Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України

ГАЄВСЬКА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 316. 3: 659.1

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ

СПРИЙМАННЯ ВИБОРЦЯМИ РЕКЛАМНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Спеціальність 19.00.05 – соціальна психологія,

психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Науковий керівник: – дійсний член АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Максименко Сергій Дмитрович

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, директор

Офіційні опоненти: – доктор психологічних наук, професор

Третьяченко Вікторія Віталіївна,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля МОН України (м. Луганськ),

кафедра психології, завідувач

кандидат філософських наук, доцент

Корнєв Микола Ничипорович,

Університет сучасних знань (м. Київ),

кафедра психології, доцент

Провідна установа: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, кафедра прикладної психології

Захист відбудеться „4” липня 2007 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .453.01 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий „4” червня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О.Балл

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політична реклама, як помітний соціокультурний феномен, стає для психологічної науки предметом усе ретельнішого вивчення. Рекламні повідомлення – засіб визначення соціально-політичних уявлень і поведінки виборців. Відтак у центрі уваги соціальної психології перебувають і цінності, які опосередковуються в рекламних повідомленнях, і особистісні риси виборців. Серед учасників виборчого процесу особливу увагу привертають такі соціальні групи як педагоги, робітники та студентство. Саме педагоги та студенти, з огляду на їхню особливу соціокультурну роль, справляють вагомий уплив на суспільні політичні уявлення. У свою чергу, робітники, зважаючи на їхню чисельність, згуртованість й інші характеристики, можуть визначати електоральне волевиявлення загалом. Відтак, аналіз упливу рекламних повідомлень на політичну свідомість представників згаданих соціальних груп є актуальним.

До психологічних питань політичної реклами дослідники зверталися, зокрема, в контексті висвітлення проблематики політичного іміджу (О.О. Деркач, В.І. Жуков, Л.Г. Лаптєва, А.І. Талашев, Третьяченко В.В.). Становлення політичної свідомості розкривалось у працях, присвячених політичній соціалізації (Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, М.Й. Боришевський, Г.Г. Дилігенський, А.Б. Коваленко, М.Н. Корнєв, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, В.В. Третьяченко).

Політична свідомість характеризується індивідуальними (сенсорними, рефлексивними, емоційними та ін.) рисами та рисами колективними – наявністю певних закономірностей набуття однорідності масовими почуттями та вольовими актами. Актуальні риси проявів політичної свідомості розкриваються в дослідженнях соціальних психологів (Дж. Доллард, С. Мілгрем, Н. Міллер, В. Мак-Даугал, Ф. Олпорт, Н. Смелсер, Г. Тох,).

Інтерес до проявів, сутнісних витоків і визначальних детермінант політичної свідомості обумовлюється логікою розвитку соціально-психологічного знання, а також сучасною соціально-політичною та культурною ситуацією. Спостерігається повноправне включення політичної сфери до предметної бази соціальної психології а також зростання “соціального замовлення” на психологічний аналіз суспільних процесів, дедалі більша зацікавленість у психологічних способах політичного впливу. Питання становлення політичної свідомості, її якісного оформлення має не тільки прикладний, а й теоретичний характер. Воно пов’язане з фундаментальною проблематикою соціальної психології. Адже розширення “політичної участі” – охоплення політикою широких верств населення, політизація економіки, мистецтва, релігії, освіти тощо – ставить питання не тільки про ступінь визначеності політики “людським фактором”, а й про зворотний вплив – особистісні трансформації людини в процесі політичної діяльності.

Політичний процес має і формально-процесуальну, і ціннісну сторони. Відтак вивчення становлення політичної свідомості виборців сприятиме віднаходженню психологічних засобів формування ціннісного ставлення до політичного життя, що забезпечуватиме самовідтворення демократичних механізмів.

Накопичений у вітчизняній і зарубіжній психології емпіричний матеріал і його теоретичні узагальнення зумовили постання сфери сучасних психолого-політичних досліджень. Основні положення цього напрямку досліджень, у тому числі й питання політичної реклами, окреслені О.А. Асмоловим, В.М. Бебиком, В.О. Васютинським, Г.Г. Дилігенським, О.О. Донцовим, Д.В. Ольшанським, М.І. Пірен, С.К. Рощиним, М.М. Слюсаревським, Н.В. Хазратовою.

Попри чисельність праць, присвячених політичній психології, поза детальним вивченням залишається явище спрямування політичної поведінки засобами реклами. Особливості саме політичної реклами та характеру її сприймання педагогами, робітниками та студентством вимагає спеціального дослідження.

Очевидна актуальність цих проблем, їхня соціальна значущість зумовили вибір теми даного дослідження: „Соціокультурні чинники сприймання виборцями рекламних повідомлень”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до наукової теми лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах трансформації суспільства” (номер держреєстрації 0100U000544).

Об’єкт дослідження – сприймання виборцями рекламних повідомлень.

Предмет дослідження – соціокультурні чинники формування політичної свідомості різних груп виборців (педагогів, робітників і студентів), зокрема, сприймання ними рекламних повідомлень.

Мета дослідження – з’ясувати характер сприймання виборцями рекламних повідомлень і ту роль, яку відіграють у цьому процесі соціокультурні чинники.

Гіпотези дослідження:

–

–

–

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали положення про сутність свідомості та розвиток особистості у процесі діяльності (К.А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л. Рубінштейн, О.М. Ткаченко); загальнотеоретичні та методологічні висновки з досліджень свідомості в контексті розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.О. Бодальов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова, К.В. Шорохова); психосемантичний підхід (Дж. Бруннер, Дж. Келлі, Ч. Осгуд, В. Петренко, А. Шмельов, Д. Позняк та інші); результати досліджень, присвячених формуванню колективних уявлень, способів мислення та поведінкових взірців, пов’язаних з політичними явищами (В.О. Васютинський, С.К. Рощин, Б.Д. Паригін, Г.У. Солдатова, Третьяченко В.В. Н.В. Хазратова); загально-психологічні та соціально-психологічні концепції спілкування (Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, О.О. Леонтьєв, Н.В. Чепелєва, Т.К. Чмут); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О. Балл, А.А. Налчаджян, Ж. Піаже, Н.І. Сарджвеладзе); теорії проявів людської свідомості в умовах впливу політичної системи (Т. Адорно, Х. Арендт, М.О. Бердяєв, Ж.-П. Сартр, В. Франкл, Е. Фромм).

Програму дослідження реалізовано за допомогою комплексу теоретичних та емпіричних методів. Це теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів із наукових літературних джерел; соціально-психологічний експеримент (констатуючий, формуючий); активні методи навчання (тренінги, комплекси коригуючих психотехнік); психолінгвістичні методики (методика дослідження розуміння тексту, Н.В.Чепелєвої; методика виявлення суттєвих зв’язків у тексті, Г.Д. Чистякової); методика виявлення коґнітивного стилю (Kagan, 1965, адаптування М.О.Холодної). Застосовано також метод соціологічного опитування та методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: Поглиблено уявлення про поняття “політична свідомість”, “політичні рекламні повідомлення”, “політична рекламна діяльність”. Конкретизовано залежність перебігу та результату процесу розуміння політичної реклами від типу політичної свідомості особистості. Висвітлено механізми та психологічні особливості політичної соціалізації педагогів, робітників і студентів. Зокрема, виявлено залежність процесу становлення політичної свідомості від розвитку рефлексії. У контексті предметної галузі соціальної психології здійснено структурно-функціональний аналіз явища політичної свідомості. Також запропоновано систему інструментальних засобів дослідження особливостей становлення політичної свідомості. Збагачено уявлення соціальної психології про роль соціокультурних чинників у формуванні політичної поведінки педагогів, робітників і студентів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена система заходів, спрямована на розвиток соціальної рефлексії, підвищує ступінь усвідомленого сприймання й розуміння політичних рекламних повідомлень, сприяє формуванню політичної культури педагогів, робітників і студентів, оформленню політичної позиції та свідомої політичної поведінки. Розроблена система дослідницьких засобів може застосовуватись з метою моніторингу сприймання та розуміння суспільно-політичних процесів у свідомості виборців. Також сконструйована система формуючих заходів і отримані під час їхнього застосування результати можуть бути використані з метою поліпшення процесу політичної соціалізації педагогів, робітників і студентів, формування критично осмисленої, особистісно визначеної картини соціально-політичної ситуації, вироблення активної громадянської позиції.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечується: методологічною обґрунтованістю теоретичних засновків; застосуванням методів, адекватних предмету, меті та завданням дослідження; поєднанням кількісних та якісних, стандартних і спеціально пристосованих, формалізованих і неформалізованих дослідницьких методів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових збірках і наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на міжнародній науково-теоретичній конференції „ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія” (Київ, 2006), „Десятій науковій конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя” (Тернопіль, 2006), міжнародній науковій конференції „Традиція і культура” (Київ, 2006), науково-практичній конференції „Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін” (Київ, 2006). Обговорювалися на засіданнях кафедри світлотехніки Тернопільського технічного університету імені Івана Пулюя та лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Результати впроваджено в навчальний курс: „соціальна психологія” згаданого ВНЗ.

Публікації. Зміст і результати роботи відображені у 8 публікаціях. Серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 4 тез наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (214 найменувань, з них 41 англійською мовою) та п’яти додатків. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено на 171 сторінці, текст містить 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження сприймання рекламних повідомлень у контексті політичної свідомості суб’єкта” – висвітлено проблему соціально-психологічної природи рекламного повідомлення, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості педагогів, робітників і студентів. Політичну свідомість суб’єкта розкрито у різних аспектах, зокрема як результат сприймання й осмислення ним політичних процесів. Здійснено аналіз основних теоретичних підходів до розкриття соціокультурних чинників сприймання політичних рекламних повідомлень. З’ясовано їхній вплив на свідомість.

У теоретичній частині дослідженні особливу увагу приділено положенням культурно-історичної школи (Л.С.Виготський) та психології діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко), які адаптовані до предметної бази соціальної психології (Г.М.Андрєєва, О.О.Бодальов, О.О.Деркач, Г.Г.Дилігенський, Н.В.Кузьміна, А.Б.Коваленко, М.Н.Корнєв, Л.Е.Орбан-Лембрик, М.І.Пірен).

Тип особистості, як свідчить низка досліджень (Т. Адорно, Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсон, Р. Санфорд), визначають політичну свідомість. Зокрема, „авторитарній особистості” притаманні такі риси як етноцентризм, нормативність, агресивність, стереотипність, ригідність мислення, ірраціональність, тривожність. Її мовленнєвий дискурс ґрунтується на нетерпимості й неприйнятті всього, що є незрозумілим, нетрадиційним. Натомість, демократична особистість характеризується відкритістю і водночас критичністю сприймання інформації, пріоритетом раціонального в тлумаченні політичних подій. Мовленнєвий дискурс розгортається від соціального самоусвідомлення, засвоєння історичного досвіду до цілісного розуміння власної ролі й ролі спільнот, з якими особистість ідентифікується у політичному житті країни. Згідно з дослідженнями В.О. Васютинського, дискурс, який розкриває ставлення суб’єкта до влади, не тільки відображає наявні відносини, а й значною мірою формує їх. У свою чергу, Н.В. Хазратова зазначає: так само як існує соціальне й особисте уявлення про державу, так само існує й „уявлення держави” (представників владних інститутів) про суспільство й людину, яке й визначає державно-політичний вплив.

Система цінностей індивіда складається в умовах соціалізації і тісно пов’язана з самосвідомістю загалом, із засвоєним історичним досвідом, міфологічним підґрунтям спільноти, з якою він ідентифікується (Л.Я. Гозман, С.П. Стоян, Є.Б. Шестопал). У соціально-психологічному пізнанні політичного поняття політичної свідомості має визначальну роль. Це обумовлюється властивостями політичного життя, які значною мірою зумовлені суб’єктивним сприйняттям й оцінюванням суспільного життя і втіленням здобутих оцінок у діяльності людей. А також інтеґративним характером політичної свідомості, яка відображає усю гаму суб’єктивного ставлення до політичних явищ. Важливими складниками предмета політичної психології є ідеологія, оцінковість, політична поведінка, які перебувають у посутньому зв’язку з іншими змістовими конструктами політичної свідомості. Така цілісність і системність політичної свідомості зумовлюється усією нерозривністю людської психіки.

Сприяння задоволенню тих чи тих потреб особистості – це чинник, котрий визначає ефективність політичних рекламних повідомлень. Стійкий інтерес до реклами та її вплив зумовлюється залученням емоцій, задоволенням естетичних потреб і врахуванням загальних закономірностей функціонування політичної свідомості. Виразним є зв’язок сприймання політичної реклами з політичною свідомістю у контексті політичної соціалізації особистості (Є.Б. Шестопал). Особливості політичної свідомості виявляються щонайперше в експектаціях індивідів щодо влади, ціннісних орієнтаціях стосовно розмаїття соціальних процесів і явищ.

Політична свідомість постає як індивідуальна й колективна (Е. Дюркгайм, К. Гірц). Остання здійснює вирішальний вплив на політичні процеси в державі. У цьому контексті виокремлюється цілий напрямок досліджень, що пов’язують політичну свідомість із політичним символізмом. У політичних процесах істотну роль відіграють певні символи, які, з одного боку, нав’язуються владними структурами й іншими політичними суб’єктами, а з другого, мають глибинну природу – ґрунтуються на національній міфології, національних традиціях (Р. Барт, Е. Кассірер, С. Кара-Мурза, Г. Почепцов, А. Цуладзе).

Підбиваючи підсумки теоретичного дослідження, зазначимо: у сприйманні педагогами, робітниками та студентами політичних рекламних повідомлень вирішальне значення відіграють соціокультурні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприймання ним політичного процесу.

У другому розділі – „Виявлення типів політичної свідомості, їхніх детермінант і особливостей сприймання політичних рекламних повідомлень” – визначено типи політичної свідомості педагогів, робітників і студентів; проаналізовано особливості сприймання ними політичних рекламних повідомлень; досліджено чинники сприймання продуктів політичної рекламної діяльності.

Дослідження здійснено протягом 2004-2005 років. Зокрема констатуюче дослідження відбувалося впродовж жовтня-грудня 2004 року; ним було охоплено 88 педагогів (технічний ліцей ТДТУ, технічний коледж ТДТУ), 114 робітників (ОСП „Корпорація „ВАТРА””) і 102 студенти (Тернопільський технічний університет імені Івана Пулюя, факультети електромеханічний і механіко-технічний).

Перший етап дослідження було присвячено конкретизації особливостей політичної свідомості досліджених осіб у зв’язку з особливостями інтелектуальної сфери.

Методики:

1) опитувальник Р.Н. Сенфорда, Т.В. Адорно, Е. Френкель-Брюнсвіка, Д.Дж. Левінсона: виявлення демократичних й авторитарних рис характеру й політичного мислення;

2) опитувальник Е.Ф. Зєєра: визначалися особливості мислення (характеристики: рефлексивність, символізація, аналітичність, синтезовість).

Найважливіші результати першого етапу констатуючого дослідження такі. Із 88 педагогів 52-м властиві особливості політичного мислення, пов’язані з дієвою політичною позицією, 36 – виявили рецептивну позицію. Серед політично-дієвих – 32 виявили ригідність, 20 – флексибельність. У свою чергу, серед політично-рецептивих: засвідчили ригідність – 22 особи, а 10 флексибельність.

Серед 114 робітників дієва політична позиція властива 24 особам, рецептивну засвідчили 90 осіб. Серед політично-дієвих – 18 виявили ригідність, 6 – флексибельність. Серед політично рецептивних: засвідчили ригідність – 86 осіб, а 4-и флексительність.

Із 102 студентів 54-м властива дієва політична позиція, 46 – рецептивна. Із політично-дієвих, 22-м ригідність, 32– флексибельність. У свою чергу, серед політично пасивних: засвідчили ригідність – 20 осіб, а 26 флексибельність.

Зіставлення отриманих результатів показує: найдієвішу політичну позицію займають студенти, їм майже не поступаються педагоги, незрівнянно нижчі показники дієвої політичної позиції демонструють робітники. При цьому показово: активність педагогів передусім проявляється як ригідна, а студентів – як флексибельна; ригідність домінує і серед робітників. Серед представників рецептивної політичної свідомості у вибірках педагогів і робітників домінує ригідність, натомість у студентській вибірці – флексибельність.

За допомогою кластерного аналізу було виявлено взаємопов’язаність особистісних рис, які можна розкрити як типи політичної свідомості. Зокрема, це були такі бінарні риси: дієвість – рецептивність, флексибельність – ригідність. Їхнє поєднання дає такі чотири типи політичної свідомості: дієво-ригідний, дієво-флексибельний, рецептивно-флексибельний, рецептивно-ригідний.

Другий етап дослідження: визначення зв’язку між особливостями політичної свідомості особистості та її психосемантичними здатностями.

Методики: 1) фіксування смислу тексту політичного характеру, визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва); 2) дослідження глибини розуміння (Ч. Осгуд).

За результатами дослідження розуміння тексту політичного характеру особами з різними типами політичної свідомості було виявлено, що повнота й глибина розуміння тексту співвідноситься з особливостями політичної свідомості. За критерієм повноти розуміння тексту загалом ефективнішими виявилися студенти з рецептиано-флексибельною й дієво-флексибельною політичною свідомістю. Вони продемонстрували адекватніше засвоєння положень (як теоретичних, так і фактологічних) запропонованих текстів. За розвитком цієї якості педагоги і робітники поступилися студентам.

За названим критерієм досліджувані з рецептивно-ригідною й дієво-ригідною політичної свідомістю були менш успішні, допускали фактологічні помилки, часто, намагаючись передати зміст текстів, робили семантичні помилки.

Зокрема, серед студентів дієво-ригідних 59 %, за їхньою оцінкою, зрозуміли текст; насправді ж правильно його зрозуміли – лише 38тоді як 62– не зрозуміли. Серед педагогів цього типу політичної свідомості 89запевнили, що зрозуміли текст, насправді ж зрозуміли – 34інші – не зрозуміли. Серед робітників: повідомили про розуміння 44 %, насправді ж зрозуміли лише 12 %. Отже, досліджувані цієї групи загалом недостатньою мірою опрацьовують предметні відношення тексту.

Дієво-флексибельна група студентів засвідчила такі результати: текст визнали зрозумілим – 62 %, текст справді зрозуміли – 48 %, не зрозуміли – 52Педагоги: повідомили про розуміння 94 %, а справді зрозуміли – 42%. Серед робітників: запевнили, що зрозуміли 52 %, зрозуміли ж дійсно – 16 %. Досліджувані цієї групи схильні акцентувати будь-який позірний сенс, сприймаючи його як провідний, не відчуваючи достатньою мірою протиріччя у тексті.

Серед студентів з рецептивно-ригідним типом політичної свідомості 38повідомили, що зрозуміли текст, 43– зрозуміли правильно, 57– не зрозуміли. У свою чергу, серед педагогів про розуміння сказали 48зрозуміли ж справді – 51Серед робітників: запевнили про розуміння 11 %, засвідчили ж розуміння 18Неможливість для більшості досліджуваних цієї групи віднайти суттєвий предметний зв’язок у змісті тексту не дозволяє їм зрозуміти текст.

Рецептивно-флексибельний тип політичної свідомості пов’язаний з такими характеристиками розуміння: 67студентів – повідомили про зрозуміння тексту, фактично ж, правильно зрозуміли текст – 6535– зрозуміли неправильно. Педагоги: повідомлення про розуміння – 74 %, справжнє розуміння – 72 %. Робітники: запевнення у розумінні – 28 %, справжнє розуміння – 34 %.

При визначенні глибини розуміння тексту за показником його переструктурування результати виявилися такими. Найвищий рівень глибини розуміння тексту, тобто наявність узагальнень, висновків, переструктурувань, що відповідають смисловій структурі вихідного тексту, продемонстрували: 10студентів, з них 3 % – рецептивно-флексибельні, 7 % – дієво-ригідні; 12 % педагогів, із них 6 % – рецептивно-флексибельні, 6 % – дієво-флексибельні; 8 % робітників, із них 7% – рецептивно-флексибельні, 1– дієво-флексибельні. Досліджувані дієво-флексибельні та рецептивно-ригідні досить добре викладають лише зміст, який збігається із зовнішньою структурою вихідного тексту, але часто не здатні усвідомити його структуру.

Загалом, за критерієм глибини розуміння текстового повідомлення, можна означити тенденцію до успішнішого осмислення та відтворення його змісту в досліджуваних з дієво-флексибельним і рецептивно-флексибельним типами політичної свідомості.

Таким чином, виявлено пов’язаність типу політичної свідомості та характеру розуміння текстів. Відтак було висунуто таку пояснювальну гіпотезу: представники різних соціальних груп, яким, однак, притаманні однакові типи політичної свідомості (дієво-флексибельний і рецептивно-флексибельний), продемонстрували кращі результати розуміння політичних текстів у зв’язку з вищим розвитком у них рефлективності, адже тільки вони засвідчили глибину розуміння тексту (за винятком 7 % студентів, яким був властивий дієво-ригідний тип політичної свідомості).

Третій етап дослідження: з’ясування проявів рефлексії в процесі тлумачення політичних рекламних повідомлень.

Методика: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір’янова).

Досліджувалися уміння розглядати політичне явище як певну структуру, протяжну в часі. Тобто з’ясовувалося, чи здатен реципієнт осягнути всі виразні складники ситуації, момент їхнього виникнення, наявний стан, способи становлення, кінцевий образ, структурність. Загалом ці здатності можна подати як досвід об’єктивного сприймання (в табл. познач. – А) на противагу до стереотипного (у табл. – Б). Отримані результати були зіставлені з виділеними типами політичної свідомості (див. табл. 1.).

Таблиця 1.

Зіставлення типів політичної свідомості

і трактування політичних рекламних повідомлень (у відсотках)

№ | Тип

політичної

свідомості | Тенденції до трактування

Студенти | Педагоги | Робітники

А | Б | А | Б | А | Б

1. | Дієво-

ригідний | 17 | 83 | 11 | 89 | 2 | 98

2. | Дієво-флексибельний | 87 | 13 | 96 | 4 | 94 | 6

3. | Рецептивно-ригідний | 23 | 77 | 32 | 68 | 26 | 74

4. | Рецептиано-флексибельний | 9 | 91 | 19 | 89 | 8 | 92

Із поданої таблиці 1 видно: здатність до об’єктивної оцінки політичних рекламних повідомлень найяскравіше виявили представники дієво-флексибельного типу політичної свідомості. Завдяки модифікації тесту “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір’янова) показники об’єктивності тлумачення текстів відображали і ступінь розвитку здатності до рефлексії. Отже, рефлективність найповніше проявляється саме за дієво-флексибельного типу політичної свідомості.

Таким чином, результати констатуючого дослідження дають підстави для таких висновків:

1) взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: дієво-ригідного, дієво-флексибельного, рецептивно-ригідного; рецептивно-флексибельного.

2) розуміння політичних рекламних повідомлень відбувається щонайповніше представниками дієво-флексибельного і рецептивно-флексибельного типів політичної свідомості;

3) представники дієво-флексибельного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найвиразнішу тенденцію до об’єктивного сприймання політичних явищ.

Отримані результати зумовили мету і завдання формуючих заходів. Оскільки у якості істотного чинника сприймання політичних рекламних повідомлень виявлено характер рефлективності, то формуючі заходи спрямовувалися на розвиток цієї здатності.

У третьому розділі – “Актуалізація рефлексивних механізмів як спосіб розвитку особистісно-ціннісного ставлення до соціально-політичної сфери” – описано експериментальні заходи з розвитку в педагогів, робітників і студентів рефлексії й умінь проявляти її в політичному житті.

Для проведення експериментальних заходів студенти були розподілені на контрольну й експериментальну вибірки (30 й 70 осіб відповідно). Педагоги увійшли до контрольної групи в чисельності 40 осіб, експериментальної – 44 особи. Робітники склали експериментальну та контрольну вибірки в такій пропорції: 50 і 64 особи відповідно. Експериментальні вибірки складалася з підгруп по 10 – 12 осіб.

Експериментальні заходи провадились у січні-грудні 2005 року і включали: 1) тренінг розвитку соціальної рефлексії; 2) заняття політичного дебат-клубу; 3) інформаційний курс з психологічних основ політичної реклами.

1.

2.

3.

По завершенні формуючих заходів провадилися контрольні зрізи (див. табл. 2, 3). Використовувалися методики визначення характеру проявлення рефлексії: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір’янова). Отримані дані були зіставлені з типами політичної свідомості (А – об’єктивність тлумачення до початку експерименту, А' – після експерименту; Б – стереотипність до експерименту, Б' – її показник після нього).

Таблиця 2.

Зіставлення типів політичної свідомості і трактування політичних рекламних повідомлень (у відсотках). Експериментальна вибірка

№ | Тип

політичної свідомості | Тенденції до трактування

Студенти | Педагоги | Робітники

А | А' | Б | Б' | А | А' | Б | Б' | А | А' | Б | Б'

1. | Дієво-

ригідний | 17 | 55 | 83 | 45 | 11 | 21 | 89 | 89 | 2 | 4 | 98 | 96

2. | Дієво-флексибельний | 87 | 93 | 13 | 17 | 96 | 91 | 4 | 9 | 94 | 96 | 6 | 4

3. | Рецептивно-ригідний | 23 | 51 | 77 | 49 | 32 | 34 | 68 | 66 | 26 | 28 | 74 | 72

4. | Рецептивно-флексибельний | 9 | 63 | 91 | 47 | 19 | 47 | 89 | 53 | 8 | 41 | 92 | 59

Одержані результати показують зростання серед досліджених осіб здатності до об’єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприймання політичних рекламних повідомлень. Проведені формуючі заходи зумовили чи не максимальне вираження об’єктивності трактування у представників дієво-флексибельного типу політичної свідомості (93– студенти, 91 % – педагоги, 96 – робітники). Їм властива здатність глибоко розуміти політичні тексти, піддавати їх аналізу, виражати власні політичні переконання в соціальній комунікації.

Показники об’єктивності зросли й у представників інших типів політичної свідомості. Найпомітнішим це зростання є у представників рецептивно-флексибельного типу (63щодо 9 % серед студентів, 47 % щодо 19 серед педагогів і 41 щодо 8 серед робітників).

Розподіл вибірки на контрольні й експериментальні групи дозволяє виявити ефективність запроваджених заходів. Результати повторних зрізів, проведених із представниками контрольної вибірки, подано в табл. 3.

Таблиця 3.

Зіставлення типів політичної свідомості і трактування політичних рекламних повідомлень (у відсотках). Контрольна вибірка

№ | Тип політичної свідомості | Тенденції до трактування

Студенти | Педагоги | Робітники

А | А' | Б | Б' | А | А' | Б | Б' | А | А' | Б | Б'

1. | Дієво-

ригідний | 17 | 17 | 83 | 83 | 11 | 12 | 89 | 88 | 2 | 2 | 98 | 98

2. | Дієво-флексибельний | 87 | 85 | 13 | 15 | 96 | 96 | 4 | 4 | 94 | 94 | 6 | 6

3. | Рецептивно-ригідний | 23 | 31 | 77 | 69 | 32 | 33 | 68 | 67 | 26 | 27 | 74 | 73

4. | Рецептивно-флексибельний | 9 | 10 | 91 | 90 | 19 | 18 | 89 | 82 | 8 | 9 | 92 | 91

Показники об’єктивності трактування текстів дещо зросли й у представників контрольної відбірки, але не істотно.

Фіксувалися і зв’язки між особливостями політичної свідомості досліджуваних і їхніми психосемантичними здатностями. Проводилися повторні контрольні зрізи за методиками визначення рівня (Н.В. Чепелєва) і глибини текстового розуміння (Ч. Осгуд).

Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії, позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів представниками експериментальної вибірки.

Загальна тенденція, присутня у контрольних групах, тотожна тенденціям у групах експериментальних, одначе проявляється з набагато меншою виразністю. У порівнянні з початковими зрізами покращилися показники, що характеризують глибину розуміння. Але динаміка цього зростання поступається динаміці, що властива експериментальним групам. Загалом, як за показниками об’єктивності трактування, так і повноти розуміння представники контрольних груп поступаються представникам експериментальних. По завершенні експерименту найвищий рівень глибини розуміння тексту, тобто наявність узагальнень, висновків, переструктурувань, що відповідають смисловій структурі вихідного тексту, продемонстрували: 35 % студентів (із них 8 % – рецептивно-флексибельні, 25 % – дієво-флексибельні) і це щодо 10 % згідно з початковими зрізами; 20 % педагогів (із них 9 % – рецептивно-флексибельні, 11– дієво-флексибельні) за початковим зрізом – 12 %; 28 % робітників (із них 21 % – рецептивно-флексибельні, 7 – дієво-ригідні) за початковими даними – 8 %. Особливість: досліджувані дієво-ригідні та рецептивно-ригідний досить добре викладають лише зміст, якій збігається із зовнішньою структурою вихідного тексту, але часто не здатні усвідомити його структуру.

Отже, здійснені формувальні заходи виявились ефективними. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування заходів даного типу з метою сприяння об’єктивності сприймання політичних рекламних повідомлень.

Як свідчать спостереження, представники різних типів політичної свідомості, які брали участь у формувальних заходах активніше залучаються у політичне життя. Імовірно, саме політично активна особистість, якій притаманна рефлективність, флексибельність і об’єктивність сприймання, здатна протидіяти психолого-політичним маніпулюванням, негативним впливам рекламних смислотехнік.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Зокрема, результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. У сприйманні політичних рекламних повідомлень вирішальне значення відіграють соціокультурні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприймання ним політичного процесу.

2. Констатуючий етап дослідження дозволив з’ясувати таке: а) взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей виборців може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: дієво-ригідного, дієво-флексибельного, рецептивно-ригідного; рецептивно-флексибельного; б) розуміння рекламних повідомлень відбувається щонайповніше виборцями з дієво-флексибельним і рецептивно-флексибельним типами політичної свідомості.; в) представники дієво-флексибельного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами, найвищий ступінь рефлективності й найвиразнішу тенденцію до об’єктивного сприймання політичних явищ. Серед них найкращі показники (порівняно з робітниками та педагогами) демонструють студенти.

3. Доведено: підвищення здатності до об’єктивного трактування політичних явищ, зокрема в процесі сприймання політичних рекламних повідомлень, забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: а) тренінгу з розвитку рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії; б) організації діяльності політичного дебат-клубу; в) запровадження інформаційного курсу з психологічних основ політичної реклами.

4. З’ясовано особливості впливу формувальних заходів на представників різних типів політичної свідомості. Зокрема, у представників дієво-флексибельного типу досягнуто найбільшої об’єктивності трактування політико-рекламних повідомлень.

5. Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей, сприяє виробленню самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, завданням яких є здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів представниками експериментальної вибірки. Експериментально показано, що система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає об’єктивність сприймання політичної реклами.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування об’єктивності сприймання політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами, а також глибшого розкриття механізмів упливу рекламних повідомлень на політичну свідомість виборців.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації.

1. Гаєвська Н.В. Реклама як проблема психологічного впливу // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип.. 26, в 4-х томах, том 1. – С. 316-320.

2. Гаєвська Н.В. Особистісні детермінанти стійкості до пропагандистського впливу // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. VIII, частина 9. – К., 2006. – С. 95-109.

3. Гаєвська Н.В. Проекція архетипу в політичній рекламі як чинник стійкості до пропагандистського впливу // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. IХ, частина 2. – К., 2007. – С. .

4. Гаєвська Н.В Соціокультурні чинники сприймання політичної реклами // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2007. – Вип. 35. – С. 74-80.

5. Гаєвська Н.В. Особистісні детермінанти стійкості до пропагандистського впливу під час виборів // Матеріали Десятої наукової конференції Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (Тернопіль, 17-18 травня 2006 р.). – Тернопіль: ТДТУ, 2006. – С. 200-201.

6. Гаєвська Н.В Особистісні детермінанти стійкості до пропагандистського впливу та маніпуляцій // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали п’ятої міжнародної науково-теоретичної конференції (26-27 травня 2006 р., м. Київ). / Книга V. Соціально-психологічні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства. – К.: Фенікс, 2006. – С.36-39.

7. Гаєвська Н.В. Політична реклама – герой культури нашого часу // „Традиція і культура”. Матеріали міжнародної наукової конференції (8.12-9.12. 2006 р.). – К.: Новий Акрополь, 2006. Ч. 1. – С. 11-13.

8. Гаєвська Н.В. Роль асоціацій як стійких утворень у сприйманні пропагандистського повідомлення // Психологічні основи ефективної діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін: Тези ІV наук.-практ. конф. з організаційної та економічної психології (23-24 листопада 2006 р., м. Київ) / За ред. Л.М. Карамушки. – К.: Наук. світ, 2006. – С. 96-98.

АНОТАЦІЇ

Гаєвська Н.В. Соціокультурні чинники сприймання виборцями рекламних повідомлень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню соціокультурних чинників сприймання виборцями (педагогами, робітниками, студентами) політичних рекламних повідомлень.

У сприйманні політичних рекламних повідомлень вирішальне значення відіграють соціокультурні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприймання ним політичного процесу.

Констатуючий етап дослідження дозволив встановити таке: а) взаємозв’язок політичного мислення й особистісних властивостей виборців може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: дієво-ригідного, дієво-флексибельного, рецептивно-ригідного; рецептивно-флексибельного; б) розуміння політичних рекламних повідомлень відбувається щонайповніше виборцями з дієво-флексибельним і рецептивно-флексибельним типом політичної свідомості; в) представники дієво-флексибельного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами, найвищий ступінь рефлективності й найвиразнішу тенденцію до об’єктивного сприймання політичних явищ.

Підвищення здатності до об’єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприймання політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням формувальних заходів, спрямованих на розвиток рефлексії.

Ключові слова: соціокультурні чинники, типи політичної свідомості, політичні рекламні повідомлення, рефлексія, розуміння, політична активність.

Гаєвская Н.В. Социокультурные факторы восприятия избирателями рекламных сообщений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология, психология социальной работы. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – К., 2007.

Диссертационное исследование посвященно определению социокультурных факторов восприятия избирателями (педагогами, рабочими, студентами) политических рекламных сообщений.

На восприятие политических рекламных сообщений решающее значение оказывают социокультурные факторы. Политическое сознание проявляется как совокупность мыслей, теоретических концепций, ментальных явлений, взглядов, представлений, отображающих отношения субъекта к политике, власти, государству вообще и специфику восприятия политического процесса.

Констатирующий этап исследования позволил выделить следующее: а) взаимосвязь политического мышления и личностных свойств избирателей может быть раскрыта в контексте четырех типов политического сознания: деятельно-ригидного, деятельно-флексибельного, рецептивно-ригидного; рецептивно-флексибельного; б) понимание политических рекламных сообщений более успешно у представителей деятельно-флексибельного и рецептивно-флексибельного типов политического сознания; в) представители деятельно-флексибельного типа политической сознания продемонстрировали, по сравнению с другими его типами, самый высокий уровень рефлективности и наибольшую тенденцию к объективности восприятия политических явлений.

Повышение способности к объективному толкованию политических явлений, в частности в процессе восприятия политических рекламных сообщений, обеспечивается комплексным применением следующих формирующих мероприятий: 1) тренинга развития рефлективных умений личностной и предметной (в данном случае социально-политической) рефлексии; 2) организации деятельности политического дебат-клуба; 3) внедрением информационного курса по психологическим основам политической рекламы.

Выяснены особенности влияния формирующих мероприятий на представителей разных типов политического сознания. В частности, у представителей деятельно-флексибельного типа политического сознания отмечено самое высокое развитие способности к объективному толкованию политико-рекламных сообщений.

Реализация системы формирующих мероприятий (как показали повторные контрольные срезы) обеспечивает актуализацию рефлексивных способностей субъекта, оказывает содействие формированию его самостоятельного политического поведения, делает возможной независимость от эмоционально оформленных влияний политической рекламы, направленной на проведение политического манипулирования. Примененные мероприятия, направленные на развитие рефлексии положительно сказались на полноте понимания политических текстов представителями экспериментальной выборки. Эксперимент показал: система специально организованных формирующих методов благоприятствует развитию рефлексии, которая определяет объективность восприятия политической рекламы.

Ключевые слова: социокультурные факторы, типы политического сознания, политические рекламные сообщения, рефлексия, понимание, политическая активность.

Gaevskaya N.V. Social-cultural factors of perception voters of advertising messages. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.07 – pedagogical and developmental psychology. G.S.Kostyuk Institute of Psychology at the Academy of