ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ХРАПСЬКА ЯНА СЕРГІЇВНА

УДК 35.078.3:65.012.34

ДЕРЖАВНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ГІЛОК ВЛАДИ НА ЗАСАДАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИКИ

Спеціальність 25.00.02 – Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Донецьк – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Ларіна Рена Рінатівна,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри логістики

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, Мерзляк Анжела Віталіївна, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя), проректор з навчальної роботи, професор кафедри державного управління та менеджменту;

кандидат наук з державного управління, Полякова Лариса Петрівна, Донецький державний університет управління (м. Донецьк), доцент кафедри інформаційних технологій.

Захист дисертації відбудеться “18” грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 163а.

Автореферат розісланий ___ листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Застосування принципу розподілу влад, як одного з основних принципів існування демократичної держави, обумовлює необхідність дослідження існуючих механізмів взаємодії між всіма гілками влади. Зокрема, вивчення проблем взаємодії гілок державної влади зумовлене відсутністю можливості жодній з них узурпувати владні повноваження інших, що потребує глибокого аналізу функціонування державного механізму управління в цілому. Різноманітні аспекти цієї проблематики висвітлені у наукових працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених В. Авер’янова, О. Бабкіної, В. Бебика, А. Венгерова, К. Волинки, В. Горбатенко, В. Дорофієнка, Я. Клейнера, Р. Ларіної, О. Лейста, В. Лобаса, М. Логунова, Р. Мартинюка, М. Марченко, В. Нерсесянца, Н. Нижник, П. Рабиновича, В. Ребкало, Ф. Рудича, В. Самолюка, О. Скакуна, А. Філіп’єва, В. Цвєткова, В. Шахова та ін.

Однак механізм взаємовідносин різних гілок влади, який би не лише забезпечував реальний розподіл функцій та компетенцію різних гілок влади, а й сприяв встановленню тісної взаємодії між ними, досліджувався зазначеними вченими лише з точки зору конституційно-правового механізму. Процеси формування та розвитку взаємовідносин різних гілок влади в процесі законотворення досліджено ще недостатньо, розглядаються лише окремі правові відносини. Оскільки за останні роки не вдалося досягти такого рівня організації взаємодії гілок влади, який є необхідним для формування функціонально ефективної і структурно злагодженої системи, то необхідність пошуку нових способів підвищення ефективності організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення привело до ідеї оптимізувати не окремі етапи організації взаємодії гілок влади, а їх сукупність. Враховуючи складність і динамічність законотворчого процесу, необхідним є застосування концепції інформаційної логістики при вирішенні багатьох проблем, пов’язаних з організацією взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення.

Таким чином, виключна актуальність питань теоретико-методичного обґрунтування необхідності основ інформаційної логістики в державному управлінні й застосування практичних рекомендацій щодо розробки та впровадження логістичної інформаційної системи організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення, з одного боку, та недостатнє їх пророблення в теоретико-методичному і практичному планах, з іншого – зумовили і визначили ціль, завдання та зміст дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок щодо створення та впровадження інноваційних підходів до організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення, що виконанні безпосередньо автором та за його участю в межах державної бюджетної теми кафедри логістики Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України - „Теоретичні засади впровадження логістики у діяльність економічних систем” (номер державної реєстрації 0105U006624). В рамках цієї теми автором обґрунтовано застосування інформаційної логістики в державному управлінні, як ефективного механізму управління інформаційними потоками в процесі законотворення, розроблено методику створення логістичної інформаційної системи в центральних органах виконавчої влади, що дозволило оптимізувати організацію взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення. Спираючись на принципи системного підходу до аналізу та синтезу логістичних систем, запропоновано технологію їх застування при формуванні логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування і розробка теоретичних положень, науково-практичних рекомендацій по використанню принципів інформаційної логістики в процесі формування державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади.

Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність вирішення таких задач:

проаналізувати еволюцію процесів становлення і функціонування принципу поділу влад, умов формування підходів до його розвитку та комплексної оцінки стану взаємодії між окремими гілками влади в процесі законотворення;

визначити практичне застосування принципу поділу влад в Україні та стан взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади в процесі законотворення;

розкрити зміст категорій „державне управління”, „інформаційна логістика” та сформулювати адекватний сучасним уявленням зміст понятійного апарату державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення на засадах інформаційної логістики;

довести доцільність застосування принципів інформаційної логістики в державному управлінні як ефективного державного механізму управління інформаційними потоками, що виникають в процесі законотворення між гілками влади;

розробити модель логістичної інформаційної системи центральних органів виконавчої влади, спрямовану на оптимізацію державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення;

визначити основні оптимізаційні задачі державних механізмів організації взаємодії центральних органів виконавчої влади з Верховною Радою України в процесі законотворення та запропонувати шляхи їх вирішення;

розробити методичні положення оцінки ефективності та надійності логістичної інформаційної системи організації взаємодії центральних органів виконавчої влади з Верховною Радою України в процесі законотворення.

Об’єктом дослідження є процес організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення.

Предметом дослідження є теоретичні положення, основоположні принципи, методи і прикладні аспекти формування державного механізму забезпечення ефективної взаємодії гілок влади в процесі законотворення.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методичних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах теорії державного управління, основах логістики, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів з питань державного управління та вчених-логістиків з питань загальної теорії логістики. Зокрема, при встановленні закономірностей розвитку принципу поділу влади використовувалися методи логіки, діалектики, системного аналізу; при визначенні інформаційної логістики в державному управлінні – концепції державного управління та загальної теорії логістики; при проектуванні логістичних інформаційних систем оптимізації організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення – методи математичного моделювання, системного аналізу.

Інформаційною базою дослідження є діючі законодавчі та нормативні документи, що регулюють питання організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення. Як джерела інформації, використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні наукового завдання підвищення ефективності організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення на основі формування державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади на засадах інформаційної логістики.

Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

сформульовано комплексне поняття „інформаційна логістика в державному управлінні”, що являє собою наукову та практичну діяльність по організації й управлінню інформаційними потоками при організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення з метою мінімізації сукупних витрат часу на проходження інформації від законодавчої гілки влади до виконавчої та навпаки, а також підвищення якості обробки інформації при максимально можливому корисному ефекті функціонування системи державної влади;

запропоновано логістичний підхід до організації взаємодії гілок влади, що полягає в створенні моделі логістичної інформаційної системи центральних органів виконавчої влади, яка спрямована на оптимізацію державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення;

розроблено методичні положення оцінки ефективності та надійності логістичної інформаційної системи державних механізмів організації взаємодії центральних органів виконавчої влади з Верховною Радою України в процесі законотворення, що дозволило оптимізувати законопроектну роботу виконавчої гілки влади та скоординувати навантаження на державний бюджет України від реалізації ухвалених Верховною Радою України законопроектів;

удосконалено:

методичні підходи до визначення ролі інформаційних потоків, що виникають в процесі законотворення, їх систематизації та класифікації із застосуванням наукової бази інформаційної логістики, що дозволило удосконалити державні механізми організації взаємодії гілок влади;

методи визначення напрямків організації державного регулювання окремими етапами законотворення та підходи до організації супроводження законопроектів шляхом впровадження механізму аналізу та прийняття управлінських рішень відносно законопроектної роботи виконавчої гілки влади;

дістала подальшого розвитку:

організаційна система управління взаємодією гілок влади на рівні центральних органів виконавчої влади за рахунок виділення функціональної складової цієї системи, що дозволило підвищити ефективність державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони є підґрунтям для подальшого розвитку досліджень у сфері ефективної організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади. Розроблені в дисертації підходи, засоби й отримані результати являють собою методичну базу формування ефективних державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади шляхом формування логістичної інформаційної системи та механізмів оцінки ефективності її функціонування.

До числа результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

удосконалення методів оптимізації організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення шляхом формування і впровадження логістичної інформаційної системи;

методичних підходів до оцінки ефективності державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення на засадах інформаційної логістики, шляхом розрахунку вірогідності успіху виконання логістичних операцій при заданому критерії оптимальності.

Оптимізація організаційної структури управління взаємодією гілок влади на рівні центральних органів виконавчої влади дозволила, з одного боку, збагатити зміст функцій зазначеного управління в процесі законотворення, а, з іншого, – створити єдину систему управління законопроектною роботою. Запровадження логістичної інформаційної системи у практику діяльності Міністерства фінансів України дозволило йому за рівнем організації взаємодії з Верховною Радою України в процесі законотворення зайняти провідне місце серед центральних органів виконавчої влади. Значущість і цінність одержаних у дисертації результатів підкреслює їх практичне впровадження на рівні державного управління. Так, набули практичного використання пропозиції щодо розробки функціональної схеми логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України по організації супроводження законопроектів на пленарних засіданнях Верховної Ради України на засіданнях Комітетів Верховної Ради України (довідка Міністерства фінансів України № 27040-17/5 від 25.04.2007р.).

Прикладні аспекти дисертаційної роботи, методики застосування принципів інформаційної логістики в державному управлінні використовувалися в практиці Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту при формуванні оптимальної організації інформаційних потоків, що виникають в процесі законотворення (довідка Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту № 1/4129 від 07.05.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі розробки логістичного підходу до формування державних механізмів забезпечення взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення. Із наукових ідей, отриманих здобувачем у співавторстві, у дисертації використані лише ті, що становлять його індивідуальний внесок. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Науковий потенціал світу – 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), 5 Міжнародний науковий конгрес „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, лютий 2005 р.), III Міжнародна науково-практична конференція „Сучасні проблеми управління” (м. Київ, НТУ „КПІ” листопад 2005р.), науково-практична конференція „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, НАДУ при Президентові України, травень 2005 р.), конференції професорсько–викладацького складу ДонДУУ за підсумками науково-дослідницької роботи, ДонДУУ (2003-2006 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 7 наукових працях у фахових виданнях, серед яких 3 статті – в наукових журналах, 4 статті – у збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій 2,9 д.а., із котрих особисто автору належить 2,6 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів і висновку, викладених на 151 сторінці друкованого тексту, у тому числі 2 таблиці та 9 рисунків, які наведені на 11 сторінках. Список використаних джерел із 150 найменувань приведений на 14 сторінках і 1 додаток на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1 „Теоретичні аспекти застосування принципу поділу влади в державному управлінні” містить аналіз існуючих теорій поділу влади в формуванні держави, дослідження проблеми практичного його застосування та проблеми взаємодії між різними гілками влади в ряді держав світу, аналіз фактичного здійснення принципу поділу влад в Україні та взаємодія між гілками влади в процесі законотворення.

Проведене дослідження дозволило визначити необхідність вивчення функціонування та регулювання організації взаємодії гілок влади, що обумовлено необхідністю пошуку нових способів підвищення ефективності державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення і потребує глибокого аналізу процесу законотворення та основних етапів взаємодії гілок влади.

Аналіз існуючих теорій поділу влад у формуванні державних механізмів управління дозволив виявити, що фактичне здійснення цього принципу є можливим при наявності таких умов: об'єктивної, що визначає достатній ступінь розвитку продуктивних сил і відносин та суб'єктивної, що передбачає відповідний рівень політичної свідомості суспільства.

Доведено, що перш ніж застосовувати ідею жорсткого поділу влади до існуючих в країнах державно-політичних реалій, слід уточнювати поняття законодавчої і виконавчої влади. В роботі визначено, що з точки зору теорії держави і права, принцип поділу влади властивий тільки демократичній державі, оскільки сам принцип має на увазі наявність економічно вільного власника — основного представника суспільства, що володіє політичними правами.

Порівняльний аналіз практичного застосування принципу поділу влад в ряді держав світу показав, що система органів державної влади в розглянутих країнах складається із законодавчих, виконавчих та судових органів. Визначальним для характеристики статусу кожного з вищих органів державної влади є форма державного правління, як спосіб організації влади, зумовлений принципами взаємовідносин гілок влади. В роботі зазначено, що визначальними є взаємовідносини між виконавчою та законодавчою гілками влади, тому ефективна організація їх взаємодії сприяє підвищенню якісного вирішення проблем в державному управлінні.

Дослідження досвіду України в формуванні демократичної держави на засадах поділу влад показало, що існують певні проблеми у здійсненні державної влади за принципом її поділу між трьома гілками, а саме відсутні ефективні державні механізми організації взаємодії гілок влади.

В роботі визначено, що взаємодія виконавчої та законодавчої влади в процесі законотворення є визначальною в державному управлінні. Тому відсутність ефективної системи управління оптимізацією та раціоналізацією інформаційних потоків, що виникають в процесі законотворення між виконавчою та законодавчою гілками влади, обумовлює низьку ефективність державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади.

У розділі 2 „Методичні засади впровадження інформаційної логістики в процес державного управління взаємодією гілок влади” розглянуто теоретичні та методичні аспекти застосування інформаційної логістики в державному управлінні, досліджено логістичні зв’язки виконавчої та законодавчої гілки влади в процесі законотворення як передумови створення логістичної інформаційної системи організації їх взаємодії та визначено роль інформаційних потоків в процесі законотворення.

У дослідженні доведено, що в основі взаємодії різних гілок влади в процесі законотворення лежить обробка інформації. Зазначено, що системний підхід до управління інформаційними потоками в організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення, який передбачає інтеграцію функціональних сфер, пов’язаних з інформаційним обслуговуванням всіх етапів зазначеного процесу, і врахування взаємозв’язків між ними, зумовлює впровадження принципів інформаційної логістики в державне управління взаємодією гілок влади.

Саме застосування концепції та методології інформаційної логістики в державному управлінні сприяє розробці заходів, спрямованих на оптимізацію державних механізмів організації та управління інформаційними потоками, що виникають в процесі законотворення.

В дисертації сформульовано поняття інформаційної логістики, що надано з точки зору державного управління, під якою розуміється особлива сфера діяльності, яка вивчає всі інформаційні потоки, що супроводжують організацію взаємодії гілок влади в процесі законотворення.

Визначено, що інформаційні потоки в державному управлінні, являють собою сукупність циркулюючих між виконавчою та законодавчою гілками влади повідомлень в процесі законотворення, необхідних для прийняття конкретних управлінських рішень виконавчій гілці влади, що спрямовує її дії на досягнення мети в області законодавчого процесу. Застосування даних визначень розширює понятійний апарат державних механізмів управління організацією взаємодії гілок влади.

Запропоновано визначити основні задачі інформаційної логістики в державному управлінні, що зводяться до таких: задоволення потреб керівництва в інформації в потрібний час, в необхідному обсязі та якості; мінімізація логістичних витрат при максимумі корисного ефекту функціонування логістичної інформаційної системи; оптимізація інформаційних потоків в логістичних інформаційних ланцюгах та системах; раціоналізація інформаційних потоків в логістичних інформаційних ланцюгах та системах.

В роботі зазначено, що для практичного впровадження принципів інформаційної логістики в державне управління, до центрального апарату виконавчої влади повинні висуватися нові вимоги, є необхідність перебудовувати методику і логіку державних механізмів організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення.

Застосування принципів і методів інформаційної логістики в державному управлінні при організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення передбачає: посилення взаємодії між функціональними ланками логістичної інформаційної системи за рахунок покращення використання різних механізмів; досягнення необхідного рівня координації через організаційні перетворення у структурі управління центральних органах виконавчої влади.

Доведено, що для ефективної організації логістичної діяльності центральних органів виконавчої влади по координації інформаційних потоків, які супроводжують процес законотворення, необхідно побудувати функціонально ефективну та структурно злагоджену логістичну інформаційну систему.

Зазначено, що формування логістичної інформаційної системи в державному управлінні – складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне виконання поставлених керівництвом задач в процесі законотворення, через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення логістичної інформаційної системи в цілому.

В роботі розроблено порядок побудови логістичної інформаційної системи, яку представлено у вигляді визначених етапів (рис.1), виконання яких дозволяє провести цю процедуру послідовно і своєчасно скоректувати цілі, задачі та моделі прийняття управлінських рішень на кожному етапі формування цієї системи. Такими етапами є: постановка цілей системи, визначення реального її стану (шляхом зовнішнього і внутрішнього аудиту); створення і розгляд альтернативних проектів системи, впровадження одного з них і контроль за ним.

ні

так

Рис. 1. Процес створення логістичної інформаційної системи в центральних органах виконавчої влади

В дослідженні зазначено, що відповідно до принципів системного підходу будь-яка система спочатку повинна досліджуватися у взаємодії із зовнішнім середовищем, а вже потім усередині своєї структури. Цей принцип послідовного просування по етапах системи повинен дотримуватися і при підвищенні ефективності державних механізмів організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення.

З позиції системного підходу, в логістичних інформаційних системах виділено три рівні: виконавець, що вивчає та аналізує будь-який елемент інформаційного потоку, і який супроводжує процес законотворення; центральний орган виконавчої влади, де відбуваються процеси обробки інформації в процесі законотворення; Кабінет Міністрів України, де розробляється концепція впровадження системи аналізу інформаційних потоків в процесі законотворення.

Враховуючи ці положення, організацію взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення запропоновано розглядати як логістичну інформаційну систему, яка являє собою організаційний механізм, що перетинає функціональні межі підрозділів центральних органів виконавчої влади (за допомогою гнучкої координації) і спрямовує їхні дії на досягнення мети в сфері законодавчого процесу.

В дисертації зазначено, що відповідно до концепції інформаційної логістики, логістичні інформаційні системи, які відносяться до різних груп, інтегруються в єдину логістичну інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

Визначено, що переваги інтегрованих логістичних інформаційних систем полягають в наступному: зростає швидкість обміну інформацією; зменшується кількість помилок в обліку; зменшується об'єм непродуктивної, “паперової” роботи; поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

Обґрунтовано, що формування логістичної інформаційної системи в центральних органах виконавчої влади дає змогу підвищити ефективність державних механізмів управління взаємодією гілок влади в цілому, шляхом організації, координації та систематизації інформаційних потоків, які супроводжують процес законотворення.

У розділі 3 „Логістичний підхід до формування державних механізмів взаємодії гілок влади” розроблено модель логістичної інформаційної системи організації взаємодії виконавчої і законодавчої гілок влади в процесі законотворення та методичні положення оцінки її ефективності й надійності.

Доведено, що стратегія розвитку інформаційної логістики в державному управлінні визначає вибір, який забезпечить пристосування виконавчої гілки влади до умов законодавчого процесу, оптимізації логістичних інформаційних систем та інформаційних потоків, підвищить ефективність роботи виконавчої гілки влади з законопроектами.

В роботі зазначено, що важливим завданням для Міністерства фінансів України в процесі законотворення є зниження навантаження від реалізації прийнятих Верховною Радою України законів на доходну та/або видаткову частини бюджету, що запропоновано здійснювати шляхом відстоювання своєї позиції при розгляді законопроектів в Комітетах Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, результатом чого є зростання кількості прийнятих з врахуванням зауважень Міністерства фінансів України законів.

Аналіз роботи структурного підрозділу Міністерства фінансів України показав, що організація роботи підрозділу має суттєві недоліки, а саме: недостатня координація, гнучкість та інтеграція між функціональними ланками підрозділу; відсутня організаційна структура підрозділу з чітким розподілом функціональних обов’язків.

Визначено, що наслідками існування таких недоліків в роботі підрозділу є недостатня ефективність відстоювання позиції міністерства при розгляді законопроектів на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України, зниження якості проведення експертизи законопроектів, щодо визначення їх впливу на доходну чи/або видаткову частину Державного бюджету.

З метою оптимізації організації взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України в процесі законотворення були визначені основні оптимізаційні задачі і шляхи їх рішення для Міністерства фінансів України, які представлені в табл. 1.

Зазначено, що рішення слід реалізувати через створення та впровадження функціонально ефективної логістичної інформаційної системи організації взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України в процесі законотворення. Це особливо актуально в умовах конструктивної взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення.

Результатом вирішення оптимізаційних задач є зниження навантаження на витратну частину бюджету, що означає зниження кількості прийнятих Верховною Радою України законопроектів без врахування позиції Міністерства фінансів України.

Визначені джерела інформації та інформаційних потоків, що виникають при виконанні постійного відстеження стану супроводження законопроектів посадовими особами Міністерства фінансів України на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України, з метою удосконалення інформаційного забезпечення керівництва міністерства (рис.2). Це дозволило оптимізувати процес державного управління інформаційними потоками логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України, за рахунок встановлення ефективних взаємозв’язків та механізмів координації.

Таблиця 1

Основні оптимізаційні задачі організації взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України в процесі законотворення та шліхи їх рішення

Основні задачі | Шляхи рішення

Розробка єдиної концепції Міністерства фінансів України щодо організації взаємодії з Верховною Радою України | Упровадження зворотного зв'язку в системі організації взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України за рахунок впровадження логістичної інформаційної системи

Розробка критеріїв організації тактичного та стратегічного супроводження законопроектів посадовими особами Міністерства фінансів України на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України | Впровадження порядку підготовки, опрацювання та здійснення моніторингу проходження й погодження проектів законодавчих актів визначеним структурним підрозділом Міністерства фінансів України

Розробка методики опрацювання законопроектів, що надійшли до Міністерства фінансів України на експертизу, а також тих, що не надходили до міністерства, поданих в новій редакції, поданих до другого, третього або повторних читань для визначення їх вартісного впливу на Державний бюджет України | Впровадження порядку проведення експертизи законопроектів структурними підрозділами Міністерства фінансів України з метою визначення їх вартісного впливу на доходну та/або видаткову частину Державного бюджету та доцільності їх подальшого супроводження посадовими особами міністерства на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України.

Розробка порядку супроводження посадовими особами Міністерства фінансів України проектів законодавчих актів, які містять питання фінансового забезпечення за рахунок бюджетних коштів у Комітетах Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України | Управління організацією супроводжування посадовими особами Міністерства фінансів України проектів законодавчих актів на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України з чітким дотриманням визначених вимог до супроводження законопроектів

Тактичне супроводження законопроектів | Джерела інформації | Стратегічне супроводження законопроектів

Відстеження проектів законодавчих актів, що потребують обов’язкового супроводження | Верховна Рада України | Відстеження якості супроводження законопроектів

Визначення посадової особи Міністерства фінансів України, яка повинна супроводжувати законопроект | Моніторинг виконання доручень керівництва Міністерства фінансів України, щодо надання експертних висновків до проектів законодавчих актів

Президент України

Підготовка пакету документів для належного супроводження законопроекту | Визначення позиції Міністерства фінансів України відносно законопроекту та визначення посадової особи, яка повинна супроводжувати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України

Моніторинг пленарного засідання Верховної Ради України для оперативного інформування про час розгляду законопроекту | Кабінет Міністрів України

Відстеження якості підготовки документів, необхідних для супроводження законопроекту

Моніторинг стану розгляду законопроекту

Міністерство фінансів України | Відстеження потреби додаткових розрахунків до законопроектів

Зміни у порядку денному пленарного засідання Верховної Ради України

Зміни в цілях організації супроводження законопроектів

Рис. 2. Інформаційні потоки в супроводженні законопроектів посадовими особами Міністерства фінансів України у Верховній Раді України

Проведено групування інформаційних потоків за ознакою тактичного та стратегічного супроводження законопроектів, що дозволило визначити ступінь важливості кожного інформаційного потоку в формуванні загальної стратегії супроводження законопроектів і підвищити ефективність взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України в процесі законотворення.

В роботі визначено чотири рівня інформаційного забезпечення, інтеграцію яких повинна забезпечувати логістична інформаційна система Міністерства фінансів України: управління організацією супроводження законопроектів і проведення експертиз щодо них, контроль керівництва міністерства за організацією взаємодії з Верховною Радою України, аналіз прийнятих рішень по законопроектам та стратегічне планування законопроектної роботи міністерства. Забезпечення належного об'єднування та координації всіх чотирьох рівнів дозволяє логістичній інформаційній системі бути в спроможності виявляти виключні ситуації, бути гнучкою та видавати інформацію в зручній для користувача формі.

В основу побудови моделі логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України закладено шість принципів: повнота і придатність інформації для користувача, точність, своєчасність, орієнтовність, гнучкість, відповідний формат даних.

Розроблено методику оцінки ефективності та надійності логістичної інформаційної системи організації взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради України в процесі законотворчості, виходячи з умови, що вона може бути уявлена, як організаційно-управлінська система і направлена на досягнення оптимального балансу між витратами (ресурсами) і рівнем відстоювання позиції міністерства при розгляді законопроектів на засіданнях Верховної Ради України.

Визначені відповідні критерії оцінки: загальний вплив на Державний бюджет від реалізації ухвалених Верховною Радою України законопроектів; рівномірність надходження законопроектів до міністерства на експертизу; виконання експертизи з порушенням термінів; ступінь забезпечення посадової особи міністерства, яка повинна супроводжувати законопроект, інформаційними та аналітичними матеріалами до законопроекту; ефективність інформаційних ресурсів.

Запропоновані в роботі механізми оптимізації логістичної інформаційної системи організації взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради України в процесі законотворення дозволила підвищити її ефективність з позиції визначення ресурсів системи, від величини і структури яких залежать результати роботи логістичної інформаційної системи в цілому.

Організаційно реалізація логістичної моделі взаємодії Міністерства фінансів України з Верховною Радою України виразилася в розробці: схеми джерел інформації та виникаючих інформаційних потоків при виконанні постійного відстеження стану супроводження законопроектів посадовими особами Міністерства фінансів України на пленарних засіданнях Верховної Ради України та на засіданнях Комітетів Верховної Ради України; функціональної схеми логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України; моделі організаційної структури логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України; методичних положень оцінки ефективності та надійності логістичної інформаційної системи організації взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради України.

ВИСНОВКИ

На основі проведених наукових досліджень здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення на основі формування державних механізмів забезпечення взаємодії гілок влади на засадах інформаційної логістики.

Результати проведених досліджень дали можливість зробити висновки і пропозиції теоретичного, методичного та практичного характеру.

1. Дослідження державних механізмів взаємодії гілок влади, показало, що існує проблема ефективності організації взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади в процесі законотворення, зумовлена низькою якістю інформаційного забезпечення всіх його етапів.

Визначено, що вирішення проблеми підвищення ефективності державних механізмів взаємодії гілок влади потребує глибокого аналізу механізмів державного управління в цілому.

2. Аналіз еволюції процесів становлення і функціонування принципу поділу влад, умов формування підходів до його розвитку та комплексної оцінки стану взаємодії між окремими гілками влади в процесі законотворення, дозволило визначити необхідність удосконалення регулювання співпраці різних гілок влади в процесі законотворення шляхом чіткого визначення владних повноважень кожної гілки влади.

3. Проведений аналіз практичного застосування принципу поділу влад в Україні, процесу законотворення та участі в ньому виконавчої та законодавчої гілок влади дозволив визначити основні проблемні питання в організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади та запропонувати логістичний підхід до їх вирішення.

Визначено, що процес законотворення супроводжується великим потоком інформації, для організації, аналізу та управління яким необхідно побудувати таку систему, яка не тільки буде забезпечувати оптимізацію та раціоналізацію організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади, але й буде спроможна регулювати участь виконавчої влади в процесі законотворення.

4. Розгляд та аналіз визначень понять „державне управління” та „інформаційна логістика” надав можливість сформулювати комплексні поняття:

„інформаційна логістика в державному управлінні”, під якою розуміється особлива сфера діяльності, яка вивчає всі інформаційні потоки що супроводжують організацію взаємодії гілок влади в процесі законотворення та за допомогою яких здійснюється взаємодія між гілками влади як об’єктів логістичної інформаційної системи;

„логістична інформаційна система в державному управлінні”, під якою розуміється організаційний механізм, що перетинає функціональні межі підрозділів центральних органів виконавчої влади (за допомогою гнучкої координації) і спрямовує їхні дії на вдосконалення взаємодії з законодавчою владою в процесі законотворчості;

„інформаційний потік в процесі законотворчості”, під яким розуміється сукупність циркулюючих в процесі законотворчості між виконавчою і законодавчою гілками влади повідомлень, необхідних для прийняття конкретних управлінських рішень виконавчої гілки влади, які спрямовують її дії на досягнення мети в області законодавчого процесу.

5. Доведено доцільність застосування принципів інформаційної логістики в державному управлінні, як ефективного механізму управління інформаційними потоками, що виникають в процесі законотворення. Це дозволило вирішити такі задачі: створення інтегрованої системи регулювання інформаційних потоків в процесі законотворення; контроль за рухом інформаційних потоків; визначення технології переміщення фізичних носіїв інформації; розробка способів управління інформаційними потоками; стандартизація аналітичних матеріалів та звітів; прогнозування додаткових витрат Державного бюджету України поточного або наступного року як наслідок прийняття певних законопроектів; прогнозування потреби керівництва в аналітичних матеріалах та звітах в процесі законотворчості; організація супроводження визначених законопроектів.

6. Запропоновано дієвий механізм управління організацією взаємодії гілок влади в процесі законотворення, який заснований на впровадженні логістичної інформаційної системи.

7. Доведено, що однією із важливих умов підвищення ефективності організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення є розробка та впровадження такої логістичної інформаційної системи, що забезпечує конструктивну співпрацю зазначених гілок влади як однієї з найважливіших передумов стабільного економічного розвитку суспільства та держави.

Зазначено, що в межах окремого центрального органу державної влади його логістична інформаційна система визначає вибір, який забезпечить пристосування центрального органу виконавчої влади до процесу законотворення. Запропонований порядок створення логістичної інформаційної системи організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення дозволив уніфікувати механізм впровадження логістичної інформаційної системи в діяльність центральних органів виконавчої влади.

8. Розроблено модель логістичної інформаційної системи оптимізації організації взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради України в процесі законотворення, впровадження якої дозволило організаційно обґрунтувати та реалізувати обрану стратегію відстоювання позиції міністерства по кожному законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України та на засіданні Комітетів Верховної Ради України.

9. Доведено, що від ступеня наповнення логістичної інформаційної системи, якості та своєчасності інформації залежить ефективність державних механізмів управління організацією взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворчості. Завдяки функціонуванню логістичної інформаційної системи державного управління законопроектною роботою досягається виконання основної мети виконавчої влади в організації взаємодії з законодавчою гілкою влади – зниження навантаження на Державний бюджет країни від реалізації ухвалених Верховною Радою України видаткових законопроектів.

Розроблені принципи побудови функціональної схеми логістичної інформаційної системи організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення дозволяють чітко проаналізувати ситуацію і вчасно зреагувати на будь-які зміни в процесі законотворення.

10. Розроблено методичні положення оцінки ефективності та надійності логістичної інформаційної системи організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення, що дозволяє адекватно реагувати на зміни в процесі законотворення з одночасною оптимізацією структури ресурсного потенціалу в оптимізаційний потенціал.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

(у наукових фахових виданнях)

1. Храпська Я.С. Логістичні інформаційні системи як механізм організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворчості // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Державне управління конкурентним інноваційним розвитком”, т.V, вип. 58, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 46-56.

2. Ларіна Р.Р., Храпська Я.С. Теоретико-методологічні основи запровадження інформаційної логістики в державне управління // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Проблеми державного управління економікою”, т. ІV, вип. 59, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 101-106.

Особистий внесок здобувача: доведено необхідність застосування концепції інформаційної логістики в державному управлінні. Сформульовані визначення інформаційного потоку, який виникає в процесі законотворчості, та поняття, задачі, і функції інформаційної логістики в державному управлінні.

3. Ларіна Р.Р., Храпська Я.С. Логістичні інформаційні системи в організації взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради Ураїни в процесі законотворчості // Зб. наук. праць Донецького державного університету управління „Управління соціально-економічним розвитком територій та підприємств”, т. VІІ, вип. 64, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2006. – С. 12-19.

Особистий внесок здобувача: розроблена схема логістичної інформаційної системи взаємодії Міністерства фінансів України та Верховної Ради України в процесі законотворення.

4. Храпська Я.С. Передумови розвитку інформаційної логістики в державному управлінні // Менеджер. – 2006. – № 3 (37). – С. 136-140.

5. Храпська Я.С. Інформаційні потоки в процесі законотворення//Збір. наук. праць Донецького державного університету управління „Державне регулювання розвитку регіонів та територіальних одиниць”, т.VІІ, вип. 75, серія „Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2006 – С. 95-101.

6. Храпська Я.С. Характеристика логістичних інформаційних систем в державному управлінні//Держава та регіони. Серія “Державне управління”. – Запоріжжя. – 2007. – С. 103-106.

7. Храпська Я.С. Функціональна структура логістичної інформаційної системи Міністерства фінансів України//Економіка та держава. – 2007. – № 6. – С. 59-61.

АНОТАЦІЯ

Храпська Я.С. Державні механізми забезпечення взаємодії гілок влади на засадах інформаційної логістики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. – Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню вирішення однієї з сучасних науково-практичних проблем – формування ефективних державних механізмів організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення. Визначено, що оптимізація та раціоналізація механізмів організації взаємодії гілок влади в процесі законотворення, може бути ефективною тільки за умови застосування принципів інформаційної логістики в державному управлінні. Запропонована в роботі схема розробки та впровадження логістичної інформаційної системи дозволяє удосконалити механізм організації взаємодії виконавчої та законодавчої гілок влади в процесі законотворення за допомогою оптимізації управління інформаційними потоками. В роботі розроблено модель організаційної структури логістичної інформаційної системи, яка дозволила визначити основні принципи на основі яких можна створювати логістичні інформаційні системи в органах державної влади всіх рівнів.

Ключові слова: державне управління,