НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

ГАПОТЧЕНКО Тетяна Миколаївна

УДК 349.41

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗЕМЕЛЬ

АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ДОРОЖНЬОГО

ГОСПОДАРСТВА

Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків-2007

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Науковий керівник -

доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент Академії правових наук України

Шульга Михайло Васильович,

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого,

завідувач кафедри екологічного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Балюк Галина Іванівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри трудового, земельного та екологічного права;

кандидат юридичних наук, доцент

Гуревський Володимир Климентійович,

Одеська національна юридична академія

доцент кафедри аграрного, земельного та екологічного права;

Провідна установа: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, відділ проблем аграрного, земельного та екологічного права, м. Київ

Захист відбудеться 26 квітня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий 23 березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Спасибо-Фатєєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Українській державі на сучасному етапі відбувається процес інтеграції вітчизняної транспортної інфраструктури в європейську, що створює умови прогресивного розвитку країни, зміцнення економічної безпеки держави, підвищення конкурентоспроможності транспортної мережі для збільшення транзитних перевезень і розвитку туризму. Невід'ємною складовою частиною єдиної транспортної системи країни виступає автодорожня система країни, належне функціонування якої пов’язане з використанням відповідних земельних ділянок, які виступають загалом як просторовий операційний базис. Удосконалення автодорожньої системи України обумовлюють значні зміни в складі земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Паралельно із зазначеними процесами в Україні активно здійснюється реформування земельних відносин. Об’єктом земельної реформи є всі землі України, в тому числі і землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства. У відповідності до закріпленого у законодавстві завдання земельної реформи з певними особливостями відбувається перерозподіл цих земель та передача їх у власність, а також користування з метою створення умов для розвитку різних форм господарювання на землі.

Слід зазначити, що в сучасних умовах питання раціонального, ефективного використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства безпосередньо пов’язані проблемами екологічної безпеки, забезпечення якої є пріоритетним завданням і обов’язком держави згідно з Конституцією України (ст. 16).

Викладене обумовлює те, що правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства збагачується та набуває характерних лише йому особливостей. Зважаючи на недосконалість законодавства, що закріплює правовий режим цих земель, та відсутність ґрунтовних доктринальних досліджень з цього приводу постає нагальна потреба в детальному науковому осмисленні обраної тематики, яке в свою чергу створить підґрунтя для наступних узагальнень щодо правового режиму земель транспорту в цілому, а в практичному аспекті – сприятиме вдосконаленню правового регулювання земельних відносин.

Науковою основою для проведення дослідження стали праці таких українських науковців у галузі земельного та екологічного права, як В.І.Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, А.Г. Бобкова, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, В.І. Гордєєв, В.К. Гуревський, І.І. Каракаш, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулінич, Н.Р. Малишева, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, С.В. Разметаєв, В.І. Семчик, А.К. Соколова, Н.І. Титова, В.І. Федорович, В.О. Чуйков, В.С. Шахов, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін. і доробки вчених – представників радянської та російської правової науки в галузі земельного та екологічного права: Г.О. Аксененка, В.П. Балезіна, М.М. Бринчука, Б.В. Єрофеєва, І.О. Іконицької, О.С. Колбасова, О.М. Колотиньскої, М.І. Краснова, О.І. Крассова, В.В. Петрова та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри екологічного права в рамках Державної цільової комплексної програми “Проблеми удосконалення екологічного законодавства в умовах ринку” Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (№ державної реєстрації 0186.0.070871).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття поняття, складу та основних ознак земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, виявлення особливостей правового режиму цих земель в умовах проведення земельної реформи; а також окреслення шляхів вдосконалення та перспектив розвитку земельного законодавства в цьому напрямку.

Відповідно для досягнення поставленої мети визначені основні завдання дисертаційного дослідження: 1) виявити найістотніші ознаки земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, сформувати на їх основі визначення поняття “землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства”; 2) уточнити та проаналізувати склад земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 3) розкрити сутність та особливості правових форм використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства в Україні в сучасних умовах; 4) визначити та всебічно проаналізувати специфіку правової охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 5) дослідити чинне законодавство України, яке визначає правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, та окреслити шляхи вдосконалення та перспективи його розвитку; 6) сформулювати основні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання управління у сфері використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства в умовах формування в Україні інституційних та правових засад ринкової економіки.

Об’єктом дисертаційного дослідження виступає система правовідносин, що формуються в процесі використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та управління цими землями.

Предметом дисертаційного дослідження є актуальні питання правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та його особливості, обумовлені цільовим призначенням цих земель.

Методи дослідження. При здійсненні дисертаційного дослідження були застосовані історичний, діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, логіко-семантичний, метод сходження від абстрактного до конкретного, метод тлумачення правових норм та деякі інші методи наукового пізнання. Історичний - при дослідженні становлення та розвитку правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; діалектичний – для дослідження розвитку положень про правовий режим досліджуваних земель; порівняльно-правововий - для порівняльного аналізу окремих положень нормативно-правових актів України і законодавства деяких зарубіжних країн, що визначають правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; формально-логічний – під час аналізу положень нормативно-правових актів України щодо досліджуваного питання; логіко-семантичний і метод сходження від абстрактного до конкретного допоміг сформулювати поняття земель транспорту та земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства зокрема; метод тлумачення правових норм - для виявлення відповідності норм права логіці й тенденціям розвитку суспільних відносин. Застосування зазначених методів зумовлено вимогами об’єктивного і всебічного аналізу процесів, що відбуваються в економіці України в період утвердження ринкових відносин, нових методів господарювання на землі, функціонування різних форм власності на землі.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним і всебічним дослідженням особливостей правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Проведене дослідження дозволило дисертанту сформулювати та обґрунтувати наступні положення, що виносяться на захист:

1. Вперше запропоновано юридичне визначення поняття земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, до яких слід відносити землі, надані на праві власності або праві користування відповідним суб’єктам автомобільного транспорту та дорожнього господарства чи призначені для забезпечення діяльності автомобільного транспорту загального користування або розміщення об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень.

2. Обґрунтовано нове твердження, що головним критерієм віднесення земельних ділянок до земель автомобільного транспорту слід вважати розміщення на цих землях об’єктів автомобільного транспорту – об’єктів нерухомості, що забезпечують роботу автомобільного транспорту загального користування, а до земель дорожнього господарства - розміщення на цих землях об’єктів нерухомості, які забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень.

3. Вперше реалізовано комплексний підхід до дослідження правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та виокремлено його особливості: правовий режим зазначених земель пов’язаний зі специфічними заходами щодо забезпечення екологічної безпеки та охорони цих земель; для перспективного будівництва та реконструкції автомобільних доріг має здійснюватися резервування відповідних земель; землі дорожнього господарства є переважно державною власністю і право постійного користування – основна правова форма використання цих земель, а можливість знаходження земельних ділянок в приватній власності стосується переважно земель автомобільного транспорту.

4. Вперше наводиться аргументований висновок про необхідність резервування земель для перспективного будівництва та реконструкції автомобільних доріг і встановлення відповідних резервних зон для них.

5. Вперше наводиться періодизація й характеристика етапів становлення та розвитку законодавства, яке закріплює правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

6. Дістало подальшого розвитку і вдосконалення визначення поняття “смуга відводу”, що розглядається як територія, призначена для розміщення автомобільної дороги та захисних насаджень, до складу якої входить сукупність окремих земельних ділянок, що характеризуються специфікою їх правового режиму.

7. Обґрунтовано новий підхід до сутності охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що полягає в поєднанні охоронних заходів, які здійснюються в процесі вибору земельних ділянок для потреб автомобільного транспорту та дорожнього господарства, під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування та об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільного транспорту загального користування, а також під час експлуатації цих об’єктів.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення можуть бути використані: у науково-дослідних цілях – для подальших досліджень правового режиму земель інших видів транспорту; в правотворчій діяльності – при вдосконаленні земельного законодавства; у навчальному процесі – при підготовці навчальної й науково-методичної літератури з курсу “Земельне право”, а також при його викладанні.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені й рекомендовані до захисту кафедрою екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати наукового дослідження також доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні” (м. Харків, трав. 2004р.); “Стан та перспективи розвитку аграрного права” (м. Київ, трав. 2005р.); “Перспективи міжнародної інтеграції агропромислового комплексу України – МІА України 2005” (м. Київ, Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 24 черв., 2005 р.).

Окремі із сформульованих у дисертації положень і пропозицій використовувалися при проведенні практичних занять з земельного права зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Публікації. Основні результати дослідження викладені у семи наукових працях (чотири статті, опубліковані у наукових фахових виданнях та тези трьох наукових доповідей, зроблених на конференціях).

Структура дисертації обумовлена метою і задачами дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, що містять одинадцять підрозділів, висновків (після кожного розділу та наприкінці дисертації) та списку використаних джерел (244 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок друкованого тексту, обсяг використаних джерел – 22 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються зв'язок роботи з науковими програмами, мета й завдання дослідження, методологічна й теоретична бази, розкриваються сутність і стан обраної проблеми, наукова новизна одержаних результатів, сформульовані основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані щодо їх апробації та опублікування.

Розділ 1 “Загальні засади правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 “Становлення та розвиток законодавства, що закріплює правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” досліджуються етапи становлення та розвитку законодавства, що закріплює правовий режим даних земель. Акцентується увага на тому, що на формування правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства впливає стрімкий розвиток сфери автомобільного транспорту, а також особливості та характер земельного ладу, який сформувався в конкретний період. З урахуванням цього обґрунтовується доцільність виділення у розвитку законодавства, в зазначеній сфері трьох відносно самостійних етапів: 1) 1917 – 1968рр., який включає два більш короткі за часом періоди, і характеризується появою окремих приписів, що стосувалися земель транспорту в цілому; 2) 1968 – 1990рр., коли у земельному законодавстві СРСР були закріплені правові норми, присвячені безпосередньо використанню земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 3) період з 1990 до сьогодення, в межах якого можна виокремити такі підетапи: а) 1990 – 2001рр. – започатковано реформування земельних відносин щодо використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; б) 2001р. – сьогодення – підетап, який характеризується поглибленням правового режиму даних земель.

У підрозділі 1.2 “Поняття земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства як об’єкта правового режиму” досліджується та визначається поняття земель, щодо яких формуються відносини спеціального аналізу. Для цього дисертантом уточнюється поняття земель транспорту, до яких, на думку автора, слід відносити землі, які надані або призначені для здійснення діяльності, пов’язаної із забезпеченням належної та ефективної роботи транспорту. Істотною ознакою земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відмежовує їх від інших видів земель транспорту, є те, що зазначені землі виступають просторовим базисом для розміщення об’єктів нерухомості, які призначені переважно для належного функціонування автомобільного транспорту загального користування чи автомобільних доріг загального користування. На підставі детального аналізу обґрунтовується висновок про те, що до земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства відносяться землі, які передані у власність або надані в користування суб’єктам автомобільного транспорту та дорожнього господарства чи призначені для належного функціонування переважно автомобільного транспорту загального користування або автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень.

В роботі аргументується висновок про необхідність резервування відповідних земель для перспективного будівництва та забезпечення реконструкції автомобільних доріг.

Підрозділ 1.3 присвячений дослідженню складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Підкреслюється, що в межах єдиного цільового призначення виокремлюються дві відносно самостійні, але нерозривно пов’язані, складові: землі автомобільного транспорту та землі дорожнього господарства, правове регулювання яких суттєво відрізняється. В межах однієї із складових - земель дорожнього господарства, досліджується сутність та співвідношення таких категорій, як автомобільна дорога та смуга відводу. Обґрунтовується висновок про те, що до складу смуги відводу не входять ті землі дорожнього господарства, на яких розташовані об'єкти служби дорожнього сервісу. Всебічно аргументується, що земельні ділянки, зайняті захисними насадженнями вздовж автомобільних доріг загального користування, слід відносити до складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, а не до земель лісогосподарського призначення, як це передбачено ст. 55 Земельного кодексу України.

Правовий режим земель автомобільного транспорту й дорожнього господарства в межах населеного пункту є ускладненим і розповсюджується на земельні ділянки, зайняті вулицями та дорогами, що суміщаються з автомобільними дорогами державного значення та об’єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту загального користування.

Розділ 2 “Використання та охорона земель – важливі складові правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” складається з чотирьох підрозділів.

Підрозділ 2.1. “Правове забезпечення використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства: загальні положення” досліджується сутність та особливості використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Оскільки землі дорожнього господарства призначені задовольняти суспільні інтереси, вони повинні перебувати переважно в державній власності. Акцентується увага на тому, що передбачена Земельним кодексом України можливість знаходження окремих земельних ділянок в приватній власності стосується переважно земель автомобільного транспорту.

Проведено аналіз змісту та зв’язку раціонального використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, у ході якого обґрунтовується висновок про те, що в процесі реалізації сучасної земельної реформи охорона цих земель виходить на перший план.

Підрозділ 2.2. “Право постійного користування землями автомобільного транспорту та дорожнього господарства” присвячений дослідженню об’єктно-суб’єктного складу правовідносин постійного користування. Дисертант робить висновок про те, що право постійного користування – основна правова форма використання земель, на яких розміщені автомобільні дороги загального користування, який обумовлений тим, що мережа автомобільних доріг на території України практично сформувалася, функціонує і повинна характеризуватися максимальною стабільністю.

Враховуючи, що юридичний титул права землекористування є похідним від права власності, ознаки земельної ділянки як об’єкта права власності, закріплені в Земельному кодексі України, можна віднести і до земельної ділянки, як об’єкта права постійного користування. Особливість об’єктного складу права постійного користування землями дорожнього господарства полягає в тому, що до нього відноситься смуга відводу, яка являє собою територію, призначену для розміщення автомобільної дороги та захисних насаджень, до складу якої входить сукупність окремих земельних ділянок, що характеризуються специфікою їх правового режиму

На підставі аналізу кола потенційних суб’єктів права постійного користування, закріпленого в ст. 92 Земельного кодексу України, дисертант робить висновок, що суб'єктами права постійного користування земель дорожнього господарства є структурні підрозділи Державної служби автомобільних доріг України, а суб'єктами права постійного користування земель автомобільного транспорту є державні або комунальні підприємства, організації та установи, які використовують об'єкти нерухомості автомобільного транспорту, що розміщені на відповідних земельних ділянках.

У підрозділі 2.3. “Використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства на умовах оренди” досліджуються особливості даної правової форми землекористування. Наводиться класифікація особливостей оренди даних земель з точки зору об’єктного складу. На думку автора, об’єктами оренди можуть бути: земельні ділянки, на яких розташовуються об’єкти автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що можуть перебувати у приватній власності; земельні ділянки, необхідні для розміщення певних тимчасових об’єктів при будівництві та реконструкції автомобільних доріг загального користування (тимчасові виробничі бази, склади, під'їзні дороги і т.п.); земельні ділянки, надані для розміщення відповідних об’єктів концесії.

На думку дисертанта, щодо земель, прилеглих до смуги відводу доріг, які тимчасово необхідні для потреб будівництва, ремонту, реконструкції автомобільних доріг, доцільно передбачити у законодавстві таку правову форму використання земель як тимчасове зайняття земель, що допоможе врахувати інтереси власників земельних ділянок, тимчасових користувачів і суспільства в цілому.

Підкреслюється, що особливою правовою формою використання даних земель є концесійне землекористування, об’єктом якого виступають вилучені з ринкового обігу землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Концесійне використання цих земельних ділянок зумовлене тим, що вони мають обслуговувати перш за все публічні інтереси. Доцільно відносити до об’єктів концесійних відносин також земельні ділянки, що необхідні для розміщення об’єктів служби дорожнього сервісу.

У підрозділі 2.4. “Специфіка правової охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” досліджується специфіка охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Сутність охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства полягає в поєднанні охоронних заходів, які здійснюються в процесі вибору земельних ділянок для потреб автомобільного транспорту та дорожнього господарства, під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг загального користування і об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільного транспорту загального користування, а також під час експлуатації цих об’єктів.

Досліджуючи проблему охорони земель у дисертації обґрунтовується доцільність розробки нормативів граничнодопустимих концентрацій небезпечних речовин на цих землях. При перевищенні вмісту небезпечних речовин (важкі метали, сажа, бензопірен та ін.) на цих землях передбачається вжиття заходів до обмеження, тимчасової заборони чи припинення експлуатації об’єктів автомобільного транспорту, діяльність яких призводить до забруднення земель. Оскільки припинити використання земель дорожнього господарства, на яких розміщена автомобільна дорога, досить важко, можливим варіантом у даному випадку може стати створення паралельних шляхів з метою відновлення пошкоджених земельних ділянок.

Розділ 3 “Правове забезпечення управління в галузі використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 “Планування використання земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” досліджуються специфічні риси планування використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. На думку дисертанта, особливостями такого планування виступає те, що: 1) в його основі лежить територіальне планування; 2) відповідність державним програмам, що стосуються розвитку сфери автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 3) відповідність інтересам суспільства та екологічної безпеки.

З метою забезпечення раціонального, невиснажливого, екологостабільного використання земель обґрунтовується доцільність прийняття Закону України “Про Загальнодержавну програму використання та охорони земель”, до змісту якого мають бути включені положення, що стосуються планування використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

У підрозділі 3.2 “Нормування земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” визначаються особливості правового механізму нормування розмірів земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, якості даних земель та рівня ризикового антропогенного природного навантаження на ці землі.

Зазначається, що чинні нормативи які стосуються проектування та будівництва автомобільних доріг є нормативами колишнього СРСР, що застосовуються в Україні як міждержавні стандарти, не відповідають принципу раціонального використання земельних ділянок та не враховують вимоги екологічної безпеки і потребують суттєвого доопрацювання з урахуванням екологічних вимог та питань охорони навколишнього середовища.

В дисертації обґрунтовується висновок про те, що для земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства та прилеглих до них земель, які зазнають значного впливу різноманітних шкідливих речовин, що створюють небезпеку для здоров’я людини, необхідно розробити та закріпити у законодавстві відповідні нормативи, що визначатимуть рівні гранично допустимого забруднення цих земель.

Автор доходить висновку, що інтереси охорони навколишнього природного середовища можуть бути забезпечені шляхом закріплення в законодавстві такого специфічного об’єкту землевпорядного нормування як ступінь фрагментації (подрібнення) ландшафту.

У підрозділі 3.3 “Облік земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” досліджується юридична природа та особливості обліку даних земель. Зазначається, що об’єктом обліку виступає конкретна земельна ділянка, яка будучи складовою смуги відводу автомобільної дороги загального користування, як об’єкт обліку характеризується рядом особливостей. На підставі аналізу запровадженого Держкомстандартом України Класифікатору об’єктів адміністративно-територіального устрою України робиться висновок, що на відміну від закріплених у Класифікаторі норм, земельні ділянки, що входять до смуги відводу, мають бути об’єктом обліку окремо від інших земелекористувань без штучного поділу.

На думку дисертанта, для забезпечення екологічної безпеки система обліку земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства має містити інформацію про стан забрудненості земель в межах смуги відведення та за її межами. Ця інформація повинна враховуватися при визначенні правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Так, якщо забруднення земельних ділянок, що обслуговують об’єкти автомобільного транспорту та дорожнього господарства, буде перевищувати можливі (передбачені в законодавстві) межі, можна ставити питання про негативні правові наслідки, наприклад, про обмеження проїзду окремих транспортних засобів на даних земельних ділянках..

Підрозділ 3.4 “Контроль за використанням та охороною земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства” присвячений вивченню особливостей контролю за використанням та охороною цих земель. Акцентується увага на тому, що однією з головних особливостей контролю в сфері використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства слід вважати найбільш виражену, порівняно з іншими землями, екологічну спрямованість даного виду контролю, що обумовлено об’єктивними факторами, які пов’язані: а) із збільшенням кількості транспортних засобів та їх навантаженням на автомобільні дороги, б) із збільшенням викидів забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів, що негативно впливають на стан земель та навколишнє природне середовище в цілому. Зазначається, що здійснення належного контролю за дотриманням екологічних вимог в даній сфері є важливим заходом щодо забезпечення належної охорони земель та екологічної безпеки.

Автор обґрунтовує необхідність передати усі контрольні повноваження у цій сфері Державній екологічній інспекції, що діє у складі Мінприроди України.

Самостійно розглядається проблема щодо можливості здійснення самоврядного та громадського контролю за використанням та охороною земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Наголошується на необхідності чітко розподілити повноваження в сфері контролю за використанням та охороною даних земель між державними органами і органами місцевого самоврядування з метою усунення дублювання повноважень.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо поглиблення теорії земельного права знаннями про землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства як об’єкт правового режиму та особливості правового режиму даних земель. Дослідження особливостей найбільш вагомих елементів змісту правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства у кінцевому підсумку спрямоване на удосконалення земельно-правового регулювання та відповідної правозастосовної практики. Сформульовані висновки, пропозиції й рекомендації, основні з яких зводяться до наступного.

У результаті аналізу розвитку й становлення законодавства, що закріплює правовий режим земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, проведено періодизацію основних етапів. Зроблено висновок, що специфіка кожного з них визначається розвитком сфери автомобільного транспорту в цілому і особливостями та характером земельного ладу, який сформувався на той чи інший період.

Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства розглядаються як землі, надані на праві власності або праві користування відповідним суб’єктам автомобільного транспорту та дорожнього господарства чи призначені для забезпечення діяльності автомобільного транспорту загального користування або розміщення об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільних доріг загального користування та захисних насаджень. Внесено пропозицію про необхідність закріплення поняття даних земель у законодавстві.

Істотною ознакою земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відмежовує їх від інших видів земель транспорту, є те, що зазначені землі виступають просторовим базисом для розміщення об’єктів нерухомості, які призначені переважно для належного функціонування автомобільного транспорту загального користування чи автомобільних доріг загального користування.

На основі детального аналізу уточнено склад цих земель. Обґрунтовується висновок про те, що до складу смуги відводу не входять ті землі дорожнього господарства, на яких розташовані об'єкти служби дорожнього сервісу. Всебічно аргументується, що земельні ділянки, зайняті захисними насадженнями вздовж автомобільних доріг загального користування, слід відносити до складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства, а не до земель лісогосподарського призначення, як це передбачено ст. 55 Земельного кодексу.

Специфіка правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства пов’язана з особливими заходами щодо забезпечення екологічної безпеки та охорони цих земель.

Для перспективного будівництва або реконструкції автомобільних доріг загального користування має здійснюватися резервування земель.

Та обставина, що землі дорожнього господарства покликані задовольняти суспільні інтереси обумовлює необхідність знаходження їх переважно в державній власності. Передбачена Земельним кодексом України можливість знаходження окремих земельних ділянок в приватній власності стосується переважно земель автомобільного транспорту.

Враховуючи, що мережа автомобільних доріг загального користування на території України практично сформувалася і характеризується стабільністю, право постійного користування – основна правова форма використання земель дорожнього господарства, з особливим суб’єктним та об’єктним складом.

Особливістю оренди даних земель з точки зору об’єктного складу є те, що об’єктами оренди можуть бути: земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що можуть перебувати у приватній власності; земельні ділянки, необхідні для розміщення певних тимчасових об’єктів при будівництві та реконструкції автомобільних доріг загального користування; земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів концесії.

Зроблено висновок, що особливою правовою формою використання даних земель є концесійне землекористування, об’єктом якого є вилучені з ринкового обігу землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Сутність правової охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства полягає в поєднанні охоронних заходів, які здійснюються в процесі вибору земельних ділянок для потреб автомобільного транспорту та дорожнього господарства, під час будівництва та реконструкції автомобільних доріг та інших об’єктів, що забезпечують функціонування автомобільного транспорту, а також під час експлуатації цих об’єктів.

До специфічних особливостей планування використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства належать: 1) в його основі лежить територіальне планування; 2) відповідність державним програмам, що стосуються розвитку сфери автомобільного транспорту та дорожнього господарства; 3) відповідність інтересам суспільства та екологічної безпеки.

Для удосконалення та усунення недоліків правового забезпечення управління в сфері використання та охорони земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства запропоновано: а) повноваження щодо нормування цих земель слід віднести до компетенції одного державного органу виконавчої влади - Державного комітету України по земельних ресурсах; б) розробити та закріпити у законодавстві нормативи, що визначатимуть рівні гранично допустимого забруднення земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства; в) контрольні повноваження у сфері використання та охорони даних земель передати Державній екологічній інспекції, що діє у складі Мінприроди України.

Висловлені підходи є основою для подальших досліджень правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гапотченко Т.М. Правові питання поняття і складу земель транспорту. // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004.– Вип. 70.– С. 141-148.

2. Гапотченко Т.М. Особливості правової охорони й раціонального використання земель, зайнятих об’єктами транспорту // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – Вип. 73.– С. 139-145.

3. Гапотченко Т. Правові форми забезпечення раціонального використання й охорони земель транспорту // Підприємництво, гос-во і право. – №5. – 2005. – С.60-63.

4. Гапотченко Т.М. Правові форми використання земель автомобільного транспорту й дорожнього господарства в сучасних умовах // Пробл. законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006.– Вип. 82. – С. 78-84.

5. Гапотченко Т.М. До питання про склад земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Матеріали міжнар. наук.-теорет. конф., присвяченої 80-річчу з дня народження д. ю. н., проф., акад. АпрН України В.З. Янчука, (Київ, 26-27 трав. 2005р.) / За ред. В.М. Єрмоленка, В.І. Курила. – К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2005р. – 304с. – С. 137–139

6. Гапотченко Т.М. Питання правового режиму земель транспорту, які перебувають у комунальній власності // Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні: Матеріали міжнар. наук. – практ. конф., (м. Харків, 25 травня 2004 р.) / За ред. проф. Ю. П. Битяка. – Харків: Ін-т державного буд-ва та місц. самоврядування АпрН України, 2004. – 404с. – С. 317-319.

7. Гапотченко Т.М. Деякі питання правового режиму земель транспорту // Перспективи міжнародної інтеграції агропромислового комплексу України – МІА України 2005: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005. – 120с. – С. 104-106.

АНОТАЦІЯ

Гапотченко Т. М. Особливості правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсне право. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Харків, 2007.

Дисертація присвячена комплексному аналізу особливостей правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Проведено історико-правовий аналіз розвитку законодавства, що закріплює правовий режим цих земель. Досліджуються питання щодо поняття, складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства., змісту та специфіки правового режиму даних земель. Аналізується сутність та особливості правових форм використання та охорони зазначених земель. Визначено особливості таких функцій управління в сфері використання та охорони цих земель як планування, нормування, облік та контроль.

Ключові слова: правовий режим земель, землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства, використання, охорона, планування використання, нормування, облік земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Гапотченко Т. М. Особенности правового режима земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2007.

Диссертационное исследование посвящено комплексному анализу и определению особенностей правового режима земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства. Обосновывается вывод о том, что необходимо выделять правовой режим земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства, специфика которого должна быть связана с особыми мероприятиями по обеспечению экологической безопасности и охране этих земель. Проведен историко-правовой анализ становление и развития законодательства, в котором закрепляется правовой режим земель автомобильного транспорта та дорожного хозяйства., в результате чего предложена соответствующая периодизация. Отмечено, что специфика конкретного этапа определяется развитием сферы автомобильного транспорта в целом и общественно-политическими условиями определенного периода, обусловленными особенностями и характером земельного строя.

Раскрывается содержание понятия “земли автомобильного транспорта и дорожного хозяйства”, предлагается его определение. Анализируется и уточняется состав земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства. Исследуются, сопоставляются и по новому определяются понятия “автомобильная дорога” и “полоса отвода”.

Уделяется внимание анализу сущности и особенностей правовых форм использования земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства. Учитывая то обстоятельство, что земли дорожного хозяйства призваны удовлетворять общественные интересы, существует необходимость нахождения их преимущественно в государственной собственности. Акцентируется внимание на том, что предусмотренная Земельным кодексом Украины возможность нахождения отдельных земельных участков в частной собственности касается преимущественно земель автомобильного транспорта.

Исходя из того, что сеть автомобильных дорог на территории Украины практически сформировалась, успешно функционирует и характеризуется стабильностью, делается вывод, что право постоянного пользования – основная правовая форма использования земель, на которые размещенные автомобильные дороги общего пользования, с особым субъектным и объектным составом. Раскрываются особенности арендной и концессионной форм использования земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства

По новому определяется специфика правовой охраны земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства в современных условиях.

Исследуются сущность и определяются особенности таких функций управления в сфере использования и охраны земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства как планирование, нормирование, учет и контроль.

Обоснован ряд предложений относительно внесения изменений и дополнений в законодательство Украины, которая закрепляет правовой режим данных земель.

Ключевые слова: правовой режим земель, земли автомобильного транспорта и дорожного хозяйства, использование, охрана, планирование использования, нормирование, учет земель у автомобильного транспорта и дорожного хозяйства, контроль за использованием и охраной земель автомобильного транспорта и дорожного хозяйства

SUMMARY

Gapotchenko T.M Peculiarities of the legal regime of land of motor transport and road management. — Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in legal sciences by speciality 12.00.06 - Land Law; Agrarian Law; Environmental Law; Law of Natural Resources. - Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine. Kharkiv, 2007.

Thesis is devoted to the complex analysis of peculiarities of the legal regime of land of motor transport and road management. The historical and legal analysis of legislation development, which strengthens the legal regime of this land, has been carried out. Concept and composition issues of land of motor transport and road management have been investigated. Content and peculiarity issues of the legal regime of land have been examined. Essence and features of legal forms of using and guarding this land have been analyzed. The notion of planning, control, registration and checking of using and guarding this land have been determined.

Key words: legal regime of land, land of motor transport and road management, using, guarding, planning of using, control, registration of land of motor transport and road management.

Відповідальний за випуск

кандидат юридичних наук

Шарапова С.В.

Підписано до друку 12.03.2007. Формат 60х90 1/16

Папір офсетний. Віддруковано на ризографі.

Ум.друк.арк. 0,7. Обл.-вид.арк. 0,9. Тираж 100. Зам. № 2873.

Друкарня Національної юридичної академії України

імені Ярослава Мудрого

61024, Харків, вул. Пушкінська, 77