НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІЛЮК НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 635.64.003.13:631.544.4:631.527
ПРОДУКТИВНІСТЬ ЩЕПЛЕНИХ РОСЛИН ПОМІДОРА ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ЙОГО ВИРОЩУВАННЯ В ЗИМОВИХ ГІДРОПОННИХ ТЕПЛИЦЯХ
06.01.06 ? овочівництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ ? 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України
Науковий керівник ? доктор сільськогосподарських наук,
професор, академік УААН
БАРАБАШ Орест Юліанович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри овочівництва
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор
ЛИХАЦЬКИЙ Віталій Іванович,
Уманський державний аграрний університет,
завідувач кафедри овочівництва
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
ЖУК Віталій Юхимович,
Київська дослідна станція
Інституту овочівництва і баштанництва УААН,
завідувач лабораторії селекції
дворічних овочевих культур
Провідна установа ? Подільський державний аграрно-технічний університет
Міністерства аграрної політики України,
кафедра плодоовочівництва і виноградарства,
м. Кам?янець-Подільський
Захист відбудеться “_27” _квітня_2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, кімн. 28
Автореферат розісланий “26” березня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Присташ І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В овочівництві закритого ґрунту України на даний час найбільш гостро стоїть проблема підвищення продуктивності та ранньостиглості рослин помідора, стійкості їх проти основних хвороб і стресових умов вирощування. Тому актуальним залишається пошук нових екологічно безпечних і високоефективних шляхів вирішення цих завдань. Як один із перспективних способів можна виділити щеплення рослин. Перевага щеплених рослин полягає в одержанні прищепою завдяки підщепі необхідної стійкості та розвитку потужнішої кореневої системи протягом вегетаційного періоду.
Над вивченням цього питання працюють і успішно впроваджують одержані результати у виробництво вчені багатьох країн світу (Нідерланди, Бельгія, Японія, Канада). В Україні дослідження в такому напрямі нами проведені вперше.
За основу успішного щеплення рослин помідора в закритому ґрунті слугують правильно підібрані підщепа і прищепа, спосіб їх щеплення та ступінь зростання рослин. Зважаючи на наведене вище, ці питання потребують детального вивчення. У зв’язку з переходом на вирощування щеплених рослин помідора у спорудах закритого ґрунту виникла потреба в розробці нової технології формування таких рослин за різних площ живлення. Тому дослідження набувають актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації є розділом комплексних досліджень, які проводяться кафедрою овочівництва, факультету плодоовочівництва і виноградарства Національного аграрного університету відповідно до науково-дослідної програми “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому ґрунті” (номер державної реєстрації – 0103U008113).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було обґрунтування та розробка окремих елементів техніки щеплення рослин помідора, та прийомів технології вирощування щеплених рослин у продовженій культурі зимових гідропонних теплиць, що передбачає підбір підщеп, способів щеплення, визначення оптимальної площі живлення щеплених рослин, визначення ефективності їх вирощування з формуванням в одне і два стебла, що забезпечить підвищення врожайності, стійкості проти хвороб та, як наслідок, рівня економічних показників. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання:
- підібрати оптимальний спосіб щеплення рослин помідора для вирощування в зимових гідропонних теплицях;
- виділити кращі сортопідщепні комбінування;
- вивчити біологічні особливості та реакцію щеплених рослин помідора порівняно з нещепленими на фактори навколишнього середовища;
- визначити вплив щеплення рослин на їх ріст, розвиток і продуктивність;
- виділити найефективніший спосіб формування щеплених рослин та дослідити вплив площі живлення на їх ріст, розвиток і продуктивність;
- встановити вихід стандартних плодів помідора та їх основні біохімічні показники залежно від сортопідщепних комбінувань;
- визначити стійкість щеплених рослин проти найпоширеніших у закритому ґрунті хвороб на природному інфекційному фоні;
- оцінити економічну ефективність вирощування щеплених рослин помідора, сформованих в одне і два стебла.
Об’єкт дослідження – фізіологічні процеси, які відбуваються в рослинах щепленого і нещепленого помідора за вирощування в зимових гідропонних теплицях залежно від сортопідщепних комбінувань, способу формування рослин та площі живлення.
Предмет дослідження – підщепи: помідор вишнеподібний –Попугайчик, картоплянолистий – Дюймовочка; фізаліс овочевий; пасльон сорту Галбрі; RZ.№61-53, Бьюфорт. Прищепи: гібриди помідора – Раїса F1; Алла 2 F1; лінії – Маєва F5; Рапсодія F8.
Методи дослідження – вегетаційні досліди, лабораторні дослідження біохімічного складу плодів, статистичні методи аналізу результатів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні досліджено біологічні особливості щеплених рослин помідора, фізіологічні та біохімічні процеси, які відбуваються в щеплених рослинах за різних технологічних прийомів вирощування: впливу сортопідщепних комбінувань, площі живлення, формування рослин.
Практичне значення одержаних результатів. Для вирощування щеплених рослин помідора в продовженій культурі зимових гідропонних теплиць (побудованих за типовим проектом 810-1-28-88) підібрано кращі сортопідщепні комбінування (гібриди Раїса F1 і Алла.2.F1 щеплені на підщепу Бьюфорт), що забезпечило врожайність 41,2 і 39,3 кг/м2 відповідно, та підвищило стійкість щеплених рослин проти хвороб. Поєднане застосування щеплення і формування рослин у два стебла дало можливість одержати 45,7 кг/м2 плодів помідора, а також підвищити рівень рентабельності на 46 % порівняно з контролем.
Впровадження результатів досліджень із вирощування щеплених рослин помідора проведено в 2005 і 2006 роках у ВАТ “Київська овочева фабрика”, м. Київ, (2004-2005 рр. на площі 0,5 га) і (2005-2006 рр. ? 1 га) відповідно та у ВАТ “Комбінат “Тепличний” Броварського району Київської області на (2004-2005 рр. на площі 0,2 га). Умовно чистий прибуток від вирощування щеплених рослин гібрида Раїса F1 становив 95,7, Алла 2 F1 – 91,4 грн/м2.
Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі складає 90 % і полягає в опрацюванні джерел літератури, участі у розробці програми досліджень, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі, узагальненні результатів та їх практичному впровадженні.
Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри овочівництва Національного аграрного університету (2003-2005 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 2004), Всеукраїнських науково-практичних конференціях ІІ і ІІІ Симиренківських читань (Київ, 2004, 2005), Інтернет-конференціях (2005, 2006 рр.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, серед них 4 наукові статті (з них три у фахових виданнях без співавторства), 4 тези доповідей та один патент.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який включає 209 назв, у тому числі 50 – латиницею. Робота викладена на 140 сторінках машинописного тексту комп’ютерної верстки, містить 49 таблиць, 14 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вступ розкриває основні питання використання щеплених рослин помідора, актуальність теми, новизну, практичне значення і апробацію роботи.
Відомості про щеплені та нещеплені рослини помідора і технології їх вирощування (огляд літератури). Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань способів щеплення, вирощування щеплених рослин у закритому ґрунті. У джерелах літератури існують суперечливі думки з приводу підбору підщеп, оптимальних строків та способів щеплення, формування щеплених рослин (Крекне Н.П., 1966; Краєвий І.М., 1967; Lee G., 1994; Федоров А.В., 2001; Oda M., 2002). Виходячи з цього, постало питання дослідити основні технологічні прийоми вирощування щеплених рослин помідора в умовах зимових гідропонних теплиць.
Умови та методика проведення досліджень. Експериментальну роботу проводили у ВАТ Київська овочева фабрика (м. Київ). Дослідження виконували впродовж 2002-2005 років шляхом вегетаційних дослідів.
Загальна площа ділянки 6,1, облікова – 5 м2. Повторність досліду чотириразова. Розсаду висаджували за схемою 80х50 см, кількість рослин на 1/м2 ? 2,5 шт. Площа живлення однієї рослини – 0,40 м2. Розміщення ділянок систематичне. Субстрат – гранітний щебінь. Розсаду в 40-добовому віці, у фазі 6-9 листків висаджували на постійне місце 15 грудня в зимову блокову гідропонну теплицю (типовий проект 810-1-28-88) з краплинним зрошуванням. Температурний режим у теплиці протягом вегетаційного періоду рослин помідора відповідав вимогам існуючих рекомендацій щодо технології вирощування. Він витримувався після висаджування розсади на постійне місце на рівні – вдень 20?С, вночі 18?С.
Дослід 1. Вирощування розсади щеплених рослин помідора в умовах закритого ґрунту. Вивчали підщепи для виділення найбільш придатних для щеплення рослин помідора: 1) помідор напівкультурний вишнеподібний – Попугайчик та картоплянолистий – Дюймовочка; 2) фізаліс овочевий; 3) пасльон сорт Галбрі; 4) підщепа RZ№ 61-53 фірми “Rіjk Zwaan”, 5) підщепа Бьюфорт – „De Ruiter Seeds” з комплексною стійкістю проти хвороб і нематоди. Прищепи: гібриди – Раїса F1; Алла 2 F1; лінії – Маєва F5; Рапсодія F8. Підбирали оптимальний вік сіянців та спосіб щеплення рослин. Щеплення проводили косим зрізом та в розщіп у сіянців 16-, 18-, 20-, 25-, 30-добового віку, у фазі сім’ядоль, двох, трьох і чотирьох справжніх листків.
Дослід 2. Ріст, розвиток і продуктивність рослин щепленого помідора. Основним завданням досліду було визначити вплив підщеп на ріст, розвиток і продуктивність рослин помідора в зимових гідропонних теплицях, встановити вихід стандартних плодів та основні біохімічні показники плодів, визначити стійкість щеплених рослин проти найпоширеніших у закритому ґрунті хвороб і шкідників на природному інфекційному фоні.
Дослід 3. Вплив способу формування щеплених рослин помідора і площ їх живлення на ріст, розвиток та продуктивність. Вивчали вплив різних способів формування і площ живлення щеплених рослин помідора гібрида Раїса F1, на підщепу Бьюфорт, на їх ріст, розвиток, продуктивність та якість плодів.
Фактор А
(спосіб формування) | Фактор Б
(схема розміщення, площа живлення)
В одне стебло (контроль)
У два стебла | Схема розміщення – 80 ?50 см
Площа живлення однієї рослини – 0,40 м2
В одне стебло
У два стебла | Схема розміщення – 80 ?70 см
Площа живлення однієї рослини – 0,56 м2
Дослідження, аналізи та розрахунки проводили відповідно до загальноприйнятих методик для закритого ґрунту (Моисейченко В.Ф., 1996), “Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (за ред. Бондаренка Г.Л., Яковенка К.І., 2001). Біоенергетичну ефективность обчислювали за “Методикой биоэнергетической оценки технологии в овощеводстве с учетом пищевой ценности продукции” (Болотских А.С., Довгаль Н.Н., 1998). Статистичну обробку отриманих даних проводили методом дисперсійного і кореляційного аналізу та варіаційної статистики за методиками, викладеними у працях Б.А. Доспехова (1985) та з використанням комп’ютерної програми “Statistica-6”. Економічну ефективність визначали за загальноприйнятою методикою, зважаючи на фактичні витрати підприємства.
У всіх дослідах здійснювали фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, облік урожаю та його якість. Біометричні вимірювання проводили на одних і тих самих 5-ти рослинах у двох повтореннях (І і ІІІ). Висоту рослин вимірювали мірною стрічкою, діаметр стебла – штангельциркулем. У кожному варіанті розраховували середню масу плоду (г). Для вивчення кореневої системи визначали її об’єм та адсорбуючу поверхню за методом Д.А. Сабініна і І.І. Колосова (Белик В.Ф. и др., 1970).
Облік урожаю проводили під час його збирання тричі на тиждень: підраховували кількість плодів і зважували їх окремо у кожному повторенні. Вираховували масу стандартних та нестандартних плодів за стандартом ДСТУ.3246-95. Вміст сухої речовини визначали термогравіметричним методом шляхом висушуванням наважки в сушильній шафі за температури 1050С до сталої маси (ГОСТ 13586.5-93); цукрів – методом Бертрана (ГОСТ 8756.13-87); аскорбінової кислоти (вітаміну С) – за Муррі (ГОСТ 24556-89), загальну кислотність – титриметричним методом (ГОСТ 24556-89), нітрати – іонометричним методом (ГОСТ 5048-89).
Розсаду вирощували за інтенсивною технологією, розробленою кандидатом сільськогосподарських наук О.М. Білогубовою. Насіння підщеп і прищеп висівали вакуумною сівалкою фірми „Вефі” в касети фірми “Гібрид” розміром 50х40 см на 35 чарунок. Насіння підщеп висівали на 5-7 діб раніше за прищепу.
Перед щепленням сіянці сортували, вибраковуючи всі нетипові та недорозвинені. Для зрізування рослин використовували лезо. Під час щеплення в розщіп зрізали прищепу клином і вставляли в розщіп підщепи. За другого способу, косим зрізом, підщепу і прищепу зрізали під кутом 450. З’єднували рослини силіконовими прищіпками, вовновими нитками, поліетиленовою плівкою, пластиковими трубочками різного діаметра ? 2,5; 3,8; 4,8; 6,8 мм, і завдовжки до 2 см, що дозволяло щепити рослини залежно від товщини місця з’єднання. Після проведення щеплення касети з рослинами розміщували в тепличку зі сприятливим мікрокліматом для зростання, а саме: температуру повітря підтримували на рівні – 23-250С і відносну вологість – 80-95 %. Рослини під накриттям зволожували, використовуючи дрібнодисперсне розпилення чистої води. Формування щепленої розсади в два стебла проводили через 10-12 діб після щеплення прищипуванням верхівки у рослин помідора після сім’ядольних листочків та другого справжнього листка.
ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ ЩЕПЛЕНИХ РОСЛИН ПОМІДОРА В УМОВАХ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ
Результатами досліджень встановлено, що за сівби насіння підщеп і прищеп помідора в один день вони різнилися між собою за енергією проростання та схожістю насіння. За однакових умов вирощування найшвидше поодинокі сходи з’являлися у підщеп Бьюфорт та фізаліса овочевого – на 6-у, найпізніше – у RZ №61-53 та пасльону сорту Галбрі – на 8-у добу після сівби. Найвища (понад 90.%) схожість відзначена в підщеп – RZ№61-53 та Бьюфорт і 89 % ? у картоплянолистого Попугайчика. Потрібно також зазначити, що насіння прищеп проростало швидше за підщеп на 5-7 діб. Подібна закономірність зберігалася і надалі, під час утворення листків. Перший листок, як і сходи, з’являвся найшвидше у прищеп на 10-12-у, а найпізніше – у підщепи пасльону сорту Галбрі – на 16-у добу після сівби.
Отримані дані свідчать, що для досягнення однакової товщини компонентів щеплення підщепи треба висівати на 4-12 діб раніше. Потрібно зважати, що на зростання прищепи з підщепою позитивно впливає щільне з’єднання рослин. Вивченням оптимального з’єднання для зростання щеплених компонентів встановлено, що застосування обв’язувальних матеріалів (вовнових ниток, поліетиленової плівки) малоефективне і потребує наявності опори. За нашими даними, частка приживання після використання цих матеріалів становила 32,4-48,7 % незалежно від прищепи чи підщепи. У зв’язку з цим заслуговує на увагу запропонований нами метод з’єднання прищепи з підщепою за допомогою пластикових трубочок, в які спочатку вправляється підщепа і в них же зверху вставляється прищепа, на що одержано патент “Спосіб щеплення помідора”.
Щоб щеплення у розщіп було результативним, товщина стебла рослини має досягати певного діаметра. Найпридатніші в такому випадку рослини старшого віку (25-30-добового). Однак це призводить до збільшення розсадного періоду на 5-10 діб порівняно зі щепленням косим зрізом. Частка приживання прищепи до підщепи становить 88,5-92,4 %.
Результатами досліджень встановлено, що для сіянців підщеп 18-20-добового віку доцільніше застосовувати щеплення косим зрізом з використанням силіконових прищіпок. Місце зрізу підщепи вище або нижче сім’ядольних листочків не впливало на приживання компонентів, яке відбувалося на 7-10-у добу.
Під час проведення досліджень з підбору підщеп у віці 40 діб (перед висаджуванням на постійне місце) сортопідщепні комбінування відрізнялися за біометричними показниками і зовнішнім виглядом. За впливу підщеп Бьюфорт і RZ№61-53 рослини помідора утворювали товстіші стебла, формували більшу кількість листків, площа яких також була більшою порівняно з іншими підщепами. Така тенденція спостерігалася на всіх прищепах за впливу зазначених підщеп. Маса коренів у них становила майже 60.% маси надземної частини порівняно з контрольними рослинами, зокрема гібрида Раїса F1 (23 %). Рослини помідора, щеплені на підщепи Бьюфорт і RZ № 61-53, були здоровими на вигляд, із листками темно-зеленого забарвлення. Прищепи, щеплені на пасльон сорту Галбрі, фізаліс овочевий, напівкультурний вишнеподібний Попугайчик та картоплянолистий Дюймовочка відрізнялися повільним відростанням.
Таким чином, за одержаними результатами у розсадному віці були виділені кращі підщепи для помідора ? Бьюфорт і RZ№61-53, на яких і проводилися подальші дослідження. Біометричні показники щепленої розсади помідора перед висаджуванням на постійне місце різнилися між собою залежно від сортопідщепного комбінування (табл.1).
За висотою, кількістю листків та їх площею в розсадний період переважали контрольні нещеплені рослини помідора. Висота останніх знаходилася в межах 23,9-24,5.см. Щеплені рослини були нижчі на 18-26 %. За результатами досліджень, найбільший діаметр стебла підщепи був у гібрида Алла 2 F1, щепленого на підщепу RZ№61-53, – 1,1.см.
За кількістю утворених листків у розсадному віці переважали рослини гібрида Раїса F1, щеплені на підщепу Бьюфорт, які утворювали 5,2 шт. на одну рослину. Однак площа листків у щеплених рослин найбільшою була у гібрида Алла 2 F1 за впливу підщепи RZ№61-53 – 0,089 м2, що менше за контроль на 0,032м2. Найменшу їх площу (0,081 м2) зафіксовано у гібрида Раїса.F1, щепленого на Бьюфорт. Подібна закономірність спостерігалася у ліній Маєва F5 та Рапсодія.F8.
Таблиця 1 ? Вплив щеплення на інтенсивність росту і розвитку розсади
помідора перед висаджуванням в зимову гідропонну теплицю (середнє за 2003-2005 рр).
Сортопідщепні комбінування | Висота рослин, см | Кількість листків, шт. | Діаметр стебла прищепи / підщепи, см | Площа листків, м2/рослину
Раїса F1 (контроль) | 24,5±0,54 | 8,1±0,28 | 0,7±0,02 | 0,125±0,005
Раїса F1 / Бьюфорт | 18,4±0,33 | 5,2±0,23 | 0,6±0,03/0,9±0,04 | 0,081±0,010
Раїса F1 / RZ №61-53 | 18,7±0,46 | 4,8±0,34 | 0,6±0,03/1,0±0,03 | 0,082±0,009
Алла 2 F1(контроль) | 23,9±0,77 | 8,7±0,35 | 0,7±0,02 | 0,121±0,004
Алла 2 F1 / Бьюфорт | 17,8±0,37 | 5,1±0,36 | 0,6±0,03/0,9±0,04 | 0,087±0,003
Алла 2 F1 / RZ №61-53 | 19,5±0,63 | 4,9±0,44 | 0,6±0,06/1,1±0,05 | 0,089±0,007
Для розрахунку економічної ефективності вирощування розсади щеплених рослин помідора враховували стандартні рослини, які прижилися після щеплення, забезпечили приріст і мали здоровий вигляд. Собівартість щепленої розсади помідора становила 1,92-3,04 грн/шт., контрольних рослин була нижча на 35 %. Найвищі витрати – 106,4 грн на одну касету – відзначені за щеплення рослин помідора гібрида Раїса F1 на підщепу Бьюфорт. Отже, умовно чистий прибуток та рівень рентабельності були вищими у контрольних рослин, особливо українського гібрида та ліній. Вирощування розсади ліній Маєва F5 і Рапсодія.F8 сприяло підвищенню рівня рентабельності до 85,2-87,5.%, гібрида Алла 2 F1– 67,6 %. У щеплених рослин рентабельність була меншою на 20-60 % навіть за вищої ціни реалізації.
РІСТ, РОЗВИТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЩЕПЛЕНИХ РОСЛИН ПОМІДОРА
Результатами наших досліджень встановлено, що у щеплених рослин помідора фази бутонізації, цвітіння та плодоношення наставали пізніше порівняно з відповідними контролями (Раїса F1, Алла 2 F1, Маєва F5, Рапсодія.F8). Так, перші бутони з’являлися на 9-13 діб пізніше залежно від підщепи. Найтриваліший період від сходів до початку плодоношення спостерігався у гібрида Раїса F1, щепленого на підщепу RZ №61-53 – 130 діб. За впливу Бьюфорт достигання плодів відбувалося на 5 діб раніше. Період плодоношення у лінії Маєва F5 був найтривалішим і становив 218 діб. Під впливом підщеп плодоношення починалося на 9-11 діб пізніше і тривало 209 діб на підщепі Бьюфорт і 207 діб – на RZ№61-53.
За результатами досліджень, у плодоношення рослини помідора вступали не тільки неодночасно, а й відрізнялися за біометричними показниками. Найвищими у цей період були рослини гібрида Алла 2 F1, щеплені на підщепу Бьюфорт. Висота рослин становила 164 см і переважала контрольні рослини на 8,1 см. Аналогічну закономірність спостерігали на всіх сортопідщепних комбінуваннях. Отже, інтенсивність росту рослин помідора змінювалася впродовж вегетаційного періоду та залежала від гібрида, лінії та підщепи. Однак спостерігали певну закономірність у всіх варіантах: щеплені рослини відростали інтенсивніше і найбільша висота стебла встановлена у рослин, щеплених на підщепу Бьюфорт. За впливу цієї сильнорослої підщепи на 10 жовтня (кінець плодоношення) висота останніх була більшою порівняно з контрольними (кореневласними) рослинами на 21,5; 24,3; 31,6 і 32,0 % відповідно Рапсодія.F8, Алла 2 F1, Маєва F5, Раїса F1. За підщепи RZ№ 61-53 ріст стебла був менш інтенсивним на 10,4; 10,6; 23,4 і 24,2 % відповідно Алла.2.F1, Рапсодія F8, Раїса.F1 і Маєва F5. Проведений кореляційний аналіз свідчить про середню пряму залежність між висотою рослин та їх врожайністю (r=+0,48).
Кількість листків, що утворюються на рослині помідора до першої китиці, та тривалість періоду від повних сходів до першого збирання плодів визначають ранньостиглість рослин. Досліджено, що в контрольних рослин місце формування першої китиці було нижчим і характеризувалося меншою кількість листків – 7,4-9,1 шт. У щеплених рослин, у середньому за роки досліджень, китиця закладалася вище на 1,3 листка.
За результатами досліджень встановлено, що підщепи в різній мірі впливали на інтенсивність наростання листків. Так, за впливу сильнорослих підщеп Бьюфорт за вегетаційний період кількість листків на рослині зростала на 5,4-19,4 %, їх площа – на 3,5-21,6 %, а на підщепі.RZ№61-53 – 4,3-11,9 і 2,2-14,7 % відповідно.
Доведено, що середня площа листка на початку плодоношення виявилася найбільшою у контрольних рослин і становила 0,055 м2 у лінії Маєва F5 і гібрида Раїса F1. Слід зазначити, що у щеплених рослин вона знаходилася майже на одному рівні 0,051-0,053 м2. Вирахуваний коефіцієнт варіації підтверджує незначну мінливість площі листка на рослині помідора залежно від підщеп – 5,7-9,5 %.
Серед біометричних показників щеплених рослин помідора встановлено суттєвий тісний зв'язок між асиміляційною поверхнею листків та середньою площею одного листка (r=+0,96) і середній обернений між загальною кількістю листків за період вегетації та їх середньою площею. (r=.0,37). Більше листків було у рослин, в яких більшою була і кількість квіток (r=+0,76), а також кількість китиць (r=+0,45). Квіток більше утворювали рослини, у яких була більша площа листків (r=+0,42).
За результатами досліджень встановлено, що щеплені рослини помідора за вегетаційний період формували значно потужнішу кореневу систему ? її об’єм був більшим порівняно з кореневласними рослинами. Так, у середньому за роки досліджень, об’єм кореневої системи контрольного гібрида Раїса F1 у кінці плодоношення становив 342 см3. При цьому на питому адсорбуючу поверхню припадало 116.см3. У підщеп Бьюфорт і RZ№61-53 об’єм кореневої системи був набагато більшим – 468 і 206.см3 і 452 і 204 см3 відповідно. Така закономірність спостерігалася у всіх сортопідщепних комбінуваннях, потужна коренева система забезпечувала оптимальні умови для інтенсивного росту і розвитку щеплених рослин.
Встановлено, що щеплені рослини утворювали на китиці на 1,5-10,9 % квіток більше порівняно з контрольними. Проте плодів вони зав’язували на 2,2–4,5 % менше. За результатами досліджень, частка зав'язування плодів на китицях варіювала від 64,7 до 71,4 %. Проте використання підщеп не зменшувало осипання квіток. В усіх випадках цей показник знаходився майже на одному рівні, але тенденцією до інтенсивнішого зав’язування плодів відзначалися контрольні рослини. Як виявилося, в середньому за роки досліджень більше квіток за вегетаційний період формувалося у щеплених рослин. Так, найбільше їх зафіксовано у гібрида Раїса F1, щепленого на підщепу Бьюфорт – 195 шт. Плодів на рослинах цієї комбінації утворювалося 128 шт. на рослину, що перевищувало контроль на 40 квіток і 18 плодів. Слід зазначити, що за впливу підщепи RZ№61-53 спостерігалася менша кількість квіток, однак у зв’язку з кращою завя'зуваністю, порівняно з підщепою Бьюфорт, утворювалося більше плодів.
Дослідженнями встановлено обернені залежності між кількістю зав’язуваних плодів та асиміляційною поверхнею листків (r=-0,46) і середньою площею листка (r=-0,69). Існує сильна обернена кореляція між масою плодів і кількістю квіток на рослині ..(r=-0,86).
Як зазначалося раніше, фази бутонізації, цвітіння, початку плодоношення наставали у щеплених рослин пізніше, але це не вплинуло на врожайність плодів помідора (табл. 2). Так, за впливу підщепи RZ№61-53 на гібрид Раїса F1 частка раннього врожаю рослин помідора зростала на 27,5 і 2,7.% за впливу Бьюфорт. У гібрида Алла 2 F1 цей показник був найменшим – 4,6 і 8,3 % відповідно за впливу підщеп Бьюфорт і RZ№61-53. Тоді як лінії Маєва F5 і Рапсодія F8 за впливу останньої підвищували урожайність на 10,9 % і 21,2 % відповідно.
Разом із тим слід зазначити, що початок зростання врожайності рослин помідора за впливу на них підщепи Бьюфорт відбувався пізніше. Починаючи з серпня і до кінця вегетації рослини помідора, щеплені на підщепу Бьюфорт, переважали контроль. Вони відзначалися найбільшою загальною врожайністю. Отже, використання підщеп Бьюфорт та RZ№61-53 сприяло збільшенню врожайності. Порівняно з нещепленими рослинами цей показник зріс на 4,6-6,9.кг/м2 залежно від гібрида. Найменша перевага (4,6 кг/м2) спостерігалася у гібрида Алла 2 F1 на підщепі RZ№61-53 і найбільша (6,9 кг/м2) – у гібрида Раїса F1 та лінії Рапсодія F8, щепленої на підщепу Бьюфорт.
Таблиця 2 – Вплив щеплення рослин на урожайність плодів помідора в
умовах зимових гідропонних теплиць, кг/м2
Сортопідщепні комбінування | Урожайність, кг/м2, на | Середнє
на 10.10
2003 р.* | 2004 р. | 2005 р.
10.07 | 10.10 | 10.07 | 10.10 | 10.07 | 10.10
2003-2005
рр. | 2004-2005 рр.
Раїса F1 (контроль)** | 21,7 | 33,7 | 22,4 | 34,5 | 22,0 | 34,1 | 34,1 | 34,3
Раїса F1 / Бьюфорт | х | х | 22,7 | 41,0 | 22,9 | 41,3 | - | 41,2
Раїса F1 / RZ№61-53 | х | х | 28,1 | 40,7 | 28,5 | 40,2 | - | 40,5
НІР05 | 0,8 | 2,2 | 1,26 | 1,41
Алла 2 F1 (контроль) | 22,3 | 34,5 | 21,9 | 33,8 | 21,5 | 34,0 | 34,1 | 33,9
Алла 2 F1/ Бьюфорт | х | х | 23,0 | 39,4 | 22,4 | 39,2 | - | 39,3
Алла 2 F1 / RZ№61-53 | х | х | 23,2 | 38,6 | 23,8 | 38,4 | - | 38,5
НІР05 | 1,2 | 2,1 | 1,21 | 1,09
Маєва F5 (контроль) | 20,7 | 30,6 | 20,2 | 31,4 | 20,5 | 31,2 | 31,1 | 31,3
Маєва F5 / Бьюфорт | х | х | 21,5 | 37,6 | 22,1 | 37,0 | - | 37,3
Маєва F5 / RZ№61-53 | х | х | 22,5 | 36,6 | 22,3 | 36,3 | - | 36,5
НІР05 | 0,6 | 2,3 | 0,72 | 1,84
Рапсодія F8 (контроль) | 18,1 | 31,7 | 18,7 | 31,1 | 18,3 | 31,3 | 31,4 | 31,2
Рапсодія F8 / Бьюфорт | х | х | 23,8 | 38,3 | 23,6 | 37,8 | - | 38,1
Рапсодія F8/ RZ№6153 | х | х | 22,1 | 36,9 | 22,5 | 37,2 | - | 37,1
НІР05 | 0,4 | 0,5 | 0,4 | 1,8 | 0,71 | 1,06
* У 2003 році проводили підбір підщеп для створення сортопідщепних
комбінувань, розсада яких була висаджена 15 грудня 2003 р.
** Контроль для нещеплених рослин.
Як засвідчили одержані дані, всі рослини відзначалися високим виходом стандартних плодів ? 97,4-98,8 %. Протягом усього вегетаційного періоду найбільшу масу плоду (228 г) мали рослини лінії Рапсодія F8, щеплені на підщепу RZ№61-53. Встановлено, що у щеплених рослин середня маса плоду була майже однаковою з контролем, інколи переважаючи на 1,5-3,6 %.
За результатами наших досліджень встановлено, що підщепи впливали на прищепи і відповідно на якість плодів. За біохімічним складом плоди помідора суттєво різнилися між собою залежно від сортопідщепного комбінування (табл..3). Так, за впливу підщепи RZ№61-53 на прищепу вміст біохімічних показників у плодах помідора знижувався, а у випадку використання Бьюфорт, навпаки, підвищувався, порівняно з контрольними рослинами. Така залежність спостерігалася у всіх варіантах.
Таблиця 3 – Основні біохімічні показники в плодах щеплених рослин помідора (середнє за 2003-2005 рр.)*
Сортопідщепні комбінування |
Вміст у плодах
суха
речо-
вина,% | аскорбі- нова
кислота,
мг % | цукри
(сума),% | загальна кислот-ність, % | N-NO3?, мг/кг2**
Раїса F1 (контроль) | 5,7±0,2 | 12,1±0,4 | 3,2±0,1 | 0,44±0,02 | 57,5±2,5
Раїса F1 / Бьюфорт | 6,5±0,3 | 13,6±0,5 | 3,6±0,3 | 0,52±0,03 | 25,8±3,2
Раїса F1 / RZ№61-53 | 5,2±0,4 | 10,9±0,2 | 3,1±0,2 | 0,40±0,02 | 33,0±2,8
Алла 2 F1(контроль) | 5,3±0,3 | 11,7±0,3 | 3,2±0,4 | 0,41±0,01 | 30,8±2,4
Алла 2 F1/ Бьюфорт | 6,0±0,4 | 13,1±0,2 | 3,4±0,1 | 0,53±0,02 | 19,3±3,1
Алла 2 F1 / RZ№61-53 | 5,2±0,2 | 10,4±0,3 | 2,9±0,2 | 0,37±0,03 | 25,1±1,8
* Для нещеплених рослин середнє за 2003-2005 рр.;
щеплених за 2004-2005 рр.; у 2003 р. проводили підбір підщеп для створення
сортопідщепних комбінувань.
** Максимально допустимий рівень нітратів у плодах помідора, вирощених в теплицях –
300.мг/кг сирої маси.
Найбільший вміст сухої речовини виявився у плодах гібридів Раїса F1, Алла 2 F1, щеплених на підщепу Бьюфорт, який становив 6,5 і 6,0 % відповідно, що на 0,8 та 0,7 % більше, ніж у нещеплених рослин. За впливу підщепи RZ.№61-53 вміст сухих речовин у плодах помідора знижувався порівняно з контрольними рослинами на 0,1-0,5 %. Цукрів також найбільше накопичували плоди гібридів Раїса F1 та Алла 2 F1 щепленні на Бьюфорт (3,6 і 3,4 % відповідно), що на 0,3-0,4 % більше за контроль. За результатами досліджень, підщепа Бьюфорт позитивно впливала на вміст вітаміну С у плодах помідора підвищуючи його на 0,27-1,55 мг % залежно від сортопідщепного комбінування. Найменший вміст цього вітаміну відмічено у гібрида Алла 2 F1, щепленого на підщепу RZ№61-53 – 10,4 мг %.
Оптимальне співвідношення цукрів (сума) і кислоти виявлено у гібрида Алла 2 F1 і лінії Рапсодія F8, щеплених на підщепу RZ№61-53 (цукрово-кислотний коефіцієнт 8,05 і 8,02 відповідно). За смаковими якостями плоди гібридів Алла.2.F1 – слабокислі, Раїса F1, лінії Маєва F5 і Рапсодія F8 ? середньокислі. За впливу на них підщеп плоди не погіршували смакових якостей, були приємні на смак і мали нормальну консистенцію.
Дослідженнями встановлено, що щеплені рослини помідора за однакових умов вирощування накопичували різну кількість нітратів. У цілому за рахунок щеплення вміст нітратів зменшувався на 11,5-31,4.мг/кг за впливу підщепи Бьюфорт і на 5,7-24,2 мг/кг ? підщепи RZ№61-53. Упродовж усього періоду вегетації в плодах рослин помідора вміст нітратів знаходився в межах максимально допустимого рівня – 300 мг/кг сирої маси.
На природному інфекційному фоні щеплені рослини не уражувалися хворобами, такими як ВТМ, кладоспоріоз, стебловими та кореневими гнилями. Упродовж Протягом вегетаційного періоду спостерігалося випадання контрольних (нещеплених) рослин від фузаріозного (1,2-3,6 %) та фізіологічного (10,0-15,3.%) в’янення. У рослин помідора за впливу підщеп Бьюфорт і RZ№61-53 за роки досліджень фузаріозного та фізіологічного в’янення не виявлено.
Отже, в результаті проведених досліджень встановлено, що використання щеплення рослин помідора на підщепи Бьюфорт та RZ №61-53 у продовженій культурі зимових теплиць сприяло зростанню врожайності, в результаті чого підвищувалася вартість валової продукції і, як наслідок, збільшувався умовно чистий прибуток, а рівень рентабельності виробництва зростав на 9-23 % (табл.4).
Таблиця 4 – Економічна ефективність вирощування щеплених рослин
помідора в зимових гідропонних теплицях
(середнє за 2003-2005 рр.)*
Сортопідщепні комбінування | Урожайність, кг/м2 | Вартість валової продукції, грн/м2 |
Витрати, грн/м2 | Умовно чистий прибуток, грн/м2 | Собівартість продукції,
грн/кг | Рівень
рентабельності, %
Раїса F1 (контроль) | 34,3 | 138,92 | 64,09 | 74,83 | 1,87 | 117
Раїса F1 / Бьюфорт | 41,2 | 165,21 | 71,69 | 93,52 | 1,74 | 130
Раїса F1 / RZ№61-53 | 40,5 | 162,41 | 70,94 | 91,47 | 1,75 | 129
Алла 2 F1 (контроль) | 33,9 | 136,97 | 62,34 | 74,62 | 1,84 | 120
Алла 2 F1/ Бьюфорт | 39,3 | 157,20 | 68,09 | 89,11 | 1,73 | 131
Алла 2 F1 / RZ№61-53 | 38,5 | 154,00 | 67,34 | 86,66 | 1,75 | 129
Маєва F5 (контроль) | 31,3 | 126,77 | 61,05 | 65,72 | 1,95 | 108
Маєва F5 / Бьюфорт | 37,3 | 149,57 | 66,60 | 82,97 | 1,79 | 125
Маєва F5 / RZ№61-53 | 36,5 | 146,37 | 65,85 | 80,52 | 1,80 | 122
Рапсодія F8 (контроль) | 31,2 | 127,61 | 60,45 | 67,16 | 1,94 | 111
Рапсодія F8 / Бьюфорт | 38,1 | 154,31 | 66,05 | 88,26 | 1,73 | 134
Рапсодія F8/ RZ№61-53 | 37,1 | 150,26 | 65,30 | 84,96 | 1,76 | 130
* Для нещеплених рослин середнє за 2003-2005 рр.;
щеплених за 2004-2005 рр.; в 2003 р. проводили підбір підщеп для створення
сортопідщепних комбінувань.
Найбільший чистий прибуток у варіанті (Раїса F1 / Бьюфорт) дорівнював 93,52 грн/м2. Найменшим цей показник був у лінії Маєва.F5 – 65,72.грн/м2. Виробничі витрати при вирощуванні щеплених гібридів помідора становили 65,9-71,7, контрольних – 60,5-64,1 грн/м2.
Найвищий рівень рентабельності вирощування щеплених рослин помідора в умовах зимових гідропонних теплиць виявлено у рослин, щеплених на підщепу Бьюфорт, у лінії Рапсодія F8 – 134 %, гібрида Алла 2 F1 – 131 та Раїса F1 – 130 %. Найвищий коефіцієнт біоенергетичної ефективності виробництва з урахуванням споживної цінності продукту 1,5 має гібрид Раїса.F1, щеплений на зазначену підщепу. В інших сортопідщепних комбінуваннях такий коефіцієнт був менший (1,1-1,3). Це пояснюється невисоким вмістом сухої речовини у плодах помідора – 4,7-5,7 % та порівняно невисокою їх енергетичною цінністю – 10,8 МДж/кг.
ВПЛИВ СПОСОБУ ФОРМУВАННЯ ЩЕПЛЕНИХ РОСЛИН ПОМІДОРА І ПЛОЩ ЇХ ЖИВЛЕННЯ НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА
ПРОДУКТИВНІСТЬ
За результатами досліджень, кількість листків та їх площа у щеплених рослин помідора гібрида Раїса F1 протягом вегетаційного періоду значно залежали від способу формування і площі живлення. Найбільшими ці показники були у рослин з формуванням у два стебла, особливо за площі живлення 0,56 м2 (з густотою стебел 3,6 шт./м2). Указаний варіант виявився найрезультативнішим упродовж усього періоду вегетації. За меншої площі живлення 0,40 м2 та більшої кількості стебел 5 шт./м2 асиміляційна поверхня листків була на 10-15 % менша.
Упродовж усього вегетаційного періоду встановлено тенденцію, за якою рослини, що формували в два стебла, утворювали більшу кількість квіток і плодів порівняно з одностебловими. Слід зазначити, що за такого формування більшою зав'язуваністю плодів виділялися рослини при вирощуванні з площею живлення 0,56 м2. Зав'язуваність в обох пагонах при вирощуванні щеплених рослин з формуванням у два стебла була рівномірною і майже однаковою.
Рослини з формуванням в одне стебло починали плодоносити раніше і в перші місяці вегетації урожай від них надходив інтенсивніше порівняно зі сформованими у два стебла (табл. 5). Однак коефіцієнт розподілу світла був не однаковим за різних способів формування і площ живлення. Цим можна пояснити перевагу двостебельного формування з більшою площею живлення 0,56 м2 за кількістю зібраного врожаю порівняно з площею 0,40 м2, за якої рослини розміщені більш загущено.
За кожний рік досліджень перевага за ранньою частиною врожаю спостерігалася за двостебельного способу формування рослин з площею живлення 0,56 м2. Урожайність плодів на 10 липня була найвища 2004 р. і становила 24,8 кг, що переважало контроль на 2,6 кг/м2. За меншої площі живлення 0,40 м2, навпаки, вищу врожайність зафіксовано при формуванні рослин в одне стебло. Так, у контролі утворилося на 3,3 кг/м2 плодів більше порівняно з двостебловим формуванням. Аналогічна закономірність відзначена і в подальші роки досліджень.
Найбільшу врожайність отримано у варіанті з площею живлення 0,56 м2 і формуванням рослин у два стебла – 45,7 кг/м2. У разі вирощування рослин за площі живлення 0,40 м2 рослини в два стебла були загущені, що зумовило зниження врожайності на 13,4 %.
Таблиця 5 ? Урожайність щеплених рослин помідора гібрида Раїса F1
Спосіб формування рослин
(фактор А) | Площа
живлення,
м2
(фактор В) | Урожайність, кг/м 2 | Середнє
за 2004-2005 рр.,
кг/м 2 | Порівняно з
контролем,
кг/м 2
2004 р. | 2005 р.
на 10.07
В одне стебло* | 0,40 | 22,2 | 21,4 | 21,8 | 0,0
У два стебла | 18,9 | 19,7 | 19,3 | -2,5
В одне стебло | 0,56 | 17,6 | 16,8 | 17,2 | -4,6
У два стебла | 24,8 | 23,6 | 24,2 | +2,4
НІР 05
Фактор А
Фактор В
Взаємодія АВ |
0,12
0,18
0,21 |
0,21
0,24
0,29
на 10.10.
В одне стебло* | 0,40 | 40,7 | 39,8 |
