ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО

Кучеренко Геннадій Васильович

УДК 371.037+ 371.044.3+796/799

РОЗВИТОК СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ ГЛУХИХ ПІДЛІТКІВ

У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені

К.Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор

Шеремет Борис Григорович,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського, директор Інституту фізичної культури

та реабілітації, завідувач кафедри дефектології та фізичної

реабілітації.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

Засенко В’ячеслав Васильович,

Інститут спеціальної педагогіки АПН України,

заступник директора з наукової роботи;

- кандидат педагогічних наук, доцент

Джуринський Петро Борисович,

Південноукраїнський державний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського, в.о. завідувача кафедри спорту.

Захист відбудеться „22” червня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.04 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий „21” травня 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Демократичні перетворення, що відбуваються в нашій державі, зумовили необхідність суттєвих змін у системі освіти. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, урядова програма „Діти України”, закони „Про виховання дітей та молоді”, „Про освіту”, „Про охорону дитинства” вказують на необхідність вдосконалення системи освіти дітей з дефектами психофізичного розвитку в умовах спеціальних шкіл-інтернатів. Відзначається необхідність забезпечення таким дітям повноцінної життєдіяльності, соціального захисту, умов для максимальної психологічної і соціально-трудової реабілітації та повноцінної адаптації в соціумі (І.М. Бабій, Н.Г. Байкіна, В.І. Бондар, Л.С. Виготський, В.Г. Григоренко, В.В. Засенко, Н.А. Козленко, Н.П. Лещій, В.І. Лубовський, І.М. Ляхова, А.В. Мутьєв, Б.В. Сермеєв, В.М. Синьов, В.В. Тарасун, О.І. Форостян, Б.Г. Шеремет, М.К. Шеремет, М.Д. Ярмаченко та ін.).

При втраті слуху порушується нормальний розвиток просторово-часових параметрів, швидкісно-силових характеристик, параметрів нормального формування і розвитку силових якостей. Зважаючи на це, фізичне виховання повинно бути спрямоване не тільки на підвищення рівня фізичного здоров’я, фізичного розвитку і корекцію його порушень, але й на формування основ здорового способу життя, оволодіння руховими навичками прикладного характеру, розвиток рухових якостей, виховання позитивного ставлення до занять фізичними вправами, що забезпечують готовість до ефективної трудової діяльності, розумової працездатності і розвитку навичок мовленнєвого спілкування (А.Н. Абілова, І.М. Бабій, Н.Г. Байкіна, М.С. Бессарабов, В.І. Бондар, Л.С. Виготський, О.П. Гозова, В.В. Дзюрич, А.І. Дьячков, Б.Т. Долинський, В.В. Засенко, Н.П. Лещій, К.О. Луцько, І.М. Ляхова, А.В Мутьєв, А.О. Костанян, Б.В. Сермеєв, В.М.Синьов, О.І. Форостян, М.К. Шеремет, Ж.І. Шиф).

Проблема корекції розвитку силових якостей школярів із глухотою в сурдопедагогічній теорії і практиці не є новою. Її вивченню присвячена значна кількість наукових досліджень. Водночас учені зазначають, що вона потребує подальшого переосмислення, розробки та конкретизації (І.М. Бабій, Н.Г. Байкіна, М.І. Букун, О.П. Гозова, А.О. Костанян, Б.В. Сермеєв, В.М.Синьов, М.К. Шеремет).

Доведено, що при глухоті в дітей має місце недостатній розвиток силових якостей, що впливає на оволодіння руховими вміннями і навичками, порушує формування основних прикладних навичок, необхідних для трудової діяльності (М.С. Бессарабов, А.Г. Карабанов, Г.Ф. Козирнов, А.О. Костанян, Н.П. Лещій, І.Н. Ляхова, Є.А. Овакімян).

Отже, розвиток силових якостей глухих дітей є одним із важливих напрямів фізичного виховання. Однак, як засвідчує аналіз наукової літератури та практичний досвід фізичного виховання глухих школярів, зміст, методи і прийоми розвитку силових якостей дітей, підвищення рівня фізичного стану і здоров’я дотепер вивчені недостатньо. Потребують наукового обґрунтування зміст корекційної роботи з розвитку силових якостей глухих підлітків, методичні підходи щодо розробки і добору фізичних вправ. З урахуванням цього було обрано тему дослідження „Розвиток силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри дефектології і фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського „Корекційний зміст фізичного виховання для різних категорій дітей з обмеженими психофізичними можливостями” (протокол № 5 від 29.12.2000 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (протокол № 6 від 30.01.2003 р.) й узгоджена в раді з координації АПН України (протокол № 5 від 27.05.2003 р.).

Мета дослідження – науково обґрунтувати й експериментально перевірити зміст та методику корекційно-оздоровчої роботи з розвитку силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми фізичного розвитку глухих підлітків у теорії і практиці корекційної роботи.

2. Виявити вікову динаміку фізичного розвитку і розвитку силових якостей глухих школярів 11-15 років.

3. Розробити та науково обґрунтувати зміст і методику корекційно-оздоровчої роботи з розвитку силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання.

4. Перевірити експериментальну методику та визначити її ефективність у розвитку силових якостей глухих підлітків 14-15 років.

5. З’ясувати зміни в стані здоров’я і фізичного розвитку у глухих підлітків під впливом занять за експериментальною методикою.

Об'єкт дослідження – фізичне виховання глухих підлітків в умовах спеціальної школи-інтернату.

Предмет дослідження – розвиток силових якостей у глухих підлітків у процесі фізичного виховання.

Гіпотеза дослідження. Методика розвитку силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання буде ефективною за умов: комплексного застосування навчальних і специфічних корекційно-розвивальних завдань; навчання вимови на базі мовленнєвого спілкування, що супроводжує свідому й активну участь підлітків у виконанні фізичних вправ; систематичного і послідовного ускладнення корекційно-розвивальних і оздоровчих фізичних вправ; поєднання на заняттях індивідуальних, диференційованих завдань із колективними формами роботи.

Методологічними засадами дослідження виступили: філософські положення щодо взаємозв’язку та взаємозумовленості явищ, переходу кількісних змін у якісні, зв’язку загального, окремого й індивідуального в розвитку організму та особистості, про системність корекційних, профілактичних і розвивальних завдань, єдність діагностики й корекції, нормативність розвитку особистості, здійснення корекції в процесі діяльності.

Теоретична база дослідження: учення про вищу нервову діяльність людини, роль аналізаторів в її повноцінному розвитку і функціонуванні; єдність організму і середовища, першої і другої сигнальних систем людини (І.П. Павлов, І.М. Сєченов, М.О. Бернштейн); взаємозв’язок свідомості, діяльності й розвитку особистості (П.К. Анохін, Л.С. Виготський, О.М.Леонтьєв); складну структуру дефекту (Р.М. Боскіс, Т.О. Власова, Л.С. Виготський, О.П. Гозова, Т.В. Розанова, В.М. Синьов); поетапне формування рухових дій (М.О. Бернштейн, В.Г. Григоренко); фізичний розвиток, рівні фізичного здоров’я і фізичні здібності (Л.В. Волков, О.Д. Дубогай, Т.Ю. Круцевич, В.А. Романенко); фазову структуру м’язової і психічної працездатності (Н.Г. Байкіна, В.Г. Григоренко, Б.В. Сермеєв, Б.Г. Шеремет).

Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз психологічної, педагогічної, спеціально-методичної літератури, інструктивно-нормативних матеріалів був використаний для визначення теоретико-методичних аспектів дослідження, стану розробленості проблеми в сучасні дефектології і перспективних напрямів її вирішення; емпіричні методи – педагогічні спостереження, реєстрація об’єктивних і суб’єктивних показників, аналіз медичних карт, метод індексів, тестування, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) були застосовані для виявлення динаміки розвитку силових якостей, фізичного розвитку і рівнів фізичного здоров’я в глухих школярів та з’ясування ефективності обраних корекційних впливів; з метою узагальнення та аналізу експериментальних даних було використано статистичні методи.

Базою дослідження виступили: спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 91 І–ІІІ ступенів для глухих дітей м. Одеси, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом м. Одеси, загальноосвітня школа № 4 I-III ступенів м. Одеси, загальноосвітня школа № 82 I-III ступенів м. Одеси, загальноосвітня школа № I-III ступенів м. Одеси. Педагогічним експериментом було охоплено 84 глухих та 86 здорових школярів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягає в тому, що вперше розроблено критерії оцінювання на заняттях з фізичного виховання для глухих учнів 5-9 класів та нормативи оцінювання рівнів розвитку максимальної статичної сили, динамічної „вибухової” сили і силової динамічної витривалості для глухих підлітків 14-15 років; виявлено вікову динаміку фізичного розвитку глухих школярів 11-15 років; уточнено й доповнено зміст програми з фізичної культури щодо розвитку силових якостей учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл I–ІІІ ступенів для глухих дітей; дістала подальшого розвитку методика виховання силових здібностей глухих підлітків.

Практичне значення одержаних результатів: експериментально перевірено методику з розвитку силових якостей у глухих підлітків, розроблено програму з фізичного виховання для глухих підлітків 14-15 років, що визначає мету, послідовність і зміст корекційної роботи з розвитку рухових умінь та формування навичок мовленнєвого спілкування і може застосовуватися в навчально-виховному процесі спеціальних шкіл-інтернатів.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані в практиці адаптивного фізичного виховання, у навчально-виховному процесі спеціальних шкіл-інтернатів на уроках фізичної культури, ЛФК і на додаткових заняттях, у викладанні навчальних дисциплін „Теорія і методика фізичного виховання”, „Фізична реабілітація”, „Гімнастика”, „Корекційна педагогіка”, „Атлетизм”, „Інвалідний спорт” у процесі фахової підготовки студентів-дефектологів, студентів інститутів фізичного виховання, тренерів з інвалідного спорту.

Результати дослідження впроваджувались у педагогічний процес навчальної і спортивно-оздоровчої роботи спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 91 І-ІІI ступенів для глухих дітей м. Одеси (акт № від 22.09.2006 р.), спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 97 І-ІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом м. Одеси (акт № 112 від 15 жовтня 2006 р.), спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 6 І-ІІ ступенів для глухих дітей м. Миколаєва (акт № 104 від 02.11.2006 р.), у навчальний процес Інституту фізичної культури та реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт № 2217 від 14.11.2006 р.).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася науковим обґрунтуванням його вихідних позицій, загальним і спеціальним методологічним підходом, що поєднував теоретичне пізнання й практичний досвід; орієнтацією на науковий принцип системного аналізу та узагальнення експериментальних даних, застосуванням комплексу сучасних методів дослідження, що відповідають меті, завданням, предмету та логіці дослідження; поєднанням кількісного й якісного аналізу здобутих результатів; підтвердженням результатів формувального експерименту практикою роботи з фізичного виховання глухих підлітків.

Особистий внесок здобувача в працях у співавторстві полягає в розробці методики з розвитку силових якостей глухих підлітків; створенні програми з фізичного виховання глухих підлітків, визначенні особливостей підвищення фізичного стану і здоров’я глухих школярів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження було викладено й обговорено на науково-практичній конференції „Проблеми реабілітації” (м. Одеса, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців “Соціалізація молоді в умовах розбудови демократичної правової держави” (м. Одеса, 2007), а також на наукових семінарах та засіданнях кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (2002-2007).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 9 публікаціях, з них 4 - у виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 230 найменувань, і додатків. Повний обсяг дисертації – 223 сторінки, з них – 176 основного тексту. У роботі вміщено 29 таблиць, 6 рисунків, 1 діаграма, 11 формул, що займають 4 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, його теоретичні та методологічні основи, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі ”Теоретико-методичні аспекти фізичного виховання школярів із порушеннями слуху” проаналізовано наукову і методичну літературу з проблеми розвитку й адаптації глухих дітей, особливостей компенсаторних механізмів при глухоті, фізичного розвитку і фізичного виховання глухих дітей, формування у них рухів і розвитку фізичних якостей.

Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми свідчить, що першочерговим завданням соціальної політики держави є забезпечення нормальних умов життєдіяльності та повноцінної адаптації таких дітей у соціумі. Провідною ідеєю досліджень останніх років є орієнтація на ефективне використання збережених аналізаторів і функцій з компенсаторно-корекційним навантаженням, цілеспрямований розвиток психічних процесів, що зумовлюють опанування такими дітьми відповідних знань, умінь і навичок та інтеграцію їх у суспільство (А.Н. Абілова, Н.Г. Байкіна, М.С. Бессарабов, О.П. Гозова, А.І. Дьячков, Б.М. Зайцев, В.Н. Зайцева, В.А. Какузін, Н.С. Карабанова, А.К. Кожин, Г.Ф. Козирнов, А.О. Костанян, І.Я. Коцан, В.В. Кудряшов, В.А. Рябичев, Ю.Р. Сапожніков, Б.В. Сермеєв, Г.В. Трофимова, О.І. Форостян, В.Н. Чернишев, Л.О. Чеханюк, Ж.І. Шиф та ін.).

Дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців (М.С. Бессарабов, М.І. Букун, В.В. Дзюрич, А.Г. Карабанов, Г.Ф. Козирнов, А.О. Костанян, Н.П. Лещій, І.Н. Ляхова, Є.А.Овакімян, К.Hciling, K.Rosenzweig) засвідчили високі компенсаторні можливості дитячого організму в руховому відношенні і в розвитку фізичних якостей. Водночас поза увагою науковців і практиків залишаються методики з розвитку окремих силових параметрів.

Утім, за даними фахівців, одна з причин невисокої успішності на виробництві глухої молоді зумовлена недостатнім рівнем розвитку в них професійно важливих фізичних якостей, особливо сили м'язів. Показник сили м'язів є критерієм при прогнозуванні успішності, засвоєння ряду сучасних масових робочих професій. Однак у глухих людей спостерігається схильність до локального м'язового стомлення (М.С. Бессарабов, М.І. Букун, А.Г. Карабанов, Г.Ф. Козирнов, Б.В. Сермеєв, К.Hciling).

Дослідження особливостей фізичного розвитку глухих дітей середнього шкільного віку також виявило недостаній розвиток окремих м'язових груп (М.І. Букун, В.В. Дзюрич, Б.М. Зайцев, В.Н. Зайцева, В.А. Какузін, Н.С. Карабанова, А.К. Кожин, І.М. Ляхова).

За науковими даними, у процесі онтогенезу в глухих дітей розвиток сили має дискретний і нелінійний характер, нерівномірно розвиваються м’язи, які відповідають за моторику й осанку, мляво – дрібні групи м’язів (М.І. Букун, А.О. Костанян). Це негативно позначається на силових якостях, які, як і координаційні, лежать в основі всіх рухових дій. Усунення цього недоліку можливе за умови проведення спеціально організованої корекційної роботи з фізичного виховання глухих дітей, а також удосконалення програми з фізичного виховання для глухих підлітків і методики її реалізації.

У другому розділі „Експериментальна методика з розвитку силових якостей і підвищення рівня фізичного здоров’я глухих підлітків у процесі фізичного виховання” описано результати виявлення особливостей та вікової динаміки фізичного розвитку і розвитку силових якостей глухих підлітків порівняно зі здоровими; визначено критерії і нормативи оцінювання рівнів розвитку максимальної статичної сили, динамічної “вибухової” сили і силової динамічної витривалості для глухих підлітків 14-15 років; обґрунтовано експериментальну методику з розвитку в них означених силових якостей у процесі фізичного виховання і підвищення рівня фізичного здоров’я.

Виявлено, що з 11 до 15 років обсяг грудної клітки на вдиху у глухих хлопчиків збільшується на 19,6%, у глухих дівчаток – на 16,3%. У хлопчиків з нормальним слухом цей приріст складає 22,6%, у дівчаток – 14,6%. За показниками обсягу грудної клітки на видиху в глухих підлітків і здорових школярів спостерігається аналогічна тенденція.

З’ясовано, що за всіма показниками тестування дані здорових підлітків, були кращі за дані глухих. Різниця між показниками впродовж вікового періоду 11-15 років за результатами тестувань була такою: з кистьової динамометрії (показники максимальної статичної сили) коливалася в межах 3,3% - 16,0 % у дівчаток та 4,5% - 16,6 % – у хлопчиків; утримання тіла на поперечині – 5,9% - 21,9 % у дівчаток і 7,4% - 12,3 % – у хлопчиків; з бігу на 30 м (показники динамічної „вибухової” сили розгиначів ніг) – 16,3% - 24,1% – у дівчаток та 1,98% - 9,8 % – у хлопчиків; зі стрибка в довжину – 4,3% - 9,7 % у дівчаток і 8,1% - 15,7 % – у хлопчиків; зі стрибка вгору – 7,1% - 15,1 % у дівчаток та 9,3% - 16,7 % – у хлопчиків; із піднімання тулуба в сід (показники динамічної „вибухової” сили м’язів плечового пояса і тулуба) на 7,7% - 25% у дівчаток і 4,5% - 55,5% – у хлопчиків; із метання на 1,88% - 7,9% у дівчаток та 2,0% - 9,6% – у хлопчиків; із згинання і розгинання рук в упорі, лежачи на підлозі (показники силової динамічної витривалості) на 30% - 36,4% – у дівчаток та 22,2% - 50% – у хлопчиків. Отже, результати досліджень силових параметрів за віковими періодами виявили відставання у фізичному розвитку глухих підлітків порівняно зі здоровими однолітками, що зумовило необхідність розробки нових методичних підходів щодо розвитку в цих дітей силових якостей.

На основі науково-теоретичних досліджень, а також результатів проведеного порівняльного аналізу, була розроблена програма з фізичного виховання і методика розвитку силових якостей у глухих підлітків. Глухим підліткам були запропоновані корекційні завдання, які були націлені на покращання у них рівня життєвого функціонування, сприяли формуванню необхідних рухових умінь і навичок, підвищення рівня фізичного стану і здоров’я, силових якостей.

Корекційні та навчально-тренувальні заняття з глухими підлітками впродовж експериментальної роботи передбачали застосування навчальних і специфічних корекційно-розвивальних завдань, спрямованих на зміцнення здоров’я і фізичного розвитку глухих учнів; засвоєння теоретичних знань із фізичної культури, гігієни, основ здоров'я та здорового способу життя; формування навичок самостійних занять фізичними вправами, розвиток фізичних якостей, корекцію постави, профілактику травматизму; розвиток основних життєзабезпечуючих систем; удосконалення функціональних можливостей організму, розвиток моторно-рухової сфери.

Найважливішими вимогами для проведення занять корекційно-розвивального впливу з глухими підлітками були: забезпечення диференційованого й індивідуального підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку, статі і рухової підготовленості; навчання мовлення; формування навичок і вмінь самостійних занять фізичними вправами; розвиток пізнавальних інтересів і здійснення міжпредметних зв'язків; використання системи домашніх завдань на основі найбільш раціональних методів організації навчання.

На уроках з фізичної культури разом з виконаннями фізичних вправ проводилася робота зі стимулювання в глухих школярів здатності до розуміння і відтворення усного мовлення, формування словникового запасу. Навчання вимови відбувалося на базі мовленнєвого спілкування, потреба в якому виникала під час виконання фізичних вправ, тренування силових якостей і передбачала свідому й активну участь підлітків в їх обговоренні. Таким чином, відбувався зв'язок теорії з практикою, здійснювався індивідуальний і диференційований підхід до учнів за умов колективної роботи.

Мовленнєвий матеріал передбачав збагачення словника глухих підлітків. Словник з основних розділів програми з фізичної культури і здоров’я вводився під час пояснення, розучування і виконання фізичних вправ, обговорення їх результатів. При цьому значне місце відводилося наочності.

При тестуванні навчальних досягнень глухих підлітків з фізичної культури враховувались: рівень їхньої теоретичної підготовки; рівень засвоєння мовного матеріалу (розуміння та використання словника, розуміння і виконання інструкцій вчителя, уміння використати мовний матеріал для пояснення своїх дій); якість умінь і навичок з техніки виконання рухових дій, виконання домашніх завдань, виконання контрольних навчальних нормативів і вимог (якщо вони були в темі). Наприкінці оцінювався стан фізичної підготовленості за орієнтовним чи обов'язковим комплексним тестом, для якого було розроблено нормативи оцінювання статичної, динамічної сили і силової динамічної витривалості.

Залежно від ступеня оволодіння учнями фізичними вправами, мовленнєвим матеріалом, за критеріями 12-бальної шкали оцінювання визначались рівні їх навчальних досягнеь. Початковий рівень визначався оцінками від 1 до 3 балів; середній рівень – оцінками від 4 до 6 балів; достатній - від 7 до 9 балів і високий - від 10 до 12 балів. Оцінювання здійснювалось за індивідуальним підходом і гласністю оцінки.

Для розвитку максимальної статичної сили розроблена експериментальна методика передбачала використання методу максимальних зусиль, що складався з виконання серій вправ з 5-8 підходами до обтяження, з якими підліток здатний виконати 1-3 рухи. Метод повторного максимуму полягав в індивідуальному і диференційованому доборі таких обтяжень, з якими підлітки здатні були виконати від 6-8 до 10-12 повторень в одному підході. Ізометричний метод розвитку сили складався з прояву максимального напруження в статичних позах протягом 5-10 сек. з наростанням напруги в останні 2-3 сек. Ізокінетичний метод для розвитку максимальної сили досліджуваних використовувався у вигляді низькошвидкісного ізокінетичного тренування з високим опором руху і кутовою швидкістю руху не вище 100°.

Для розвитку „вибухової” динамічної сили рук використовувалися вправи на тренування із середніми обтяженнями максимальної швидкості одиночного скорочення, а також вправи на високошвидкісне ізокінетичне тренування із середнім опором і настановою на максимально можливу швидкість одиночного руху. Розвиток вибухової сили ніг здійснювався за допомогою стрибкових вправ на максимальну висоту вистрибування і за допомогою “ударного” (пліометричного) методу.

Методика розвитку силової динамічної витривалості передбачала тренування, що спрямоване на підвищення потужності м'язового скорочення й енергетичного забезпечення виконання обтяжених рухів. Розвиток силової витривалості досягався при виконанні обтяжених рухів у гліколітичному, анаеробному-аеробному і аеробо-анаеробному режимах енергозабезпечення. Тренування проводилось інтервальним, повторно-інтервальним, повторним, круговим і змагальним методами, а також методом силового контактного лідирування на дистанціях від 100 до 400 м.

Як складова комплексу спеціальних педагогічних впливів, спрямованих на запобігання, згладжування чи подолання дефектів слуху та його наслідків, корекція розвитку силових якостей сприяла не тільки інтенсифікації процесу фізичного розвитку, розвитку фізичного стану і фізичного здоров’я, розвитку фізичних якостей сили, формування знань, рухових умінь і навичок, розвитку рухової функції, але й розвитку пізнавальних процесів цієї категорії школярів, збагачення їхнього словникового запасу, формуванню життєвої компетентності, більш повної реалізації рухового потенціалу і творчих сил учнів зі зниженим слухом.

У третьому розділі „Розвиток силових якостей і фізичного здоров’я в глухих підлітків під час занять фізичним вихованням” описано зміст, методику і результати формувального етапу педагогічного експерименту, проведеного на базі спеціалізованої школи-інтернату для дітей із глухотою. У цьому експерименті взяли участь 29 глухих підлітків, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи. Контрольна група навчалася впродовж року за традиційною програмою з фізичного виховання з поглибленим розвитком силових якостей. Експериментальна - за розробленою нами програмою з фізичного виховання й експериментальною методикою з розвитку фізичних якостей сили. По завершені формувального етапу експерименту було проведено прикінцевий зріз.

Динаміка фізичного розвитку і фізичного стану глухих підлітків 14-15 років експериментальної і контрольної груп характеризувалася певними змінами. Так, за динамікою фізичного розвитку досліджуваних виявлено збільшення обсягу грудної клітки при збільшенні маси тіла та росту, що свідчить про функціональні та структурні зміни. Розвиток максимальної статичної сили за показниками тесту „кистьова динамометрія” збільшилися за час експерименту на 47,2в експериментальній групі і на 17,8 % – у контрольній. Загалом учні експериментальної групи за тестуванням з кистьової динамометрії за рік занять за експериментальною методикою піднялися із середнього на високий рівень, у той час як учні контрольної групи залишилися на низькому рівні.

За результатами тестування „утримання тіла на поперечині” підлітки експериментальної групи перейшли із середнього на високий рівень розвитку. Із тестування „утримання тіла на поперечині” приріст результатів в експериментальній групі склав 45,1 %, у контрольній – 9,3 %.

У контрольній групі за показниками тестування „утримання тіла на поперечині” відзначалися невірогідні зміни в середньостатистичних показниках: коефіцієнт вірогідності - t = 1,89 (P<0,1). В експериментальній групі спостерігалися вірогідні зміни показників за обома тестуваннями: коефіцієнти вірогідності t=16,25 (P>0,001) і t=2,97 (P>0,01) відповідно.Отже, дані засвідчують, що в експериментальній групі приріст сили не є випадковим, а виявляється позитивним наслідком використаної методики.

Результати тестування з бігу на 30 м зі старту, що проводилось для визначення динамічної „вибухової” сили розгиначів ніг засвідчили, що в підлітків експериментальної групи відбулося покращання результатів на 15,7За цей же час у підлітків контрольної групи покращання результатів сталося лише на 5,8 %.

Важливо, що у контрольній групі за результатами тесту „біг на 30 м зі старту” відзначалися невірогідні зміни в середньостатистичних показниках: коефіцієнт вірогідності становив t=1,43 (P<0,1). В експериментальній групі спостерігалися вірогідні зміни результатів: коефіцієнт вірогідності – t=3,07 (P>0, 01).

Результати тестування зі „стрибка в довжину з місця” засвідчили, що за цим показником середні дані в експериментальній групі стали кращими на 12,8 %. Загалом за час експерименту в підлітків цієї групи приріст результатів склав 29,6 %, у підлітків контрольної – 13,9 %. При цьому учні експериментальної групи піднялися з низького рівня розвитку динамічної „вибухової” сили на середній. У контрольній групі рівень її розвитку залишився без змін.

За результатами розвитку динамічної сили за тестом „стрибок угору з місця” показники в експериментальній групі стали вищими, ніж у контрольній, на 26,3 %. За час формувального етапу експерименту приріст результатів в експериментальній групі становив 54,3 %, тоді як у контрольній він складав 19,4 %. За нормативами підлітки експериментальної групи за цим показником з низького рівня розвитку піднялися на високий. В учнів контрольної групи цей рівень не змінився.

Різноманітний спектр засобів і методика з розвитку динамічної ”вибухової” сили забезпечили приріст результатів глухих підлітків експериментальної групи в середньому від 15,7% до 54,3 %, у контрольній групі він складав лише 5,8-19,4 %.

Дослідження рівня розвитку силової динамічної витривалості виявило, що до впровадження експериментальної програми і методики розвитку силових якостей у підлітків експериментальної групи кількість згинань і розгинань рук в упорі лежачи становила 19 разів, що за таблицею нормативів оцінювання відповідає двом балам. За час формувального етапу педагогічного експерименту результати зросли до 24 разів, що відповідає трьом балам. Отже, приріст результатів становив 26,3 %. У підлітків контрольної групи приріст результатів становив 20 %. У цілому розбіжності між досліджуваними групами з приросту результатів за показниками силової динамічної витривалості склали 6,3 %.

Узагальнені результати, що ілюструють приріст результатів з розвитку силових якостей у глухих підлітків експериментальної і контрольної груп після формувального етапу експерименту представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Приріст результатів у розвитку силових якостей у глухих підлітків

за період формувального експерименту (у %)

Групи | Силові якості

Максимальна статична сила | Динамічна “вибухова” сила | Силова динамічна витривалість

Тести | Тести | Тести

Кистьова

динамометрія | Утримання тіла на поперечині |

Біг 30 м стрибок у довжину

зі старту | Стрибок у довжину | Стрибок вгору | Згинання і розгинання рук в упорі лежачи від підлоги

Експериментальна | 47,2 | 45,1 | 15,7 | 29,6 | 54,3 | 26,3

Контрольна | 17,8 | 9,3 | 5,8 | 13,9 | 19,4 | 20

Поряд з позитивними змінами в розвитку силових якостей, фізичному стані і фізичному розвитку, аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту засвідчив, що в школярів із глухотою спостерігалося зниження темпу виконання тестової вправи. Це спостерігалось в період поступового збільшення втоми за рахунок порушення фази видиху при згинанні рук і фази вдиху при розгинанні. Отже, можна припустити, що прояв сили в рухових діях залежить від співвідношення фаз рухів і дихання. Порушення їх взаємодії в період виконання контрольного завдання спричиняло зниження результатів в учнів експериментальної і контрольної груп.

Спостереження за глухими підлітками під час виконання тесту „згинання і розгинання рук у положенні лежачи на підлозі” дають підстави стверджувати, що незначний приріст результатів експериментальної і контрольної груп та невеликі розбіжності між їхніми показниками обумовлені не тільки недостатньою тренованістю силової витривалості, але й слаборозвиненим носовим диханням і диханням легенями, що пов’язано з порушенням мовлення внаслідок глухоти. Зазначений факт був характерний для 44,6 % школярів із глухотою, що спостерігалися в експериментальній роботі, він також підтверджується даними літературних джерел.

Визначення індексу пропорційності фізичного розвитку за методикою Ерісмана виявило покращання всіх показників в учнів експериментальної групи, на відміну від контрольної, на 2,8Результати досліджень пропорційності розвитку грудної клітки (за Ерісманом) указують на більш інтенсивний фізичний розвиток грудної клітки глухих підлітків експериментальної групи порівняно з контрольною. Такі зрушення обумовлюються адекватно дібраним набором силових вправ під час занять з розвитку силових якостей та віковим періодом, в якому відбувається посилений розвиток тулуба і грудної клітки.

Вивчення індексу міцності статури за формулою Піньє виявило покращання показників учнів експериментальної групи, на відміну від контрольної, на 9,6 %. За рівнем міцності статури за Піньє учні експериментальної групи піднялися з низького на середній рівень, учні контрольної групи залишилися на низькому рівні міцності статури. Відмінності в показниках міцності статури обумовленні більшою кількістю цілеспрямованих занять з розвитку силових якостей глухих підлітків експериментальної групи та комплексним підходом до вдосконалення їхніх силових параметрів.

Установлено, що за результатами тестування, проведеного після формувального етапу збільшення м’язової маси в підлітків експериментальної групи становило 9,6 %. В учнів контрольної групи воно складало 6,5 %.

Після впровадження методики з розвитку силових якостей на прикінцевому зрізі в експериментальній групі силовий індекс долоні становив 80,6 %, у контрольній – 77,9 %. Порівняно з даними тестування, проведеного до початку формувального етапу експерименту, показник силового індексу долоні в учнів експериментальної групи покращився на 10,1 %, у контрольній – на 5,8 %. За показниками станової сили зростання результатів підлітків експериментальної групи склало 4,4 %, контрольної групи – 2,1 %.

У цілому за показниками фізичного розвитку з використанням методу індексів глухі підлітки експериментальної групи по завершенні формувального етапу експерименту переверщували своїх однолітків з контрольної групи в середньому на 9,6 %– 50 %.

Аналіз показників рівня фізичного здоров’я за нормативними шкалами Г.Л. Апанасенка засвідчує, що по закінченні формувального етапу педагогічного експерименту підлітки експериментальної групи за рівнем фізичного здоров’я піднялися з низького до середнього рівня (8 балів). Учні контрольної групи з низького рівня фізичного здоров’я (1 бал) піднялися на рівень нижчий за середній – (3 бали).

Отже, позитивні зміни показників фізичного розвитку і розвитку силових якостей у підлітків експериментальної групи засвідчили про ефективність упроваджених у процес фізичного виховання змісту і методики з розвитку силових якостей у глухих підлітків.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження було спрямоване на вивчення особливостей розвитку силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання. У роботі науково обґрунтовано зміст та експериментальну методику з корекційно-оздоровчого розвитку силових якостей глухих підлітків у процесі фізичного виховання.

1. Теоретичне дослідження сучасного стану проблеми фізичного розвитку глухих підлітків у процесі фізичного виховання вказує, що недостатня м’язова діяльність глухих підлітків призводить до затримки фізичного розвитку і розвитку силових якостей. Одна з причин невисоких показників успішності молодих людей з вадами слуху на виробництві – це недостатній рівень розвитку в них професійно важливих фізичних якостей, особливо сили м'язів, що є критерієм при прогнозуванні успішності в засвоєнні ряду сучасних масових робочих професій.

2. Результати дослідження глухих підлітків за віковим періодом виявило, що за всіма тестами показники здорових підлітків були кращі за відповідні показники глухих дітей 11-15 років. Різниця між показниками глухих і здорових підлітків вікового періоду 11-15 років у тестуванні з розвитку максимальної статичної сили склала 3,3 % - 21,9 %; з розвитку динамічної „вибухової” сили розгиначів ніг – 4,3 % - 24,1%; з розвитку динамічної „вибухової” сили м’язів плечового пояса і тулуба – 1,88 % - 55,5%; з розвитку силової динамічної витривалості – 22,2% - 50%.

3. Результати формувального етапу педагогічного експерименту засвідчують, що глухі підлітки експериментальної групи за тестуванням з „кистьової динамометрії” за рік занять за експериментальною методикою піднялися із середнього на високий рівень розвитку, тоді як підлітки контрольної групи залишилися на початковому - низькому рівні розвитку. У контрольній групі за показниками тесту „утримання тіла на поперечині” відзначалися невірогідні зміни (P<0,1). В експериментальній групі спостерігалися вірогідні зміни показників за тестуванням з „кистьової динамометрії” і „утримання тіла на поперечині” (P>0,01), що вказує на ефективність запропонованої методики.

4. Виявлено, що різноманітний спектр засобів та експериментальна методика з розвитку динамічної ”вибухової” сили в експериментальній групі забезпечили приріст результатів глухих підлітків експериментальної групи в середньому від 15,7 % до 54,3 %. У контрольній групі поліпшення показників відбулося в межах 5,8 % - 19,4 %.

5. Результати тестування силової динамічної витривалості засвідчили, що в підлітків експериментальної групи приріст результатів становив 26,3 %, у підлітків контрольної групи – 20Результати глухих підлітків експериментальної групи з розвитку силових якостей за усіма видами тестувань відповідають коефіцієнту вірогідності (P>0,01). У контрольній групі результати тестування з максимальної статичної сили (утримання тіла на поперечині) та динамічної „вибухової” сили (біг на 30 м зі старту) не відповідали коефіцієнту вірогідності (P<0,1), але приріст сили становив відповідно – 9,3і 5,8Дослідження показників силової динамічної витривалості (тест „згинання і розгинання рук у положенні лежачи на підлозі”) засвідчив, що в школярів із глухотою спостерігається зниження темпу виконання тестової вправи в період поступово зростаючої втоми за рахунок порушення фази видиху при згинанні рук і фази вдиху при розгинанні.

6. Дослідження пропорційності розвитку грудної клітки (за Ерісманом) виявило більш інтенсивний фізичний розвиток грудної клітки глухих підлітків експериментальної групи відносно контрольної - на 2,8 %. Вивчення індексу міцності статури за формулою Піньє в досліджуваних підлітків виявило поліпшення даних в експериментальній групі на відміну від контрольної на 9,6 %. Вивчення силового індексу із сили долоні та станової сили виявило поліпшення показників учнів експериментальної групи порівняно з контрольною відповідно на 40,8 % і 50 %; за збільшенням м’язової маси в підлітків експериментальної групи приріст показників склав 9,6%, контрольної – 6,5 %.

7. Визначено динаміку показників рівня фізичного здоров’я досліджуваних груп: учні експериментальної групи за рівнем фізичного здоров’я піднялися з низького рівня фізичного здоров’я на середній. Учні контрольної групи з низького рівня - на рівень нижчий за середній.

8. Розроблено нормативи оцінювання статичної, динамічної сили і силової динамічної витривалості, що можуть застосовуватись учителями фізичної культури в спеціальних дитячих закладах під час оцінки рівня розвитку силових якостей у глухих підлітків 11-15 років; визначено критерії оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури учнів.

9. Розроблено програму з фізичного виховання для глухих учнів 14-15 років в умовах спеціальної школи-інтернату, яка сприяє підвищенню рівня фізичного розвитку, фізичного здоров’я і силових якостей у глухих підлітків за рахунок упорядкування цілей і завдань цього процесу; розроблено методику з розвитку максимальної статичної сили, „вибухової” динамічної сили, силової динамічної витривалості, що дозволила значно підвищити рівень фізичного розвитку, фізичного здоров’я і розвитку силових якостей глухих підлітків. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність корекційно-розвивальних завдань і фізичних вправ, покладених в основу методики розвитку силових якостей глухих підлітків. Застосування означеної методики не тільки сприяло інтенсифікації процесу фізичного розвитку глухих підлітків, але й збагаченню їхнього словникового запасу, формуванню життєвої компетентності, більш повної реалізації рухового потенціалу і творчих сил.

Проведене дослідження відкриває перспективу подальших досліджень у сфері корекційно-розвивальної роботи з глухими школярами засобами фізичної культури. Ми вбачаємо їх у напрямі створення ефективних педагогічних технологій, що забезпечують особистісно зорієнтований та індивідуально дозований розвиток їхніх фізичних здібностей в умовах навчального процесу спеціальних закладів освіти і самостійної роботи; визначення взаємозв’язку розвитку фізичних якостей з мовленнєвим та інтелектуальним розвитком підлітків, успішністю їхньої професійної орієнтації і підготовки до професійної діяльності.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Кучеренко Г.В. Розвиток силової динамічної витривалості у глухих підлітків у процесі фізичного виховання // Наука і освіта. – 2006. - № 5-6. – С. 44-51.

2. Кучеренко Г.В. Розвиток максимальної статичної сили у глухих підлітків у процесі фізичного виховання // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. – № 1-2. – С. 112-119.

3. Кучеренко Г.В. Вивчення ступеня розвитку динамічної „вибухової” сили у глухих підлітків 11-15 років // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. пр. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. – № 1-2. – С. 120-127.

4. Кучеренко Г.В., Погорелова О.О. та ін. Фактори та критерії визначення професійно-освітньої програми // Наука і освіта. – 2005. – № 6. – С. 111-117.

5. Кучеренко Г.В. Вікова динаміка фізичного розвитку глухих підлітків // Соціалізація молоді в умовах розбудови демократичної правової держави: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців. – Одеса: Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2007. – С. 121-123.

6.