НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кирій Петро Іванович

УДК 635.64.006:631.527

Удосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць четвертої світлової зони

06.01.06 - овочівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – | доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Барабаш Орест Юліанович, Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор Болотських Олександр Степанович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри плодоовочівництва і зберігання

кандидат сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник Жук Віталій Юхимович,

Київська дослідна станція Інституту овочівництва та баштанництва УААН, завідувач лабораторії дворічних овочевих культур

Захист відбудеться “08” листопада 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий “5” жовтня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Присташ

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Помідор – найбільш поширена рослина в закритому ґрунті України. Сучасна технологія його вирощування в продовженій культурі для забезпечення врожайності на рівні 45-50 кг/м2 передбачає використання зимових блокових теплиць обладнаних системою малооб’ємної гідропоніки. Її удосконалення потребує постійного підбору та впровадження у виробництво нових високопродуктивних індетермінантних гібридів, краще пристосованих до особливостей штучних субстратів. Актуальність використання нового сортименту помідора обумовлена тим, що врожайність сучасних гібридів-стандартів (Раїса F1, Маєва F1) не перевищує 55-58 кг/м2. Одним із шляхів її підвищення є формування китиць рослин. Через індивідуальні вимоги гібридів F1 до цього технологічного прийому та необхідність узгодження з уже існуючими технологіями, в Україні існують лише окремі теоретичні обґрунтування доцільності його застосування. Проте, дослідження формування китиць рослин гібридів помідора іноземної селекції в Німеччині та Нідерландах вказує на можливість підвищення їх врожайності на 15-20%.

Зважаючи на вищенаведене, підбір нових індетермінантних гібридів та вдосконалення технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць є необхідним і актуальним завданням сучасного овочівництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної програми Національного аграрного університету “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому грунті” (номер державної реєстрації 0103U008113).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було удосконалення та теоретичне обґрунтування елементів технології вирощування гібридів помідора в продовженій культурі сучасних зимових блокових теплиць для забезпечення врожайності понад 55-58 кг/м2 в умовах IV світлової зони України. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання:–

дослідити біологічні особливості та реакцію на фактори навколишнього середовища нових гібридів F1 помідора за вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць;–

вивчити динаміку плодоношення гібридів F1 помідора і підібрати найбільш ранньостиглі та врожайні для вирощування в зимових блокових теплицях;–

встановити вплив способів формування китиць рослин на їх ріст, розвиток та врожайність;–

дослідити залежність між основними біометричними, фенологічними показниками, врожайністю плодів гібридів F1 помідора та об’ємом субстрату;–

встановити товарність та основні біохімічні показники плодів помідора залежно від гібрида, способу формування китиць рослин, об’єму субстрату;–

визначити економічну та біоенергетичну ефективність вирощування нових гібридів помідора, способів формування китиць рослин, використання різних об’ємів субстрату.

Об’єкт досліджень – фізіологічні процеси в рослинах помідора залежно від гібрида, способу формування китиць рослин, об’єму субстрату за вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць на малообємній гідропоніці.

Предмет досліджень – гібриди F1 помідора: Раїса, Камерон, Кунеро, Євпатор, Алькасар, Алла 2; способи формування китиць рослин; об’єми субстрату.

Методи досліджень – вегетаційні і лабораторні досліди, статистичні методи аналізу результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено технологію вирощування індетермінантних гібридів F1 помідора в продовженій культурі шляхом підбору нового сортименту з цінними господарсько-біологічними особливостями. Вперше в Україні визначено вплив способу формування китиць рослин помідора на врожайність та товарність плодів. Встановлено оптимальний спосіб їх формування. Досліджено вплив об’єму субстрату за вирощування рослин на матах з мінеральної вати на ріст, розвиток і врожайність помідора. Встановлено альтернативний зменшений об’єм субстрату для вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць.

Практичне значення результатів. Відібрано індетермінантні гібриди помідора F1 Кунеро та Алла 2, які за вирощування у продовженій культурі на малооб’ємній гідропоніці забезпечили найвищу загальну врожайність 62,0 та 60,5 кг/м2, що на 5,4 та 3,9 кг/м2 більше від контролю (Раїса F1). Встановлено спосіб формування китиць рослин, який забезпечив найвищу врожайність (58,2 кг/м2) та рівень рентабельності (86,3%). Доведено доцільність вирощування гібрида Раїса F1 за об’єму субстрату 3,750 л, що підвищує рентабельність виробництва на 13,7%. У ВАТ „Комбінат „Тепличний” у 2006 році впроваджено вирощування гібрида Раїса F1 в зимових блокових теплицях на мінеральній ваті „Гродан Майстер” з об’ємом субстрату 3,750 л, спосіб формування китиць рослин цього гібрида та вирощування нового вітчизняного гібрида Алла 2 F1 на площах відповідно 18000 м2, 24000 м2 та 1510 м2. В ПОСП “Умань-ТОК” (м. Умань) у 2006 році впроваджено вирощування гібрида Кунеро F1 на площі 2500 м2. Річний економічний ефект від впровадження становив 247,5 тис. грн.

Особистий внесок здобувача. Полягає в опрацюванні джерел літератури, постановці завдань, розробці способів їх вирішення, підборі методик, проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці отриманих результатів, їх теоретичному узагальненні і практичному впровадженні.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень були представлені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів НАУ (Київ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Симиренківські читання” (Київ, 2004), міжнародній науковій конференції “Состояние и проблемы научного обеспечения овощеводства защищенного грунта ” (Москва, 2003р., 2005р.).

Публікації. Результати проведених досліджень викладено у 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях без співавторів.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках та складається з вступу, огляду літератури, результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, додатків. Список використаної літератури включає 235 найменувань, з них 13 латиницею. Матеріали дисертації ілюстровані 36 таблицями, 14 рисунками.

Основний зміст роботи

Відомості про гібриди, що поширені в УкраЇні та технологію їх вирощування

(огляд літератури)

Проводиться аналіз досліджень, проведених вітчизняними і зарубіжними вченими з питань підбору гібридів помідора, способів формування китиць та використання різних об’ємів субстрату мінеральної вати за вирощування рослин в малооб’ємній культурі. В джерелах літератури існує кілька концепцій з питань підбору гібридів для умов продовженої культури (Король В.Г., 2000; Кравченко В.А., 2002; Гавриш С.Ф., 2002; Sansavini S. 1996). Суперечливими є питання необхідності формування китиць рослин та можливості зменшення об’єму субстрату за використання малооб’ємної гідропоніки. Зважаючи на це, існує необхідність дослідити вищенаведені елементи технології вирощування помідора в продовженій культурі зимових блокових теплиць в умовах четвертої світлової зони.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу проводили у 2003-2005 рр. в зимових блокових теплицях типу „Венло” на малооб’ємній гідропоніці відкритого акціонерного товариства „Комбінат „Тепличний” (с. Калинівка, Броварського району, Київської області).

Дослідження виконували згідно з „Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві” ІОБ УААН (2001). Варіанти дослідів розміщували методом рендомізації. Кожний дослід проводили у трикратній повторності. Розсаду на постійне місце висаджували у фазі 9-11 справжніх листків. Об’єм субстрату під однією рослиною становив 3,750 л, густота рослин – 2,5 шт./м2, площа облікової ділянки – 5,6 м2, кількість рослин на обліковій ділянці – 14 шт.

Сухе насіння гібридів F1 помідора висівали в рекомендовані строки – 20-22 листопада у пінопластові касети розміром 40х60х5 см з коміркою 2,5х3х3 см заповнені мінеральною ватою „Гродан Майстер”. Після цього його вкривали шаром вермикуліту (до 1,5 см) та замочували у живильному розчині. Перші 4-5 діб проростання насіння відбувалось в камері для пророщування за постійної температури 24 0С. Після цього касети переносили у відділення сіянців. У період росту розсади на спеціальних стелажах двічі проводили розстановку рослин. Для електродосвічування розсади використовували світильники типу ЖСП 02 ВОТ-600-022 У5 „Ватра” (Україна) з лампами MASTER SON-T PIA Green Power 600W „Philips”. Інтенсивність освітлення становила 11000 лк. Опромінювачі були розміщені на висоті 1,46 м від поверхні стелажу.

У віці 36-38 діб розсаду переносили в теплицю і розставляли на мати мінеральної вати „Гродан Майстер” (без контакту з ним кореневої системи). Висаджування рослин у мати проводили за цвітіння однієї-трьох квіток у першій китиці.

Під час росту та розвитку рослин проводили мікрокліматичні та фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, обліки врожайності, визначали товарність, біохімічний склад плодів. Контроль за температурою та вологістю повітря у теплиці здійснювали мікрокліматичним комп’ютером “Priva Integro”.

Біометричні вимірювання проводили на п’яти рослинах у першій та третій повторності (А.А. Плохинский, 1961) впродовж усього періоду їх росту та розвитку. Площу листків помідора визначали розрахунковим методом за формулою, викладеною в працях В.Ф. Белика (1970):

S = n 17,2 + n 0,364 h2

де S – площа поверхні листка, м2; n – кількість листків, шт.;
h2 – середня довжина листка в квадраті, м2.

Основні біохімічні показники плодів помідора визначали за загальноприйнятими методиками: вміст сухої речовини в плодах - методом висушування наважки за температури 1050С до постійної маси (ГОСТ 13586.5-93), загальний цукор – за Бертраном (ГОСТ 8756.13-87), вітамін С – йодистим калієм за Муррі (ГОСТ 14556-89), загальну кислотність – методом титрування витяжки з плодів розчином лугу і її загальну кількість перераховували на яблучну кислоту, вміст нітратів – іонметричним методом за допомогою іонселективного електроду ЭИМ-11 та іоновимірювального приладу ЭВ-74 (ГОСТ 5048-89).

Статистичну обробку отриманих даних здійснювали методом дисперсійного аналізу, викладеним у працях Б.А. Доспєхова (1985) з використанням комп’ютерих програм Agrostat та Statistica 6.0.

Схеми дослідів

Дослід 1. Підбір індетермінантних гібридів помідора для вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць на малооб’ємній гідропоніці. Варіанти: 1) Раїса F1 (контроль); 2) Камерон F1; 3) Кунеро F1; 4) Алькасар F1; 5) Євпатор F1; 6) Алла 2 F1.

Дослід 2. Вплив формування китиць гібрида помідора Раїса F1 на ріст, розвиток та урожайність рослин за вирощування у продовженій культурі. Варіанти: 1) без формування китиць (контроль); 2) першу китицю формували на три, другу – на чотири, а третю і наступні – на п’ять плодів; 3) всі китиці формували на п’ять плодів; 4) першу китицю формували на три, другу – на чотири, третю – на п’ять, а четверту і наступні – на шість плодів; 5) всі китиці формували на шість плодів.

Дослід 3. Ріст, розвиток та урожайність рослин гібрида помідора Раїса F1 залежно від об’єму субстрату. Варіанти (об’єм субстрату на одну рослину): 1) 3,750 л; 2) 5,625 л (контроль); 3) 7,500 л.

Підбір індетермінантних гібридів помідора для вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць на малооб’ємній гідропоніці

Залежно від гібрида в 2003-2005 рр. бутонізація першої китиці відбувалась на 40-46 добу після появи сходів. Як показали спостереження, це зумовило вступ рослин у фазу цвітіння, через 48-56 діб після з’явлення сходів (табл. 1). Найшвидше зацвітали рослини гібрида Євпатор F1 та Кунеро F1 – на 49 добу після появи сходів. Рослини у контролі зацвітали в середньому на 4 доби пізніше. Різниця у швидкості настання фази цвітіння в кожного гібрида за роками не перевищувала двох діб, тоді як відмінності між гібридами коливалися в межах семи діб.

Таблиця 1 – Скоростиглість індетермінантних гібридів помідора за вирощування в продовженій культурі зимових блокових теплиць

Гібрид F1 | Кількість діб від сходів, до | Кількість квіток на першій китиці, шт. | Висота закладання першої китиці, см

бутонізації першої китиці | цвітіння

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.

Раїса (к)* | 43 | 45 | 44 | 52 | 54 | 53 | 4 | 5 | 4 | 15,7 | 16,4 | 16,1

Камерон | 44 | 44 | 43 | 55 | 54 | 54 | 4 | 4 | 4 | 15,9 | 17,1 | 16,8

Кунеро | 42 | 43 | 41 | 48 | 50 | 49 | 5 | 4 | 5 | 15,4 | 16,2 | 15,0

Євпатор | 40 | 41 | 40 | 49 | 49 | 48 | 5 | 4 | 4 | 15,2 | 15,7 | 15,5

Алькасар | 42 | 42 | 41 | 52 | 53 | 51 | 3 | 4 | 4 | 16,4 | 17,1 | 16,3

Алла 2 | 46 | 45 | 45 | 56 | 56 | 55 | 4 | 3 | 3 | 19,2 | 18,3 | 18,6

НІР 05 | 0,7 | 1,1 | 0,9

*- контроль

Інтегрованим показником вегетативного розвитку рослин різних гібридів, що зумовив швидкість формування генеративних органів, їх кількість та визначив урожайність, була площа листків (табл. 2).

Таблиця 2 – Площа листків однієї рослини досліджуваних гібридів за вирощування в продовженній культурі зимових блокових теплиць протягом вегетаційного періоду, cереднє за 2003-2005 рр., м2

Гібрид F1 | Фаза росту і розвитку | ± до контролю

бутонізація першої китиці | цвітіння | плодоношення | бутонізація першої китиці | цвітіння | плодоношення

першої

китиці | сьомої

китиці | першої

китиці | сьомої китиці

Раїса (контроль) | 0,138 | 0,253 | 1,235 | 2,147 | - | - | - | -

Камерон | 0,141 | 0,262 | 1,273 | 2,239 | +0,003 | +0,009 | +0,038 | +0,092

Кунеро | 0,152 | 0,276 | 1,295 | 2,373 | +0,014 | +0,023 | +0,060 | +0,226

Євпатор | 0,148 | 0,280 | 1,318 | 2,314 | +0,010 | +0,027 | +0,083 | +0,167

Алькасар | 0,139 | 0,270 | 1,231 | 2,190 | +0,001 | +0,017 | -0,004 | +0,043

Алла 2 | 0,143 | 0,264 | 1,260 | 2,416 | +0,005 | +0,011 | +0,025 | +0,269

НІР05

2003 р. |

0,009 |

0,016 |

0,072 |

0,149

2004 р. | 0,007 | 0,019 | 0,080 | 0,167

2005 р. | 0,010 | 0,017 | 0,065 | 0,174

На початок бутонізації першої китиці цей показник у досліді коливався в межах 0,138-0,152 м2. Різниця між варіантом з найбільшою площею листків (Кунеро F1) та контролем становила 0,014 м2. На початку фази цвітіння вона збільшилась до 0,027 м2. Найбільшою площею листків відзначався гібрид Євпатор F1 – 0,280 м2. На початку плодоношення першої китиці у гібридів Євпатор F1 та Кунеро F1 цей показник був 1,318 та 1,295 м2 і перевищував контроль відповідно на 0,083 та 0,060 м2. Починаючи з плодоношення сьомої китиці у досліді площа листків була відносно стабільною. Це пояснюється тим, що вони набули типових для гібридів розмірів, а за технологією вирощування відбувалося видалення нижніх листків. Найбільша їх площа встановлена у гібрида Алла 2 F1 – 2,416 м2, що переважало контроль на 0,269 м2. Зважаючи на те, що найменша істотна різниця у зазначений період у різні роки не перевищувала 0,174 м2, можна вважати, що гібриди F1 Кунеро та Алла 2 достовірно перевершили контроль за цим показником. На нашу думку, більш компактне формування куща гібридами F1 Євпатор та Кунеро (коротші міжвузля – більше листків), зумовило в майбутньому особливості їх плодоношення, що тривало 8 місяців (з початку березня до першої декади листопада). Найвищу врожайність на перше серпня відмічено у гібрида Кунеро F1 – 38,7 кг/м2, що перевищило контроль (Раїса F1) на 4,9 кг/м2. У літньо-осінній період найврожайнішим (25,1 кг/м2) був гібрид Алла 2 F1. Він на 2,4 кг/м2 перевищив контроль (Раїса F1). Найвища середня врожайність у продовженій культурі була у гібрида Кунеро F1 – 62,0 кг/м2 (табл. 3). За роки проведення досліджень вона знаходилась в межах 58,2-64,1 кг/м2 та була найвищою у 2004 році. За цим показником гібрид Кунеро F1 істотно переважав контроль (Раїса F1) в 2004 та 2005 рр. і був найврожайнішим у досліді. В 2003 р. за врожайністю він не відрізнявся від контролю. Другим за цим показником, в середньому за три роки, був гібрид F1 Алла 2 – 60,5 кг/м2.

Таблиця 3 – Урожайність індетермінантних гібридів помідора за вирощування в продовженій культурі на малообємній гідропоніці

Гібрид F1 | Урожайність, кг/м2 | ± до контролю, кг/м2

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середня | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середня

Раїса (к)* | 58,7 | 54,6 | 56,5 | 56,6––––

Камерон | 56,4 | 56,0 | 58,9 | 57,1 | -2,5 | +1,4 | +2,6 | +0,5

Кунеро | 58,2 | 64,1 | 63,8 | 62,0 | -0,6 | +9,5 | +7,5 | +5,4

Євпатор | 57,2 | 58,4 | 59,2 | 58,3 | -1,6 | +3,8 | +2,9 | +1,7

Алькасар | 54,1 | 56,5 | 55,3 | 55,3 | -4,7 | +1,9 | -1,0 | - 1,3

Алла 2 | 60,0 | 59,5 | 62,1 | 60,5 | +1,2 | +4,9 | +5,8 | + 3,9

НІР 05 | 2,7 | 3,1 | 3,4

* – контроль

Гібрид Алла 2 F1 за врожайністю істотно перевищував контроль у 2004-2005 рр., але порівняно з ним мав тенденцію до більш рівномірного плодоношення. Коливання врожайності цього гібрида за роками були в межах 2,6 кг/м2. Це свідчить про його більшу пристосованість до умов вирощування порівняно з гібридом Кунеро F1. Гібриди Алькасар F1 та Камерон F1 мали середню врожайність відповідно 55,3 та 57,1 кг/м2. В 2004-2005 рр. суттєвих відмінностей між ними та показниками контролю нами не виявлено.

Біохімічний аналіз плодів індетермінантних гібридів показав, що найвищий вміст сухої речовини був у гібрида Кунеро F1 – 6,0%. У контролі (Раїса F1) цей показник дорівнював 5,4 %. Протягом трьох років гібриди F1 Кунеро та Алькасар істотно перевищували контроль за цим показником. У решти гібридів він не відрізнявся від контролю – 5,3-5,6%. Найвищий вміст цукрів відмічено в плодах гібридів F1 Кунеро та Алькасар – 3,4 %. У гібрида Раїса F1 він не перевищував 3,1 %. Кількість вітаміну С в плодах гібридів знаходилась в межах 12,7-18,6 мг%. Найбільше  його було в плодах  гібрида Алла 2 F1. Вміст нітратів у плодах всіх гібридів в середньому за три роки знаходився в межах МДР (300 мг/кг) – 7,6-30,3 мг/кг.

Таким чином, нами відібрані найврожайніші гібриди помідора F1 для продовженої культури зимових блокових теплиць Алла 2 та Кунеро. Вони мали найвищу загальну врожайність 60,5 і 62,0 кг/м2 та характеризувлись високою стандартністю продукції – 95,1 та 98,7 %. За величиною ранньої врожайності та основними біохімічними показниками плодів, ці гібриди переважали контроль та інші варіанти.

Аналізуючи економічну ефективність вирощування нових індетермінантних гібридів помідора, нами встановлено, що найбільша виручка від реалізації плодів була у гібрида Кунеро F1 – 316,20 грн./м2 (табл. 4).

Таблиця 4 – Економічна ефективність вирощування нових індетермінантних гібридів F1 помідора в продовженій культурі на малооб’ємній гідропоніці, середнє за 2003-2005 рр.

Гібрид F1 | Урожай-ність, кг/м2 | Виручка від реалізації, грн./м2 | Виробничі витрати, грн./м2 | Умовно чистий дохід, грн./м2 | Собівар-тість,

грн./кг | Рівень рентабе-

льності,

%

Раїса (к)* | 56,6 | 288,66 | 157,24 | 131,42 | 2,77 | 83,6

Камерон | 57,1 | 291,21 | 160,82 | 130,39 | 2,81 | 81,1

Кунеро | 62,0 | 316,20 | 162,14 | 154,06 | 2,61 | 95,0

Євпатор | 58,3 | 297,33 | 156,30 | 141,03 | 2,68 | 90,2

Алькасар | 55,3 | 282,03 | 156,80 | 125,23 | 2,83 | 79,8

Алла 2 | 60,5 | 308,55 | 161,40 | 147,15 | 2,66 | 91,2

* – контроль

Це зумовлювалось як найвищою врожайністю цього гібрида, так і високим виходом стандартної продукції. Середня ціна реалізації у всіх варіантах була в межах 5,10 грн./кг. Вона не залежала від гібрида, а визначалась виключно сортністю плодів. Другим за обсягом виручки від реалізації був гібрид F1 Алла 2 – 308,55 грн./м2. У решти гібридів цей показник коливався в межах 282,03-297,33 грн./м2. Виробничі витрати за вирощування всіх гібридів становили 156,30-162,14 грн./м2. Це пояснюється тим, що за однакової технології вирощування у варіантах з більшою врожайністю виникають додаткові витрати (збирання, сортування, вивезення продукції). Крім цього, існує суттєва різниця між вартістю насіння гібридів української, російської та голландської селекції.

Найвищий умовно чистий дохід одержано за вирощування гібрида Кунеро F1 (154,06 грн./м2), найменшим цей показник був у гібрида Алькасар F1 (125,23 грн./м2). Собівартість 1 кг плодів гібрида Кунеро F1 становила 2,61 грн., а в контролі вона була вищою на 0,16 грн. В цілому, рівень рентабельності у всіх гібридів знаходився в межах 79,8-95,0 %. Різниця між варіантами знаходилась в межах 15,2%. Найвищою рентабельністю відзначався гібрид Кунеро F1 – 95,0 %. Високі показники були у гібридів F1 Алла 2 та Євпатор – 91,2 і 90,2 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності вирощування цих гібридів становив відповідно 1,45 та 1,26.

Вплив формування китиць гібрида помідора Раїса F1 на ріст, розвиток та Урожайність рослин за вирощування у продовженій культурі

Одним з технологічних прийомів, за допомогою яких можна впливати на процеси росту, розвитку, фотосинтетичну діяльність і як наслідок – продуктивність, є формування рослин. З метою визначення впливу нормування плодів на рослині гібрида Раїса F1, що є стандартом для індетермінантних гібридів в Україні, нами було вивчено п’ять варіантів формування китиць. Кожного року насіння висівали – 20-22 листопада. Сходи у всіх досліджуваних варіантах з’являлись на четверту добу після сівби, що характеризує їх як генетично зумовлені. Середня висота сіянців у фазу першого справжнього листка, в середньому за роки досліджень, коливалася в межах 2,8-3,0 см. Висота розташування сім’ядольних листків – 2,1 см. Схожість насіння в середньому за три роки була високою – 98%. Ураження рослин хворобами в період появи сходів не спостерігалось.

Істотних відмінностей в процесах росту та розвитку рослин різних варіантів до початку цвітіння не виявлено. Після формування першої китиці визначали довжину стебла у всіх варіантах протягом вегетаційного періоду. Оскільки ріст рослин за формування першої китиці на три плоди був швидшим через відтік асимілянтів до новоутворених вегетативних органів, вони мали суттєву перевагу за довжиною стебла над рештою варіантів вже через 10-12 діб після формування. Це зумовило різницю між ними за формування сьомої китиці в межах 23 см (Рис. 1). За утворення 11-ої китиці вона зросла до 68 см. У подальшому тенденція до переваги способів формування в яких воно почалось з першої китиці, збереглася. Починаючи з 12-ої китиці та до останнього збору (28-30 китиця) цей варіант, з формуванням першої китиці на три, другої на чотири, а решти на п’ять плодів, істотно переважав інші. Під час утворення 15-ої та наступних китиць він достовірно перевищував за висотою решту варіантів на 37-88 см. За утворення 20-ої китиці рослини решти варіантів були нижчими на 39-114 см. Це можна пояснити перевантаженням рослин плодами, що зумовило відставання в рості.

Рис.1. Висота рослин гібрида Раїса F1 за різних варіантів формування китиць, см

Формування китиць істотно впливало на облиствленість рослин гібрида Раїса F1. Так, на перше серпня найбільша кількість листків була у варіанті з формуванням першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів – 69 шт, тоді як рослини контролю сформували на 10 листків менше. За такого способу формування утворювалась найбільша площа листків – 2,247 м2, що на 0,224 м2 більше, ніж в контролі.

Загальна врожайність була найвищою за формування першої китиці на три плоди, другої – на чотири , а решти на п’ять плодів – 58,2 кг/м2. Не істотно поступався цьому варіанту спосіб формування, за якого на першій китиці залишали три плоди, другій – чотири, третій – п’ять, а четвертій і решті –шість плодів – 56,1 кг/м2. Урожайність за обох способів формування істотно перевищувала контроль. За інших способів формування китиць вона була 52,8-54,4 кг/м2.

Перевага варіантів з формуванням першої китиці на три плоди створювалась у травні-червні кожного року. Аналізуючи показники загальної врожайності за роками, необхідно відмітити їх вирівняність та загальну тенденцію до переваги варіанту, що мав максимальне плодове навантаження (5 плодів) після третьої китиці. Його врожайність у 2003-2005 рр. була найвищою – 57,1-59,2 кг/м2 та щороку перевищувала контроль на 4,7-7,8 кг/м2 (табл. 5).

Зважаючи на істотні відмінності в ростових процесах між досліджуваними варіантами, було визначено вплив кожного з них на середню масу плоду, сортність та товарність продукції. Найбільша маса плоду була у варіанті, що формувався з першої китиці на три плоди, а в подальшому збільшував навантаження до п’яти – 143 г, у решти цей показник знаходився в межах – 132-140 г. Проте достовірної різниці між цими показниками нами не виявлено. Аналіз показників сортності та товарності плодів досліджуваних способів формування китиць показав, що на перше серпня найбільша кількість плодів першого сорту була за формування рослин на п’ять плодів – 92,4-96,4%, що на 6,2-7,9% вище, ніж в контролі.

Таблиця 5 – Вплив способів формування китиць рослин на урожайність гібрида помідора Раїса F1

Спосіб формування

китиць | Урожайність плодів, кг/м2 | ± до контролю,

кг/м2

2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | середня | 2003 р. | 2004 р | 2005 р. | середня

Без формування

(контроль) | 54,5 | 51,3 | 50,5 | 52,1––––

Перша на 3, друга на 4, третя та наступні – на 5 плодів | 59,2 | 57,1 | 58,3 | 58,2 | +4,7 | +5,8 | +7,8 | +6,1

Усі китиці на 5 плодів | 55,1 | 54,7 | 53,4 | 54,4 | +0,6 | +3,4 | +2,9 | +2,3

Перша – 3, друга – 4 , третя – 5, четверта і наступні – 6 плодів | 57,4 | 56,6 | 54,3 | 56,1 | +2,9 | +5,3 | +3,8 | +4,0

Усі китиці на 6 плодів | 54,3 | 52,5 | 51,7 | 52,8 | -0,2 | +1,2 | +1,3 | +0,7

НІР 05 | 2,7 | 3,1 | 3,4

Найбільший відсоток нестандартної продукції отримано за формування китиць рослин на шість плодів та за його відсутності. Вцілому за рік, формування першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів, вихід стандартної продукції був 99,4%, що на 3,2 % вище, ніж в контролі. Кількість плодів першого сорту збільшувалась на 8,7 % порівняно з варіантом без формування китиць. Сортність плодів протягом всього періоду вирощування культури за різних способів формування мала тенденцію до переваги плодів з діаметром понад 5,5 см (1 сорту). Навіть в літньо-осінній період максимальний вихід плодів другого сорту (діаметр 4-5,5 см) не перевищував 12,8 %. Порівняно з зимово-весняним періодом він збільшився залежно від способу формування китиць рослин у 2-3 рази, але залишався в межах 6,1-12,8 %. За результатами дослідження впливу способу формування китиць рослини на вихід стандартної продукції можна стверджувати, що формування першої китиці на три плоди, другої на чотири, третьої та наступних на п’ять підвищує вихід плодів першого сорту гібрида Раїса F1 на 8,7%, збільшує середню масу плоду на 9 г та зменшує вихід нестандартної продукції на 3,2 %. Це, на нашу думку, в поєднанні з високою врожайністю, отриманою за вище зазначеного способу формування, зумовлює високий рівень його рентабельності.

Біохімічний аналіз плодів, отриманих за різних способів формування китиць рослин, вказує, що вміст сухої речовини істотно не залежав від досліджуваного фактора і коливався в межах 4,6-5,7%. Вміст нітратів у плодах був меншим у другому та третьому варіантах, проте не перевищував максимально допустимого рівня 300 мг/кг.

Формування китиць рослин не потребує великих додаткових матеріальних витрат та суттєво впливає на рівень урожайності гібрида F1 Раїса. Оскільки останній напряму визначає розмір доходу та рівень рентабельності виробництва, цей технологічний прийом має економічну доцільність. Виручка від реалізації продукції була найвищою у варіантах, де перша китиця формувалась на 3 плоди – 296,82-286,11 грн./м2.

Найбільший умовно чистий дохід отримано у другому варіанті, за поступового навантаження рослин плодами до 5 шт./китицю – 137,5 грн/м2. Найменшим цей показник був у контролі – 108,88 грн/м2. Собівартість одного кілограму плодів гібрида Раїса F1 залежно від способу формування китиць становила 2,73-3,01 грн.

Найвищий рівень рентабельності відмічено у варіанті з формуванням першої китиці на три плоди, другої на чотири, решти на п’ять плодів – 86,3%. Таким чином, формування китиць рослин гібрида F1 Раїса є економічно доцільним, не потребує суттєвих додаткових витрат та істотно підвищує рентабельність виробництва.

рІСТ, РОЗВИТОК ТА Урожайність РОСЛИН ГІБРИДА ПОМІДОРА рАЇСА F1 залежно від об’єму субстрату

Проведеними дослідженнями встановлено, що зміна об’єму субстрату в межах 3,750-7,500 л на одну рослину (гібрид Раїса F1 „Сингента” Нідерланди) істотно не впливає на площу листків, врожайність, масу та кількість плодів. Так, в березні рослини варіанту з об’ємом субстрату 3,750 л поступались за врожайністю іншим варіантам на 0,3 кг/м2. Загальна врожайність за такого об’єму субстрату була високою – 57,8 кг/м2. Це обумовлюється розміщенням рослин, яке створює кращу циркуляцію повітря в рядках, що важливо для запобігання їх локального перезволоження. Маса плоду в різних варіантах була на одному рівні 131-134 г. Це свідчить про лімітованість цього показника іншими факторами – освітленням, формуванням китиць та ін.

Динаміка зміни врожайності у 2003-2005 рр. за використання об’єму субстрата 3,750 л вказує на її рівномірний приріст з березня до середини липня. Це повязано з підвищенням рівня освітленості в теплиці, що є наслідком збільшенням тривалості дня. З середини липня зниження врожайності відбувалося рівномірно за всіх об’ємів субстрату. Це дає підстави спростувати твердження, що за накопичення рослинами максимальної площі листків за об’єму субстрату 3,750 л не відбувається повноцінне забезпечення транспіраційних процесів. Оскільки дані врожайності за місяцями є досить однорідними (відхилення між різними варіантами в більшості випадків в межах НІР), це дозволяє нам стверджувати, що ця залежність коректна для субстратів з об’ємом 3,750-7,500 л. (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка зміни врожайності гібриду помідора Раїса F1 за об'єму субстрату 3,75 л/рослину, середнє за 2003-2005 рр., кг/м2

Аналізуючи структуру отриманого врожаю, можна зробити висновок, що у всіх варіантах товарність плодів була високою (за ДСТУ 3246-95). В середньму, плоди першого сорту (діаметр > 5,5 см) становили 94,0 % від загального врожаю. Плоди другого сорту (діаметр 4-5,5 см) у всіх варіантах не перевищували 5,7 %.

За дослідження трьох об’ємів субстратів урожайність в досліді коливалась в межах 57,8-58,2 кг/м2. Найбільшу виручку від реалізації продукції отримано за об’єму субстрату 5,625 л – 296,82 грн./м2 (табл. 6).

Таблиця 6 – Економічна ефективність вирощування гібрида помідора Раїса F1 за різних об’ємів субстрату, середнє за 2003-2005 рр.

Об’єм субстрату,

л/рослину | Урожай-ність, кг/м2 | Виручка від реалізації, грн./м2 | Виробничі витрати, грн./м2 | Умовно чистий дохід, грн./м2 | Собівар-тість,

грн./кг | Рівень рентабе-

льності,

%

3,750 | 57,8 | 294,78 | 157,34 | 137,44 | 2,72 | 89,0

5,625

(контроль) | 58,2 | 296,82 | 169,32 | 127,50 | 2,90 | 75,3

7,500 | 58,1 | 296,31 | 173,42 | 122,89 | 2,98 | 70,9

Це зумовлювалось високою врожайністю цього варіанта. Другим за величиною виручки був варіант з об’ємом субстрату 7,500 л – 296,31 грн./м2. Найвищий умовно чистий дохід отримано за об’єму субстрату 3,750 л – 137,44 грн./м2. Найменшим він був за об’єму субстрату 7,500 л – 122,89 грн./м2. Це пояснюється тим, що за вирощування чотирьох рослин на маті (3,750 л) необхідно в два рази менше субстрату.

Собівартість 1 кг плодів гібрида F1 Раїса за об’єму субстрату однієї рослини 3,750 л становила 2,72 грн. За його збільшення до 5,625 та 7,500 л вона підвищувалась відповідно до 2,90 та 2,98 грн. В цілому, всі варіанти відзначались високим рівнем рентабельності – 70,9-89,0 %. Різниця між варіантами не перевищувала 18,1 %. Найвищий її рівень відмічено у варіанті з об’ємом субстрату 3,750 л – 89,0 %.

Висновки

В дисертаційній роботі представлені результати вирішення поставлених завдань, що полягали в підборі найврожайніших індетермінантних гібридів помідора, визначенні оптимального способу формування китиць рослин та об’єму субстрату для вирощування в сучасних гідропонних теплицях. На основі підбору нових високоврожайних гібридів, дослідженні способів формування та об’ємів субстрату однієї рослини для вирощування в зимових блокових теплицях типу “Венло” можна зробити наступні висновки:

1. Протягом вегетаційного періоду найбільшу площу листків сформували гібриди Кунеро F1, Євпатор F1 та Алла 2 F1. До початку фази плодоношення вона становила 1,260-1,318 м2/рослину. В кінці вегетаційного періоду найбільша площа асиміляційної поверхні була у гібрида Кунеро F1 – 2,373 м2/рослину, що на 0,226 м2/рослину більше, ніж в контролі.

2. Проведено підбір індетермінантних гібридів для вирощування у продовженій культурі зимових блокових теплиць на малооб’ємній гідропоніці. Найвищий рівень урожаю на перше серпня відмічено у гібрида Кунеро F1 – 38,7 кг/м2, що перевищило контроль (Раїса F1) на 4,9 кг/м2. Найврожайнішим у літньо-осінній період (25,1 кг/м2) був гібрид Алла 2 F1. Він на 2,4 кг/м2 перевищив контроль (Раїса F1). Встановлено, що найбільшою урожайністю характизувались гібриди Кунеро F1 та Алла 2 F1, яка в середньому за три роки, становила 62,0 та 60,5 кг/м2.

3. Найвищий вміст сухої речовини (6,0%) та цукрів (3,4%) був у плодах гібрида Кунеро F1, найменша кількість нітратів – у гібридів F1 Камерон (7,6 мг/кг) та Алла 2 (8,6 мг/кг). За рівнем їх накопичення жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (300 мг/кг).

4. Найбільш економічно вигідно в зимових блокових теплицях вирощувати гібриди F1 Кунеро та Алла 2, рівень рентабельності яких становив 95,0 та 91,2% проти 83,6 % у контролі. Умовно чистий дохід від реалізації їх плодів склав 154,06 і 147,15 грн./м2, за собівартості продукції 2,61-2,66 грн/кг. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності вирощування цих гібридів дорівнював відповідно 1,45; 1,26.

5. Формування китиць істотно впливало на облиствленість рослин гібрида Раїса F1. Так, на 1 серпня найбільша кількість листків була у варіанті з формуванням першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів – 69 шт, тоді як рослини контролю сформували на 10 листків менше. За такого способу формування утворювалась найбільша площа листків – 2,247 м2, що на 0,224 м2 більше, ніж в контролі.

6. Встановлено спосіб формування китиць рослин гібрида Раїса F1, за якого було сформовано максимальне плодове навантаження на рослину. Формування першої китиці на три, другої – на чотири, третьої та наступних – на п’ять плодів забезпечило отримання найвищої врожайності – 58,2 кг/ м2, в той час як в контролі (без формування) вона становила 52,1 кг/ м2.

7. Формування китиць рослин гібрида Раїса F1 впливає на сортність та товарність отриманої продукції. За формування першої китиці на три, другої на чотири, а третьої та решти на п’ять плодів, вихід стандартної продукції був