ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д.УШИНСЬКОГО

Криличенко Ольга Володимирівна

УДК 371.911+372.86 + 796.07

КОРЕКЦІЯ ВИТРИВАЛОСТІ ШКОЛЯРІВ З ВАДАМИ ЗОРУ

ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, професор

Шеремет Борис Григорович,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського,

завідувач кафедри дефектології та фізичної

реабілітації, директор Інституту фізичної

культури та реабілітації.

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Синьов Віктор Миколайович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, директор Інституту

корекційної педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Ковиліна Вероніка Геннадіївна,

Південноукраїнський державний педагогічний

університет імені К. Д. Ушинського,

доцент кафедри спеціальної педагогіки

та психології.

Захист відбудеться “18” січня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .053.04 Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий “15” грудня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. А. Копусь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціальна адаптація в суспільстві людей з вадами розвитку є свідченням його гуманності і зрілості. Життя і виконання суспільно-корисної роботи людиною, яка має істотні порушення органа зору, залежить від її пристосованості до умов існування і першим кроком у цьому напрямі є її фізичний розвиток. У Державній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації” наголошується на особливій увазі до тієї категорії дітей, фізичний розвиток яких суттєво обмежений порушеннями зору. Зважаючи на це, постає проблема створення ефективних методик, що сприяють фізичному розвитку, подальшій адаптації в суспільстві дітей з порушеннями зору до продуктивної і повноцінної життєдіяльності.

Загальновизнаним є той факт, що досконалість механізмів пристосування суттєво залежить від базової фізичної підготовленості дитини, її функціональних можливостей (фізичних навичок, знань, потреби й мотивації рухових дій), що закладається під час навчання в школі. Учені наголошують на тому, що через вади зору в дітей часто виникають вторинні порушення, які спричинюють затримку фізичного розвитку, зниження показників серцево-судинної, дихальної, м'язової систем, працездатності організму загалом (В. Ф. Афанасьєв, В. Г. Григоренко, Л. Ф. Касаткін, В. О. Кручинін, А. П. Павлов, Б. В. Сермеєв, В. М. Синьов та ін.).

За останні роки в галузі корекційної педагогіки з’явилися дослідження, присвячені проблемам фізичного виховання дітей з особливими потребами, зокрема тих, що мають порушення органа зору різного ступеня. Так, у наукових працях визначено рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості дітей з вадами зору (Р. М. Азарян, В. Ф. Афанасьєв, В. Г. Ковиліна, Ю. В. Павлов та ін.); висвітлено динаміку і методику розвитку окремих фізичних якостей у дітей з порушеннями зору (Г. О. Бобков, В. А. Ковальов, Б. Г. Шеремет), їхньої фізичної працездатності (А. М. Добромислов, В. Г. Маймулов, В. С. Полинкін); з’ясовано особливості корекції рухової сфери дітей з вадами зору різними засобами фізичної культури (О. В. Начинова, В. С. Ніколаєв, Л. Б. Самбікін та ін.); досліджено функціональний стан зорового аналізатора під впливом занять фізичними вправами (А. І. Каплан, В. А. Ковальов, Є. М. Кузнецов, В. І. Сердюченко та ін.); розроблено засоби, форми та методи фізичного виховання дітей з аномаліями органа зору задля компенсування вторинних відхилень в їхньому фізичному розвитку та руховій підготовленості (Л. Ф. Касаткін, Б. В. Сермеєв, Б. Г. Шеремет та ін.). Водночас поза увагою дослідників залишилася така важлива фізична якість у дітей зі зниженим зором, як витривалість, від розвитку якої залежать працездатність та ефективність трудової діяльності людини. Це й зумовило вибір теми дослідження “Корекція витривалості школярів з вадами зору засобами фізичної культури”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах наукової теми кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського “Корекційний зміст фізичного виховання для різних категорій дітей з обмеженими психофізичними можливостями” (протокол № від 29.12.2000 р.). Автором досліджувалася проблема корекції та розвитку витривалості школярів з порушеннями зору в процесі фізичного виховання. Тема дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (протокол № від 29 травня 2003 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № від 24 травня 2007 р.).

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічну технологію корекції і розвитку витривалості школярів з порушеннями зору засобами фізичної культури.

Завдання дослідження:

1. Визначити основні форми, зміст і методи корекційно-педагогічної роботи, що використовуються для розвитку витривалості школярів з вадами зору в процесі фізичного виховання.

2. Вивчити вікові особливості функціональних можливостей і витривалості школярів з порушеннями зору.

3. Розробити та науково обґрунтувати педагогічну технологію корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору на заняттях з фізичного виховання.

4. Експериментально перевірити ефективність педагогічної технології корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору та засоби її реалізації.

Об'єкт дослідження – фізичне виховання школярів з вадами зору.

Предмет дослідження – корекція і розвиток витривалості учнів з порушеннями зору в процесі фізичного виховання.

Гіпотеза дослідження: розвиток витривалості школярів з порушеннями зору буде ефективним, якщо заняття з фізичного виховання проводитимуться за технологією, що передбачає: використання спеціальних корекційно-спрямованих дидактичних комплексів; створення спеціального корекційно-педагогічного середовища для фізичного виховання дітей з порушеннями зору; упровадження індивідуально дозованих рухових режимів з урахуванням особливостей зорового сприйняття в дітей; проведення систематичного медичного контролю за станом дітей означеної категорії під час занять з фізичного виховання.

Методи дослідження. З метою визначення основних форм, змісту і методів корекційно-педагогічної роботи, що використовуються в процесі фізичного виховання школярів з вадами зору, був проведений теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної і спеціальної літератури. Для вивчення вікових особливостей функціональних можливостей і витривалості школярів з порушеннями зору були використані функціональні проби та рухові тести. Для перевірки ефективності педагогічної технології корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору 11-12 років та засобів її реалізації використовувалися методи педагогічного спостереження й педагогічний експеримент. Обробка результатів дослідження проводилася за допомогою методів статистичного аналізу.

Базою дослідження виступили Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № для слабозорих дітей І-ІІ ступенів та Одеська гімназія № . Усього було обстежено 860 дітей, віком від 7 до 16 років, з них – 560 учнів загальноосвітньої школи та 300 учнів з порушеннями функцій зорового аналізатора. У формувальному етапі експерименту взяли участь 64 учні. Експериментальна (ЕГ) і контрольна (КГ) групи були однаковими за кількісним складом, наявністю хлопчиків і дівчаток, за видами та ступенем зорового захворювання.

Наукова новизна одержаних результатів: уперше науково обґрунтовано педагогічну технологію корекції і розвитку витривалості засобами фізичної культури у вигляді педагогічної системи відкритого типу, що містить дидактичні корекційно спрямовані комплекси (засоби та методи формування рухових дій, методи розвитку витривалості, ситуативної просторової орієнтації, медично-педагогічний моніторинг), рухові режими (оптимальне співвідношення потужності, обсягу, терміну впливу, серій, інтервалів відновлення, форм відпочинку і релаксації), методи кругового тренування, спеціальні рухові ігри, формування дидактико-реабілітаційної мотивації; визначено особливості розвитку витривалості школярів з вадами зору порівняно з їхніми однолітками з нормальним зором, які полягають у тому, що фізичний розвиток учнів з вадами зору підпорядковується загальній тенденції, але порівняно з нормою характеризується фізіологічно кризовим відставанням у всіх вікових групах як у хлопчиків, так і в дівчаток; охарактеризовано підготовчо-адаптивний, корекційно-тренувальний етапи корекції і розвитку витривалості й етап ситуативного її використання в просторовій орієнтації учнів з вадами зору; уточнено індивідуально-дозовані рухові режими розвитку загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості (оптимальне співвідношення фізичних навантажень малої, помірної, середньої і субмаксимальної потужностей з відповідним обсягом фізичних вправ) з урахуванням особливостей зорового сприйняття дітей з вадами зору; подальшого розвитку набула методика контролю за станом зорових функцій дітей під час виконання фізичних вправ.

Практичне значення одержаних результатів: розроблено педагогічну технологію корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору на заняттях з фізичного виховання, спеціальних корекційних заняттях, у навчально-тренувальному процесі з реабілітаційних видів спорту; визначено кількісні та якісні параметри корекційно спрямованих фізичних вправ і навантажень у структурі уроків фізичної культури і спеціальних корекційних занять для школярів з вадами зору 11-12 років, що дозволяють контролювати та диференціювати розвиток їхньої загальної, швидкісної, силової (динамічної) витривалості, стан кардіореспіраторної системи організму; створено дидактико-реабілітаційні комплекси фізичних вправ у структурі базових етапів.

Результати дослідження можуть бути використані методистами під час корекційної роботи з дітьми, які мають вади зору, у спеціальних закладах освіти і центрах фізичної та соціальної реабілітації для означеного контингенту дітей; у створенні навчальних посібників, методичних розробок для педагогів-реабілітологів, інструкторів, викладачів-тренерів з реабілітаційних видів спорту, студентів відповідних факультетів вищих навчальних закладів та батьків; у навчальному процесі ВНЗ у змісті дисциплін “Корекційна педагогіка”, “Фізична реабілітація”, “Адаптивне фізичне виховання”.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес комунального закладу “Одеська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат № І-ІІІ ступенів для сліпих дітей” (акт про впровадження № 46 від 27.04.07), Одеської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № для слабозорих дітей І-ІІ ступенів (акт про впровадження № 38 від 17.04.07), навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад /ясла-садок/ комбінованого типу – спеціалізована загальноосвітня школа І ступеня для дітей з вадами зору” № (акт про впровадження № від 04.03.07) й Інституту фізичної культури та реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (акт про впровадження № від 12.04.07).

Достовірність результатів дисертаційної роботи забезпечувалася науковим обґрунтуванням вихідних позицій, використанням системи методів, адекватних об'єкту, предметові, меті й завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом одержаних даних; результатами експериментальної перевірки розроблених положень.

Особистий внесок здобувача в працях у співавторстві полягав у розробці методики дозованих фізичних навантажень для дітей з порушеннями зору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було викладено та обговорено на науково-практичній конференції “Вопросы реабилитации” (м. Одеса, 2000 р.), міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів “Актуальні проблеми офтальмології” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції “Роль фізичної культури як вагомого фактора покращання стану здоров’я населення і модифікації стилю життя” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), а також на наукових семінарах і засіданнях кафедри дефектології та фізичної реабілітації Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (2000-2007 рр.).

Публікації. Результати дослідження викладено в 9 публікаціях автора, з них 4 – у фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 7 додатків. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок. У роботі вміщено 10 таблиць, 17 рисунків. Список використаних джерел налічує 220 найменувань, що охоплюють 21 сторінку. Додатки розміщені на 46 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методи дослідження, викладено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі “Стан проблеми розвитку витривалості і її корекції в дітей шкільного віку з порушеннями зору засобами фізичної культури” подано аналіз наукової літератури з проблем корекції та фізичного виховання в учнів з вадами зору, узагальнено методичні і технологічні підходи щодо розвитку витривалості в дітей з вадами зорового аналізатора, специфіки її прояву в життєдіяльності означеної категорії учнів; розглянуто місце витривалості як фізичної якості в системі фізичної і соціальної реабілітації учнів з вадами зору та її роль у формуванні системних корекційних чинників; проаналізовано дослідження в теорії спеціальної педагогіки щодо процесу формування в учнів з вадами зору соціально-біологічних адаптивних можливостей; розкрито роль загальної витривалості як фактору інтеграції швидкісної, силової (динамічної) витривалості в цілісній структурі ситуативної просторової орієнтації дітей з вадами зору.

Витривалість дітей з вадами зору вчені витлумачували під час розгляду складної структури дефекту та її впливу: на динаміку корекційних процесів (Н. Г. Байкіна, Б. В. Сермеєв, Є. П. Синьова, Б. Г. Шеремет, T.A.та ін.); на формування механізмів аеробної та аеробно-анаеробної функціональної працездатності в означеної категорії дітей (М. М. Амосов, Г. Л. Апанасенко, А. А. Віру, В. М. Платонов, В. О. Романенко та ін.); на педагогічну конверсію корекційних програм, методик, технологій, засобів фізичної та соціальної реабілітації учнів з вадами зору (В. К. Бальсевич, В. В. Бойко, Р. С. Уейнберг, В. П. Філатов, Р. Д. Шепард, Б. Г. Шеремет та ін.). Важливою ланкою теоретичних досліджень стала реалізація ідеї акцентованого впливу на рухову діяльність учнів з вадами зору через систему збережених аналізаторів у складній структурі дефекту (Е. С. Аветісов, Л. С. Вавіна, В. З. Денискіна, В. П. Єрмаков, Л. Ф. Касаткін, Б. В. Сермеєв, Є. П. Синьова, W. R.R.та ін.).

З’ясовано, що від витривалості значною мірою залежить працездатність людини, а від неї, у свою чергу, здатність до трудової діяльності та рівень побуту людини з порушенням зору. Навантаження, що потребують прояву витривалості, є основними педагогічними засобами корекції та розвитку функціональних можливостей дихальної, серцево-судинної і нервово-м’язової систем учнів з вадами зору, але вони стають ефективними лише за умови їх відповідності індивідуальним можливостям школярів.

Аналіз наукових праць, проведених вітчизняними і зарубіжними вченими, засвідчує відсутність досліджень, спрямованих на вивчення особливостей розвитку витривалості в школярів з вадами зору, а також необхідність розробки сучасних конверсійних корекційно-реабілітаційних педагогічних технологій.

У другому розділі “Вікові закономірності розвитку витривалості та засоби і методи її корекції в учнів з вадами зору в процесі фізичної та соціальної реабілітації” викладено методичну процедуру дослідження, наведено результати констатувального етапу експерименту, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних.

Для визначення вікової динаміки розвитку витривалості, працездатності і рівня ситуативної просторової орієнтації школярів з вадами зору, порівняно з учнями з нормальним зором, був проведений констатувальний етап експерименту. На цьому етапі було використано такі тести: “Біг на місці 70інтенсивності від максимальної” (за методикою Б. В. Сермеєва, В. О. Шекурова), “Біг за 5 хвилин”, “Піднімання в сід з вихідного положення лежачи на спині за 1 хвилину”, велоергометричний тест PWC170 (А. Т. Ісхакової, І. А. Корнієнка та інших), “Біг з подоланням перешкод”. Функціональний стан кардіореспіраторної системи організму оцінювався за максимальним споживанням кисню й індексу Скібінскі.

З метою визначення оптимальних режимів фізичних навантажень для корекції витривалості в школярів з вадами зору проведено порівняльний аналіз впливу фізичних вправ різного характеру на показники функцій органа зору (найближчу точку ясного зору, гостроту зору, час утримання колірного послідовного контрасту) у дітей. Для цього школярам було запропоновано виконати такі вправи: швидкісне навантаження – біг на місці з високим підніманням стегна в максимальному темпі за 10 секунд; силове навантаження – присідання до відмови; навантаження на витривалість – робота на велоергометрі чи біг у довільному темпі протягом 5 хвилин; стрибки зі скакалкою протягом 30 с; виконання бігу з високим підніманням стегна 70% інтенсивності від максимальної до зниження темпу рухів або амплітуди піднімання стегна. Після виконання кожної вправи в учнів повторно визначали зорові показники.

Найбільша кількість випадків погіршення стану зорових показників була виявлена після стрибків зі скакалкою (найближча точка ясного зору в 55учнів, гострота зору в 50учнів), бігу 70інтенсивності (найближча точка ясного зору в 50учнів), а також силового навантаження (найближча точка ясного зору в 50учнів, гострота зору в 50учнів). Ці результати дали підстави для введення обмежень щодо цих видів навантажень для дітей з вадами зору. Зниження колірного послідовного контрасту при бігу 70інтенсивності від максимальної спостерігалося лише у 18учнів. Це стало свідченням того, що означений вид рухової діяльності не викликає ретинального стомлення. Позитивно впливає на зорові показники повільний біг протягом 5 хвилин. Навантаження швидкісного характеру викликало найменші зрушення в стані зорових показників. Отже, під час підбору дозування та характеру фізичних навантажень особливу увагу необхідно приділяти учням, які мають міопію різного ступеня, а при проведенні роботи з корекції витривалості в учнів з вадами зору необхідно застосовувати контроль зорових показників для більш чіткого дозування навантажень.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що складна структура дефекту в учнів з вадами зору обумовлює рівень вторинних порушень. У всіх вікових групах (7-16 років) учнів з вадами зору виявлено статистично достовірний (р ? ,05) факт відставання показників витривалості порівняно з однолітками загальноосвітньої школи. Середні показники працездатності та функціонального стану дихальної і серцево-судинної систем були нижчими впродовж усього шкільного віку. До 10-11 років це відставання набуває кризового характеру.

З’ясовано, що проектування педагогічної технології корекції і розвитку витривалості потрібно розглядати як спеціалізовану форму педагогічного моделювання, що включає такі параметри: а) чітке визначення мети функціонування означеної технології (системоутворювальний фактор); б) визначення низки актуальних завдань (підлягають інтеріоризації) у процесі впровадження корекційно-реабілітаційної технології в соціально-освітнє середовище (відновлення, корекція, компенсація, адаптація до умов середовища, дидактично-реабілітаційна мотивація успіху); в) педагогічну, психологічну, фізіологічну та медичну діагностику первинного дефекту, вторинних порушень і базальних факторів корекційно-реабілітаційної роботи; г) експериментальну розробку критеріїв індивідуального дозування фізичних навантажень різної потужності й обсягу, фізіологічної структури, корекційних, реабілітаційних та загальнопедагогічних і психологічних факторів.

У третьому розділі “Структура педагогічної технології корекції та розвитку витривалості в учнів з вадами зору в процесі їхньої фізичної і соціальної реабілітації” розкрито зміст та структуру розробленої експериментальної технології корекції і розвитку витривалості в школярів з вадами зору, її поетапну реалізацію, подано результати формувального етапу експерименту та їх аналіз.

Експериментальна педагогічна технологія корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору була структурована таким чином, що забезпечувала: а) трансформацію інформаційної моделі навчально-виховного процесу в технологічний ланцюжок впливу корекційно спрямованих і операційно розбудованих дидактичних комплексів, які оптимально співвідносяться із системою цільових настанов, що відображають очікуваний реабілітаційний результат; б) функціонування означеної технології як взаємопов’язаної діяльності педагогів, учнів, батьків та соціуму загалом за умови оптимальної реалізації людських і технічних ресурсів; в) поетапне експериментальне впровадження педагогічної технології корекції та розвитку витривалості в соціально-освітнє середовище учнів з вадами зору; г) включення до структури означеної технології засобів та процедур соціального, педагогічного, психологічного і медичного моніторингів успішної корекційно-реабілітаційної діяльності.

Методика корекційної та реабілітаційної роботи являє собою комплекс рекомендацій, вказівок з питань організації і реалізації означеного процесу в соціально-освітньому середовищі. Педагогічна технологія є ефективною формою розвитку в учнів з вадами зору ключових життєвих компетенцій, таких, як просторова орієнтація, точність та економічність рухів, ситуативна рухова діяльність, розвиток фізичних якостей, навичок самообслуговування, спілкування, збереження і розвитку здоров’я, професійно-трудове визначення.

Спроектована педагогічна технологія корекції і розвитку в учнів з вадами зору витривалості та її структурно-функціональні компоненти є педагогічною системою відкритого типу, що забезпечує конверсію та комплементарну інтеграцію її робочих операторів, до яких належать: структура дидактичних корекційно спрямованих комплексів (засоби, методи формування рухових дій, методи виховання загальної, швидкісної і силової (динамічної) витривалості, ситуативної просторової орієнтації, медично-педагогічний моніторинг), рухові режими (оптимальне структурно-функціональне співвідношення потужності, обсягу, терміну одноразового впливу фізичних навантажень, серій, інтервалів відновлення, форм відпочинку та релаксації), методи кругового тренування, спеціальні рухові ігри, формування дидактико-реабілітаційної мотивації, уваги та витривалості зорового аналізатора школярів.

В означеній педагогічній технології було виокремлено такі етапи корекції і розвитку функціонально-рухових можливостей та витривалості в школярів з вадами зору: підготовчо-адаптивний корекційно спрямований етап, корекційно-тренувальний етап, етап ситуативного використання витривалості.

Підготовчо-адаптивний етап корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору був спрямований на вдосконалення біомеханічної структури циклічних рухових дій та функціональний розвиток дихальної і серцево-судинної систем, які є визначальними для прояву витривалості. Він тривав 3 місяці (24 уроки з фізичного виховання та 22 спеціальних корекційних заняття в умовах позакласної роботи). Спеціальні корекційні заняття відповідали структурі сучасного уроку з фізичної культури в спеціалізованій школі для дітей з вадами зору. У цих умовах загальна педагогічна щільність та моторна щільність корекційних занять мали рівень 75та 50відповідно.

Задля успішного розв’язання завдань означеного етапу було застосовано такі методи використання педагогічного, психологічного, фізіологічного, соціального впливів: 1) вербального опису рухових дій, 2) вибірково-сенсорної демонстрації, 3) спрямованого відчуття рухів, 4) диференційно-інтегрованої фізичної вправи.

В учнів з вадами зору спочатку формувалася техніка виконання рухових дій за таким алгоритмом: 1) у перших серіях спеціальних корекційних занять удосконалювались аеробні можливості; 2) у других серіях означених занять формувалось оптимальне співвідношення фазової структури рухів; 3) третя серія занять була спрямована на формування здібності контролювати власні рухи за швидкістю, аналізувати свій стан залежно від змісту завдань, що вирішувалися на конкретному занятті з корекції і розвитку витривалості; 4) четверта серія занять була спрямована на вдосконалення техніки виконання вправи, залежно від ситуацій рухової діяльності, за її просторовим, часовим, просторово-часовим та динамічним параметрами.

Наступним завданням було покращання адаптаційних можливостей учнів і вдосконалення їхньої функціональної підготовки. Для цього було використано ходьбу і біг малої та помірної потужності в рівномірному безперервному режимі, а також метод виконання безперервної варіативної вправи у вигляді фартлеку (бігу з перемінною швидкістю), кругового тренування (безперервне виконання вправ різної біомеханічної структури), рухливі ігри (“Біг по коридору”, “Біг по кільцях”, “Біг по сходинках”, “Біг за викликом”, “Два морози”, “День і ніч”, “Білі ведмеді”, “Ритмічна естафета” тощо). У зміст аеробіки та ритмічної гімнастики ввійшли: різновиди ходьби (10бігу (30танцювальні вправи (15загальнорозвивальні вправи без предметів і з предметами (20вправи з художньої гімнастики (10спортивної гімнастики (10атлетичної підготовки (5

Педагогічна технологія корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору включала комплекс спеціальної гімнастики для зорового аналізатора в поєднанні з дихальними вправами, що виконувались як на початку, так і наприкінці гімнастики. Комплекс означеної гімнастики включав: 1) фізичні вправи для шийного відділу хребта, м’язів шиї, покращання кровообігу головного мозку та органів зору (20; 2) фізичні вправи, спрямовані на м’язи, що забезпечують рух очей (20; 3) фізичні вправи для тренування рефракції й акомодації очей (20; 4) фізичні вправи на релаксацію м’язів очей (25; 5) фізичні вправи, що забезпечують покращання оксигенації організму загалом та зорового аналізатора зокрема (15 %).

Наскрізним у структурі педагогічної технології корекції і розвитку витривалості був дидактично-психологічний комплекс формування в учнів з вадами зору дидактико-реабілітаційної мотивації. Для ефективного розвитку в учнів з вадами зору витривалості в ЕГ, згідно з експериментальною технологією, на підготовчо-адаптаційному етапі фізичним навантаженням малої потужності було відведено 30-35часу. Фізичні навантаження помірної потужності охоплювали 25-30а фізичні навантаження 60потужності мали 30-35Вправи з потужністю 70-80займали лише до 5часу.

Метою наступного – корекційно-тренувального – етапу розвитку витривалості в учнів з вадами зору було вдосконалення потужності аеробних та анаеробних процесів, від яких залежить рівень загальної функціональної працездатності. Етап тривав 7 місяців (64 уроки фізичної культури та 84 заняття спеціального корекційного і тренувального спрямування). Вирішення корекційно-реабілітаційних завдань цього етапу здійснювалося на основі комплексу загальнопедагогічних та спеціально корекційних методів. Він містив: методи вербального навчання (наскрізне використання), методи вибірково-сенсорної демонстрації (10-15методи спрямованого відчуття рухової дії (10-15методи диференційно-інтегральної вправи (5-10методи інтегрованої рухової дії (70-75тифлотехніку (наскрізне вико-ристання).

Під час реалізації означеного етапу ми намагалися досягти розвитку продуктивності систем аеробного й аеробно-анаеробного енергозабезпечення в учнів з вадами зору, розвитку потужності буферних систем їхнього організму. Тому загальна педагогічна щільність корекційних занять на цьому етапі дорівнювала 85-90моторна - 75-80За змістом методи корекційного і тренувального впливів поділено на методи: рівномірної (стандартизованої), прогресуючої, регресивної та варіативної вправ. Співвідношення фізичних навантажень було таким: фізичні навантаження малої потужності склали 20-25; навантаження помірної потужності – 30-35; фізичні навантаження, спрямовані на вдосконалення аеробної працездатності – 35-45; навантаження субмаксимальної потужності – 10-15

На заняттях зі школярами з вадами зору застосовували такі види фізичних вправ: повторний, перемінний, безперервний (з поступовим зростанням швидкості) біг; кругове тренування за умови дотримання принципу прогресуючого навантаження (у методиці кругового тренування застосовували робочі фази від 20 до 25 с, інтервали відпочинку між станціями 35-85 с, а між колами – 3-5 хв. Структура комбінованої аеробіки включала дві мікрочастини: аеробну (зі співвідношенням засобів комбінованої аеробіки – 70динамічних фізичних вправ – 20фізичних вправ з розвитку координаційних можливостей учнів з вадами зору – 10та силову (динамічні вправи з додатковою вагою – 80фізичні вправи статистичної структури – 15вправи на релаксацію – 5Окрім того, на заняттях було використано рухливі ігри, які ми розглядали як дієвий фактор соціалізації означеної категорії дітей (“Музичний квач”, “Естафета парами”, “Біг раків”, “Музичні змійки”, “Команда швидконогих”, “Естафета з компонентами рівноваги”, “Біг командами”, “Білі ведмеді”, “Два морози” тощо), і спеціальні вправи та програми для покращання зору (“Пальмінг”, “Соляризація”, “Великі повороти”, “Пальцеві повороти”, “Метод Уїльяма Бейтса”, “Хатха-йога для дітей” тощо).

Відповідно до загальних параметрів регламентації корекційно-реабілітаційної діяльності учнів з вадами зору термін етапу ситуативно-варіативного використання загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості означеної категорії школярів дорівнював 2 місяцям (24 корекційних організованих та самостійних заняття).

Метою наступного – ситуативного – етапу було використання досягнутого рівня загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості в просторовому орієнтуванні в учнів з вадами зору для подальшого розвитку аеробних та аеробно-анаеробних механізмів енергозабезпечення рухової діяльності учнів з вадами зору і варіативного соціально-обумовленого використання ними загальної, швидкісної, силової (динамічної) витривалості та ситуативної просторової орієнтації в умовах соціально-освітнього середовища.

Відповідно до завдань ситуативно-варіативного етапу розвитку в учнів з вадами зору загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості, ситуативної просторової орієнтації в роботі досить інтенсивно використано методи ігрової і змагальної діяльності означених школярів.

Незаперечним є той факт, що лише в процесі ігор та змагань учень з вадами зору може вийти на рівень граничних функціональних проявів і виконати таку фізичну роботу, яка під час корекційно-тренувальних занять виявилася непосильною. Як засвідчують результати дослідження, у звичайних умовах тренування коливання показників витривалості при повторних вимірюваннях, здебільшого, не перевищують 3-4Якщо ж повторні вимірювання виконувалися в умовах змагань, або за відповідної мотивації, то приріст означеної якості становив 10-15а в окремих випадках – 20і більше. Крім ігрових і змагальних методів на цьому етапі з метою розвитку витривалості в учнів з вадами зору застосовувався повторний, перемінний, кросовий біг, кругове тренування та комбінована аеробіка, комплекси вправ для зорового аналізатора (на спеціальних корекційних заняттях та самостійно).

Корекція і розвиток в учнів з вадами зору загальної, швидкісної, силової (динамічної) витривалості виявилась ефективною завдяки комплексному використанню методів функціональної підготовки нервово-м’язової, дихальної та серцево-судинної систем. З цією метою було застосовано методи тривалої безперервної фізичної роботи (45-55інтенсивності), інтервальний метод (діапазон фізичних навантажень у межах 60-65і 75-80інтенсивності), метод безперервного варіативного впливу (40-60інтенсивності), методи безперервно-прогресуючого впливу (від 30 до 85інтенсивності), методи кругового тренування, комбінованої аеробіки та рухливих ігор.

Базові корекційно-рухові режими були: малої (інтенсивність 30-40від максимальної, режим роботи безперервний, ЧСС 102-114 уд·хв-1, термін впливу фізичного навантаження 15-18 хв), помірної (інтенсивність 40-50від максимальної, режим роботи безперервний чи перемінний, інтервали відновлення скорочені та повні, ЧСС 115-126 уд.хв-1, тривалість впливу 12-15 хв), середньої (інтенсивність 50-65від максимальної, режим роботи повторний і перемінний, термін впливу 9-12 хв, інтервали відновлення повні та скорочені, ЧСС 127-138 уд.хв-1), великої (інтенсивність 65-80від максимальної, режим роботи повторний і перемінний, час одноразового впливу 36-90 с, інтервали відновлення повні та скорочені, ЧСС 139-160 уд.хв-1) і субмаксимальної (інтенсивність 80-90від максимальної, режим роботи повторний і перемінний, час одноразового впливу 10-35 с, інтервали відновлення повні та скорочені, ЧСС 161-178 уд.хв-1) потужностей.

Результати експериментальної роботи виявили, що ефективний розвиток загальної, швидкісної і силової (динамічної) витривалості було досягнуто за рахунок спеціальних рухових режимів, що структуровані відповідно до корекційно-підготовчого, корекційно-тренувального етапів та етапу варіативного використання витривалості учнями з вадами зору. Результати тестування учнів ЕГ та КГ до і після формувального етапу експерименту подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка змін показників рухової підготовленості учнів ЕГ і КГ (M±у)

Тести | Дівчатка | Хлопчики

До

експерименту | Після

експерименту | До

експерименту | Після

експерименту

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

Біг за 5 хвилин, м | 704,2 ± 58,8 | 699,9 ± 56,7 | 813,2 ± 52,0 | 740,1 ± 51,3 | 747,0 ± 40,7 | 769,2 ± 43,1 | 884,9 ± 53,3 | 828,4 ± 47,4

Максимальне споживання кисню, мл·хв-1·кг-1 | 24,9 ± 1,8 | 24,6 ± 1,9 | 27,9 ± 1,9 | 25,7 ± 1,8 | 32,8 ± 1,8 | 32,8 ± 1,5 | 36,3 ± 1,8 | 34,0 ± 1,3

Біг 70% потужності, с | 31,3 ± 4,1 | 32,6 ± 4,6 | 40,9 ± 4,4 | 35,1 ± 3,4 | 40,7 ± 3,2 | 41,3 ± 4,2 | 52,6 ± 4,8 | 46,9 ± 4,3

Працездатність, кг·м·хв-1 | 308,6 ± 28,2 | 305,2 ± 40,5 | 394,0 ± 32,0 | 364,6 ± 37,8 | 369,3 ± 25,8 | 374,7 ± 20,7 | 462,4 ± 33,4 | 427,4 ± 34,7

Індекс Скібінскі, умовні од. | 7,1 ± 2,1 | 7,3 ± 1,1 | 9,9 ± 1,3 | 8,6 ± 1,4 | 9,3 ± 1,0 | 8,9 ± 0,9 | 11,1 ± 1,6 | 10,0 ± 1,0

Піднімання в сід, разів | 27,1 ± 2,4 | 27,3 ± 2,6 | 31,1 ± 2,6 | 28,8 ± 2,8 | 33,1 ± 2,7 | 32,5 ± 2,8 | 36,5 ± 2,8 | 33,9 ± 3,0

Біг з подоланням перешкод, с | 27,7 ± 3,9 | 27,6 ± 3,5 | 22,1 ± 2,7 | 25,5 ± 3,1 | 26,2 ± 3,2 | 26,0 ± 3,5 | 20,2 ± 2,4 | 24,7 ± 2,5

З наведених даних видно, що до експерименту в дівчаток ЕГ означений показник мав рівень 704,2 ± ,8 м, у КГ – 699,9 ± 56,7 м, а в хлопчиків ЕГ і КГ результат бігу за 5 хвилин знаходився на рівні 747,0 ± 40,7 м та 769,2 ± 43,1 м відповідно. Після проведення педагогічного експерименту в хлопчиків та дівчаток ЕГ результат бігу за 5 хвилин покращився більше, ніж в учнів КГ. Так, результат дівчаток ЕГ дорівнював 813,2 ± 52,0 м, а КГ – 740,1 ± 51,3 м, результат хлопчиків ЕГ дорівнював 884,9 ± 53,3 м, а КГ – 828,4 ± 47,4 м.

Позитивна тенденція корекційно-розвивального впливу експериментальної педагогічної технології корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору зберігалася і в зоні потужності 70від максимальної. Так, до експерименту в учнів з вадами зору ЕГ показник швидкісної витривалості за методикою Б. В. Сермеєва та В. О. Шекурова в хлопчиків ЕГ мав рівень 40,7 ± 3,2 с, у КГ – 41,3 ± 4,2 с. У дівчаток ЕГ і КГ він дорівнював 31,3 ± 4,1 с і 32,6 ± 4,6 с відповідно. Після експерименту хлопчики і дівчатка ЕГ показали вищі результати: хлопчики ЕГ – 52,6 ± 4,8 с, КГ – 46,9 ± 4,3 с; дівчатка ЕГ – 40,9 ± 4,4 с, КГ – 35,1 ± 3,4 с.

Зростання показників означених функціональних систем в учнів з вадами зору характеризувалося позитивною (р ,05) динамікою показника максимального споживання кисню. Так, у хлопчиків ЕГ та КГ рівень максимального споживання кисню до експерименту складав 32,8 ±1,8 мл·хв-1·кг-1 та 32,8 ±1,5 мл·хв-1·кг-1, а після експерименту – 36,3 ±1,8 мл·хв-1·кг-1 і 34,0 ±1,3 мл·хв-1·кг-1 відповідно. У дівчаток ЕГ і КГ до експерименту означений показник мав рівень 24,9 ±1,8 мл·хв-1·кг-1 і 24,6 ±1,9 мл·хв-1·кг-1відповідно; після експерименту цей показник у дітей ЕГ був вищим, ніж у дітей у КГ, і дорівнював 27,9 ±1,9 мл·хв-1·кг-1 і 25,7 ±1,8 мл·хв-1·кг-1 відповідно.

Отже, досягнута під час формувального етапу експерименту динаміка зростання показника максимального споживання кисню в учнів з вадами зору свідчить про те, що корекційно спрямовані методи розвитку витривалості є ефективними.

Вплив педагогічної технології корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору обумовив позитивну динаміку в ЕГ показника фізичної працездатності аеробного спрямування. Так, хлопчики ЕГ після формувального експерименту мали рівень фізичної працездатності в межах 462,4 ± 33,4 кг·м·хв-1, а КГ – лише 427,4 ± 34,7 кг·м·хв-1. Дівчатка ЕГ – 394,0 ± 32,0 кг·м·хв-1, КГ – 364,6 ± 37,8 кг·м·хв-1.

Вивчення й узагальнення результатів формувального етапу експерименту з проблеми корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору дозволив з’ясувати, що ситуативно-варіативний вплив фізичних навантажень у структурі дидактичних, корекційних, реабілітаційних та тренувальних комплексів і рухових режимів обумовив зростання функціональної працездатності серцево-судинної та дихальної систем, що відображає значення індексу Скібінскі в школярів з вадами зору. Означений показник після формувального етапу експерименту в хлопчиків ЕГ становив 11,1 ± ,6, КГ – 10,0 ± ,0, у дівчаток – 9,9 ± ,3 і 8,6 ± ,4 ЕГ та КГ відповідно.

Функціональні можливості дихальної та серцево-судинної систем в учнів з вадами зору зростають за рахунок корекційного і розвивального впливу фізичних індивідуально дозованих навантажень малої (35-40від максимальної), помірної (50-55від максимальної) та великої (60-70від максимальної) потужностей.

Безперечно, що фізичні вправи із силовим динамічним компонентом у структурі кругового тренування і комбінованої аеробіки обумовили в учнів з вадами зору ЕГ удосконалення міжм’язової координації та розвиток силових здібностей.

Після проведення формувального етапу експерименту в хлопчиків та дівчаток ЕГ результати тесту “Піднімання в сід” виявилися достовірно вищими, ніж в учнів КГ. Так, результат хлопчиків ЕГ дорівнював 36,5 ±2,8 м, а КГ – 33,9 ±3,0 м; результат дівчаток ЕГ дорівнював 31,1 ±2,6 м, а КГ – 28,8 ±2,8 м.

Під час аналізу й інтерпретації результатів формувального етапу експерименту встановлено факт позитивного впливу розробленої педагогічної технології корекції і розвитку витривалості на розвиток та вдосконалення в учнів з вадами зору ситуативної просторової орієнтації. Спостерігалася така позитивна динаміка результатів тесту “Біг з подоланням перешкод”: у хлопчиків середній результат складав 20,2 ± 2,4 с (КГ 24,7 ± 2,5 с), а в дівчаток – 22,1 ± 2,7 с (КГ 25,5 ± 3,1 с).

Після проведення формувального етапу експерименту всі школярі КГ та ЕГ пройшли повторне медичне обстеження стану зору. Результати початкового і повторного медичного обстеження виявили випадки зміни стану зорових функцій: покращання, погіршення стану зорових функцій та випадки, коли зорові функції залишились на вихідному рівні (табл. ).

Таблиця 2

Зміни в офтальмологічних показниках в учнів з вадами зору ЕГ і КГ після експерименту

Показник | Група дослідження | Без змін | Покращання | Погіршення

Гострота зору | ЕГ | 82,5 % | 12,7 % | 4,8 %

КГ | 82,5 % | 9,5 % | 8,0 %

Найближча точка ясного зору | ЕГ | 79,3 % | 17,5 % | 3,2 %

КГ | 92 % | 3,2 % | 4,8 %

Як бачимо, у школярів ЕГ частіше спостерігалися випадки покращання зорових функцій, ніж КГ. Так, гострота зору в ЕГ покращилась у 12,7школярів, а найближча точка ясного зору в 17,5учнів ЕГ (у КГ – у 9,5та 3,2відповідно). Погіршення стану зорових функцій в ЕГ спостерігалося за станом гостроти зору в 4,8учнів (у КГ – у 8,0за положенням найближчої точки ясного зору – в ЕГ у 3,2учнів (КГ – у 4,8).

Отже, результати обстеження підтвердили, що розроблена педагогічна технологія корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору є ефективною та забезпечує корекцію і розвиток функціональних можливостей та працездатності їх організму.

Системне дослідження результатів формувального етапу експерименту дозволило встановити, що визначена педагогічна технологія корекції і розвитку витривалості забезпечує не лише корекцію рухової сфери, а й досить високий рівень сформованості в учнів з вадами зору дидактико-реабілітаційної мотивації.

У висновках викладено результати дослідження, основні з них такі.

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми визначення форм, змісту і методів корекційно-педагогічної роботи в процесі фізичного виховання школярів з вадами зору з метою розвитку витривалості. З’ясовано вікові особливості функціональних можливостей і рухової підготовленості школярів з порушеннями зору. Розроблено й науково обґрунтовано педагогічну технологію корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору, експериментально перевірено й обґрунтовано її ефективність.

1. Системно-аналітичне вивчення науково-методичної літератури, узагальнення корекційно-реабілітаційної роботи з учнями, які мають вади зорового аналізатора, а також результати власних досліджень вікових закономірностей розвитку загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості дозволили констатувати, що структура педагогічної технології корекції і розвитку витривалості визначається рівнями їхньої функціональної підготовленості та ситуативної просторової орієнтації, що є визначальними факторами розвитку і реалізації означених фізичних можливостей.

Особливості корекції і розвитку витривалості в учнів з вадами зору визначалися кількістю збірних морфо-функціональних факторів, що під впливом індивідуально-дозованих фізичних навантажень різної потужності й обсягу стимулювали розвиток витривалості. Структура морфо-функціональних факторів була визначальною в проектуванні й експериментальному впровадженні означеної педагогічної технології.

2. Установлено, що фізичний розвиток учнів з вадами зору підпорядковується загальній тенденції генезису дітей та підлітків, але порівняно з нормою характеризується фізіологічно кризовим відставанням у всіх вікових групах як у хлопчиків, так і в дівчаток. Низький рівень функціональних можливостей, працездатності та нервово-м’язової систем зумовив загрозливий рівень фізичних можливостей учнів з вадами зору при виконанні вправ, що потребують прояву загальної, швидкісної та силової (динамічної) витривалості і ситуативної просторової орієнтації, на