АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ
Климчук Микола Антонович
УДК: 614.7:613:312.6:477
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
СІЛЬСЬКИХ РАЙОНІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
14.02.01-гігієна
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2007
Дисертація є рукописом
Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва АМН України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Черниченко Ігор Олексійович,
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва
АМН України, завідувач лабораторії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук Бердник Ольга Володимирівна,
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва
АМН України, завідувачка лабораторії
доктор медичних наук, професор Торбін В'ячеслав Федорович,
Військово-медична академія, професор кафедри
Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького
МОЗ України, кафедра загальної гігієни з екологією, м. Львів
Захист відбудеться “23 березня 2007 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України (м. Київ, вул.Попудренка,50)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України (02660, м.Київ-94, вул. Попудренка, 50)
Автореферат розіслано “ 21 лютого 2007 року
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради __________________________ Б.Ю.Селезньов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ
Актуальність проблеми. Охорона навколишнього середовища в інтересах збереження здоров’я людини, зокрема зменшення негативних наслідків впливу шкідливих чинників, залишається фундаментальною задачею медико-біологічних досліджень. При цьому основним шляхом формування стратегічних напрямків з екологічної безпеки і їх реалізації на сучасному етапі є оцінка ризиків і розробка управлінських рішень щодо оптимізації навколишнього середовища, умов життєдіяльності та стану здоров’я населення (А.М.Сердюк, 1996; А.М.Сердюк, І.О.Черниченко, 2001; Г.Г.Онищенко, 2003; 2004).
Численні дослідження стану здоров’я населення у зв’язку із впливом різних факторів, які проводились в нашій країні та за кордоном, переконливо довели, що забруднення довкілля та умов життєдіяльності несприятливо впливає на здоров’я населення. Результатом дії факторів навколишнього середовища різної природи (хімічної, фізичної, біологічної) і характеру (соціальних, економічних, природнокліматичних) є збільшення смертності, захворюваності, погіршення фізичного розвитку і зростання кількості людей з преморбідним станом (М.Г.Шандала, Я.И.Звиняцковский 1988; Я.И.Звиняцковский, О.В.Бердник, 1989; О.В.Бердник, 1990; 2003; М.А.Пинигин, 1997; 2000).
Характеризуючи роль окремих чинників у формуванні захворюваності населення, вітчизняні і закордонні дослідники засвідчують, що кожне наступне подвоєння забруднення об’єктів довкілля зумовлює зростання захворюваності на певний відсоток (О.В.Бердник, 1990; Ю.А.Рахманин, С.М.Новиков, С.И.Иванов, 2005). Зокрема, захворюваність на рак зростає на 5% при кожному подвоєнні вмісту у повітрі індикаторного канцерогена класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів – бенз/а/пірену. Аналіз даних епідеміологічних досліджень показав, що подвоєння забруднення атмосферного повітря за рівних інших складових впливу проявляється у прирості загальної захворюваності на 20а захворюваності органів дихання – на 26(Я.Й.Звиняцковський, В.Ю.Зайковська, Л.В.Сєрих, 1993; М.А.Пинигин, 1993, 1997; 2000).
У разі забруднення атмосферного повітря загальнотоксичними речовинами на рівні 2-4 ГДК у найбільш чутливих дитячих контингентів спостерігаються порушення функціонального стану серцево-судинної, нервової та дихальної систем, при збільшенні рівня забруднення констатується підвищення частоти поширення множинної та сполучної хронічної патології (В.Ф.Торбин, 1996; М.М.Коренєв, О.А.Беседина, 2000; О.В.Бердник, 2003; Ю.А.Рахманин, С.М.Новиков, Г.И.Румянцев, 2003; W.Jedrychowski, U.Maugeri, M.Jedrychowska-Bianchiv, 2000).
Однак, при вирішенні питання щодо небезпеки забруднення навколишнього середовища для населення слід ураховувати, що поряд з інгаляційним надходженням шкідливих чинників ті ж самі сполуки можуть одночасно впливати і перорально – з питною водою та харчовими продуктами.
До того ж, формування патології населення здійснюється не лише під впливом екологічних чинників ризику, частка яких, як відомо, зумовлює розвиток лише 20% негативних явищ, – біля половини негативних проявів у стані здоров’я людей етіологічно пов’язано із факторами, що формуються способом життя. Пріоритетними серед них є паління, нераціональне харчування, несприятливі побутові умови тощо. Останнім часом різко зростає роль несприятливих соціально-економічних та психоемоційних факторів, які спроможні впливати на загальну захворюваність населення. Зокрема, стресові ситуації сприяють розвитку депресивних станів у людей, що є значним фактором ризику і супроводжується зниженням реактивності організму, зміною імунного та ендокринного стану (А.П.Ільницький, 1996; А.М.Сердюк, О.І.Вінарська, І.О.Черниченко, 2000; А.М.Нагорная, 2006; С.С.Гульянц, А.М.Губинский, Ю.А.Ревазова, 2006).
Звідси, при оцінці антропогенного впливу на здоров’я населення більш значним виглядає визначення загального навантаження шкідливих сполук на організм, аналіз епідеміологічних і клінічних спостережень, урахування регіональних особливостей.
Останнє є особливо важливим для сьогодення, коли потрібно приймати управлінські рішення на місцевому рівні. І виникає питання, чи коректно орієнтуватись при цьому на матеріали, отримані на інших територіях? На жаль, в Україні до цього часу еколого-гігієнічні спостереження зосереджувались переважно в районах із надзвичайним антропогенним навантаженням (Донбас та Придніпров'я). У той же час, вивченню стану здоров’я населення у зв’язку із забрудненням довкілля в інших регіонах держави присвячено поодинокі роботи, які, до того ж, носять спорадичний характер (В.Ф.Торбин, 1996; О.Н.Литвинова, 2003; Н.А.Кашуба, 2004).
Вирішення зазначених питань особливо важливе на сучасному етапі – при розробці локальних, регіональних та національної систем моніторингу за станом здоров’я населення, зміні екологічної ситуації та умов життєдіяльності.
Усе це склало основи даної роботи, виконання якої проводилось на прикладі сільського населення Львівської області, економічні, екологічні і кліматогеографічні особливості якої є характерними для всього Карпатського регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідних робіт Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України і є узагальненням НДР “Визначення та оцінка впливу забруднення навколишнього середовища на стан здоров'я населення, потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке проживає в різних регіонах України” (№ДР0101U001153), виконаної в лабораторії гігієни атмосферного повітря у 2001-2004 рр., в якій автор приймав участь.
Мета дослідження:
Гігієнічна оцінка особливостей комплексного впливу факторів навколишнього середовища та соціально-побутових чинників на стан здоров‘я сільського населення Карпатського регіону.
У відповідності з поставленою метою дослідження були спрямовані на вирішення наступних завдань:
1. Дати гігієнічну оцінку техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вода, ґрунт) та харчових продуктів в районах спостережень.
2. Вивчити особливості соціально-побутових умов життєдіяльності сільського населення.
3. Вивчити і дослідити зв’язки між техногенним забрудненням навколишнього середовища і соціально-побутовими умовами та станом здоров’я дорослого і дитячого населення в районах спостережень.
4. Розробити спосіб визначення якості навколишнього середовища та оцінки комплексного впливу його забруднення на стан здоров’я населення.
5. Визначити прогностичні показники покращення стану здоров’я населення районів спостережень за умов оздоровлення навколишнього середовища та поліпшення умов життєдіяльності.
Об’єкт дослідження – поєднаний вплив забруднення навколишнього середовища і соціально-побутових факторів на захворюваність дорослого і дитячого населення сільської місцевості.
Предмет дослідження – несприятливі фактори навколишнього середовища, окремі соціально-побутові чинники та показники захворюваності сільського населення Львівської області.
Методи досліджень: методи натурного гігієнічного експерименту, санітарного обстеження, епідеміологічний із застосуванням санітарно-статистичного способу, математичного і соціологічного аналізу, моделювання та прогнозування.
Епідеміологічний та санітарно-статистичний методи застосовували для аналізу захворюваності та здоров’я населення досліджуваних територій.
Методи натурного гігієнічного експерименту та санітарного обстеження використовували для вивчення та оцінки чинників забруднення об’єктів навколишнього середовища; соціологічний – для опитування населення.
За допомогою методів санітарного та соціологічного аналізу вивчали соціальні чинники, які впливають на здоров’я населення.
Методи математичного аналізу використовували для виявлення залежності захворюваності від впливу чинників довкілля, моделювання та прогнозування – при побудові прогнозних моделей залежності показників захворюваності від інтенсивності змін чинників навколишнього середовища.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в Україні визначено специфіку антропогенного забруднення в сільській місцевості та формування комплексного впливу його на населення; установлено особливості захворюваності дорослого і дитячого контингентів сільського населення Карпатського регіону; створено прогнозну модель залежності захворюваності сільського населення від рівня антропогенного навантаження та соціально-економічних умов життя; набули подальшого розвитку пріоритетні напрями досліджень сучасної профілактичної медицини та визначення ефективності поліпшення якості навколишнього середовища за критерієм стану здоров’я населення.
Практичне значення роботи:–
Отримані результати щодо комплексного забруднення навколишнього середовища та захворюваності населення досліджених районів використані Львівською обласною СЕС при розробці профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення якості довкілля та збереження здоров’я сільського населення області (Акт впровадження від 15.03.2006р.; Акт впровадження від 17.04.2006р.).–
Розроблено і впроваджено спосіб визначення якості довкілля та ризику впливу його забруднення на стан здоров’я населення, використання якого дозволяє оцінювати відносний ризик для здоров’я населення впливу комплексного забруднення довкілля і визначати найбільш критичні території, які зазнають несприятливого впливу забруднення (Акт впровадження від 02.02.2005р. Чернівецької облСЕС; Акт впровадження від 07.02.2006р. Чернівецького інституту медико-екологічних проблем; Акт впровадження від 26.10.2005р. Івано-Франківського державного медичного університету).–
Основні положення дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес кафедри гігієни і профілактичної токсикології з курсом ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького (Акт впровадження від 24.03.2006 р.).–
“Спосіб визначення якості довкілля та ризику впливу його забруднення на стан здоров’я населення” захищено Деклараційним патентом на корисну модель, Україна, 7А61В10/00, від 15.06.2005 р.
Результати дослідження використано при розробці наступних інформаційно-методичних матеріалів:
1. “Застосування індексного та дисперсійного методів аналізу при вивченні впливу радіаційного фактора на стан здоров'я населення, потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС” (методичні рекомендації), узгоджено начальником лікувально-організаційного управління АМН України та директором Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України, 17 та 18 серпня 2006 р., відповідно).
2. “Метод визначення залежності стану здоров'я населення від забруднення навколишнього середовища” /Інформаційний лист, № / МОЗ України. – Київ, 2004.
3. “Методика оцінки ефективності запропонованих на перспективу профілактичних заходів з метою поліпшення здоров'я населення” /Інформаційний лист, № / МОЗ України. – Київ, 2005.
Особистий внесок здобувача. Автором безпосередньо зібрано статистичний матеріал, проведено аналіз стану навколишнього середовища, соціологічне опитування населення, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано усі положення та висновки, науково обґрунтовано практичні рекомендації.
Розробку способу визначення якості довкілля та ризику впливу його забруднення на стан здоров’я населення виконано спільно з д.м.н. Присяжнюком В.Є. та к.м.н. Доценко В.М.
Особистий внесок здобувача становить понад 80%.
Апробація результатів. Основні положення дисертації доповідались на:–
науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2005);–
ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю ІГМЕ АМНУ (Київ, 2006);–
науково практичній конференції Тернопільського ДМУ ім. І.Я. Горбачовського (Тернопіль, 2005);
пленуме научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды РАМН и Минздрава и соцразвития Российской Федерации 22-23 декабря 2005г. “Экологически обусловленные ущербы здоровью: методология, значение и перспективы оценки” (Москва, 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з яких 7 статей у журналах, визначених ВАК України як фахові (4 самостійних та 3 у співавторстві); отримано деклараційний патент на корисну модель.
Структура та об’єм дисертації.
Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, заключної частини, висновку та списку використаних джерел.
Робота викладена на 176 сторінках машинописного тексту, містить 33 таблиці, 3 рисунки та 2 додатки. Бібліографічний покажчик вміщує 233 літературних джерела, з яких 149 вітчизняних, 74 роботи з країн СНД та 10 – іноземних).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єм, об’єкти та методи дослідження.
Дослідженнями було охоплено сільськогосподарську територію Львівської області у розрізі 20-ти адміністративних районів.
Характеристика навколишнього середовища в районах спостереження здійснена на основі даних місцевих районних СЕС за період з 2000 по 2004 рр. Загальні обсяги цих досліджень наведено у табл. (матеріали статформ №18 “Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров‘я населення” по кожному із районів області).
Таблиця 1
Кількість досліджених проб різних об‘єктів навколишнього середовища Львівської області на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники
Об‘єкти довкілля та показники | Кількість досліджених проб | 1. Питна вода:– | санітарно-хімічні | 7050– | мікробіологічні | 8816 | 2. Атмосферне повітря | 36793 | 3. Ґрунт в сельбищній зоні:– | хімічні | 1353– | бактеріологічні | 1719– | гельмінти | 17421 | 4. Продовольча сировина і продукти харчування:– | хімічні | 41806– | бактеріологічні | 32886 | УСЬОГО | 147844 |
Загалом, вони включають майже 148 тис. досліджень проб питної води, атмосферного повітря, ґрунту, продовольчої сировини та харчових продуктів.
При цьому якість основних об‘єктів довкілля характеризувалась частотою проб (%), які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам. До розрахунку брали лише загальні показники забрудненості.
З метою комплексної оцінки забруднення оточуючого середовища багатьма факторами в роботі було розроблено і апробовано інтегральний показник визначення небезпеки загального антропогенного навантаження, який захищено держаним патентом. У загальному вигляді він розраховується за формулою:
, (
де Пф – фактичний показник забруднення того чи іншого об‘єкта довкілля;
Пн – нормативний показник (у нашому випадку – середній показник по області);
n – число показників, які включено до формули (у нашому випадку їх 8, враховуючи те, що показники якості води розраховували для централізованих і децентралізованих джерел водопостачання).
Чим більший цей індекс, тим більш забрудненим слід вважати довкілля.
Крім цього, у роботі використовували загальновідомі індекси комбінованої дії хімічних сполук в окремих об‘єктах навколишнього середовища: індекс забруднення, спрямований на визначення суми наднормативного надходження речовин до організму з урахуванням їх неспецифічної дії, та індекс сумарного забруднення за визначенням евклідової відстані (Е.Н.Шиган, 1986).
Перший показник забруднення розраховували за формулою:
, (
де Пф1...n – фактичні показники забруднення різних об‘єктів довкілля (у нашому випадку їх 8).
Другий індекс сумарного забруднення розраховували за методикою визначення евклідової відстані. Цю відстань визначали для кожного з чинників як різницю між фактичними показниками його вмісту на території окремого району та найкращого серед районів області (із найнижчим рівнем забруднення в районі спостереження).
Розрахунок цього індексу (за нашою модифікацією) проводили наступним чином:
, (
де Пф1...8 – фактичні показники забруднення різних об‘єктів довкілля в районі;
Пmin ...8 – мінімальні значення показників забруднення на території спостереження.
Після розрахунків цих індексів по кожному району області та визначення відношення їх до середньої величини по області було здійснено розподіл районів за рівнем сумарного забруднення довкілля на три групи: дуже забруднені, забруднені і мало забруднені.
До першої групи увійшли райони, де індекси сумарного забруднення значно переважали середні величини по області. Другу групу склали райони, де індекси були близькими до середніх величин, третю – де ці індекси були значно нижчими за середні.
В основу вирішення завдання щодо вивчення стану здоров'я населення було покладено епідеміологічний метод (К.А.Буштуева, И.С.Случанко,1979; Е.Н.Гончарук, В.Г.Бардов, Г.И.Румянцев и др., 1990) з використанням санітарно-статистичних досліджень та натурного експерименту серед населення шляхом проведення соціологічного опитування населення про умови життя та стан здоров‘я.
Контингентами дослідження було доросле та дитяче населення сільської місцевості Львівської області. Аналіз захворюваності здійснювали на основі викопіювання даних серед 1235841 осіб дорослого та 317479 дитячого населення.
Стан здоров‘я населення оцінювали за двома критеріями: рівнем захворюваності населення та частотою скарг респондентів на наявність у них хронічних хвороб.
При цьому, захворюваність населення вивчали на основі даних статформи № “Звіт про кількість захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувального закладу” у розрізі кожного району області, а також офіційних матеріалів.
Викопіюванню та аналізу підлягала лише первинна захворюваність, тобто число зареєстрованих хворих з діагнозом, установленим вперше у житті. Одночасно ураховували дані щодо захворюваності за окремими класами.
Захворюваність за окремими класами хвороб вивчали серед дитячого населення віком 0-14 років (табл. статформи № ) та дорослого – від 18 років і старших (табл. статформи № ).
Джерелом даних були матеріали обласного Центру медичної статистики.
Показники захворюваності розраховували по кожному району області, на основі яких згодом визначали середні рівні захворюваності. За результатом порівняння цих осереднених показників захворюваності за даними щодо якості навколишнього середовища установлювали характер впливу на цей процес забруднення довкілля.
Соціально-гігієнічну характеристику умов життя населення Львівської області та суб‘єктивну оцінку стану його здоров‘я здійснено на основі даних опитування населення за спеціально розробленою анкетою.
Опитування населення проводили в окремих районах області з урахуванням результатів вивчення стану довкілля. До спостережень було залучено населення Ст.Самбірського та Жовківського районів як мало забрудненої території, Мостиського – як забрудненої, Золочівського та Яворівського – як дуже забрудненої.
Опитувальна анкета включала 55 пунктів, які стосувались даних щодо сімейного стану, умов праці, побуту та харчування, а також способу життя та якості надання респондентам медичної допомоги тощо.
Опитування проводили при подвірному обході населення, а анкети заповнювали на кожного члена сім‘ї. Усього було зібрано і проаналізовано 445 анкет.
У роботі було задіяно динамічний метод аналізу, порівняльні методи, кореляційний та прогнозування на основі теореми Байеса у модифікації О.О.Роменського із співав. (О.О.Роменський,1974). За допомогою динамічного методу розраховували темпи росту та приросту дорослого та дитячого сільського населення Львівської області.
В основу порівняльних методів покладено метод Стьюдента (t), при якому визначали достовірність різниці між показниками захворюваності населення, яке проживало в умовах дуже забрудненого та мало забрудненого довкілля.
При вивченні впливу забруднення довкілля на захворюваність населення порівняльних груп районів з метою мінімізації можливого впливу розбіжностей щодо числа міського та сільського населення було проведено стандартизацію коефіцієнтів захворюваності для нівелювання впливу цього фактора. При цьому застосовували непрямий метод стандартизації.
Стандартами захворюваності служили показники захворюваності міського та сільського населення Львівської області станом на 2002 р.
Кореляційний аналіз здійснювали на основі розрахунку коефіцієнтів кореляційного відношення (з) між рівнем забруднення довкілля та захворюваністю населення.
Результати дослідження та їх обговорення. Базовий аспект проблеми, яка вирішувалась у роботі, стосувався вивчення комплексного навантаження навколишнього середовища на сільське населення Львівської області.
З цією метою було проаналізовано значний обсяг санітарно-хімічних та мікробіологічних показників якості питної води, харчових продуктів і атмосферного повітря.
Як показали результати дослідження, в кожному із районів Львівської області об’єкти довкілля по різному забруднені хімічними та мікробіологічними чинниками. Звичайно, таке строкате розсіювання районів за окремими показниками якості різних об’єктів довкілля ускладнює формування загальної картини щодо рівня забруднення довкілля того чи іншого району. Більш адекватним для вирішення цього питання стало використання індексу сумарного забруднення довкілля різними несприятливими для здоров’я населення чинниками.
За показником загального рівня забруднення навколишнього середовища райони області було кваліфіковано як дуже забруднені (індекс сумарного забруднення становив 1,712), забруднені (з індексом – 1,006) та мало забруднені (з індексом – 0,716). Розподіл районів за даним критерієм наведено у табл. .
Таблиця 2
Розподіл районів Львівської області за рівнем сумарного забруднення довкілля різними чинниками та чисельністю населення
Рівень забруднення довкілля та райони області | Індекс сумарного забрудне-ння, у.о. | Чисельність населення
дорослого | дитячого
абс. | % до дорослого населення області | абс. | % до дитячого населення області
1.Дуже забруднені:
Буський, Жида-чівсь-кий, Золочівський, Кам.Бузький, Мико-лаївський, Самбірсь-кий, Сколівський, Яворівський | 1,712 | 513657 | 41,6 | 134828 | 42,5
2.Забруднені:
Городоцький, Дрого-бицький, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитовський | 1,006 | 301028 | 24,3 | 71573 | 22,5
3.Мало забруднені:
Бродівський, Жов-ківсь-кий, Раде-хівський, Сокальський, Ст. Самбірський, Стрийський, Турківський | 0,716 | 421156 | 34,1 | 111069 | 35,0
По області | 1,000 | 1235841 | 100,0 | 317470 | 100,0
FФ9,79––
p | < ,01––
Аналіз даних свідчить, що рівень екологічної небезпеки в районах з дуже забрудненим навколишнім середовищем на 69% переважав рівень забруднених районів і майже у 2,2 рази – рівень мало забруднених територій, а середній рівень по області – на 71,2%.
Дисперсійний аналіз показав, що ця різниця є статистично достовірною (FФ=9,78 при p<0,01).
Одночасно слід наголосити, що в умовах забрудненого і дуже забрудненого довкілля проживає переважна більшість сільського населення Львівської області – 65,9% дорослого та 65,0 – дитячого.
Вивчення впливу забруднення довкілля на стан здоров’я населення з урахуванням рівня медичного забезпечення, вікового складу та місця проживання, соціально-побутових умов життя за даними опитування дозволило визначити, що в умовах відносно високого забрудненого довкілля різними чинниками хімічної і біологічної природи доросле сільське населення Львівської області хворіє частіше порівняно з населенням, яке проживає в умовах мало забруднених районів. Серед населення зазначених районів інфекційні та паразитарні хвороби зустрічаються частіше – на 48%, новоутворення – на 33%, хвороби крові та кровотворних органів – на 25%, ендокринної системи – на 20%, нервової системи – на 45%, хвороби ока – на 67%, вуха – на 52%, органів дихання – на 26%, кістково-м'язової системи – на 22%, сечостатевої системи на 20%, а всі хвороби – на 13%.
Кореляційний аналіз показав існування достовірного середньої сили зв’язку (для дорослого населення = 0,555 при р<0,01, а для дитячого = 0,309) між загальним рівнем захворюваності та рівнем забруднення довкілля в сільській місцевості.
Результати вивчення впливу різного рівня забруднення довкілля на захворюваність дитячого населення в сільській місцевості Львівської області свідчать про те, що і діти, які проживають в умовах відносно високого рівня забруднення, хворіють з приводу усіх хвороб на 5% частіше, ніж ті, що живуть в умовах значно меншого забруднення. А що стосується окремих нозологій, то ризик виникнення інфекційних та паразитарних хвороб серед дітей забруднених районів на 31% більший, ніж серед дітей, де довкілля чистіше, хвороб вуха – на 32%, нервової системи – на 42%, крові та кровотворної тканини – на 20%,розладів психіки – на 27 %, кістково-м'язової системи – на 78% тощо.
Якщо перевести коефіцієнти кореляційного відношення в коефіцієнти детермінації (D =2 100), які показують, який відсоток від впливу всіх факторів на захворюваність населення падає на забруднення довкілля, то видно, що коефіцієнт детермінації для захворюваності дорослого населення з приводу усіх хвороб складає 19,7%, для дитячого – 9,5%. Цей вплив, згідно зі шкалою оцінки ступеня впливу факторів на рівень здоров’я населення, слід оцінювати як сильний (для дітей) та дуже сильний (для дорослих).
Проведені соціологічні дослідження показали, що у формуванні показників захворюваності населення Львівської області приймають участь і інші фактори, зокрема рівень надання медичної допомоги та демографічний, особливо віковий, склад населення. Там, де високий рівень забезпеченості населення лікарями, слід чекати збільшення захворюваності серед дорослого населення на 18%, а серед дитячого – на 7%. Постаріння ж населення може збільшити загальний рівень захворюваності дорослого населення на 10%.
Значний вплив на стан здоров‘я населення створюють і несприятливі соціально-побутові та медичні фактори. Як свідчать суб‘єктивні дані нашого дослідження (результати опитування), вдівці хворіють на хронічні хвороби на 32% частіше у порівнянні із тими, що є у шлюбі, багатосімейні у порівнянні із малосімейними – на 48%, респонденти із конфліктних сімей – на 29%, особи, які мають професійні шкідливості, – в 2 рази тощо.
Із житлових умов, як виявилось, на стан здоров‘я респондентів суттєво впливає рівень комунального благоустрою житла. Так, в умовах, коли в оселі немає окремої кухні, респонденти на 43,4% хворіють частіше на хронічні хвороби, ніж ті, що її мають. А ті із респондентів, які користуються водою децентралізованих джерел, хворіють на хронічні хвороби в 2,7 разів частіше, ніж ті, що користуються водопровідною водою.
Як показали результати нашого опитування, чималий вплив на стан здоров‘я чинить також рівень їх життя, характер і якість харчування. Так, ті із респондентів, які вважають себе бідними, хворіють на хронічні хвороби в 2,1 рази частіше, ніж ті, які вважають, що вони мають середній рівень життя. Те ж саме відноситься і до повноцінного харчування.
Надмірна маса тіла респондентів спонукає до збільшення серед них захворюваності на хронічні хвороби на 60% у порівнянні з тими, що мають нормальну масу тіла.
Стан здоров‘я респондентів суттєво залежить і від здорового способу життя. Цікаво при цьому, що ті із них, які розуміють потребу у зміні способу життя, хворіють на хронічні хвороби на 74,9% частіше за тих, які вважають, що вони ведуть здоровий спосіб життя.
Підсумовуючи результати проведених досліджень, можна стверджу-вати, що усі чинники (екологічні, соціальні, економічні, побутові тощо), які складають основи умов життєдіяльності сільського населення Львівської області, тією чи іншою мірою впливають на стан здоров‘я і рівень захворюваності. Однак, залишається відкритим питання, чи є якісь відмінності виявлених закономірностей і характеру змін у стані здоров‘я сільського населення у порівнянні з міським, де можна передбачити інший рівень соціально-побутових умов, чи отримані характеристики носять загальний характер?
Було проведено порівняння отриманих даних із параметрами захворюваності міського населення області (табл. ). При аналізі даних таблиці чітко прослідковуються відмінності, які, на нашу думку, обумовлені саме умовами праці та проживання людей. Загальний рівень захворюваності в сільській місцевості дещо нижчий, але за окремими класами хвороб мешканці села значно випереджають аналогічні показники городян. Перш за усе це стосується хвороб серця та кровообігу, печінки та шлунку – зазначені хвороби зустрічаються на селі більш ніж у 2 рази частіше. Але ще більше на селі реєструються хвороби кісток та суглобів, особливо сольові артропатії, ревматоїдний артрит тощо.
У той же час гострі прояви хвороб, такі, зокрема, як інфаркт міокарду, серед сільського населення зустрічаються значно менше, не так часто, як в місті, вражають людей інфекційні хвороби та злоякісні новоутворення.
Отже, при аналізі отриманих результатів чітко простежуються відмінності у характері захворюваності сільського і міського населення. Це свідчить про необхідність впровадження профілактичних заходів з урахуванням територіальних особливостей як стану навколишнього середовища, так і соціально-побутових умов проживання та праці. При цьому, визнаючи комплексний характер дій здоров‘яформуючих чинників, важливо враховувати різну інтенсивність впливу кожного з них на населення та наявність територіальних відмінностей.
Таблиця 3
Захворюваність серед дорослого міського та сільського населення Львівської області
(вперше виявлені випадки на 10000 дорослого населення)
Класи хвороб | Місцевість
міська | сільська
показник | показник | % до міста
Всього
у тому числі: | 7496 | 6175 | 82–
ішемічна хвороба серця | 68 | 142 | 209–
гострий інфаркт міокарда | 17 | 6 | 35–
стенокардія | 30 | 52 | 173–
гіпертонічна хвороба | 162 | 252 | 156–
цереброваскулярні хвороби | 54 | 64 | 118–
пневмонія | 35 | 54 | 154–
хронічний бронхіт | 11 | 22 | 200
виразкова хвороба шлунку | 12 | 15 | 125–
гастрит та дуоденіт | 20 | 42 | 210–
жовчо-кам‘яна хвороба | 4,5 | 6,0 | 133–
хронічний гепатит | 4,0 | 6,5 | 162–
холецистит та холангіт | 10 | 19 | 190–
сольові артропатії | 2,5 | 7 | 280–
хвороби сечостатевої системи | 531 | 360 | 68–
хронічний пієлонефрит | 12 | 10 | 83–
ревматоїдний артрит | 2 | 5 | 250–
травми та отруєння | 348 | 284 | 82–
ендокринні хвороби | 49 | 57 | 116–
розлади психіки | 12 | 13 | 108
Все населення, на 100000 осіб–
туберкульоз | 73 | 64 | 88–
злоякісні новоутворення | 277 | 226 | 82–
інфекційні хвороби | 1160 | 430 | 37–
грип та ГРВІ | 26230 | 20708 | 79
Особливо це стосується екологічного фактора, який характеризує стан об‘єктів навколишнього середовища. За індексом сумарного забруднення на особливу увагу заслуговують Яворівський та Самбірський райони, де у незадовільному стані є питна вода, ґрунт та якість харчових продуктів. Потреба в оздоровленні питної води та харчових продуктів простежується в Кам.Бузькому, Жидачівському і Сколівському районах. Отже, для сільських районів Львівської області існує необхідність диференціації профілактич-них заходів за територіальною ознакою.
З урахуванням зазначеного було проведено аналіз напрямків розробки необхідних пріоритетних профілактичних заходів з поліпшення екологічного стану, умов праці, побуту, способу життя і харчування сільських мешканців.
Проведене для визначення ефективності запропонованих заходів математичне моделювання показало, що за вірогідного поліпшення ситуації, пов‘язаної з умовами життєдіяльності і праці сільського населення області, лише на 10%, зменшення захворюваності дорослого населення можна очікувати на 40%, а за окремими хворобами – у 2-3 рази.
Серед дитячого населення загальна захворюваність може зменшитись на 5%, а за окремими класами хвороб – на 26-28%.
Отже, проведені дослідження засвідчили залежність стану здоров‘я та захворюваності сільського населення від якості навколишнього середовища, умов життєдіяльності і праці, харчування і способу життя тощо.
Показано відмінність кількісних і якісних показників захворюваності сільського населення у порівнянні з такими для населення міст, що обумовлює необхідність диференційованого підходу до розробки профілактичних заходів і організації охорони здоров‘я села і міста.
Математичне моделювання зв‘язків між станом довкілля і умовами життєдіяльності та станом здоров‘я і захворюваності населення підтвердило дієвість профілактичних заходів.
Усе зазначене вказує, що профілактичний напрямок є ефективною складовою в сфері розвитку здоров‘язберігаючих технологій сьогодення.
ВИСНОВКИ
У дисертації вирішено актуальне наукове завдання – досліджено комплексний вплив екологічних чинників, умов життєдіяльності, праці, побуту, способу життя та харчування на стан здоров‘я і захворюваність сільського населення Карпатського регіону (на прикладі Львівської області), що дозволило визначити пріоритетні напрямки організації оздоровчих заходів з урахуванням територіальних особливостей, розробити прогноз їх ефективності та підтвердити надійність профілактичної складової у сфері здоров‘язберігаючих технологій.
1. Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища на основі вивчення хімічного і бактеріологічного забруднення атмосферного повітря, питної води, ґрунтів та харчових продуктів засвідчила, що в реальних умовах територія сільськогосподарських районів Львівської області є несприятливою для населення.
За індексом сумарного забруднення райони області розподіляються на мало забруднені (JЗ=0,71), забруднені (JЗ=1,00) і дуже забруднені (JЗ=1,71). При цьому рівень екологічної небезпеки дуже забруднених районів є вищим у порівнянні із забрудненими на 69%, а відносно мало забруднених – у 2,4 рази (FФ=9,79; p<0,01).
За ступенем вкладу у загальне забруднення фактори навколишнього середовища розподіляються наступним чином: питна вода ? ґрунт ? харчові продукти ? повітря.
2. На території 20 районів області сільське населення складає від 61 до 77%. За показниками медичного забезпечення (FФ=1,23; p>0,05) та частки літніх людей (FФ=0,57; p>0,05) усі райони області є однорідними.
За результатами опитування сільського населення районів, які рівномірно охоплюють території з різним ступенем забруднення навколишнього середовища, за 71 соціально-побутовим показником було визначено суб‘єктивну оцінку їх впливу на стан здоров‘я. Установлено, що найбільш впливовими є: сімейний стан, рівень освіти, умови праці, харчування та спосіб життя.
3. Доведено, що захворюваність населення Львівської області значною мірою формується в результаті комплексного впливу забруднення довкілля хімічними та мікробіологічними факторами на тлі соціально-побутових.
Загальна захворюваність дорослого населення, яке проживає в дуже забруднених районах, на 13% вища у порівнянні із захворюваністю населення районів меншого рівня забруднення. Особливо високий ризик захворіти в цих районах на інфекційні і паразитарні хвороби, новоутворення, хвороби крові і кровотворних органів, нервової системи, органів чуття та дихання. Відносний ризик захворюваності на ці хвороби становить від 0,25 до 0,67.
Загальний ризик захворюваності дитячого населення в умовах високого забруднення довкілля значно менший (0,05), але при таких хворобах, як інфекційні і паразитарні, хвороби ендокринної, нервової, кістково-м'язової та сечовивідної систем, розлади психіки, хвороби ока та вуха цей ризик коливається в межах від 0,27 до 2,15.
4. На основі кореляційного аналізу отриманих результатів установлено, що між сумарним рівнем забруднення довкілля та показниками захворюваності населення Львівської області існує достовірний зв‘язок (p<0,01). Коефіцієнти кореляції (з) для дорослого населення знаходяться в межах від 0,143 до 0,555, для дитячого – від 0,056 до 0,630.
Оцінка впливу забруднення довкілля на захворюваність населення Львівської області за допомогою коефіцієнтів детермінації показала, що цей вплив на захворюваність дитячого населення є сильним (D=10%), дорослого – дуже сильним (D=19,7%).
5. На основі порівняльного аналізу виявлено відмінності між характером захворюваності сільського і міського населення області. На тлі більш низького рівня загальної захворюваності сільського населення (82% відносно міського) серед мешканців села превалюють хронічні хвороби серця і кровообігу (більш ніж у 2 рази), печінки, шлунку (в 1,6-2,2 рази), органів дихання, пневмонії, бронхіти (у 2 рази), артрити, артрози (у 2,5 рази).
Одночасно гострі хвороби серця (інфаркт), травми, отруєння та інфекційні хвороби, особливо грип, серед сільського населення діагностуються значно рідше (від 35% до 88%).
6. Показано, що негативний вплив факторів навколишнього середовища на здоров‘я сільського населення поглиблюється соціально-побутовими умовами проживання. За результатами опитування населення виявлено, що недостатній комунальний благоустрій житла, нераціональне харчування, низький життєвий рівень населення збільшують захворюваність на хронічні форми хвороб.
Недотримання здорового способу життя призводить до збільшення цієї захворюваності на 74,9%.
Неякісне надання населенню медичної допомоги, у тому числі і неякісна диспансеризація, спонукає на 67,8% збільшення серед респондентів скарг на наявність у них хронічних хвороб.
Виявлено відмінності у характері реагування населення різних вікових груп на вплив забруднення навколишнього середовища: на захворюваність дитячого населення, у тому числі немовлят, вплив є сильним, підлітків – помірним, дорослого населення – дуже сильним. Такі закономірності відповідають особливостям вікових змін функціонального стану організму.
8. На основі узагальнення характеристик стану забруднення навколишнього середовища та соціально-побутових умов життєдіяльності сільського населення визначено пріоритетні напрямки з їх оздоровлення з урахуванням територіальних особливостей.
Математичне моделювання виявлених залежностей дозволило спрогнозувати, що у разі реалізації пропозицій можна очікувати зменшення загальної захворюваності дорослого населення на 40%, а за окремими класами хвороб – у 2,3 рази. Загальна захворюваність дитячого населення може зменшитись на 5%, а за окремими класами хвороб – на 26-28%.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗДОБУВАЧЕМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Климчук М.А. До питання гігієнічної оцінки стану забруднення навколишнього середовища в окремих клімато - географічних регіонах України // Гігієна населених місць. – 2003.– Вип. .– С. .
2. Присяжнюк В.Є., Доценко В.М., Климчук М.А. Захворюваність дитячого населення окремих регіонів України в залежності від екологічного стану довкілля // Гігієна населених місць. – 2004.– Вип. .– С. .
Дисертантом проведено збір даних, аналіз даних щодо залежності рівня захворюваності від стану навколишнього середовища, підготовку матеріалу до публікації
3. Климчук М.А. Стан навколишнього середовища та його вплив на здоров‘я населення Львівської області // Довкілля та здоров‘я.– 2005.– № ).-С. .
4. Климчук М.А., Черниченко І.О., Доценко В.М. Характеристика соціально-гігієнічних умов життя та їх впливу на здоров‘я населення Львівської області // Довкілля та здоров‘я. – 2005.– № ).– С. .
Дисертант виконав роботи з опитування населення, збору, обробки та аналізу даних.
5. Климчук М.А. Гігієнічна оцінка якості навколишнього середовища та його впливу на стан здоров‘я населення Львівської області // Практична медицина.– Львів “ПМ”, 2005.– № Т.– С. .
6. Климчук М.А. Математичне моделювання впливу забруднення довкілля, соціально-побутових умов та якості надання медичної допомоги на захворюваність населення Львівської області // Довкілля та здоров‘я. – 2006.– № ).– С. .
7. Климчук Н.А., Черниченко И.А., Доценко В.М. Методические подходы к оценке риска загрязнения окружающей среды для здоровья населения на региональном уровне // Гігієна населених місць. – Київ, 2006.– Вип. .– С. .
Дисертант виконав роботи по збору і обробці даних, здійснив розрахунки змін кількісних характеристик захворюваності населення в залежності від ступеню поліпшення якості навколишнього середовища та умов життя.
8. Черниченко И.А., Доценко В.М., Климчук Н.А. К вопросу оценки риска загрязнения окружающей среды для здоровья населения на региональном уровне // “Экологически обусловленные ущербы здоровью: методология, значение и перспективы оценки”. Материалы пленума научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды РАМН и Минздрава и соцразвития Российской Федерации, 22-23 декабря 2005 г. Под ред.акад.Ю.А.Рахманина.– М., 2005.– С. .
Дисертантом зібрано та узагальнено дані, проведено статистичну обробку результатів
9. Климчук М.А. Результати комплексного епідеміологічного дослідження впливу екологічних та соціально-побутових умов на захворюваність населення Львівської області // “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України”. Збірник тез та доповідей наук.-практ. конф.– К., 2006.– С. .
АНОТАЦІЯ
Климчук М.А. Гігієнічна оцінка навколишнього середовища сільських районів Львівської області та його впливу на стан здоров‘я населення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01-гігієна. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена питанням комплексного та сполучного впливу екологічних та соціально-побутових факторів на здоров‘я сільського населення. Дослідження виконано на прикладі Львівської області, економічні, екологічні та клімато - географічні особливості якої є характерними для усього Карпатського регіону.
У результаті аналізу та узагальнення результатів дослідження більш ніж 140000 проб атмосферного повітря, питної води (колодязної, водопровідної), ґрунту та харчових продуктів дано гігієнічну оцінку стану навколишнього середовища. На основі розрахунку сумарного забруднення довкілля територію 20 районів області було розподілено на 3 групи: мало забруднені, забруднені і дуже забруднені. Відповідно до цього було проведено соціологічне і епідеміологічне дослідження здоров‘я проживаючого тут населення.
За даними порівняльного аналізу виявлено відмінності характеру захворюваності серед сільського і міського населення. На основі аналізу сполучної дії екологічних та соціально-економічних факторів із застосуванням методів математичного моделювання визначено ефективність профілактичних напрямків, спрямованих на поліпшення умов життєдіяльності
