ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Державний вищий навчальний заклад“
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана”
Кравчук Оксана Іванівна
УДК 331.53
Трудомісткість послуг з працевлаштування:
методологія визначення та практика використання
Спеціальність 08.00.07 – Демографія, економіка праці,
соціальна економіка і політика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ.
Науковий керівник: | кандидат економічних наук, доцент
Петюх Василь Миколайович,
ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України,
професор кафедри управління персоналом та економіки праці
Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор
Нижник Віктор Михайлович,
Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України,
проректор з фінансово-економічної діяльності,
завідувач кафедри міжнародних економічних відносин
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Покрищук Валерій Олександрович,
Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і Національної академії наук України,
завідувач відділу прогнозування ринку праці і політики зайнятості населення
Захист відбудеться 6 грудня 2007 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.
Автореферат розіслано 6 листопада 2007 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, професор |
О.С.Федонін
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У сфері сприяння працевлаштуванню першочергового значення набуває забезпечення якості послуг, обсяги яких в Україні невпинно зростають. Останнє пов’язано з розширенням їх переліку, поліпшенням роботи з клієнтами, збільшенням кількості їх відвідувань, подовженням тривалості прийому тощо. При цьому, очевидними є випереджаючі темпи зростання обсягів робіт порівняно з темпами зростання чисельності персоналу (для Державної служби зайнятості (ДСЗ) при обслуговуванні незайнятого населення більше ніж в 4 рази, а роботодавців – в 8,5 раза) та нерівномірність розподілу трудового навантаження (співвідношення між максимальним та мінімальним рівнями якого в регіональному розрізі більш як 2 рази), що знижують якість послуг. Це обумовлює потребу в удосконаленні методологічних, методичних і практичних засад підвищення ефективності управління трудовими затратами залежно від зміни зовнішніх і внутрішніх умов діяльності організацій з працевлаштування, зокрема, до визначення і використання трудомісткості їх послуг на основі застосування процесного підходу.
Аналіз основних досліджень і публікацій з даного питання свідчить про значне підвищення уваги в наукових колах до проблем реалізації державної політики на ринку праці та діяльності організацій, які надають послуги з працевлаштування. Ці аспекти висвітлювали у працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як С.І.Бандур, В.Я.Брич, І.Ф.Гнибіденко, М.І.Долішній, Р.П.Колосова, А.М.Колот, І.С.Кравченко, Л.С.Лісогор, Е.М.Лібанова, Ю.М.Маршавін, О.Ф.Новікова, О.В.Павловська, І.Л.Петрова, В.М.Петюх, В.О.Покрищук, Д.Прайс, С.Рікка, В.А.Савченко, Ф.Туй, Е.Хансен та інші. Заслуговують на увагу праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які присвячені теоретичним, методологічним та практичним аспектам визначення трудових затрат, зокрема: В.В.Адамчука, І.В.Багрової, Д.П.Богині, О.А.Грішнової, Б.М.Генкіна, В.М.Данюка, Ю.П.Кокіна, Р.П.Колосової, А.М.Колота, Г.Г.Мелік’яна, В.М.Нижника, А.І.Рофе та інших. Використання процесного підходу до управління досліджено у працях Т.Х.Давенпорта, Є.Г.Охмана, Ф.Уллаха, М.Хаммера, Дж.Чампі та інших, у тому числі в діяльності ДСЗ: Ю.М.Маршавіна, М.М.Руженського, В.М.Петюха, Л.М.Фокас та інших.
У сучасній економічній літературі створено вагоме науково-теоретичне та методичне підґрунтя стосовно реалізації послуг з працевлаштування. Існують також значні напрацювання щодо визначення трудомісткості у сфері матеріального виробництва. Однак залишаються недостатньо дослідженими методологічні та методичні аспекти визначення трудомісткості у сфері виробництва послуг, зокрема з працевлаштування, нормування праці та визначення чисельності персоналу організацій, які надають ці послуги, на основі застосування процесного підходу. Актуальність цих питань зумовила вибір теми дисертації, її мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” згідно з планом наукових досліджень за темою “Розвиток відносин в сфері праці та соціально-трудової інфраструктури” (номер державної реєстрації 0106U001807). В межах теми автором особисто досліджено методологічні аспекти визначення трудомісткості послуг з працевлаштування та запропоновано методичні підходи щодо визначення чисельності персоналу базових центрів зайнятості. Крім того, одержані дисертантом наукові результати щодо визначення трудомісткості послуг з працевлаштування використано при підготовці науково-дослідних робіт на замовлення Державного центру зайнятості за темою “Розробка нормативів чисельності персоналу Державної служби зайнятості та пропозицій щодо її структури” (номер державної реєстрації 0105U009214) та іншими темами. Дослідження пов’язано також з виконанням науково-дослідних робіт на замовлення Департаменту стратегії соціального розвитку Міністерства праці та соціальної політики України за темою “Дослідження основних напрямків соціальної політики України в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0105U007708), в межах якої особисто автором здійснено аналіз зміни обсягів послуг з працевлаштування.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є поглиблення теоретико-методологічних засад обґрунтування методичних і практичних рекомендацій з визначення та використання трудомісткості послуг з працевлаштування.
Відповідно до зазначеної мети сформульовано та розв’язано такі завдання:
· поглиблено теоретико-методологічні засади визначення трудомісткості послуг з працевлаштування у напрямках: систематизації чинників, які на неї впливають; обґрунтування методологічного підходу щодо її визначення з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов діяльності організацій з працевлаштування;
· досліджено відповідність трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування попиту на їхні послуги та територіальний, функціональний і сезонний розподіл трудового навантаження персоналу;
· удосконалено механізм перерозподілу функціонального навантаження персоналу організацій з працевлаштування протягом року з урахуванням сезонних періодів пікового навантаження;
· досліджено обсяги трудових затрат при наданні послуг з працевлаштування та вдосконалено методичні засади їх встановлення на процедури та операції процесу обслуговування з урахуванням специфіки зазначених послуг;
· розроблено методичний інструментарій визначення трудомісткості послуг з працевлаштування з урахуванням трудомісткості структурованих і неструктурованих процедур надання послуг;
· розроблено математичний алгоритм визначення узагальнюючого показника для встановлення нормативів чисельності персоналу організацій з працевлаштування, який дозволяє враховувати трудомісткість послуг різних функціональних напрямків і диференціацію параметрів ринку праці;
· удосконалено методичні підходи щодо аналізу раціональності розподілу чисельності персоналу організацій з працевлаштування на основі середнього трудового навантаження для перерозподілу функціонального навантаження персоналу;
· удосконалено аналітичний інструментарій визначення нормативів загальної чисельності персоналу організацій з працевлаштування з урахуванням динаміки розвитку ринку праці.
Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси, пов’язані з формуванням трудомісткості послуг з працевлаштування та її використанням в діяльності організацій, що надають ці послуги.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні засади визначення і використання трудомісткості послуг з працевлаштування в умовах динамічної зміни ринку праці.
Методи дослідження. Теоретичними засадами дисертації слугували дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців у сфері ринку праці, зайнятості, організації та нормування праці, регулювання робочого часу. Методологічне підґрунтя дослідження становлять загальнонаукові методи пізнання, а саме: узагальнення, порівняння, системного аналізу – для вивчення та встановлення взаємозв’язків між чинниками, що впливають на трудомісткість послуг з працевлаштування; та спеціальні методи дослідження, зокрема: економіко-статистичні (групування, аналізу динамічних рядів, графоаналітичний, індексний) – для визначення обсягів надання послуг з працевлаштування, оцінки трудового навантаження персоналу; експертні методи (опитування), фотографії робочого часу, метод моментних спостережень – для дослідження обсягів трудових затрат при наданні зазначених послуг; моделювання (багатофакторний та кореляційно-регресійний аналіз) – для розробки нормативів чисельності персоналу.
Інформаційну базу дослідження становлять закони України, конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці, інші законодавчо-нормативні правові акти, основні положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у межах досліджуваного проблемного поля, офіційні статистичні матеріали Держкомстату України, звітна і планова інформація Державного центру зайнятості України, Хмельницького обласного центру зайнятості, матеріали наукових конференцій, періодичних видань та мережі Internet.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
методологічно обґрунтовано підхід до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, що враховує трудомісткість структурованих процедур обслуговування, яка встановлюється на основі розрахованих норм трудових затрат на виконання операцій технологічного процесу, та трудомісткість неструктурованих процедур обслуговування, отриману за допомогою використання розрахованого експертним способом коефіцієнта перерахунку;
введено показник “чисельність умовних клієнтів організацій, які надають послуги з працевлаштування”, значення якого запропоновано розраховувати як суму середньооблікової чисельності шукачів роботи та середньооблікової кількості роботодавців з коригуванням останньої на коефіцієнт відношення середньої нормованої трудомісткості обслуговування одного роботодавця до середньої нормованої трудомісткості обслуговування одного шукача роботи;
запропоновано механізм перерозподілу функціонального навантаження персоналу центрів зайнятості базового рівня протягом року з врахуванням сезонних періодів пере- і недонавантаження, який базується на взаємодоповненні та перерозподілі функцій на основі виявлених тенденцій розподілу сезонного трудового навантаження;
удосконалено:
методичні засади встановлення норм трудових затрат на здійснення процедур та операцій процесу обслуговування шукачів роботи та роботодавців, які орієнтовані на специфіку надання послуг з працевлаштування за допомогою аналізу структури функціональних напрямів, процедур та операцій процесу обслуговування;
математичний алгоритм визначення нормативів чисельності персоналу в розрізі категорій центрів зайнятості та функціональних напрямків надання послуг з працевлаштування, в яких як трудомісткість одиниці послуги використано трудомісткість послуг з працевлаштування в розрахунку на одного умовного клієнта;
аналітичний інструментарій визначення раціональності територіального (міжрайонного) розподілу персоналу та модель розрахунку нормативів загальної чисельності персоналу організацій з працевлаштування на базі кореляційно-регресійної моделі залежності чисельності персоналу від факторів, в якій враховано не тільки середньооблікову чисельність шукачів роботи, а й середньооблікову кількість роботодавців;
методичні підходи до аналізу раціональності розподілу чисельності персоналу організацій, які надають послуги з працевлаштування, не тільки в регіональному, міжрайонному, функціональному, а й у сезонному розрізі на основі середнього трудового навантаження працівників;
дістали подальшого розвитку:
методи оцінки відповідності трудоресурсного забезпечення організацій, які надають послуги з працевлаштування, попиту на їх послуги, в яких крім змін обсягів надання послуг і чисельності персоналу враховано також тенденції зміни територіального (міжрайонного), функціонального і сезонного розподілу трудового навантаження персоналу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здійснені розробки слугують базою для подальших теоретичних і прикладних досліджень трудомісткості послуг з працевлаштування та шляхів її використання. Теоретичні, методичні та науково-прикладні результати дослідження використовуються у діяльності Державного центру зайнятості (довідка № ДЦ-3422-01/6-06 від 18.04.07), Київського обласного центру зайнятості (довідка № 187/04/12-07 від 24.01.07), Хмельницького обласного центру зайнятості (довідка № 13-01/381 від 14.02.07), Київського міського центру зайнятості (довідка № 10-3786 від 08.06.07), Кам’янець-Подільського районного центру зайнятості (довідка № 11-01/1202 від 18.12.06) та кафедрою управління персоналом КНЕУ імені Вадима Гетьмана у навчальному процесі (довідка від 15.03.07).
Особистий внесок. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею; подані до захисту рекомендації і пропозиції розроблено автором самостійно й відображено в його наукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано ідеї та положення, які належать авторові.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались на міжнародних науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2005 р.), “Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку” (м. Київ, 2005 р.), “Мотивація інновацій-но-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.), “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2005 р.), “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, 2006 р.), “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.), “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2007 р.)
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них 7 у наукових фахових виданнях і 5 в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 5,9 друк. арк., з яких особисто автору належить 5,2 друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 205 сторінок друкованого тексту. У дисертації розміщено 38 таблиць на 20 сторінках і 34 рисунка на 17 сторінках. Список використаних джерел із 168 найменувань викладено на 15 сторінках. Дисертація має 18 додатків на 66 сторінках.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, подано відомості про їх апробацію.
У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи визначення трудомісткості послуг з працевлаштування” міститься наукове опрацювання теоретичних і методичних засад визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, нормування трудових затрат у сфері працевлаштування; розглянуто роль, сутність та основні принципи визначення чисельності персоналу з урахуванням трудомісткості послуг з працевлаштування на основі процесного підходу.
Теоретично-методичним підґрунтям визначення трудомісткості послуг з працевлаштування стало з’ясування змісту понять “трудомісткість послуг з працевлаштування”, “нормування трудових затрат”, “послуга з працевлаштування”. Трудомісткість послуг з працевлаштування розглядається як необхідні чи фактично здійснені трудові затрати на надання одиниці послуги одному клієнтові та рекомендується розраховувати як їх суму за всіма операціями процесу обслуговування.
Виділено ознаки класифікації трудомісткості послуг з працевлаштування: за способом визначення, характером і призначенням (нормована, нормативна, фактична та планова трудомісткість); відповідно до охоплення персоналу організацій, які надають послуги з працевлаштування, при врахуванні трудових затрат (технологічна, обслуговування, виробнича, управління та повна); відповідно до об’єкта вимірювання (трудомісткість операції, процедури, процесу обслуговування, функціонального напрямку надання послуг).
Запропоновано основні напрямки використання показника трудомісткості послуг з працевлаштування в діяльності організацій, які їх надають, з урахуванням специфіки сфери надання послуг з працевлаштування залежно від рівнів функціонування даних організацій. Зокрема, на базовому рівні рекомендовано трудомісткість послуг з працевлаштування використовувати для планування, аналізу рівня та динаміки трудового навантаження персоналу; планування чисельності персоналу; оцінки трудоресурсного забезпечення технологій обслуговування тощо. При цьому основним напрямком виділено визначення та планування чисельності й структури персоналу з метою забезпечення динамічності їх зміни залежно від вимог ринку праці, змін напрямків політики зайнятості, технології обслуговування та інших. Передумовою використання показника трудомісткості послуг з працевлашту-вання в діяльності організацій є застосування методів нормування праці.
На основі логічного аналізу встановлено механізм взаємодії основних чинників трудомісткості послуг з працевлаштування (рис.1). Варто зазначити, що трудомісткість послуг з працевлаштування справляє прямий вплив на чисельність і структуру персоналу; усі інші чинники впливають на трудомісткість, обумовлюючи розмір і розподіл трудозатрат персоналу за функціональними напрямками послуг, між організаціями, які їх надають.
Рис. 1. Взаємодія чинників, що впливають на трудомісткість послуг з працевлаштування
Послуги з працевлаштування визначено як комплекс заходів з оптимізації співвідношення попиту і пропозиції на працю з метою досягнення ефективної зайнятості населення. Специфіка послуг з працевлаштування розглядається через властиві їм основні характеристики, такі як: особиста участь споживача у процесі одержання послуг; мінливість якості; невіддільність від джерела; невизначеність результату; висока чутливість до змін ринкової кон'юнктури. Властивостями послуг з працевлаштування, які відрізняють їх від інших послуг, є: адресність надання послуги; її локальний характер; неможливість збереження; велика різноманітність послуг за функціональною спрямованістю, організацією обслуговування та формами обслуговування. Класифікацію послуг з працевлаштування запропоновано здійснювати за категоріями споживачів (послуги, що надаються населенню, роботодавцям та державі); залежно від того, якою організацією надані послуги (спеціалізованими державними чи недержавними організаціями, діяльність яких пов'язана з наданням послуг з працевлаштування).
Загальний механізм взаємодії чинників, які впливають на чисельність персоналу базових центрів зайнятості (БЦЗ), наведено на рис.2. Визначено, що прямий вплив на чисельність персоналу здійснюють: обсяги робіт, які залежать від переліку послуг, якості роботи з кожним клієнтом, їх чисельності, кількості відвідувань і тривалості обслуговування; нормативна трудомісткість операцій і процедур процесу обслуговування за Єдиною технологією обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН) і технологією обслуговування роботодавців.
Рис. 2. Механізм взаємодії чинників, що впливають на чисельність персоналу БЦЗ
У зв’язку з необхідністю досягнення оптимальних співвідношень між якістю послуг з працевлаштування і трудовими затратами на їх реалізацію обґрунтовано застосування процесного підходу до управління діяльністю організацій з працевлаштування, який забезпечує зв'язок споживання ресурсів не з кінцевим продуктом (послугою), а з процесами діяльності цих організацій. В основу визначення трудомісткості послуг з працевлаштування покладено нормування праці в якісно новому розумінні – як основи постійного вдосконалення та підвищення якості процесів обслуговування організацій з працевлаштування з метою покращення кінцевих результатів діяльності. При цьому враховано, що цикл постійного покращення процесів обслуговування дає можливість щоразу забезпечувати більш високу якість послуг. Основою такого підходу до нормування праці при наданні послуг з працевлаштування має стати врахування трудових затрат і результатів за кожною послугою з метою визначення по кожній процедурі обслуговування нормативних і фактичних трудозатрат, необхідних для досягнення кінцевого результату, для повного врахування їх впливу на якість послуг.
Обґрунтовано механізм взаємодії внутрішніх чинників, що впливають на трудомісткість послуг з працевлаштування при орієнтації на бізнес-процеси організацій, які надають ці послуги. Установлено, що зміна трудомісткості послуг з працевлаштування відповідає напрямку змін процесів обслуговування, організаційної структури, фінансового забезпечення, параметрів персоналу та робочих місць.
У розділі 2 “Аналіз трудомісткості послуг з працевлаштування” досліджено відповідність трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування попиту на їх послуги; тенденції територіального, функціонального та сезонного розподілу трудового навантаження їх персоналу; обсяги трудових затрат на надання послуг з працевлаштування та вдосконалено методичні засади встановлення норм трудозатрат на процедури та операції процесу обслуговування.
Аналіз рівня відповідності трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування попиту на їх послуги, при якому досліджено тенденції зміни обсягів надання послуг і чисельності персоналу, засвідчив випереджаюче зростання чисельності зареєстрованих у БЦЗ незайнятого населення та роботодавців порівняно зі збільшенням чисельності персоналу ДСЗ (рис. 3).
Рис. 3. Темпи приросту чисельності персоналу базових центрів зайнятості та основних груп клієнтів (за матеріалами Хмельницької області)
Дослідження тенденцій зміни територіального (міжрайонного), функціонального і сезонного розподілу трудового навантаження персоналу засвідчили зростаючу динаміку трудового навантаження персоналу, яке у БЦЗ Хмельницької області за 2000-2006 рр. зросло на 35%. Крім того, виявлено значну нерівномірність розподілу трудового навантаження персоналу, основною причиною якої є невідповідність збільшення чисельності персоналу темпам зростання кількості і якості послуг з працевлаштування. Зокрема, у територіальному розрізі тенденція є сталою і характеризується поглибленням нерівномірності. Стосовно функціонального розподілу трудового навантаження аналіз засвідчив диференціацію тенденцій та розмірів його нерівномірності в розрізі функціональних напрямів надання послуг. Сезонний розподіл трудового навантаження персоналу характеризується значну його нерівномірність, яку підтверджують значні сталі сезонні коливання звернень незайнятих громадян до БЦЗ протягом року та місячна динаміка трудового навантаження персоналу різних функціональних напрямів надання послуг, яка має чітко виражений сезонний характер з різноспрямованими тенденціями зміни сезонності залежно від виду послуги (рис. 4-7).
Удосконалено методичні засади встановлення норм трудових затрат на процедури та операції процесу обслуговування, які орієнтовані на специфіку послуг з працевлаштування. Для врахування останньої досліджено реальні трудозатрати на основі хронометражних спостережень і аналізу структури процесу обслуговування за функціональними напрямками послуг, процедур та операцій. Визначено, що диференціація трудових затрат виникає залежно від виду процесу обслуговування, оскільки кожен з них характеризується різними за змістом і тривалістю наборами стандартних процедур та операцій. У зв’язку з цим, обґрунтовано доцільність розробки норм трудозатрат на процедури та операції обслуговування, а не на функціональні напрями надання послуг в цілому.
Рис. 4. Сезонна хвиля трудового навантаження спеціалістів з працевлаштування
Рис. 5. Сезонна хвиля трудового навантаження спеціалістів з організації профнавчання
Рис. 6. Сезонна хвиля трудового навантаження спеціалістів з активної підтримки безробітних (організація тимчасової зайнятості)
Рис. 7. Сезонна хвиля трудового навантаження спеціалістів по роботі з роботодавцями
У розділі 3 “Удосконалення методологічних підходів до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування та її використання” методологічно обґрунтовано підхід до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, що враховує трудомісткість структурованих і неструктурованих процедур обслуговування; введено показник “чисельність умовних клієнтів організацій, які надають послуги з працевлаштування” та вдосконалено алгоритм розрахунку нормативів чисельності персоналу в розрізі категорій центрів зайнятості та функціональних напрямів надання послуг. Крім цього, вдосконалено аналітичний інструментарій визначення раціональності розподілу чисельності персоналу організацій з працевлаштування в територіальному розрізі на базі кореляційно-регресійного аналізу та у функціональному і сезонному розрізі на основі середнього трудового навантаження; запропоновано механізм перерозподілу функціонального навантаження персоналу протягом року з урахуванням сезонних періодів пере- та недонавантаження.
Обґрунтовано методологічний підхід до визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, який враховує трудомісткість структурованих процедур обслуговування, яка базується на розрахованих нормах трудових затрат на виконання процедур та операцій технологічного процесу, і трудомісткість неструктурованих процедур обслуговування, отриману на основі використання розрахованого експертним способом коефіцієнта перерахунку (рис. 8). До структурованих процедур обслуговування віднесено процедури, для яких характерна повторюваність, однакова послідовність та тривалість здійснення в межах одного або кількох функціональних напрямів послуг.
Для досягнення порівнюваності чисельності різних категорій клієнтів на основі зіставлення трудових затрат персоналу на їх обслуговування введено показник “чисельність умовних клієнтів організацій, які надають послуги з працевлаштування”, значення якого запропоновано розраховувати як суму середньооблікової чисельності шукачів роботи і середньооблікової кількості роботодавців з коригуванням останньої на коефіцієнт відношення середньої нормованої трудомісткості обслуговування одного роботодавця до середньої нормованої трудомісткості обслуговування одного шукача роботи за формулою:
, (1)
де ЧN – чисельність зареєстрованого в БЦЗ незайнятого населення, осіб; Чr – чисельність зареєстрованих БЦЗ роботодавців, осіб; Кум.кл – коефіцієнт переведення в умовні клієнти; tум.клj – середня нормована трудомісткість обслуговування одного шукача роботи чи роботодавця; N – кількість функціональних напрямів надання послуг, які спрямовані на обслуговування шукачів роботи; R – кількість функціональних напрямів надання послуг, які спрямовані на обслуговування роботодавців.
Середню нормовану трудомісткість обслуговування одного умовного клієнта рекомендовано розраховувати як просту або зважену на кількість клієнтів середню нормовану трудомісткість обслуговування одного умовного клієнта за окремим функціональним напрямом надання послуг. У табл. 1 наведено розраховану на основі загальної трудомісткості послуг і чисельності клієнтів ДСЗ середню трудомісткість обслуговування одного умовного клієнта в розрізі функціональних напрямів надання послуг.
Рис. 8. Механізм визначення нормованої технологічної трудомісткості надання послуг з працевлаштування
Таблиця 1
Середня нормована трудомісткість обслуговування одного умовного клієнта в розрізі функціональних напрямів надання послуг, нормо-годин
Функціональний напрям надання послуг | Трудомісткість структурованих процесів обслуговування* | Загальна трудомісткість послуг | Середня нормована трудомісткість обслуговування одного умовного клієнта
Інформаційно-диспетчерські послуги | 26304,98 | 40122,21 | 0,430
Працевлаштування | 233217,93 | 345030,31 | 3,697
Профінформування | 45288,70 | 68262,16 | 0,731
Профконсультування | 47713,13 | 71916,42 | 0,771
Організація професійного навчання | 4094,07 | 6688,09 | 0,072
Співпраця з роботодавцями | 179333,24 | 309904,89 | 3,321
Організація самозайнятості | 907,74 | 1447,20 | 0,016
Усього | - | - | 9,036
*Визначена за розробленими автором нормами часу на виконання процедур та операцій ЄТОНН на основі проведених фотографій робочого часу та хронометражу процедур та операцій на прикладі БЦЗ Хмельницької області
В цілому показник чисельності умовних клієнтів пов'язаний як з трудовими затратами, так і з результатами праці (через надані послуги) персоналу і тому може служити як база визначення норм чисельності персоналу. У зв’язку з цим вдосконалено методичні підходи до визначення норм чисельності персоналу в розрізі категорій БЦЗ та функціональних напрямків надання послуг, в яких як трудомісткість одиниці послуги використана трудомісткість послуг з працевлаштування в розрахунку на одного умовного клієнта. Рекомендовано норми чисельності основного персоналу () розраховувати за формулою (2):
, (2)
де Ф – фонд робочого часу одного працівника БЦЗ за період, год.;
Норми загальної чисельності основного персоналу в розрізі функціональних напрямів надання послуг () визначати за формулою (3):
, (3)
де Кстрj - коефіцієнт структурних співвідношень трудомісткостей обслуговування одного умовного клієнта працівни-ками j-го функціонального напряму надання послуг; j, …, m – кількість функціональних напрямів надання послуг.
На основі зазначених рекомендацій визначено норми чисельності основного персоналу в розрізі категорій центрів зайнятості і функціональних напрямків надання послуг з працевлаштування (табл. 2).
Таблиця 2
Норми чисельності основного персоналу за категоріями БЦЗ залежно від чисельності умовних клієнтів
Функціональний напрям надання послуг | Норми чисельності основного персоналу в розрізі функціональних напрямів надання послуг в розрахунку на один БЦЗ за категоріями БЦЗ залежно від чисельності умовних клієнтів, осіб
Перша (до 3167) | Друга (від 3168 до 6334) | Третя (від 6335 до 11084) | Четверта (від 11085 до 15518) | П’ята (від 15519 до 25019) | Шоста (понад 25020)
Працевлаштування | до 4 | 4 – 8 | 8 – 14 | 14 – 20 | 20 – 33 | від 33
Співпраця з роботодавцями | до 3,5 | 4 – 7 | 7,5 – 13 | 13 – 19 | 19 – 29 | від 29
Профінформування | до 1 | 1 – 1,5 | 1,5 – 3 | 3 – 4 | 4 – 6 | від 6
Профконсультування | до 1 | 1 – 2 | 2,5 – 3 | 3,5 – 4 | 4 – 7 | від 7
Інформаційно-диспетчерські послуги | 0,50 | 1 | 1 | 1,5 – 2 | 2,5 – 3,5 | від 4
Організація професійного навчання | 0,5 | 0,5 – 1 | 1 | 1 | від 1,5
Організація самозайнятості безробітних | 0,5 | від 0,5
Всього основного персоналу, осіб | до 10 | 11 – 20 | 21 – 35 | 36 – 50 | 51 – 80 | від 81
Порівняння розрахованої за нормами та штатної чисельності працівників ДСЗ Хмельницької області свідчить про наявність дефіциту кадрів в розмірі 26,7% від наявної чисельності персоналу, яких не вистачає для якісного обслуговування клієнтів. У зв’язку з неможливістю збільшення чисельності персоналу ДСЗ необхідний пошук внутрішніх резервів покращення його використання.
З огляду на викладене для встановлення відповідності трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування попиту на їхні послуги та визначення чисельності їх персоналу з урахуванням динаміки розвитку ринку праці регіону вдосконалено аналітичний інструментарій визначення раціональності територіального (міжрайонного) розподілу та модель розрахунку нормативів загальної чисельності персоналу зазначених організацій на базі кореляційно-регресійної залежності чисельності персоналу (y) від факторів: середньооблікової чисельності шукачів роботи (x1) та середньооблікової кількості роботодавців (x2). Рекомендований норматив загальної чисельності персоналу БЦЗ розраховано за матеріалами Хмельницької області:
. | (4)
Для усунення нерівномірності трудового навантаження персоналу вдосконалено методичні підходи до аналізу раціональності розподілу чисельності персоналу організацій з працевлаштування у функціональному та сезонному розрізі на основі середнього трудового навантаження персоналу. У зв’язку з цим, розроблено механізм перерозподілу функціонального навантаження персоналу протягом року з урахуванням сезонних періодів пере- та недонавантаження, який базується на взаємодоповненні та перерозподілі функцій на основі виявлених тенденцій розподілу сезонного трудового навантаження (рис. 9).
Рис. 9. Механізм перерозподілу функціонального навантаження персоналу БЦЗ залежно від сезонного розподілу обсягів надання послуг (на матеріалах Хмельницької області)
Механізм функціонального та сезонного перерозподілу персоналу БЦЗ ґрунтується на виявленні сезонності надання послуг з працевлаштування; визначенні періодів пере- і недонавантаження персоналу та вирівнюванні його сезонної нерівномірності; визначенні місячної потреби/надлишку персоналу на основі середнього трудового навантаження. При формуванні механізму перерозподілу за основу взято дослідження тенденцій сезонних коливань розподілу трудового навантаження персоналу БЦЗ Хмельницької області в розрізі функціональних напрямків надання послуг у 2000-2006 рр., що дає можливість його застосування у практиці планування діяльності ДСЗ.
Висновки
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано розв’язання наукового завдання щодо вдосконалення методичних та практичних засад визначення та використання трудомісткості послуг з працевлаштування. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити узагальнюючі висновки:
1. Динамічний розвиток ринку праці України, збільшення кількості та покращення якості послуг з працевлаштування потребують вирішення наявних проблем у сфері використання персоналу організацій, які надають ці послуги; створення передумов для оптимального використання їх трудового потенціалу та забезпечення на цій основі кількісних та якісних параметрів послуг за умов зростання обсягів робіт. Стає очевидною потреба в розробці методичних засад та прикладного інструментарію забезпечення ефективності управління трудовими затратами залежно від зміни зовнішніх і внутрішніх умов діяльності організацій з працевлаштування, зокрема до визначення і використання трудомісткості послуг з працевлаштування на основі застосування процесного підходу. Управління діяльністю організацій з працевлаштування з використанням процесного підходу забезпечує зв'язок споживання ресурсів не з кінцевим продуктом (послугою), а з процесами обслуговування, тому його визначено основою досягнення оптимальних співвідношень між якістю послуг з працевлаштування і трудовими затратами на їх реалізацію.
2. Дослідження теоретичних засад визначення трудомісткості послуг з працевлаштування і критичний аналіз наукових праць з даної проблематики дали можливість концептуально визначити трудомісткість цих послуг, виокремити та обґрунтувати її складові. До останніх віднесено трудомісткість структурованих процедур обслуговування, яка базується на розрахованих нормах трудових затрат на виконання операцій технологічного процесу, і трудомісткість неструктурованих процедур обслуговування, отриману на основі використання розрахованого експертним способом коефіцієнта перерахунку. При визначенні трудомісткості послуг з працевлаштування на основі використання процесного підходу обґрунтовано нормування праці як основа постійного вдосконалення та підвищення якості процесів обслуговування організацій з працевлаштування з метою покрашення кінцевих результатів діяльності. Основою такого підходу має стати врахування трудових затрат і результатів за кожною послугою з метою розробки за кожною процедурою обслуговування нормативних та оцінки фактичних трудових затрат, необхідних для досягнення кінцевого результату, з метою більш повного врахування їхнього впливу на якість послуг.
3. Пропоновані у роботі шляхи забезпечення кількості і якості надання послуг з працевлаштування ґрунтуються на визначенні та використанні трудомісткості послуг з працевлаштування з урахуванням відповідності трудоресурсного забезпечення організацій, які надають ці послуги, попиту на їх послуги, в яких досліджено зміни обсягів надання послуг і чисельності персоналу, а також зміни територіального (міжрайонного), функціонального і сезонного розподілу трудового навантаження персоналу. Виявлено, що нерівномірність розподілу трудового навантаження персоналу зумовлена випереджаючою динамікою зростання обсягів надання послуг порівняно з чисельністю персоналу і невідповідністю розподілу наявної чисельності персоналу вимогам ринку праці.
4. Пошук способів установлення відповідності кількості і якості послуг вимогам ринку праці обумовив необхідність застосування диференційованого методу визначення трудомісткості послуг з працевлаштування, який ґрунтується на використанні процесного підходу до нормування трудових затрат. Для врахування диференціації трудових затрат під час обслуговування різних груп клієнтів залежно від функціонального напрямку надання послуг удосконалено методичні засади встановлення норм трудових затрат на здійснення процедур та операцій процесу обслуговування шукачів роботи та роботодавців, які орієнтовані на специфіку надання послуг з працевлаштування за допомогою аналізу структури функціональних напрямів, процедур та операцій процесу обслуговування. Установлено, що кожна з цих послуг характеризується різними за змістом і тривалістю наборами стандартних трудових процедур і операцій. У зв’язку з цим обґрунтовано доцільність розробки норм трудових затрат на виконання процедур, а не на реалізацію функціональних напрямів надання послуг в цілому. До того ж диференціація обсягів робіт за кожною процедурою обумовлює врахування специфіки адресатів кожної послуги.
5. Поліпшення планування чисельності персоналу організацій, які надають послуги з працевлаштування, потребує єдиної основи визначення чисельності персоналу залежно від попиту на послуги, напрямів державної політики на ринку праці, які обумовлюють пріоритетність того чи іншого функціонального напряму надання послугу над іншими, та особливостей технологічного процесу надання послуг з працевлаштування. Для врахування цього в рамках розробки методичних засад визначення трудомісткості послуг з працевлаштування закладено базис, який забезпечує універсальність їх використання для всіх організацій, які надають ці послуги. З метою зіставлення трудових затрат на обслуговування різних категорій клієнтів уведено показник “чисельність умовних клієнтів організацій, які надають послуги з працевлаштування” та розроблено алгоритм його розрахунку на основі середньооблікової чисельності шукачів роботи, середньооблікової кількості роботодавців та співвідношення середніх нормованих трудомісткостей їх обслуговування. Показник чисельності умовних клієнтів пов'язаний як з трудовими затратами, так і з результатами праці (через надані послуги) персоналу і тому найбільш адекватно може служити як база визначення норм чисельності персоналу.
6. Важливість досягнення оптимальності трудоресурсного забезпечення організацій з працевлаштування та ефективності використання їх персоналу обумовила необхідність удосконалення методичного інструментарію визначення чисельності персоналу цих організацій відповідно до вимог ринку праці. Запропоновано загальний механізм взаємодії чинників, які впливають на чисельність персоналу базових центрів зайнятості. Зроблено висновки, що прямий вплив на чисельність персоналу справляють: обсяги робіт, які залежать від переліку послуг, якості роботи з кожним клієнтом, їх чисельності, кількості відвідувань і тривалості обслуговування; нормативна трудомісткість процедур та операцій процесу обслуговування відповідно до технологій надання послуг. Основними факторами, що відображають обсяг робіт, визначено чисельність клієнтів, яким надаються ці послуги (шукачів роботи та роботодавців).
7. Обмеженість трудоресурсного забезпечення Державної служби зайнятості та неможливість додаткового залучення персоналу протягом року зумовили необхідність пошуку внутрішніх резервів поліпшення використання персоналу. У зв’язку з цим удосконалено аналітичний інструментарій визначення раціональності територіального (міжрайонного) розподілу персоналу запропоновано модель розрахунку нормативів чисельності персоналу організацій з працевлаштування здійснювати за допомогою встановлення її кореляційно-регресійної залежності від середньооблікової чисельності шукачів роботи та середньооблікової кількості роботодавців. Крім цього, показником, який адекватно відображає співвідношення між чисельністю персоналу та обсягом послуг з працевлаштування й може бути взятий за основу раціонального розподілу чисельності персоналу, прийнято середнє трудове навантаження працівників організацій з працевлаштування
8. Виявлені тенденції нерівномірності сезонного розподілу трудового навантаження персоналу в розрізі функціональних напрямків надання послуг з працевлаштування довели необхідність урахування впливу сезонності попиту на послуги, що зумовило доцільність розробки механізму перерозподілу функціонального навантаження персоналу центрів зайнятості базового рівня протягом року з урахуванням сезонних періодів пере- і недонавантаження, який базується на взаємодоповненні та перерозподілі функцій на основі виявлених тенденцій розподілу сезонного трудового навантаження.
Список опублікованих праць за темою дисертації
у наукових фахових виданнях:
1. Кравчук О. І. Проблеми працевлаштування безробітних після професійної підготовки в контексті досвіду зарубіжних країн // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2004. – №3. – Т.2. – С.109-116. (0,95 друк.арк.)
2. Кравчук О. І. Оптимізація міжрайонного розподілу чисельності персоналу державної служби зайнятості // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Т. 3. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 296-306. (0,47 друк.арк.)
3. Кравчук О. І. Методичні підходи до визначення чисельності та структури персоналу державної служби зайнятості // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №3(66). – Т.1. – С.217-221. (0,56 друк.арк.)
4. Петюх В. М., Кравчук О. І. Методичні основи розрахунку чисельності працівників базових центрів зайнятості // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2006. – №4 (98). – Ч.1. – С.188-196. (Особистий внесок: розрахунок нормативної чисельності персоналу служби зайнятості України за нормами часу на виконання операцій та процедур ЄТОНН та розробка рекомендацій щодо норм чисельності персоналу в розрізі функціональних напрямів надання послуг та категорій базових центрів зайнятості. – 0,55 друк.арк., з них здобувачеві належить 0,28 друк.арк.)
5. Петюх В. М., Кравчук О. І. Оцінка чинників, що впливають на чисельність фахівців з працевлаштування безробітних // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – К.: КНЕУ, ДУ НДІ СТВ, 2006. – С.243-255. (Особистий внесок: запропоновано механізм взаємодії факторів, що впливають на чисельність спеціалістів з працевлаштування центрів зайнятості. – 0,46 друк.арк., з них здобувачеві належить 0,23 друк.арк.)
6. Кравчук О. І. Методичні аспекти оптимізації чисельності і структури персоналу організацій посередників з працевлаштування шукачів роботи // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Вип. 16. – К.: КНЕУ, 2006. – С.209-218. (0,44 друк.арк.)
7. Кравчук О. І. Методичні підходи до планування оптимальної потреби в персоналі організацій-посередників з працевлаштування на базі економіко-математичного аналізу // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – Т.1. Ч.1. – К.: КНЕУ, 2007. – С.434-444. (0,59 друк.арк.)
в інших наукових виданнях:
8. Кравчук О. І. Методичні підходи до розрахунку чисельності персоналу державної служби зайнятості // Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-теорет. конф. молодих учених і студентів. – Донецьк: Донецький національний технічний університет, 2005. – Т.1. – С.207-211. (0,19 друк.арк.)
9. Кравчук О. І. Процесний підхід до нормування чисельності спеціалістів з працевлаштування на ринку праці // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими
