ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана”

ЖУРАВЛЬОВА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА

УДК 336.201.2:658.15

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ

ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(НА ПРИКЛАДІ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ)

Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Потій Ванда Зінов’ївна,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

заступник завідувача кафедри фінансів підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Опарін Валерій Михайлович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти та науки України,

професор кафедри фінансів

кандидат економічних наук, професор, заслужений економіст України,

Данілов Олександр Дмитрович,

Київський економічний інститут менеджменту Міністерства освіти та науки України,

завідувач кафедри фінансів та кредиту

Захист відбудеться “03” грудня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601

Автореферат розіслано “02”листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво змінює економічне середовище функціонування підприємств. Головною ознакою цього середовища є конкуренція товаровиробників, які набули повної самостійності та відповідальності за результати фінансово-господарської діяльності. Це передбачає обов’язкове виконання зобов’язань підприємств перед бюджетом та іншими суб’єктами господарювання.

Практика господарювання українських підприємств свідчить, що внаслідок несвоєчасних розрахунків та не виконання фінансових зобов’язань перед контрагентами, у них накопичилися великі обсяги заборгованостей. Дотримання розрахунково-платіжної дисципліни суб’єктами господарювання безпосередньо залежить від їх платоспроможності. На платоспроможність підприємств впливає: своєчаснє надходження в розпорядження суб’єктів господарювання грошових коштів та їх еквівалентів, їх використання; рух коштів підприємств в результаті здійснення операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Платоспроможність підприємства досліджували в своїх працях зарубіжні науковці і практики: М. Абрютіна, М. Баканов, І. Балабанов, Т. Берднікова, Л. Бернстайн, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, О. Грачов, А. Гропеллі, Дж. К. Ван Хорн, Е. Негашев, П. Ревентлоу, Г. Савицька, Р. Сайфулін, Н. Селезньова, Е. Сорокіна, Е. Уткін, А. Шеремет.

Серед вітчизняних авторів, праці яких присвячені теоретичним та методичним засадам платоспроможності підприємства, слід назвати М. Білик, І. Бланк, В. Бурчевський, Ф. Бутинець, М. Горбаток, О. Данілов, В. Іваненко, В. Іващенко, М. Коробов, Г. Ковальчук, Л. Лігоненко, Є. Мних, В. Опарін, О. Терещенко.

Аналіз фахової літератури і нормативних документів свідчить про наявність різних тлумачень сутності платоспроможності підприємства, протиріччя в методичних підходах до розрахунку показників, що формують її рівень, та загальній оцінці платоспроможності підприємства. Так, Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, коефіцієнт фінансування визначається як співвідношення власних коштів до позичкових. Згідно з Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фондом державного майна України, названий показник розглядається як відношення позичкових коштів до власних. У вітчизняних методиках використовується різний перелік оціночних показників, які характеризують платоспроможність, пропонуються різні їх нормативні значення. Так, порядок розрахунку показників платоспроможності відповідно до Методик проведення аналізу фінансово-господарського стану та інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств, що затверджені Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, ґрунтуються на даних фінансової звітності до впровадження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. В Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України та Фондом державного майна України, не визначено порядок розрахунку показників платоспроможності щодо виду економічної діяльності, а нормативні значення показників запозичені із зарубіжних методик і не адаптовані до вітчизняних умов господарювання. Це ускладнює аналіз і може призвести до помилкових висновків та управлінських рішень, прийнятих на їх основі. Крім того, суттєвим недоліком цих методик є відсутність методичних підходів до виявлення факторів, які впливають на платоспроможність підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена:

? наявністю серед фахівців різних точок зору щодо визначення поняття платоспроможності підприємства та методичних підходів до її оцінки, а також недоліків у діючих нормативно-правових актах з питань оцінювання платоспроможності вітчизняних суб’єктів господарювання;

? необхідністю розробки та використання факторної моделі для оцінки платоспроможності підприємства на основі врахування впливу низки найбільш вагомих факторів, застосування якої забезпечить фінансовим менеджерам можливість постійного моніторингу платоспроможності та своєчасного прийняття заходів щодо її забезпечення та підвищення.

Наукова і практична значимість даних питань обумовила вибір теми дисертації, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної теми кафедри фінансів підприємств ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” “Управління фінансами підприємств та розвиток страхових послуг” (№ державної реєстрації 0100V009213). Особистий внесок автора полягає у розробці факторної моделі платоспроможності підприємства та напрямів удосконалення методик оцінки платоспроможності суб’єктів господарювання, що використовуються у вітчизняній аналітичній практиці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження сутності платоспроможності підприємств, вдосконалення методики її оцінки та розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо забезпечення та підвищення платоспроможності підприємств і, зокрема, підприємств харчової промисловості.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

? поглибити дослідження теоретичних основ поняття “платоспроможність” підприємства, розкрити його сутність і основні характеристики щодо господарюючих суб’єктів;

? проаналізувати та узагальнити вітчизняні і зарубіжні методичні підходи до визначення платоспроможності підприємства з метою їх подальшого уточнення;

? дослідити та визначити роль синхронізації грошових потоків в забезпеченні платоспроможності підприємства;

? сформулювати цілісну уніфіковану систему аналітичних показників оцінки платоспроможності підприємств харчової промисловості та визначити їх нормативне значення;

? розробити факторну модель для врахування змін платоспроможності підприємства;

? визначити і обґрунтувати основні напрями щодо підвищення платоспроможності підприємств харчової промисловості з урахуванням їх специфіки.

Об’єктом дослідження є платоспроможність підприємств харчової промисловості.

Предметом дослідження є теоретичні основи та методичні підходи до аналізу та оцінки платоспроможності підприємств.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження виступають загальнонаукові положення системних досліджень, наукового пізнання, теорія і практика вітчизняного та зарубіжного аналізу: метод порівняння – для оцінки отриманих фактичних значень показників у динаміці та співставлення їх з нормативними значеннями; наукової абстракції – для виділення найбільш важливих показників оцінки платоспроможності підприємств; статистичні методи – групування, середніх та відносних величин; графічний та індексний методи обробки рядів динаміки; спостереження, групування, порівняння та узагальнення – для розробки висновків на основі отриманих аналітичних результатів. Дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики щодо виявлення та усунення негативних факторів на платоспроможну діяльність підприємств.

Інформаційною базою дослідження виступали законодавчі та нормативні документи, закони України, зведені статистичні матеріали Державного комітету статистики України, статистичні матеріали Обласного управління статистики в Полтавській області; наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців, матеріали періодичних видань, а також дані фінансової звітності підприємств харчової промисловості Полтавської області, опрацьовані особисто автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, що визначають наукову новизну роботи, полягають у наступному:

Вперше:

? автором розроблена факторна модель для оцінки платоспроможності підприємств. Економічний зміст даної моделі полягає у тому, що визначені відносні показники, а саме: частка податків у поточних зобов’язаннях, співвідношення ліквідних активів та податків або коефіцієнт податкоспроможності, співвідношення основних засобів та ліквідних активів, фондовіддача, відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації, співвідношення кредиторської до дебіторської заборгованості, співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості, які утворюють цілісну взаємопов’язану систему та безпосередньо впливають на результативний показник платоспроможності. Застосування факторної моделі для оцінки платоспроможності підприємств в практичній діяльності дозволить контролювати платоспроможність підприємств та визначати вплив кожного фактору на її формування;

? розроблено алгоритм для розрахунку коефіцієнта податкоспроможності підприємств як відношення високоліквідних активів до поточних зобов’язань перед бюджетом, що дозволить визначити спроможність підприємства до розрахунків з державою;

? запропоновано алгоритм коефіцієнтів синхронності грошових потоків за видами діяльності (операційною, фінансовою, інвестиційною), а також загальний коефіцієнт синхронності. Визначення вказаних коефіцієнтів дозволяє здійснювати контроль за фінансовою рівновагою підприємства шляхом збалансування грошових надходжень та витрат у часі.

Удосконалено:

? класифікацію факторів, що впливають на платоспроможність підприємств. Запропоновано поділ факторів на фінансові та не фінансові, зовнішні і внутрішні, які впливають на платоспроможність підприємств харчової промисловості;

? методику оцінки платоспроможності підприємств, зокрема, оптимізований перелік коефіцієнтів та уточнено алгоритм їх розрахунку і нормативні значення для підприємств харчової промисловості;

Одержали подальший розвиток:

? визначення сутності поняття “платоспроможність” підприємства. Зокрема, обґрунтовано, що платоспроможність господарюючого суб’єкта – це не тільки здатність у повному обсязі та у визначений термін розраховуватися за своїми зобов’язаннями, а й спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність. Запропоноване визначення платоспроможності є більш широким, ніж визначається в спеціальній економічній літературі, так як відображає головну його ознаку – здатність підприємства здійснювати подальшу господарську діяльність та розширене відтворення;

? запропоновані та обґрунтовані для практичної реалізації рекомендації щодо покращення платоспроможності підприємств харчової промисловості, які ґрунтуються на більш широкому використанні фінансового лізингу та векселів.

Практичне значення отриманих результатів. Положення дисертації має певне теоретичне та практичне значення і може бути використано для оцінки платоспроможності підприємств. Це дасть змогу системно підійти до аналізу діяльності підприємств харчової промисловості, сформувати інструментарій дослідження платоспроможності суб’єктів господарювання. Результати дисертаційного дослідження щодо методики оцінки платоспроможності підприємств знайшли впровадження в роботу ЗАТ “Пирятинський сирзавод” (довідка №1038 від 28.04.06 р.), розроблені рекомендації щодо аналізу та оцінки грошових потоків підприємства на основі розрахунку коефіцієнтів синхронності грошових потоків за кожним видом діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної) та загальний коефіцієнт синхронності, впроваджено на дочірньому підприємстві державної акціонерної компанії “Хліб України” “Пирятинський комбінат хлібопродуктів” (довідка № 548 від 25.04.06), факторна модель для оцінки платоспроможності підприємств впроваджена в практику роботи ВАТ “Пирятинський м’ясокомбінат” (довідка №231 від 28.04.06 р.)

Пропозиції стосовно нормативних значень коефіцієнтів для оцінки платоспроможності підприємств харчової промисловості впровадженні Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 54–15/112 від 15.11.06).

Основні результати дисертаційного дослідження впровадженні Міністерством економіки України (довідка № 53-22/159 від 15.03.07).

Запропоновані методичні підходи щодо аналізу та оцінки платоспроможності підприємств використано в навчальному процесі в Полтавському університеті споживчої кооперації України, зокрема, при викладені навчальних дисциплін “Фінанси підприємств”, “Фінансовий аналіз”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” (довідка №53-12/14 від 04.09.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Наукові положення, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, належать особисто автору та є його внеском у розвиток теорії і практики визначення платоспроможності підприємства. Особистий внесок автора у роботах, які надруковані, наведені окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дослідження розглядались і обговорювались на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, а саме:

? VII Міжнародній науково-практична конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.);

? ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу” (м. Донецьк, 12-14 квітня 2005 р.);

? Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць у фахових виданнях загальним обсягом 2,8 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає 207 сторінок, містить 28 таблиць на 27 сторінках, 16 рисунків на 10 сторінках, 18 додатків на 48 сторінках. Список використаних джерел включає 172 найменувань на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретичні основи платоспроможності підприємства” проведено дослідження економічної сутності і значення платоспроможності суб’єктів господарювання; вивчені фактори впливу на платоспроможність підприємств та вдосконалена їх класифікація; досліджено синхронізацію грошових потоків в забезпеченні платоспроможності підприємства.

За результатами проведеного дослідження теоретичних основ визначення платоспроможності підприємства критично оцінено наявні в економічній літературі дефініції та сформульовано авторське визначення платоспроможності підприємства, яке на противагу найбільш поширеному його трактуванню як найважливішому показнику фінансового стану, полягає у визначенні його як динамічного поняття. За такого визначення платоспроможності підприємств можливе уточнення його економічної суті: платоспроможність є здатність підприємства в повному обсязі та у визначений термін розраховуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою грошових коштів та інших активів і спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність.

Автором розкрито взаємозв’язок платоспроможності з ліквідністю, кредитоспроможністю, податкоспроможністю. Доведено, що ліквідність підприємства, тобто спроможність своєчасно перетворювати активи на гроші з метою виконання необхідних платежів, становить одну із необхідних умов забезпечення платоспроможності. Тому обґрунтована доцільність підтримки ліквідності підприємства згідно з визначеними пріоритетами його фінансово-господарської діяльності. Кредитоспроможність означає здатність підприємства отримати кредит та повернути його у визначений термін. Спроможність підприємства виконувати свої податкові зобов’язання перед державою характеризується його податкоспроможністю.

Платоспроможність підприємства у ширшому розумінні включає кредитоспроможність, податкоспроможність та ліквідність (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв’язок платоспроможності з кредитоспроможністю, податкоспроможністю, ліквідністю підприємства

Проведений у дисертації аналіз факторів, що впливають на платоспроможність підприємства, дозволив автору класифікувати їх за двома основними групами – зовнішні (загальноекономічні) та внутрішні, в складі яких визначено найбільш значущі чинники – фінансові та не фінансові (рис. 2).

В результаті проведеного дослідження виявлено, що здатність підприємства виконувати зобов’язання грошовими коштами, передбачає необхідність врахування при її визначенні спроможності генерувати грошові потоки від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. При цьому особливого значення набуває синхронність руху коштів у цих потоках, яка полягає у забезпеченні такого руху вхідних та вихідних грошових потоків від звичайної діяльності, щоб у кожний момент часу чистий грошовий потік мав позитивне значення, тобто забезпечувалася платоспроможність підприємства.

? стан економіки ? соціально-культурні

? грошова політика та демографічні

? податкова політика ? політичні, правові

? кредитна політика ? розвиток науки та техніки

? амортизаційна політика

? стабільність фінансового та

валютного ринків

? неплатоспроможність партнерів

? склад і структура ? рівень організації бізнес необоротних активів процесу

? склад і структура ? договірна дисципліна

оборотних активів ? рівень техніки, технології

? грошові кошти та їх еквіваленти та організації виробництва

? сума короткострокових зобов’язань ? маркетинг та цінова

? управління ліквідністю підприємства політика

? дебіторсько-кредиторська ? організація збуту

заборгованість

? фінансове планування

Рис. 2. Структурно-логічна схема факторів впливу на платоспроможність підприємства В роботі обгрунтовано, що основним документом при аналізі формування, використання та управління грошовими потоками виступає П (С) БО № 4 “Звіт про

рух грошових коштів”, але йому присутнє протиріччя. Сплата відсотків за банківськими кредитами належить до операційної діяльності, хоча доцільно їх відносити до вихідного грошового потоку від фінансової діяльності.

У розділі 2 “Аналіз та оцінка платоспроможності підприємств харчової промисловості” виявлено та критично оцінено поширені у вітчизняних методиках способи обчислення показників оцінки платоспроможності підприємств, дано рекомендації щодо алгоритму їх розрахунку.

Аналіз платоспроможності в науковому дослідженні проводиться на прикладі господарської діяльності підприємств харчової промисловості Полтавської області. Частка обсягу реалізованої продукції промисловості Полтавської області у загальному обсязі по Україні складала: у 2001 р. – 4,4 %, у 2002 р. – 4,1 %, у 2003 р. – 4,9 %, 2004 р. – 5,5 %, у 2005 р. – 5,0 %. За обсягом виробництва продукції харчової індустрії область займає 9 місце на Україні. Найбільшу частку в виробництві основних видів продукції підприємств харчової промисловості Полтавщини у 2005 р. складало виробництво кондитерських виробів, мінеральних вод та сирів жирних (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво основних видів продукції підприємствами

харчової промисловості Полтавської області

(у відсотках до обсягів виробництва в Україні) |

2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

Ковбасні вироби | 5,9 | 5,5 | 6,1 | 5,3 | 6,6

Олія соняшникова нерафінована | 5,3 | 7,2 | 6,3 | 6,5 | 6,5

Сири жирні | 8,8 | 9,4 | 13,0 | 13,2 | 14,1

Борошно | 4,2 | 3,9 | 3,0 | 3,1 | 3,0

Крупи | 5,3 | 4,3 | 5,0 | 2,6 | 1,4

Вироби хлібобулочні | 3,5 | 3,5 | 3,6 | 3,6 | 3,5

Цукор–пісок | 6,6 | 8,4 | 5,8 | 8,7 | 9,5

Кондитерські вироби, цукристі | 11,6 | 12,3 | 16,7 | 15,6 | 16,1

Мінеральні води | 15,8 | 14,0 | 15,2 | 15,0 | 15,2

На основі проведених досліджень підприємств харчової промисловості автором дисертаційної роботи уточнено нормативні значення коефіцієнтів для оцінки їх платоспроможності та запропоновано використовувати нові показники: коефіцієнт податкоспроможності підприємства, як відношення високоліквідних активів до поточних зобов’язань перед бюджетом; коефіцієнти синхронності грошових потоків від операційної діяльності, окремо від інвестиційної і фінансової діяльності; загальний коефіцієнт синхронності грошових потоків як співвідношення вхідних грошових потоків до вихідних грошових потоків за кожним видом діяльності окремо та в цілому по підприємству. Результати розрахунків щодо коефіцієнта податкоспроможності по досліджуваним підприємствам (табл.2) свідчать про нестачу високоліквідних активів для виконання зобов’язань перед бюджетом, оскільки більшість обчислених значень показників менші нормативного – одиниці.

Таблиця 2

Коефіцієнт податкоспроможності

по досліджуваних підприємствах в 2002–2006 рр.

Район | Назва підприємств | 2002 р. | 2003р. | 2004р. | 2005 р. | 2006 р.

Пирятинський район | ЗАТ “Пирятинський сирзавод” | 1,21 | 1,43 | 1,38 | 1,56 | 1,68

ВАТ “Пирятинський м’ясокомбінат” | 0,22 | 0,31 | 0,14 | 0,50 | 0,31

ПП “Лукулл” (м’ясна промисловість) | 0,06 | 0,24 | 0,72 | 0,72 | 0,92

ДП “Пирятинський комбінату хлібопродуктів” | 0,13 | 0,11 | 0,06 | 0,41 | 0,53

ЗАТ “Удай” (завод продовольчих товарів) | 0,78 | 0,41 | 0,02 | 0,17 | 0,13

м. Кременчук | ВАТ “Кременчукм’ясо” | 1,20 | 0,80 | 0,99 | 0,34 | 0,32

ЗАТ “Кременчуцька кондитерська фабрика” | 0,24 | 0,09 | 0,04 | 0,25 | 0,33

ВАТ “Кременчуцький міськмолокозавод” | 1,63 | 1,20 | 0,74 | 0,98 | 0,95

ДП “Кременчуцький комбінат хлібопродуктів” | 0,14 | 0,39 | 0,75 | 0,69 | 0,71

ВАТ “Кременчуцький хлібокомбінат” | 0,76 | 0,92 | 1,41 | 1,74 | 1,76

Кобеляцький район | ЗАТ “Білицький молочноконсервний комбінат | 0,26 | 0,64 | 0,49 | 0,97 | 0,62

ДП “Кобеляцький комбінат хлібопродуктів” | 0,09 | 0,14 | 0,43 | 0,44 | 0,60

ЗАТ “Завод продовольчих товарів “Мрія” | 1,21 | 0,91 | 0,91 | 0,85 | 0,84

ЗАТ “Кобеляцький комбікормовий завод” | 0,14 | 0,30 | 0,97 | 0,95 | 0,60

ВАТ “Кобеляцький хлібокомбінат” | 0,08 | 0,05 | 0,05 | 0,02 | 0,09

В процесі проведеного дослідження грошових потоків на основі розрахунків запропонованих коефіцієнтів синхронності встановлено, що на більшості досліджуваних підприємств обсяг надходження грошових потоків менше від їх витрат, що в цілому погіршує платоспроможність.

З метою визначення рівня впливу кожного фактору на платоспроможність підприємств автором дисертаційної роботи розроблена факторна модель для оцінки платоспроможності підприємства:

(1)

де К – результативний показник платоспроможності;

П / ПЗ – частка податків у поточних зобов’язаннях; позитивно оцінюється відносна стабільність цього показника;

ЛА / П – співвідношення ліквідних активів та податків або коефіцієнт податкоспроможності; характеризує готовність підприємства негайно сплатити за податковими зобов’язаннями до бюджетів усіх рівнів. Позитивним є невелике зростання показника в динаміці;

ОЗ / ЛА – співвідношення основних засобів та ліквідних активів; представляє собою структурний фактор, величина цього показника повинна не зростати, а коливатися в межах певного значення;

ВР / ОЗ – фондовіддача, яка характеризує ефективність використання основних засобів. Позитивним є зростання даного показника;

ДЗ / ВР – відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації. Позитивним моментом є зменшення даного показника в динаміці, коли темпи зростання виручки від реалізації продукції випереджають темпи зростання дебіторської заборгованості;

КЗ / ДЗ – співвідношення кредиторської до дебіторської заборгованості, характеризує збалансованість чи синхронність розрахунків при операціях купівлі-продажу продукції. Зростання показника означає перевищення швидкості приросту кредиторської заборгованості над дебіторською. Позитивним є відносна стабільність показника;

ОА / КЗ – співвідношення оборотних активів та кредиторської заборгованості, що визначає здатність підприємства розраховуватися з кредиторами за рахунок оборотних активів.

У процесі розрахунків за розробленою в дисертації факторною моделлю платоспроможності підприємства забезпечується можливість отримання оцінок зміни в цілому та за рахунок вищевказаних факторів.

Практична цінність даної моделі полягає у тому, що її застосування дає можливість: 1) вперше у вітчизняній аналітичній практиці здійснювати оцінку платоспроможності підприємства з виявленням впливу факторів та їх міри з метою подальшого їх зменшення та удосконалення, чим підтверджується авторське розуміння платоспроможності підприємств як динамічного поняття; 2) ідентифікувати фактори, які обумовили визначений рівень платоспроможності; 3) визначити платоспроможність підприємства зовнішніми фінансовими аналітиками.

У результаті проведеного аналізу платоспроможності досліджуваної групи підприємств харчової промисловості Полтавської області на основі розробленої факторної моделі зроблено висновок, що їх платоспроможність в цілому знижується. Це спричинене передусім: низькою ефективністю використання основних засобів, яке характеризується зниженням фондовіддачі; недосконалим управлінням заборгованістю, що потребує розробки шляхів з метою зменшення її негативного впливу на платоспроможність підприємств.

У розділі 3 “Шляхи підвищення платоспроможності підприємств” проведено дослідження та розроблені пропозиції щодо забезпечення і підвищення платоспроможності підприємств харчової промисловості. Враховуючи розрахунки за факторною моделлю та проведений аналіз стану основних засобів досліджуваних підприємств харчової промисловості Полтавської області виявлена необхідність та запропоновані заходи щодо покращення фондовіддачі шляхом оновлення основних засобів.

З метою вибору оптимальнішого способу фінансування, який дозволить підприємству підтримати достатній рівень його платоспроможності при зменшенні вхідних потоків або збільшенні вихідних потоків, та забезпечити безперервну фінансово-господарську діяльність, в роботі запропоновано використання методів оновлення основних засобів: за рахунок збільшення власних коштів, залучення банківського кредиту, використання лізингу. Розрахунки щодо оновлення основних засобів показали, що більш доцільною формою фінансування для підприємств харчової промисловості є фінансовий лізинг. Він забезпечить введення додаткових основних засобів без витрачання власних коштів, дозволить розширити випуск продукції та збільшити обсяги виручки, що забезпечить формування вхідного грошового потоку від операційної діяльності за рахунок зростання фондовіддачі та підвищення платоспроможності.

Для розвитку лізингу в Україні автором дисертаційної роботи пропонується не нараховувати податок на додану вартість на суму погашеного боргу, що збільшує загальний лізинговий платіж. Адже при використанні банківського кредиту та його погашенні для оновлення основних засобів податок на додану вартість не нараховується відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”.

У результаті дослідження на підприємствах харчової промисловості Полтавської області виявлено перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською, що спричиняє відволікання оборотних коштів з обороту, знижуючи платоспроможність підприємств. При цьому основним видом дебіторської заборгованості є заборгованість за поставлену продукцію, а тому необхідно, в першу чергу, контролювати найбільших дебіторів, несплата за боргами яких найбільш негативно впливає на платоспроможність підприємства. Автором дисертаційної роботи пропонується використання знижок ціни продукції як одного із ефективних методів управління дебіторською заборгованістю. Досліджувана група підприємств поставляє продукцію багатьом покупцям, тому можна надавати знижки окремим її категоріям з врахуванням важливості отримання своєчасних платежів для підтримки платоспроможності підприємства. За допомогою знижок можна підвищити синхронність між вхідними та вихідними грошовими потоками та забезпечити формування позитивного чистого грошового потоку на підприємствах.

З метою поліпшення платіжної дисципліни та зменшення дебіторської заборгованості на досліджуваних підприємствах харчової промисловості пропонується більш активно використовувати вексельну форму розрахунків, що прискорить виконання платіжних зобов’язань, забезпечить отримання кредиту і належну взаємоузгоджену відстрочку платежів. За допомогою векселя документально засвідчується надання кредитором грошових коштів, що усуває суперечки між потребами укладання комерційних угод і відсутністю грошового еквіваленту для їх оплати. Дослідження специфіки діяльності підприємств харчової промисловості свідчить, що у відносинах з покупцями, які не є постійними партнерами, зокрема, для торговельних закладів, що не оформили довгострокові угоди з товаровиробником доцільно використовувати простий вексель. З постачальниками пакувальних матеріалів і тари, а також з постійними покупцями продукції даних товаровиробників автором дисертаційної роботи пропонується застосовувати переказний вексель. При цьому векселедавцем виступає підприємство харчової промисловості, яке здійснює письмовий наказ своїм постійним покупцям сплатити відповідну суму не йому, а постачальникам матеріалів і тари. Більш широке використання вексельної форми розрахунків сприятиме поліпшенню платіжної дисципліни та зменшенню негативного впливу на діяльність підприємств харчової промисловості одного з факторів зниження їх платоспроможності – дебіторської заборгованості.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення оцінки платоспроможності підприємства та розробки науково обґрунтованих шляхів її забезпечення. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки і пропозиції:

1. На основі узагальнення та аналізу праць вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань сутності платоспроможності підприємства доведено, що платоспроможність підприємства є складним динамічним поняттям, в якому поєднуються здатність у повному обсязі та у визначений термін розраховуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою грошових коштів та інших активів та спроможність здійснювати безперервну фінансово-господарську діяльність.

2. Враховуючи різні підходи до визначення платоспроможності підприємства удосконалена та обґрунтована класифікація факторів, що спричиняють вплив на рівень платоспроможності. Запропонована загальна класифікація факторів, яка дозволяє системно управляти внутрішніми факторами та одночасно контролювати динаміку впливу факторів макроекономічного рівня.

3. Для підтримки належного рівня платоспроможності підприємства необхідно забезпечити синхронність руху вхідних та вихідних грошових потоків у процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, яка полягає у тому, щоб підприємство було забезпечено чистим грошовим потоком з позитивним значенням. При порушенні синхронності вхідних та вихідних грошових потоків, що є наслідком непослідовного розподілення у часі надходжень та витрат грошових коштів та їх еквівалентів, необхідно задіяти заходи по усуненню короткострокового чи довгострокового дисбалансу.

4. Аналіз методичного надбання вітчизняних та зарубіжних фахівців дозволив обґрунтувати перелік показників, які формують платоспроможність, та їх нормативні значення для харчової промисловості. Додатково до існуючого переліку показників, що використовуються для оцінки платоспроможності, пропонується включити коефіцієнт податкоспроможності підприємства та коефіцієнти синхронності. Коефіцієнт податкоспроможності свідчить про достатність високоліквідних активів для розрахунків з бюджетом. Коефіцієнти синхронності грошових потоків за видами діяльності (операційною, фінансовою, інвестиційною), а також загальний коефіцієнт синхронності дозволяють здійснювати контроль за фінансовою рівновагою підприємства шляхом збалансування грошових надходжень та витрат у часі.

5. На основі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств харчової промисловості, а також врахування конкретних умов виробництва, збуту та грошових розрахунків уточнено нормативні значення найбільш вагомих показників оцінки платоспроможності, які набувають наступних значень: коефіцієнт покриття 1, коефіцієнт швидкої ліквідності 0,6, коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2, коефіцієнт податкоспроможності 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від операційної діяльності 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від інвестиційної діяльності 1, коефіцієнт синхронності грошових потоків від фінансової діяльності 1, загальний коефіцієнт синхронності грошових потоків (від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності) 1, коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості 1, коефіцієнт автономії 0,5. За умови отримання значень показників, що не відповідають нормативним, слід аналізувати чинники, які вплинули на їх формування, їх динаміку зміни та причини виникнення.

6. Здійснений аналіз та оцінка платоспроможності підприємств харчової промисловості показав, що баланси є неліквідними, коефіцієнти платоспроможності знижуються, синхронність руху грошових потоків порушена. Однак діючі методичні підходи не дозволяли визначити, які фактори впливають на зниження платоспроможності досліджуваних підприємств. У зв’язку з цим пропонується розробка методичних підходів і інструментарію для визначення впливу окремих факторів на зміну платоспроможності.

7. Розроблена факторна модель для оцінки платоспроможності підприємства, яка дозволяє визначити вплив кожного фактора на результативний показник. У якості результативного показника пропонується коефіцієнт покриття, що характеризує сукупні платіжні можливості підприємства, які формуються на основі врахування вхідних та вихідних грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Система факторів охоплює ефективність використання основних засобів, оборотних активів, виручку від реалізації товарів, робіт і послуг, виконання платіжних зобов’язань, включаючи зобов’язання перед бюджетом. Розрахунки за розробленою моделлю надають можливість постійно відстежувати зміни платоспроможності та визначати фактори, які спричинили ці зміни, що дозволить своєчасно реагувати на ризики втрати платоспроможності та опрацьовувати і реалізовувати заходи щодо їх зменшення. Апробація факторної моделі з використання інформаційної бази досліджуваних підприємств дозволила визначити, що найбільш вагомий вплив на зниження платоспроможності справляють неефективне використання основних засобів та співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.

8. Результати розрахунків за факторною моделлю показали, що вагомий вплив на платоспроможність спричиняє передусім неефективне використання основних засобів через їх застарілість, фізичну та моральну зношеність, що відбивається на показниках фондовіддачі. Тому важливого значення набуває оновлення матеріально-технічної бази та модернізація основних засобів на підприємствах. З цією метою в дисертації пропонується на підприємствах харчової промисловості використання фінансового лізингу, який надає можливість підвищити технологічний рівень виробництва, розширити асортимент продукції, підвищити її якість та підтримати за рахунок цього фактору платоспроможність підприємства.

9. Проведений аналіз показав, що зниження платоспроможності підприємств відбувається за рахунок зростання дебіторської заборгованості внаслідок відволікання оборотних коштів. Особливості виробництва, короткі строки зберігання більшості видів продукції досліджуваних підприємств обумовили відповідну систему їх реалізації, коли продукція оплачується покупцями після її продажу. У зв’язку з цим основним завданням на підприємствах повинно бути покращення управління дебіторською заборгованістю, а саме: моніторинг дебіторської заборгованості, контроль за відвантаженням продукції, складання картотеки дебіторів, проведення інкасації дебіторської заборгованості в наступному періоді, використання сучасних форм рефінансування. Суттєвого значення набуває використання маркетингових інструментів, зокрема, знижок з цін на продукцію підприємств, що сприяє збільшенню продажу готової продукції та виступає одним із засобів управління дебіторською заборгованістю. За допомогою знижок можна підвищити синхронність між вхідними та вихідними грошовими потоками та забезпечити формування позитивного чистого грошового потоку на підприємствах.

10. Для забезпечення платоспроможності підприємств в дисертації запропоновано розширеня використання векселя, як розрахункового засобу, з метою поліпшення платіжної дисципліни та зменшення дебіторської заборгованості. На підприємствах харчової промисловості доцільно використовувати простий вексель для покупців, що не є постійними партнерами, та переказний вексель з постачальниками та постійними покупцями продукції.

Впровадження в практику діяльності підприємств вищевказаних пропозицій сприятиме підвищенню їх платоспроможності, покращенню фінансових результатів та зниженню збитковості в економіці країни загалом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Журавльова Ю.Ю. Особливості оцінки платоспроможності підприємств в сучасних умовах господарювання // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2004. – №1 (11). – С. 151-153. (0,35 друк. арк.).

2. Журавльова Ю.Ю. Класифікація зовнішніх факторів впливу на платоспроможність підприємства // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2005. – №4. – С. 60-67. (0,7 друк. арк.).

3. Журавльова Ю.Ю. Грошові потоки та їх вплив на платоспроможність підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 205: В 4-х т. Том 1. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. – С. 276-282. (0,3 друк. арк.).

4. Журавльова Ю.Ю. Методичні аспекти оцінки платоспроможності підприємств в сучасних умовах господарювання // Ринок цінних паперів України. – 2005. – №3-4. – С.33-40. (0,7 друк. арк.).

5. Журавльова Ю.Ю. Сутність платоспроможності підприємства // Фінанси України. – 2006. –№1. – С. 116-120. (0,3 друк. арк.).

В інших виданнях:

6. Журавльова Ю.Ю. Вплив економічних факторів на платоспроможність підприємств // Фінансові відносини: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005” (7-21 лютого 2005 р.). – Том 73. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – C. 42-43. (0,12 друк. арк.).

7. Журавльова Ю.Ю. Характеристика методик для аналізу платоспроможності підприємства // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів ІІ Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів і молодих учених (12-14 квітня 2005 р.). – Донецьк, 2005. – С. 37-38. (0,1 друк. арк.).

8. Журавльова Ю.Ю. Роль банківського кредиту для покращення платоспроможності підприємств // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (3-5 червня 2005 р.). – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, 2005. – С. 547-549 (0,23 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Журавльова Ю.Ю. Платоспроможність підприємства та шляхи її забезпечення (на прикладі харчової промисловості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних основ та методичних підходів платоспроможності підприємства. Уточнено визначення терміну “платоспроможність підприємства”, розкрито взаємозв’язок його з ліквідністю, кредитоспроможністю, податкоспроможністю.

Здійснено критичний аналіз методик оцінки платоспроможності підприємства, розроблені пропозиції щодо їх удосконалення. Сформульований оптимізований перелік коефіцієнтів оцінки платоспроможності підприємств харчової промисловості та уточнено алгоритм їх розрахунку і нормативні значення. Представлено розроблену автором факторну модель для оцінки платоспроможності підприємства, яку впроваджено в практичну діяльність підприємств харчової промисловості. Застосування факторної моделі для оцінки платоспроможності в діяльності підприємств дозволить забезпечити постійний контроль за платоспроможністю та вагомістю кожного фактору щодо її формування, а також своєчасне вжиття відповідних заходів в разі зниження платоспроможності.

Ключові слова: платоспроможність підприємства, ліквідність підприємства, ліквідність балансу, податкоспроможність підприємства, оцінка платоспроможності підприємства, факторна модель для оцінки платоспроможності підприємства, грошові потоки, дебіторська заборгованість, фінансовий лізинг, вексель.

АННОТАЦИЯ

Журавлева Ю.Ю. Платежеспособность предприятия и пути ее обеспечения (на примере пищевой промышленности). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – Деньги, финансы и кредит. – ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьма”, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию теоретических подходов и методических основ платежеспособности предприятий пищевой промышленности в современных условиях. Проанализированы существующие в отечественной и зарубежной литературе подходы относительно понятия “платежеспособность предприятия”, раскрыта взаимосвязь его с ликвидностью, кредитоспособностью, налогоспособностью. При этом автором платежеспособность предприятия понимается как способность предприятия в полном объеме и в определенный срок рассчитываться по своим обязательствам с помощью денежных средств и других активов, а также способность продолжать беспрерывную финансово-хозяйственную деятельность. Унифицирована классификация факторов, которые влияют на платежеспособность предприятия, предлагается их разделять на финансовые и не финансовые, внешние и внутренние. Акцентировано внимание на исследовании денежных потоков от операционной, финансовой и инвестиционной деятельности, как одного из основных критериев способности предприятия выполнять свои обязательства денежными средствами. При этом особое значение имеет синхронность движения входящих и исходящих денежных потоков, которая состоит в том, чтобы в каждый момент времени формировался чистый денежный поток положительного значения, то есть обеспечивалась платежеспособность предприятия.

Произведен критический анализ существующих в научной литературе методик оценки платежеспособности предприятий, определен состав коэффициентов, формирующий платежеспособность, и их нормативные значения для украинских предприятий пищевой промышленности. Дополнительно к существующему составу показателей, используемых для оценки платежеспособности предприятий, автором предложено включить коэффициент налогоспособности, показывающий достаточность высоколиквидных активов для погашения обязательств перед бюджетом, и коэффициенты синхронности денежных потоков по каждому виду деятельности (операционной, финансовой, инвестиционной), а также общий коэффициент синхронности для контроля финансового равновесия предприятия путем сбалансирования денежных поступлений и выплат. На основании результатов аналитических исследований в работе сделан вывод, что такого детального анализа недостаточно для определения меры влияния факторов на платежеспособность предприятия, поэтому автором разработана факторная модель для оценки платежеспособности предприятия. Практическая ценность представленной модели состоит в том, что благодаря ее использованию можно определить влияние на платежеспособность отдельных факторов. Для разработки и использования модели отобраны коэффициенты, которые с разных сторон характеризуют деятельность предприятия, при этом методика расчета и толкование значений показателей являются однозначными.

На основании результатов расчетов по факторной модели установлено, что платежеспособность в целом имеет тенденцию к снижению, которая обусловлена, прежде всего, низкой эффективностью использования основных средств, что характеризуется снижением фондоотдачи, и неусовершенствованным управлением задолженностью, требующей разработки путей для уменьшения их негативного влияния и улучшения платежеспособности. Для выбора наиболее оптимального способа финансирования основных средств, при котором предприятие сможет поддержать оптимальный уровень платежеспособности,