Національний університет водного господарства та природокористування

Гарнага Олександр Миколайович

УДК 504.55:332.72

Еколого-економічні засади становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель

Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Рівне – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, м. Рівне

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Кушнір Ніна Борисівна,

Національний університет водного

господарства та природокористування

Міністерства освіти і науки України

Офіційні опоненти доктор економічних наук

Бабміндра Дмитро Іванович,

Запорізьке обласне головне управління

земельних ресурсів, начальник

кандидат економічних наук, доцент

Павліха Наталія Володимирівна,

Волинський державний університет ім. Лесі

Українки, доцент кафедри міжнародних економічних

відносин

Захист відбудеться „17” жовтня 2007 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти та науки України за адресою: 33000, м.Рівне, вул.Соборна, 11

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Приходька 75

Автореферат розісланий „15” вересня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.е.н., доцент Н.Е. Ковшун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена трансформацією земельних відносин в Україні. Перехід аграрного сектора економіки до ринку потребує відповідних змін у земельних відносинах в напрямі здійснення перетворень у структурі земельної власності, наданні селянам права вільного розпо-рядження належною їм землею, господарського самовизначення та створенні на основі приватної власності на землю та майно агроформувань ринкового типу. Пріоритетним шляхом розв’язання цього завдання є становлення реального селянина-власника, який в процесі господарювання забезпечить раціональне використання земель сільськогосподарського призначення.

Теоретико-методологічні, методичні та прикладні аспекти становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель досліджено в наукових працях відомих вітчизняних вчених. Вагомий внесок у розвиток даного напрямку здійснили такі науковці як: Білик Ю.Д., Гайдуцький П.І., Гуцуляк Г.Д., Добряк Д.С., Месель-Веселяк В.Я., Новаковський Л.Я., Павлов В.І., Саблук П.Т., Стельмащук А.М., Трегобчук В.М., Третяк A.M., Федоров М.М., Хвесик М.А., Юрчишин В.В. та ін.

Роздержавлення та приватизація земельних ресурсів сільськогоспо-дарського призначення створили широкий спектр власників земельних ділянок різних форм власності. Істотне подрібнення, не ефективне використання сільськогосподарських угідь об’єктивно зумовлює необхідність формування механізмів цивілізованого земельного ринку. У зв'язку з цим пошук раціональних шляхів використання і відтворення земельних ресурсів стає однією з найбільш актуальних проблем сучасності.

На сучасному етапі в Україні не розроблено дієвого механізму становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення, а тому введено численні заборони та обмеження обороту зазначених земель. В результаті цивільно-правові земельні угоди проводяться непрозоро і неконтрольовано, а його учасники, держава та місцеве самоврядування зазнають економічних втрат. Відтак існує нагальна необхідність узагальнення досвіду формування та становлення ринку земель сільськогосподарського призначення в країнах світу, визначення еколого-економічних засад становлення та розвитку ринку цих земель в нашій країні.

Значна актуальність, теоретична і практична значимість цих питань визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані відповідно до регіональної програми розвитку земельних відносин в Рівненській області на 2006-2015 роки, схваленій розпорядженням голови облдержадміністрації від 27.02.06р. №105 та затвердженій рішенням Рівненської облради від 10.03.06р. №778; відповідають комплексній програмі науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємства „Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)” номер державної реєстрації 0106V010488.

Мета і задачі дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є обґрунтування еколого-економічних засад становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель в Україні. У відповідності з поставленою метою в роботі розв’язувались такі завдання:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення.

Предметом дослідження є еколого-економічні засади становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження слугували діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, що розкриває економічні явища у їх розвитку, постійному русі та взаємозв’язку. Теоретичною та методичною основою дисертації є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, рекомендації науково-дослідних установ. Дослідження проводилось за допомогою наступних методів: порівняльного аналізу та синтезу – для узагальнення теоретичних положень і виявлення тенденцій розвитку земельних відносин; економіко-статистичний – для здійснення аналізу земельного фонду та стану ґрунтів області; групування та картографічний – для проведення природно-сільськогосподарського районування території області, монографічний – для вивчення якісних та кількісних показників використання сільськогосподарських земель в адміністративних районах різних природно-кліматичних зон області, графічний – для наочного відображення рівня динаміки досліджуваних процесів та обґрунтування висновків.

Інформаційна база дослідження – Закони України, Укази Президента України, статистичні матеріали Державного комітету України по земельних ресурсах, періодична та довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну, є наступні:

вперше:

· розроблено структурну схему раціонального землекористування, що становить собою сукупність екологічних і економічних заходів, спрямованих на охорону земельних ресурсів і підвищення родючості ґрунтів, впровадження яких забезпечить становлення синергетичного зв’язку між природою та суспільством;

· побудовано модель ринку земель сільськогосподарського призначе-ння, яка включає в себе суб’єктів ринку землі та зв’язки між ними, що дасть змогу підвищити інвестиційну і бюджетну привабливість ринку, удосконалити його інфраструктуру та інституціональне забезпечення;

удосконалено:

· природно-сільськогосподарське районування території Рівненської області, що, на відміну від існуючого, враховує подібність генетичних властивостей ґрунтів та кліматичних, гідрологічних, геоморфологічних умов, які кардинально впливають на родючість ґрунтів;

· трактування поняття “ринок земель сільськогосподарського призна-чення”. Відмінність авторського підходу полягає у визначенні його як окре-мого інституту ринкової економіки, покликаного забезпечити екологічну, економічну та соціальну ефективність використання земельних ресурсів;

·

дістало подальший розвиток:

·

·

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, що містяться в роботі, мають важливе практичне значення для удосконалення земельних відносин як однієї з складових аграрної реформи. Основні положення дисертації створюють основу для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень із проблем становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення. Окремі результати дисертаційного дослідження були впровадженні в діяльності Рівненського обласного Головного управління земельних ресурсів, що дало змогу покращити здійснення організаційних заходів спрямованих на поглиблення якісних змін у земельних відносинах області (довідка № 02-01/07-654 від 07.06.2006р.). Методичні підходи до експертної оцінки земель сільськогосподарського призначення схвалені та прийнятті до впровадження державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему України (довідка № 1-10-855 від 14.05.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційних досліджень отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом роботи дисертанта і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції” (Рівне, 2004 рік), на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2005 рік), на міжкафедральному науково-методичному семінарі НУВГП “Відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції”, (Рівне, 2005 рік), на Міжнародній науково-практичній конференції “Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит” (Рівне, 2006 рік), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції” (Рівне, 2006 рік) на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Аграрний форум - 2007” (Суми, 2007 рік).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 15 наукових статтях (всі опубліковані у фахових виданнях) загальним обсягом 6,45 друк.арк., з них: 3 – у наукових журналах, 12 – у збірниках наукових праць, та 1 монографії обсягом 10 друк.арк. Загальний обсяг публікацій становить 16,45 друк.арк., в тому числі автора - 14,51 друк.арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота викладена на 206 сторінках комп’ютерного тексту, з них 177 сторінок основного тексту, та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, який включає 154 найменувань, додатків. Дисертація включає: 9 таблиць, 29 рисунків, 9 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, наукові результати і їх практичне значення.

У першому розділі „Теоретичні основи становлення ринку земель сільськогосподарського призначення” досліджуються еколого-економічні засади раціонального природокористування, основні терміни та поняття ринку сільськогосподарських земель. Досліджено специфіку становлення ринку цих земель, проведено ретроспективний огляд розвитку земельних відносин та узагальнено досвід становлення ринку землі у європейських країнах.

Реформування існуючих земельних відносин завжди, на всіх етапах розвитку людської цивілізації, належало до надто складних завдань та найважливіших напрямів соціально-еколого-економічної політики взагалі та аграрної зокрема. Адже ці перетворення стосуються насамперед питань власності на землю, володіння, використання і розпорядження земельними ресурсами як головним засобом виробництва в сільському господарстві.

Одним з етапів аграрної реформи, розпочатій в нашій країні, є ринкова трансформація земельних відносин, а саме перетворення землі-простору в землю-капітал, формування ринку земельних ресурсів. До здійснення швидких змін у цій сфері реальні власники землі - селяни в своїй більшості виявились не готові ні економічно, ні організаційно. Стримує хід земель-ної реформи й велика її заполітизованість.

Ринок земель сільськогосподарського призначення повинен сприяти створенню повноцінної системи аграрної економіки, забезпеченню еколого-безпечного раціонального землекористування, перерозподілу земель сільськогосподарського призначення між власниками за допомогою еконо-мічних методів на основі попиту та пропозиції, визначенню вартості землі і визнанню її капіталом, купівлі-продажу земельних ділянок або прав на них.

Зосереджуючи увагу на вивченні ринку сільськогосподарських земель у природному, господарському та правовому аспектах, автором доведено необхідність додержання ряду принципів, які мають бути основною, центральною ідеєю та фундаментом ринкової земельної системи. Основними принципами становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель повинні бути наступні: державне регулювання; саморегулювання власності; повне право власності; самофінансування; економічна відповідальність; конкуренція на земельному ринку.

Насамперед необхідно визнати державний інтерес у створенні ринку земельних ресурсів. Метою державної політики у становленні ринку сільськогосподарських земель є забезпечення ефективного використання та підвищення цінності земельних ресурсів, створення оптимальних умов для суттєвого збільшення соціального, інвестиційного та виробничого потенціалів землі, перетворення її у самостійний фактор економічного зростання.

На регіональному рівні земельний ринок активізує економіку, дасть змо-гу перекласти витрати на підтримання земель у належ-ному стані на орендарів, отримати значні вливання до місцевих бюджетів від оподаткування земельних трансакцій, земельного податку та оренд-ної плати.

При вирішенні питань оптимального використання земельного фонду, управління землекористу-ванням, збереження та поліпшення якості земельних ресурсів, екологічної безпеки території при різних формах власності й господарювання важливого значення набуває визначення земельної ренти.

Використання землі в системі ринкових відносин передбачає здійснення її грошової оцінки. Проведенню останньої передує бонітування ґрунтів та їх економічна оцінка. Грошова оцінка поділяється на нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка проводиться з метою визначення розміру земельного податку та мінімальної величини орендної плати, експертна – для встановлення найбільш імовірної ціни продажу (купівлі) земельної ділянки на конкретну дату в умовах конкурентного ринку.

Проведене узагальнення досвіду становлення ринку землі у європейських країнах показало, що країни Східної Європи майже водночас взяли курс на відновлення приватної власності на землю, становлення нових форм господарювання. У цілому стратегія перетворення земельних відносин орієнтована на ринкову концепцію, на перевірену світовою практикою модель із переважаючим приватним землеволодінням. В той же час у західноєвропейських континентальних країнах право власності на землю вважається різновидністю загального права власності на нерухомість. Тому воно виходить за межі цивільного кодексу і широко представлено в спеціальних законах, які містять чисельні адміністративно-правові норми. Використання землі для сільськогосподарських потреб забезпечується переважно адміністративно-правовими методами.

Доведено, що поєднання екологічних та економічних принципів у сфері землекористування забезпечить раціональне використання земель сільськогосподарського призначення та їх охорону.

У другому розділі „Аналіз та оцінка стану формування ринку земель сільськогосподарського призначення” розглянуто передумови формування ринкових відносин у сфері землекористування, приділено увагу процесам приватизації сільськогосподарських земель, удосконалено природно-сільськогосподарське районування території регіону.

Станом на 1.01.2007 р. в Україні, внаслідок реформування, площа земель переданих у власність недержавним сільгосппідприємствам становить 31,1 млн. га. або 51,5% земельного фонду країни, з них: сільськогосподарських угідь передано 28,6 млн. га або 68,6% від загальної площі продуктивних земель. Створено 23,8 тис. нових агроформувань ринкового типу. З них: ТзОВ - 6,9 тис. (29%), приватних (приватно-орендних) підприємств - 4,8 тис. (20,1%), акціонерних товариств - 0,7 тис. (3,2%), сільськогосподарських кооперативів - 1,6 тис. (6,9%), фермерських господарств - 6,6 тис. (27,5%), інших суб'єктів господарювання - 3,2 тис. (13,3%).

Сертифікати на право на земельну частку (пай) отримали 6,8 млн. громадян, або 98,6 % від тих, що набули це право. Фактично оформлено та видано державних актів узамін сертифікатів 6,1 млн. громадянам (89%).

Аналіз структури земельного фонду Рівненської області свідчить, що найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські угіддя (46% або 937,1 тис.га) це говорить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель (рис.1). Структура сільськогосподарських угідь характеризується такими даними: рілля 70%, сіножаті 14%, пасовища 14%, багаторічні насадження 1%, перелоги 1%.

Щодо розподілу земельного фонду регіону за формами власності, то у державній власності перебуває 1286,7 тис.га землі, що становить 64%, а у приватній власності – 718,4 тис.га або 36%.

Рис. 1 Структура земельного фонду Рівненської області

На базі реформованих недержавних сільськогосподарських підприємств створено 629 агроформування ринкового типу. З них 58 товариства з обмеженою відповідальністю, 167 приватних (приватно-орендних) підприємств, 136 сільськогосподарських кооперативи, 199 фермерських господарства, 6 акціонерних товариства та 63 інших суб’єктів господарювання. Всі вони є потенційними учасниками ринку земель сільськогосподарського призначення.

Площа земель, наданих громадянам у власність і користування для різних потреб становить 26,8 %, сільськогосподарським підприємствам – 24,9 %, лісогосподарським підприємствам – 34,2 %, в землях запасу та резервного фонду перебуває 10,6 % земель.

Станом на 1.01.2007 року в області виготовлено понад 209 тис. державних актів на право власності на землю власникам сертифікатів, що становить 93% від загальної кількості громадян, які отримали сертифікати, з них видано громадянам 146,3 тис. актів або 65,2%.

Використання землі новоутвореними господарськими структурами здійснюється на орендних умовах з укладанням відповідних договорів. В області укладено понад 140 тис. договорів оренди земельних часток (паїв), що становить 62% від загальної кількості громадян, які отримали сертифіка-ти на право на земельну частку (пай). Основна частина договорів оренди земельних часток (паїв) (65%) укладена з господарствами, де отримано земельний пай, або їх правонаступниками. Питома вага договорів на 1-3 роки становить 46%, 4-5 років – 38%, 6-10 років – 14%, більше 10 років – 2%.

Вагома частка орендної плати припадає на натуральну її форму і становить 81%, грошова – 12%, відробіткова - 7%.

Аналіз проведення земельної реформи свідчить, що в регіоні ще не створено достатніх умов для реалізації в повному обсязі вимог Земельного кодексу України та прийнятих відповідно до нього законів України, головною причиною цього є недостатнє фінансування відповідних заходів.

У результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території, станом на 1.01.2007р., становить 45,9%, розораність території – 33%, а розораність сільськогосподарських угідь - 70 % (табл.1).

Таблиця 1

Розораність та лісистість території регіону

№ з/п |

Назва адміністративних районів |

Загаль-на

площа,

тис.га |

Сільсько-госпо-дарська освоєність, % |

Розораність, %Лісис-тість,

% |

території с.г. угідь | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1Березнівський171,435,822,661,453,62Володимирецький194,734,921,561,651,53Гощанський69,284,567,278,36,44 | Демидівський | 37,7 | 73,3 | 64,2 | 83 | 12,0 | 5Дубенський119,965,651,577,524,56Дубровицький182,029,616,856,849,77Зарічненський144,328,416,457,842,68Здолбунівський66,067,053,980,521,49Корецький72,078,263,1 | 80,613,810Костопільський149,743,025,658,641, 111Млинівський94,678,965,883,412,012Острозький70,467,050,875, 824,613Рівненський119,766,855, 583,023,014Сарненський235,435,29,159,950,515 | Рокитнівський196,923,418,953,5 65,7 16 | Радивилівський74,574,065,188,0

16,9

Всього Рівненська обл.2005,545,932,87039,5

У межах здійснення заходів земельної реформи встановлено межі сільських населених пунктів, сформовано території та визначено межі сільських і селищних рад, здійснено грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Середня грошова оцінка сільськогосподарських угідь становить 8612 грн. в тому числі: рілля - 9513 грн., багаторічні насадження - 17430 грн., сіножаті - 7280 грн. та пасовища - 4867 грн. Найвищий показник грошової оцінки ріллі, в розрізі адміністративних районів, спостерігається в Радивилівському – 12992 грн., Острозькому – 12656 грн., Млинівському – 12634 грн. районах.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є нераціональна діяльність суб’єктів господарювання. Найбільш загрозливі явища спостерігаються в ґрунтовому покриві, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель.

На віддачу земельних ресурсів певний вплив здійснює якісно-видовий стан ґрунтів. Основними типами ґрунтів області є: дерново-підзолисті, опідзолені, чорноземні, болотні. Якісна оцінка земель зростає в напрямку лісостепової зони. Має місце втрата природної родючості ґрунтів через зменшення вмісту гумусу. Причиною цього є скорочення обсягів внесення органічних добрив.

У дисертації удосконалено природно-сільськогосподарське районування території області, що побудовано за системою, яка являє собою ієрархічні взаємо-підпорядковані таксономічні виділи - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району (ПСГР). Межі ПСГР, згідно розробленої за радянських часів схеми районування, проходили в основному по границях адміністративних районів області і не враховували подібність генетичних властивостей ґрунтів та кліматичних, гідрологічних, геоморфологічних умов, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва. Крім того, в удосконаленій автором схемі враховано зміни пов’язані з роздержавленням та приватизацією земель колишніх сільгосппідприємств та утворенням на їх місці нових агроформувань.

Розрахункова (нормативна) вартість усіх сільськогосподарських угідь Рівненського регіону, що становить майже 8 млрд. грн. та розрахунковий середньозважений бал бонітету ґрунтів, у розрізі видів сільськогосподарських угідь природно-сільськогосподарських районів, представлено в табл. 2.

Виявлено, що до основних проблем, які перешкоджають становленню ринку сільськогосподарських земель слід віднести мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, недостатнє законодавче забезпечення розвитку ринку земель та фінансування землевпорядних заходів, зволікання з розмежуванням земель державної та комунальної власності, невизначеність в оподаткуванні операцій з продажу земельних ділянок та недостатня роз'яснювальна робота серед населення про ринкові заходи в сфері земельних відносин.

У третьому розділі „Напрями становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення” розроблено структурну схему раціонального сільськогосподарського землекористування та побудовано модель ринку сільськогосподарських земель. Удосконалено методичний підхід до експертної оцінки цих земель. Досліджено питання іпотеки земель сільськогосподарського призначення, перспективи розвитку ринку земель і запропоновано основні напрями регулювання охорони та раціонального використання земельних ресурсів.

Представлена структурна схема раціонального сільськогосподарського землекористування являє собою поєднання екологічних та економічних заходів щодо регулювання взаємозв'язків між природою та суспільством з приводу використання землі в економічній сфері одночасно як предмет і засіб праці та природний ресурс (рис.2).

У роботі досліджено питання іпотеки землі, виявлено, що діючий Закон України “Про іпотеку” врегульовує питання іпотеки земельних ділянок, але не врегульовує питання застави права оренди земельних ділянок, яка має не лише важливе економічне значення, але не менш значущими є соціальні наслідки, які насамперед полягають у тому, що застава права на оренду не призводить до зміни власника земельної ділянки, а отже не загрожує обезземеленням селян. Іпотека земельних ділянок та прав оренди на них дасть можливість отримання кредитів суб'єктами земельних відносин та залучити додаткові кошти у розвиток їх господарської діяльності.

У дисертації побудовано модель ринку земель сільськогосподарського призначення, що дасть змогу підвищити інвестиційну і бюджетну привабливість ринку, удосконалити його інфраструктуру та інституціональне забезпечення (рис.3).

Рис.3 Модель ринку земель сільськогосподарського призначення

Обґрунтовано доцільність створення Земельного банку та його ролі у формуванні ринку земель сільськогосподарського призначення. Зазначено, що така державна установа має стати „основним гравцем” на земельному ринку, довівши свою перевагу дієвішим менеджментом процесами креди-тування.

Запропоновано спосіб експертної оцінки земель сільськогосподарського призначення, який дозволяє отримувати обґрунтовану оцінну вартість земельних ділянок. Він ґрунтується на багатофакторному виборі за допомогою кількісних показників, де як фактори можна використати показники узагальнених груп властивостей земельної ділянки.

Для розрахунку початкової ціни 1 га сільськогосподарських угідь була використана методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995р. (грошова оцінка нормативна).

(1)

де Ц - початкова ціна 1 га сільськогосподарських угідь; Г – грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству; Багр - бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів; Б – бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємству.

Пропонується удосконалити даний методичний підхід використавши замість балу бонітету гектара відповідних угідь сільськогосподарського підприємства середньозважений бал бонітету ґрунтів умовної репрезентативної земельної ділянки відповідного природно-сільськогосподарського району та середню грошову оцінку сільськогосподарських угідь по цьому ж району. Умовна репрезентативна ділянка – це земельний наділ, площею 1 га, який характеризується середньозваженими (з врахуванням площі агровиробничої групи ґрунтів), для конкретного природно-сільськогосподарського району, показниками родючості.

Отримана ціна не враховує параметрів екологічного впливу, геолого-морфологічних умов, місця розташування та інженерного облаштування території. Її коригують множенням на коефіцієнти впливу кожного з показників.

Наведена експертна оцінка землі є досить універсальною. Вона дозволяє оцінювати вартість земельного наділу і за більшою кількістю поправочних коефіцієнтів, що його характеризують, і більш точно розрахувати експертну ціну ділянки в залежності від шляхів її використання та цільового призначення.

У роботі зазначено, що організація охорони земель має стати одним з головних напрямів підвищення ефективності аграрного виробництва. Автором було розроблено напрями регулювання охорони земель, що забезпе-чать запобігання, оцінку й компенсацію наслідків негативного впливу на сільськогосподарські землі (рис.4)ображені на рис. рону зе-мель”,застави ееееземлю.політики______________________________________________________________________.

Визначено, що в умовах формування ринкових відносин у сфері землекористування та гострого дефіциту фінансування землеохоронних заходів належна увага та відповідальність за збереження земель і фінансування заходів їх раціонального використання повинна приділятися з боку приватних землекористувачів.

Дослідження підтвердили, що однією з умов успішного становлення і розвитку ринку землі є створення відповідної інфраструктури. Пропонується створити інфраструктуру у складі: земельних банків, бірж, земельних судів, страхових компаній, юридичних фірм, агентств оцінювачів земельної власності, об’єднань фермерів, рекламних агентств тощо, які надаватимуть консультативні, інформаційні та посередницькі послуги всім учасникам земельного ринку.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано вирішення актуального науково-практичного завдання обґрунтування еколого-економічних засад становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель. Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації з їх використання полягають у наступному:

1. Дослідження сутності та особливостей засад становлення ринку землі, дають підстави стверджувати про недостатнє розкриття змісту поняття ринку земель сільськогосподарського призначення. Відмінність авторського підходу полягає у розумінні його як окремого інституту ринкової економіки, покликаного забезпечити екологічну, економічну та соціальну ефективність використання земельних ресурсів. Стратегічна мета функціонування ринку земель повинна полягати у вирішенні масштабних екологічних, економічних завдань збереження та примноження потенціалу землі, вирішення завдань соціального розвитку села.

2. Узагальнення досвіду регулювання земельних відносин у європейських країнах дало можливість обґрунтувати імплементацію у вітчизняну практику такого досвіду як введення лише довгострокової оренди землі зі строком оренди 15-20 років, що забезпечить її раціональне використання; заборона зміни цільового призначення земельної ділянки протягом 10 років з дня набуття права власності на ці землі, крім випадків викупу державою або територіальною громадою для суспільних потреб; впровадження застави права оренди земельних ділянок; введення нормативів і стандартів раціонального землекористування та екологічного моніторингу і контролю за ефективністю використан-ня земельних ресурсів.

3. Визначено, що сучасне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно припустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Розораність сільськогосподарських угідь регіону досягла 70%. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками.

4. Наведене природно-сільськогосподарське районування території регіону, на відміну від існуючого, враховує не лише подібність генетичних властивостей ґрунтів та кліматичних, гідрологічних, геоморфологічних умов, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, а й зміни пов’язані з роздержавленням та приватизацією земель колишніх сільгосппідприємств та утворенням на їх місці нових агроформувань.

5. Реалізація розробленої автором структурної схеми раціонального сільськогосподарського землекористування, яка включає ком-плекс екологічних та економічних заходів, спрямованих на охорону земельних ресурсів і підвищення родючості ґрунтів, сприятиме веденню виробничої діяльності сільськогоспо-дарськими землекористувачами з урахуванням державних вимог щодо охорони й захисту земель і підвищення родю-чості ґрунтового покриву.

6. Запропонований методичний підхід до експертної оцінки земель сільськогосподарського призначення, який передбачає порівняння балу бонітету оцінюваної земельної ділянки з визначеним середньозваженим балом бонітету ґрунтів умовної репрезентативної земельної ділянки відповідного природно-сільськогосподарського району та наступне коригування початкової ціни на значення параметрів екологічного впливу, геолого-морфологічних умов, місця розташування та інженерного облаштування території, забезпечить отримання обґрунтованої оцінної вартості земельної ділянки.

7. Розраховано, що величина загальної нормативної вартості сільськогосподарських угідь Рівненської області становить близько 8 млрд. грн., а це є свідченням того, що при „запуску” ринку цих земель та при ефективному функціонуванні його інфраструктури можна очікувати на значні надходження коштів до обласного бюджету.

8. У дисертації зауважено, що особливої уваги потребує питання охорони земель в умовах трансформації земельних відно-син. Перехід до нових земельних відносин спри-чинив ряд суперечностей та неузгодженостей в управлінні земельними ресурсами, призвів до різ-кого зниження економічної ефективності їхнього використання, що негативно позначилося на охо-роні земель. Впровадження запропонованих напрямів регулювання охорони земель сприятиме поліпшенню ста-ну всіх категорій земель і природного довкілля в цілому та ефективнішому регулюванню господарської і інших видів діяльності у сфері збереження та невиснажливого використання земель.

9. Ефективне функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення неможливе без створення інституцій ринкової інфраструктури. У роботі обґрунтовано доцільність створення Земельного банку - спеціалізованої фінансової установи, утвореної за участю та під контролем держави для розвитку системи кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі. Основним завданням цього банку є залучення фінансових коштів в агропромисловий комплекс для розширення сільськогосподарського виробництва.

10. Побудована модель ринку земель сільськогосподарського призначення дає можливість стверджувати, що такий ринок є відкритою, складною системою, яка ґрунтується на взаємодії між його суб’єктами з приводу використання, розпоряджання та ринкового обороту сільськогосподарських земель. Виділення конкретних складових цього ринку дасть можливість більш глибоко досліджувати його розвиток у розрізі окремих категорій землевласників та землекористувачів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Гарнага О.М. Еколого-економічні засади формування ринку сільськогосподарських земель: Монографія. – Рівне: НУВГП, 2006.- 142с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Гарнага О.М. Економіко-правові засади формування земельного ринку в сільському господарстві // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне:УДУВГП.-2004.- Вип. 4(28).- С.149-157.

3. Гарнага О.М. Ринок сільськогосподарських земель та принципи його формування // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне:УДУВГП.-2004.-Вип. 2(26).-С.10-16.

4. Гарнага О.М., Мартинович О.С. Обґрунтування створення ефективної системи маркетингу в АПК України // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка. - Рівне: НУВГП. - 2004. - Вип. 3(27).-С.8-15. Особистий внесок здобувача – доведено позитивний вплив використання маркетингових принципів на сільськогосподарську діяльність та обґрунтовано необхідність формування в Україні ефективної системи агромаркетингу.

5. Гарнага О.М. Ринок сільськогосподарських земель і специфіка його формування // Землевпорядний вісник. – Київ: 2005. - №2. - С.61-65.

6. Гарнага О.М. Вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку іпотечних відносин // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне:НУВГП.-2005. - Вип. 2(30). - С.18-26.

7. Гарнага О.М. Іпотека земель сільськогосподарського призначення // Землевпорядний вісник. – Київ: 2005. - №4. - С.76-79.

8. Гарнага О.М. Досвід США щодо надання кредитів сільському господарству // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Серія: Інтеграція та інноваційна трансформація. - Рівне: НУВГП. - 2005. - Вип. 11(1). - С.39-46.

9. Гарнага О.М. Проблеми охорони та раціонального використання земельних ресурсів // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне:НУВГП.-2006.-Вип. 1(33).-С.3-9.

10. Гарнага О.М. Основні методи та функції управління земельними ресурсами // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Природокористування та ресурсозбереження. - Рівне: НУВГП. - 2006. - Вип. 12(4). - С.40-47.

11. Гарнага О.М. Цільове призначення земельних ділянок та можливість його зміни // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне:НУВГП.-2006.-Вип. 2 (34).-С.24-30.

12. Кушнір Н.Б., Гарнага О.М. Еколого-економічні засади раціонального природокористування // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка.-Рівне: НУВГП. - 2006. - Вип. 3 (35). - С.90-97. Особистий внесок здобувача – висвітлено еколого-економічні засади раціонального природокористування, розкрито суть терміну природокористування та наведено класифікацію основних його видів, досліджено зв'язок економіки природокористування з іншими науками.

13. Гарнага О.М. Основні напрями регулювання охорони земель сільськогосподарського призначення в Україні // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка. - Рівне: НУВГП. - 2006. - Вип. 4 (36). - С.16-23.

14. Гарнага О.М. Організаційно-економічні заходи щодо відтворення родючості ґрунтів // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Збірник наукових праць. Економіка. - Рівне: НУВГП. - 2006. - Вип. 4 (36). - С.41-46.

15. Гарнага О.М. Досвід становлення ринку землі у країнах Східної Європи // Науковий журнал „Культура народів Причорномор’я”.– Сімферопіль. – 2006. - Вип. 93. - С.91-93.

Інші видання

16. Гарнага О.М. Досвід розвитку ринку сільськогосподарських земель в країнах Західної Європи // Збірник тез доповідей другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Тернопіль: Економічна думка.-2005.-Частина1.- С.15-18.

АНОТАЦІЯ

Гарнага О.М. Еколого-економічні засади становлення та розвитку ринку сільськогосподарських земель - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. – Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2007.

Дисертація присвячена питанням удосконалення теоретичних і методичних підходів до становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні.

У дисертації дістали подальшого розвитку теоретичні та прикладні аспекти економіки природокористування, процесу становлення та розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення.

У роботі уточнено зміст поняття ринку земель сільськогосподарського призначення. Побудовано модель цього ринку та визначено його складові. Розроблено структурну схему раціонального землекористування. Удосконалено природно-сільськогосподарське районування території Рівненської області та методичний підхід до експертної оцінки сільськогосподарських земель. Проведено аналіз здійснення приватизаційних процесів в сфері земельних відносин регіону. Дістали подальший розвиток пропозиції щодо застосування у вітчизняних умовах досвіду регулювання земельних відносин у європейських країнах на засадах еколого-економічної доцільності та обґрунтування доцільності створення Земельного банку та його ролі у формуванні ринку земель сільськогосподарського призначення.

Ключові слова: земельні відносини, ринок земель сільськогосподарського призначення, природно-сільськогосподарське районування, раціональне сільськогосподарське землекористування, екологічний моніторинг, оренда землі, іпотека землі.

АННОТАЦИЯ

Гарнага О.М. Эколого-экономические основы становления и развития рынка сельскохозяйственных земель - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.06 – Экономика природопользования и охраны окружающей среды. – Национальный университет водного хозяйства и природопользования, Ровно, 2007.

Считая, что в Украине экономика должна быть рыночной, это предполагает, что земля как и все продукты производства должна стать товаром - включаться в экономический оборот и в конечном итоге, по установленным правилам, быть объектом купли-продажи. Об этом свидетельствует общемировая практика. Чтобы это состоялось должен быть создан цивилизованный рынок земли с эффективными юридически-правовыми механизмами, которые бы делали невозможным использование операций с землей вопреки национальным интересам.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования теоретических и методических подходов к становлению и развитию рынка земель сельскохозяйственного назначения в Украине.

В ней получили дальнейшее развитие теоретические и прикладные аспекты экономики природопользования, процесса становления рынка земель сельскохозяйственного предназначения.

В работе уточнено содержание понятия рынка земель сельскохозяйственного назначения. Построена модель этого рынка и определены его составляющие. Разработана структурная схема рационального землепользования. Усовершенствованно природно-сельскохозяйственное районирование территории Ровенской области и методический подход к|до| экспертной оценке сельскохозяйственных земель. Проведен анализ осуществления приватизационных процессов в сфере земельных отношений региона. Получили последующее развитие предложения относительно|касательно| применения в отечественных условиях опыта регулирования земельных отношений в европейских странах на принципах эколого-экономической целесообразности и обоснования целесообразности создания Земельного банка и его роли в формировании рынка земель сельскохозяйственного назначения.

Исследовано вопросы заставы права аренды земельных участков, что даст возможность получения кредитов субъектами земельных отношений и задействовать дополнительные средства в развитие их хозяйственной деятельности.

Ключевые слова: земельные отношения, рынок земель сельскохозяйственного назначения, природно-сельскохозяйственное районирование, рациональное сельскохозяйственное землепользование, экологический мониторинг, аренда земли, ипотека земли.

ANNOTATION

Harnaha О.М. Ecological and economical foundations of the agricultural lands market formation and development – The manuscript.

The dissertation for economy science candidate’s degree by speciality 08.00.06 - Economic of Nature Use and Environment Protection. - National university of Water Management and Nature Use, Rivne, 2007.

The dissertation is devoted to the questions of improvement of theoretical and methodical approaches to forming and development of the agricultural lands market in Ukraine.

In the dissertation the theoretical and applied aspects of nature management economy, the process of becoming and development of the agricultural lands market have got the further development.

The maintenance of concept|notion| agricultural lands market is specified in the dissertation. The model of this market is built and determined its constituents. The structure chart of rational land-tenure is developed. The naturally-agricultural districts of territory of the Rivne region and methodical approach of the expert estimation of agricultural lands are improved. The analysis of realization of privatizations processes is conducted in the sphere of land relations of region. The suggestions in relation to the use in the domestic|home,native| conditions of land regulation experience of the European countries on principles of ecologic-economical expedience and founding the expedience of land-bank creation|making| and its role in forming of agricultural lands market are obtained further|consequent||consequent| development.

Keywords: lands relations, agricultural lands market, rational agricultural lands use, naturally-agricultural districts, ecological monitoring, lease of lands, mortgage of lands.