ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Глоба Галина Валеріївна

УДК 796.015.572-053.5

ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ

З ВИКОРИСТАННЯМ АЕРОБНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі методики викладання спортивно педагогічних дисциплін Слов’янського державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Віцько Сергій Миколайович,
Слов’янський державний педагогічний університет,
декан факультету фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Сергієнко Леонід Прокопович,
Південнослов’янський інститут

Київського славістичного університету,
професор кафедри соціальної психології;

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент
Маляренко Ірина Валентинівна,
Херсонський державний університет,
завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання.

Провідна установа: Луганський національний педагогічний університет
ім. Тараса Шевченка, кафедра спортивних дисциплін,
Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ.

Захист відбудеться 27 березня 2007 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.862.01 Харківської державної академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розісланий 27 лютого 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С.Ашанін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Згідно з Державними національними програмами „Освіта України ХХІ століття” і „Фізичне виховання – здоров’я нації”, головними стратегічними завданнями національної освіти є формування освіченої, творчої особистості, забезпечення пріоритетного розвитку людини, становлення її фізичного та морального здоров’я.

Потреба в розробці та впровадженні в практику означених програм обумовлена тим, що в Україні останнім часом чітко визначилась негативна тенденція погіршення здоров’я підростаючого покоління. Ряд відомих вчених (Г.Л. Апанасенко, 1985; Н.М. Амосов, О.Я. Бендет, 1989; А.І. Ільченко, 2003; О.С. Куц, 1997; А.С.Ровний, 2004; Л.П. Сергієнко, 2001) наводять дані про те, що 70 – 80% учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень розвитку рухових здібностей та певні відхилення в стані здоров’я. Аналіз чинників, що обумовлюють виникнення в учнів різних патологічних станів, свідчить про неефективне фізичне виховання в школі та за місцем проживання, низький рівень знань учнів у галузі фізичної культури й оздоровчих технологій, наявність негативної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, відсутність піклування про свій здоровий спосіб життя, що є одним із потужних чинників низької фізичної підготовленості та порушення здоров’я людини.

Аналіз літературних джерел (Г.Л. Апанасенко, 1985; Т.Ю.Круцевич, 1999; О.С.Куц, 1997; І.В.Муравов, 1989), практика викладання системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України свідчить про те, що в сучасній теорії та методиці фізичного виховання недостатньо розроблені наукові засади оптимізації використання сучасних привабливих, високоефективних спортивних та фізкультурно-оздоровчих технологій (шейпінг, степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, аква-аеробіка та інш.). Безсумнівно, що розробка та наукове обґрунтування фінансово маловитратної моделі фізичного виховання учнів з широким використанням фізичних вправ аеробного спрямування, процедур загартування тіла, методики формування в учнів валеологічної свідомості, позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, профілактики шкідливих звичок є досить актуальною загальнонауковою, соціальною, педагогічною й психологічною проблемою. У зв’язку з цим було обрано означену тему дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою частиною комплексної програми науково-дослідницької роботи кафедри методики викладання спортивно-педагогічних дисциплін Слов’янського державного педагогічного університету, що виконується за проблемою „Оптимізація фізичного виховання та оздоровлення учнів загальноосвітніх шкіл” у структурі державної програми „Вчитель” (протокол № від 26.12.1998 р.), „Фізичне виховання – здоров’я нації” (пункт 36 цільової комплексної програми), та Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіждної політики, спорту і туризму України за напрямком 2.1. – „Теоретико-методичні основи фізичного виховання”, тема 2.1.11 – „Удосконалення системи державних тестів та нормативів фізичної підготовленості школярів та учнівської молоді” (номер державної реєстрації 0101U004940).

Роль автора полягала у розробці інноваційної системи фізичного виховання школярів з застосуванням аеробних технологій.

Об’єкт дослідження: система фізичного виховання та оздоровчої роботи учнів загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження: вплив сучасних аеробних технологій на фізичне виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Мета дослідження: обґрунтувати та експериментально перевірити інноваційну систему фізичного виховання школярів з використанням аеробних технологій.

Досягнення основної мети дослідження здійснювалося за допомогою постановки та рішення наступних завдань:

- на основі аналізу літературних джерел та педагогічного експерименту дослідити систему чинників, що впливають на динаміку формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою та вікові закономірності формування здоров’я і рухової підготовленості учнів;

- вивчити закономірності розвитку фізичної працездатності учнів 11-12 років в умовах виконання рухових дій із програм степ-аеробіки, фітбол-аеробіки;

- розробити інноваційну систему фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій;

- розробити комплекс степ-аеробіка+фітбол-аеробіка і розрахувати кількісні параметри дозування фізичних навантажень для занять з застосуванням комбінованої аеробіки;

- експериментально перевірити ефективність розробленої інноваційної системи.

Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, тестування (педагогічні, психологічні, рухові), анкетування, оцінка фізичної підготовленості учнів, оцінка стану здоров’я учнів, медико-біологічні методи дослідження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи:

- визначено комплекс чинників, що впливають на динаміку формування в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя, вивчено вікову динаміку здоров’я учнів в залежності від рівня їх фізичної підготовленості;

- вперше встановлено особливості фізичної працездатності учнів в умовах використання базових засобів степ-аеробіки та фітбол-аеробіки;

- вперше експериментально визначено раціональні параметри фізичних навантажень в системі занять степ-аеробікою та фітбол-аеробікою (інтенсивність, обсяг, час одноразового впливу фізичного навантаження, кількість серій, інтервали відновлення, форма відновлення, темп музичного супроводження);

- вперше визначено та вивчено психолого-педагогічні механізми ефективної інтеграції степ-аеробіки та фітбол-аеробіки в систему фізичного виховання учнів, встановлено кількісні та якісні показники методичного проведення з учнями загальноосвітніх шкіл України занять з комбінованої-аеробіки;

- вперше розроблено та апробовано комплексну педагогічну технологію застосування комбінованої аеробіки в структурі інноваційної системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Практичне значення роботи полягає в тому, що досліджено і впроваджено в роботу загальноосвітніх шкіл Донецької області та в систему вищої професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури Слов’янського державного педагогічного університету (акт впровадження від 26.06.06 р.) інноваційну систему фізичного виховання учнів з використанням аеробних технологій, яка забезпечує вирішення таких важливих завдань, як розвиток рухових здібностей, фізичної працездатності, сприяє корекції здоров’я, формуванню в учнів позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою, спортом, до здорового способу життя, про що є відповідні акти впровадження: Рибінської ЗОШ I-III ступенів Волновахського району Донецької області (від 22.05.2005 р.), Билбасівської НШ I-II ступенів (від 22.05.06 р.), ЗОШ №№ 12 (від 24.05.06 р.), 13 (від 20.05.2006 р.) м. Слов’янська. Розроблено педагогічний механізм підвищення нервово-м’язової працездатності в учнів на основі використання ефекту міотонічних рефлексів в умовах впливу фізичних навантажень аеробного спрямування. Розроблено інноваційну методику корекційної та комплексної фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями в умовах систематичних занять степ-аеробікою, фітбол-аеробікою. Методично обґрунтовано педагогічні засади підвищення оздоровчої спрямованості фізичного виховання учнів в умовах позакласної та самостійної роботи. Розроблено низку теоретичних і методичних підходів моделювання структури інноваційної технології фізичного виховання учнів з використанням аеробних технологій.

Особистий внесок дисертанта полягає в тому, що ним самостійно:

- вивчено й узагальнено теоретичні й організаційно-методичні засади оптимізації системи фізичного виховання учнів на основі впровадження новітніх фізкультурно-оздоровчих технологій типу степ-аеробіка та фітбол-аеробіка;

- виконано весь обсяг експериментальної роботи, статистично оброблено, систематизовано й теоретично обґрунтовано одержані результати дослідження.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом їхнього обговорення на засіданні кафедри методики викладання спортивно-педагогічних дисциплін Слов’янського державного педагогічного університету. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Фізична культура, спорт та здоров’я нації” (м. Вінниця, 2004), „Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях” (м. Луганськ, 2004), „Молода спортивна наука України” (м. Львів, 2006), „Фізична культура, спорт та здоров’я” (м. Харків, 2006).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 праць, у тому числі – 6 одноосібних у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації 214 сторінок, з яких 150 сторінок основного тексту. У тексті міститься 22 таблиці, 7 рисунків. У списку використаної літератури 224 джерела, з яких 12 – іноземних авторів. У додатках – 3 таблиці та 105 рисунків.

основний зміст дисертації

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан наукової розробленості теми, розкрито мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, сформульовано методи дослідження і наукову новизну отриманих результатів дослідження, встановлено їх теоретичну значимість та наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ – „Теоретичні і науково-практичні основи використання аеробних технологій з метою оптимізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл” – містить аналіз форм концептуалізації феномену здоров’я та сутності системи фізичних вправ аеробного спрямування у сучасному педагогічному й спортивному науковому обігу, науково-методичну характеристику аеробних технологій та перспективи їх використання у фізичному вихованні учнів. В результаті аналізу основних історичних та наукових тенденцій у галузі удосконалення фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчих систем в Україні встановлена необхідність розробки сучасних іноваційних систем, фізкультурно-оздоровчих і спортивних технологій аеробної спрямованості, в яких би враховувались фінансова маловитратність та мотиваційний компонент. Здійснена науково-методична порівняльна характеристика аеробних технологій (степ-аеробіка, хай-імпект, супер-стронг, слайд-аеробіка, хіп-хоп, лоу-імпект, тераробіка, фітбол-аеробіка, модерн-данс, стрит-данс, кардіофанк, сіті-джем, аква-фітнес, шейпінг, кікс-аеробіка, фітнес-програми, стретчінг, сальса (латіна) і т.д.). Проаналізовані перспективи використання означених технологій, що дозволило розробити сучасну інноваційну систему фізичного виховання учнів ЗОШ з застосуванням означених методик, яка повною мірою відповідатиме вимогам принципу оздоровчої спрямованості фізичного виховання, та може бути використана з метою оптимізації традиційних його форм.

Другий розділ – „Методи і організація дослідження” – присвячено теоретичному опису методики експериментальної частини роботи. Мета дисертаційного дослідження була досягнута на основі використання таких методів: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; тестування (педагогічні, психологічні, рухові); анкетування; оцінка фізичної підготовленості учнів; оцінка стану здоров’я учнів; медико-біологічні методи дослідження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики (з застосуванням програм „Excell” та універсального статистичного пакету „Педагогічна статистика”). Вірогідність відмінності показників контрольної та експериментальної груп визначалася за критеріями Вілкоксона-Манна-Уїтні (ВМУ).

Дослідницька робота здійснювалася в чотири етапи в період з 1998 по 2006 рік. Анкетуванням, психологічними та різноманітними руховими тестами і функціональними пробами було охоплено 1072 учня різного віку і статі загальноосвітніх шкіл № 1, 12, 13 м. Слов’янська, Билбасівької НШ I-II ступенів та Рибінської ЗОШ I-III ступенів Волновахського району Донецької області. На першому етапі дослідження було проведено попередній експеримент, у якому приймало участь 1072 підлітка віком 11-17 років. На другому, третьому і четвертому етапах дослідження експериментальна та контрольна групи були укомплектовані учнями віком 11-12 років. Дослідження виявило характерний для всіх вікових груп низький та середній рівень фізичної підготовленості. Аеробна витривалість найбільший природній розвиток отримує в 11-12 років, отже для нашого експерименту була обрана саме ця вікова категорія.

На першому етапі (1998-2000 рр.) був проведений попередній експеримент, було вивчено структуру фізкультурно-оздоровчої роботи у сучасних загальноосвітніх школах (ЗОШ). На другому етапі (2001-2002 рр.) було визначено найбільш ефективні педагогічні характеристики нетрадиційних систем фізичного виховання, таких як степ-аеробіка і фітбол-аеробіка. В основу критеріїв оцінки були покладені показники розвитку життєво-важливих рухових дій, фізичних якостей, мотивації та м’язової працездатності, функціональні проби. На третьому етапі (2003-2005 рр.) розроблялися інноваційна система фізичного виховання учнів ЗОШ з використанням аеробних технологій, педагогічні механізми поєднання традиційних підходів до корекції рухової сфери означених учнів ЗОШ з новітніми, реалізовувались методики формування позитивної мотивації в учнів до систематичних занять фізичними вправами. На четвертому етапі (2005-2006 рр.) дослідження велась робота з оптимізації системи фізичного виховання учнів ЗОШ на засадах інтеграції традиційного підходу до фізичного виховання учнів з сучасними аеробними технологіями.

У третьому розділі – „Характеристика основних факторів оптимізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл” – була з’ясована структура психо-мотиваційних компонентів у ставленні учнів до фізичної культури, фактори оптимізації працездатності учнів 11-12 років під впливом рухових дій із програм степ-аеробіки і фітбол-аеробіки, були розроблені й експериментально обгрунтовані комплекси занять з комбінованої аеробіки для учнів з різними рівнями фізичної підготовленості.

Результатом моніторингу у процесі дослідження (1998-2000 рр.) було виявлення негативної динаміки (– 17,4 %) співвідношення кількості здорових учнів та школярів із різними відхиленнями в стані здоров’я. Динаміка вікових особливостей розвитку фізичних якостей в учнів загальноосвітніх шкіл дозволила виявити взаємозв’язок показників стану їх здоров’я з основними компонентами якісного стану рухової сфери підлітків (майже 57,0-59,9% із них відносяться до групи ризику виникнення різноманітних захворювань). Дослідження підтвердило нагальну необхідність оптимізації традиційної форми фізичного виховання школярів, що здійснювалася нами на основі включення в умови позакласної роботи спеціальних занять з комбінованої аеробіки і була системоутворюючим фактором експериментальної педагогічної програми.

Розробка змісту занять здійснювалася на основі оцінки впливу рухових вправ із програм степ-аеробіки і фітбол-аеробіки на розвиток у школярів фізичних якостей, працездатності, психо-емоційних реакцій, позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою (табл. 1).

Таблиця 1

Типологічні параметри дозування ФН в структурі експериментальної комбінованої аеробіки для школярів середньої вікової групи

Морфологічна, функціональна і

енергетична

спрямованість фізичних навантажень (ФН) | Компоненти фізичного навантаження (ФН)

Інтенсивність ФН, % | Обсяг ФН, кількість разів | Час однократн. впливу ФН, с | Кількість серій ФН | Інтервали відновл. за показниками ЧСС | Адекватність ФН ЧСС уд.хв-1 | Тривалість занять, хв | Кількість занять в тижневому циклі | Форма відновлення | Темп муз. супровод-ження, уд.хв-1

ФН аеробного характеру

ФН силового хар-ру (гімн. вправи + обтяж., платф.)

ФН швидкісного хар-ру

ФН швидк.-силов. хар-ру

Дихальні вправи + вправи аеробної спрямованості, стретчингом | 65-75

50-60

65-75

55-65

30-40 | 14-18

18-20

16-22

14-18

10-12 | 20-30

10-15

8-12

8-10

10-20 | 8-10

8-10

7-8

10-12

10-12 | скороч.

скороч.

повні

скороч.

повні

скороч.

повні | 150-160

135-145

140-150

150-160

100-110 | 45-60

40-45

30-40

35-45

40-45 | 2-3

2-3

2-3

2-3

2-3 | актив.

актив.

актив.

актив.

актив. | 70-90

80-90

130-140

90-100

120-150

40-50

60-70

Вивчення структури фізичної працездатності підлітків в умовах фізичних навантажень різної морфофункціональної та енергетичної спрямованості у поєднанні з факторним аналізом дозволило нам уточнити оптимальні педагогічні параметри інноваційної програми фізкультурно-оздоровчих занять для школярів 11-12 років, що були структуровані на рівні їх: інтенсивності; обсягу; тривалості однократного впливу фізичних навантажень (ФН) на організм людини; інтервалів відновлення в фазах суперкомпенсації і компенсованої втоми; форми возстановлення функціональних можливостей організму; морфо-функціональної структури фізичних навантажень.

При інтеграції комбінованої аеробіки в загальну систему фізичного виховання школярів, крім визначення ефективних видів рухової діяльності з програм аеробних технологій, важливо встановити їх сумарний вплив на організм школярів на рівні цілісного заняття.

Ми розробили комплекс степ-аеробіка+фітбол-аеробіка і розрахували кількісні параметри дозування фізичних навантажень для занять з застосуванням комбінованої аеробіки (табл. 2).

Підготовча частина заняття складалася з 5-6 повторень (48-85 елементів), обсяг фізичного навантаження сягав 7-9 серій, кількість серцевих скорочень сягала 110-145 уд.хв.-1. При цьому інтенсивність фізичних навантажень коливалася в межах 30-50%, темп музичного супроводу був у оптимальному діапазоні 105-115 уд.хв.-1, а тривалість цієї частини заняття варіювала в межах 5-8 хвилин.

Таблиця 2

Модельні характеристики дозування фізичних навантажень в системі аеробних технологій при побудові інноваційної системи фізичного виховання школярів середньої вікової групи

Форми занять | Заняття в комплексі

степ-аеробіка+фітбол-аеробіка (2 в тижневому циклі)

Структурні компоненти фізичних навантажень | Підгтовча частина

(5-8 хв) | Інтенсивність ФН, % | 30-50

Об’єм ФН (кільк. повт./ кільк. серій) | 5-6/7-9

Сумарний об’єм (кільк. елементів) | 48-56, 70-85

ЧСС, уд.хв-1 | 110-145

Муз. темп супроводження, уд.хв -1 | 105-115

Основна частина

(30-35 хв) | Інтенсивність ФН, % | 80-85

Об’єм ФН (кільк. повт./ кільк. серій) | 12-18/15-16

Сумарний об’єм (кільк. елементів) | 320-350

ЧСС, уд.хв-1 | 140-170

Муз. темп супроводження, уд.хв -1 | 130-150

Заключна частина

(5-8 хв) | Інтенсивність ФН, % | 25-30

Об’єм ФН (кільк. повт./ кільк. серій) | 3-5/6-9

Сумарний об’єм (кільк. елементів) | 51-62, 60-70

ЧСС, уд.хв-1 | 105-110

Муз. темп супроводження, уд.хв -1 | 60-65

Оптимальні параметри основної частини занять характеризувалися такими показниками: показники інтенсивності фізичного навантаження перебували в межах 80-85%, обсяг сягав рівня 350 елементів при 15-16 серіях з 12-18 повтореннями, ЧСС при цьому перебувала в межах 140-170 уд.хв.-1, темп музичного супроводу 130-150 уд.хв.-1. Тривалість занять в усіх групах коливалася в межах 30-35 хвилин. Заключна частина занять мала такі оптимальні параметри фізичних навантажень: інтенсивність перебувала в діапазоні 25-30%, обсяг був оптимальним в межах 51-70 елементів при 5-9 серіях з 3-5 повтореннями, ЧСС при цьому була в межах 105-110 уд.хв.-1. Темп музичного супроводу трохи вище поміркованого 60-65 уд.хв-1.

Подальше вивчення структури фізичної працездатності підлітків в умовах фізичних навантажень різної потужності (інтенсивності) та обсягу дозволило нам уточнити оптимальні педагогічні параметри інноваційної програми фізкультурно-оздоровчих занять для підлітків 11-12 років. В залежності від рівня фізичної підготовленості учнів, загальні педагогічні характеристики цієї технології були такими:

1) низький рівень: тривалість заняття 35-45 хв.; моторно-педагогічна щільність дорівнює 35-40%; ЧСС – 120-130 уд.хв-1; темп музичного супроводження 100-110 уд.хв-1; інтервали відновлення повні до 65-90 уд.хв-1; 70-75% навчального часу – фізичні вправи аеробної направленості у поєднанні з дихальними вправами і стретчінгом; засоби у формі різних степ-дій (висота платформи 15-20 см) та вправи на м’ячі (інтенсивність 50-55%, 5-6 серій з 10-15 повторами);

2) середній рівень: тривалість занять 48-55 хв., моторна щільність і загальна педагогічна щільність заняття дорівнювала відповідно 45-60% і 90-100%, інтенсивність фізичних навантажень знаходиться в межах 55-65%, обсяг 60-65%, 6-8 серій по 15-18 повторів; темп музичного супроводження 120-130 уд.хв-1; ЧСС знаходилася в межах 130-140 уд.хв-1; 70-75% навчального часу використувалися фізичні вправи аеробної та анаеробної направленості у поєднаному варіанті з гіперстензією на м’ячі та з стретчінгом; інтервали відновлення в межах ЧСС – 95-100 уд.хв-1.

3) вище середнього: тривалість занять сягає 60-70 хв., показники моторної та загальної педагогічної щільності заняття знаходиться в межах 70-75% та 98-100% (6-7 серій по 10-12 повторів); темп музичного супроводження досягав 140-150 уд.хв-1; ЧСС рівнялася при цьому 150-170 уд.хв-1; інтервали відновлення скорочені до ЧСС в межах 100-105 уд.хв-1; фрагментарно використовувалися фізичні навантаження в зоні 85-95%, ЧСС дорівнювала 165-185 уд.хв-1; 80-85% навчального часу використовувалися фізичні вправи аеробного – анаеробного характеру (30%) у поєднанні з стретчингом та дихальними вправами (використовувалися комбінації з додатковою вагою, збільшенням висоти платформи до 30-40 см, з данц-вправами, з різними елементами змагальних вправ і т.д.).

Ця інформаційна база достатня для розробки інноваційної системи фізичного виховання школярів ЗОШ із застосуванням сучасних аеробних технологій (рис.1).

Інноваційна система ФВ учнів ЗОШ з використанням аеробних технологій була розроблена і структурована як педагогічна проективна модель. Вона включала три взаємопов’язаних етапи її реалізації у практичних умовах функціювання загальноосвітньої школи протягом навчального року. Відмінність розробленої системи у порівнянні з технологіями, що використовуються, полягає у тому, що фізичні навантаження аеробної структури виконуються до фази компенсованої втоми. Потім неприривна діяльність учнів реалізується у режимі стретчингу (активізації міотонічних рефлексів), релаксації, статико-динамічного розвантаження опорно-рухового апарату, виконання дихальних вправ. Досягнутий у такій формі відновлювальний і розвиваючий ефект використовується для подальшого впливу різноманітних фізичних вправ аеробного спрямування, комбінованих фізичних вправ з функціональними акцентами силової, швидкісної, швидкісно-силової спрямованості.

Четвертий розділ – „Оцінка ефективності інноваційної системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій” – структуризує й систематизує отримані в процесі дослідження результати. Експериментально виявлені (рис. 2) та методично обгрунтовані підходи у розробці і впровадженні етапно структурованої комбінованої форми аеробіки забезпечили статистично достовірне покращення показників особистісної (ОТ) та ситуативної (СТ) тривожності у підлітків. Так в ЕГ показник СТ змінився з 41,5 до 29,5 балів, ОТ – з 41,1 до 29,9 балів (критерій Вілкоксона-Манна-Уїтні (ВМУ) = 7,15; р<0,05); у КГ показники СТ знизилися з 40,9 до 40,6 балів, показники ОТ змінилися з 43,6 до 42,7 балів (р>0,05).

Бали

Етапи

Рис. 2. Динаміка показників ситуативної та особистісної тривожності у

підлітків експериментальної та контрольної груп.

Наочна загальна характеристика позитивної динаміки результатів впливу інноваційної системи формуючого експерименту в міжнародній системі оцінки фізичної підготовленості та функціональних показників організму учнів представлена на рисунку 3.

%

Тести

Рис. 3. Динаміка показників фізичної підготовленості та функціональних показників підлітків в процесі формуючого експерименту

Так в ЕГ результат бігу на 50 м покращився на 18,3%, в КГ цей показник сягав 3,5% (т-1). Результат у стрибку в довжину з місця в ЕГ зріс на 29,6%, а у КГ – на 8,2% (т-2). Результати бігу на 600 м в ЕГ покращилися на 44,3%, в КГ – на 1% (т-3). Показник кистьової динамометрії в ЕГ збільшився на 54,7%, в КГ – на 12,4% (т-4). Результати підлітків у висі на зігнутих руках збільшилися у ЕГ на 46,9%, в КГ – на 7,1% (т-5). Показник працездатності при підніманні тулуба за 30 с із положення лежачи у підлітків ЕГ збільшився на 72,2%, в КГ він сягав 10,1% (т-6). Результат човникового бігу 4 х 10 м характеризувався позитивною тенденцією зростання і в ЕГ збільшився на 10,2%, а в КГ – тільки на 0,9% (т-7). Гнучкість хребта характеризувалася показником нахилу тулуба вниз, у підлітків ЕГ цей показник зріс на 150%, а в КГ він зріс тільки на 1,6% (т-8).

Отримані результати дослідження ми порівнювали з аналогічними даними, які були виявлено по функціональним показникам учнів. Так, за показником проби Сєркіна (т-10) була виявлена така динаміка: КГ – -3,7%, ЕГ – 27,5%, яка доводить ефективність комбінованої форми аеробіки. Аналогічна тенденція ефективності ЕГ – 26,5% встановлена за показниками динаміки тесту Руф’є (т-9): КГ – 6,6%. За показниками статико-динамічної стійкості (т-12): ЕГ – 72,9%, КГ – 3,8%; динаміка змін індексу Скибінськи (т-11) у ЕГ становила 53,4%, а в КГ – 4,9%. Результати є статистично достовірними (ВМУ>1,96, р<0,05). Комбінована форма аеробіки характеризувалася як найефективніша педагогічна структура.

Це підтверджується статистичними даними динаміки рівнів здоров’я в контрольній та експериментальній групах (табл. 3).

Так, динаміка ЕГ по середньому рівню здоров’я становила 89,47 %, тобто у результаті експерименту майже 90% учнів ЕГ мали середній рівень здоров’я, тоді як до експерименту всі учні мали рівні низький або нижче середнього (ВМУ=4,97; р<0,05). У КГ позитивна динаміка (10,53%) спостерігалася тільки в межах рівня нижче середнього (ВМУ=0,7; р>0,05).

Таблиця 3

Динаміка показників стану здоров’я учнів підліткової групи під впливом інноваційної системи фізичного виховання з використанням аеробних технологій, %, бали

Рівні

здоров’я | КГ до експ. | КГ після експ. | Дина

міка

КГ | ВМУ | ЕГ до експ. | ЕГ після експ. | Дина

міка

ЕГ | ВМУ

Х | Д | Загал | Х | Д | Загал | Х | Д | Загал | Х | Д | Загал

Н (3) | 72,22 | 75,00 | 73,68 | 72,30 | 55,00 | 63,16 | -10,53 | 1,2 | 83,33 | 75,00 | 78,95 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | -78,95 | 4,97

НС (4-6) | 27,78 | 20,00 | 23,68 | 27,70 | 40,00 | 34,21 | 10,53 | 16,67 | 25,00 | 21,05 | 5,56 | 10,00 | 7,89 | -13,16

С (7-11) | 0,00 | 5,00 | 2,63 | 0,00 | 5,00 | 2,63 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 88,89 | 90,00 | 89,47 | 89,47

ВС (12-15) | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 5,56 | 0,00 | 2,64 | 2,64

В (16-18) | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00

Систематичні заняття комбінованою-аеробікою підлітків експериментальної групи обумовили у них наступну позитивну динаміку формування рівнів фізичної підготовленості: у групі 11-літніх учнів в ЕГ – 31,5% мали високий рівень фізичної підготовленості, в КГ цей показник був на рівні тільки 7,7% і статистично не змінився відносно вихідних даних. 58,5% учнів ЕГ було віднесено до групи з середнім рівнем фізичної підготовленості, у порівнянні з КГ, де цей показник знаходився у межах 29,0%. 63,0% учнів КГ мали низький рівень фізичної підготовленості і тільки 10,0% підлітків ЕГ було віднесено до означеного рівня. У групі 12-ти літніх підлітків означена динаміка була наступною – 39,5% учнів в ЕГ мали високий рівень фізичної підготовленості. В КГ цей показник знаходився на рівні 9,5%; 51,0% учнів ЕГ мали середній рівень фізичної підготовленості, в КГ цей показник дорівнював 31,0%. 9,5% учнів ЕГ мали низький рівень фізичної підготовленості, 59,5% учнів КГ мали низький рівень (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка результатів педагогічного експерименту в міжнародній системі оцінки комплексної фізичної підготовленості учнів, %, бали

Вік |

Стать | Рівень фізичної підготовленості

Високий | Середній | Низький

Контрольна |

Експерим. |

Контрольна |

Експерим. |

Контрольна |

Експерим.

% | бали | Дин% | % | бали | Дин% | % | бали | Дин% | % | бали | Дин% | % | бали | Дин.% | % | бали | Дин.%

11 | Х | 8,0 | 486,1 | 4,5 | 32,0 | 487,2 | 29,5 | 30,0 | 342,1 | 7,7 | 58,0 | 354,2 | 35,7 | 62,0 | 305,6 | -12,2 | 10,0 | 311,6 | -64,2

Д | 7,5 | 488,5 | 3,5 | 31,1 | 493,7 | 27,1 | 28,0 | 330,2 | 3,5 | 59,0 | 355,4 | 34,5 | 64,5 | 308,5 | -7 | 9,9 | 310,7 | -61,6

12 | Х | 9,0 | 495,3 | 3,5 | 39,0 | 499,3 | 33,5 | 30,0 | 345,1 | 9,8 | 50,0 | 358,2 | 29,8 | 61,0 | 297,2 | -13,3 | 11,0 | 309 | -63,3

Д | 10,0 | 489,6 | 4,3 | 40,0 | 498,5 | 34,3 | 32,0 | 327,4 | 9,5 | 52,0 | 347 | 29,5 | 58,0 | 283,4 | -13,8 | 8,0 | 312,3 | -63,8

Примітка: Достовірність відмінностей показників ЕГ сягає р<0,05, ВМУ=2,3; достовірність відмінностей показників КГ не перевищує критичне значення р>0,05, ВМУ=1,96.

Емпіричне значення критерію Вілкоксона-Манна-Уітні для всіх показників ЕГ коливалось в межах 2-3. Вірогідність розходжень характеристик порівнюваних вибірок оцінювалося на рівні надійності 95%.

Важливим фактором ефективності інноваційної системи фізичного виховання є науково обґрунтована можливість оптимального управління її етапною структурою (табл. 4).

Викладені результати дозволяють сформувати загальний висновок про те, що розроблена педагогічна система фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій є науково обґрунтованою, ефективною та фінансово маловитратною, якій притаманні всі ознаки інноваційності:

1) підвищення в учнів, що взяли участь у формуючому експерименті, позитивної мотивації до систематичних занять фізичною культурою;

2) підвищення рівня теоретичної та методичної підготовленості учнів з теорії фізичної культури, спортивної підготовки, психорегуляції, профілактики шкідливих звичок, раціонального харчування, особистої та суспільної гігієни;

3) зниження кількості учнів, що мають низький та середній рівень здоров’я, підвищення кількості учнів, що мають високий рівень фізичноїпідготовленості по показникам розвитку силових, швидкісних, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, спритності, аеробної витривалості;

4) підвищення рівня якості рухових дій, що входять до фонду життєвоважливих навичок та вмінь учнів загальноосвітніх шкіл;

5) підвищення таких основних параметрів рухового режимв учнів, як інтенсивність, обсяг, морфо-функціональна варіативність фізичних навантажень, моторна щільність занять, кількість занять та їх тривалість протягом дня, тижня, місяця, навчального року.

У п’ятому розділі – „Обговорення результатів дослідження інноваційної системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл” – зроблено висновки, що означена система була ефективною у зв’язку з тим, що вона забезпечила оптимальну реалізацію таких педагогічних факторів:

1) інтеграція засобів та методів степ-аеробіки і фітбол-аеробіки, вико-ристання сучасних популярних музичних творів, природність рухових дій;

2) поєднання уроків фізичної культури з комбінованою аеробікою, що підвищило привабливість навчально-виховних занять;

3) етапна реалізація інноваційної системи забезпечила поступове покращення фізичної підготовленості і здоров’я учнів за рахунок використання індивідуально дозованих фізичних навантажень аеробного спрямування;

4) використання феномену міотонічних рефлексів з метою підвищення нервово-м’язової працездатності учнів в процесі їх фізичного виховання;

5) ефективне використання методів педагогічного та біомеханічного контролю за якістю сформованих рухових дій, що складали комплекси комбінованої форми аеробіки;

6) використання основних критеріїв визначення якості рухових дій в структурі комбінованої-аеробіки: збереження біомеханічної структури техніки фізичних вправ з аеробіки; рівень її автоматизму; стабільність техніки фізичних вправ в умовах втоми та психоемоційних зрушень; рівень самоконтролю та оперативної корекції техніки фізичних вправ у процесі занять; рівень адекватності рухових дій темпу музичного супроводження;

7) етапне циклічне використання взаємно пов’язаних компонентів змісту занять забезпечило використання індивідуально дозованих фізичних навантажень різної інтенсивності, обсягу, часу одноразового впливу, кількості серій, кількості елементів фізичних вправ, типу інтервалів відновлення та форми відпочинку, морфо-функціональної направленості впливу фізичних навантажень;

8) удосконалення вісцеро-моторної регуляції функціональних систем організмв учнів;

9) домінуюча позиція у системі комбінована-аеробіка + урок фізичної культури методики формування у підлітків позитивної мотивації до здорового способу життя, до систематичних занять фізичною культурою і спортом є основним фактором розвитку в підлітків свідомого відношення до означених явищ, до свого здоров’я як до особистісно-соціальної цінності.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел, практика викладання системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України виявили наявність суттєвого протиріччя між суспільним запитом щодо удосконалення системи фізичного виховання учнів методами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем та відсутністю науково-обґрунтованих педагогічних механізмів їх поєднання з уроками фізичного виховання. Найперспективнішим напрямком оптимізації є збагачення уроків фізичного виховання комплексами вправ аеробної структури (у вікові періоди природного розвитку аеробної витривалості з 8-9 до 10 років, з 11 до 12 і з 14 до 15 років), під впливом яких значно підвищуються показники усіх функціональних систем організму.

2. Дослідження свідчать про те, що всі форми свідомого відношення учнів до фізичної культури є формуючо-впливовими: більшість респондентів стверджують (11-12 р. – 79,3%, 13-14 р. – 84,1%, 15-17 р. – 87,6%), що сучасна система фізичного виховання учнів неефективна. Це обумовлює низькі показ-ники мотивації до систематичних занять фізичною культурою. Більшість учнів бажають використовувати в процесі фізичного виховання сучасні фізкультурно-оздоровчі технології, такі як степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, шейпінг (11-12 років – 89,8%; 13-14 років – 85,6%; 15-17 років – 89,3%); 85,7% респондентів (11-12 років) свідчать, що з фінансових причин ці технології їм не доступні.

Дослідженням окреслено наступну негативну динаміку вікового розподілу показників здоров’я учнів ЗОШ. Так, в учнів 11-12 років: 0 % мають високий, 0,31 % вище середнього, 11,41 % середній, 43,08 % нижче середнього й 45,2 % низький рівень здоров’я. В групі 13-14-ти річних учнів: 0% мають високий, 1,25 % вище середнього, 35,32 % середній, 36,45 % нижче середнього та 26,98 % низький рівень здоров’я. Учні 15-17 років: 0% високий, 0,57 % вище середнього, 14,66 % середній, 32,71 % нижче середнього й 52,06 % низький рівень здоров’я. 79,68 % дітей відносяться до низького й нижче середнього рівнів здоров’я. Виявлена негативна динаміка співвідношення кількості здорових учнів та школярів із різними відхиленнями в стані здоров’я (половина досліджуваного контингенту учнів) складала негативний результат (-17,4 %).

Означена негативна динаміка співвідноситься з оцінками комплексної фізичної підготовленості учнів. Так, учні 11-12 років за цим показником розподіляються наступним чином: 72,9% мають низький, 22,4% – середній, тільки 4,7% – високий рівень фізичної підготовленості. В 13-14-літньому віці: 9,7% – високий, 34,2% – середній, 56,1% – низький рівень фізичної підготовленості. В групі 15-17-літніх учнів: 11,1% мають високий, 39,2% – середній, 49,7% – низький рівень фізичної підготовленості.

Виявлені параметри фізичної підготовленості школярів свідчать про необхідність оперативного вирішення проблеми з оптимізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

3. Виявлені оптимальні параметри фізичних навантажень забезпечили структурування рухових програм для кожного етапу інноваційної системи фізичного виховання. Аналіз динаміки показників фізичної працездатності учнів 11-12 років в умовах виконання фізичних навантажень з системи аеробних технологій був основою індивідуалізованого дозування фізичних навантажень за такими основними показниками, як: інтенсивність, обсяг, темп музичного супроводження, тривалість одноразового впливу фізичного навантаження, кількість серій фізичного навантаження, інтервали відновлення, форма відновлення, морфо-функціональна спрямованість фізичних вправ.

4. Результати дослідження дозволили розробити і впровадити в практику інноваційну систему фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій. Означена система, як концептуальна модель, була структурована у три етапи її реалізації: етап мотиваційно-підготовчого впливу комбінованої-аеробіки; етап мотиваційно-тренувального впливу комбінованої-аеробіки; етап мотиваційно-стабілізуючого впливу комбінованої-аеробіки.

5. В залежності від рівня фізичної підготовленості учнів, було розраховано оптимальні параметри побудови занять в умовах інноваційної системи фізичного виховання учнів:

1) низький рівень: моторно-педагогічна щільність 35-40%; ЧСС – 120-130 уд.хв-1; темп музичного супроводження 100-110 уд.хв-1; інтервали відновлення повні;

2) середній рівень: моторна і загальна педагогічна щільність заняття дорівнювала відповідно 45-60% і 90-100%, інтенсивність фізичних на-вантажень в межах 55-65%, обсяг 60-65%, 6-8 серій по 15-18 повторів; темп музичного супроводження 120-130 уд.хв-1; ЧСС в межах 130-140 уд.хв-1;

3) вище середнього: показники моторної та загальної педагогічної щільності заняття знаходиться в межах 70-75% та 98-100% (6-7 серій по 10-12 повторів); темп музичного супроводження 140-155 уд.хв-1; ЧСС – 150-170 уд.хв-1; інтервали відновлення скорочені.

Означені механізми дозволили у повному обсязі урахувати індивідуальні і типові особливості учнів 11-12 років.

6. Ефективність розробленої інноваційної системи була підтверджена показниками якості стану їх рухової сфери: у експериментальній групі результат у бігу на 50 м покращився на 18,3% (р<0,05); стрибок у довжину з місця – на 29,6% (р<0,05); результат у бігу на 600 м покращився на 44,3% (р<0,05); показник кистьової динамометрії – на 54,7% (р<0,05); результат у висі на зігнутих руках – на 46,9% (р<0,05); досягнення у підніманні тулуба із положення лежачи (30 с) – на 72,2% (р<0,05); результат човникового бігу (410 м) покращився на 10,2%. Її ефективність також була підтверджена динамікою показників рівню тривожності, функціональних проб та стану здоров’я: показник тесту Руф’є в ЕГ зменшився на 26,5% (р<0,05); результат проби Сєркіна збільшився на 27,5% (р<0,05); показник індексу Скибінськи збільшився на 53,4% (р<0,05); рівень ситуативної тривожності зменшився на 33,1% (р<0,05); рівень позитивної мотивації до занять фізичною культурою збільшився на 34,9% (р<0,05). В КГ достовірність різниці означених показників була незначною. У ЕГ динаміка середнього рівня здоров’я складала 89,47 % (ВМУ=4,97, р<0,05), рівня вище середнього – 2,64 %; єдина позитивна динаміка у КГ (10,53%) спостерігалася на рівні нижче середнього; кількість пропущених занять із причин захворювання в ЕГ зменшилося на 19,7% (р<0,05), в КГ – на 1,6%.

7. Отримані результати дослідження вірогідні, що дозволяє використовувати їх при побудові та модифікації різних фінансово маловитратних фізкультурно-оздоровчих систем із низки шейпінг, данц-аеробіка, степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, аква-аеробіка і т.д. Теоретичні і методичні положення роботи являються основою їх ефективної інтеграції в традиційну систему фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл. Результати роботи відкривають перспективний напрямок подальших наукових розробок, що дають можливість формувати та модифікувати нові системи, технології, програми ефективної корекції та розвитку здоров’я, фізичної підготовленості, спортивного удосконалення, розвитку мотивації в учнів різного віку та статі, їх підготовки до творчої практики у різних соціально-обумовлених сферах діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Глоба Г.В., Рибаков І.Б. Мотиваційна діяльність до занять ритмічною гімнастикою // Зб. наук. праць Донецького медичного університету, 2001. – С. 166-168.

2. Глоба Г.В. Педагогічні технології оздоровлення учнів в загальноосвітніх навчальних закладах // Зб. наук праць “Луганський педагогічний університет”, 2004. – С. 221-225.

3. Глоба Г.В. Науково-методичні шляхи оптимізації