Вивчення історії розвитку ІПВ на війська та населення противника
(1992 – 2000 рр.) дозволяє простежити деякі тенденції:

характерним для ІПВ в цей період є перетворення його в обов’язкову складову ведення воєнних дій і комплексного застосування форм, методів, способів на рівні органів державного й військового управління;

використання в інтересах ІПВ місцевих, регіональних та світових засобів інформації, глобальної інформаційної мережі Інтернет, космічного і стільникового зв’язку, можливостей голографічних зображень, засобів програмно-математичного впливу, електромагнітної та акустичної зброї, нейролінгвістичного програмування складає сьогодні основу ІПВ на війська та населення противника;

поєднання сучасних засобів вогневого ураження з новітніми технологіями ІПВ на визначені об’єкти;

поширення ІПВ не тільки на війська та населення противника, а й на війська і населення своєї країни, нейтральних і дружніх країн. ІПВ поступово набуває коаліційного характеру, для його здійснення все більше залучаються союзи та блоки держав, міжнародні організації різного спрямування: економічні, валютні, релігійні та ін.

Науковий історичний аналіз становлення й розвитку ІПВ на війська та населення противника у 1991 –  рр. дозволяє сформулювати деякі закономірності, серед них:

залежність форм і способів ІПВ від визначених політичних цілей;

можливість розвитку й удосконалення засобів ІПВ на підставі нарощення науково-технічного та економічного потенціалу країни;

взаємозв’язок форм і способів здійснення ІПВ із визначеною метою у збройній боротьбі;

залежність ефективності інформаційно-психологічного впливу від рівня інформаційного ресурсу держави;

зростання ролі та значення ІПВ у досягненні поставлених цілей у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах;

застосування ІПВ не тільки у період війни, а й за мирного часу (загрозливий період, який може тривати від тижнів до декількох років). При цьому обсяг, масштаби такого впливу в мирний час значно збільшилися. Він набуває глобального, всеохоплюючого та латентного характеру.

На підставі наукового аналізу становлення й розвитку ІПВ провідних держав світу на війська та населення противника у 1939 – рр. автор сформулював пропозиції для практичного використання військовими, інформаційними та державними установами України, для чого необхідно:

створити при Президентові України робочий орган для координації заходів ІПВ на найвищому державному рівні з метою забезпечення його максимальної ефективності;

удосконалити нормативно-правову базу управління ІПВ для надійного функціонування державної системи інформаційної безпеки;

організувати наукові дослідження з питань розробки сучасних технологій моніторингу інформаційного простору, виявлення ознак проведення спеціальних інформаційних акцій, розробки дослідних зразків перспективного озброєння і військової техніки (в першу чергу, засобів ІПВ в комп’ютерних і телекомунікаційних мережах, електромагнітної зброї та спеціальних засобів радіоелектроніки, акустичної зброї та зброї, що базується на нетрадиційних принципах дії) з метою готовності до здійснення ІПВ на визначені об’єкти;

відпрацювати механізм координації діяльності структур, на які покладено організацію зв’язків із громадськістю (прес-служби, органи міжнародного співробітництва тощо), визначити порядок надання розвідувальної інформації у сфері інформаційної безпеки розвідувальними органами України з метою створення позитивного іміджу держави та поширення позитивної інформації за межами України;

створити державну систему підготовки кадрів з кваліфікаційними рівнями від бакалавра до магістра управління за різними спеціалізаціями в рамках спеціальності „Інформаційна безпека держави”.

Отже, аналіз результатів дослідження дає змогу стверджувати, що мета дисертаційного дослідження досягнута. Досвід організації ІПВ провідними країнами світу на війська та населення противника в історичному аспекті проаналізовано та сформульовано практичні рекомендації для України щодо застосування світового досвіду ІПВ у сучасних умовах. Всі наукові завдання вирішені повністю.

Теоретичні висновки й узагальнення доповнюють наукові знання щодо історії розвитку ІПВ на війська та населення противника і можуть бути використані у подальших воєнно-історичних дослідженнях розвитку форм і способів ІПВ в локальних війнах і збройних конфліктах другої половини ХХ – початку ХХІ століть; у визначенні актуальних напрямків реформування системи ІПсО, інформаційно-психологічної протидії, оптимізації організаційно-штатної структури, уточненні функцій і завдань її діяльності в сучасних умовах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жарков Я.М. Аналіз використання нових інформаційних технологій у спеціальних операціях збройних сил США // Труди академії. – К.: НАОУ.– 2002.
– № 40. – С. 275 –280. Інв. № 38893.

2. Жарков Я.М. Методика та способи оцінки об'єкту інформаційно-психологічного впливу // Труди академії. – К.: НАОУ. – 2003. – №41.
– С. 134 –145. Інв. № 39147.

3. Жарков Я.М. Інформаційно-психологічні операції як основна форма інформаційної боротьби // Труди академії. – К.: НАОУ.– 2003. – № 46.
– С. 109 – 115. Інв. №39820.

4. Жарков Я.М., Поліщук С.М. Психолінгвістика, етнопсихологія, соціопсихологія як теоретичні основи інформаційно-психологічного впливу // Матеріали наук.-практич. семінару „Інформаційна боротьба: проблеми та шляхи їх вирішення” від 29.03.2004. – К.: НАОУ. – 2004. – С. 46 – 72. Інв. № 40013;

5. Жарков Я.М. Проблеми та завдання в сфері інформаційно-психологічних операцій, як основної форми інформаційної боротьби // Матеріали наук.-практич. семінару „Інформаційна боротьба: проблеми та шляхи їх вирішення” від 12.04.2005. – К.: НАОУ. – 2006. – С. 14 – 21. Інв. № 41767;

6. Жарков Я.М. Сучасні тенденції та перспективи удосконалення системи інформаційно-психологічних операцій у Збройних Силах України. // Матеріали наук.-практич. семінару „Інформаційна боротьба: проблеми та шляхи їх вирішення” від 12.04.2006. – К.: НАОУ. – 2006. – С. 36 – 51. Інв. № 41767;

7. Жарков Я.М. Історичні передумови виникнення системи інформаційно-психологічних операцій у ЗС України // Матеріали Всеармійської наук.-практич. конф. „Модернізація змісту морально-психологічного забезпе-чення діяльності військ (сил) в умовах переходу ЗС України на контрактну основу комплектування” від 26.04.2006. – К.: НАОУ, 2006. – С. 15 – 21.

8. Жарков Я.М., Присяжнюк М.М. Аналіз засобів ведення інформаційної боротьби з використанням інформаційних технологій, форм і способів їх застосування // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер. Військово-спеціальні науки. – 2007. – №14 –15. –Вип. 14. – С. 42 – 44.

9. Жарков Я.М., Дзюба М.Т. Деякі аспекти становлення ІПсО країн, що межують із Україною // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер. Військово-спеціальні науки. – 2007. – №14 –15. – Вип.14. – С. 35 –37.

10. Жарков Я.М., Онищук М.І. Інформаційно-психологічне протиборство в сучасному світі: проблемно-історичний аналіз // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер. Військово-спеціальні науки. – 2007. – №14 –15. – Вип. 15. – С. 101 – 104.

11. Жарков Я.М. Особливості формування і становлення спеціальної пропаганди Збройних Сил СРСР в роки Другої світової війни. – К.: ВІТІ НТУ України „КПІ” // Суспільство. Держава. Армія: Зб. наук. пр. (Суспільні науки). – 2007. – Вип. 12 – 13. –С. 133 – 137.

12. Жарков Я.М., Дзюба М.Т., Петрик В.М. Небезпеки особистості в інформаційному просторі // Юридичний журнал. – 2007.– №2 (56). – С. 45 – 57.

Навчальні посібники

1. Толубко В.Б., Жарков Я.М., Замаруєва І.В., Рось А.О. та ін. Інформаційна боротьба: теоретичні та воєнно-прикладні аспекти: Навч. посіб. (за ред.
Толубка В.Б.). – К.: НАОУ, 2003. – 218 с. ДСК.

2. Толубко В.Б., Жарков Я.М., Замаруєва І.В., Рось А.О. та ін. Інформаційна безпека держави у контексті протидії інформаційним війнам: Навч. посіб. (за ред. Толубка В.Б.). – К.: НАОУ, 2004. – 176 с.

3. Толубко В.Б., Жарков Я.М., Замаруєва І.В., Рось А.О. та ін. Підготовка і ведення інформаційної боротьби в Збройних Силах: Навч. посіб. (за ред. Толубка В.Б.). – К.: НАОУ, 2004. –280 с. Інв.№39973.

4. Дзюба М.Т., Жарков Я.М., Онищук М.І. та ін. Нарис теорії і практики інформаційно-психологічних операцій: Навч. посіб. (за ред. Балабіна В.В.). – К.: ВІТІ, 2006. –471 с.

5. Балабін В.В., Дзюба М.Т., Жарков Я.М., Онищук М.І. та ін. Інформаційна безпека сучасного суспільства: Навч. посіб. – К.: ВІТІ, 2006. –201 с.

6. Дзюба М.Т., Жарков Я.М., Замаруєва І.В., Онищук М.І., Присяжнюк М.М. Основи організації та проведення інформаційно-психологічних операцій в інтересах ЗС України: Навч. посіб. (за ред. Балабіна В.В.). – К.: ВІ КНУ, 2007. –77 с.

АНОТАЦІЯ

Жарков Я.М. Інформаційно-психологічний вплив на війська та населення противника (1939-2000 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 – військова історія – Національна академія оборони України – Київ, 2007.

В дисертації досліджується ІПВ на війська та населення противника
у 1939 – рр. У дослідженні здійснено аналіз історіографії та наукових джерел з питань ІПВ на війська та населення противника у 1939 – 2000 рр., визначено його понятійний апарат.

Розглянуто досвід ведення пропаганди серед військ та населення противника у роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.), організації та проведення ПсО США у війнах і збройних конфліктах у 1946 – рр. та спецпропаганди СРСР під час бойових дій в Афганістані у 1979 –  рр.

Значну увагу в роботі приділено хронологічному висвітленню розвитку ІПВ в локальних війнах та збройних конфліктах (1992 – рр.). На підставі вивчення офіційних документів армії США визначені зміст і особливості ПсО на сучасному етапі.

У дисертації на підставі наукового аналізу історії становлення і розвитку ІПВ сформульовано практичні рекомендації щодо врахування світового досвіду ІПВ при реформуванні сучасних ЗС України.

Ключові слова: інформаційна війна, інформаційна боротьба, інформаційно-психологічні операції, інформаційно-психологічний вплив, спецпропаганда.

АННОТАЦИЯ

Жарков Я.Н. Информационно-психологическое воздействие на войска и население противника (1939 – 2000 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22 – военная история – Национальная академия обороны Украины – Киев, 2007.

Диссертация посвящена рассмотрению вопросов информационно-психологического воздействия (ИПВ) на войска и население противника
в 1939 – 2000 гг.

Анализ ИПВ на войска и население противника в 1939 – гг. показал, что большинство передовых стран мира сегодня имеет могучий информационный потенциал, способный при определенных обстоятельствах обеспечить достижение их политических и военных целей. Почти все локальные войны и вооруженные конфликты, ход и последствия боевых действий любого масштаба в современном мире определяются искусством информационной борьбы.

В результате диссертационного исследования решено важное научное задание, которое заключалось в создании целостной картины развития вопросов ИПВ ведущих стран мира на войска и население противника в 1939 –  гг., освещении его особенностей, тенденций и закономерностей, определении возможных направлений использования зарубежного опыта ИПВ в ВС Украины. Осуществленный в историческом аспекте комплексный научный анализ этого опыта является определенным шагом вперед в изучении ИПВ как сложного и многопланового социального явления.

В первом разделе рассмотрено состояние научной разработанности темы, подана общая характеристика основных видов источников в вопросах становления и развития форм, способов, сил и средств ИПВ на войска и население противника.

Анализ отечественных и зарубежных документов, научных трудов, материалов периодической прессы, исторической, социологической, психологической литературы, трудов выдающихся исследователей в других отраслях знаний позволили определить сущность, содержание, цель и задания ИПВ на войска и население противника, обобщить опыт, формы и методы этой деятельности.

Во втором разделе проанализированы особенности ИПВ на войска и население противника структур пропаганды Германии, раскрыты проблемы, особенности деятельности в этом направлении органов пропаганды вооруженных сил США, Англии и Японии, а также исследованы проблемы становления и развития советской специальной пропаганды.

В третьем разделе проанализирована организация и основное содержание ИПВ вооруженных сил США и СССР на всех этапах их становления и развития в послевоенный период. Особенное внимание было сосредоточенно на особенностях этой деятельности в годы „холодной войны”.

Четвертый раздел посвящен определению основных направлений развития ИПВ в конце ХХ века, формулировке рекомендаций относительно применения мирового опыта ИПВ в современных условиях.

Диссертант раскрыл сущность противоречий нормативно-правовой базы, которые касаются определения понятийного аппарата, проанализировал тенденции развития и последующего совершенствования организации ИПсО в ВС Украины. На основании исследования опыта организации ИПВ на войска и население иностранных государств автор предлагает создать единую государственную систему ИПВ и определить ИПсО как комплекс согласованных мероприятий, которые осуществляются государственным и военным руководством Украины для достижения информационно-психологического преимущества на уровне, необходимом для выполнения учебно-боевых задач в мирное время и достижения победы в возможной войне (конфликте).

В диссертации на основании научного анализа истории становления и развития ИПВ разработаны рекомендации для Украины относительно применения мирового опыта ИПВ в современных условиях.

Ключевые слова: информационная война, информационно-психологическая борьба, информационно-психологические операции, информационно-психологическое воздействие, спецпропаганда.

ANNOTATION

Zharkhov Y.M. Information Psychological Influence on Troops and Populations of Enemy (1939 – 2000). -Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences after speciality 20.02.22 – military history is the National academy of defence of Ukraine – Kyiv, 2007.

In dissertation IPI is explored on troops and populations of enemy (1939 – 2000) in research the analysis of historiography and scientific sources is carried out on questions of IPI on troops and populations of opponent in 1939 – 2000, certainly his conceptual mean.

Experience of conduct of propaganda is considered on troops and populations of opponent in the years of Second World War (1939 – ), organization and leadthrough of Phsycological operation of the USA in wars and armed conflicts
in 1946 – 1991 and Special Propaganda of USSR during battle actions in Afghanistan
in 1979 – 1989.

Considerable attention is in-process spared chronologic illumination of development of IPI in local wars and armed conflicts (1992 – 2000). On the basis of study of official records of army of the USA the personal touches, exposed maintenance and features of PO on the modern stage, are certain.

In dissertation on the basis of scientific analysis of history of becoming and development of IPI practical recommendations are formulated in relation to the account of world experience of IPI at reformation of modern Armed forces of Ukraine on the modern stage;

Keywords: information warfare, informative fight, information psychological operations, information psychological influence, specialpropaganda.