учнів, які пройшли тренінг, характеризувалася обмірковуванням, детальнішим вивченням умови задачі, вмінням застосувати знання під час практичної роботи. Характерним для учнів цієї групи було те, що вивчення умови задачі у них супроводжувалося рядом запитань, які свідчили про детальне вивчення структурних елементів. Пошук розв’язку задачі здійснювався на базі чіткого вирізнення орієнтирів в умові задачі та висунення припущень. На відміну від контрольної групи, де показники гнучкості понятійного компоненту в учнів 4-го класу становлять 7,26 в експериментальній групі вони сягають 10,66* балів.

Результати формувального експерименту, представлені в таблиці 2, свідчать про деякі вікові особливості динаміки показників емоційно-вольового компоненту технічного мислення. Учні, які пройшли тренінг, вирізняються тривалішим утримуванням бажання досягнути мети, умінням долати труднощі під час розв’язування технічної задачі. Середні показники емоційно-вольового компоненту в експериментальній групі учнів 1-го класу зросли до 13,93 балів; 2-го класу – до 15,06 балів; 3-го класу – до 15,72 балів і 4-го класу – до 17,06 балів.

Допоміжні дані, які відображають соціально-психологічні показники впливу збоку родинного і освітнього середовища, свідчать про розбіжності між батьками і вчителями в оцінці креативності учнів: оцінки батьків зростають на значущому рівні, а вчителів – ні. Це ще раз підкреслює значний креативний потенціал позакласної роботи, в порівнянні зі шкільним навчанням і родинним середовищем.

В цілому, аналіз результатів формувального експерименту з використанням мотиваційного й творчого тренінгу КАРУС доводить ефективність обраної концептуальної моделі формування технічного мислення учнів 1–4 класів. Ефективним виявилося поєднання саме мотиваційного та творчого тренінгів під час розв’язування молодшими школярами технічних задач.

У четвертому підрозділі за результатами дисертаційного дослідження було розроблено методичні рекомендації для вчителів, шкільних психологів, керівників гуртків, вихователів груп продовженого дня:

1. Формування технічного мислення повинно спиратись на передовий досвід творчо працюючих вчителів, пошуки науковців та реальні соціально-психологічні та індивідуально-психологічні умови, їх актуалізацію у позашкільних навчальних закладах.

2. Творчі орієнтири особистості вчителів, батьків (переконання, ідеї, ідеали, світогляд, інтереси, життєві плани) мають краще враховуватись у мотивуванні творчої технічної діяльності учнів.

3. Організація технічної діяльності молодших школярів у позаурочній роботі вимагає врахування її структури, зокрема, компонентного складу, вікових та психологічних особливостей учнів.

4. Формування технічного мислення учнів 1–4 класів може бути активізовано на основі спільного використання мотиваційного і творчого тренінгів, які підвищують можливості технічного мислення молодших школярів під час розв’язання технічних задач.

5. Вирішальне значення для формування технічного мислення молодших школярів має навчання учнів застосуванню стратегій і тактик розв’язування задач в різних, в тому числі ускладнених умовах. Основна увага повинна приділятись не заучуванню і запам’ятовуванню, а розвитку допитливості, самостійності, формуванню інтересу, вмінню шукати нестандартні шляхи розв’язування проблемних технічних ситуацій.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити сутність технічного мислення учнів початкових класів як розумову діяльність, спрямовану на виконання відносно простих технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об’єктів – машин, механічних систем, радіоелектронних пристроїв, апаратів, споруд. У порівнянні з технічним мисленням дорослих, в учнів молодшого шкільного віку, поряд з понятійним, образним та практичним компонентами, як важливі компоненти виступають мотиваційна та емоційна його складові.

Технічне мислення учнів 1–4 класів має свої психологічні особливості, воно має більш виражену п’ятикомпонентну діяльнісну структуру, яку утворюють мотиваційний, образний, понятійний, практичний та емоційно-вольовий компоненти.

2. На констатувальному етапі експериментального дослідження вдалося дослідити психологічні особливості та рівні прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів 1–4 класів у процесі розв’язування ними технічних задач. Кожен з зазначених компонентів (мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий) технічного мислення учнів 1–4 класів є рівноправним і необхідним для здійснення мисленнєвої діяльності молодших школярів. Було встановлено три рівні прояву компонентів технічного мислення – низький, середній і високий. Учням цього вікового періоду, в цілому, доступне самостійне розв’язування елементарних технічних задач. Воно проявляється у розумінні умови задачі та кількості висунутих гіпотез, в умінні аналізувати і синтезувати, у наявності впевненості учня у правильності рішення задачі, у бажанні знайти вірний розв’язок. Водночас, існує можливість досягнення більш високого рівня прояву компонентів технічного мислення в даної вікової групи школярів.

3. У дослідженні запропоновано та обґрунтовано концептуальну модель формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку, яка виступає основою формувального експерименту та забезпечує цілеспрямований позитивний вплив на розвиток технічного мислення в учнів 1–4 класів. Основними блоками моделі виступали: соціально-психологічні умови, індивідуально-психологічні умови та комплекс методик на визначення прояву компонентів технічного мислення.

На формувальному етапі експерименту дослідження вдалося дослідити наявність позитивних змін в технічному мисленні учнів експериментальної групи. При цьому виявилося, що можливості технічного мислення молодших школярів можуть бути суттєво підвищені за рахунок спільного використання мотиваційного і творчого тренінгу. В такому разі підсилюється розливальний потенціал творчого тренінгу КАРУС і досягається значний ефект у формуванні технічного мислення дітей.

4. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати методичні рекомендації для вчителів, шкільних психологів, керівників гуртків, вихователів груп продовженого дня щодо формування технічного мислення, зокрема, формування технічного мислення учнів 1–4 класів може бути активізовано на основі спільного використання мотиваційного і творчого тренінгів.

Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів складної і багатопланової проблеми вивчення психологічних умов формування технічного мислення учнів 1–4 класів. Перспективи подальшого дослідження вбачаються у вивченні цієї проблеми на різних вікових етапах в контексті наступності становлення технічного мислення учнівської молоді.

Зміст дисертації відображено у наступних публікаціях автора:

1. Хімчук Л. І. Сутність технічного мислення та його прояви в учнів початкової школи // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць. Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2002. – Т. , Ч. . – C. 268–272.

2. Хімчук Л. І. Теоретичні підходи до проблеми розвитку технічного мислення у дітей // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2002. – Вип. 2. – С. 253–260.

3. Хімчук Л. І. Психологічні умови рішення учнями технічних задач. Психологія. Зб. наук. праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. – Вип.21 – С. 119–125.

4. Хімчук Л. І. Розв’язання конструкторських задач як умова розвитку технічного мислення учнів. Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал. – К., 2004. – № . – С. 107–113.

5. Хімчук Л. І. Розвиток творчих здібностей в умовах позашкільного навчання / Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. – № (30). – Ч. ІІ. – С. –292.

6. Хімчук Л.І. Розвиток творчого технічного мислення (в учнів 1–4 класів у позаурочній роботі): Навчально-методичні матеріали. – Івано-Франківська обл. м. Калуш.: "Акцент", 2005. – 40 с.

7. Хімчук Л. І. Творча технічна обдарованість та її розвиток у молодшому шкільному віці//Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 15 лютого 2005 р.). – К.: ПП „ЕКМО”, 2005. – С.267–271.

8. Хімчук Л. І. Історичні аспекти проблеми розвитку творчої технічної обдарованості у молодшому шкільному віці // Молодший школяр: проблеми розвитку. Монографічний збірник наукових статей. Івано-Франківськ. Видавництво "Плай", 2006 р. – С. 282–286.

Хімчук Л. І. Психологічні умови формування технічного мислення в учнів 1–4 класів у позаурочній роботі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – „Педагогічна та вікова психологія”. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних умов формування технічного мислення учнів 1–4 класів у позаурочній роботі.

На основі теоретичного аналізу виявлено, що технічне мислення учнів початкових класів визначається як розумова діяльність, спрямована на виконання різноманітних технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об’єктів. Експериментально досліджено психологічні особливості прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів 1–4 класів у процесі розв’язування технічних задач, а саме, мотиваційний, образний, понятійний, практичний і емоційно-вольовий. Розроблено та експериментально перевірено концептуальну модель формування технічного мислення учнів 1–4 класів, в якій представлено соціально-психологічні та індивідуально-психологічні умови його формування на основі актуалізації ролі освітнього і родинного середовища та передбачено застосування мотиваційного та творчого тренінгів, які враховують вікові можливості школярів.

Обґрунтовано методичні рекомендації щодо впровадження мотиваційного та творчого тренінгу для формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку у позаурочній роботі

Ключові слова: технічне мислення учнів 1–4 класів у позаурочній роботі, компоненти технічного мислення, концептуальна модель формування технічного мислення, соціально-психологічні та індивідуально-психологічні умови, мотиваційний і творчий тренінг, методичні рекомендації.

Химчук Л.И. Психологические условия формирования технического мышления у учащихся 1–4 классов во внеурочной работе.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – „Педагогическая и возрастная психология”. – Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению психологических условий формирования технического мышления учащихся 1–4 классов во внеурочной работе.

На основании теоретического исследования установлено, что техническое мышление учащихся начальных классов представляет собой умственную деятельность, направленную на выполнение разнообразных технических заданий, создание моделей и макетов простых технических объектов – машин, радиоэлектронных устройств, аппаратов, сооружений. Оно имеет пятикомпонентную структуру.

Экспериментально изучено психологические проявления пяти компонентов технического мышления: мотивационного, образного, понятийного, практического, эмоционально-волевого. В зависимости от индивидуальных особенностей, выявлены разные уровни проявления указанных компонентов технического мышления у детей младшего школьного возраста.

Определены возможности формирования технического мышления у данной возрастной группы детей как основы его дальнейшего развития на более поздних возрастных этапах.

Предложена и обоснована концептуальная модель формирования технического мышления учащихся 1–4 классов, которая выступает основой формирующего эксперимента и обеспечивает целенаправленное использование социально-психологических и индивидуально-психологических условий формирования технического мышления учащихся 1–4 классов.

В качестве социально-психологических условий рассматриваются влияния со стороны семьи и образовательной среды, а индивидуально-психологических условий – мотивационный и творческий тренинг, включающий применение технических задач с элементами усложнений.

Экспериментально подтверждена эффективность совместного использования мотивационного и творческого тренинга КАРУС в формировании технического мышления младших школьников.

Разработаны методические рекомендации для преподавателей, руководителей кружков и практических психологов по улучшению технического мышления у младших школьников.

Ключевые слова: техническое мышление учащихся 1–4 классов во внеурочной работе, компоненты технического мышления, концептуальная модель формирования технического мышления, социально-психологические и индивидуально-психологические условия, мотивационный и творческий тренинг, методические рекомендации.

Khimchuk L.I. Psychological conditions in forming technical mode of thinking at pupils 1-4 grades in out of school hours. – Manuscript.

Dissertation at gaining of scientific grade of the candidate of psychological science under the specialty 19.00.07 – „Pedagogical and age psychology”. – The Institute of Pedagogical Education and Education of Adults of the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2007.

Dissertation is devoted to the diagnostics of psychological conditions of forming technical mode of thinking of 1- 4 forms in out of school hours.On the base of theoretical analysis is determined that technical mode of thinking of pupils primary's schools is defined as thinking action wich is derected on the fulfilment of diferent technical tasks, criation of simple models and mocks - up of diferent technical objects. Experementally investigated psychological peculiarities of the development of components thinking action at pupils 1- 4 forms in the process of decision thechnical problem, such as : motivational, imaginal, notional, practical and emotional -willitional. In the dissirtation is worked out and experimentally tasted conceptual model of forming technical mode of thinking at pupils 1- 4 forms in wich presented social-psychological and individual-psychological conditions it's forming on the base of actualization of role the environment educational and familian and predicted usage of motivational and creative trainings wich pass age possibilities of pupils.

Are based methodologycal recommendations wich connected with usage of creative traning for forming of technical thinking among pupils of primary schools.

Kew words: technical thinking of pupils 1 - 4 forms in the out-school work, compaunds of technical thinking, social-psuhological and individual-psuhological conditions, conceptual model of forming technical mode of thinking, motivational and creative traning, metodological recommendations.