ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІОНІН Євген Євгенович
УДК 330.52:3378.45
ОЦІНКА МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Донецьк - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі економічного аналізу господарської діяльності (м. Донецьк).
Науковий консультант: член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор
Лисенко Юрій Григорович
Донецький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економічної кібернетики
(м. Донецьк)
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Костирко Лідія Андріївна, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів (м. Луганськ)
доктор економічних наук, професор Терещенко Олег Олександрович, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фінансів підприємств (м. Київ)
доктор економічних наук, доцент Косова Тетяна Дмитрівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган - Барановського Міністерства освіти і науки України, професор кафедри контролю і аналізу господарської діяльності (м. Донецьк)
Захист відбудеться листопада 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.07 Донецького національного університету за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, у залі засідань ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24
Автореферат розісланий вересня 2007р.
В. о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради Семенов А.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво впливає на умови функціонування підприємств, визначає необхідність та напрямки вдосконалення механізмів управління їх діяльністю, які спрямовані на забезпечення пріоритету інтересів власників та їх економічної і соціальної відповідальності.
Наукове осмислення нових правових, економічних й соціальних векторів у процесах управління підприємствами потребує розробки адекватних механізмів оцінки результатів їх діяльності.
Ринкова відокремленість підприємств спрямовує управління ними на збереження їх майна і його ефективне використання. Управління майном виступає визначальним і стратегічно важливим чинником підтримання й укріплення майнового стану підприємства. Його оцінка здійснюється за системою показників, моніторинг та аналіз яких уможливлює запобігання негативним тенденціям і зменшення ризику банкрутства, що є особливо актуальним на тлі значної кількості збиткових підприємств в Україні. За статистичними даними частка збиткових підприємств у країні в 2006 році в порівнянні із 2000 роком (37,7%) знизилась до 33,5%, але за цей період збитки зросли на 54,4%. Подолання процесів подальшого погіршення фінансового положення підприємств потребує концептуального обґрунтування та впровадження у практику господарювання сучасного, побудованого за світовими стандартами, механізму оцінки їх майнового стану.
Оцінка майнового стану підприємств, за концептуальним підґрунтям та інструментальним наповненням, виступає складовою системи їх фінансового менеджменту. Серед основних інструментів такої оцінки найважливішими є: оцінка вартості майна; грошових потоків, які воно генерує; аналіз майнових прав та зобов’язань з урахуванням факторів ризику їх виконання; збереження й зростання власного капіталу тощо. Ефективність їх використання залежить від якості та цілеспрямування організації на підприємстві обліку й фінансового аналізу.
Укріплення майнового стану підприємства на основі управління його платоспроможністю й ліквідністю є одним із цільових завдань забезпечення фінансової безпеки підприємства, що концептуально відповідає інтересам власників. У механізмі управління фінансовою безпекою підприємства використовується сукупність методів інформаційного забезпечення й оцінки внутрішніх та зовнішніх загроз порушення сталості його майнового стану, організація моніторингу й контролю за динамікою останнього й прийняття управлінських рішень, спрямованих на збереження життєздатності підприємства, реалізацію його довгострокових майнових прав і переваг.
Різноманітним аспектам теорії та практики управління підприємствами в умовах розвитку ринкової інфраструктури економіки з притаманними їй трансформаційними кризовими станами й необхідністю розробки антикризових механізмів присвячені дослідження провідних українських вчених: Амоші О.І., Білик М.Д., Бланка І.А., Брюховецької Н.Ю., Вишневського В.П., Єгорова П.В., Житної І.П., Лисенка Ю.Г., Мниха Є.В., Косової Т.Д., Костирко Л.А., Лахтіонової Л.О., Терещенка О.О., Чумаченка М.Г. та інших. Концептуальні основи й сучасні механізми управління майном, що зорієнтовані на зростання ринкової вартості бізнесу, складають предмет досліджень зарубіжних вчених: Валдайцева С.В., Григор’єва В.В., Ковальова В.В., Міллера М., Модільяні Ф., Ордуей Н., Савицької Г.В., Федотової М.О., Фрідмана Дж., Шеремета А.Д., Дж. К. Ван Хорна, Френка Ч. Еванса, Девіза М. Бішопа, Роберта Дж. Екклза та багатьох інших.
Завдяки їхнім розробкам сучасного наповнення й розвитку набули теорія й практика фінансового аналізу, фінансового менеджменту, оціночної діяльності, бухгалтерського обліку.
Разом з цим недостатньо системно досліджено питання взаємозв’язку формування й використання майна підприємства, як основи його стратегічного потенціалу, що, у свою чергу, є чинником впливу на зростання ринкової вартості підприємства, ролі управління майном у реалізації концепції безперервної діяльності й підтримки фінансової безпеки, єдності систем обліку й інформаційного забезпечення процесу управління майновим станом, адаптованих до вимог міжнародних стандартів, тощо.
Відсутність системного підходу до оцінки майнового стану підприємств, недосконалість її методологічного та інформаційного забезпечення певним чином впливають на темпи розвитку фондового ринку України, що є однією з передумов її міжнародної інтеграції. Необхідним при цьому є вдосконалення механізмів регулювання діяльності акціонерних товариств за вимогами міжнародних стандартів розкриття інформації, встановлених Міжнародною комісією з цінних паперів (IOSCO), що враховують результати оцінки їх майнового стану з урахуванням потреб фондового ринку.
За таких обставин безумовно актуальною є розробка науково-методологічного забезпечення оцінки майнового стану підприємств, що виступає підґрунтям для розв’язання важливого практичного завдання управління – забезпечення життєздатності підприємств та їх сталого економічного зростання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з держбюджетними темами наукових досліджень Донецького національного університету: „Проблеми обліку, аналізу й аудиту в умовах переходу до ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0194U012757), „Обґрунтування форм господарювання на засадах комплексного аналізу в умовах переходу до ринку” (номер державної реєстрації 0192U003722), у яких автор брав участь як співвиконавець і розробив методику комплексного аналізу найважливіших показників діяльності підприємств у ринковій економіці; „Проблеми економічного аналізу в обґрунтуванні управлінських рішень в умовах стандартизації бухгалтерського обліку та звітності” (номер державної реєстрації 0101U005708) і „Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу в сучасних умовах” (номер державної реєстрації 0106U003344), де автор був керівником і особисто розробив систему критеріїв та фінансових показників майнового стану підприємств, визначив необхідність типізації й структури системи аналітичних показників з урахуванням галузевих особливостей підприємств; „Дослідження механізму управління фінансовими та кредитними процесами в економіці України” (номер державної реєстрації 0101U005729), де автором, як співвиконавцем, розроблено пропозиції щодо вдосконалення інструментів фінансового менеджменту, що використовуються в управлінні фінансовою стійкістю підприємств.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка згідно з концепціями фінансового менеджменту методологічних та методичних основ оцінки майнового стану підприємств, практичне використання яких сприятиме забезпеченню їх безперервного економічного зростання.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено комплекс теоретичних, методичних та практичних завдань:
- досліджено майнові аспекти фінансово – правових засад здійснення господарської діяльності підприємств в Україні, що визначають особливості їх майна як об’єкта управління;
- за застосуванням системного підходу до підприємств та їх майнового потенціалу визначено роль майна у процесі формування майнового стану підприємства;
- обґрунтовано концептуальні засади формування механізму оцінки майнового стану підприємств, основу якого складає система показників, їх методичне забезпечення та модель оцінки;
- здійснено оцінку аналітичного потенціалу інформаційної бази майнового стану підприємства, обґрунтовано напрямки її адаптації до вимог міжнародних стандартів розкриття інформації і процедур, що відповідають механізму оцінки майнового стану;
- розроблено методичні підходи й аналітичні інструменти оцінки майнових прав підприємства на підставі визначення майна як стратегічного потенціалу забезпечення правоздатності підприємства;
- обґрунтовано методологічні та методичні засади визнання фінансових результатів діяльності підприємства як показників оцінки ефективності використання його майна;
- розроблено пропозиції щодо методичного обґрунтування визначення показника „робочий капітал” як складового елемента системи показників забезпечення виконання майнових зобов’язань підприємства;
- обґрунтовано систему аналітичних індикаторів реалізації концепції збереження власного капіталу підприємства;
- визначено показники фінансової стійкості як критерії забезпечення майнових зобов’язань підприємства;
- за результатами аналізу фінансового стану підприємств України, визначено тенденції їх розвитку й обґрунтовано напрямки удосконалення організації управління за показниками майнового стану.
Об’єктом дослідження є процеси управління майновим станом підприємств.
Предметом дослідження виступає розробка методологічних та методичних засад механізму оцінки майнового стану підприємств за системою критеріїв та показників реалізації їх майнових прав та зобов’язань.
Методи дослідження. Теоретико – методологічною основою проведеного дослідження є загальнонаукові методи: системного підходу, синтезу, індукції та дедукції – при дослідженні майнових аспектів фінансово – правових засад господарювання; наукової абстракції – при розробці концептуальної моделі оцінки майнового стану підприємств; групування – для розподілу підприємств за критерієм рівня робочого капіталу; кореляційного та регресійного аналізу – при визначенні ефективності процесу управління за фінансовими результатами діяльності підприємств; аналізу й синтезу – при розробці системи критеріїв і показників, що характеризують майновий стан суб’єктів господарювання; методи системної динаміки – для оцінки майнового стану підприємства й визначення тенденцій у його змінах. Реалізація запропонованих алгоритмів факторного аналізу показників майнового стану підприємств та імітаційної моделі його оцінки була здійснена у програмному середовищі Power Sim.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації запропоновано нове вирішення важливої науково-практичної проблеми – обґрунтування засад оцінки майнового стану підприємств, що сприяє забезпеченню сталого економічного зростання України. При цьому одержані такі нові наукові результати:
вперше:
- розроблено концепцію формування системи оцінки майнового стану суб’єктів господарювання, яка ґрунтується на визначенні механізмів взаємодії майнових прав та зобов’язань у контурах фінансово-правових обмежень. Обґрунтовано методологічні засади впровадження механізму оцінки майнового стану підприємств у систему фінансового менеджменту за принципами його відповідності концепціям збереження й вартості капіталу, оцінки чистих активів, пріоритету економічних інтересів власників, що надає змогу визначити стратегічні вектори управління підприємствами;
- на основі застосування системного підходу до визначення складових дефініції „майновий стан підприємств”, методологічно обґрунтовано необхідність дворівневого підходу до формування критеріїв та системи показників його оцінки з урахуванням їх правового та функціонального змісту і розроблено аналітичне її наповнення з розподілом показників на базові (функціональні) та ініціативні (деталізуючи). Це дозволило обґрунтувати взаємопов’язані критеріальні значення найважливіших фінансових показників, що визначають майновий стан підприємства, сприяють формалізації процедур аналізу, знижують його трудомісткість, сприяють обґрунтованості підготовки й прийняття управлінських рішень;
- розроблено методичні підходи до формування аналітичної компоненти річного фінансовоїго звітностіу акціонерних товариств, що сприятиме розкриттю фінансової інформації згідно з положеннями Міжнародних стандартів розкриття інформації (IOSCO), що дозволило сформувати масив структурованої фінансової інформації за рівнями її утворення (корпоративного, галузевого, національного) з відповідним наповненням показниками фінансового та нефінансового характеру, які забезпечують підготовку й прийняття рішень з управління майновим станом підприємств. Доведення функціонального зв’язку між найважливішими фінансовими показниками забезпечило обґрунтування напрямків контролю в механізмі реалізації концепції збереження капіталу та розробці комплексу заходів управлінського впливу на підприємство в процесі реалізації функцій фінансового контролю, що забезпечує підвищення ефективності управління підприємствами.
дістали набули подальшого розвитку:
- обґрунтування платоспроможності й ліквідності в аспекті критеріальних функцій управління життєздатністю й розвитком підприємства, що дозволило довести залежність платоспроможності від робочого капіталу, встановити функціональну залежність коефіцієнтів покриття й забезпеченості власними коштами та пріоритетність й характер впливу першого з них на значення другого, що є визначальним у механізмі забезпечення фінансової безпеки підприємства;
- виокремлення суттєвих передумов втрати платоспроможності дозволило виділити аналітичні індикатори оцінки чинників, що сигналізують про наближення банкрутства (систематичний брак оборотних коштів, наявність збитків за певний проміжок часу та низькі значення показників ліквідності й робочого капіталу) й довести необхідність відновлення втраченого раніше робочого капіталу й забезпечення стратегічної важливості його зростання, що забезпечує підтримку життєздатності підприємства;
- методи розрахунку показників у стандартизованій фінансовій звітності, які забезпечують єдність підходу до представлення інформації та її сприйняття користувачами, що сприяє підвищенню „прозорості” підприємств на фондовому ринку та їх подальшому розвитку;
- організація управлінського аналізу, планування й внутрішнього аудиту на основі наскрізної інтеграції даних управлінського обліку, що забезпечує вирішення комплексу завдань факторного аналізу фінансових результатів, планування витрат, виручки від реалізації й прибутку, проведення контролю за відхиленнями показників, здійснення кредитування бізнес проектів, оподаткування прибутку тощо;
- інформаційне забезпечення фінансового менеджменту на основі впровадження моделі реалізації аналітичних можливостей фінансової звітності, що підвищує потенціал інформаційної бази оцінки майнового стану підприємства;
вдосконалено:
- підходи до гармонізації представлення інформації про формування фінансових результатів у фінансовій звітності підприємств і статистичних збірниках Держкомстату України, що значно розширить аналітичну значущість статистичної інформації, забезпечить єдиний підхід і підвищить можливості проведення порівняльного аналізу на рівні підприємство – галузь;
- організаційно-економічний механізм реалізації законодавчого регулювання діяльності акціонерних товариств, що не забезпечують необхідного рівня своєї життєздатності, у межах якого запропоновано вдосконалену методику розрахунку чистих активів підприємства, що обмежує використання механізму дооцінки основних засобів та других видів активів;
- порядок розрахунку базових показників майнового стану підприємства за уніфікованою (типовою) формою з представленням у Пояснювальній записці до річного фінансового звіту, що забезпечить задоволення інтересів користувачів такої інформації (інвесторів, власників тощо);
- методи аналізу грошових потоків на основі впровадження комплексного підходу до визначення найважливіших аналітичних показників з урахуванням нормативних й економічних вимог до функціонування підприємств. Це дозволяє оптимізувати процес прийняття управлінських рішень та, як наслідок, забезпечити зростання чистого грошового потоку.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали проведеного дослідження мають практичне значення й можуть бути використані в управлінні діяльністю підприємств, визначенні стратегії їх розвитку й запобіганні неплатоспроможності, а також фінансовими органами, управліннями Пенсійного фонду України, незалежними агенціями з оцінки вартості майна, у навчальному процесі при підготовці економістів.
Розроблені теоретичні положення доведені до рівня практичних пропозицій і рекомендацій, що мають універсальний характер.
Результати досліджень використані в діяльності: податкової адміністрації у Донецькій області (акт впровадження № 56778-17-210) – впровадження дворівневої системи оцінки майнового стану підприємств у роботу управління з економічного аналізу та прогнозування доходів підвищує обґрунтованість значень бюджетних показників за рахунок систематичного аналізу майнового стану підприємств-платників податків; Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації (акт впровадження № 04-02/21-2945 від 16.10.2006р.) – методи відбору показників при аналізі та прогнозуванні соціально-економічного розвитку області й обґрунтуванні балансу фінансових ресурсів; територіальних відділень Пенсійного фонду України (довідка № 10619/02 від 05.10.2006р.) – при проведенні ревізійної роботи з питань виявлення намірів здійснення фіктивного банкрутства, а також для формування обґрунтованої бази для нарахування страхових внесків підприємств до Пенсійного фонду України; у Донецькому територіальному відділенні державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (довідка № 06-09/3422/2/07 від 07.06.07р.); ЗАТ "Донецький комбінат хлібопродуктів № 1" впроваджено алгоритми факторного аналізу, імітаційну модель оцінки майнового стану, пропозиції щодо використання показника монетизації прибутку (акт впровадження № 250 від 03.04.2007 р.); ВАТ "Донецький булочно-кондитерський комбінат" у роботу якого впроваджено комплекс фінансових показників, що забезпечило зниження собівартості продукції та зростання операційного прибутку у сумі 148 тис. грн.. (акт впровадження № 650 від 25.05.2007 р.); у навчальному процесі Донецького національного університету (довідка № 458/01-27/6.10.0 від 11.06.07 р.) - при розробці методичного забезпечення і викладанні дисциплін: „Фінансовий менеджмент”, „Фінансовий аналіз”, „Стратегічне управління”, „Оцінка вартості майна” та „Економічний аналіз”.
Особистий внесок здобувача. Теоретичне обґрунтування, практичні розробки та рекомендації, що містяться у дисертаційній роботі, автором одержані особисто. Внесок здобувача до публікацій, що написані у співавторстві, відображено у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях. Основні з них: II Міжнародна науково-практична конференція “Социально-экономические аспекты глобализации” (Донецьк, квітень 2001р.); міжрегіональна науково-практична конференція “Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития” (Донецьк, листопад 2001р.,2002р.); Міжнародна науково-методична конференція “Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” (Київ, травень 2002р.); міжнародна науково-практична конференція “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб’єктів” (Львів, вересень 2002р.); науково-практична конференція “Совершенствование контрольно-ревизионной деятельности в регионе” (Донецьк, травень 2003р.); науково-практична конференція “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (Тернопіль, жовтень 2003р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Экономические проблемы промышленного развития в Украине” (Донецьк, травень 2005р.); V Міжнародна наукова конференція “Инвестиции в будущее” (Болгарія, Варна, жовтень 2005р.); IV Міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку” (Тернопіль, жовтень 2006р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 487 наукових працях загальним обсягом 643,662 друковані аркуші, з яких особисто авторові належить 44,74 д.а., з них 1 одноосібна монографія, 1 колективна монографія, 287 статей у наукових фахових виданнях, 17 за матеріалами конференцій, 1 навчальний посібник із грифом Міністерства освіти і науки України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і викладена на 36147 сторінціках. Список використаних джерел містить 328 найменувань. У дисертації міститься 320 таблицьі, 321 рисуноки, 456 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У розділі 1 „Методологічні засади оцінки майнового стану підприємств” досліджено економіко-правові основи формування й оцінки майнового стану підприємств у системі фінансового менеджменту.
Серед базових підґрунть функціонування підприємств головне місце посідають відносини власності, предметом яких є майно. Дослідження процесів його еволюційного розвитку, що відбувається під впливом політичних, економічних, соціальних та інституціональних перетворень, виступає необхідною передумовою для сучасного визначення майна як категорії та об’єкту фінансового менеджменту.
Визначення місця майна у системі фінансового менеджменту здійснювалося в двох аспектах: правовому та економічному. При цьому було виявлено, що за українським законодавством (Цивільним та Господарським кодексами) юридичне трактування майна підприємств має принципові розбіжності, які суперечать його економічному змісту та сучасним тенденціям змін у складі, структурі, розподілу за правами власності й відповідними зобов’язаннями.
Визнання майна підприємств у якості категорії фінансового менеджменту зумовлене об’єктивністю й циклічністю відтворювального процесу, зростанням вартості майна, структурних змін у його складі за рахунок посилення позицій нематеріальних активів, що в сукупності змінює механізм розподілу прав власності на результати від використання майна.
Трансформація майна підприємств у контурі системи норм права здійснюється за вектором „майнові права – активи”. При цьому основу цієї трансформації складають суттєві ознаки майна, які не лише є регламентом щодо визнання суб’єкту господарської діяльності, але й відповідають вимогам національних та більшості міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й фінансової звітності ( рис.1).
Доведення приналежності майна до об’єктів фінансового менеджменту було здійснене за принципом його здатності генерувати грошові потоки у майбутньому, які визначають перспективи життєздатності підприємства, забезпечують безперервність його діяльності та сприятимуть зростанню ринкової вартості.
Економічна трансформація майна через майнові права в активи підприємств відповідає засадам теорії систем, згідно з якою на „вході” підприємство використовує сукупність речей та інших цінностей, а на „виході” знаходиться майно, що набуває форми активів.
Практична значущість правового та економічного наповнення поняття „майно підприємств” визначається:
- становленням інституту власності в Україні, особливо розвитком процесів приватизації й корпоратизації;
- розвитком фондового ринку з відповідними інформаційними потребами зовнішніх інвесторів;
- потребами державних органів, що здійснюють регулювання процесів обігу майна в суспільстві;
- реалізацією фіскальної функції у вигляді податку на майно;
- впровадженням сучасних концепцій управління бізнесом, орієнтованих на забезпечення максимізації ринкової вартості майна як кінцевої мети підприємництва.
Розкриття дефініції „майновий стан підприємства” через систему його майнових прав та зобов’язань здійснюється у контурі фінансового менеджменту, де вони набувають нової форми у вигляді операцій з активами, яким протистоять відповідні зобов’язання. Наприклад, дебіторська заборгованість підприємства визначає його майнові права, а кредиторська – зобов’язання. За таким підходом подальше дослідження майнового стану потребує визначення комплексу аналітичних показників, методів їх розрахунків, джерел інформації, принципів її використання та методів оцінки.
отриманих результатів, від адекватності яких залежить якість управлінських рішень.
Рис.1. Економіко-правові основи формування й оцінки майнового стану підприємств в системі фінансового менеджменту
Загалом всі перелічені елементи слід вважати складовими цілісної системи оцінки майнового стану підприємств.
Розвиток в Україні сучасних механізмів оцінки значною мірою відповідає світовій практиці, але не може бути визнаний досконалим і достатньо адаптованим до потреб управління підприємствами.
Серед основних недоліків оцінки, що зменшують її ефективність, можна виокремити:
- недосконалість нормативного забезпечення процесу оцінки;
- суттєву суб’єктивність „незалежної” оцінки, яку здійснюють спеціалізовані організації з оцінки;
- недосконале інформаційне забезпечення оцінки та обґрунтування методичних підходів до вибору відповідних коефіцієнтів, мультиплікаторів, що пов’язане із недостатнім розвитком фондового ринку;
- відсутність комплексного підходу до формування показників майнового стану підприємства, що пов’язане з обмеженістю процесу управління даними фінансової звітності та низькою кваліфікацією менеджменту;
- відсутність на більшості підприємств України планів розвитку та обґрунтованих фінансових стратегій, спрямованих на збереження капіталу (фізичного та фінансового) і зростання вартості майна.
Згідно з концепцією сталого розвитку підприємств, які існують в динамічному мінливому середовищі, вирішення цього завдання безумовно є актуальним, що посилюється в умовах значної кількості збиткових підприємств в Україні, які суттєво впливають на темпи економічного зростання (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка показників збитковості та простроченої заборгованості підприємств України
Впровадження механізму оцінки майнового стану підприємств у систему фінансового менеджменту доцільно здійснювати з урахуванням методологічних засад оціночної діяльності та управління фінансами підприємств:
- чіткий розподіл процедур оцінки за функціональними ознаками оціночної діяльності, що забезпечує визначення її інформаційних та методичних обмежень;
- визначення концептуальних зв’язків між параметрами майнового стану підприємств та їх фінансовим становищем;
- вибір і дотримання принципів організації бухгалтерського обліку майнових прав та зобов’язань, послідовності облікової політики, що забезпечує визнання фінансових результатів та їх аналітичну (управлінську) інтерпретацію;
- методичне обґрунтування процедур, методів та інструментів оцінки, забезпечення достовірності її результатів, прозорості підходів та об’єктивності рекомендацій, що в сукупності сприятиме сталому розвитку підприємств.
Обґрунтовано напрямки вдосконалення окремих аналітичних процедур, які складають механізм оцінки майнового стану підприємств та забезпечують визначення ціни майнових прав та зобов’язань і підготовку управлінських рішень за цим критерієм.
У розділі 2 "Концептуальні підходи до формування системи фінансових показників оцінки майнового стану підприємств" обґрунтовано, що системний підхід до оцінки майнового стану базується на принциповому визначенні критеріїв та адекватних їм фінансових показників, які в сукупності виступають підсистемою фінансового менеджменту підприємств.
Базуючись на фундаментальних засадах теорії власності, майно підприємства розглядається за принципом переходу (розподілу) майнових прав, який виникає у ситуаціях, викликаних змінами у фінансовому стані й регламентованих нормами господарського права. Безпосередньо сама можливість втрати всього майна або його частки у випадку фінансової неспроможності свідчить про неефективне управління підприємством, серед найважливіших чинників якого є відсутність дієвого механізму оцінки майнового стану.
Визначення поняття "майнового стану підприємства" на основі поєднання юридичної та економічної складових здійснення підприємницької діяльності у системі норм права, що регламентують її, дозволило розробити концептуальні підходи до обґрунтування системи критеріїв оцінки. Її основу складає ідентифікація "критерію" за принципом здатності до утворення класифікованих за якісними ознаками структурних елементів майнового стану підприємства.
Втілення його юридичної складової з цільовою функцією гарантування прав власності базується на визначеній системі майнових прав та зобов'язань. Їхні якісні характеристики відбиваються у економічному блоці через відповідні групи критеріїв:
- майнові права визначаються за критеріями майнової маси, обсягів продажу, фінансових результатів та грошових потоків;
- майнові зобов’язання – через ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість (рис. 3).
За таким підходом до оцінки майнового стану забезпечується реалізація концепцій безперервної діяльності підприємства, сталого розвитку та розробки основ бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На цьому підґрунті сталий розвиток підприємств забезпечується за умов відтворення на циклічній основі у довгостроковому періоді всіх елементів майнових прав із відповідним рівнем зобов'язань. Базову функціональну взаємозалежність між ними утворюють обсяги діяльності, які визначають співвідношення фінансових результатів та платоспроможності підприємства. Суттєвим чинником впливу на це співвідношення виступає обрана підприємством модель облікової політики, що може призводити до "розриву" між обсягом чистого прибутку та сальдо грошових потоків. Довготривалість існування такої ситуації призводить до неплатоспроможності підприємства. Серед інструментів регулювання цього процесу запропоновано визначення рівня монетизації прибутку, тобто оцінка ступеню наповнення його грошовими коштами, через який забезпечується зв’язок між результатами реалізації майнових прав підприємства та спроможністю виконання його майнових зобов'язань (рис. 4).
Встановлення залежності складу майнових зобов'язань від джерел формування майна стало підґрунтям методичного забезпечення їх аналітичної оцінки за концептуально визначеними критеріями ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.
Змістовне наповнення механізму оцінки майнового стану підприємств згідно з визначеною системою критеріїв забезпечується через систему показників, структурованих за принципами універсальності та внутрішньої системності.
Відповідно до першого з них обґрунтовано формування системи узагальнюючих показників, які враховують параметри законодавчого визначення майна. За другим принципом формуються часткові показники, що віддзеркалюють напрямки та причини змін у складі та структурі майна. Таким чином, концептуальний підхід до оцінки майнового стану підприємства визначається послідовністю: критерії – узагальнюючі показники – деталізуючі показники. Це дозволяє обґрунтувати склад показників, їх функціональну залежність, що виступає основою розробленої концептуальній моделі оцінки майнового стану підприємства як підсистеми його фінансового менеджменту.
Побудова моделі здійснюється на базі балансового підходу до процесів формування й використання ресурсів підприємства за розробленими фінансовими показниками, методами їх розрахунку та встановленими граничними значеннями. Ефективність моделювання забезпечується методами системної динаміки, які дозволяють на основі вибору критеріального параметру у системі зовнішніх та внутрішніх характеристик підприємств обґрунтувати стратегію його розвитку, цільовою функцією якої виступає зростання ринкової вартості підприємства на основі реалізації механізму оцінки його майнового стану.
ЗЗа таким підходом до оцінки майнового стану забезпечується реалізація концепцій безперервної діяльності підприємства, сталого розвитку та розробки основ бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На цьому підґрунті сталий розвиток підприємств забезпечується за умов відтворення на циклічній основі у довгостроковому періоді всіх елементів майнових прав із відповідним рівнем зобов'язань. Базову функціональну взаємозалежність між ними утворюють обсяги діяльності, які визначають співвідношення фінансових результатів та платоспроможності підприємства. Суттєвим чинником впливу на це співвідношення виступає обрана підприємством модель облікової політики, що може призводити до "розриву" між обсягом чистого прибутку та сальдо грошових потоків. Довготривалість існування такої ситуації призводить до неплатоспроможності підприємства. Серед інструментів регулювання цього процесу запропоновано визначення рівня монетизації прибутку, тобто оцінка ступеню наповнення його грошовими коштами, через який забезпечується зв’язок між результатами реалізації майнових прав підприємства та спроможністю виконання його майнових зобов'язань (рис. 4).
Рис. 4. Взаємодія важливіших елементів визначення майнового стану суб’єкта господарювання
Встановлення залежності складу майнових зобов'язань від джерел формування майна стало підґрунтям методичного забезпечення їх аналітичної оцінки за концептуально визначеними критеріями ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.
Змістовне наповнення механізму оцінки майнового стану підприємств згідно з визначеною системою критеріїв забезпечується через систему показників, структурованих за принципами універсальності та внутрішньої системності.
Відповідно до першого з них обґрунтовано формування системи узагальнюючих показників, які враховують параметри законодавчого визначення майна. За другим принципом формуються часткові показники, що віддзеркалюють напрямки та причини змін у складі та структурі майна. Таким чином, концептуальний підхід до оцінки майнового стану підприємства визначається послідовністю: критерії – узагальнюючі показники – деталізуючі показники. Це дозволяє обґрунтувати склад показників, їх функціональну залежність, що виступає основою розробленої концептуальній моделі оцінки майнового стану підприємства як підсистеми його фінансового менеджменту.
Побудова моделі здійснюється на базі балансового підходу до процесів формування й використання ресурсів підприємства за розробленими фінансовими показниками, методами їх розрахунку та встановленими граничними значеннями. Ефективність моделювання забезпечується методами системної динаміки, які дозволяють на основі вибору критеріального параметру у системі зовнішніх та внутрішніх характеристик підприємств обґрунтувати стратегію його розвитку, цільовою функцією якої виступає зростання ринкової вартості підприємства на основі реалізації механізму оцінки його майнового стану.
Імітаційне моделювання за ключовими показниками чистого грошового потоку, оборотності обігового капіталу, коефіцієнту маневреності, фінансової незалежності та інших, дозволяє визначити похідні показники прибутковості продажу, майна та капіталу, тенденції та темпи зміни яких мають враховуватися при підготовці управлінських рішень.
У розділі 3 „Методичне та інформаційне забезпечення процесу оцінки майнового стану підприємств” розглянуто аналітичний потенціал інформаційної бази майнового стану. Значну увагу приділено визначенню місця й ролі управлінського та фінансового аналізу в механізмі оцінки майнового стану підприємств, а також адаптації фінансових показників до принципів міжнародних стандартів розкриття інформації (IOSCO).
Системний підхід до управління майновим станом підприємства на основі використання механізмів його оцінки базується на інформації, аналітичний потенціал якої є суттєвим чинником ефективності управління. Критична оцінка стану інформаційної бази підприємств в Україні та існуючих методичних підходів до її аналітичної обробки дозволила визначити основні проблеми та суперечності формування збалансованої системи критеріїв та показників майнового стану підприємств, структурувати її за рівнями джерел інформації, сфер використання, спроможністю до уніфікації та перетворення її на універсальний інструмент фінансового менеджменту.
Концептуальне визначення майнового стану підприємства як складної системної сукупності майна з притаманними йому властивостями, що втілюються у структурованих майнових правах та зобов’язаннях, реалізуються згідно з концепцією безперервної діяльності підприємств, дозволило обґрунтувати наступну тезу: аналітичний потенціал інформаційної бази майнового стану підприємств визначається ієрархічно побудованою моделлю реалізації мети, якісних характеристик, принципів підготовки та складових елементів фінансової звітності підприємств. Доведено, що динамічність змін у майновому стані підприємства призводить до змін у його фінансовому стані та навпаки.
Розвиток та максимальне розкриття аналітичного потенціалу інформаційної бази майнового стану підприємства забезпечується завдяки використанню запропонованих у роботі алгоритмів формування аналітичних показників, що утворюються у межах фінансового та управлінського аналізу.
Потенціал інформаційної бази розкривається за умов налагодження досконалої цілісної системи управлінського та фінансового аналізу. Ігнорування її значущості, невизнання як самостійної сфери управлінської діяльності з підпорядкуванням аудиту закономірним чином призвело до втрати методологічних й організаційних позицій.
Узагальнення існуючих науково-практичних підходів до розв’язання цієї проблеми дозволило визначити місце й значення управлінського та фінансового аналізу в системі управління підприємствами, встановити їх зв’язок з управлінським та фінансовим обліком, розкрити спрямованість аналітичних потреб користувачів інформації, їхні вимоги та основні завдання з акцентом на аналізі майнового стану підприємств.
Визначальним у посиленні провідної ролі фінансового аналізу в оцінці майнового стану підприємств є наступне:
- забезпечення аналітичною інформацією процесу управління конкурентноздатністю підприємств;
- розвиток корпоративної форми власності, її відкритість на фондовому ринку, інвестиційні очікування та питання забезпечення фінансової безпеки бізнесу;
- розвиток аудиторської діяльності, невід’ємною складовою якої є фінансовий аналіз;
- розвиток інфраструктури інституту власності зі стрімким розширенням сфери майнових прав, що потребує відповідної майнової оцінки, де економічним підґрунтям виступає аналіз майнового та фінансового стану суб’єктів господарювання.
Процеси міжнародної економічної інтеграції України визначили появу нових управлінських орієнтирів, технологій та підходів до формування й обробки масивів інформації з урахуванням впровадження загальних стандартів обліку та звітності. Визнання їх методологічної цінності водночас потребує методичної та практичної адаптації до українських реалій. Насамперед адаптації потребують процедури підготовки аналітичної бази, її методичне наповнення сучасними інструментами, структурованими за системою критеріїв та показників: інформаційна наповненість звітності, відповідність аудиторських процедур та звітів правовій базі та системам обліку суб’єктів господарювання, розвиток компоненти звіту, що містить фінансову інформацію, яка не відповідає потребам учасників фондового ринку. За такими підходами слід формувати багаторівневу інформацію, від корпоративного до міжнародного рівнів. Як базовий масив, у складі корпоративної інформації виділяється: обов’язкова стандартизована інформація, побудована за принципом універсальності; додаткова інформація за показниками, що відбивають техніко-економічні особливості галузі, але не мають жорсткої методичної регламентації.
Необхідність забезпечення прозорості та однозначності сприйняття фінансової інформації базується на уніфікованій системі аналітичних показників за їх термінологічною визначеністю, методом розрахунку, встановленими межами припустимих значень, інтерпретацією результатів, функціональною кореляційною залежністю та інше. Побудова такої системи показників дозволила обґрунтувати їх базові співвідношення й граничні значення. Так, при визначенні верхньої межи коефіцієнтів абсолютної ліквідності, покриття та маневреності власного капіталу враховувалося наступне:
- при відсутності грошових коштів та їх еквівалентів коефіцієнт абсолютної ліквідності буде дорівнювати 0. При перебільшенні обсягів грошових коштів та їх еквівалентів над поточними активами значення даного коефіцієнту буде зростати, але він не може бути більшим за коефіцієнт покриття;
- коефіцієнт абсолютної ліквідності та коефіцієнт покриття мають однакові значення лише за умов формування поточних активів виключно абсолютно ліквідними активами. Управлінська оцінка значень даного коефіцієнту передбачає визначення надлишку коштів в обороті підприємства, які можна інвестувати в інші види активів.
- при значеннях коефіцієнту покриття більше 2, якщо це спостерігається у довготривалому періоді, слід вважати неефективним управління активами підприємства, що визначається у зростанні обсягів неотриманого прибутку.
Загалом, з метою забезпечення аналітичного обґрунтування управлінських рішень на підприємстві пропонується у пояснювальну записку до Річного фінансового звіту додавати порядок розрахунку за уніфікованою (типовою) формою базових показників його майнового стану. Склад таких показників повинен містити поряд із загальновідомими показниками майнового стану підприємства (коефіцієнти оборотності, рентабельності, платоспроможності, технічного рівня та стану основних фондів) показники, що відбивають здатність активів підприємства генерувати майбутні економічні вигоди. Насамперед до них належать: коефіцієнт відношення чистого грошового потоку до визначеної бази – активів, власного капіталу, вхідного грошового потоку, а також показник робочого капіталу.
У розділі 4 "Оцінка майнових прав підприємств: система критеріїв та показників" досліджено майно як стратегічний потенціал правоздатності підприємства. Це створює умови для формування фінансових результатів, що виступають як показник ефективності використання майна. Визначено потоки грошових коштів як об’єкт та інструмент аналітичної оцінки реалізації майнових прав підприємства.
Обґрунтовано, що, з позицій вартісно орієнтованих концепцій управління, підприємство повинне розглядатися як цілісна система синергійно поєднаних елементів потенціалу та процесів. Основу цього твердження визначають підходи до майнової відокремленості юридичної особи, що забезпечено правами здійснення економічного контролю за ресурсами, які були створені внаслідок минулих подій.
Юридичні та економічні аспекти прав підприємства на використання майна з метою отримання економічної вигоди у майбутньому складають зміст поняття правоздатності підприємства. Розподіл поміж учасниками економічного обороту прав на розпорядження майном, у свою чергу, формує структуру майнових вимог, спроможність задоволення яких за наявним обсягом ресурсів визначає ступінь використання потенціалу.
Віднесення майна до ключових чинників стратегічного управління підприємствами ґрунтується на узагальненні наукових та практичних визначень економічного потенціалу підприємства. Найважливішим його елементом виступають активи у різних формах їх існування (представлення), безперервної трансформації, що утворює основи для їх управління.
Головними ознаками активів у контексті відтворення правоздатності підприємства є забезпечення економічних вигод у майбутньому, транзакційні здатності та спроможність використання для забезпечення зобов'язань.
Через склад та структуру активів, джерел їх формування, обсягу та строковістю одержаних економічних вигод розкривається майновий потенціал підприємства. Його дослідження потребує визначення системи показників, що враховують його певні особливості й забезпечують процес оцінювання. У цій системі основними є такі показники: балансова вартість майна; його склад та структура, що оцінюються за характером впливу на оборотність сукупних активів та потреб у додаткових коштах; зміни у валюті балансу. Часовою характеристикою стратегічного визначення майнового потенціалу підприємства є довготривалість використання необоротних активів, які в умовах технічних та технологічних інтервенцій суттєво впливають на формування фінансового результату.
За результатами аналізу підприємств Донецької області доведено важливість методологічної та практичної розробки питань з управління фінансовим забезпеченням відтворення основних фондів. Зменшення їх економічного потенціалу через фізичне та моральне зношування актуалізує значення використання амортизаційних відрахувань як джерела фінансування. З метою посилення дієвості показників амортизації в механізмі оцінки майнового стану підприємств було запропоновано рекомендації щодо напрямків гармонізації систем податкового та фінансового обліку, методів розрахунку показників, що конкретизують амортизаційну політику підприємства.
Стандартизація бухгалтерського обліку викликала зміни також у механізмі оцінки майнового потенціалу в частині оборотних коштів, що позначилося на методиці розрахунку коефіцієнту оборотності оборотних активів. Для удосконалення цього запропоновано вибір варіанту визнання доходу, методу оцінки виручки, що має вплив на тривалість одного обороту. Аналіз роботи підприємств Донецької області за цими показниками забезпечив основу для методичного обґрунтування необхідності й процедури корегування доходу (виручки) від реалізації на зміни дебіторської заборгованості за товари та послуги.
У роботі визначено необхідний масив інформації, запропоновано напрямки удосконалення алгоритмів факторного аналізу фінансових результатів,
