КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Хуан Цинь

УДК 327:659.44

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

23.00.03. – політична культура та ідеологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор політичних наук, професор

Макаренко Євгенія Анатоліївна,

завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Головченко Володимир Іванович,

професор кафедри країнознавства

Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат історичних наук, доцент

Асатуров Сергій Костянтинович,

завідувач кафедри міжнародної інформації Київського славістичного університету

Захист дисертації відбудеться “ 05 ” червня 2007 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.36 в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий “05травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.М.Сащук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні дослідження міжнародних відносин свідчать про глибокі трансформації зовнішньої і внутрішньої політики держав Азійсько-Тихоокеанського регіону в умовах глобалізації, про формування таких чинників політичного, соціально-економічного та науково-технологічного розвитку, які розглядаються як складові формування постіндустріального суспільства. Традиційні теоретичні напрями досліджень поєднуються з альтернативними підходами, сутність яких полягає в тому, що високі технології відіграють значну роль у трансформації сучасної світової системи міжнародних відносин й забезпеченні політичних інтересів держав на всіх рівнях міжнародного співробітництва.

Міжнародна стратегія становлення інформаційної цивілизації впливає на доктрини і програми інформаційної політики країн АТР, які прагнуть зайняти провідні позиції у світовому політико-економічному розвитку ХХІ століття, зокрема, Китайської Народної Республіки як одного з регіональних лідерів, і на ідеологію міжнародного співробітництва держави, що передбачає модернізацію політичної системи Китаю і перехід до нового етапу розвитку китайського суспільства за умов політичної стабільності.

Участь КНР у міжнародних і регіональних інтеграційних процесах, зокрема, у формуванні інформаційного суспільства як сучасної політичної і суспільної формації, дає можливість проаналізувати сучасну політичну ідеологію КНР, дослідити внутрішню та зовнішню складові державної політики в сфері інформації і комунікації, з’ясувати спільні та відмінні тенденції, визначити перспективи для національного розвитку.

Тому дослідження інформаційної політики КНР у сучасних міжнародних відносинах є актуальним у декількох вимірах: по-перше, у дослідженні інформаційної політики держави в міжнародних відносинах застосований новий підхід, що визначає необхідність вивчення міжнародних і регіональних процесів в інформаційні сфері, які істотно впливають на внутрішню та зовнішню політику держави; по-друге, сучасний статус КНР у міжнародних відносинах і амбіційні прагнення зайняти провідне місце в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та у світі зумовлює потребу переосмислення політичної ідеології та пріоритетів ідеологічної модернізації країни, загальних механізмів реалізації зовнішньополітичних інтересів з урахуванням суто національних особливостей.

Саме складність і комплексність модернізації політичної системи КНР впливає на стратегії та практику державної інформаційної політики, новації міжнародного співробітництва Китаю в рамках Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства і регіональних міжнародних організацій АТР при формуванні таких домінант інформаційної політики, як електронний уряд, інформатизація суспільства, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в економічну, суспільну та інші політично значимі сфери життєдіяльності держави.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” (номер держреєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 0102U001229).

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб на основі теоретичного і практичного матеріалу з’ясувати вплив політичної ідеології КНР на реалізацію державної інформаційної політики, проаналізувати політичні імперативи і домінанти інформаційної політики держави в контексті становлення інформаційного суспільства як чинника міжнародного співробітництва. Досягнення цієї мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

· з’ясувати динаміку глобальних інтеграційних процесів та їх вплив на трансформацію політичної системи КНР як транзитивно прогресуючої держави АТР;

· визначити і проаналізувати теоретико-методологічні основи державної інформаційної політики КНР в умовах глобальної інтеграції;

· виявити та охарактеризувати національні моделі інформаційного розвитку країн АТР, визначити напрямки міжнародного співробітництвпа держав регіону в рамках міжнародних організацій АТЕС та АСЕАН;

· проаналізувати політику забезпечення національних інтересів КНР на регіональному рівні;

· визначити складові (стратегії, імперативи і домінанти) державної інформаційної політики КНР в умовах модернізації політичної системи країни;

· дослідити вплив політичної ідеології КНР на державну інформаційну політику в сучасних міжнародних відносинах.

Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою дослідження основних загальнотеоретичних концепцій постіндустріального розвитку світу з урахуванням глобальної інформаційної інтеграції і прикладних досліджень специфіки державної інформаційної політики Китаю; перспектив ролі та місця КНР у міжнародних і регіональних політичних процесах на основі міжнародної стратегії становлення інформаційного суспільства.

Об’єктом дослідження є сучасна система міжнародних відносин у постіндустріальному світі.

Предметом дослідження є інформаційна політика КНР в умовах модернізації політичної системи і політичної ідеології держави.

Методи дослідження. Для вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, були використані такі наукові методи, як: системний, структурно-функціональний, компаративний, інституціональний; метод прийняття рішень, а також емпіричний, статистичний, описовий. Переважним є системний метод, що дозволив комплексно проаналізувати проблеми інформаційної політики Китаю в контексті трансформації політичної ідеології держави у сучасних міжнародних відносинах.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному дослідженні специфіки інформаційної політики КНР як чинника трансформації політичної системи держави, модернізації політичної ідеології, у з’ясуванні визначальних тенденцій і характеру формування інформаційного суспільства Китаю в умовах світових і регіональних інтеграційних процесів і розкривається в таких положеннях:

1. запропоновано авторський підхід до розуміння теоретико-методологічних концепцій формування державної інформаційної політики на прикладі КНР в умовах трансформації політичної системи під впливом глобалізаційних процесів, який характеризується визнанням пріоритетності державного управління у сфері інформації і комунікації з одночасною підтримкою економічних реформ та вільної конкуренції;

2. з’ясовано напрями міжнародного співробітництва у сфері інформаційної політики в рамках регіональних міжнародних організацій АТР – АТЕС и АСЕАН, яка відображає специфіку інформаційного розвитку регіону, роль політичного лідерства азійських країн і політику подолання інформаційної асиметрії за рахунок ефективної інвестиційної політики;

3. на основі компаративного аналізу узагальнено концептуальні основи сучасних стратегій інформаційної політики країн АТР і доведено, що вони поєднують глобальні інтеграційні тенденції і національну специфіку розвитку інформаційного суспільства;

4. уперше на дисертаційному рівні комплексно досліджено проблему формування політичної стратегії інформаційного суспільства КНР, проаналізовано модель суспільного розвитку з урахуваннях політичної, економічної та інших значимих складових інформаційної політики держави;

5. на оригінальних джерелах уперше досліджено специфіку модернізації інформаційної сфери КНР, що уможливлює висновок про позитивну динаміку впровадження міжнародних стратегій інформатизації, електронного врядування, електронної комерції та інформаційної безпеки у внутрішній політиці держави й запропоновано рекомендації для реалізації пріоритетів державної інформаційної політики в міжнародних відносинах;

6. з’ясовано емпіричну залежність модернізації політичної системи та ідеології КНР і державної інформаційної політики, яка є чинником забезпечення зовнішньополітичних інтересів Китаю в міжнародних відносинах.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є внеском у розробку загальнотеоретичної сутності державної інформаційної політики і практичну реалізацію державних прикладних програм на основі технологічних інновацій у сучасному глобальному світі. Матеріали, висновки та рекомендації дослідження можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, зокрема, „Міжнародна інформація”, „Інформаційне суспільство”, „Основи міжнародних інформаційних відносин”, „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”, „Аналіз зовнішньої політики”, „Країнознавство”, „Міжнародні організації” для студентів вищих навчальних закладів. Результати дослідження також можуть бути використані в практично-політичній діяльності КНР у міжнародних відносинах.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях: Конференція молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин”, присвячена 170-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка та 60-річчю Інституту міжнародних відносин (Київ, 14 жовтня 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин (Київ, 18-19 листопада 2004 р.); Міжнародна конференція “Університети – міжнародні відносини – ЮНЕСКО” (Київ, 2-3 грудня 2004 г.); Конференція молодих учених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (Київ, 27 жовтня 2005 р.); Міжнародна конференція “60-річчя ООН: осмислення діяльності та шляхи посилення ефективності в ХХІ столітті” (3-5 листопада 2005 р.); IV міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна” (3 березня 2006 р.); Конференція молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних відносин” (24 жовтня 2006 р.); Міжнародна наукова конференція “Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози” (7 грудня 2006 р.); V міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку (2 березня 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 5 наукових статтях, опублікованих у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, а також матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структурно дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг дисертації становить 236 стор., основний текст – 202 стор., список використаних джерел складається з 269 найменування і займає 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сутність, стан дослідження наукової проблеми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, показано їх апробацію, подано загальну характеристику роботи.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні проблеми державної інформаційної політики КНР в сучасних міжнародних відносинах” – обґрунтовано концепцію наукової проблеми; подана класифікація та критичний аналіз теоретичних і методологічних підходів до політичної природи та характеру державної інформаційної політики; з’ясовано специфіку процесів, явищ і понять, що характеризують сферу дослідження; на компаративному рівні охарактеризовано особливості та відмінності аналітичних досліджень про глобальні тенденції розвитку людства, зокрема, за напрямом прогностики міжнародних відносин, впливу високих технологій на політичні, економічні та соціальні сфери міжнародного співробітництва. Доведено, що інформаційна парадигма цивілізації визначає національні моделі інформаційного суспільства, закономірності та системний характер державної інформаційної політики, впливає на модернізацію політичної системи та ідеології країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, як і в цілому на інформаційну політику країн світу. У розділі представлено еволюцію та динаміку наукової думки з проблем постіндустріального розвитку та визначено погляди науковців Китайської Народної Республіки на державну інформаційну політику в умовах формування сучасної системи міжнародних відносин.

Аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової думки, дискусійний характер оцінювання впливу високих технологій на систему міжнародних відносин, подані у наукових працях зарубіжних дослідників (Е. Гідденса, М. Дойла, Р. Кеохана, Дж. Ная, К. Омае, Дж. Розенау, С. Стрейнджа, Т. Фрідмана, У. Бека, Д. Белла, М. Кастельса, І. Валлерстайна, А. Аппадураи, Дж.К. Гелбрейта, З. Бжезинського, Г. Кіссінджера, С. Хантінгтона, Ф. Фукуями, Дж. Томлісона, Р. Робертсона, М. Уотерса, П. Бергера, Д. Хелда, М. Делягіна, Е. Кочетова, М. Чешков, С. Долгова, Ю. Шишкова, І. Василенко, О. Панарина, Ю. Яковця, Г. Шахназарова, Є. Камінського, О. Зернецької, Ю. Павленка та ін.), свідчать про те, що зміна світової політики під впливом глобальних інтеграційних процесів в умовах становлення інформаційного суспільства у ХХІ ст. стала пріоритетом зовнішньополітичних доктрин держав, світових і регіональних інститутів. Китайська наукова думка розглядає державну інформаційну політику як чинник міжнародної взаємодії і прогностичного лідерства на глобальному та регіональному рівнях. Результати досліджень викладено у різнопланових теоретичних і прикладних наукових працях фахівців КНР (Чиншана Джоу, Тайхона Лу, Щенжина Дза, Щенжон Хуана, Тенхуа Ш, Уана Цанфа и Чіна Ке, Щаолина Чю, Чинуна Ю, Піна Г. та ін.), в яких проаналізовано проблеми формування державної інформаційної політики, специфіку її реалізації, вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на стратегії міжнародного співроібтництва в рамках АТЕС і АСЕАН, визначено концептуальні засади внутрішньої політики в сфері інформації і комунікації в умовах модернізації китайської політичної системи та інтеграції Китаю у світовий інформаційний простір.

Концептуальною основою змін визнаються теорії постіндустріального, інформаційного суспільства, глобальної цивілізації та високотехнологічного розвитку, критичне осмислення яких уможливило політичні рішення влади КНР про поєднання політичної ідеології держави з новими тенденціями економічної інтеграції, що сприяють динамічному зростанню ролі Китаю як в регіоні, так і в світі. Такий підхід до цивілізаційних і політичних процесів виокремлює специфіку наукових теорій китайських дослідників, які підкреслюють, що глобалізація є об’єктивним незворотним процесом цивілізаційного прогресу і зумовлює зміни, які відбуваються на всіх рівнях міжнародного співробітництва. Нові закономірності формування світової системи міжнародних відносин потребують нових підходів до аналізу політичних і соціальних зрушень на національному рівні сучасного розуміння суперечностей глобальної інтеграції.

В контексті зазначених теорій та підходів китайська модель інформаційного суспільства поєднує в собі суперечливі тенденції: з одного боку, держава централізовано регулює інформаційний розвиток країни, з іншого, – відбувається поступова демократизація державного управління і поступове впровадження елементів ринкової економіки та вільної конкуренції. Внаслідок цього державна інформаційна політика відзначається чітко вираженими специфічними рисами, яка, на основі комуністичної ідеології та глибоких культурних традицій китайського суспільства, сприяє інтенсивній інтеграції Китаю у міжнародні політичні і економічні системи сучасності.

Перший розділ постановкою проблеми, аналізом та обґрунтованими висновками доводить, що вирішення сучасних проблем міжнародних відносин неможливе без урахування чинників інформаційної революції, яка виступає політичною, економічною, технологічною та безпековою основою розвитку держав та їх ролі і місця в світовій політичній системі.

У другому розділі – “Регіональні аспекти міжнародного співробітництва КНР” – розглянуто специфіку регіональних і національних стратегій інформаційної політики країн АТР, компаративний аналіз яких дає підстави обґрунтувати висновки і пропозиції про необхідність формування національних пріоритетів розвитку на основі високих технологій, враховуючи особливості реалізації внутрішньої політики та забезпечення національних інтересів в міжнародних відносинах. В розділі досліджено інформаційну політику в рамках регіональних міжнародних організацій АТЕС і АСЕАН, яка реалізується в політичній (вдосконалення нового суспільного середовища, поглиблення міждержавного співробітництва в умовах становлення інформаційного суспільства), економічній (побудова економіки знань, використання національного наукового потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності на основі інформаційних технологій в міжнародному економічному середовищі), соціальній (забезпечення соціальних і трудових прав національних спільнот АТР у зв’язку зі зміною технологічного укладу), і безпековій (усвідомлення, що нова інформаційна реальність має сприяти захисту інформаційного середовища КНР як чинника політичної системи та національної ідентичності) площинах.

У дисертації детально проаналізовано визначальні тенденції і програми інформаційної політики країн АТР – Японії, Індії, Сінгапуру, Таїланду та ін., які містять різні складові і національні підходи до інформаційного розвитку в контексті становлення постіндустріальної цивілізації. Зміна традиційних політичних та економічних відносин, нова технологічна основа виробництва, вплив інформаційно-комунікаційних чинників на соціальну сферу обумовлюють нові стратегії зовнішньополітичних рішень, нові шляхи інтеграції держав на регіональному рівні. Водночас для втілення зазначених концепцій потрібно через посередництва АТЕС і АСЕАН подолати інформаційну нерівність країн регіону задля реальної допомоги перехідним країнам у процесах глобальної інтеграції.

Як показує аналіз, країни з перехідною економікою Азійсько-Тихоокеанського регіону умовно перебувають на першій стадії становлення інформаційного суспільства, яка супроводжується непростими колізіями об’єктивного та суб’єктивного характеру, однак визначальним є те, що державна інформаційна політика та модернізація економічного сектору стають пріоритетами регіонального співробітництва і національної моделі розвитку.

Зважаючи на особливості регіонального співробітництва інформаційно розвинутих країн (Японія, Австралія, Південна Корея, Нова Зеландія та ін.), країн з перехідною економікою (Таїланд, Малайзія, Сінгапур та ін.), країн, що розвиваються (Індонезія, Філіппіни, Північна Корея, Лаос, В’єтнам, М’янма), КНР здійснює реформування інформаційно-комунікаційної сфери для забезпечення національної участі в міжнародних програмах становлення інформаційного суспільства та регіональної інтеграції, для розв’язання внутрішніх державотворчих проблем, трансформації економіки та використання інтелектуального потенціалу китайського суспільства.

У розділі доведено, що національні моделі інформаційного суспільства країн АТР виявляють специфіку стратегій державної інформаційної політики, відбивають тенденції повної або часткової лібералізації інформаційного сектору, залучення приватного капіталу для розв’язання державних проблем та співвідношення ролі державного і приватного секторів у реалізації стратегій і програм становлення інформаційного суспільства. Концепція становлення інформаційного суспільства, трансформація традиційних політичних та економічних відносин, вплив високих технологій на соціальну сферу обумовлюють нові стратегії міжнародних регіональних організацій Азійсько-Тихоокеанського регіону – АТЕС та АСЕАН, які полягають у визначенні суто азійської специфіки формування суспільства знань.

Третій розділ – “Вплив політичної ідеології КНР на державну інформаційну політику” – присвячено безпосередньому аналізу політичних імперативів державної інформаційної політики Китаю, визначено її структурні рівні та прикладні аспекти, зокрема, програми впровадження електронного уряду та всеохоплюючої інформатизації китайського суспільства, стратегії забезпечення інформаційної безпеки, які виступають невід’ємним компонентом внутрішньої та зовнішньої політики КНР. Зазначені чинники державної інформаційної політики Китаю нерозривно пов’язані з політичними доктринами лідерства країни у міжнародній взаємодії.

Державна інформаційна політика КНР виявляє такі характерні особливості зовнішньої і внутрішньої політики країни, як “м’яка” модернізація, часткова лібералізація економічної діяльності, всеохоплююча інформатизація державних підприємств, прискорений розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури та інформаційної індустрії, що дозволяє зберегти традиційні атрибути сучасної політичної системи та забезпечити інноваційний розвиток держави. На основі структурно-функціонального, статистичного і описового методів дослідження у третьому розділі проаналізовано домінанти державної інформаційної політики Китаю у сучасних міжнародних відносинах. Зокрема, визначено, що в умовах модернізації політичної системи та ідеології КНР під впливом незворотних глобальних процесів державна інформаційна політика реалізується через модель поєднання централізованого управління та лібералізації економіки, яка передбачає різні підходи, проте спрямована на однаковий політичний результат – забезпечення регіонального (а згодом і світового) лідерства країни у системі міжнародних відносин.

Показано, що державна інформаційна політика КНР характеризується як найбільш ефективна складова зовнішньої політики, яка уможливлює потужну конкуренцію Китаю з впливовими інформаційно розвинутими державами регіону. Пріоритетними напрямами китайської державної інформаційної політики є: формування єдиного інформаційного простору країни на основі доктрини цілісності держави, забезпечення інформаційної безпеки громадян, суспільства і держави, розвиток сфери інформаційних послуг, удосконалення системи правового регулювання інформаційної діяльності.

У розділі з’ясовано, що політика інформатизації, яка реалізується поетапно, має такі характерні ознаки, як: поєднання двох процесів модернізації промислового сектору – індустріалізації та інформатизації виробництва, збалансованості державного контролю та ринкового регулювання економічної діяльності, зокрема, розвитку інформаційної індустрії та національного інформаційного ринку, пріоритетності стратегій інформатизації суспільної сфери. Доведено, що реалізація програми електронного уряду є важливою складовою формування китайського інформаційного суспільства, оскільки основною метою електронного врядування є політика реформ і відкритості, демократизація урядових інститутів в умовах сучасної політичної системи Китаю, а також співіснування електронного уряду і традиційного державного управління

Політика інформаційної безпеки визначає пріоритетними напрямами діяльності держави розробку національних стратегій, які поєднують оборонні і наступальні доктрини для забезпечення національних інтересів і захисту внутрішнього інформаційного середовища та інформаційної інфраструктури, подолання асиметричності інформаційного розвитку щодо інформаційно розвинених країн як потенційних супротивників в інформаційному протистоянні.

У розділі зроблено висновок про те, що всі структурні складові державної інформаційної політики зумовлені потребою забезпечення національних інтересів шляхом реалізації китайської моделі інформаційного суспільства та специфіки інтеграції КНР у глобальне інформаційне середовище. Включення стратегії державної інформаційної політики в урядові програми дає Китаю можливість реформувати політичну ідеологію в контексті сучасних тенденцій міжнародного розвитку. Доведено, що участь КНР в процесах міжнародної регіональної інтеграції формує стратегію інформаційної політики держави, яка полягає в одночасній інтеграції до світової системи міжнародних відносин і практичній реалізації національної моделі інформаціоналізму як чинника модернізації політичної системи КНР та її потенційного лідерства на регіональному та міжнародному рівнях.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми інформаційної політики КНР у сучасних міжнародних відносинах, що показано у всебічному дослідженні основних детермінантів державної інформаційної політики в добу глобалізації. Застосування політологічних методів аналізу дало можливість реалізувати обраний концептуальний підхід: розглянути головні складові державної інформаційної політики КНР у тісній взаємодії політичної ідеології країни та сфери міжнародних відносин на регіональному і національному рівнях.

Основні наукові й практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Глобальні інтеграційні процеси в умовах швидкоплинної інформаційної революції впливають на формування нової системи міжнародних відносин, що характеризуються розмитістю державного суверенітету, збільшенням політичної та економічної взаємозалежності суб’єктів міжнародного співробітництва, необхідністю реалізації міжнародних стратегій цивілізаційного розвитку на різних рівнях взаємодії. Процеси глобалізації мають неоднозначні наслідки: з одного боку, вони забезпечують планетарні взаємозв’язки та взаємовпливи, сприяють демократизації глобального управління, відкривають нові можливості для збалансованого розвитку регіонів і держав; з іншого боку, – технологічні зміни формують нові типи поляризації в сучасному світі, спричиняють маргіналізацію інформаційно бідних країн і національних спільнот, що призводить до асиметрії міжнародного розвитку. Національна модель інформаційного суспільства КНР відображає політичну ідеологію держави, що поєднує пріоритети державного управління у сфері інформаційної політики та елементи вільної конкуренції на інформаційних ринках.

2. Визнання концепції “інформаційного суспільства” як третьої глобальної стадії цивілізаційного розвитку дає підстави вважати, що ця теорія стала результатом взаємодії і розвитку численних економічних, соціальних і політологічних концепцій другої половини ХХ сторіччя та істотно вплинула на формування державної політики більшості країн світу. Дослідження показало, що на сучасному етапі склалася ситуація, коли в умовах глобалізації посилюється конвергенція всіх параметрів міжнародного співробітництва і водночас проявляється асиметрія національного розвитку за інформаційно-технологічною ознакою. В контексті зазначених теорій та підходів китайська модель інформаційного суспільства поєднує в собі суперечливі тенденції: з одного боку, держава централізовано регулює інформаційний розвиток країни, з іншого, – відбувається поступова демократизація державного управління і поступове впровадження елементів ринкової економіки та вільної конкуренції. Внаслідок цього державна інформаційна політика КНР відзначається чітко вираженими специфічними рисами: на основі комуністичної ідеології та глибоких культурних традицій китайського суспільства відбувається інтенсивна інтеграція Китаю у сучасне міжнародне політичне, економічне та інформаційне середовище.

3. Формування ідеології інформаційного суспільства радикально змінює стратегію розвитку та зовнішньополітичні доктрини регіональних міжнародних організацій АТР і національних урядів. Концепція регіональної інформаційної політики реалізується в рамках міжнародних організацій АТР – АТЕС і АСЕАН, зміст якої полягає у прагненні держав регіону спільно вирішувати проблеми становлення інформаційного суспільства як чинника прогресивного розвитку. Концепція регіональної політики інформаційного суспільства має одночасно політичний, економічний і соціальний виміри, визначає низку пріоритетів державної інформаційної політики КНР, спрямованої на забезпечення науково-технологічного прогресу держави інтелектуального потенціалу Китаю, розвиток інформаційної економіки, впровадження системи електронного уряду і формування системи інформаційної безпеки.

4. Міжнародний досвід забезпечення державної інформаційної політики дає можливість визначити національні пріоритети і відмінності, шляхи координації політичної волі держав, зокрема, КНР, які проявляються у взаємодії державних інтересів і вільної конкуренції, розвитку інформаційної інфраструктури та трансформації масової свідомості китайського суспільства. Політичні лідери КНР вважають, що інформаційне лідерство посилює ефект міжнародного співробітництва в сфері інформації і комунікації, визначає статус країни у світовій ієрархії, виступає вагомим чинником міжнародних впливів, інструментом внутрішньої політики держави.

5. Всі структурні складові державної інформаційної політики (інформатизація, електронне врядування та інформаційна безпека) зумовлені потребою забезпечення національних інтересів шляхом реалізації китайської моделі інформаційного суспільства та специфіки інтеграції КНР у міжнародне співтовариство. Включення стратегії державної інформаційної політики в урядові програми дає Китаю можливість реформувати політичну ідеологію в контексті сучасних тенденцій міжнародного розвитку. Участь КНР в процесах міжнародної регіональної інтеграції формує стратегію інформаційної політики держави, яка полягає в одночасній інтеграції до світової системи міжнародних відносин і практичній реалізації національної моделі інформаціоналізму як чинника модернізації політичної системи КНР та її потенційного лідерства на регіональному та міжнародному рівнях.

6. Характерними рисами політики інформатизації КНР є: поєднання двох процесів модернізації промислового сектору – індустріалізації та інформатизації виробництва, збалансованості державного контролю та ринкового регулювання економічної діяльності, зокрема, розвитку інформаційної індустрії та національного інформаційного ринку. Реалізація програми електронного уряду є важливою складовою формування китайського інформаційного суспільства, оскільки основною метою електронного врядування є політика реформ і відкритості, демократизація урядових інститутів в умовах сучасної політичної системи Китаю, а також співіснування електронного уряду і традиційного державного управління. Пріоритетними напрямами політики інформаційної безпеки визначено забезпечення національних інтересів і захисту внутрішнього інформаційного середовища та інформаційної інфраструктури, подолання асиметричності інформаційного розвитку щодо інформаційно розвинених країн як потенційних супротивників в інформаційному протистоянні.

7. Фактори включення КНР у процеси міжнародної й регіональної інтеграції формують стратегію політичного і соціального розвитку держави, обумовлюють взаємодію в інформаційній сфері, впливають на інформаційні концепції, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал і виробництво національних інформаційних продуктів. Регіональні тенденції і національний досвід показують, що політичні та соціально-економічні зміни залежать від політичної орієнтації влади, зміни масової свідомості, впровадження нових технологій у державне і місцеве управління. Міжнародні прагнення КНР реалізуються при державній підтримці на рівні політичних рішень, виконавчих структур, законодавчого забезпечення та спрямованого впливу на усвідомлення суспільством нових можливостей інформаційної цивілізації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, збірниках наукових праць:

1. Хуан Цинь. Новые исследования системы национальной информационной политики и права Китая // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2004. - Випуск 50. - Частина І. – с. 155-156

2. Хуан Цинь. Проблемы и перспективы развития программы информатизации Китая // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2006. - Випуск 59. - Частина IІ. – с. 121-125

3. Хуан Цинь. Безпековий стан інформаційного простору Китаю// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – 2006. - Випуск 64. - Частина І. – с. 159-162

4. Хуан Цинь. Информационная политика ЕС в контексте евро-китайских отношений // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2007. – Випуск 65. – Частина І. – с. 173-176

5. Хуан Цинь. Проблема преодоления “цифрового разрыва” в стратегии и практике информационной политики Китая // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2007. - Випуск 61. - Частина ІІ. – с. 99-105

АНОТАЦІЇ

Хуан Цинь. Інформаційна політика Китайської Народної Республіки в сучасних міжнародних відносинах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.03 – політична культура та ідеологія. – Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена політологічному аналізу державної інформаційної політики Китайської Народної Республіки; визначенню ідеологічної складової міжнародного співробітництва Китаю у сфері інформації і комунікації в рамках регіональних міжурядових організацій та з’ясуванню чинників інформаційного розвитку китайського суспільства у сучасних міжнародних відносинах.

Робота ґрунтується на теоретико-методологічних дослідженнях наукової проблеми, узагальненні поглядів та підходів зарубіжних та китайських фахівців з питань міжнародної, регіональної та державної інформаційної політики, доведенні провідної ролі політичної ідеології Китаю у її формуванні та реалізації в умовах трансформації світової політичної системи; на компаративному аналізі моделей інформаційного суспільства країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які відображають характерні особливості зовнішньої і внутрішньої політики держав; на структуруванні та змістовому наповненні складових державної інформаційної політики, а також на пропозиціях та рекомендаціях забезпечення інтересів державної інформаційної політики КНР у міжнародному співробітництві.

У дисертації показано, що ключова роль у реалізації державної інформаційної політики КНР належить політичній владі та державним інституціям у поєднанні з елементами ринкової економіки. Виконання державою функцій потенційного лідера на світовому та регіональному рівнях передбачає формування китайського інформаційного суспільства, основною метою якого є політика реформ і відкритості, модернізація урядових інститутів та інтелектуалізація китайського суспільства.

Пріоритети державної інформаційної політики КНР, розглянуті на основі системного, структурно-функціонального та компаративного методів дослідження, відображають практичний досвід політичної влади Китаю у досягненні цілей міжнародного співробітництва, зокрема, у дисертації проаналізовано складові державної інформаційної політики (інформатизацію, електронне врядування та інформаційну безпеку), необхідні для забезпечення національних інтересів шляхом реалізації китайської моделі інформаційного суспільства та специфіки інтеграції КНР у міжнародне співтовариство. Участь КНР в процесах міжнародної та регіональної інтеграції формує стратегію інформаційної політики держави, яка полягає в одночасній інтеграції до світової системи міжнародних відносин і практичній реалізації національної моделі інформаціоналізму як чинника модернізації політичної системи КНР та її потенційного лідерства на регіональному та міжнародному рівнях.

Ключові слова: глобальні тенденції цивілізаційного розвитку, національна модель інформаційного суспільства, регіональна інтеграція, державна інформаційна політика, електронний уряд, інформаційна безпека, АТЕС, АСЕАН, Китайська Народна Республіка.

Хуан Цинь. Информационная политика Китайской Народной Республики в современных международных отношениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.03 – политическая культура и идеология. – Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – К, 2007

Диссертационная работа посвящена политологическому анализу государственной информационной политики Китайской Народной Республики; определению идеологической компоненты международного сотрудничества Китая в сфере информации и коммуникации в рамках региональных межправительственных организаций и факторов информационного развития китайского общества в современной системе международных отношений.

Работа базируется на теоретико-методологических исследованиях научной проблемы, обобщении взглядов и подходов зарубежных и китайских специалистов по вопросам международной, региональной и государственной информационной политики, определении приоритетной роли политической идеологии Китая в ее формировании и реализации в условиях трансформации мировой политической системы; на сравнительном анализе моделей информационного общества стран Азиатско-Тихоокеанского региона, которые отражают характерные особенности внешней и внутренней политики государств; на структурировании и смысловом наполнении составляющих государственной информационной политики, а также на предложениях и рекомендациях по обеспечению интересов государственной информационной политики КНР в международном сотрудничестве.

В диссертации показано, что ключевая роль в реализации государственной информационной политики КНР принадлежит политической власти и государственным институциям наряду с элементами рыночной экономики. Выполнение государством функций потенциального лидера на мировом и региональном уровнях предусматривает формирование китайского информационного общества, основной целью которого является политика реформ и открытости, модернизации правительственных институтов и интеллектуализация китайского общества.

Приоритеты государственной информационной политики КНР, рассмотренные на основе системного, структурно-функционального и сравнительного методов исследования, отражают практический опыт политической власти Китая в достижении целей международного сотрудничества, в частности, в диссертации проанализированы составляющие государственной информационной политики (информатизация, электронное управление и информационная безопасность), необходимые для обеспечения национальных интересов путем реализации китайской модели информационного общества и специфики интеграции КНР в международное сообщество. Участие КНР в процессах международной и региональной интеграции формирует стратегию информационной политики государства, состоящей в одновременной интеграции в мировую систему международных отношений и практической реализации национальной модели информационализма как фактора модернизации политической системы КНР и ее потенциального лидерства на региональном и международном уровнях.

Ключевые слова: глобальные тенденции цивилизационного развития, национальная модель информационного общества, региональная интеграция, государственная информационная политика, электронное правительство, информационная безопасность, АТЭС, АСЕАН, Китайская Народная Республика.

Huang Qin. The information policy of the Chinese National Republic in modern international relations. - The Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of Candidate of Science (Politics) in the specialization 23.00.03 - political culture and ideology. - Institute of journalism of the National Taras Shevchenko university of Kyiv.- Kyiv, 2006

The dissertation is dedicated to the political analysis of the state information policy of the Chinese National Republic; to definition of ideological specificity of the international cooperation of China in the sphere of the information and the communications within the frameworks of the regional intergovernmental organizations and factors of information development of the Chinese society in modern system of the international relations.

The work is based on theoretical and methodological researches of a problem, generalization of results of scientific searches of foreign and Chinese experts concerning the international, regional and national information policy, definition of a main role of political ideology of China in its formation and realization in the conditions of transformation of world political systems; the comparative analysis of models of an information society of the countries ATR which reflect features of external and internal policy of the states; on structurization and modelling of components of the state information policy, as well as on offers and recommendations concerning the maintenance of interests of the state information policy of the Peoples Republic of China in the international cooperation.

In the dissertation it is shown, that the key role in realization of the state information policy of the Peoples Republic of China belongs to political authority and the state institutions alongside with elements of market economy. Performance by the state of functions of the potential leader at global and regional levels provides formation of Chinese information society, the main aim of which is the policy of reforms and openness, democratization of the governmental institutes and intellectualization of Chinese society.

The priorities of the state information policy of the Peoples Republic of China, examined on the basis of system, structurally functional and comparative methods of research, reflect practical experience of political authority of China in achievement of the purposes of the international cooperation. The components of the state information policy (informatization, electronic government and information security), in particular, are analyzed in the dissertation. They are necessary for maintenance of national interests by realization of the Chinese model of an information society and specificity of integration of the Peoples Republic of China to the international community. Participation of the Peoples Republic of China in the processes of the international and regional integration forms the strategy of information policy of the state, which adheres to simultaneous integration into world system of the international relations and practical realization of national model of the informationalizm as factor of modernization of political system of the Peoples Republic of China and its potential leadership at regional and international levels.

Key Words: global trends of the human developments, national model of an information society, regional integration, the state information policy, the electronic government, information safety, АPEС, АSЕАN, the Peoples Republic of China.