5. У середовищі студентів-випускників виявлено статистично-значущі відмін-ності в рівнях тривожності обох професійних груп, а також в змісті їх учбово-професійних стратегій. Причину такого явища ми вбачаємо у тому, що кластери професійної самосвідомості у КСС складніші за своїм змістом, а тому у таких досліджуваних спостерігаються набагато вищі особистісно-професійні вимоги до себе. Також для цієї категорії студентів характерні високі показники рефлексивного пізнання, що безпосередньо відбивається на підвищенні рівнів їх особистісної тривожності у порівнянні з КПС. Як наслідок, в обох групах досліджуваних спостерігаються відмінності в професійно-особистісних перевагах і домаганнях, що безпосередньо виявляються у відповідних стратегіях: КСС критичніше оцінюють свої професійні можливості, висловлюють сумніви з приводу подальшої кар’єри, значно частіше пов’язують своє професійне майбутнє з іншою професією, проте, при цьому, високо оцінюють період навчання в університеті і отримані тут знання. У КПС простежуються протилежні тенденції.

Подальше вивчення зазначених аспектів на прикладі дослідження інших професій дозволить поглибити і збагатити уявлення про причини, механізми та вікову динаміку впливу когнітивних параметрів на процес фахового становлення індивіда.

Список авторських публікацій за темою дисертації:

1. Жердецька Л.Л. Деякі аспекти комунікативної підготовки майбутніх пси-хологів // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Фран-ківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського ун-ту, 2004. – Вип.9. – Ч.2. – С.185-189.

2. Жердецька Л.Л. Когнітивно-стильові відмінності та їх вплив на професійне становлення майбутніх психологів // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Соціальна психологія. Організаційна психологія. К., 2004. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.1. – Ч.13. – С.39-42.

3. Жердецька Л.Л. Методико-методологічне забезпечення при дослідженні впливу когнітивно-стильових параметрів на професійне становлення майбутніх психологів. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського ун-ту, 2006. – Вип.11. – Ч.1. – С.160-168.

4. Жердецька Л.Л. Ментальність майбутніх психологів як результат їх когні-тивно-стильових відмінностей. – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикар-патського ун-ту, 2005. – Вип.10. – Ч.2. – С.191-196.

5. Жердецька Л.Л. Методологічні проблеми дослідження когнітивно-стильових характеристик. // Актуальні проблеми психології: Економічна психологія. Соціальна психологія. Організаційна психологія. – К., 2004. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.1. – Ч.12, – С.52-56.

6. Жердецька Л.Л. Мотиваційні тенденції професійного вибору та професійного становлення майбутніх психологів – Івано-Франківськ: Вид-во “Плай” Прикарпатського ун-ту, 2005. – Вип.10. – Ч.1. – С.176-181.

7. Жердецька Л.Л. Фахові орієнтири майбутніх психологів як важлива складова процесу творення їх власного “професійного Я”. // Збірник наукових праць Інсти-туту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – Т.8. – Вип.1. – К., 2006. – С.123-130.

Анотація

Жердецька Л. Л. Когнітивні стилі як чинник професійного становлення майбутніх психологів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006.

В дисертації представлено теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження впливу когнітивних стилів на утвердження індивідуально-специфічних способів професійного становлення майбутніх психологів. Зокрема, ґрунтовно проаналізовано існуючі концептуальні підходи до вивчення когнітивних стилів як у вітчизняній, так і зарубіжній психології, а також дано їм критичну оцінку з позицій існуючій в даний час наукової парадигми.

На основі базових методологічних положень запропоновано концептуально-новий спосіб вивчення когнітивно-стильових відмінностей, які найбільш виразно проявляють себе у взаємозв’язку з багатьма особистісними характеристиками в процесі професійного становлення суб’єкта.

В ході експерименту використовувався комплекс методик, який сприяв виявленню когнітивної простоти-складності та диференційованості досліджуваних студентів, а також дозволяв відслідковувати взаємозв’язок з низкою особистісних та професійно-важливих характеристик: значущістю мотивів, рівнем професійної оцінки та самооцінки, особистісної тривожності, показниками професійної іденти-фікації, навчальною успішністю.

У процесі дослідження доведено, що когнітивно-стильові відмінності майбутніх психологів мають суттєвий вплив на формування їх “професійного Я”, а також позначається на специфіці засвоєння ними професійної діяльності.

Ключові слова: когнітивні стилі, когнітивна простота-складність, когнітивна диференційованість, професійна самооцінка, рівень тривожності, захисні механізми, рефлексія, навчально-професійні стратегії.

Аннотация

Жердецкая Л.Л. Когнитивные стили как фактор профессионального становления будущих психологов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. – Ивано–Франковск, 2007.

В диссертации представлено теоретическое обоснование и экспериментальное подтверждение рабочей гипотезы о влиянии когнитивных стилей на утверждение индивидуально-специфических способов профессионального становления будущих психологов. В частности основательно проанализированы разнообразные концеп-туальные подходы к изучению когнитивных стилей как в отечественной, так и зарубежной психологии, а также дана им критическая оценка с позиций сущест-вующей в настоящее время научной парадигмы. Когнитивный стиль рассмат-ривается как системообразующая характеристика, пронизывающая всю личностную организацию индивида и формирующая инвариантные способы познания, деятельности и поведения. В соответствии с концепцией стиля человека содержание паттерна стилевых отличий определяется, в первую очередь, качеством связей между характеристиками разной детерминированности. При этом, центральным звеном симптомокомплекса являются стратегии предпочтений (или стили реагирования), поскольку именно они тесно связаны с когнитивными, аффективными и поведенческими уровнями иерархической структуры психики.

На основе базовых методологических положений предложен концептуально-новый способ изучения когнитивно-стилевых отличий, которые наиболее выразительно проявляют себя во взаимосвязи со многими личностными характеристиками в процессе профессионального становления субъекта.

В ходе эксперимента использовался комплекс методик, который способствовал выявлению когнитивной простоты-сложности и когнитивной дифференцированости исследуемых студентов двух профессионально близких групп (специальности “Психология” и “Начальное образование. Практическая психология”). Когнитивные отличия в контрастной среде испытуемых позволяли отслеживать уровень их взаимосвязи с рядом личностных и профессионально важных характеристик: значи-мостью мотивов, уровнем профессиональной оценки и самооценки, личностной тревожностью, показателями профессиональной идентификации, учебной успеваемостью.

Для проверки гипотезы о взаимосвязи когнитивной сложности-простоты с особенностями самовосприятия и самоутверждения своего “профессионального Я”, был произведен корреляционный и факторный анализ соответствующих пока-зателей. При этом факторные нагрузки качественных показателей выполняли роль своеобразного индекса связанности между конструктами той или иной профессио-нально-значимой плеяды отличий: профессиональной самоидентификацией субъек-та, показателями личностной тревожности и доминирующих учебно-профес-сиональных стратегий.

Доказано, что когнитивно сложные студенты (КСС) в качестве наиболее важных и профессионально-ценных для себя характеристик считают умения и навыки (проведения консультационно-коррекционной, научно-исследовательской, диагностической и преподавательской работы; наличие хороших коммуникативно-консультационных и аналитико-экспериментальных умений), в то время как когнитивно простые студенты (КПС) отдают предпочтение таким характеристикам: ответственность, энергичность, добросовестность, внимательность, обязательность, умение подчинять себе и подчиняться самому групповым интересам, способность планировать свое будущее и др. Выявлено статистически-значимые отличия в мотивационных тенденциях профессионально становления КСС и КПС: среди первых доминирует внутренняя учебно-познавательная мотивация. Также в среде студентов-выпускников выявлено статистически-значимые отличия в уровнях тревожности обеих профессиональных групп, а также в содержании их учебно-профессиональных стратегий. В частности, в связи с тем, что кластеры профессионального самосознания у КСС более сложны за своим содержанием, у них намного выше личностно-профессиональные требования к себе. Для этой категории студентов также характерны высокие показатели рефлексивного познания, что непосредственно отражается на повышении уровней их личностной тревожности по сравнению с КПС. Как следствие, в обеих группах испытуемых наблюдаются отличия в профессионально-личностных предпочтениях и притя-заниях, непосредственно проявляющихся в соответствующих стратегиях: КСС более критически оценивают свои профессиональные возможности, высказывают сомнения по поводу дальнейшей карьеры, значительно чаще связывают свое профессиональное будущее с другой профессией, однако, при этом, высоко оценивают период учебы в университете и полученные здесь знания. У КПП прослеживаются противоположные тенденции.

Отличия также выявлены в содержательной стороне механизмов психоло-гической защиты, поскольку для КПС характеры неспециализированные формы (негативизм, вытеснение, переключение), а для КСС специализированные формы (интеллектуализации, проекции), требующие дальнейшей переработки опыта.

В процессе исследования удалось доказать, что когнитивно-стилевые отличия будущих психологов имеют существенное влияние на формирование их “профес-сионального Я”, что непременно отражается на специфике усвоения ими профессиональной деятельности.

Ключевые слова: когнитивные стили, когнитивная простота-сложность, когни-тивная дифференцированость, профессиональная самооценка, уровень тревож-ности, защитные механизмы, рефлексия, учебно-профессиональные стратегии.

Annotation

Zherdetska L. L. Cognitive styles as factor of professional becoming of future psychologists. – Manuscript.

The thesis for obtaining of the scientific degree of the candidate of psychological sciences on speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. – Pre-Carpathian National University named after V. Stephanik, Ivano-Frankivsk. – 2007.

There is presented in the dissertation the theoretical substantiation and experimental confirmation of influencing of the cognitive styles on claim of individually specifics of the professional becoming of future psychologists. The particular existent conceptual approaches are personally analyzed to the study of cognitive styles both in domestic and to foreign psychology, and also a critical estimation is given to them from positions to existing presently scientific paradigm.

On the basis of base methodological positions the conceptually new method of study of cognitive-stylish differences which most distinctly prove in intercommunication with many descriptions of personalities in the process of the professional becoming of subject is offered.

During an experiment drawn on complex of methods, which was instrumental in the exposure of cognitive simplicity-complication and differentiations of the explored students, and also allowed to observe the intercommunication with the row of descriptions of personalities and professionally important: by meaningfulness of reasons, level of professional estimation and self-appraisal, personality anxiety, indexes of professional authentication, educational progress.

It is proved in the process of research, that the cognitive-stylish differences of future psychologists have a substantial influence on forming of them “professional I-Person”, and also reflected on the specific of mastering by them professional activity.

Keywords: cognitive styles, cognitive simplicity-complication, cognitive differentiation, professional self-appraisal, level of anxiety, protective mechanisms, reflection, educational-professional strategies.