Автореферат
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Кушніренко Оксана Миколаївна
УДК 338.439
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ОНОВЛЕННЯМ
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ВИРОБНИЦТВА
Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України
Національної академії наук України.
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Федорищева Аліна Микитівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,головний науковий співрорбітник відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу;
кандидат економічних наук Фіщук Олександр Леонідович, Житомирський державний технологічний університет, заступник завідуючого кафедри менеджменту.
Захист відбудеться 19 листопада 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “18” жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук І.К. Чукаєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах інтеграції України до світової економічної системи вагомим чинником підвищення національної конкурентоспроможності є утвердження інноваційної моделі розвитку та пошук нових підходів, форм та методів управління інноваційними процесами в реальному секторі економіки. Нові економічні умови вимагають впровадження таких організаційно-економічних заходів управління інноваційним розвитком, які б поєднали пошук та використання внутрішніх джерел фінансування інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва з активною політикою державної підтримки, заснованій на довгостроковій стратегії інноваційного розвитку промисловості. Проблема формування сучасної матеріально-технічної бази виробництва із залученням новітніх досягнень науки і техніки є фактором забезпечення економічного піднесення регіонів та України в цілому.
Методологія організації та функціонування, а також проблеми управління інноваційним розвитком економіки досліджувались в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів. До їх числа належать: О.М. Алимов, О.І. Амоша,
П.П. Борщевський, В.М. Геєць, Б.М. Данилишин, О.І. Дацій, Л.В. Дейнеко,
П. Друкер, С.М. Ілляшенко, С.М. Козьменко, М.Х. Корецький, С.Ф. Покропивний, М. Портер, В.А. Романенко, П.В. Осипов, М.П. Сичевський, А.М. Федорищева,
Й. Шумпетер, Ю.В. Яковець. Ці роботи є значним внеском у розвиток економіки. В той же час, на наш погляд, в Україні недостатньо досліджувались процеси управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва в умовах глобалізації та інтеграції світового господарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з державними і регіональними програмами проведення наукових досліджень з проблем інноваційного розвитку промислового комплексу України, у тому числі харчової та переробної промисловості. Дослідження тісно пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами “Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, АР Крим, міст Києва і Севастополя до 2015 року” (комплексне фундаментальне дослідження), номер державної реєстрації 0104U003168, де автором було здійснено оцінку розвитку харчової промисловості Житомирської області; “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” номер державної реєстрації 0104U003156, при виконанні якої роль автора полягала в оцінці стану та оновлення основних засобів промислових підприємств та розробці пропозицій щодо покращення їх використання; “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” номер державної реєстрації 0105U008892, де автором досліджено напрями та визначені джерела фінансування інноваційного оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості, а також розроблені пропозиції щодо активізації інноваційної діяльності в Житомирській області.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування науково-теоретичних напрямів управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та розробка рекомендацій щодо ефективної стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку.
Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність постановки та розв`язання наступних завдань:
– розкрити сутність матеріально-технічної бази виробництва, її складових та особливостей розвитку в реальному секторі економіки;
– обґрунтувати чинники управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та їх вплив на ефективність господарювання;
– узагальнити методичні підходи щодо оцінки проведення інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва;
– проаналізувати стан матеріально-технічної бази харчової промисловості як однієї зі структуроутворюючих галузей промисловості Житомирської області;
– визначити вплив інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на економічний стан вітчизняних промислових підприємств;
– визначити і обґрунтувати напрями вдосконалення матеріально-технічної бази сучасного виробництва на основі впровадження інновацій;
– обгрунтувати можливості залучення інформаційних технологій для забезпечення ефективної системи управління інноваційним розвитком підприємств;
– визначити фінансові джерела інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва;
– розробити стратегію інноваційного оновлення матеріально-технічної бази харчових виробництв;
– вдосконалити напрями управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва.
Об’єктом дослідження є процеси інноваційного оновлення матеріально-технічної бази промислового виробництва в сучасних умовах господарювання.
Предметом дослідження виступають теоретичні, методологічні та практичні підходи щодо управління процесом інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва.
Методологія і методика дослідження. Методологічні основи проведення дослідження включають фундаментальні положення економічної науки, загальне пізнання сучасних наукових поглядів на процес інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва.
У дисертаційній роботі використано такі методи дослідження: системного підходу, який дозволив вивчити зв’язки між явищами та процесами економічної дійсності; абстрактно-логічний – для уточнення поняття інновацій та визначення напрямків вдосконалення управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва; монографічний – для вивчення та аналізу літературних джерел, нормативних документів, досвіду господарювання в сучасних умовах; економіко-статистичний – для опрацювання офіційних статистичних даних державного, обласного та районного рівнів; системно-порівняльний аналіз, що використано під час аналізу показників господарської діяльності підприємств; розрахунково-конструктивний – для оцінки стану матеріально-технічної бази виробництва, пошуку ефективних для різних умов рішень; моделювання – для розробки економіко-математичної моделі випуску інноваційної продукції підприємствами харчової промисловості.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
– запропоновано авторське тлумачення щодо організаційно-економічного механізму інноваційного оновлення виробництва, суть якого полягає у застосуванні інформаційних технологій та автоматизованих систем для управління інноваційним розвитком, активізації інноваційної діяльності, впровадження нових засобів виробництва з вдосконаленими характеристиками з метою отримання додаткового ефекту у вигляді економічної, технологічної та інформаційної квазіренти;
удосконалено:
– теоретико-методологічні підходи до визначення стану матеріально-технічної бази виробництва на основі класифікації чинників управління інноваційним оновленням та узагальнення методичних підходів щодо оцінки проведення інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва;
– методи оцінки впливу оновлення на узагальнюючий показник ефективності виробництва, яка відрізняється від методики визначення величини впливу факторів на загальний приріст прибутку тим, що визначає кількісний ефект від проведення інноваційного оновлення засобів виробництва, що дозволяє зменшити узагальнюючий показник витрат виробництва, в тому числі зменшити матеріаломісткість, енергоємність, витрати на оплату праці та інші елементи виробничих витрат;
– науково-практичні підходи до проектування і застосування автоматизованих систем управління інноваційним розвитком підприємств та запропоновано економіко-математичну модель випуску інноваційної продукції, яка відрізняється від існуючих тим, що обгрунтовує визначальну роль інноваційного оновлення засобів виробництва для забезпечення випуску якісної конкурентоспроможної продукції.
набуло подальшого розвитку:
– організаційно-економічні чинники управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва в сучасних умовах господарювання з формуванням цільової направленості їх проведення, які, на відміну від існуючих, включають інтегровану, органічно повязану, цілісну систему відтворювальних відношень, економічних, організаційних і правових методів господарювання, спрямованих на впровадження прогресивної і принципово нової техніки, технологій, елементів енергетичного забезпечення, сучасних матеріалів та сировини у виробничий процес;
– формування системи фінансування інноваційного оновлення виробництва, яка на відміну від існуючих напрямків фінансування є сукупністю традиційних і нетрадиційних джерел фінансування, зокрема включає поєднання внутрішніх джерел (прибутку, амортизаційного фонду), широке використання лізингових технологій, ефективне управління квазірентою з активним залученням коштів зовнішніх джерел (іноземних і вітчизняних інвесторів, державних та недержавних фондів) в умовах становлення сприятливого інноваційного-інвестиційного середовища в державі;
– концептуальні положення комплексної стратегії інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва як необхідної передумови активізації інноваційного розвитку реального сектору економіки України, головними з яких виділені, на відміну від існуючих, такі заходи: співпраця з органами державної влади, вдосконалення нормативно-правової бази, фінансові, інформаційні, навчально-підготовчі, аналітичні заходи та розробка системи критеріїв оцінки ефективності реалізації запропонованих заходів.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі теоретичні положення та розроблені практичні рекомендації доповнюють теорію і практику управління реального сектору економіки новими знаннями щодо удосконалення організаційно-економічних основ управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва в сучасних умовах господарювання. Ряд пропозицій є перспективним для розробки системи заходів стимулювання інноваційного оновлення промисловості.
Практична цінність досліджень полягає у розробці системи науково-теоретичних положень з вдосконалення управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва, виявленні кількісного впливу інноваційної діяльності на ефективність виробництва, що дозволить підприємствам сформувати комплексну стратегію інноваційного розвитку та розробити перспективну модель управління інноваціями. Основні положення, висновки та пропозиції роботи використані в практичній діяльності Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № /3 від 19.01.2007 р.). Основні концептуальні положення щодо організації інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва були використані акціонерним товариством „Екопродукт” (довідка № від 21.12.2004 р.). Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі в Приватному вищому навчальному закладі “Інститут підприємництва та сучасних технологій” при викладанні дисциплін “Менеджмент малого бізнесу”, “Зовнішньоекономічна діяльність”, “Економіка та організація виробництва” (довідка № а від 19.12.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною автором науковою працею, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації по управлінню інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва України. Наукові положення, висновки і рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, одержані дисертантом самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві,
в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації викладені в наукових публікаціях, доповідях, які обговорювались і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: “Economics: Current Affairs and Development Prospects” (м. Київ, 18-19 березня 2004 р.), “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення” (м. Тернопіль, 10-11 червня 2004 р.), “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 06.11.2004 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 6-7 жовтня 2005 р.), XXXI науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченої Дню університету (м. Житомир, 14-16 березня 2006 р.), “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 18-19 травня 2006 р.), “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери”
(м. Вінниця, 30 листопада 2006 р.), “Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом” (м. Житомир, 20-21 квітня 2007 р.), “Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах”(м. Київ, 17 травня 2007 р.).
Публікації. Результати дисертації опубліковано у 14 наукових працях, загальним обсягом 3 др. арк., з них п’ять наукових статей опубліковано у наукових фахових виданнях, з них одна стаття у співавторстві.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 204 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі 8 ілюстрацій і
33 таблиці на 30 сторінках, список використаних джерел з 150 найменувань на
13 сторінках та 7 додатків на 18 сторінках, із загальної кількості таблиць та рисунків лише 6 займають всю площу сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.
У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи дослідження управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва” розкрито сутність економічної категорії “Матеріально-технічна база виробництва”, розглянуто її структуру, методичні підходи до вивчення та обґрунтовано вирішальне значення комплексного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на інноваційній основі в сучасних умовах господарювання. Визначальна роль та економічне значення матеріально-технічної бази виробництва полягає у тому, що вона є мірилом і основою розвитку продуктивних сил, забезпечуючи якісний рівень та темпи збільшення виробництва продукції, а її інноваційне оновлення є передумовою отримання довгострокових конкурентних переваг для вітчизняних підприємств. Дослідження основних закономірностей формування сучасної матеріально-технічної бази виробництва може виявити значні резерви підвищення ефективності роботи реального сектору економіки та дозволить сформувати комплексну модель управління інноваційним розвитком.
Необхідність інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва обумовлена глибокими зрушеннями в теорії та практиці господарювання виробничих підприємств, що пояснюється становленням постіндустріального та інформаційного середовища в нашій країні. Поняття матеріально-технічної бази виробництва має широкий економічний зміст і являє собою сукупність матеріальних речових елементів, засобів виробництва, технологій, енергетичного забезпечення, які використовуються у виробничих процесах. В роботі обґрунтовано, що матеріально-технічна база виробництва є більш складним явищем, ніж сукупність предметів та засобів праці, оскільки внутрішні зв’язки між ними формуються під впливом технологій управління. Таким чином, матеріально-технічну базу виробництва слід розглядати як сукупність речовинних і технологічних компонентів виробничої системи: з одного боку, речовинне забезпечення виробництва (предмети праці), з іншого технічна основа організації виробничого процесу (засоби праці), технологію, організацію праці, використання досягнень науково-технічного прогресу (рис. 1).
Рис. 1. Структура матеріально-технічної бази виробництва
В сучасних економічних умовах першочергове значення має підвищення конкурентоспроможності продукції та доведення її якості до світових вимог, що сприяє виходу вітчизняних підприємств на світові ринки. Проте сучасний техніко-технологічний рівень підприємств не дозволяє налагодити виробництво інноваційної продукції, що не сприяє збільшенню прибутковості та зміцненню матеріального добробуту суспільства. Розв’язанню цих завдань сприяє інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва шляхом заміни застарілих основних засобів новими, більш продуктивними, вдосконаленням виробничих відносин та застосуванням новітніх видів ресурсів. Інноваційне оновлення матеріально-технічної бази означає не тільки зменшення часу її використання, а покращення, вдосконалення її структури, зміну вартості. Важливе значення для управління інноваційним розвитком має визначення, за рахунок яких факторів відбувається вплив інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на результативність господарювання. За допомогою факторного аналізу можна визначити внесок кожного з таких факторів на узагальнений показник ефективності виробництва, який базується на використанні витратного методу з врахуванням загальних витрат виробничої діяльності підприємства (рис. 2).
Рис. 2. Етапи визначення впливу факторів на динаміку значень важливих техніко-економічних показників
Підвищення загального рівня ефективності виробництва визначається наявністю складних динамічних взаємозв`язків показників, які показують ступінь використання різних видів виробничих ресурсів, та узагальнюючого показника, який характеризує величину кінцевого результату, отриманого з одиниці виробничих витрат. Економічний аналіз чинників, які позитивно впливають на ефективність, є однією з вагомих складових системи заходів вдосконалення управління, планування та сприяння інноваційному оновленню матеріально-технічної бази виробництва.
Таким чином, в сучасних умовах господарювання існує необхідність у науково-обґрунтованому, комплексному підході до інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва, яке можна визначити у формі відшкодування матеріально зношених і морально застарілих засобів праці на більш високому техніко-технологічному рівні з досягненням значного соціально-економічного ефекту. Управління інноваційним оновленням виробництва є інтегрованою, органічно пов’язаною цілісною системою відтворювальних відношень, економічних, організаційних і правових форм та методів господарювання, спрямованих на впровадження прогресивної і принципово нової техніки, технологій, елементів енергетичного забезпечення, організаційно-управлінських аспектів управління виробництвом.
У другому розділі “Стан управління інноваційним розвитком матеріально-технічної бази виробництва” надано оцінку сучасного стану інноваційної діяльності та інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на прикладі харчової промисловості Житомирської області, виявлено тенденції розвитку, окреслено можливі шляхи вирішення поставлених завдань. Протягом останніх років проведення інноваційної діяльності характеризується двома напрямами: здійсненням продуктових та технологічних інновацій. В 2005 році співвідношення між продуктовими та технологічними інноваціями було майже рівномірним, що не може свідчити про ефективне оновлення існуючого виробничого потенціалу промисловості України (табл. 1).
Інноваційний розвиток промисловості проходить в динамічних і часто змінюваних умовах. Так, у 2005 році в Україні інноваційною діяльністю у промисловості, направленою на розробку та впровадження як технологічно нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів і процесів, займалося 1193 підприємства, або 11,9% їхньої загальної кількості (проти 1359 підприємств і 13,7% у 2004р., 1496 підприємств і 15,1% у 2003р.). В дисертаційній роботі питання інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва розглянуті на прикладі підприємств харчової промисловості. Пояснюється це тим, що харчова промисловість як важлива структуроутворююча галузь, є основою економічної та соціальної незалежності держави, запорукою її продовольчої безпеки. Результати діяльності харчової промисловості визначають рівень економічного розвитку та відіграють значну роль у формуванні експортного потенціалу деяких областей України, однією з яких є Житомирська область. Економічне піднесення Житомирської області тісно пов’язане з розвитком харчової промисловості, яка посідає одне з провідних місць у структурі промислового сектора та розвиток її матеріально-технічної бази визначає техніко-технологічний рівень розвитку всього реального сектору економіки області.
Таблиця 1
Розподіл загального обсягу витрат на продуктові та процесові інновації
(у фактичних цінах; тис. грн.) |
Продуктові
інновації | Технологічні
інновації | Питома вага у загальному обсязі витрат у 2005 році,%
2004 | 2005 | 2004 | 2005 | Продуктові інновації | Технологічні інновації
Україна | 1715524,6 | 2438256,4 | 2819093,0 | 3313306,5 | 100 | 100
Автономна Республіка Крим | 68070,6 | 7193,9 | 12284,3 | 86419,9 | 2,61 | 0,30
Вінницька | 2133,9 | 6862,9 | 13261,9 | 48838,1 | 1,47 | 0,28
Волинська | 109480,7 | 3491,8 | 7896,1 | 5823,7 | 0,18 | 0,14
Дніпропетровська | 24291,1 | 173881,3 | 119971,6 | 211591,3 | 6,39 | 7,13
Донецька | 121870,5 | 803371,3 | 875067,8 | 1151716,9 | 34,76 | 32,95
Житомирська | 5513,1 | 6478,1 | 11175,5 | 40319,0 | 1,22 | 0,27
Закарпатська | 1580,2 | 1525,0 | 6963,0 | 4506,5 | 0,14 | 0,06
Запорізька | 77754,2 | 60536,3 | 129226,0 | 97846,9 | 2,95 | 2,48
Івано-Франківська | 3081,0 | 5366,9 | 47427,6 | 50877,8 | 1,54 | 0,22
Київська | 66229,4 | 16840,0 | 55920,3 | 13832,8 | 0,42 | 0,69
Кіровоградська | 11966,7 | 6613,3 | 23142,1 | 29929,5 | 0,90 | 0,27
Луганська | 21648,3 | 17147,3 | 75488,5 | 317270,7 | 9,58 | 0,70
Львівська | 11493,7 | 9486,8 | 52929,7 | 66371,2 | 2,00 | 0,39
Миколаївська | 112573,2 | 116415,5 | 155472,9 | 139055,1 | 4,20 | 4,77
Одеська | 17774,0 | 22217,7 | 155747,5 | 88466,4 | 2,67 | 0,91
Полтавська | 46241,6 | 49387,0 | 34312,7 | 89112,0 | 2,69 | 2,03
Рівненська | 4552,4 | 5937,4 | 51857,9 | 26804,6 | 0,81 | 0,24
Сумська | 42437,1 | 75673,2 | 29917,6 | 33630,7 | 1,02 | 3,10
Тернопільська | 1519,2 | 3497,2 | 1731,5 | 2181,6 | 0,07 | 0,14
Харківська | 473355,4 | 420555,1 | 303045,1 | 171481,7 | 5,18 | 17,25
Херсонська | 15944,9 | 26287,0 | 14624,7 | 15164,4 | 0,46 | 1,08
Хмельницька | 7322,5 | 10097,0 | 3482,5 | 7974,6 | 0,24 | 0,41
Черкаська | 22900,7 | 6689,1 | 85300,8 | 47214,7 | 1,43 | 0,27
Чернівецька | 24145,1 | 9131,4 | 506,7 | 4707,5 | 0,14 | 0,37
Чернігівська | 122885,5 | 114668,1 | 2916,6 | 7777,2 | 0,23 | 4,70
м. Київ | 298670,5 | 458862,8 | 549313,7 | 550593,5 | 16,62 | 18,82
м. Севастополь | 89,1 | 43,0 | 108,4 | 3798,2 | 0,11 | 0,00
Підтвердженням вирішального значення інноваційного оновлення матеріально-технічної бази харчової ромисловості на розвиток виробничого потенціалу Житомирської області може бути такий показник як обсяг фінансування інноваційної діяльності. В реальному секторі економіки Житомирської області в 2005 році на проведення інноваційної діяльності було витрачено 46730 тис. грн., серед яких частка харчової промисловості складає 36356 тис. грн., або близько 80% обласних обсягів фінансування, що дозволяє говорити про важливу роль харчової промисловості в інноваційному розвитку економіки області в 2005 році.
Кількісна оцінка виміру ступеня впливу інноваційного оновлення на підвищення ефективності виробництва проведена на прикладі найбільш інноваційно активних підприємств, показала, що більшість підприємств отримали приріст узагальнюючого показника ефективності. Так, на ВАТ “Житомирський маслозавод”, ВАТ “Житомирхліб” та ДП “Молочний завод ТзОВ “Рейнфорд” відбулось зниження загальновиробничих витрат відповідно на 2,24%, 3,57% та 6%. Винятком є ЗАТ “Житомирські ласощі”, де відбувається приріст виробничих витрат на 3,3%, на що істотний вплив спричинило збільшення рівня амортизаційних відрахувань та рівня оплати праці працівників. В результаті оцінки впливу чинників на ефективність виробництва встановлено, що найбільш істотні зміни результативного показника досягаються за умови зміни рівня матеріаломісткості продукції (рис. 3).
Таким чином, ефективним є формування цільової направленості проведення інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва. Враховуючи те, що виробництво харчових продуктів характеризується значною матеріаломісткістю, зниження матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції за існуючої структури виробничих витрат є визначальним показником під час розробки та впровадження технічних, організаційних, економічних заходів оновлення матеріально-технічної бази виробництва. Основною причиною відставання підприємств у сфері проведення інноваційної діяльності є нестача власних коштів. Джерела фінансування інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва не характеризуються різноманітністю, тобто кошти надходять за рахунок власних коштів підприємства, кредитів комерційних банків, частково коштів іноземних інвесторів. Особливістю фінансування інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості в Житомирській області є відсутність виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, а також позабюджетних фондів, що сприяло б інноваційному розвитку галузі. Інноваційна спрямованість розвитку національної економіки, яка окреслена в чинних нормативно-правових актах, не знаходить практичної реалізації на регіональному рівні, прикладом чого є відсутність державної підтримки проведення інноваційної діяльності промисловими підприємствами. Активізація інноваційної діяльності та впровадження стратегії інноваційного розвитку на промислових підприємствах може позитивно вплинути на оновлення виробничого процесу, випуск якісної та конкурентоспроможної продукції, насичення ринку сучасними товарами та задоволення споживчого попиту. Це вимагає виваженої державної підтримки, головним принципом якої має бути максимально повна реалізація потенціалу інноваційного розвитку для комплексного оновлення національної економіки.
У третьому розділі – “Шляхи вдосконалення управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва” – висвітлені можливі напрямки вдосконалення управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва на основі проведення низки організаційно-економічних заходів:
– правові – вдосконалення нормативно-правової бази, розробка та реалізація комплексної державної стратегії інноваційного розвитку і цільових програм бюджетної підтримки інноваційних проектів, посилення захисту права інтелектуальної власності;
– організаційні – розвиток регіональної інфраструктури інноваційної діяльності, зокрема створення технопарків, інноваційних бізнес-інкубаторів, науково-дослідних центрів; на мікрорівні підприємств – проведення процесів реінжинірингу за допомогою висококваліфікованих спеціалістів та створення оновленої організаційної структури підприємства;
– інформаційні – розширення інформаційної бази, використання інформаційних банків даних, запровадження регіонального моніторингу інноваційної активності;
– управлінські – проведення довгострокового перспективного планування та прогнозування виробничої діяльності з використанням сучасних автоматизованих систем, реалізація інноваційної мікрополітики та інжинірингу на підприємствах.
Проблема подальшого інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва пов’язана зі збільшенням обсягів фінансування та реалізацією додаткових джерел інвестування. Ефективним є поєднання внутрішніх джерел фінансування (прибутку, амортизаційного фонду) з використанням лізингових технологій, а також активне залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів та ефективне управління квазірентою.
Для оцінки впливу інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва на випуск конкурентоспроможної продукції підвищеної якості розроблено економіко-математичну модель. При її побудові дібрано економіко-статистичні дані за 20 кварталів останніх п’яти років у вигляді об’єму випуску інноваційної продукції (економічний показник У, тис. грн.), в залежності від обсягу фінансування інноваційної діяльності (фактор Х1, тис. грн.) та вартості основних виробничих фондів (фактор X2, тис. грн.). Результати моделювання показують, що зростання обсягу фінансування інноваційного оновлення засобів виробництва значно більше впливає на збільшення випуску інноваційної продукції порівняно зі зростанням значення вартості основних виробничих фондів. Тобто, звичайне екстенсивне нарощення вартості виробничих фондів не призводить до збільшення обсягів виробництва інноваційної продукції, тому більш ефективним для економічного зростання промисловості є інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва.
Управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та реалізацію запланованих заходів на практиці доцільно здійснювати за допомогою використання високопродуктивних автоматизованих систем управління. Значний обсяг та велика трудомісткість розрахунків, множина показників та джерел інформації, необхідність реалізації багатоваріантних розрахунків визначають необхідність автоматизації процесу інноваційного розвитку сучасного виробничого підприємства. Сучасні інформаційні технології є важливою складовою механізму управління інноваційним оновленням матеріально-технічною базою виробництва. Впровадження автоматизованої системи управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва дозволить керівництву отримати достовірну інформацію про виробничо-господарські процеси, яка надходить до користувачів у ритмі виробництва, і таким чином відображає у базі даних становище матеріально-технічної бази (його інформаційну модель) на кожний даний момент або за будь-який проміжок часу. Результатом функціонування системи є затвердження єдиного господарського обліку, що об’єднує бухгалтерський, статистичний та фінансовий обліки, що дозволить не тільки зменшити витрати часу та навантаження на працівників, а також мінімізувати вірогідність допущення помилок при обробці первинних документів та прийнятті управлінських рішень.
В процесі дослідження було проведено опитування інноваційно активних підприємств, яке показало ступінь впливу інноваційної діяльності на результативність господарської діяльності (табл. 2).
Таблиця 2
Результативність інноваційної діяльності
Вплив інноваційної діяльності на основні характеристики виробничого процесу | Кількість інноваційно активних підприємств, що приймали участь в опитуванні в 2005 році
Інноваційна діяльність вплинула на розвиток підприємств
всього, підприємств | у % до загальної кількості інноваційно активних підприємств
Заміна знятої з виробництва застарілої продукції | 16 | 38,1
Збереження і розширення ринків збуту | 28 | 66,7
Створення нових ринків збуту
- в Україні |
28 |
66,7
- за межами України | 18 | 42,9
Забезпечення відповідності сучасним стандартам якості | 26 | 61,9
Підвищення гнучкості виробництва | 20 | 47,6
Зростання виробничих потужностей | 22 | 52,4
Скорочення витрат на заробітну плату | 10 | 23,8
Скорочення матеріальних витрат | 26 | 63,2
Скорочення енергетичних витрат | 20 | 47,6
Зниження забруднення навколишнього середовища | 17 | 40,5
Поліпшення умов праці | 25 | 59,5
Переведення матеріально-технічної бази промисловості України на новий техніко-технологічний рівень потребує участі державних органів управління, зокрема у формуванні відповідної нормативно-правової бази, створенні сприятливого інвестиційно-інноваційного середовища, забезпеченні комплексної державної підтримки інноваційно активних підприємств. Найбільш ефективним і демократичним типом державного управління інноваційним розвитком промисловості є опосередкований, який проявляється у формуванні державою сприятливого інноваційного середовища, що є одним із основних стимулів до проведення інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва. Становлення опосередкованого впливу держави на розвиток інноваційної діяльності вимагає впровадження чіткої стратегії інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва. Реалізація стратегії інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва дозволить знайти шляхи впровадження новітніх розробок та нововведень до виробників; сприяти розгортанню повномасштабної науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи з метою розробки та створення нових видів наукомістких продуктів за умов інтелектуалізації праці виробників і заохочення раціоналізаторів та винахідників; провести розбудову організаційно-виробничої структури підприємства відповідно до світових стандартів інноваційного менеджменту, що забезпечать виробництво високоякісного наукомісткого продукту.
ВИСНОВКИ
Проведені в межах дисертаційної роботи теоретичне узагальнення та нове розв’язання наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні організаційно-економічних заходів управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва, спрямованих на забезпечення економічного зростання України в сучасних умовах, дозволяють зробити наступні висновки:
1. Інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва доцільно розглядати як складову частину економічної і інноваційної політики держави. Низький техніко-технологічний рівень розвитку промисловості спричиняє додаткові витрати сировини, високу трудомісткість та енергоємність продукції, зменшує її конкурентоспроможність. Це обумовило необхідність дослідження організаційно-економічних чинників управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази сучасного виробництва.
2. Обгрунтовано, що обов’язковою умовою зміцнення конкурентних позицій промислових підприємств України є впровадження ефективної системи управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та удосконалення виробничих відносин. Організаційними чинниками управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази є проведення планування та прогнозування інноваційної діяльності на основі високопродуктивних автоматизованих систем управління, виявлення ступеня її впливу на підвищення науково-технічного рівня виробництва, оптимізація організаційної структури, проведення інжинірингу виробничих процесів. Економічними чинниками можна назвати впровадження системи управління персоналом на основі мотивації інноваційної активності.
3. Враховуючи те, що економічна наука не має єдиного визначення категорії матеріально-технічної бази виробництва через виняткову специфічність та універсальність цієї дефініції, автором пропонується розглядати її зміст як сукупність речових елементів продуктивних сил – предметів і засобів праці та технологій в органічному поєднанні з організаційно-економічними відносинами, які характеризують суспільне виробництво. Тобто, матеріально-технічна база виробництва – це об’єктивна динамічна категорія, яка постійно перебуває в русі, визначення сутності якої передбачає дослідження в процесі оновлення.
4. Аналіз досвіду розвинутих країн в інноваційній сфері дозволяє зробити висновок, що інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва являє собою своєчасне та повне вибуття всіх екземплярів застарілої та зношеної техніки та відповідну заміну їх новими з одночасним проведенням інноваційної діяльності, що передбачає налагодження випуску нової продукції підвищеної якості (інноваційної), яка відповідає світовим стандартам. Інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва підвищує ефективність виробництва, створює конкурентні переваги, забезпечує прогресивні зміни в промисловості, сприяє інноваційному розвитку економіки в цілому.
5. Управління інноваційним оновленням виробництва є складним процесом, що включає інтегровану, органічно пов’язану цілісну систему відтворювальних відношень, економічних, організаційних і правових форм та методів господарювання, спрямованих на впровадження прогресивної і принципово нової техніки, технологій, елементів енергетичного забезпечення, сучасних матеріалів та сировини у виробничий процес. Пряма залежність між інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та підвищенням його ефективності обумовлена тим, що зношені та застарілі засоби праці замінюються технічно досконалішими. Під час оновлення враховують не тільки інноваційну новизну техніки, а також позитивний внесок у розв’язання економічних та соціальних задач. Кінцевою метою оновлення виробничої бази є задоволення потреб суспільства у випуску більшої кількості продукції підвищеної якості меншими затратами, а також зниження матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності виробництва, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції та сприяння екологічності виробництва.
6. Управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва та реалізацію управлінських рішень на практиці доцільно здійснювати за допомогою використання високопродуктивних автоматизованих систем управління. Значний обсяг та велика трудомісткість розрахунків, множина показників та джерел інформації, необхідність реалізації багатоваріантних розрахунків визначають необхідність комп’ютерізації процесу технічного розвитку сучасного виробничого підприємства. В сучасних умовах найбільш прийнятною формою комп’ютеризації процесу управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази можна вважати проектування та реалізацію автоматизованої системи управління.
7. Переведення матеріально-технічної бази виробництва на новий техніко-технологічний рівень неможливо здійснити без стратегії інноваційного оновлення виробництва. Головними з концептуальних положень стратегії є: поліпшення взаємодії та посилення координації діяльності органів державного управління з інноваційно активними підприємствами; зміцнення нормативно-правової бази у галузі проведення інноваційної діяльності, впровадження міжнародних стандартів і рекомендацій; впровадження і ефективне використання сучасного банку даних пропозицій високотехнологічного устаткування, новітніх технологій та способів виробництва; визначення потреб підприємств у нових одиницях устаткування; використання сучасних методів обстежень підприємств стосовно необхідності інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва, підготовки техніко-економічного обґрунтування та проектної документації; введення податкових пільг на дослідницькі й конструкторські проекти, стимулювання рефінансування прибутку підприємств на інноваційну діяльність; розробка системи критеріїв оцінки ефективності реалізації запропонованих заходів.
8. Розвиток інноваційної діяльності реального сектору економіки України, в тому числі Житомирської області, характеризується поширенням продуктових інновацій, тобто впровадженням виробництва нових видів продукції та удосконалення такої, що випускається. Враховуючи світові економічні тенденції посилення впливу глобалізації та інтеграції, найбільш ефективним напрямом управління інноваційним розвитком є створення умов для активізації інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва, що дозволяє говорити про отримання довгострокових конкурентних переваг.
9. Пошук джерел фінансування інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва показав, що ефективним є поєднання внутрішніх джерел фінансування (прибутку, амортизаційного фонду) з використанням лізингових технологій, а також комплексна державна підтримка інноваційно активних підприємств, активне залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, заощаджень домогосподарств та ефективне управління квазірентою.
З огляду на зазначене, в дисертації робиться узагальнюючий висновок, що інноваційне оновлення матеріально-технічної бази виробництва є основою інноваційного розвитку економіки, невід’ємною складовою частиною задоволення національних інтересів держави, додатковим важелем економічного зростання регіонів. Дисертаційна робота спрямована на підвищення ефективності виробництва за допомогою реалізації організаційно-економічних чинників інноваційного оновлення матеріально-технічної бази виробництва, що, в свою чергу, може стати запорукою економічного зростання та зміцнення конкурентоспроможних позицій України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Кушніренко О. М. Техніко-економічні фактори підвищення ефективності підприємницьких структур // Галицький економічний вісник. – Тернопіль: Тернопільський державний економічний університет ім. І.Пулюя. – 2005. – № . – С. 42–45.
2. Кушніренко О. М., Валінкевич Н.В. Інноваційні аспекти оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості // Економіка промисловості України: зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2004. – С. 46–52 (особистий внесок автора – оцінка стану та обґрунтування напрямків оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості Житомирської області).
3. Кушніренко О. М. Активізація інноваційної діяльності як напрям оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості Житомирської області // Вісник державного агроекологічного університету. Науково-теоретичний збірник. – 2004. – № . – С. 267–273.
4. Кушніренко О. М. Вплив оновлення матеріально-технічної бази на підвищення ефективності розвитку матеріально-технічної бази харчової промисловості // Економіка промисловості України: зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2005. – С. 195–201.
5. Кушніренко О. М. Оцінка впливу інноваційного оновлення матеріально-технічної бази на ефективність промисловості // Регіональна бізнес-економіка та управління: науковий, виробничо-практичний журнал – Вінниця: Вінницький фінансово-економічний університет. – 2006. – № . – С. 61–66.
6. Кушніренко О. М. Квазірента як основа інноваційного відтворення матеріально-технічної бази харчової промисловості // Матеріали міжнар. наук. -практ. конф. “Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах” м. Київ, 17 травня 2007 р. – У трьох частинах / РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2007. – Ч.3. – С. 99–107.
Статті у інших наукових виданнях:
6. Кушніренко О. М. Особливості матеріально-технічної бази виробництва та напрямки її вдосконалення (на прикладі харчової промисловості Житомирської області) // Вісник інституту підприємництва та сучасних технологій. Науково-теоретичний збірник. – 2007. – № . – С. 115–121.
Тези доповідей:
7. Kyshnirenko Oksana. Innovation activity intensification as the tendency of material – technical base modernization at Zhitomir region food industry enterprises // Зб. Матеріалів Всеукр. наук.-практ. конференції "Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку" / "ЕСОМОМІСS: CURRENT AFFAIRS АND DEVELOPMENT PROSPECTS", Київ, 18-19 березня 2004 р. У 2–х т. / Редкол.: І.І.Тимошенко (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-во Європ. у-ту, 2004. – Т. 1. – С. 82–84.
8. Кушніренко О. М. Деякі проблеми матеріально-технічної бази харчової промисловості Житомирської області // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні”. – Житомир: ред. Відділ ІПСТ. – 2005. – С. 36–38.
9. Кушніренко О. М. Техніко-економічні фактори підвищення ефективності підприємницьких структур // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конференції “Розвиток підприємницької діяльності в Україні: історія і сьогодення”. – Тернопіль: Інститут економіки і підприємництва. – 2004. – С. 45–47.
10. Кушніренко О. М. Інноваційна складова сталого розвитку промисловості // Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту. ім. Лесі Українки. – 2006. – С. 250–252.
11. Кушніренко О. М. Технологічні аспекти оновлення матеріально-технічної бази харчової промисловості // Матеріали V міжнар. міждисциплінарної наук.- практ. конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. – Харків: Українська асоціація “Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет ім. В.Н Каразіна, Житомирській інститут підприємництва та сучасних технологій. – 2004. – С. 92–93.
12. Кушніренко О. М. Інноваційне оновлення як пріоритетна форма відтворення засобів виробництва // Матеріали ХХХІ наук.-практ. міжвузівської конференції, присвяченої Дню університету. – Житомир: ЖДТУ. – 2006. – С. 240–241.
13. Кушніренко О. М. Проблеми фінансового забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості // Матеріали ІХ Всеукр. наук.-практ. конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість”. – К.: Вид-во Європ.
у-ту, 2006. – С. 14–16.
14. Кушніренко О. М. Стратегія інноваційного оновлення матеріально-технічної бази продовольчого комплексу України // Матеріали 1-ої міжнародної наук.-практ. конференції “Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом”. – Житомир: Інститут підприємництва та сучасних технологій. – 2007. –
С. 139–141.
АНОТАЦІЯ
Кушніренко О.М. Управління інноваційним оновленням матеріально-технічної бази виробництва. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці науково-методологічних основ
