НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ганаба Михайло Дмитрович

УДК 657.62.009.12:664.12

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ЦУКРУ

08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2007Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Савчук Василь Кирилович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри статистики та економічного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Бутинець Франц Францович,

Житомирський державний технологічний університет,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку і контролю

кандидат економічних наук, доцент

Озеран Алла Володимирівна,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

доцент кафедри обліку підприємницької діяльності

Захист відбудеться „22” листопада 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий „20” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І.Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан цукробурякового підкомплексу України як одного з найбільших в АПК суттєво впливає на економічний, політичний та соціальний розвиток країни. Процеси глобалізації, реформування ринку цукру в Європі та тенденція зосередження основної товарної маси цукрової продукції в окремих країнах, орієнтація економічної політики світових організацій на розширення ринків збуту продовольчих товарів ставить цукробуряковий підкомплекс України в умови жорсткої конкуренції й обумовлює необхідність підвищення конкурентоспро-можності його продукції.

Підвищення конкурентоспроможності вітчизняного цукру вимагає належно організованого, високоякісного й ефективного управління як сукупності взаємо-пов’язаних послідовно здійснюваних функцій, основною з яких є аналітична. Тому аналіз конкурентоспроможності продукції – найважливіша складова процесу підвищення ефективності управління її рівнем.

У працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Г.Л. Азоєв, Ф.Ф. Бутинець, В.П. Галушко, А.С. Гаркавенко, О.Д. Гудзинський, С.М. Кваша, Л.С. Кобиляцький, Ш.Ш. Магометов, Е.В. Минько, В.К. Савчук, С.Г. Свєтуньков, Р.А. Фатхутдінов, І.П. Чепурний, М.Г. Чумаченко, О.М. Шпичак та інших широко висвітлено теоретичні аспекти різних методик оцінки й аналізу конкуренто-спроможності продовольчої продукції, їх придатності для застосування залежно від мети дослідження і наявної інформаційної бази.

Однак відсутнє системне подання науковцями методик для практики дослідження конкурентоспроможності цукру, хоча проблеми управління окремими чинниками його конкурентоспроможності висвітлюються у працях Н.П. Вандяк, О.С. Зайця, Н.С. Іволги, Є.В. Імаса, А.В. Озеран, В.А. Рафальської, П.Т. Саблука, А.В. Фурси, Л.І. Чернявської та інших науковців.

Ринок вітчизняного цукру все більше стає конкурентним, тому назріла не- обхідність поглибити дослідження процесів і розробити заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності цукру на внутрішньому, і особливо, на зовнішніх ринках. Опрацювання єдиного підходу до визначення цієї категорії і, відповідно, оцінки рівня конкурентоспроможності цукру створить передумови для об’єктивного управління її формуванням.

Підвищення конкурентоспроможності цукру в умовах висококонкурентного середовища, притаманного ринковій економіці, вимагає від суб’єктів госпо-дарювання пошуку найефективніших методів та інструментів управління, засто-сування сучасних управлінських концепцій та підходів, основою яких є аналітична оцінка ситуації, що є передумовою прийняття обґрунтованих рішень.

Це актуалізує необхідність удосконалення аналітичного забезпечення управ-ління підвищенням конкурентоспроможності цукру, вибір теми та потребу даного дослідження з погляду народногосподарського значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилась у відповідності з науково-дослідною роботою кафедри статистики та економічного аналізу Національного аграрного університету за темою: “Розробити концепцію аналітичного менеджменту аграрного сектору України в контексті євроінтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004356). Відповідно до наукової програми автором проведено дослідження щодо оцінки методик аналізу конкурентоспроможності цукру, формування конкурентно-аналітичної інформації та прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності цукру вітчизняних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і науково-практичних рекомендацій з аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю цукру в умовах глобалізації економіки України і необхідності розширення його ринку.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання, спрямовані на її досягнення:

- вивчити й узагальнити соціально-економічну сутність конкуренції товаро-виробників на різних ринках та конкурентоспроможності продукції як економічних категорій;

- узагальнити й удосконалити методичні та практичні положення оцінки й аналізу конкурентоспроможності цукру, систематизувати показники для управління підвищенням її рівня;

- оцінити сучасний стан виробництва, особливості й недоліки формування конкурентного середовища на внутрішньому ринку цукру і визначити напрямки вдосконалення інформаційної бази для ефективного управління ним;

- дослідити стан нормативного і технологічного забезпечення виробництва цукру як вихідних чинників в оцінці його конкурентоспроможності;

- поглибити методичні підходи оцінки економічних показників конкуренто-спроможності вітчизняного цукру відповідно до умов митно-тарифної політики України при вступі до СОТ;

- удосконалити методику аналізу конкурентоспроможності цукру з врахуван-ням особливостей поведінки споживачів на ринку продовольчої продукції;

- обґрунтувати систему аналітичного забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю цукру на вітчизняному і світовому ринках.

Об’єктом дослідження є процес формування аналітичної функції управління конкурентоспроможністю цукру.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти поліпшення аналітичного забезпечення управління конкурентоспромож-ністю цукру.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисерта-ційної роботи є праці сучасних вітчизняних та іноземних учених з проблем конкуренції, аналізу й управління конкурентоспроможністю продукції, розвитку цукробурякового підкомплексу України в умовах ринкових перетворень.

Методичну базу досліджень, залежно від поставлених завдань, становлять такі загальнонаукові та спеціальні методи: абстрактно-логічний – при визначенні мети і завдань дослідження; діалектичний метод пізнання, системний і комплексний підходи – при вивченні економічних процесів, національних і міжнародних законо-давчих та нормативних актів, праць вітчизняних та іноземних вчених з проблем конкуренції, оцінки й аналізу конкурентоспроможності продукції, світового вироб-ництва цукру та цукробурякового підкомплексу України; експертних оцінок, анкетування, інтерв’ювання, аналітичне групування – при визначенні чинників конкурентоспроможності цукру, їх рівня та значущості для окремих груп споживачів; порівняння, рейтингової оцінки, графічний – при оцінці рівня конкурентного аналізу; економіко-математичні: статистичні методи, економетричні моделі та розрахунково-конструктивні способи – при оцінці рівня конкурентоспро-можності вітчизняного цукру за інтегральними показниками.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Вер-ховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Державного підприємства “Український науково-дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості”, Інституту цукрових буряків України, НАЦУ “Укрцукор”, АТЗТ “Кристал”, інформація вітчизняних та іноземних Інтернет-сайтів профільних аналітичних агенцій та інститутів, первинна документація ВАТ “Шепетівський цукровий комбінат”, ВАТ “Саливонківський цукровий завод”, ВАТ “Радехів-цукор” та інших цукровиробників, матеріали експертів із досліджуваних питань, результати анкетування споживачів та особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретичних і науково-методичних аспектів аналітичного забезпечення управління конкуренто-спроможністю цукру. Розроблені пропозиції спрямовані на підвищення конкуренто-спроможності цукру як передумови ефективного розвитку цукробурякового підкомплексу України:

вперше:

- запропоновано тлумачення поняття і змісту та розкриття сутності конкурентно-аналітичної інформації, використання якої в реалізації цільової конкуренції забезпечує обґрунтованість управлінських рішень з підвищення конкурентоспроможності підприємств у ринковому середовищі (С.15);

удосконалено:

- визначення категорії “конкурентоспроможність товару”, яку слід розглядати як сукупність кількісно-якісних і вартісних характеристик товару, які в умовах конкуренції сприяють створенню на конкретному сегменті споживчого ринку переваг даного товару перед конкурентними у задоволенні конкретної потреби споживача (С.6);

- методику оцінки і прогнозування конкурентоспроможності цукру за нормативними, якісними та кількісними економічними чинниками з урахуванням переваг споживачів на ринку цукру і визначення особливостей їх поведінки залежно від рівня доходів (С.10-13);

- систему аналітичного забезпечення управління цільовою конкуренцією на ринку цукру з урахуванням сучасних тенденцій глобального конкурентного середовища, застосування якої дасть змогу вітчизняним цукровиробникам досягти конкурентних переваг на світових ринках (С.14-15);

одержало подальший розвиток:

- формування інформаційно-аналітичної бази та розробки моделей цінової конкурентоспроможності цукру згідно з умовами митно-тарифної політики при вступі України до СОТ, що підвищує об’єктивність аналізу і обґрунтованість управлінських рішень (С.11-12).

Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні інформаційно-аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю цукру. На основі удосконаленої методики комплексної оцінки конкурентоспро-можності цукру з урахуванням особливостей формування економічних показників в умовах вступу України до СОТ, оцінки його споживчих властивостей покупцями побудовано модель, використання якої забезпечує оперативність та ефективність управлінських рішень щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняного цукру. Розроблено систему інформаційно-аналітичного забезпечення управління цільовою конкуренцією на ринку цукру, що дає змогу цукровиробникам набути стратегічну інноваційну конкурентну перевагу.

Основні положення дисертаційної роботи можуть застосовуватися з метою підвищення якості управління конкурентоспроможністю цукру шляхом: ширшого використання в аналізі положень міжнародної нормативної документації стосовно вимог до якості цукру; активізації управління параметрами конкурентоспро-можності цукру, що впливають на її зміну; запровадження методики визначення конкурентоспроможності нової, запланованої до постачання на певний ринок продукції; використання конкурентно-аналітичної інформації для поліпшення управління цільовою конкуренцією в підвищенні конкурентоспроможності продукції підприємств цукробурякового підкомплексу України.

Наукові результати та практичні рекомендації, викладені в дисертації, визнані значущими, мають практичну цінність і впроваджуються АТЗТ “Кристал” м. Київ (довідка № від 18.09.2006 р.). Також положення дисертаційного дослідження автора використовуються Національною асоціацією цукровиків України “Укрцукор” м. Київ, інвестиційними компаніями та цукровими заводами, що входять до її складу, при розробці “Загальнодержавної програми соціально-економічного розвитку українського села на період до 2015 року” (довідка № /6-22 від 19.07.2007 р.); в навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні дисциплін “Економічний аналіз”, “Економетрія” та “Методи і моделі прийняття рішень в аналізі та аудиті” (довідка від 23.04.2007).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки й висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень з питань удосконалення аналітичного забезпечення управління конкурентоспромож-ністю цукру.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження, викладені в дисертації, апробувалися на: міжнародній науково-практичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, Житомирський агроекологічний університет, 3-5 березня  р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток аграрного ринку та про-довольча безпека України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.); міжнародній науковій конференції “Становлення та розвиток обліку, контролю і аналізу в Україні” (м. Київ, Національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 16-17 березня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конфе-ренції “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти” (м. Полтава, Полтавський університет споживчої кооперації України, 16-17 травня 2006 р.); міжвузівській науково-практичній конференції “Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України” (м. Київ, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 7 червня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграція та конкуренто-спроможність продукції агропромислового комплексу України” (м. Київ, На-ціональний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, Рівненський національний університет водного господарства та природокористування, 19-20 жовтня 2006 р.); Всеукраїнсь-кій науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р).

Публікації. За матеріалами дослідження автором опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 4,82 др. арк., у тому числі 6 одноосібних наукових статей у фахових виданнях обсягом 3,83 друк. арк., 4 тези доповідей на конференціях обсягом 0,99 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Основний зміст дисертації викладено на 214 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 227 найменувань. Дисертація містить 30 таблиць, 34 рисунки та 25 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність та оцінено стан вивчення теми дослідження, сформовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наведено дані про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади конкурентоспроможності продукції та аналітичного забезпечення управління її підвищенням” досліджено комплекс теоретичних, методичних і прикладних питань конкуренції, конкурентного середовища, конкурентних переваг та конкурентоспроможності продукції цукробурякового підкомплексу й розвитку конкурентних відносин у галузі, уточнено поняття “конкурентоспроможність товару”, розглянуто чинні методики її оцінки та виявлено їх основні недоліки, визначено й систематизовано основні чинники, що формують рівень конкурентоспроможності цукру.

Встановлено, що конкуренція – це досить складна, динамічна ринкова категорія. Науково-технічний прогрес і гіперінформаційне середовище значно збільшує вплив глобальних чинників на конкуренцію, що робить її багато-аспектнішою, й вимагає від суб’єктів господарювання дедалі концентрованіших зусиль та інноваційних підходів для керованості нею. У загальному повна теорія конкуренції неможлива. Оскільки вона не замкнута, як показує досвід, у межах кожної теорії виникає ряд нових питань, що завжди вимагає додаткового дослідження невідомих чи раніше невраховуваних аспектів. Разом з тим аналіз стану конкуренції, як і вибір методики його проведення, є необхідними елементами, що мають передувати об’єктивній оцінці конкурентоспроможності продукції.

Головним суб’єктом ринку є вироблена продукція. Вона має вартість і споживну цінність, наділена визначеною якістю, технічним рівнем, корисністю, що оцінюється споживачами, показниками ефективності у виробництві та споживанні та іншими не менш важливими характеристиками. Тому дієвість чинників, що визначають позиції виробника, повинні бути перевірені у процесі конкуренції продукції в умовах розвиненого ринкового механізму, що, власне і дозволяє виявити відмінності даної продукції від аналогічної продукції конкурентів як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.

Поняття “конкурентоспроможність” – це складна для однозначного тракту-вання, розуміння, аналізу, моделювання, багатовимірна категорія, яка вивчається різними економічними науками, має велике практичне значення і пізнання якої потребує комплексного підходу на макро- та мікроекономічному рівнях. Конку-рентоспроможність продукції є основою зв’язку з іншими взаємопов’язаними похідними її об’єктами – галуззю, країною, національною економікою. Вона тісно взаємопов’язана з конкуренцією, тобто може проявлятись тільки на конкурентному ринку і має динамічне, безперервно мінливе значення. Конкурентоспроможність продукції визначається такими показниками першого рівня як якість продукції, її ціна, витрати на споживання, якість сервісу споживачів продукції, а також різними динамічними чинниками – час, синергічність, якість та стратегія управління, адаптивність, поінформованість, мобільність, організованість та ін.

Вивчення літературних джерел дає підстави стверджувати, що конку-рентоспроможність цукру – це комплексна категорія, його конкурентні переваги реалізуються через торгівлю, але їх чинники створюються на всіх ланках суспільного виробництва, у тому числі за рахунок структурної перебудови і стратегічно виваженої політики розвитку цукробурякового підкомплексу. Проте численні аспекти конкурентоспроможності цукру вивчені недостатньо, зокрема, не запропоновано єдиного чіткого визначення, наявні різні підходи до її трактування, особливо на мікроекономічному рівні.

Узагальнюючи різні точки зору з досліджуваних питань, пропонується авторське трактування категорії “конкурентоспроможність товару”, і зокрема цукру, яке враховує, наступні особливості: з множини наявних товарів споживач вибирає той, який задовольняє його потреби максимально, проте часто конкретна потреба споживача задовольняється не повністю; конкурентними можуть бути й різні види товару, які задовольняють одну потребу; сегментацію споживацького ринку.

В роботі проаналізовано різні методи та методики оцінки конку-рентоспроможності продукції, що дозволило виявити їх неоднакову резуль-тативність залежно від мети проведення дослідження та умов використання, наявності й достовірності залученої інформації, ресурсів для проведення дослідження, часового чинника та особливостей об’єкта дослідження. Встановлено, що існуючі методики оцінки конкурентоспроможності продукції недостатньо опрацьовані, з точки зору системно-комплексного підходу не забезпечують порівнянності вихідної інформації та обґрунтованості управлінських рішень. Більшість методик оцінки конкурентоспроможності продовольчої продукції базуються на критеріях господарюючих суб’єктів і контролюючих органів, оскільки в їх основі лежать одні й ті ж нормативні вимоги до якості продовольчих товарів, а також вимоги, що висуваються при експертизі якості.

Вивчення методик комплексної оцінки конкурентоспроможності цукру дало змогу автору встановити їх недосконалість, оскільки вони не враховують особливості формування економічних показників в умовах митно-тарифного регулювання та значущості окремих споживчих властивостей товару для різних сегментів споживачів. Це зумовило необхідність розробки, адаптованої до сучасних умов, методики оцінки конкурентоспроможності цукру, яка б найточніше відображала її фактичний рівень і стала дієвим інструментом в управлінні підвищенням конкурентоспроможності на різних ринках.

У другому розділі “Оцінка аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю цукру” проаналізовано сучасний стан розвитку галузі, конкуренції та інформаційного забезпечення її оцінки, організації й торговельного режиму ринку цукру в Україні. Розкрито особливості, недоліки формування і використання нормативно-технологічної інформації у оцінці конкурентоспро-можності цукру. Уточнено співвідношення між якістю і конкурентоспроможністю продукції. Оцінено сучасний рівень конкурентоспроможності вітчизняного цукру за нормативними та якісними показниками.

Особливістю цукробурякового виробництва в Україні періоду після розпаду СРСР є відсутність стратегії розвитку, ефективного державного регулювання та підтримки конкурентних відносин, що спричинило зниження виробництва бурякового цукру з 5388 тис. тонн у 1990 р. до 1897тис. тонн у 2005 р. та втрату ринків на території республік колишнього СРСР, країн Азії, Близького Сходу, Африки та Європи. Однак останні п’ять років господарювання свідчать про позитивні структурні зрушення в галузі. Так, для 2006 р. характерне збільшення посівних площ, урожайності цукрових коренеплодів, а отже, й виробництва цукру на 500 тис. тонн більше від внутрішнього споживання, що значно посилює внутрішньо-галузеву конкуренцію між виробниками та підвищує вимоги до аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю цукру (табл. 1).

Таблиця 1

Розрахункові індекси концентрації на ринку цукру України, %

Індекси концентрації | Роки | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | СR3 | 24,69 | 24,44 | 28,56 | 29,7 | 30,1 | СR4 | 28,18 | 28,72 | 32,98 | 34,69 | 35,5 | MR37,1542,6549,1747,9948,84 | Характер конкурентної боротьби на ринку цукру України, внаслідок ще несформованих ринкових законів і ділових стосунків, полягає в намаганні цукровими підприємствами будь-яким способом збільшити свою частку на ринку та реалізувати власну продукцію. Отже, для оцінки конкуренції необхідне комплексне застосування структурних методів аналізу.

Аналізуючи індекси (табл.1), можна стверджувати, що рівень концентрації на ринку цукру України має чітку тенденцію до зростання, проте залишається на рівні, що дає змогу характеризувати його як ринок чистої конкуренції, оскільки частки трьох (СR3) і чотирьох (СR4) найбільших компаній не перевищують 45 та 50%, відповідно. Високий рівень монополізації ринку (MR) 48,84% вказує на ознаки монополістичної конкуренції та олігополії, що потребує застосування у дослідженні поглиблених методів (табл.2).

Таблиця 2

Розрахункові індекси оцінки конкуренції на ринку цукру України

Назва індексу | ННІ | L2 | L3L4L5L6L7Значення індексу в 2006/07 МР | 0,046 | 0,79 | 463,55 | 5,56 | 1,85 | 0,93 | 0,56 | 0,37 | 0,26 | За показниками дисперсії ринкових часток () та нормалізованої величини середньоквадратичного відхилення () ринок цукру в Україні потрібно вважати висококонкурентним, але тільки за умови задоволення потреб ринку, що й спостерігається протягом останніх двох років. Значення індексу ринкової концентрації Герфіндаля-Гіршмана (ННІ) підтверджує наші висновки щодо досконалої конкуренції на вітчизняному ринку цукру. В процесі розрахунку індексів Лінда (Lі) від k=2 до k=6 порушення безперервності його зменшення не спостерігалося, отже досліджуваний ринок перебуває в стані до “межі” олігополії. Таким чином, жодна з восьми найбільших досліджуваних цукрових компаній України не посідає олігопольного (тим більше монопольного) становища на вітчизняному ринку.

Оптимальним, на нашу думку, методом, який з високим рівнем точності оцінюватиме рівень конкуренції, є характер розподілу ринкових часток конкурентів, який свідчить, що понад 88,2% учасників цукрового ринку України мають мінімальну його частку 0,88%, отже спостерігається досконала конкуренція.

Дослідження організації вітчизняного ринку цукру України дозволяє стверджувати, що вона за певними ознаками подібна до європейської. Основна відмінність полягає в тому, що Україна не використовує експортні субсидії.

Проте залишаються невирішеними питання формування регульованого ринку цукру, складовою частиною якого має стати ринкова система оптової торгівлі цукром. У роботі наголошується на створенні системи ефективного виробництва та збуту бурякового цукру як двох складових єдиного механізму, який функціонував би у регульованому державою конкурентному середовищі, що, у свою чергу, немож-ливо забезпечити без створення системи стратегічного управління підкомплексом із розробкою й дотриманням єдиної цілеспрямованої державної політики в галузі.

Вітчизняна цукрова промисловість не спроможна виробляти цукор високої якості. Багаторічний дефіцит цукру та відсутність на українському ринку імпортної продукції не дає вітчизняному споживачеві можливості вибору на користь якості й асортименту, а навпаки, знижує вимоги до монополізації ринку цукровими заводами та гуртовими операторами, що відображає загальний незадовільний рівень орга-нізації маркетингової діяльності цукровиробників. Отже, бурякоцукрова галузь України не адаптована до світових тенденцій підвищення конкуренції на ринку цук-ру, що вже поширюється й на внутрішній ринок, перенасичений неякісним цукром.

Оскільки нормативні параметри цукру передбачено інтегральним показником його конкурентоспроможності, в дисертації здійснено порівняльний аналіз вітчиз-няних та європейських вимог до якості цукру. Це дало змогу встановити, що однією з причин неконкурентоспроможності українського цукру в зарубіжних країнах є невідповідність його якості встановленим там вимогам і стандартам (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняння вітчизняних та європейських показників якості цукру

Показники якості | Цукор, що допускається для реалізації в країнах ЄС | Український цукор за ДСТУ 2316-93 | Категорія цукру | 1 | 2 | 3 | Поляризація, % | min 99,7 | min 99,7 | min 99,7 | min 99,75 | Вологість, % | max 0,06 | max 0,06 | max 0,06 | max 0,14 | Вміст інвертного цукру, % | max 0,04 | max 0,04 | max 0,04 | max 0,05 | Вміст кондуктометричної золи, % | max 0,0108 | max 0,027 | - | max 0,04 | У балах, не більше | 6 | 15 | - | 22,2 | Кольоровість: | У розчині , од. | 22,5 | 45 | - | 104 | У балах, не більше | 3 | 6 | - | 13,9 | В кристалічному виді за еталонами, не більше | 2 | 3,5 | 6 | 5-6 та більше | У балах, не більше | 4 | 9 | 12 | 12 | Загальна сума балів, не більше | 8*/13 | 22*/30 | - | -/48,1 | Розроблено автором на основі міжнародних та вітчизняних стандартів

* Максимально-допустима сума балів для віднесення до даної категорії

Зважаючи на високу міжнародну конкуренцію перед вступом до СОТ, українська цукробурякова галузь повинна вже пристосувати свої норми і методи контролю продукції до міжнародних вимог. До того ж сертифікація систем якості має стати одним із важливих механізмів управління якістю, який дає змогу об’єктивно оцінювати продукцію, надавати споживачеві гарантію її безпечності, проводити контроль за відповідністю вимогам екологічної чистоти, а отже, підвищити її конкурентоспроможність.

Вивчення категорії “якість продукції” дало можливість чітко встановити спільні та відмінні риси її з конкурентоспроможністю та зробити висновок про більшу складність, новизну і динамічність останньої. Систематизація чинників за типовими показниками якості дала змогу чітко визначити основні з них, які характеризують корисний ефект і повинні враховуватися при оцінці конкурентоспроможності цукру.

Ряд досліджень з оцінки нормативних та якісних параметрів цукру проведено нами разом зі сформованими з керівників та провідних спеціалістів групами експертів, очолюваних, як правило, головними технологами, на трьох підпри-ємствах – ВАТ “Шепетівський цукровий комбінат”, ВАТ “Саливонківський цукро-вий завод” і ВАТ “Радехів-цукор”.

Для оцінки відповідності цукру-піску нормативним показникам конкуренто-спроможності за міжнародними стандартами було використано 14 показників: 1) масова частка цукрози,; 2) розмір кристалу, мм; 3) масова частка редукуючих речовин,; 4) масова частка золи,; 5) кольоровість, ум. од.; 6) кольоровість, од. опт. густ.; 7) масова частка вологи,; 8) масова частка феро-домішок, %; 9) токсичні елементи, мг/кг; 10) залишки пестицидів, кг; 11) харчові добавки, мг/кг; 12) вміст сірчистого ангідриду,; 13) кислотність 10% розчину цукру, рН; 14) наявність радіоактивних речовин,На думку експертів відповідали стандартам тільки перший та одинадцятий показники; не відповідали – другий, п’ятий і сьомий; решта показників прийнято як невідповідні за відсутністю їх аналізу на підприємствах. Відповідно, показникам, що відповідають вимогам нормативів надавалось значення “1”, а тим, які не відповідають “0”.

На підставі одержаної інформації за формулою (1) обчислено загальний груповий показник конкурентоспроможності цукру-піску за нормативними парамет-рами ():

, (1)

де - одиничний показник і-го параметра; n – кількість нормативних параметрів, що підлягали оцінці.

Отже, за рядом найважливіших параметрів, таких як кольоровість, розмір кристалу, масова частка вологи, вітчизняний цукор не відповідає міжнародним стандартам, а отже не є конкурентоспроможним на європейському ринку.

Показники функціональної придатності цукру висуваються в ряд першо-чергових для споживачів і виробників тому, що саме вони обумовлюють “придатність продукції задовольняти визначені потреби згідно з її призначенням”, характер і міру задоволення даних потреб. Вони були визначені нами у процесі поєднання інструментального та експертного методів.

Зважаючи на те, що основою визначення значущості показників якості є суб’єктивна оцінка групи експертів, що спирається тільки на їхній досвід, власне маркетингове дослідження дозволило визначити значущість тих же параметрів за оцінкою споживачів.

Це дало змогу обчислити групові показники конкурентоспроможності українського цукру стосовно товару-конкурента (польського бурякового цукру 2-ї категорії “Cukier bialy” виробництва компанії CUKIER KROLEWSKI (Sudzucker)), та до гіпотетичного (такого, що відповідає запитам споживачів на 100%) зразка, а також польського цукру до гіпотетичного зразка .

Встановлено, що вітчизняний цукор за якісними показниками значно поступається закордонному зразку. Особливу увагу слід приділити кольору виготовлюваної продукції та розміру й однорідності кристалів цукру. Негативним чинником є і наявність стороннього запаху в цукрі, що нівелює його смакові характеристики (табл.4).

Таблиця 4

Показники значущості та групові показники конкурентоспроможності цукру за якісними показниками

Якісні показники | Смак і запах | Сипу-чість | Колір | Розмір кри-сталу | Воло-гість | Якість упа-ковки | Групові показники конкурентоспромож-ності за якісними показниками | Експертна оцінка якісних показників, бали | УЦ*CK*УЦ | CKУЦ | CKУЦ | CKУЦ | CKУЦ | CK3,86 | 4,71 | 4,71 | 5 | 3,43 | 5 | 3,71 | 4,86 | 4,14 | 5 | 3,57 | 5 | Нормовані коефіцієнти значущості показників якості | УЦ/CKУЦ/ІД* | CK/ІД | За оцінкою групи експертів () | 0,14 | 0,13 | 0,20 | 0,18 | 0,19 | 0,16 | 0,78 | 0,77 | 0,98 | За оцінкою споживачів () | 0,14 | 0,16 | 0,20 | 0,17 | 0,18 | 0,15 | 0,79 | 0,78 | 0,99 | * Цукор: УЦ – український цукор; CK – CUKIER KROLEWSKI (Sudzucker); ІД – гіпотетичний зразок (такий, що відповідає потребам споживачів на 100%).

Через відсутність на українському ринку імпортного цукру в процесі дисертаційного дослідження постала проблема введення до розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності його фактичних економічних параметрів, що обумовило пошук методів встановлення їх імовірного рівня на українському ринку.

У третьому розділі “Поліпшення аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю цукру” визначено напрями й обґрунтовано комплекс заходів з удосконалення аналітичного забезпечення управління конкуренто-спроможністю цукру в умовах глобалізації економіки, а також зростаючих з рівнем доходу споживачів їхніх вимог до споживчих властивостей даного продукту. Запропоновано систему аналітичного забезпечення управління цільовою конкуренцією на ринку цукру, що базується на конкурентно-аналітичній інформації, враховує тенденції світового конкурентного середовища і застосування якої дасть змогу вітчизняним цукровиробникам ефективно управляти підвищенням конку-рентоспроможності власної продукції.

У роботі узагальнено основні принципи положень європейського ринку цукру, а саме особливості його реформи згідно вимог СОТ відповідно до цілей нової САП, що вимагає суттєвих змін в організації вітчизняного ринку цукру.

Визначено цінову конкурентоспроможність вітчизняного цукру до і після вступу України до СОТ, коли внутрішній ринок стане відкритішим (рис. 1).

Для визначення ціни імпортного цукру на ринку України до вступу в СОТ, коли діє імпортний тариф €300/т, використано формулу (2):

, (2)

де – внутрішня ціна імпортного цукру, грн.;  – імпортний тариф; ПДВ – податок на додану вартість,; та  – обмінний курс, відповідно, грн./USD та грн./€; – ціна світова/т; – витрати на маркетинг і транспортування, USD/т.

Умовою цінової конкурентоспроможності вітчизняного цукру на внутріш-ньому ринку України буде дотримання наступного співвідношення цін цукру власного виробництва () та імпортного () (формула (3)):

. (3)

Після вступу України до СОТ вона матиме імпортний тариф у розмірі 50% контрактної вартості цукру, тому формула (2) набуде вигляду формули (4):

. (4)

Використання даних методик для визначення цінової конкурентоспро-можності імпортного цукру на внутрішньому ринку дало можливість визначити інтегральний показник конкурентоспроможності вітчизняного цукру за різних умов вступу України до СОТ (табл.5).

Таблиця 5

Конкурентоспроможність вітчизняного цукру за різних варіантів вступу до СОТ

Показники | Поточна ситуація | СОТ

Варіант І | СОТ

Варіант ІІ | Оптова ціна цукру в Україні, грн./т | 2500 | 2500 | 2500 | ФОБ Європа, LIFFE (білий), USD/т | 327,8 | 345,5 | 345,5 | Імпортне мито, євро | 300–– | Імпортне мито, % | 50 | 0 | Ціна в Україні + мито, грн./т | 3605,39 | 2617,16 | 1749,83 | Ціна в Україні з митом + ПДВ, грн./т | 4326,47 | 3140,60 | 2099,79 | Різниця між внутрішньою та світовою цінами, грн./т | -1826,47 | -640,60 | 400,21 | Коефіцієнт конкурентоспроможності за ціною, () | 0,58 | 0,80 | 1,19 | Інтегральний коефіцієнт конкурентоспроможності,() | 1,34 | 0,98 | 0,66 | Таким чином, встановлено, що конкурентоспроможність вітчизняного бурякового цукру є дуже вразливою до цінової кон’юнктури на світовому ринку.

Наведене у дисертації визначення конкурентоспроможності цукру містить такі ознаки: по-перше, продукції притаманна сукупність її кількісно-якісних і вартісних характеристик; по-друге, дана сукупність характеристик впливає на поведінку споживача, тобто є чинником, який певною мірою зумовлює здійснення акта купівлі; по-третє, сукупність характеристик даної продукції є для споживача найбільш значущою серед множини конкурентних продуктів.

Дане узагальнення дає підстави для висновку про необхідність вивчення поведінки споживачів у процесі оцінки і аналізу конкурентоспроможності такого продовольчого товару як цукор.

Це стало основою вдосконалення досліджуваної методики оцінки конкуренто-спроможності цукру з урахуванням коефіцієнта споживацької переваги, як залежності споживацької оцінки споживчих властивостей цукру від рівня доходів споживачів. Економетрична обробка одержаних в результаті анкетування споживачів даних дала змогу встановити статистично значущу гіперболічну залежність між даними показниками (формула (5)):

, (5)

де – розрахунковий коефіцієнт оцінки споживчих властивостей цукру окремим споживачем,; Ді – рівень доходів окремого споживача, грн.

На основі даної залежності було побудовано узагальнюючу модель конку-рентоспроможності цукру на внутрішньому ринку України () (формула (6)):

. (6)

Проведені, за даною моделлю, розрахунки свідчать, що за поточної ситуації вітчизняний цукор є конкурентоспроможним, проте за 1-го варіанту вступу до СОТ перевага останньому надаватиметься споживачами з рівнем доходів до 600 грн./особу, споживачі з вищими доходами купуватимуть більш якісний імпортний цукор. За 2-го варіанту вступу України до СОТ перевага імпортного цукру для всіх категорій споживачів очевидна (рис.2).

Поряд з превагами даної моделі порівняно з іншими, в дисертації наведено основні проблеми, що залишаються не вирішеними в оцінці конкурентоспро-можності цукру, а саме: необхідність аналізу споживацької цінності, детальнішої формалізації залежності між рівнями доходів споживачів, ціною товару та його властивостями.

Зважаючи на зміни принципів традиційного маркетингу сучасного гло-бального ринку цукру і недостатність забезпечення успіху підприємства в конку-ренції лише конкурентними перевагами продукції та концентрацією тільки на вимогах споживачів, у роботі обґрунтовується застосування цукровиробниками системи аналітичного забезпечення управління цільовою конкуренцією на ринку цукру України (рис.3).

Цільова конкуренція – це процес вибору підприємств-конкурентів, які являють собою значну можливість або загрозу для підприємства, особливо стосовно необхідних для нього індивідуальних покупців, а також планування та реалізації стратегічних, тактичних та поточних ініціатив для досягнення цілей бізнесу.

Цільова конкуренція як інструмент досягнення успіху в конкуренції ґрун-тується на специфічних методах аналізу, для яких діюча нині на підприємствах система обліково-аналітичної інформації є недостатньою. Тому необхідна конкурентно-аналітична інформація, під якою розуміють: систематичний процес збору, обробки та аналізу даних про діяльність конкурентів, їх ділового середовища, бізнес-тенденцій та цілей і яка створює передумови досліджуваному підприємству для досягнення його цілей, місії та бачення. Тобто, конкурентно-аналітична інформація – це з етичної та юридичної точки зору багатоступеневий процес, інтеграція якого з цільовою конкуренцією може зробити вітчизняного товаро-виробника активним учасником ринку.

ВИСНОВКИ

1. Одним із необхідних чинників успішного функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу України в умовах зростаючої конкуренції є підвищення конкурентоспроможності їх продукції, що досягається за умови поліпшення управління, в першу чергу за рахунок удосконалення його аналітичного забезпечення.

2. Проблема аналізу конкурентних відносин у цукробуряковому під-комплексі України та конкурентоспроможності основної його продукції – цукру в сучасних умовах господарювання вивчена недостатньо. Це підтверджується відсутністю в економічній літературі конкретності й однозначності як у трактуванні понять, так і в методиках оцінки показників, що характеризують область дослідження. Останнім часом зростає інтенсивність та динамічність конкуренції і набувають ваги такі нецінові її методи, як реклама, брендинг, менеджмент взаємин з покупцями, цільова конкуренція, конкурентна розвідка та ін., що потребує адаптації й удосконалення інформаційного забезпечення аналітичних інструментів управління.

3. В результаті опрацювання ряду методик з аналізу конкурентоспро-можності продовольчої продукції, автором запропоновано методику, адаптовану до цукру. Остання синтезує нормативні і техніко-економічні параметри, що є основними чинниками якості, економічні – ціна споживання, а також залежність переваг споживачів різних доходних сегментів щодо властивостей цукру.

4. Встановлено, що при оцінці конкурентоспроможності вітчизняного цукру необхідно враховувати його відповідність нормативним параметрам, оскільки перевищення вітчизняними цукровиробниками їх граничних норм зменшує можли-вості виходу України на міжнародні ринки. Вітчизняні стандарти якості не відпові-дають вимогам європейських, а аналіз дотримання існуючих параметрів якості цукровиробниками свідчить про неврахування багатьох з них у процесі виробництва цукру.

5. Реалізація авторської методики на практиці дала можливість система-тизувати чинники за наведеними типовими параметрами якості та чітко визначити ті, що формують корисний ефект і повинні враховуватися при оцінці конкуренто-спроможності цукру, оскільки відповідають потребам споживачів, розвитку економіки країни, її національної безпеки та розширенню експорту.

6. Дослідження різного рівня значущості окремих показників якості в оцінці споживчих властивостей цукру споживачами з різними доходами вимагає детальнішого вивчення даної залежності та врахування її в методиці оцінки конкурентоспроможності цукру. Аналіз конкурентоспроможності українського цукру порівняно із закордонними зразками дає підставу для висновку про значне його відставання за якісними показниками. Проведена нами експертна оцінка споживчих властивостей закордонного цукру та їх відповідності європейським стандартам якості показала, що окремі його показники не досягають максимального рівня споживацьких вимог.

7. З використанням особливостей формування економічних показників конкурентоспроможності цукру, зумовлених умовами митно-тарифного захисту при вступі України до СОТ, та введенням коефіцієнта споживацької переваги, в роботі розроблено й апробовано узагальнюючу модель оцінки конкурентоспроможності цукру, що підвищує об’єктивність її результатів в порівнянні з діючими методиками.

8. У зв’язку з появою нових підходів у традиційному маркетингу і стратегічній конкуренції, обґрунтовано необхідність цільової роботи з конку-рентами, яка потребує специфічного аналітичного забезпечення. Запропонована автором концепція цільової конкуренції та система аналітичного забезпечення її управлінням на ринку цукру дає можливість показати, як вітчизняним цукровиробникам розробляти та впроваджувати плани досягнення необхідного рівня конкурентоспроможності, які враховують багаточисельні найважливіші конкурентні перешкоди, що виникають на сучасних ринках, але не враховуються в практиці конкуренції.

9. Діюча на цукрових підприємствах система обліково-аналітичної інформації не забезпечує проведення як ефективного аналізу конкурентоспроможності цукру, так і реалізації аналітичних ініціатив конкурентних стратегій і потребує вдосконалення. Автором запропонована система інформаційно-аналітичного забезпечення цільової конкуренції на ринку цукру, яка передбачає систематичний процес збору, обробки та аналізу даних про діяльність конкурентів, їх ділове середовище, бізнес-тенденції та цілі з метою ідентифікації та концентрації зусиль на цільових конкурентах, тобто йдеться про створення системи конкурентно-аналітичної інформації. Її використання обумовлює домінування якісних показників над кількісними, а найефективнішими методами є анкетування, інтерв’ювання, експертні оцінки та візуальне відображення аналізованих ситуацій. За таких умов значно підвищується об’єктивність управлінських рішень з підвищення конкуренто-спроможності продукції, підприємства і галузі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ганаба М.Д. Методи оцінки конкурентоспроможності сільськогоспо-дарської продукції // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 97. – С. .

2. Ганаба М.Д. Якість як основний критерій виробництва конкуренто-спроможної продукції // Економіка АПК. – 2006. – № . – С. .

3. Ганаба М.Д. Оцінка конкурентоспроможності українського цукру за якіс-ними показниками // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Зб. наук. пр. – Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2006. – Вип. , Ч. – С. .

4. Ганаба М.Д. Інформаційне забезпечення управління конкурентоспро-можністю продукції бурякоцукрового виробництва // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 110, Ч. . – С. .

5. Ганаба М.Д. Узагальнюючий показник конкурентоспроможності цукру // Агроінком. – 2007. – № . – С. .

6. Ганаба М.Д. Аналіз стану конкуренції на внутрішньому ринку цукру // Економіка АПК. – 2007. – № . – С. .

Матеріали конференцій:

1. Ганаба М.Д. Конкурентоспроможність продукції та методика її оцінки // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції „Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці”. – Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. – Ч. 2. – С. .

2. Ганаба М.Д.