливість його корекції та профілактики за допомогою засобів фізичного виховання.

Ключові слова: засоби фізичного виховання, підлітки 14-16 років, ліцеїсти, екзаменаційний стрес, соматичне здоров'я, резистентність організму, фізична працездатність, спортивно-оздоровчі заняття.

Файчак Р.И. Коррекция экзаменационного стресса у лицеистов средствами физической культуры. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физи-ческому воспитанию и спорта за специальностью 24.00.02 – физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Львовский государственный университет физической культуры, Львов, 2007 год.

Исследование посвящено проблеме адаптации подростков 14-16 лет к психоэмоциональному стрессу. В работе анализируются показатели сомати-ческого здоровья, физической работоспо-собности и неспецифической резис-тентности организма перед и во время экзаменационной сессии. Полученные показатели проектировались на особенности индивидуально-психологических качеств юношей и девушек. Предлагается авторская программа спортивно-оздоровительных занятий для подростков 14-16 лет.

Объект исследования – физическое воспитание учащихся лицея. Предмет исследования – средства физического воспитания, направленные на коррекцию и профилактику психоэмоциональных стрессов у лицеистов во время экзаменационной сессии. Цель работы – выяснить влияние экзаменационного стресса на психосоматическое состояние и неспецифическую резистентность лицеистов, а также выявить возможность его коррекции и профилактики с помощью средств физического воспитания.

Для решения поставленных задач использовали такие методы иссле-дования: анкетирование, теоретический анализ и обобщение научно-методи-ческой литературы, психологическое тестирование, тестирование физической подготовленности, метод статистического анализа заболеваемости, экспресс-оценка соматического здоровья, определение физической трудоспо-собности, спирография и электрокардиография с помощью компьютерных программ CARDIOLAB и SPIROCOM+, цитологическое обследование, педагогическое наблюдение, педагогический эксперимент, методы матема-тической статистики.

В первой главе “Роль средств физической культуры в коррекции стрес-совых состояний” проанализированы данные научно-методической литературы по проблеме использования разнообразных средств с целью коррекции стрессовых состояний. На основании проведенного теоретического анализа установлено, что к этому времени малоисследованным является непосредст-венное влияние физических и дыхательных упражнений на последствия психоэмоционального стресса с учетом психологических характе-ристик личности, состояния соматического здоровья и неспецифической резистент-ности слизистой оболочки.

Во второй главе “Методы и организация исследования” раскрыта сущность использованных методов исследования, продемонстрированы общие сведения о контингенте исследуемых лицеистов, предлагается программа педагогического наблюдения, описана организация этапов исследования.

В третьей главе “Характеристика соматического здоровья и неспеци-фи-ческой резистентности организма подростков” представлены данные о физичес-ком развитии подростков 14-16 лет, о влиянии психоэмоционального стресса на соматическое здоровье и неспецифическую резистентность организма.

ЭКГ – контроль и анализ реакции ССС к началу и во время экзаменов --– позволяет определить функциональные возможности системы кровообращения у лицеистов, обнаружить динамику адаптационно-приспособительных реакций на физическую нагрузку во время психоэмоционального стресса.

Организм лицеистов во время экзаменационной сессии характеризуется снижением уровня неспецифической резистентности, которое проявляется в изменении структуры микробиоза ротовой полости, уменьшении процентного содержания присущих данному биотону микроорганизмов на фоне увеличения условно-патогенных вариантов и засевания микрофлорой, нехарактерной для ротовой полости в норме.

Четвертая глава “Использование личностно-психологических качеств как важного фактора в коррекции стрессовых состояний” посвящена анализу взаи-мо-связей разных психологических качеств с показателями соматического здоровья, физической подготовленности и влияния на них психоэмоциональной нагрузки. Проанализированы анкеты лицеистов 14-16 лет, с помощью которых определили образ жизни, заинтересованность и мотивацию к занятиям физичес-кими упражнениями, структуру интересов современных подростков. Описана спортивно-оздоровительная программа для коррекции психоэмоцио-нальных нагрузок лицеистов.

В пятой главе “Анализ и обобщение результатов исследования” приве-дены три группы данных, которые получены путем экспериментального исследования и сопоставления их