СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Гунченко Оксана Миколаївна

УДК 658.382.3

УДОСКОНАЛЕННЯ

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Специальність 05.26.01 – Охорона праці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Луганськ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (СНУ ім. В. Даля) Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук,

Гедрович Анатолій Іванович, професор кафедри обробки матеріалів тиском і зварювання СНУ ім. В. Даля.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук,

Бєліков Анатолій Серафимович, професор кафедри безпеки життєдіяльності Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (м. Дніпропетровськ);

кандидат технічних наук, с.н.с.

Кузьменко Микола Семенович, завідувач лабораторії аналізу стану охорони праці Державного Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості.

Захист відбудеться “25” жовтня 2007 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.02 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, а.

Автореферат розісланий “19” вересня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 29.051.02,

доктор технічних наук, професор Гутько Ю.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному високомеханізованому виробництві на працівника впливають різноманітні фактори, що змінюють умови і безпеку праці. У зв'язку з цим організаційна структура забезпечення охорони праці повинна бути оперативною і враховувати їхній комплексний вплив, вчасно виявляти, усувати і не допускати травмонебезпечних ситуацій. Однак, не зважаючи на те, що спостерігається стійка тенденція зниження чисельності нещасних випадків (НВ) на виробництві в Україні, рівень травматизму у галузі машинобудування залишається високим. При розподілі його причин на технічні, організаційні та психофізіологічні, друга з них визначає 58-67% всієї кількості виробничих травм за період з 2001 по 2006 р.р.

Аналіз стану охорони праці і травматизму на машинобудівних підприємствах України вказує на три головні складові невисокої ефективності функціонування системи управління охороною праці (СУОП), що полягають у недостатньому методологічному забезпеченні ризикорієнтованого підходу при: аналізі загрозливих небезпек і розслідуванні НВ; плануванні робіт на етапі функціонального аналізу задачі в процесі прийняття управлінських рішень у СУОП; функціонуванні інформаційної складової СУОП.

Тому профілактика виробничого травматизму на основі поліпшення методів його дослідження, розробки програмного та інформаційного забезпечення СУОП у даний час є актуальною науковою задачею. Цілеспрямоване вдосконалення СУОП машинобудівного підприємства обумовлює необхідність поглиблених досліджень з розробки схеми, яка враховує вплив стану охорони праці на кінцеві цілі підприємства. Для вирішення взаємозалежних задач з обліку, аналізу і прогнозу, а на їхній основі – розробки профілактичних заходів, потрібне об’єднання розрізнених засобів в єдиний комплекс з діями, що постійно виконуються на усіх рівнях і стадіях керування.

У роботі досліджено теоретичні, методологічні і прикладні аспекти СУОП, включаючи аналіз і прогноз травматизму на підприємствах машинобудування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до завдань Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 2001-2005 р.р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1320 і планами науково-дослідних робіт СНУ ім. В. Даля, координаційними планами МОН України за темою ДН-50-07 “Комплексний аналіз, оцінка і прогноз травматизму на машинобудівних підприємствах” та М-34-03 № держ. реєстрації 0104U006472 з комплексного аналізу, прогнозу і попередженню виробничого травматизму у механоскладальному виробництві ВАТ ХК “Луганськтепловоз”.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у зниженні травматизму на машинобудівних підприємствах вдосконаленням інформаційно-аналітич-ного забезпечення СУОП.

У роботі були поставлені і вирішені наступні задачі дослідження:–

удосконалити методологію дослідження виробничого травматизму як сукупності його комплексного аналізу, прогнозу і попередження;–

створити на основі засобів інформаційно-аналітичного забезпечення банк даних нещасних випадків і прикладну програму, що розширюють діапазон методів діагностики і моделювання процесів, які забезпечують оперативне перенастроювання і відновлення інформації, надійність і взаємне узгодження у використанні програмних продуктів;–

удосконалити математичну модель прийняття рішень у системі управління охороною праці машинобудівного підприємства;–

виконати експериментальні дослідження виробничого травматизму стосовно до галузі важкого і транспортного машинобудування.

Об'єкт дослідження – виробничий травматизм на машинобудівних підприємствах.

Предмет дослідження – технологія аналізу і попередження травматизму та управління станом охорони праці на машинобудівних підприємствах.

Методи дослідження – аналітичний і експериментальний, що базуються на статистичних методах планування експерименту, системному підході і математичному моделюванні досліджуваних процесів з використанням ризикорієнтованого підходу і методу групового обліку аргументів (МГОА).

Наукова новизна результатів роботи полягає у наступному:–

удосконалено інформаційно-аналітичну складову системи управління охороною праці машинобудівного підприємства використанням програмного продукту з базою даних, яка постійно обновлюється, і розробленими класифікаторами видів травм, професій, травмованих частин тіла, факторів, які травмують, що дозволяє виконувати аналіз стану охорони праці, прогноз зміни виробничого травматизму;–

удосконалено математичну модель прийняття рішень у системі управління охороною праці машинобудівного підприємства, що базується на використанні методів дерева рішень, дерев імовірностей і багатоатрибутної корисності, оцінці наслідків рішень, що приймаються, та структурує задачу для визначення необхідної послідовності рішень і отримання конкретних результатів при їхній реалізації. Модель обмежена умовами вибору оптимальної альтернативи на першому рівні ієрархії, що усуває невизначеність і забезпечує раціональний шлях досягнення цілей системи;–

вперше розроблено принцип аналізу загрозливих небезпек, що ґрунтується на запропонованій причинній моделі нещасного випадку і є засобом їх розпізнавання як складових виробничих систем, які характеризують взаємодію людини, машини і навколишнього середовища, що дозволяє представити дійсний стан цих систем як основу для визначення цілей захисту, розробки, здійснення і контролю ефективності заходів щодо охорони праці в СУОП на підприємстві;–

обґрунтовано можливість використання на машинобудівному підприємстві моделі СУОП, що базується на розробленому контурі регулювання, який реалізує особливості виробничої системи відносно робочого місця, технологічного процесу, окремої ділянки, цеху, заводу, здійснює координацію взаємодії між працівником, засобами виробництва, сировиною та навколишнім середовищем і забезпечує зниження травматизму урахуванням впливу стану охорони праці на кінцеві цілі підприємства.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені класифікатори видів травм, професій, травмованих частин тіла, факторів що травмують, категорій травм, методика аналізу загрозливих небезпек, нова схема виробничої системи у формі контуру регулювання мають практичну цінність для удосконалення методологічних основ СУОП на машинобудівних підприємствах, тому що дозволяють спростити аналіз стану охорони праці і прогноз травматизму.

Використання уточненої методики аналізу загрозливих небезпек дозволяє в СУОП на підприємстві в зворотному порядку простежити вплив окремих елементів у тому, що мало місце, або у можливому нещасному випадку (НВ) і запланувати конкретний захід щодо охорони праці, виконання якого в майбутньому усуне причинно-наслідкові передумови НВ.

Застосування розробленої діаграми безпеки в практичних умовах допомагає рядовим працівникам при атестації з охорони праці зрозуміти суть загрозливих небезпек, а керуючому персоналу – з'ясувати, як вони зв'язані з різними формами прояву енергії і планувати на цій основі заходи щодо охорони праці.

Результати і рекомендації виконаної роботи сприяють усвідомленню охорони праці власниками і інженерно-технічними працівниками машинобудівних підприємств не як зовнішньої вимоги, запропонованої до організації виробництва, а як внутрівиробничої задачі, спрямованої на досягнення мети – “безпечне виробництво” і на здійснення принципу, який необхідно закладати в діяльність підприємств, що полягає в залежності – “охорона праці = зменшення втрат = зниження вартості продукції”.

Розроблені і впроваджені у ВАТ ХК “Луганськтепловоз” програма аналізу показників травматизму і методика аналізу загрозливих виробничих небезпек дозволили одержати економічний ефект 37 тис. грн., результати роботи використовуються в навчальному процесі СНУ ім. В. Даля при підготовці студентів зі спеціальностей: процеси та устаткування для обробки металів тиском; технологія машинобудування; зварювання; лиття чорних і кольорових металів; металорізальні верстати та інструменти.

Особистий внесок здобувача. Дисертація містить результати експериментальних і теоретичних досліджень, виконаних автором особисто і при його безпосередній участі. Самостійно розроблені класифікатори показників, що характеризують різні аспекти НВ, алгоритм і прикладна програма для аналізу показників травматизму, методика аналізу виробничих небезпек і діаграма безпеки для машинобудівних підприємств. Самостійно проведені експериментальні дослідження травматизму за період з 1979 по 2005 р.р. в умовах машинобудівного комплексу (ВАТ ХК "Луганськтепловоз").

Внесок автора у роботи, виконані у співробітництві, складався у постановці задач, виборі шляхів їхнього вирішення, проведенні експериментів, обробці, аналізі і інтерпретації отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і одержали позитивну оцінку на: Міжнародній науково-технічній конференції “Створення і використання високоефективних наукомістких ресурсозберігаючих технологій, машин і комплексів” (м. Могильов, Бєларусь, 2001 р.); Міжнародній науково-технічній конференції “Сучасні проблеми використання низькочастотних коливань у технологічних цілях” (м. Луганськ, 2001 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми сталого розвитку підприємства в умовах ринкової економіки” (м. Луганськ, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-методичній конференції “Безпека. Здоров'я. Реабілітація” (м. Луганськ, 2005 р.); Відкритих Університетських фізичних читаннях (м. Луганськ, 2005 р.); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу СНУ їм. В. Даля (2000-2006 р.р.), зокрема, у 2006 р. за темами: “Методика прогнозування травматизму в умовах різних виробництв і цехів” і “Основи впливу охорони праці на економічні показники роботи підприємства”; XI Всеукраїнській науково-технічній конференції “Проблеми охорони праці і техногенно-екологічної безпеки” (м. Севастополь, 2006 р.); VI Міжнародній науково-методичній конференції “Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика” (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. Основою дисертації є – 21 публікації: 15 – у фахових виданнях, затверджених ВАК і прирівняних до них; 1 – монографія; 1 – у збірнику наукових праць; 1– патент; 3 – тези доповідей та матеріали конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота має загальний обсяг 245 сторінок машинописного тексту, включаючи перелік умовних позначок на 2 сторінках, 28 малюнків і 23 таблиці на 41 сторінці, список літератури з 156 найменувань на 14 сторінках і 39 додатків на 47 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і задачі дослідження, показані наукова новизна і практична цінність роботи.

Перший розділ містить аналітичний огляд існуючих методів і засобів аналізу і попередження виробничого травматизму, а також нормативних документів за темою роботи. У ньому розглянуто основні принципи і шляхи вдосконалення СУОП на машинобудівних підприємствах.

Показано, що проблема розробки програмного й інформаційного забезпечення СУОП є актуальною науковою задачею сьогоднішнього дня. Це зв'язано з тим, що на фоні стійкої тенденції зниження загальної кількості нещасних випадків на виробництві, рівень травматизму у машинобудуванні залишається високим. Так у Луганській області в цій галузі, яка включає 213 підприємств з 47130 робітниками у 2005 р. трапилося 128 НВ, включаючи 3 смертельних і 1 груповий.

Вдосконаленню методів і засобів комплексного аналізу і попередження виробничого травматизму в машинобудуванні, сільськогосподарському виробництві і вугільній промисловості сприяли роботи Ступницької Н.В., Кружилко О.Є., Костенко О.М., Льовкіна М.Б., виконані в Україні останнім часом. Вони внесли вклад у розвиток інформаційно-аналітичних аспектів СУОП. Слід відмітити велике значення для розвитку методології охорони праці розробок Гогіташвіли Г.Г., Хейла А.Р., Мейсона К., Роланда Х., Ткачука С.П., Ткачука К.Н., Бойко В.О., Вільсона О.Г., Лесенко Г.В., Козлова В.І., Крикунова Г.Н., Русака О.Н., Ревука О.Г., Бєлікова А.С. та інших авторів.

У результаті аналізу стану питання з теми дисертаційної роботи встановлено, що методи статистичного аналізу використовуються широко, але не досить упорядковано, для кількісної оцінки нещасних випадків на машинобудівних підприємствах, що пов'язано, у першу чергу, з істотною їх трудомісткістю. Ці методи не стали важливою ланкою з погляду дієвості заходів, що розроблюються на їхній основі, тому що відсутня можливість оперативного простежування зміни показників травматизму на підприємствах, при прийнятті рішень по управлінню якими не використовується методологія оцінки загрозливих небезпек, яка ґрунтується на ризикорієнтованому підході. Це є наслідком розмаїтності кількісних моделей з оцінки ризиків і необхідності наявності вхідних даних. Можливість застосування стохастичних і імітаційних моделей при оцінці ризику не досліджена.

Сьогодні одним з найбільш істотних затруднень такої оцінки є відсутність аналітичного підходу при використанні поняття “виробнича система” щодо робочого місця, технологічного процесу, окремої ділянки, цеху, заводу або галузі і розуміння того, що ця система здатна регулювати взаємодію між людиною, засобами виробництва, робочими матеріалами і навколишнім середовищем.

Другий розділ дисертації присвячений теоретичним дослідженням з моделювання показників травматизму з урахуванням особливостей машинобудівного виробництва. Існуючі методики побудови математичних моделей і пошук універсальних критеріїв оцінки травмонебезпечних ситуацій на машинобудівних підприємствах передбачають, як правило, дослідження масиву статистичних даних з травматизму. Для висування якої-небудь гіпотези про розподіл числа НВ необхідно мати ймовірнісну модель виробничого травматизму (загальну, біноміальну, Пуассонівську, негативно-біноміальну).

Теоретичні дослідження проблеми розробки і використання функції вигідності (корисності) при виборі операторських рішень у професіях, пов'язаних з ризиком травмування в машинобудівному виробництві, наприклад, у ковальських або штампувальних цехах, дотепер не проводилися.

При рішенні задачі керувалися принципом мінімізації збитку у травмонебезпечних професіях і визначенням функції вигоди. Якщо працівник схильний приймати ризиковані рішення в процесі праці, то наслідки альтернативних дій оцінюються як

(1)

де U(x) – імовірність одержання збитку, не перевищуючого х. При а < х < b, U(а) = 0, U(b) = 1 (а – ідентифікатор кожної дії оператора, b – математичне очікування нормально розподіленої випадкової величини).

Більшість дескриптивних описових моделей прийняття рішень зв'язана з діями конкретних осіб, але виконані дослідження показали, що цей процес повинен враховувати масштаби усього підприємства і розглядати СУОП на ньому як безліч взаємозалежних проблем, що відповідає концепції системного підходу.

Для їхнього аналізу застосовані методи дерева рішень, дерев ймовірностей і багатоатрибутної корисності. Встановлено, що у процесі прийняття рішень доцільно оцінювати їхні наслідки і структурувати задачу для визначення кращої (або потрібної при необхідності отримання конкретних результатів на визначеному етапі) послідовності.

У тих випадках, коли вибір між двома стратегіями стає однаковим, співвідношення між х і очікуваним результатом М(q) визначає еквівалентний базовий захід з імовірністю . При цьому можливі три варіанти розвитку подій у залежності від того, яким є працівник, що приймає рішення з охорони праці:

а) він не схильний до ризику і вибирає таку , при якій М() > х;

б) він байдужий до того, є ризикованим чи ні вкладання коштів у запропонований захід щодо охорони праці і вибирає з умови М( ) = х;

в) він схильний до ризику і вибирає за умови М() < х.

Якщо вигода U (х) відповідає одному із варіантів, то вибір альтернативи зводиться до оцінки вигоди кожного з них і по її найбільшому значенню встановлюється оптимальна, яка визначається з

. (2)

При побудові функції вигідності в залежності від відношення до ризику працівника, що приймає рішення в СУОП, при мірі несхильності до ризику, що є постійною і відмінною від нуля r(х) = k ? 0 на деякому інтервалі [а, b], обчислюється для цієї міри функція вигоди U(x), побудова якої зводиться до рішення такої остаточної задачі

, U(a) = 0, U(b) = 1. (3)

Функція вигідності знаходиться інтегруванням U1(x)

. (4)

Постійні С1 і С2 визначаються з умов U(a) = 0 і U(d) 

(5)

При дослідженні залежності математичного очікування від величини k, зокрема, при k> + ? отримано

(6)

Ця залежність вказує на те, що коли працівник, який приймає рішення в СУОП, має велику міру схильності до ризику (при k> +?), то підприємство здебільшого несе збитки. Найбільш ймовірна вигода від прийнятого рішення з охорони праці при k>0 наближається до її математичного очікування від дій працівника, нейтрального до ризику, при k > – ? очікування вигоди наближається до максимально можливого

. (7)

Для вирішення задачі удосконалення моделювання показників стану охорони праці створено банк даних з НВ за матеріалами, отриманими на ВАТ ХК “Луганськтепловоз” за тривалий період часу (з 1979 р. по 2005 р.). Розроблено класифікатори: працівників за стажем; факторами що травмують; травмами; професіями; причинами НВ у машинобудуванні; алгоритм, реалізований на ПЭОМ методом групового обліку аргументів і математичним моделюванням по всьому спектру показників травматизму.

У третьому розділі розроблено комп’ютерну програму аналізу і прогнозу показників травматизму. Вхідною інформацією в задачі є дані, необхідні для заповнення акту за формою Н-1, при формуванні якого використовувалися: № акту; дата події; кількість робочих днів, що пропустив працівник після одержання травми; травмована частина тіла; діагноз; професія працівника; стаж загальний; стаж за професією; вік працівника; стать працівника, що одержав травму; час, у який відбувся НВ; у яку зміну працював травмований; яка кількість часу пройшла після початку роботи до моменту НВ; цех, у якому травмувався працівник; фактор, що травмує; причини НВ; місце, на якому працівник одержав виробничу травму. Після того, як на екрані монітора з’являється вихідна форма у спеціальному полі “Прогнозування” вказуються необхідні параметри прогнозу, такі як: місяць; квартал; рік; ступінь полінома. У результаті в текстовому полі, розташованому нижче, виводиться наступна інформація: число нещасних випадків; КЧ або КТ; дисперсія; середньоквадратичне відхилення; графічна інтерпретація динаміки зміни показника травматизму (n, КЧ, КТ) за необхідний термін часу і прогноз наперед (рис. ).

Рис. 1. Динаміка КЧ у цехах ОМТ (гаряча обробка) у 1989 р. у вигляді залежностей:

1) лінійної y1 = –0,1154x + 5 з дисперсією R2 = 0,06;
2) квадратної y2 = – 0,0427x2 + 0,4398x + 3,7045 з
R2 = 0,13;
3) кубічної y3 = – 0,0107x3 + 0,1669x2 – 0,6942x + 5,1717 з R2 = 0,17

Аналіз і прогноз травматизму, що виконується за допомогою розробленої програми є практично всеосяжним, тому що він здатний показувати тенденції, що намітилися, у вигляді лінійної, квадратної або кубічної залежностей, а працівник у СУОП за ними може простежити зміну показників стану охорони праці для вироблення конкретного рішення.

Перевагою структури опису даних про НВ у розробленій програмі з використанням удосконалених для машинобудівного підприємства зазначених вище класифікаторів є те, що можна легко додати нові параметри і відредагувати вже існуючі. Інші настроювання програми зберігаються у файлі Settings.xls, який також можна відкоригувати в табличному редакторі Microsoft Excel.

У четвертому розділі розглянуто принципові основи впливу охорони праці на цілі підприємства в умовах ринкових відносин і з урахуванням цього показано, що виробнича система може бути представлена у формі контуру регулювання (рис. 2).

У виробничу систему А входять людські фактори, капітал, соціальні норми, інформація, інновації і т. інш. Очікуваними результатами діяльності такої системи є продукція, заробітна плата, доходи, фізична і духовна недоторканість. Виникаючі зміни зовнішніх і внутрішніх факторів викликають відхилення від запланованого ходу технологічного циклу роботи системи. Це можуть бути, наприклад, нещасні випадки або інші фактори, що приводять до збитку. Вони задають величину регулювання Б. У регуляторі В приймаються рішення, необхідні для усунення відхилення.

Крім виробничих задач, таких як мета, принципи керування, правила внутрішнього розпорядку, колективний договір і інших, необхідно враховувати також і величини впливів, що задаються (входять) на підприємство ззовні (наприклад, суспільні представлення про цінності, законодавство, контрольні органи, умови ринку і т.д.). Після рішень, прийнятих у регуляторі, необхідне здійснення заходів Г для усунення факторів перешкод, щоб у системі не було відхилень від заданого плину.

Виходячи з методу аналізу дерева помилок у четвертому розділі показано доцільність переходу до “причинної моделі НВ”. Умовами для виникнення НВ є наявність загрозливої небезпеки з додаванням до цьому сприятливих факторів (зовнішніх або викликаних людиною). Загрозлива небезпека складається з просторово-тимчасового зближення між небезпекою і людиною (об'єктом) в області взаємодії, що означає взаємодію або ж її можливість. Причинну модель варто застосовувати при аналізі причин НВ дедуктивно, тобто потрібно в зворотному порядку простежити вплив окремих елементів у тому, що мав місце, або у можливому нещасному випадку. На основі використання у СУОП методів статистики показано, що НВ, який мав місце, можна представити з урахуванням трьох головних його складових: умов НВ; його протікання; наслідків.

Рис. 2. Схема виробничої системи у формі контуру регулювання: А – виробнича система; Б – величина регулювання; У – регулятор прийнятих рішень; Г – заходи для усунення факторів перешкод

Шляхом детального структурування за окремими ознаками, що повинні бути розкладені на різні їх прояви, можна розпізнати структуру і зв'язки причин НВ.

У п'ятому розділі на основі аналізу актуальних проблем управління охороною праці на машинобудівних підприємствах в умовах ринкових відносин показано, що для реалізації державної політики у сфері охорони праці необхідно вводити наукове управління процесом поліпшення умов і безпеки праці, удосконалювати підходи з економічної оцінки впливу працеохоронних витрат на ефективність виробництва. Невизначеність ситуації в охороні праці полягає в тому, що вона залежить від багатьох факторів, дію яких неможливо точно спрогнозувати, і відсутні чітко задані цілі і критерії їхньої оцінки.

Аналіз травматизму, виконаний для великого машинобудівного підприємства, показав, що за опитуванням потерпілих (як тих, що стали інвалідами, так і тих, що вважаються такими, що відновилися після травм), до повної адаптації вони не прийшли і через 20 років, а стресова ситуація їх супроводжувала перед травмою (у випадках, коли вони могли оцінити загрозу життю і здоров'ю), у процесі її отримання і після травми.

Тому є доцільним представлення графа варіацій розвитку нещасного випадку (НВ) у виді, коли останній починається зі стресової ситуації (СС) і закінчуються нею ж у тих випадках, коли працівник залишився живий. Зважаючи на те, що більшості з травмованих Фонд соціального страхування і лікувальні установи в нинішніх умовах не в змозі забезпечити повну адаптацію – замінити останню на часткову адаптацію (ЧА) (рис. ).

Показано недоліки існуючих структур соціально-економічного збитку від виробничого травматизму в оцінці прихованого збитку в силу того, що якісним його проявам дуже складно дати кількісну оцінку.

Рис. 3. Граф варіацій розвитку наслідків нещасного випадку з працівником на виробництві з обліком виникаючої стресової ситуації (СС):

З – загибель; ТВП – тимчасова втрата працездатності; К – каліцтво; ОЗ – одинична загибель; ГЗ – групова загибель; ІН – інвалідний наслідок; Д – депресія; Х – хвороба; ЧА – часткова адаптація

Цей показник є домінуючим, але він не може “поглинати” матеріальний і моральний збиток, тому що останні мають деяку частку “незалежності”, пов’язану з явними ознаками, що характеризують збиток у конкретному випадку. Тому варіант структури соціально-економічного збитку з повним поглинанням прихованим збитком матеріальної і моральної складових не є коректним. З урахуванням цього в роботі представлена уточнена структура соціально-економічного збитку, яка показує, що прихований збиток перевищує матеріальний і моральний, як у випадку загибелі працівника (у якому грошовому еквіваленті можна виразити той шок і жах, якому піддаються колеги, друзі, родичі загиблих), так і у випадку, коли він тільки переводиться за висновком МСЕК на полегшену працю.

При цьому в залежності від умов протікання НВ травмований робітник переживає фізичний і моральний біль, психологічний стрес і страждає від втрати життєвих можливостей і вигоди.

Показано, що в даний час в охороні праці першочергового значення набувають економічна мотивація і заходи впливу на стан економіки та окремих її складових, а державна політика повинна базуватися на конституційному праві кожного громадянина на безпечні умови праці та пріоритеті життя і здоров'я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства. На основі аналізу структури соціально-економічного збитку від виробничого травматизму показано, що проблема оцінки складових прихованого збитку є комплексною, потребуючою введення у перелік показників при визначенні ефективності охорони праці на макроекономічному рівні усередненого показника утраченої вигоди Дутр як для травмованого працівника, так і суспільства в цілому.

ВИСНОВКИ

Найбільш важливі наукові і практичні результати, отримані в роботі, полягають у наступному:

1. У методології СУОП машинобудівного підприємства методи аналізу і прогнозу травматизму, що є основним інструментом методики прийняття управлінських рішень, вимагають подальшого науково обґрунтованого і практично реалізованого удосконалення. Тому, актуальною задачею СУОП є розвиток аналітичних методів у теорії оцінки небезпечних виробничих факторів на основі ризикорієнтованого підходу.

2. Вивчено й узагальнено методи і закономірності, які застосовуються для оцінки травмонебезпеки виробничих процесів. Уперше з використанням ризикорієнтованого підходу запропоновані аналітичні методи для вивчення функцій вигідності в СУОП. Обґрунтовано структурну схему підготовки і прийняття рішень у СУОП на машинобудівному підприємстві на всіх стадіях їхнього розвитку – при визначенні цілей, розробці і прийнятті рішень, організації їхнього виконання і контролю.

3. Розроблено математичну модель прийняття рішень у СУОП, з урахуванням ризикорієнтованого підходу, із застосуванням методу дерева рішень, методу дерев імовірностей, методу багатоатрибутної корисності, з оцінкою їхніх наслідків і структуруванням задачі для визначення кращої послідовності рішень, з урахуванням можливих альтернатив.

4. Показано, що при розробці методичного забезпечення системи підтримки прийняття рішень у СУОП підприємства необхідно створити процедуру адаптації засобів прийняття рішень, що враховує міру несхильності до ризику або зміни відносини до нього працівника при зміні ситуації.

5. Побудовано математичну модель функції вигідності при прийнятті рішень у СУОП на підприємстві, яка показує, що отримана вигода не завжди може збігатися з очікуваною, а, як правило, буде відрізняється від неї, тому, крім характеристики математичного очікування, необхідно оцінювати і характеристики розсіювання – дисперсію D(x) і середньоквадратичне відхилення .

6. Для вирішення задачі аналізу і прогнозу травматизму на машинобудівному підприємстві створено банк даних з нещасних випадків на ВАТ ХК “Луганськтепловоз” за тривалий період часу (з 1979 р. по 2005 р.) і удосконалено математичну модель на основі методу групового обліку аргументів, покладену в основу створеної програми, що має можливість для визначення відповідних математичних залежностей, які враховують комплексний вплив багатьох виробничих факторів на безпеку праці і великий розкид причин травмування в основному і допоміжному виробництві. Розроблені також: класифікатор різних показників, що необхідні при аналізі травматизму, математична модель, алгоритм, реалізований на ПЕОМ методом групового обліку аргументів і математичним моделюванням по всьому спектру показників травматизму.

7. Розроблено програмне забезпечення, що крім функціональності має: зручний графічний інтерфейс; можливість додавання, редагування, перегляду і видалення даних, що вводяться; сумісність програмного забезпечення з апаратним, наявним на підприємстві; можливість додавання нових параметрів нещасного випадку в класифікатори; створення форм, що фіксують факт події; роздруковки з програмного продукту створених форм; читабельність програмного коду на випадок його редагування іншим фахівцем; розрахунок збитку, що зазнало підприємство від конкретного випадку травматизму, або групи нещасних випадків за обраний період. Програмою передбачене одержання не тільки абсолютних показників травматизму, але і відносних по KТ і KЧ.

8. Показано, що виробничу систему А машинобудівне підприємство доцільно представити у формі контуру регулювання, що включає величину Б, регулятор В і заходи Г. При цьому у виробничу систему А входять людські фактори, капітал, соціальні норми, інформація, інновації і т. інш., а очікуваними результатами діяльності такої системи є продукція, заробітна плата, доходи, фізична і духовна недоторканість.

9. Показано, що НВ, який відбувся необхідно представляти з урахуванням трьох головних його складових: умов НВ; його протікання; наслідків. Шляхом детального структурування за окремими ознаками, що повинні бути частково розкладені на різні прояви ознаки, можна розпізнати структуру і зв'язки.

10. Показано доцільність переходу до “причинної моделі НВ” зі зв'язками, представленими двома комутаційними символами, перший з яких робить подальший хід подій залежним від наявності обох вхідних компонентів, а другий припускає виникнення хоча б одного з вхідних факторів. При цьому умовами для виникнення НВ є наявність загрозливої небезпеки з додаванням до цього сприятливих факторів, зовнішніх або викликаних людиною, а загрозлива небезпека складається з просторово-тимчасового зближення між небезпекою і людиною (об'єктом) в області взаємодії.

11. Запропоновано уточнену структуру соціально-економічного збитку від виробничого травматизму, що дозволяє затверджувати, що прихований збиток перевищує матеріальний і моральний, як у випадку загибелі працівника, так і у випадку, коли він тільки переводиться за висновком МСЕК на полегшену працю, але при цьому, в залежності від умов протікання нещасного випадку, переживає фізичний і моральний біль, психологічний стрес і страждає від утрати життєвих можливостей і вигоди.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н., Басов Г.Г., Малов В.А. Совершенствование методологических основ системы управления охраной труда на машиностроительных предприятиях. Вид-во СНУ ім. В. Даля, – Луганськ. 2006. – 128 с.

2. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н. Блокиратор вибрации педали отжатия сподка станка для нарезки надфилей // Всеукр. н.-т. ж. “Вибрация в технике и технологиях”. – Винница: ВДАУ. 2000. – №3 (15). – С. 23-24.

3. Пительгузов Н.А., Птушкина Т.Я., Сухаревская О.Н. Основные направления снижения производственного шума при механической обработке деталей // Ресурсозбер. технол. виробн. та обр. тиском матер. у машинобуд. Зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля, – Луганськ. 2001. – С. 187-190.

4. Гедрович А.И. Сухаревская О.Н. Особенности травматизма на предприятиях машиностроительного комплекса // Збірник наукових праць СНУ ім. В.Даля, – Луганськ. 2002, Ч. 2. – С. 50-51.

5. Гедрович А.И., Сухаревская О.Н. Разработка защитного экрана с изменяемым положением для защиты работающих на штампах // Ресурсозбер. технол. виробн. та обр. тиском матер. у машинобуд. Зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля, – Луганськ. 2001. – С. 227–230.

6. Пительгузов Н.А., Птушкина Т.Я., Сухаревская О.Н. Оценка влияния освещенности рабочей зоны на производительность труда // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2002. – №11. – С. 187-188.

7. Гедрович А.И., Сухаревская О.Н. Анализ показателей травматизма на предприятиях машиностроения с учётом основного и вспомогательного производства // Вестник СевГТУ “Механика. Энергетика. Экология”. – Севастополь. 2003. – №48. – С. 125-127.

8. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н. Моделирование показателей состояния охраны труда методом группового учета аргументов (МГУА) // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2004. – №10 (80), Ч.2. – С. 204-214.

9. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н., Медяник В.А. Актуальные проблемы управления охраной труда на промышленных предприятиях в условиях рыночных отношений // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2005. – №2 (84), Ч.2. – С. 228-233.

10. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н., Медяник В.А., Симонова Ю.Ю. Анализ несчастного случая как средство распознавания угрожающих опасностей // Вісник Кременч. держ. політехн. ун-ту. 2005. – №2, (31). – С. 105-110.

11. Сухаревская О.Н. Разработка программы автоматизированного анализа и прогноза производственного травматизма // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2005. – № 9 (91). – С. 100-103.

12. Касьянов Н.А., Сухаревская О.Н., Гедрович А.И. Совершенствование структуры социально-экономического ущерба от производственного травматизма и показателей эффективности охраны труда // Способы и ср-ва создания безоп. и здор. условий труда в угольных шахтах. Сб. научн. раб. – Макеевка: МакНИИ. 2006. Вып. 18. – С. 248-258.

13. Грибанов В.М., Сухаревская О.Н., Рей Р.И., Носко П.Л. Анализ критериев синтеза моделей при моделировании показателей состояния охраны труда методом группового учета аргументов // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2006. – №3(97). – Ч.2. – С. 11-16.

14. Сухаревська О.М., Касьянов М.А., Медяник В.О. Основи впливу охорони праці на економічні показники роботи підприємства // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2006. – №4(98). – Ч.2. – С. .

15. Касьянов Н.А., Рей Р.И., Сухаревская О.Н., Симонова Ю.Ю. Принципиальные основы влияния охраны труда на цели предприятия // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2006. – №10(89). – Ч.2. – С. .

16. Гунченко О.Н., Носко П.Л., Грибанов В.М., Касьянова К.Н. Анализ экономических аспектов охраны труда и теоретических основ профессионального риска // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2007. – № 12(118). – Ч.2. – С. .

17. Сухаревская О.Н., Гапонов В.В., Гедрович А.И., Рей Р.И., Носко П.Л. Тенденции изменения состояния общего травматизма и в машиностроительной отрасли Украины // Вісник СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. 2007. – №7(113). – С. .

18. Лубенська Л.М., Сухаревська О.М. Пристрій для віброабразивної обробки. – Патент України 45115А 7В24В31/06, бюл. №3, 15.03.02.

19. Сухаревская О.Н., Касьянов Н.А., Медяник В.А. Методика анализа угрожающих опасностей // Мат. ІІІ Міжнар. наук.-метод. конф. “Безпека. Здоров’я. Реабілітація” – Вип.ІІІ. – Луганськ: Знання. 2005. – С. 233-239.

20. Сухаревская О.Н., Гедрович А.И. Причинная модель несчастного случая как средство распознавания угрожающих опасностей // Мат. ХI всеукр. научн.-техн. конф. “Проблемы охраны труда и техногенно-экологич. безопасности”, Севастополь, 5-9 окт. 2006 г. – С. 41-42.

21. Касьянов Н.А., Арнаут И.Н., Медяник В.А., Колибабчук А.А., Сухаревская О.Н. Методологические особенности практического занятия по дисциплине “Безопасность жизнедеятельности” на тему “Риск как оценка опасности” // Мат. VI міжнар. наук.-метод. конф. “Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика” – К: “Самміт-Книга”, 2007. – С. 50-53.

АННОТАЦИЯ

Гунченко О.Н. Совершенствование системы управления охраной труда на машиностроительных предприятиях. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.26.01 – Охрана труда, Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2007.

Диссертация посвящена исследованию снижения травматизма в отрасли машиностроения путем совершенствования схемы системы управления охраной труда (СУОТ) на предприятии применением контура регулирования производственной системы с программным и информационным обеспечением анализа состояния и прогноза травматизма.

В работе выполнены экспериментальные исследования производственного травматизма применительно к отрасли тяжёлого и транспортного машиностроения, разработан алгоритм построения математической модели показателей состояния охраны труда машиностроительного предприятия с учётом его специфических особенностей и разработано программное обеспечение информационно-аналитической составляющей СУОТ, усовершенствованы методологические аспекты анализа несчастного случая, как средства распознавания угрожающих опасностей, и методика их оценки, усовершенствована схема СУОТ на основе контура регулирования. Результаты исследований показывают, что реализация на ЭВМ традиционных методов расчета задач охраны труда вместе с оптимизацией выбора позволяют сделать качественный скачок при планировании средств защиты и систем обеспечения эффективных и безопасных условий труда, уменьшить субъективность принятия решений в СУОТ.

Выполнены теоретические исследования проблемы использования функции выгодности при выборе управленческих решений в СУОТ, касающихся травмоопасных профессий.

Установлено, что при разработке методического обеспечения системы поддержки принятия решений в СУОТ предприятия необходимо создать процедуру адаптации средств принятия решений, учитывающих меру несклонности к риску или изменение отношения к нему работника при изменении ситуации. Разработана “Программа анализа показателей травматизма по ОАО ХК “Лугансктепловоз” на основе метода группового учета аргументов, обеспечивающая по сведениям, заложенным в актах по форме Н-1, построение графических зависимостей по абсолютным значениям показателей травматизма, применяемых в масштабах конкретных предприятий и учитываемых в сводной ведомости областей Украины.

На основе разработанной математической модели принятия решений в СУОТ с учетом рискориентированного подхода и структурной схемы экономического ущерба предприятия для одного рабочего места из-за травмирования работника показано, что производственную систему А машиностроительного предприятия целесообразно представить в форме контура регулирования включающего величину регулирования Б, регулятор В и мероприятия Г. При этом в производственную систему А входят человеческие факторы и капитал, а ожидаемыми результатами деятельности такой системы являются продукция, заработная плата, доходы, физическая и духовная неприкосновенность.

Показано, что условиями для возникновения несчастного случая является наличие угрожающей опасности, состоящей из пространственно-временного сближения между опасностью и человеком (объектом) в области взаимодействия, и способствующих факторов (внешних или вызванных человеком).

Результаты работы внедрены в ОАО ХК “Лугансктепловоз” (г. Луганск) и в учебном процессе ВНУ им. В. Даля при подготовке студентов специальностей: процессы и оборудование для обработки металлов давлением; технология машиностроения; сварка; литьё чёрных и цветных металлов; металлорежущие

станки и инструменты.

Ключевые слова: система управления охраной труда; травматизм; математическая модель; риск; анализ; несчастный случай; методика расследования.

АНОТАЦІЯ

Гунченко О.М. Вдосконалення системи управління охороною праці на машинобудівних підприємствах. Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.26.01 – Охорона праці, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню зниження травматизму в галузі машинобудування шляхом вдосконалення схеми системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві застосуванням контуру регулювання виробничої системи з програмним і інформаційним забезпеченням аналізу стану і прогнозу травматизму.

У роботі виконано експериментальні дослідження виробничого травматизму стосовно галузі важкого і транспортного машинобудування, розроблено алгоритм побудови математичної моделі показників стану охорони праці машинобудівного підприємства з обліком його специфічних особливостей