ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ГАЛЬЧЕНКО Світлана Іванівна

УДК 94(477) „1943/1947“

МІСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ В УМОВАХ НОРМОВАНОГО ПОСТАЧАННЯ (1943-1947 рр.)

Спеціальність 07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Черкаси – 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі всесвітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Лисенко Олександр Євгенович,

Інститут історії України

НАН України,

завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Чернега Петро Макарович,

Інститут історичної освіти

Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова,

завідувач кафедри етнології

кандидат історичних наук, доцент

Вронська Тамара Василівна,

Національна академія

Служби безпеки України,

професор спеціальної кафедри

Захист відбудеться 19 вересня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81, кім. 211

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м.Черкаси, вул. Університетська, 22).

Автореферат розіслано „17” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Корновенко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі вітчизняна історична наука зміщує дослідницькі акценти в бік вивчення гуманітарних аспектів суспільного буття. Межі наукових студій безперервно розширюються не лише в напрямі розкриття глобальних, доленосних подій, а й проблем людини в контексті воєнних конфліктів. Усвідомлюючи, що в багатовимірному історичному процесі життя звичайних людей, їхні інтереси та потреби посідають особливе місце, останнім часом дослідники все більше уваги приділяють вивченню повсякденного життя на різних відрізках нашої історії з його неодмінними складовими, серед яких і проблеми життєзабезпечення.

Ще донедавна політики та вчені, підраховуючи збитки, заподіяні війною, акцентували здебільшого на матеріальних втратах і лише потім зверталися до власне людського фактора. У такій же послідовності з виразним домінуванням аналізу виробничої сфери, цифрових показників та статистичних даних висвітлювали повоєнні відбудовчі процеси. Водночас із поля зору випадали ті, хто найбільше потерпів від окупації, чиїми руками з руїн та попелу відроджувалася промисловість, зводилися будівлі, зрештою, ті, завдяки кому налагоджувалося мирне життя ще у воєнні та перші повоєнні роки. Не отримали належної уваги й чинники, без яких неможливе існування людини і яким немає альтернативи в роки війни та після неї. Зокрема, невисвітленою є проблема функціонування системи забезпечення громадян республіки продуктами харчування й одягом. Недаремно у визволених від окупантів містах найбільш актуальними були питання про те, де взяти хліб, у що одягтися та ін. Засоби їхнього вирішення перетворювалися в стратегію виживання. Усі інші моменти ставали другорядними, оскільки цілком очевидно, що відчуття голоду за силою свого впливу на функціонування людського організму поступається хіба що інстинктові самозбереження. До того ж і життя в міській місцевості диктує свої особливі умови. Держава, намагаючись забезпечити своїх громадян найнеобхіднішим, запровадивши карткову систему, у ті важкі часи не могла впоратися з цією проблемою через низку об’єктивних і суб’єктивних причин. Тому більшість людей, які були не в змозі вижити на мізерне нормоване постачання, змушена була шукати інших, додаткових джерел, вибудовуючи власну стратегію виживання. До того ж централізоване постачання кожного з регіонів УРСР було не однаковим. Індустріальний прагматизм вищого керівництва СРСР уніс свої корективи і в політику постачання, у якій інтереси мешканців більшості міст центральних областей України фактично нівелювалися.

Науковий інтерес до вивчення цієї теми полягає в необхідності модифікувати перспективи історіописання за рахунок аналізу та висвітлення життя звичайних людей, поєднати вивчення макроісторичних процесів дослідження на мікрорівні. Суспільна актуальність теми зумовлена також необхідністю пошуку оптимальної моделі задоволення життєвих потреб населення в умовах економічної та політичної нестабільності. Критичне осмислення й урахування історичного досвіду потенційно сприяють вирішенню окресленої проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з комплексною плановою темою „Актуальні питання історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн”, що досліджується на кафедрі всесвітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Проблематика студії узгоджується з науково-дослідницькою роботою відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України „Українське суспільство і влада на завершальному етапі війни. 1943-1945 рр.” на 2004-1006 роки (номер державної реєстрації 0104U003293).

Об’єктом дослідження є соціальне становище міського населення України і стратегія його виживання в останній період війни та в перші повоєнні роки.

Предмет дослідження – структура споживання та джерела забезпечення міського населення окремого регіону УРСР продуктами харчування і промисловими товарами в умовах дії карткової системи.

Хронологічні межі дослідження – 1943-1947 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1943 р.) зумовлений початком звільнення територій України від фашистів і запровадженням карткової системи продовольчого постачання населення республіки, верхньої (1947 р.) – скасуванням нормованого постачання.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території центральних областей України в діючих на відповідний момент адміністративних кордонах, зокрема, Київської, Полтавської, Вінницької та Кіровоградської.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчених джерел, здобутків історіографії висвітлити питання про взаємини влади та суспільства, з’ясувати ставлення держави до повсякденних проблем громадян, адекватність сприйняття союзним, республіканським та місцевим керівництвом реальних потреб міського населення окремого регіону, а отже, і здійснення ними заходів щодо забезпечення городян продуктами харчування та промисловими товарами.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:–

визначити ступінь наукового опрацювання теми, рівень і повноту її джерельної бази;–

охарактеризувати економічне становище міського населення центральних областей України після окупації та проаналізувати збитки, завдані харчовій і легкій галузям промисловості, торговельним установам, від яких залежало виробництво життєво важливих товарів; –

розкрити зміст та окреслити основні риси централізованого управління процесом нормованого постачання міського населення, а також з’ясувати особливості його співіснування з іншими джерелами забезпечення;–

проаналізувати рівень платоспроможності міського населення на фоні дії карткової системи та в зіставленні з наповненням „споживчого кошика”;–

розглянути відмінності в постачанні різних верств міського населення, пов’язані з тогочасним диференціюванням та пільгами, встановленими центральною владою;–

з’ясувати концептуальні засади постачання міського населення центральних областей України порівняно з іншими українськими містами та співмірність із внеском цього регіону до централізованих продовольчих фондів;–

встановити причинно-наслідковий зв’язок, залежність постачання міського населення продуктами харчування і промисловими товарами від політики та методів господарювання центральних і місцевих органів влади; –

проаналізувати зміни, які відбулися в постачанні міського населення в перші повоєнні роки;–

окреслити основні риси диференціації в забезпеченні городян промисловими товарами; –

простежити особливості підготовки та процес скасування карткової системи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у наступному: –

вперше у вітчизняній та зарубіжній історіографії, із залученням до наукового обігу низки нових документів архівів Російської Федерації та України у визначених хронологічних та територіальних межах, здійснено спробу всебічного висвітлення обставин і шляхів вирішення продовольчої проблеми та задоволення інших нагальних потреб міського населення, зокрема забезпечення його промисловими товарами в умовах функціонування карткової системи; –

функціонування нормованого постачання проаналізовано крізь призму соціального становища пересічної людини з її повсякденними інтересами й потребами; –

соціальний зріз проблеми в дисертації постає як самостійний об’єкт вивчення, а не похідний від політичної чи економічної домінанти; –

для розкриття теми запропоновано новий контекст висвітлення подій у сфері постачання та розподілу: диференціювання, особливості розподілу в урбанізованому середовищі центральних областей України досліджено на фоні аналізу реальних прибутків і платоспроможності міського населення, їхніх потреб і справжніх можливостей;–

елементами новизни позначена також спроба використання як альтернативного джерела матеріалів інтерв’ю й анкетування учасників тогочасних подій.

Практичне значення дисертацій. Полягає в тому, що фактологічний матеріал, теоретичні положення, висновки й узагальнення, які містяться в роботі, суттєво розширюють сучасні знання соціальних аспектів історії воєнних та повоєнних років. Результати роботи можуть залучатися для розробки лекційних курсів, проведення спецсемінарів, створення підручників та навчальних посібників з історії України окресленого періоду.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на спільному засіданні кафедр новітньої історії та всесвітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Загальна концепція дослідження знайшла своє відображення в доповідях і повідомленнях на Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференціях: „Науковий потенціал світу’2004” (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ), „Незабутні сторінки історії нашого народу (до 60-річчя звільнення України від гітлерівських загарбників)” (17 грудня 2004 р., м. Київ), „Наука і освіта’2005” (7-21 лютого 2005 р., м. Дніпропетровськ), „Велич подвигу народного” (присвячена 60-річчю Великої Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні) (8 квітня 2005 р., Одеса), „Велика перемога: погляд із сьогодення (присвячена 60-річю перемоги у Великій Вітчизняній війні)” (15-16 квітня 2005 р., м. Донецьк); XI Всеукраїнській науковій конференції „Велика Вітчизняна війна: маловідомі сторінки історії, імена, події” (15-16 жовтня 2004, м. Хмельницький).

Публікації. Основні положення дисертації викладено автором у 8 публікаціях, 5 із яких – у виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,5 др. арк.

Обсяг та структура дисертації зумовлені метою, завданнями та проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (24 сторінки, 255 позицій), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі, сформульовано мету й завдання, окреслено наукову новизну та практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію одержаних результатів.

Перший розділ „Історіографія, джерельна база та методологія дослідження” структурно поділяється на три взаємопов’язані підрозділи.

У підрозділі 1.1 „Стан наукової розробки теми” проаналізовано історіографію з теми, яку умовно поділено на радянську, сучасну українську та зарубіжну.

Перші праці, у яких побіжно висвітлено проблеми повсякдення, почали з’являтися постфактум подій, що розгорталися в країні. Практично по „свіжих слідах” у 1947 р. вийшла книга, підготовлена М.Вознесенським Вознесенский М.О. Военная экономика СССР в период Отечественной войны. – М., 1947., що стала першою спробою наукового аналізу стану економіки СРСР у роки війни. Того ж року з’явилася стаття В.Москвіна Москвин В. Советская торговля в годы Великой Отечественной войны // Советская торговля за 30 лет. – М., 1947. , у якій з’ясовано проблеми постачання населення продуктами харчування.

У другій половині 1940-х рр. опубліковано монографії, брошури, статті, у яких висвітлено політику партії, діяльність місцевих рад, громадських організацій у справі підвищення культурного та матеріального рівня трудящих на тлі широкомасштабних відбудовчих процесів. Над дослідженням цих проблем працювали М.Грановський Грабовський М. Шляхи піднесення матеріального і культурного рівня радянського народу. – К., 1947. і Я.Жуковський Жуковский Я.М. Повышение материального и культурного уровня жизни народа в новой пятилетке. – Воронеж, 1947.. У 1960-80-тих роках до них долучилися В.Довгопол Довгопол В.М. Робітничий клас України в роки соціалістичної індустріалізації. – Харків: Укрполітвидав, 1971., В.Зінич Зінич В.Т. Соціалістичні перетворення. Паростки нового комуністичного в культурі і побуті робітників Радянської України. – К., 1963., В.Романцов Романцов В. Робітничий клас Української РСР (1946-1970 гг.). – К., 1972. , Д.Григорович, В.Замлинський, В.Нем’ятий Григорович Д.Ф., Замлинский В.А., Немятый В.Н. Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны – К., 1980. , П.Денисенко Денисенко П.І. Компартія України – організатор відбудови народного господарства республіки (1943-1945 рр.). – К., 1968. , І.Кожукало та В.Юрчук Юрчук В., Кожукало И. Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстановление и развитие народного хозяйства Советской Украины (1946-1950 гг.) Институт истории партии при ЦК Компартии Украины – К., 1986. . Названих авторів можна віднести до представників партійної школи радянської доби.

За радянських часів до питань надання допомоги найменш захищеним та постраждалим від війни верствам населення грошима, харчами, одягом та іншими вкрай необхідними в той час речами в контексті досліджень суспільно-політичної діяльності радянського народу Суспільно-політичне життя трудящих Української РСР: В 2-х т. – К., 1973. Т.1. – 280 с.; Коваль М.В. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Отечественной войны. – К., 1977. , профспілок та комсомолу Слуцкий А.Б., Сидоренко В.П. Профсоюзы Украины после победы Великого Октября. – М., 1961; Терлецький В.М. Ради депутатів трудящих Української РСР в період завершення будівництва соціалізму (1938-1958 рр.). – К., 1966; Белоносов И.И. Советские профсоюзы в годы войны. – М., 1970; Горлач М. Вірна опора партії комуністів. Профспілки України в боротьбі за здійснення ленінського плану комуністичного будівництва. – К., 1966; Петляк Ф.А. Партийное руководство Советами на Украине в годы Великой Отечественной войны (1941-1945). – К., 1986. зверталося багато авторів.

Окремим аспектам життя та побуту, матеріальному становищу міського населення УРСР у воєнні та повоєнні роки, діяльності торговельних установ та громадського харчування присвячено фрагменти в розділах 7-го і 8-го томів багатотомної „Історії Української РСР” Історія Української РСР: У 8-ми т., 10-ти кн. /Голов. ред. кол.: Ю.Ю.Кондуфор (Голов. ред.) та інші. – К., 1977. – Т.7. – 535 с.; 1979. – Т.8. – Кн.1. . У сьомому томі „Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941-1945)” М.Коваль чи не вперше у вітчизняній історіографії виокремив матеріально-побутові проблеми населення і шляхи їхнього вирішення силами громадськості. Саме цей науковець став піонером, засновником наукової школи дослідження проблем життя та побуту населення Української РСР, ініціював створення спеціального колективного видання Общественно-политическая жизнь трудящихся в годы Великой Отечественной войны. Сборник научных трудов. – К., 1987. .

Дотичні до обраної теми сюжети містять узагальнювальні праці з історії економіки радянської доби Советская экономика в период Великой Отечественно войны, 1941-1945 гг. – М., 1970.; Історія народного господарства Української РСР. У трьох томах, чотирьох книгах. - Т.3. - Розвиток соціалістичної економіки в період будівництва і вдосконалення розвинутого соціалізму (1938–80-ті рр.). - Книга 1. - Будівництво економіки розвинутого соціалізму (1938-1960 рр.). – К., 1985., а також публікації, у яких проаналізовано перерозподіл державного бюджету і функціонування економіки в умовах воєнного часу Кравченко Г. Экономическая победа советского народа в Великой Отечественной войне //Военно-исторический журнал. – 1965. – №4.. У контексті нашого дослідження заслуговує на увагу і одна зі статей генерала А.Хрульова Хрулев А. Становление стратегического тыла в Великой Отечественной войне / Военно-исторический журнал. – 1961. – №6..

Географічні межі дослідження пояснюють підвищений інтерес і до окремих томів 26-томної „Історії міст і сіл Української РСР” Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Київська обл. /Ред. колегія Ф.М. Рудич та ін./. – К.: Гол. редакція УРЕ АН УРСР, 1971; Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Вінницька область /За ред. Олійник А.Д., Бабій М.Р./. – К., 1972; Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Кіровоградська область. /Ред. Колегія Д. С. Сиволап та ін./. – К.: Гол. редакція УРЕ АН УРСР, 1972; Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Черкаська область. /Ред. Колегія О.Л. Стешенко та ін./. – К.: Гол. редакція УРЕ АН УРСР, 1972; Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Полтавська область /Ред. колегія І.П. Буланий та ін./. – К.: Гол. редакція УРК АН УРСР, 1967., а також окремих регіональних видань, присвячених соціалістичному будівництву, діяльності партійних організацій, зокрема і в центральних областях України Соціалістичне будівництво на Полтавщині. 1945-1985: Збірник документів і матеріалів /Упоряд. Л.Д.Бойченко та ін., ред. кол.: П.І.Матвієнко (відп. ред.) та ін. – Х., 1989.

Окрім згаданих праць, у яких обрана для вивчення тема висвітлюється фрагментарно, заслуговують на увагу й інші, які тим або іншим чином стосуються різних її складових. Так, ще наприкінці 50-х – на початку 60-х років ХХ ст. з’явилася низка праць У.Чернявського Чернявский У.Г. Обеспечение городов продовольствием в годы Великой Отечественной войны // История СРСР. – 1959. – № 4; його ж. Продовольственное снабжение городов в годы Великой Отечественной войны // Исторические записки. – № 69. – М., 1961; його ж. Война и продовольствие. Снабжение городского населения в Великую Отечественную войну. – М., 1964. і О.Любимова Любимов А.В. Торговля и снабжение в годы Великой Отечественной войны. – М., 1968. .

У 70-ті роки ХХ ст. радянська історіографія збагатилася працями Л.Гордона Гордон Л.А. Черты социалистического образа жизни: быт городских рабочих вчера, сегодня, завтра. – М., 1977., О.Зуйкової Зуйкова Е.М. Быт при социализме. – М., 1976; Її ж. Удовлетворение бытовых потребностей городского населения. – М., 1976., присвяченими різним аспектам повсякдення населення повоєнного часу, А.Ларіна Ларін А.Ф. Відновлення постачання продовольчими товарами міського населення УРСР після визволення від гітлерівських окупантів // Український історичний журнал (далі УІЖ). – 1974. – № 7; його ж. До питання про матеріально-побутове постачання населення України (1943-1945 рр.) // УІЖ. – 1978. – № 5., який вивчав продовольче постачання різних регіонів України, зокрема Донбасу. Чи не останньою публікацією радянської доби, у якій продовольче постачання розкрито в контексті керівної ролі партійних організацій, стала стаття О.Агафонова Агафонов О.Й. Діяльність партійних і радянських організацій по налагодженню продовольчого постачання міст Донбасу (1941-1945 рр.) // УІЖ. – 1984. – № 3., опублікована в „Українському історичному журналі” 1984 року.

В узагальнювальних, новаторських працях сучасні вітчизняні науковці об’єктивно й неупереджено розкривають складні сторінки історії окресленого періоду. Це, зокрема, роботи М.Коваля, В.Барана, В.Даниленка і Ф.Турченка Коваль М.В Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). – Т.12. – К., 1999; Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.). – К., 1999; Турченко Ф.Г. Новейшая история Украины. Часть первая (1917-1945 гг.). – К., 1995..

У 1992 р. за редакцією С.Кульчицького вийшов збірник „Сторінки історії України: ХХ століття”, в якому, серед інших статей, опубліковано й ті, що проливали світло на трагічні наслідки тоталітарної системи для радянського народу, голод 1946-1947 рр. в Україні.

Пізніше вийшли друком узагальнювальні праці В.Барана та В.Литвина Баран В.К. Україна: новітня історія: 1945-1991 рр. – Л.: МП Свобода, 2003; Литвин В.М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1946-1955). – К., 2004., в яких містяться дані про соціальні наслідки війни й засоби їх подолання.

Про деформаційні процеси в економіці, що позначилися на постачанні міського населення, а також про інші аспекти, які так чи інакше впливали на стан у цій сфері життєдіяльності, йдеться працях О.Перехреста Перехрест О.Г. Наслідки нацистської окупації українського села в період німецько-радянської війни 1941 – 1945 рр. // Історичні і політологічні дослідження. – 2005. – № 1 (23). , Г.Голиша Голиш Г. Наслідки німецько-радянської війни для неповнолітніх громадян України // УІЖ. – 2005. – № 3. , Л.Хойнацької Хойнацька Л. М. Відновлення машинобудівної індустрії України та його соціальні наслідки (1943-1950 рр.). – К., 2003., М.Плюща Плющ М. Урбанізація і зростання міського населення у повоєнні роки // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник наукових статей. Вип. – 15. – К., 2001. , Л.Ковпак Ковпак Л. Соціально-побутові умови життя населення в II-й половині XX ст. (1945-2000 рр.). – К., 2003., І.Вєтрова Ветров І.Г. Економічна експансія третього рейху в Україні 1941-1944 рр. – К., 2000., А.Арутюняна Арутюнян А.В. Советское крестьянство в годы Великой Отечественной войны. – М., 1970., В.Волинця і Л.Кондратенко Волинець В.В., Кондратенко Л.В. До питання про вплив холодної війни на деформаційні процеси в економіці України. 1945-1950 рр. // Сторінки воєнної історії України. Збірник наукових статей. Випуск 5. – К., 2001. та багатьох інших. Причинам і наслідкам голоду 1946-1947 рр. присвятили свою публікацію українські історики О.Веселова і П.ПанченкоВеселова О.М., Панченко П.П. Голод в Україні 1946-1947 //УІЖ. – 1996. – № 1. – С.129-142; № 2..

Одним із провідних фахівців у цій тематичній ніші справедливо вважають П.Чернегу Чернега П. М. Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.). – К.,1987. , монографія якого впродовж тривалого періоду залишалася чи не єдиним узагальнювальним виданням з історії професійних об’єднань воєнної доби. Кілька публікацій науковця присвячено різним аспектам соціальної діяльності спілок Чернега П.М. Участь профспілок в забезпеченні трудящих житлом і створенні побутових умов для життя в роки Другої світової війни // Сторінки воєнної історії. Зб. наук. статей. Вип.6. – К.: Інститут історії України НАН України, 2002..

Окрему групу в історіографії обраної нами для вивчення теми становлять праці, що стосуються діяльності радянських профспілок. Питанням постачання робітників підприємств через систему ОРСів продовольством у своїй узагальнювальній праці приділили увагу М.Головко та О.Лисенко Головко М.Л., Лисенко О.Є. Профспілки України у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Навчальний посібник. – К., 2002..

Останнім часом дослідники все більше зосереджують зусилля довкола тих чи інших проблем повсякденного життя населення, зокрема Т.Вронська Вронська Т. Виживання міського населення України (1943-1945) // Друга світова війна і Україна: Матеріали наукової конференції 27-28 квітня 1995 р. – К., 1995; її ж. Дія карткової системи в Україні у воєнні та перші повоєнні роки (1941-1947 рр.) // Сторінки воєнної історії. Зб наук. статей. – Вип. 2. – К., 1998., Вронська Т. В умовах війни: життя та побут населення міст України (1943-1945 рр.). – К.: Інститут історії України НАН України, 1995..

Окреслене тематичне поле презентовано також студіями російських учених. Певний інтерес у цьому сенсі становлять праці О.Зубкової Зубкова Е.Ю. Общество и реформы. 1945-1964. – М.: Изд. Центр Россия молодая, 1993; Ее же. Послевоенное советское общество: политика и повседневность. 1945-1953. – М.: РОССПЭН, 2000. , Г.Андрієвського Андреевский Г. Повседневная жизнь Москвы в сталинскую эпоху (30-40-е годы). – М., РОССПЭН, 2003. , В.Кожурина Кожурин В.С. Неизвестная война: деятельность советского государства по обеспечению условий жизни и труда рабочих в годы Великой Отечественной войны. – М., 1990., В.Зими Зима В.Ф. Голод в СРСР 1946-1947 годов: происхождение и последствия. – М., 1996. . У 1999 р. вийшли друком монографії російських учених, кожна з яких є суттєвим внеском у розробку питань, дотичних до нашої теми, насамперед це монографії О.Осокіної Осокина Є.О. За фасадом „сталинского изобилия”: Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации. 1927-1941. – М., 1999. – 271 с. та О. Сенявської Сенявская Е.С. Психология войны в ХХ веке: исторический опыт России. – М.: РОССПЭН, 1999. –383 с. .

Окремо слід розглядати зарубіжну історіографію, представлену серед інших іменами тих дослідників, яких ще донедавна називали „радянологами” та „українознавцями”: американський дослідник Колумбійського університету К.Меннінг Manning C. Ukraine under the Soviets. – New York, 1953., українознавець К.Кононенко Кононенко К. Україна і Росія. – Мюнхен, 1965., І.Коропецький Econjmics of Soviet Regions / Ed. by I.S.Koropeckyj, G.E. Schroeder. – New York, 1981. і викладач Ессекського університету (Велика Британія) Т.Данмор Dunmore T. The Stalinist Commandant Economy: The Soviet State Apparatus and Economic Policy, 1945-1953. – London, 1980. , англійський економіст А.Ноув Nove A. An Economic History of the USSR. – London, 1969.. Окремо варто згадати і таких представників зарубіжної історіографії, як Д.Боффа, В.Косик, Дж. Хоскинг Боффа Джузеппе. История Советского Союза. В двух томах. Т.2. От Отечественной войны до положения второй мировой державы. Сталин и Хрущев. 1941-1964. – М., 1990; Хоскинг Дж. История Советского Союза. 1917-1992 гг. – М., 1994. . Попри брак джерел ці видання містять немарксистські методологічні підходи й методики, які дозволили поглянути на окреслену проблематику в іншому світлі.

Ґрунтовний аналіз зарубіжної історіографії проблем відбудови промисловості УРСР у другій половині 40-х років здійснено вітчизняним ученим О. Гаранем Гарань О.В. Відбудова промисловості УРСР у другій половині 40-х років у висвітленні зарубіжною історіографією // УІЖ. – 1989. – № 4., який визначив сильні й слабкі позиції досліджуваного явища.

Аналіз історіографії засвідчує, що в науковій літературі немає спеціальної студії, присвяченої вивченню постачання міського населення продуктами харчування та промисловими товарами у визначених хронологічних межах, чим і зумовлене звернення дисертантки до цієї теми.

У підрозділі 1.2. „Огляд джерельного комплексу“ з’ясовано, що різнопланові за змістом і характером джерела умовно можна поділити на три групи. До першої групи належать документи радянських та партійних органів, що містять відомості про політику держави стосовно постачання та розподілу продуктів харчування й промислових товарів серед різних верств населення визволених міст України під час війни та в перші повоєнні роки. Другу – ті з них, що дозволяють встановити реальну картину соціального становища міського населення центральних областей України, його чисельність, а також простежити шляхи постачання та розподілу тієї незначної кількості товарної маси, яка надходила на місця. Третя група об’єднує документи, що віддзеркалюють настрої населення та його ставлення до заходів центральної й місцевої влади стосовно забезпечення найнеобхіднішими продуктами харчування та промисловими товарами. Майже всі опрацьовані фонди архівів містять багато документів, які можна зарахувати до кожної з груп, оскільки окремі матеріали ставали підґрунтям або підставою, скажімо, для того чи іншого законодавчого акту або рішення. Такою, зокрема, була інформація з місць чи листи-скарги.

Під час наукового пошуку авторкою опрацьовано документи Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (далі – ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань (далі – ЦДАГО України), Державного архіву Служби Безпеки України (далі – ДАСБУ), а також державних архівів центральних областей. Важливою складовою джерельної бази дослідження стали також документи Російського державного архіву економіки (далі – РДАЕ), Державного архіву Російської Федерації (далі – ДАРФ), Російського державного архіву соціально-політичної історії (далі – РДАСПІ). Під час підготовки дисертації автором було залучено оригінальні документи трьох державних, одного галузевого і чотирьох обласних вітчизняних архівів, а також трьох архівосховищ Російської Федерації. Опрацьовано 11 фондів, 21 опис і понад 63 справи російських архівів та 24 фонди, 31 опис й близько 300 справ вітчизняних архівів.

Із фондів РДАСПІ, зарахованих до першої групи, використано документи Центрального Комітету ВКП(б) (ф.17). Цікаві матеріали віднайдено у фондах ЦДАВО України (ф. 1) – ЦК КП(б)У, що дозволили скласти цілісне уявлення про механізми й принципи централізованого розподілу непродовольчих товарів і продуктів. Торговельна статистика представлена здебільшого фондами наркомату (міністерства) торгівлі СРСР (ф.7991), легкої (ф.7604) і харчової (ф.8543) промисловостей; Держплану СРСР (ф.4372), а також відповідних фондів наркомату торгівлі УРСР України (ф.1904), Центрального статистичного управління при Раді Міністрів УРСР (ф.Р-582).

Із документів другої групи на особливу увагу заслуговують ті, що зберігаються в ДАРФ – справи „Особливої течки Сталіна” (ф. 9404). Аналогічну назву мають і справи з фондів ЦДАГО України (ф.1) – документи загального відділу (особливий сектор) ЦК Компартії України (таємна частина) 1941-1949 рр.

У третій групі представлено документи, що зберігаються у фондах РДАЕ (ф.7971). Саме вони дозволили з’ясувати норми постачання, а також перелік тих верств, що мали особливе ставлення до себе з боку держави. Із документів Центрального статистичного управління СРСР (ф.1562) та фонду Наркомату харчової промисловості СРСР (ф.8543).

В ДА СБУ (ф.68, 79), на жаль, збереглося дуже мало матеріалів, які готувалися для партійних органів. Натомість ці документи досить потужно представлено в колишньому партійному архіві (сучасний – ЦДАГО).

Ще одним великим і різноманітним за своїм складом комплексом є документи обласних архівів України, які характеризують стан постачання, оскільки в них центральне місце посідають не вищі органи влади, а безпосередньо населення та організаторська робота місцевого керівництва. Для з’ясування реальної картини постачання та розподілу на місцях, дисертант використовувала листування місцевих радянських, партійних, торговельних організацій із центром. Вона відклалася у фондах Державного архіву Київської області (ф.Р-880), Державного архіву Вінницької області (фф.Р-2700, Р-151), Державного архіву Черкаської області (фф.121, Р-2417), Державного архіву Полтавської області (фф.3362, 5169, 4912), звідки надходили кореспонденція (телеграми, листи) та відповідні звіти.

Опубліковані джерела представлено в збірниках документів та матеріалів, які висвітлюють події воєнного і повоєнного часу та містять фрагментарну інформацію з обраної теми. Вони умовно класифікуються на декілька груп.

Перша група – це джерела , що містяться в документальних збірниках комплексного характеру, які об’єднують матеріали в масштабах всієї України чи груп регіонів Советская жизнь. 1946-1953 гг. / Сост. Е.Ю. Зубкова, Л.П. Кошелева. – М.: РОССПЭН, 2003. – 720 с.; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Документы м материалы: В 3 т. – К., 1985. – Т. 3..

Друга група – матеріали, вміщені в регіональних документальних збірниках, підготовлених працівниками обласних архівів та місцевих владних структур Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. – Зб. документальних матеріалів. – К.: Наукова думка, 1977. – 273 с.; Кіровоградщина у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. – Збірник документів і матеріалів. – Дніпропетровськ: Промінь, 1965. – 306 с.; Визволена Київщина. Збірник матеріалів, присвячених І-й річниці з дня визволення Києва і Київської області з німецької неволі. – К.: Управління державного видавництва, 1944. – 128 с..

Третя група – матеріали статистичних збірників, які вийшли протягом 1940-х – 1980-х рр. Народне господарство Української РСР в 1971: Ювілейний статистичний щорічник. – К., 1972.

Четверту групу опублікованих документів становлять матеріали, зібрані в тематичні збірники Історія народного господарства УРСР 1941-1945 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Х., 1989.

.

Суттєвий вплив на з’ясування реальної картини забезпеченості міського населення центральної України мали свідчення, зібрані в ході анкетування сучасників тієї доби. Саме з цих анкет вдалося дізнатися про особливості та роль додаткових джерел забезпечення (присадибні ділянки, колективне городництво) у виживанні городян. Відповіді респондентів стосовно основних видів продуктів, що надходили до столу мешканців міст, а також щирі зізнання щодо тогочасних „хитрощів”, пов’язаних із виготовленням „з нічого” одягу та взуття, дозволили скласти уявлення про те, як за тих украй мізерних товарних надходжень жінкам, приміром, вдавалося шити собі нове вбрання і наповнювати житло нехитрим скарбом.

Помітне місце в дисертації посідають документи епістолярного жанру – листи до близьких на фронт, скарги, фрагменти з матеріалів приватного листування, отримані з підрозділів перлюстрації органів державної безпеки та військової цензури.

З огляду на кількість архівних фондів, їхню географію і походження, як і на наявність інших матеріалів, джерельну базу можна вважати досить широкою і, що найголовніше, достовірною, оскільки вона містить документи, які дозволяють здійснити порівняльний аналіз інформації для з’ясування реальної картини тогочасного буття городян та його деталей.

Опрацьована джерельна база дозволяє належним чином обґрунтувати теоретичні положення й сформулювати узагальнення, концептуально викладені в дисертації.

У підрозділі 1.3. „Методологія дослідження” наголошено, що в ході наукового пошуку використано як загальнонаукові методи логічного аналізу, метод класифікації та систематизації, узагальнення, статистичний і структурний методи, так і спеціальні – проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, соціологічний тощо.

Таким чином, у дисертації застосовано комплексний підхід до засобів наукового пошуку, органічно поєднано різні методи, ураховано пріоритети загальнолюдських цінностей, об’єктивні та суб’єктивні чинники розвитку подій у суспільстві. Обраний дослідницький спектр створив підґрунтя для з’ясування реальних умов виживання міського населення в скрутні часи воєнних та повоєнних років.

Другий розділ „Стратегія виживання міського населення центральних областей України в умовах війни” структурно поділяється на три взаємопов’язані підрозділи. У підрозділі 2.1 „Наслідки окупації та перші кроки у впровадженні нормованого постачання” зазначено, що війна спричинила катастрофічне становище міського населення, висвітлено масштаби збитків, заподіяних легкій та харчовій промисловості центральних областей України. Наведено чисельність населення регіону на кінець війни і в перший повоєнний рік та окреслено шляхи подолання проблеми забезпечення городян продуктами харчування і промисловими товарами, зокрема через уведення нормованого постачання шляхом запровадження карткової системи на визволеній території. Слід зауважити, що для розподілу серед населення карток, орденів, спеціальних талонів на нормовані товари при міських і районних радах було організовано карткові бюро, крім цього, у кожній з областей створено спеціальні контрольно-облікові бюро, які відстежували правильність видачі карток, перевіряли контингент населення, прийнятого на централізоване постачання, а також здійснювали ревізії. У роботі презентовано факти диференціації не лише в середині окремих груп „споживачів”, а й поміж окремими регіонами УРСР і навіть містами центрального регіону.

У підрозділі 2.2 „Особливості забезпечення городян хлібом та іншими продуктами харчування” викладено концепцію забезпечення визволених областей УРСР хлібом і продуктами харчування. Зокрема, з’ясовано особливості постачальницької політики щодо центральних областей. Від моменту визволення регіон мав певні зобов’язання-рознарядки стосовно постачання до центральних фондів продовольчого зерна з власних запасів.

Із погляду продовольчого постачання міського населення визволених районів, зокрема постачання хліба, 1943-1944 рр. були найскладнішими, хоча хліб в ті скрутні часи вважали одним із продуктів, який надходив до столу споживача здебільшого щоденно. Забезпечення міського населення іншими продуктами харчування налагоджувалося не так оперативно, проте, плани також складали ще задовго до визволення того чи іншого населеного пункту. Йдеться про той випадок, коли централізована система виявляла свої позитивні риси, оскільки за умов війни та повоєнної руїни це була єдина можливість хоча б мінімально забезпечити громадян продуктами харчування.

Варто відзначити роль ОРСів (відділів робітничого постачання), які стали додатковою важливою ланкою в загальних зусиллях держави, місцевих органів влади в справі вирішення нагальних потреб населення великих міст та промислових цетрів України.

У підрозділі 2.3 „Специфіка постачання та розподілу непродовольчих товарів” на підставі аналізу стану легкої промисловості в умовах війни з’ясовано особливості забезпечення промисловими товарами міського населення. У роботі наголошено, що просуванню товарів до споживача заважав брак навіть необхідної кількості збутових баз промисловості. Траплялося так, що, отримавши талон на взуття, городянин не міг його викупити через відсутність грошей або недостатню кількість купонів, хоча придбання одягу або взуття за промтоварними картками було великою рідкістю.

У роботі окреслено шляхи отримання непродовольчих товарів та забезпечення різних категорій населення, зокрема інвалідів, дітей та представників партійно-радянської номенклатури.

Третій розділ „Проблеми та особливості системи постачання в перші повоєнні роки (1945-1947 рр.)” складається з трьох взаємопов’язаних підрозділів. У підрозділі 3.1 „Зміни у постачанні міського населення у повоєнний період” розкрито джерела і шляхи вирішення цієї проблеми у перші роки відбудови. Як свідчать документи, і по війні городяни центральних областей України не відчули покращання в постачанні. У питанні розвитку промисловості перевага надавалася важкій, а не харчовій та легкій, потреби людини залишалися поза увагою як республіканського, так і обласного керівництва. Центральні області були донорами для індустріальних регіонів, а жителі сприймалися можновладцями як меншовартісний об’єкт своєї турботи. У пропонованій дисертації проаналізовано повоєнну систему забезпечення продуктами харчування різних верств населення та з’ясовано їхнє місце в загальній системі.

Підрозділ 3.2. „Стратифікація та джерела забезпечення городян промисловиим товарами” присвячено вивченню проблеми відновлення окремих галузей промисловості та джерел забезпечення городян. Аналіз звітних документів стосовно товарообігу засвідчує той факт, що ситуація з реалізацією предметів одягу практично збігалася з тією, яка склалася з продовольчими товарами. У кращому становищі залишалися столиця та обласні центри, хоча й тут спостерігалася диференціація в забезпеченні різних категорій населення.

Головною ознакою всієї системи нормованого постачання промисловими товарами був гострий дефіцит найнеобхідніших речей: одягу, взуття, інших товарів першої необхідності. До дефіцитних товарів (уже перед власне скасуванням карткової системи) належали вовняні та шовкові тканини, дитячий одяг і взуття, тюль, велосипеди, радіоприймачі, гостро бракувало шкіряного і гумового взуття та інших життєво необхідних товарів, що значно знижувало загальний рівень життя міського населення центральних областей України, як й інших регіонів.

У підрозділі 3.3 „Скасування карткової системи” охарактеризовано механізми та заходи влади, які були спрямовані на скасування карткової системи. Висвітлено проблеми, що постали в перші пореформені місяці як перед керівниками різних рівнів, так і перед міськими жителями. На жаль, знову було введено