ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГАРМАШ ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 636.2.084.52:631.17:636.2:612.015.3

ТЕХНОЛОГІЧНІ СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ І ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КОРІВ

РІЗНИХ КОНСТИТУЦІЙНИХ ТИПІВ

06.02.04. – технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва центральних районів Української Академії аграрних наук

Науковий керівник: | доктор сільськогосподарських наук,

провідний науковий співробітник відділу відтворення тварин

Барабаш Віктор Іванович,

Інститут тваринництва центральних районів УААН

Офіційний опонент: | доктор сільськогосподарських наук,

професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розве-дення і генетики сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент: | Кандидат сільськогосподарських наук Лук’янчук Наталія Вікторівна, Інститут тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету, асистент кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Провідна установа: | Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, відділ скотарства, смт. Асканія-Нова, Чаплинський район, Херсонська область.

Захист дисертації відбудеться “19” квітня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “15” березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В. Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою складовою промислової технології виробництва молока за умов використання високопродуктивних стад корів, є створення комфортного утримання та забезпечення повноцінних, збалансованих за всіма складовими раціонів. Це сприяє збереженню їх здоров’я та одержанню високих надоїв молока протягом лактаційного періоду [Богданов П. А. і др., 1984; Кандиба В. М. та ін., 2003; Карпюк В. М., 2005, 1997; Лі В. Д.-Х., 2001, 2003; Макарцев Н. Г., 1999; Маркін Ю., Слушков В., 2003; Козир В. С., Свєженцов А. І., 1999, 2002; Свєженцов А. І., 2004; Тютюннікова Є. Б. та ін., 2004].

Внаслідок інтенсифікації обмінних процесів у високопродуктивних корів різна напруженість фізіологічних функцій організму призводить до зменшення строків продуктивного використання корів та їх вибуття після другої або третьої лактації [Козир В. С., 2005; Лебедько Е. Я., 1997]. Оцінка адаптивної та репродуктивної норми в стаді великої рогатої худоби на даний час є мало розповсюдженою, але саме вона визначає бажані критерії тварин для проведення оптимізуючої селекції [Барабаш В.І., 1997, 2002].

В умовах промислової технології особливо важливими є питання збереження здоров’я та продуктивності корів при тривалому їх використанні, що обумовлює необхідність застосування біологічних закономірностей використання в метаболічних процесах складових типових раціонів та їх вплив на фізіолого-продуктивний стан та процеси енергетичного обміну [Козир В. С., 2004; Пабат В. О., Вінничук Д. Т., Чагаровський В. П., 2003, 2004; Панкратов А. А., 2004; Цюпко В. В., 1975, 1984; Цюпко В. В. та ін., 1995].

Тому актуальність вирішення питань збільшення строків продуктивного використання корів не викликає сумніву. Саме тому виникла необхідність проведення довготривалих досліджень впливу змін маси тіла корів після отелення та спрямованості енергетичного балансу на їх продуктивність та показники відтворювальної здатності залежно від рівня спожитих енергії, протеїну, сирого жиру в раціонах і повноцінності годівлі тварин голштинської породи різних класів нормованого розподілу за типами конституції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту тваринництва центральних районів УААН і є частиною комплексних робіт за темами: “Розробити способи підвищення відтворювальної здатності великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U004342) і “Науково обґрунтувати та зробити практичну оцінку годівлі голштинських корів з продуктивністю 5 – 7 тис. кг молока в різні стадії репродуктивного циклу при адаптації в умовах Придніпров’я” (номер державної реєстрації 0104U004353).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягала в обґрунтуванні технологічних способів оптимізації складових раціону для підвищення плодючості, продуктивності та поліпшення фізіологічного стану імпортованих у Придніпров’я корів голштинської породи різних класів нормованого розподілу за типами конституції. Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:

-

-

-

-

-

-

-

Об'єкт дослідження – корови голштинської породи різних класів нормованого розподілу за типами конституції; раціони з фіксованим рівнем енергії, протеїну і сирого жиру; нетрадиційні джерела корму для високопродуктивних корів.

Предмет дослідження – вплив чинників годівлі на молочну продуктивність, відтворювальну здатність, здоров’я та життєздатність корів голштинської породи.

Методи досліджень – загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні – визначення молочної продуктивності, показників відтворювальної здатності; лабораторні – визначення поживності кормів, біохімічних показників біологічних рідин, в тому числі крові; методи біометричної статистики та регресійного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. У корів голштинської породи різних класів нормованого розподілу за типами конституції було вперше отримано такі результати: визначено спрямованість конституціональної мікроеволюції при їх акліматизації, проведено оцінку їх енергетичного балансу; доведено, що підвищення концентрації жиру в раціоні корів після отелення сприяє відновленню їх маси тіла; розроблено технологічні способи нормування енергетичної цінності раціону корів, моніторингу їх фізіолого-продуктивного стану та підвищення плодючості; розроблені прогностичні рівняння регресії щодо впливу споживання жиру раціону на прирости маси тіла корів; визначена економічна ефективність виробництва молока і відтворення стада залежно від факторів годівлі, що оптимізуються.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені пропозиції виробництву ефективного використання складових раціонів коровами різних класів нормованого розподілу та інноваційні технологічні способи нормування поживних речовин і енергетичної цінності раціону, які включено в технологічний процес ДПЗ “Чумаки” Дніпропетровської області. Це дозволить підвищити ефективність оплати корму молоком, збільшити життєздатність тварин, строки їх продуктивного використання і плодючість; поліпшити стан їх здоров'я за рахунок оптимізації раціонів і моніторингу фізіологічного стану.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконаний весь об'єм експериментальних досліджень, статистична обробка даних і узагальнення джерел літератури. Аналізи кормів проведено в Дніпропетровському проектно-технологічному центрі “Облдержродючість”. Аналізи крові проводили в Дніпропетровській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини та проблемній лабораторії Дніпропетровського державного аграрного університету. Розробку схем досліджень, обґрунтування і інтерпретацію первинних даних проведено за методичною допомогою наукового керівника дисертації Барабаша В. І.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертації були обговорені і одержали позитивну оцінку на вчених радах та конференціях Інституту тваринництва центральних районів УААН (2003 – 2006 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції Інституту тваринництва УААН “Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин”, на координаційних нарадах Інституту тваринництва (Харків, 2005 р.) та Інституту біології тварин (Львів, 2003, 2004, 2006), на трьох семінарах з питань проблем відтворення стада (Дніпропетровськ, 2006 р.), при проведенні круглого столу в Дніпропетровському державному аграрному університеті.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей, з них 3 у фахових виданнях, одержано 4 деклараційні патенти України на корисну модель.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація виконана згідно вимог ВАК України. Вона складається з вступу, огляду літератури, матеріалу та методики досліджень, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Об’єм дисертації - 162 сторінки комп’ютерного тексту, ілюстрованого 42 таблицями, 7 рисунками і 2 схемами. Список використаних джерел налічує 220 найменувань, з них 16 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження ефективності використання складових раціону коровами різних класів нормованого розподілу за типами конституції проводилися в ДПЗ “Чумаки” Дніпропетровської області з 2002 по 2005 рр. за наступною схемою досліду.

Оцінку класів нормованого розподілу стада корів голштинської породи за типами конституції здійснювали за допомогою експрес-методу (Барабаш В. І., 1967, 1997) за об'єктивними інтегрованими мірними ознаками. Межі модальних класів були взяті від – 0,67 до +0,7 сигми. Довірчі інтервали - в межах від -1,96 до +1,96 сигми. Корів оцінювали за показниками біоенергетики, молочної продуктивності і плодючості. Визначення ефективності використання доступної для обміну енергії (ДОЕ), протеїну і жиру і їх впливу на продуктивність, фізіологічні характеристики і відтворювальні якості корів проводили у науково-виробничих дослідах на 44 первістках і 76 коровах другої лактації. Нетелей відбирали з урахуванням віку, маси тіла, строків отелення, корів – за продуктивністю за попередню лактацію.

У першому досліді дослідження проводилися на 44 коровах першої лактації. Досліджували вплив споживання енергії, сирого протеїну і жиру раціону на продуктивні і фізіологічні характеристики тварин на проміжку 0 – 360 днів після отелення. У другій половині лактації досліджували вплив складових раціону на цих же коровах з одночасною розробкою способу контролю, корекції і оптимізації фізіолого-біохімічних механізмів порушення метаболізму у тварин. У другому досліді оцінювали вплив спрямованості енергобалансу у 76 корів різних класів нормованого розподілу на їх відтворювальну функцію. За методикою ІТ УААН (1995) визначали за періодами лактації енергію підтримки тіла та лактації, загальну продуктивну енергію та енергетичний баланс організму. Оцінку кондиції корів проводили модифікованим методом Гавриленко М. С. (1994); вимірюваннями обхвату грудей за лопатками визначали зміну енергобалансу організму і маси тіла тварин (Sales Limited, Canada, 1979). Враховували сервіс-період і індекс осіменінь.

Проводили контрольну годівлю піддослідних корів протягом двох днів. Вели облік щоденного споживання кормів. Виконували зоохімічний аналіз об'ємистих, концентрованих кормів і залишків, в яких визначали кількість сухої речовини, сирого протеїну, сирого жиру, клітковини, каротину, кальцію, фосфору, міді, цинку, марганцю і заліза загальноприйнятими методами. Відповідно даних аналізів розраховували поживність та мінеральний склад кормів і раціонів.

Біохімічний аналіз крові проведено у 13 корів на проміжку 101 – 200 днів лактації. Визначали у крові кількість загального білка, кальцію, фосфору, сечовини, глюкози, кетонових тіл, каротину, кислотної ємності, активності аспартат- і аланінамінотрансфераз за загальноприйнятими методиками. Концентрацію летких жирних кислот в рубцевій рідині визначали методом парової дистиляції в апараті Маркгама за методикою В. В. Цюпко і М. В. Берус (1968).

Рівняння регресії розраховували за допомогою програмного забезпечення STATISTICA–5. Одержані дані обробляли загальноприйнятими методами варіаційної статистики в режимі Microsoft Excel 1998 з визначенням рівня вірогідності за Н. А. Плохінським (1969, 1978) і Лакіним Г. Ф. (1968).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Технологічні аспекти споживання поживних речовин раціонів коровами на протязі лактації. Споживання коровами поживних речовин корму відрізнялося концентрацією енергії в 1 кг сухої речовини раціону (КДОЕ) і протеїну. У зимовому раціоні на 1 МДж ДОЕ припадало 12,79 г сирого протеїну (15,23 % сухої речовини (СР) раціону), за умов концентрації клітковини 15,57 % CР і жиру – 3,02 %. Кількість енергії концентратів складала 57,6 % енергії раціону, протеїну 60,75 % загальної кількості. Корови споживали достатньо енергії і протеїну згідно норм ІТ УААН (1995), дефіцит жиру складав 13,4 – 40 %. Вміст концентратів у березні і квітні знижувався, як і КДОЕ, а в травні за умов згодовування зелених кормів КДОЕ зростало. Оптимум концентрації протеїну (11,5-13 г на 1 МДж ДОЕ) та жиру в кінці першої третини лактації викликав прирости маси тіла та зниження добового надою, але при різкому зниженні концентратів прирости маси тіла зменшилися.

У червні в годівлі корів переважали зелені корми, що позитивно впливало на їх фізіологічний стан внаслідок оптимального співвідношення енергії і протеїну. При збільшенні протеїну в раціоні на 100 – 120 % за рахунок зеленої маси люцерни було зменшення приростів маси тіла і молочної продуктивності корів, що свідчило про пригнічення мікрофлори рубця підвищеною концентрацією аміаку та дефіцит енергетичних сполук. У кінці літнього періоду годівля корів відповідала оптимальним параметрам нормування поживних компонентів. У ранньо-осінній період спостерігався дефіцит протеїну за умов достатнього споживання енергії при згодовуванні зеленої маси кукурудзи і дефіциті протеїнових кормів, що обумовило спад надоїв. У зимовий період годівля корів здійснювалася типовими силосно-концентратними раціонами. Кількість енергії, необхідної для перетворення протеїну, перевищувала оптимум (згідно норм ІТ УААН 13,14 г, ВАСГНІЛ – 12,92 г), оскільки на 1 МДж ДОЕ припадало 12,53 г протеїну. Вміст жиру порівняно з нормами ВАСГНІЛ для корів з надоєм 20 кг був вище на 47,42 % (на 1,0 – 1,5 % вище в СР раціону порівняно з попереднім періодом). Компенсація дефіциту протеїну відбувалася за рахунок введення концентратів у раціон, що сприяло в останню третину лактації збільшенню синтезу молока і приростів маси тіла тільних тварин.

Особливості акліматизації голштинів у технологічних умовах годівлі і утримання Центрального Степу України. Порівняльну оцінку конституційної мікроеволюції змін складу популяції корів голштинської породи залежно від класу нормованого розподілу за типами конституції, імпортованих з країн Західної Європи в АФ “Наукову”, а з неї – в ДПЗ “Чумаки” в 90-ті роки ХІХ сторіччя проводили через 8 - 10 років. Були встановлені деякі наслідки акліматизації породи (табл. 1).

Таблиця 1. Нормований розподіл корів різних класів за типами конституції

Показник | Корови, що не ввійшли до межі | Межі довірчого інтервалу: | Корови, що не ввійшли до меж

нижня | Адаптивна і репродуктивна норма (модальні класи) | верхня

Тип конституції

М- | М0 | М+

крайні вузькотілі, щільні, ніжні | вузькотілі, щільні, ніжні | деяка вузькотілість, щільність, ніжність | деяка широкотілість, рихлість, грубість | широкотілі, рихлі, грубі | крайні широкотілі, рихлі, грубі

Корови-первістки, завезені в АФ “Наукова” в 90-х роках

Кількість корів, голів | 6 | 73 | 79 | 89 | 80 | 13

В т.ч. в % | 1,76 | 21,47 | 23,24 | 26,18 | 23,53 | 3,82

Разом в середньому за класами | 23,23 | 49,42 | 27,35

Корови-первістки – 2003 – 2004 рр. ДПЗ “Чумаки”

Кількість корів, голів | 1 | 24 | 28 | 6 | 1 | -

В т.ч. в % | 1,7 | 40 | 46,7 | 10 | 1,7 | -

Разом в середньому за класами | 41,7 | 56,7 | 1,7

Повновікові корови – 2003 – 2004 рр. ДПЗ “Чумаки”

Кількість корів, голів | - | 7 | 8 | 19 | 31 | 11

В т.ч. в % | - | 9,21 | 10,53 | 25 | 40,8 | 14,47

В середньому за класами | 9,21 | 35,53 | 55,27

За період акліматизації внаслідок конституційної мікроеволюції відбувалася елімінація тварин крайніх вузькотілих, щільних, ніжних (мінус-варіанти) і крайніх широкотілих, рихлих, грубих ( плюс-варіанти). В період завозу найвища чисельність (у порядку убування) спостерігалася серед корів з деякою широкотілістю, рихлістю, грубістю, широкотілістю, рихлістю, грубістю і крайньою широкотілістю, рихлістю, грубістю (разом – 94,42 %), то через 10 років акліматизації лідерство за максимальною кількістю первісток, що не елімінували, займали вузькотілі, щільні, ніжні (мінус-варіанти) та з деякою вузькотілістю, щільністю, ніжністю (модальні класи). Частка корів-первісток, що вижили, з масою тіла понад 640 кг (клас плюс-варіант), склала менше 2 %, хоча в період завезення їх було 27,35 %, оскільки вони елімінували з популяції внаслідок гіршої спроможності до виживання і розмноження у новому середовищі. Більше половини первісток, що вижили, відносилися до вузькотілого, ніжного, щільного типу і модальних класів з деякою вузькотілістю, ніжністю і щільністю, що свідчило про їх переважне виживання в кліматичних умовах центральної зони Степу. У зв'язку з дією природного добору збільшилася кількість первісток мінус-варіант з масою тіла 380 – 478 кг в стаді до 41,7%.

Спосіб нормування енергетичної цінності раціону високопродуктивних корів залежно від напруженості біосинтезу молока. Норми годівлі молочних корів масою тіла 400 – 600 кг не відповідають умовам напруженості біосинтезу молока (НБСМ) на 100 кг маси тіла, оскільки коровам масою тіла 400 і 600 кг та добовим надоєм 30 кг у перерахунку на 1 одиницю НБСМ передбачено згодовування 2,75 і 4,24 кормових одиниць, що приводить до дисбалансу між напруженістю лактації і споживанням енергії. Оскільки відкладення 150 г жиру рівне 1 кормовій одиниці, коровам масою тіла 400 кг і добовим надоєм 20, 25 і 30 кг, необхідно додатково витрачати на добу на біосинтез молока 517,5; 699,38 і 882 г жиру тіла при добовому дефіциті енергії 34,5; 46,6 і 58,8 МДж відповідно. Тому для покращення живлення корів необхідно збільшувати енергоємність раціону з урахуванням НБСМ, згодовуючи на його одиницю 3,53 кормові одиниці або 35 МДж ДОЕ. Кількість одиниць НБСМ визначалась за розробленою нами формулою:

НБСМ = 100 х ДН/ ЖМ, де [1]

ДН – добовий надій, кг; ЖМ – маса тіла корови, кг; 100 – перевідний коефіцієнт

Потреба в кормових одиницях з урахуванням фактичної напруженості біосинтезу молока на 100 кг маси тіла корів, представлена в таблиці 2.

Таблиця 2. Залежність між напруженістю добового біосинтезу молока

(НБСМ) та типовими нормами витрат енергії коровами з різною масою тіла

Надій корів, кг | Маса тіла корів, кг

400 | 500 | 600

НБСМ | К. од. (норма) | ± до норми | НБСМ | К. од. (норма) | ± до норми | НБСМ | К. од. (норма) | ± до норми

20 | 5,0 | 14,2 | - 3,45 | 4,0 | 14,7 | + 0,58 | 3,33 | 15,1 | +3,34

25 | 6,25 | 17,4 | - 2,79 | 5,0 | 17,8 | + 0,15 | 4,2 | 18 | +3,17

30 | 7,5 | 20,6 | - 5,88 | 6,0 | 21 | +0,18 | 5 | 21,2 | +3,55

35––– | 7,0 | 24,3 | -0,41 | 5,8 | 24,5 | +4,03

40––– | 8,0 | 27,5 | -0,74 | 6,7 | 27,7 | +4,05

На 100 кг ЖМ | 6,25 | 2,79– | 6,0 | 5,006– | 5,006 | 4,28–

Отже, годівлю корів з однаковим добовим надоєм, але різною масою тіла, відповідно до корів різних класів нормованого розподілу за типами конституції, необхідно здійснювати з урахуванням НБСМ, забезпечуючи оптимальну кількість енергії для корів з різною інтенсивністю функціонування метаболічних систем.

Технологічний моніторинг фізіологічного стану, плодючості і молочної продуктивності корів. Даний спосіб включає аналіз змін маси тіла, оцінку кондиції, споживання поживних речовин, вміст в крові лімітуючих метаболітів та наступної оперативної корекції повноцінності раціону для підтримання оптимального фізіолого-продуктивного стану корів.

Реалізація способу у виробничих умовах здійснювалась так. Після констатації збільшення вмісту білка крові внаслідок підвищення концентрації протеїну в раціоні, зменшували кількість люцерни. Вміст глюкози у корів першої лактації був менше норми і складав 29,84 мг%, а у повновікових корів – 30,51 мг%. Для підвищення його рівня в крові та збільшення ефективності засвоєння протеїну в раціон вводили впродовж місяця по 4 кг/гол/добу гарбуза та 23 кг зеленої маси кукурудзи. Кількість кетонових тіл становила 0,889 мг% у первісток і 0,871 мг% у повновікових корів, що свідчило про їх незначність як енергетичного ресурсу. Рівень сечовини (24,528 ± 2,72) не перевищував норму, що свідчило про нормальне функціонування печінки. Кислотна ємність крові була знижена і складала 230 ± 8,43 мг% внаслідок пригнічення буферних систем підвищеним вмістом кислот бродіння і аміаку, не використаних в повному об'ємі через нестачу глюкози. Вміст кальцію і фосфору та їх співвідношення (1,75 для первісток і 1,58 для повновікових корів) знаходилися в межах норми при тенденції накопичення фосфору в крові тварин старшого віку. Вміст каротину був в межах норми, хоча і знижувався іноді на 10-20 % внаслідок недостатнього рівня жиру, який сприяє його кращому засвоєнню.

За даними Н. В. Курилова (1966, 1987), В. В. Цюпко і М. В. Беруса (1968, 1986), кількість ЛЖК в рубцевій рідині становить від 5 до 15 ммоль/100 мл. За умов рівня енергії на 1 кг обмінної маси 2,2 МДж у контрольній групі і 1,8 МДж у дослідній, при утриманні на силосно-концентратному раціоні, кількість ЛЖК в рубцевій рідині корів дослідної групи була нижчою на 8,46 % порівняно з контролем внаслідок зниження рівня енергії, що пригнічувало активність мікрофлори рубця.

Отже, порівняно невелика кількість лімітованих показників і правильне їх тлумачення дозволяє за нашим способом об’єктивно оцінити фізіологічний стан корів, повноцінність їх годівлі, оптимізувати живлення для реалізації максимальної продуктивності та відтворювальної здатності корів на високому фізіологічному рівні.

Технологічна характеристика використання складових раціонів коровами різних класів нормованого розподілу за типами конституції протягом лактації. Важливим етапом характеристики змін гомеостазу у корів є визначення змін маси тіла. Тому нами було розроблено рівняння регресії для визначення маси тіла за обхватом грудей за лопатками, похибка розрахунків за яким не перевищує 5 %.

ЖМ = (ОГ – 98,253) / 0,168 [2]

де ЖМ – маса тіла, ОГ – обхват грудей за лопатками

Аналіз молочної продуктивності за періодами лактації дозволив виявити у корів вузькотілого, щільного, ніжного типу (М-) найвищий показник НБСМ у період 0 – 60 днів лактації за найбільших втрат маси тіла після отелення, що свідчило про дефіцит енергії, необхідної для синтезу молока. У корів модальних класів (М0) лактаційна крива була вирівняною. Біометрична обробка енерговитрат на біосинтез молока виявила стійку тенденцію до їх зниження у корів М0 порівняно з М-.

За А. Kromman (1973), показник ДОЕ використовується для енергії підтримки тіла, продуктивності, приросту теплопродукції (ТП). Оскільки коровам голштинської породи притаманна висока інтенсивність обмінних процесів та значні витрати ДОЕ, ми, за допомогою розрахунків, оцінили енергетичний баланс їх організму (табл. 3).

Таблиця 3. Енергетичний баланс корів у період 0 – 180 днів лактації

Показник | Типи конституції:

М- варіанти: вузькотілі, щільні, ніжні (n =19) | М0 варіанти: з деякою вузькотілістю, щільністю, ніжністю

(n =17)

Проміжок лактації, днів | 0 – 90 | 91 – 180 | 0 – 90 | 91 – 180

Спожита ДОЕ, МДж | 176,24 | 212,86 | 176,16 | 206,08

ДОЕП, МДж | 59,41 | 58,43 | 62,47 | 61,84

ДОЕЛ, МДж | 101,33 | 91,73 | 101,17 | 97,48

± ЖМ, кг | -0,891 | +0,35 | -0,5 | +0,0217

ДОЕ змін ЖМ, МДж | -35,64 | 14 | -20 | 0,868

Теплопродукція (ТП), МДж | 51,14 | 48,7 | 32,52 | 45,89

На 1 МДж ДОЕЛ витрачено МДж ТП | 0,505 | 0,531 | 0,321 | 0,471

У корів М0 витрати енергії на ТП були менші на початку лактації, що сприяло нормалізації та відновленню фізіологічного стану організму. Різниця за економією ТП між коровами М- і М0 складала 10,56 % внаслідок підвищення НБСМ, що обумовлювало потребу в додатковій енергії. Середина лактації відзначалася майже рівними показниками теплоутворення у корів різних класів, плавним зниженням рівня НБСМ у корів М0 і коливаннях у корів М-варіант. Перетворення енергії корму в енергію молока зменшувалося за умов збільшення приростів маси тіла та зміни спрямованості енергетичного балансу. Різниця за ТП у корів М- і М0 в цей період складала 0,61 %. Найбільш пристосованими до нових умов функціонування організму виявилися корови М0, які з максимальною ефективністю перетворювали енергію корма в продуктивну і підтримуючу енергію.

Аналіз енергобалансу корів в другу половину лактації наведено в табл. 4.

Таблиця 4. Енергетичний баланс корів у період 181 – 360 днів лактації

Показник | Типи конституції:

М- варіанти: вузькотілі,

щільні, ніжні (n =19) | М0 варіанти: з деякою вузькотілістю, щільністю, ніжністю (n = 17)

Проміжок лактації, днів | 181 – 270 | 271 – 360 | 181 – 270 | 271 – 360

Спожита ДОЕ, МДж | 184,14 | 166,91 | 184,43 | 168,91

ДОЕП, МДж | 58,8 | 59,67 | 62,59 | 64,9

ДОЕЛ, МДж | 71,3 | 67,95 | 68,95 | 66,98

± ЖМ, кг | -0,097 | +0,26 | +0,222 | +0,416

ДОЕ змін ЖМ, МДж | -3,88 | +10,4 | +8,88 | +16,64

Теплопродукція (ТП), МДж | 57,92 | 28,89 | 44,01 | 20,39

На 1 МДж ДОЕЛ МДж ТП | 0,812 | 0,425 | 0,638 | 0,313

У даний період у корів М-варіант були нестабільні прирости маси тіла за умов меншого споживання сирого жиру раціону порівняно з кількістю молочного жиру. Корови М0 в період лактації 181 – 210 днів споживали жиру корму на 6,02 % менше кількості молочного жиру, потім – більше, ніж корови М-варіант, тому прирости маси тіла у них сягали 425 г/добу. Різниця за ТП складала 7,59 % на користь корів М0 при рівному споживанні енергії корму і схожому рівні ЧЕЛ. На 1 МДж ЧЕЛ корови М0 витрачали 0,638 МДж теплопродукції, а М- на 28,68 % більше. Корови модальних класів частину енергії використали для збільшення маси тіла, а корови М-варіант були в стані негативного енергобалансу при майже однаковому рівні ЧЕЛ. Енергія ТП була вище у корів М-варіант на 7,59 % порівняно з особинами модальних класів.

На проміжку 271 – 300 днів лактації прирости маси тіла у корів модальних класів були на 8,8 % більші, ніж у корів М-варіант, а добові надої - на 4,9 % менші. Кількість спожитого жиру корму у корів М-варіант складала 88,61 % від виділеного з молоком, що пояснює менші прирости маси тіла. Надалі надої у корів модальних класів зростали і перевищували перед запуском надій тварин М-, як і прирости маси тіла, що були стабільними і більшими в 2,9 разів в період 301 – 330 днів і на 45,55 % перед запуском. Корови М0 збільшували свою масу тіла за даний період на 3,99 %, а корови М- варіант – лише на 1,5%. У цей період лактації на 4,93 % зменшився показник ЧЕЛ у корів М- варіант, а у корів М0 – на 2,86 % порівняно з проміжком лактації 181 – 270 днів при різниці за економією ТП між 5,23 %. У корів М0 на 60 % збільшилися прирости маси тіла. Загальним для корів (М0) і М-варіант є те, що наприкінці лактації зростає коефіцієнт використання енергії корму порівняно з попереднім періодом: у корів М0 – на 4,64 % більше, у корів М-варіант – на 3,95%.

За Свентицьким (1997; 2003), кожний елемент живої природи спрямований до стану, що забезпечує повне використання енергії системою трофічного рівня. Як довів Шмальгаузен І. І. (1968), елімінують особини, які відхиляються від норми, а виживають і краще розмножуються найбільш життєздатні та пристосовані тварини. Отже, енергоекономність корів модальних класів обумовлена їх належністю до адаптивної і репродуктивної норми, тому вони є основою біоенергетичної спрямованості мікроеволюції великої рогатої худоби (Барабаш В. І. і ін., 2003).

Технологічна оцінка взаємозв'язку між сезоном отелення, спрямованістю енергобалансу, молочною продуктивністю і відтворювальною здатністю корів. У результаті аналізу молочної продуктивності корів виявлено взаємозв'язок між величиною добового надою та строком отелення корів. Корови, що отелилися у лютому (І група), мали самий високий добовий надій. У корів, що отелилися у березні та квітні (II – III групи) були майже однакові надої в період 31 – 60 днів. В період 61 – 90 днів у корів ІІІ групи добовий надій був нижче, а прирости маси тіла становили 0,31 кг/добу. Водночас корови ІІ групи втрачали 0,69 кг. У строки отелення, що співпали з переведенням тварин на зелені корми (IV група), добовий надій в період 31 – 60 днів складав 16,13 кг. Надалі надій зменшився на 3,88 % при втратах маси тіла 0,199 кг/добу і в період 61 – 90 днів зафіксовані прирости маси тіла 1,14 кг/добу. Вірогідна різниця за рівнем надою виявлена між тваринами І і ІІ групи (Р<0,01); І і ІІІ (Р<0,05) і I – IV (Р<0,001) і у корів І і ІІ; І і ІІІ груп (Р < 0,05); І і IV та II i IV груп (Р<0,001). Отже, отелення в кінці весни є недоцільним внаслідок зниження надою і підвищених втрат маси тіла у первісток.

Заплідненість корів залежно від спрямованості енергобалансу показано в табл. 5.

Таблиця 5. Вплив спрямованості енергетичного балансу на заплідненість корів

Енергетичний баланс | Плідне осіменіння | Неплідне осіменіння

Кількість запліднень | % від всіх запліднень | Кількість запліднень | % від всіх запліднень

Негативний | 7 | 8,05 | 27 | 31,03

Нульовий (0) | 6 | 6,9 | 9 | 10,34

Позитивний | 23 | 26,44 | 15 | 17,24

Разом: | 36 | 41,39 | 51 | 58,61

За умов нульового і позитивного балансу запліднюваність корів наступала в 4,14 рази частіше, ніж за негативного. У корів з негативною спрямованістю енергетичного балансу перегули були в 2 рази частіше, а плідне осіменіння відбувалось в 2,8 рази рідше, ніж з позитивною. Тому недоцільно осіменяти корів за умов негативного балансу внаслідок сповільнення нормалізації статевої системи. За умов нульового балансу корів можна осіменяти через 60 днів після отелення та наявності задовільної кондиції, а за умов позитивного балансу – незалежно від строку отелення.

Для прискорення нормалізації фізіологічного стану новотільних корів з негативним енергетичним балансом доцільно підвищувати концентрацію жиру в їх раціоні порівняно з нормами на 40 – 60 % і утримувати тварин на такому раціоні не менше 30 днів, оскільки через 15 – 20 днів такої годівлі енергетичний баланс у корів стає нульовим, а надалі – позитивним. Для корів з високими добовими надоями базовим є оптимізований раціон, в якому 44,96 % жиру надходить з концентратами і 33,22 % – кукурудзяно-соняшниковим силосом. Це сприяє прискоренню інволюції статевої системи корів, внаслідок зменшення тривалості негативного балансу.

Технологічні аспекти впливу рівня сирого жиру в раціоні на молочну продуктивність і фізіологічний стан корів в різні періоди лактації. Вивчали вплив згодовування кукурудзяно-фосфатидного концентрату (КФК), в якому містилося 120 – 130 г сирого жиру (96 – 100 г лінолевої кислоти) на молочну продуктивність і добові зміни маси тіла корів. Корови першої групи одержували КФК на 3-му місяці, другої – 2-му, третьої – на 1-му місяці лактації по 1 кг/гол/добу. Динаміка змін маси тіла і надою піддослідних корів представлена в таблиці 6.

Таблиця 6. Динаміка маси тіла і молочної продуктивності корів

Групи досліду | 0 – 30 днів | 31 – 60 днів | 61 – 90 днів | Середнє | 91 – 120 днів

Надій, кг | ± кг ЖМ | Надій, кг | ± кг ЖМ | Надій, кг | ± кг ЖМ | Надій, кг | ± кг ЖМ | Надій, кг | ± кг ЖМ

I (n = 11) | 19,33 ± 3,28– | 1,66 ± 0,75 | 25,91 ± 1,11– | 0,61 ± 0,49 | 26,45 ± 0,94 | + 0,36 ± 0,39 | 23,90 | -0,64 | 25,1 ± 1,03 | +0,23 ± 0,28

II (n =10) | 18,4 ± 0,68– | 1,41 ± 0,44 | 20,0 ± 1,58– | 0,89 ± 0,27 | 22,4 ± 1,25– | 0,69 ± 0,64 | 20,27 | -1,00 | 21,4 ± 1,52 | -0,31 ± 0,16

III (n =8) | 17,3 ± 2,93 – | 0,69 ± 1,26 | 20,13 ± 2,26– | 1,16 ± 0,34 | 20,88 ± 2,29 | + 0,30 ± 0,215 | 19,44 | -0,52 | 18,00 ± 2,00 | +0,05 ± 0,52

Корови ІІІ групи збільшували надій на 16,7 % при втратах маси тіла 0,69 кг/добу (на 0,72 кг і 0,97 кг менше, ніж в ІІ-й і І-й групах), тоді як в ІІ групі лише на 8,7 %. У корів І групи зростав надій при приростах маси тіла 0,36 кг/добу, що свідчило про позитивний вплив КФК на організм, оскільки у корів ІІ групи втрати маси тіла становили 0,69 кг на добу. Отже, застосування КФК в першу третину лактації сприяло зменшенню втрат маси тіла і зростанню або стабілізації надою.

Залежність між споживанням сирого жиру і приростами маси тіла у корів різних класів нормованого розподілу в другу половину лактації показано в таблиці 7.

Таблиця 7. Залежність між споживанням сирого жиру і приростами

маси тіла у корів різних класів за типами конституції по періодам лактації

Дні лактації | Рівняння регресії | Сирого жиру в раціоні, г | Зміни маси тіла, ± кг/добу

Типи конституції:

Вузькотілі, щільні, ніжні | з деякою вузкотілістю, щільністю, ніжністю

181 – 210 | СЖ=381,626+0,231*ЖМ (3) | 497,13 | -0,202 | +0,18

211 – 240 | СЖ=409,721+0,197*ЖМ (4) | 508,22 | +0,227 | +0,259

241 – 270 | СЖ=573,583 – 0,011* ЖМ (5) | 579,08 | -0,317 | +0,227

271 – 300 | СЖ=388,349 + 0,4*ЖМ (6) | 588,35 | +0,386 | +0,42

301 – 330 | СЖ=1084,623-0,959*ЖМ (7) | 605,123 | +0,102 | +0,403

331 – 360 | СЖ=1327,81 – 1,429*ЖМ (8) | 613,31 | +0,292 | +0,425

Плавне підвищення концентрації жиру в раціоні корів сприяло стабільним і високим приростам маси тіла: в зимовий період на проміжку 241 – 360 днів лактації. При цьому для розрахунків використовували 4, 6, 7 та 8 рівняння, які забезпечили добові прирости маси тіла у корів від 244 до 403 г.

ВИСНОВКИ

1. Вперше розроблені нові ефективні способи підвищення молочної продуктивності і запліднюваності високопродуктивних корів голштинської породи, що враховують напруженість добового біосинтезу молока, спрямованість їх енергетичного балансу, використання яких при годівлі корів дозволило поліпшити у них метаболічні процеси, фізіологічний стан і відтворювальні здатності. Виявлені закономірності елімінації імпортованих із Західної Європи в Придніпров'ї корів М+–варіант у зв'язку з мікроеволюцією.

2. Вперше встановлено, що акліматизація в Придніпров'ї корів голштинської породи, імпортованих з країн західної Європи супроводжувалася збільшенням чисельності корів М-– варіант з 23,23 % у 1990-ті роки до 41,7 %; М0 – варіант з 49,42 % до 56,7 %. Чисельність корів М+–варіант з живою масою понад 640 кг скоротилася за даний період від 27,35 до 1,7 %.

3. Нашими дослідженнями вперше встановлено, що різна напруженість процесів добового біосинтезу молока (НБСМ) корів різних класів нормованого розподілу за типами конституції обумовлює необхідність підвищення енергоємності раціону для корів з масою тіла 500 кг і менше до 3,53 к. од. або 35,3 МДж ДОЕ на 1,0 одиницю вперше знайденого нами НБСМ.

4. Вперше розроблена нами схема взаємозв'язку технологічної корекції годівлі високопродуктивних корів з урахуванням даних їх фізіолого-продуктивного стану, лімітуючих показників біологічних рідин, добових змін маси тіла і кондиції за який-небудь обліковий період, що дозволяє оптимізувати фізіологічний стан і відтворювальну здатність корів.

5. Аналіз енергетичного балансу у корів різних конституційних типів показав, що підвищений рівень НБСМ у корів М- – варіант приводить до збільшення теплопродукції від 0 до 90 днів лактації до 29,02 % ДОЕ, спожитої з раціонами, що на 10,56 % більше, ніж у корів М0– варіант. У подальший проміжок 91 – 180 днів лактації у зв'язку із зниженням рівня НБСМ показники теплопродукції стають схожими. Встановлено, що в період 0 – 180