ВИСНОВКИ
Львівська національна академія ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького
ХАРЕНКО
АНДРІЙ Миколайович
УДК 619:618.7:636.4:616-084:616-039.3
МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВІДТВОРНОЇ ФУНКЦІЇ У РЕМОНТНИХ
І ОСНОВНИХ СВИНОМАТОК
16.00.07 – ветеринарне акушерство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Львів-2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор
Хомин Степан Петрович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини, імені С.З.Ґжицького, завідувач кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин імені Г.В.Звєрєвої
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор
Завірюха Володимир Іванович,
Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, професор кафедри хірургії
доктор ветеринарних наук, професор
Калиновський Григорій Миколайович,
Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри акушерства і хірургії
Захист відбудеться “27” вересня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50, аудиторія №1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська 50.
Автореферат розісланий “23” серпня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Актуальною і важливою проблемою була, і залишається проблема ритмічного відтворення свиней, яка може бути успішно вирішеною за умов належного утримання, годівлі та селекційно-племінної роботи на відповідному науковому рівні, оскільки при низькому рівні цих вимог у свинарських господарствах, незалежно від форм їх власності, досягти високих показників відтворення практично неможливо.
Питанням щодо підвищення ефективності розмноження свиней присвячені численні роботи (Сердюк С.І., 1980; Левін К.Л., 1990; Харенко М.І., 2002; Хомин С.П., 2004).
Установлено, що інтенсифікація розмноження свиней можлива шляхом стимуляції і синхронізації статевої охоти і овуляції з використання різноманітних методів і засобів, які впливають на фолікуло- і лютеогенез, а також покращенням годівлі й утримання, правил і режиму експлуатації самок, технології організації і проведення осіменіння та застосування ефективних методів лікування тварин з патологією органів статевої системи.
Сучасні препарати релізинг-гормону, простагландину групи F2б та фолікулостимулюючого гормону дають можливість послідовним впливом на фолікулярні клітини фолікулів і лютеальні клітини жовтого тіла приводити до одночасного проявлення статевої охоти і овуляції у двох і більше свиноматок. Цей метод організації розмноження свиней широко використовується у багатьох розвинених країнах світу для синхронного осіменіння і опоросів.
Проте, в Україні турове осіменіння і опороси свиноматок ще мало використовуються, а запропоновані схеми і препарати для їх запровадження потребують теоретичного обґрунтування, уточнення і апробації за різних умов утримання, повноцінності годівлі, з урахуванням показників і протипоказань індивідуального стану організму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетної тематики (номер держреєстрації 0196U016335) та наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин ім. професора Г.В. Звєрєвої Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького.
Мета і задачі дослідження полягали у виробничій оцінці методів інтенсифікації відтворної функції свиноматок різних вікових груп залежно від кількості опоросів, пори року та умов утримання і годівлі в умовах України і Німеччини.
Для досягнення мети були визначені наступні завдання:
порівняти основні показники відтворення свиноматок в умовах господарств України і Німеччини та встановити причини неплідності;
вивчити ритмічність проявлення статевого циклу залежно від віку свиноматок кількості опоросів і пори року, термінів відлучення поросят;
визначити параметри основних метаболічних показників крові, морфометричних показників яєчників свиноматок з урахуванням їх фізіологічного стану;
обґрунтувати й апробувати методи стимуляції охоти і синхронізації овуляції у різновікових свиноматок в умовах України і Німеччини;
визначити економічну ефективність різних методів стимуляції охоти та синхронізації овуляції у свиноматок;
на основі одержаних результатів розробити пропозиції виробництву щодо застосування в умовах господарств України методів інтенсифікації відтворної функції у свиноматок.
Об’єкт дослідження: функція відтворення свиноматок та причини її розладів.
Предмет дослідження: морфофункціональні зміни в яєчниках, метаболічні показники крові, клінічний стан свиноматок та основні показники відтворення.
Методи дослідження: клінічні (огляд, пальпація органів статевої системи per rectum та діагностичний забій), морфометричні (довжина, ширина, маса, наявність фолікулів, жовтих тіл і кіст та їх діаметр, патологічні утворення в яєчниках), біохімічні (загальний білок, альбуміни, глобуліни, глюкоза, холестерол, тригліцериди, ферменти у крові), гормональні (естрадіол, прогестерон), статистичні (основні показники відтворення, ритмічність прояву статевого циклу, заплідненість, багатоплідність, крупноплідність, збереженість приплоду до відлучення, достовірність результатів власних досліджень. Аналіз повноцінності раціонів, умов утримання і експлуатації.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльну оцінку відтворної функції різновікових груп свиноматок за різних технологій годівлі і утримання в умовах господарств України та Німеччини. Модифіковано, апробовано і впроваджено методи стимуляції охоти, синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок в умовах фермерських господарствах Німеччини шляхом застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного й зарубіжного виробництва.
Доведено, що біологічна та економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок прямо залежать від морфофункціонального стану яєчників, основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі і технології утримання самок в умовах свинарських господарств України.
Встановлено особливість причин вибракування свиноматок в умовах України і Німеччини.
Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні модифікованих методів інтенсифікації відтворної функції ремонтних свинок і основних свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини, які з успіхом використовують у фермерських господарствах Німеччини і які дозволяють в умовах господарств України успішно вести галузь свинарства та нарощувати виробничі її потужності, збільшувати рентабельність виробництва свинини.
Запропоновано критерії застосування модифікованих схем стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок.
Результати досліджень використовують у навчальному процесі з дисципліни “Ветеринарне акушерство” на факультетах ветеринарної медицини і біолого-технологічному факультеті Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, Сумського і Луганського національних аграних університетів, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано експериментальні дослідження в умовах фермерського господарства Німеччини (Нижня Саксонія) та спецгоспу України (Сумська область) з впливу біологічно активних речовин на відтворну функцію ремонтних і основних свиноматок та особисто модифіковано схеми введення цих речовин в умовах спецгоспу з обробкою. узагальненням, висновками та пропозиціями щодо їх застосування в умовах свинарських господарств України.
При безпосередній участі здобувача були вивчені біохімічні, ферментні та гормональні показники крові свиноматок, відібраної особисто за методикою, яка використовується в умовах господарств Німеччини.
Здобувачем особисто проведено фаховий аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, виконано статистичну обробку отриманих результатів.
Апробація результатів досліджень проведена з обговоренням матеріалів на:
– науково-практичній конференції з міжнародною участю: “Ветеринарне забезпечення свинарства; сучасний стан і шляхи розвитку”, Листопад 15-18, 2005 р. (м. Харків);
– міжнародній науково-практичній конференції: “Аграрний форум – 2006”. Вересень, 25-29, 2006 р. (м. Суми);
– ІІ міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові дослідження – 2006”, Лютий, 20-28, 2006 р. (м. Дніпропетровськ);
– науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. Квітень, 17-20, 2006 р. (м. Суми);
– міжнародній науково-практичній конференції “Наукові та практичні аспекти реформи ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні”. Вересень, 27-29, 2006 р. (м. Б.Церква);
– міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво ХХІ століття: Новітні технології, досягнення і перспективи”. Жовтень, 3-6, 2006 р. (м. Харків);
– обласних і районних науково-практичних семінарах керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Львівської і Сумської областей України (2005-2006 р.р.);
– дані дисертаційної роботи включені до навчального посібника “Фізіологія і патологія розмноження свиней” (м. Суми, Вид. "Козацький вал", 2003.. Розділ ХХ “Шляхи інтенсифікації та методи корекції функції розмноження свиней”), монографії “Застосування тканинних препаратів в акушерстві, гінекології та біотехнології розмноження тварин” (м. Суми, Вид. “Козацький вал”, 2005) та методичних рекомендацій для лікарів ветеринарної медицини “Застосування біологічно активних речовин у регуляції функції розмноження свиней” (м. Суми, 2006).
Публікації матеріалів досліджень. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях, з яких одноосібних – 4, у співавторстві – 9. У фахових виданнях ВАК України видано 8 праць.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, викладення методики та результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, 8 висновків та 5 пропозицій виробництву, списку літературних джерел і додатків. Робота викладена на 204 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями, та 21 рисунком. Список літературних джерел включає 230 найменувань, у тому числі – 166 вітчизняних та 64 зарубіжних авторів.
основний зміст роботи
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Роботу виконували протягом 2004-2006 років на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького та кафедрі акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету.
Базовими господарствами для проведення досліджень були: ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області (Україна) та фермерське господарство Німеччини (фермер Chistian Kreuzhermes, 26901 Lorup, Glemmel, 1 – Нижня Саксонія).
Під дослідами були ремонтні свинки і основні свиноматки, що знаходилися в умовах спецгоспу з виробництва свинини України та фермерського господарства Німеччини.
Основні показники відтворення свиноматок різних вікових груп вивчали з урахуванням кількості опоросів, умов утримання і годівлі та аналізу звітно-облікової документації відповідних господарств, показників і причин вибракування самок, а також показників багатоплідності і збереження приплоду. За критеріями оцінки визначали форми неплідності свиноматок.
Вивчення параметрів проявлення статевого циклу у основних свиноматок (в умовах спецгоспу) проводили за такими показниками: порядковий номер опоросу (1-6), жива маса тварини, строки відлучення поросят та терміни проявлення клінічних ознак статевого циклу.
В сироватці крові визначали вміст загального білка за біуретовою реакцією, альбумінів – у реакції з бромкрезоловим зеленим, глюкози – глюкозооксидазним методом, холестеролу – методом Златкіс-Заака, беталіпопротеїдів – з гепариновим реактивом, серомукоїдів – у реакції з фосфорно-вольфрамовою кислотою, активність альфа-амілази – за методом Каравея, аспартат- та аланінамінотрансфераз – за методом Рейтмана-Френкеля, лужної фосфатази – за реакцією гідролізу динатрійфосфату та холінестерази – за гідролізом ацетилхоліну із використанням діагностичних наборів виробництва фірми "Simko LTD", м. Львів, Україна.
Вміст 17-в-естрадіолу та прогестерону у пробах сироватки крові свиноматок визначали після попереднього їх заморожування в полістеролових пробірках у морозильній камері з температурним режимом 18С, методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO (м. Санкт-Петербург) та лічильники Multikan MS фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.
Для визначення морфометричних показників яєчників різновікових свиноматок статеві залози відбирали після діагностичного забою тварин.
Від основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят, без прояву і з проявом статевого циклу та від ремонтних свинок (у віці 9 і 10 місяців) на 7-му добу наступного місяця, без прояву та з ознаками статевого циклу, яєчники (правий і лівий від кожної тварини) досліджували за такими показниками: маса яєчників, розміри (довжина і ширина), наявність третичних фолікулів і їх діаметр, наявність жовтих тіл і їх діаметр, наявність кіст і їх діаметр.
Вивчення стимулюючої і синхронізуючої дії біологічно активних речовин на функцію розмноження свиноматок проводили з урахуванням пори року в умовах фермерського господарства Німеччини та спецгоспу з виробництва свинини.
В усіх дослідних і контрольних групах свиноматок вираховували наступні показники: вік свиноматок і їх живу масу, кількість і відсоток самок, які проявили статевий цикл за 10 діб після відлучення поросят, кількість і відсоток запліднених самок від першого і наступних осіменінь, вихід поросят за опорос та відсоток збереження приплоду до відлучення, а також затрати на обробку однієї тварини.
Економічний ефект застосування біологічно активних препаратів визначали на підставі одержаних даних за методикою визначення економічної ефективності впровадження ветеринарної науки у виробництво (1999). Цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Ст’юдента на ЕОМ Pentium-4, користуючись можливостями MS Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх аналіз
Показники відтворної здатності свиноматок і причини її порушень
У різні пори року 2003-2005 років, в умовах спецгоспу "Ряснянське" під спостереженням знаходилось 580-650 основних свиноматок та 114-208 ремонтних свинок, на яких вивчали основні показники відтворення, а показники і причини зниження або порушень відтворної здатності з’ясовували на 465 основних і 412 ремонтних свинках, які були вибракувані із маточного стада.
Дослідженнями було встановлено, що показники заплідненості і опоросів були найвищими влітку (79,6% і 74,9%), навесні (73% і 68,5%) та взимку (72,1% і 68,3%), а найнижчими – восени (68,4% і 62,9%). Найбільше основних свиноматок вибраковували взимку (25,5%), навесні (22,8%) та влітку (24,1%), а найменше – восени (17,5%). Найбільша кількість абортів влітку (1,7%) і восени; дещо зменшувалася – взимку (1,0%) і навесні (0,9%). Вихід поросят на опорос відповідно склав: влітку – 10,1; навесні – 10,6; взимку – 10,2 і восени – 10,0.
Головними причинами неплідності основних свиноматок були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,6%; післяродовий ендометрит – 10,6% та інша післяродова патологія – 10,8%; схуднення – 6,6% та ожиріння – 12,3%; відсутність материнського інстинкту – 10,3%. Показники відтворення ремонтних свинок характеризувалися наступними показниками: восени – заплідненість склала 60,1%; опоросилося 52,8% свиноматок; абортувало 2,4; вибуло вагітними з різних причин 4,8%; взимку – 63,9%; 55,6%; 4,1%; та 6,3% відповідно; навесні – 61,3%; 48,2%; 3,6%; та 9,5%; влітку – 74,2%; 68,4%; 2,6%; та 3,1%, відповідно. Отже, у різні пори року показники заплідненості і опоросів ремонтних свинок є набагато нижчими, ніж основних свиноматок. Показники виходу поросят на опорос у ремонтних свинок у різні пори року коливалися у межах 9,1-9,8.
У ремонтних свинок основними причинами неплідності були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,2%; післяродовий ендометрит – 17,6% та інша післяродова патологія – 20,1% і анафродизія – 6,9%; схуднення – 9,6% та ожиріння – 3,9%; відсутність материнського інстинкту – 6,9%.
Аналізом показників відтворення у фермерському господарстві за 2004-2005 економічний рік встановлено, що поголів’я свиноматок у 4-и рази (208 гол.) було меншим, ніж у спецгоспі (820 гол.). Показники оновлення основного маточного стада практично залишалися ідентичними – 48,6% та 49,2%, але показник використання свиноматок (інтенсивність) у фермерському господарстві складав 2,4, а у спецгоспі – тільки 1,6. Показники перегулу молодих свинок – 20,1% у фермерському господарстві та 36,45% – у спецгоспі.
При тривалості підсисного періоду у фермерському господарстві протягом 21 доби і 45 діб у спецгоспі, проміжок часу між опоросами становив 156 діб і 170 діб відповідно. При загальних показниках опоросів за рік 69,8% і 62,8%, кількість опоросів на одну свиноматку у фермерському господарстві становить 2,34, а у спецгоспі знаходиться в межах 1,8.
Кількість живих поросят при народженні у гнізді для молодих свиноматок складала 9,7 гол у фермерському господарстві і 9,8 гол. у спецгоспі, а у основних свиноматок 11,6 гол та 11,2 гол., відповідно. Загальна ж кількість живих поросят при народженні у гнізді у фермерському господарстві складала 24,04, а у спецгоспі – 19,54, тобто на 4,5 була нижчою.
Загальна кількість відлучених поросят у господарствах за календарний рік складала 4814 гол. у фермерському господарстві і 12498 гол. у спецгоспі, тобто була майже у 2,6 раза більшою, ніж у фермерському господарстві.
Ритмічність проявлення статевого циклу, морфологічні показники
яєчників неплідних свиноматок та біохімічні і гормональні показники
сироватки крові
Дослідження, проведені в умовах спецгоспу у 2005 році на 1597 основних свиноматках і 400 ремонтних свинках.
Впродовж календарного року статеву циклічність проявило 25 % свинок у 7-ми місячному віці, 50 % – у 8-ми місячному віці.
У зимову пору року 24 % проявили статевий цикл у 7-ми місячному віці, 48 у 8-ми місячному віці, 64 % – у 9-ти місячному віці та 56 % – у 10-ти місячному віці. Навесні аналогічні показники мали такий вигляд – 28 %, 52 %; 72% та 64 %, відповідно. Влітку зазначені показники у віковому аспекті були найнижчими – 20 %; 44 %; 60 %; 48 % відповідно, а восени – 28 %; 56 %; 76 % та 52 % відповідно.
Основні свиноматки після 1-го опоросу впродовж календарного року після відлучення поросят у 61,9% випадку проявляли статеву циклічність до 10 доби, 17,9% самок – з 11-ї до 25-ї доби, 11,3% – з 26-ї до 30-ї доби, а 8,9% свиноматок у строки, які перевищують 30 діб.
Свиноматки з 2-м опоросом після відлучення поросят на протязі календарного року проявляли статевий цикл у 68,1% – до 10-ї доби, 15,4% – до 25-ї доби, 7,5% – до 30-ї доби і 9% – після 30-ї доби. Аналогічна картина спостерігалася і у свиноматок з 3-м, 4-м, 5-м і 6-м опоросами, з незначними коливаннями окремих показників.
Морфометричні показники яєчників ремонтних свинок на 7-му добу після прояву статевого циклу та без прояву статевого циклу у різновікових самок (9-ти та 10-місячні свинки по 10 голів у групі – всього 40 тварин) після проведеного діагностичного забою характеризувалися різними параметрами. Так, у свинок 9-ти місячного віку на 7-му добу після прояву статевого циклу розміри яєчників коливалися у межах: лівого – від 2,8 до 3,6 см (3,16±0,13), а правого – від 2,5 до 3,6 см (2,95±0,12). Кількість третичних фолікулів у лівому яєчнику знаходилася у межах 3-6 (4,6±0,3), а в правому – 2-7 (4,6±0,52). У свинок 10-місячного віку розміри яєчників знаходилися у межах: лівого – 2,3-3,6 см (3,08±0,13); правого – 2,4-3,3 см (2,83±0,09). Кількість третичних фолікулів була: у лівому яєчнику – 3-5 (3,7±0,21) і у правому – 2-5 (3,0±0,3).
Яєчники свинок 9-місячного віку з анафродизією на 7-му добу наступного місяця мали розміри: лівого – 1,8-3,6 см (2,66±0,23); правого – 1,9-3,8 см (2,55±0,22). Кількість третичних фолікулів склали: лівого – 0-5 (3,11±0,26) і правого – 0-6 (4,11±0,63) см.
Тільки у 1-ї свинки цієї групи в лівому яєчнику було виявлено 3 кісти, а в правому – 4, діаметр яких знаходився у межах 1,2-1,5 см, а їх колір і функціональний стан самки (анафродизія) дають можливість віднести їх до лютеїнових.
Розмір яєчників свинок 10-місячного віку без прояву статевого циклу на 7-му добу наступного місяця коливався у межах: лівого – 1,8-6,0 см (2,64±0,40); правого – 1,9-7,0 см (2,74±0,5). У лівому яєчнику кількість фолікулів коливалася у межах 0-4 (3,33±0,24), у правому 0-6 (3,66±0,47), а їх діаметр – 0,12-0,25 см (0,17±0,01) та 0,15-0,21 (0,18±0,006). В однієї свинки цієї групи, як в лівому, так і в правому яєчнику були виявлені лютеїнові кісти – 5 і 6, відповідно.
Морфометричні показники яєчників основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят і проявлення статевого циклу характеризувалися розміром яєчників у межах: лівого – 2,5-4,0 см (3,3±0,16); правого – 2,5-4,5 см (3,27±0,18). Кількість фолікулів: у лівому була 3-5 (4,0±0,26) і у правому – 3-5 (3,6±0,26).
У основних свиноматок з подальшою атрофією морфометричні показники яєчників на 7-му добу після відлучення поросят характеризувалися: розмірами лівого 4,5-6,3 см (5,16±0,22) і правого – 3,0-10,0 см (4,66±0,63); кількість третичних фолікулів у лівому – 2-4 (2,8±0,25), а у правому 2-5 (2,8±0,25).
У 4-х свиноматок цієї групи в лівих яєчниках було виявлено лютеїнові кісти, кількість яких коливалася від 2-х до 4-х (3±0,40). Окрім цього, у 3-х свиноматок (із цих 4-х) лютеїнові кісти були виявлені і в правих яєчниках з 3-5 (4±0,58).
Динаміка показників ліпідного, білкового, вуглевводного, ферментного і гормонального метаболізму у свиноматок з різним фізіологічним станом наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Біохімічні показники крові свиноматок за різного фізіологічного стану (n=10)
Біохімічні показники | Групи | І | ІІ | ІІІ | ІV
Загальний білок, (г/л) | 89,5±2,44 | 80,8±1,71 | 90,75±2,59 | 79,5±1,94 | Глюкоза, (ммоль/л) | 4,58±0,43 | 4,86±0,52 | 4,23±0,26 | 4,51±0,35 | Альбуміни, (г/л) | 67,08±1,59 | 69,3±1,86 | 67,3±1,34 | 67,4±1,94 | Холестерол, (ммоль/л) | 3,13±0.12 | 3,69±0,25 | 2,99±0,17 | 3,4±0,22 | в-ліпропротеїди, (г/л) | 2,01±8,08 | 1,76±0,14 | 1,84±0,07 | 1,64±0,07 | Серомукоїди, (ммоль/л) | 1,86±0,1 | 2,15±0,11 | 1,75±0,08 | 1,66±0,08 | Тимолова проба, (од.S-Н) | 7,92±0,96 | 2,6±0,46 | 5,63±0,62 | 3,23±0,57 | Холінестераза,
(мкмоль/(с л)) | 77,33±2,74 | 49,19±2,46 | 74,93±3,26 | 50,8±2,70 | -амілаза, (мг/(с л)) | 46,87±4,53 | 85,56±3,09 | 52,5±3,85 | 93,5±2,0 | Лужна фосфатаза,
(нмоль/(с л) | 721,75±82,72 | 682,86±52,52 | 833,33±85,4 | 659,7±51,6 | АлАТ, (мкмоль/год мл) | 2,59±0,11 | 1,85±0,16 | 2,21±0,11 | 1,76±0,1 | АсАТ,
(мкмоль/год мл) | 1,73±0,17 | 1,82±0,12 | 1,79±2,44 | 1,35±0,13 | Естрадіол, нмоль/л | 0,88±0,23 | 1,39±0,27 | 1,45±0,38 | 1,06±0,29 | Прогестерон, нмоль/л | 54,41±13,61 | 19,36±4,23 | 111,39±10,55 | 14,68±3,69 | Коефіцієнт П:Е співвідношення | 104,84±58,58 | 17,90±7,51 | 120,30±43,44 | 14,98±2,66 | Важливим слід вважати показник холінестерази. Це стосується як ремонтних свинок, так і основних свиноматок. Високі показники цього ферменту у групах, де статевий цикл протягом відповідних термінів був відсутній, вказує на те, що цей фермент здатний змінювати обмінні процеси в яєчниках і пригнічувати процеси фолікулогенезу та синтезу естрогенів.
У ремонтних і основних свиноматок, у яких статевий цикл не проявлявся, відбувався істотні розлади переважно ліпідного, глікопротеїдного та ферментативного метаболізму, а також гормонопоезу.
Інтенсифікація відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок
В умовах фермерського господарства у зимово-весняну пору року у свинок, з ознаками анафродизії, після застосування біологічно активних препаратів всі 25 (100%) тварин проявили статевий цикл із середнім строком у групі 5 діб. Заплідненість від 1-го осіменіння склала 96% (24 свинки), а 4% свинки запліднилися у другий статевий цикл. У даній дослідній групі за опорос було отримано 10,15 поросят (в середньому) при 98,5% збереженості приплоду на час відлучення. Витрати на обробку однієї свинки даної групи склали 10 у.о. (60 грн.).
У контрольній групі свинок, яким препарати не вводили, за 10 діб проявили статевий цикл тільки 20 тварин, що складає 80%, тобто на 16% цей показник був нижчим, ніж у дослідній групі. Середній показник часу настання циклічності склав 7 діб, а заплідненість від 1-го осіменіння 90% (18 тварин) і 2 (10%) свинки запліднилися у другий статевий цикл. На опорос у контрольній групі свинок було отримано 9,7 поросят, при 95,5% збережності приплоду на час відлученні.
У літньо-осінню пору року після застосування аналогічної методики введення біологічно активних препаратів у дослідній групі усі свинки (100%) проявили статевий цикл протягом 10 діб (середній строк прояву 5 діб) і всі вони (100%) були запліднені від 1-го осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини цієї групи також склали 10 у.о. (60 грн.). На один опорос було отримано 10,15 поросяти при 98,5% їх збереженості на час відлучення.
В умовах спецгоспу при застосуванні модифікованої схеми (без гоновету) у літньо-осінню пору року середні строки прояву охоти в дослідній групі склали 9 діб при 50%-му проявленні статевого циклу за 10 діб після введення препаратів. Запліднилося від першого осіменіння 60% свинок, від другого – 30%, отримано поросят на опорос 11, при збереженості приплоду на час відлучення – 75,4%. У контрольній групі аналогічні показники мали такий вигляд: 26,2 доби; 0%; 57,1% та 28,5%; 105 голів та 76,5%, відповідно.
В зимово-весняну пору року середні строки проявлення охоти в дослідній групі склали 7,8 доби при 50% прояву статевого циклу за 10 діб після введення препаратів. Запліднилося від 1-го осіменіння 60% свинок (аналогічно літньо-осінній порі року), від 2-го –20%, отримано поросят на опорос 10,3, при збереженості приплоду до відлучення – 86,7%, в той час як у контрольній групі аналогічні показники мали такий вигляд: 19,4 доби; 10%; 33,3% та 0%; 9,5 голів та 89,4%, відповідно. Витрати на обробку 1-ї тварини в дослідних групах склали 6 у.о. (40 грн.)
Гоновет в умовах фермерського господарства застосовували на фоні збалансованого рівня годівлі свинок, про що свідчать більшість показників відтворення, які переважали аналогічні у спецгоспі, за виключенням показників отримання приплоду, тобто даний препарат впливає на синхронність овуляції, але не впливає або майже не впливає на кількість овульованих фолікулів, а, відповідно, і на багатоплідність.
В умовах фермерського господарства у зимово-весняну пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група), у яких проявлявся статевий цикл мінімум один раз, після застосування біологічно активних препаратів, за 10 діб проявили статеву циклічність 100% тварин при середніх строках прояву охоти у 6 діб та 100% заплідненості від 1-го осіменіння і витратах на обробку однієї тварини 30 у.о. (180 грн.). На один опорос у тварин цієї групи було отримано 10,68 поросят при 96,4% збереженості приплоду на час відлучення.
У контрольній групі цієї ж категорії ремонтних свинок у цей же період середні строки прояву статевого циклу також знаходилися у межах 6 діб, але тільки 92% свинок цієї групи прийшли в охоту за 10 діб, при 91,3% їх заплідненості від 1-го осіменіння, тобто менше, ніж у дослідній групі. Нижчими у контрольній групі виявилися також показники отримання поросят на опорос (9,75) та збереженості приплоду при відлученні (94,9%).
В літньо-осінню пору року усі без виключення показники відтворення у дослідній групі були аналогічними в зимово-весняній, а у контрольній групі – тільки показники прояву статевого циклу за 10 діб (96%) та заплідненості від 1-го осіменіння (100%) були помітно вищими за аналогічних інших показників відтворення.
Використання впродовж одного статевого циклу у ремонтних свинок гестагену – регумату та аналогів естрогену ще раз підтвердив їх роль в регуляції функції розмноження самок, а, точніше, в корекції та інтенсифікації відтворної їх здатності.
В умовах спецгоспу протягом 15 діб гальмування статевого циклу гестагеном (регуматом), на відміну від фермерського господарства не проводилося, натомість було використано природній шлях, а на 16-ту добу після формування групи вводили інтергонан-6000, без введення на 4-ту добу гоновету для синхронізації овуляції (модифікована схема).
У зимово-весняну пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група) за 10 діб після одноразового введення Інтергонану стадію збудження проявляли 100% (10) тварин, в середньому протягом 6,3 доби.
Результати виявилися аналогічними дослідній групі у фермерському господарстві. Від першого осіменіння запліднилося 70% свинок, а від другого – 10%, тобто за два цикли запліднилося 80% свинок, в той час, як у фермерському господарстві усі 100% дослідних тварин запліднилися від першого осіменіння. Але, якщо витрати у фермерському господарстві на обробку однієї свинки склали 180 грн (30 у.о.), то у спецгоспі цей показник не перевищував 13 грн. (2 у.о.). За один опорос від свинок цієї групи було отримано 10,3 поросяти при 87,8% їх збереженості на час відлучення, в той час як в аналогічній групі даної пори року у фермерському господарстві вищезгадані показники склали – 10,76 та 96,4%, відповідно.
У контрольній групі цієї ж категорії ремонтних свинок (спецгосп) і в цю ж пору року середній строк прояву статевого циклу склав 18,1 доби (6,3 доби у дослідній групі) проти 6 діб у фермерському господарстві, але тільки 30% свинок цієї групи проявили статеву охоту за 10 діб (у дослідній групі 100%) при 75% заплідненості від першого та 12,5% від другого осіменіння, в той час, як у фермерському господарстві показники мали такий вигляд – 90%, 91,3% та 0%.
В літньо-осінню пору року в групі ремонтних свинок (дослідна група) за 10 діб проявили стадію збудження статевого циклу 100% тварин (20% у контрольній групі), як і фермерському господарстві, при 80% заплідненості від першого та 20% від другого осіменіння (у контрольній групі 50% і 12,5%, відповідно), в той час, як у фермерському господарстві аналогічні показники склали 100% і 0%, відповідно (у контрольній групі 100% і 0%, відповідно).
Середні строки прояву охоти свиноматок в умовах спецгоспу становили 6,7 доби у дослідній та 19,8 доби у контрольній групі, а в умовах фермерського господарства – 6 діб у дослідній та 6 – у контрольній групі, відповідно.
Показник отримання приплоду за один опорос склав в умовах спецгоспу 11,3 поросяти в дослідній та 11,6 – у контрольній групі (фермерському господарстві 9,75 та 10,68, відповідно). Тобто, не дивлячись на використання спрощеної (модифікованої) методики обробки свинок, в умовах спецгоспу показники приплоду на опорос були вищими, ніж в умовах фермерського господарства, як у дослідній, так і контрольній групах.
Дослідження з інтенсифікації відтворної функції у основних свиноматок з урахуванням пори року, як у фермерському господарстві, так і в спецгоспі проводили за аналогічними схемами.
У фермерському господарстві усі показники відтворення як в 1-х, так і в 2-х групах за порами року було встановлено, що усі показники відтворної здатності, як в 1-х так і в 2-х дослідних групах були майже ідентичними і тільки незначно кращими були показники отриманого приплоду на опорос в перших дослідних групах 11,6 проти 11,46 та показників збереження поросят при відлученні в других дослідних групах – 97,7% проти 97,4%. Витрати на обробку однієї тварини в обох дослідних групах склали по 5 у.о. (30 грн.). Отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованих схем і фармакологічних препаратів для інтенсифікації відтворної здатності основних свиноматок як в день відлучення приплоду, так і через 24 години після проведеної технологічної операції.
Дані, отримані у контрольних групах тварин, свідчать не тільки про високу економічну ефективність проведення біотехнологічних заходів, а й про їх економічну доцільність, незалежно від пори року.
В літньо-осінню пору року, у 1-й дослідній групі свині спецгоспу, де застосовували одноразово інтергонан, через 24 години після відлучення поросят середній строк прояву охоти по групі склав 6,2 доби, а за 10 діб після введення препарату статевий цикл проявили 100% тварин, з яких 80% запліднилися після 1-го осіменіння. За опорос по цій групі було отримано 11,5 поросяти при 76,1% збереженості приплоду на час відлучення.
В другій дослідній групі, де через 2-3 годин після відлучення поросят застосували тетравіт, а через 24 години вводили гормональний препарат суїгогнан, середній строк прояву охоти у групі склав 6,8 доби, а за 10 діб після введення суїгонану також усі 100% свиноматок проявили статевий цикл при 80% їх заплідненості від 1-го осіменіння. За опорос у цій групі було отримано 11,7 поросят при 76,6% збереженості приплоду на час відлучення.
Отримані результати з відтворення свиней у спецгоспі були дещо нижчими, ніж у фермерському господарству за виключенням показника збереженості приплоду при відлученні, як в обох дослідних, так і в контрольній групі.
У зимово-весняну пору в 1-й дослідній групі середній строк прояву охоти склав 5,4 доби, а у другій – 5,8 діб, в той час як у контрольній групі свиноматок цей показник був у межах 9 діб.
За 10 діб, як у 1-й, так і у 2-й дослідних групах проявили статевий цикл усі 100% свиноматок, але, якщо у 1-й дослідній групі запліднилося від першого осіменіння 80% тварин, то у 2-й дослідній групі – 70%, а в другий статевий цикл – 10% і 20%, відповідно, тоді як у контрольній групі свиноматок за 10 діб проявили охоту тільки 90% тварин при 44,4% заплідненості від першого та 33,3% від другого осіменіння.
За опорос у 1-й дослідній групі було отримано 12 поросят, у 2-й – 11,7, а у контрольній – тільки 7,7 поросят при їх збереженості при відлученні – 82,4%; 88,5% та 81,8%, відповідно.
Вплив інтергонану на біохімічний статус свиноматок характеризувався зростанням вмісту загального білка у крові за рахунок транспортних протеїнів, нормалізацією співвідношення г-глобулінів і ліпопротеїдних комплексів, тоді як ферментативна активність не зазнала суттєвих змін, а поєднане застосування тривітаміну і суігонану сприяло зростанню вмісту загального білка, альбумінів та глюкози, зменшенню в-ліпропротеїдів у крові. Комбіноване введення тетравіту і суігонану сприяє зростанню активності б-амілази, лужної фосфатази, аспарагінової та аланінової трансаміназ у крові. Введення ж інтергонану та дінолітика активувало протеїновий та ферментний метаболізм за рахунок посилення функціональної активності гепатоцитів.
Рівень естрадіолу через 24 години після другого введення інтергонану зріс у 1,6 раза, а прогестерону – у 1,3 раза, тоді як коефіцієнт П:Е співвідношення знизився у 1,1 раза, відповідно. Введення біологічно активних речовин свинкам парувального віку, у яких статевий цикл проявлявся один раз, сприяло зниженню рівня естрадіолу і прогестерону у крові тварин четвертої групи відносно контрольних тварин у 1,6 та 1,4 раза, відповідно. Поряд зі зниженням рівня естрадіолу та прогестерону у крові тварин четвертої групи відбувалося і зменшення коефіцієнт П:Е співвідношення у 1,4 рази.
Економічна ефективність методів інтенсифікації відтворної функції
у ремонтних і основних свиноматок
Економічна ефективність від застосування методів стимуляції та синхронізації статевого циклу, була достатньо високою у основних свиноматок, як у фермерському господарстві, так і у спецгоспі – від 438,7 до 30,4 грн. на 1 свиноматку за 1 опорос. Економічна ефективність застосування методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок виявилася негативною, що пояснюється значно більшими витратами на ветеринарні заходи, ніж вартість додатково отриманого приплоду.
Висновки
1. Інвестиційні програми європейських країн в аграрний сектор України, в тому числі і в галузь свинарства, передбачають впровадження новітніх технологій, які базуються на сучасних наукових досягненнях у вирішенні проблеми відтворення свиней та інтенсифікації розвитку свинарства і виробництва свинини шляхом забезпечення ритмічного отримання приплоду від кожної свиноматки протягом року та високої рентабельності спеціалізованих господарств.
У дисертаційній роботі представлено перевірені нові і модифіковані нами методи застосування біологічно активних речовин ремонтним свинкам і основним свиноматкам в умовах спецгоспів з виробництва свинини, що використовуються у фермерських господарствах Німеччини та економічно обґрунтовано й апробовано заходи профілактики неплідності свиноматок, які доцільно впроваджувати у свинарські господарства України.
2. Результати аналізу відтворення свиноматок різних вікових груп у спеціалізованих господарствах Сумщини підтвердили високу мінливість динаміки репродуктивного циклу, внаслідок чого отримують щорічно менше двох опоросів (1,6-1,7) та у середньому 10 поросят за опорос.
Заплідненість свиноматок впродож двох тижнів після відлучення поросят не перевищує 70% при тривалості підсисного періоду 40-45 днів. Неплідними після кожного опоросу залишилося понад 20% свиноматок, більшість яких вибувало із основного стада і потребує заміни за рахунок перевірюваних або разових, що не завжди вдається зробити своєчасно.
3. Аргументовано доведено, що основними причинами неплідності свиноматок є розлади циклічної функції яєчників, які викликають анафродизію або неповноцінність статевого циклу та акушерську патологію матки, яка спричинює ембріональну смертність та малоплідність свиноматок, що підтверджують результати вивчення морфологічної структури яєчників і тканин матки після забою неплідних тварин.
4. На підставі результатів порівняльної оцінки показників відтворювальної здатності свиноматок-первісток (разових) різного віку об’єктивно обґрунтовано доцільність першого осіменіння свинок у віці 10-12 міс. при масі тіла 120-130 кг, відповідній довжині тулуба та ритмічному повторенні статевого циклу (19-23 дн.) після настання статевої зрілості.
5. Розлади ендокринної регуляції метаболічних процесів в організмі неплідних свиноматок зумовлені переважно аліментарною гіпотрофією яєчників, що підтверджено вірогідною мінливістю метаболізму протеїнів, глюкози, ліпідів та окремих ферментів у сироватці крові неплідних тварин. Лише після відновлення циклічної функції яєчників у свиноматок з ознаками анафродизії метаболічні процеси організму за показниками сироватки крові поступово відновлювалися.
6. На підставі комплексного вивчення етіопатогенезу неплідності молодих свинок встановлено вірогідні коливання термінів настання статевої зрілості (6-8 міс.). Гальмування статевої циклічності (анафродизія) є наслідком відсутності реакції яєчників на гонадотропні гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, що засвідчує низький рівень естрогенів і прогестерону в крові тварин. Таким свинкам доцільно застосовувати стимулюючі гормональні препарати у низьких дозах.
7. Підбір стимулюючих гормональних та вітамінних препаратів, їх доз та способів застосування проводити на підставі даних загального клінічного обстеження тварин, морфологічного і біохімічного аналізу крові, макроморфологічної оцінки стану яєчників і матки після забою
