МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Коваль Світлана Вікторівна
УДК: 338.439.5:634:(477)
РОЗВИТОК РИНКУ ПЛОДОЯГІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ І
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
САДІВНИЦЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Миколаїв – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна,
Херсонський державний аграрний університет,
проректор з міжнародних зв’язків,
завідувач кафедри обліку і аудиту.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
ЄРМАКОВ Олександр Юхимович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри аграрної соціології та
розвитку села;
доктор економічних наук, доцент
РУЛЬЄВ Віталій Андрійович,
директор Інституту зрошуваного садівництва
ім. М.Ф. Сидоренка УААН.
Захист відбудеться “21” грудня 2007р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9, конференц-зал.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.
Автореферат розісланий “20”листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. У структурі сучасного продовольчого ринку велике значення мають продукти садівництва. Згідно сучасних концеп-цій раціонального харчування у продовольчому забезпеченні населення винят-ково важлива роль відводиться продукції садівництва. При оптимальному спо-жи-ванні плодів і продуктів їх промислової переробки якість харчування лю-ди-ни за складом вуглеводів, мінеральних елементів, органічних кислот, віта-мінів значно підвищується. Наявні у плодах та ягодах речовини протидіють нагро-мадженню канцерогенів в організмі, позитивно впливають на життєвий тонус.
Разом з тим, оцінка стану, кон’юнктури та динаміки ринку садівницької продукції показує, що садівницька галузь країни та її регіонів не може конкурувати з рівнем розвитку цієї галузі в розвинених європейських країнах. З початку 90-х років спостерігається різке зниження ефективності садівництва та перетворення його із високорентабельного (майже 85%) у збиткове вироб-ництво у 2000-х роках. Критичний рівень має відтворення й стабілізація про-мис-лового садівництва. Тому проблема відродження й стабілізації роз-витку промислового садівництва є однією з найгостріших та найбільш актуальних.
Відзначимо, що відомі українські вчені-економісти приділяють багато уваги вирішенню проблем розвитку садівництва: В.І. Бойко, О.Ю. Єрмаков, В.А. Рульєв, О.М. Шестопаль, А.І. Шумейко та інші. В їх працях досліджу-ються теоретичні й методологічні проблеми розвитку галузі, особливості її приватизації, формування земельних і майнових відносин, оцінка потенціалу виробництва. Проте проблеми формування ринку садівницької продукції, оцінки його кон’юнктури та конкурентоспроможності, інвестиційного забезпе-чення та інноваційного розвитку галузі, в т.ч. розсадництва, організації марке-тин-го-вої діяльності, обґрунтування орга-нізаційно-економічного механізму роз-вит-ку садівництва та його державної підтримки висвітлені, на нашу думку, не-дос-татньо. Актуальність, теоретична та практична значимість окресленого кола проблем зумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та-ційна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи еконо-мічного факультету ХДАУ “Організаційно-економічний механізм функціону-вання підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредит-них відносин, страхування” - номер державної реєстрації 0102U003197.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності функціо-нування садівницьких підприємств та ринку садівницької продукції регіону.
Досягнення поставленої мети ґрунтувалося на вирішенні наступних завдань:
- узагальнити теоретичні засади формування та функціонування ринку садівницької продукції на рівні регіону;
- обґрунтувати організаційно-економічний механізм функціонування підприємств промислового садівництва в сучасних умовах господарювання;
- поглибити методичні основи оцінки ефективності ринку плодів і ягід та підприємств-виробників;
- визначити економічну ефективність розміщення, спеціалізації та виробництва плодоягідної продукції в регіоні;
- оцінити особливості та тенденції (попит, пропозицію, динаміку, кон’юнктуру, конкурентоспроможність) розвитку регіонального ринку садівницької продукції;
- обґрунтувати основні напрями державного регулювання ринку про-дукції садівництва та фінансової підтримки підприємств галузі;
- визначити перспективи інвестиційно-інноваційної діяльності у промисловому садівництві;
- обґрунтувати маркетингові засади підвищення ефективності функціо-нування садівницьких підприємств.
Об’єктом дослідження є процеси організації, функціонування й розвитку садівницьких підприємств та ринку плодоягідної продукції.
Предметом дослідження є теоретико-методичні й практичні аспекти вдосконалення й підвищення ефективності функціонування регіонального ринку плодоягідної продукції та садівницьких підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є сучасні положення аграрної економічної науки, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених щодо організації і розвитку промислового садівництва та ринку його продукції, законодавчі і нормативні акти щодо регулювання садівницької галузі та ринку плодоягідної продукції.
У процесі дослідження були використані наступні методи: діалектичний та абстрактно-логічний (для обґрунтування теоретичних основ дисертаційної роботи та висновків); монографічний, історичний, графічний (для здійснення ретроспективного аналізу та визначення тенденцій розвитку галузі); еконо-міко-статистичні (для визначення економічної ефективності садівництва та ринку його продукції); економічного районування (для аналізу розміщення та спеціалізації галузі); маркетингові методи (для оцінки і прогнозу регіо-нального ринку плодів та ягід).
Інформаційну базу дисертації склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України; Управління статистики Херсонської області; Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадмі-ністрації; первинні облікові дані агропромислових та аграрних підприємств; матеріали наукових та науково-публіцистичних видань; нормативно-правові акти, власні спостереження.
Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження особливостей організації й функціонування регіонального ринку плодоягідної продукції та садівницьких підприємств дозволило отримати наукові результати, які характеризуються науковою новизною.
Вперше одержано:
- обґрунтований організаційно-економічний механізм забезпечення сталого та збалансованого розвитку підприємств промислового садівництва (на основі забезпечення економічної стійкості садівницьких підприємств, їх інноваційного розвитку, виробництва конкурентоспроможної продукції).
Удосконалено:
- організацію маркетингових досліджень конкурентного середовища та конкурентних відносин на регіональному ринку садівницької продукції (із застосуванням анкетування для оцінки попиту та споживання плодів і ягід основними соціальними та статево-віковими групами населення; SWOT – аналізу для визначення конкурентних переваг і слабких місць садівницької галузі; оцінки конкурентоспроможності продукції, її ціни та якості);
- інвестиційний проект інноваційного розвитку садівництва у спеціалізо-ва-ному господарстві (на основі крапельного зрошення, вдосконалення сортової селекції, спеціалізації, розсадництва);
- організаційно-економічні складові розвитку ринку плодів і ягід (з урахуванням поділу праці, посилення ролі великотоварних спеціалізованих садівницьких підприємств як основних постачальників продукції, зростання місткості ринку, вдосконалення структури потреб споживачів, підвищення рівня розвитку виробничої і соціальної інфраструктури);
- методичні підходи щодо інфраструктурного забезпечення ринку плодів та ягід через формування інфраструктури спеціалізованих ринків плодів і ягід.
Дістало подальший розвиток:
- принципи функціонування оптових плодоягідних ринків, а саме: самоокупність, прозорість, цивілізована торгівля, господарська незалежність, конкурентоспроможність;
- основні напрями розвитку садівницьких підприємств і підвищення конкурентоспроможності на основі: поглиблення спеціалізації виробництва; посилення кооперації, капіталізації галузі; вдосконалення державного регу-лювання та підтримки; забезпечення платоспроможного попиту населення.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, рекомендації і висновки дисертації можуть бути використані для подальшого дослідження і вдосконалення організації та забезпечення ефективного функціонування ринку садівницької продукції на регіональному рівні. Реко-мен-дації автора по організації промислового садівництва на інноваційній основі та по вдосконаленню його розміщення й спеціалізації прийняті для практичного використання Головним управлінням агропромислового розвит-ку та Головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації (довідки № 3-700-4/221 від 31.05.2007 р., № 362-5/253-09 від 01.06.2007 р.). Інвестиційний проект щодо створення виробничої бази плодової продукції впроваджений у ВАТ “Бургунське” Бериславського району Херсонської області (довідка № 46 від 21.12.2006 р.).
Результати і висновки роботи використовуються в навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: “Організація агробізнесу”, “Планування діяльності підприємств”, “Економіка підприємства” (довідка № 66-09 від 05.11.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації є особистим напрацюванням автора. У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок дисертанта складає близько 85% обсягу і полягає в постановці і розробці основних наукових положень, напрямів досягнення результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень допові-да-лися на міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича (Державний агроеколо-гіч-ний універ-ситет, м. Житомир, 3-5 березня 2005 р.), на міжна-род-ній науковій кон-фе-рен-ції “Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір” (м. Ме-літо-поль, 2006 р.), на Всеукраїнській науковій конференції “Форму-ван-ня сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні” (м. Херсон, 2006 р.), на Всеукраїнській науковій конференції “Сучасний стан та перспек-тиви роз-вит-ку банківської справи” (м. Херсон, 2007 р.), на щорічних наукових конфе-рен-ціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2003-2007 рр.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 9 наукових працях, з яких 6 - у фахових виданнях. Загальний обсяг праць складає 3,0 друк. арк., в т.ч. 2,6 друк. арк. у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 185 сторінках комп’ютерного тексту. Робота включає 35 таблиць, 18 рисунків, 3 додатків. Список використаних джерел налічує 133 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі “Наукові засади формування та функціонування регіонального ринку продукції садівницьких підприємств” розглянуто теоретичні засади формування економічної ефективності виробництва плодоягідної продукції, обґрунтований механізм формування ринкових відносин у промисловому садівництві, а також досліджено питання методики оцінки збалансованості і ефективності функціонування плодоягідного ринку.
Садівництво потенційно входить до високоефективних галузей агропро-мислового комплексу, що дає можливість при створенні раціональ-ного породно-сортового складу насаджень від реалізації садівницької продукції одержувати прибуток протягом року. Більш за інші галузі воно страждає від коливань ринку, оскільки віддача від вкладень має значний часовий розрив. Тому ця галузь вимагає гарантованої системи державних субсидій на закладку багаторічних насаджень, інакше це може на довгі роки відсунути вирішення проблеми задоволення населення плодами.
Встановлено, що до основних організаційно-економічних факторів, пов’язаних з розміщенням виробництва плодоягідної продукції, належать розташування промислових центрів як ринків її збуту, розвиток транспортної мережі, забезпеченість виробничими ресурсами, регіональна ринкова інфраструктура та економічний стан регіону. Водночас, на ефективність виробництва плодоягідної продукції суттєво впливають ринковий попит і пропозиція, цінова політика держави, розвиненість ринкової інфраструктури.
Формування і функціонування збалансованого аграрного ринку і, зокрема, окремого його сегменту – ринку плодів, досить складний процес, який охоплює інтереси багатьох суб’єктів ринку. В організаційно-економіч-ному механізмі сталого функціонування і розвитку ринку садівницької продукції провідну роль мають забезпечувати оптові плодоовочеві ринки. Основною їх перевагою є прискорення для покупців процедури закупівлі товарів, а принципами функціонування – самоокупність, прозорість, госпо-дар-ська незалежність, цивілізована торгівля, конкурентоспроможність. Важли-вими функціями оптових ринків є організація і проведення торгів; здійснення контролю за якістю і дотриманням правил торгівлі; надання інформаційних, транспортних, побутових, охоронних послуг. При цьому власниками або співвласниками підприємств інфраструктури на плодоягід-ному ринку повинні бути безпосередні виробники продукції.
В дисертації визначено, що ринок садівницької продукції є значною та важливою частиною продовольчого ринку країни і формується як лока-лізоване територіально середовище попиту і пропозиції на садівницьку про-дукцію. Відмінні від інших продовольчих спеціалізованих ринків риси ринку садів-ницької продукції формують наступні чинники: функціонування галузі садів-ництва відбувається на основі використання багаторічних насаджень, що обу-мовлює специфіку виробничих процесів; внесення значних інвестицій на почат-кових етапах закладки садів та повільна їх віддача; необхідність дотримання оптимальної вікової структури насаджень для забезпечення сталого вироб-ницт-ва; постійне планомірне відновлення насаджень; постійне вдосконалення сорто-вого складу та споживчих якостей плодів з метою забезпечення конкуренто-спроможності на ринку; значні регіональні та сезонні коливання цін на ринку садівницької продукції; наявність різної за споживчими якостями, строками виробництва та термінами зберігання і реалізації садівницької продукції (зерняткові, кісточкові, горіхоплідні культури); можливість протягом року одержувати прибутки за умови організації раціональної структури та породно-сортового складу насаджень.
Важливе значення у забезпечені плодоягідного ринку мають відігравати великі спеціалізовані садівницькі підприємства, які є найбільш конкуренто-спроможними у плані використання сучасних технологій та інших інновацій, забезпечення кооперації та інтеграції, виробництва широкого асортименту та якості продукції. Основними складовими організаційно-економічного механіз-му функціонування ефективного регіонального ринку садівницької продукції є: економічні (ціни і ціноутворення; платоспроможний попит населення; кредити й інвестиції; податки і митні збори; пільги і санкції) та організаційні (нормативно-законодавче забезпечення ринку; державна підтримка; форми організації виробництва та реалізації продукції). В основі методичних досліджень ефективності плодоягідного ринку виділяються насамперед марке-тингові методи оцінки кон’юнктури, попиту і пропозиції, конкуренто-спроможності продукції. Важливе значення мають методи оцінки збалансова-ності й ефективності функціонування плодоягідного ринку. Показниками збалансованості ринку у роботі визначені: обсяг сукупного попиту, обсяг сукупної продукції, співвідношення між попитом і пропозицією, цінова кон-курен-тоспроможність продукції садівництва. Для визначення ефективності ринку садівницької продукції пропонується використовувати комплекс показ-ників: рентабельність виробництва, собівартість продукції, урожайність, вар-тість валової, товарної продукції, чистий прибуток з одиниці площі насаджень.
Другий розділ “Економічна ефективність виробництва продукції в садівницьких підприємствах” проаналізовано стан виробництва продукції та його ефективність, розміщення і породно-сортовий склад насаджень, а також ефектив-ність реалізації плодоягідної продукції та забезпеченість нею населення.
Садівництво є традиційною галуззю сільського господарства в Херсонській області. Однак, несприятливі умови перехідної економіки 90-х років, повільна адаптація до ринкового середовища, диспаритет цін між сільськогосподарською та промисловою продукцією, високий рівень інфляції, втрата державної підтримки призвели до збою у роботі майже всіх сільсько-господарських підприємств. За таких умов, садівництво, займаючи невелику питому вагу в сукупному виробництві, було низькорентабельним. Це приз-вело до ліквідації та списання садів в багатьох господарствах. На Херсонщині, на відміну від інших регіонів країни, садівництво було сконцентроване в багатогалузевих господарствах. Це значно прискорило зменшення площ промислових насаджень (табл. 1).
Починаючи з 1990 р., їх площа скоротилась за всіма категоріями господарств на 12 тис. га або на 54,5%, у т.ч. в промисловому садівництві на 8,2 тис. га (62,1%), в приватних господарствах населення - на 3,8 тис. га (43,2%).
Таблиця 1
Розміри плодоягідних насаджень в сільськогосподарських підприємствах
Херсонської області
Категорії господарств | Роки | 2005 р.
у % до 2000 р.
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
Загальна площа насаджень, тис. га
Усі категорії господарств
у тому числі: | 22,0 | 21,6 | 11,2 | 11,5 | 10,1 | 9,8 | 10,7 | 10,0 | 89,3
сільськогосподарські підприємства | 13,2 | 12,8 | 7,0 | 7,0 | 5,5 | 5,2 | 5,7 | 5,0 | 71,4
господарства населення | 8,8 | 8,8 | 4,2 | 4,5 | 4,6 | 4,6 | 5,0 | 5,0 | 119,0
Площа насаджень у плодоносному віці, тис. га
Усі категорії господарств
у тому числі: | 16,4 | 16,4 | 9,8 | 10,3 | 8,9 | 8,2 | 8,3 | 7,6 | 77,6
сільськогосподарські підприємства | 9,1 | 9,2 | 6,2 | 6,1 | 4,6 | 3,9 | 4,0 | 3,3 | 55,0
господарства населення | 7,3 | 7,2 | 3,8 | 4,2 | 4,3 | 4,3 | 4,3 | 4,3 | 113,2
Площа молодих насаджень, тис. га
Усі категорії господарств
у тому числі: | 5,6 | 5,2 | 1,4 | 1,2 | 1,2 | 2 | 2,4 | 2 | 171,4
сільськогосподарські підприємства | 4,1 | 3,6 | 0,8 | 0,9 | 0,9 | 1 | 1,7 | 2 | 170,0
господарства населення | 1,5 | 1,6 | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0 | 0,7 | 1 | 175,0
У віковій структурі плодоносних насаджень частка садів старше 15_річного віку у 2005р. склала 89,5%, при цьому більш половини з них вирощуються на підщепах, що вегетативно розмножуються. Молоді сади в свою чергу складають лише 10,5%, тоді як для подальшого стабільного розвитку галузі та нормального відтворення плодових насаджень потрібно мати в господарствах 20–25% площ молодих садів. Загалом в Херсонській області 17,6% промислових садів використовується понад нормативного строку. Через відсутність коштів на ремонт і реконструкцію садів в госпо-дарствах не розкорчовано більше 1,2 тис. га списаних площ плодоягідних насаджень, що майже удвічі більше, ніж у 1984 р. З цього випливає, що використавши свій ефективний ресурс, а на низькому агротехнічному фоні цей процес суттєво прискорюється, насадження протягом наступних 5-8 років будуть продовжувати активно виводитися з господарського обороту без застосування рівновеликої і повноцінної заміни.
У Херсонській області вирощуванням плодоягідної продукції займа-ються два великих сектори сільськогосподарської галузі: господарства суспільного сектору та господарства населення, включаючи фермерів. Аналіз обсягів виробництва плодової продукції в господарствах суспільного сектору та господарствах населення показав, що розвиток садівництва у даних категоріях господарств має різні тенденції (табл. 2).
Різке падіння валового виробництва плодів по всіх категоріях госпо-дарств відбулося у 1995 р. і сягнуло критичної межі 31,3 тис. т. При-чиною такого становища стало значне скорочення виробництва плодів саме в сус-піль-ному секторі. Не дивлячись на відносну стабільність, яка спостері-гається в галузі протягом останніх років, поки що не вдається досягти рівня вироб-ництва плодів попередніх періодів. Так, у 2005 р. було зібрано на 27,7 тис. т плодів менше рівня 1990 р. Це, перш за все, пов’язано зі значним змен-шенням (більше ніж в 2 рази) площ насаджень у підприємствах за цей період.
Необхідно відзначити, що структура виробництва за категоріями господарств змінилася докорінно. Якщо у 1990 р. частка сільськогос-по-дар-ських підприємств у загальній структурі виробництва сягала 88,0%, то у наступних роках основним виробником плодової продукції стає приватний сектор. При цьому у 2005 р. його частка збільшилась до 68,0% проти 12,0% у 1990 р.
Таблиця 2
Динаміка валового виробництва подоягідної продукції у Херсонській
області по категоріях господарств, тис. т
Категорії господарств | Роки | 2005р.
у % до 2000 р.
1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005
Усі категорії господарств
у тому числі: | 86,5 | 31,3 | 65,3 | 56,9 | 42,5 | 80,7 | 51,4 | 58,8 | 90,05
- сільськогосподарські підприємства | 76,2 | 10,5 | 13,5 | 18,6 | 7,2 | 25,1 | 14,3 | 19 | 140,74
їх частка до
загального обсягу, % | 88,09 | 33,55 | 20,70 | 32,70 | 16,90 | 31,10 | 27,80 | 32,31 | -
- господарства
населення | 10,3 | 20,8 | 51,8 | 38,3 | 35,3 | 55,6 | 37,1 | 39,8 | 76,83
їх частка до
загального обсягу, % | 11,91 | 66,45 | 79,33 | 67,31 | 83,06 | 68,9 | 72,18 | 67,69 | -
З 2000-2005 рр. у роботі господарств суспільного сектору відбулися позитивні зрушення майже за всіма результативними показниками як у сфері виробництва, так і у сфері збуту плодової продукції (табл. 3).
Таблиця 3
Основні економічні показники виробництва й реалізації плодової
продукції в сільськогосподарських підприємствах Херсонської області
Показники | 2000 р. | 2001р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005р. | 2005 р. у % до
2000 р.
Площа плодоносних насаджень, тис. га | 6,8 | 6,1 | 4,6 | 3,9 | 4,0 | 3,3 | 48,5
Урожайність, ц з 1 га | 22,7 | 30,5 | 15,5 | 64,0 | 36,0 | 56,7 | 249,8
Валовий збір плодів, ц | 140933 | 185479 | 70768 | 242182 | 129403 | 175063 | 124,2
Витрати на виробництво продукції, тис. грн. | 6837 | 9710,2 | 8003,3 | 12150,4 | 10804,6 | 15171,3 | 221,9
Прямі витрати праці на виробництво продукції,
люд.- год. | 1577,0 | 1848,0 | 1293,0 | 1910,0 | 1613,0 | 1726,0 | 109,5
Виробнича собівартість
1 ц плодів, грн. | 48,66 | 52,35 | 113,09 | 50,17 | 83,5 | 86,66 | 178,1
Витрати праці на 1 ц плодів, люд.- год. | 11,2 | 10,0 | 18,3 | 7,9 | 12,5 | 9,9 | 88,4
Реалізовано плодів, ц | 94770 | 94659 | 82807 | 141957 | 151247 | 139004 | 146,7
Рівень товарності, % | 67,30 | 51,0 | 117,0 | 58,6 | 116,9 | 79,4 | 118,1
Повна собівартість реалізованої продукції,
тис. грн. | 5507,00 | 6221,9 | 8169,2 | 7753,2 | 14021,9 | 16079,2 | 292,0
Доход (виручка), тис. грн. | 6116,00 | 8630,2 | 9754,2 | 10692,9 | 17848,7 | 21461,5 | 350,9
Прибуток всього, тис. грн. | 609,00 | 2408,3 | 1585,0 | 2939,7 | 3826,8 | 5382,3 | 883,8
Повна собівартість 1 ц плодів, грн. | 58,11 | 65,73 | 98,65 | 54,62 | 92,71 | 115,67 | 199,1
Ціна реалізації 1 ц плодів, грн. | 64,54 | 91,17 | 117,79 | 75,32 | 118,01 | 154,39 | 239,2
Рівень рентабельності, % | 11,1 | 38,7 | 19,4 | 37,9 | 27,3 | 33,5 | 301,8
За останні шість років у регіоні спостерігається доволі висока прибутковість виробництва плодів у господарствах суспільного сектору, чинником тому стало значне підвищення урожайності плодоягідних культур (на 149,8% по відношенню до базисного року). Це спричинило збільшення обсягів продажу на 46,7%. При цьому спостерігається підвищення рівня товарності продукції (на 18,1% відносно рівня 2000 р.), ціни реалізації 1 ц плодів (на 139,2%) та рівня рентабельності (більше ніж у 3 рази).
Протягом 2000-2005 рр. відзначається постійний ріст загальних витрат на виробництво садівницької продукції. Це було зумовлено збільшенням цін на енергоносії, сільськогосподарську техніку, засоби захисту рослин, мінеральні добрива та паливо. Вплив вищеназваних факторів призвів до підвищення виробничої собівартості 1 ц плодової продукції (на 78,1% порівняно до 2000 р.) та трудомісткості. Протягом аналізованого періоду спостерігається тенденція планомірного збільшення виробничих витрат на 1 га саду. Однак у даному випадку це було доцільно, оскільки призвело до зростання урожайності у 2,5 рази, валових зборів на 24,2% прибутків більше ніж у 8 разів та інших економічних показників.
За 2000-2005 рр. собівартість плодової продукції у господарствах суспільного сектору збільшилась майже вдвічі, а ціна реалізації майже в 2,5 разів. При цьому темпи збільшення собівартості продукції були менші за темпи збільшення ціни реалізації плодів. Значне підвищення ціни реалізації та собівартості продукції відбулося у 2001 р. Це зумовило найбільший рівень рентабельності за весь досліджуваний період, а саме 38,7%. Аналіз співвід-ношення ціни реалізації до собівартості показав, що перевищення ціни реалізації над повною собівартістю 1 ц плодів в період з 2000 р. до 2005 р, коливалося в межах від 11,1 до 38,7% і в середньому за період склало 30,0%, що переконливо свідчить про прибутковість діяльності садівницьких підприємств регіону та результативність їх збутової діяльності.
У третьому розділі “Організаційно-економічні напрями сталого та ефективного розвитку регіонального ринку продукції садівницьких підприємств” визначено систему заходів державної підтримки підприємств промислового садівництва, застосування інноваційно-інтенсивних технологій у виробництві плодів і ягід та планування і прогнозування діяльності садівницьких підприємств.
Основними постачальниками плодоягідної продукції на внутрішньому ринку залишаються приватні господарства населення. Вирощена продукція в особистих селянських господарствах розподіляється наступним чином: одна третина залишається для внутрішньої потреби родини та годівлі тварин, решта – реалізується. Збувати свою продукцію на міських ринках селяни не завжди мають можливість з двох причин: по-перше, великі транспортні витрати, по-друге, ринки здебільшого контролюються гуртовиками, здавати свою продукцію яким індивідуал не має можливості – обсяг останнього “не цікавить” посередника. В результаті на ринку з’явилися дрібні гуртовики, які об’їзджають особисті селянські господарства, формують достатньо велику партію продукту та самостійно перевозять її в місто. Поява дрібногуртовиків витіснила з ринку саме заготівельні організації. Існування такого роду посередників зумовлено наступними чинниками: по-перше, відсутність на селі каналу збуту плодів, по-друге, високими витратами на транспортування до міських ринків, що змушує товаровиробників продавати продукцію за нижчою ціною. Залежно від каналу збуту відрізняється і рівень цін, за якими господарства реалізують плодову продукцію. Ціни формуються одночасно під впливом ринкового попиту та пропозиції з урахуванням якості продукції, строків реалізації, конкуренції з боку продуктів-замінників, витрат на виробництво і реалізацію, податків, ринкових зборів тощо. На внутрішньому ринку спостерігається тенденція зростання цін окремо по кожному з існуючих каналів реалізації (табл. 4).
Таблиця 4
Рівень цін на плодоягідну продукцію, реалізовану підприємствами
Херсонської області, грн. за 1т
Види | 1997 р. | 2000 р. | 2001р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р.
По всіх каналах реалізації
Плоди та ягоди | 274 | 745,9 | 944,1 | 1104,5 | 756,5 | 1276,3 | 1500,5
у тому числі:
кісточкові | 380,2 | 896,4 | 1047,4 | 1249,9 | 1351,9 | 1905,7 | 2033,8
зерняткові | 257,3 | 597,7 | 879,3 | 1004,3 | 444,2 | 1026,7 | 1211,3
ягоди культурні | - | 500 | 1650 | 2450 | 1600 | - | -
Переробним підприємствам
Плоди та ягоди | 225,3 | 486,4 | 469,2 | 451,9 | 144,4 | 455,9 | 415,9
у тому числі:
кісточкові | 291,8 | 645,9 | 656,6 | 880 | 700 | 958,3 | 490
зерняткові | 218,7 | 289,6 | 331,7 | 406,4 | 138,2 | 199,3 | 411,9
ягоди культурні | - | 500 | - | - | - | - | -
Населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування)
Плоди та ягоди | 291,7 | 758,4 | 805,4 | 1038,4 | 589,3 | 857,4 | 1450,9
у тому числі:
кісточкові | 416,8 | 966,8 | 883,7 | 1041,2 | 879 | 1499,5 | 1217,1
зерняткові | 237,8 | 395,3 | 629,7 | 1033,4 | 513 | 775,6 | 1602,5
ягоди культурні | - | - | - | - | - | - | -
На ринку
Плоди та ягоди | 358,8 | 975,4 | 1083,1 | 1228,5 | 838,8 | 1043,6 | 1337
у тому числі:
кісточкові | 443,1 | 1111,1 | 1191,6 | 1579,8 | 1372,3 | 1913 | 1864,7
зерняткові | 340,9 | 878,1 | 925,3 | 693,5 | 438,4 | 777 | 1116,1
ягоди культурні | - | - | 1650 | - | 1550 | - | -
За бартерними угодами
Плоди та ягоди | 328,6 | 529,7 | 636,6 | 1536,4 | 210,7 | 4300 | 438,5
у тому числі:
кісточкові | 431,7 | 714,1 | 789,9 | 2130,8 | 640 | 4300 | 438,5
зерняткові | 312,9 | 392,6 | 605,5 | 1422,6 | 190,7 | - | -
ягоди культурні | - | - | - | 2450 | - | - | -
Аналіз рівня цін на садівницьку продукцію, продану господарствами Херсонської області протягом 1997-2005 рр. показав, що щорічно спостерігається тенденція до збільшення цін на плодову продукцію за всіма каналами реалізації. Винятком є лише динаміка цін при реалізації плодів і ягід переробним підприємствам. Рівень цін у 2005 р. на 17,6% перевищує показник попереднього року та більш ніж в 4,5 разів більше ціни 1997 р. Найнижчими цінами за останні 6 років відзначився 2003 р., що пов’язано з достатньо високим рівнем валового виробництва і з найвищою за останні 15 років урожайністю. Кісточкові культури порівняно з зернятковими культурами реалізовувались господарствами за вищими цінами. Так, ціна 1 т кісточкових культур у 2005 р. складала 2033,8 грн./т, що на 67,9% дорожче 1 т зерняткових культур. Аналіз динаміки середньорічної ціни 1 т кісточкових плодів показав, що порівняно з 1997 р. у 2005 р. ціна підвищилась майже у 4,3 рази, а по зерняткових - у 3,7 разів.
Нами відзначено коливання цін на плодову продукцію в залежності від каналу реалізації. Ціни збуту плодів заготівельним організаціям протягом аналізованого періоду збільшувались значно меншими темпами, ніж ціни за іншими каналами продажу (перевищення цін 2005 р. проти 1997 р. склало лише 84,6%, або – 190,6 грн./т, а у 2005 р. їх рівень взагалі знизився на 8,8% по відношенню до попереднього року). Найбільшими темпами протягом даного періоду підвищились ціни реалізації плодів населенню через систему громадського харчування з урахуванням продажу в рахунок оплати праці (збільшення склало майже 400% по всіх плодах, та окремо 573,9% - по зерняткових, 192,0% по кісточкових).
Реалізація зерняткових та кісточкових культур зарубіжним країнам та видача пайовикам в рахунок орендної плати за земельні та майнові паї в значній мірі здійснювалась лише в останні декілька роки. Продаж зарубіжним країнам у 2005 р. здійснювався за ціною 1233,7 грн./т – по зерняткових культурах та 2165 грн./т - по кісточкових. Ціни реалізації за даним каналом збуту вищі середньорічної ціни на 1,8% та на 6,5% відповідно за культурами, тоді як видача пайовикам кісточкових плодів в рахунок орендної плати на земельні паї здійснювався за ціною значно нижчою (на 11,1%) від середньої ціни року.
Продаж плодів і ягід на ринках області відбувався за цінами дещо нижчими, ніж середні по всіх каналах реалізації (по групі зерняткових на 7,9% та по групі кісточкових на 8,9%), а групова динаміка цін повністю співпала з загальною. Ціни внутрішнього ринку суттєво змінюються протягом року з урахуванням сезонності: зростають по мірі зменшення запасів та знижуються по мірі надходження на ринок продукції нового врожаю. У період масового збирання урожаю, внаслідок різкого збільшення пропозиції, ціни на плодову продукцію на місцевих ринках можуть бути навіть нижчі за ціни у торгівельній мережі. На міських ринках продавці поступаються ціною через відсутність умов для зберігання товару. Найвищого рівня досягають ціни при надходженні плодів на ринок перших партій нового врожаю.
В межах інноваційної стратегії розвитку виробничої бази плодової продукції на прикладі підприємства ВАТ “Бургунське” Бериславського району Херсонської області нами розроблено інвестиційний проект. Відповідно до пропонованого проекту, планується закласти плодовий сад кісточкових культур на площі 250 га, здатний давати урожай 2300 т плодів персику, черешні, вишні і абрикосу районованих сортів в рік. Це дозволить частково задовольнити потребу в сировині ринку свіжих плодів і продуктів їх переробки.
У цьому документі представлені розрахунки фінансового плану і показників ефективності інвестицій. Вартість проекту складає 9000 тис. грн. Інвестиційні ресурси передбачається використовувати таким чином: 1191,8 тис. грн. буде направлено на придбання саджанців; 729,9 тис. грн. - на насадження протягом першого року; 2830,7 тис. грн. - на догляд за садом до періоду плодоношення; 1016,5 тис. грн. - на щорічний догляд за садом в період плодоношення; 789,0 тис. грн. - на закупівлю транспорту і техніки; 75,0 тис. грн. - на проектну документацію; 1485,0 тис. грн. - на крапельне зрошування; 104,1 тис. грн. - на огородження саду, решту - на покриття потреби в оборотних коштах. Проектування фінансового плану здійснювалося методом моделювання потоків продукції, ресурсів, грошових коштів, необхідних об'ємів виробничих запасів.
За нашими розрахунками, підприємство протягом 10 років з моменту закладання саду зможе розрахуватися за довго- і короткостроковими боргами. Після розрахунків за кредити у 2014 р., щорічний прибуток, який забезпечить для підприємства плодовий сад, становитиме 3,1 млн. грн. Таким чином, власних ресурсів буде достатньо для розширеного відтворення галузі садівництва.
ВИСНОВКИ
1. Основними особливостями й тенденціями розвитку ринку садівницької продукції в Україні та її регіонах визначені: основні виробники – великотоварні спеціалізовані господарства та господарства населення; нестабільність виробництва і пропозиції продукції; вузький асортимент та низька якість пропонованої продукції; слабкі конкурентні позиції вітчизняної продукції по відношенню до іноземної у плані збереження якості при умові тривалого зберігання; недостатній розвиток інфраструктури ринку; повільне впровадження інновацій у сферах виробництва, переробки, реалізації продукції; недостатній розвиток інтеграційних процесів у галузі; слабкий розвиток оптових ринків та оптової торгівлі продукцією; наявність стихійної та неорганізованої торгівлі.
2. В роботі визначено, що за наявності 2,9% площ плодоягідних насаджень країни, підприємства Херсонської області виробляють 3,5% національного валового збору плодів і ягід. Це свідчить про більшу ефективність і продуктивність садівництва регіону, ніж в середньому в Україні. На ринку садівництва України в цілому та зокрема в Херсонській області спостерігається щорічне зниження частки господарств суспільного сектору у загальному обсязі пропозиції плодоягідної продукції. Це пов’язано з припиненням або зменшенням їх державної підтримки, що спричинило погіршення матеріально-технічного забезпечення садівницьких господарств; порушенням паритету цін на продукцію сільського господарства; інфля-ційними процесами та неспроможністю більшості господарств присто-суватися до нових ринкових умов. Тому основним виробником плодової продукції в області стають приватні підприємства, на частку яких приходиться біля 67,8% загальної пропозиції.
3. Для галузі характерне скорочення процесів відтворення, особливо у суспільному секторі. У зв’язку зі значним скороченням площ багаторічних насаджень у всіх категоріях господарств Херсонської області основним резервом формування пропозиції плодової продукції залишається підвищення урожайності на інноваційній основі. Низькі доходи населення обмежують рівень споживання плодової продукції, який на сучасному етапі не відповідає навіть мінімальній фізіологічній потребі. На ринку платоспроможний попит представляє в основному міське населення, яке є основним споживачем.
4. Виробнича собівартість плодоягідної продукції у господарствах суспільного сектору протягом 2000-2005 рр. підвищилась на 78,1%. На це безпосередньо вплинули: грошово-матеріальні витрати на 1 га саду та урожайність плодових культур. Найбільший вплив серед зазначених факторів справив обсяг витрат на 1 га. Його значне підвищення із 1104,58 до 4913,62 грн./га визначило загальні тенденції у динаміці основних результативних показників і вплинуло на збільшення собівартості.
5. Спеціалізовані садівницькі підприємства забезпечують близько 30% загального виробництва плодів, мають високий рівень ефективності і конкурентоспроможності на ринку. Тому з метою підвищення ефективності та стійкості садівництва в Херсонській області необхідно привести спеціалізацію садівницьких підприємств у відповідність з рівнем 50,0-70,0%, концентрацію насаджень довести до 400-500 га, створити інтенсивні сади із загущеною посадкою дерев. В регіоні сформувалися райони промислового садівництва до яких можна віднести Білозерський, Каховський, Бериславський, Цюрупин-ський, Чаплинський. В них виробляється 76,4% продукції. Господарства цих районів характеризуються стабільно високими економічними на фінансовими показниками як у сфері виробництва, так і у сфері збуту плодоягідної продукції.
6. Основна частина продукції реалізується підприємствами на ринку та через власну торгівельну мережу – 22,4%. В інші країни та регіони надходить 45,7% плодової продукції, виробленої в Херсонській області. В особистих селянських господарствах плодова продукція використовується на власне споживання у свіжому і переробленому вигляді, залишки реалізуються на ринку. Ціни збуту плодів заготівельним організаціям та переробним підприємствам протягом аналізованого періоду були найменшими в порівнянні з цінами за іншими каналами продажу – 415,9 грн./т проти 1337 грн./т. За найвищою ціною вони реалізуються на ринку, а також населенню.
7. Ціни на плодову продукцію значно змінюються в залежності від пори року, значно зростають у зимово-весняний період і знижуються в період достигання і збору врожаю. Найбільшими обсягами реалізації на міських ринках характеризуються яблука та цитрусові плоди, що пояснюється перш за все тим, що продаж цих видів плодів на ринку здійснюється протягом всього року, тоді як інші види фруктів реалізуються переважно в періоди збору врожаю.
8. Основними організаційними чинниками підвищення ефективності функціонування садівницьких підприємств визначені: питома вага багаторічних насаджень в загальній площі сільськогосподарських угідь, рівень спеціалізації виробництва, розміри садівницьких підприємств; видовий та сортовий склад насаджень; районування галузі; власність на землю. Ми вважаємо, що для підвищення конкурентоспроможності садівницької продукції держава повинна здійснити комплекс заходів по реформуванню і перебудові, які будуть зосереджені на удосконалення податкової, кредитної, бюджетної та цінової політики. Кредитні ставки банків та податкові платежі повинні бути досить низькими, доступними для підприємств і стимулювати розвиток садівництва.
9. Вимагає змін податкова політика щодо підтримки підприємств в період закладання і вирощування молодих насаджень. Але пільги і кошти із державного бюджету повинні отримати ті підприємства, які здійснюють ефективну виробничу збутову діяльність і розширене відтворення вироб-ництва. Механізм надання дотацій підприємствам повинен бути прозорим і знаходитись під постійним контролем відповідних органів.
10. Основними напрямами підвищення ефективності виробництва в спеціалізованих садівницьких підприємствах визначені: поглиблення спеціалізації; коректування породно-сортового складу садів відповідно до кон'юнктури ринку; розвиток коопераційних зв'язків по переробці плодів і ягід; оптимізація схем розподілу продукції; раціоналізація виробничої інфраструктури досліджуваних підприємств.
11. Необхідно провести глобальну інвентаризацію (обстеження) плодових насаджень і їх переоцінку, удосконалювати організацію і ведення оптової торгової діяльності в плодоягідному підкомплексі, створити необхідні умови для стабілізації цінової ситуації на ринку фруктів і ягід, а також сприяти скороченню неорганізованої посередницької діяльності у сфері збуту, збільшенню і легалізації доходів, позитивним структурним зрушенням товарообігу по сегментах ринку.
12. Нами доведено, що ефективне і стійке ведення садівницького господарства передбачає перед
