ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д. УШИНСЬКОГО
КОВАЛЬОВА Олена Олександрівна
УДК: 378.937+378.126+370.153
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Одеса- 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник- |
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член АПН України
Чебикін Олексій Якович,
Південноукраїнський державний педагогічний
університет ім. К.Д.Ушинського,
ректор, завідувач кафедри теорії та методики практичної психології.
методики
Офіційні опоненти: | доктор психологічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України
Балл Георгій Олексійович,
Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України,
завідувач лабораторією методології і теорії психології;
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник
Фролов Павло Дмитрович,
Інститут соціальної та політичної психології АПН України,
завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій.
Захист відбудеться “9 листопада 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.03 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (Одеса, вул. Старопортофранківська, 26).
Автореферат розісланий “5” жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В.Кузнєцова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Проблема формування іміджу є однією з актуальних у сучасній психологічній науці (О.Ю. Панасюк, Г.Г. Почепцов, В.М. Шепель тощо). Як засвідчують дослідження цих та інших учених, в останні роки означена проблема достатньо активно розробляється щодо різних видів людської діяльності. Пріоритет у її вирішенні залишається за політикою, бізнесом, мистецтвом та іншими галузями. Водночас, у сучасній психології накопичений досить широкий арсенал технологій, спрямованих на підтримку та створення іміджу різних фахів.
Аналітичний огляд досліджень (О.О. Володарської, А.О. Калюжного, Я.Л. Коломенського, О.Б. Перелигіної тощо) з порушеної проблеми засвідчує її актуальність для фахівців освіти. Утім, у проаналізованій літературі виявлено досить фрагментарні та опосередковані дані щодо психологічних характеристик іміджу фахівців освіти та умов його створення. Крім того, недостатньо досліджень, присвячених вивченню питання психологічного забезпечення формування основ іміджу у майбутніх педагогів. Водночас, за даними багатьох дослідників (В.О. Міхайлова, О.М. Осетрова, М.С. Піскунова, С.Д. Смірнова, Г.Г. Сорокіна та інших), у значної частини, як досвідчених вчителів, так і студентів-педагогів виявлені проблеми, пов’язані із самопрезентацією та самоствердженням фахівця.
Відтак, розгляд психологічних особливостей професійного іміджу вчителя та вчителя-адміністратора викликає гостру зацікавленість в спеціалістів (М.В. Апраксіна, Т.П. Афанасьєва, Г.О. Балла, Т.О. Бусигіна, Д.В. Журавльова, Ю.Н. Зубова, Т.О. Іванько, В.В. Ісаченко, Ю.О. Конаржевського та інших). Обмеженість інформації про ознаки іміджу та специфічні особливості особистості, які його детермінують у фахівців освіти, ускладнює проблему його пізнання.
Усе вищезазначене й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні особливості формування основ професійного іміджу у майбутніх педагогів”.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану Південного наукового центру АПН України (м. Одеса) “Розвиток особистості в різних умовах навчальної діяльності” (№ V001469) та затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 31.10.06). Автором досліджувалися психологія іміджу вчителя та основи його формування в студентів-педагогів.
Мета дослідження полягає в з’ясуванні психологічних особливостей іміджу сучасного вчителя та побудові системи формування його основ у навчально-професійній підготовці студентів-педагогів.
Об'єкт дослідження - професійний імідж майбутнього вчителя, що виявляється в педагогічній діяльності.
Предмет дослідження – психологічні особливості професійного іміджу майбутнього вчителя, його структура, ознаки та умови формування.
Завдання дослідження:
1. Узагальнити теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену іміджу в психології.
2. Виділити психологічні ознаки, що характеризують імідж сучасного вчителя.
3. Розробити процедуру комплексного емпіричного дослідження психологічних особливостей іміджу як майбутніх педагогів, так і досвідчених вчителів.
4. Дослідити прояв особистісних якостей, що можуть впливати на формування іміджу студентів-педагогів.
5. Побудувати й апробувати в психолого-педагогічному експерименті систему формування основ іміджу в навчально-професійній діяльності майбутніх педагогів.
Гіпотеза дослідження. В своєму дослідженні ми виходили з припущення про те, що імідж учителя детермінується комплексом як зовнішніх, так і внутрішньоособистісних психологічних ознак. При цьому вони можуть змінюватися як за проявом, так і за співвідношенням. У той же час, серед них є провідні. Визначивши останні, ми зможемо оптимізувати процес формування основ іміджу у фаховій підготовці студентів-педагогів.
Методологічною та теоретичною основою дослідження виступили наукові уявлення про особистість (Б.Г. Ананьєв, О.О. Бодальов, В.М. Мясіщев, Д.М. Узнадзе та інші), психологічні механізми прояву та формування іміджу (О.І. Коханенко, О.Ю. Панасюк, Г.Г. Почепцов, Г.Г. Сорокіна, Ю.В. Чернов тощо), теоретичні засади проблеми індивідуального стилю діяльності (О.В. Баташев, Є.О. Клімов, І.К. Маркова, Б.М. Стоу та інші), концептуальні уявлення про психологію впливу (Р. Бендлер, І.Л. Добротворський, В.В. Тараненко, Р. Чалдіні тощо), теорії навчальної та навчально-професійної діяльності (К. Беркланд, В.В. Давидов, С.Д. Максименко, О.Я. Чебикін та інші).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань та перевірки гіпотези була розроблена програма дослідження, для реалізації якої використано комплекс спеціальних методів. Теоретичні: аналіз наукової літератури; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, експертна оцінка, педагогічний експеримент; статистичні: аналіз середніх значень, інтерквартіль-ранжування, порівняння незалежних вибірок, кореляційний та факторний аналіз.
Психодіагностичні методи використовувались для виявлення індивідуальних особливостей майбутніх педагогів, що сприяють формуванню іміджу: 16 PF-опитувальник Р.Б. Кеттелла; методика діагностики самоактуалізації (САТ) Е. Шострема; методика діагностики емоційної зрілості, розроблена О.Я. Чебикіним та І.Г. Павловою; опитувальник оцінки іміджу М. Спіллейн; методика „20 висловлень” М. Куна і Т. Макпарленда; анкетування - для оцінки рівня компетентності формування власного іміджу в досвідчених педагогів. Експертна оцінка застосовувалася у визначенні змін проявів самопрезентації студентів-педагогів; під час аналізу провідних ознак іміджу вчителя та керівника освітнього закладу. Контент-аналіз – для узагальнення згадуваних у літературі ознак іміджу й аналізу самозвітів випробуваних на формувальному етапі експерименту. Застосовувався авторський опитувальник виміру ефективності ознак іміджу вчителя та керівника освітнього закладу з метою встановлення особливостей сприйняття аудиторією (батьки, учні, педагоги) іміджу фахівця освіти. Методи математичної статистики використовувались для аналізу показників, що характеризують особистісні прояви майбутніх педагогів, визначення внутрішніх зв’язків між ознаками та достовірних відмінностей їх проявів у різних умовах, з’ясування провідних детермінант формування іміджу.
Дослідження проводилося протягом 2003 - 2007 років у три етапи:
- на першому етапі здійснювалося теоретико-методологічне дослідження, спрямоване на уточнення психологічного змісту поняття іміджу, визначення специфіки іміджу в освіті, механізмів його формування;
- на другому етапі відбувалося планування й організація емпіричного дослідження, проводився математико-статистичний та теоретичний аналіз за результатами обстеження, систематизувалися отримані дані;
- на третьому етапі проводився аналіз та узагальнення існуючих засобів формування іміджу, розроблялася й апробувалася власна система психологічних основ формування та корекції професійного іміджу в майбутніх педагогів.
Загальна кількість вибірки становила 881 особу. Респондентами виступили досвідчені педагоги (146), студенти (570), батьки (165). Базою для дослідження стали: педагогічні колективи загальноосвітніх, музичних, художніх шкіл, Балтського педагогічного училища, Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, працівники бібліотек, науковці.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше:
- визначено та систематизовано особистісні професійно важливі особливості, що детермінують імідж учителя, де провідними є цілеспрямованість, рішучість, інтелектуальний потенціал, професійний досвід та інші;
- виокремлено типи іміджу (збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний);
- описано систему цілеспрямованого формування основ іміджу студентів-педагогів, яка враховує їх індивідуальні особистісні особливості, що сприяють цьому процесу.
Подальшого розвитку набули: психологічні PR-технології, що сприяють формуванню основ іміджу вчителя; уявлення про теоретико-методологічні підходи щодо аналізу змісту іміджу на рівні зовнішніх та внутрішніх факторів.
Уточнено психологічне визначення іміджу вчителя в педагогічній діяльності та ознаки, що його характеризують.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони використані в системі фахової підготовки майбутніх педагогів на рівні викладання певних розділів загальної, вікової, педагогічної і соціальної психології, а також реалізовані в межах конкретного практикуму “Психологічні основи формування іміджу в педагогічній діяльності”. Практичну цінність представляють дані, пов’язані з важливими особливостями особистості та професійними якостями, що детермінують імідж, які можуть бути використані в процесі підготовки фахівців соціонімічних професій.
Розроблена й апробована система формування основ професійного іміджу впроваджена в процес навчально-професійної підготовки майбутніх педагогів Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (акт про впровадження № 12 від 13.03.07), у фахову підготовку вчителів початкових класів Балтського педагогічного училища (акт про впровадження № 1 від 26.03.07), а також під час підвищення кваліфікації педагогів загальноосвітніх шкіл на базі Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів (акт про впровадження № 18 від 21.12.06).
Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, їх послідовною реалізацією в розв’язанні завдань емпіричного дослідження, опорою на сучасні досягнення психологічної науки в галузі вивчення особливостей іміджевих технологій та психологічних аспектів підготовки фахівців; відповідністю використаних методів предмету, меті і завданням дослідження; достатньою репрезентативністю вибірки; експериментальною перевіркою теоретичних положень у психологічному експерименті, поєднанням методів кількісної та якісної обробки одержаних емпіричних даних, застосуванням методів математико-статистичної обробки в оцінці результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на II Міжнародній науково-практичній конференції “Современные научные достижения – 2007” (Дніпропетровськ, 2007); IV Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави” (Київ, 2005); на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми психолого-педагогічного супроводу підготовки фахівців у вищій школі” (Одеса, 2006 р.). Основні ідеї роботи було викладено й обговорено на засіданнях кафедри теорії та методики практичної психології, науково-методологічному семінарі Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (Одеса, 2003-2007 рр.), а також апробовано під час психолого-педагогічних досліджень, проведених у навчальних закладах міста Одеси та області.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені у восьми публікаціях, з них чотири статті надруковано у фахових наукових виданнях України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 7 додатків. Загальний обсяг дисертації складає 340 сторінок, а основний - 185 сторінок друкованого тексту і містить 28 таблиць та 12 рисунків. Додатки складають 127 сторінок, де представлені анкети, методики, практикуми та первинні, проміжні дані емпіричних досліджень. Список використаних джерел складається із 303 найменувань, із них 26 іноземною мовою.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, зазначено особистий внесок здобувача та ступінь апробації результатів дослідження, подаються дані про структуру дисертації та її обсяг.
У першому розділі “Психологічні основи іміджу в педагогічній діяльності” подано узагальнені дані щодо змісту поняття іміджу як психологічного феномену, виходячи зі специфіки діяльності фахівця освіти; проаналізовано підходи та концепції у вивченні зазначеної проблеми й умов формування іміджу. Унаслідок виконаних досліджень узагальнено історичні передумови та сучасний стан пізнання окресленої проблеми, охарактеризовано теоретико-методологічні основи дослідження, а також побудовано модель формування іміджу працівника освіти.
Теоретичний аналіз як вітчизняної (Г.О. Балл, О.О. Кононенко, Г.Г. Почепцов, П.Д. Фролов та інші), так і зарубіжної (Р. Бендлер, А.С. Блендер, Дж. Гринер, Б. Джи, Ch.J. тощо) літератури засвідчив неоднозначність розуміння змісту іміджу. Про це свідчать визначення, що наводяться вченими в галузях політологічних, соціологічних, культурологічних, психологічних та інших наук.
Узагальнення різних підходів дозволило розглянути імідж як цілеспрямовано створюваний особливого роду образ-уявлення, що за допомогою асоціацій наділяє суб’єкт додатковими цінностями і завдяки цьому сприяє більш емоційному його сприйняттю.
Подальше дослідження засвідчило, що вивчення проблеми іміджу умовно можна розділити на два етапи, тобто спонтанний та системний. Спонтанний відображає дві тенденції, перша з яких – це опосередковані зусилля науковців пізнати різні аспекти іміджу; друга – дослідження, в яких зроблено спроби описати імідж цілісно. У системному етапі, умовно також можна виділити, з одного боку, дослідження, в яких розробляються теоретико-методологічні основи пізнання механізмів виникнення та прояву іміджу, а з іншого - різнопланові емпіричні дослідження, що орієнтуються на розкриття змісту ознак іміджу, його формування та дискредитації. З’ясовано, що проблема іміджу тісно пов’язана з такими науковими напрямами, як PR - технології, реклама, маркетинг та інші.
Розгляд психологічних теорій глибинної, когнітивної, соціальної, педагогічної психології, психології особистості тощо дозволив виділити суттєві як методологічні, так і методичні позиції (теорії керування враженнями, соціальної та міжособистісної атракції, атрибуції, соціальної установки, соціальної думки, імплітаційної теорії особистості, соціальної перцепції та інші), що можуть бути використані в пізнанні і формуванні іміджу.
Узагальнення досліджень (Г.О. Балл, О.С. Ковальчук, О.І. Коханенко, Т.І. Лук’янець, Г.А. Монахов, О.Я. Панасюк, О.Б. Перелигіна, О.О. Петрова, Г.Г. Почепцов, В.М. Шепель, T., L.K. та інші) також дозволило констатувати різноманітні варіанти типізації та структуризації іміджу. У цьому контексті можна виділити три підходи до пізнання іміджу. Перший підхід, функціональний, об’єднує авторів, що розглядають специфіку іміджу через носія та керованість системою оточення, вид діяльності, функціонування. Другий підхід, контекстний, ураховує способи виникнення та закріплення іміджу і розмежовує його на свідомий та несвідомий. Третій, порівняльний підхід, базується на класифікації іміджу за тривалістю та за знаком: стійкістю і нестійкістю, позитивністю і негативністю. Подальший аналіз зазначених підходів у змісті іміджу дозволив описати ще такі особливості, як неоднозначність класифікації та структури, суб’єктивність та середовищність, незакінченість та інтертекстуальність. Останні стали основою для подальшого дослідження специфіки іміджу фахівця освіти (вчителя та вчителя-адміністратора).
На підставі поглиблених досліджень щодо іміджу вчителя було з’ясовано, що він залежить: по-перше, від соціально-економічних умов функціонування освіти; по-друге, від факту привабливості якостей і властивостей учителя; по-третє, від організаторських умов іміджетворення; наслідувальних стереотипів, історичних і культурних традицій тощо.
Унаслідок проведеного аналізу, показано, що дослідження іміджу вчителя проводяться переважно фрагментарно. Водночас, слід зазначити, що існують розуміння образу освіти через аналогію до маркетингового середовища, яке складається з внутрішнього (покупці освітніх послуг, маркетингові посередники, конкуренти, контактні аудиторії) та зовнішнього функціонування, ураховуючи вплив чинників: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політико-правових, соціально-культурних (Т.П. Афанасьєва, Т.О. Бусигіна, В.В. Давидов, Д.В. Журавльов, Ю.М. Зубов, E.P., C. тощо). Натомість, за іншими даними, він може обумовлюватися ще й через інтерпретацію традиційних, історично сформованих освітніх компонентів (М.В. Апраксіна, О.В. Ємельянова, Ю.О. Конаржевський, О.І. Луніна, Ю.І Турчінова та інші). Узагальнення цих та інших досліджень дозволило констатувати, що носієм іміджу в системі освіти є: сам навчальний заклад, його управлінсько-адміністративний склад, учителі та учні. Визначальним моментом у констатації іміджу, зокрема є оцінка з боку суспільних інститутів влади, батьків, учнів, громадянської позиції тощо, які знаходять широкий відбиток у засобах масової інформації та комунікації.
Спираючись на вищенаведене, а також узагальнюючи дослідження (Г.О. Балл, О.О. Володарська, Д.О. Горбаткін, Є.М. Гусинський, Т.О. Іванько, О.О. Реан та інші) можна констатувати, що імідж в освіті переважно представлений як імідж особистий чи колективний, відносно всього закладу. Усі зазначені іміджі тісно взаємопов’язані та мають характерні риси, такі, як: компетентність, професійна культура, індивідуальність та соціально-демографічна специфічність.
На основі узагальнення (Є.М. Богданов, В.Г. Зазикін, С.М. Катлип, Р.О. Крамаренко, А. Мюррей, Д.В. Ольшанський, О.М. Пашенцев, В.Ф. Пеньков, E.L., P.S. та інші) цих та інших досліджень доведено, що засоби застосування PR-технологій є одним з важливих у формуванні іміджу педагога. У цьому аспекті виділено та описано найбільш придатні PR та інші технології, які можуть бути використані під час створення іміджу вчителя, визначення його функцій, завдань, специфіки впровадження в освіті, спрямування на кадрову політику.
Згідно з метою дослідження важливим було виділення найбільш суттєвих психологічних ознак, які можуть детермінувати імідж вчителя.
Проведене в цьому аспекті комплексне дослідження дозволило умовно виділити три групи ознак. До першої віднесено такі особливості особистості, як: цілеспрямованість, рішучість, сила волі, емоційна стійкість, правдивість, наявність почуття гумору, інтелектуальний потенціал, оптимізм, інтуїція в ухваленні рішень. До другої - професійно-спеціалізовані якості: володіння ораторським мистецтвом, уміння уникати конфліктів, уміння сперечатися, відповідність обіцянок вчинкам, хазяйновитість, працьовитість, відкритість у спілкуванні, уміння взаємодіяти з органами влади, уміння підбирати кадри і керувати ними, професійний досвід. До останньої групи, соціальні ознаки: популярність, респектабельність, частота згадування в засобах масової інформації, правильний спосіб життя, прихильність до спорту, сімейність, сексуальність, зовнішній вигляд, матеріальне благополуччя.
Наступним кроком, відповідно до завдань роботи, було дослідження питання стану формування іміджу в освітній діяльності. Узагальнення проаналізованих джерел (О.Д. Глоточкін, Ю.М. Забродін, Ю.М. Зубов, В.В. Ісаченко, А.О. Калюжний, О.Г. Ковальов, Л.М. Мітіна та інші) дозволило в цьому аспекті побудувати модель формування іміджу суб’єкта освітнього закладу (див. рис. 1).
У запропонованій моделі імідж виступає інтегративною властивістю, що виникає на перетині перцептивних вимог аудиторії та можливостей його носія. При цьому виділені складові перебувають у певних співвідношеннях. У розгляді іміджу суб’єкта освітнього закладу мова може йти переважно про особистість вчителя чи вчителя-адміністратора.
Когнітивний компонент | Образний компонент | Емоційний компонент
Перцептивні вимоги аудиторії системи освіти
Імідж суб’єкта освітнього закладу
Можливості суб’єкта
Теоретичні | Мотиваційні | Самопрезентативні
Усвідомлення змісту та значущості іміджу | Інформованість про важливі особистісні детермінанти іміджу | Обізнаність про формування іміджу | Наявність домагань | Прагнення до професійного самовдосконалення та самоствердження | Наявність професійної компетентності | Володіння комунікативними засобами впливу | Володіння емоційно-експресивними засобами впливу | Наявність інтелектуально-евристичних пізнавальних здібностей | Особливості особистості
Рис. 1. Модель формування іміджу суб’єкта освітнього закладу
Зазначена модель дозволяє: більш конструктивно та системно розглядати зміст іміджу вчителя; ураховувати різні його ознаки; забезпечувати адекватний підбір необхідних завдань, вправ, дій, спрямованих на бажану зміну тих чи інших ознак іміджу; проектувати вірогідні профілі типів іміджу.
У другому розділі “Дослідження іміджу сучасного вчителя та психологічні чинники його розвитку у студентів-педагогів” запропоновано комплекс методик для оцінювання сприйняття іміджу фахівця освіти та аналізу наявності вагомих ознак іміджу в майбутніх учителів; на основі отриманих емпіричних даних описано типи педагогічного іміджу; узагальнено фактори, що впливають на формування іміджу.
Вихідними передумовами проведення емпіричного дослідження психології іміджу вчителя стали: узагальнені науково-практичні дані та результати досліджень найбільш суттєвих ознак іміджу (О.І. Барановський, Я.Л. Коломінський, А.О.Кононенко, Р. Огинський, Д.В. Ольшанський, Г.Г. Почепцов, І.Д. Соколов, М. Спилейн, В.М. Шепель та інші); вивчення навчальних планів та галузевого стандарту вищої освіти з підготовки майбутніх педагогів щодо можливостей та умов формування основ іміджу; оцінка компетентності сучасних вчителів під час створення власного іміджу та особливості його сприйняття.
Дослідження проводилось у два етапи. На першому (констатувальному) етапі виділено особливості ознак, що детермінують імідж учителя та вчителя-керівника освітнього закладу. Отримані дані дозволили віднести до переліку суттєвих ознак іміджу вчителя такі: рішучість, уміння оперувати фактами, цілеспрямованість, приємний тембр голосу, працьовитість; учителя-керівника - професійний досвід, правдивість, сила волі, рішучість. Водночас, з’ясовано, що є ознаки, які можуть шкодити іміджу як учителя, так і вчителя-керівника. До останніх можна віднести: підвищену емоційність, низьку соціальну активність, недостатню презентацію в засобах масової інформації та інші.
Для узагальнення ознак іміджу в роботі використано трикомпонентний підхід, запропонований О.О. Володарською. Так, найбільш суттєвими виявилися ті ознаки, що пов’язані з соціально-науковим компонентом, а найменшими – з предметно-логічним. Останні результати розширюють існуючі уявлення про особливості іміджу і показують, що особистісно-психологічний компонент хоча і є значущим для вчителя, проте визначальним у цьому аспекті виступає соціальний фактор середовища. Ураховуючи останнє, важливим є стереотипність сприймання іміджу працівника освіти.
Подальше дослідження дозволило встановити статистично достовірні відмінності у сприйманні студентами, батьками та досвідченими педагогами іміджу вчителя та вчителя-адміністратора. Так, при сприйнятті іміджу вчителя вказаними групами, найбільша кількість достовірних розбіжностей визначена за ознаки, що характеризують емоційну стійкість (t = 4,65, р<0,01), правдивість (t = 2,70, р<0,01), почуття гумору (t = 2,70, р<0,01) та інші. Що ж стосується вчителя-адміністратора, то тут найбільше вирізняються значення вміння оперувати фактами (t = 2,11, р<0,05), володіння ораторським мистецтвом (t = 2,27, р<0,05) та інші. Такі результати є важливими з погляду визначення диференціації умов створення іміджу вказаних фахівців освіти.
Ураховуючи те, що на індивідуальному рівні ознаки, які детермінують імідж вчителя, мали досить високу варіативність, ми припустили що їх узагальнення та співвідношення в кожному окремому випадку може дозволити описати певні типи. Наше припущення базувалося на тому, що в ряді досліджень (Є.О. Голубєва, М.О. Государєв, В.О. Міхайлова, H. Gaudet та інші) було зроблено спроби диференціювати особистості в окремих видах діяльності за проявом іміджу.
Узагальнення отриманих результатів за вираженістю ознак, що детермінують імідж, дозволило в подальшому більш упевнено підійти до поглибленого вивчення вірогідних типів, використовуючи кореляційний та факторний аналіз. Результати останнього дозволили умовно визначили чотири вірогідних типи іміджу вчителя: збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний. Останні принципово не відрізнялись від типів іміджу вчителя-адміністратора.
Розглядаючи характеристику виділених типів слід зазначити, що збалансований тип вирізняється з-поміж інших високою вольовою регуляцією, цілеспрямованістю мети, впевненістю, рішучістю, сміливістю, високим рівнем домагань, оптимістичністю, адекватною самопрезентабельністю, комунікабельністю.
Характерологічними особливостями суперечливого типу іміджу особистості є, з одного боку, висока комунікативність, низька тривожність, мотивація досягнення мети, емпатійність, конфліктність, спокійність, уникнення труднощів, пасивність; з іншого - недостатність саморегуляції, емоційної стійкості, зібраності, поступливості.
Інертно-напруженому типу іміджу властиві: висока мотивація, висока тривожність, невпевненість, недостатньо виражена емоційно-вольова регуляція та самопрезентація. У той же час йому притаманні: уважність до людей, веселість, дружність, безпосередність, імпульсивність, рухливість, експресивність, щирість, емоційна стійкість, соціальна сміливість, вільність у спілкуванні.
Спонтанно-інертно-пасивний тип характеризується високою емпатією, достатньою самопрезентацією, помірною емоційно-вольовою регуляцією, водночас нерішучістю, стриманістю, невпевненістю.
Поглиблений аналіз типів із застосуванням факторного аналізу виявив, що структура збалансованого типу в цілому врівноважена. У той же час у ній чітко виділяється провідна роль емоційно-вольової спрямованості означеного типу. Суперечливий тип має чітку двополюсну будову з домінуванням пристосованості соціального інтелекту та високої мотивації. У структурі інертно-напруженого типу відмічено стійку будову за двома факторами: еґоцентричності та самодостатності. Спонтанно-інертно-пасивний тип характеризується нестійкою будовою, де визначальними виступають комунікативність та творча спрямованість. Отже, в структурі особистісних особливостей іміджу емоційно-вольові, регулятивні, самопрезентативні якості є визначальними.
Факторна структура кожного типу дозволила виділити групу детермінант, які були проаналізовані за статистичним квартіль ранжуванням. На цій основі виділено показники, що мають найбільше значення для створення іміджу в межах кожного з типів (див. табл.1).
До них увійшли: емоційно-вольові якості, комунікативність, тривожність, конфліктність. Такі показники стали основою розробки корекційної програми та її апробації на формувальному етапі експерименту.
Урахування останніх може бути також важливим у побудові та організації загальної системи, спрямованої на цілеспрямоване формування основ іміджу у майбутніх педагогів.
Таблиця 1
Співвідношення типів іміджу та провідних якостей, що їх характеризують
Типи | 1 місце | 2 місце | 3 місце | 4 місце
1 | емоційна стійкість | сміливість, рішучість | сила волі цілеспрямованість | винахідливість
Qr = 2,0-2,25 | Qr = 4,0 | Qr = 5,0 | Qr = 7,0
2 | комунікативність відкритість | прагнення до набуття знань | здатність цінувати свої здібності | витриманість поступливість
Qr = 1,0 | Qr = 2,7 | Qr = 3,0 | Qr = 6,0
3 | конфліктність, уміння впливати на поведінку інших | уміння регулювати свої емоції | працьовитість,
уникнення труднощів | здатність швидко налагоджувати контакти
Qr = 2,0 | Qr = 3,0 | Qr = 4,0 | Qr = 5,0
4 | тривожність, творча спрямованість | самоприйняття,
саморозуміння | самоактуалізація | догматичність
чуттєвість
Qr = 3,0 | Qr = 4,0-4,5 | Qr = 5,0 | Qr = 6,0
Примітка: тип 1 – збалансований, тип 2 - суперечливий, тип 3 – інертно-напружений, тип 4 – спонтанно-інертно-пасивний, Qr – значення статистичного інтерквартіль ранжування.
У третьому розділі “Розробка та апробація системи цілеспрямованого формування основ іміджу вчителя” узагальнено механізми, засоби, технології та психологічні умови формування іміджу вчителя; представлено систему формування і підтримки психологічних основ іміджу в професійній підготовці майбутніх вчителів та її апробацію.
Виконане дослідження з узагальнення механізмів та PR-технологій спрямоване на формування іміджу вчителя, з урахуванням отриманих результатів дозволило констатувати, що найбільш сприятливими для розв’язання поставлених у роботі завдань можуть бути використані як комплекси певних PR-технологій, так і окремі їх фрагменти в контексті специфіки педагогічної діяльності. Серед останніх найбільш сприятливими виступають ті, що запропоновані О.О. Морозовою, М.С. Піскуновим, Ю.В. Черновим та інші. Останні, з урахуванням специфіки впливу, нами умовно поділені на комплексні і фрагментарні.
Водночас установлено, що в педагогічній психології накопичені певні техніки, які прямо чи опосередковано спрямовані на формування основ іміджу вчителя. Вони представлені в роботах з формування педагогічної майстерності (О.І. Барановський, О.К. Маркова, О.Я. Ніконова, С.Д. Смирнов та інші), педагогічної техніки (І.М. Богданова, Т.П. Демидова, О.В. Камалетдінова, І.О. Макарова, Л.М. Мітіна тощо), психологічної організаційної діяльності учителя (О.Д.Глоточкін, В.В. Давидов, Ю.М. Забродін, Ю.О. Конаржевський, Ю.Л. Львова та інші). Базуючись на вищенаведених результатах дослідження, а також спираючись на основи організації підготовки вчителя, ми розробили цілеспрямовану систему формування основ іміджу в майбутніх педагогів.
Запропонована система передбачає: оцінку наявного особистісного та професійного потенціалу для створення власного іміджу; виявлення та корекцію небажаних особистісних особливостей, що перешкоджають створенню іміджу; формування основ компетентності на теоретичному та самопрезентативному рівнях; активізацію мотиваційної спрямованості на самоствердження в професійній діяльності; розвиток проектних умінь і знань з формування та підтримки іміджу в професійній педагогічній діяльності, з урахування індивідуальних та компенсаторних можливостей. В остаточному варіанті запропонована система являє собою навчальний практикум “Психологічні основи формування іміджу вчителя”. Специфіка практикуму полягає в тому, що він не формує іміджу, а лише надає певний універсам психологічних знань, які можуть бути використані в майбутній роботі студентів-педагогів як основа для створення власного іміджу. Апробація запропонованого підходу реалізувалася за двома стратегіями. У першій, суто прагматичній, основний акцент усіх зусиль був спрямований лише на формування основ іміджу, завдяки використанню інформації про важливі властивості, що визначають в учителя. Друга стратегія була більш комплексною і передбачала під час формування основ іміджу педагогів врахування не тільки особливостей, що детермінують імідж, а й інших особистісних якостей, які характеризують конкретну особу.
З огляду на вищенаведене, до формуючого експерименту було залучено дві групи учасників. У першій ми проводили базовий практикум, подаючи основи формування іміджу, а в другій групі практикум передбачав ще й корекцію емоційно особистісних якостей, які впливають на імідж у виділених типах.
Під час реалізації практикуму основні зусилля було спрямовано на те, щоб завдяки створенню простору найближчого становлення сприяти психічному та особистісному росту студентів та допомагати їм адаптуватися в професійному середовищі через ефективне формування основ власного іміджу. Умови, що створювалися, також мали формувати в студентів відчуття приналежності до групи, допомагати відчувати себе більш захищеними, розвивати навички соціальної поведінки, сприяти підвищенню впевненості в собі та розвитку самостійності, формувати позитивне ставлення до себе і своїх однолітків.
Система практикуму передбачала алгоритм розвитку іміджу за трьома етапами: теоретичним, практичним та етапом розвитку основ рефлексії.
Теоретичний етап був спрямований на формування; психолого-педагогічної компетентності під час розгляду основних понять та категорій, пов’язаних з іміджем; теорії, що пояснюють механізми формування, прояву іміджу, його значення в діяльності людини; внутрішніх та зовнішніх факторів, що детермінують імідж у педагогічній діяльності.
Практичний етап передбачав формування: основ використання різноманітних технік, методів, прийомів, засобів з побудови іміджу; покращання самооцінки та інших особливостей особистості, їх врахування при створенні іміджу з опорою на професійну компетентність.
Етап розвитку основ рефлексії та розробки особистої стратегії формування іміджу, його презентація з опорою на індивідуально типові особливості.
Оцінка ефективності запропонованої системи під час її апробації проводилася за результатами зіставлення даних до та після формувального етапу експерименту, які аналізувалися як за типологічним проявом, так і за відмінностями в здатності до створення власного іміджу та рівнями професійної самоідентифікації студентів.
Незважаючи на те, що випробувані, які увійшли до першої групи, за первинними даними, мали менше потенційних можливостей до створення іміджу, результати після формувального експерименту засвідчили, що в цій групі відмічені зміни більші, ніж в групі без додавання корекції.
За даними обстеження студентів, корекційна робота була більш ефективною на індивідуальному рівні за такими небажаними проявами: підвищена тривога, проблеми в комунікаційному спілкуванні. У цілому ж, було зафіксовано підвищення психологічної готовності до створення іміджу в обох групах.
Після формувального етапу експерименту, за даними експертної оцінки, (у всіх студентів), найбільший вплив на рівні достовірних відмінностей відмічений за показниками, що характеризують розвиток потреби в самопізнанні та самовдосконаленні, візуалізації психологічних проявів самопрезентації та інші (див. табл.2).
За показниками комунікативних, емоційно-вольових якостей, самооцінки та домагань особистості також відмічені зміни на рівні тенденцій до розбіжності між даними до і після формувального етапу експерименту.
Окремо слід відмітити перетворення, що відбулися внаслідок упровадження зазначеної системи в кожному визначеному типі. Так, у межах гармонійного типу в більшості випробуваних значно змінився прояв показників домінантності та напористості, радикалізму, рішучості. За показниками суперечливого типу значні достовірні відмінності зафіксовані в інтелектуальному потенціалі, швидкості вирішення практичних завдань, мотиваційній сфері. В інертно-напруженому типі відбулося значне підвищення даних за показниками комунікативності і відкритості, чуттєвості й артистичності, рухливості та веселості. У спонтанно-інертно-пасивному типі найвагоміші зміни сталися за егоцентричністю та внутрішньою напругою в групі прагматичного напряму.
Таблиця 2
Відмінності прояву показників, що характеризують основні можливості студентів до створення власного іміджу до та після формувального етапу експерименту
Етапи дослідження | Теоретична основа | Мотиваційна основа | Самопрезентативна основа
П1 | П2 | П3 | П4 | П5 | П6 | П7 | П8 | П9
Група 1 | до | 1,3 | 1,3 | 3,0 | 2,8 | 4,9 | 6,5 | 6,5 | 6,0 | 7,0
після | 4,2 | 4,2 | 4,7 | 4,9 | 6,1 | 7,2 | 7,2 | 6,4 | 6,9
t | 19,6** | 26,3** | 4,9** | 6,2** | 2,9** | 1,4 | 1,1 | 0,7 | 0,4
Група 2 | до | 1,4 | 1,5 | 2,8 | 3,0 | 5,1 | 6,0 | 6,1 | 6,1 | 6,5
після | 4,0 | 4,2 | 5,0 | 5,4 | 6,7 | 6,9 | 6,7 | 6,6 | 7,0
t | 15,8** | 28,5** | 5,31** | 5,5** | 4,0** | 2,5* | 1,4 | 1,3 | 0,7
Примітка: П 1 - усвідомлення змісту та значущості іміджу, П 2 – інформованість про важливі особистісні детермінанти іміджу, П 3 – обізнаність про формування іміджу, П 4 – наявність домагань, П 5 – прагнення до професійного самовдосконалення та самоствердження, П 6 – наявність професійної компетентності, П 7 – володіння комунікативними засобами впливу, П 8 – володіння емоційно-експресивними засобами впливу, П 9 – наявність інтелектуально-евристичних пізнавальних здібностей; група 1 – особистісного напряму (з корекцією), група 2 – прагматичного напряму; (*) – рівень значимості p<0,05; (**) – рівень значимості p<0,01.
Відтак, отримані результати дозволяють стверджувати, що основна мета запропонованої системи з формування основ іміджу в майбутніх педагогів досягнута. Найбільш ефективно, за самооцінкою студентів, цьому сприяли психологічні техніки на самопрезентацію, вправи та завдання на розслаблення, саморегуляцію та ін.
У висновках дисертації подано теоретичне узагальнення і нове наукове бачення вирішення проблеми психологічних основ формування іміджу та виявлення шляхів удосконалення підготовки майбутніх педагогів, а саме:
1. З’ясовано, що проблема психологічних основ іміджу незважаючи на її актуальність, є недостатньо розробленою, як в аспекті розуміння змісту, так і механізмів, які визначають його прояв та формування. Імідж можна розглядати як цілеспрямовано створюваний особливого роду образ–уявлення, що за допомогою асоціацій наділяє об’єкт додатковими цінностями і завдяки цьому, сприяє більш емоційному його сприйняттю.
2. Теоретико-методологічні уявлення відносно пізнання механізмів покладених в основу особистісного іміджу, умовно можна розглядати на рівні концепцій, які пояснюють психологічну структуру особистості, теоретико–методологічних засад психологічного впливу та моделей, в яких розкриваються техніки та прийоми регуляції поведінки.
3. На основі аналізу теоретичних досліджень виділено та систематизовано три групи ознак, що детермінують імідж фахівця освіти. Це, по-перше, особистісні особливості: цілеспрямованість, вольовитість, емоційна стійкість тощо; по-друге, професійні якості: професійний досвід, інтелектуально-професійний потенціал, володіння ораторським мистецтвом та інші; по-третє соціально-психологічні особливості: популярність, респектабельність, зовнішня привабливість тощо.
4. Визначено та побудовано комплекс діагностичних процедур, які дозволяють виявити та кількісно оцінити специфічні ознаки прояву іміджу й особливості особистості, що впливають на його розвиток і формування з урахуванням специфіки педагогічної діяльності.
5. На основі емпіричних досліджень доведено, що до провідних психологічних ознак, що характеризують імідж сучасного вчителя, належать: уміння оперувати фактами, приємний тембр голосу, цілеспрямованість, працьовитість, та інші, а керівника: професійний досвід, правдивість, сила волі, рішучість та інші.
6. Дослідження психологічної готовності майбутніх педагогів до формування власного іміджу в педагогічній діяльності засвідчило, що майже у половини з них відмічається відносна її готовність, іншу частину складають ті, в яких вона знаходиться на достатньому та низькому рівнях.
7. Поглиблений аналіз особистих особливостей студентів-педагогів виявив, що їх залежно від володіння основами формування власного іміджу умовно можна поділити за типами: збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний. При цьому найбільш поширеним типом є спонтанно-інертно-пасивний, найменш поширеним - збалансований.
8. Побудовано цілеспрямовану систему на рівні психолого-педагогічного практикуму з основ формування іміджу в студентів педагогів. Вона враховує особистісні особливості студентів, їх мотиваційну і самопрезентативну сфери та складається з теоретичного, практичного, рефлексивного етапів.
9. Апробація зазначеної системи в психолого-педагогічному експерименті засвідчила, що її використання в навчально-професійній підготовці студентів педагогів дозволяє підвищити їх психологічну компетентність з основ формування власного іміджу, а також практичну в аспекті використання певних психологічних технологій для створення та підтримки власного іміджу.
Отримані результати виступили основою для подальшого продовження дослідження зазначеної проблеми в аспекті визначення індивідуальної стратегії формування власного іміджу вчителя, зважаючи на його статеві, вікові особливості та специфіку предмета викладання; соціально-психологічних умов організаційного характеру для створення іміджу вчителів конкретного навчального закладу; побудови системи корекції небажаних стереотипів у вчителів щодо формування власного іміджу в умовах підвищення кваліфікації.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:
1. Ковальова О.О. Визначення співвідношень характеристик успішного іміджу лідера за допомогою ПР технологій // Наука і освіта. - 2004. - № 8-9. – С. 99-101.
2. Ковальова О.О. Психологічні особливості компетентності педагогів до формування власного іміджу // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. -– Одеса, 2006. - Вип. 11-12. – С. 46-51.
3. Ковальова О.О. Визначення типів іміджу вчителя і вчителя-адміністратора // Психологія і суспільство. Тернопільський національний економічний університет. - 2006. - № 4. – С. 81-85.
4. Ковальова О.О. Проблема формування основ позитивного педагогічного іміджу у майбутніх педагогів // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. Зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Вип. 3-4. – С. 280-286.
5. Ковальова О.О. Якості лідера, необхідні для створення позитивного іміджу керівника навчального закладу // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Збірник матеріалів IV Всеукраїнської наукової конференції. – К.: Інститут соціальної та політичної психології АПН України, 2005. – С. 196-200.
6. Ковальова О.О. Саморозвиток педагога через формування позитивного іміджу // Актуальні проблеми практичної психології: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Херсон: Інститут психології, історії та соціології ХДУ, 2006. – С. 108-111.
7. Ковальова О.О. Використання ПР технологій для створення іміджу вчителя // Проблеми психолого-педагогічного супроводу підготовки фахівців у вищій школі: Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2006. – С. 84-86.
8. Ковальова О.О. Апробація системи по наданню основ формування іміджу студентів педагогів // Современные научные достижения-2007: Материалы II Международной научно-практической конференции. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 91-94.
АНОТАЦІЯ
Ковальова О.О. Психологічні особливості формування основ професійного іміджу у майбутніх педагогів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – педагогічні та вікова психологія. – Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 2007.
Дисертацію присвячено уточненню змісту психологічної сутності іміджу фахівця освіти, розгляду концепцій, що розкривають механізми прояву самопрезентації та професійного самоствердження, класифікацій ознак іміджу та факторів, що визначають їх формування.
В емпіричному дослідженні встановлені відмінності у сприйнятті та прояві ознак іміджу педагога залежно від аудиторії освітніх послуг. Виділено типи іміджу за проявом професійно важливих та особистісних особливостей: збалансований, суперечливий, інертно-напружений, спонтанно-інертно-пасивний. У межах кожного типу встановлено провідні детермінанти, що сприяють формуванню позитивного іміджу майбутніх педагогів.
Розроблено систему психологічних основ формування та корекції позитивного іміджу майбутніх педагогів, що спрямована на забезпечення свідомого використання набутих знань для подальшого професійного самовдосконалення та самопрезентації.
Апробація зазначеної системи засвідчила позитивні зміни на мотиваційній і самопрезентативній основі формування власного іміджу майбутніх педагогів.
Ключові слова: імідж, імідж фахівця освіти, ознаки іміджу, типи іміджу, формування іміджу майбутніх педагогів.
Ковалева О.О. Психологические
