ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

КАЛИНА Тетяна Євгеніївна

УДК 634.8:504(477.72)

ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ РОЗМІЩЕННЯ ВИНОГРАДНИХ НАСАДЖЕНЬ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ НИЖНЬОДНІПРОВ'Ї

03.00.16 – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Житомир – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

Власова Олена Юріївна,

Одеський державний аграрний університет, завідуюча кафедрою землевпорядного проектування

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Хілько Віталій Федорович

Національний науковий центр „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова”, завідуючий лабораторією клонової селекції винограду;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Мислива Тамара Миколаївна

Державний агроекологічний університет, доцент кафедри охорони природних ресурсів

Захист відбудеться 11.07. 2007р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Державному вищому навчальному закладі „Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10001, м. Житомир, бульвар Старий,7

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державного вищого навчального закладу „Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10001, м. Житомир, бульвар Старий,7

Автореферат розісланий 08.06. 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Побірський М.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноградарство традиційно є високо рентабельною галуззю агропромислового виробництва півдня України, що зумовлено, насамперед, сприятливими екологічними умовами. Територія Правобережного Нижньодніпров'я є одним із основних виробників виноградно-виноробної продукції в Україні. Найбільш значного розвитку виноградарство зазнало у 80 – ті роки минулого століття. Середньорічне виробництво винограду за всіма категоріями господарств за 1981 – 1985 роки досягло 95,1 тис. т, що становило 10,5 % загального валового збору винограду в Україні. При цьому продуктивність насаджень і, що особливо важливо, якість винограду (за цукристістю) були значно вищими, ніж в інших регіонах. Однак, в останні роки у виноградарстві і виноробстві Херсонщини, як і в цілому по Україні, встановилась постійна тенденція спаду виробництва. Це підтверджується порівняльними даними перепису виноградних насаджень у 1984 і 1998 рр. (Програма розміщення і розвитку виноградарства і виноробства Херсонської області, 2001).

На основі матеріалів експедиційних досліджень, аналізу стану розвитку галузі в господарствах, даних інвентаризації насаджень, статистичних даних, характеристики екологічних умов наявних площ під виноградниками з’ясовано, що першопричиною сучасного кризового стану виноградарства на території Правобережного Нижньодіпров'я є нераціональне, без кількісної та якісної оцінки основних екологічних факторів розміщення виноградників, та підбір сортів без врахування їх вимог до екологічних умов. До того ж, основні промислові насадження розміщені на територіях ризикованого землеробства. Ігнорування екологічного обґрунтування розміщення та проектування виноградників без необхідних ампелоекологічних досліджень та оцінки агроекологічних ресурсів, підбору оптимального сортименту призводить до значних збитків у виробництві (В.В. Власов, 2002, К.А. Серпуховітіна, 1994, Н.Р.Толоков, 2004).

Разом з тим, сьогодні в країнах Європи великої уваги надається виробництву вин контрольованих найменувань за походженням (КНП), які відповідають найвищим світовим стандартам. Виробництво вин КНП у регіоні повністю можливе. Тому виникає необхідність у проведенні комплексних ампелоекологічних досліджень для раціонального розміщення галузі та виділення екологічних ніш (ампелоекотопів), в яких той чи інший сорт винограду даватиме максимальну врожайність та якість продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри землевпорядного проектування, яка проводилась спільно з ННЦ „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова” в рамках „Програми розміщення і розвитку виноградарства і виноробства Херсонської області” (№ державної реєстрації 0101U007578)

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень була оцінка екологічних умов Правобережного Нижньодніпров'я і визначення мікрозон на основі комплексного агроекологічного обґрунтування розміщення виноградних насаджень з метою стабільного отримання високоякісної продукції в умовах Правобережного Нижньодніпров'я.

Для реалізації мети були поставлені такі задачі:

· виконати аналіз сучасного стану досліджень в галузі мікрозонування виноградних насаджень;

· дати оцінку екологічних умов території розміщення виноградників на основі комплексної дії факторів;

· розробити картограми мікроклімату, рельєфу, ґрунтового покриву та на основі їх синтезу створити комплексну ампелоекологічну картограму локальних територій;

· виділити мікрозони з оптимальними екологічними умовами розміщення насаджень винограду;

· розробити ампелоекологічні карти за допомогою ГІС – технологій;

· визначити економічну ефективність досліджень.

Об'єктом дослідження стала ампелоекологічна оцінка території з метою виділення мікрозон з оптимальними екологічними умовами для розміщення виноградних насаджень на території Правобережного Нижньодніпров'я.

Предметом дослідження були оптимальні екологічні фактори розміщення виноградних насаджень на території Правобережного Нижньодніпров'я.

Методи дослідження. При виконані роботи застосовано спеціальні і загальноприйняті методи досліджень: експедиційні – для визначення стану виноградних насаджень; розрахункові – для визначення параметрів мікроклімату; топографічні - для оцінки рельєфу; агрохімічні – для визначення вмісту гумусу, поживних речовин, карбонатів, гранулометричного складу ґрунту; картографічні – для розробки ампелоекологічних карт; методи ГІС – аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення екологічних умов вирощування винограду локальних територій Правобережного Нижньодніпров'я. В межах локальних територій виділено мікрозони, різні за ступенем придатності для вирощування винограду та визначено такі з них, що мають найбільш оптимальне співвідношення мікрокліматичних, орографічних та едафічних факторів для отримання високоякісних вин контрольованих найменувань за походженням.

Для даної зони вперше створені однофакторні картограми за найнеобхіднішими виноградоважливими екологічними показниками та комплексні ампелоекологічні картограми, а також обґрунтовано оптимальний сортовий склад винограду для кожної мікрозони.

Розроблено нову методичну схему (алгоритм) складання ампелоекологічних карт з використанням ГІС-технологій, що дозволяє досягти точності аналізу території та вдосконалити процес оформлення та якості картографічних матеріалів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дають повну наукову інформацію щодо оцінки екологічних факторів для розміщення виноградних насаджень на Правобережному Нижньодніпров'ї.

Визначення мікрозон із різним ступенем придатності за екологічними умовами дозволяє ідентифікувати ділянки, найбільш придатні для отримання високоякісної виноградно-виноробної продукції. В мікрозонах з найбільш оптимальним співвідношенням екологічних факторів рекомендовано використання продукції винограду для отримання вин контрольованих найменувань за походженням на рівні світових стандартів. Рекомендований набір сортів для кожної мікрозони оптимізує співвідношення між біологічними вимогами культури винограду і комплексом екологічних факторів, забезпечуючи отримання високоякісного врожаю.

Створений алгоритм складання ампелоекологічних карт на базі ГІС-технологій дає можливість якнайточніше і найякісніше визначати території, оптимальні для розміщення виноградних насаджень завдяки комплексній оцінці ступеня придатності екологічних умов.

Реалізація результатів досліджень. Дослідження покладені в основу „Програми розміщення і розвитку виноградарської галузі в Херсонській області” з 2000 до 2015 рр., розробленої кафедрою землевпорядного проектування ОДАУ сумісно з ННЦ „Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”.

Основні положення дисертаційної роботи схвалені та прийняті до впровадження у виробництво виноградарських господарств Херсонської області, про що складені відповідні акти.

Наукові розробки дисертанта використовуються в навчальному процесі Одеського державного аграрного університету при викладанні дисциплін „Географічні інформаційні системи та бази даних”, „Цифрові плани і карти”, „Землевпорядне проектування” (Довідка №01-22/18-742).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто здійснено аналіз сучасного стану досліджень в галузі мікрозонування виноградних насаджень, оцінку екологічних умов розміщення виноградників та рівня екологізації виноградарської галузі, розробку комплексних карт та вибір площ під закладання виноградників для виробництва вин КНП. Частка внеску автора в аналіз і теоретичне обґрунтування одержаної наукової інформації, розробку основних наукових положень та висновків становить близько 90 відсотків.

Апробація результатів дисертаційних досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на: міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми природокористування, кадастру та організації території” (м.Кишинів, 2001р.); на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених „Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м.Київ, 2001р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Одеського державного аграрного університету (м. Одеса 2001- 2007 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, з яких 4 - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи 150 сторінок. Робота складається зі вступної частини, 5 розділів, висновків і пропозицій виробництву. Дисертація ілюстрована 19 рисунками і містить 16 таблиць та 7 додатків. Бібліографія нараховує 187 найменувань, з яких 14 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасний стан досліджень в галузі мікрозонування виноградних насаджень (огляд літератури). На основі узагальнення літературних даних (Я.М. Годельман, 1990, М.Ф. Кисиль, 2005, М.П. Рапча, 2002, М.С. Гнатишин, 1981, К.А. Серпуховітіна, 1995, Г.П. Гаврилов, 2000, Я.Б. Герман, 1987, В.Г.Унгурян, 1981, С.Г. Бондаренко, 1990, та ін.) висвітлені питання еколого-біологічної оцінки умов розміщення виноградних насаджень, агроекологічної оцінки територій, придатних для виноградарства та можливості використання ГІС-технологій для аналізу екологічних умов конкретної території.

2. Об’єкти, матеріал та методика проведення досліджень. Дослідження виконувались в період з 2000 по 2005 рр. на території землекористувань ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області. Матеріалом для досліджень були виноградні насадження на території Правобережного Нижньодніпров'я, архівні матеріали картографічних і ґрунтових обстежень господарств Херсонської області, виконані Херсонською філією Інституту землеустрою, а також матеріали геоморфологічних, топографічних, землевпорядних досліджень.

Вивчення екологічних умов Правобережного Нижньодніпров'я проводили методом експедиційного обстеження. За результатами експедиційного обстеження складали загальну візуальну характеристику екологічних умов. Оцінювання екологічних факторів проводили за методикою Годельмана Я.М. (1990).

Ампелоекологічні карти рельєфу створювали на основі топографічних карт територій масштабу 1:10000. Картографування рельєфу з позицій розміщення виноградарства, а також вибір методу освоєння території проводили відповідно до „Принципов и методов оптимизации размещения виноградных насаждений” (1990).

Оцінювання та картографування мікрокліматичних параметрів під впливом неоднорідної підстильної поверхні проводили згідно з методикою Міщенко З.А., уточненою та деталізованою Ляшенко Г.В. (1995). Термічні ресурси вивчали за двома основними показниками: теплозабезпеченістю та морозонебезпекою.

Картограму термічних ресурсів складали шляхом виділення мікрорайонів із різними показниками теплозабезпеченості та морозонебезпеки. Для ампелокліматичного районування кроком районування для середнього із абсолютних мінімумів температури були 2,5єС, а теплових ресурсів - 50єС. Виділення ареалів ґрунтового покриву під виноградні насадження проводили згідно методики Годельмана Я.М., Власової О.Ю. (1999).

Для створення ампелоекологічних карт використовували ліцензований ГІС-пакет Arc GIS 8.2. (What is Arc GIS). При цьому нами було розроблено методичну схему (алгоритм) складання ампелоекологічних карт (рис. 1).

Шляхом групування контурів за сукупністю ознак утворились мікрозони (ампелоекотопи), які відображають території, що характеризуються однорідною літолого-геоморфологічною будовою, ґрунтовими умовами, мікрокліматичними умовами, придатними для вирощування сортів винограду, кожен з яких при однакових системах меліорації, агротехніки, добрив і захисту дають однакову продукцію. На виділених територіях проводили аналіз з метою визначення сортименту, підщепи, напрямку використання продукції. Критеріями оцінки служили найбільш комфортні екологічні параметри земель, які максимально відповідають екологічним потребам сорту.

Розрахунок економічної ефективності проводили за методикою відділу економіки Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. При розрахунку показників економічної ефективності за основу брали середню врожайність та цукристість ягід винограду у виділених екологічних нішах.

3. Оцінка екологічного потенціалу для виноградарства на території Правобережного Нижньодіпров'я. Дана загальна характеристика природних ландшафтів, агрокліматичних та екологічних особливостей регіону з позицій розміщення виноградарства. Встановлено, що територія регіону вирізняється великою кількістю тепла, світла, сприятливими ґрунтовими умовами. Річний хід температури повітря за багаторічний період спостережень метеостанції Херсон представлений на рис. 2.

Рис. 2. Річний хід температури повітря, метеостанція Херсон (середньобагаторічні дані).

Обмежувальними факторами є недостатня кількість опадів у період вегетації, мінливість температур із частими відлигами і різкими зниженнями температур у зимовий період. Загалом природні умови Правобережного Нижньодніпров'я дозволяють культивувати різноманітні столові і технічні сорти винограду різних строків дозрівання.

На основі детального аналізу ґрунтового покриву, придатного для розвитку промислового виноградарства, встановлено, що найбільший інтерес являє смуга ґрунтів, різних за ступенем змитості, які простяглись вздовж берегової лінії Каховського водосховища і Дніпра. Виноградники, що ростуть на цих ґрунтах, дають виняткову за якістю сировину для виробництва білих і червоних столових вин (Наддніпрянське, Перлина степу, Оксамит України).

Спостерігається просторово-часова мінливість показників агрокліматичних ресурсів під впливом розчленованого рельєфу, неоднорідності ґрунтового покриву, розмірів наявних водних об'єктів. Особливо важливо для виноградарства врахування значної мінливості умов морозонебезпечності і теплозабезпеченості територій, які оцінюються за такими показниками, як суми температур у різні періоди і середній з абсолютних мінімумів температури повітря (Тмін). Було виконано мікрокліматичні розрахунки та мікрорайонування досліджуваної території за вказаними умовами.

На території Правобережного Нижньодніпров'я мікрокліматична мінливість вказаних показників формується під впливом двох факторів – розчленованого рельєфу і строкатості ґрунтового покриву. Регіон характеризується пагорбкуватим характером рельєфу з невеликими абсолютними висотами (20-52м) і відносними перевищеннями висот (глибина вертикального розчленування) до 25м. Спостерігається наявність невеликих вододільних плато, схилів різної експозиції і стрімкості. Ґрунти різного гранулометричного складу обумовлюють просторову мінливість термічного режиму як у теплий період, так і взимку. На підставі детального геоморфологічного аналізу та аналізу ґрунтових карт складено синтетичну карту природних неоднорідностей підстильної поверхні досліджуваних локальних територій. Вона являє собою карту з виділеними окремими місцеположеннями, для яких були виконані розрахунки величин середнього із абсолютних мінімумів температури повітря (Тмін, °С) і суми температур за беззаморозковий період (УТбн,°С). Виявлено, що навіть для пагорбкуватого типу рельєфу діапазон мінливості Тмін становить більше 5°С, а для УТбп – більше 250°С.

Виконані дослідження дозволили виявити особливості просторового розподілу основних складових природних ресурсів на території Правобережного Нижньодніпров'я.

4. Ампелоекологічна оцінка локальних територій Правобережного Нижньодіпров'я. Оцінку проводили за комплексом орографічних (стрімкість та експозиція схилів), мікрокліматичних (теплозабезпеченість, морозонебезпека) та едафічних факторів.

Для оцінки екологічних умов розміщення виноградних насаджень Правобережного Нижньодніпров'я вибрано територію, на якій розміщено два виноградарські господарства: ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області, які відрізняються за умовами формування рельєфу, особливостями мікрокліматичної мінливості теплових ресурсів, ґрунтовим покривом, наявністю, впливом та розмірами водних об'єктів.

На основі досліджень рельєфу території для ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області виділені ампелоекологічні типи угідь зі стрімкістю схилів 0-3°, 3-5°, 5-8°, 8-12°, що визначають метод освоєння території. На підставі оцінки основних виноградоважливих показників ґрунту – запасів гумусу, вмісту активних карбонатів у кореневодоступному шарі і гранулометричного складу було проведено ампелоекологічне групування ґрунтів локальних територій за ступенем придатності їх для розміщення виноградних насаджень (табл. 1).

Таблиця 1

Ампелоекологічне групування ґрунтів для розміщення виноградних насаджень в межах локальних територій

ВАТ ”Кам'янський” | ВАТ ”Бургундський”

Ґрунти, придатні під виноградні насадження

Чорноземи південні та чорноземи південні плантажовані крупнопилувато-середньосуглинисті | Чорноземи південні крупнопилувато-важкосуглинисті в комплексі (30-50%) слабодефльованих

Чорноземи південні слабозмиті та чорноземи південні змиті плантажовані крупнопилувато- середньосуглинисті | Чорноземи південні слабозмиті та чорноземи південні слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті в комплексі (10-30%) середньозмитих

Чорноземи південні слабозмиті в комплексі (10-30%) середньозмитих, чорноземи південні слабозмиті в комплексі (30-50%) середньозмитих, чорноземи південні середньозмиті та чорноземи південні середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті в комплексі (10-30%) слабозмитих ґрунтів | Чорноземи південні слабозмиті та чорноземи південні слабозмиті крупнопилувато-важкосуглинисті в комплексі (10-30%) середньозмитих

Чорноземи південні середньозмиті в комплексі (30-50%) слабозмитих, чорноземи південні середньозмиті в комплексі (10-30%) сильнозмитих та чорноземи південні середньозмиті плантажовані крупнопилувато-середньосуглинисті

Чорноземи південні середньозмиті в комплексі (10-30%) сильнозмитих, чорноземи південні сильнозмиті та чорноземи південні середньо- і сильнозмиті плантажовані крупнопилувато-середньосуглинисті | Чорноземи південні середньозмиті в комплексі (30-50%) слабозмитих, чорноземи південні середньозмиті крупнопилувато-важкосуглинисті в комплексі (10-30%) сильнозмитих

Чорноземи південні сильнозмиті в комплексі (10-30%) середньозмитих та чорноземи південні сильнозмиті плантажовані крупнопилувато-середньосуглинисті

Чорноземи південні слабозмиті плантажовані крупнопилувато-середньосуглинисті

Ґрунти, не рекомендовані під виноградні насадження

Чорноземи південні сильнозмиті піщанисто-середньосуглинисті з виходом порід (10-30%) | Чорноземи слабощебенисті середньозмиті в комплексі (30-50%) сильнозмитих, чорноземи слабощебенисті сильнозмиті в комплексі (10-30%) виходів порід та чорноземи слабощебенисті сильнозмиті плантажовані піщанисто-середньосуглинисті

Чорноземи намиті крупнопилувато-середньосуглинисті

Чорноземи слабощебенисті середньозмиті в комплексі (30-50%) сильнозмитих, чорноземи слабощебенисті сильнозмиті з виходами порід (10-30%) та чорноземи слабощебенисті сильнозмиті піщанисто-середньосуглинисті з виходами порід (30-50%)

Ґрунти, непридатні під виноградні насадження

Лучно-чорноземні залишково-слабосолонцюваті слабоосолоділі глеюваті, лучно-чорноземні глеюваті плантажовані, лучні глибокі слабосолонцюваті слабосолончакуваті піщанисто-середньосуглинисті. Болотні слабосолонцюваті слабосолончакуваті крупнопилувато-середньосуглинисті. Дернові слаборозвинені піщані. Виходи елювію вапняків. | Лучні потужні вторинно заболочені піщанисто-легкосуглинисті, середньозриті крупнопилувато-середньосуглинисті. Виходи елювію вапняків у комплексі до 10% сильнозмитих піщанисто-середньосуглинистих, виходи елювію вапняків.

На досліджуваних територіях в ВАТ „Кам'янський” та ВАТ „Бургундський” виділено відповідно по 3-4 мікрокліматичні райони, які відрізняються за величиною показників теплозабезпеченості та морозонебезпеки (табл. 2).

Таблиця 2

Мікрокліматична характеристика термічного режиму

№ мікро

району |

Місце розташування | Морозонебезпеч-

ність,Т мін,°С | Теплові ресурси, УТбп, °С

50% | 10% | 50 %

ВАТ „Бургундський”

1 | Вододільні плато, верхні частини схилів. Суглинисті ґрунти | > - 16.0 | > - 20.0 | >3350

2 | Середні частини схилів. Суглинисті ґрунти різні за ступенем змитості | -16.1- -18.5 | -20.1-

-22.5 | 3300- 3350

3 | Великі рівнинні ділянки. Суглинисті ґрунти, різні за ступенем змитості | -18.6 - -21.0 | -22.6-

-25.0 | 3100- 3300

4 | Нижні частини схилів, дно балок, заболочені ділянки | <-21.0 | < -25.0 | 3000- 3100

ВАТ „Кам'янський”

1 | Вододільні плато, верхні частини схилів. Суглинисті ґрунти | -16.1- 18.5 | -20.1- -22.5 - | > 3250

2 | Великі рівнинні ділянки, середні частини схилів. Суглинисті, супіщані ґрунти | -18.6 - -21.0 | -22.6- -25.0 | 3151- 3250

3 | Нижні частини схилів, дно балок, заболочені ділянки | <-21.0 | < -25.0 | 3051-3150

Шляхом комплексної оцінки екологічних факторів за допомогою ГІС-технологій з використанням розробленого нами алгоритму (рис. 1) було створено комплексні ампелоекологічні карти локальних територій ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області (рис. 3-4).

Проведені комплексні ампелоекологічні дослідження локальних територій за основними виноградоважливими показниками дозволили виділити ампелоекотопи (мікрозони) з оптимальними екологічними умовами. Так, в межах території ВАТ „Бургундський” виділено XVI ампелоекотопів (рис.3), дванадцять з яких придатні для вирощування винограду, а чотири приурочені до нижніх частин схилів: на цих територіях мінімальні температури можуть опускатись нижче - 25°С, тому розміщення виноградних насаджень у неукривній культурі нерекомендоване. У результаті екологічного аналізу території

ВАТ Кам'янський”було виділено XI ампелоекотопів, п’ять з яких придатні для вирощування винограду (рис.4).

Для ефективного використання екологічного потенціалу території особливо важливим чинником є добір сортів. Система адаптивного виноградарства включає: розміщення насаджень в оптимальних екологічних умовах, де кожен сорт уповні може реалізувати свої потенційно-генетичні можливості; закладання виноградників сертифікованими саджанцями, найбільш адаптованими до конкретних ґрунтово-кліматичних умов; застосування прогресивних технологій, які дозволяють збільшити вік продуктивності і життєдіяльності кущів, підвищити стабільність виробництва винограду, його якість, конкурентоспроможність.

За результатами комплексного ампелоекологічного аналізу території для господарств у межах кожної мікрозони нами рекомендовано сорти відповідно до їх терміну дозрівання та морозостійкості території (табл. 3-4).

Таблиця 3

Рекомендовані сорти винограду в межах мікрозон

у ВАТ „Кам'янський”

Рекомендовані сорти винограду | Ампелоекотопи

I | II | III | IV | V

Шасла біла | + | + | +

Молдова | + | + | +

Аркадія | + | + | +

Восторг | + | +

Зміна | + | +

Оригінал | + | + | +

Стійкий Докучаєвої | + | +

Мускат янтарний | + | + | +

Аліготе | + | + | +

Рислінг рейнський | + | + | +

Совіньон зелений | + | + | +

Ркацителі | + | + | +

Овідіопольський | + | + | +

Первенець Магарача | + | +

Степняк | + | +

Каберне Совіньон | + | + | +

Сапераві сєвєрний | + | +

Рубіновий Магарача | + | + | +

Квітковий | + | +

Одеський чорний | + | + | +

Біанка | + | +

Мускат Одеський | + | +

Таблиця 4

Рекомендовані сорти винограду в межах мікрозон

у ВАТ „Бургундський”

Рекомендовані сорти винограду | Ампелоекотопи

I | II | III | IV | V | VI | VII | VII | IX | X | XI | XII

Перлина Саба | + | +

Киргизький ранній | + | +

Мускат таїровський | + | +

Ранній Магарача | + | +

Королева виноград | + | +

Шасла біла | + | + | + | + | +

Мускат гамбурзький | + | +

Восток | + | +

Одеський сувенір | + | +

Карабурну | + | +

Молдова | + | + | + | + | +

Аркадія | + | + | + | + | +

Восторг | + | + | + | + | +

Вересень | + | +

Зміна | + | + | + | + | +

Оригінал | + | + | + | + | +

Стійкий Докучаєвої | + | + | + | + | +

Аліготе | + | + | + | + | +

Рислінг рейнський | + | + | + | + | +

Совіньон зелений | + | + | + | + | +

Ркацителі | + | + | + | + | +

Овідіопольський | + | + | + | + | +

Первенець Магарача | + | + | + | + | +

Степняк | + | + | + | + | +

Каберне Совіньон | + | + | + | + | +

Сапераві сєвєрний | + | + | + | + | +

Рубіновий Магарача | + | + | + | + | +

Квітковий | + | + | + | + | +

Піно чорний | + | +

Шардоне | + | +

Сапераві | + | +

Одеський чорний | + | + | + | + | +

Біанка | + | + | + | + | +

Мускат Одеський | + | + | + | + | +

Голубок | + | + | + | + | +

Іллічівський ранній | + | + | + | + | +

Олімпійський | + | + | + | + | +

5. Економічна ефективність виноградарської галузі на території Правобережного Нижньодніпров'я. Для ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області проведено розрахунок економічної ефективності (табл. 5).

Для ВАТ „Бургундський” розрахована економічна ефективність вирощування сорту Аліготе, а для ВАТ „Кам'янський” – сортів Совіньон зелений та Рислінг рейнський, які характеризуються високою екологічною пластичністю і розміщені в різних екологічних нішах.

Головними чинниками підвищення економічної ефективності виноградників є зростання їх врожайності та рівня цукристості ягід. За умови розміщення виноградних насаджень в рекомендованих екологічних нішах, рівень рентабельності для сорту Аліготе підвищиться на 29,9%, порівняно з фактичними показниками, а для сортів Совіньон зелений та Рислінг рейнський - на 18,9 та 51,8% відповідно.

ВИСНОВКИ

Для території Правобережного Нижньодніпров'я дана оцінка екологічних умов розміщення виноградників на основі комплексної дії факторів, розроблені однофакторні картограми за основними виноградоважливими показниками та комплексні ампелоекологічні карти, виділені мікрозони, що забезпечують отримання високоякісної на рівні світових стандартів та обґрунтовано сортовий склад винограду для кожної з мікрозон з метою забезпечення максимальної якості продукції. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки.

1. Розроблено та запропоновано до впровадження нову методичну схему (алгоритм) складання ампелоекологічних карт із використанням програмного ГІС-пакету Arc GIS 8.2, який дає змогу автоматизувати процес складання картографічних матеріалів і суттєво знизити витрати часу на створення карт за одночасного підвищення точності аналізу території, вдосконалення оформлення та поліпшення якості картографічних матеріалів.

2. У межах Правобережного Нижньодніпров’я виділено 4 ампеломікрокліматичні райони, які відрізняються за величиною показників теплозабезпеченості, ступенем морозонебезпеки і рівнем придатності для створення високопродуктивних виноградних насаджень. Визначено, що діапазон мінливості середніх багаторічних сум температур за беззаморозковий період в межах виділених локальних територій складає 250°С; мінливість середнього із абсолютних мінімумів температури повітря узимку становить більше 5°С – від -16°С і вище до -21°С і нижче. Один раз на 10 років можливе його зниження відповідно до -20°С і нижче на вододільних плато і вододілах і -25° і нижче на дні балок і заболочених ґрунтах.

3. На базі методичної схеми (алгоритму) складання ампелоекологічних карт із використанням програмного ГІС-пакету Arc GIS 8.2. розроблено трьохвимірну цифрову модель території Правобережного Нижньодніпров’я, яка дає повне наочне уявлення про характер рельєфу регіону.

4. На підставі детального комплексного аналізу екологічних умов Правобережного Нижньодніпров’я - орографічних (крутизна та експозиція схилів), едафічних (типи ґрунтових відмін, вміст гумусу, активних карбонатів та елементів живлення, рН ґрунтового розчину) та мікрокліматичних (теплозабезпеченість та морозонебезпека) вибрано локальні території, які є перспективними для виробництва високоякісних вин контрольованих найменувань за походженням, а саме: землекористування ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам’янський” Бериславського району Херсонської області.

5. В межах виділених локальних територій проведено ампелоекологічне групування ґрунтів за ступенем придатності їх для розміщення високопродуктивних виноградних насаджень. На території ВАТ „Бургундський” та ВАТ „Кам’янський” найбільш придатними для створення виноградників виявились чорноземи південні крупнопилувато-середньосуглинкові різного ступеня змитості, а непридатними –лучно-чорноземні глеюваті, лучні, болотні та дернові ґрунти, виходи елювію вапняків.

6. На основі комплексної оцінки орографічних, едафічних та мікрокліматичних умов створено ампелоекологічні карти локальних територій, в межах яких виділено XVI (ВАТ „Бургундський”) та XI ампелоекотопів (ВАТ „Кам’янський”), які є оптимальними екологічними нішами. Для кожного ампелоекотопу обґрунтовано оптимальний сортовий склад виноградних насаджень, основу якого мають складати такі високоякісні білі сорти, як Аліготе, Рислінг рейнський, Совіньон зелений, Шардоне, Сухолиманський білий, Ркацителі і червоні – Каберне Совіньон, Сапераві, Піно чорний, Одеський чорний. Необхідно ввести до сортименту перспективні сорти, стійкі до морозів і хвороб, такі як Мускат Одеський, Голубок, Сапераві сєвєрний, Іллічівський ранній, Рубін таїровський, Біанка та ін. Перспективний сортимент для столового виноградарства має включати: Мускат жемчужний, Аркадія, Восторг, Мускат гамбурзький, Одеський сувенір, Оригінал, Молдова, Зміна.

7. Встановлено, що стабільне отримання продукції винограду високої якості може бути забезпечене вирощуванням ранніх: Іллічівський ранній, Голубок, Мускат таїровський, Ранній Магарача, Восторг, Аркадія, Киргизький ранній та пізніх сортів: Одеський чорний, Сапераві, Ркацителі, Каберне Совіньон, Олімпійський, Молдова.

8. Визначена економічна ефективність вирощування сорту Аліготе (ВАТ „Бургундський”) та сортів Совіньон зелений і Рислінг рейнський (для ВАТ „Кам’янський”), які розміщені у різних екологічних нішах. З урахуванням ампелоекологічної оцінки території при створенні виноградних насаджень рівень рентабельності для сорту Аліготе підвищується на 29,9%, а для сортів Совіньон зелений та Рислінг рейнський - на 18,9 та 51,8% відповідно.

Пропозиції виробництву

В агроекологічних умовах Правобережного Нижньодніпров’я при створенні високопродуктивних виноградних насаджень, продукція яких придатна для виробництва вин контрольованих найменувань за походженням (КНП), слід спиратися на матеріали комплексних ампелоекологічних карт, які визначають параметри екологічних ресурсів території і концентрують всі результати проектних досліджень, створюваних з використанням програмного ГІС-пакету Arc GIS 8.2.

Результати досліджень рекомендуються як базовий матеріал Головному управлінню земельними ресурсами в Херсонській області та Херсонському державному проектно-технологічному центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції для розробки проектів високопродуктивних виноградних насаджень, а також при реконструкції наявних виноградників.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Калина Т.Є. Агроекологічні умови розміщення виноградних насаджень// Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК.-ч.2. – Київ: ІАЕ. 2001.- С.310-312.

2. Калина Т.Є. Агроекологічне обґрунтування розміщення виноградних насаджень на Правобережжі Дніпра Херсонської області // Аграрний Вісник Причорномор'я „Біологічні та сільськогосподарські науки”.- вип.18.- Одеса 2002. – с.239-243.

3. Ляшенко Г.В., Калина Т.Є. Характеристика екологічних умов Правобережного Нижньодніпров'я для розвитку виноградарства // Культура народов Причерноморья: Научный журнал.- 2005.- №64- С. 18-22.

Частка участі – 60%. Особистий внесок: ідея виконання даної роботи, характеристика рельєфу, ґрунтоутворюючих порід, ґрунтових вод, рослинності, ґрунтового покриву для розвитку виноградарства, за участю автора підготовлена стаття.

4. Калина Т.Є. Оцінка природно-ресурсного потенціалу при розміщенні виноградних насаджень Правобережного Нижньодніпров'я // Аграрний Вісник Причорномор'я „Біологічні та сільськогосподарські науки”.-вип.29.- Одеса, 2005. – С.177-181.

5. Калина Т.Є. Комплексне екологічне мікрозональне районування території ВАТ „Кам'янський” Бериславського району Херсонської області для виробництва високоякісної виноградної продукції // Виноградарство і виноробство.- Одеса: Optimum, 2006.-№43.-С.39-44.

6. Калина Т.Е. Агроэкологические условия размещения виноградных насаждений в ОАО „Каменский” Бериславского района Херсонской области//Probleme actuale in domeniul imbunatatirilor funciare, cadastrului si a organizaril teritoriului.Chisinau.- 27 octombpie 2001.- S.148-150.

7. Калина Т.Є. Застосування ГІС-технологій для комплексної оцінки розміщення виноградних насаджень на прикладі території Правобережного Нижньодніпров'я //Вісник Львівського державного аграрного університету.-Львів, 2006.-№9.-С.118-122.

Калина Т.Є. Оцінка екологічних умов розміщення виноградних насаджень на Правобережному Нижньодніпров'ї. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія.- Державний агроекологічний університет, м. Житомир, 2007.

У дисертаційній роботі подані результати досліджень, присвячених застосуванню ГІС-технологій при оцінці і визначенні оптимальних екологічних чинників розміщення виноградних насаджень в умовах Правобережного Нижньодніпров’я. Розроблена нова методична схема (алгоритм) складання ампелоекологічних карт з використанням програмного ГІС-пакету Arc GIS 8.2.

В межах досліджуваного регіону Правобережного Нижньодніпров’я виділені 4 ампеломікрокліматічеськіх райони, що різняться за величиною показників теплозабезпеченості, ступенем морозонебезпеки та рівнем придатності для створення високопродуктивних виноградних насаджень. На підставі проведеного комплексного аналізу екологічних умов Правобережного Нижньодніпров’я визначені локальні території, що є перспективними для виробництва високоякісних вин контрольованих найменувань за походженням, а саме: землекористування ВАТ „Бургундський” і ВАТ „Кам’янський” Бериславського району Херсонської області.

В межах виділених локальних територій проведене ампелоекологічне групування грунтів за ступенем придатності їх для розміщення високопродуктивних виноградних насаджень. На базі комплексної оцінки орографічних, едафічних і мікрокліматичних умов створені ампелоекологічні карти локальних територій, в межах яких виділено 16 (ВАТ „Бургундський”) і 11 ампелоекотопів (ВАТ „Кам’янський”), які є оптимальними екологічними нішами. Для кожного ампелоекотопа обгрунтований оптимальний сортовий склад виноградних насаджень.

З урахуванням ампелоекологічної оцінки території при створенні виноградних насаджень рівень рентабельності для сорту Аліготе підвищується на 29,9%, а для сортів Совіньон зелений і Рислінг рейнський - на 18,9 і 51,8% відповідно.

Ключові слова: виноградні насадження, екологічні умови, мікроклімат, ґрунтовий покрив, рельєф, ампелоекотоп, ампелоекологічна карта, ГІС-технологія.

Калина Т.Е. Оценка экологических условий размещения виноградных насаждений на Правобережном Нижнеднепровье. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 – экология.- Государственный агроэкологический университет, г. Житомир, 2007.

В диссертационной работе представлены результаты исследований, посвященных применению ГИС-технологий при оценке и определении оптимальных экологических факторов размещения виноградных насаждений в условиях Правобережного Нижнеднепровья.

Разработана новая методическая схема (алгоритм) составления ампелоэкологических карт с использованием программного ГИС-пакета Arc GIS 8.2., дающая возможность автоматизировать процесс создания картографических материалов и существенно снизить временные затраты на создание карт при одновременном повышении точности анализа территории, совершенствовании оформления и улучшении качества создаваемых картографических материалов.

В пределах исследуемого региона Правобережного Нижнеднепровья выделены 4 ампеломикроклиматических района, отличающиеся по величине показателей теплообеспеченности, степени морозоопасности и уровню пригодности для создания высокопродуктивных виноградных насаждений. Установлено, что диапазон изменчивости средних многолетних сумм температур за безморозный период в пределах выделенных локальных территорий составляет 250°С; изменчивость среднего из абсолютных минимумов температуры воздуха зимой составляет больше 5°С, а один раз в 10 лет возможно его снижение до -20°С … -25°и ниже.

Разработана трехмерная цифоровая модель территории Правобережного Нижнеднепровья, которая дает полное наглядное представление о характере рельефа исследуемого региона, в частности о крутизне склонов и их экспозиции.

На основании проведенного комплексного анализа экологических условий Правобережного Нижнеднепровья определены локальные территории, являющиеся перспективными для производства высококачественных вин контролируемых наименований по происхождению, а именно: землепользование ОАО „Каменский” и ОАО „Бургундский” Бериславского района Херсонской области.

В пределах выделенных локальных территорий проведено ампелоэкологическое группирование почв по степени пригодности их для размещения высокопродуктивных виноградных насаждений. На территории ОАО „Бургундский” и ОАО „Каменский” наиболее пригодными для создания виноградников оказались черноземы южные крупнопылевато-среднесуглинистые разной степени смытости. Непригодными для создания виноградников оказались черноземы слабощебнистые средне- и сильносмытые, лугово-черноземные глееватые, луговые, болотные и дерновые почвы, выходы элювия известняка.

На базе данных комплексной оценки орографических, эдафических и микроклиматических условий созданы ампелоекологические карты локальных территорий, в пределах которых выделено 16 (ОАО „Бургундский”) и 11 ампелоэкотопов (ОАО „Каменский”), которые являются оптимальными экологическими нишами. Для каждого ампелоэкотопа обоснован оптимальный сортовой состав виноградных насаждений, основу которого составляют такие высококачественные белые сорта, как Алиготе, Рислинг рейнский, Совиньон зеленый, Шардоне, Сухолиманский белый, Ркацители и красные – Каберне Совиньон, Саперави, Пино черный, Одесский черный. Установлено, что стабильное получение продукции винограда высокого качества может быть обеспечено выращиванием ранних - Илличевский ранний, Голубок, Мускат таировский, Ранний Магарача, Восторг, Аркадия, Киргизский ранний и поздних сортов - Одесский черный, Саперави, Ркацители, Каберне Совиньон, Олимпийский, Молдова.

Определена экономическая эффективность выращивания сортов Алиготе (ОАО „Бургундский”) и Совиньон зеленый и Рислинг рейнский (ОАО „Каменский”), размещенных в разных экологических нишах. С учетом ампелоэкологической оценки территории при создании виноградных насаждений уровень рентабельности для сорта Алиготе повышается на 29,9%, а для сортов Совиньон зеленый и Рислинг рейнский - на 18,9 и 51,8% соответственно.

Ключевые слова: виноградные насаждения, экологические условия, микроклимат, почвенный покров, рельеф, ампелоэкотоп, ампелоэкологическая карта, ГИС-технология.

Kalina T.E. The evaluation of ecological condition of disposition of vine plantations on Right-bank of how Dnieper. – Manuscript. Thesis on receiving of scientific degree of the candidate of agricultural sciences in a specialty 03.00.16 – Ecology. State agroecological University, Zhitomir-2007.

In thesis the results of the researches devoted to use of GIS-technologies at the estimation and definition of the optimum ecological factors of grape plantation siting in the conditions of Right-bank of how Dnieper has been given. The new systematic plan of the ampeloecological maps drawing up with the use of the GIS-Packade Arc GIS 8.2. has beendeveloped.

In the borders of the investigated region Right-bank of how Dnieper 4 ampelomicroclimatic areas has been allocated, which differ by the size of heat supply parameters and by the level of suitability for sitting of highly productive grape plantation. On the basis of the carried out complex analysis of the ecological conditions of Right-bank of how Dnieper the local territories which are perspective for the vine production of the controllable names according to the origin, namely "Burgundian " and "Kamensky " of Berislav district of Kherson region has been defined.

In the borders of the allocated local territories the ampeloecological soil grouping according to their suitability for the sitting of the highly productive grape plantings has been carried out. On the basis of the relief, soil and microclimatic conditions the ampeloecological maps of the local territories has been drawn up 16 "Burgundian" and 11 "Kamensky", which are optimum ecological niches, have been allocated. For every ampeloecotop the optimum cultivar composition of grape plantation has been proved.

Taking into consideration the ampeloecological estimation of the territory at creation of grape plantation the level of profitability for Aligote cultivar increased by 29,9 %, and for Sovinjon green cultivar and Risling Rein - by 18,9 and 51,9 % accordingly.

Keywords: vine plantations, ecological conditions, a microclimate, a top-soil, a relief, an ampeloecotop, an ampeloecological map, GIS technologies.