5. Структура амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранній юності включає когнітивний, афективний, поведінковий компоненти. Критеріями і показниками її прояву є самостійність-залежність (відповідальність за їх прийняття), емоційне прийняття-емоційне знехтування (безумовність), турбота/гіпоопіка чи гіперопіка (контроль). Психологічні особливості амбівалентності ставлень до сімейних стосунків старшокласників пов'язані з віковими проявами структурних компонентів та з такими особистісними характеристиками, як: самооцінка амбівалентності (атрибуція), фрустраційна толерантність-інтолерантність (стійкість), агресивність-доброзичливість (стриманість).

6. Амбівалентність ставлень особистості до сімейних стосунків в ранньому юнацькому віці проявляється на трьох рівнях: низькому збалансованому, середньому незбалансованому, високому дезінтегрованому. Низький рівень характеризується узгодженістю суперечностей, що проявляється у відповідальному виконанні своїх обов'язків, самостійності; переживанні безумовного емоційного прийняття; батьківській турботі, співробітництві шляхом диференціації ролей батьків і дітей з гендерним паритетом та самоконтролем. Середньому рівню властиві неврівноваженість протилежностей, що поєднує чергування самостійності та залежності, уникнення відповідальності; батьківське емоційне прийняття та знехтування, які обумовлені досягненнями дитини; прояви гіпоопіки-гіперопіки з неадекватністю контролю-самоконтролю. Високий рівень виявляється у залежності дітей від батьків, невмінні нести відповідальність за своє життя; емоційному знехтуванні, знеціненні сімейних стосунків; зловживанні владою та інфантильним самоконтролем.

7. У старшокласників домінує дискордантний (високий та середній) рівень амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у когнітивній, афективній, поведінковій сферах. Вікові зміни мають тенденцію до статистично значущого зменшення середнього незбалансованого рівня та збільшення високого дезінтегрованого. Цей факт, а також відсутність значущої позитивної динаміки у проявах амбівалентності ставлень до сімейних стосунків обумовили необхідність психокорекційної роботи з учнями старших класів для зниження інтенсивності даної властивості. Ефективним шляхом оптимізації цього процесу є створення наступних психолого-педагогічних умов: актуалізація усвідомлення значущості ставлень учнів в ранній юності до сімейних стосунків в батьківській родині; активізація осмислення негативних та позитивних проявів в структурі ставлень (самостійності-залежності, прийняття-емоційного знехтування, турботи-гіпоопіки/гіперопіки); організація регулярного засвоєння сучасних гендерних сімейних ролей; сприяння афективно-когнітивній узгодженості ставлень до сімейних стосунків; зростання таких особистісних утворень як усвідомлення власної амбівалентності, фрустраційної толерантності, доброзичливості.

8. Позитивні якісні зміни у рівнях прояву показників характеризуються суттєвим збільшенням кількості учнів зі збалансованими проявами амбівалентності ставлень до сімейних стосунків, узгодженою самооцінкою амбівалентності, високою фрустраційною толерантністю, сформованою доброзичливістю. Отримані результати після психокорекційної роботи в експериментальній групі дали можливість статистично достовірно констатувати, що в учнів цієї групи конкордантний низький рівень прояву амбівалентності ставлень є домінуючим над дискордантними рівнями, тоді як у контрольній групі статистично достовірних змін не виявлено.

На підставі отриманих даних були сформульовані рекомендації для психологів, вчителів, батьків, старшокласників. Вони стосуються врахування вікових особливостей прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї, спрямування старшокласників на підвищення відповідальності, безумовності, самоконтролю в сімейних стосунках, формування андрогінності.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективними напрямками подальшого вивчення є виявлення гендерних особливостей амбівалентності як чинника розвитку особистості в умовах сім'ї залежно від віку, створення психодіагностичних методик дослідження даного психічного явища, поглиблений аналіз взаємозв'язків амбівалентності батьківських і дитячих ставлень.

Основний зміст дисертації представлений у наступних публікаціях:

1. Хабайлюк В.В. Проблема амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї // Вісник Київського нац. ун-ту. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Вип. 19. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. - С.58-61.

2. Хабайлюк В.В. Вивчення ставлень учнів у ранньому юнацькому віці до сімейних стосунків // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Прикарпатський університет імені Василя Стефаника - Івано-Франківськ: Плай, 2004. - Вип.9. - Ч.1. - С.100-108.

3. Хабайлюк В.В. Психологічні особливості амбівалентності ставлень учнів у ранньому юнацькому віці до сімейних стосунків батька і матері // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - Івано-Франківськ: Плай, 2004. – Вип.VI. - С. 121-130.

4. Хабайлюк В.В. Теоретичні засади програми зі зниження особистісної амбівалентності в умовах сім'ї в ранньому юнацькому віці // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – № 12 (36). - С.125-130.

5. Хабайлюк В.В. Вплив сімейного виховання на розвиток творчого потенціалу особистості в ранньому юнацькому віці // Творчість врятує світ: Матеріали 7-ї Міжнар. наук.-практ. конф. - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003. - С.490-491.

6. Хабайлюк В.В. Становлення особистості та розвиток інженерного мислення в ранньому юнацькому віці // "Реалії, проблеми та перспективи розвитку інженерної освіти". Матеріали науково-методичної конференції. - Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу "Факел", 2003. - С.87-89.

7. Хабайлюк В.В. Вивчення залежності як амбівалентності сімейних стосунків // Гендер: реалії та перспективи в українському суспільстві: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К.: ПЦ "Фоліант", 2003. - С.66-68.

8. Хабайлюк В.В. Подолання особистісної амбівалентності в умовах сім'ї в ранньому юнацькому віці // Сім'я та родинне виховання у національній етнопедагогічній культурі: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, ПЦ "Ризографіка", 2005. - С.284-286.

9. Хабайлюк В.В. Актуалізація мистецтва у психокорекції амбівалентності ставлень старшокласників до сімейних стосунків // Сontemporary art - нові території. Міжнародна науково-практична конференція. - К.: "Ейдос", 2005. – С.63-64.

Анотації

Хабайлюк В.В. Психологічні особливості амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню сутності, вікових та психологічних особливостей прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранній юності в умовах сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків та особистісною амбівалентністю старшокласників. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення даної проблеми в зарубіжній та вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву.

Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивний, афективний, поведінковий компоненти), критерії її діагностування (самостійність-залежність, прийняття-емоційне знехтування, турбота-гіпоопіка/гіперопіка, самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність-толерантність, агресивність-доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено і апробовано психокорекційну програму зі зниження амбівалентності особистості в ранній юності в умовах сім'ї через створення психолого-педагогічних умов впливу. На основі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання старшокласників.

Ключові слова: особистісна амбівалентність, ставлення до сімейних стосунків, особистість раннього юнацького віку, самостійність, залежність, емоційне прийняття, емоційне знехтування, турбота, гіпоопіка, гіперопіка.

Хабайлюк В.В. Психологические особенности амбивалентности как фактора развития личности в раннем юношеском возрасте в условиях семьи. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию сущности, возрастных и психологичских особенностей проявления амбивалентности как фактора развития личности в ранней юности в условиях семьи. Раскрыто взаимосвязи этого психического явления с амбивалетностью отношения к семейным взаимоотношениям и личностной амбивалентностью старшеклассников. В работе представлен анализ научно-теоретических концепций и подходов к изучению даной проблемы в зарубежной и отечественной психологии. Рассматривается влияние амбивалентности на развитие личности в семье как сосуществование взаимоисключающих противоположностей в подсистемах взаимотношений „ребенок-отец”, „ребенок-мать”, „ребенок-братья и сестры”, „ребенок-прародители”, „ребенок-другие люди”. Высокая амбивалентность взаимотношений между членами семьи становится причиной личностных деструкций, социальной дезадаптации и аддикций. В ранней юности актуализируется потребность старшекласников в личностном самоопределении, независимости, что сопровождается усилением амбивалентных проявлений в семейных отношениях.

Определено структуру амбивалентности отношения к семейным взаимотношениям в раннем юношеском возрасте (когнитивный, аффективный, поведенческий компоненты), критерии диагностирования (самостоятельность-зависимость, эмоциональное принятие-эмоциональное отвержение, забота-гипоопека/гиперопека, самооценка амбивалентности, фрустрационная интолерантность-толерантность, агрессивность-доброжелательность), уровни проявления (низкий сбалансированный, средний несбалансированный, высокий дезинтегрированый).

В работе излагаются результаты экспериментального исследования психологических особенностей амбивалентности отношения к семейным взаимоотношениям и личностной амбивалентности старшеклассников, проанализированы возрастные отличия по каждому структурному компоненту. Установлено доминирование в раннем юношеском возрасте показателей дискордантного (высокого и среднего) уровня, психологическими характеристиками которого являются преобладание противоречий в семейных взаимотношениях, безответственность, зависимость, эмоциональное отвержение, негативная оценка семьи, гипоопека или гиперопека, низкий самоконтроль. Низкий сбалансированный уровень характеризуют следующие особенности: интеграция противоположностей в когнитивном, аффективном, поведенческом аспектах амбивалентности, ответственное исполнение своих обязанностей, самостоятельность, переживание безусловного родительского принятия, забота, сотрудничество, гендерное равноправие, самоконтроль.

На основе анализа литературы и результатов эксперимента была разработана и апробирована психокоррекционная программа снижения амбивалентности личности в ранней юности в условиях семьи посредством реализации психолого-педагогических условий: актуализация осознания значимости отношения учеников в ранней юности к семейным взаимоотношениям в родительской семье; активизация осмысления негативных и позитивных проявлений в структуре отношений (самостоятельности-зависимости, принятия-эмоционального отвержения, заботы-гипоопеки/гиперопеки); организация регулярного усвоения современных гендерних семейных ролей; усиление афективно-когнитивной согласованности отношений к семейным взаимотношениям; развитие таких личностных образований, как осознание собственной амбивалентности, фрустрационная толерантность, доброжелательность. В работе представлены содержательные и организационные аспекты формирующего эксперимента.

Анализ результатов проведения психокоррекцинных занятий, индивидуальных бесед, консультаций с старшеклассниками подтвердил эффективность программы и её позитивное влияние на изменения в уровнях проявления амбивалентности отношения к семье (увеличение количества учащихся с низким сбалансированным уровнем амбивалентности, статистически значимое уменьшение старшеклассников с средним несбалансированным и высоким дезинтегрированным уровнями), а также на осознание и согласованность амбивалентности, повышение фрустрационной толерантности, доброжелательности, что способствует гармоническому личностному развитию юношей и девушек .

Ключевые слова: личностная амбивалентность, отношение к семейным взаимоотношениям, личность раннего юношеского возраста, самостоятельность, зависимость, эмоциональное принятие, эмоциональное отвержение, забота, гипоопека, гипероопека.

Khabailjuk V.V. Psychological peculiarities of ambivalence as the factor of a personality development in the early adolescent age in family conditions. – Manuscript.

The thesis is aimed at receiving the candidate degree of psychological sciences on specialty 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 2006.

The dissertation is has shown the issues of nature, age and psychological peculiarities of ambivalence expression as the factor of a personality development in the early youth under family conditions. There have been considered interrelations of this psychological phenomenon with the ambivalence of attitude to family relations and personal ambivalence of high-school pupils. The research has presented the analysis of scientific and theoretical concepts and approaches to studying this issue in Ukrainian and world psychology, considered age peculiarities of expression.

The structure of ambivalence of attitude to family relations in the early adolescent age (cognitive, affecting, behavioral components), criteria of its diagnosis (independence-dependence, acceptance-emotional neglect, care-hypo/hypercare, self-assessment of ambivalence, frustrating intolerance-tolerance, aggressiveness-friendliness) and levels of expression (low balanced, medium unbalanced, high disintegrated), have been considered.

The psycho-corrective programme of reducing a personality's ambivalence in the early youth in family conditions has been worked out and approbated by creating psycho-pedagogical conditions of influence. On the basis of analysis of the results of introducing the programme have been probed its effectiveness and positive impact on personal growth of high-school pupils.

Key words: personality ambivalence, attitude to family relations, personality of early adolescent age, independence, dependence, emotional acceptance, emotional neglect, care, hypocare, hypercare.