НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ

ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ХРУЩ НІЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 330.322:65.01(477)

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМПАНІЇ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами

(економіка зв’язку)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький).

Науковий консультант | доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

Редькін Олександр Семенович,

Одеський інститут фінансів Українського державного університету економіки та фінансів Міністерства фінансів України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

Мунтіян Валерій Іванович,

Міністерство економіки України,

заступник міністра

доктор економічних наук, доцент

Іщенко Олександр Анатолійович,

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського,

професор кафедри маркетингу і комерційної справи

доктор економічних наук, професор

Орлов Василь Миколайович,

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту і зв’язку України, завідувач кафедри економіки підприємства та корпоративного управління

Захист відбудеться “27” вересня 2007 р. о 12 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “23” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Г. Ковальова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нові економічні відносини, які створюються на засадах інформаційної економіки, зумовлюють потребу у прогресивних способах і методах управління компаніями. Управління інвестиційним проектом та прий-няття того, чи іншого рішення у цій сфері переважно обумовлено метою, яку ставить перед собою компанія. Однозначно можна констатувати, що для досягнення визначеної мети можна рухатись різними способами, а вибір конкретного способу її досягнення є рішенням стосовно стратегії розвитку. Трансформаційні зміни, що мають здійснюватись як у теорії стратегії, так і її реалізації, загострюють необхідність наукового пошуку, спрямованого на створення теоретико-прикладних засад стратегій діяльності компаній та застосування сучасних технологій управління, зокрема в інвестиційній діяльності компанії галузі зв’язку України.

Вагомий внесок у становлення і розвиток стратегій, технологій управління, інвестування зробили зарубіжні вчені Г. Александер, Ф. Андреас, І. Ансофф, Р. Байрн, І. Балабанов, Дж. Бейлі, Г. Бірман, К. Блейхер, Ю. Блех, В. Бочарова, С. Бредні, Е. Брігхем, О. Віханський, Х. Вютрих, У. Гетце, Л. Гітман, А. Градов, У. Девідоу, Р. Каплан, Б. Карлофф, У. Кінг, Д. Кліланд, М. Книш, В. Ковальов, Г. Марковіц, М. Мелоун, Д. Нортон, Р. Патюрель, М. Портер, М. Райсс, А. Стрікленд, А. Томпсон, Ф. Фабоцці, Р. Фатхутдінов, У. Шарп, Д. Шендель, В. Шеремет. Значний внесок у розвиток цих проблем належить українським вченим О. Амоші, Є. Бєльтюкову, І. Бланку, Б. Буркинському, В. Гейцю, В. Гриньовій, О. Іщенко, В. Мунтіяну, В. Орлову, П. Перерві, А. Пересаді, В. Пономаренку, О. Редькіну, П. Рогожину, В. Федоренко, М. Чумаченко, В. Шевчуку.

Творчістю цих та багатьох інших вчених напрацьовано величезний науково-теоретичний та методичний матеріал, запропоновано безліч різноманітних практичних рекомендацій щодо розв’язання тих чи інших питань, вирішення прикладних завдань. Разом з тим, аналіз опублікованих праць з даної проблематики дає підстави говорити про недостатнє наукове розкриття окремих питань, а саме: теоретичних, методологічних і прикладних основ формування, впровадження та адаптації стратегій компаній, використання технологій ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії, напрямків структурно-функціональної трансформації в компанії в зв’язку з впровадженням сучасних стратегій та технологій управління. З цих міркувань, розробка теоретико-методологічних і прикладних положень формування, впровадження та адаптації стратегій та технологій ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії галузі зв’язку України є необхідною, що відповідним чином обумовило вибір теми, мету та задачі дослідження, сформулювало структуру і зміст дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно тематичного плану науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету МОН України відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки”, Закону України “Про інвестиційну діяльність”, Закону України “Про національну програму інформатизації”, Закону України “Про зв'язок”, Закону України “Про особливості приватизації ВАТ “Укртелеком”, Розпорядження КМУ “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного розвитку галузі зв’язку”. Проведене дослідження тісно пов’язане з науково-дослідними роботами, що проводились і проводяться за участю автора у 1996–2007 роках у Хмельницькому національному університеті МОН України за темами:

“Реорганізація структури управління ВАТ “Термопластавтомат”, м. Хмельницький (1996–1998 рр.), у рамках господарсько-договірної теми здобувачем здійснено аналіз і оцінку потенційних можливостей функціонування підприємства та запропоновані шляхи реорганізації існуючої системи управління;

“Проблеми трансформації сфери послуг в процесі реформування економіки України” (1996–1998 рр., ДР № 0197U016015), при виконанні теми дисертантом, в якості відповідального виконавця роботи, визначені напрямки трансформації підприємств і розроблено складові методики фінансової діагностики та оцінки інвестиційної привабливості підприємства;

“Проблеми та перспективи залучення інвестицій в Україну” (1999– 2000 рр., ДР № 0199U03037), в межах якої, в якості відповідального виконавця роботи, здобувачем здійснено аналіз концептуальних засад побудови стратегії розвитку інвестиційного середовища в Україні, стану інвестиційної та інноваційної діяльності на Хмельниччині, визначені перспективи розвитку ринку інвестицій;

“Концепція інформаційного забезпечення фінансово-інвестиційної та інноваційної діяльності” (2002–2004 рр., ДР № 0102U004047), у рамках теми здобувачем, в якості відповідального виконавця роботи, проведено оцінку особливостей впливу інвестицій на приватизаційний процес у сфері телекомунікацій України, визначені складові механізму регулювання інвестиційних процесів за умов становлення корпоративного управління, запропоновані шляхи удосконалення механізму прийняття стратегічних рішень в інвестиційній сфері, методології формування інвестиційної стратегії та системи регулювання телекомунікацій. Здійснено комплексний аналіз ділового середовища компанії та вибір стратегічних альтернатив її інвестиційного розвитку;

“Прогресивні стратегії і технології управління організаційними структурами підприємств та їх об’єднань” (2006–2007 рр., ДР № 0106U001003), в межах якої, в якості відповідального виконавця роботи, дисертантом здійснено оцінку концепцій управління організаційними структурами та їх об’єднаннями і розроблено механізми формування та адаптації інвестиційної стратегії компанії”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних і прикладних положень формування, впровадження та адаптації стратегій та технологій ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії галузі зв’язку України.

У відповідності до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- здійснити моніторинг інвестиційного процесу в Україні, зокрема у галузі зв’язку: встановити сутність, тенденції, особливості та перспективи розвитку інвестиційних процесів;

- визначити теоретичні основи формування, впровадження та адаптації стратегій компаній в умовах становлення корпоративного управління;

- розробити організаційно-економічний механізм формування та адаптації інвестиційної стратегії компанії до конкурентного середовища;

- поглибити методологічні засади формування інвестиційної стратегії компанії;

- обґрунтувати методологію та розробити методичні аспекти аналітичної функції оцінки інвестиційних проектів стратегічного розвитку компанії;

- розробити науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо удосконалення технології управління інвестиційною діяльністю компанії;

- обґрунтувати напрямки трансформації організаційно-функціональної структури компанії в умовах інформатизації економіки;

- дослідити вплив зовнішніх факторів на інвестиційний розвиток компаній галузі зв’язку та обґрунтувати складові механізму поєднання цілей, інтересів і дій між учасниками телекомунікаційного ринку;

- здійснити аналіз фінансово-інвестиційної діяльності та стратегій основних операторів галузі зв’язку і розробити науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо подальшого інвестиційного розвитку ВАТ “Укртелеком”.

Об’єктом дослідження є процес формування, впровадження та адаптації стратегій і технологій управління, інвестиційна діяльність компаній галузі зв’язку.

Предметом дослідження є стратегії та технології управління інвестиційною діяльністю компанії галузі зв’язку України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стала система економічних законів та принципів, розроблена вітчизняною та зарубіжною наукою стосовно питань розвитку стратегій, технологій управління, інвестування. В дисертації використано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема:

системний підхід – для розробки: систем критеріїв вибору та обмежень процесу реалізації стратегії при обґрунтуванні моделі розробки і впровадження стратегії компанії; загального організаційно-економічного механізму формування інвестиційної стратегії компанії; механізму адаптації інвестиційної стратегії компанії до конкурентного середовища; системи показників, які покладені в основу алгоритму фінансової оцінки здійсненності інвестиційного проекту;

метод синтезу – для розробки методологічних основ систем управління інвестиційною діяльністю компанії; методологічного та інформаційного забезпечення стратегій компанії; напрямків трансформації організаційно-функціональної структури компанії;

абстрактно-логічний метод – для дослідження сутності різноманітних понять, визначень і категорій інвестиційного процесу, стратегій та технологій управління;

методи обробки економічної інформації, зокрема:

методи статистичної обробки, порівнянь – для здійснення моніторингу інвестиційного процесу в Україні, зокрема у галузі зв’язку; оцінки фінансово-інвестиційної діяльності основних операторів галузі зв’язку; для моніторингу телекомунікаційного ринку за кордоном;

економіко-математичні методи (економетричні та математичної статистики) – для побудови економетричної моделі залежності обсягів інвестування від стану інвестиційного клімату в державі; залежності між номінальним ВВП та обсягами інвестицій в основний капітал;

методи фінансового аналізу – для аналізу та оцінки фінансово-інвестиційної діяльності компаній.

У дослідженні були використані законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, офіційні дані Держкомстату України, матеріали міжнародних організацій та офіційних сайтів установ і компаній, дані, отримані в процесі обстеження окремих компаній, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, сучасні пакети програм статистичного аналізу та особисті розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів. В процесі дисертаційного дослідження розроблені теоретико-методологічні і прикладні положення формування, впровадження та адаптації стратегій і технологій ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії галузі зв’язку України. До основних наукових результатів, що отримані особисто автором і виносяться на захист, належать наступні.

Автором вперше:

- обґрунтовано і запропоновано модель розробки і впровадження стратегії компанії, центральним елементом якої є рішення про розподіл усіх ресурсів компанії. В структурі реальної стратегії лежить комбінація запланованих дій (намічена стратегія) та незапланованих стратегічних рішень, направлених на адаптацію до ситуації, що склалась. На відмінну від існуючих, модель містить систему критеріїв вибору стратегії, які дозволяють оцінити основні характеристики майбутньої стратегії та встановити її переваги в порівнянні з іншими стратегіями і систему обмежень процесу реалізації стратегії, що відображає внутрішні критерії раціонального розподілу ресурсів;

- розроблено загальний організаційно-економічний механізм формування інвестиційної стратегії компанії, який містить в собі довгострокові стратегічні цілі, технології, ресурси і систему управління, що забезпечує конкурентну дієздатність і адаптацію до реальної економічної ситуації. На відміну від існуючих, такий механізм передбачає використання методологічних та інформаційних технологій управління та містить оновлену систему критеріальної оцінки результативності інвестиційної стратегії компанії;

- розроблено механізм адаптації інвестиційної стратегії компанії до конкурентного середовища, який враховує взаємну дію чинників конкурентного та корпоративного середовищ на інвестиційний розвиток компанії. Відмінністю механізму від аналогічних є те, що у конкурентному середовищі виділено макросередовище науково-технічних досягнень, вплив чинників якого на процес формування інвестиційної стратегії відображає її інноваційну складову, що сприяє оптимізації майбутньої стратегії відповідно до критеріїв вибору; при розробці та коригуванні стратегії передбачено аналіз та оцінку не лише фінансових і матеріальних можливостей впровадження плану інвестиційного розвитку, але і аналіз та оцінку можливих трансформаційних процесів у компанії (у виробничій, організаційній та інших структурах);

- розроблено економетричну модель, що відображає залежність обсягів інвестування від стану інвестиційного клімату в державі, а саме: сукупності політичних, еко-номічних, соціальних та правових умов, які сприяють активній діяльності інвесторів. Відмінність моделі від інших полягає у структуризації та кількості змінних факторів, її перевагою є можливість отримання кількісного вираження взаємозв’язків і напрямів численних взаємодій всередині економіки України, що дозволяє більш обґрунтовано розробляти інвестиційну стратегію держави та, зокрема, вітчизняних компаній галузі зв’язку.

Удосконалено:

- понятійний і термінологічний апарат, який використовується для дослідження інвестиційного процесу, стратегій та технологій управління інвестиційною діяльністю компанії, уточнено поняття “інвестиційний ринок”, “фінансовий посередник”, “інвестиційний процес”, “інвестиційний клімат”, “інвестиційна привабливість”, “інвестиційний портфель”, “стратегія”, “інвестиційна стратегія”; доповнено класифікацію інвестицій шляхом введення ознак: за таксономічним рівнем та характером мотивації інвестора та інвестиційного портфелю завдяки доповнення ознакою класифікації – результат досягнення цілі інвестування, що сприяє системності дослідження зазначених категорій та підвищенню ефективності дослідження інвестиційного процесу;

- алгоритм фінансової оцінки здійсненності інвестиційного проекту, який забезпечує критеріальну оцінку результативності інвестиційної стратегії компанії, що підтверджується апробацією у компаніях зв’язку України. В основі алгоритму міститься оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту та фінансового стану компанії і обґрунтовано такий “подвійний” аналіз тим, що в будь-якому випадку організаційною формою здійсненності інвестиційного проекту є компанія;

- технології управління інвестиційною діяльністю шляхом: обґрунтування складових механізму управління ризиком інвестиційного проекту, до складу якого, на відміну від аналогічних, введено два елементи (оптимізація ризику та реінжиніринг інвестиційного проекту), що дозволяє визначити та мінімізувати вплив ризику на хід процесу інвестування; розробки алгоритму розрахунку основних показників фінансово-інвестиційної діяльності компанії, що поданий у вигляді програмного продукту в середовищі Microsoft Excel, який дозволяє провести фінансову оцінку здійсненності інвестиційного проекту компанії, що підтверджується апробацією у компаніях зв’язку України; обґрунтування методологічного забезпечення системи бенчмаркінгу компанії, яке, на відміну від аналогічного, подано на трьох рівнях: корпоративному, процесному та видів діяльності компанії, що дозволяє в результаті раціонального застосування методологічних технологій отримати більш об’єктивну оцінку та створити програму покращення бізнесу компанії.

Дістали подальшого розвитку:

- моніторинг інвестиційного процесу шляхом проведення комплексного дослідження динаміки, взаємозв’язків, інших структурних зрушень та перспектив інвестиційного процесу, оцінки результатів та перспектив інвестиційного розвитку основних компаній галузі зв’язку, результати якого сприяють формуванню ефективної інвестиційної стратегії;

- напрямки трансформації організаційно-функціональної структури компанії, що полягають: у розробці структурного механізму ФПГ холдингового типу, входження компанії у його структуру сприяє концентрації та раціональному використанню капіталу і дозволяє отримати значні капіталовкладення для її ефективного інвестиційного розвитку; в обґрунтуванні моделей віртуальних утворень економічних об'єктів, які за рахунок інтеграції зовнішніх суб'єктів у загальний контур управління і об'єднання інтелектуальних, технічних, інформаційних і інших ресурсів сприяють підвищенню інвестиційного іміджу компанії;

- напрямки розвитку регулятивного механізму шляхом обґрунтування складових політики тарифного регулювання та механізму забезпечення загальнодоступності послуг зв’язку, подальший розвиток який набув за рахунок внесення пропозиції щодо створення фонду універсальних послуг;

- аналіз фінансово-інвестиційної діяльності та стратегії ВАТ “Укртелеком”, який дозволив обґрунтувати рекомендації щодо стратегічних змін та подальшого інвестиційного розвитку ВАТ “Укртелеком”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій, які реально можуть застосовуватись у діяльності компаній галузі зв’язку України та на підприємствах інших галузей. Їх впровадження дозволить удосконалити процес вибору та впровадження ефективних стратегій та технологій управління інвестиційною діяльністю, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості українських компанії та дозволить стати їм повноцінними учасниками світового співтовариства.

Успішне впровадження науково-методичних рекомендацій та прикладних розробок автора у практичну діяльність компаній (підприємств) підтверджується відповідними довідками: Хмельницької філії ВАТ “Укртелеком” (акт про впровадження від 12.10.2004 р.), ВАТ “Подільська телефонна компанія “Мітел” (довідка від 18.10.2005 р.), Хмельницького відділення філії ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.” у м. Львові (довідка від 6.02.2006 р.) ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ (довідка від 23.10.2004 р.), ВАТ “Термопластавтомат”, м. Хмельницький (акт про впровадження від 28.09.2004 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальних процесах Хмельницького національного університету (акт про впровадження від 26.10.2004 р.) та Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (акт про впровадження від 15.11.2004 р.). Практична цінність одержаних результатів підтверджується тим, що вони пройшли експертизу і отримали схвальний відгук спеціалістів Хмельницької обласної державної адміністрації та були використані при підготовці Програми соціально-економічного, науково-технічного та національно-культурного розвитку Хмельницької області (довідка № 01 – 03 / 1201 від 9.11.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною роботою. Наукові висновки та результати, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження апробовані автором в доповідях, повідомленнях і були схвалені на 47 конференціях і семінарах, зокрема: науково-методичній конференції “Формування ринкових відносин та проблеми їх відображення в курсах економічних дисциплін” (Одеса, 1997 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення статистики, обліку і аналізу в сучасних умовах” (Тернопіль, 1997 р.), 26-й науково-технічній конференції за підсумками наукової діяльності (Хмельницький, 1997 р.), всеукраїнській конференції “Науково-практичні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” (Київ, 1997 р.), ювілейній міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної теорії і практики в сучасних умовах” (Хмельницький, 1998 р.), міжнародному науково-практичному семінарі “Управління трудовими ресурсами на етапі ринкової трансформації економіки” (Хмельницький, 1998 р.), науково-практичній конференції “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні” ( Одеса, 1998 р.), 27-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу за підсумками НДР (Хмельницький, 1999 р.), 28-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу за підсумками НДР до 5 річчя ТУП (Хмельницький, 1999 р.), 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку та аудиту за умов нестабільної економіки (Хмельницький, 1999 р.), всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2000 р.), 3-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку та аудиту за умов нестабільної економіки” (Хмельницький, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки” (Алушта, 2000 р.), всеукраїнській науковій конференції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (Одеса, 2001 р.), 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Соціально – економічні аспекти глобалізації” (Донецьк, 2001р.), 2-й міжнародній конференції студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в XXI сторіччі” (Донецьк, 2001 р.), XXIX науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ТУП за підсумками науково-дослідної роботи (Хмельницький, 2001 р.), 3-й міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні науки на початку III тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” (Хмельницький, 2002 р.), XXX науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу ТУП за підсумками НДР (Хмельницький, 2002 р.), 3-й міжнародній науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління” (Рівне, 2002 р.), підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ та вищих навчальних закладів регіону (Одеса, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Алушта, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” (Хмельницький, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні аспекти формування національного продовольчого ринку України” (Полтава, 2003 р.), всеукраїнському науково-практичному семінарі “Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі зв’язку” (Одеса, 2003 р.), 1-й міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-правові засади розвитку економіки України” (Хмельницький, 2003 р.), IV міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми обліку, аудиту та економічного аналізу за умов стабілізації економіки України” (Хмельницький, 2003 р.), 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (Хмельницький, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2004 р.), III міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Алушта, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології менеджменту, маркетингу, PR: економічний, політичний, правовий і психологічні аспекти” (Одеса, 2004 р.), п’ятій міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (Хмельницький, 2005 р.), четвертій науково-практичній міжнародній конференції “Українське Причорномор’я в конкурентному економічному просторі” (Феодосія, 2005 р.), 4 міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Алушта, 2005 р.), 5 міжнародній науково-практичній конференції “Управління економічними системами: національні тенденції та перспективи розвитку” (Хмельницький, 2005 р.), 12-му міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (Донецьк, 2006 р.), науково-практичній конференції “Міжнародні тенденції розвитку бухгалтерського обліку і аудиту та перспективи для України” (Київ, 2006 р.), науково-практичній конференції „Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону” (Одеса, 2006 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України” (Хмельницький, 2006 р.), ХХХIV науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу університету за підсумками науково-дослідної роботи (Хмельницький, 2006 р.), 5 міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (Алушта, 2006), міжнародній науково-практичній конференції “Управлінський облік і конкурентоспроможність бізнесу” (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (Хмельницький, 2006 р.), ХХХV науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи (Хмельницький, 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Державна політика та стратегія реформування економіки України в XXI сторіччі” (Полтава, 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів” (Сімферополь, 2007 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 64 наукові праці, у тому числі: 3 монографії (одна з них – особиста); 32 статті у наукових журналах, 10 статей у збірниках наукових праць, 19 публікацій у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій 101,02 д.а., у тому числі особисто автору належить 46,53 д.а.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації без додатків складає 375 сторінок, у тому числі 14 таблиць на 6 сторінках, 27 рисунки на 17 сторінках, бібліографія 313 найменувань на 26 сторінках. Містить 9 додатків на 127 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і необхідність розробки наукової проблеми, визначено мету, завдання та методологію дослідження, наведено дані про отримані результати та рівень їх наукової новизни, апробацію та практичну цінність роботи.

У першому розділі “Концептуальні основи розвитку інвестиційної діяльності компаній” окреслено сутність ознак і дано визначення ключових понять, які використовуються для дослідження інвестиційного процесу, встановлена сутність, визначено тенденції, особливості та перспективи інвестиційних процесів в Україні, здійснено оцінку результатів та перспектив інвестиційного розвитку компаній галузі зв’язку.

У роботі систематизовано погляди економістів на зміст поняття “інвестиції” в ракурсі трьох концепцій: ресурсної, витратної та синтетичної (змішаної), проаналізовано трактування інвестицій у законодавчій базі та на практиці, виявлені недоліки і встановлено, що не існує єдиної думки з питання термінологічності інвестицій. В зв’язку з цим, у дисертації доведено доцільність визнання інвестицій за фінансовим визначенням, як системи економічних та інших відносин з приводу кругообігу капіталу, який авансований у вигляді грошових, майнових, інноваційних та інтелектуальних цінностей в об’єкти під-приємницької та інших видів діяльності з метою отримання пози-тивних результатів та за економічним визначенням як витрат (затрат) на створення, розширення, реконструкцію та технічне переоз-броєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборот-ного капіталу.

На основі комплексного дослідження природи інвестицій та систематизації притаманних їм ознак удосконалено класифікацію інвестицій шляхом введення нових ознак: за таксономічним рівнем та характером мотивації інвестора. Оскільки, практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю проведено ґрунтовне дослідження інвестиційної діяльності компаній на інвестиційному ринку.

Визначено тенденції розвитку інвестиційних процесів в Україні, зокрема у Хмельницькій області, за останні 15 років шляхом проведення комплексного дослідження динаміки, взаємозв’язків, інших структурних зрушень інвестицій та встановлення характеру і перспектив процесів на інвестиційному ринку:

- проведено оцінку прямих іноземних інвестицій та встановлено, що ПІІ мають позитивну тенденцію зростання, проте вони є мізерними в порівнянні з іншими державами;

- автором вперше розроблено економетричну модель, що відображає залежність обсягів інвестування від стану інвестиційного клімату в державі, а саме: сукупності політичних, еко-номічних, соціальних та правових умов, які сприяють активній діяльності інвесторів. На її підставі отримано кількісне вираження взаємозв’язків і напрямів численних взаємодій всередині економіки України, статистично доведено, що активізація діяльності фондового ринку, підвищення довіри до вітчизняної кредитної системи у цілому призводять до покращання інвестиційної динаміки у країні-реципієнті;

- здійснено аналіз тенденцій капітальних вкладень в розвиток економіки України та встановлено залежність між обсягами інвестицій в основний капітал, їх темпами і динамікою номінального ВВП. Відмічено, що відбувалося зростання номінального ВВП паралельно зі зростанням обсягів інвестицій в основний капітал у період 1999 – 2004 -2005 рр., якщо така тенденція зростання темпів інвестування буде продовжуватися й надалі, то це дасть підстави говорити про початок утвердження в Україні інвестиційної моделі економічного зростання, яка спроможна забезпечити не лише стійке економічне зростання, а й у перспективі структурно-інноваційне оновлення економіки, це підтверджується і підвищенням рейтингів України за оцінками міжнародних рейтингових агенцій.

На підставі аналізу тенденцій розвитку, проблем та особливостей інвестиційного і приватизаційного процесів у галузі зв’язку за період 1997 –-2005 рр., оцінки результатів та перспектив інвестиційного розвитку основних компаній зроблено висновки, що галузь працює у важкопрогнозованих умовах та при нестійкому еконо-мічному становищі держави, що сприяє підвищенню ризику будь-яких програм її розвитку і стримує інвестиційні процеси та потребує вирішення як організаційних проблем, так і проблем щодо ефективного корпора-тивного управління телекомунікаційними компаніями. Найдинамічнішим сектором сфери телекомунікацій є ринок мобільного зв’язку, оскільки там більш ефективно розвиваються інвестиційні процеси. Трансформація галузі зв’язку неминуча, такі вимоги висуває і загальнодержавна стратегія розвитку, проте процеси глобалізації не дозволяють обирати стратегію, що виходить за рамки загальносвітових тенденцій, саме тому в роботі здійснено моніторинг світовому ринку телекомунікацій. Встановлено, що інвестиції до телекомунікаційного сектора були чи не найпопулярнішими, проте сьогодні ситуація змінилась, телекомунікаційні компанії приносять все більше розчарувань інвесторам та урядам як країн Східної Європи, так і найрозвинутіших країн світу. Серед аналітиків телекомунікаційних ринків немає консенсусу та чіткого уявлення щодо того, як змінюватиметься струк-тура телекомунікаційного ринку у майбутньому і як зміни у структурі ринку впливатимуть на розвиток європейських телекомуні-каційних гігантів. Щодо вітчизняного ринку телекомунікацій, то на основі проведеного аналізу потенційних інвесторів встановлено, що немає компа-нії, яка була б зацікавлена в негайній участі у приватизації ВАТ “Укртелеком” та готова була б заплатити за пакет акцій оптимальну ціну. Для інвестиційного розвитку галузі необхідно: створити цілісну державну політику регулювання зв’яз-ку і визначити роль держави в галузі; створити механізм забезпечення загальнодоступності послуг зв’язку та удосконалити систему тарифного регулювання; розробити механізм взаємовідносин між різними учас-никами ринку і механізм забезпечення приватизації ключо-вих підприємств галузі.

У другому розділі “Теоретичні засади та стратегії управління інвестиційною діяльністю компанії” описано головні механізми формування, впровадження та адаптації стратегій компаній в умовах становлення корпоративного управління та запропоновано шляхи їх удосконалення.

Можливість доступу компанії до інвестиційного капіталу залежить від створення нею системи ефективного корпоративного управління. Шляхом теоретичного аналізу доведено, що складові механізму корпоративного управління є середовищем забезпечення інвестиційної діяльності компанії. Дослідивши інституціональне середовище компанії встановлено, що ефективність корпоративного управління компанії визначається рівнем узгодження цілей, інтересів та дій учасників ділового партнерства, система відносин між головними діючими особами створюється для рішення трьох основних завдань компанії: забезпечення його максимальної ефективності, залучення інвестицій, виконання юридичних і соціальних зобов'язань. Шляхом системного аналізу внутрішнього корпоративного середовища компанії та її зовнішнього оточення встановлено, що в зв’язку із нестабільністю внутрішніх та зовнішніх умов зростає необхідність орієнтації компанії на стратегічне управління. Здатність до стратегічного управ-ління визначається наявністю таких елементів, як вміння: оцінити і змоделювати ситуацію, що склалась; виявити необхідність трансформаційних змін; розробити стратегію; використовувати в ході трансформаційних змін надійні (виправдані) методи; впроваджувати стратегію у практичну діяльність.

Процес вибору стратегії компанії є сукупністю послідовних заходів щодо формулювання цілей і дій компанії з урахуванням динамічного, мінливого і невизначеного середовища для оптимального використання існуючого потенціалу і забезпечення сприйнятливості до зовнішніх вимог. Автором на основі систематизації дано визначення стратегії, яке сформульовано наступним чином. Стратегія – це еластична, узагальнена модель розвитку суб’єкта господарювання, яка містить в собі визначені стратегічні цілі, технології, ресурси та систему управління, яка забезпечує її конкурентоспроможну дієздатність і адаптацію до реальної економічної ситуації.

На підставі проведеного дослідження дисертант приходить до висновку, що центральним елементом стратегії є рішення про розподіл усіх ресурсів компанії та цій основі обґрунтовує модель розробки і впровадження стратегії компанії (рис.1). Модель містить систему критеріїв вибору стратегії, які дозволяють оцінити основні характеристики майбутньої стратегії та встановити її переваги в порівнянні з іншими стратегіями і систему обмежень процесу реалізації стратегії, що відображає внутрішні критерії раціонального розподілу ресурсів.

Для того щоб вижити в умовах ринкових відносин сучасна компанія змушена займатись багатоплановою діяльністю. Це передбачає наявність сукупності взаємопов’язаних стратегій, які за суттю є “стратегічним набором ” (портфелем стратегій) компанії. Створення стратегічного набору компанії є особливою її діяльністю, яка відбувається на всіх рівнях ієрархії. “Стратегічний набір” компанії складається з таких стратегій: загальнокорпоративної стратегії, яка формується та розробляється для всієї компанії; загальних конкурентних стратегій за окремими бізнес-напрямками чи сферами діяльності; для кожної з функціональних підсистем (філій, підрозділів, служб) компанії; ресурсних, які направлення на досягнення стратегічних цілей компанії. В роботі

Рис. 1. Модель розробки і впровадження стратегії компанії

сформульовано і теоретично обґрунтовано концепцію розвитку загальнокорпоративної стратегії компанії як цілісного динамічного утворення побудованого на основі принципу ієрархії у механізмі прийняття стратегічних рішень в інвестиційній сфері та базових альтернатив розвитку компаній.

Піраміда ієрархії “стратегічного набору” включає забезпечуючу функцію функціональних стратегій, що є першочерговою для управління компанією і реалізації загальнокорпоративної стратегії. Інвестиційна стратегія - це функціональна стратегія, яка за типом є забезпечуючою стратегією в стратегічному наборі компанії. Як і інші функціональні стратегії, вона визначає стратегічну орієнтацію певної (конкретної) функціональної підсистеми управління виробництвом і забезпечує досягнення нею цілей, а також керованість процесами дотримання загальнокорпоративної стратегії і виконання місії компанії. В основі розробки інвестиційної стратегії лежить процес балансування матеріальних, фінансових і інвестиційних потоків. Інвестиційна стратегія визначає доцільний напрямок інвестиційної діяльності компанії, вона орієнтує на економію всіх видів витрат і мобілізацію та структуризацію капіталу для підтримки маркетингових, виробничих та інших функціональних стратегій. Автор вважає, що загальний організаційний механізм формування інвестиційної стратегії компанії має містити в собі довгострокові стратегічні цілі, технології, ресурси і систему управління, що забезпечує конкурентну дієздатність і адаптацію до реальної економічної ситуації; систему критеріальної оцінки результативності інвестиційної стратегії компанії та передбачати можливість використання методологічних та інформаційних технологій управління.

Для врахування взаємної дії чинників конкурентного та корпоративного середовищ на інвестиційний розвиток компанії в роботі вперше розроблено механізм адаптації інвестиційної стратегії компанії до конкурентного середовища (рис. 2). У механізмі виділено макросередовище науково-технічних досягнень, вплив чинників якого на процес формування інвестиційної стратегії відображає її інноваційну складову, що сприяє оптимізації майбутньої стратегії відповідно до критеріїв вибору. На думку автора, при розробці та коригуванні стратегії необхідно здійснювати аналіз та оцінку не лише фінансових і матеріальних можливостей впровадження плану інвестиційного розвитку, але і аналіз та оцінку можливих трансформаційних процесів у компанії.

Встановлено, що конкретні напрямки інвестиційної діяльності компанії втілюються в понятті інвестиційного портфелю, який є ціленаправлено сформованою сукупністю об’єктів фінансового і реального інвестування, що забезпечує реалізацію інвестиційної стратегії компанії та засобом досягнення стратегічних цілей. Удосконалено класифікацію інвестиційних портфелів шляхом введення ознаки – результат досягнення цілі інвестування.

Рис. 2. Механізм адаптації інвестиційної стратегії компанії до конкурентного середовища

У третьому розділі “Методологія формування інвестиційної стратегії компанії” обґрунтовано методологічні і процедурні засади формування інвестиційної стратегії компанії, розроблені методичні аспекти аналітичної функції оцінки інвестиційних проектів та сформовано систему методологічних технологій управління стратегією для забезпечення загального організаційно-економічного механізму формування інвестиційної стратегії компанії.

Здійснено критичне дослідження існуючих методів економічної оцінки ефективності (привабливості) інвестування. В результаті виявлені методи, які мо-жуть, за певних поправок, бути використані в практичній роботі вітчизняних компаній, обґрунтовано особливості їх застосування, виявлені недоліки та переваги, а також визначено систему показників і послідовність (блоки) аналізу. Встановлено, що головним (базовим) критерієм для потенційного інвестора є фінансова здійсненність проекту в основі якої лежить оцінка ефективності інвестицій, що містить у собі багатогранне, цілісне та взаємозв’язане уявлення про інвестиційний проект і тому є найбільш важливим джерелом інформації для обґрунтування та прийняття управлінського рішення.

Визначено, що фінансова оцінка інвестиційного проекту є сукупністю прийомів і методів оцінки його ефективності протягом всього життєвого циклу

та проводиться одночасно із оцінкою діяльності самої компанії – об’єкта інвестування. Для забезпечення критеріальної оцінки результативності інвестиційної стратегії компанії запропоновано алгоритм фінансової оцінкиздійсненності інвестиційного проекту, який містить оцінку економічної ефективності інвестиційного проекту та оцінку фінансового стану компанії і обґрунтовано такий “подвійний” аналіз тим, що в будь-якому випадку організаційною формою здійсненності інвестиційного проекту є компанія.

Оскільки інвестиційна стратегія будь-якої компанії знаходить свою конкретизацію у формуванні інвестиційного портфеля, визначені закономірності його побудови та систематизовані методи розрахунку економічної ефективності.

Будь-яке інвестиційне рішення не можливо прийняти, не враховуючи імовірність ризику. Обґрунтовано складові механізму управління ризиком інвестиційного проекту, до складу якого, на відміну від аналогічних, введено два елементи (оптимізація ризику та реінжиніринг інвестиційного проекту), що дозволяє визначити та мінімізувати вплив ризику на хід процесу інвестування.

Сформовано систему методологічних технологій управління стратегією для забезпечення механізму формування інвестиційної стратегії компанії. Здійснено критичний аналіз існуючих концепцій управління стратегією розвитку компаній а саме таких: Balanced Scorecard (BSC) – система збалансованих показників, класичні моделі стратегічного аналізу і планування: модель ADL/LC, модель Hofer/Schendel та модель Shell/DPM з точки зору можливості використання у вітчизняній практиці. Встановлено, що застосування тої чи іншої моделі, методу можливе, проте вимагає адаптації до українських умов господарювання.

У четвертому розділі “Структурно-функціональна трансформація та технології управління в інвестиційній діяльності компанії” розроблено науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо удосконалення технології управління інвестиційною діяльністю компанії, обґрунтовано напрямки трансформації організаційно-функціональної структури компанії в умовах інформатизації економіки.

Процес залучення інвестицій, значною мірою, залежить від наявності в країні відповідних структур, які готові їх прийняти. Як свідчить досвід розвинутих економік, ефективна реалізація можлива через створення потужних бізнес-структур, які містять у собі переваги холдингових, договірних та інших видів міжгрупових відносин. При цьому досягти ефективності можна за умови успішної взаємодії організаційно-управлінських та економіко-правових аспектів в діяльності таких структур. Доведено, що інструментом ефективного управління інвестиційною діяльністю компанії виступають сучасні інформаційні системи та технології, оскільки їх впровадження порушує організаційну стабільність компанії і націлює її на пошук і формування нових організаційних структур, які дозволяють підвищити власну конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість.

Визначено, що основу організаційно-структурної трансформації складають концепції реструктуризації. З точки зору сучасної теорії інформаційних систем, в основі функціонування будь-якого господарського суб’єкта, лежить поняття бізнес-процесу. Бізнес-процес визначає порядок взаємодії окремих співробітників та окремих структурних підрозділів, а також принципи побудови інтегрованих інформаційних систем, включає в себе стратегічне управління, контроль за виконанням, інформаційні технології, взаємодію із структурними філіалами та іншими організаціями, маркетинг. Проведення реструктуризації також можна інтерпретувати як бізнес-процес, який компанія безперервно реалізує з метою досягнення поставлених завдань (складових глобальної мети).

Встановлено, що вибір методу управління компанією диктується вимогами часу, проте будь-яка організаційна структура має бути адаптивною та гнучкою. Цей висновок спонукав на пошук нових прогресивних методів управління компанією. Так, було здійснено всебічне дослідження методу революційного перетворення діяльності компанії, корінної її перебудови бізнес-реінжинірингу. На підставі аналізу світового досвіду побудови механізму управління компанії, доведено необхідність і доцільність застосування у діяльності сучасних компаній реінжинірингу бізнес-процесів, консалтингу (аутсорсингу) та системи бенчмаркінгу.

Враховуючи проблеми взаємодії, процеси інтеграції та глобалізації економіки, розроблено науково-методичні рекомендації та практичні пропозиції щодо створення нових адаптивних та гнучких організаційних структур – віртуальних (мережевих) підприємств. Віртуальне підприємство є прикладом побудови комп’ютерно-інтегрованої організації, що являє собою стратегію інтенсивного інвестиційного розвитку та оптимізації діяльності підприємства на основі нових інформаційних та комунікаційних технологій. Доведено, що впровадження сучасних технологій та “наукових підходів” не може повністю вирішити існуючі управлінські проблеми. Саме тому існує концепція продюсерування бізнес-процесів (організація вірту-альних корпорацій), яка спроможна вирішити проблематику побудови міжусобних та між корпоративних комунікацій, взаємодії та парт-нерства. Окремі проблеми у створенні мережевих структур можна вважати хворобою зростання, яка притаманна будь-якій інноваційній концепції, у будь-якому разі такі структури сприяють інтеграції сучасної української компанії у світове співтовариство та підвищують