Інститут педагогіки і психології професійної освіти

академії педагогічних наук України

Гончарова Наталія Олексіївна

УДК 159.9-053.6:37-022.45:37.048.4.

Психологічні особливості старших підлітків

з низьким рівнем навчальних досягнень

в умовах профорієнтації

19.00.07 – “Педагогічна та вікова психологія”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професор

Моргун Володимир Федорович,

Полтавський державний педагогічний

університет імені В.Г.Короленка,

завідувач кафедри психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Пов’якель Надія Іванівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, м. Київ,

завідувач кафедри практичної психології;

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Литвинова Наліна Іванівна,

Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України, м. Київ,

старший науковий співробітник

відділу психології профорієнтації.

Провідна установа: Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна, кафедра прикладної психології,

Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться 16 березня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.451.02 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, , 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 15 лютого 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.О. Помиткін

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Серед багатьох проблем, які постають сьогодні перед системою освіти, однією з найважливіших є профорієнтація, вибір профілю навчання та майбутньої професії. Її розв’язання визначає не лише майбутній життєвий шлях особистості, а й надає сенс самому навчанню школярів.

Успішне вирішення цієї проблеми вбачається як у розвитку психологічних особливостей учнів, так і в підвищенні рівня їх навчальних досягнень, що сприяє формуванню професійних планів, оптимізує підготовку школярів до вибору майбутньої професії. Згідно із Законом України “Про загальну середню освіту” профорієнтаційна робота має бути включена до системи освіти і виховання. Особливої уваги у цьому контексті потребує розкриття психологічних особливостей старших підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень, підвищення їх навчальної мотивації, рівня досягнень, що створює більш сприятливу ситуацію для їх професійного самовизначення. Це пов’язано з концепцією 12-річної школи, якою передбачено застосування диференційованого, особистісно орієнтованого підходу до оцінювання навчальних досягнень кожного учня й врахування їх у професійному самовизначенні та подальшій обов’язковій профільній освіті старших підлітків.

Для нашого дослідження важливе значення мають праці, в яких висвітлено різні аспекти професійного розвитку особистості: врахування індивідуально-психологічних якостей учня як суб’єкта самовизначення на довузівському етапі орієнтації (І.А.Зязюн, Є.О.Клімов, В.В.Колінько, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, В.В.Рибалка, Б.О.Федоришин, С.Фукуяма); внутрішні потенційні можливості особистості та їх розвиток (Е.Еріксон, І.С.Кон, І.П.Маноха, Н.І.Пов’якель, Т.С.Яценко); розвиток та формування особистісних якостей молодої людини в процесі її професійного самовизначення (Е.О.Помиткін, О.Є.Самойлов, В.В.Синявський, Л.О.Хомич, О.П.Хохліна); сукупність положень особистісно орієнтованого підходу до організації і проведення психологічних досліджень (І.Д.Бех, О.М.Ігнатович, Є.В.Єгорова, Н.І.Литвинова, О.М.Отич); методологічні засади надання психологічної допомоги у практичній психології (О.Ф.Бондаренко, В.Ф.Моргун, В.Г.Панок, Н.А.Побірченко).

Позитивно оцінюючи наукову й практичну значущість досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, зусилля яких були спрямовані на вивчення різних аспектів професійного розвитку особистості, варто зауважити, що для вітчизняної психологічної науки залишається актуальним не тільки питання вдосконалення підготовки старших підлітків до вибору майбутньої професії, але й питання підвищення рівня навчальних досягнень через мотивацію з боку профорієнтації, що зворотним шляхом стимулює розвиток особистості учня, змінює його ставлення до навчання, підвищує його успішність, і, в свою чергу, ставить школяра у нову позицію щодо вибору професії. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи: “Психологічні особливості старших підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах профорієнтації”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка “Проблеми періодизації розвитку особистості протягом життя” (рішення вченої ради від 25.05.2000 р., протокол № ) і пов’язана з науково-дослідною роботою відділу психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Психологічні засади теорії та практики профорієнтації учнівської молоді на робітничі професії” ( РК № 0104U010876).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, протокол № від 30 листопада 1998 року та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні, протокол № від 26 вересня 2006 року.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості та навчальні досягнення старших підлітків в умовах профорієнтації.

Предмет дослідження – взаємозв’язок умов профорієнтації з психологічними особливостями та навчальними досягненнями старших підлітків.

Мета дослідження – з’ясування закономірностей взаємозв’язку психологічних особливостей та навчальних досягнень старших підлітків з умовами профорієнтації як чинником зростання рівня їх досягнень у навчанні.

Гіпотеза дослідження полягає у припущеннях, що:

1) психологічні особливості старших підлітків взаємопов’язані з їх досягненнями у навчанні та умовами профорієнтації;

2) актуалізація професійного самовизначення старших підлітків засобами профорієнтації, зокрема, профорієнтаційним психолого-консультативним тренінгом, сприятиме розвитку психологічних особливостей (інтересів до професії, нахилів, намірів та здібностей) учнів, підвищить рівень їх навчальних досягнень і на цій основі зворотним шляхом сприятиме їх професійному самовизначенню.

Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначено такі завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз даних з проблеми дослідження психологічних особливостей старших підлітків із низьким рівнем навчальних досягнень в умовах профорієнтації.

2. Експериментально вивчити у констатувальному дослідженні психологічні особливості та навчальні досягнення старших підлітків у взаємозв’язку з умовами профорієнтації.

3. Розробити профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг і дослідити його вплив на динаміку психологічних особливостей та навчальних досягнень старших підлітків з низьким рівнем успішності.

4. Обґрунтувати методичні рекомендації щодо покращення профорієнтаційної роботи зі старшими підлітками з низьким рівнем навчальних досягнень.

Методи дослідження: теоретичні – методи аналізу, узагальнення, синтезу, систематизації наукових даних; емпіричні – методи аналізу продуктів діяльності: спостереження, опитування, бесіда, вивчення шкільної документації; констатувальний експеримент; розвивальні – формувальний психолого-педагогічний експеримент, консультативний тренінг; якісна і кількісна обробка та інтерпретація даних – методи математичної статистики, узагальнення даних. Кількісна обробка результатів здійснювалася за допомогою методів математично-статистичного аналізу (зокрема, за критерієм Фішера).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось з учнями VII-IX класів спеціальної загальноосвітньої школи № , спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № , загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № та гімназії № м. Полтави. Дослідженням було охоплено 450 осіб, з них 92 – у формувальному експерименті.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше експериментально підтверджено позитивну залежність розвитку психологічних особливостей учнів основної школи та рівня їх навчальних досягнень від умов профорієнтації; розроблено структурно-функціональну схему взаємозв’язку умов профорієнтації, розвитку психологічних особливостей та рівня навчальних досягнень старших підлітків; запропоновано спеціальний профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг для учнів основної школи з низьким рівнем навчальних досягнень, ефективність якого у формуванні їх психологічних особливостей та підвищенні рівня успішності навчання доведена під час формувального експерименту.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та перевірці дієвості комплексної методики діагностики психологічних особливостей учнів основної школи в умовах профорієнтації, а також розробленої автором методики “Основи вибору професії: консультативний тренінг“, що забезпечує позитивну динаміку розвитку психологічних особливостей та рівня навчальних досягнень підлітків. Запропонована методика профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу може бути використана практичними психологами, профорієнтаторами і вчителями у процесі навчання школярів.

Результати дослідження впроваджено в психолого-педагогічну роботу вчителів та психологічних служб спеціальної загальноосвітньої школи № (м. Полтава, довідка № від 11.02.05 р.), спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів № (м. Полтава, довідка № від 9.02.05 р.), загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № (м. Полтава, довідка № від 10.02.05 р.), гімназії № (м. Полтава, довідка № від 7.02.05 р.); методичні рекомендації знайшли широке застосування в Програмі підвищення кваліфікації вчителів Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського (м. Полтава, довідка № , від 20.04.05 р.).

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень, адекватним теоретичним аналізом проблеми профорієнтаційної роботи, відповідністю застосованих методик і завдань дослідження, використанням надійних методів статистичної обробки даних, поєднанням методів кількісного та якісного аналізу.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Костюківських читаннях “Психологія на перетині тисячоліть” (Київ, 1998); науково-практичній конференції “Підготовка практичних психологів: досвід, проблеми, перспективи” (Полтава, 2000); всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-психологічні детермінанти становлення громадянськості сучасної молоді у контексті спадщини А.С.Макаренка” (Полтава, 2004); міжнародній науково-практичній конференції “Розвивальна освіта та багатовимірний досвід особистості” (Полтава, 2005); на засіданнях кафедри психології Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (1998-2002 рр.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені в 12 одноосібних наукових працях, серед яких 7 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті – у збірниках наукових праць та журналах, 1 брошура – з програмою спецкурсу та 1 методичний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (295 найменувань, з них – 14 іноземними мовами), 3 додатків на 23 сторінках. Робота містить 3 таблиці на 3 сторінках, 32 малюнки на 17 сторінках. Загальний зміст дисертації складає 221 сторінку, основний зміст викладено на 172 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, вказано експериментальну базу, названо методи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів, визначено їх аргументованість, наведено дані про структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичний аналіз психологічних особливостей учнів старшого підліткового віку з низьким рівнем навчальних досягнень у системі профорієнтації” викладено результати теоретичного аналізу наукових даних з досліджуваної проблеми, зокрема, проаналізовано праці, в яких розглядаються проблеми психологічних особливостей учнів у концепціях профорієнтації, зроблена загальна оцінка філософських, соціологічних, педагогічних та психологічних робіт, в яких порушуються питання пізнання професії, самопізнання та професійних спроб у підлітковому віці; теоретично обґрунтована структурно-функціональна схема взаємозв’язку умов професійної орієнтації з розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень учнів.

У підрозділі 1.1. наведено історичні дані з проблеми вивчення психологічних особливостей школярів у концепціях профорієнтації, здійснено теоретичний аналіз даних щодо психологічних особливостей школярів з різним рівнем навчальних досягнень в системі профорієнтації, визначено сутність, психологічні механізми їх формування.

З цією метою проаналізовано підходи зарубіжних авторів щодо сутності профорієнтації: структурні теорії (Н.Аксельрод, Е.Гінзбург, К.Леман, Дж.Міллер, Д.Форш); мотиваційні теорії (Д.Мак-Клелланд, А.Маслоу, Е.Роу, В.Фрумм, Ф.Херцберг); теорії індивідуальності (Д.Сьюпер, Л.Тайлер, Д.Тідеман, Дж.Холланд). До основних напрямків розвитку вітчизняної професійної орієнтації відносять особистісно-діяльнісний підхід (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко та ін.) і гуманістичну психологію (В.А.Роменець, І.П.Маноха, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко та ін.). Виходячи з поглядів К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна, В.А.Роменця (проблеми професіографії), Г.С.Костюка, Б.Ф.Ломова (проблеми психології взаємозв’язку навчання, виховання і розвитку особистості), В.О.Моляко, О.І.Кульчицької (проблеми творчої діяльності особистості), Є.М.Павлютенкова (мотивації вибору професії), природа профорієнтації розглядається з позицій принципів детермінізму та системності.

Визначаючи сутність психологічних особливостей учнів (інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей) в умовах профорієнтації, ми дотримуємося системно-діяльнісного підходу, згідно з яким становлення особистості відбувається в процесі її діяльності, завдяки взаємозв’язку між розвитком психологічних особливостей та умовами профорієнтації.

Теоретичний аналіз проблеми включає й особистісний аспект професійної орієнтації (І.А.Зязюн, В.Ф.Моргун, Н.Г.Ничкало, Б.О.Федоришин), в основу якого покладено психологічну структуру особистості. В роботі віддається перевага концепції багатовимірного розвитку особистості В.Ф.Моргуна, в якій розглядаються такі виміри, як просторово-часові орієнтації, потребнісно-вольові переживання, змістовна спрямованість, рівні опанування діяльністю, форми реалізації особистістю діяльності. Нами враховувалася також концепція тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості, розробленої В.В.Рибалкою. Спираючись на ці розробки, можна передбачити взаємозв’язок між умовами профорієнтаційної роботи, розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень, що має теоретичне і практичне значення для особистісного професійного становлення старшого підлітка.

У підрозділі 1.2. висвітлюється проблема пізнання професії, самопізнання і професійних спроб у старшому підлітковому віці. Розглядаючи поняття “пізнання”, ми поділяємо погляди філософів (В.П.Андрущенко, І.В.Бичко, І.А.Зязюн), педагогів (С.У.Гончаренко, Н.А.Кірсанов, Н.Г.Ничкало), психологів (Б.Г.Ананьєв, І.В.Дубровіна, Є.О.Клімов, І.С.Кон, І.П.Маноха, Є.М.Павлютенков, В.Г.Панок, Б.О.Федоришин), які тлумачать це поняття в контексті цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу у свідомості людини, яка є вищою формою відображення.

Розглядаються також психологічний та педагогічний аспект самопізнання. Педагогічний аспект самопізнання полягає у розкритті закономірностей виховання людини з урахуванням вікових особливостей, своєрідності біологічних і соціальних властивостей (Ю.К.Бабанський, Г.С.Костюк, Л.М.Проколієнко, М.Д.Ярмаченко). У психології самопізнання розглядається як один з основних етапів професійного самовизначення особистості (Є.І.Головаха, Н.В.Жемера, Є.О.Клімов, І.С.Кон, Б.О.Федоришин).

Процеси пізнання професії, самопізнання та професійних спроб у підлітковому віці мають особистісний характер. Цільовий їх аспект виявляється у формуванні майбутніх життєвих планів та перспектив, що пов’язано з розвитком психологічних особливостей та умовами профорієнтаційної роботи.

У підрозділі 1.3. визначаються психолого-педагогічні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, їх зв’язок із психологічними особливостями та умовами профорієнтації.

Розглядаються теоретичні підходи щодо оцінювання результатів навчальної діяльності учнів (дидактична система рівнів здатності до навчання І.Я.Лернера; система розумових навичок за Б.Блумом і В.Симоновим).

Для глибшого розуміння призначення нової шкали оцінювання, її зв’язку з професійною орієнтацією учнів, сучасними науковцями (І.Д.Бех, С.У.Гончаренко, В.О.Мадзігон, О.В.Савченко, І.А.Якиманська) розглянуті такі аспекти як знецінення поточної оцінки, перебільшення ролі зовнішньої мотивації.

Аналізуючи теоретичні підходи щодо 12-бальної шкали визначення навчальних досягнень, ми поділяємо погляди сучасних дослідників (М.І.Алексєєва, Г.О.Балл, В.О.Голубєва, С.Д.Максименко, В.О.Моляко) стосовно того, що вона допомагає краще диференціювати інтереси, здібності та нахили учнів, включаючи такі індивідуальні психологічні особливості: загальнорозумові здібності та загальну обдарованість; навчальні здібності до окремих навчальних предметів; інтереси до професії, спеціальні здібності, нахили, професійні наміри; навчальні інтереси, нахили і реальні досягнення. А в умовах профорієнтації допомагає підвищити навчальну мотивацію, що стимулює розвиток особистості, змінює її ставлення до навчання, і виводить на нову позицію щодо вибору професії.

У підрозділі 1.4. обґрунтовано структурно-функціональну схему взаємозв’язку між умовами профорієнтації, розвитком психологічних особливостей та навчальними досягненнями старших підлітків (див. рис. 1).

Розглядаючи психологічні особливості учнів, ми спираємось на психологічну структуру особистості, розроблену В.В.Рибалкою, в якій розрізняються такі підструктури, як спілкування (потреби у спілкуванні, комунікація вербальна і невербальна, міжособистісна взаємодія), спрямованість (на себе, на інших, на справу, основні бажання і мотиви, ідеали і переконання, прагнення), характер (мотиваційні риси характеру, інформаційно-пізнавальні риси, риси

Психологічні особ-ливості старших підлітків | Рівні навчальних досягнень | Умови профорієнтації |

Спрямованість:

- інтереси до професії як позитивні потребніс-но-вольові переживання;

- нахили як змістовна спрямованість особис-тості;

- наміри як орієнтація на минуле, теперішнє, майбутнє.

Інтелектуальні особливості:

- здібності як рівень опанування діяльністю і форми її реалізації. | - високий (творчий –10,0-12,0 балів);

- достатній (конст-руктивно-варіатив- ний – 7,0-9,9 балів);

- середній (репродук-тивний – 4,0-6,9 балів);

- низький (рецептив-но-продуктивний – 1,0-3,9 бали).Зовнішні

(освітні умови) | Внутрішні (особистісні показники) | 1 – вищий (змістовно-планомірний) ступінь | Профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг. | Особистий професійний план, в якому враховується ринок праці та власні можливості. | 2 – проміжний (формування системи знань і намірів) ступінь | Робота традиційної психологічної служби школи. | Поява системи знань та виражених інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей,. | Індивідуально типологічні відмінності:

- вікові (учні VІІ,VІІІ, ІХ класів);

- гендерні (дівчата, хлопці). | 3 – базовий (формальний) ступінь | Традиційна система профорієнтаційної роботи в школі. | Нестійкість знань та невизначеність інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей. |

Рис. 1. Структурно-функціональна схема взаємозв’язку умов профорієнтації, розвитку психологічних особливостей та рівня навчальних досягнень старших підлітків.

цілеспрямованості, риси продуктивності характеру тощо), самосвідомість (потреба у самоусвідомленні, самопізнання, самооцінка особистості, саморегуляція, самоконтроль, самовдосконалення), досвід (мотиваційний досвід, система знань, вмінь, картина світу, система звичок і навичок), інтелект (інтелектуальні особливості), психофізіологія (сенситивність, рухомість, пластичність нервової системи, працездатність, темп нервової системи) та моністичну концепцію багатовимірного розвитку особистості, розроблену В.Ф.Моргуном, яка містить просторово-часові орієнтації (минуле, теперішнє, майбутнє), потребнісно-вольові переживання (негативні, амбівалентні, позитивні), змістовну спрямованість (на предметно-знаряддєво-результативне перетворення природи, на суб’єктно-знакове пізнання й перетворення інших людей та самого себе), рівні опанування діяльністю (навчання, відтворення діяльності особистістю, учіння, творчість), форми реалізації особистістю діяльності (моторна, перцептивна, мовленнєва, розумова).

Рівні навчальних досягнень учнів розподілені у відповідності з 12-бальною шкалою оцінювання, що діє в системі освіти України. Вона передбачає чотири рівні - високий (10-12 балів), достатній (7-9 балів), середній (4-6 балів), низький (1-3 бали). Оскільки у підрахунках експериментальних даних середні значення оцінок можуть бути у проміжках цілими числами, то ми уточнили кількісні межі чотирьох діапазонів оцінок. Відповідно до цього, доцільно працювати з такою шкалою: високий рівень навчальних досягнень – 10,0-12,0 балів; достатній рівень – 7,0-9,9 балів; середній рівень – 4,0-6,9 балів; низький рівень – 1,0-3,9 балів.

Умови профорієнтації традиційної роботи психологічної служби диференціюються нами як по вертикалі (на базовий, проміжний і вищий рівні дієвості), так і по горизонталі (на зовнішні і внутрішні умови). При цьому базовий рівень утворюється на основі системи профорієнтаційної роботи в школі (див. рис. 1), проміжний передбачає також роботу психологічної служби школи, а вищий – спеціальні додаткові форми роботи, в якості яких пропонується профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, який впроваджується на етапі формувального експерименту. Цим рівням організації профорієнтаційної роботи відповідають внутрішні умови, відповідно, на базовому рівні – нестійкість знань та невизначеність інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей; на проміжному – поява системи знань та виражених інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей; на вищому – особистий професійний план, в якому враховуються ринок праці та власні можливості. Ці рівні, їх зовнішній та внутрішній зміст визначено на етапі попереднього вивчення стану профорієнтаційної роботи у школі.

Запропонована структурно-функціональна схема є відображенням теоретико-методологічного припущення про взаємозв’язок між умовами профорієнтації, розвитком психологічних особливостей та рівнем навчальних досягнень старших підлітків. За цим припущенням взаємозв’язок між вказаними елементами може бути як прямий (ступінь розвитку психологічних особливостей і рівень навчальних досягнень учнів визначає ефективність їх профорієнтації), так і зворотний (умови профорієнтації стимулюють розвиток психологічних особливостей і підвищують рівень навчальних досягнень). Включення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень у систему цих зв’язків може сприяти позитивній динаміці їх розвитку за зазначеними параметрами і сприяти підвищенню ефективності особистісного і професійного самовизначення.

У другому розділі “Експериментальне дослідження прояву психологічних особливостей старших підлітків та їх навчальних досягнень в умовах профорієнтації” науково обґрунтовано діагностичний інструментарій вивчення психологічних особливостей учнів в умовах профорієнтації, головними завданнями якого є дослідження рівня прояву інтересів до професії, здібностей, нахилів, намірів учнів VІІ, VІІІ, ІХ класів у залежності від їх навчальних досягнень та у зв’язку з показниками їх профорієнтації; висвітлено результати констатувального експерименту; обґрунтовано необхідність надання профконсультативної допомоги учням з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах основної школи.

Таблиця 1

Психологічні особливості учнів, рівні їх навчальних досягнень, умови профорієнтації та методи їх вивчення

Психологічні особливості та навчальні досягнення | Умови профорієнтації | Психодіагностичний інструментарій

Інтереси:

- яскраво виражені (3 методики);

- помірно виражені (2 методики);

- слабо виражені (1 методика). | 1 – вищий (змістовно-планомірний) ступінь |

- диференційно-діагностичний опитувальник інтересів (за Є.О.Клімовим);

- методика вивчення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу (за С.Я.Рубінштейн у модифікації В.Ф.Моргуна);

- методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою профілювання та профорієнтації (за І.П.Волковим у модифікації В.Ф.Моргуна). | Нахили:

- яскраво виражені (3 методики);

- помірно виражені (2 методики);

- слабо виражені (1 методика). |

- анкета-опитувальник для вивчення спрямованості особистості у підлітковому віці (за В.Ю.Дмітрієвим і В.О.Худиком);

- методика вивчення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу;

- методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою профілювання та профорієнтації. | - | - | Наміри:

- яскраво виражені (3 методики);

- помірно виражені (2 методики);

- слабо виражені (1 методика). |

2 – проміжний (формування системи знань і намірів) ступінь |

- анкета-опитувальник для вивчення спрямованості особистості у підлітковому віці;

- схема профорієнтаційної бесіди для визначення професійних намірів учнів (за Р.В.Овчаровою);

- методика вивчення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу. | - | - | - методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою профілювання та профорієнтації;

- схема профорієнтаційної бесіди для визначення професійних намірів учнів;

- анкета-опитувальник для вивчення спрямованості особистості у підлітковому віці. | Здібності:

- яскраво виражені (3 методики);

- помірно виражені (2 методики);

- слабо виражені (1 методика). | - | - | - | - | - | Рівні навчальних

досягнень:

- високий (10,0-12,0 балів);

- достатній (7,0-9,9 балів);

- середній (4,0-6,9 балів);

- низький (1,0-3,9 бали). | 3 – базовий (формальний) ступінь | - вивчення рівнів навчальних досягнень методом аналізу документів. |

У підрозділі 2.1. представлена комплексна методика констатувального експерименту. Запропоновано психодіагностичний інструментарій дослідження психологічних особливостей, рівнів навчальних досягнень учнів, з урахуванням умов профорієнтації.(див. вище табл.1).

У підрозділі 2.2. проаналізовано дані констатувального експерименту та представлені результати дослідження психологічних особливостей – інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей, учнів з різним рівнем навчальних досягнень, вікових та гендерних відмінностей в умовах вибору майбутньої професії; визначені загальні підходи надання профконсультативної допомоги учням з низьким рівнем навчальних досягнень (див. табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл підлітків за психологічними особливостями

з урахуванням статі, віку та рівня навчальних досягнень (у %)

Назва групи | Психологічні особливості з високим ступенем вираженості

Інтереси | Нахили | Наміри | Здібності

Стать | Дівчата | 14,7 | 16,5 | 17,7 | 9,1

Хлопці | 16 | 16 | 15,5 | 11,4

Вік

(класи)7 клас | 5,9 | 9,2 | 5,9 | 5,9

8 клас | 16,8 | 17,5 | 18,2 | 13,9

9 клас | 27,3 | 25 | 30,5 | 12,5

Рівень навчальних досягнень | Низький | 12 | 12 | 12,8 | 9,8

Середній | 14,1 | 15,2 | 14,1 | 5,3

Достатній | 17,6 | 16,8 | 17,6 | 10,4

Високий | 18 | 22 | 23 | 17

Аналіз результатів констатувального експерименту ведеться за чотирма групами дітей з різним рівнем навчальних досягнень – низьким, середнім, достатнім, високим.

Для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень (20,4%) вибір майбутньої професії ще не набрав достатньої значимості, способи підготовки до професійного самовизначення мають споглядальний характер. Порівняно з іншими групами, інтереси (12%), нахили (12%) та наміри (12,8%) мають найнижчий ступінь вираженості. Тобто низький рівень навчальних досягнень пов’язаний з низьким ступенем вираженості психологічних особливостей і неефективним професійним самовизначенням.

Учні із середнім рівнем навчальних досягнень (29,6%) здатні самостійно відтворювати засвоєний матеріал, але дещо недооцінюють роль навчальних предметів, їм бракує наполегливості у самовихованні професійно важливих якостей. Інтереси (14,1%), здібності (5,3%), нахили (15,2%) та наміри (14,1%) мають низький ступінь прояву, що пов’язано з навчальними досягненнями і впливає на професійне самовизначення учнів цієї групи.

Учні із достатнім рівнем навчальних досягнень (27,8%) уже здатні відтворювати знання з елементами перетворення та реконструкції, але не досить повно усвідомлюють особисту значимість вибору професії, знання деяких вимог до професії поєднуються з відсутністю умінь співставляти їх зі своїми можливостями. В означеній групі переважає середній ступінь вираженості інтересів (17,6%), здібностей (10,4%), нахилів (16,8%) та намірів (17,6%). Зокрема, це пов’язано з рівнем навчальних досягнень і впливає на ефективність професійного самовизначення.

Учням з високим рівнем навчальних досягнень (22,2%) притаманний творчий підхід до виконання діяльності, розуміння особистої значимості вибору професії, вміння співвіднести вимоги професії зі своїми можливостями. Інтереси (18%), здібності (17%), нахили (22%) та наміри (23%) даної групи мають дещо вищий ступінь вираженості, порівняно з іншими групами досліджуваних, а тому спостерігається більш позитивна динаміка професійного самовизначення учнів даної групи.

Проведений диференційований аналіз за рівнями навчальних досягнень свідчить про поступовий і надто повільний перехід від першого, базового, до проміжного ступеня прояву внутрішніх умов профорієнтації в учнів. Вищого, змістовно-планомірного, ступеня не досягає майже жодний з учнів VІІ,VІІІ та ІХ класів. Звичайно, що і зворотний зв’язок між умовами профорієнтації, психологічними особливостями та рівнем навчальних досягнень теж дуже слабкий.

Виявлено також поступове зростання ступеню вираженості психологічних особливостей (інтересів, нахилів, намірів, здібностей,) учнів за віковою ознакою. У семикласників домінують слабо виражені інтереси (5,9%), здібності (5,9%), нахили (9,2%) та наміри (5,9%), переважає спрямованість на сьогодення. У більшості школярів мають місце аморфні інтереси (неусвідомлені, репродуктивні, процесуальні), які не мають самостійної спонукальної функції і професійної вираженості. У восьмикласників домінує посередній рівень домагань, самостійне оволодіння діяльністю у моторній формі. Спостерігається незначний ступінь вираженості інтересів (16,8%), здібностей (13,9%), нахилів (17,5%) та намірів (18,2%), а також певний розрив між навчальними та позанавчальними інтересами, відсутність єдності в їх системі. Для дев’ятикласників властиві такі показники: більш глибока перспектива, складні досягнення, репродуктивне відтворення у мовленнєво-розумовій формі. У даної групи виявлено дещо вищий ступінь вираженості інтересів (27,3%), нахилів (25%) та намірів (30,5%), які проявляються в різноманітних галузях діяльності. Навчальні та позанавчальні інтереси дев’ятикласників взаємодіють і утворюють стійку структуру. Отже, від сьомого до дев’ятого класу вираженість інтересів, здібностей, нахилів та намірів дещо зростає, що пов’язується з уявленням про їх майбутню спеціальність, але ступінь такого зростання низький.

Дослідження інтересів, нахилів, намірів, здібностей учнів за гендерними відмінностями дозволило виявити, що дівчатам властива переважно спрямованість у минуле, посередньо сформований рівень домагань, зовнішня мотивація, репродуктивні здібності, мовленнєво-розумова форма дії. У хлопців типовою виявилася спрямованість на сьогодення, невідповідність складності і якості діяльності. Ініціативність, самостійне та творче здійснення досягнень здебільшого виражено у моторній формі. У дівчат ступінь вираженості інтересів (14,7%), здібностей (9,1%), нахилів (16,5%) та намірів (17,7%) мало відрізняється від означеного показника у хлопців (а саме інтереси – 16%, здібності – 11,4%, нахили – 16%, наміри – 15,5%). Але за змістом та спрямованістю вони мають суттєві відмінності. Зокрема, у дівчат домінує спрямованість на професії, які передбачають роботу з людьми (продавець, офіціант, вихователь); а у хлопців – на професії, які передбачають роботу з управлінням технічними засобами (водій, будівельник, регулювальник радіоелектронної апаратури).

Узагальнюючи результати констатувального дослідження можна сказати, що психологічні особливості старших підлітків пов’язані з рівнем їх навчальних досягнень, але слабо впливають на динаміку професійного самовизначення. Звичайно, що недостатній, проміжний ступінь прояву внутрішніх умов профорієнтації не виступає ще повноцінним чинником розвитку психологічних особливостей та рівнів навчальних досягнень учнів, хоча така тенденція вже спостерігається. Все це потребує пошуку і запровадження додаткових зовнішніх (освітніх) чинників (умов) профорієнтації, які б підвищили дію цих тенденцій.

У третьому розділі “Профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг у роботі зі старшими підлітками з низьким рівнем навчальних досягнень” представлено методику формувального експерименту, основою якого виступає профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, показано позитивну динаміку психологічних особливостей та навчальних досягнень учнів VІІ-ІХ класів із низьким їх рівнем в умовах цього тренінгу, узагальнено результати формувального експерименту та обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи як чинника розвитку психологічних особливостей та підвищення рівня навчальних досягнень випускників основної школи.

У підрозділі 3.1. наводиться методика профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу з реалізації змістовних і планомірних засобів орієнтації учнів на майбутню професію, обґрунтовано сутність та тематику занять учнів в процесі тренінгу, розглядається його технологія, яка передбачає певні етапи (узгодження, добір та прогнозування) щодо майбутньої професійної діяльності, стадії побудови особистого професійного плану учнем; розробку психограми професії; здійснення психодіагностичної та інформаційної роботи, завдяки якій відбувається своєрідна проекція особистості на різні види професійної діяльності, що виражає специфіку профорієнтаційної роботи.

Розробку програми тренінгу було здійснено на основі висунутої гіпотези з урахуванням результатів констатувального експерименту щодо взаємозв’язку психологічних особливостей (інтересів нахилів, намірів, здібностей) учнів з низьким рівнем їх навчальних досягнень. Метою програми є вибір форм, методів і засобів надання консультативної допомоги, які спрямовано на розвиток взаємозв’язку психологічних особливостей учнів, пізнання власних можливостей, узгодження інтересів до професії, нахилів, намірів, здібностей, на побудову учнем особистого професійного плану, пізнання шляхів підготовки до професії, а також оптимізацію професійного самовизначення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень через підвищення рівня їх мотивації, і як наслідок – рівня успішності навчання. На цій основі було розроблено відповідну тематику профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу з орієнтації школярів на майбутню професію. Тематика містить наступні розділи: “Пізнай себе”, “Пізнай професію”, “Обери професію”.

У підрозділі 3.2. наведено дані щодо динаміки й розвитку психологічних особливостей учнів VІІ-ІХ класів з низьким рівнем навчальних досягнень в умовах консультативного тренінгу, визначено мету, особливості організації та здійснення формувального етапу дослідження. Він був здійснений на основі висунутої гіпотези з урахуванням результатів констатувального експерименту.

Основна мета формувального експерименту полягала в експериментальній перевірці припущення щодо можливості оптимізувати професійне самовизначення учнів з низьким рівнем навчальних досягнень через проведення профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу, який підвищує їх навчальну мотивацію, і як наслідок – рівень навчальних досягнень, що створює новий виток спіралі, більш перспективну ситуацію для професійного самовизначення і особистісного зростання учня. Організація цього етапу дослідження передбачала роботу з контрольною (32 особи) та експериментальною (60 осіб) групами учнів з низьким рівнем навчальних досягнень (див. табл. 3).

В експериментальній групі було проведено профорієнтаційний психолого-консультативний тренінг, який оптимізує професійне самовизначення старших підлітків. Було відібрано і апробовано комплекс таких методів: дискусійні (обговорення конфліктів та проблемних ситуацій, аналіз ситуації морального вибору), ігрові (профорієнтаційна, рольова та ділова гра, ігрова психотерапія, психодраматична корекція, трансактний метод усвідомлення комунікативної поведінки), сензитивний тренінг (тренування саморозуміння, міжособистісної чутливості та емпатії), тренінг умінь, а також використано елементи медитативних технік.

Після проведення формувального експерименту найбільш значущим показником ступеня вираженості психологічних особливостей за критерієм Фішера у семикласників експериментальної групи є нахили (26,6) та здібності (23,3), у восьмикласників – нахили (33,3) та наміри (33,3), у дев’ятикласників – інтереси (46,6) та наміри (40,0).

Таблиця 3

Розподіл підлітків за ступенем вираженості психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень до і після формувального експерименту (у радіанах за критерієм Фішера)

Групи учнів | Показники ефективності формувального експерименту | Інтереси | Нахили | Наміри | Здібності | Експериментальна група | До формувального експерименту | 7 клас | 6,6 | 10,0 | 10,0 | 10,0 | 8 клас | 20,0 | 13,3 | 13,3 | 13,3 | 9 клас | 20,0 | 20,0 | 13,3 | 6,7 | Дівчата | 15,2 | 15,2 | 12,1 | 6,1 | Хлопці | 11,1 | 11,1 | 11,1 | 14,8 | Після формувального експерименту | 7 клас | 16,7 | 26,6 | 16,7 | 23,3 | 8 клас | 33,3 | 33,3 | 33,3 | 26,7 | 9 клас | 46,6 | 40,0 | 40,0 | 26,7 | Дівчата | 30,3 | 33,3 | 27,3 | 18,2 | Хлопці | 25,9 | 29,7 | 25,9 | 33,3 | Контрольна група | До формувального експерименту | 7 клас | 16,7 | 16,7 | 8,3 | 8,3 | 8 клас | 10,0 | 10,0 | 10,0 | 10,0 | 9 клас | 20,0 | 30,0 | 20,0 | 10,0 | Дівчата | 14,3 | 28,6 | 14,3 | 7,1

Хлопці | 16,7 | 11,1 | 11,2 | 11,1 | Після формувального експерименту | 7 клас | 8,3 | 16,8 | 8,4 | 16,7 | 8 клас | 10,1 | 20,0 | 20,0 | 10,1 | 9 клас | 30,0 | 20,0 | 30,0 | 20,0 | Дівчата | 7,1 | 21,4 | 21,4 | 14,3

Хлопці | 22,2 | 16,7 | 5,6 | 16,7 |

У дівчат експериментальної групи після формувального впливу найбільш значущим показником ступеня вираженості психологічних особливостей є нахили (33,3), а у хлопців – здібності (33,3) та нахили (29,7).

Отримані результати свідчать про суттєві відмінності психологічних особливостей учнів в експериментальній і контрольній групах.

Щодо ефективності формувального експерименту, слід також зазначити, що в учнів експериментальної групи відбулося підвищення показника вираженості професійних інтересів, нахилів, намірів та здібностей, рівня складності виконуваної діяльності, поглиблення існуючих раніше інтересів за галузями, зменшився репродуктивний рівень виконання завдань, порівняно з учнями контрольної групи.

Аналізуючи рівень навчальних досягнень в учнів з низьким їх рівнем, слід відзначити, що в експериментальній групі після консультативного тренінгу теж відбулися позитивні зміни (див. табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка покращення навчальних досягнень учнів з низьким їх рівнем

експериментальної та контрольної груп до і після

формувального експерименту

Експериментальна група | Контрольна група | Середній бал до формувального експерименту | Середній бал після формувального експерименту | % зростання навчальних досягнень | Середній бал (початковий зріз) | Середній бал (кінцевий зріз) | % зростання навчальних досягнень | 3,2 | 4,1 | 28% | 3,1 | 3,7 | 19% |

Внаслідок формувального впливу в експериментальній групі зріс показник успішності з шести дисциплін в середньому на 2 бали, а зменшився за трьома навчальними дисциплінами в середньому на один бал. До консультативного тренінгу загальний середній показник успішності з усіх дисциплін – 3,2 бала, а після – 4,1 бала, що складає 28% зростання навчальних досягнень.

У контрольній групі після кінцевого зрізу зріс показник успішності за п’ятьма навчальними дисциплінами в середньому на один бал, а зменшився за двома навчальними дисциплінами в середньому на один бал. До початкового зрізу середній показник успішності з усіх дисциплін – 3,1 бала, а після – зростає до 3,7 балів, що складає 19% зростання навчальних досягнень і пояснюється роботою шкільної психологічної служби.

Отже, в експериментальній групі середній рівень навчальних досягнень після проведеного формувального експерименту зріс порівняно з контрольною групою. За успішністю навчання більшість учнів з низьким рівнем навчальних досягнень перейшла в категорію учнів з середнім їх рівнем. Більшість учнів контрольної групи залишилася на низькому рівні навчальних досягнень, хоча їх рівень дещо підвищився.

Аналізуючи результати формувального експерименту, можна зробити висновок, що застосування запропонованого профорієнтаційного психолого-консультативного тренінгу для школярів з низьким рівнем навчальних досягнень, забезпечило розвиток їх психологічних особливостей, підвищило рівень їх навчальних досягнень. Інакше кажучи, підвищення ступеня прояву умов профорієнтації, зокрема, професійних планів з урахуванням вимог ринку праці та власних особистісних можливостей, призвели до розвитку психологічних особливостей старших підлітків (спрямованості, здібностей), їх професійного навчання. Зростання сенсу навчання вплинуло на підвищення рівня навчальних досягнень і створило нову внутрішню, особистісну ситуацію для оптимізації професійного самовизначення. Завдяки цьому доведено існування не стільки елементарної лінійної залежності “психологічні особливості – успішність навчання – вибір професії (інтереси, здібності і оцінки визначають успішність професійного самовизначення), а більш складна колова (спіралеподібна) залежність – “психологічні особливості особистості та рівень навчальних досягнень взаємопов’язані з умовами профорієнтації”. Інакше кажучи, існує можливість, через здійснення на високому ступені реалізації зовнішніх і внутрішніх умов профорієнтації, спонукати учнів до розвитку їх психологічних особливостей та зростання рівня навчальних досягнень, що забезпечить нові, кращі умови для професійного самовизначення старших підлітків.

У підрозділі 3.3. обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи з випускниками основної школи для практичних психологів, вчителів, батьків та учнів з урахуванням рівнів навчальних досягнень учнів, вікових та гендерних відмінностей. А саме, при здійсненні профорієнтаційної роботи з підлітками потрібно передбачати комплексне врахування психологічних особливостей, рівня навчальних досягнень та умов профорієнтації.

Отже, висунуту гіпотезу підтверджено, поставлені завдання розв’язано.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати загальні висновки:

1. Теоретичний аналіз концепцій профорієнтації, методологічних підходів до вивчення психологічних особливостей підлітків з низьким рівнем навчальних досягнень свідчить про те, що в питанні вибору професії інтереси до професії, нахили, наміри та динаміка розвитку здібностей цього контингенту учнів залишаються мало дослідженими. Емпіричний досвід стосовно того, що учні з низьким рівнем навчальних досягнень саме тому погано вчаться, що орієнтуються на професії переважно низької кваліфікації, також потребує експериментальної перевірки. Враховуючи теоретичну і практичну актуальність проблеми в контексті завдань концепції 12-річної освіти, яка передбачає профільне навчання всіх старших підлітків, метою даної роботи є вивчення закономірностей взаємозв’язку психологічних особливостей і навчальних досягнень підлітків з низьким їх рівнем та умовами профорієнтації.

2. Для експериментального вивчення психологічних особливостей учнів з низьким рівнем навчальних досягнень в звичайних умовах профорієнтації у загальноосвітній школі пропонується методика психодіагностики, яка забезпечує