НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОРОБКА АНАТОЛІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 636.4.084/087

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ В ГОДІВЛІ МОЛОДНЯКУ

СВИНЕЙ ВИСІВОК ПШЕНИЧНИХ, ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ (ГРИНДАЗИМ ГП 5000; ПОРЗИМ-9300) ТА ПРОБІОТИЧНИХ ДОБАВОК (БІО-ПЛЮС 2Б; ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИЙ ПРОБІОТИК)

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті свинарства ім. О.В. Квасницького УААН

Науковий керівник – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Семенов Сергій Олексійович, Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, завідувач лабораторії годівлі та кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Засуха Юрій Васильович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри технологій, економіки та менеджменту в тваринництві

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Фесенко Василь Федорович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри технології переробки м’яса

Провідна установа – Харківська державна зооветеринарна академія, кафедра технології кормів і годівлі тварин, Міністерство аграрної політики України, п.в. М. Данилівка Дергачівського району Харківської області

Захист дисертації відбудеться „03” липня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.28

Автореферат розісланий „31”травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даний час галузь свинарства відчуває потребу в дешевій кормовій сировині як джерела обмінної енергії, протеїну і амінокислот. Тому значно збільшуються об’єми використання низькоякісного зернофуражу, побічних продуктів переробки технічних культур і зерна (шроти, висівки).

За таких умов у раціонах свиней відчутно підвищується вміст клітковини, некрохмальних, фітатних сполук та інших антипоживних факторів, що знижують їх біологічну повноцінність і, відповідно, продуктивність тварин.

З метою підвищення конверсії зернових кормів і проблемних складових раціонів, сприяння травленню та зростанню продуктивності свиней все ширше застосовуються різноманітні добавки і препарати.

Як свідчать дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених та практичний досвід, підвищити ефективність використання кормів у годівлі свиней можна шляхом застосування ферментних препаратів та пробіотичних добавок (Бакай С.М., Роденко Г.Ф., 1968; Бакай С.М., Шелест В.П., 1968; Константинов В. и др., 2005; Шумский П. и др., 1991; Крохина В.А. и др., 1994; Марков Ю., 2000; Абдрафиков А.Р. и др., 2001; Яхин А. и др., 2001; Мазуренко М.О. та ін., 2002; Марченков Ф.С. и др., 2003; Мужчіль С., 2003; Пентилюк С., 2003; Миронов А. и др., 2004). Однак, загальним недоліком цих добавок є їх уніфікація без врахування специфіки та співвідношення інгредієнтів у комбікормах.

Недостатньо вивченим залишається також питання дослідження їх впливу на перетравність поживних речовин кормів у свиней, гематологічні показники та відгодівельні якості, оскільки ферментні і пробіотичні препарати, що представлені на ринку кормових добавок, мають суттєві відмінності за дією, активністю і дозуванням. Крім того, номенклатура і біотехнологія ферментів і пробіотиків постійно удосконалюються і поновлюються, що потребує наукового обґрунтування і відповідної зоотехнічної оцінки.

В зв’язку з цим актуальним є проведення досліджень, спрямованих на розробку нових науково обґрунтованих підходів до проблеми раціонального використання пшеничних висівок та вдосконалення підготовки їх до згодовування свиням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт лабораторії годівлі і кормовиробництва Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН і виконувалась згідно з темою “Розробити економічно-перспективні методи годівлі для свинарства з використанням пріоритетних джерел протеїну, побічних продуктів переробки зерна, олійних культур на основі новітніх технологій виробництва та використання кормів” (номер державної реєстрації 0101U003261).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є експериментальне обґрунтування ефективності використання сумішей із висівок пшеничних, ферментних препаратів та пробіотичних добавок в годівлі молодняку свиней.

Поставлена мета досягалась вирішенням наступних завдань:

- вивчити перетравність поживних речовин кормосумішей з різною кількістю пшеничних висівок, ферментних препаратів та пробіотичних добавок;

- дослідити відгодівельні та забійні якості свиней;

- визначити гематологічні показники;

- встановити оптимальну кількість введення пшеничних висівок, ферментних препаратів та пробіотичних добавок в кормосуміші для молодняку свиней;

- розрахувати економічну ефективність застосування ферментних та пробіотичних добавок у годівлі свиней.

Об’єкт дослідження. Ферментні препарати Порзим-9300 та Гриндазим ГП 5000, целюлозолітичний пробіотик, пробіотик Біо-Плюс 2Б, ферментно-пробіотична суміш, кормосуміші, молодняк свиней великої білої породи, їх кров, м’ясо і сало.

Предмет дослідження. Ріст молодняку свиней, перетравність поживних речовин залежно від застосування ферментних композицій і складу раціону, перетравність і використання поживних речовин кормосумішей, гематологічні показники, формування відгодівельних якостей, фізико-хімічні показники м’яса і сала у свиней.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовували зоотехнічні (визначення живої маси, витрати корму на одиницю приросту, відгодівельних і забійних якостей), фізіологічні (перетравність поживних речовин кормосумішей), гематологічні (морфологічний склад крові, вміст загального білку), технологічні (фізико-хімічні показники м’яса і сала), економічні (собівартість одиниці приросту живої маси, рівень рентабельності виробництва свинини), статистичні (біометрична обробка цифрового матеріалу) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність застосування ферментних препаратів та пробіотичних добавок для вирощування молодняку свиней за різної кількості висівок у кормосумішах.

Вивчено можливість збільшення кількості пшеничних висівок за рахунок застосування ферментних препаратів (Гриндазим ГП-5000 та Порзим-9300) в раціонах молодняку свиней.

Одержано нові дані, які розширюють знання про кормові властивості пшеничних висівок при використанні препаратів ферментно-пробіотичної дії (целюлозолітичний пробіотик, Гриндазим ГП 5000 + Біо-Плюс 2Б та окремо Біо-Плюс 2Б) у раціонах відлучених поросят.

Досліджено вплив різних ферментних препаратів та пробіотичних добавок на відгодівельні, забійні та гематологічні показники свиней.

Вперше вивчено перетравність поживних речовин та використання азоту, кальцію і фосфору в організмі молодняку свиней за різних рівнів клітковини у раціонах з використанням ферментних препаратів та пробіотичних добавок.

Практичне значення одержаних результатів. Результатами досліджень доведено можливість використання підвищеної кількості пшеничних висівок (40% за масою) при застосуванні ферментних препаратів, що сприяє повнішому використанню поживних речовин раціонів у молодняку свиней.

Доведено доцільність використання ферментних препаратів Порзим-9300 та Гриндазим ГП 5000 для підвищення конверсії кормосумішей із підвищеним вмістом висівок пшеничних, як факторів стимуляції функції травлення у свиней.

Застосування зазначених препаратів сприяє підвищенню перетравності сирої клітковини на 6-13%, зменшенню собівартості 1 кг приросту живої маси молодняку на 2-9%, збільшенню чистого прибутку від реалізації (в розрахунку на 1 гол.) на 15,21-62,71 грн. та рівня рентабельності виробництва свинини – на 2-11%.

Використання ферментно-пробіотичної суміші Гриндазим ГП 5000 + Біо-Плюс 2Б у раціонах поросят дає змогу збільшити середньодобові прирости на 12%, зменшити витрату корму на 1 кг приросту на 0,4 к. од., а також собівартість 1 кг приросту живої маси – на 4%.

Результати досліджень впроваджені в агрофірмі „Жовтень” Полтавської області.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних та теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів досліджень, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені й обговорені на розширених засіданнях вченої ради Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН (2000-2003) та науково-практичних, наукових конференціях: „Актуальні питання розвитку галузі свинарства та шляхи її реалізації”, присвяченій 100-річчю від дня народження вченого-селекціонера М.І. Матійця (Полтава, 2003); “Ефективне застосування кормових ферментів і пробіотиків у птахівництві та свинарстві” (Харків, 2002) та “Сучасні технології у свинарстві” (АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області, 2004).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 4 наукових праці, з них 3 статті у фахових виданнях, в яких висвітлено основні положення і результати досліджень.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 164 сторінках комп’ютерного тексту, включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновки, практичні пропозиції, список використаних джерел, додатки. Робота містить 26 таблиць, 9 рисунків. Список літератури включає 209 найменувань, у тому числі 38 – іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину роботи виконано в наукових лабораторіях Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. Науково-господарські дослід-ження проведено на базі приватної агрофірми “Жовтень” Полтавської області протягом 2001-2004 рр. на свинях великої білої породи загальною кількістю 272 голови.

Основною метою 1-ї серії дослідів було вивчення можливостей і перспектив застосування ферментних препаратів Порзим-9300 та Гриндазим ГП 5000 у складі раціонів з підвищеним вмістом пшеничних висівок для молодняку свиней. Загалом проведено 3 фізіологічні, науково-господарський та виробничий досліди (табл. 1).

Таблиця 1 – Схема 1-ї серії дослідів

Група | Умови годівлі | Кількість тварин, голів | Рівень введення пшеничних висівок, % за масою | номер досліду | 1 | 2 | 3 | фізіологічні | 1 – контрольна | зерносуміш (ОР) | 4 | 20 | 30 | 40 | 2 – дослідна | ОР + Порзим-9300 | 4 | 20 | 30 | 40 | 3 – дослідна | ОР + Гриндазим ГП 5000 | 4 | 20 | 30 | 40 | науково-господарський | 1 – контрольна | зерносуміш (ОР) | 12 | 40 | 2 – дослідна | ОР + Порзим-9300 | 12 | 40 | 3 – дослідна | ОР + Гриндазим ГП 5000 | 12 | 40 | виробничий | 1 – контрольна | зерносуміш (ОР) | 100 | 40 | 2 – дослідна | ОР + Гриндазим ГП 5000 | 100 | 40 |

Фізіологічні досліди проведені у 4-місячному віці поросят за методикою М.А. Коваленка (1977). Групи (2 кабанчика та 2 свинки) комплектувалися за методом пар-аналогів з урахуванням породи, віку, статі, живої маси і походження.

Тварини кожної групи у дослідах одержували основний раціон (ОР) – зерносуміш з різним рівнем пшеничних висівок. У фізіологічному досліді № 1 рівень їх введення становив 20% за масою; у досліді № 2 – 30%; у досліді № 3 – 40%. З інших концентрованих кормів до складу кормосуміші входила ячмінна дерть, відповідно 41, 31 і 19%, кукурудзяна і горохова дерть – 20 і 10%, 5% шроту соняшникового та 1% ліпроту, 1,5% преміксу, 1% – крейди і 0,5% кухонної солі. Крім того, до кормосумішші тварин 3-ї групи вводили 2% тваринного жиру.

За такого набору кормів енергетична, протеїнова, мінеральна і вітамінна поживність досліджуваних кормосумішей були близькими.

До раціонів свиней 2-ї дослідної групи в кожному фізіологічному досліді вводили ферментний препарат Порзим-9300 у кількості 1 г/кг корму, 3-ої дослідної групи – ферментний препарат Гриндазим ГП 5000 у кількості 0,5 г/кг корму.

По закінченні фізіологічних дослідів було проведено науково-господарський дослід за методом груп. Підбір тварин здійснено за методом пар-аналогів у віці 3,5 міс. Молодняк контрольної групи одержував лише основний раціон із 40%-м вмістом пшеничних висівок. До раціону тварин 2 і 3-ї дослідних груп вводили, відповідно Порзим-9300 та Гриндазим ГП 5000.

Годівля свиней в науково-господарському та виробничому дослідах здійснювалася кормосумішшю, яка застосовувалась при проведенні фізіологічного досліду № 3.

З метою визначення м’ясо-сальних якостей проводили контрольний забій піддослідних тварин при досягненні ними живої маси 100 кг.

Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалки правої напівтуші. Площу “м’язового вічка” визначали на поперечному розрізі найдовшого м’яза спини між останнім грудним і першим поперековим хребцями.

Оцінку якості продуктів забою проводили за методикою А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького (1977).

Хімічний склад м’язової тканини визначали за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу; активну кислотність м’яса – за допомогою універсального іонометра ЕВ-74.

Гематологічні дослідження проводили за методиками А.А. Кудрявцева, Л.А.Кудрявцевої (1974). Проби крові відбирали з вушної вени через 3-4 години після ранкової годівлі.

В кінці 1-ї серії дослідів було здійснено виробничу перевірку та проведено розрахунок економічної ефективності виробництва свинини.

Виробничий дослід проведено в агрофірмі “Жовтень” Полтавської обл. в період з 1.07.2004 по 21.11.2004 р. на молодняку свиней великої білої породи, з контрольним забоєм 10 типових тварин (по 5 голів з кожної групи) відповідно до загальноприйнятої методики.

Годували тварин кормосумішшю (ОР), яка містила 40% за масою пшеничних висівок. Свині першої (контрольної) групи одержували раціон без ферментних препаратів. До раціону тварин 2-ї дослідної групи вводили ферментний препарат Гриндазим ГП 5000 (500 г/т зерносуміші).

Основною метою 2-ї серії дослідів, схему яких показано в таблиці 2, була оптимізація використання ферментних, ферментно-пробіотичних та пробіотичних засобів при вирощуванні поросят.

Таблиця 2 – Схема 2-ї серії дослідів

Група | Умови годівлі | Кількість тварин, голів | Препарати | науково-господар-ський | фізіоло-гічний |

тип | рівень введення, г/т | 1 –контрольна | основний раціон (ОР) | 10 | 3–– | 2 – дослідна | ОР + целюлозолітичний пробіотик | 10 | 3 | фермента-тивний пробіотик | 1000 | 3 – дослідна | ОР + Гриндазим ГП 5000 + Біо-Плюс 2Б | 10 | 3 | ферментно-пробіотична суміш | 500 + 300 | 4 – дослідна | ОР + Біо-Плюс 2Б | 10 | 3 | пробіотик | 300

Для науково-господарського і фізіологічного дослідів за методом пар-аналогів підібрали відповідно по 10 голів 1,5-місячних поросят і 3 голови 4-місячного молодняку свиней великої білої породи, усього 52 голови.

В обох дослідах свині контрольної групи одержували раціон без добавок ферментних препаратів (типова зерносуміш концкормів, % за масою): ячмінь – 55%, кукурудза – 12, овес – 6, зерновідходи – 5, горох – 9, шрот соняшнику – 10, вітамінно-мінеральна суміш – 2,7, сіль – 0,3%; 2-ї дослідної – з додаванням 1000г/т целюлозолітичного пробіотика, 3-ї – ферментно-пробіотичної суміші з 500 г Гриндазима ГП 5000 і 300 г Біо-Плюс 2Б, 4-ї – 300 г/т Біо-Плюс 2Б.

Фізіологічний та науково-господарський досліди проводили за загальноприй-нятими методиками.

Економічну ефективність проведених досліджень розраховували відповідно до методичних рекомендацій з визначення економічної ефективності зоотехнічних експериментів, виробничої перевірки і впровадження в свинарстві (1986 р.).

Одержані в дослідах цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням комп’ютерної техніки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Використання поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору при застосуванні ферментних композицій в раціонах з 20%-ним рівнем пшеничних висівок. У свиней, які одержували зерносуміш з додаванням 1 г Порзиму-9300 на 1 кг корму, перетравність поживних речовин раціону збільшувалася не істотно, за винятком жиру, який свині 2-ї групи перетравлювали на 5% краще (Р<0,05) порівняно з контролем (табл. 3). Тварини, яких годували зерносумішшю з Гриндазимом ГП 5000, перевершували ровесників з контрольної групи за перетравністю сухої і органічної речовин на 2%, протеїну – на 4%, жиру-на 5%, клітковини - на 10%.

Таблиця 3 – Перетравність поживних речовин зерносумішей у поросят 4-х місячного віку, %

Поживна речовина | Групи | 1 2 | 3 | Суха речовина | 79±0,94 | 81±0,71 | 81±0,32* | Органічна речовина | 81±0,92 | 83±0,65 | 83±0,32* | Протеїн | 75±0,81 | 77±1,07 | 79±1,29*** | Жир | 45±1,23 | 50±1,61* | 50±0,95** | Клітковина | 22±1,53 | 28±3,19 | 32±1,52*** | БЕР | 91±1,17 | 94±0,39 | 93±0,45 | * Р<0,05; ** Р<0,02; *** Р<0,01 порівняно з контрольною групою

Аналогічна закономірність характерна і для результатів вивчення балансу азоту, кальцію і фосфору в організмі молодняку свиней. Зокрема, відкладалося азоту від прийнятого з кормом у підсвинків 2-ї і 3-ї груп на 1,5-5,0%, а від перетравленого – на 1-2% більше порівняно з контрольними.

Використання поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору при застосуванні ферментних композицій у раціонах з 30%-ним рівнем пшеничних висівок. За даними досліду, застосування Порзиму-9300 та Гриндазиму ГП 5000 при збільшенні частки висівок до 30% за масою у складі дослідних зерносумішей виявилося також ефективним, оскільки сприяло підвищенню перетравності сирого протеїну на 5% (P<0,001) (табл. 4).

При згодовуванні Гриндазиму ГП 5000 перетравність сирої клітковини зросла на 8% (P<0,01), у той час як за додавання Порзиму-9300 суттєвого підвищення перетравності клітковини не відмічено.

У перетравності інших поживних речовин відмічено лише незначну тенденцію до збільшення показників. Поряд з цим відмічено підвищення відкладання азоту в тілі свиней відповідно на 2,4-8,0% (P<0,01) від прийнятого і на 2,0-5,4% (P<0,05) – від перетравленого, а також кальцію – на 4,1 (P<0,05) – 6,1 (P<0,001) і фосфору – на 7,5-9,8% (P<0,01).

Таблиця 4 – Перетравність поживних речовин зерносумішей у

поросят 4-х місячного віку, %

Поживна речовина | Групи | 1 2 | 3 | Суха речовина | 76±0,87 | 77±0,37 | 78±0,64 | Органічна речовина | 78±0,87 | 78±0,41 | 79±0,55 | Протеїн | 73±0,57 | 78±0,28**** | 78±0,54**** | Жир | 41±0,74 | 41±1,97 | 44±2,05 | Клітковина | 19±0,70 | 20±1,40 | 27±0,79*** | БЕР | 89±1,29 | 89±0,63 | 89±0,69 | *** Р<0,01; **** Р<0,001 порівняно з контрольною групою

Використання поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору при застосуванні ферментних композицій в раціонах з 40%-ним рівнем пшеничних висівок. Результати досліду свідчать, що застосування Порзиму-9300 (2 група) і Гриндазиму ГП 5000 (3 група) виявилося ефективним при використанні зерносумішей з 40%-ним рівнем пшеничних висівок. При цьому використання Гриндазиму ГП 5000 було за даного типу годівлі доцільнішим (табл. 5).

Таблиця 5 – Перетравність поживних речовин зерносумішей

у поросят 4-х місячного віку, %

Поживна речовина | Групи | 12 | 3 | Суха речовина | 78±1,22 | 800,57 | 81±0,89 | Органічна речовина | 80±1,18 | 810,69 | 820,85 | Протеїн | 74±0,64 | 81±0,42**** | 791,54** | Жир | 40±1,78 | 431,13 | 461,45* | Клітковина | 20±1,42 | 24±1,62 | 331,15**** | БЕР | 93±1,62 | 94±0,8793±1,03 | * Р<0,05; ** Р<0,02; **** Р<0,001 порівняно з контрольною групою

Загалом у тварин 2 та 3-ї груп порівняно з контролем відмічено збільшення на 7-5% (P<0,001; P<0,02) перетравності сирого протеїну, на 3-6 (P<0,05) – сирого жиру, на 4-13% (P<0,001) – клітковини. За рештою показників в обох дослідних групах спостерігалася лише тенденція до їх збільшення.

Результати дослідження балансу азоту і мінеральних елементів свідчать про збільшення відкладення порівняно з прийнятою в кормі кількістю азоту на 4,5-7,5%, кальцію – на 5,5-8,6% (P<0,05), фосфору – на 2,3-5,8%.

Ефективність відгодівлі. Наступним етапом досліджень було випробування ферментних препаратів Порзим-9300 та Гриндазим ГП 5000 в умовах збільшення кількості пшеничних висівок в раціонах до 40% за звичайних умов годівлі і групового утримання тварин (табл. 6).

Таблиця 6 – Відгодівельні якості піддослідних тварин

Показник | Групи | 1 | 2 | 3 | Жива маса, кг | на початку досліду | 29,9±0,77 | 30,0±1,80 | 30,1±1,35 | в кінці досліду | 100,87±1,91 | 105,08±1,04 | 112,82±1,63* | Абсолютний приріст, кг | 70,97±0,90 | 75,08±1,10 | 82,72±1,60* | Середньодобовий приріст, г | 542±11,67 | 573±12,03 | 631±19,08** | Вік досягнення живої маси 100 кг, днів | 221±3,28 | 212±3,80 | 201±2,88 | Витрати кормів на 1 кг приросту, к. од. | 5,40±0,18 | 5,14±0,5 | 4,62±0,33 | Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм | 33,00±2,87 | 34,50±0,31 | 35,20±1,77 | * Р < 0,05; ** Р < 0,02 порівняно з контрольною групою

Результати науково-господарського досліду свідчать про доцільність застосування ферментних препаратів з метою загального підвищення конверсії зерносумішей, що містять пшеничні висівки.

Так, абсолютний приріст живої маси молодняку дослідних груп збільшився порівняно з контролем на 4,2 і 11,9 кг; середньодобовий приріст – відповідно на 31 і 89 г, або на 5,7 та 16,4%, причому різниця між свинями 3-ї групи і контролем була вірогідною (Р<0,02). Про ступінь конверсії корму побічно можна судити за традиційним показником його витрат на одиницю приросту. Слід відмітити, що у свиней дослідних груп витрати кормових одиниць на 1 кг приросту були відповідно на 5 та 15% нижчими, ніж у контролі. Водночас, при застосуванні ферментів, відмічено сталу тенденцію до зростання товщини шпику на 1,5-2,2 мм або на 4,5% та 6,6%.

Одержані в науково-господарському досліді дані показують, що за використання підвищеної кількості висівок в складі суміші концентратів ефективнішим був Гриндазим ГП-5000 за введення у кількості 500 г на 1 тонну.

Гематологічні дослідження. Усереднені результати аналізу крові піддослідних тварин представлено в таблиці 7.

Таблиця 7 – Гематологічні показники

Група | Показники | гемоглобін,

г/л | еритроцитів,

млн./мм3

(1012/л) | лейкоцитів,

тис./мм3

(109/л) | загальний

білок, г/л | 1 – контрольна | 127,00±4,15 | 6,68±0,61 | 8,90±0,35 | 70,50±2,32 | 2 – дослідна | 129,00±5,18 | 6,80±0,30 | 8,75±0,17 | 66,30±2,40 | 3 – дослідна | 127,00±3,80 | 7,02±0,72 | 9,12±0,64 | 70,04±2,11 | Норма | 80-140 | 6-8 | 8-14 | 65-87 |

Одержані дані свідчать, що всі досліджувані показники знаходилися в межах фізіологічної норми. Так, вміст гемоглобіну у тварин всіх груп знаходився в межах 127,00-129,00 г/л; еритроцитів – 6,68-7,02 млн./мм3; лейкоцитів – 8,75-9,12 тис./мм3; загального білку 66,30-70,50г/л. Одержані дані загалом не суперечать більшості літературних джерел з описом впливу екзогенних ферментів на клінічну гематологію свиней.

Формування м’ясо-сальних якостей тварин. Для визначення забійних і м’ясо-сальних якостей свиней було проведено контрольну відгодівлю тварин до живої маси 100 кг з наступним забоєм і визначенням морфологічного складу туш (табл. 8).

Таблиця 8– Забійні та м’ясо-сальні якості свиней

Група | Середня маса перед забоєм,

кг | Маса парної туші,

кг | Довжи-

на туші,

см | Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм | Площа “м’язо-

вого вічка”,

смІ | Маса окосту, кг | Забій-

ний

вихід,

% | 1 – контрольна | 100,87

±3,28 | 68,24±2,11 | 90,35

±2,79 | 33,50

±3,13 | 34,44

±1,63 | 10,04

±0,44 | 67,65

±1,34 | 2 –дослідна | 105,08

±2,17 | 73,01±3,21 | 91,00

±1,88 | 35,55

±3,70 | 36,17

±1,02 | 10,50 ±2,14 | 69,48 ±1,58 | 3 –дослідна | 112,82

±3,34 | 79,20±3,57 | 92,76

±3,36 | 35,78

±2,23 | 36,10

±1,16 | 11,59 ±0,21 | 70,20 ±1,16 | Відмічено збільшення на 1,0-2,5 см довжини туші у свиней 2 і 3-ї груп порівняно з контролем, забійного виходу – на 1,83-2,55%, товщини шпику – на 2,0-2,3 мм або на 6,0-6,8%.

Площа „м’язового вічка” у свиней дослідних груп була на 1,66 і 1,73 см2, або на 5% більша, ніж у контрольної. За масою окосту свині, що одержували суміш з Гриндазимом ГП 5000, на 1,55 кг або на 15% перевершували контрольних та на 1,09 кг або на 10% – свиней, що одержували корм з Порзимом-9300.

Відмічено також певну різницю в морфологічному складі туш піддослідних свиней (табл. 9).

Таблиця 9 – Морфологічний склад туш

Група | Кіль-кість

голів | Морфологічний склад, % | Співвідно-шення м’яса та сала в туші | Коефіцієнт

м’ясності | м'ясо | сало | кістки | 1 – контрольна | 4 | 61,58 | 27,34 | 11,08 | 1:0,44 | 5,56 | 2 – дослідна | 4 | 60,68 | 28,11 | 11,21 | 1:0,46 | 5,41 | 3 – дослідна | 4 | 58,73 | 29,59 | 11,68 | 1:0,50 | 5,03 |

Так, кількість сала в тушах свиней 2 і 3-ї груп збільшувалася відповідно на 0,8-2,2%, м’яса – на 0,9 і 2,8%. Водночас спостерігається тенденція до зниження коефіцієнта м’ясності у свиней дослідних груп порівняно з тваринами контрольної відповідно на 0,15 і 0,50 одиниці.

Фізико-хімічний склад м’яса і сала. Результати фізико-хімічних досліджень м’язової і жирової тканин піддослідних свиней свідчать, що помітних відмінностей за окремими показниками у них не спостерігалося (табл. 10).

Таблиця 10 – Фізико-хімічні показники м’яса і сала піддослідних тварин, %

Показник | Групи1 | 2 | 3 | м’ясо | Волога | 75,11±0,47 | 75,44±0,46 | 75,91±0,23 | Зола | 1,09±0,08 | 1,17±0,04 | 1,18±0,08 | Протеїн | 20,08±0,18 | 20,34±0,45 | 20,90±0,88 | Жир | 2,43±0,21 | 2,50±0,31 | 2,63±0,44 | Кальцій | 0,04±0,04 | 0,06±0,01 | 0,06±0,05 | Фосфор | 0,20±0,02 | 0,24±0,04 | 0,23±0,02 | рН, од. | 5,58±0,11 | 5,70±0,20 | 5,66±0,17 | сало | Волога | 2,54±0,61 | 2,53±1,14 | 2,61±1,02 | Йодне число | 61,81±0,24 | 61,30±0,50 | 61,80±0,44 | Число рефракції | 1,4592 | 1,4592 | 1,4593 | Температура плавлення,°С: | початкова | 31,09±0,43 | 30,44±0,72 | 30,92±0,80 | кінцева | 42,52±0,63 | 41,60±0,57 | 42,01±0,51 |

Отже, введення до складу зерносумішей для свиней підвищених кількостей пшеничних висівок разом з Порзимом-9300 або Гриндазимом ГП 5000 істотно не впливало на якість сала і м’яса.

Економічна ефективність застосування ферментних препаратів. Хоча за використання досліджуваних препаратів у рекомендованих дозах вартість комбікорму зростає в межах 2,8% (вартість 1 кг Порзиму-9300 – 25 грн., Гриндазиму ГП 5000 – відповідно 50 грн.), одержаний додатковий приріст живої маси тварин свідчить про економічну доцільність і ефективність їх застосування.

Загалом завдяки збільшенню середньодобових приростів та одержаної валової продукції відповідно на 5,7 і 11,6% у свиней дослідних груп на фоні зменшення вартості зернової частини раціону (за рахунок низьковартісного компоненту – висівок) у досліді відмічено певний економічний ефект. Зокрема, використання зазначених препаратів сприяло збільшенню чистого прибутку від реалізації дослідного поголів’я, відповідно на 182 і 807 грн., або в розрахунку на 1 гол. відгодівельного молодняку – на 15,14 і 67,22 грн. Загальний рівень рентабельності виробництва свинини за використання Порзиму-9300 зріс на 2,4%, а Гриндазиму ГП 5000 – на 11%.

Результати виробничого досліду відгодівлі свиней з використанням Гриндазиму ГП 5000 також свідчать про збільшення середньодобового приросту живої маси на 10,3% та зменшення витрат корму на одиницю приросту на 7,7%, у результаті чого вартість валової продукції при реалізації свиней порівняно з контролем зросла на 10,4%.

Водночас відмічено зменшення на 7,4% собівартості 1 кг приросту живої маси у свиней та збільшення на 54,45 грн. чистого прибутку із розрахунку на 1 голову. У результаті економічна ефективність відгодівлі 1 голови свиней за використання Гриндазиму ГП 5000 становила 43,84 грн., а рівень рентабельності виробництва свинини зріс на 8,8%.

Результати контрольного забою свиней у виробничому досліді. Одержані результати контрольного забою свиней у виробничому досліді (табл. 11) виявилися близькими до тих, що встановлені в науково-господарському досліді, і свідчать про збільшення під впливом застосування Гриндазиму ГП-5000 маси парної туші на 4,0%, забійного виходу – на 1,5%, товщини шпику – на 5,4%, маси внутрішнього жиру – на 14,4% (Р < 0,05).

Таблиця 11 – Результати контрольного забою

Показник | Групи | контрольна | дослідна | Середня жива маса 1 гол., кг | 102,30±1,04 | 104,02±1,90 | Маса парної туші, кг70,24±2,68 | 72,77±3,80 | Забійний вихід, %69,40±1,31 | 70,91±1,90 | Маса внутрішнього жиру, кг1,72±0,44 | 2,01±0,62* | Вихід продуктів забою, %: | - м'яса | 56,07±2,69 | 53,39±2,02 | - шпику | 34,16±1,20 | 35,61±1,71 | - кісток10,77±1,37 | 11,00±1,62 | Маса окосту, кг | 10,59±2,08 | 10,06±1,44 | Товщина сала, мм34,00±0,43 | 35,85±1,10 | * Р < 0,05 порівняно з контрольною групою

Вплив пробіотичних та ферментно-пробіотичних добавок на показники вирощування відлучених поросят (2-а серія дослідів). Аналізуючи дані проведених досліджень, слід відмітити, що істотної різниці за показниками росту між підсвинками дослідних і контрольної груп не виявлено (табл. 12).

Таблиця 12 – Ефективність використання ферментно-пробіотичних добавок у годівлі поросят

Показник | Групи | 1 | 2 | 3 | 4 | Жива маса: початкова, кг | 18,3 | 17,5 | 16,9 | 17,5 | кінцева, кг | 35,8 | 33,2 | 36,8 | 36,8 | Середньодобові прирости, г | 357 | 320 | 406 | 393 | Витрати корму на 1кг приросту: кормових одиниць | 4,10 | 4,50 | 3,70 | 3,69 | перетравного протеїну, г | 451 | 495 | 407 | 406 | Вартість кормосуміші власного виробництва, грн./тонна | 572 | 580 | 613,2 | 591,6 | Собівартість 1кг приросту грн. (без витрат на утримання свиноматок) | 2,84 | 3,30 | 2,73 | 2,72 |

Проте за використання ферментно-пробіотичної добавки Гриндазим ГП 5000 + Біо-Плюс 2Б (3 група) спостерігається збільшення середньодобових приростів у поросят на 12%, а при застосуванні лише пробіотику Біо-Плюс 2Б (4 група) за відповідного зниження витрат кормів на 1кг приросту в обох випадках – на 0,4 к.од. або на 10,8 % і перетравного протеїну – на 44-45 г або на 10,8%.

Водночас, застосування целюлозолітичного пробіотика (2-а група) виявилося неефективним, оскільки середньодобові прирости у свиней порівняно з контролем зменшилися на 11,5%, а витрати корму зросли на 0,4 к.од.

Вплив добавок пробіотичної і ферментно-пробіотичної дії на перетравність поживних речовин зерносумішей. Одержані результати в фізіологічному досліді в цілому узгоджуються з даними, встановленими в науково-господарському дослідженні.

Так, відмічено певне підвищення перетравності поживних речовин зерносумішей за використання пробіотику Біо-Плюс 2Б (4 група), а також ферментно-пробіотичного бленду Гриндазим ГП 5000+Біо-Плюс 2Б (3 група). Зокрема, перетравність сухої та органічної речовини зросла на 1-3%, сирого протеїну – на 3%, сирого жиру – на 3-9%. Застосування целюлозолітичного пробіотика на перетравність поживних речовин кормосуміші не впливало.

Відмічено вірогідну різницю (Р<0,01; Р<0,02) за показником відкладання азоту в організмі тварин 3-ї групи (в середньому до 11%) та кальцію – до 8% порівняно з молодняком контрольної групи.

ВИСНОВКИ

1. Використання ферментних препаратів Порзиму-9300 і Гриндазиму ГП 5000 у раціонах для молодняку свиней з підвищеною до 40% кількістю пшеничних висівок забезпечує нормальний ріст і відгодівлю молодняку, високі забійні і м’ясо-сальні якості та зниження витрат корму на виробництво свинини.

2. За результатами зоотехнічної оцінки вирощування молодняку свиней найефективнішою дією відзначається препарат Гриндазим ГП 5000, за використання якого середньодобові прирости у свиней збільшуються на 10-16%, а витрата корму на 1кг приросту зменшується на 8-16%.

3. Внесення до кормосуміші для свиней ферментного препарату Гриндазим ГП 5000 сприяє підвищенню перетравності сирої клітковини на 13%, відкладання азоту в тілі – на 8%, кальцію і фосфору – на 10%, у той час, як ефект від застосування Порзиму-9300 значно нижчий.

4. Використання ферментно-пробіотичної суміші Гриндазим ГП 5000 + Біо-Плюс 2Б у раціонах поросят після відлучення сприяє тенденції збільшення середньодобових приростів до 12%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту – на 0,4 к.од., а також зменшенню собівартості 1 кг приросту вирощування молодняку свиней на 4%.

5. Застосування у годівлі свиней зерносумішей з високим вмістом клітковини та включенням пробіотику Біо-Плюс 2Б супроводжується збільшенням на 20% відкладення азоту (Р<0,02) і на 10% – кальцію в організмі поросят.

6. Введення до зерносумішей для свиней 40% висівок пшеничних не впливає на якість м’яса і сала, а при застосуванні ферментних препаратів відмічається тенденція до підвищення якості м’ясопродукції.

7. Вирощування і відгодівля свиней на зерносумішах з високим вмістом пшеничиних висівок як дешевої, порівняно з зерном, сировини та добавкою Гриндазиму ГП 5000 забезпечує зниження собівартості 1 кг приросту живої маси на 9% та підвищення рентабельності виробництва свинини на 11,1%.

8. Целюлозолітичний пробіотик при застосуванні його у зерносумішах з високим вмістом висівок не проявляв своєї дії, а використання його супроводжувалось збільшенням собівартості приросту живої маси свиней.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При виробничій необхідності збільшення обсягів використання пшеничних висівок у складі зерносумішей для молодняку свиней доцільно застосовувати ферментний препарат (мультиензимну композицію) Гриндазим ГП 5000 у кількості 0,5 кг на 1 тонну.

2. Ферментно-пробіотичний комплекс (целюлозолітичний пробіотик) з підсиленою целюлозно-глюканазною активністю недоцільно використовувати при виробництві стартерних та гроверних комбікормів із ячмінно-пшеничною основою, горохом і соняшниковим шротом, що призначені для використання у свинарстві.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коробка А.В., Семенов С.О., Висланько О.О. Ферментно-пробіотичні композиції для поросят // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2005. –№3. – С.59-61. (Проведення досліду, узагальнення експериментального матеріалу та написання статті).

2. Коробка А.В. Мультиензимні комплекси для поліпшення біологічної цінності комбікормів у свинарстві // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2005. – № 4. – С.73-75.

3. Коробка А.В. Кормові ферменти для відгодівлі свиней // Тваринництво України. – 2006. – №2. – С.29-30.

4. Коробка А.В., Чаповський М.І. Використання мультиензимних комплексів у свинарстві // Пропозиція. – 2003. – №8-9. – С.80. (Аналіз результатів, написання статті).

Коробка А.В. Оптимізація використання в годівлі молодняку свиней висівок пшеничних, ферментних препаратів (Гриндазим ГП 5000; Порзим-9300) та пробіотичних добавок (Біо-Плюс 2Б; целюлозолітичний пробіотик). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Національний аграрний університет, Київ, 2007 .

У дисертаційній роботі викладено теоретичний та практичний матеріал з використання в годівлі молодняку свиней кормосумішей з різним рівнем введення пшеничних висівок та ферментних препаратів і пробіотичннх добавок. Встановлено оптимальну кількість введення пшеничних висівок в кормосуміші для свиней. Вивчено перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі молодняку свиней залежно від рівнів введення пшеничних висівок. Досліджено економічну ефективність застосування ферментних та пробіотичних добавок.

Встановлено доцільність використання даних груп препаратів в складі зерно сумішей, що містять низькоенергетичні компоненти з метою підвищення конверсії їх поживних речовин.

Ключові слова: ферментний препарат, пробіотична добавка, ферментно-пробіотична суміш, пшеничні висівки, перетравність, поживні речовини, продуктивність, відгодівля свиней, ефективність.

Коробка А.В. Оптимизация использования в кормлении молодняка свиней отрубей пшеничных, ферментных препаратов (Грнидазим ГП 5000; Порзим-9300) и пробиотических добавок (Био-Плюс 2Б; целлюлозолитический пробиотик). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

В диссертационной работе изложен теоретический и практический материал по использованию в кормлении молодняка свиней кормосмесей с разным уровнем ввода пшеничных отрубей, а также ферментных препаратов и пробиотических добавок. Установлено оптимальное количество введения пшеничных отрубей в кормосмеси для свиней. Изучено переваримость питательных веществ, а также баланс азота, кальция и фосфора в организме молодняка свиней в зависимости от уровней ввода пшеничных отрубей. Исследованы откормочные и убойные качества подопытных животных. Проведены расчёты экономической эффективности использования ферментных и пробиотических добавок.

Установлено целесообразность использования данных груп препаратов в составе зерносмесей, которые содержат низкоэнергетические компоненты с целью повышения конверсии их питательных веществ.

На основе проведенных исследований выявлена возможность увеличения объемов использования пшеничных отрубей (до 40 % по массе) в составе зерносмесей с помощью ферментных препаратов и определена эффективность пробиотических и ферментно-пробиотических добавок в составе традиционных рационов концентрированого типа для поросят-отъемышей.

Исследованиями установлено, что самая высокая переваримость зерносмесей в организме свиней получена при использовании ферментного препарата Гриндазим ГП 5000 по показателям отложения азота по отношению к контролю – до 8%, кальция – до 10%, фосфора – до 10%, а также коэффициента переваримости клетчатки – до 13%.

Использование Гриндазима ГП 5000 способствовало увеличению среднесуточ-ных приростов свиней на 10-16%, уменьшению затрат кормов на 1 кг прироста до 8-16%. Данный эффект от использования ферментного препарата Порзим-9300 составил только 6%.

Использование высоких норм пшеничных отрубей и ферментных препаратов в кормлении свиней не повлияло на качество мяса и сала. Наоборот, наблюдалась тенденция к улучшению качества мясопродукции (по минеральному составу, протеину и топографии отложения жира).

Анализ экономических показателей выращивания и откорма показал, что совместное использование высоких норм ввода отрубей и ферментныых добавок Порзим – 9300 и Гриндазим ГП 5000 способствует уменьшению себестоимости 1 кг прироста живой массы молодняка свиней (по сравнению с контролем) на 2 и 9%, увеличению чистой прибыли от реализации (из расчета на 1 гол.) – на 15,15 и 62,72 грн., повышению уровня рентабельности откорма свиней – соответственно на 2,4 и