Південноукраїнський державний педагогічний університет
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К. Д. УШИНСЬКОГО
Комар Михайло Миколайович
УДК 300.54+370+681.142.37
ОСОБИСТІСТЬ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ
(СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ)
Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Одеса – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д. Ушинського, Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: | доктор філософських наук, професор Чунаєва Ангеліна Акіндинівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, професор кафедри філософії та соціології.
Офіційні опоненти: | доктор філософських наук, професор Пунченко Олег Петрович, Одеська національна академія звязку імені О.С. Попова, зав. кафедри філософії та українознавства
кандидат філософських наук Кадієвська І.А., Одеська державна академія будівництва і архітектури, доцент кафедри філософії, політології та права
Провідна установа: | Дніпропетровський національний університет, кафедра філософії, Міністерство освіти і науки України
Захист відбудеться “11" квітня 2007 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.03. у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.
Автореферат розіслано “6" березня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради І.Г. Мисик
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Прагнення до прогресу, до вдосконалення своєї діяльності завжди були складовими елементами людського життя. Розвиток кібернетичних технологій та їх втілення в освітню систему привело до багатьох змін у подачі інформації, її пошуку, зберіганні. На сьогоднішній день ми маємо дуже розвинені компютерні технології, які майже необмежено розширюють особистості доступ до інформації.
Створення компютерних технологій (кібернетичні технології) змінює ставлення людини до інформації та до її передачі. Використання компютерних технологій в освіті передбачає, перш за все, розуміння того, до яких змін у ієрархії системи цінностей це приведе, які наслідки для ціннісної сфери особистості буде мати. Аналіз деяких аспектів цього питання можна знайти в соціології, аксіології та психології. Однак слід відзначити недостатню кількість робіт соціально-філософського плану, присвячених дослідженням зміни ціннісних орієнтацій особистості у новітніх умовах. В даній роботі здійснено соціально-філософське дослідження цієї проблеми на перетині таких наук, як педагогіка, психологія та кібернетика.
Кібернетика показала, що найважливішим аспектом проблеми взаємодії системи “людина-машина-людина”, відображеної у комунікативному процесі, стала проблема штучного інтелекту (ШІ), який намагається замінити людині звичайну реальність на віртуальну. Віртуальна реальність здійснила можливість людині побачити власну особистість та її прояви зі сторони, тобто з точки зору інтерактивності, а комунікативний процес, опосередкований новими інформаційними технологіями, дав змогу переосмислити процес звичайного спілкування. Тому дослідження цієї проблеми, з точки зору соціальної філософії, дає можливість здійснити аналіз віртуальної реальності людини, проблеми штучного інтелекту та комунікативного процесу на новому рівні.
З часів виникнення високих технологій набула актуальності проблема вивчення особистості людей, що проявляють свій творчій потенціал у цій сфері. Одним із феноменів, який досліджується у психологічних та соціологічних науках в межах вказаної проблематики, є хакерство, яке розуміється як девіантний прояв особистості. Хакерство є неминучим наслідком інформатизації, яке поширюється на всю сферу кібернетичних технологій та залежить від неї. Дослідження хакерства як девіантного прояву дає можливість проаналізувати його позитивні та негативні наслідки з точки зору нового інформаційного суспільства.
Соціально-філософське осмислення особистості та її розвитку в умовах інформатизації освіти, механізму взаємозв’язку інформатизації освіти зі становленням або змінами ціннісних орієнтацій особистості дає можливість в новому інформаційному суспільстві на теоретичному й практичному рівнях визначити основу для вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед особистісних, від чого залежить стан цих проблем у суспільстві. Це виявило важливість та актуальність даної проблематики і зумовило обрання теми дисертаційного дослідження та наукового завдання, яке полягає у соціально-філософському осмисленні особливостей розвитку особистості в умовах інформатизації освіти.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно планової тематики наукових досліджень кафедри філософії і соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського “Інноваційність в методології та технології наукового та соціального пізнання” (Затверджена на засіданні вченої ради університету, протокол № 5 від 25.12.2003 р.), та є одним з аспектів соціально-філософського осмислення буття людини в суспільстві.
Мета дисертації полягає у виявленні соціально-філософського аспекту особливостей розвитку особистості в умовах інформатизації освіти.
Мета дослідження зумовила вирішення більш конкретних дослідницьких задач:
· розглянути умови процесу інформатизації освіти з точки зору кібернетичної теорії;
· дослідити розвиток та саморозвиток особистості в процесі інтернетизації;
· проаналізувати соціально-психологічні та соціально-педагогічні характеристики розвитку особистості, в тому числі й такі, що вважаються девіантними;
· виявити зміни ціннісних орієнтацій особистості в умовах інформатизації освіти.
Об’єкт дослідження – інформатизація освіти.
Предметом дослідження є розвиток особистості в умовах інформатизації освіти з точки зору соціальної філософії.
Методи дослідження. Дослідження здійснено за допомогою різних загальнонаукових методів. Зокрема, використанню діалектичного підходу, історико-філософського та конкретно-історичного методу дало можливість виявити специфіку умов інформатизації освіти; використання діалектичного підходу допомогло здійснити аналіз розвитку та саморозвитку особистості в процесі інтернетизації; системний та діалектичний підхід дали можливічсть виявити соціально-психологічні та соціально-педагогічні характеристики розвитку особистості, в тому числі й такі, що вважаються девіантними; завдяки використанню прогностичного та формально-логічного методу, був здійснен аналіз трансформації цінностей в процесі освіти.
Наукова новизна дослідження. Представлена дисертація є першим вітчизняним соціально-філософськім дослідженням, в якому аналізується розвиток особистості в умовах інформатизації освіти, враховуючи соціально-психологічні та соціально-педагогічні умови розвитку особистості. Завдяки цьому аналізу можна визначити наступні положення, що мають певні елементи новизни:
- визначено новий погляд на такі кібернетичні прояви, як інформатизація та інтернетизація освіти, який полягає у тому, що результат вказаних процесів, що виступають умовами розвитку особистості, є амбівалентним;
- розкрито новий філософський аспект наукового поняття – інтернетизація, під яким розуміється приєднання та взаємодія свідомості суб’єкта з єдиним інформаційним простором, що був створений завдяки інтеграції свідомостей людей та відчужений від них; також виявлено вплив інформатизації та інтернетизації на особистість, зокрема, вплив інформатизації та інтернетизації освіти на розвиток та саморозвиток особистості, суть якого полягає в індивідуальності впливу на конкретну особистість;
- запропонована нова точка зору по визначенню соціально-психологічних та соціально-педагогічних факторів розвитку особистості в умовах інформатизації освіти, яка полягає в тому, що особистість може йти як по лінії прогресу так і по лінії регресу, як свого фізичного стану, так і свого розуму, що залежить від усвідомленого та неусвідомленого вибору особистості;
- подальшого розвитку дістало положення про розширення інформаційного поля яке може буди загрозою як для свідомості людини, так і для освіти. Цей факт зобовязує переглянути методи викладання, тобто роль систематизування та узагальнення інформації;
- певної новизни набуває аналіз хакерства при якому була виявлена його подвійна природа. Девіантна поведінка хакерів, про яку інформує преса не завжди співпадає з реальністю;
- новий ракурс соціально-філософського аналізу умов інформатизації освіти показав, що у людині виникає прагнення до розширення світогляду завдяки різкому збільшенню обєму інформації, тобто спостерігається тенденція до швидкої зміни її світогляду, ціннісних орієнтацій та установок.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть використовуватися для прогнозування майбутніх змін особистості під впливом інформатизації та інтернетизації, та вирішення деяких сучасних проблем при переході до нової системи освіти, що є дуже актуальним на даному етапі розвитку України.
Отримані під час проведення дослідження дані можна використовувати як матеріали для написання курсових, дипломних, дисертаційних робіт, для написання програми курсу “Філософія” для студентів фізико-математичного факультету з огляду на кваліфікаційну специфіку зазначеного контингенту, для написання методичних посібників.
Апробація дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на методологічних, теоретичних семінарах, засіданнях кафедри філософії та соціології Південноукраїнського державного університету ім. К.Д. Ушинського, а також знайшли відображення в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: “Теоретико-методологічні проблеми дослідження психології особистості: досвід минулого – погляд у майбутнє” (м. Одеса, вересень 2004 р.), “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, листопад 2004 р.), “Нові інформаційні технології в навчальному процесі” (м. Одеса, липень 2005р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 публікаціях (загальним обсягом 2,5 друкованих аркуші), 4 з яких є опублікованими у фахових виданнях ВАК України з філософії.
Структура дисертації та її обсяг. Дисертаційне дослідження складається із вступу, двох розділів, чотирьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційного дослідження – 158 сторінок. Список використаних джерел складається з 270 найменувань, та нараховує 20 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; наведені дані про апробацію основних положень дослідження, його результатів і публікацій за темою дисертації.
Перший розділ "Інформатизація як один із засобів і умов освіти особистості” містить два підрозділи, в яких розглядаються основні поняття, функції та особливості кібернетичної галузі науки з точки зору їх застосування в освітній системі; також розглядається інтернетизація як наступний за інформатизацією етап кібернетизації, та вплив розвитку цих етапів на саморозвиток особистості.
У першому підрозділі “Кібернетизація освіти як найважливіший аспект інформатизації особистості” розкривається сутність кібернетизації як одного з важливих аспектів інформатизації особистості.
Цією проблематикою на сучасному етапі існування суспільства займалися такі вчені як А.І. Кавалеров, М.С. Дмитрієва, А.А. Чунаєва, Є.Р. Борінштейн, І.А.Акчурін, Н.М. Амосов, Н.А. Бєрдяєв, Б.В. Бірюков, А.Г. Спіркін, Н. Віннер, В.М. Глушков, Ж. Славой, Б.Г. Пушкін, А.Д. Урсул, Ф.П. Тарасенко, П. Уинстон.
Виходячи з того, що, кібернетика – це, як показав Н. Віннер, галузь науки про загальні закони управління у біологічних, соціальних та технічних системах, яка створює кібернетичні пристрої з метою полегшення людського буття, кібернетизацію можна визначити як процес впровадження кібернетичних пристроїв до простору людського буття. Кібернетика відкрила світу новий, кібернетичний, світ, відмінний від світу людини, зі своїми законами і правилами, що одержав назву кіберпростору. Він являє собою ментальну карту інформаційних ландшафтів у пам'яті комп'ютера в сполученні з програмним забезпеченням.
Оскільки інформатизація особистості – це майже необмежене соціальними інститутами розширення доступу особистості до глобальної інформаційної сфери, завдяки кібернетичним пристроям, то це означає, що інформатизація може існувати тільки завдяки кібернетиці, що і визначає сутність кібернетики як найважливішого елемента інформатизації, а сутність кібернетизації освіти як найважливішого аспекту інформатизації особистості.
Також у першому підрозділі піднімається проблема штучного інтелекту, який, як показали дослідження О.М. Тихомирова та П. Уінстона, люди прагнуть довести до людського інтелекту, мотивуючи це тим, що штучний інтелект більш надійний та швидкий засіб для обробки інформації. Людський інтелект виступає, значною мірою, не природним, а соціальним утворенням, тому що формується в результаті людської діяльності і у цьому відношенні може бути названий штучним. Кібернетика і біоніка – це дві фундаментальні науки, які показують нам, що інтелектуальні машини є продовженням людини, тобто їх можна назвати “штучною людиною”. Принаймні, початкову структуру і початковий запас знань, а також первісний курс навчання, вони одержують від людини. Виходячи з функціональних можливостей кібернетичних систем, видно, що вони кардинально змінюють будь-які галузі, у яких їх застосовують, зокрема, освітню сферу майже у всіх її аспектах.. Дисертантом обгрунтовується позиція щодо штучного інтелекту, згідно з якою штучний інтелект є засобом для досягнення певної мети людиною, і його не слід міфологізувати, розглядаючи як живу істоту, деяку сутність, яка спроможна самостійно створювати нові сутності будь-якої форми та змісту.
У другому підрозділі “Інтернетизація як засіб саморозвитку особистості” дисертант обґрунтовує введення до соціальної філософії терміну “інтернетизація”, що розуміється, в технічному аспекті як процес підключення різних кібернетичних систем, в тому числі комунікаційних пристроїв та локальних мереж, до єдиного інформаційного простору – інтернет, як це показано в дослідженнях Роберта І.В.; а в філософському – як приєднання та взаємодія унікальної свідомості людини з єдиним інформаційним простором, що був створен, завдяки взаємодії багатьох людських свідомостей і став незалежний від них, але може змінюватися під їх впливом.
Інтернетизація є двостороннім процесом, тому, що людина, взаємодіючи з інформаційним простором, впливає на нього певним способом та зазнає, в свою чергу, певних змін з боку цього ж глобального інформаційного простору. Процес інтернетизації в філософському сенсі має певні педагогічні та психологічні наслідки, серед яких: розширення кола наукового спілкування або спілкування за інтересами, можливість участі в багатьох програмах з дистанційної освіти, формування самодисципліни, сприяння процесу самовиховання, стимулювання процесу розвитку та саморозвитку особистості, можливість отримання знань, вмінь та навичок з пошуку, структурування, обробки інформації за допомогою використання логічних операцій (аналізу, синтезу, класифікації, тощо) та використання отриманої за допомогою Інтернету інформації, - отже, інтернетизація в філософському сенсі впливає майже на всі сфери буття людини.
У підрозділі приводиться вперше розроблена схема “Інформатизація освіти”, з якої можна побачити, що комп’ютерна техніка містить у собі програмне забезпечення і не може функціонувати без нього. Програмне забезпечення, у свою чергу, розділено на такі категорії: робочі програми, ігри та Інтернет. Зокрема, якщо робочі програми впливають на навчання індивіда, то ігри та Інтернет впливають в більшому ступеню на самонавчання. Виходячи зі специфіки впливу інформатизації на освітню діяльність, виявляється зниження рівня реального спілкування “людина-людина”, тобто вона переходить у фазу інтерактивного спілкування “людина-комп’ютер” або “людина-комп’ютер-людина”. Як наслідок цього, відбувається часткове або повне заміщення реального світу комп’ютерним. А це, у свою чергу, впливає на ціннісні орієнтири, світогляд, може сприяти появі визначених відхилень особистості, що веде до зменшення реального рівня соціалізації особистості і збільшенню віртуальної соціалізації. Чи є описаний феномен позитивним аспектом або негативним, цілком залежить від того, як до цього відноситься окрема людина. Думка дисертанта зводиться до того, що тут присутні як позитивні, так і негативні моменти одночасно, незалежно від цілей, намірів і ін.
Також у підрозділі розглядається проблема компютерного хакерства як неминучого наслідку інтернетизації. Спираючись на думку Маркова Дж., Хефнера К. які показали, що хакер – це людина, яка не реалізувалась або не цілком реалізувалася як особистість у її оточенні і яка знайшла прояв своїх особистісних якостей в інформаційній сфері, - тому робити висновки щодо її свідомості, інтересів засвоєчасно. Дослідження Смислової О.В., Кочетової А.Н., Лейбової Р. показали, що переважна більшість людей вважає поведінку хакерів девіантною, такою, що загрожуює сприятливій працездатності компютерних систем, програм, тощо. Ця проблема розглядається під різними кутами, такими, як медичний (хвороба, залежність), психологічний (прагнення до незалежності), етичний (боротьба зі світом чи собою), тощо. Дисертант не ставив перед собою задачі виправдати чи засудити діяльність хакерів, а прагнув дослідити певні прояви їх внутрішнього світу, світосприйняття та світогляду.
Закінчується розділ розглядом ігрової діяльності людей та аналізом впливу ігор на розвиток і саморозвиток людини. Ігрова діяльність дає можливість будь-якій людині інтерактивно пережити певні життєві ситуації, навчитися міркувати, думати, аналізувати, запамятовувати, тощо. Захоплення агресивними іграми мотивується не однією лише емоційною розрядкою. Тим самим, очевидний для неуважного спостерігача негативний ефект впливу ігор на особистісний розвиток здатний обернутися ефектом якщо не позитивним, то хоча б амбівалентним. Варто помітити, що в даний час немає підстав думати, що захопленість комп’ютерними іграми, у тому числі груповими рольовими іграми (MUD – багатокористувачівськими вимірами) та іграми, опосередкованими Інтернетом, є в деякій мірі перешкодою для позитивного особистісного розвитку. Але всякий висновок у даній області не може вважатися остаточним, оскільки наявні дослідження занадто нечисленні і, при цьому, не завжди виконані на матеріалі сучасного покоління ігор. Комп’ютерні ігри вже сьогодні частково заміняють і заміщають живе спілкування, що змінює сутність соціалізації особистості як процесу передачі суспільних норм від людини до людини.
Компютерні технології прискорюють саморозвиток людини та можуть виконувати стимулюючу функцію щодо цього.
Другий розділ “Особливості розвитку особистості в умовах інформатизації” містить два підрозділи, в яких аналізуються соціальні, психологічні та педагогічні фактори розвитку особистості в умовах інформатизації, аналізуються та порівнюються ціннісні установки людей різного віку, а також їх ставлення до компютерних технологій.
У першому підрозділі “Співвідношення соціально-психологічних та соціально-педагогічних характеристик розвитку особистості в умовах інформатизації освіти” розглядаються етапи розвитку шкільної педагогічної системи. Класифіковано програмне забезпечення компютерної техніки, завдяки якому можна підвищити якість саморозвитку людини, навіть, якщо людина вміє користуватися компютером на рівні “користувач”. Класифікація програмного забезпечення дозволяє оптимізувати та індивідуалізувати освітній процес, враховуючи особливості впливу кожного класифікованого виду програмного забезпечення на розвиток особистості.
Деякі аспекти даної проблемати розкриваються в роботах А.А. Чунаєвої, О.Н. Арестової, Л.Н. Бабаніна, А.Е.Войскунського, Ю.Д. Бабаевої, Д. Букіна, М. Букіна, Л.С. Виготського, В.В. Давидова, М.С.Дмитрієвої, А.А. Долникової, А.Н. Чудової, Р. Лейбової, Дж. Маркова, К. Хефнера, О.В. Смислової, О.К. Тихомирова, Л.П. Гурґєвої.
Розвиток програмного забезпечення, без якого не може функціонувати жоден кібернетичний пристрій, дозволяє особистості, що розвивається, вирішувати питання, зв’язані зі статистичними, комбінаторними, синтаксичними, семантичними, стратегічними і прагматичними невизначеностями. Це у свою чергу виступає наріжним каменем у створенні світогляду, а також у розвитку особистості в умовах інформатизації та інтернетизації освіти.
В цьому підрозділі проводиться аналіз 3-х етапів розвитку суспільства, запропонованих Тоффлером А., щодо зміни допоміжних технологій для розвитку особистості. Аналогічно цій періодизації дисертантом було запропоновано 4-х етапну періодизацію процесу розвитку педагогічних технологій за допомогою засобів нових для певного етапу інформаційних технологій. Аналізуються значення, види та застосування засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі. Розбираються та аналізуються вказані Смисловою О.В. психологічні наслідки компютерізації, такі, як соціальна перцепція, анімізм, ритмічна структура спілкування та аутизм, які можуть привести до залежності людини від нових технологій, її десоціалізації, тощо.
Також показується, що, поряд з негативними психологічними наслідками інформатизації, нові інформаційні технології можуть допомогти людині соціалізуватися та вирішити деякі психологічні проблеми, завдяки спеціалізованому програмному забезпеченню (розвиваючі ігри, спеціалізовані психологічні програми, тренування памяті, уваги, тощо), а також допомагають набути знань, вмінь та навичок компетентного спілкування. Для здійснення такого спілкування розроблені такі програмні продукти, як CHAT, ICQ, EMAIL та їм подібні.
У першому підрозділі порівнюються поняття “спілкування” та “комунікація”. Процес спілкування розуміється в роботі як складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контакту між людьми, що породжується потребами в спільній діяльності., тоді як комунікація – це взаємодія субєктів, при якій здійснюється обмін інформацією, результатами діяльності, тощо, опосередковано через кібернетичні пристрої, наприклад, через компютерні мережі.
Комунікативний акт складається з наступних компонент: адресант, адресат, повідомлення, код, засіб передачі повідомлення, канал звязку та результат.
Комунікативна сторона спілкування обовязково включає в себе: мову; оптико-кінетичну систему знаків – жести, міміку, пантоміміку; паралінгвістичні і екстралінгвістичні системи – інтонація, неречові вкраплення до мови (паузи); систему організації простору і часу комунікації; систему “контакту очами”.
Процес передачі інформації, при якому виконуються усі перелічені системні одиниці одного з цих процесів, відповідно називається комунікацією або спілкуванням, в залежності від того, які саме системні одиниці мають місце.
Дисертантом обгрунтовано, що комунікація має певні характеристики. Так, людина спроможна, не виходячи з приміщення, здійснювати процес комунікації з одним чи декількома людьми у будь-який час (кількісна та часова характеристики), у пасивному режимі (тобто людина не знає, коли отримає відповідь), чи у режимі реального часу (швидке отримання відповіді), тобто має якісну характеристику.
Враховуючи перелічені вище характеристики комунікації, дисертант висловлює думку, що комунікація, тобто комунікативний процес, розширює коло можливостей людини для обміну інформацією в порівнянні із спілкуванням.
У другому підрозділі “Ціннісні орієнтації особистості в контексті інформатизації освіти” розглядається питання ціннісних орієнтацій людини.
Проблемою цінністних орієнтацій займались такі вчені як А.І. Кавалеров, А.А. Кавалеров, Є.Р. Борінштейн, Б. Шнейдерман, Т.В. Сохраняєва, М. Рокіч, Г. Рікерт, Г. Мюнстенберг, Ч. Моріс.
Зі зміною людини за віком зазнають змін і ціннісні установки людини. З появою ж кібернетичних технологій, тобто з появою “кібернетичного світу”, змінилася віртуальна реальність людини, а отже, як це відмічено в роботах Борінштейна Е.Р., Кавалерова А.А. та Насинової Е.Е., змінилися умови формування, реалізації, поведінки та розвитку особистості, тобто зазнали певних змін і ціннісні установки особистості, що були перенесені нею до простору дійсного буття людини. Освіта, завдяки кібернетичним технологіям, зазнала великих змін: змінилися методики викладання, змінився зміст викладання, роль педагога в процесі навчання, завдяки кібернетичним технологіям змінився світогляд людини, розуміння вчителем чи викладачем педагогічного процесу, та розуміння виховання майбутньої особистості. Тобто зазнали деяких змін ціннісні установки особистості, яка є включеною до освітнього процесу.
Оскільки кібернетичний світ – новий світ, хоча й зроблений на основі реального, але не може повністю замінити людині справжній світ, справжнє буття. Новий світ має нові правила буття в ньому, нову етику, нову естетику, нові цінності. У цьому підрозділі розкривається питання про те, що завдяки втіленню нових кібернетичних технологій людина має змінені ціннісні установки у новому світі. Головною зміною в освіті є зміна функцій педагога в освітній системі, зменшується його інформативна діяльність та збільшується педагогічна, дидактична, виховна, тощо.
У реальному житті велику роль грають соціальні цінності поряд з базовими. Кіберсвіт дав можливість замінити реальне спілкування на інтерактивне, тобто замінити людині звичайну соціалізацію на віртуальну, яка розширює коло можливостей реального спілкування, завдяки принципу необмеженості. Це, в свою чергу, приводить до конверсії соціальних цінностей та базових, виводячи майже усі базові цінності на перше місце. Завдяки конверсії цінностей відбувається зміна світогляду особистості.
Небезпека глобального негативного впливу інформаційних технологій на особистість існує, та може бути нейтралізована шляхом психологічної експертизи розроблювальних проектів, упровадження нових інформаційних технологій. Необхідно при цьому враховувати, що поширення перетворень здійснюється різними шляхами і за допомогою якісно різних психологічних механізмів. Дане дослідження обґрунтовано показує, що завдяки вищеописаним впливам, змінюються ціннісні орієнтації особистості. Недостатньо устояна і погано структурована система особистісних цінностей, інформаційного етапу розвитку суспільства, за визначенням Тофлера А., та недостатньо розвинута рефлексія не дозволяють людині адекватно визначити реальну роль і значимість тих чи інших цінностей у її житті. Значимість тих чи інших цінностей може суб’єктивно перебільшуватися чи применшуватися під дією механізмів стабілізації самооцінки і психологічного захисту. Причиною неузгодженостей людей може виступати наявність у свідомості будь-якої людини самого різного роду ціннісних уявлень.
У висновках приведені узагальнюючи положення щодо вирішення наукового завдання, яке полягає у соціально-філософському осмисленні особливостей розвитку особистості в умовах інформатизації освіти.
Розвиток програмного забезпечення, яке є продуктом кібернетичної науки, дозволяє особистості, що розвивається, вирішувати питання, зв’язані зі статистичними, комбінаторними, синтаксичними, семантичними, стратегічними і прагматичними невизначеностями. Це є головним фактором у створенні світогляду, а також у розвитку особистості в умовах інформатизації та інтернетизації освіти, але результат впливу цих умов на особистість є амбівалентним.
Виходячи з того, що віртуальна реальність, на думку багатьох вчених, - це співвіднесення 3-х просторів людини: світу мислимого, світу видимого і світу об'єктивного, - дисертантом запропоновано ввести до понятійного апарату соціальної філософії поняття “інтернетизація”, що розвиває платонівську ідею “віртуальної реальності” і означає приєднання та взаємодію унікальних думок людини (світу мислимого) з єдиним інформаційним простором (світом видимого), що був створений, завдяки взаємодії багатьох людських думок, та відчужений від них (світу об’єктивному). Інтернетизація є одним з ключових моментів саморозвитку особистості.
Виходячи з того, що інформатизація особистості – це майже необмежене соціальними інститутами розширення доступу особистості до глобальної інформаційної сфери, завдяки кібернетичним пристроям, дисертантом розроблено схему “Процес інформатизації освіти”. Програмне забезпечення у свою чергу розділено на такі категорії: робочі програми, ігри й інтернет. Зокрема, якщо робочі програми впливають на навчання індивіда, то ігри і інтернет впливають здебільшого на самонавчання. Оскільки кожна особистість має свої індивідуально особливості, тому вказанний вплив буде індивідуальним.
Компютерні ігри, інтернет, як важливі елементи інформатизації освіти, мають амбівалентний вплив на психічний розвиток особистості, тобто мають як негативні (відчуження від реальності, компютерна манія, фобії, анімізація та інші) так і позитивні наслідки (стимулювання до аналізу широкого кола задач, взятих з реального життя, вміння володіти компютерною технікою та іншими технічними засобами, засіб відпочинку та інші).
У зв’язку з розвитком процесу інформатизації освіти повинен змінюватися обсяг і зміст навчального матеріалу, відбуватися переструктурування програм навчальних предметів (курсів), інтеграція деяких навчальних предметів, що приводить до зміни структури і змісту навчальних предметів (курсів) і, отже, структури і змісту освіти.
Ще одним важливим аспектом інформатизації є так зване хакерство. Дисертант пропонує новий погляд на таку трансформовану під впливом нових інформаційних технологій особистість, як хакер. Хакером можна назвати людину, що не реалізувалась або не цілком реалізувалася як особистість у її навколишньому суспільстві і яка знайшла прояв своїх особистісних якостей в інформаційній сфері. Хакерство поширюється на всю область інформатизації (телевізори, мобільні телефони, інші засоби комунікації), а не тільки на комп’ютерну. Хакери зовсім не асоціальні в спробах заявити суспільству про своє існування і право впливати на події, що відбуваються у світі, якщо не розуміти асоціальність в охоронному змісті: як злочинну незгоду з установленим ходом подій. Завдяки телебаченню, газетам, інтернету поняття хакер носить негативне забарвлення. Девіантна поведінка хакерів, про яку інформує преса та громадська думка, не завжди співпадає з реальністю.
У процесі дослідження виявилося зниження рівня реального спілкування “людина-людина”, тобто воно переходить у фазу спілкування “людина-комп’ютер” і/або “людина-комп’ютер-людина”. Як наслідок, відбувається часткове або повне заміщення реального світу комп’ютерним. Це впливає на ціннісні орієнтири, світогляд, може сприяти появі визначених відхилень особистості, що веде до зменшення реального рівня соціалізації особистості і збільшення віртуальної соціалізації.
Весь прогрес інформаційних технологій означає додавання в повсякденне життя особистості засобів для її діяльності, а вже в якому напрямку ці засоби будуть використовуватися – справа тільки конкретної особистості.
Список опублікованих праць за темою дисертації:
1. Комар М.Н. Информатизация образования как структурный компонент информатизации общества // Наукове пізнання: методологія та технологія – 2003.– № 2(11).– С. 99-105;
2. Комар М.Н. Ценности в условиях виртуальной реальности // Перспективы.– 2005.– №1(29).–С.127-132.
3. Комар М.Н. Информатизация как средство становления информационного общества // Культура народов Причерноморья.– Симферополь.– 2004.– № 52, том 2.– С. 199-202;
4. Комар М.Н. Познавательная деятельность в Интернете // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.– Серія “Теорія культури і філософія науки”.– Х.– 2005.– № 660.–С.150-155;
5. Комар М.Н. Информатизация в кибернетических системах // Наука и образование.– 2004.– № 6, 7.– С. 131-134;
6. Комар М.Н. Информация и сложные системы: к определению понятия системы // Наука и образование.– 2004.– № 8, 9.– С. 26-28;
АНОТАЦІЇ
Комар М.М. Особистість в умовах інформатизації освіти. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03.– соціальна філософія та філософія історії.– Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського.– Одеса, 2007.
Дисертація присвячена соціально-філософському осмисленні особливостей розвитку особистості в умовах інформатизації освіти.
Визначено новий погляд на такі кібернетичні прояви, як інформатизація та інтернетизація освіти. Виділено філософський аспект наукового терміну інтернетизація. Розкрито вплив інформатизації та інтернетизації на розвиток та саморозвиток особистості.
Запропонована нова точка зору по визначенню психологічних та педагогічних факторів розвитку особистості в умовах інформатизації освіти. Рекомендовано переглянути методи викладання. Проаналізовано явище хакерство та була виявлена його подвійна природа.
Показано, що у людині виникає прагнення до розширення світогляду, ціннісних орієнтацій та установок;
Ключові слова: інформатизація освіти, інформатизація особистості, психологічні наслідки інформатизації, ціннісні орієнтації особистості, віртуальна реальність.
Комар М.Н. Личность в условиях информатизации образования. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03.– социальная философия и философия истории.– Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д. Ушинского.– Одесса, 2007.
Диссертация посвящена социально-философскому осмыслении особенностей развития личности в условиях информатизации образования.
Образование – это единый процесс физического и духовного формирования личности, процесс социализации, сознательно ориентированный на некоторые идеальные образы, на исторически обусловленные, более или менее четко зафиксированные в общественном сознании социальные эталоны.
Информатизация образования – это обеспечение образовательной системы техническими устройствами, способными предоставить личности доступ к различного рода данным, сведениям.
Условиями информатизации образования будем называть: определенный уровень технического и социального развития общества, социально-психологические и социально-педагогические факторы развития и саморазвития личности, опосредованные новыми информационными технологиями.
Раскрыт новый взгляд на информатизацию и интернетизацию образования, который заключается в том, что кибернетическое устройство – это лишь средство, способное облегчить практически любую сферу деятельности человека, но оно не может заменить человеку человека.
Диссертантом разработана схема “Процесс информатизации образования”. В процессе исследования обнаружилось снижение уровня реального общения “человек-человек”, то есть оно переходит в фазу общения “человек-компьютер” и/или “человек-компьютер-человек”. Как следствие, происходит частичное или полное замещение реального мира - компьютерным.
В работе раскрывается проблема искусственного интеллекта как одного из важнейших аспектов кибернетической теории, который люди стремятся довести до человеческого уровня. Человеческий интеллект выступает в значительной мере не естественным, а социальным образованием, потому что формируется в результате человеческой деятельности, и, в этом отношении, может быть назван искусственным. Диссертантом обосновывается позиция относительно искусственного интеллекта, согласно которой искусственный интеллект является средством для достижения определенной цели человеком, и его не следует мифологизировать, рассматривая как живое существо, некую сущность, которая в состоянии самостоятельно создавать новые сущности любой формы и содержания.
Предлагается введение в аппарат социальной философии понятия “интернетизация”, которое понимается в техническом аспекте, как процесс подключения разных технических систем, в том числе коммуникационных устройств и локальных сетей, к единому информационному пространству интернет; а в философском - как присоединение и взаимодействие сознания человека к единому информационному пространству, которое было создано благодаря взаимодействию сознаний большой группы людей и стал независим от них, но может изменяться под их влиянием.
Классифицировано программное обеспечение компьютерной техники, благодаря которому можно повысить качество саморазвития человека, даже если человек умеет пользоваться компьютером на уровне “пользователь”. Классификация программного обеспечения позволяет оптимизировать и индивидуализировать образовательный процесс, учитывая особенности влияния каждого классифицированного вида программного обеспечения на развитие личности. Анализируются значения, виды и применения средств новых информационных технологий в учебном процессе.
В работе представлена новая социально-философская точка зрения на психологические состояния личности в данных условиях. Показывается, что наряду с отрицательными психологическими последствиями информатизации, новые информационные технологии могут помочь человеку социализироваться и решить некоторые психологические проблемы, благодаря специализированному программному обеспечению, а также помогают приобрести знания, умения и навыки компетентного общения.
В диссертации показано, что компьютерные игры оказывают амбивалентное влияние на психическое развитие человека, то есть имеют как негативные так и позитивные последствия.
Переосмыслено содержание процесса интернетизации образования и его роль в процессе развития личности, которые состоят в том, что содержание интернетизации выражается в содействии саморазвитию личности, а в системе украинского образования – возникновению новых педагогических идей относительно организации процесса образования.
Проблема компьютерного хакерства рассматривается в диссертации как неминуемое следствие интернетизации. Поскольку хакер – это человек, который не реализовался или не вполне реализовался как личность в его окружающем обществе и проявивший свои личностные качества в информационной сфере, поэтому выводы относительно его сознания, интересов и других качеств преждевременны.
С появлением же кибернетических технологий, то есть с появлением “кибернетического мира”, изменилась виртуальная реальность человека, и, следовательно, изменились условия формирования, реализации, поведения и развития личности, то есть претерпели определенные изменения и ценностные установки личности, которые были перенесены ею в пространство действительного бытия человека.
Ключевые слова: Иноформатизация образования, информатизация личности, психологические последствия информатизации, ценностные ориентации личности, виртуальная реальность.
Komar M.N. Personality in informatization education conditions. – Manuscript.
Thesis for a candidateґs degree in philosophical science, speciality 09.00.03.– social philosophy and philosophy of history.– The South Ukrainian State K.D. Ushynsky Pedagogical University.– Odessa, 2007.
The dissertation studies the social-philosophic analysis of personality development in informatization education conditions. Certainly new look to such cybernetic displays, as informatization and internetizaciya educations. The philosophical aspect of scientific term is selected internetization.
Influencing of informatization is exposed and internetizacii on development and samorozvitok of personality. The new point of view is offered on determination of psychological and pedagogical factors of development of personality in the conditions of informatization of education. It is made to order to revise teaching methods. The phenomenon of khakerstvo is analysed and was discovered him double nature.
It is shown that in a man there is aspiring to expansion of world view, valued orientations and options
Key words: informatization of education, informatization of personality, psychological sequences of informatization, value orientations of personality, virtual reality.
Підписано до друку 02.03.07
Обсяг 0,75 друк.арк. Формат 60х 90/16.
Тираж 100 прим. Папір друкарський. Різографія.
Надруковано в центрі“
Магистр”
м. Одеса, вул. Дідріхсона, 36
тел.: (0482) 32-19-82