МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Корнєєва Марина Олексіївна

УДК 611.819.5:611.145.15/.16

Морфологічні взаємовідносини пазух твердої оболони головного мозку основи черепа з венозними сплетеннями обличчя в пренатальному онтогенезі людини

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ХАРКІВ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: заслужений працівник народної освіти України, доктор медичних наук, професор ВОВК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, Луганський державний медичний університет, завідувач кафедри загальної та опертивної хірургії і топографічної анатомії.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КАЛАШНІКОВА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри анатомії людини;

доктор медичних наук, професор ПРОНІНА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Захист дисертації відбудеться “14” червня 2007 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,4).

Автореферат розісланий “13” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03,

к.мед.н., професор Терещенко А.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної медицини є порушення мозкового кровообігу, бо вони займають одне з провідних місць у структурі захворюваності та смертності населення (В.И. Кулаков и др. 1991; О.В. Михайловский, 2003).

Важливу роль у мозковій гемодинаміці відіграє венозна система головного мозку, а печериста пазуха твердої оболони головного мозку (ТОГМ) вважається однією з центральних ланок регуляції мозкового кровообігу. Пазуха має досить складну внутрішню будову, багатий внутрішньостінковий нервовий апарат, численні зв’язки з пазухами склепіння черепа, хребетним венозним басейном та позачерепними венами, що обумовлює участь пазухи в регуляції, перерозподілі та дренажі венозної крові з порожнини черепа (С.С. Михайлов, 1959; Д.В. Свистов, 2002; В.Д. Мусієнко, 2003; Ю.М. Вовк, 2005; V. Grevy, E. Escuret, 1998; S. Marinkovic et al. 2001; A.L. Rhoton et al. 2002).

Печериста пазуха знаходиться в складних топографо-анатомічних взаємовідносинах із кістками черепа та структурами головного мозку, знання яких край необхідні під час хірургічних доступів та втручань при тромбозі печеристої пазухи, сонно-печеристій нориці, артеріовенозних та інших судинних мальформаціях (G.F. Chun, T.A. Tomsick, 2002;. et al. 2006).

Позачерепні судинні зв’язки печеристої пазухи привертають на цей час увагу не тільки як додаткові шляхи венозного відтоку з порожнини черепа, роль яких підвищується за умов порушення мозкового кровообігу. Цими шляхами ретроградно поширюються запальні процеси (Н.С. Скрыпников, Г.Н. Топоров, Е.Н. Пронина и др. 1994; . et al. 2006), а крім того, уже сьогодні є можливим використання вен очної ямки, овального отвору та крилоподібного сплетення для внутрішньосудинного доступу до порожнини печеристої пазухи (G. Benndorf et al. 2001; G.F. Chun, T.A. Tomsick 2002; . et al. 2006).

Вивчення особливостей будови судинної системи головного мозку на різних етапах антенатального розвитку набуває практичного значення, бо ці знання необхідні для інтерпретації результатів обстеження як внутрішньоутробного з використанням ультразвукового дослідження, так і даних обстеження (ЯМР, ангіографія та ін.) недоношених дітей (Ю.И. Бородин, Д.Ш. Башкирова, 1990; Е.Я. Гречанина, 1991; 0. Cataltepe, M. Berker, 0. Gurcay, 1993; К. , С. , А. , 2004).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема кандидатської дисертації “Морфологічні взаємовідносини пазух твердої оболони головного мозку основи черепа з венозними сплетеннями обличчя в пренатальному онтогенезі людини” затверджена на засіданні проблемної комісії МОЗ та АМН України “Морфологія людини” (протокол № 73 від 18.05.2006 р.) і є фрагментом планової наукової теми кафедри загальної та оперативної хірургії і топографічної анатомії Луганського державного медичного університету “Вікові, індивідуальні та краніотопографічні особливості взаємовідносин судин мозкового та лицевого відділів голови та їх практичне значення” (Державна реєстрація №0104U002192).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження стало комплексне вивчення особливостей будови та взаємовідносин пазух ТОГМ основи черепа з венозними сплетеннями обличчя в ранньому періоді онтогенезу людини.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості будови печеристої пазухи ТОГМ на різних етапах розвитку плода людини.

2. Вивчити динаміку антенатального розвитку зв’язків печеристої пазухи ТОГМ плода людини.

3. Визначити особливості будови та індивідуальну мінливість верхньої та нижньої кам'янистих пазух ТОГМ упродовж розвитку плода людини.

4. Вивчити антенатальні особливості формування та будови зв’язків печеристої пазухи з венами очної ямки у плода людини.

5. Вивчити особливості розвитку верхньої та нижньої очних вен плода людини, визначити діапазон їх індивідуальної анатомічної мінливості.

6. Вивчити особливості будови крилоподібного сплетення на різних етапах розвитку плода людини.

7. Визначити за даними краніометрії динаміку розвитку черепа та ступінь кореляції між процесами формування венозних утворень основи черепа, очної ямки й глибокої ділянки лиця та ростом кісток мозкового й лицевого відділів черепа у плода людини.

Об’єкт дослідження - 112 плодів людини 16-36 тижнів гестації.

Предмет дослідження - венозна система голови, пазухи ТОГМ, очні вени, крилоподібне сплетення, їх внутрішньо- та позачерепні зв’язки.

Методи дослідження – для досягнення поставленої мети були використані методи ін’єкції судин головного мозку, препарування, корозії, стереотопо- та морфометрії, макро- й мікрофотографування, та методи варіаційної статистики для аналізу отриманих даних.

Питання біоетики. Дана робота відповідає принципам Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000 рр.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), відповідним положенням ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств, Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.) та законам України, що засвідчено комісією з питань етики Луганського державного медичного університету (протокол № 10 від 23 січня 2007р).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлені послідовність та закономірності розвитку пазух ТОГМ основи черепа, їх зв’язків із внутрішньо- та позачерепними венами, а також етапи розвитку крилоподібного венозного сплетення та вен очної ямки. Доведена наявність індивідуальної анатомічної мінливості цих судинних утворень уже на ранніх стадіях антенатального розвитку. Уперше досліджена динаміка взаємовідносин судинних утворень із кістками черепа на різних стадіях фетального періоду.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні положення, які розроблені в дисертації, доцільно використовувати в навчальному процесі на морфологічних кафедрах вищих медичних навчальних закладів України. Отримані результати дослідження становлять інтерес для спеціалістів, що вивчають теоретичні та практичні аспекти проблеми мозкового кровообігу, бо результати дослідження дають більш повне уявлення про основні етапи розвитку і становлення венозних структур ТОГМ основи черепа та їх зв’язків із позачерепними венозними сплетеннями та венами обличчя. Крім того, результати дослідження можуть бути використані для інтерпретації даних внутрішньоутробного ультразвукового дослідження плода та інших методів обстеження (ЯМР, ангіографії) недоношених дітей.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційний пошук, аналіз літератури, виготовлені та вивчені анатомічні препарати, написані всі розділи дисертації, проведений аналіз отриманих даних, сформульовано основні висновки та положення дисертації та написаний автореферат.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на науково-практичній конференції "Гістологія на сучасному етапі розвитку науки” (Тернопіль, 2004); науковій конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю (Вінниця, 2004); Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2004); “Пироговской студенческой научной конференции” (Москва, 2005); ІІІ Міжрегіональній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми біології та медицини” (Луганськ, 2005); Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); IV Національному конгресі АГЕТ України (Сімферополь, 2006); IV Міжрегіональній науково-практичній конференції (Луганськ, 2006); Winter Meeting with symposium “The Evolution of Developmental Mechanisms” (Egham (UK), 2005); Winter Meeting with symposium “The Evolution of Developmental Mechanisms” (Egham (UK), 2006). Дисертація апробована на засіданні Луганського обласного товариства АГЕТ (протокол № 1 від 29 січня 2007 р.). Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес на морфологічних кафедрах Луганського державного медичного університету, Донецького державного медичного університету, Дніпропетровського державного медичного університету, Івано-Франківського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачовського.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із них у фахових виданнях, затверджених ВАК України – 7 (із них без співавторів – 4), 10 - у матеріалах і тезах наукових конференцій, збірниках наукових праць, симпозіумів, з'їздів та конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 180 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, який містить 244 першоджерела, із них кирилицею – 160, латиною – 84. Дисертація ілюстрована 17 таблицями, 24 діаграмами та 95 рисунками (обсяг - 40 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Робота виконана на 112 трупах плодів людей віком від 16 до 36 тижнів. Для розподілу матеріалу за віком використано вікову періодизацію онтогенезу людини, яка була запропонована В.В. Бунаком (1965).

У дослідженні були застосовані такі методи:

1. Ін’єкція судин головного мозку.

2. Препарування.

3. Корозія.

4. Стереотопо- та морфометрія.

5. Макро- та мікрофотографування.

6. Статистична обробка матеріалу.

7. Комп’ютерно-графічний аналіз.

Результати дослідження та їх аналіз. Встановлено, що печериста пазуха у плодів 16 тижнів гестації подана судинним венозним колом, складовими якого є основні стовбури печеристих пазух, передня, задня та нижня міжпечеристі пазухи. Стовбури печеристої пазухи розташовані вздовж бокової поверхні тіла клиноподібної кістки, мають просвіт трикутної форми з довжиною 3,90,54 мм та загальною шириною просвіту 1,80,04 мм.

Внутрішньопазушні структури добре розвинені й подані трабекулами, перетинками, хордами та нитками, що поділяють просвіт пазухи на численні канали. У печеристу пазуху відкривається частина судин венозних сплетень, що супроводжують внутрішні сонні артерії. Від нижньобокової поверхні печеристої пазухи починається кілька судин із діаметром просвіту 0,2-0,4 мм, що беруть участь у формуванні венозних сплетень овальних і рваних отворів основи черепа.

У терміни 22-24 тижні розвитку будова просвіту стовбурів печеристої пазухи має дрібнопетлистий характер, їх загальний діаметр складає 2,20,5 мм. Внутрішньопазушні канали мають зв’язки зі щільним венозним сплетенням передньої та нижньобокової стінок пазухи, судини якого сполучають просвіт пазухи з венозною сіткою овальних отворів основи черепа. Окремі пучки судин цієї сітки, із діаметром загалу судин від 1,2 до 1,6 мм, виходять з порожнини черепа та продовжуються до заглоткового й крилоподібного сплетень.

У плодів 28 тижнів гестації здебільше зберігається сіткоподібна будова печеристої пазухи, загальний діаметр стовбурів якої складає 2,10,61 мм, а довжина – 5,91,08 мм. На окремих препаратах цього періоду просвіт пазухи поданий 2-3 каналами діаметром до 0,6 мм, тісно пов’язаними між собою анастомозами.

У плодів пізнього фетального періоду (29-36 тижнів) при розсипному типі будови венозної системи внутрішньопазушні канали з діаметром окремих гілок до 0,3 мм формують крупнопетлисту сітку, що разом із сіткою каналів передньої та задньої міжпечеристих пазух утворюють безперервне венозне коло. Діаметр стовбурів печеристої пазухи дещо збільшується й досягає 2,480,8 мм, довжина пазух складає 6,281,49 мм. При магістральному типі будови венозної системи голови просвіт печеристої пазухи утворюють, зв’язані анастомозами, один-два канали із загальним діаметром 1,450,63 мм та довжиною стовбурів 7,550,92 мм, до яких відкриваються 1-2 поверхневі вени головного мозку.

Передня та задня міжпечеристі пазухи сполучають між собою стовбури печеристої пазухи. Їх довжина поступово збільшується протягом фетального періоду з 3,3±0,08 мм у 16 тижнів розвитку до 8,1±0,64 мм у 36 тижнів. Передня міжпечериста пазуха протягом раннього фетального періоду має переважно двоканальну форму з діаметром стовбурів від 0,5 до 0,6 мм. У пізньому фетальному періоді відбувається редукція одного з каналів пазухи, а діаметр просвіту іншого збільшується до 0,8±0,27 мм. Задня міжпечериста пазуха протягом усього фетального періоду подана одним стовбуром, діаметр якого поступово збільшується й у термін 32 тижні досягає 0,6±0,29 мм.

Верхня та нижня кам’янисті пазухи сполучають печеристий комплекс із поперечно-сигмоподібними пазухами. Верхня кам'яниста пазуха у плодів 16 тижнів розвитку розташована вздовж однойменної борозни верхнього краю піраміди скроневої кістки. Пазуха подана одним каналом із діаметром просвіту 0,71±0,13 мм і довжиною – 10,4±0,21 мм, що по ходу приймає 2-3 вени головного мозку. Протягом 20-24 тижнів розвитку плода довжина пазухи збільшується з 16,6±1,4 до 18,03±2,38 мм, а діаметр – із 1,18±0,15 до 1,51±0,27 мм. Пазуха має одноканальну форму, але на окремих препаратах її стовбур частково або повністю поділяється на дві гілки; вона приймає 3-5 мозкових вен та вен твердої оболони головного мозку. У просвіті пазухи виявлені поодинокі трабекули та хорди. У плодів 32-36 тижнів розвитку пазуха має одноканальну форму, діаметр просвіту до 1,73±0,17 мм, а довжина збільшується до 26,4±2,6 мм.

Нижня кам’яниста пазуха на початку раннього фетального періоду подана одним каналом діаметром 0,63±0,2 мм і довжиною 8,73±1,21 мм, що починається в задньому відділі печеристої пазухи, а далі прямує однойменною борозною заднього краю скроневої кістки до верхньої цибулини внутрішньої яремної вени. Канал має кілька вигинів, які відповідають рельєфу скроневої кістки, що характерний для цього віку.

У плода 28 тижнів розвитку нижня кам'яниста пазуха подана магістральним каналом діаметром 1,05±0,15 мм та довжиною 15,3±2,51 мм, у який відкриваються кілька вен твердої оболони головного мозку та судини сплетення рваного отвору.

У пізньому фетальному періоді нижня кам'яниста пазуха зберігає одноканальну форму, її діаметр за цей період збільшується до 1,36±0,28 мм, а довжина – до 18,6±0,54 мм. Пазуха не приймає приток, але на окремих препаратах до неї впадають 2-3 вени твердої оболони головного мозку, а перед впадінням до внутрішньої яремної вени - кілька вен сплетення рваного отвору.

Вени очних ямок на кінець 16 тижня розвитку плода подані щільним венозним сплетенням, судини якого, зливаючись між собою, утворюють у верхній, нижній та внутрішній ділянках сплетення два-три колектори, діаметром від 0,4 до 0,6 мм, із яких надалі формуються однойменні вени. Передні відділи очного сплетення анастомозують із лицевою веною, веною зовнішньої ділянки носа та венами м’яких тканин склепіння черепа; венозні гілки нижніх відділів сплетення зв’язані з судинами крилоподібного сплетення, що починає на цей час формуватися.

У результаті часткової редукції на 20 тиждень розвитку плода в первинній венозній сітці формуються венозні стовбури, серед яких можна визначити верхню та нижню, а іноді й медіальну очну вени.

У плодів 32-36 тижнів розвитку стовбур верхньої очної вени має найменший діаметр у вільному відділі - 0,850,23 мм та найбільший у м’язовому - 1,320,25 мм. За ходом верхня очна вена приймає 3-8 приток. При розсипному типі будови венозної системи голови притоки другого-третього порядків анастомозують між собою та утворюють розріджену сітку навкруги очного яблука. При магістральному типі будови верхньої очної вени кількість приток була обмежена 2-3, анастомози між ними не визначались.

Нижня очна вена на початку раннього фетального періоду (16 тиждень) подана щільним скупченням вен малого діаметра в нижніх відділах очної ямки, що анастомозують між собою та з венами інших відділів сплетення очної ямки, а також сполучаються з венами глибокої ділянки обличчя - венозною сіткою крилоподібного сплетення та гілками глибокої вени лиця. Перед впадінням у загальний очний стовбур ці вени об’єднуються в широку коротку судину.

У плодів 32-36 тижнів розвитку нижня очна вена або повністю редукується, або має вигляд сплетення, розташованого у відповідних відділах очної ямки. При цьому судини сплетення об’єднуються в короткий стовбур діаметром 0,4±0,42 мм та довжиною 5,8±0,08 мм, що впадає у верхню очну вену. Кілька венозних гілок від нижньої очної вени прямують через нижню очну щілину до вен глибокої ділянки обличчя, де сполучаються з венами крилоподібного сплетення та притоками глибокої вени лиця. На окремих препаратах нижня очна вена була подана магістральною судиною з діаметром просвіту 0,8±0,14 мм і по ходу приймала 3-4 притоки.

Перед впадінням у печеристу пазуху нижня очна вена утворює загальний очний стовбур із верхньою очною веною або самостійно відкривається в передні відділи пазухи.

Загальний очний стовбур формується злиттям верхньої та нижньої очних вен та проходить крізь верхню очну щілину. У плодів 16-20 тижнів гестації стовбур має довжину 1,90,5 мм та діаметр 0,480,15 мм. Внутрішньочерепний його відділ розпадається на дві гілки, одна з яких прямує до передніх відділів печеристої пазухи, а інша - відкривається у верхній канал передньої міжпечеристої пазухи. У плодів пізнього фетального періоду діаметр початкового відділу загального очного стовбура збільшується до 1,130,08 мм, а кінцевого - до 0,7-0,78 мм.

Зв’язки печеристої пазухи з венозними сплетеннями зовнішньої основи черепа на початку раннього фетального періоду частково сформовані та подані венами овальних отворів діаметром 0,2-0,3 мм, що починаються в середньому відділі печеристої пазухи й, не приймаючи приток, сполучаються з судинами крилоподібних сплетень. Інтенсивний розвиток позачерепних венозних сплетень відзначений на 20-му тижні гестації. Венозне сплетення овального отвору на цей час подане мілкопелистою щільною сіткою, загальним діаметром до 1,2 мм, та зв’язує просвіт печеристої пазухи як із крилоподібними сплетеннями, так і з судинами венозних сплетень рваних отворів.

Венозні сплетення круглих отворів є подовженням поверхневої сітки мозку та утворені судинами діаметром до 0,1 мм. Його гілки частіше сполучаються з судинами сплетення овального отвору, але іноді самостійно прямують до крилоподібного сплетення. В окремих випадках вени в ділянці круглого отвору не були знайдені.

Витоки судин венозного сплетення рваного отвору формуються в судинній сітці заднього відділу нижньобокової стінки печеристої пазухи. Через отвір венозна сітка виходить із порожнини черепа, далі прямує вздовж нижньої поверхні піраміди скроневої кістки до її основи, де впадає у позачерепний відділ нижньої кам'янистої пазухи, названий у плодів кам'янистою веною.

На 24-му тижні гестації венозні утворення круглих отворів подані одиничними стовбурами, але іноді мають сіткоподібну будову. У венозному сплетенні овальних отворів на цей час визначалися одна або дві магістральні судини діаметром від 0,3 до 0,5 мм, навкруги яких зберігалася мілкопетлиста венозна сітка. Судини венозних сплетень овальних отворів прямували до крилоподібного сплетення та подовжувались у нього.

У плодів 32-36 тижнів розвитку при розсипному типі будови венозної системи голови венозні сплетення круглих отворів подані двома-трьома венозними гілками діаметром від 0,2 до 0,3 мм, що мають зв’язки з венами овальних отворів та крилоподібними сплетеннями. Емісарні вени овальних отворів, що починаються від середини печеристої пазухи, мають діаметр від 0,7 до 0,9 мм. Поза черепом вони розпадаються, утворюючи крупнопетлисту венозну сітку, яка приймає венозні гілки від сплетень круглих отворів та прямує до крилоподібних сплетення. Венозні сплетення рваних отворів зберігають крупнопетлисту будову та віддають гілки до овальних, глоткового та хребтових венозних сплетень.

При магістральному типі будови венозної системи голови в пізньому фетальному періоді через круглі отвори середньої черепної ямки проходять одиночні венозні стовбури діаметром 0,4-0,5 мм. Поза черепом вони сполучаються з венами овальних отворів або самостійно прямують до крилоподібних сплетень. Вени овальних отворів мають діаметр від 0,6 до 1,1 мм та прямують від середини стовбура печеристої пазухи до крилоподібного сплетення, по ходу їх супроводжують кілька менших за діаметром вен. Венозні сплетення рваних отворів подані одним-двома стовбурами діаметром від 0,4 до 0,6 мм, що відкриваються у нижні кам’янисті пазухи перед їх виходом із порожнини черепа або прямують до позачерепного відділу крайової пазухи й хребетних венозних сплетень.

Крилоподібні сплетення у плодів 16 тижнів гестації подані тривимірною мілкопетлистою сіткою судин, напрямок яких на цей час не має чіткої орієнтації. Діаметр їх просвіту варіює від 0,08 до 0,1 мм, а в окремих випадках досягає 0,3 мм. Між судинами поверхневих шарів сплетень проходять передні лицеві вени. До судин глибокого шару сплетення прямує кілька емісарних вен основи черепа. Анастомози зв’язують крилоподібні сплетення з позачерепними стовбурами соскоподібних емісарних вен, що позачерепом прямують уперед до зовнішнього слухового ходу, де поділяються на дві гілки: одна з гілок впадає в судини крилоподібного сплетення, а інша – у сплетення очної ямки.

На 19-20-му тижні розвитку плода в результаті диференціації первинної венозної сітки у сплетеннях вичленовується по 1-2 венозних стовбура діаметром від 0,1 до 0,15 мм, напрямок ходу яких співпадає з орієнтацією волокон зовнішнього крилоподібного м’яза.

На 24-му тижні розвитку плода крилоподібні сплетення набувають форми піраміди з верхівкою, зверненою до основи черепа, висота якої коливається від 6 до 9 мм, довжина основи – від 10 до 14 мм. Поверхневий та глибокий відділ крилоподібних сплетень чітко розмежовуються, відрізняючись за формою судинних петель їх просторовою орієнтацією.

Поверхневий відділ сплетень сплощений і поданий щільною венозною сіткою з діаметром судин від 0,1 до 0,2 мм, що орієнтовані переважно вздовж волокон зовнішнього крилоподібного м’яза. Із судин сітки формуються стовбури діаметром від 0,3 до 0,5 мм, які у зовнішніх ділянках сплетень утворюють по 2-3 виносні вени. Їх стовбури проходять як попереду, так і позаду вінцевого відростка нижньої щелепи та відкриваються в занижньощелепну вену. Глибока частина сплетення має крупнопетлисту будову та набуває форму конуса. Судини сплетення прямують до зовнішньої основи черепа, де без чіткої межі переходять у венозне сплетення овального отвору. Вени глибокого відділу сплетень формують 3-4 вени діаметром від 0,3 до 0,5 мм, які відкриваються у виносні судини поверхневого відділу крилоподібних сплетень. На кінець раннього фетального періоду (27-28 тижнів) крилоподібні сплетення зберігають двошарову будову та пірамідальну форму. Діаметр окремих венозних стовбурів сплетень досягає 0,4 до 0,55 мм.

У плодів 36 тижнів гестації поверхневий відділ крилоподібних венозних сплетень може бути поданий великою кількістю судин діаметром від 0,1 до 0,2 мм, що розташовані на зовнішній поверхні латерального крилоподібного м’яза й широко анастомозують із судинами скроневого венозного сплетення або кількома венами діаметром від 0,35 до 0,4 мм, що прямують уздовж волокон латерального крилоподібного м’яза та відкриваються в занижньощелепну вену. Глибока частина крилоподібного сплетення є подовженням венозного сплетення зовнішньої основи черепа й зберігає сіткоподібну будову протягом усього антенатального періоду.

Крилоподібним сплетенням притаманний широкий діапазон індивідуальної мінливості.

Так, при розсипному типі будови венозної системи головного мозку крилоподібні сплетення утворені мономорфною густою венозною сіткою, судини яких широко сполучаються зі скроневими та глотковим венозними сплетеннями. Одночасно до крилоподібних сплетень надходять гілки від лицевих вен, глибоких вен лиця, від нижніх очних вен, а з печеристою пазухою сплетення зв’язуються емісарними венами діаметром від 0,2 до 0,5 мм.

При магістральному типі судинна сітка сплетень розріджена, кількість судин, що її утворюють, відносно мала. Серед судин сплетення проходять 1-2 вени діаметром 0,4-0,6 мм, що приймають кілька приток із скроневого сплетення та впадають до занижньощелепної вени. Зв’язки з поверхневими венами лиця та нижньою очною веною не виражені. Судинна сітка венозного сплетення овального отвору, що прямує до судин крилоподібного сплетення, також розріджена.

Стереотопографічний аналіз будови крилоподібного сплетення свідчить, що протягом пізнього фетального періоду абсолютні параметри судин продовжують поступово зростати, але через інтенсивний розвиток кісток лицевого черепа відносні розміри крилоподібного сплетення поступово зменшуються.

Значний сумарний просвіт вен отворів середньої черепної ямки свідчить про утворення в пренатальному періоді розвитку людини потужного додаткового базального шляху венозного відтоку від внутрішньочерепних структур, зокрема, печеристої пазухи. Одночасно венозними сплетеннями зовнішньої основи черепа формується єдиний венозний комплекс, що включає венозні сплетення очниць, круглих, овальних та рваних отворів основи черепа, крилоподібні та заглоткове венозні сплетення, а також венозні сплетення хребта. Цей комплекс складає анатомічну основу базального шляху колатерального кровообігу, сполучаючи між собою основні шляхи венозного дренажу від голови та головного мозку, а саме системи внутрішніх яремних, зовнішніх яремних та хребетних вен.

Встановлено, що формування та становлення пазух ТОГМ основи черепа знаходяться в морфофункціональній єдності з ростом голови протягом фетального періоду. Так тип будови венозної системи голови визначається протягом пізнього фетального періоду розвитку людини та залежить від віку, розмірів та форми черепа (коефіцієнт кореляції r>0,75, рівень значущості р<0,005).

ВИСНОВКИ

У дисертації приведені теоретичні обґрунтування та нове рішення питань щодо будови пазух твердої оболони головного мозку основи черепа та їх зв’язків із позачерепними венами, венами очних ямок та крилоподібними сплетеннями на основних етапах раннього та пізнього фетального періоду розвитку людини.

1. Печериста пазуха є постійною структурою судинної системи головного мозку, що на початок раннього фетального періоду має всі ознаки дефінітивної будови. Динаміка розвитку печеристої пазухи в ранньому та пізньому фетальних періодах характеризується поступовим збільшенням діаметра та довжини її стовбурів відповідно з 1,70,08 до 2,040,38 мм та з 3,80,04 до 7,21,37мм. Різний ступінь процесів редукції внутрішньопазушних утворень зумовлює широкий діапазон індивідуальної анатомічної мінливості пазухи, який на кінець пізнього фетального періоду обмежений одно- або багатоканальною формою просвіту.

2. Анатомічні зв’язки печеристої пазухи на 16 тиждень розвитку плода подані добре розвиненими очними венами та венами овальних отворів. Фетальний період характеризується збільшенням кількості судинних зв’язків пазухи, до складу яких залучаються венозні сплетення круглого та рваного отворів. Будова венозних утворень отворів основи черепа індивідуально мінлива й на кінець пізнього фетального періоду варіює від поодиноких стволів до мілкопетлистих венозних сплетень, що на цей час формують потужні додаткові шляхи венозного відтоку з порожнини черепа.

3. Кам'янисті пазухи є сполучною ланкою між системами пазух основи й склепіння черепа та зв’язують печеристу пазуху з поперечними та сигмоподібними пазухами. Верхня та нижня кам'янисті пазухи на всіх етапах раннього та пізнього фетальних періодів мають переважно одноканальну форму, але їх діаметр та довжина поступово збільшуються протягом розвитку плода відповідно до 1,73±0,17 та до 26,4±2,6 мм. Подвоєння чи потроєння каналу на певному протязі верхньої кам'янистої пазухи або впадіння нижньої кам'янистої пазухи поза черепом у внутрішню яремну вену розглядаються як варіанти будови цих пазух.

4. Упродовж фетального періоду загальний очний стовбур є найбільш значним і постійним притоком печеристої пазухи. У плода 16-ти тижнів розвитку він поданий магістральною судиною, діаметр якої дорівнює 0,480,15 мм й надалі поступово збільшується до 0,780,14 мм у 36 тижнів. Загальний очний стовбур зв’язує печеристу пазуху з венами очної ямки, що складає анатомічну основу для дренування печеристої пазухи в цьому напрямку.

5. Вени очної ямки здійснюють відтік крові з венозних сплетень орбіти, та за їх розташуванням у структурі венозного відтоку від головного мозку розглядаються як проміжна ланка між внутрішньо- та позачерепними венами, а саме: між печеристою пазухою та лицевими венами, що дренуються в систему яремних вен. Венам очної ямки притаманний широкий діапазон індивідуальної мінливості за діаметром, кількістю приток та анастомозів. Будова вен очниці у термін 32-36 тижнів корелює з типом її будови: у хамеконхів довжина та діаметр верхньої очної вени складає 28,2±3,98 та 1,5±0,36 мм, у мезоконхів - 25,1±0,91 та 1,03±0,04 мм, у гіпсіконхів - 21,4±0,68 та 0,98±0,54 мм відповідно.

6. Крилоподібне сплетення на початок раннього фетального періоду подане мілкопелистою венозною сіткою. Його розвиток супроводжується набуттям характерної форми й локалізації та поділом сплетення на поверхневий та глибокий шари. Різний ступінь редукції та новоутворення судин крилоподібного сплетення зумовлює широкий діапазон індивідуальної мінливості, який обмежений мілкопелистою анастомотичною структурою або наявністю серед судин сплетення крупних венозних стовбурів та їх гілок.

7. Розвиток венозного комплексу основи черепа відбувається в морфофункціональній єдності з формоутворенням його кісток і черепа в цілому. Форма, локалізація, розміри та зв’язки даних судинних утворень пов’язані з віковими змінами будови черепа, а також особливостями його індивідуальної анатомічної будови, зумовленими різним ступенем редукції венозної сітки, кількістю анастомозів, наявністю додаткових пазух та вен твердої оболонки головного мозку.

8. На кінець антенатального періоду (36 тиждень) внутрішньо- та позачерепні вени основи черепа плода формують єдиний венозний комплекс, що анатомічно об’єднує печеристі, верхні та нижні кам'янисті, сигмоподібні пазухи з очними венами, крилоподібними сплетеннями. Цей комплекс об’єднує між собою основні шляхи венозного відтоку з порожнини черепа – системи внутрішніх яремних, зовнішніх яремних та хребетних вен.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Корнеева М.А. Ангиоархитектура крыловидного венозного сплетения на этапах антенатального развития // Український морфологічний альманах. – 2005. – Т.3, №3.– С.29-32

2. Корнєєва М.О. Становлення пазушно-венозних взаємовідносин основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. –Т.5, №1. –С.57-60.

3. Корнєєва М.О. Кількісний аналіз показників розвитку пазух основи черепа // Український медичний альманах. – 2006. – Т.9 №4. – С.53-56.

4. Корнєєва М.О. Особливості будови пазух основи черепа та їх зв’язків з позачерепними венозними сплетеннями в пізньому фетальному періоді // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т.4, №3. –С.35-37.

5. Вовк Ю.Н., Корнеева М.А. Антенатальное развитие венозных образований глазницы // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, №2. –С.42-44. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

6. Вовк Ю.Н., Корнеева М.А. Становление и формирование лицевых вен в раннем периоде онтогенеза // Український медичний альманах. – 2005. – Т.8, №1. – С.34-36. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

7. Вовк Ю.М., Корнєєва М.О. Особливості формування пазух основи черепа та їх зв’язків в ранньому онтогенезі людини // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т.9, №3. – С.39-41. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

8. Вовк Ю.М., Корнєєва М.О. Вікова морфологія пазушно-венозних зв’язків основи черепа та лиця // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. – Т.5, №2. - С.22-23. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

9. Вовк Ю.М., Корнєєва М.О. Морфологія позачерепних судинних зв’язків печеристої пазухи у ранньому онтогенезі людини // Збір. “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ-Луганськ. – 2007. – Вип. 14. – С.21-26. (Здобувачем особисто описані отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

10. Корнеева М.А. Индивидуальная анатомическая изменчивость венозных образований глазницы // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – Т.3, №3. –С.69.

11. Корнєєва М.О. Морфологічні особливості венозних утворень глибокої області обличчя у плодів // Матеріали до наукової конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю. – Вінниця, 2004. – С.52-53.

12. Корнєєва М.О. Антенатальний розвиток венозних утворень очної ямки // Матеріали науково-практичної конференції “Гістологія на сучасному етапі розвитку науки”. – Тернопіль, 2004. – С.33-34.

13. Корнеева М.А. Формирование крыловидного венозного сплетения человека в раннем онтогенезе // Матеріали ІІІ Міжрегіональної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми біології та медицини”. – Луганськ, 2005. – С.28.

14. Корнеева М.А. Морфология крыловидного венозного сплетения в раннем онтогенезе // Вестник российского государственного университета. Материалы Пироговской студенческой научной конференции. – Москва, 2005. - №3(42). – С.174-175.

15. Vovk U.N., Korneeva M.A. Antenatal development veins of the eye-socket // The Anatomical Society of Great Britain and Ireland. Winter Meeting with symposium “The Evolution of Developmental Mechanisms”. Programme and abstracts. - Egham (UK), 2005. – P.17. (Здобувачем особисто проаналізовано наукову літературу, спільно зі співавторами описані отримані результати та підготовлено матеріал до друку).

16. Корнєєва М.О. Особливості формування печеристої пазухи твердої мозкової оболонки основи черепа людини // Наукові праці ІV Міжрегіональної наукової конференції "Актуальні питання біології та медицини”. – Луганськ, 2006. – С.24-26.

17. Korneeva M.A. Antenatal development of the pterygoid venous plexus // The Anatomical Society of Great Britain and Ireland. Winter Meeting with symposium “The Evolution of Developmental Mechanisms”. Programme and abstracts. – Egham (UK), 2006. – P.15.

АНОТАЦІЯ

Корнєєва М.О. Морфологічні взаємовідносини пазух твердої оболони головного мозку основи черепа з венозними сплетеннями обличчя в пренатальному онтогенезі людини.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

У дисертації наведені дані комплексного дослідження розвитку пазух твердої мозкової оболонки основи черепа, їх зв’язків із внутрішньо- й позачерепними венами та венозними сплетеннями з використанням методів ін’єкції, препаровки, корозії, макро- та мікроскопії, стереотопо- та морфометрії. Встановлені послідовність та закономірності розвитку венозного комплексу основи черепа, утвореного печеристою, передньою та задньою міжпечеристими, верхньою та нижньою камґянистими пазухами твердої оболони головного мозку, їх зв’язками з внутрішньо- та позачерепними венами, крилоподібним сплетенням та венами очної ямки. Досліджені особливості будови пазух твердої оболони головного мозку, венозних сплетень зовнішньої основи черепа, крилоподібного венозного сплетення, очних вен на різних етапах фетального розвитку людини. Формування й становлення пазух твердої оболони головного мозку та суміжних венозних утворень знаходяться в морфофункціональній єдності з ростом черепа та його відділів. Зв'язок індивідуальної мінливості форми, локалізації, розмірів пазух твердої оболони основи мозку та їх зв'язків із віковими змінами будови черепа підтверджений результатами варіаційно-статистичного аналізу.

Ключові слова: пазухи твердої оболони головного мозку, венозне сплетення, онтогенез, людина.

АННОТАЦИЯ

Корнеева М.А. Морфологические взаимоотношения синусов твердой оболочки головного мозга основания черепа с венозными сплетениями лица в пренатальном онтогенезе человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Харьковский государственный медицинский университет МЗО Украины, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена изучению морфологии синусов твердой мозговой оболочки основания черепа, и их связей с внутри- и внечерепными венозными образованиями, в частности с венами глазницы, крыловидным венозным сплетением и венозными сплетениями наружного основания черепа. В работе были использованы методы инъекции, препаровки, коррозии, стерео- и морфометрии, макро- и микрофотографирования, статистической обработки материала.

На основании проведенного исследования установлено, что на начало раннего фетального периода (16 недель) внутричерепной отдел венозного комплекса основания черепа приобретает признаки дефинитивного строения, и включает в себя пещеристый, передний и задний межпещеристые, верхний и нижний каменистые синусі. В это время, кроме незначительного диаметра оболочечных вен, в пещеристый синус открываются только два значительного диаметра глазничных ствола. Синусы основания черепа практически не связаны с внечерепными венами, за исключением емисарных вен овальных отверстий основания черепа.

На протяжении раннего фетального периода (16-28 неделя) происходит интенсивное увеличение длины и диаметра просвета пещеристого, верхнего и нижнего каменистых синусов, устанавливается связь пещеристого синуса с венами головного мозга, определяются дополнительные венозные каналы твердой оболочки головного мозга основания черепа: основно-теменные, глазнично-каменистые и глазнично-поперечные синусы.

На протяжении раннего фетального периода происходит становление комплекса венозных образований основания черепа: формируются сонные венозные сплетения, венозные сплетения круглых, овальных, рваных отверстий средней черепной ямки, крыловидные и заглоточное венозные сплетения, позвоночные венозные сплетения.

Интенсивность процессов редукции и новообразования сосудов на конец раннего фетального периода определяют тенденции дальнейшего развития венозной головы по магистральному или рассыпному типу.

Поздний фетальный период (29-36 недель) характеризуется дальнейшим углублением диверсификации типов строения синусов основания черепа и их связей с внечерепными венами, что обуславливает широкий диапазон индивидуальной анатомической изменчивости и крайние формы их дефинитивного строения. Одновременно происходят изменения топографо-анатомических взаимоотношений венозных структур, что связано с непропорциональным ростом отделов головного мозга, костей черепа и мягких тканей головы. Формирование и становление синусов твердой оболочки основания головного мозга и связанных с ними венозних образований коррелируют с возрастными и индивидуальными особенностями строения черепа, что нашло подтверждение в результатах вариационно-статистического анализа.

Ключевые слова: синусы твердой оболочки головного мозга, венозное сплетение, онтогенез, человек.

Summary

Korneeva M.A. Morphological interrelations of dural sinuses of the skull base with venous plexuses of face in the prenatal humanґs ontogenesis. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of a Candidate of the Medical Sciences on speciality 14.03.01 – normal anatomy. – Kharkov State Medical University. Kharkov, 2007.

The dissertation is devoted to the study of morphology of dural sinuses of the skull base