НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

ГОНЧАРОВА Оксана Миколаївна

УДК 372.851.9

Теоретико-методичні основи

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ системи

формування інформатичних компетентностей

студентів економічних спеціальностей

13.00.02 – теорія і методика навчання (інформатика)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант: | доктор педагогічних наук, професор,

академік АПН України

Жалдак Мирослав Іванович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри інформатики.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор,

Співаковський Олександр Володимирович,

Херсонський державний університет, проректор з науково-методичної роботи, інформатизації та міжнародних відно-син, завідувач кафедри інформатики;

доктор педагогічних наук, професор,

Триус Юрій Васильович,

Європейський університет, проректор з навчально-методичної роботи;

доктор педагогічних наук, доцент,

Раков Сергій Анатолійович,

Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, доцент кафедри інформатики.

Захист відбудеться “ 25 ” вересня 2007 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий “ 30 ” липня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Швець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глибокі структурні зміни, що відбуваються в сучасному світі, потребують розвитку нових підходів до побудови загальноосвітньої та професійної підготовки фахівців. Це зумовлює постійну модернізацію системи освіти.

Головна мета професійної освіти – підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня і профілю, конкурентноспроможного на ринку праці, компетентного, відповідального, вільно володіючого своєю професією та орієнтованого в сумісних галузях діяльності, здатного до ефективної праці за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного росту, соціальної та професійної мобільності, задоволенню потреб людини в отриманні відповідної освіти. В зв’язку з цим в освіті багато уваги приділяється реалізації компетентнісного підходу, орієнтованого на формування певних компетентностей. Під ключовими компетентностями, що визначають сучасну якість освіти, розуміють систему універсальних знань, умінь та навичок, а також досвід самостійної діяльності та особистої відповідальності фахівця. При цьому досвід самостійної діяльності та особистої відповідальності лежить в основі процесу прийняття рішення – процесу діяльності людини, спрямованого на вибір найкращого варіанту дій.

Компетентності в галузі інформаційної діяльності відносять до однієї з складових ключових компетентностей. В зміст інформаційної діяльності економістів зазвичай включають пошук, збір, зберігання, опрацювання, подання, передавання, даних; введення даних в пам'ять комп’ютера, компоновка даних в пам’яті комп’ютера; перетворення, інтерпретацію даних як сукупності бізнес-об’єктів; аналітичну роботу та прогнозування; моделювання; підтримку прийняття рішень; подання даних, в результаті якого формуються документи та звіти; використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Формування компетентностей в галузі інформаційної діяльності у студентів економічного профілю здійснюється в процесі вивчення курсу інформатики та спеціальних курсів, пов’язаних з використанням ІКТ. В роботах А.Л.Денисової, Н.В.Макарової, О.І. Мишеніна, Л.В.Смоліної та ін. доведено, що стійкі уміння та навички інформаційної діяльності у спеціаліста в галузі економіки та управління сприяють успішному рішенню професійних задач: ефективному аналізу економічних даних, розробці та обґрунтуванню варіантів ефективних господарських рішень, оцінюванню тенденцій розвитку об’єктів в професійній діяльності.

В останні роки рядом вчених та педагогів-практиків помічено, що існуюча система підготовки економістів не сприяє проявленню та вихованню необхідної творчої активності студентів, виявленню їх індивідуальності, інтенсифікації освоєння знань. Екстенсивна організація навчального процесу, орієнтована на студента з середніми здібностями, ні в якому разі не сприяє розвитку у студента зацікавленості до професії, не збуджує пошук відповіді на питання про можливості використання надбаних знань в майбутній професійній діяльності.

В таких умовах питання інформатичної підготовки студентів-економістів постають особливо гостро. Широке застосування інформаційної діяльності зі збору, опрацювання, використання, подання, передавання всеможливих повідомлень і даних як в навчальній, так і професійній діяльності в умовах реалізації можливостей використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій актуалізує проблему інформатичної підготовки члена інформаційного суспільства. Під інформатичною підготовкою будемо розуміти процес формування знань, умінь та навичок на основі вивчення та використання засобів та методів інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій за ступінчатим принципом від нижчого рівня до вищого. При цьому поняття інформатичної підготовки члена інформаційного суспільства передбачає також безперервний процес самоосвіти на всіх рівнях навчання, отримання освіти визначеного рівня, формування інформаційної культури студента, його інформатичних та комунікативних компетентностей.

Згадані фактори підштовхнули за останні два десятиріччя всі розвинені країни світу здійснювати активний пошук нової парадигми реформування освіти, моделей та освітніх технологій, орієнтованих на інтереси та розвиток особистості студентів.

Вища освіта повинна здійснюватися згідно з принципами фундаментальності, варіативності, альтернативності, гуманізації та демократизації навчального процесу і гуманітаризації його змісту. Основу повинні складати фундаментальні наукові знання, курси природничонаукових, в тому числі інформатичних, дисциплін, узгоджені з гуманітарними знаннями з метою забезпечення умов для формування гнучкого наукового мислення, різних способів сприйняття дійсності, створення внутрішньої потреби саморозвитку та самоосвіти на протязі всього життя, інформатичної компетентності.

Розгляд комплексу питань, пов’язаних з використанням сучасних інформаційних технологій в навчанні (ІТН) в середній та вищій школі, здійснюється в роботах Н.В.Апатової, А.Ф.Верланя, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, В.М.Касаткіна, В.І.Клочка, О.А.Кузнєцова, М.П.Лапчика, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, Ю.О.Первіна, С.А.Ракова, Ю.С.Рамського, І.В.Роберт, В.Г.Разумовського, Ю.В.Триуса та інших дослідників.

Дидактичні та психологічні аспекти використання інформаційних технологій навчання знайшли відображення в працях В.П.Беспалько, В.П.Зінченко, В.С.Ледньова, В.Я.Ляудиса, Ю.І.Машбіца, О.М.Леонтьєва, О.М.Пенікала, В.В.Руб-цова, В.Ф.Паламарчук, Л.Н.Прокопенко, Н.Ф.Тализіної, О.К.Тіхомірова та ін.

На жаль, науково-педагогічні творчі колективи вузів країни недостатньо займаються глибоким дослідженням проблем використання ІКТ у навчанні майбутніх економістів. Існують спроби деяких авторів наблизитись до вирішення часткових питань цієї проблеми, що стосуються здебільшого дослідження та розробки автоматизованих навчальних систем та курсів, але вони не носять системного та цілеспрямованого характеру. Такий стан питання інформатизації вищої економічної освіти надає підстави стверджувати, що обрана тема дослідження є актуальною.

Причинами необхідності покращення методики інформатичної підготовки майбутніх економістів є розвиток науки інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій та засобів зв’язку, перехід до безперервної відкритої освіти, базованої на особистісно-орієнтованому навчанні, яке потребує перегляду всіх методологічних та концептуальних основ традиційної педагогіки.

Крім того, актуальність дослідження “Теоретико-методичні основи особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей” визначається:

- необхідністю врахування при побудові системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів комплексу тенденцій в сучасній освіті: стандартизації, гуманізації, гуманітарізації, безперервності, інформатизації;

- необхідністю переходу під час створення методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів з концептуального рівня на професійно-орієнтований в діяльності майбутнього економіста;

- необхідністю переорієнтації навчального процесу на пріоритет розвиваючої функції відносно освітньої, особистісно-орієнтованого навчання.

Інформатична підготовка студентів на економічних спеціальностях потребує докорінних змін в зв’язку з протиріччями між:

- соціальними вимогами інформаційного суспільства щодо підготовки випускників економічних спеціальностей до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та відсутністю необхідного методичного забезпечення такої підготовки;

- рівнем наукових досягнень інформатичних, психолого-педагогічних та методичних наук та їх відображенням в змісті, методах, формах та засобах навчання інформатичних дисциплін студентів-економістів вузів;

- вимогою самостійності в діяльності студентів та можливістю широкого використання отриманих ними знань, навичок та умінь;

- потребою формування творчих умінь студентів економічних спеціальностей та розробкою відповідної методики навчання студентів;

- необхідністю використовувати систему інформатичної підготовки для формування інформатичних та комунікативних компетентностей студентів та недостатньою досконалістю такої системи.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю вдосконалення методичної системи навчання майбутніх економістів, враховуючи надзвичайно динамічний розвиток інформаційних технологій та відповідних галузей знань, а також зростання ролі, що відіграють в інформаційному суспільстві інформатика та сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у відповідності до законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Державної національної програми “Освіта”, положення “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступінчату освіту)”, сучасних наукових психолого-педагогічних та методичних досліджень в галузі освітнього та професійного навчання, накопиченого вітчизняного, зарубіжного досвіду, плану науково-дослідницької роботи кафедри економічної кібернетики Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського.

Дисертація виконана відповідно до напряму науково-дослідної роботи № О135U000324 “Методична система навчання інформатичних дисциплін на економічних спеціальностях вищих навчальних закладів” на базі Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського.

Тема затверджена в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського 12 червня 2003 року (протокол № 5) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні при АПН України 31 жовтня 2006 року (протокол № 8).

Об’єктом дослідження є процес підготовки в університетах майбутніх економістів в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Предметом дослідження є особистісно-орієнтована система формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні на основі всебічного аналізу стратегічних цілей та перспектив інформатизації суспільства, проектуванні, розробці, оцінюванні ефективності та впровадженні в практику університетів особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей в сучасному науковому, технологічному та соціальному контексті.

Концепція системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів в університетах базується на положеннях:

1. Стандартизація, гуманізація, гуманітаризація, інформатизація, системність та безперервність освіти є обов’язковими умовами загального освітнього простору, в якому сьогодні здійснюється підготовка майбутніх економістів, що володіють необхідним рівнем інформаційної культури і комплексом інформатичних та комунікативних компетентностей.

2. Вимоги до підготовки спеціалістів за умов сучасної парадигми освіти визначають підхід до інформатичної підготовки студентів-економістів, в основу якого покладено проектування як особливий вид професійної діяльності, за допомогою якого може бути обґрунтоване створення нових або перетворення існуючих навчальних курсів інформатичного циклу.

3. Організація діяльності, пов’язаної з методичним проектуванням, визначається методологією системного підходу, щодо визначення моделі методичної системи формування інформатичних компетентностей, її якісної сутності в сукупності усіх її складових та умов її реалізації і функціонування.

4. Психолого-педагогічною основою інформатичної підготовки майбутнього економіста є уявлення про цей процес як про науково керований, реалізація якого:

- має за мету формування світогляду майбутнього спеціаліста, що володіє знаннями в галузі інформаційної діяльності;

- передбачає підходи до перебудови системи освіти економіста на основі системного, комплексного, компетентнісного та особистісно-орієнтованого підходу до процесу навчання;

- базується на професійній спрямованості інформатичної підготовки студента-економіста;

- пов’язана з реалізацією загальних дидактичних принципів навчання та принципів розвиваючого навчання;

- передбачає застосування елементів дистанційних форм навчання студентів.

5. Основними напрямками вдосконалення особистісно-орієнтованої методичної системи інформатичної підготовки студентів-економістів є:

- орієнтація в створенні програм інформатичної підготовки студентів-економістів на науково обґрунтовану модель діяльності економіста;

- модернізація програм інформатичної підготовки майбутніх економістів відповідно до вимог більш адекватного відображення в змісті сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій;

- неперервність навчання спеціаліста та цілеспрямованість навчання на формування інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей, підвищення ролі самоосвіти впродовж всього часу професійної діяльності;

- відкритість для впровадження з одного боку нових педагогічних технологій, з іншого – вдосконалення існуючих методичних систем навчання;

- використання навчально-методичного комплексу інформатичної підготовки студента-економіста;

- використання системи навчальних задач, побудова якої спирається на виділення навичок, умінь інформаційної діяльності спеціаліста економічного профілю.

6. Курси “Інформатика та комп’ютерна техніка” та “Інформаційні системи і технології в економіці” – важливі системоутворюючі компоненти методичної системи навчання майбутніх економістів в університетах, що визначають дидактичні умови цілісного процесу професійного становлення майбутнього спеціаліста.

7. Структурування змісту курсів “Інформатика та комп’ютерна техніка” та “Інформаційні системи і технології в економіці” здійснюється, виходячи з реального навчального процесу на економічних спеціальностях вузів, з посиленням спрямованості курсів на формування інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей студентів, з пріоритету та взаємозв’язку з профілюючими предметами в траєкторії професійного становлення майбутнього економіста, з постійної кореляції співвідношення теоретичної підготовки в університеті з результатами виробничої практики студентів.

Гіпотеза дослідження. Необхідний рівень інформаційної культури та сформованості інформатичних та комунікативних компетентностей майбутніх економістів буде забезпечено, якщо:

- система інформатичної підготовки студентів-економістів в університетах визначатиметься методологією системного підходу та орієнтуватиметься на діяльнісну модель економіста;

- підготовка майбутніх економістів буде відображати багатофункціональність їх професійної діяльності;

- зміст інформатичної підготовки майбутнього економіста базуватиметься на теоретичних засадах проектування особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей;

- навчання будуватиметься на принципах модульності, забезпечення диференціації та варіативності навчання;

- будуть використовуватися спеціальні методи та форми навчання, зокрема методи інтерактивного навчання, практичні заняття на моделювання реальних ситуацій в процесі діяльності та елементи дистанційних форм навчання;

- буде забезпечуватися активізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів спеціальними методами та засобами;

- будуть враховуватися психолого-педагогічні основи системи формування інформатичних компетентностей студента-економіста, зокрема особливості розвитку особистості студента, його психологічні особливості та потреби.

Згідно з проблемою та метою дослідження поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати розробленість проблем розвитку методичних систем інформатичної підготовки студентів-економістів в психолого-педагогічній та науково-методичній літературі та з’ясувати причини недоліків інформатичної підготовки студентів економічних спеціальностей та роботи економістів-практиків.

2. Розробити концепцію реалізації методичної системи особистісно-орієнтованого навчання майбутніх економістів на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

3. Провести аналіз соціального замовлення суспільства на формування інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей економістів, вивчити стан навчання інформатики та використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі у вищих навчальних закладах.

4. Розробити та науково обґрунтувати теоретичну концепцію системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей в університетах та умови її реалізації в навчальному процесі.

5. Визначити психолого-педагогічні засади особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів в університетах, зокрема провести аналіз сучасних передумов розвитку методичної системи та психологічних особливостей, особливостей розвитку, потреб та навчально-пізнавальної діяльності студентів.

6. Побудувати діяльнісну модель економіста, що розкриває характеристики, структуру знань та умінь економіста в галузі інформатики, використання інформаційно-комунікаційних технологій та структуру методичної системи інформатичної підготовки майбутніх економістів в університетах.

7. Проаналізувати основні методичні підходи до формування інформатичних та комунікативних компетентностей в системі інформатичної підготовки майбутніх економістів.

8. З’ясувати та обґрунтувати методологічно та практично доцільне співвідношення фундаментальної теоретичної та прикладної технологічних складових безперервної інформатичної підготовки студентів-економістів.

9. Визначити шляхи активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх економістів, реалізації диференціації та варіативності навчання на основі орієнтації на індивідуальні особливості студентів, елементи дистанційних форм навчання.

10. Розробити основні компоненти особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів-економістів у вузах.

11. Розробити та впровадити навчально-методичний комплекс інформатичної підготовки студентів на економічних спеціальностях.

12. Дослідити в рамках педагогічного експерименту ефективність пропонованої особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей студентів економічних спеціальностей.

Методологічною основою дослідження є сучасні методи системного аналізу соціальних процесів та системний, діяльнісний, комплексний та компетентнісний підхід до формування особистості майбутнього економіста.

В основу дослідження покладено такі теоретико-методичні положення та джерела: праці філософів (Р.Ф.Абдєєв, В.П.Андрущенко, М.М.Бахтин, Д.Белл, П.С.Гуревич, Є.С.Макарян, М.М.Моісеєв, А.П.Суханов, А.І.Ракітов, А.Тоффлер, А.Д.Урсул та ін), в яких розкриваються питання теоріі становлення інформаційного суспільства та проблеми становлення людини як суб’єк-та власної життєдіяльності та професійної діяльності; діалектико-матеріалістичний підхід до з’ясування поняття інформації (А.І.Берг, Ф.Л.Бауер, Г.Гооз, Д.І.Блюменау, А.П.Суханов та ін.); дослідження психологів, педагогів, дидактів (А.М.Алексюк, Л.В.Андерсон, С.І.Архангельський, Ю.К.Бабанський, В.П.Беспалько, Дж.Брунер, А.А.Вербицький, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, Б.С.Гершунський, В.І.Гинецианський, В.В.Давидов, Л.В.Занков, Т.А.Ільїна, Є.І.Казакова, В.В. Краєвський, Н.В.Кузьміна, В.С.Лєдньов, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, Ю.І.Машбіць, Н.Г.Ничкало, Я.О.Пономарьов, Н.Н.Поспелов, С.Пейперт, А.В.Петровський, В.Є.Радіонов, В.В.Рибалка, С.Л.Рубінштейн, В.В.Рубцов, М.Л.Смульсон, С.Д.Смирнов, Н.Ф.Тализіна, О.К.Тіхоміров, А.П.Тряпіцин, Д.Б.Ельконін, І.С.Якиманська та ін.), присвячені проблемам педагогічної діяльності, питанням проектування педагогічного процесу; дослідження проблеми гуманізації та особистісної орієнтації освіти (Б.М.Бим-Бад, Є.В.Бондаревська, А.В.Петровський, В.В.Серіков та ін.); праці в галузі використання системного підходу в навчальних дослідженнях (П.К.Анохін, В.Г.Афанасьєв, Ю.К.Васильєв, І.В.Блауберг, Дж.Ван Гиг, В.С.Ільїн, В.П.Карташов, В.П.Кузьмин, А.М.Пишкало А.І.Уємов, Є.Г.Юдін та ін.); дослідження в галузі методології та методики навчання математики (Г.П.Бевз, М.І.Бурда, Я.І.Грудьонов, М.Я.Ігнатенко, Ю.М.Колягін, Т.В.Крилова, Г.О.Луканкін, Є.І.Лященко, А.Г.Мордкович, І.А.Новик, З.І.Слєпкань, Н.Л.Стефанова, О.О.Столяр, М.І.Шкіль, Н.Н.Шунда та ін.), методики навчання фізики (О.І.Бугайов, М.А.Бордовський, В.І.Зємцова, В.А.Ізвозчиков, Є.В.Коршак, В.В.Лаптєв, О.І.Ляшенко, В.Г. Разумовський та ін.); праці в галузі дидактики інформатики та методології інформатизації навчального процесу (Є.П.Вєліхов, В.М.Глушков, А.М.Довгялло, О.О.Дородніцин, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, С.С.Лавров, В.М.Монахов, Є.С.Полат, В.Н.Редько та ін.), праці в галузі методики навчання інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій (Н.В.Апатова, Л.І.Бєлоусова, С.О.Бєшенков, Т.О.Бороненко, А.І.Бочкин, Ю.С.Брановський, А.Ф.Верлань, С.Г.Григорьєв, Т.В.Добудько, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.Г.Житомирський, В.М.Касаткін, В.І.Клочко, К.К.Колін, О.А.Кузнєцов, Е.І.Кузнєцов, В.В.Лаптев, М.П.Лапчик, М.Я.Лященко, Н.В.Макарова, О.В.Могильов, В.М.Монахов, Н.В.Морзе, С.В.Панюкова, В.І.Пугач, С.А.Раков, Ю.С.Рамський, І.В.Роберт, І.А.Румянцев, І.Г.Семакін, О.В.Співаковський, Ю.В.Тріус, М.В.Швецький та ін.); праці присвячені дослідженню методологічних та теоретичних особливостей процесу підготовки спеціалістів економічного профілю у вищих навчальних закладах, розробці наукових основ методичної системи навчання, вимог до добору змісту навчання (С.А.Бєшенков, Л.А.Василенко, Н.В.Макарова та ін.).

В процесі роботи над дисертацією для вирішення поставлених завдань використовувалися різні методи дослідження: вивчення та аналіз філософської, психолого-педагогічної, спеціальної та методичної літератури з проблем дослідження; вивчення та узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду професійної підготовки економістів; аналіз програм інформатизації, стандартів освіти з інформатики, навчальних планів, програм та навчальних посібників з інформатики та методики її навчання; психологічні та педагогічні експерименти, обслідування та експертиза стану інформатизації освітніх установ, бесіди з адміністрацією та викладачами навчальних закладів, анкетування викладачів, студентів та випускників економічних спеціальностей; експериментальне навчання, спостереження за ходом навчального процесу, діяльністю студентів; обґрунтування концепції інформатичної підготовки майбутніх економістів та прогноз її розвитку.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота
проводилася у Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського і в інших університетах та інститутах Криму. На різних етапах експерименту дослідженням було охоплено 2000 студентів.

Організація дослідження. Дослідження проводилося на протязі 10 років (1996-2006).

На першому етапі (1996-2000 рр.) пошукового та констатуючого експерименту вивчалась, аналізувалась та узагальнювалась педагогічна, психологічна та нормативна література з проблем інформатичної підготовки майбутніх економістів, конкретизувалась мета, предмет та задачі дослідження, формувалась робоча гіпотеза, вивчався основний напрямок роботи, уточнювались методи наукового дослідження, проводились пошукові зрізи та анкетування студентів; в результаті цього аналізу виявлена актуальність дослідження та сформульована гіпотеза про необхідність вирішення комплексу питань щодо методології дослідження (зокрема, пов’язаних з необхідністю орієнтації на компетентнісний підхід та використання інформаційно-комунікаційних технологій) та розробки основних концепцій дослідження;

На другому етапі (2000-2001 рр.) дослідження в процесі розробки та впровадження в практику роботи вузу програми з інформатики та інших навчальних дисциплін, а також комплексу навчальних посібників, підготовлених особисто здобувачем; на основі аналізу стану проблеми та матеріалів анкетування викладачів та студентів, а також з урахуванням вимог щодо якісної підготовки сучасних економістів, був проведений добір матеріалів для розвитку системи формування інформатичних компетентностей в умовах переходу на компетентнісний підхід, була сформульована концепція дослідження; розроблялись методичні посібники; теоретичні розробки та проміжні результати експериментів виносилися на обговорення в рамках наукових конференцій та семінарів;

На третьому (2001-2003) етапі дослідження проводилось теоретичне обґрунтування, розробка і впровадження в практику роботи університетів програм навчальних дисциплін, методичних посібників і рекомендацій, програмних засобів та систем задач і вправ, систем контролю знань, завдань для самостійної роботи, що забезпечують формування інформатичних компетентностей студентів-економістів;

На четвертому (2003-2005 рр.) етапі дослідження проводилось теоретичне обґрунтування, розробка і впровадження в практику роботи вузів програм і планів навчальних дисциплін, програм підготовки студентів в умовах дистанційного навчання та відповідних методичних рекомендацій, навчальних посібників та розробок для дистанційного навчання;

На останньому етапі (2005-2006 рр.) систематизувались та інтерпретувались отримані результати дослідження, формувались висновки.

Наукова новизна здобутих результатів полягає в таких результатах і положеннях.

Вперше:

- розроблено і теоретично та експериментально обґрунтовано основні компоненти особистісно-орієнтованої системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів, в основу якої покладено методологію системного підходу; визначені основні напрямки розвитку цієї системи в умовах подальшого вдосконалення структури вищої освіти, що відрізняються від існуючих наявністю елементів технологічного характеру, використанням елементів дистанційних форм навчання та базуються на педагогічно доцільній інтеграції традиційних та інноваційних педагогічних технологій, широкому використанні інформаційно-комунікаційних технологій;

- визначено сутність та призначення особистісно-орієнтованого навчання, сформульовані та розкриті основні дидактичні принципи особистісно-орієнтованого навчання при використанні інформаційно-комунікаційних технологій та вимоги до його реалізації;

- досліджено новий підхід до навчання на економічних спеціальностях у вузі з виділенням мети навчання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій на базі формування діяльнісної моделі спеціаліста;

- запропоновані узагальнені моделі підготовки студентів економічних спеціальностей вузу з ІКТ для двох рівнів – бакалаврів та магістрів;

- удосконалений новий підхід до формування інформатичних та комунікативних компетентностей студента-економіста на базі діяльнісної моделі економіста;

- виділені та обґрунтовані основи методичної системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів, що включають: 1) психолого-педагогічні засади розвитку особистості студента, 2) організаційно-методичне забезпечення навчання, 3) зміст знань та актуальної діяльності в галузі інформатики, добір засобів та технологій інформатизації навчального процесу, 4) розкриття соціального замовлення системі освіти у вигляді вимог до підготовки економіста, 5) забезпечення процесу навчання засобами інформатизації, 6) інформатичну підготовку майбутніх економістів, методичну підтримку навчально-пізнавальної діяльності, відповідні елементи інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей;

- виявлено істотний вплив використання ІКТ на розвиток творчого мислення студентів, що дозволило розробити ряд рекомендацій щодо змісту навчального матеріалу;

- вдосконалена теоретична модель системи формування інформатичних компетентностей майбутніх економістів;

- розроблена система інноваційних методів навчання в системі формування інформатичних компетентностей студентів, відповідна розвитку сучасних інформаційних та педагогічних технологій навчання.

Теоретична значущість результатів дослідження постає в наступному:

- теоретичні положення дослідження складають фундамент нового наукового напрямку педагогіки – особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних та комунікативних компетентностей студентів-економістів на базі діяльнісної моделі економіста, що дозволяє розвивати та удосконалювати відповідну теорію та формувати на її основі практичні рекомендації у вигляді навчально-методичних комплексів;

- з’ясовано, що в умовах бурхливого розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій постійно змінюється структура та зв’язки між основними компонентами методичної системи формування інформатичних компетентностей, що постійно збагачується новими елементами як відкрита система;

- проведено аналіз тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та інформатики як науки та їх відображення на зміст вузівського курсу “Інформатика та комп’ютерна техніка” та інших дисциплін;

- розроблена методична система формування інформатичних компетентностей забезпечує необхідний рівень інформаційної культури, інформатичних та комунікативних компетентностей студентів-економістів та оволодіння ними ІКТ в профільній сфері;

- закладені в розроблену методичну систему дидактичні принципи можуть використовуватися при створенні концепції аналогічної підготовки студентів іншого гуманітарного профілю: учителів, журналістів, філологів, юристів та ін.

Практичне значення дослідження. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

- отримані результати дозволяють здійснити нову структуру побудови процесу інформатичної підготовки студентів-економістів;

- розроблено та впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів з економічними спеціальностями комп’ютерно-орієнтовані навчально-методичні комплекси навчання інформатики та інших дисциплін інформатичного циклу, в тому числі навчальні програми з інформатики і комп’ютерної техніки, підручники та посібники для студентів, методичні рекомендації, збірники задач і вправ, лабораторні практикуми, інструментально-контролюючі програмні засоби, цикл статей з інформатичної підготовки та методики навчання інформатики, програми спецкурсів та факультативних курсів; рекомендації з організації навчального процесу, інтеграції традиційних та інформаційних технологій навчання; набір тестових та практичних завдань для перевірки знань, умінь та навичок студентів з інформатики і комп’ютерної техніки, матеріали для самостійної роботи студентів;

- запропоновано ряд дидактичних прийомів, для прискорення процесу формування інформаційної культури, інформатичних і комунікативних компетентностей та забезпечення міцності знань, умінь та навичок з ІКТ;

- створена комп’ютерна мережа, в рамках якої проводиться дистанційне навчання студентів-економістів з відповідним програмним та методичним забезпеченням;

- узагальнюючою теоретичною працею з інформаційної підготовки студентів слугує монографія “Система інформатичної підготовки на економічних спеціальностях вузів”.

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів дослідження підтверджується: самостійним дослідженням теоретичних та методичних аспектів досліджуваної проблеми; виявленням на основі системного аналізу компонентів особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей та взаємозв’язків між ними; особистими ідеями та конкретними розробками компонентів особистісно-орієнтованої методичної системи формування інформатичних компетентностей в умовах комп’ютерної підтримки лекційного курсу та практичних занять, впровадженням результатів дослідження в вузах; особистими ідеями та рішеннями проблем системи інформатичної підготовки майбутніх економістів в вузах шляхом впровадження розробленої автором моделі системи формування інформатичних компетентностей; обґрунтуванням доцільності використання традиційних та інноваційних педагогічних технологій; впровадженням в навчальний процес економічного факультету комп’ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів дисциплін “Інформатика і комп’ютерна техніка”, “Інформаційні системи та технології в економіці”, “Системи обробки економічних даних”; особистими ідеями та рішеннями створення педагогічних програмних засобів навчання дисциплін інформатичного циклу в рамках дослідження та науковим керівництвом їх розробки; концепцією та реалізацією створення комп’ютерної мережі для дистанційного навчання студентів-економістів; персонально підготовані та видані навчально-методичні посібники для студентів вузів; розроблені та опубліковані особисто навчально-методичні матеріали, апробовані в педагогічному експерименті, доповідях та виступах на конференціях, семінарах, засіданнях кафедр; в оформленні основних результатів дослідження у вигляді монографії.

Вірогідність результатів забезпечується адекватністю обраних методів дослідження його меті і завданням, послідовною реалізацією в процесі дослідження принципів теорії навчальної діяльності, психологічних засад пізнавальної діяльності студентів, вчення про єдність свідомості та діяльності, результатами педагогічного експерименту та оцінювання його ефективності, а також впровадженням в педагогічну практику вищих навчальних закладів з економічними спеціальностями результатів дисертаційного дослідження.

Обґрунтованість висновків дослідження зумовлена тим, що його цілі формувалися виключно на основі реальних потреб суспільства відносно підготовки спеціалістів за напрямками та спеціальностями, що визначають розвиток пріоритетних базових галузей економіки, дослідження проводилося з урахуванням загальноприйнятих тенденцій інформатизації системи освіти та суспільства в цілому. Суттєвим підтвердженням адекватності результатів дослідження потребам суспільства, науки і практики є позитивна експертна оцінка (визнання) розроблених здобувачем навчально-методичних комплексів для вузів, що здійснюють підготовку фахівців з економічних спеціальностей, в ході їх широкого впровадження в практику роботи вищих навчальних закладів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях (“Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти” - Київ, 1999; “Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи” - Херсон, 2003; “Інформатизація освіти і дистанційні форми навчання: сучасний стан та перспективи розвитку” - Суми, 2004; “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіку” - Ірпінь, 2004; “Інформаційні технології в наукових дослідженнях та навчальному процесі” - Луганськ, 2005, 2006; “Інформаційні технології в освіті та управлінні” - Херсон, 2005), під час стажування та обміну досвідом на факультеті економіки, менеджменту та права університету Nice Sophia-Antipolis (г. Ніцца, Франція) по проекту TEMPUS-TACIS, 2001, на всеукраїнських науково-методичних конференціях (“Інформаційні технології в науці та освіті” - Черкаси, 1997; “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Дистанційне навчання в XXI сторіччі” - Львів, 2001; “Інформатизація освіти України” - Херсон, 2001; “Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології науки, економіки та освіти” - Кривий Ріг, 2005; “Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” - Бердянськ, 2005; “Нові інформаційні технології в навчальному процесі” - Одеса, 2005; “Дистанційна освіта в Україні: стан та перспективи розвитку” - Київ, 2005; “Проблеми економічної кібернетики” - Донецьк, 2005; “Проблеми економічної освіти та науковий прогрес” - Кривий Ріг, 2005; “Сучасні педагогічні технології формування готовності молоді до соціально-виробничої адаптації в профільному та професійному навчанні” - Херсон, 2005; “Теория и методика обучения фундаментальным дисциплинам в высшей школе - Кривий Ріг, 2006), на науково-методичному семінарі кафедри інформатики НПУ імені М.П. Драгоманова – Київ, 2006; на науково-методичному семінарі “Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і науці” – Черкаси, 2006, а також викладено шляхом публікацій.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (довідка про впровадження №126 від 30.10.06 р.), Київського національного економічного університету (довідка №861/01 від 08.11.06 р.), Полтавського університету споживчої кооперації (довідка №53 від 17.10.05 р.), Кримського інституту бізнесу (№432 від 31.10.06 р.), Сімферопольського коледжу економіки та управління (довідка №186 від 10.05.06 р.), Сімферопольського економіко-гуманітарного інституту (довідка №34/1 від 2.11.06 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 53 публікаціях автора загальним понад 100 друкованих аркушів, з них 1 монографія, 22 статей у фахових педагогічних виданнях, 12 одноосібних навчальних посібників для студентів, магістрів та викладачів.

Структура та обсяг дисертації.

Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації – 471 сторінок. З них: 389 с. – основний текст, 48 с. – список літератури з 656 найменування. В тексті знаходяться 15 малюнків та 17 таблиць. Додатки розміщені на 27 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової дослідженості і розробленості обраної проблематики, висвітлено зв’язок роботи з науковими програмами й планами, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; сформульовано гіпотезу, методологічні та теоретичні засади; окреслено етапи та експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, її апробацію та впровадження результатів у практику роботи навчальних закладів в Україні; охарактеризовано особистий внесок здобувача, вірогідність наукових положень, отриманих результатів і висновків дисертаційної роботи.

У першому розділі “Тенденції розвитку системи освіти в умовах інформатизації” розкрито сутність інформатизації освіти та роль сучасних інформаційних технологій в освіті; визначено стан, тенденції та проблеми сучасної теорії та практики підготовки спеціалістів на економічних спеціальностях вузів України. Висвітлено питання виникнення й проаналізовано стан компетентнісних підходів в освіті, згідно з якими формування компетентностей випускників вищого навчального закладу є завданням і місією системи освіти. Ця компетентність повинна забезпечити, з одного боку, можливість самореалізації випускника в суспільстві, а з другого – сприяти розвиткові гуманізму, демократії в самому суспільстві, становленню та поглибленню принципів громадянського суспільства.

Сучасне суспільство знаходиться на новому етапі свого розвитку – формується інформаційне суспільство, суттєвими рисами якого є:

- становлення інформаційних ресурсів та інформаційних технологій як стратегічного ресурсу розвитку суспільства;

- глобалізація процесів та явищ, що формує єдиний світ, єдиний інформаційний простір життєдіяльності людини та суспільства;

- підвищення ролі інформаційного сектору у виробничій сфері та сфері послуг;

- перебудова свідомості; зближення природничонаукового та гуманітарного знання;

- становлення освіти людей як приоритетної цінності суспільства.

В основі будь-якого виду діяльності людини в інформаційному суспільстві лежить її інформаційна діяльність, що визначається як процес, в ході якого людина перетворює та пізнає інформаційну середу, тим самим робить себе діяльнісним суб’єктом, а освоювані об’єкти, процеси, явища інформаційного середовища – об’єктом своєї діяльності, і найбільш повно, творчо реалізує свої здібності, потреби та спрямування як в інтересах особистого розвитку, так і з найбільшою вигодою для найближчого оточення і суспільства в цілому. Інформаційна діяльність – універсальна форма буття людини в інформаційному суспільстві і є методологічною основою будь-якої людської діяльності в інформаційному суспільстві.

Прогрес в інформаційному суспільстві визначається в значній мірі особистісним фактором; саме цінність особи повинна бути відправною точкою та вихідною посилкою організації сучасної освіти.

В тенденціях розвитку сучасної освіти (безперервність, відповідність рівню розвитку науки, прогностичний характер розвитку, відкритість, еволюція інформаційних технологій як універсального поліфункціонального засобу пізнання та ін.) відображаються специфічні риси інформаційного суспільства.

Інформатизація освіти розглядається як стратегічно важливий напрямок розвитку освіти і є необхідною умовою вирішення найважливіших її проблем – підвищення доступності, якості, фундаменталізації, гуманізації, гуманітаризації, надання незастаріваючого характеру з метою підготовки людини до умов життєдіяльності в інформаційному середовищі.

Особливістю сучасного етапу розвитку інформатизації освіти є те, що пріоритетними стають не інструментальні, а змістові аспекти інформатизації освіти.

Впровадження нових інформаційних технологій навчання змінює потрібну вагу та реальні можливості реалізації системи дидактичних принципів (науковості, наочності, системності, систематичності та послідовності, доступності, принципу індивідуального підходу та активного включення студента в навчальний процес). З урахуванням реальних можливостей інформатизації освіти та її впливу на методичну систему формування інформатичних компетентностей на перший план виходять фактори, ефективність впливу яких значно посилена в процесі навчання. До приоритетних перш за все відносяться: розвиток мотивації, пошукової діяльності, мислення та прийомів міркування; посилення інтересу до навчальної дисципліни. В умовах раціонального поєднання різних методів та організаційних форм навчання на основі НІТН підвищується ефективність використання організаційних форм активного навчання, розвитку самостійності студентів, збільшення арсеналу засобів пізнавальної діяльності, оволодіння сучасними методами наукового пізнання, розширення кола завдань та дослідницьких робіт.

З’ясування ролі та місця, особливостей інформатичної підготовки майбутнього економіста продемонструвало, що в умовах особистісно-орієнтованого навчання в зміст навчання, крім предметних знань, що задані освітніми стандартами, навчальними програмами, необхідно включити емоційно-ціннісні, особистісні компоненти та функції, які використовує економіст в своїй професійній діяльності. Доведено, що впровадження ІКТ сприяє більш ефективному оволодінню системами знань та умінь, розвиває творчу спрямованість пізнавальної діяльності студента, допомагає формуванню відповідних професійних та особистісних якостей. При цьому НІТН не самоціль, а педагогічно виправданий підхід, що повинен розглядатися перш за все в плані педагогічних переваг порівняно з традиційними технологіями навчання.

Аналіз сучасного стану проблем використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні дозволяє зробити наступні висновки.

Використання інформаційних технологій, які є невід’ємною часткою засобів діяльності людини в сучасному суспільстві, може справити суттєвий вплив на процеси навчання та систему освіти в цілому.

В умовах інформатизації освіти навчання повинне розглядатися як інтеграція можливостей студента та впливу на його навчально-пізнавальну діяльність за допомогою інформатизованого навчального середовища, що забезпечує розкриття, розвиток та реалізацію творчого потенціалу, продуктивних можливостей та здібностей студента. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відкриває широкі перспективи для реалізації ідей розвиваючого навчання на основі посилення дослідницької, самостійної, творчої навчальної діяльності.

Для реалізації ідей відкритої освіти, створення єдиного освітнього інформаційного простору потрібні нові підходи, нові моделі організації навчального процесу, навчальні методичні засоби нового типу, нові технології навчання в умовах інформатизації освіти та глобальної комунікації.

Впровадження в навчальний процес сучасних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє практичній реалізації особистісно-орієнтованої моделі навчання, тому що створюються умови для індивідуалізації та диференціації навчання; пропонується суб’єктивна активність; з’являються можливості студента знайти засоби самореалізації; формуються уміння самовдосконалення, самонавчання, самоосвіти; розкриваються можливості самовизначення та самовираження студента; посилюється мотивація навчання, пробуджуються в студенті нові емоції, що впливають на його мотиваційну сферу, змінюються стереотипи поведінки; розвивається самостійність, формується індивідуальність; нівелюється негативний вплив суб’єктивних факторів у навчанні; формується творче мислення, розвивається творча активність та творчий підхід до виконання різного роду завдань.

Уточнені і визначені: поняття “особистісно-орієнтоване навчання”; цілі особистісно-орієнтованого навчання; дидактичні вимоги особистісно-орієнтованого навчання в умовах використання ІКТ; дидактичні вимоги до організації особистісно-орієнтованого навчання в умовах використання ІКТ.

На основі аналізу розвитку вітчизняної дидактики в напрямку демократизації і гуманізації освіти можна зробити висновок, що не дивлячись на існування в наш час великих напрацювань в галузі гуманізації навчального процесу і гуманітаризації освіти, цілісна концепція особистісно-орієнтованого навчання і навчання при використанні ІКТ потребує доопрацювання.

1. Виявлено, що сучасний розвиток дидактики повинен бути спрямований в сторону реалізації моделі особистісно-орієнтованої освіти, в тому числі з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

2. Надане означення особистісно-орієнтованого навчання як навчання, що: спрямоване на студента як на основну цінність всього освітнього процесу; сприяє створенню умов для формування та проявлення особистісних якостей студентів, розвитку їх мислення, становлення творчої, активної, ініціативної людини, задоволення пізнавальних та духовних потреб студентів, розвитку їх інтелекту, комунікативних можливостей, навичок самоосвіти, саморозвитку, орієнтоване на потреби суспільства в спеціалістах, що вміють самостійно отримувати знання, здатні до перекваліфікації та адаптації в нових соціальних умовах.

3. Визначено, що головною метою особистісно-орієнтованого навчання є створення умов, що забезпечують гуманне відношення до студента, мотивацію до навчання і розвитку особистості студента.

4. Визначено, що під особистісно-орієнтованим навчанням треба розуміти певним чином спроектовану організацію процесу навчання, яка забезпечує умови для розвитку інтелекту і особистісних якостей студента, його творчих, комунікативних здібностей, здібностей до самонавчання, саморозвитку і самореалізації; яка дозволяє більш повно проявити і реалізувати можливості студента згідно з його підготовкою, здібностями і індивідуальними особливостями.

В роботі сформульовані та досліджені наступні вимоги до організації особистісно-орієнтованого навчання з використанням ІКТ: визнання пріоритету самоцінності індивідуума; індивідуалізація та диференціація навчання; зміщення акцентів на власну активність, самоконтроль, саморегуляцію та самоврядування; забезпечення умов, що сприяють саморозвитку та самонавчанню студента; врахування суб’єк-тивного досвіду кожного студента; організація комунікативної діяльності суб’єкта за допомогою локальних та глобальних мереж, оперативність доступу до необхідних інформаційних ресурсів; забезпечення об’єктивного контролю знань студентів; використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні; комплексність використання ІКТ при проведенні різного роду занять, в ході виконання різноманітної навчальної діяльності.

Проведені дослідження компетентнісного підходу можна узагальнити наступним чином:

1. Дослідження в сфері формування умінь та навичок студентів у вітчизняній педагогіці часто виходили на рівні компетентностей, тільки без використання даного терміну. Причому виділяли компетентності “предметні”, “міжпредметні” та “транспредметні”.

2. Розробка ідеї ключових компетентностей є відповіддю на вимоги сучасного суспільства, пов’язані з певним протиріччям між необхідністю забезпечити всебічне формування особистості студентів та істотним обмеженням у часі, віці і можливостях студентів, тому ключові компетентності вводяться як конкретизовані цілі освіти.

3. Компетентності можна фіксувати, але важко оцінювати. Компетентності не зводяться до знань та умінь, останні скоріше слугують формою їх прояву. Однак всяке протиставлення компетентностей знанням та умінням помилкове – це дві сторони одного процесу формування особистості студента. Компетентність поєднує в собі інтелектуальну та навичкову складові освіти.

Поняття компетентності включає не тільки когнітивну