МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГУРОВ Ігор Григорович

УДК: 338.49:339.14(477.73)

РОЗВИТОК ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ІНФРАСТРУКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ

АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством (економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Червен Іван Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет

завідувач кафедри організації виробництва та

агробізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гудзинський Олексій Дмитрович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри менеджменту і маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент

Курносенко Володимир Герасимович,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту і маркетингу.

Захист відбудеться 19 жовтня 2007 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .806.01 в Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, , конференц зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий 14 вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх років в Україні відбуваються значні політичні, соціальні і економічні перетворення – реформуються відносини власності, створюються нові форми господарювання на селі та незалежні товаровиробники, формується нова інфраструктура аграрного ринку. Для України, яка має вигідне географічне положення і сприятливі природнокліматичні умови, аграрний сектор відіграє особливо велике значення, оскільки він є однією з провідних сфер економіки. Від рівня його розвитку і стабільності функціонування залежить стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток зовнішнього і внутрішнього ринків, матеріальний рівень життя населення.

Практичне формування та функціонування ринку передбачає становлення достатньо розвиненої інфраструктури. В той же час слід відмітити, що існуюча інфраструктура в АПК України ще не є досконалою, оскільки знаходиться лише на початковому етапі свого формування, і цей процес проходить досить складно. Функціонуванню інфраструктури на регіональному рівні бракує системності, а сам процес становлення проходить непослідовно і часто з відхиленнями від законодавчих вимог.

Проблема формування і функціонування аграрного ринку та його інфраструктури відносно нова для вітчизняної агроекономічної науки. У цій сфері плідно працюють вітчизняні вчені-економісти, серед яких: В. Андрійчук, В. Бойко, П. Гайдуцький, В. Гончаренко, О. Гудзинський, В. Зіновчук, О. Крисальний, В. Курносенко, М. Малік, О. Могильний, П. Саблук, І. Топіха, В. Топіха М. Хорунжий, І. Червен, Г. Черевко, О. Шпичак та інші.

Проте цілий ряд проблем, пов’язаних з формуванням і функціонуванням інфраструктури, все ж залишається невирішеним. Сучасна економічна наука ще не повністю з’ясувала всі аспекти організації ринкових відносин, послідовність та шляхи досягнення чіткої системності у формуванні інфраструктурних елементів аграрного ринку, регіональні особливості та методи забезпечення їх ефективного функціонування.

Виходячи з вищевикладеного, вважаємо, що формування і ефективне функціонування інфраструктури аграрного ринку – це сьогодні актуальна наукова проблема, вирішення якої вкрай необхідно для здійснення ефективної трансформації сільського господарства України. Науково-теоретичне значення та практична цінність, а також недостатня глибина вивчення проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з проблеми “Стратегія розвитку ринку продукції і вдосконалення економічних відносин АПК”, яка є складовою підпрограми “Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації: 0102V000259).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка обґрунтованих наукових і практичних рекомендацій щодо активізації основних напрямів формування і функціонування інфраструктури ринку аграрної продукції на регіональному рівні. Дана мета зумовила необхідність розгляду і вирішення наступних завдань:

- дослідити теоретичні аспекти формування та функціонування інфраструктури ринку аграрної продукції на регіональному рівні з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених-економістів на її сутність, види, значення, умови створення та необхідність активізації розвитку;

- на основі вивчення і узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду визначити складові, цілі та функції основних елементів інфраструктури аграрного ринку, а також її функціонування в нових економічних умовах;

- визначити методичні підходи щодо оцінки економічної ефективності учасників ринку та інфраструктурних формувань з урахуванням регіональних особливостей та обґрунтувати найбільш прийнятний перелік показників;

- здійснити аналіз ретроспективи та сучасного стану ринку аграрної продукції Миколаївської області та визначити основні напрямки його подальшого розвитку;

- проаналізувати стан розвитку інфраструктури ринку аграрної продукції на регіональному рівні, визначити механізм взаємодії інфраструктурних формувань;

- визначити комплекс заходів щодо становлення та ефективного функціонування оптових ринків та роздрібної торгівлі в регіоні;

- обґрунтувати основні напрямки і організаційні принципи забезпечення системного функціонування основних елементів інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є процеси формування і ефективного функціонування інфраструктури ринку аграрної продукції та їх особливості на регіональному рівні. Об’єктом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні положення, пов’язані з становленням і розвитком інфраструктури аграрного ринку в АПК.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку інфраструктури аграрного ринку, орієнтація на радикальну економічну реформу, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

В процесі дослідження використовувалась низка методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальнені теоретичних та методичних засад сутності ринку та його інфраструктури в АПК); монографічний (у висвітлені поглядів вчених на проблеми, що досліджувались в роботі, вивченні стану аграрного ринку та перспективи його розвитку); економіко-статистичний (при аналізі стану та розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні); кореляційно-регресійний (для вивчення тісноти співпраці Чорноморської аграрної біржі з агроторговими домами); графічний (при вивченні діагностики формування аграрного ринку та основних економічних показників аграрних підприємств). Для комплексної узагальнюючої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємств оптової торгівлі проведено розрахунок інтегрального показника рентабельності.

Інформаційною базою проведення дисертаційних досліджень послужили офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали Міністерства аграрної політики України, Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації та матеріали науково-дослідних установ, наукові публікації, звіти підприємств, інформація з всесвітньої комп’ютерної мережі “Internet”, первинні матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в наступному.

Вперше одержано:

- модель співробітництва Чорноморської товарної біржі АПК з агроторговими домами регіону дослідження, побудовану за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, яка ураховує специфіку роботи цих двох формувань через фактори, що впливають на кінцевий результат, та ілюструє тісніть їх взаємозв’язків.

Удосконалено:

- визначення сутності, значення, умов створення і функціонування ринку аграрної продукції та його інфраструктури (з розробкою класифікації основних її елементів та визначення їх взаємозв’язків і впливу на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва);

- систему показників оцінки ефективності інфраструктури аграрного ринку, які логічно згруповані і враховують його особливості; поряд з традиційними показниками до системи були включені такі, що дозволяють оцінити ефективність по кожному з суб’єктів інфраструктури;

- механізм інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, який передбачає створення Інтернет порталу, що на постійній основі подає оперативну науково-технічну інформацію про стан та розвиток аграрного ринку.

Дістало подальший розвиток:

- обґрунтування необхідності формування інфраструктури ринку аграрної продукції на кооперативних засадах з обов’язковою участю сільськогосподарських товаровиробників, що позбавить їх від зайвих посередників, відкриє доступ до проведення біржових операцій і дасть можливість прямого впливу на формування ціни на власну продукцію;

- пропозиції щодо впровадження паралельно з біржовою торгівлею реальними товарами ф’ючерсних угод, які є логічним розвитком форвардних операцій стосовно продукції, що поставлятиметься в майбутньому (саме ф’ючерсна біржа повинна виступати організатором торгівлі та інформаційно-ціновим центром, який визначає не тільки сьогоднішні, а й прогнозні ціни);

- основні стратегічні напрями ефективного розвитку оптових продовольчих ринків, що передбачають організацію підприємств різних масштабів (переважно великих і середніх розмірів) та функціональної специфіки, які повинні входити до складу єдиної системи просування продукції до споживача. Основним завданням оптової ланки повинна стати активізація виробництва та реалізації на внутрішньому споживчому ринку вітчизняних товарів, що є головною передумовою економічного зростання аграрної економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають наступні розробки дисертанта:

- аналіз сучасного стану ринку аграрної продукції Миколаївської області і розробка шляхів подальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції;

- аналіз розвитку біржової діяльності Чорноморської товарної біржі АПК, обґрунтована необхідність поступового переходу на форвардні та ф’ючерсні контракти;

- розробка моделі співробітництва між Чорноморською товарною біржею АПК і агроторговими домами Миколаївської області;

- узагальнення досвіду організації функціонування заготівельних пунктів ЗАТ “Лакталіс-Україна” по заготівлі молока у населення;

- пропозиції по удосконаленню організації основних елементів інфраструктури аграрного ринку на кооперативних засадах, що буде стимулювати найбільш ефективну їх роботу.

Розроблені дисертантом пропозиції щодо розвитку регіонального ринку аграрної продукції та система заходів для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва прийняті Миколаївською обласною Радою для впровадження у виробництво (довідка №103-11/08 від 07.04.2006р.). Пропозиції по підвищенню ефективності функціонування аграрних підприємств і основних елементів інфраструктури ринку прийняті до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (довідка №6-1485 від 11.08.2006р.). Рекомендації дисертанта по координації діяльності Чорноморської товарної біржі АПК з районними агроторговими домами та іншими елементами інфраструктури, поступовій переорієнтації біржової діяльності на укладання форвардних і ф’ючерсних угод враховані біржею (довідка Чорноморської товарної біржі АПК №16 від 28.08.2006р.).

Основні теоретичні, методичні й практичні результати дисертаційного дослідження, а також практичні аспекти формування і функціонування інфраструктури аграрного ринку використовуються в навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Організація сільськогосподарського виробництва”, “Основи підприємництва”, “Планування в аграрному підприємстві”, “Основи маркетингу” та “Біржова діяльність” студентам економічних спеціальностей (довідка № 18.26 від 2.11.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Основні положення, висновки та пропозиції дослідження сформульовані та обґрунтовані ним особисто. З 3-х наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів досліджень. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.), “Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах” (м. Херсон, Херсонський державний аграрний університет, 21-22 червня 2007 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації” (м. Миколаїв, Миколаївський державний аграрний університет, 24-25 травня 2007 р.); регіональних – у Миколаївському державному аграрному університеті в 2005, 2006, 2007 роках.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,37 друкованих аркушів, з них 9 – у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний її обсяг становить 180 сторінок комп’ютерного тексту. Вона містить 38 таблиць, 12 рисунків і 20 додатків. Список використаних джерел включає 175 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методичні основи формування та ефективного функціонування інфраструктури аграрного ринку” досліджено сутність, значення, умови створення та функціонування аграрного ринку, визначено основні складові та функції його інфраструктури, розглянуто методичні підходи до оцінки рівня та ефективності розвитку основних інфраструктурних формувань.

Систематизувавши наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, ми прийшли до висновку, що ринок – це система економічних взаємовідносин виробників та споживачів в сфері товарно-грошового обігу, де основну роль грають закони попиту та пропозиції. Саме співвідношення попиту і пропозиції зумовлює структурні зміни виробництва, впливає на рівень і динаміку цін, викликає переливання капіталу і переміщення ресурсів виробництва між галузями та регіонами. Попит залежить від кількості населення, розміру його доходів, якості та вартості товарів тощо, а пропозиція залежить від природних, організаційно-економічних і технологічних факторів.

Найважливішим з усіх ринків є продовольчий, тому що його продукція забезпечує існування людства. Ринок аграрної продукції формується суб’єктами ринкових відносин, якими виступають сільськогосподарські товаровиробники. Споживачами на цьому ринку виступають промислові підприємства, що використовують сільськогосподарську продукцію у виробничому процесі як сировину для переробки, державні організації та установи, оптова та роздрібна торгівля та індивідуальні споживачі – населення.

Головною умовою функціонування ринкової системи є наявність розвиненої ринкової інфраструктури, яка передбачає існування системи організацій, які обслуговують потоки товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили і пересуваються під впливом ринкових стимулів.

Ринкова інфраструктура аграрного ринку представлена самостійними підприємствами і організаціями, повинна виконувати функції оптової та роздрібної торгівлі, транспортувати і зберігати продукцію, забезпечувати ефективні комунікації, проводити стандартизацію та сертифікацію продукції, ціновий моніторинг, проводити інформаційно-консультативну діяльність. Інфраструктура аграрного ринку складається з маркетингової, фінансової та інформаційної складових (рис. ).

Рис. 1. Основні складові інфраструктури аграрного ринку

Важливе значення в розвитку інфраструктури аграрного ринку має визначення ефективності її функціонування. В узагальненому виді, на нашу думку, найбільш прийнятними для оцінки економічної ефективності функціонування інфраструктури аграрного ринку можуть бути наступні показники:

- кількість укладених за один біржовий день (торг) угод (контрактів) та середня сума однієї угоди;

- ступінь зростання обсягів товарообігу агроторгових домів;

- вартість реалізованої продукції на одного працівника;

- зростання об’ємів заготівель сільськогосподарської продукції в натуральному і грошовому виразі заготівельними пунктами;

- витрати на одиницю вартості продукції, що реалізується;

- ступінь виконання плану по собівартості одиниці сервісних робіт;

- обсяг виконаних робіт в розрахунку на одного працівника, одну людино-годину та 1000 грн. вартості основних виробничих засобів;

- розмір прибутку на одного працівника та 1000 грн. основних виробничих засобів;

- чистий прибуток у розрахунку на 1 грн. вартості і на 1 т реалізованої продукції;

- рівень рентабельності.

Другий розділ “Розвиток і сучасний стан регіонального ринку аграрної продукції та його інфраструктури” містить ретроспективу та сучасний стан аграрного ринку Миколаївської області, становлення та розвиток його інфраструктури. Аналіз ретроспективи та сучасного стану аграрного ринку показав, що Миколаївська область займає одне з провідних місць в Україні по вирощуванню зерна (виробляючи щорічно близько 5% його загальнодержавного валового збору), а також виробляє значну кількість іншої рослинницької продукції. Але обсяги виробництва продукції основних сільськогосподарських культур у середньому за 2000-2005 рр. значно менше рівня 1990 р. (крім соняшника): зерна – на 30,2%, цукрових буряків – на 79,4%, овочів – на 19,8% і винограду – на 44,3%. Це негативно впливає на задоволення ринкового попиту на продукти харчування та забезпечення переробної промисловості сировиною, а тваринництво – кормами.

Питома вага тваринництва у виробництві сільськогосподарської продукції області займає 42%, однак ситуацію, що склалася в ньому, можна назвати критичною. Відчувається гостра нестача сировини для переробних підприємств, а через високі ціни знизився рівень споживання м’яса, молока і яєць населенням регіону.

Дані про виробництво і реалізацію тваринницької продукції представлена в таблиці 1. З наведених даних видно, що виробництво тваринницької продукції порівняно з базовим 1990 роком значно нижче (крім виробництва яєць). Спостерігається зниження і товарністі виробленої продукції. Тому дуже важливим є нарощування поголів’я, підвищення його продуктивності та створенню надійної кормової бази.

Таблиця 1

Виробництво та реалізація продукції тваринництва підприємствами усіх форм власності Миколаївської області

Показники |

1990р. |

2000р. |

2001р. |

2002р. |

2003р. |

2004р. |

2005р. | 2005р. в % до 1990р.

М’ясо

Вирощено худоби та птиці (живою масою), тис. т | 165,5 | 71,2 | 43,0 | 45,1 | 50,6 | 46,3 | 44,8 | 27,1

Реалізовано м’яса (живою масою), тис. т | 152,8 | 21,3 | 9,9 | 10,5 | 16,1 | 15,7 | 10,6 | 6,9

Рівень товарності, % | 92,3 | 29,9 | 23,0 | 23,3 | 31,8 | 33,9 | 23,6

Молоко

Вироблено молока, тис. т | 584,0 | 346,8 | 387,2 | 431,7 | 425,3 | 445,0 | 432,3 | 74,0

Реалізовано молока та молочних продуктів, тис. т | 566,0 | 134,9 | 185,9 | 184,3 | 193,4 | 205,1 | 225,2 | 39,7

Рівень товарності, % | 97,0 | 38,9 | 48,0 | 42,7 | 45,5 | 46,0 | 52,0

Яйце

Вироблено яєць с.-г. підприємствами, млн. шт. | 305,4 | 164,2 | 185,6 | 220,3 | 224,6 | 236,8 | 313,7 | 102,6

Реалізовано яєць с.-г. підприємствами, млн. шт. | 245,8 | 45,6 | 58,2 | 78,1 | 90,5 | 103,6 | 145,2 | 59,0

Рівень товарності, % | 80,5 | 27,8 | 31,4 | 35,5 | 40,3 | 43,7 | 46,3

Закріплення результатів аграрних реформ, забезпечення продовольчої безпеки та підвищення життєвого рівня населення багато в чому залежить від організації цивілізованого аграрного ринку, особливо на рівні регіонів. Ця робота передбачає створення ринкової інфраструктури, формування продовольчих ринків та адекватних механізмів їх функціонування.

Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” (2000 р.) визнав ці напрямки роботи найбільш важливими в сучасних умовах господарювання. На виконання Указу в області найбільшого поширення набуло створення заготівельних пунктів (976 од.), функціонують Чорноморська товарна біржа АПК, агроторгові доми, обслуговуючі кооперативи, виставки-ярмарки та ін.

Оскільки товарна біржа є найвищою формою організації оптової торгівлі і одним з найважливіших елементів маркетингової інфраструктури аграрного ринку, доцільно зосередити увагу на шляхах розвитку біржової торгівлі та підвищення ефективності її функціонування. Аналіз показав, що на Чорноморській товарній біржі АПК через її вигідне географічне положення проводиться відносно інтенсивна торгівля – укладаються протягом короткого проміжку часу порівняно велика кількість угод купівлі-продажу. Показники ефективності Чорноморської товарної біржі АПК представлені в таблиці 2, з якої видно, що найбільша кількість угод (1091) була укладена в 2002 році (на суму більше 1 млрд. грн. з вартістю однією угоди – майже 1 млн. грн.). В інші роки кількість угод коливалась в межах 500-580, але, починаючи з 2004 року, середня вартість угод значно збільшилась.

Як недолік слід відмітити, що торги відбуваються переважно на наявний товар (спотові) і майже не використовуються форвардні та ф’ючерсні угоди.

Таблиця 2

Показники ефективності роботи Чорноморської товарної біржі АПК

Роки | Кількість угод | Вартість укладених угод, тис.грн | Середня ціна однієї угоди, тис.грн | всього | в т.ч. на с.-г. продукцію | всього | в т.ч. на с.-г. продукцію | всього | в т.ч. на с.-г. продукцію | 2001 | 555 | 330 | 333190 | 328290 | 600,3 | 994,8 | 2002 | 1091 | 867 | 1038988 | 1037113 | 952,3 | 1196,2 | 2003 | 558 | 329 | 549168 | 538177 | 984,2 | 1635,8 | 2004 | 580 | 370 | 782148 | 771396 | 1348,5 | 2084,8 | 2005 | 500 | 414 | 830345 | 796540 | 1700,5 | 1924,0 | 2005 в % до 2001 |

90,1 |

125,5 |

249,2 |

242,6 |

283,3 |

193,4 |

Механізм біржі використовують і інші структури ринку. Особливо це стосується агроторгових домів, яких в області створено 19. Об’єми реалізації сільськогосподарської продукції агроторговими домами склали 32,6 млн. грн. в 2003 році, 26,5 млн. грн. в 2004 році і 16,3 млн. грн. в 2005 році, тобто спостерігається суттєве зменшення. Серед агроторгових домів, що стабільно працюють, заслуговує на увагу досвід роботи є АТД “Снігурівський”. Об’єми реалізації ним продукції склали 1,7 млн. грн. в 2003 році, 2,2 млн. грн. в 2004 і 2,4 млн. грн. в 2005 році при рівнях рентабельності відповідно 3,5%, 2,1% і 2,7%. Результати діяльності АТД “Снігурівський” свідчать про необхідність функціонування в районах цих структур, які в своїй діяльності ставлять за мету пошук вигідних покупців на продукцію товаровиробника та її продаж за найвищими цінами, а також пошук постачальників найдешевших матеріальних ресурсів для потреб товаровиробників.

У розвинутих країнах світу важливу роль в розвитку їх аграрного сектору відіграють обслуговуючі кооперативи. В останні роки вони одержують поширення і в Україні (1044 од. в 2005 р.), але темпи їх розвитку є досить повільними, а в окремих областях (в т.ч. і на Миколаївщині) їх кількість навіть скорочується, що пов’язане з дещо помилковим розумінням суті функціонування кооперативних структур та відсутністю фінансової підтримки з боку держави.

Особливої уваги у формування інфраструктури аграрного ринку заслуговують заготівельні пункти, створені в сільській місцевості – в місцях безпосереднього виробництва продукції. Їх в Україні функціонує більше 22 тис. В Миколаївській області діє 976 заготівельних пунктів – головним чином по заготівлі молока від особистих селянських господарств (більша частина виробленого молока реалізується через ці структури). За даними Головного управління сільського господарства і продовольства тільки в 2005 році заготівельними пунктами було прийнято 209,6 тис. т молока, а на один приймальний пункт прийнято продукції на суму 222,1 тис. грн.

У формуванні та функціонуванні аграрного ринку беруть участь і структури оптової та роздрібної торгівлі, але вони є допоміжними каналами на шляху товароруху до кінцевого споживача.

Отже, проаналізувавши розвиток основних елементів маркетингової інфраструктури аграрного ринку Миколаївської області, слід зауважити, що ці елементи тільки проходять процес становлення та формування. Деякі з них взагалі не існували раніше, інші почали відроджуватися (товарна біржа, АТД, обслуговуючі кооперативи). Тому створення умов для формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку (особливо біржової діяльності), є закономірним та необхідним процесом на шляху побудови цивілізованого аграрного ринку.

В третьому розділі “Основні напрямки підвищення ефективності функціонування інфраструктури регіонального ринку аграрної продукції” обґрунтовані питання, пов’язані з ефективним розвитком мережі маркетингових торгівельних структур, активізацією розвитку діяльності переробних та обслуговуючих формувань, розширенням мережі кооперативних структур на аграрному ринку, інформаційним забезпеченням та розвитком дорадництва в регіоні.

Найбільш досконалою формою оптової торгівлі є біржова, яка дозволяє сформувати єдиний прозорий ринок. Діяльність Чорноморської товарної біржі АПК характеризується чітко вираженою тенденцією до зростання зацікавленості учасників аграрного ринку до біржового обслуговування.

Біржа співпрацює з агроторговими домами, які виступають як брокерські контори. Нами було розроблено модель співпраці цих двох інфраструктурних елементів за допомогою економіко-математичних методів, які показують тісноту їх зв’язків.

На Чорноморській товарній біржі АПК укладають в основному спотові договори. Ми вважаємо, що в майбутньому розвиток біржового аграрного ринку повинен бути спрямованим на перетворення бірж реального товару на ф’ючерсні біржі. Нами запропоновано: основні шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення щодо регулювання біржової торгівлі; стимулювання учасників та потенційних клієнтів здійснювати біржові операції; забезпечення гарантій виконання біржових угод та системи страхування при їх виконанні; напрямки стійкого та надійного інформаційного забезпечення операторів аграрного ринку; взаємодії з районними торговими домами в питаннях організації біржового ринку.

Робота біржової системи спирається на низові ланки – агроторгові доми, які в Миколаївській області функціонують як комерційні структури, але досвід показує, до дієвість механізму ефективної роботи забезпечується його функціонуванням як маркетингового кооперативу в тісному взаємозв’язку з іншими структурами ринку. Вважаємо, що механізм взаємодії агроторгових домів у системі ринку аграрної продукції доцільно сформувати у вигляді наступної схеми (рис. 2).

Рис. 2. Схема функціонування агроторгового дому

в системі ринку аграрної продукції

Запропонована схема співпраці і функціонування основних елементів аграрного ринку становитиме реальну конкуренцію приватним посередницьким структурам у сфері переробки і реалізації сільськогосподарської продукції. Отже, необхідної умовою формування ефективної інфраструктури аграрного ринку є створення агроторгових домів як одного з основних її інститутів з обов’язковою участю сільськогосподарських товаровиробників, а також впровадження запропонованого механізму їх функціонування та співпраці.

Зрозуміло, що не лише біржова торгівля з агроторговими домами може забезпечити просування товару від виробника до споживача. Важлива роль в цьому питанні належить оптовим продовольчим та плодоовочевим ринкам. На оптових ринках в Миколаївській області функціонує 2092 оптових підприємства. Їх загальний оптовий товарообіг в 2005 році склав 13,5 млрд. грн., що становить 91% до загального товарообігу, але питома вага споживчих товарів складає лише 16,4%. В той же час питома вага продовольчих товарів в групі споживчих складає 78,6%. Для ефективного функціонування оптових ринків доцільно використовувати базу існуючих підприємств оптової торгівлі, розширити мережу павільйонів сезонної торгівлі, своєчасно і на постійній основі проводити замовлення виробництву і гарантувати реалізацію основної частини продукції.

В процесі руху товару від виробництва до споживача заключним етапом є роздрібна торгівля. Роздрібний товарообіг в Миколаївській області має стійку тенденцію росту і в 2005 році склав 1,7 млрд. грн. Товарна структура роздрібного товарообігу представлена в таблиці 3, з якої видно, що питома вага продовольчих товарів з року в рік зменшується і в 2005 році склала 36,3% проти 68,9% в 1995 році. В структурі товарів роздрібного товарообігу найбільші об’єми припадають алкогольні і безалкогольні напої, хліб і хлібопродукти, м’ясні та молочні товари.

Для покращення функціонування роздрібної торгівлі вважаємо за доцільне розробити регіональну програму її розвитку на період до 2015 року з урахуванням нарощування об’ємів продажу споживчих товарів, більше уваги приділяти продажу високоякісних продуктів вітчизняного виробництва, провести заходи по скороченню стихійних ринків роздрібної торгівлі продуктами харчування, і нарощувати об’єми продажу через систему магазинів.

Таблиця 3

Склад і структура роздрібного товарообігу

підприємств Миколаївської області

Товари | 1995 р. | 2000 р. | 2004 р. | 2005 р. | тис.грн. | % | тис.грн. | % | тис.грн. | % | тис.грн. | % | Всі товари | 298789 | 100 | 570262 | 100 | 1306987 | 100 | 1759582 | 100

Продовольчі товари | 206013 | 68,9 | 295584 | 51,8 | 492409 | 37,7 | 639035 | 36,3 | М’ясопродукти | 13029 | 4,4 | 14456 | 2,5 | 25570 | 2,0 | 37800 | 2,1 | Рибопродукти | 2826 | 0,9 | 2400 | 0,4 | 7092 | 0,5 | 11001 | 0,6 | Молоко і молочна про-дукція | 8260 | 2,8 | 16305 | 2,9 | 26555 | 2,0 | 35714 | 2,0 | Яйця та яйцепродукти | 4050 | 1,4 | 2385 | 0,4 | 3706 | 0,3 | 11220 | 0,7 | Хліб та хлібопродукти | 32530 | 10,9 | 34483 | 6,0 | 30698 | 2,3 | 29272 | 1,7 | Овочі | 4023 | 1,3 | 5747 | 1,0 | 9962 | 0,8 | 15936 | 0,9 | Плодовоягодні | 3620 | 1,2 | 2341 | 0,4 | 12603 | 1,0 | 20606 | 1,2 | Алкогольні вироби | 25528 | 8,5 | 58301 | 10,2 | 93990 | 7,2 | 119426 | 6,8 | Безалкогольні напої | 4782 | 1,6 | 9446 | 1,7 | 16212 | 1,2 | 22840 | 1,3 | Інші продовольчі товари | 107415 | 35,9 | 149720 | 26,3 | 266021 | 20,4 | 335220 | 19,0 |

Особливої уваги у формуванні структури аграрного ринку на селі заслуговують заготівельні пункти, які створені безпосередньо в місцях виробництва сільськогосподарської продукції, як правило, переробними підприємствами. Заготівельні пункти з року в рік збільшують об’єми закупівлі сільськогосподарської продукції, і в 2005 році вони склали 216,8 млн. грн., що майже втричі більше 2000 року. За період, що аналізується, збільшились не тільки об’єми, але й поліпшилась результативність роботи. Об’єми закупівель одним заготівельним пунктом в середньому в 2002-2003 роках по Миколаївській області складали 112,6-123,3 тис. грн., а починаючи з 2004 року спостерігається підвищення об’ємів закупівель, і в 2005 році цей показник склав 222,1 тис. грн.

Метою розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації є підвищення ефективності сільськогосподарської діяльності, умов розширеного відтворення в аграрному секторі економіки та підвищення рівня життя сільського населення шляхом зменшення витрат членам кооперативу (за рахунок придбання матеріальних ресурсів кращої якості, за нижчими цінами), збільшення прибутковості сільськогосподарських товаровиробників. За даними Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації, в 2003 році функціонувало 26 обслуговуючих кооперативів, якими було виконано послуг на 6,3 млн. грн. В 2004-2005 роках виконано послуг на 7,5 та 6,2 млн. грн. відповідно, але негативним є поступове зменшення кількості обслуговуючих кооперативів.

Нами було розроблено бізнес-план діяльності обслуговуючого кооперативу “Миколаївагропостач” Миколаївського району, згідно до якого за рахунок поліпшення маркетингової діяльності, диференціації цін, наближенню реалізації запчастин до товаровиробників, більш оперативної роботи при використанні машинно-тракторного парку, а також придбання в 2007 році по лізингу трактора Т150К з’явилася можливість наростити об’єми реалізації запасних частин та обсяги механізованих робіт. Це дозволить збільшити загальні об’єми наданих послуг майже на 60% в 2008 р. та поліпшити економічні показники в цілому.

В Україні соціально-економічний стан для більшості її мешканців залишається складним через недостатньо розвинену грошово-кредитну систему. Для певної категорії сільськогосподарських товаровиробників одним з шляхів поліпшення фінансового стану є створення кредитних кооперативів (зокрема, кредитних спілок), які здатні суттєво вплинути на соціальний захист селян. Кредитні спілки сприяють полегшенню доступу дрібних сільськогосподарських товаровиробників та інших жителів села до фінансових ресурсів. На наш погляд, перспективними є інтеграційні процеси між кредитними спілками та іншими інфраструктурними елементами. Маючи однакові ідеологічні та методологічні засади, подібну систему управління, демократичний характер, ці організації сприятимуть подоланню дефіциту фінансових ресурсів для розвитку обслуговуючої кооперації, що, в свою чергу, забезпечуватиме необхідний обіг коштів, як цього вимагають інтереси вкладників.

Аналіз стану інформаційного забезпечення аграрного сектору показав його невідповідність сучасним потребам суб’єктів господарювання, державних органів та сільського населення. Унікальні можливості доступу до інформації дають Web-технології та Інтернет. Проте на сьогодні в українському сегменті Інтернету бракує якісних ресурсів аграрного спрямування, на яких би розміщувалась інформація, що стосується агропромислового комплексу. Для поліпшення цієї ситуації нами було розроблено Інтернет портал, в якому на постійній основі подається оперативна науково-технічна інформація по розвитку аграрного сектора економіки, новітнім досягненням в цій галузі як вітчизняного, так і зарубіжного сільськогосподарського виробництва. Портал розміщено за адресою www.UkrAgroNews.com. Він розпочав свою роботу в листопаді 2006 року, і вже на сьогодні аудиторія порталу складає близько 400 осіб на день та має тенденцію до зростання. Роботу над порталом планується проводити протягом 2007 р., після чого передати портал у користування Головному управлінню сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації.

В результаті реформування аграрного сектора економіки на селі створені нові аграрні формування, засновані на засадах приватної власності на землю і майно. Зміни, що відбуваються в рамках діючої аграрної реформи, вимагають адекватних державних підходів до забезпечення умов для становлення приватного власника на селі через створення дорадчих служб, які б надавали на перших порах безоплатно практичні поради та забезпечували новітньою інформацією.

У квітні 2001 року за сприяння Миколаївської обласної державної адміністрації та за допомогою програми “Tacis” розпочав діяльність Миколаївський центр підтримки приватних підприємств, на базі якого в 2002 році створена Миколаївська обласна дорадча служба. На цей час її послугами користуються 180 господарств області.

Отже, в процесі дослідження проблем розвитку інформаційно-консультаційної інфраструктури встановлено необхідність створення регіональної аграрної дорадчої служби. Це стане позитивним явищем в багатьох аспектах розвитку агропромислового комплексу регіону, оскільки: забезпечить доступ сільськогосподарських товаровиробників до інформації та освіти; розвиватиме почуття довіри між фермерами, науковими та навчальними закладами; забезпечить надання товаровиробникам таких послуг як розробка бізнес-плану, аудиту, фінансових консультацій, технології виробництва рослинницької і тваринницької продукції, ринкової інформації та інших, що дасть можливість збільшувати виробництво і прибуток господарств. У досягненні цієї мети дорадча служба повинна стати ключовою ланкою.

ВИСНОВКИ

1. У процесі дослідження ми прийшли до висновку, що ринок є суспільною формою функціонування економіки, взаємодія суб’єктів якої ґрунтується на принципах вільної купівлі-продажу, забезпечення прямого й зворотного впливу на виробництво і споживання. Об’єктивними умовами існування і функціонування ринку є товарне виробництво, суспільний поділ праці, існування відповідної інфраструктури, стійкої фінансової і грошової системи, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню ринкового середовища.

2. Вважаємо, що оцінку економічної ефективності інфраструктури аграрного ринку доцільно здійснювати з двох точок зору: з позиції самої інфраструктури та з позиції сільськогосподарських підприємств, які користуються її послугами. Враховуючи, що основні елементи інфраструктури аграрного ринку згідно законодавства України являються безприбутковими, їх ефективність доцільно визначати по наступним показникам: по аграрним біржам – за кількістю угод (контрактів), укладених за один біржовий день (місяць, рік) та середньою сумою однією угоди; по агроторговим домам – за обсягами товарообігу, мінімізацією вартості послуг; по заготівельним пунктам – за об’ємами заготівель сільськогосподарської продукції в натуральному і грошовому виразі; по обслуговуючим кооперативам – за об’ємами і своєчасністю наданих послуг, ступеню виконання договірних зобов’язань, собівартістю одиниці послуг та розмірами тарифів на них, рівню рентабельності та ін.

3. Виробництво рослинницької продукції в Миколаївській області відбувається нерівномірно і характеризується суттєвими коливаннями валових зборів та урожайності. За 2000-2005 роки рівень виробництва 1990 року досягнуто тільки по соняшнику. Ситуацію, що склалася з виробництвом продукції тваринництва в області та забезпеченням нею населення за біологічними нормами споживання і доступними цінами, можна назвати критичною. Так, на ринку продукції тваринництва в області відчувається недостаток сировини для переробних підприємств, а через високі ціни знизився рівень споживання населенням області м’яса, молока та яєць і складає в 2005 р. відповідно 42,6%, 64,2% і 73,4% до рекомендованих норм. У системі заходів щодо стабілізації тваринницької галузі головним завданням на найближчі роки повинно бути нарощування поголів’я та підвищення його продуктивності.

4. Найбільш досконалою формою організації оптової торгівлі є біржова, яка дозволяє сформувати в регіоні єдиний прозорий ринок. На Миколаївщині діє Чорноморська товарна біржа АПК, яка за рейтингом в 2005  р. займає третє місце. За цей рік на біржі укладено 500 угод на суму 850,3 млн. грн., що 68,2 млн. грн. більше рівня 2004 року. Всі угоди укладені на реальний товар, тобто спотові контракти. Ми вважаємо, що з метою запобігання втрат від коливання цін на сільськогосподарську продукцію необхідно поступово переходити від біржі реального товару до ф’ючерсної. Для збільшення обсягів торгівлі на товарних біржах доцільно ув’язати в єдиний механізм сільськогосподарське виробництво, кредитні організації, аграрні біржі, агроторгові доми, елеватори. Нами розроблена економіко-математична модель співробітництва Чорноморської товарної біржі і агроторгових домів, яка показує, що існує тісний зв'язок між об’ємами реалізацій біржі та агроторгових домів.

5. Для забезпечення ефективного просування продукції від товаровиробника до споживача важливе місце належить оптовим ринкам. В Миколаївській області створено 9 оптово-продовольчих ринків, 5 оптовоовочевих і 3 роздрібно-оптових ринків живої худоби. Станом на 1 січня 2006 р. здійснюють оптову торгівлю 2092 підприємства. Як недолік слід відмітити, що продукція виробничо-технічного призначення в загальному оптовому товарообігу складає 80%, а споживчих товарів – лише в межах 20%. Питома вага продовольчих товарів від споживчих в 2005 р. склала 78,6%.

6. Роздрібний товарообіг в Миколаївській області має тенденцію росту і склав в 2005 р. 1758,6 млн. грн. проти 570,3 млн. грн. в 2000 р. Аналогічно збільшується і товарообіг на одну особу – з 543 грн. до 1437 грн. Однак існує велика різниця в товарообігу на одну особу в містах і сільській місцевості, який відповідно складає 1877 і 544 грн. Крім того, спостерігається скорочення реалізації товарів вітчизняного виробництва та постійне збільшення індексу цін на основні споживчі товари.

7. В області активізувалась робота переробних підприємств по заготівлі сільськогосподарської продукції безпосередньо в місцях виробництва шляхом створення заготівельних пунктів. За 2000-2005 рр. їх кількість подвоїлась і нині складає 976 заготівельних пунктів. Ними заготовлено за останні 6 років продукції на суму 769,7 млн. грн., в тому числі молока на суму 700 млн. грн. У подальшому особливу увагу доцільно приділити створенню пунктів переважно по заготівлі плодоовочевої продукції і м’яса, питома вага яких в загальній закупівлі в 2005 р. склала відповідно 2 і 15%%.

8. Станом на 1 січня 2006 року в Україні за оперативною інформацією з регіонів функціонує 1044 обслуговуючих кооперативи, серед яких 11 – в Миколаївській області. Основною причиною низького рівня розвитку обслуговуючих кооперативів в регіоні є помилкове розуміння їх суті, недостатня інформованість населення про їх значення для забезпечення ефективності сільськогосподарського виробництва. Розроблений нами бізнес-план для обслуговуючого кооперативу “Миколаївагропостач” по забезпеченню господарств Миколаївського району запасними частинами та наданню послуг по обробітку ґрунту і збиранню урожаю, за рахунок наближення мережі торгівлі до споживачів, більшої оперативності при використанні техніки, придбання нової техніки, диференціації цін дасть можливість збільшити загальні об’єми наданих послуг в найближчі 3 роки і поліпшити економічні показники.

9. В області не набули належного розвитку створення та функціонування