МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
УДК 339.138.658
ГРИЩЕНКО Іван Михайлович
НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКСНОГО УПРАВЛІННЯ КОМЕРЦІЙНИМ ПОСЕРЕДНИЦТВОМ
Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним
господарством
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Київському національному університеті технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України (м. Київ).
Науковий консультант доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч
науки і техніки України
Єрмошенко Микола Миколайович, Національна
академія управління, проректор з наукової роботи.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор,
Максимова Тетяна Семенівна Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, завідувач кафедри маркетингу;
доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України
Федоренко Валентин Григорович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, завідувач кафедри економіки та фінансів;
доктор економічних наук, старший науковий співробітник,
Якубовський Микола Миколайович, Державна установа „Інститут економіки та прогнозування” НАН України, головний науковий співробітник відділу конкурентної політики та прогнозування промислового потенціалу.
Захист відбудеться 20 грудня 2007 року о 14-30 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту (НДЕІ) за адресою: 01103, Київ – 103, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці НДЕІ за адресою: 01103, Київ – 103, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.
Автореферат розіслано „ 17 ” листопада 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доктор економічних наук О. Ю. Рудченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження.
Початку XXI століття притаманні суттєві зміни в глобальному світі, які породжують нові економічні відносини, руйнують застарілі, певним чином, впорядковують існуючі. В основі цих радикальних змін – якісні перетворення на засадах ринкових відносин. Особливого значення у відзначених процесах набувають комерційно-посередницькі організації, без послуг яких неможливо уявити функціонування ринкової економіки.
В процесі масштабних динамічних ринкових перетворень в Україні сформувався особливий феномен, а саме: безліч посередників-дилетантів, які пропонують до продажу все – від житла, земельних ділянок, до руди, металу, вугілля, літаків, зброї, космічних апаратів тощо. Це створило благодатне підгрунтя для так званої джоберської (перекупницької) діяльності, яка за своєю суттю є спекуляцією з метою одержання максимального прибутку за рахунок виробника і покупця товарів. Цю форму посередницького бізнесу досить часто супроводжує корупція і кримінал.
Крім того, на нашу думку, всі негативні сторони нашого сьогоднішнього життя є наслідком тотального розвалу системи управління економікою в роки становлення ринкових відносин і вторгнення на всі рівні управління малограмотних і нечесних дилетантів. В цей період була втрачена державна регулююча роль в економіці і в країні створилась ситуація, коли не добросовісне підприємництво, а грабіжницьке привласнення державного майна стало причиною легкого і швидкого збагачення небагатьох, підірвало довіру населення до чесного бізнесу.
Усе це свідчить про необхідність дослідження різних аспектів розвитку комерційно-посередницької діяльності в економіці України, визначення теоретичного підґрунтя та природи комерційного посередництва, ролі та місця посередництва у формуванні ринкових відносин, засад формування комплексного механізму управління комерційним посередництвом, виходячи з методичних та прикладних завдань реальної економіки і з врахуванням історичного аспекту та зарубіжного досвіду.
Проблематика щодо організації виробництва, підприємництва, організаційних форм досить детально описана в науковій літературі. Проте наукові праці про комерційне посередництво як форму підприємництва, його специфічні особливості практично відсутні. Тому актуальність дослідження й наявність великої кількості нерозв’язаних теоретичних та практичних проблем, обумовили мету, завдання і предмет дослідження, його структуру та коло питань, які розглядаються в дисертаційній роботі.
Обґрунтуванню науково-методологічних засад дисертаційного дослідження склали праці, присвячені економічному розвитку підприємництва таких зарубіжних вчених, як Д. Аакер, І. Ансофф, Г. Беккер, М. Вебер, Т. Веблен, О. Вільямсон, Р. Дамарі, В. Даненбург, Р. Дорнбуш, П. Друкер, К. Друрі, І. Кірцнер, В. Кноррінг, Н. Кондратьєв, Р. Коуз, Х. Лейбенстайн, А. Маршалл, А. Маслоу, Л. Мізес, Д. Мур, Д. Норт, М. Портер, Ж. Сей, П. Семуельсон, В. Нордхаус, К. Сіо, А. Сміт, Д. Стігліц, Д. Стонер, К. Уошлі, Ю. Учитель, Ф. Хайєк, Д. Хікс, Й. Шумпетер та інші.
Були використані наукові надбання в дослідженні цих проблем вітчизняних вчених, таких як О. Амоша, В. Базилевич, А. Базилюк, М. Белявцев, В. Беседін, З. Варналій, А. Виноградська, Б. Воробйов, Ю. Гончаров, А. Гальчинський, В. Геєць, М. Єрмошенко, С. Єрохін, А. Мазаракі, А. Музиченко, В. Пила, О. Розенфельд, В. Федоренко, О. Чмир, А. Чухно, М. Якубовський та інші. Але, як свідчить дослідження у формуванні теорії підприємництва і комерційного посередництва, залишаються різні погляди щодо визначення сутності цих категорій, що засвідчує актуальність подальшого розв’язання цієї проблеми в теоретичному плані. Комерційна діяльність господарюючих суб’єктів, особливо що стосується управління бізнесом, також свідчить про наявність нерозв'язаних проблеми в рамках теорії питання. Тобто економічна наука і теорія підприємництва (бізнесу), їх практична функція потребує подальшого дослідження, що і визначило тему дисертації, її мету та основні завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт, які виконувались в Київському національному університеті технологій та дизайну зокрема по темах: „Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентноспроможної продукції” (2005-2007 рр., № держреєстрації 0105U002389), “Вдосконалення системи управління розвитком підприємств легкої промисловості в умовах трансформаційних процесів в економіці України” (2007 р., № держреєстрації 0107U2975) на замовлення Міністерства освіти і науки України. Особистий внесок автора полягає у визначенні ролі посередництва в національній економіці та розробці наукових засад оптимізації та коригування програм розвитку підприємництва, методичних підходів до формування ринкового механізму управління його розвитком.
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад комплексного управління комерційним посередництвом, визначення його ролі та місця в умовах перехідної економіки, а також розробка механізму управління розвитком посередництва як важливої складової державної економічної політики. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких наукових задач:
- розкрити економічну сутність категорії „комерційне посередництво”, її зміст і структуру, форми прояву та гносеологічну специфіку, місце і роль в системі економічних категорій;
- визначити взаємозв’язок та взаємодію форм посередницької діяльності на основі критичного аналізу підходів, що мають місце в економічній літературі, їх спорідненість та реальний взаємовплив на практиці; виявити і проаналізувати перспективні форми комерційного посередництва;
- оцінити стан розвитку комерційного посередництва в період становлення ринкових відносин в національній економіці;
- виявити особливості функціонування та управління комерційним посередництвом за секторами економіки та видами діяльності суб'єктів ринку в Україні;
- узагальнити світовий і вітчизняний досвід формування комерційного посередництва, а також обрати з нього ті форми і методи, які можуть бути придатні для розвитку вітчизняного посередництва;
- розробити вихідні положення та принципи функціонування комерційного посередництва в Україні;
- визначити форми розвитку комерційного посередництва в економіці України та методи його державного регулювання;
- обґрунтувати основні напрями та заходи вдосконалення нормативно-правового забезпечення та маркетингової складової комерційного посередництва;
- обґрунтувати систему показників економіко-статистичного виміру й оцінки ефективності комерційного посередництва;
- виокремити критерії результативності та ефективності комерційного посередництва в національній економіці в умовах інтеграції до СОТ;
- розвинути науково-практичні підходи щодо подальшого розвитку форм посередництва, зокрема на засадах лізингу, сфери послуг, виставкової діяльності та ін.;
- розробити ринковий механізм управління розвитком комерційного посередництва, який би адекватно забезпечував якісні зміни при визначенні пріоритетів комерційно-посередницької діяльності в економіці України.
Об'єктом дослідження є комерційно-посередницькі відносини в економіці України, а його предметом - теоретико-методологічні, методичні та практичні питання щодо формування механізму комплексного управління комерційним посередництвом в умовах ринкових відносин й активізації інтеграційних процесів та напрями його вдосконалення.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний метод пізнання, згідно з яким всі процеси і явища аналізуються у взаємозалежності, взаємозв’язку і розвитку. Для цього поєднуються загальнонаукові та спеціальні методи, взаємодія абстрактного і конкретного, аналізу і синтезу, історичного і логічного, індукції і дедукції, статистичні порівняння, що дало можливість розкрити економічну сутність та структуру категорії „комерційне посередництво”, вплив різних чинників на розвиток комерційно-посередницьких відносин, об’єктивну необхідність поєднання складових процесу. На основі системно-логічного підходу, графічного та економіко-математичного апарату розроблено управлінський механізм розвитку комерційно-посередницького сектору економіки України.
Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є надбання та творче переосмислення основних досягнень класичної, неокласичної та сучасної неоінституціональної теорій, праць вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розвитку посередництва в умовах трансформаційних процесів формування ринку.
Наукова новизна одержаних результатів.
Полягає у наступних основних положеннях:
одержано вперше:
- розвинена теорія та методологія специфічного виду підприємницької діяльності – комерційного посередництва, яке поглиблює розподіл суспільної праці в сферах економічних відносин та інформаційного забезпечення ринкових процесів. Запропоновано вважати його окремим напрямом теорії підприємництва, оскільки воно є невід’ємною складовою розвитку суспільних відносин у здійсненні господарської діяльності суб’єктами ринку, що сприятиме приросту наукових знань про комерційне посередництво, поглиблюючи його сутність та механізм управління в умовах становлення ринкових відносин в Україні;
- визначено економічну сутність категорії „комерційне посередництво”, та її місце в системі економічних категорій. Автор трактує комерційне посередництво як інституцію, зі значно більш широких методологічних позицій ніж існуючі дефініції. Доведено, що комерційне посередництво збагачує економічні відносини, що складаються в процесі товарообмінних операцій, надаючи їм більшої динаміки, інформативності та ефективності в усіх сферах і галузях економіки сучасного ринку, а також сприяючи зростанню масштабності і стійкості до розвитку;
- розроблено концептуальні положення формування комерційного посередництва, через врахування розвитку сучасних форм оптової і роздрібної комерції - лізингу, інформатизації, електронних та Інтернет-послуг, франчайзингу; трансформації економічних відносин в посередницьких структурах - розширення малих і середніх форм посередництва, застосування аутсорсингу, використання віртуальних послуг, розширення форм власності, посилення соціальних аспектів при визначенні мети бізнесу; а також національних особливостей комерційного посередництва - „тіньова” економіка, недостатня розвиненість ринкових інститутів, несприятливий для розвитку бізнесу податковий клімат, низький професійний рівень ведення посередництва, нерозвинений етичний менталітет підприємців, недосконалість нормативно-правової бази, які більш повно відображають сучасні умови економічної діяльності суб’єктів господарювання. Реалізація цих положень буде сприяти створенню комплексної системи управління комерційним посередництвом;
- визначено роль і місце комерційного посередництва в загальній системі посередницьких послуг та дана його класифікація за сферами економічної діяльності. На відміну від існуючих класифікацій вона охоплює більш широке коло комерційних послуг, що функціонують на сучасному ринку шляхом врахування торговельного, інформаційного, довірчого, електронного посередництва та посередництва в таких сферах, як розподілення енергоресурсів, послуг, передачі майна, будівельних робіт, лізингу, складського господарства, аутсорсингу та франчайзингу;
- запропоновано методологічні основи механізму управління комерційним посередництвом, через узагальнення інституційних важелів впливу на процес надання посередницьких послуг, з урахуванням законодавчого та нормативно-правового забезпечення, податкової системи, моніторингу, а також визначення мети, об’єкта, суб’єкта, принципів, функцій, методів та інструментів регулювання комерційного посередництва. Їх використання забезпечить якісні зміни при визначенні пріоритетів комерційно-посередницької діяльності в економіці України та сприятиме підвищенню ефективності комерційного посередництва;
удосконалено:
- понятійний апарат комерційного посередництва з позицій сучасних знань та розвитку ринкових відносин, які відбуваються в світовій та національній економіках. Зокрема, уточнено поняття „комерційно-посередницька діяльність”, суть якого полягає в тому, що вона розглядається як вид підприємницької діяльності, що здійснюється у формі послуг вартісного характеру з метою отримання прибутку на основі довготривалих економічних відносин. Це створює передумови для формування інфраструктури ринку та активнішого наближення практики державного регулювання комерційно-посередницької діяльності в Україні до світових стандартів;
- розроблено і запропоновано методику щодо проведення моніторингу комерційного посередництва з визначенням системи показників економіко-статистичного виміру й оцінки процесів його здійснення за видами економічної діяльності та сферами їх застосування через коефіцієнти прибутковості, ліквідності, платоспроможності, ефективності використання активів, ефективності використання капіталу, а також розрахунку інтегрованого показника ефективності діяльності суб’єкта господарювання в комерційно-посередницькій сфері, що сприятиме інтеграції із світовим ринком;
- розроблено науково-методичні положення та практичні рекомендації щодо подальшого розвитку форм комерційного посередництва як в окремих видах економічної діяльності (зокрема в агробізнесі), так і стосовно специфічних видів комерційного посередництва, які розвиваються в національному ринковому середовищі, на основі посилення мотиваційних аспектів управління комерційними відносинами, що дозволить забезпечити ефективність комерційного посередництва на інноваційних засадах;
дістало подальший розвиток:
- доповнено системно-логічний метод аналізу економічних процесів в комерційному посередництві шляхом виділення груп властивостей цього виду діяльності та оцінки характеру його сутності і складності, що дозволило розкрити внутрішній взаємозв’язок та поширення форм комерційної посередницької діяльності в національній економіці з урахуванням сучасних процесів формування ринкових засад в сфері бізнесу, які сприяють розповсюдженню та вдосконаленню ринкових взаємовідносин і обумовлюють активізацію посередництва з метою задоволення потреб суспільства в товарах, роботах та послугах;
- запропоновано комплекс заходів щодо активізації перспективних форм комерційного посередництва в умовах ринкових перетворень, суть яких полягає в управлінні складною, багатогранною системою економічних відносин, що охоплює різні сторони, інтереси й мотиви людей в економічній, соціальній, психологічній, фізичній, етичній, правовій та інших сферах. Розроблені теоретичні та методичні підходи дозволяють обґрунтувати напрями подальшого розвитку організаційних форм комерційного посередництва, що сприятиме збагаченню інститутів ринку та розкриттю потенціалу власного розвитку;
- визначено особливості функціонування та управління комерційним посередництвом за секторами економіки та видами діяльності, що зумовлені розвитком вільного підприємництва, приватної власності, збільшенням ринкового попиту на комерційну посередницьку діяльність як специфічну ринкову послугу, розширенням логістичних методів в управлінні, випереджаючим розвитком цього бізнесу порівняно з теоретичними передбаченнями в цій сфері. Це створює передумови зменшення ризиків, кращого використання й впровадження інновацій та інвестицій, формування у наших підприємців позитивного ставлення до цього виду господарської діяльності;
- узагальнено форми розвитку комерційного посередництва, що існують в розвинених країнах світу та економіці України. Обґрунтовано основні напрями та заходи вдосконалення нормативно-правового забезпечення й маркетингової складової комерційного посередництва, суть яких полягає в тому, що його продуктом є послуга, на яку в суспільстві існує попит, через те, комерційне посередництво стає об’єктом ринкового попиту, який ґрунтується на ліберально-демократичних ринкових принципах, а його маркетинг є новою та важливою функцією ринкового управління в національній економіці, яка в значній мірі залежить від регуляторного впливу з боку держави.
Практичне значення одержаних результатів.
Полягає в тому, що наукові розробки дисертаційної роботи доведені до рівня теоретико-методологічних узагальнень, концептуальних положень, методичних та практичних рекомендацій щодо розвитку та формування засад комплексного управління комерційно-посередницькою діяльністю підприємств різних видів економічної діяльності та сфер економіки у ринковому середовищі.
Основні результати дисертаційного дослідження знайшли використання в практичній роботі, зокрема: Комітетом Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва - при розробці проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (щодо процедури припинення повноважень суб’єктів господарювання) (довідка № 06-11/12-192/99004 від 17.05.2007 р.); Управлінням координації здійснення аграрної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України - при розробці проекту державної комплексної програми підтримки розвитку українського села на період до 2010 року (довідка від 10.04. 2007 р.); Національним інститутом стратегічних досліджень - при підготовці Експертної доповіді „Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році”, аналітичної доповіді досліджень „Першочергові завдання соціально-економічної політики держави: пріоритети 2007 року” (жовтень 2006 р.), (аналітичних матеріалів та практичних рекомендацій щодо теоретико-методологічних засад та практичних аспектів державної підтримки розвитку вітчизняного підприємництва в умовах ринкової трансформації (акт НІСД від 10.01.2007 р.); Київським національним університетом технологій та дизайну - при розробленні та викладанні курсу лекцій з дисципліни “Комерційна діяльність посередницьких підприємств” (довідка про впровадження №01-02 від 27.08.2007 р.); ДП УГК „Nemiroff” - при розробці оперативних і стратегічних планів комплексної програми розвитку компанії на період до 2010 року (довідка № 11-8 від 24.07.2006 р.); ЗАТ “Міжнародна агропромислова корпорація” – при впровадженні протягом 1998 - 2005 років мотиваційних механізмів в комерційному підприємництві бізнесових структур корпорації ЗАТ “Корпорація “Агротех” та ЗАТ “Міжнародна агропромислова корпорація” (довідка №6/1 від 16.01.2007 р.); ВАТ „Тернопільське об’єднання „Текстерно” - при підготовці пропозицій щодо підвищення ефективності комерційної діяльності при розробці маркетингової політики в 2006-2007 роках (довідка № 811-1 від 22.12.2006 р.); Асоціацією ПСП „Козацька” (Сумської обл.) – при вдосконаленні госпрозрахункових механізмів в період переходу на ринкові методи управління, розробці мотиваційних механізмів в аграрному бізнесі були здійснені під керівництвом і при безпосередній участі автора і використовувались в господарській діяльності при перетворенні колишнього колгоспу „Перемога“ в 1998 році в приватні сільськогосподарські підприємства (довідка про впровадження № 54 від 17.06.2007 р.).
Особистий внесок здобувача.
Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням, містить особисті наукові ідеї здобувача і має наукове та практичне значення. Всі результати дослідження одержані безпосередньо автором і знайшли відображення в друкованих працях.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та наукові результати дисертаційного дослідження оприлюднені і знайшли позитивне схвалення на четвертому конгресі Міжнародної української економічної асоціації (1998 р., м. Київ); міжнародних науково-практичних конференціях „Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва” (2003 р., смт. Сатанів); „Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (2007 р., м. Алушта); „Інвестиції XXI століття: Соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку” (2007 р., м. Умань); Міжнародному економічному форумі „Інвестиційні можливості Хмельниччини” (2006 р., м. Хмельницький); науковій конференції „Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку” (2006 р., м. Тернопіль).
Публікації за результатами виконаних досліджень.
Основні положення та найважливіші результати дисертаційної роботи опубліковано в 26 наукових роботах (чотири у співавторстві), у тому числі: одна індивідуальна монографія, 24 статті у наукових фахових виданнях, два навчальних посібники для ВНЗів, загальним обсягом 59,1 ум.-друк. аркушів, в т. ч. належить автору 58,4 ум. друк. аркушів.
Обсяг і структура роботи.
Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (налічує 283 найменування). Основний зміст дисертації викладено на 412 сторінках друкованого тексту. Робота містить 19 таблиць, 22 рисунки.
Основні положення дисертації.
У першому розділі „Теоретико-методологічні засади управління комерційним посередництвом в контексті економічної теорії” узагальнені теоретичні питання щодо сутності комерційного посередництва, цілей управління ним, суб’єктно-об’єктної структури та комплексного підходу до управління посередницькою діяльністю.
Доведено, що комерційне посередництво є надзвичайно складним і багатогранним соціально-економічним явищем; воно зараз має місце в усіх сферах соціально-економічного життя: виробництві, торгівлі, освіті, науці, охороні здоров’я, сфері послуг, управління, консультування тощо. В умовах реформування економіки комерційне посередництво, як форма підприємництва, формує новий тип поведінки людей, їх спосіб мислення і життя.
Разом з тим, комерційне посередництво, як і будь-який вид діяльності, має теоретичні засади, які розкривають його зміст. Як сфера особливої діяльності людини і як напрям дослідження такого явища, воно почало формуватись одночасно із зародження капіталізму і відоме під назвою „теорії підприємницької діяльності”. Хоча необхідно відзначити, що окремі ознаки такої діяльності зустрічаються й у більш ранніх економічних дослідженнях. Сучасні концепції теорії посередництва мають історичні джерела, діалектичний зв’язок з існуючими економічними теоріями, посідають вагоме місце в економічній науці. На підставі системного аналізу теорії та методології комерційного посередництва в роботі зазначено, що комерційно-посередницька концепція є науковою основою обгрунтування стратегії українських ринкових реформ.
Результати опрацювання спеціальної літератури закордонних і вітчизняних вчених засвідчили недостатність аналізу сутності та функціональних властивостей різних видів та форм комерційного посередництва. Йдеться про те, що в сучасній науці немає єдиного напряму, який давав би відповіді на всі питання сучасного бізнес-посередництва і підприємництва в цілому. Тому в роботі розглянуто наявні наукові напрями для того, щоб уявити загальну картину управління цією складною формою діяльності людини.
Підприємництво є поняттям значно ширшим, ніж комерція, бізнес. За характером діяльності воно може бути комерційним та некомерційним. Комерція (від латин. commercium — торгівля) є видом торгового підприємництва, який передбачає здійснення актів купівлі-продажу для одержання прибутку (купити дешевше, а продати дорожче). Бізнес (від англ. business — справа, підприємництво) — ініціативна економічна діяльність, здійснювана за рахунок власних або позикових засобів на свій ризик і під свою відповідальність, що має головною метою одержання прибутку й розвиток власної справи.
Бізнес як багатогранне поняття набуло споріднених, але неоднакових за змістом значень: професія, заняття, підприємництво (економічна діяльність з метою одержання прибутку), угоди, ділові кола, ділове життя, джерело заробітку. У бізнесі й комерції різні завдання та цілі: бізнес спрямований на задоволення особистих потреб конкретної особи (часто короткочасних, навіть нечесними діями), а мета комерції — постійна діяльність з розширення і розвитку сфери підприємництва для задоволення зростаючих потреб суспільства в матеріальних благах.
У дисертаційній роботі розглядається значне різноманіття типів комерційного посередництва, яке може розглядатися з точки зору економічних, територіальних, технічних, соціальних, екологічних і інших аспектів.
Доведено, що реально функціонуюче комерційне посередництво являє собою багатогранний, комплексний елемент культурного середовища, що поряд з соціальними, фінансовими, технічними, етичними, психологічними, екологічними, медичними проблемами піднімає й економічні питання. Існуючі проблеми управління комерційним посередництвом можна умовно розділити на окремі локальні процеси. З прагматичної точки зору дослідження по принципу окремих проблем можуть бути реалізовані на практиці.
У роботі відзначається, що в Україні поки що не створено міцного законодавчого підгрунтя для розвитку посередництва. У законодавстві України немає чіткого визначення термінів "посередник", "комерційне посередництво", "посередницьке підприємство", "посередницька операція", "посередницька діяльність".
Автором опановано різні підходи різних авторів до формулювання категорії „посередництво” і запропоноване своє визначення (табл. 1), зокрема, комерційне посередництво - це підприємницька діяльність між суб’єктами ринку, яка відображає відносини стосовно продукту економічної діяльності (товару, послуги).
У другому розділі „Концептуальні положення щодо формування сектору комерційного посередництва” досліджено комерційно-посередницьку форму господарювання, сучасні тенденції розвитку форм комерційного посередництва, трансформацію економічних відносин в посередницьких організаціях та особливості комерційного посередництва в національній економіці.
Таблиця 1
Порівняльна таблиця визначення терміну „посередництво”
Визначення | Автор | Недоліки
Власники землі є природно незалежними жителями держави. Всі решта є по суті залежними – підприємці та ті, хто отримує платню від держави. Весь обмін і оборот у державі є посередництво між цими двома ланками | Р. Кантилон,
(1680 - 1734) | Не комплексний підхід, оскільки до посередників включені тільки підприємці
Посередництво – будь-яка діяльність для зведення, погодження двох осіб чи сторін для схилення одного до продажу, іншого – до купівлі | В. І. Даль | Не враховано об’єкт посередництва
Посередництво – вид підприємницької діяльності, у процесі якої підприємець сам не виробляє, а виступає в ролі ланки, яка зв’язує в процесі обміну товарів зацікавлені сторони і тим самим сприяє товарному обігу | М. М. Єрмошенко | Дане визначення охоплює не всі види посередництва
Посередництво – сукупність видів діяльності, виконуваних фізичними та юридичними особами, які забезпечують просування створеної виробником продукції до споживача | Економічна енциклопедія (відп. ред. С. В. Мочерний) | Не комплексний підхід (за межами визначення залишаються деякі види посередництва)
Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого від представляє | Господарський кодекс України, ст. 295 | Термін “посередництво” регламентується у дуже вузькому розумінні, і лише комерційне, зводиться тільки до агентської діяльності
Комерційне посередництво - це підприємницька діяльність між суб’єктами ринку, яка відображає відносини стосовно продукту економічної діяльності (товару, послуги) | Автор |
-
Кожному етапу розвитку суспільства відповідає певна економічна система, тобто наявна в країні сукупність принципів, правил, законодавчо закріплених норм функціонування економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продуктів праці. Кожна економічна система забезпечує відповідні економічні умови розвитку власного ринкового середовища. Однією з таких умов є специфічна діяльність, яка поєднує всіх учасників ринку в одну економічну систему.
Цією умовою є комерційна посередницька діяльність. Вона має особливо важливе значення для ефективного функціонування комерційних посередницьких підприємств в економіці України, в якій розбудовуються сучасні ринкові механізми.
Сутність комерційної діяльності проявляється у принципах, відповідно до яких вона здійснюється. Зміст комерційної діяльності розкривається у функціях, які вона виконує.
У дисертації зазначено, що ефективність ринкової економіки забезпечують свобода підприємництва та комерційної діяльності суб’єктів господарювання, рівноправний розвиток усіх форм власності і підприємницького хисту особистості. Окрім цього, у ринковому середовищі особливе значення має наявність розвинених комерційно-посередницьких суб’єктів соціально-економічної системи. Виходячи із комплексного підходу до управління комерційно-посередницькими підприємствами ми розглядаємо всі сфери посередництва: виробництво, обмін, розподілення і споживання товарів та послуг.
В узагальненому вигляді класифікацію комерційних посередників за сферами діяльності наведено на рис. . Тобто, суб’єктне поле комерційного посередництва досить яскраве. Воно представлене численними учасниками даного виду діяльності. В контексті побудови управлінського механізму комерційно-посередницькою діяльністю дуже важливим є чітке визначення самого виду діяльності і його ролі та місця в ринкових відносинах.
Важливою формою комерційного посередництва є особливий його вид - лізинг, який за умов ринкових трансформацій в Україні набуває стрімкого розвитку. В роботі визначено, що лізинг є одним з найбільш обґрунтованих фінансових інструментів оновлення промислового обладнання, устаткування, транспортних засобів та інших активів. В умовах сучасних глибоких соціально-економічних перетворень та становлення ринкової економіки дослідження процесів розвитку та правового регулювання лізингової діяльності набуває особливої актуальності, що зумовлено не тільки новизною відносин лізингу, але і його практичним значенням як однієї з перспективних форм комерційної діяльності у посередницькій сфері передачі майна.
Результати дослідження свідчать, що досить важливою, можна сказати інноваційною, є сучасна сфера поширення комерційного посередництва - науково-технічна діяльність. Поширення інноваційних товарів сьогодні неможливо без використання комерційної посередницької діяльності, тому дану сферу можна вважати не тільки новою, а й революційною.
Рис. 1. Класифікація комерційного посередництва за сферами діяльності
(розробка автора)
До того ж європейський вибір України, інтеграція діючої вітчизняної економіки в високотехнологічне конкурентне середовище Європейського Союзу зумовлює необхідність поширення комерційної діяльності посередників на ринку інноваційних товарів та хайтек-ринках і ринках послуг. Та й сам процес створення інноваційних товарів та послуг неможливий сьогодні без залучення посередників. Це, насамперед, залучення необхідної інформації для наукових досліджень, вивчення ринків інноваційних товарів та ін. В даному напряму діяльності без посередників досить важко робити результативні кроки до формування інноваційної моделі розвитку України.
Сучасні інформаційні та комунікаційні технології здійснили переворот в традиційній торгівлі та створили нові ринки – Інтернет-ринки. Як свідчить досвід становлення в розвинених країнах нових економічних і технологічних укладів, структурні елементи яких формуються під впливом розвитку інформаційних технологій, в цій сфері з’явилось багато комерційних посередників, більше, ніж це очікувалося за прогнозами. Поряд з безпосередніми фірмами-пропозиціонерами ці посередники, чи інтермедіери, перебирають на себе виконання функцій подібних до тих, які вони здійснюють у торгівлі оффлайн.
В Україні тільки формується ринок аутсорсингу як невід’ємний атрибут підприємницької діяльності. Це досить ефективний засіб оптимізації діяльності підприємств за рахунок передачі непрофільних функцій (бухгалтерського обліку, стратегічного планування, обслуговування офісної техніки, комп’ютерних систем, підбору кадрів, забезпечення безпеки фірми, юридичного обслуговування тощо) зовнішнім спеціалізованим фірмам і досягнення ефекту синергізму. Ринкові суб’єкти вимушені використовувати аутсорсинг як ефективний шлях зниження витрат, підвищення ефективності виробництва та перерозподілу ресурсів.
Отже, в роботі встановлено, що прогресивні трансформації у сфері посередництва та вдосконалення його форм діяльності відбуваються завдяки впровадженню науково-технічних новацій - інформаційних та електронних технологій. Істотне підвищення ролі посередництва в економічної сфері сприяє залученню новітніх технологій та прогресивних форм у діяльність суб’єктів ринку. Вкрай необхідно формувати в суспільстві відповідні інституційні засади комерційно-посередницької діяльності для використання посередниками досягнень науково-технічного прогресу. Це вимагає постійного вдосконалення законодавчої бази, норм, правил і принципів у відносинах між посередниками і виробниками, посередниками і державою.
У третьому розділі „Сучасні сфери поширення комерційного посередництва” грунтовно досліджується виникнення та розвиток комерційного посередництва в торгівлі (гуртовій та роздрібній), біржовій діяльності, сфері послуг та виставковій діяльності.
У зв’язку з формуванням ринкових відносин та розвитком сфери розподілу товарів та послуг особливої актуальності в Україні набуває гуртова торгівля та управління процесами комерційно-посередницької діяльності. На сучасному товарному ринку діяльність гуртово-посередницьких господарюючих структур пов’язана із реальними змінами процесів розподілу товарних ресурсів. Гуртова торгівля охоплює великий ринковий простір і являється посередником між виробниками та споживачами. Метою гуртової торгівлі є задоволення ринкового попиту на товари і отримання прибутку. Від ефективності комерційної діяльності гуртової торгівлі в значній мірі залежить розвиток виробництва якісних товарів. Гуртова торгівля розвивається завдяки своїй ролі посередника в реалізації товарів, які виробляють підприємства промисловості, сільського господарства та переробних галузей України.
Рис. 2. Схема взаємодії торговельних посередників на споживчому ринку
(розробка автора)
Сучасний розвиток ринкових відносин у національній економіці супроводжується значними змінами у сфері товарообороту. Досвід ринкових економік розвинених країн переконливо свідчить, що незалежні гуртові посередники є ефективними економічними структурами ринку. Гуртова торгівля має досить розгалужену мережу учасників на ринку, зв’язки між якими показано на рис. 2.
В роботі доведено, що переорієнтація української економіки на різноманітність форм власності та розвиток підприємництва створила умови для функціонування нових форм комерційного посередництва, зокрема в роздрібній торгівлі. Саме цей вид посередництва сприяє швидкому насиченню ринку необхідними товарами та послугами, розширенню конкуренції, прискоренню науково-технічного прогресу, зростанню добробуту населення.
Таблиця 2
Динаміка розвитку комерційного посередництва в торгівлі за формами власності по Україні за 1995-2008 рр.
Роки
Показники | 1995 | 2000 | 2005 | 2006 | Прогноз
2007 | 2008
Роздрібний товарооборот –усього, млн грн | 11 964 | 28 | 94 | 129 952 | 162 440 | 203 050
у т.ч. підприємствами:
державної власності | 1 717 | 1 | 2 225 | 2 511 | 2 810 | 3 150
комунальної власності | 1 926 | 1 | 1 904 | 2 142 | 2 400 | 2 680
приватної власності | 8 321 | 26 | 90 203 | 125 299 | 157 230 | 197 220
Роздрібний товарооборот –усього,
у % | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
у т.ч. підприємствами:
державної власності | 14,4 | 4,6 | 2,3 | 1,9 | 1,7 | 1,6
комунальної власності | 16,1 | 4,0 | 2,0 | 1,7 | 1,5 | 1,3
приватної власності | 69,5 | 91,4 | 95,7 | 96,4 | 96,8 | 97,1
Джерело: розробка автора за даними Держкомстату України.
Роздрібна торгівля на сьогодні є важливим комерційним посередником в Україні. Через роздрібну торгівлю проходить переважна більшість грошової готівки, яка є джерелом виплати заробітної плати працівникам усіх галузей національного господарства. За рахунок готівкових коштів від роздрібної торгівлі здійснюється фінансування різних галузей господарства та місцевих бюджетів, кредитування господарюючих суб’єктів ринку тощо. За останні 10 років роздрібний товарооборот підприємств збільшився з майже 12 млрд грн. в 1995 до 130 млрд грн. в 2006 році, тобто майже в 11 разів (табл. 2).
У четвертому розділі „Організаційні форми комерційного посередництва” висвітлюються складові організації посередництва, етичні принципи в мотивації комерційного посередництва, маркетингові засади посередницької діяльності.
Комерційно-посередницька діяльність здійснюється в організаційному полі, яке має свої специфічні риси. В роботі звернено увагу на складові організаційної технології, від яких суттєво залежить управління комерційно-посередницькою діяльністю та її результативність. Зокрема відзначено організаційні форми комерційного посередництва в контексті відносин власності, відносин між суб’єктами комерційної діяльності, господарських зв’язків організаційного підпорядкування та ін.
В роботі звернено увагу на мотиваційний аспект комерційної діяльності. Мотивації за своєю суттю є психологічними спонуканнями до реалізації певних цілей на рівні кожної особистості, кожного індивідуума чи члена трудового колективу. Обгрунтування мотиваційного механізму комерційного посередництва проведено із залученням класичної теорії мотивації та власного досвіду (зокрема, на прикладі комерційного посередництва в аграрному секторі).
Автор вважає за доцільне звернути увагу на те, що чи не першу роль в успіху комерційної діяльності відіграють складові етики та етикету. В останні роки розвитку професійної етики надається пильна увага. Автором сформовано деякі етичні принципи ведення справ, які ґрунтуються на використанні загальнолюдських норм і стандартів поведінки. Зокрема, до них слід віднести: принцип поведінки; принцип професіонала; принцип громадянина країни; принцип громадянина Землі.
Особливу увагу в роботі приділено маркетинговій складовій управлінської функції посередницької діяльності. Маркетинг передбачає забезпечення пристосування виробництва й посередництва до вимог і попиту споживчого ринку. Для такої логіки дослідження існують об’єктивні передумови. Проблеми маркетингу є особливо актуальними для управління та керівництва бізнесом не тільки через свою новизну в національній економіці, а й виходячи із тієї складної конкурентної ситуації на ринку, де з’явилась величезна кількість імпортних товарів високої якості. Тобто, потреби в маркетингу як новій функції управління бізнесом диктує саме життя.
У п’ятому розділі „Удосконалення механізму управління комерційно-посередницькою діяльністю” узагальнені системи управління комерційним посередництвом, розглянуто форми державного регулювання комерційно-посередницькою діяльністю, антимонопольне регулювання конкуренції в цій сфері, а також критерії і методи оцінки результативності управління комерційним посередництвом.
Методологічні положення управління розвитком комерційного посередництва грунтуються на тому, що будь-яка комерційно-посередницька фірма створюється і функціонує з певною метою. Сама назва „комерційна” вже означає конкретне спрямування, певну ціль - отримання прибутку - забезпечити перевищення доходів над витратами. Незважаючи на те, що в сучасному бізнесі існує цілий набір цілей або завдань, показник прибутку є визначальним для комерційної фірми. Якщо є ціль у фірми, або набір цілей, то для їх досягнення необхідні конкретні дії, які можуть бути здійснені. Для їх реалізації необхідно приймати рішення, які будуть відправним моментом процесу для досягнення мети. Особливу роль при цьому відіграє рівень підготовки, прийняття та виконання управлінських рішень. Необхідний ефект досягається там, де поєднуються знання, інформація, досвід, сучасні технічні засоби і воля тих керівників різного рівня, хто приймає рішення. До того ж слід враховувати, що сучасний споживчий ринок вимагає якісних продуктів і послуг з додатковими послугами і сервісом, зручностями, гарантіями і за низькими цінами. Працівники фірм хочуть мати високу заробітну плату, комфортні умови роботи, соціальний захист. Інвестори хочуть мати ефективність від вкладених капіталів, партнери – вигоди від спільної діяльності, власники – прибутків від вкладеного капіталу. Вирішення цих питань можливе лише при умові запровадження сучасних технологій управління комерційним посередництвом.
Наявність чітких методологічних положень стосовно управління специфічним видом діяльності, яким є комерційно-посередницька діяльність, суттєво впорядковує і регламентує даний процес. Особливо, коли вони підкріплені формами та методами державного регулювання посередницької діяльності. Дослідження свідчать, що попри все відзначене в Україні відбуваються певні процеси державного регулювання комерційного посередництва. Проте, багато з них залишаються не вирішеними і потребують змін, зокрема в удосконаленні податкової системи, і в першу чергу - структури прямих і непрямих податків; об’єднанні в єдиний соціальний податок існуючих внесків у чотири фонди - пенсійний, страховий на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасних випадків; прийнятті Податкового кодексу, який би встановив чіткий і простий порядок оподаткування бізнесу і т. ін.
В роботі обґрунтовується необхідність забезпечення державного впливу на комерційно-посередницьку діяльність, оскільки кількість суб’єктів зареєстрованих в ЄДРПОУ, які займаються комерційно-посередницькою діяльністю становить щонайменше 55,6% від загальної кількості (рис. 3). Насамперед це гуртова й роздрібна торгівля – 26,0 %, операції з нерухомістю та послуги - 23,1, будівництво - 6,5%, де вона присутня майже стовідсотково. Приватна комерційно-посередницька діяльність відіграє важливу роль майже у всіх провідних галузях економіки. У сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві, промисловості (особливо обробній), готельно-ресторанному секторі, транспорті й зв’язку, фінансовій діяльності, охороні здоров’я тощо присутня велика кількість посередників, без яких ринкова економіка існувати не може. Таким чином, комерційно-посередницьке підприємництво займає важливе місце серед видів економічної діяльності, котре забезпечує нормальне функціонування національної економіки та суттєво впливає на рівень зайнятості населення.
Отже, можна говорити про те, що в українській економіці утворився
