БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КЛОКАР Олег Олександрович

УДК 331.101.3:631.11

МОТИВАЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ РЕСТРУКТУРИЗОВАНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Біла Церква – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Купалова Галина Іванівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри обліку та аудиту

економічного факультету.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гнибіденко Іван Федорович,

Рада національної безпеки і оборони України,

керівник управління соціальної безпеки;

доктор економічних наук, професор

Краснов Юрій Миколайович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України,

завідувач відділу проблем гуманітарної

політики, людського розвитку і споживчого ринку.

Захист відбудеться “14” вересня 2007 р. о 11:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.821.03 в Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09117, Київська область, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою: 09117, Київська область, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “13” серпня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент І.М. Паска

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне здійснення економічних реформ в Україні, забезпечення стабільного економічного зростання та підвищення добробуту громадян не можливе без досягнення високого рівня трудової мотивації, насамперед, у сільському господарстві. Проте незважаючи на проведену реструктуризацію понад 98% сільськогосподарських підприємств, ставлення до праці більшості селян не змінилося, навіть погіршилося. Це пов’язано, передусім, з відсутністю дієвих матеріальних і соціально-психологічних стимулів у працівників даної галузі. Нині рівень оплати аграрної праці, як основної складової трудової мотивації селян, найнижчий порівняно з іншими видами економічної діяльності і не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили. Так, у 2005 р. в Україні середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві та пов’язаних з ним послугах становила лише 415 грн., або 82% рівня офіційно встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Низький рівень оплати праці, відсутність належних робочих місць, безробіття та інші мотиваційні чинники спричиняють значне вивільнення працівників із сільськогосподарського виробництва, зовнішню і внутрішню трудову міграцію в державі. За останні п’ять років показник середньорічного зменшення працівників у сільському господарстві перевищив 24 тис. осіб, а кількість мігрантів, серед яких переважають сільські жителі працездатного віку, за оцінками вчених-економістів, досягла понад 8 млн. осіб. Це спричиняє скорочення найбільш працездатної, досвідченої та перспективної, з точки зору ефективного використання і відтворення трудового потенціалу, робочої сили, насамперед, сільської молоді, що негативно позначається на економіці села і загрожує економічній безпеці України.

Проблема забезпечення ефективного мотиваційного механізму в аграрному секторі економіки привертає увагу науковців і практиків. Вагомий внесок у її розв’язання зробили такі вітчизняні та іноземні вчені-економісти: І. Ахметова, С. Бандур, О. Бугуцький, М. Будаг’янц, В. Верхоглазенко, Н. Волгін, О. Володін, О. Гніденко, І. Гнибіденко, А. Гордєєв, І. Гущіна, І. Джаін, Н. Дишлюк, В. Збарський, Ю. Краснов, Г. Купалова, Е. Лібанова, М. Малік, С. Москвічов, М. Назарук, П. Саблук, В. Онікієнко, Л. Червінська та ін. Належної уваги заслуговують також наукові розробки М. Армстронга, У. Макдауголла, Д. Маклеланда, А. Маслоу, Р. Френкіна, З. Фрейда.

Проте питання мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах з метою забезпечення комплексного розвитку сільських територій і формування соціально орієнтованої ринкової економіки вивчені недостатньо. Це стосується, насамперед, висвітлення соціально-економічної сутності та складових категорії “мотивація трудової діяльності”, розробки єдиних методологічних підходів до вивчення трудової мотивації аграрних працівників і виявлення її особливостей, характеристики основних складових мотивації трудової діяльності різних професійно-кваліфікаційних груп працівників, розробки нових шляхів підвищення оплати праці, якості трудового життя та вдосконалення системи трудової мотивації аграріїв.

Отже, актуальність, теоретико-практична значимість дослідження та аналізу проблеми мотивації аграрної праці, недостатнє її вивчення, а також необхідність пошуку нових шляхів її підвищення в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язано з тематикою науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету та здійснювалося згідно з планом держбюджетної науково-дослідної роботи за темою: “Розробка механізму стимулювання і підтримки експорту продукції АПК в умовах інтеграції до Європейського Союзу” (№ державної реєстрації 0104U004943). У межах даної теми особисто дисертантом обґрунтовано основні теоретичні засади та визначено напрями стимулювання виробництва й експорту сільськогосподарської продукції шляхом запровадження дієвої системи трудової мотивації аграрних працівників.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств. Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв’язувалися такі задачі:

- розкрити соціально-економічну сутність категорії “мотивація трудової діяльності” в аграрному секторі економіки;

- розробити методологічні та методичні підходи до вивчення мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств;

- охарактеризувати основні системи трудової мотивації в аграрному секторі економіки;

- виявити особливості формування трудової мотивації в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах;

- проаналізувати та дати оцінку стану і тенденцій розвитку мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств;

- охарактеризувати основні складові трудової мотивації різних професійно-кваліфікаційних груп сільськогосподарських працівників та оцінити фактори, що впливають на неї;

- визначити й обґрунтувати основні шляхи вдосконалення системи трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств і розробити рекомендації щодо їх практичної реалізації;

- опрацювати нові концептуальні підходи до формування механізму трудової мотивації сільськогосподарських працівників.

Об’єктом дослідження є процеси, які відбуваються у сфері виробництва, обміну, розподілу, реалізації і споживання аграрної продукції, що впливають на формування й ефективність трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств Київської області.

Предметом дослідження є сукупність методологічних, методичних і практичних аспектів формування та вдосконалення системи трудової мотивації різних професійно-кваліфікаційних груп працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить загальнонауковий діалектичний метод пізнання, при якому об’єкт дослідження вивчається як динамічна система в процесі свого розвитку. Дослідження стану і тенденцій розвитку мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств здійснено на основі діалектичного, історичного та системного методів. У процесі вивчення й узагальнення науково-практичних розробок застосовано методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Методи групування, графічний, табличний, рядів динаміки, соціологічний (анкетування) використано при оцінці рівня та тенденцій розвитку трудової мотивації аграрних спеціалістів. Індексний метод та експертної оцінки застосовано при групуванні працівників за ступенем їхньої мотивації та професійно-кваліфікаційним рівнем. Вплив факторів на рівень трудової мотивації фахівців оцінювався за допомогою економіко-статистичних методів дослідження (зв’язків – регресійного, кореляційного, дисперсійного).

Дослідження ґрунтується на положеннях економічної теорії, зокрема щодо розвитку, систематизації, узагальнення знань про трудову мотивацію, її основні системи, особливості. Воно також базується на нормативно-правових і господарських документах, розробках науково-дослідних установ та вчених-економістів.

Джерелами інформації були матеріали: Державного комітету статистики України; Міністерства праці та соціальної політики України; Державного центру зайнятості; Міністерства аграрної політики України та їх органів на місцях; розробки науково-дослідних інститутів; дані річних звітів підприємств та організацій, вибіркових монографічних та соціологічних обстежень, наукові праці тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- виявлено, обґрунтовано та оцінено провідні стимули і спонуки до праці (заробіток, соціальний статус, уникнення покарання, задоволення від роботи та самореалізація) різних професійно-кваліфікаційних груп селян з урахуванням їхніх матеріальних і соціально-культурних потреб та організаційно-правових форм реструктуризованих сільськогосподарських підприємств;

- сформовано основні риси та характеристики конкурентоздатності сільськогосподарських працівників (стать, вік, стан здоров’я, сімейний стан і склад сім’ї, освіта, професійно-кваліфікаційний рівень, досвід роботи, умови та оплата праці тощо), які впливають на трудову мотивацію, з урахуванням точок зору роботодавців і найманих працівників. Урахування їх сприятиме виявленню провідних стимулів до самовдосконалення та професійного зростання фахівців аграрного сектора економіки;

- запропоновано нові концептуальні підходи до формування механізму трудової мотивації сільськогосподарських працівників: забезпечення паритету прав усіх сторін соціально-економічних відносин щодо розподілу прибутку, права власності провідних фахівців на акції підприємства, надання робочих місць перспективним молодим і висококваліфікованих фахівцям, залучення вітчизняних та іноземних інвесторів у сільське господарство, об’єктивна оцінка і захист прав роботодавців і найманих працівників тощо. Це забезпечить розробку дієвих заходів з покращення умов праці аграріїв і формування їх позитивного ставлення до роботи;

дістали подальшого розвитку:

- трактування соціально-економічної сутності категорії “мотивація трудової діяльності”, яка, на відміну від існуючих трактувань і визначень, більш повна, оскільки характеризує трудову мотивацію не тільки як бажання людини працювати в певному соціально-економічному середовищі для задоволення власних і суспільних потреб, але і як її свідому діяльність, спрямовану на досягнення накреслених цілей з урахуванням впливу сукупності різноманітних внутрішніх і зовнішніх економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних та інших чинників. Це сприятиме створенню гнучкого та дієвого механізму трудової мотивації в аграрних підприємствах різних організаційно-правових форм;

- методологічні підходи до вивчення мотивації трудової діяльності, в частині узагальнення, систематизації та групування основних показників, які розділені на три групи: матеріальні, соціальні, психологічні. Даний підхід, на відміну від існуючих, дозволяє здійснити всебічний комплексний аналіз трудової мотивації, а не вивчення окремих аспектів праці селян;

- класифікація основних систем трудової мотивації, яка ґрунтується на більш широкому й комплексному підході порівняно з існуючим, що передбачає розподіл цих систем на три групи залежно від рівня економічного розвитку підприємства: матеріально орієнтовані, психологічно орієнтовані, комплексні. Доповнено їх класифікаційні ознаки такими як: склад і характер відносин власності, специфіка виробництва та реалізації продукції, організаційно-правова форма господарювання. Це дасть можливість виділити особливості трудової мотивації працівників різних соціально-вікових груп;

- пропозиції щодо вдосконалення системи мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств шляхом розробки та реалізації заходів як щодо збільшення обсягу їх матеріального та соціально-побутового стимулювання, так і підвищення якості трудового життя аграріїв. Даний підхід забезпечить підвищення рівня конкурентоздатності та трудової мотивації аграрних працівників, припинення масового вивільнення фахівців із цієї галузі.

удосконалено:

- основні складові мотиваційного механізму аграрних підприємств за рахунок розширення прав участі працівників у розподілі прибутку шляхом створення та забезпечення підвищеного контролю ради трудового колективу і профспілкової організації за здійсненням обов’язкових відрахувань, виплатою дивідендів, ініціюванням обчислення та надання фіксованого відсотка від чистого прибутку провідним спеціалістам підприємства тощо. Даний підхід сприятиме покращенню ставлення до праці сільськогосподарських працівників, дбайливому використанню техніки й обладнання, підвищенню соціального статусу аграріїв.

Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових надбань полягає також у комплексному розв’язанні важливого наукового завдання – удосконалення теоретико-методологічних підходів і практичних засад поліпшення мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств на регіональному та загальнодержавному рівні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для вивчення і практичного розв’язання проблеми підвищення рівня мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки організації їх фінансово-господарської діяльності.

Матеріали доповіді – аналізу “Соціально-економічна сутність та роль мотивації праці в підвищенні ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств” враховані Міністерством праці та соціальної політики України при розробці проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про впровадження структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” (довідка Міністерства праці та соціальної політики України №2/0/09-05 від 10.02.05).

Пропозиції дисертанта щодо підвищення трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств, викладені в доповідній записці “Шляхи підвищення мотивації праці сільськогосподарських працівників” використані фахівцями Київської обласної аграрної дорадчої служби при розробці комплексних програм розвитку сільських територій та залучення молоді до роботи в аграрному секторі економіки (довідка Київської обласної аграрної дорадчої служби №2-47 від 30.05.06).

Результати дослідження автора впроваджені також у практиці роботи Білоцерківського районного управління агропромислового розвитку. Зокрема, пропозиції щодо підвищення трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств використані в навчанні керівників і спеціалістів та удосконаленні кадрового менеджменту аграрних підприємств (довідка Управління агропромислового розвитку Білоцерківської районної державної адміністрації №1-02-233 від 06.07.06).

Пропозиції щодо покращення матеріального та соціально-психологічного стимулювання фахівців, зайнятих в аграрному секторі економіки, які запропоновані дисертантом за результатами науково-практичного дослідження застосовані керівництвом СТОВ “Відродження” Фастівського району Київської області в процесі розробки та впровадження нового мотиваційного механізму (довідка СТОВ “Відродження” №153 від 29.08.06).

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Білоцерківського державного аграрного університету при викладанні дисципліни “Економіка праці” (довідка Білоцерківського державного аграрного університету №01-12/752 від 07.09.06).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. В ній викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення теоретико-методологічних і практичних основ дослідження трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств і визначення шляхів її підвищення. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. Наукові праці здобувача опубліковані одноосібно, а в спільній публікації наведені лише ті ідеї та результати наукових досліджень, що отримані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях: “Наука: теорія та практика” (м. Дніпропетровськ, серпень 2005 р.); “Удосконалення фінансово-кредитної системи та бухгалтерського обліку в контексті європейської інтеграції” (м. Київ, вересень 2005 р.); “Перспективні новинки науки та техніки – 2005” (м. Дніпропетровськ, листопад 2005 р.); “Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (м. Умань, січень 2006 р.); “Сучасні наукові дослідження – 2006” (м. Дніпропетровськ, лютий 2006 р.); “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, травень 2006 р.); “Науковий потенціал світу – 2006” (м. Дніпропетровськ, вересень 2006 р.); “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, травень 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом авторського тексту 4,9 умовних друкованих аркушів, у тому числі 15 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом 3,8 умовних друкованих аркушів, що входять до переліку наукових фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації налічує 246 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація має 25 таблиць на 20 сторінках, 20 рисунків на 16 сторінках, список використаних джерел, що включає 170 найменувань на 15 сторінках і 15 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об’єкт, предмет дослідження, а також визначено наукову новизну, практичне значення результатів, одержаних автором, їх апробацію, публікації, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження мотивації трудової діяльності працівників” поглиблено соціально-економічну сутність категорії “мотивація трудової діяльності”; набули подальшого розвитку методологічні підходи до вивчення трудової мотивації щодо дослідження сукупності соціально-економічних і психологічних аспектів стимулювання сільськогосподарських працівників; виділено основні системи трудової мотивації аграріїв та висвітлено її особливості.

У результаті критичного аналізу існуючого понятійного апарату встановлено, що мотивація трудової діяльності як соціально-економічна категорія це – свідома цільова діяльність людини, спрямована на досягнення накреслених цілей з урахуванням впливу сукупності різноманітних внутрішніх і зовнішніх економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних та інших чинників.

Проблема дослідження трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств є комплексною, оскільки передбачає розв’язання багатьох взаємодоповнюючих питань: організаційних, методичних, конструктивно-логічних, аналітичних, інформаційних тощо. Тобто, на відміну від існуючих підходів, якими передбачено дослідження окремо матеріальних, соціальних і психологічних складових трудової мотивації, переважно зосереджуючись лише на аналізі впливу деяких провідних стимулів на трудову мотивацію селян, пропонується використовувати комплексний підхід. У зв’язку з цим обґрунтовано, що вивчення трудової мотивації аграріїв повинно здійснюватися за такими основними структурними блоками, які складають певні етапи дослідження щодо понятійного апарату, базових мотиваційних концепцій, експерименту (апробація і можливі зміни мотиваційних концепцій та моделей, впровадження результатів дослідження, теоретична оцінка мотиваційних моделей і механізмів) (рис. 1).

Крім цього, комплексний підхід до дослідження трудової мотивації, передбачає застосування узагальнених і систематизованих автором трьох груп показників аналізу й оцінки рівня мотивів щодо вивчення сукупності соціально-економічних і психологічних аспектів стимулювання аграрних працівників: матеріальних, соціальних, психологічних.

Рис. 1. Основні етапи дослідження трудової мотивації в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах.

Встановлено, що залежно від рівня економічного розвитку підприємства основні системи трудової мотивації в аграрному секторі економіки поділяються на: матеріально орієнтовані, психологічно орієнтовані, комплексні. Нами розширено їх класифікаційні ознаки за рахунок таких: склад і характер відносин власності, специфіка виробництва та реалізації продукції, організаційно-правова форма господарства. Дані класифікаційні ознаки є більш широкі, комплексні порівняно з існуючими. Завдяки їм виділено фактори, що впливають на особливості формування трудової мотивації аграріїв, до яких належать: державна галузева політика, кон’юнктура ринку праці, розмір заробітної плати, відносини власності, сезонність виробництва та ін.

У другому розділі “Стан та основні тенденції розвитку мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств” наведено характеристику основних складових мотивації трудової діяльності різних професійно-кваліфікаційних груп працівників; здійснено факторний аналіз трудової мотивації аграріїв; оцінено рівень і вплив конкурентоздатності працівників на трудову мотивацію; проаналізовано й оцінено сучасний механізм мотивації трудової діяльності працівників.

Встановлено, що рівень трудової мотивації працівників аграрного сектора економіки Київської області низький. Основними складовими мотивації трудової діяльності більшості робітничих кадрів аграрного сектора економіки Київщини є зовнішня позитивна мотивація (бажання селян задовольняти першочергові потреби) та зовнішня негативна мотивація (негативне ставлення людей до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, важкої роботи тощо). Разом з тим внутрішня мотивація (прагнення респондентів до професійного зростання, самореалізації та ін.) притаманна лише частині управлінських кадрів (керівники та їх заступники).

У результаті комплексного аналізу виявлено сукупність чинників, що визначають трудову поведінку селян. Вони об’єднані нами у дві групи: внутрішні (матеріальне й моральне стимулювання, рівень економічного розвитку підприємства, відносини власності тощо) та зовнішні (природно-кліматичні умови виробництва, державна політика, кон’юнктура ринку праці та ін.). Обґрунтовано, що найбільш вагомим внутрішнім фактором впливу на рівень трудової мотивації працівників є матеріальне стимулювання, насамперед, розмір заробітної плати. Так, система і розмір оплати праці істотно впливають на трудову мотивацію та продуктивність праці селян.

Проте рівень оплати праці в аграрному секторі економіки надзвичайно низький і не забезпечує навіть простого відтворення робочої сили. На початок 2006 р. у Київській області розмір середньомісячної заробітної плати в аграрному секторі економіки становив 553 грн., що в 2,3 раза менше ніж у промисловості та на транспорті. Крім цього, за даний період заборгованість із виплати заробітної плати сільськогосподарським працівникам Київщини досягала 3,5 тис. грн., що майже найбільше серед інших галузей. Дана ситуація негативно позначилася на ставленні аграріїв до праці.

Результати проведеного нами кореляційно-регресійного аналізу свідчать про тісний взаємозв’язок між заробітною платою, тарифним розрядом робітників, продуктивністю праці та втратами робочого часу. Так, варіація розміру середньомісячної заробітної плати трактористів-машиністів на 95,1% залежить від вказаних факторів (табл.1).

Виявлено, з урахуванням думки роботодавців і найманих працівників, основні риси та характеристики, які визначають конкурентоздатність різних категорій працівників і впливають на трудову мотивацію. З одного боку, більшість керівників господарств висувають високі вимоги щодо якісних характеристик робочої сили та її використання, зокрема по таких показниках: стать, вік, професійно-кваліфікаційний рівень, досвід роботи, які не завжди можуть задовольнятися через низьку якість робочої сили на селі, незбалансованість попиту і пропозиції на неї.

Таблиця 1

Вплив розміру середньомісячної заробітної плати на трудову активність працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств

Київської області, на початок 2006 р.

Показник | Групи підприємств за розміром середньомісячної зарплати, грн. | У серед-ньому

(разом) |

Відношення показників ІІІ групи до І, %

І | ІІ | ІІІ

До 410 | 410-490 | 490-570

Кількість підприємств,од. | 15 | 20 | 10 | 45–

Середньомісячна

зарплата, грн. |

380 |

470 |

550 |

466,7 |

144,7

Тарифний розряд | 2 | 3 | 3––

Тривалість робочої зміни працівника, год. |

8 |

8 |

9 |

8 |

112,5

Середньомісячна проду- ктивність праці, тис. грн. |

3,7 |

4,6 |

4,9 |

4,4 |

132,4

Втрати робочого часу на одного працівника за місяць, люд.-год. |

34 |

27 |

17 |

26 |

50

У результаті опитування випускників загальноосвітніх шкіл, ПТУ, технікумів і вищих навчальних закладів у Київській області в аграрному секторі економіки після здобуття освіти бажають працювати лише 9,6% загальної кількості респондентів, тим часом, як зайнятості в промисловості та будівництві надають перевагу майже вдвічі більше опитаних (відповідно 15,7 і 16,8%). Тобто в промисловості створено значно кращі умови для досягнення високого рівня конкурентоздатності працівників, що відображається відповідними показниками (табл. 2).

Виявлено, що нині найвищий рівень трудової мотивації склався у сільськогосподарських підприємствах Київщини, де застосовується комплексна модель мотиваційного механізму (поєднання найкращих матеріальних і соціально-психологічних стимулів). Разом з тим ставлення до праці понад 50% працівників не змінилося після розпаювання землі та майна, більш ніж 30% селян бажають передати їх в оренду іншому розпорядникові та 20% з них при ухваленні відповідного закону бажають взагалі продати землю за вигідною ціною. Тобто в цілому навіть комплексна модель мотиваційного механізму в аграрному секторі економіки не забезпечує формування позитивного ставлення до праці селян.

Таблиця 2

Провідні стимули і спонуки до трудової мотивації в сільському господарстві та пов’язаних з ним послугах і в промисловості Київської області, на початок 2006 р.

Показник | Промис-

ловість | Сільське господар-ство та пов’язані з ним послуги | Відношення показників 2 графи до 1, п.п., (+, -)

А | 1 | 2 | 3

Розмір середньомісячної заробітної плати, грн. |

1002 |

523 |

52,2 %

Відношення середньомісячної заробітної плати до прожиткового мінімуму, % |

221,2 |

115,5 |

- 105,7

Частка видатків на доплати, премії у фонді оплати праці, % |

37,0 |

20,1 |

- 16,9

Відпрацьовано працівником, год. | 1706 | 1733 | 101,6%

Частка працівників, які отримали відпустку, % |

89,0 |

81,9 |

- 7,1

Кількість зайнятої молоді, % | 31,1 | 23,4 | - 7,7

Коефіцієнт обороту працівників, % | 96,9 | 73,2 | - 23,7

Коефіцієнт прибуття працівників, % | 36,6 | 41,2 | 4,6

Коефіцієнт вибуття працівників, % | 37,3 | 51,3 | 14,0

Коефіцієнт плинності кадрів, % | 37,0 | 53,4 | 16,4

У третьому розділі “Шляхи вдосконалення системи мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств” запропоновано нові концептуальні підходи до формування механізму трудової мотивації сільськогосподарських працівників; сформульовано пропозиції щодо забезпечення участі працівників у розподілі прибутку господарств; розроблено заходи з удосконалення регулювання соціально-трудових відносин, підвищення оплати праці та якості трудового життя аграріїв.

Обґрунтовано, що існуючий мотиваційний механізм в аграрному секторі потребує вдосконалення на макро- та мікрорівнях стосовно матеріальної, соціальної та психологічної складових. Нові концептуальні підходи повинні включати в себе такі позиції: паритет прав і обов’язків кожної із сторін соціально-економічних відносин щодо розподілу прибутку підприємства; пріоритетне забезпечення робочими місцями перспективних молодих і висококваліфікованих фахівців; залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій в аграрний сектор економіки та ін.

З метою забезпечення участі працівників у розподілі прибутку аграрних підприємств слід використовувати такі сформульовані нами соціально-економічні принципи: неупереджений підхід до формування фонду нагромадження й фонду споживання; формування фонду додаткового матеріального та морального стимулювання з урахуванням якості роботи кожного працівника тощо.

Поліпшенню трудової мотивації аграріїв сприятиме удосконалення соціально-трудових відносин у колективі підприємства (рис. 2).

Рис. 2. Схема формування трудової мотивації у реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах Київської області з урахуванням професійного рівня працівників.

Із вищенаведеної схеми випливає, що керівникам слід завжди формувати соціально-трудові відносини з найманими працівниками на підставі трудового законодавства та враховуючи їхній професійно-кваліфікаційний рівень, досвід, якість роботи, сімейний стан тощо (укладання строкового трудового договору або трудового договору на невизначений термін з фіксуванням розміру матеріального та соціально-побутового забезпечення).

Обґрунтовано, що підвищення оплати праці та якості трудового життя аграріїв повинно передбачати: визначення розміру зарплати з урахуванням рівня офіційно встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи; удосконалення матеріально-технічної бази (технологічні процеси, техніка, обладнання тощо); створення належних санітарно-гігієнічних умов на виробництві (особиста гігієна); забезпечення відповідних лікувально-профілактичних умов (запобігання виробничому травматизму, професійних захворювань та ін.).

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення важливої наукової проблеми підвищення рівня мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств, а саме: поглиблено соціально-економічну сутність категорії “мотивація трудової діяльності”; досліджено відомі та розроблено нові методологічні підходи до вивчення трудової мотивації; висвітлено основні системи трудової мотивації її особливості в аграрному секторі; виявлено основні складові мотивації трудової діяльності різних груп працівників і проаналізовано фактори, що впливають на неї; оцінено рівень і вплив конкурентоздатності працівників на трудову мотивацію; проаналізовано дієвість сучасного мотиваційного механізму в аграрному секторі; визначено основні шляхи вдосконалення системи трудової мотивації сільськогосподарських працівників.

Результати дослідження дозволили дисертанту дійти таких висновків:

1. У сучасних умовах розвитку аграрного сектора економіки України значної актуальності набуває проблема дослідження мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні. Проте і дотепер вона не стала предметом комплексного дослідження, не визначено єдині теоретичні, аналітичні й методологічні підходи щодо вивчення трудової мотивації, насамперед, у сільському господарстві, в пореформований період. Також не існує єдиної термінології щодо сутності вказаної проблеми, передусім, це стосується визначення категорії “мотивація трудової діяльності” та її складових. У зв’язку з цим ускладнюються наукове пізнання й аналіз даної категорії та практичне застосування аналітичних висновків в оперативному і стратегічному управлінні діяльністю реструктуризованих сільськогосподарських підприємств.

2. Існуючі визначення й трактування мотивації трудової діяльності як економічної категорії потребують уточнення шляхом поглиблення їх соціально-економічної сутності. Тому трудову мотивацію доцільно розглядати не тільки як бажання людини працювати в певному соціально-економічному середовищі для задоволення власних і суспільних потреб, але і як її свідому діяльність, спрямовану на досягнення накреслених цілей з урахуванням впливу сукупності різноманітних внутрішніх і зовнішніх економічних, соціальних, організаційних, виробничих, трудових, політичних, екологічних та інших чинників.

3. Дослідження мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств повинно включати в себе, з урахуванням особливостей аграрного виробництва, організаційні, методичні, системно-структурні, логічні, аналітичні, інформаційні та інші питання. Воно має здійснюватися за такими основними структурними блоками, які складають певні етапи дослідження щодо понятійного апарату (аналіз філософських, психологічних, соціологічних і економічних підходів), базових мотиваційних концепцій (систематизація й узагальнення базових розробок з трудової мотивації, аналіз сучасних методологічних розробок з мотивації трудової діяльності, опрацювання нової концепції та моделі трудової мотивації, адаптованої до сучасних умов розвитку аграрного сектора економіки), експерименту (апробація і можливі зміни мотиваційних концепцій та моделей, впровадження результатів дослідження, теоретична оцінка мотиваційних моделей і механізмів).

З метою забезпечення комплексного підходу в дослідженні також слід застосовувати узагальнені та систематизовані три групи показників аналізу й оцінки рівня трудової мотивації: матеріальні, соціальні, психологічні.

4. Обґрунтовано необхідність систематизації та класифікації основних мотиваційних систем аграрних підприємств за такими основними класифікаційними ознаками: рівень економічного розвитку; територіальне розташування; організаційно-правова форма; кількість засновників; склад і характер відносин власності; специфіка виробництва та реалізації продукції; структура трудового колективу тощо.

5. Встановлено, що рівень трудової мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств Київської області низький. Це пов’язано, насамперед, з відсутністю дієвого матеріального та соціально-психологічного стимулювання працівників. Так, на початок 2006 р. у Київській області найбільш вагомий стимул – заробітна плата в сільському господарстві та пов’язаних з ним послугах становила лише 553 грн., а в промисловості, будівництві, на транспорті, її розмір був у середньому в 1,5 раза вищий. Разом з тим низький рівень соціально-побутового забезпечення селян сформував негативне ставлення людей до праці на селі в цілому.

6. У результаті проведеного дослідження виявлено, що на трудову мотивацію працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств Київської області впливають такі групи факторів: внутрішні (матеріальне та моральне стимулювання, рівень економічного розвитку підприємства, відносини власності та ін.), зовнішні (природно-кліматичні умови виробництва, державна політика, кон’юнктура ринку праці тощо). Їх слід враховувати в процесі розробки та впровадження системи трудової мотивації сільськогосподарських працівників.

7. Встановлено, що конкурентоздатність аграрних працівників є низькою. Існує значна невідповідність у оцінці керівниками підприємств і найманими працівниками визначених нами рис і характеристик конкурентоздатності, зокрема часто проявляється суб’єктивне ставлення керівників до найманих працівниць – жінок, висуваються завищені вимоги до їхнього професійно-кваліфікаційного рівня, досвіду роботи тощо.

8. Нові концептуальні підходи до формування механізму трудової мотивації в аграрному секторі економіки повинні включати в себе такі позиції: дотримання паритету прав усіх сторін соціально-економічних відносин щодо розподілу прибутку, забезпечення права власності провідних фахівців на акції підприємства, надання робочих місць перспективним молодим і висококваліфікованих фахівцям, залучення вітчизняних та іноземних інвесторів в аграрний сектор економіки та ін.

9. Покращити ставлення до праці аграріїв можливо завдяки розширенню їх прав щодо участі в розподілі прибутку. Це передбачає контроль працівниками процесу формування та використанням ресурсів фонду нагромадження та споживання підприємств, ініціювання виплати частини чистого прибутку висококваліфікованим фахівцям, створення резервного фонду для компенсації можливих ризиків від недбалого використання ресурсів підприємства працівниками тощо.

10. Сформувати високий рівень трудової мотивації в аграрному секторі економіки можливо завдяки підвищенню оплати праці та якості трудового життя селян. Це передбачає: визначення розміру заробітку з урахуванням рівня офіційно встановленого прожиткового мінімуму для працездатної особи; поліпшення матеріально-технічної бази (техніка, технологія виробництва та ін.); удосконалення санітарно-гігієнічних умов (особиста гігієна); створення відповідних лікувально-профілактичних умов (профілактика виробничого травматизму та професійних захворювань тощо).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Клокар О.О. Аналіз сучасного мотиваційного механізму в організаційно-правових структурах // Агроінком. – 2006. – №5 – 6. – С. 45 – 49.

2. Клокар О.О. Вплив основних факторів на трудову мотивацію сільськогосподарських працівників // Економіка АПК. – 2006. – №5. – С. 139 – 143.

3. Клокар О.О. Конкурентоспроможність і трудова мотивація працівників аграрного сектора економіки // Агроінком. – 2006. – №7 – 8. – С. 96 – 100.

4. Клокар О.О. Методологічні підходи до вивчення мотивації трудової діяльності в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005. – Вип. №204. Т.І. – С. 272 – 280.

5. Клокар О.О. Нові концептуальні підходи до формування системи мотивації трудової діяльності працівників у реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм // Вісник Академії праці і соціальних відносин. – 2006. – №3. – С. 54 – 59.

6. Клокар О.О. Особливості мотивації праці в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005. – Вип. №203. Т.ІІ. – С.513 – 522.

7. Клокар О.О. Раціональне застосування систем мотивації праці у підприємствах різних форм власності // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005. – Вип. №202. Т.ІІІ. – С. 688 – 695.

8. Клокар О.О. Розробка нових шляхів забезпечення сприятливих умов трудової діяльності сільськогосподарських працівників у процесі виробництва // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – Вип. №2(57). – С. 116 – 119.

9. Клокар О.О. Соціально-економічна сутність мотивації трудової діяльності // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2005. – Вип. №77 – 78. – С. 69 – 72.

10. Клокар О.О. Соціологічна оцінка мотивації працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств // Агроінком. – 2005. – №9 – 10. – С. 77 – 81.

11. Клокар О.О. Удосконалення механізму регулювання соціально-трудових відносин у реструктуризованих аграрних підприємствах // Економіка АПК. – 2006. – №3. – С. 114 – 119.

12. Клокар О.О. Удосконалення механізму участі працівників у розподілі прибутку реструктуризованих сільськогосподарських підприємств // Торгівля і ринок України. – 2005. – Вип. №20. – С. 41 – 47.

13. Клокар О.О. Удосконалення теоретико-методологічних засад трудової мотивації аграрного сектора економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – Вип. №7(62). – С. 86 – 90.

14. Клокар О.О. Характеристика та удосконалення основних складових трудової мотивації сільськогосподарських працівників // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – Вип. №6(61). – С. 136 – 139.

15. Купалова Г.І., Клокар О.О. Теоретико-методологічні аспекти оцінки конкурентоспроможності працівників аграрного сектора економіки // Теоретичні та прикладні питання економіки. – 2007. – Вип. №12. – С. 207 – 213 (внесок автора: оцінено рівень конкурентоздатності аграріїв).

В інших виданнях:

1. Клокар О.О. Аналіз та оцінка сучасного механізму мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств // Perspektivni novinky vedy a technici – 2005: Materialy II mezinarodni vedecko-praktika konference. Praha – Dnepropetrovsk, 21 – 29 listopadu 2005 roku. – Nauka i osvita; Publishing house Education and Science s.r.o., 2005. – Dil 10: Ekonomicke vedy. – P. 30 – 34.

2. Клокар О.О. Основні системи трудової мотивації в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах // Удосконалення фінансово-кредитної системи та бухгалтерського обліку в контексті європейської інтеграції: Зб. наук. пр. – К., 2005. – С.30 – 35.

3. Клокар О.О. Оцінка рівня та особливості мотивації трудової діяльності різних професійно-кваліфікаційних груп працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств // The science: theory and practice: Materials of international scientifical-practical conference. Prague – Dnepropetrovsk – Belgorod, 20th July – 5th August 2005. – Publishing house “Education and Science”; Nauka i osvita; Rusnauchkniga, 2005. – Vol.6: Economic sciences. – P. 32 – 36.

4. Клокар О.О. Підвищення якості трудового життя працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств // Сучасні наукові дослідження – 2006: Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 20 – 28 лют. 2006 р. – Наука і освіта, 2006. – Т.31: Економічні науки. – С. 68 – 70.

5. Клокар О.О. Ретроспективний аналіз соціально-економічної сутності трудової мотивації // Науковий потенціал світу – 2006: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 18 – 29 верес. 2006 р. – Наука і освіта, 2006. – Т.6: Економічні науки. – С. 32 – 34.

6. Клокар О.О. Удосконалення регулювання соціально-трудових відносин у реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах // Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності: Зб. матеріалів восьмої Всеукраїнської студентської наукової конф. Умань, 28 січ. 2006 р. – С. 32 – 33.

АНОТАЦІЯ

Клокар О.О. Мотивація трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007.

Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних і практичних рекомендацій щодо підвищення рівня мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічної сутності категорії “мотивація трудової діяльності”; формулювання методологічних підходів до вивчення трудової мотивації сільськогосподарських працівників. Здійснено класифікацію основних систем трудової мотивації в аграрному секторі та виявлено її особливості. Наведено характеристику основних складових трудової мотивації різних професійно-кваліфікаційних груп працівників. Оцінено вплив основних факторів на трудову мотивацію аграріїв. Визначено рівень конкурентоздатності сільськогосподарських працівників та здійснено оцінку його впливу на трудову мотивацію аграріїв. Проаналізовано й оцінено сучасний мотиваційний механізм в аграрному секторі. Визначено також основні шляхи вдосконалення системи мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств.

Основні результати дисертації впроваджено у практику, що сприяє застосуванню сучасних підходів до вивчення і практичного розв’язання проблеми підвищення рівня мотивації трудової діяльності працівників реструктуризованих сільськогосподарських підприємств, підвищенню оплати праці, якості трудового життя та добробуту аграріїв.

Ключові слова: працівник, сільське господарство, трудова мотивація, оплата праці, мотиваційний механізм, матеріальний стимул, моральний стимул, конкурентоздатність робочої сили, якість трудового життя.

АННОТАЦИЯ

Клокар О.А. Мотивация трудовой деятельности работников реструктуризированных сельскохозяйственных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). – Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2007.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и практических рекомендаций по повышению уровня мотивации трудовой деятельности работников реструктуризированных сельскохозяйственных предприятий.

Путем системного исследования, критического рассмотрения, сравнения и обобщения существующего понятийного аппарата углублена