Можна помітити, що наше законодавство визначає нерівність не тільки буквально нормативно, але і тонко психологічно, закладаючи в підсвідомість учасників процесу, залучених до процесу суб’єктів, населення, чиновників, представників влади нерівне ставлення до сторін і помилкову оцінку суті їх діяльності і соціального стану в суспільстві, не говорячи вже про формування традиційно знехтувального відношення до захисту (адвоката), створюючи упереджене ставлення до обвинуваченого (підсудного). Поняття сторони припускає дійсну їхню рівність і не обов'язково за способами досягнення мети, а більше за можливостями її досягнення. Тому участь захисника у стадії досудового слідства у кримінальних справах часто є формальною фікцією, що є етичним негативом і створює певний психологічний дискомфорт у судочинстві.

У підрозділі 3.2. „Взаємодія сторін у здійсненні завдань судочинства” зазначається, що відносини сторін кримінально-процесуальної діяльності принципово регламентовані нормами процесуального законодавства, у яких закладені основи їх співробітництва відповідно до завдань цих суб'єктів в кримінальному судочинстві. Глибока повага до суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності, увага до позиції і думок сторін у процесі створюють не тільки обстановку психологічного комфорту, але і є тим тлом, що дозволяє без упередженості, спокійно вивчити обставини справи, а отже, забезпечити повноту, всебічність дослідження доказів, прийняти справедливе рішення. Крім того, висока моральна культура судді й інших суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності виключає формально-бюрократичну реалізацію вимог закону, забезпечує правильне вирішення завдань кримінального судочинства, охорону прав і законних інтересів громадян. Але встановлюючи права й обов'язки сторін кримінально-процесуальної діяльності, норми кримінально-процесуального права не можуть самі по собі гарантувати їх здійснення, відповідно до відбитих в них цілей кримінально-процесуального права. Більше того, найдосконаліший закон, що доводить до відома адресата відповідне правило поведінки, може (за неправильного його застосування) викликати результати, протилежні закладеним у ньому цілям. Важливим тому є не тільки те, що передбачають норми права, але й хто і як їх здійснює. Тому у процесі пізнання об'єктивної істини ми не можемо не враховувати значення вольових і емоційних моментів, моральних ідеалів, властивостей характеру, соціальних симпатій і антипатій, що відіграють не останню роль у формуванні переконань. Законодавець не тільки регламентує коло прав і обов'язків кожного суб'єкта кримінально-процесуальної діяльності (ст. 262-268 КПК України), але і закріплює принципову основу взаємодії всіх суб'єктів з реалізації своїх прав, вводячи в ст. 261 КПК положення, за якими обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний позивач, цивільний відповідач і їх представники в судовому розгляді користуються рівними правами з представлення доказів, участі в дослідженні доказів і заяві клопотань. Протиставлення доказів обвинувачення і захисту у кримінальній справі дозволяє уникнути обвинувального ухилу, сприяє справедливому вирішенню справи. Проте, незважаючи на протилежні позиції, між сторонами можливі й обов'язкові нормальні ділові взаємовідносини. Основу цих взаємовідносин складає загальна для прокурора і захисника мета діяльності - надавати допомогу у здійсненні правосуддя. Взаємовідносини, що складаються між адвокатом і прокурором, повинні будуватися на дотриманні кожним із них наданих прав і обов'язків, на розумінні завдань суду.

Процесуальне протистояння під час розгляду справи неминуче. Однак загальна мета у принциповому вимірі виступає спонукальним мотивом до переваги у відносинах сторін бажання до співробітництва, що можливо тільки в умовах їх професійної процесуальної рівності. Саме тактовність, етичність поведінки учасників, дотримання норм закону і правил спілкування сприяють утвердженню рівності сторін.

У підрозділі 3.3. „Правила професійної етики в забезпеченні рівності сторін” визначено, що професійна етика учасників кримінального процесу виступає важливою передумовою реалі-зації можливостей і потенціалу сторін у здійсненні рівних процесуальних прав та є скла-довою певних морально допустимих стандартів поведінки суб’єктів кримінального судочинства.

Важливу роль в юридичній діяльності відіграє моральна культура, яка виражається в знанні моральних вимог суспільства, у спроможності людини свідомо обгрунтовувати цілі і засоби діяльності (моральна свідомість), припускає багатство емоційної сфери особистості, здатність до співчуття, співпереживання, культура моральних почуттів, характеризує здатність особистості до вибору форм і засобів поведінки в різноманітних ситуаціях (культура поведінки). Культура учасників судового процесу - це лише частина загальної культури судочинства і вона дуже багатолика: одяг професійних учасників судового процесу, манери, вітання, звертання один до одного у процесі роботи, поведінка на перервах і багато іншого. Володіння правилами етикету забезпечує доброзичливі і поважні стосунки учасників процесу між собою.

Безумовно, спілкування між сторонами повинно вестися в пристойній і тактовній манері, без перекручування фактів. Однак зрозуміла упередженість, чітке розуміння своїх функцій, їх осмислення саме з позиції обвинувачення чи захисту допомагає більш повному висвітленню фактів, їх предметному викладу перед незалежним і безстороннім судом. І тут загальною підставою у взаємодії сторін між собою і суду зі сторонами є професійний такт як частина професійної майстерності суб'єктів, що виявляється в умінні глибоко проаналізувати докази з можливістю найбільш оптимального вибору засобів і прийомів впливу один на одного, на суд і оточуючих. Суддя, прокурор, адвокат (захисник) постійно знаходяться в центрі уваги всіх учасників судового процесу. Тому кожному з них повинні бути властиві такі соціальні якості як професіоналізм, чесність, принциповість, професійна етика, гуманність та ін.

Професійна етика учасників кримінального судочинства України формується соціальним середовищем, суспільством, його ціннісними настановами, моральними принципами та нормами. Вона є од-ним з вагомих показників розвитку громадянського суспільства, його внут-рішньою характеристикою, що визначається закріпленими в Конституції України правами та свободами громадян, законністю, рівнем правосвідо-мості і станом правосуддя.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладені загальні підсумки та результати проведеного дослідження, сформульовані рекомендації та пропозиції: удосконалено визначення ідеї рівності сторін в кримінальному судочинстві, його зміст та місто в системі принципів кримінально-процесуального права; проведено диференціацію суб’єктів сторін кримінального процесу, окреслено їх місце і роль у кримінальному процесі; визначено коло осіб, які мають право здійснювати функцію обвинувачення в кримінальному судочинстві; досліджено особливості правового регулювання функції захисту на етапі досудового розслідування в кримінальному процесі і запропоновано шляхи вдосконалення цієї діяльності; визначено місце і роль суду в забезпеченні принципу рівності сторін в кримінальному процесі відповідно до вимог Конституції України; підтримується введення процесуальної фігури слідчого судді в кримінальне судочинство; виявлено колізії та прогалини правового регулювання принципу рівності сторін в кримінальному судочинстві; досліджено в етико-психологічному аспекті принцип рівності сторін у здійсненні завдань кримінального судочинства на законодавчому рівні; розроблено пропозиції з удосконалення законодавчої бази та її насичення елементами рівноправності сторін.

Список опублікованих авторкою праць за темою дисертації

1. Ісмаілова Л.Б. Принципи рівності й змагальності сторін та їх реалізація в кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. центр ААУ, 2004. – Вип. 1. – С. 68-76.

2. Ісмаілова Л.Б. Деякі питання реалізації права на захист // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. центр ААУ, 2005. – Вип. 2. – С. 99-106.

3. Ісмаілова Л.Б. Співвідношення справедливості, законності і рівності в кримінальному судочинстві // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. Центр ААУ, 2005. – Вип. 3. – С. 74-82.

4. Ісмаілова Л.Б. Реалізація принципу презумпції невинуватості в кримінальному процесі України // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. Центр ААУ, 2005. – Вип.4. – С. 111-119.

5. Ісмаілова Л.Б. Функція обвинувачення в кримінальному судочинстві в контексті принципу рівності сторін // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. Центр ААУ, 2006. – Вип.5. – С. 102-111.

6. Ісмаілова Л.Б. Забезпечення рівності і змагальності сторін у кримінальному судочинстві // Адвокат, 2006. - № 10 (73) – С. 16-20.

7. Ісмаілова Л.Б. Психологічний аспект взаємодії і рівності суб’єктів кримінального судочинства // Вісник Академії адвокатури України. – К.: Видав. Центр ААУ, 2006. – Вип.7. – С. 118-128.

8. Ісмаілова Л.Б. Етико-психологічний аспект законодавчого забезпечення рівності сторін у кримінальному судочинстві // Адвокат, 2007. - № 12 (75) – С. 8-10.

9. Ісмаілова Л.Б. Рівність і змагальність як умови якісного доказування // Виявлення, фіксація та використання доказів у процесі досудового слідства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 7-8 жовтня 2004 р. Луганськ: РВВ ЛАВС Луган. акад. вн. справ МВС ім. 10-річчя нез. України, 2005. – С. 40-42.

10. Ісмаілова Л.Б. Основоположний принцип демократичного суспільства // Другі юридичні читання: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 207-209.

11. Ісмаілова Л.Б. Система функцій кримінального процесу // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. і наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 246-248.

АНОТАЦІЯ

Ісмаілова Л.Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Академія адвокатури України. – Київ, 2007.

У дисертаційному дослідженні послідовно розглядаються як теоретичні питання кримінального процесу, так і проблемні питання практики застосування принципу рівності сторін в кримінальному процесі України, вказуються шляхи їх вирішення. Відповідно до проведеного аналізу законодавства інших держав та чинного законодавства України, визначено подальшу лінію розвитку принципу рівності сторін у кримінальному процесі України, шляхи удосконалення його застосування в цілому і на окремих стадіях кримінального процесу. Автором сформульовані теоретичні висновки з досліджених питань та практичні пропозиції, спрямовані на удосконалення реалізації у кримінальному процесі принципу рівності сторін.

Матеріали дисертаційного дослідження збагачують науку кримінального процесу України, можуть бути використані під час подальших наукових досліджень, при вдосконаленні чинного законодавства, у навчальному процесі. Впровадження рекомендацій, які пропонуються в дисертації, сприятиме якісному здійснюванню кримінального судочинства.

Ключові слова: рівність, принципи права, принцип рівності сторін, принцип змагальності, принцип диспозитивності, принцип публічності, право на захист, функції кримінального процесу, прокурор, слідчий, адвокат (захисник), суд, етика взаємовідносин.

АННОТАЦИЯ

Исмаилова Л.Б. Процессуальные и этико-психологические вопросы обеспечения равенства сторон в уголовном судопроизводстве Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 – уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. – Академия адвокатуры Украины. – Киев, 2007.

Диссертация содержит комплекс теоретических и практических вопросов, связанных с понятием, содержанием, значением, реализацией и местом принципа равенства сторон в уголовном судопроизводстве Украины, на основании учета его особенностей, которые по авторской концепции должны быть кардинально реформированы в контексте европейских стандартов.

Значение принципа равенства сторон заключается в том, что его следует рассматривать как основополагающее начало уголовно-процессуального права, которое раскрывает суть и демократизм данной отрасли права, указывает на ее специфику, содержание и определяет ее особенности. Диссертант, в результате проведенного исследования, определяет особенности взаимодействия принципа равенства сторон с принципами публичности, состязательности, диспозитивности, правом на защиту, гласности, обеспечение апелляционного и кассационного обжалования решения суда, кроме случаев, установленных законом (ст. 129 Конституции Украины). Обосновывается, что принцип равенства сторон, приобрел особое значение в уголовном судопроизводстве, так как только через равные процессуальные возможности сторон возможна реализация всех конституционных принципов, осуществление справедливого правосуддя. Автором предлагается принципы сконцентрировать в одном разделе Уголовно-процессуального кодекса Украины как единую систему.

В работе поддерживается предложенная модель распределения процессуальных функций среди субъектов уголовного судопроизводства, в соответствии с которой сторона обвинения и защиты должны стремиться к реализации равных процессуальных прав, а функция разрешения дела по существу возлагается на суд. Отмечается также, что ни при каких обстоятельствах нельзя допускать смешение обозначенных функций и тем более поручать или разрешать выполнение разных функций одному субъекту судопроизводства. На основе этих положений, автор отмечает, что функции позволяют обеспечить состязательность и диспозитивность процесса, которые являются предпосылкой равенства сторон.

Делается вывод, что законодатель вводит в нормы закона принцип равенства часто декларативно и несистемно, а буквальные формулировки этих норм нередко создают на дискурсивном и, особенно, на подсознательном уровне ощущения неравенства. Законодатель должен обеспечить процессуальное равноправие сторон как беспрепятственную реализацию равных возможностей сторон в осуществлении уголовно-процессуальных функций на любой стадии уголовного процесса и исключения любых принципиальных преимуществ в этом отношении одной из сторон, ибо распространение принципа состязательности, о котором говорится как о принципе уголовного процесса, только на стадию судебного разбирательства, программирует "законное" нарушение права на защиту, которое без состязательности теряет смысл и означает, что право на защиту может осуществляться лишь в суде. Здесь законодатель зафиксировал явную дискриминацию защитительной функции процесса, ведь речь идет не об отдельных правах защитника, а о равнозначной функции, причем функции публичной, поскольку адвокатура выполняет конституционную задачу защиты и предоставление правовой помощи. Автором также отмечено, что наше законодательство определяет неравенство не только буквально нормативно, но и тонко психологически, закладывая в подсознание участников процесса, привлеченных к процессу субъектов, население, чиновников, представителей власти неравное отношение к сторонам и ошибочную оценку сути их деятельности и социального положения в обществе, не говоря уже о формировании традиционно игнорирующего отношения к защите (адвокату), создавая предубежденное отношение к обвиняемому (подсудимому). В конечном итоге утверждается, что принцип равенства сторон в украинском уголовном процессе действует весьма ограниченно. Для полной его реализации нужен совсем новый концептуальный подход к вопросам не только уголовно-процессуального, но и других областей права. Сейчас можно говорить только о некотором проявлении принципа равенства сторон. Будучи принципом уголовного процесса Украины, принцип равенства сторон представляет образующую ценность и его роль в отечественном уголовном процессе должна быть определяющей.

На основании анализа правовых норм, судебной практики сформулированы теоретические заключения и практические предложения, направленные на усовершенствование реализации принципа равенства сторон в уголовном судопроизводстве.

Материалы диссертационного исследования обогащают науку уголовного процесса Украины, могут быть использованы в ходе дальнейших научных исследований, при усовершенствовании действующего законодательства, в учебном процессе.

Ключевые слова: равенство, принципы права, принцип равенства сторон, принцип состязательности, принцип диспозитивности, принцип публичности, право на защиту, функции уголовного процесса, прокурор, следователь, адвокат (защитник), суд, этика взаимоотношений.

SUMMARY

Ismayilova L.B. Processional and ethical-psychological questions of supplying the sides' equality in Criminal Law procedure of Ukraine.

The thesis (dissertation) on getting "candidate of juridicial sciences" specialization 12.00.09. - criminal process and criminology; court ekpertize. - Academy of Advocacy of Ukraine. - Kyiv, 2007.

The dissertation (thesis) the research deals both with theoretical questions of criminal process and the problematic questions of the principle of sides' equality in the criminal process of Ukraine. The ways of their decision are shown. According to the conducted analysis of the law procedure of other states and current Ukrainian Law procedure the author defines the further way of development of the principle of sides' equality in the Criminal process of Ukraine, and the ways of improvement its usage in general, and the separate stages of Criminal process. The author formulated the theoretical conclusions on the research topics and gave the practical suggestions, directed at the improvement of the principle of sides' equality realization in the Criminal process.

The materials of the thesis (dissertation) research increase the science of Criminal process of Ukraine. The may be used during further scientifik investigations, also during the improvement of current Law procedure, and in educational process. Implementation of recommendations, which are suggested in the thesis (dissertation), will support the gualitative fulfillment of Criminal Low procedure.

Key words: equality, law principles, the principle of sides' equality, the competitive principle, the despositiveness principle, the principle of publicity, the right for defence, the functions of criminal process, pprocecutor, investigator, lawyer (defence lawyer), court, ethics of relationships.